Георгій Кониський як носій українських церковних та культурних традицій на теренах Білорусі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 94(477+476):261.6

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Георгій Кониський як носій українських церковних та культурних традицій на теренах Білорусі

09.00.12 - українознавство

Фощан Ярослав Ігорович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Центрі українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Кагамлик Світлана Романівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, старший науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, доцент Ластовський Валерій Васильович, Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри міжнародних відносин

кандидат історичних наук Яременко Максим Васильович, Національний університет «Києво-Могилянська академія», доцент кафедри історії факультету гуманітарних наук

Захист відбудеться «23» травня 2011 р. о 10,00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.01 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м.Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 349)

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м.Київ, вул. Володимирська, 58)

Автореферат розісланий «22» квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук, доцент Казакевич Г.М.

Загальна характеристика роботи

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел та літератури. Обсяг дисертації складає 242 с., в тому числі основний текст - 180 с., список використаних джерел та літератури - 29 с. (280 позицій), 3 додатки - 33 с.

Актуальність теми дослідження викликана необхідністю глибокого і всебічного вивчення діяльності та багатогранного творчого доробку діячів української культури, які своєю працею сприяли розвитку соціокультурного потенціалу українського народу та поширенню культурних впливів на сусідні народи. Яскравим прикладом різнопланової особистості високого інтелектуального рівня, носія українських культурних та церковних традицій є постать Георгія Кониського (1717-1795). Архієпископ Могильовський, Мстиславський та Оршанський Георгій Кониський, який народився і сформувався як особистість на Україні, волею обставин ніс свою подальшу духовну службу на теренах білоруських земель і максимально реалізував там свій набутий досвід.

У пошуках індивідуальних духовних орієнтирів для сучасних громадян актуальним стає вивчення досвіду українських інтелектуалів різних часових епох щодо визначення місця людини у світі, сенсу її життя, шляху до морального і духовного вдосконалення. У цьому контексті світоглядні орієнтири Георгія Кониського є визначальним показником його власного духовного світу і ментальності тогочасної йому церковної еліти загалом.

Актуальність роботи посилюється також у зв'язку з відсутністю комплексного дослідження з даної теми: наявна на сьогодні література дещо однобічно розглядає діяльність Георгія Кониського - або лише в контексті історії Києво-Могилянської академії як її вихованця, викладача та керівника, чи з метою аналізу його філософських праць, або з поглядів його церковно-адміністративної діяльності на теренах Могильовської єпархії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках науково-дослідницької теми Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Дослідження соціокультурних перетворень в історичному досвіді та сьогоденні української спільноти» (№ 065БФ034 - 01).

Об'єктом дослідження є особа Георгія Кониського як визначного церковного і культурного діяча XVIII ст.

Предметом дослідження є діяльність Георгія Кониського як носія українських культурних та церковних традицій на білоруських землях.

Хронологічні рамки дослідження обмежені періодом життя Георгія Кониського. Головним чином розглядається період його активної діяльності, котрий розпочинається у 1744 р. з прийняттям чернечого постригу і початком викладання у Києво-Могилянській академії.

Географічні межі дослідження визначені місцем проживання та діяльності Георгія Кониського - регіони України (Київщина та Чернігівщина), що перебували у складі Російської імперії, та територія Могильовської єпархії у складі Речі Посполитої. Певні аспекти дослідження стосуються також окремих регіонів Росії (м. Смоленськ, м. Санкт-Петербург) та Польщі (м. Варшава), пов'язаних зі специфікою архіпастирського служіння та тимчасовим проживанням Георгія Кониського.

Мета роботи: здійснити комплексний аналіз діяльності і творчого доробку Георгія Кониського та визначити його внесок в соціокультурну спадщину українського і білоруського народів XVIII ст.

Реалізація поставленої мети передбачає постановку та розв'язання наступних науково-дослідницьких завдань:

- визначити ступінь наукової розробки теми в історіографії та проаналізувати джерельну базу дослідження;

- з'ясувати суспільно-історичне й інтелектуальне підґрунтя становлення Георгія Кониського, формування його наукового світогляду;

- дослідити сутність, форми і специфіку церковно-адміністративної діяльності Георгія Кониського;

- проаналізувати основні напрямки культурно-просвітницької діяльності Георгія Кониського;

- дати історіософську оцінку церковно-історичних праць преосвященного;

- розкрити особливості духовного світу Георгія Кониського, його світоглядні орієнтації.

Методологічною основою дослідження є комплекс міждисциплінарних дослідницьких методів та принципів - загальнонаукових та специфічних - властивих, зокрема, для історичних і філософських наук: проблемно-хронологічного, компаративістського (порівняльного), системно-структурного, просопографічного (біографічного), філософсько-світоглядного, феноменологічного, герменевтичного, які передбачають всебічне вивчення спадщини Георгія Кониського. Робота базується також на застосуванні характерного для українознавчих досліджень інтегративного підходу.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українській історіографії здійснено комплексне дослідження церковно-адміністративної і культурно-просвітницької діяльності, а також творчого доробку і особливостей духовного світу Георгія Кониського, та обґрунтовано його роль як носія українських церковних та культурних традицій на теренах Білорусі.

В роботі систематизовано дослідження життєвого і творчого шляху Георгія Кониського вітчизняними та зарубіжними науковцями. Докладно проаналізовано церковно-історичні праці вченого, визначено їх особливості та специфіку. Уведено до наукового обігу корпус нових та маловідомих джерел, зокрема, неопубліковане приватне листування (11 листів архіпастиря з українських та російських архівних фондів), офіційну документацію та духовний заповіт преосвященного. Реконструйовано малодосліджені аспекти діяльності Георгія Кониського, переглянуто окремі оцінки його життя і творчості, зокрема, подано авторське бачення причетності ученого до написання «Історії Русів». Здійснено порівняння морально-етичних поглядів та світоглядних орієнтацій Георгія Кониського, викладених у філософських курсах та проповідницьких творах ученого, з відповідними установками його сучасників. Досліджено рівень втілення церковним ієрархом визначених ним принципів та світоглядних орієнтирів у церковній практиці та культурно-освітній діяльності.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що основні положення та висновки дослідження можуть бути використані при вивченні й подальшій розробці актуальних проблем з українознавства, історії України, історії української філософії і культури, історії Церкви в Україні та Білорусі, а також у навчальному процесі ВНЗ при викладанні відповідних нормативних та спеціальних курсів.

