Державно-партійна діяльність Панаса Любченка в УСРР (1917-1937 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 94 (477) "1917/1937"

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

ДЕРЖАВНО-ПАРТІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПАНАСА ЛЮБЧЕНКА В УСРР (1917-1937 РР.)

Спеціальність 07.00.01 - Історія України

СТАВНЮК ОКСАНА МИКОЛАЇВНА

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:

ПЕТАСЮК ОЛЕНА ІВАНІВНА, кандидат історичних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри новітньої історії України.

Офіційні опоненти:

ДОРОШКО МИКОЛА САВОВИЧ, доктор історичних наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри країнознавства Інституту міжнародних відносин;

ПОДКУР РОМАН ЮРІЙОВИЧ, кандидат історичних наук, Інститут історії України НАН України, старший науковий співробітник відділу регіональних проблем історії України.

Захист відбудеться 18 квітня 2011 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 349).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий 18 березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук, доцент О.І. Божко.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Структура дисертації обумовлена метою, завданнями, логікою розкриття теми. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел і літератури (40 с., 330 позицій). Загальний обсяг роботи становить 215 с.

Вступ. Актуальність дослідження. Становлення України як незалежної демократичної держави, формування громадянського суспільства передбачає вивчення і використання історичного досвіду. В сучасній історичній науці розвивається такий напрям історичних досліджень як біографістика, завдяки чому є можливість розглядати певні історичні події та явища крізь призму світосприйняття їх конкретною особистістю, а надто тоді, коли ця особистість є державно-політичним діячем. Аналіз життєвого, державного та політичного шляху видатних постатей дає можливість глибше осмислити історичні явища, розкрити зміст державно-політичних перетворень. Адже успіхи, процвітання та добробут держави, як і негативні результати історичних подій, у значній мірі залежать від діяльності її лідерів, обумовлюються їх сильними і слабкими сторонами, професійними якостями та особистими амбіціями. Особливий інтерес до вивчення діяльності керівників радянського періоду української історії пояснюється насамперед висвітленням теорії та практики більшовизму.

Досліджуючи вище керівництво тоталітарної держави в умовах її формування, можна проаналізувати суть тоталітарної влади та механізм впливу на суспільство тогочасної України. Серед керівників УСРР виділяється постать П. Любченка - політичного діяча, учасника революції 1917-1920 рр., члена Центральної Ради, керівника сільськогосподарської кооперації, голови Київського окрвиконкому та Київської міської ради, голови Ради народних комісарів УСРР.

Актуальність даної роботи посилюється також недостатньою розробкою порушеної теми в науковій літературі. Відтворення державно-партійної діяльності П. Любченка дозволить нам визначити його внесок у державні, політичні та інші процеси, що відбувалися в радянській Україні, пояснити, як вища ланка суспільства стала опорою сталінського тоталітарного режиму, водночас дослідити представників націонал-комунізму, котрі робили спроби втілення радянської політики з урахуванням національних бачень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний дисертантом напрямок дослідження є складовою науково-дослідної теми історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Історія української державності нової та новітньої доби" (державний реєстраційний номер 06БФ 046-01).

Об'єктом дослідження є державно-партійна діяльність Панаса Любченка в радянській Україні (1917-1937 рр.).

Предмет дослідження - зміст, форми, засоби, методи і наслідки державно-партійної діяльності П. Любченка в УСРР у контексті суспільно-політичного та національно-культурного розвитку.

Мета дисертаційного дослідження полягає в комплексному науковому аналізі державно-партійної діяльності П. Любченка, визначенні основних напрямків його ролі в житті радянської України. Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання:

- проаналізувати стан наукової розробки теми та джерельну базу дослідження;

- висвітлити партійну діяльність П. Любченка в період Української революції 1917-1920 рр.;

- розкрити ідейно-політичну складову партійної та державної діяльності Панаса Любченка;

- дослідити участь П. Любченка у виробленні та реалізації політики соціально-економічних перетворень в УСРР;

- з'ясувати роль та місце П. Любченка в національно-культурному житті України 1920-1930-х рр.

Хронологічні межі дослідження, що охоплюють період державно-партійної діяльності П. Любченка в УСРР, об'єктивно визначаються початком партійно-політичної діяльності в Українській партії соціалістів-революціонерів (УПСР) з 1917 р. і роком його трагічної загибелі (1937 р.).

Географічні межі дисертації охоплюють територію УСРР (з січня 1937 р. - УРСР) станом на 1937 р., з урахуванням тогочасного адміністративно-територіального устрою.

Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнонаукові принципи історизму, науковості та об'єктивності, які є підґрунтям для діалектичного аналізу подій та явищ минулого, що дозволяє досліджувати вчинки та дії конкретної історичної особистості, враховуючи реалії політичного життя країни. У процесі написання дисертації використовувалися проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, порівняльний, аналітичний та описовий методи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці актуальної теми, яка потребує детального вивчення в історичній науці. На основі широкої джерельної бази досліджено діяльність П. Любченка в УСРР як державно-партійного діяча. У результаті аналізу значного масиву документів та із урахуванням здобутків сучасної історичної науки зроблено висновки та наведено авторську аргументацію щодо участі П. Любченка в Українській революції 1917-1920 рр., зокрема розглянуто та проаналізовано перебування його у партіях тогочасної України, аргументовано еволюцію його світогляду, що спричинила зміну його політичних переконань від націонал-комунізму до більшовизму. Досліджено місце П. Любченка у запровадженні, розгортанні та згортанні українізації, залучено документи до розгляду проблеми перебування П. Любченка на посаді голови Київської міської ради та Київського окрвиконкому, розглянуто та критично осмислено питання участі П. Любченка в політиці вищого радянського керівництва, що призвела до голоду 1932-1933 рр. У дослідженні проаналізовано діяльність П. Любченка на посаді голови РНК УСРР.

Практичне значення результатів дослідження. Отримані в результаті дисертаційного дослідження ключові положення та висновки поглиблюють знання з вітчизняної історії, політології, історії української культури. Положення дисертації можуть бути використані при підготовці нормативних курсів та програм у вищих навчальних закладах, у лекційній роботі, довідковій літературі, підручниках та наукових працях. Результати наукової роботи можуть бути враховані при дослідженнях проблем діяльності політичних партій 1917-1920 рр., соціально-економічних та національно-культурних процесів радянської України 1920-1930-х рр.

Апробація дослідження. Результати дослідження оприлюднювалися на VI міжнародній науково-практичній конференції "Шевченківська весна" (20-21 березня 2008 р., Київський національний університет імені Тараса Шевченка), міжнародній науковій конференції "Дев'яті джерелознавчі читання" (січень 2008 р., Київський національний університет імені Тараса Шевченка), міжнародній науковій конференції "Каразінські читання" (24 квітня 2009 р.), VII Буковинській міжнародній історико-краєзнавчій конференції (27-28 листопада 2009 р., м. Чернівці), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції "Дні науки історичного факультету-2010" (22-23 квітня 2010 р., Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені у трьох наукових статтях, опублікованих у провідних наукових фахових виданнях, які входять до переліку ВАК України, та у матеріалах наукових конференцій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі "Історіографія та джерельна база дослідження" зроблено огляд наукової розробки проблеми, проаналізовано її джерельну базу.

Історіографія теми дисертації представлена монографіями та статтями. Історичні дослідження проблеми за хронологічною ознакою і тематичними напрямами умовно поділено на декілька груп. До першої групи відносяться праці радянського періоду, які були видані після реабілітації П. Любченка у 1965 р. У них проблема державно-партійної діяльності П. Любченка в УСРР подається однобоко у рамках радянської догми без застосування критичної оцінки його діяльності. Першим повноцінним дослідженням стала праця П. Бачинського Бачинський П.П. Панас Петрович Любченко [Один із видатних партійних і державних діячів України [1897-1937]/ Бачинський Петро Павлович. - К.: Політвидав України, 1970. - 144 с.. Дослідник подав детальну біографію П. Любченка, але оминув увагою негативні сторони його діяльності. У комплексних дослідженнях історії КПРС та КПУ зокрема, є окремі згадки про виступи П. Любченка на засіданнях чи з'їздах Історія Комуністичної партії Радянського Союзу. - К.: Політвидав України, 1988. - 759 с.; Нариси історії Комуністичної партії України. - К.: Політвидав України, 1977. - 716 с.; История Украинской СССР. Хронологический справочник. - К.: Наукова думка, 1990; Коломийченко И.И., Потерайко Л.М. Борьба КП(б)У против правого уклона ленинское единство рядов партии / И.И. Коломийченко, Л.М. Потерайко. - К.: Вища школа, 1979. - 199 с.. Однак ці тенденційні видання перенасичені радянськими стереотипами.

Загалом дослідження радянського періоду через відсутність доступу до відповідної джерельної бази не є об'єктивними, представлені скупо та не містять повної інформації усіх сфер діяльності П. Любченка.

