Розвиток кооперативної торгівлі на Харківщині в роки НЕПУ (1921-1929 рр.)

Успішно проводилися кампанії щодо зниження цін і витрат, а також раціоналізації діяльності кооперації. Це сприяло подальшому зростанню обігів кооперації при зменшенні темпів зростання кількості торговельних закладів, що свідчило про її зміцнення. Позитивну тенденцію в той час мав і фінансовий стан кооперації Харківщини. Найміцнішою робітничою кооперацією в республіці залишалася Харківська. Порівняння показників робітничої і сільської кооперації свідчить, що остання помітно відставала через недостатність фінансування і постачання товарів, слабку культурно-освітню роботу та непропорційно велику увагу влади до питань індустріалізації.

Вже в 1927 р. кооперації було заборонено торгувати металами, металовиробами, склом, хімічною продукцією. Торгівля цим товаром передавалася сільськогосподарській кооперації, в якій планувалося зосередити усі функції по торгівлі в сільській місцевості. Це рішення почало виконуватися в 1927/1928 господарському році, тобто напередодні суцільної колективізації. В цих умовах кооперація розглядалася як чинник переходу від кооперативної до кооперативно-колгоспної, потім до колгоспно-кооперативної і, нарешті, до колгоспної системи в умовах її одержавлення. Держава планувала поступово взяти під свій контроль і роздрібну торгівлю, особливо в містах.

Досліджено, що в 1927-1929 рр. збільшення обігів кооперації Харківщини відбувалося на тлі зменшення загальної торговельної мережі, але це зменшення відбувалося за рахунок державних і приватних закладів торгівлі при зростанні кооперативної мережі.

Виявлено, що в цей же період кооперація брала участь в експортних операціях, частка яких у 1928/1929 господарському році на Харківщині склала 13,5%.

Кооперація Харківщини наприкінці непу мала позитивні результати своєї діяльності, доводила свою ефективність і перспективність, не даючи підстав для згортання її мережі і діяльності.

У підрозділі 3.3 "Питома вага кооперативної торгівлі у забезпеченні населення продовольчими і промисловими товарами" досліджено, що в 1928/1929 господарському році у порівнянні з 1925/1926 господарським роком питома вага кооперативної торгівлі в придбанні продовольчих і промислових товарів пересічною сім'єю робітника, службовця, селянина невпинно зростала. Сім'я робітника збільшила за цей період придбання продовольчих і промислових товарів через кооперацію на 30,7 відсоткових пунктів, сім'я службовця - на 24,3 відсоткових пунктів. Сім'я селянина у 1929 р. через кооперацію придбала 76,4% промислових і продовольчих товарів (більшість становили товари промислового виробництва). Питома вага приватника у придбанні товарів промислового виробництва сім'єю селянина в 1929 р. у порівнянні з 1928 р. зменшилася на 2,9 відсоткових пунктів. У той же час купівля зернових через приватний сектор збільшилася на 12,1 відсоткових пунктів, борошна і круп - на 33,8 відсоткових пунктів.

Сім'я робітника купувала частину промислових товарів і окремі продукти у приватника, але частка закупівлі всіх продовольчих і промислових товарів у приватному секторі зменшилася в 1929 р. у порівнянні з 1928 р. на 4,9 відсоткових пунктів.

З'ясовано, що більша частка придбань здійснювалася через кооперацію, питома вага приватного сектора в купівлі продовольчих і промислових товарів зменшувалась. Але наприкінці непу кооперація ще не встигла повністю витіснити приватника з ринку.

У висновках зазначено, що торговельна кооперація пройшла тривалий і нелегкий шлях свого розвитку.

До 1917 р. торговельна кооперація розвивалася в умовах товарно-грошових, ринкових відносин, що було природно для неї. Після жовтневих подій 1917 р. влада більшовиків намагалася відмовитися від економічних законів розвитку суспільства, а гроші, ринок, торгівлю замінити комуністичним розподілом, що стало гальмом розвитку кооперації. Політика воєнного комунізму була невдалим економічним експериментом щодо кооперації в цілому і кооперативної торгівлі в тому числі. Нова економічна політика, яка базувалася на відновленні органічних для кооперації економічних законів, товарно-грошових відносин, торгівлі, ринку під контролем держави, була спробою більшовиків вийти зі складного становища.