Апробація результатів дослідження. Дисертаційний матеріал пройшов апробацію на 7 наукових конференціях різних рівнів, зокрема: Mіжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету-2008» (Київ, 2008 р.); Mіжнародній науковій конференції «Український образ світу: особливість у світовому контексті» (Київ, 2008 р.); Mіжнародній науковій конференції «Людина. Світ. Суспільство» (до 175-річчя філософського факультету) (Київ, 2009 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Українська людина в контексті мінливості епох» (Київ, 2009 р.); Mіжнародній науковій конференції «Україна, українці та українськість у історичному постанні та формах культурного досвіду» (Київ, 2009 р.); VIII Міжнародній науковій конференції «Церква - наука - суспільство: питання взаємодії» (Київ, 2010 р.); IV Міжнародній науковій конференції «Книжная культура. Опыт прошлого и проблемы современности: К 90-летию Научно-исследовательского института книговедения в Петрограде» (Москва, 2010 р.).

Публікації. Основні положення дисертації відображено у 8 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що входять до переліку, затвердженому ВАК України у галузі історичних наук.

Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтовується актуальність теми, її наукова новизна, визначається об'єкт та предмет дослідження, його мета й завдання, розкриваються методологічні засади дослідження та практичне значення отриманих у дисертації результатів.

Перший розділ «Історіографія та джерельна база дослідження» містить огляд історіографії з теми дослідження та визначає джерельну основу роботи.

У підрозділі 1.1. «Історіографія дослідження» проаналізовано стан наукової розробки проблеми, в основу якої покладено проблемно-хронологічний підхід.

Відзначено, що дослідження різних етапів діяльності Георгія Кониського - у період викладання та керівництва Києво-Могилянською академією та у часи архіпастирської діяльності на теренах Білорусі - знайшли своє відображення головним чином у працях українських та зарубіжних - російських та білоруських - вчених як світського, так і церковного профілю.

Дослідженням різних аспектів діяльності та багатогранного творчого доробку Георгія Кониського займалося чимало вітчизняних істориків, філософів та літературознавців, причому на певному історичному етапі переважав той чи інший предмет їхнього зацікавлення. Зважаючи на те, що різночасові дослідження, присвячені особі церковного і культурного діяча, мали певну специфіку, вітчизняну історіографію життя і творчості Георгія Кониського хронологічно можна поділити на три групи: церковно-історичні праці ХІХ - початку ХХ ст.; дослідження науковців радянської доби; роботи вчених доби незалежності.

Переважна частина розвідок XIX - початку XX ст. належить дослідникам історії Церкви, передусім представникам історичної школи Київської духовної академії, які розглядали особу Георгія Кониського переважно в «академічному» контексті - як її вихованця, професора і керівника. Першим дослідженням, в якому досить ґрунтовно висвітлювалась викладацька та адміністративна діяльність Георгія Кониського у Києво-Могилянській академії, стала праця Макарія Булгакова «Історія Київської Академії» Булгаков М. История Киевской Академии / Макарий Булгаков. - СПб.: Типография Константина Жернакова, 1843. - 226 с.. Період життя Георгія Кониського, пов'язаний з Києвом і Академією, розглядали В. Аскоченський і В. Сєрєбренніков Аскоченский В. Киев с древнейшим его училищем Академиею / В. Аскоченский. - К., 1856. - Ч. II. - 566 с.; Серебренников В. Киевская Академия с половины XVIII века до преобразования ея в 1819 году / В. Серебренников. - К., 1897. - 223 с.. Деяку інформацію щодо діяльності Георгія Кониського як настоятеля Братського монастиря (1752 - 1755 рр.) подає М. Мухін Мухин Н. Киево-Братский училищный монастырь / Н. Мухин. - К., 1893. - 394 с..

Окрема група праць на церковно-історичну тематику присвячена архіпастирській діяльності Георгія Кониського в Білорусі. Першим історичним твором, в якому широко висвітлювалось відстоювання могильовським ієрархом інтересів православного населення Речі Посполитої, стала праця М. Бантиш-Каменського «Історична звістка про унію, що виникла у Польщі», видана 1805 р Бантыш-Каменский Н. Историческое известие о возникшей в Польше унии / Н. Бантыш-Каменский. - М., 1805. - 454 с.. Автор звертає увагу на складні обставини діяльності православних ієрархів в умовах міжконфесійного протистояння. У цьому зв'язку він наводить уривки з листів Георгія Кониського до Синоду з переліком «утисків» православних з боку католиків та уніатів. Вперше публікується інформація щодо замахів на життя преосвященного у червні 1759 р. в місті Орші та про напад на започатковану ним Могильовську семінарію 1761 р. В роботі представлено повний латиномовний варіант та російський переклад промови преосвященного, виголошеної 27 липня 1765 р. перед новообраним польським королем Станіславом Понятовським, яка принесла Кониському європейське визнання.