Другу групу складають наукові праці істориків української діаспори. Українські культурні та політичні діячі, перебуваючи в еміграції, мали змогу вивчати усі відомі їм факти історії СРСР загалом, та радянської України, зокрема. У своїх дослідженнях І. Майстренко Майстренко І. Сторінки з історії Комуністичної партії України. Част. 2 / І. Майстренко. - Нью Йорк, 1969. - 121 с. порушив проблему вивчення політичної ситуації в Україні періоду національно-визвольних змагань. Оскільки П. Любченко мав вплив на тогочасні події, автори торкались у своїх працях проблеми його державно-партійної діяльності Костюк Г. Сталінізм в Україні. Ґенеза і наслідки: дослідження і спостереження учасника: [пер. з англ.]/ Г. Костюк. - К.: Смолоскип, 1995. - 495 с.; Пігідо Ф. Україна під більшовицькою окупацією (матеріали до історії боротьби українського народу в 1920-1930-х роках) / Ф. Пігідо. - Мюнхен, 1956. - 143 с.; Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ ст. нариси політичної історії / Т. Гунчак. - К.: Либідь, 1993. - 288 с.; Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість в Україні ХХ ст. / Б. Кравченко. - К.: Основи, 1997-423 с..

До третьої групи відносяться дослідження періоду незалежності України. На початку 1990-х рр. відкривається новий вимір досліджень, вони носять більш об'єктивний характер, насичені новим баченням. Так, наприклад, статті П. Бачинського, Д. Табачника та Р. Пирога Бачинський П.П., Табачник Д.В. Афанасий Петрович Любченко / П.П. Бачинський, Д.В. Табачник // Вопросы истории. - 1990. - № 2. - С. 60-75.; Бачинский П.П. Гибель премьера: версии и факты / П.П. Бачинский, Д.В. Табачник // Радуга. - 1990. - № 2. - С. 79-98; Пирог Р. Как погиб председатель Совнаркома Украинской ССР П.П. Любченко / Р. Пирог // Известия КПСС. - 1990. - № 10. - С. 140-141., зовсім іншого змісту та форми. Відходить на другий план аналіз подій крізь призму соціалістичної догми. Історики торкаються фігури П. Любченка на політичній арені 1920-1930-х рр. Автори розкривають події 1937 р., а саме події, пов'язані з переслідуванням колишніх боротьбистів, зокрема П. Любченка. Дослідники розглядають останні місяці життя П. Любченка, а також проливають світло на проблему його загибелі.

Становлення України як незалежної держави сприяло об'єктивному вивченню її історії. Вітчизняні науковці отримали доступ до більшої кількості архівних документів. За даних умов відбулось також повне зняття всіляких ідеологічних заборон на дослідження різних періодів історії України, у тому числі і персоналій. Введення в обіг невідомих раніше документів дозволило по-новому оцінити постать П. Любченка.

У працях українських науковців, присвячених дослідженню політичних партій України періоду революції, проаналізовано перші кроки в політичному житті П. Любченка, становлення його як політичного лідера Бевз Т. Між романтизмом і реалізмом (сторінки історії УПСР) / Т. Бевз. - К.: ІПІЕНД, 1999. - 272 с.; Шевченко В.Ф., Павленко М.І., Потапов Г.Г. Історія українських партій / За ред. В.Ф. Шевченко. - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999. - 176 с.; Вєтров. Р., Донченко С. Політичні партії України в першій чверті ХХ ст. (1900-1925рр.) / Р.І Вєтров, С.П. Донченко. - Дніпродзержинськ, 2001. - 245 с.; Висоцький О.Ю. Українські соціал-демократи та есери: досвід перемог і поразок / О.Ю. Висоцький - К.: Основні цінності, 2004. - 272 с.; Любовець О.М. Українські партії й політичні альтернативи 1917-1920 років / О.М. Любовець. - К., 2005. - 311 с.. Г. Єфіменко розглядає постать П. Любченка як одного з головних керманичів українізації, доводить думку, що завдяки йому українізація деякою мірою проходила аж до 1937 р Єфіменко Г.Г. Роль націонал-комуністів у голодоморі 1932-1933 рр. / Г.Г. Єфіменко // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. - 2002. - Вип. 7. - С. 276-285; Єфіменко Г. Зміна векторів у національній політиці Москви у голодоморний 1933 р. // Український історичний журнал. - 2003. - № 5. - С. 27; Єфіменко Г. Національна політика керівництва ВКП(б) в Україні 1932-1938 рр. (освіта та наука) / Г. Єфіменко, К.: НАН України Інститут історії України, 2000. - 67 с.; Зміни політико-ідеологічних пріоритетів українізації та боротьба з "націонал-ухильниками" / Г. Єфіменко // Голод 1932-1933 років в Україні: Причини та наслідки / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. - К.: Наукова думка, 2003. - С. 682-711..