З початку непу торговельна кооперація пройшла період державного, потім - кооперативного товарообміну і лише наприкінці 1922 р. - безпосередньо торгівлі. Більшовики вимушені були піти на тимчасовий компроміс з верхівкою старого керівництва кооперації, хоча від стратегії боротьби за "очищення робітничо-селянської кооперації" від буржуазних елементів так і не відмовилися.

Процес відновлення мережі і діяльності кооперації розпочинався важко, складно і поступово, в умовах обов'язкового членства в кооперації. Організуючим чинником у той час була діяльність Вукоопспілки, на яку покладалися розробка принципів і функцій діяльності кооперації в нових умовах. На початку непу відновлювалася мережа низової кооперації (товариств, розподільників, товарообмінних пунктів), її середньої (районних відділень, спілок) та вищої ланки, апарату її управління. В той час неухильно реалізовувалася політика обмеження і витіснення приватника з ринку. Саме таке завдання економічними засобами повинна була виконати кооперація. У 1923 р. вона перейшла на добровільне членство.

Протягом непу мережа кооперативів (сільських, міських, робітничих товариств), відділень і спілок удосконалювалася та оптимізувалася через ліквідацію бездіяльних товариств, укрупнення кооперативів, реалізацію адміністративно-територіальної реформи, в тому числі на засадах економічної доцільності. До кінця непу мережа торговельної кооперації набула чіткої, раціональної організації.

В останні роки непу торговельна кооперація Харківщини стала однією з найбільших кооперативних організацій УСРР, посідала друге місце в республіці за кількістю міських, фабрично-заводських, сільських товариств, була найбільшою за кількістю спілок, займала одне з перших місць за чисельністю кооперованого населення.

Органічне ринкове середовище сприяло позитивній динаміці кількості закладів кооперативної торгівлі, яка з 1923 р. до завершення непу збільшилася на 73,8%. Позитивна динаміка кількості закладів кооперативної торгівлі мала місце в гуртовій, гуртово-роздрібній, роздрібній торгівлі, причому наприкінці непу кооперація поступалася приватнику за кількістю закладів лише в роздрібній торгівлі. Кооперативні заклади торгівлі укрупнювалися, переходили з нижчих розрядів до вищих, частина державних торговельних закладів переходила до кооперації, кооперативні заклади торгівлі систематизувалися за галузями торгівлі, універсалізувалися.

Свідченням успішної діяльності торговельної кооперації в роки непу була позитивна динаміка її обігів. Темпи зростання обігів гуртової, гуртово-роздрібної, роздрібної торгівлі кооперації були вищими за темпи зростання кількості закладів кооперативної торгівлі. Починаючи з 1925 р., кооперативна торгівля була представлена найвищими показниками обігів роздрібної торгівлі в усіх категоріях населених пунктів. Обіги приватної роздрібної торгівлі в той же час зменшувалися.

Кооперація Харківщини посідала перше місце в УСРР за загальним обігом продажу, обігом краму для постачання, за власним капіталом у торговельному обігу.

Найбільшою була питома вага кооперації в забезпеченні продовольчими і промисловими товарами сімей робітників, службовців і селян в останні роки непу. Але остаточно витіснити приватника з цього процесу кооперації не вдалося, хоча питома вага його зменшувалася.

Позитивні результати організації і діяльності торговельної кооперації свідчили про її ефективність, життєздатність, перспективність, доцільність подальшого існування і розвитку. В цьому були громадські і особисті потреби населення, але вони не співпадали з планами більшовицької влади. В умовах ліквідації непу, утвердження тоталітарної політичної системи і форсованого будівництва адміністративно-командної економіки кооперація залишалася потрібною владі лише як джерело кадрів і досвіду роботи щодо усуспільнення приватного сектора. Тому в нових умовах кооперація набула якісно іншого характеру - вона не була ліквідована, але була одержавлена.