Життєвому шляху і творчій спадщині Георгія Кониського присвячено низку статей у церковних та світських часописах другої половини XIX - початку XX ст.: «Киевские епархиальные ведомости», «Киевская старина», «Черниговские епархиальные известия», «Труды Киевской духовной академии» та ін. У них висвітлювалась діяльність Георгія Кониського на посаді керівника Києво-Могилянської академії та єпископа Могильовського, розглядались особливості його проповідницьких та поетичних творів тощо Житецкий П. Памяти Георгия Конисскаго / П. Житецкий // Киевская старина. - 1895. - № 2. - Т. XLVIII. - С. 257-264; Вишневский Д. Риторический учитель Черниговскаго коллегиума монах Гавриил Искра и его столкновение с префектом Киевской академии Георгием Конисским / Д. Вишневский // Киевская старина. - 1897. - № 9. - С. 60-67; Столетие со дня кончины архиепископа Георгия Конисского (1795 - 1895) // Киевские епархиальные ведомости. - 1895. - №5. - С. 202-204; Страдомский А. Переписка префектов - Черниговскаго коллегиума, иеромонаха Сильвестра Новопольскаго, и Киевской академии, иеромонаха Георгия Конисскаго, о ученике коллегиума Петре Минце / А. Страдомский // Черниговские епархиальные известия. - 1866. - № 15. - С. 705-722; Васютинский Ф. Фамильные документы предков Георгия Конисскаго, архиепископа Белорусскаго / Ф. Васютинский // Черниговские епархиальные известия. - 1895. - № 9. - С. 259-266..

Дослідження вчених радянської доби (1917 - 1991), у свою чергу, можна поділити на два етапи. Від початку ХХ століття і до середини 60-х років навколо імені Георгія Кониського утворилась певна історіографічна пустка, обумовлена ідеологічними штампами, котрі практично унеможливлювали будь-які дослідження у церковній сфері. Починаючи з кінця 60-х років XX століття, глибоке зацікавлення українських радянських дослідників викликала філософська спадщина Георгія Кониського - завдяки М. Кашубі, яка своїми дослідженнями привернула увагу вчених до визначного церковного і культурного діяча Кашуба М. В. Філософія в Києво-Могилянській академії. Георгій Кониський / М. В. Кашуба // Філософська думка. - 1969. - № 2. - С. 100-111; Кашуба М. В. Етика Георгія Кониського / М. В. Кашуба // Етика і естетика: Міжвідомчий науковий збірник. - 1970. - Вип. 7. - С. 44-51; Кашуба М.В. Трактування Георгієм Кониським проблеми матерії / М.В. Кашуба // Від Вишенського до Сковороди. - К.: Наукова думка, 1972. - С. 96-102; Кашуба М.В. Георгий Конисский / М. В. Кашуба. - Москва : Мысль, 1979. - 173 с.; Кашуба М. В. Георгій Кониський - світогляд та віхи життя / М. В. Кашуба. - К.: Укр. Центр дух. культ. 1999. - 228 c.. Окремі аспекти філософської концепції Георгія Кониського та його стилю мислення розглядали також В. Нічик Ничик В. М. Из истории отечественной философии конца XVII - начала XVIII в. / В. М. Ничик. - К.: Наукова думка, 1978. - 298 с. та І. Іваньо Іваньо І. В. Філософія і стиль мислення Г. Сковороди / І. В. Іваньо. - К.: Наукова думка, 1983. - 272 с..

У добу незалежності (90-ті рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст.) активно досліджуються філософські погляди Георгія Кониського, зокрема, його філософською спадщиною цікавились - іноді в контексті аналізу творчості інших вчених-могилянців - Л. Довга Довга Л. До питання про барокову ментальність українців / Леся Довга // Mediaevalia Ukrainica: ментальність та історія ідей. - 1992. - Т.1. - С. 104-116., Я. Матвіїшин Матвіїшин Я. О. Нові матеріали до біографії Георгія Кониського (1717-1795) / Я. О. Матвіїшин // Рукописна та книжкова спадщина України. - 1993. - № 1. - С. 39-58. та Л. ДіденкоДіденко Л. В. Філософування по-кониськи: історико-культурологічний аналіз / Л. В. Діденко // Мультиверсум. Філософський альманах. - Вип. 29. - К., 2002. - С.80-89; . Водночас пожвавився інтерес українських вчених, зокрема літературознавців, до інших сфер діяльності церковного і освітнього діяча у Києво-Могилянській академії. Так, сучасний український літературознавець та історик Валерій Шевчук присвятив окрему розвідку драмі Кониського «Воскресеніє мертвих». Підтримуючи точку зору попередніх дослідників про те, що біблійний мотив у цій драмі не є основним, він робить ряд важливих уточнень. Зокрема, учений дійшов висновку, що в алегоричній формі протистояння Гіпомена та Діоктита автор представив зіткнення гетьмана Павла Полуботка з царем Петром І Шевчук В. Про драму «Воскресіння мертвих» Георгія Кониського / Валерій Шевчук // Муза Роксоланська: Українська література XVI - XVIII століть: У 2 кн. Книга друга: Розвинене бароко. Пізнє бароко. - К.: Либідь, 2005. - С. 525-537; Шевчук В.О. Пізнаний і непізнаний Сфінкс: Григорій Сковорода сучасними очима: розмисли / Валерій Шевчук. - К.: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2008. - 525 с.. Побіжно аналізує діяльність Георгія Кониського як викладача Києво-Могилянської академії та ігумена Києво-Братського монастиря М. Яременко - в контексті історичної розвідки про київське чернецтво XVIII ст. Яременко М. Київське чернецтво XVIII ст. / М. В. Яременко. - К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. - 303 с. Окремих питань дослідження особи Георгія Кониського на сторінках вітчизняної періодики торкається В. Ластовський, як автор цілісної історіографічної праці з історії Православної Церкви кінця XVII - XVIII ст.Ластовський В. В. Між суспільством і державою. Православна церква в Україні наприкінці XVII-XVIII ст. в історії та історіографії / В. В. Ластовський. - К.: Фенікс, НПІКЗ, 2008. - 496 с.