В окремих роботах опосередковано висвітлено перехід П. Любченка до КП(б)У, просування його щаблями партійної та державної ієрархії. До них можна віднести дослідження В. Марочка Марочко В.І. Українська селянська кооперація історико-теоретичний аспект (1861-1929 рр.) / В.І. Марочко. - К., 1995. - 224 с., яке аналізує українську селянську кооперацію. Питання державно-партійної діяльності П. Любченка в УСРР у 1920-1930 рр., розглядається головним чином у працях, присвячених аналізу формування та функціонування вищого радянського керівництва, а також боротьбі за владу всередині більшовицької партії. Одне із найзначніших досліджень цієї тематики належить М. Дорошку Дорошко М.С. Компартійно-державна номенклатура УСРР у 20-30 рр. ХХ ст.: Соціоісторичний аналіз / М. Дорошко. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2004. - 154 с.; Дорошко М.С. Номенклатура: керівна верхівка Радянської України (1917-1938 рр.). - К., 2008. - С. 154-157; Дорошко М.С. Партійні чистки як засіб ліквідації опозиції в КП(б)У у 20-30-і рр. / М. Дорошко // Геноцид українського народу: історична пам'ять та політико-правова оцінка. - Київ - Нью-Йорк, 2003. - С. 142-151; Дорошко М.С. Компартійно-радянська номенклатура в умовах голодомору / М. Дорошко // Голод 1932-1933 років в Україні: Причини та наслідки / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. - К.: Наукова думка, 2003. - С. 606-618; Дорошко М.С. Боротьба за владу в більшовицькій партії в 1923-1925 роках та її вплив на розстановку сил у партійно-державній верхівці УСРР / М. Дорошко // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки. - 2003. - Вип. 10. - С. 92-103; Дорошко М.С. Більшовицький окупаційний режим в Україні: міф чи реальність? / М.С. Дорошко // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки. - 2007. - Вип. 17. - С. 102-115.. У дослідженнях М. Фролова Фролов М.О. Компартійно-радянська еліта в УСРР (1917-1922 рр.): Становлення і функціонування / М.О. Фролов. - Запоріжжя: Прем'єр, 2003. - 428 с.; Фролов М.О. Компартійно-радянська еліта в Україні: особливості існування та функціонування в 1923-1928 рр. / М.О. Фролов. - Запоріжжя: Прем'єр, 2004. - 799 с. вагоме місце займав П. Любченко у контексті висвітлення компартійно-радянської еліти в УСРР. Він розглянув діяльність П. Любченка з нових позицій, залучаючи джерела.

Проблемам репресій та поглинання ними працівників радянської номенклатури приділяли увагу такі дослідники як В. Даниленко, Г. Касьянов, С. Кульчицький та Ю. Шаповал, а також З. Лихолобова Даниленко В.М., Касьянов Г.В., Кульчицький С.В. Сталінізм на Україні: 20 _30-і рр./ В.М. Даниленко, Г.В. Касьянов, С.В. Кульчицький. - К.: Либідь, 1991. - 340 с.; Лихолобова З.Г. Сталінський тоталітарний режим та політичні репресії кінця 30-х років в Україні / З.Г. Лихолобова. - Донецьк: ДОНДУ, 1996. - 144 с.; Політичний терор і тероризм в Україні ХІХ-ХХ ст. Історичні нариси / Д.В. Архієрейський, О.Г. Бажан, Т.В. Бикова та ін. - К.: Наукова думка, 2002. - 952 с.; Шаповал Ю., Золотарьов В. ЧК-ГПУ-НКВД в Україні: особи, факти, документи / Ю. Шаповал, В. Золотарьов. - К.: Абрис, 1997. - 608 с..

У праці О. Кутик Кутик О.М. Панас Петрович Любченко: політична діяльність та еволюція світогляду: Дис. канд. іст. наук: 07.00.01 / О.М. Кутик. - Запоріжжя, 2010. - 218 с. розглядається політична діяльність та еволюція світогляду П. Любченка. Дослідження торкається проблеми сільської кооперації та перебування П. Любченка на посаді секретаря ЦК КП(б)У.

У дослідженнях голодомору 1932-1933 рр. деякою мірою розглянуто місце П. Любченка в політиці вищого радянського керівництва, що призвела до критичної ситуації на селі. З цього приводу знаходимо різноманітні відомості про його участь у процесі колективізації. До таких наукових робіт відносимо праці С. Кульчицького та багатьох інших дослідників Кульчицький С. Ціна "великого перелому" / С. Кульчицький. - К., 1991. - 430 с.; Кульчицький С. Проблема колективізації сільського господарства у сталінській "революції зверху" / С. Кульчицький // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. - 2004. - № 12. - С. 21-69; Голод 1932-1933 років в Україні: причини та наслідки. / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. - К.: Наукова думка, 2003. - 888 с.; Голодомори в Україні. Причини, жертви, злочинці. Матер. конференції 5 квітня 2003 р. - Х.: Харківське обласне об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т. Шевченка, 2003. - 60 с..