Основні результати дисертації викладені авторкою в таких одноосібних публікаціях

1. Рудь А.А. Допомога Харківської губспілки голодуючому населенню в 1921-1922 роках / А.А. Рудь // Збірник наукових праць. Серія "Історія та географія" / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків: Майдан, 2007. - Вип. 27. - С. 184-190.

2. Рудь А.А. Реорганізація мережі споживчої кооперації Харківської губернії у 1921-1922 роках / А.А. Рудь // Збірник наукових праць. Серія "Історія та географія" / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків: Майдан, 2007. - Вип. 28. - С. 147-156.

3. Рудь А.А. Стан торговельної мережі та обігів торгівлі споживчої кооперації Харківщини в 1924-1928 роках / А.А. Рудь // Збірник наукових праць. Серія "Історія та географія" / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків: Майдан, 2008. - Вип. 29-30. - С. 56-58.

4. Рудь А.А. Відновлення споживчої кооперації Харківщини у 1918-1923 роках / А.А. Рудь // Збірник наукових праць. Серія "Історія та географія" / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків: Майдан, 2008. - Вип. 32. - С. 56-65.

5. Рудь А.А. Динаміка торговельної мережі та обігів торгівлі споживчої кооперації Харківщини в умовах реалізації адміністративно-територіальної реформи 1925 року / А.А. Рудь // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки". - Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. - № 822. - Вип. 10. - С. 144-149.

6. Рудь А.А. Питома вага кооперативної торгівлі Харківської округи у 1928-1929 рр. / А.А. Рудь // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки". - Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. - № 835. - Вип. 11. - С. 82-87.

7. Рудь А.А. Питома вага кооперативної торгівлі Харківщини в забезпеченні продуктами і товарами сімей робітників, службовців, селян наприкінці непу / А.А. Рудь // Каразінські читання (історичні науки): Матеріали 61-ї міжнародної наукової конференції молодих вчених (ХНУ імені В.Н. Каразіна, 25 квітня 2008 р.). - Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. - С. 245-246.

8. Рудь А.А. Діяльність Харківського центрального робітничого кооперативу у 1924-1929 роках / А.А. Рудь // Каразінські читання (історичні науки): Матеріали 62-ї міжнародної наукової конференції молодих вчених (ХНУ імені В.Н. Каразіна, 24 квітня 2009 р.). - Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. - С. 279-280.

Анотація

Рудь А.А. Розвиток кооперативної торгівлі на Харківщині в роки непу (1921-1929 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2011.

Дисертаційна робота присвячена вивченню кооперативної торгівлі на Харківщині в роки нової економічної політики. Вперше організація і діяльність торговельної кооперації на Харківщині стали предметом дисертаційного дослідження. Зокрема, простежено генезис торговельної кооперації та вплив на цей процес кооперативної політики більшовиків, дано визначення кооперативної торгівлі, споживчої кооперації, досліджена структура, динаміка її мережі, чисельність кооперації, стан її пайового капіталу. Досліджена динаміка організаційної мережі закладів кооперативної гуртової, гуртово-роздрібної, роздрібної торгівлі в містах, селищах міського типу і селах за розрядами. З'ясовані принципи, функції торговельної кооперації, проаналізовано процес переходу кооперації від державного та кооперативного товарообміну до торгівлі, з'ясовано динаміку обігів кооперативної торгівлі у гуртовій, гуртово-роздрібній, роздрібній торгівлі у порівнянні з державною і приватною торгівлею на різних етапах нової економічної політики, проаналізовано питому вагу кооперативної торгівлі у забезпеченні сімей робітників, службовців, селян продовольчими і промисловими товарами, з'ясовано причини, в силу яких торговельна кооперація не була остаточно ліквідована в умовах згортання непу, але була фактично одержавлена.

Ключові слова: нова економічна політика, кооперативна торгівля, кооперативна політика, заклади торгівлі, гуртова торгівля, гуртово-роздрібна і роздрібна торгівля, пай.

Аннотация

Рудь А.А. Развитие кооперативной торговли на Харьковщине в годы нэпа (1921-1929 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. - Харьков, 2011.