Зарубіжна історіографія проблеми представлена головним чином працями білоруських та російських вчених. Особа Георгія Кониського як церковного діяча, представника ієрархії Російської Православної Церкви і члена Синоду перебувала в полі зору російських істориків XIX - початку ХХ століття. Зокрема, досліджуючи архіпастирську діяльність Георгія Кониського в контексті релігійної ситуації на українських та білоруських землях у складі Речі Посполитої, М.О. Коялович дійшов висновку, що могильовський єпископ у 60-х роках XVIII ст. захищав не лише інтереси своєї білоруської пастви, а й отримав статус «ходатая за всю Западную Русь» Коялович М. О. История воссоединения западнорусских униатов старых времен / М. О. Коялович. - Мн.: Лучи Софии, 1999. - С. 26 (перевидання 1873 р.).. Праці білоруських вчених цього періоду також пов'язані з церковно-політичною діяльністю Георгія Кониського, передусім як могильовського ієрарха. Зокрема, білоруський етап життя Георгія Кониського досліджували Г. Кіпріанович Киприанович Г. Я. Исторический очерк православия, католичества и унии в Белоруссии и Литве с древнейшаго до настоящего времени / Г. Я. Киприанович. - Вильна, 1899. - 288 с. та І. П'ятницький Пятницкий И. Георгий Конисский, тринадцятый епископ Могилевский / И. Пятницкий // Могилевская епархия. Историко-статистическое описание. Могилев на Днепре. 1908. - Т. І, - Выпуск ІІ. - Часть І. - С. 329-366.. Особливістю цих досліджень можна вважати підвищену увагу до міжконфесійних стосунків та упередженість авторів як апологетів православ'я щодо «гонінь» з боку уніатів. Менше уваги відводилося культурно-просвітницькій діяльності Кониського. Зокрема, його творчості як письменника присвячена одна з літературно-критичних статей О.С. Пушкіна Пушкин А. С. Собрание сочинений Георгия Кониского, Архиепископа Белоруского, изд. Протоиереем Иоанном Григоровичем. СПб. 1835 / А. С. Пушкин // Собрание сочинений. В 10-ти томах. - Т. 6. Критика и публицистика. Примеч. Ю. Г. Оксмана. - М.: «Худож. лит.», 1976. - С. 83-95.. Для підтвердження своїх положень автор статті наводить окремі уривки з проповідей та один з віршів преосвященного. Вважаючи Георгія Кониського автором «Історії Русів», Пушкін характеризує його також як визначного історика.

У другій половині XX століття у колі наукових інтересів російських та білоруських дослідників пріоритетними стають філософські погляди Георгія Кониського. Так, 1962 р. у збірці «Из истории философской и общественно-политической мысли Белоруссии» В. Протасевич проаналізував соціально-політичні та філософські погляди Кониського і в додатку до цієї статті оприлюднив окремі частини з його латиномовного курсу з філософії в перекладі на російську мову Протасевич В. И. Социально-политические и философские взгляды Конисского // Из истории философской и общественно-политической мысли Белоруссии. Избранные произведения XVI - нач. ХІХ в. / В. И. Протасевич. - Мн., 1962. - С. 336-368. .

Сучасні дослідження російських вчених, присвячені особі Георгія Кониського, майже відсутні. У поодиноких з них особа Кониського розглядається лише у контексті вивчення творчого доробку діячів російської історії та культури. Натомість спостерігається активізація цього процесу у сучасних білоруських науковців, причому насамперед досліджуються питання діяльності Георгія Кониського як архіпастиря Могильовської єпархії. Особливе місце серед цих робіт посідає фундаментальна праця М. Буглакова Буглаков М. Преосвященный Георгий Конисский, Архиепископ Могилевский / Буглаков Михаил. - Минск: Виноград, 2000. - 656 с., в якій висвітлюється чимало аспектів церковно-політичної та релігійно-просвітницької діяльності Георгія Кониського з акцентацією саме на її білоруському періоді. Певне значення має також розвідка А. Мироновича як одна із праць підготовленого ним циклу матеріалів про видатних церковних діячів білоруського походження Mironowicz A. Rejestr monasterow i cerkwi Grecko-ruskich roznemi czasy na unie gwaltownie odjetych / Antoni Mironowicz // Bialoruskie Zeszyty Historyczne. - Bіaіystok, 2008. - №30. - S.191-210..

Отже, в українській та зарубіжній історіографії найбільше досліджена діяльність Георгія Кониського в контексті історії Києво-Могилянської академії та як білоруського архіпастиря, а також його філософська та проповідницька спадщина. Водночас практично недослідженими залишаються церковно-історичні праці Кониського, особливості його духовного світу, коло спілкування та читацькі інтереси.

Підрозділ 1.2. «Огляд джерельної бази» складається з двох частин. Перша складова - неопубліковані джерела. Їх переважну частину складають матеріали Центрального державного історичного архіву України, м. Київ (ЦДІАК України). Це, зокрема, особисте листування Георгія Кониського, виявлене у Ф. 128, Києво-Печерська лавра (9 листів). У Ф. 127, Київська духовна консисторія, містяться офіційні документи часів перебування церковного діяча на керівних посадах в Україні та Білорусі. Окрему групу складають матеріали фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ІР НБУВ). Найважливішими з них є неопубліковані досі академічні курси Георгія Кониського з піїтики (Ф. 301, Церковно-археологічний музей, спр. 426, арк. 1-178) та богослов'я (Ф. 301, Церковно-археологічний музей, спр. 90, арк. 1 - 785), прочитані ним у Києво-Могилянській академії у 1745-1747 та 1751-1755 рр. У фонді дисертацій студентів Києво-Могилянської академії (Ф. 304) міститься 4 дослідження, присвячені Георгію Кониському, з них 2 частково опубліковані. Суттєво доповнюють виявлений матеріал з українських архівосховищ фонди російських архівних та бібліотечних установ, передусім Ф. 796, Канцелярія Синоду (РДІА, Санкт-Петербург) та Ф. 18, Духовне відомство (РДАДА, Москва). В останньому вдалося виявити ще 2 неопубліковані досі листи Георгія Кониського. Загалом в роботі використано матеріали 11 українських та 2 російських архівних фондів.