Отже, аналіз стану наукової розробки проблеми показує, що у вітчизняній історіографії не знайшли свого належного висвітлення ряд важливих аспектів державно-партійної діяльності П. Любченка.

Джерельну базу дисертації становить комплекс різноманітних джерел, які частково опубліковані. До них відносимо архівні та опубліковані документи, матеріали періодичних видань, мемуари і свідчення очевидців.

Основною групою джерел, які є найбільш вагомими для дослідження державно-партійної діяльності П. Любченка, є документи, які зберігаються в архівах. Важливі документи з досліджуваної проблеми знаходяться у Центральному державному архіві громадських об'єднань України (далі - ЦДАГО України). Документи ЦК Української партії соціалістів-революціонерів та Української комуністичної партії (боротьбистів) (Ф. 43) дають змогу відстежити діяльність П. Любченка у цих партіях, визначити його роль у період Української революції. Матеріали ЦК КП(б)У (Ф. 1) включають інформацію про його діяльність у вищих партійних органах. Колекція документів про видатних діячів партії включає довідкову картку П. Любченка. Тут містяться дані, котрі поетапно зображують діяльність П. Любченка в КП(б)У від 1920 р. до 1937 р.

У Центральному державному архіві вищих органів влади та управління (далі - ЦДАВО України) зберігаються документи ВУЦВК, РНК УСРР, республіканських наркоматів, відомств та організацій тощо. Майже вся їх діяльність була пов'язана із виконанням всесоюзних постанов і розпоряджень ЦК КП(б)У. Тому в архіві містяться дотичні відомості про діяльність П. Любченка у період перебування його на посаді секретаря ЦК КП(б)У та голови РНК.

Важливу базу архівних документів, які доповнюють інформацію вивчення державно-партійної діяльності П. Любченка, знаходяться в Державному архіві Харківської області (ДАХО). Фонд Харківського обласного комітету КП(б)У (Ф. П-2) містить матеріали протоколів і постанов засідань секретаріату міськкому КП(б)У, в яких є доручення П. Любченку щодо проведення нарад та з'їздів. Архів містить документи, котрі розкривають діяльність П. Любченка на посаді секретаря ЦК КП(б)У.

Важливі документи для дослідження містяться в Державному архіві м. Києва (ДАК). Архів представляє основну масу документів, що висвітлюють час перебування П. Любченка на посаді голови Київської міської ради та голови Київського окрвиконкому. "Київська міська рада депутатів та виконавчий орган Київської міської ради депутатів" (Ф. Р-1) включає протоколи засідання Президії Київського окрвиконкому, на яких головував П. Любченко. На цих засіданнях приймалися рішення розбудови, оснащення Києва. За ініціативи П. Любченка було переведено до Києва цілу низку важливих організацій, заводів, установ. За час перебування його на посаді голови міськради було побудовано новий вокзал у Києві, покращено околиці столиці, розширено мережу енергозабезпечення міста. В архіві представлені протоколи і постанови, які допомагають прослідкувати за рішеннями міськради, які приймалися в період з 1925 по 1927 рр.

Для написання даної дисертації були використані матеріали Державного архіву Служби безпеки України (далі - ДА СБ України). У контрольно-спостережній справі П. Любченка наявні документи допитів близьких друзів та його співробітників. Протоколи допитів, оглядові довідки, власні свідчення заарештованих є важливим джерелом для розуміння ставлення суспільства до постаті П. Любченка, однак ставитись до такого роду джерела потрібно дуже критично. З матеріалів архіву можна зробити висновок, що фабрикування справи проти П. Любченка почалось ще на початку 1930-х рр. Перші наклепи і свідчення датуються саме 1930-м роком. Також в архіві зберігаються записи розмов представників різних верств суспільства про загибель голови РНК. Розсекречення багатьох документів дозволяє значно розширити уявлення про державно-партійну діяльність П. Любченка.

Значну частину джерел, що допомагають розкрити зміст державно-партійної діяльності П. Любченка в УСРР, містять опубліковані збірники документів та матеріалів з історії суспільно-політичного та національно-культурного життя УСРР та Радянського Союзу загалом. Вони дають можливість доповнити дисертаційне дослідження інформацією пов'язаною з діяльністю П. Любченка в УСРР Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У двох томах. Том 2 (10 грудня 1917р. - 29 квітня 1918 р.) / Упор. В.Ф. Верстюк, О,Д. Бойко та ін. - К.: Наукова думка, 1997. - 424 с.; Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. - К., 1990. - 415 с.; Україна в ХХ ст: Зб. Документів і матеріалів (1900-1939) / Упор.: А.Г. Слюсаренко, А.О. Буравченков, Н.І. Миронець та ін. - К.: ІЗМН, 1997. - 448 с.; Портрет темряви. Свідчення, документи і матеріали: У 2 кн. / Асоціація дослідників голодоморів в Україні / Петро Ящук (авт. -упоряд.). - Кн. 1. - К.: Дивосвіт, 1999. - 707 c..