Диссертация посвящена проблеме кооперативной торговли на Харьковщине в 1921-1929 годах. В работе освещен генезис кооперативной торговли в период новой экономической политики и влияние на этот процесс кооперативной политики советской власти. Подчеркивается, что кооперация в тот период прошла этап государственного, затем кооперативного товарообмена и только в конце 1922 г. приблизилась к практической деятельности в условиях товарно-денежных, рыночных, торговых отношений. Эти условия базировались на экономических законах развития общества и были естественными для кооперации. Развитие кооперации осуществлялось под контролем партийно-государственного аппарата. Первые декреты власти, отражавшие кооперативную политику большевиков, разрабатывались и реализовывались на опыте потребительской кооперации и касались именно её. Были разработаны принципы и функции деятельности кооперации, был определен характер взаимоотношений власти и старой кооперации. Подчеркивается, что до 1923 г. оставалось обязательным членство в кооперации. В 1923 г. был завершен процесс восстановления кооперации и налаживания ее деятельности в новых условиях, осуществлен переход на добровольное членство в кооперации, началась реализация административно-территориальной реформы, имевшей существенное значение для развития кооперации. В диссертации исследуется процесс формирования организационной сети торговой кооперации, а именно создание кооперативных структур трех уровней: низового (товарищества), среднего (районные отделения и союзы, губернский союз) и центрального (Всеукраинский кооперативный союз). Изучены аппарат, численность, динамика, трансформация кооперативных структур в период нэпа.

Проанализирована динамика организационной сети учреждений кооперации (магазинов, ларьков, лотков), которые занимались кооперативной оптовой, оптово-розничной, розничной торговлей, в сравнении с государственной и частной торговлей, в городах и сельской местности Харьковщины. Исследован процесс создания паевого капитала кооперации. Сделан вывод о позитивной динамике численности торговой кооперации и учреждений торговли на Харьковщине, сохранявшейся даже в условиях сворачивания новой экономической политики.

Исследована деятельность торговой кооперации Харьковщины в период нэпа, в частности, динамика торговых оборотов рабочей и сельской кооперации, союзов кооператоров в оптовой, оптово-розничной и розничной торговле, в сравнении с государственной и частной торговлей, а также с общеукраинскими показателями.

В диссертации исследован удельный вес кооперативной торговли в обеспечении семей различных социальных слоев (рабочих, служащих, крестьян) продуктами и промышленными товарами.

Сделан вывод о том, что позитивная динамика торговых оборотов кооперации даже в конце нэпа свидетельствовала о ее потенциале, жизнеспособности и перспективности, что обусловило заинтересованность власти в использовании кадров и опыта кооперации, но сама кооперация фактически была огосударствлена.

Ключевые слова: новая экономическая политика, кооперативная торговля, кооперативная политика, учреждения торговли, оптовая торговля, оптово-розничная и розничная торговля, пай.

Summary

Rud A.A. The development of cooperative trade in Kharkiv region in years of NEP (1921-1929). - Manuscript.

Dissertation to incept candidate's degree on History (speciality 07.00.01 - History of Ukraine). - V.N. Karazin Kharkiv National University. - Kharkiv, 2011.

The dissertation is devoted to studying the cooperative trade in Kharkiv region in the years of new economic policy. For the first time the organization and the activity of cooperative trade is the topic of the dissertation research. Also, the origin of the cooperative trade and the influence of the cooperative policy of the Bolsheviks are examined, the definition of the cooperative trade and the consumers cooperation is given. The structure, the dynamic of this system, the amount of the cooperation, the common share fund are examined, too. There's a research of the dynamic of the organizing system of trade institutions seen as communities, retail trading in the cities, urban type communities and villages. The principles, the functions of the cooperative trade are explicated as well as the transition of the cooperative trade from the state, and then the barter to the real trade is analyzed. The dynamic of the circulation of the cooperative trade in the wholesale business retail trade is explicated and compared to the state and private trade during different periods of the new economic policy. There's an analyze of gearing of the cooperative trade in the providing families of workers, villages, employees with food and other goods.

The author explicates why the cooperative trade was not dissolved during the reduction of the new economic policy.

Key words: new economic policy, cooperative trade, cooperative policy, trade institution, wholesale business, retail trade, common share.

Размещено на Allbest.ru