Опубліковану джерельну базу дослідження можна умовно розділити на два блоки: 1) джерела особистого походження, що характеризують життя та сфери діяльності Георгія Кониського, які можна поділити на такі групи: його особистий творчий доробок (філософські, історичні, проповідницькі та літературні праці); офіційна документація: накази та інструкції Георгія Кониського як керівника Києво-Могилянської академії та адміністратора Могильовської єпархії; ділова і приватна кореспонденція; духовний заповіт архієрея; 2) джерела, які ілюструють умови діяльності Георгія Кониського та його особу. адміністративний кониський соціокультурний

Пріоритетне значення для дослідження, згідно з його метою і завданнями, має опублікована творча спадщина Георгія Кониського. Філософський творчий доробок Георгія Кониського став доступним для широкого наукового загалу завдяки М. Кашубі, котра вперше переклала вдосконалений філософський курс Георгія Кониського з латини на українську мову Кониський Георгій. Філософські твори: У 2-х т. / Кониський Георгій; АН УРСР, Ін-т філософії; Ін-т суспільних наук; Редкол.: І. С. Захара, М. М. Верников, М. В. Кашуба та ін. - Київ : Наукова думка, 1990 (з передмовою М. В. Кашуби). - Т.1. - 496 с.; - Т.2. - 576 с.. Гомілетична спадщина архієпископа увійшла головним чином до двох найбільших збірників його творів Собрание сочинений Георгия Конисского, изданное протоиереем Иоанном Григоровичем. - СПб., 1861. - Ч. 1. - 291 с.; - Ч.2. - 276 с.; Слова и речи Георгия Конисского, Архиепископа Могилевского. - Могилев, 1892. - 450 с., причому окремі з них систематично друкувалися в періодичних виданнях Слово, сказанное в Киево-Софийском Соборе при погребении Рафаила Заборовского митрополита Киевскаго (1747 года ноября 29 дня) // Труды Киевской духовной академии. - 1893. - №6. - С. 306-315; Слово на Пассию // Домашняя беседа. - 1875. - Вып. 12. - С. 364-372; Записки преосвященнаго Георгия Конисскаго о том, что в России до конца XVI века не было ни какой унии с Римскою Церковью // Чтения в Обществе истории и древностей российских. - 1847. - №8. - С. 5-30.. Значна частина листування преосвященного міститься на сторінках «Архива Юго-Западной России» (ч.1, т. ІІ, ІІІ) та «Могилевских епархиальных ведомостей» (1894 р., № 6-20), у тому числі і його духовний заповіт з описом майна, який оприлюднив П. Горючко.

Важливе значення в контексті досліджуваної теми мають документи до історії Києво-Могилянської академії (Акты и документы, относящиеся к истории Киевской Академии. Отд. ІІ / Под ред. Н. И. Петрова: В 5-ти тт. - К., 1904-1908) та друковані описи Синоду (Описание документов и дел, хранящихся в архиве Св. Синода: В 50 тт. - Т. ХХХIV (1754). - Спб., 1912; - Т. L (1770). - Петроград, 1914), які ілюструють окремі аспекти діяльності Георгія Кониського в Україні та Білорусі.

Таким чином, джерельна база дослідження достатньо репрезентативна і уможливлює досягнення поставленої у ньому мети і завдань.

Другий розділ «Архіпастирська діяльність Георгія Кониського в контексті українських церковно-освітніх традицій» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. «Київське підґрунтя інтелектуального та ієрархічного зростання Георгія Кониського» розглянуто основні віхи життєвого шляху і церковно-адміністративної діяльності преосвященного, пов'язані з Києвом. Підкреслено, що система освіти в Києво-Могилянській академії та її гуманістичні традиції стали основою майбутнього творчого та адміністративного зростання Георгія Кониського. Простежено щаблі духовного служіння церковного діяча в Києво-Могилянській академії: від викладача до керівника вищого навчального закладу та настоятеля Києво-Братського монастиря. Змальовано особливості суспільного та церковного життя України середини XVIII ст., їх вплив на церковно-адміністративну діяльність Георгія Кониського. Відзначено його роль як ректора вищого навчального закладу щодо забезпечення ефективних умов для навчального процесу в Академії (зокрема, створення нової навчальної інструкції) та його вплив на розвиток освіти в Україні загалом.

У підрозділі 2.2. «Георгій Кониський як адміністратор Могильовської єпархії» проаналізовано особливості церковно-адміністративної діяльності Георгія Кониського на теренах білоруських земель, зокрема, впорядкування документації, вирішення кадрових питань, будівництво церковних споруд і т.і. Відзначено специфіку та складність архіпастирської діяльності в Могильовській єпархії - єдиній православній єпархії у складі Речі Посполитої, де гостро виявилося протистояння православних і уніатів. Простежено багаторічний процес фактичного керівництва білоруським архієреєм закордонними монастирями Київської єпархії, які перебували у юрисдикції київського преосвященного. Саме Георгію Кониському - вперше з часів існування інституту закордонних монастирів - було надано широких прав в управлінні ними. Доведено, що у своїй діяльності в Білорусі як адміністратора Могильовської єпархії Георгій Кониський керувався набутим у Києві досвідом та намаганням впровадити українські традиції в церковне життя білоруської пастви.