До третьої групи джерел відносяться періодичні видання 1920-1930 х рр.: "Вісті", "Комуніст", "Пролетарська правда", "Київський пролетарій" та інші видання Вісті ВУЦВК. - 1923-1937 рр.; Комуніст. - 1925-1937 рр.; Пролетарська правда. - 1925-1937 рр.. У період радянської влади друкувалися виступи П. Любченка. За матеріалами преси можна відстежити позицію та погляди П. Любченка щодо тих чи інших процесів, які проходили в той час у радянській Україні. Зокрема, простежується ставлення П. Любченка до проведення політики українізації, за яку він особливо активно виступав. У цих джерелах є різноманітні протоколи, промови, виступи його на з'їздах, постанови та резолюції. Можна розглянути перебування П. Любченка на посаді голови сільськогосподарської кооперації, на посаді Київського міського голови, його перебування на посаді секретаря ЦК КП(б)У, заступником голови Ради народних комісарів, а особливо на посаді голови РНК. Періодичні видання розкривають участь П. Любченка як голови редакційної комісії в провадженні нової Конституції в УСРР.

До четвертої групи джерел входять спогади сучасників П. Любченка та свідчення очевидців. Важливою категорією мемуарних джерел, які були використані у дослідженні державно-партійної діяльності П. Любченка, були спогади представників національної інтелігенції 1920-х - початку 1930-х рр., яким вдалося вижити і емігрувати з СРСР. Так, про нього згадували В. Винниченко, С. Підгайний, Г. Костюк, І. Майстренко, С. Єфремов, О. Семенко, А. Височенко Винниченко В. Заповіт борцям за визволення. / Володимир Винниченко. - К.: Криниця, 1991. - 128 с.; Єфремов С. Щоденники/ С. Єфремов. - К.: ЗАТ "Газета Рада", 1997. - 884 с.; Костюк Г. Зустрічі і прощання. Спогади / Г. Костюк. Кн.1 - Едмонтон: Канадський ін-т Українських студій: Альбертський ун-т 1987. - 743 с.; Майстренко І. Історія мого покоління. Спогади учасника революційних подій в Україні / І. Майстренко. - Едмонтон, 1985. - 416 с.; Семенко О.П. Харків, Харків… / О.П. Семенко. - Харків - Нью-Йорк: "Березіль", 1992. - 160 с.; Підгайний С. Українська інтелігенція на Соловках. Недостріляні. - К.: Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2008. - 326 с.; Височенко А. СССР без маски / А. Височенко. - Вінніпег, 1952. - 186 с. та ін. та інші. Праці подають інформацію безпосередньо самих учасників тих чи інших подій, в яких брав участь П. Любченко. В них є численні неоднозначні спогади про його партійну діяльність.

Таким чином, джерельна база дослідження дисертаційної роботи представлена різноплановими документами та матеріалами, що дозволяють розкрити державно-партійну діяльність Панаса Любченка в УСРР.

У другому розділі "Ідейно-політична складова партійно-державної діяльності П. Любченка" проаналізовано політичні переконання та погляди П. Любченка, розглянуто етапи його сходження державно-партійною вертикаллю.

Формально активна партійна діяльність П. Любченка розпочалася зі вступу до лав УПСР у квітні 1917 р. Ідеологічні засади партії, звернення до селянського соціального прошарку, співпадали з поглядами П. Любченка. За підтримки керівництва УПСР П. Любченко став членом виконкому Київської ради робітничих і солдатських депутатів. У червні 1917 р. він увійшов до складу Центральної Ради і став членом президії Малої Ради, брав участь у її засіданнях, де приймались важливі рішення подальшої долі України.

Визначено, що перебуваючи в лавах УКП (боротьбистів) П. Любченко не був членом Центрального комітету партії боротьбистів у 1919-1920 рр. Незважаючи на це, його прізвище і діяльність була добре відома його однопартійцям і опонентам. У партії боротьбистів П. Любченко брав активну участь у процесі творення революційних подій, був членом Волинського губпарткому. Розпад боротьбистської партії призвів до вступу провідних її членів до КП(б)У. Після саморозпуску партії боротьбистів П. Любченко активно долучився до роботи в більшовицькій партії. 24 січня 1921 р. П. Любченко очолив Чернігівський губвиконком. Крім того, він став секретарем губкому КП(б)У й обіймав ще деякі посади. В дисертаційному дослідженні розглядається діяльність П. Любченка на посаді голови окружного виконкому і Київської міської ради з 1925 по 1927 рр. За ініціативи Любченка було задано нову схему роботи міськради, створено секції. Було проведено роботу з ліквідації неписемності на Київщині.