Підрозділ 2.3. «Проповідницька діяльність Георгія Кониського» присвячено аналізу гомілетичної спадщини преосвященного. Відзначено, що найперші промови церковного діяча були виголошені ще в Києві, проте розквіт його проповідницької діяльності припав на період його архіпастирства на теренах Могильовської єпархії. Підкреслено, що саме Георгій Кониський започаткував та поширив у Білорусі практику традиційної для України живої проповіді. Відзначено вплив традицій проповідницької школи Києво-Могилянської академії на гомілетичну спадщину Кониського. Охарактеризовано особливості його власного проповідницького доробку - доступність мови, аргументація викладу, специфічний гумор тощо. Проаналізовано сформульований єпископом блок теоретико-практичних настанов, котрі мали допомогти парафіяльним священикам у підготовці та виголошенні проповідей. Відзначено, що своє бачення теорії проповідництва та загалом пастирської діяльності Георгій Кониський виклав у створеній ним у співавторстві зі Cмоленським єпископом Парфенієм Сопковським праці «Книга о должностях пресвитеров приходских», виданій 1776 р. у Санкт-Петербурзі. Книга, яка неодноразово перевидавалася (зокрема, у Києво-Печерській лаврі в 1779, 1789 і 1799 рр.) і навіть була перекладена англійською мовою, довгий час слугувала підручником для духовних навчальних закладів.

Підрозділ 2.4. «Діяльність архієпископа щодо захисту традиційних прав православних та конфесійного об'єднання їх з уніатами» присвячено детальному вивченню дій преосвященного, спрямованих на захист прав та інтересів православного населення України та Білорусі. Окремо розглянуто його участь у польських сеймах 1766 та 1767 років з метою відновлення давніх прав православного населення Речі Посполитої. Оцінено внесок преосвященного в діяльність Слуцької конфедерації 1767 року, котра об'єднала православних з протестантами у їх протистоянні з католиками та уніатами. В контексті церковно-релігійної діяльності Георгія Кониського розглянуто долю православних Білорусі після першого поділу Речі Посполитої. Відзначено, що заходи архієпископа, спрямовані на приєднання уніатів до православ'я та русифікацію церковного обряду, мали певні негативні наслідки для українського народу.

Третій розділ «Вплив просвітницької діяльності Георгія Кониського на розвиток освіти і культури України й Білорусі» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 3.1. «Викладацька діяльність Георгія Кониського в Києво-Могилянській академії» проаналізовано особливості навчальних курсів, прочитаних Георгієм Кониським у навчальному закладі. Відзначено, що обіймаючи посади професора поетики, філософії та богослов'я, він при викладанні кожного з цих предметів запроваджував певні новаторські елементи. Зокрема, в поетиці ним вперше в історії Академії розроблено розділ стосовно теорії та практики українського віршування. Детально розглянуто написану вченим драму-мораліте «Воскресеніє мертвих», котру сучасники визнавали як неперевершений зразок у цьому жанрі. Охарактеризовано два навчальні філософські курси Георгія Кониського, зокрема другий, вдосконалений, в якому вчений систематизував філософську спадщину античності, основні напрямки середньовічної філософії та здобутки філософів Нового часу в контексті тогочасних світових наукових досягнень. Відзначено, що саме цей навчальний курс Георгія Кониського символізував перехід системи викладання філософії у Києво-Могилянській академії від послідовників Аристотеля до філософії Нового часу.

Підрозділ 3.2. «Культурно-просвітницька діяльність архієпископа Георгія Кониського на білоруських теренах» присвячено висвітленню просвітницьких заходів преосвященного у Білорусі. Відзначено, що саме він започаткував у 1757 р. при Могильовському Братському Спаському монастирі за прикладом Києво-Могилянської академії школу, яку в майбутньому реорганізував в духовну семінарію. Для оптимального забезпечення навчального процесу та духовних запитів місцевого білоруського населення у тому ж, 1757 році зусиллями архієрея було відкрито друкарню. Доведено, що культурно-просвітницька діяльність Георгія Кониського на білоруських теренах характеризувалася потужним ширенням українських культурно-освітніх традицій, що знайшло яскраве відображення також у низці інших заходів преосвященного, зокрема у забезпеченні створеного ним навчального закладу учительськими кадрами з Києва, відкритті бібліотеки, розвитку шкільного театру, низки міських шкіл для дітей представників різних верств населення і т.і.

У підрозділі 3.3 «Церковно-історична спадщина Георгія Кониського» уперше детально аналізуються основні історичні твори преосвященного. В них поєдналися його скрупульозність науковця і архіпастирське покликання, яке виявилося в обґрунтуванні й відстоюванні перед урядом Речі Посполитої давніх прав своїх підопічних - православних Білорусі та України. Відзначено, що особливістю церковно-історичних праць Кониського була їхня ґрунтовна документальна основа та інформативна насиченість.

У підрозділі 3.4. «Георгій Кониський та історіографічні суперечки щодо авторства «Історії Русів» розглянуто питання щодо можливої причетності архієпископа до написання знакового в історії України твору. У цьому контексті проаналізовано всі наявні дослідницькі версії. Подано власне авторське бачення, яке заперечує безпосереднє авторство Георгія Кониського (з огляду на специфіку стилю мислення вченого у порівнянні з іншими його творами), але припускається, що літописні джерела, якими користувався автор «Історії Русів» при підготовці твору, могли походити з наукового середовища, яке діяло при резиденції преосвященного.

Четвертий розділ «Українська церковна та культурна традиція у духовному світі Георгія Кониського» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 4.1. «Джерела формування світоглядних орієнтацій Георгія Кониського» проаналізовано чинники становлення Георгія Кониського як особистості та специфіку його світоглядних орієнтирів як церковного і культурного діяча. Відзначено, що Георгій Кониський як особистість формувався під безпосереднім впливом українського екогеографічного та соціокультурного середовища. Українська природа, сімейне виховання, рідна мова й релігія, сприяли появі у Кониського притаманних українцям світоглядних орієнтацій: екофільності, толерантності, працелюбності, тонкого емоційного зв'язку з рідною землею, специфічного гумору тощо. Окремо відзначено вплив діячів епохи Просвітництва - європейських та вітчизняних вчених, передусім Теофана Прокоповича, - на становлення наукового світогляду вченого.

У підрозділі 4.2. «Особливості наукового світогляду Георгія Кониського та його практичне втілення» на матеріалах передусім філософських праць, а також проповідницьких творів ученого, аналізуються особливості його морально-етичних поглядів. Застосовуючи компаративістський та герменевтичний методи, здійснено порівняльний аналіз розуміння сутності людського життя, категорій спільного блага та досконалості у творчій спадщині Георгія Кониського і його сучасників - світських і церковних вчених-могилянців - Григорія Сковороди, Сильвестра Кулябки, Стефана Калиновського. Окремо досліджено вплив поетичного доробку Кониського на Сковороду, який використовував його у своїх творах. Відзначено, що Георгій Кониський, як за часів викладацької діяльності в Києво-Могилянській академії, так і в сані архієпископа Могильовського, вважав основними шляхами практичного втілення свого вчення про досконалість людини розвиток особистих талантів і здібностей, здатність керувати своїми бажаннями та емоціями, творення добрих справ і т.і. Не заперечуючи божественного впливу на людську долю, він підкреслював певну свободу людини щодо вибору напрямків вдосконалення своїх природних задатків.

Підрозділ 4.3. «Бібліотека і коло читацьких інтересів Георгія Кониського» присвячено дослідженню складу особистої бібліотеки та інтелектуального потенціалу преосвященного. Відзначено, що основу свого книжкового зібрання Георгій Кониський заклав ще в період перебування в Києво-Могилянській академії, і активно використовував його в процесі своєї архіпастирської діяльності. Зроблено спробу реконструкції складу приватної книгозбірні преосвященного на основі аналізу сучасних книжкових фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та Національної бібліотеки Республіки Білорусь, де знаходяться примірники з його маргіналіями. Прижиттєва колекція Георгія Кониського сформована з книг, написаних латинською, а також староєврейською, німецькою, польською, церковнослов'янською та російською мовами, що засвідчує рівень його інтелектуального потенціалу. Власноручні примітки Георгія Кониського на книгах засвідчують його постійне користування ними в процесі освітньої та церковної діяльності. Деякі з виявлених маргінальних записів архієпископа яскраво відображають його душевний стан та ілюструють думки преосвященного під час роботи з книгами, демонструють його філософські роздуми. Свою бібліотеку вчений збирав протягом усього життя й перед смертю заповів передати її у засновану ним Могильовську духовну семінарію.

У підрозділі 4.4. «Георгій Кониський як історична особистість за матеріалами духовного заповіту та листування» відзначено, що листування та духовні заповіти є малодослідженим, але дуже важливим джерелом для розуміння особливостей філософських поглядів та духовного світу людини, визначення кола її спілкування. Уведення до наукового обігу нововиявлених 11 листів Георгія Кониського та власного духовного заповіту преосвященного дозволяє реконструювати малодосліджені сторінки його архіпастирської діяльності в Білорусі, охарактеризувати особисті риси характеру і уподобання, а також з'ясувати коло спілкування. Низка листів Георгія Кониського слугує свідченням його дружніх стосунків із сучасниками - православними ієрархами, вихованцями Києво-Могилянської академії, - зокрема, щодо виконання різноманітних приватних доручень. Показовиим є виявлене у фондах ЦДІАК України листування архієпископа з керівництвом Києво-Печерської лаври з приводу видання підготовленого ним православного Катехізиса, постачання печерських стародруків, вирішення майнових питань і т.і.

Висновки

- Аналіз історіографії з теми засвідчує, що найбільш дослідженими аспектами життя і творчості Георгія Кониського були: його діяльність як професора та керівника Києво-Могилянської академії, філософська і проповідницька спадщина та архіпастирська діяльність в Білорусі. Водночас практично недослідженими залишалися церковно-історичні праці Кониського, особливості його духовного світу, коло спілкування та читацькі інтереси. При цьому наявний на сьогодні комплекс архівних і опублікованих джерел, зокрема, особистий творчий доробок Григорія Кониського, уможливлює створення цілісного і різностороннього дослідження з окресленої теми.

- Розширено й доповнено висновок про те, що система освіти в Києво-Могилянській академії та її гуманістичні традиції стали основою майбутнього творчого та адміністративного зростання Георгія Кониського. Становлення наукового світогляду Кониського відбувалося під впливом доробку як античних та західноєвропейських мислителів, так і вітчизняних вчених, наприклад, наукової спадщини Теофана Прокоповича. Безпосередній вплив на особистість Георгія Кониського справило вітчизняне соціокультурне середовище, зокрема, родинні традиції і релігійне виховання.

- З'ясовано, що у своєму архієрейському управлінні на теренах білоруських земель Георгій Кониський використав набутий в Україні адміністративний досвід як ректора Києво-Могилянської академії і настоятеля Києво-Братського монастиря, зокрема, у методах управління єпархією, розвитку проповідництва, вирішенні кадрових питань та впорядкуванні документації. Специфіка архіпастирської діяльності в Могильовській єпархії - єдиній православній єпархії у складі Речі Посполитої, де гостро виявилося протистояння православних і уніатів - вимагала особливих зусиль преосвященного в обстоюванні православної віри та інтересів православної пастви. Найбільшою заслугою архієпископа Георгія Кониського стала опіка закордонних монастирів Київської єпархії, які перебували під юрисдикцією Київського митрополита. Саме завдяки зусиллям преосвященного православне населення Речі Посполитої повернуло собі належний правовий і релігійний статус у державі. Водночас його діяльність, спрямована на допомогу правлячим колам Російської імперії щодо приєднання уніатів до православ'я та русифікації церковного обряду, мала певні негативні наслідки для культурно-релігійної самоідентифікації українського народу.

- Встановлено, що перебуваючи на посаді професора Києво-Могилянської академії, Георгій Кониський вніс у викладання курсу наук певні новаторські елементи. Вперше в історії викладання поетики в Академії ним було запроваджено розділ, присвячений теорії і практиці українського віршування. У викладанні курсу філософії саме Кониському вдалося систематизувати філософську спадщину минулого та осмислити завдання епохи, в якій йому довелося діяти і творити. Доведено, що культурно-просвітницька діяльність Георгія Кониського на білоруських теренах характеризувалася потужним несенням українських культурно-освітніх традицій, які суттєво вплинули на розвиток освіти і культури сусіднього народу. Підтвердженням цьому є відкриття Могильовської духовної семінарії і бібліотеки при ній за зразком Києво-Могилянської академії, розвиток шкільного театру, заснування друкарні та низки міських шкіл для дітей різних верств населення за київським зразком.