Значною подією в державно-партійній діяльності П. Любченка стало призначення його першим заступником голови Раднаркому УСРР в березні 1933 р. Він одночасно також займав посаду секретаря ЦК. Ця подія припала на період, коли в УСРР відбувався голод на селі. 25 квітня 1934 р. П. Любченко став членом Політбюро ЦК КП(б)У, одночасно його було призначено головою Ради народних комісарів. У цей час відбулось переведення столиці радянської України з Харкова до Києва. Уміння робити конкретні рішення та справи, вирішувати нагальні проблеми підвищували авторитет П. Любченка не лише в партії, але і серед різних верств суспільства. На посаді голови РНК УСРР П. Любченко контролював усі сфери республіканського будівництва. Здавалося б, важливою подією в діяльності П. Любченко було призначення його головою Конституційної комісії для розробки проекту Конституції УРСР 1937 р. Однак у цьому процесі він зіграв лише презентаційну роль.

Велике значення в швидкому просуванні П. Любченка до вищого партійного керівництва УСРР мали його особисті здібності і таланти. Партійна кар'єра займала значне місце в житті П. Любченка. Він був вмілим політичним діячем. Йому вдалося багато зробити як голові уряду для розвитку різних сфер життя УСРР.

У третьому розділі "Участь П. Любченка у виробленні та реалізації політики соціально-економічних перетворень в УСРР" досліджено його роль у соціально-економічному житті УСРР в період з 1921 по 1937 рр. Проаналізовано діяльність П. Любченка в галузі розвитку сільськогосподарської кооперації. Розглянуто його вплив на проведення політики колективізації та досліджено його участь у здійсненні політики голоду 1932-1933 рр.

За час перебування на посаді голови Чернігівського губвиконкому П. Любченко виступив одним із організаторів Першого з'їзду комнеземів губернії в березні 1921 р. Він агітував за створення сільськогосподарської кооперації, зазначав, що слід основну увагу приділяти організації виробничих артілей із незаможних селян. Вказував на те, що продоргани не повинні заважати кооперації, а допомагати їй. В цей період розширення мережі кооперативів полягало в залученні до них бідних селянських господарств. Продовженням соціально-економічної діяльності П. Любченка було те, що він три роки очолював сільськогосподарську кооперацію - з жовтня 1922 р. по січень 1926 р. В умовах НЕПу сільськогосподарській кооперації відводилась важлива роль в економічному житті республіки. На цій посаді П. Любченко мав конкретні успіхи та набував досвіду господарського керівника республіканського мірила.

П. Любченко, перебуваючи на посаді голови Київської міської ради, брав участь у реконструкції та створенні сотень підприємств міста й округу. Районування Київського округу та створення сільських рад, як вважав П. Любченко, покращить стан речей в окрузі та виявить активних селян, які будуть виконувати задуми міської ради для поліпшення життя в окрузі. Більшовицька пропаганда переконувала селян у тому, що колективізм у праці веде до підвищення її продуктивності й покращення їхнього матеріального добробуту. П. Любченко особисто на цьому наголошував, виступаючи на різноманітних зборах. Проте на практиці цього не виявлялось, і держава заганяла селян до колгоспу різноманітними примусовими способами, у тому числі терористичними.

Під безпосереднім керівництвом П. Любченка розроблялися всі плани проведення посівних і збиральних кампаній. За період перебування П. Любченка на посаді голови Київської міськради значну увагу було приділено середньому машинобудуванню і направлено значний капітал у цю галузь виробництва. За період 1925-1927 рр. було побудовано нову електростанцію, накреслено та втілено план розширення мережі трамвайних колій та каналізаційної системи. любченко партійна перетворення культурне

Під час голоду 1932-1933 рр., в період вилучення хліба в обов'язки П. Любченка входили контроль, керівництво та ведення листування щодо недоліків хлібозаготівель. Він був ознайомлений з процесом створення насіннєвих фондів шляхом примусового вилучення лишків у селян, з дезертирством керівних кадрів окремих колгоспів. Однак, віднайдено матеріали, які вказують на те, що П. Любченко просив у вищого радянського керівництва надати допомогу голодуючим селянам.

Раднарком УСРР під керівництвом П. Любченка очолював відновлення сільського господарства республіки, котре сам же загнав у глухий кут.

У четвертому розділі "Роль та місце П. Любченка в національно-культурному житті України 1920-1930-х рр." проаналізовано основні заходи П. Любченка спрямовані на розгортання та згортання процесів українізації. Досліджено його роль та місце в національно-культурному житті УСРР.