- Визначено, що однією з найважливіших і найяскравіших граней різнобічної творчої діяльності Георгія Кониського є його церковно-історичні праці. Історія України та Білорусі цікавила преосвященного переважно в контексті практичного застосування зібраних, систематизованих і проаналізованих ним історичних джерел та юридичних документів, необхідних для відстоювання традиційних прав православного населення українських і білоруських земель у складі Речі Посполитої. Особливістю історичних праць Кониського була їхня ґрунтовна документальна основа та інформативна насиченість, що залишається цінним джерелом і для сучасної науки.

- З'ясовано, що особливості духовного світу Георгія Кониського яскраво відображає його листування та духовний заповіт, які дозволяють охарактеризувати його особисті уподобання та риси характеру. Порівняння творчої спадщини Георгія Кониського і його сучасників, світських і церковних вчених-могилянців - Григорія Сковороди, Сильвестра Кулябки, Стефана Калиновського, - вказує на спільність розуміння ними сутності людського життя, категорій спільного блага та досконалості. Аналіз складу бібліотеки преосвященного пдтверджує його високий інтелектуальний потенціал, широке коло наукових інтересів та специфіку використання книг в процесі культурно-освітньої та церковної діяльності. Епістолярна спадщина Георгія Кониського засвідчує його постійні контакти з Києвом і тісні взаємовідносини з представниками української церковної еліти з вихованців Києво-Могилянської академії.

Публікації у фахових виданнях, які відображають результати і зміст дисертаційного дослідження

1. Культурно-просвітницька діяльність Георгія Кониського на теренах Білорусі / Я. Фощан // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Українознавство». - 2009. - Вип. 13. - С. 47-49.

2. Шлях людини до моральної довершеності в баченні Георгія Кониського / Я. Фощан // Ґілея (науковий вісник): Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич. - К., 2009. - Вип. 24. - С. 302-305.

3. Історія православ'я в науковому доробку Георгія Кониського: синтез теорії і церковної практики / Я. Фощан // Ґілея (науковий вісник): Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич. - К., 2009. - Вип. 26. - С. 238-245.

4. Відображення гносеологічної позиції Георгія Кониського в процесі його культурно-освітньої діяльності / Я. Фощан // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Українознавство». - 2010. - Вип.14. - С. 27-29.

5. Джерела формування світогляду Георгія Кониського / Я. Фощан // Ґілея (науковий вісник): Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич. - К., 2010. - Вип. 38. - С. 329-337.

6. Образ людини в антропософії Георгія Кониського / Я. Фощан // Українознавчий альманах. - Випуск 1. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2009. - Вип. 1. - С. 87-89.

7. Життя його належить історії (до 215-річчя від дня смерті Георгія Кониського) / Ярослав Фощан // Українознавство-2010: календар-щорічник / [упорядн. В. Піскун, А. Ціпко]. - К.: МП «Леся», 2009. - С. 174-177.

8. «Історія Русів» - окремі зауваги до концепції і авторства твору / Я. Фощан // Українознавчий альманах. - Випуск 2. - К., 2010. - С. 246-249.

Анотація

Фощан Я. І. Георгій Кониський як носій українських церковних та культурних традицій на теренах Білорусі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 09.00.12 - українознавство. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2011.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню основних напрямів діяльності архієпископа Георгія Кониського та з'ясуванню його внеску в соціокультурну спадщину українського і білоруського народів XVIII ст. У роботі на базі широкого спектру архівних та опублікованих джерел охарактеризовано роль архієпископа як поширювача українських церковних та культурних традицій на теренах Білорусі. Визначено сутність та форми діяльності Георгія Кониського у церковно-адміністративній і культурно-просвітницькій сфері, дано історіософську оцінку його творчого доробку як письменника, вченого і проповідника. Розкрито особливості духовного світу преосвященного на базі вивчення його світоглядних орієнтацій, кола наукових зацікавлень та листування.

Ключові слова: Георгій Кониський, Україна, Білорусь, українські культурні традиції, українські церковні традиції, просвітництво, православ'я, світогляд.

Аннотация

Фощан Я. И. Георгий Конисcкий как носитель украинских церковных и культурных традиций на землях Беларуси. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 09.00.12 - украиноведение. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена комплексному исследованию жизни и деятельности архиепископа Георгия Конисcкого на основе архивных материалов, опубликованных источников и широкого спектра научной литературы. Основное внимание уделено освещению роли Конисcкого как носителя украинских традиций в белорусской социокультурной среде.

В диссертации отмечено, что одним из наиболее важных периодов жизни Георгия Конисского были годы, проведенные в стенах Киево-Могилянской академии. Именно здесь он сформировался как ученый, талантливый педагог и администратор. Становление научного мировоззрения Конисского происходило под влиянием творчества как античных и западноевропейских мыслителей, так и отечественных ученых, в частности Теофана Прокоповича. Накопленный в Украине опыт Георгий Конисский реализовал в своей церковно-административной деятельности на территории Беларуси как руководитель Могилевской епархии. Главным результатом деятельности архиерея было восстановление правового и религиозного статуса православного населения Речи Посполитой.

Исследована культурно-просветительская деятельность Георгия Конисского на белорусских землях, для которой характерным было активное распространение украинских культурно-просветительных традиций. Главными свидетельствами этого было открытие преосвященным Могилевской духовной семинарии по образцу Киево-Могилянской академии и создание при ней библиотеки, развитие школьного театра, основание типографии и городских школ для детей из разных слоев населения.