В Україні був досить сильний вплив націонал-комуністів. П. Любченко один з тих, хто вважав українізацію не лише засобом, а й метою політики ЦК ВКП(б) у національному питанні. Їхні погляди користувалися досить великою підтримкою серед населення УСРР. За період проведення політики українізації значно зріс відсоток українців серед членів компартії України. Власне ставлення до процесів українізації П. Любченко активно озвучував у різноманітних виступах. Так, у своїй промові на пленумі ЦК КП(б)У він говорив, що українізація є складовою частиною культурного будівництва, що українська мова й розвиток української культури є могутній засіб культурного піднесення населення. Однак, після зміни курсу національної політики П. Любченко намагався з допомогою критики попереднього курсу вибілити своє ім'я, довести відданість компартійному керівництву і залишитись не лише при високій посаді, а й головним чином відвернути від себе усілякі підозри. Він був одним з тих, хто підтримав і широко розвинув політичну кампанію проти М. Скрипника.

У розділі докладно висвітлено участь П. Любченка у національних процесах. П. Любченко тиснув на так звану "стару інтелігенцію", значно критикуючи, в першу чергу, М. Грушевського. П. Любченка був громадським обвинувачем у справі Спілки Визволення України. Головним чином його роль у цій справі полягала у викритті антирадянської діяльності академіка С. Єфремова, з чим П. Любченко впорався; академіка, як і всіх інших 48 членів цієї організації було тяжко покарано.

У 1937 р. через засоби масової інформації почали нагнітати обстановку істерії і ворогоманії в країні, закликаючи населення шукати і викривати ворогів соціалістичного будівництва. На Пленумі ЦК КП(б)У, який тривав з 29 по 30 серпня 1937 р., було оголошено про викриття буржуазно-націоналістичної антирадянської організації з представників колишніх боротьбистів. За словами С. Косіора, до неї входив П. Любченко в якості керівника організації. Попередивши неминучий арешт, П. Любченко під час перерви пленуму покінчив життя самогубством. Після цієї події було сфальсифіковано справу проти колишніх націонал-комуністів.

ВИСНОВКИ

У висновках сформульовано основні підсумки й результати дослідження:

- Визначено, що в наукових працях радянських учених відсутнє об'єктивне цілісне висвітлення дисертаційної теми, а також недостатньо використано архівно-джерельну базу. Проблема державно-партійної діяльності П. Любченка не була предметом окремого наукового дослідження у пострадянський час. Наукові праці сучасного етапу розвитку історичної науки, хоч і є репрезентативними, у своїй більшості лише фрагментарно відображають певні аспекти його діяльності. Натомість наявна джерельна база дозволяє скласти повну та цілісну картину державно-партійної діяльності П. Любченка в УСРР. Архівна інформація, що перебуває у площині дослідження, представлена у ЦДАГО України, ЦДАВО України, Державного архіву Харківської обл., Державного архіву міста Києва, ДА СБ України;

- Встановлено, що в період Української революції П. Любченко брав безпосередню участь у військових діях. Він був включений до складу Центральної Ради, став одним з тих діячів, які приймали важливі рішення в діяльності Малої Ради, брав участь в організації підпільної боротьби проти деніківнівців та польських інтервентів;

- Розкрито ідейно-політичну складову державно-партійної діяльності П. Любченка. Спрямованість і зміст діяльності П. Любченка визначалися його світоглядом, який в певний момент змінився з переосмисленням діяльності лідерів Центральної Ради, особистим баченням соціальних процесів та змін політичної ситуації в країні. Еволюція політичних поглядів від націонал-комунізму до більшовизму є однією з ключових змін поглядів П. Любченка. Це було зумовлено низкою об'єктивних історичних факторів, а також його власними амбіціями та прагненнями до влади.

Висвітлено участь П. Любченка в запровадженні Конституції радянської України. Він очолював конституційну комісію ЦВК УРСР по затвердженню проекту Конституції УРСР. П. Любченко, як і багато інших представників партійної еліти, розумів, що вони насправді відіграють лише презентаційну роль у розгляді та впровадженні Конституції. Проголошена більшовиками диктатура пролетаріату була насправді диктатурою державної партії, яка вилилася в диктатуру підвладного генсеку партійного апарату;

- Досліджено участь П. Любченка у виробленні та реалізації політики соціально-економічних перетворень в УСРР. Розглянуто його діяльність у розбудові сільського господарства на Чернігівщині, знаходячись на посаді голови Чернігівського губвиконкому (січень 1921 - січень 1922 рр.). Досліджено соціальні зміни у м. Києві під час перебування П. Любченка на посаді голови Київської міської ради та голови Київського окрвиконкому (1925-1927 рр.). У дисертації оцінено вплив П. Любченка на сільськогосподарську кооперацію. Завдяки його діяльності було залучено додаткові кошти для її розвитку. П. Любченко зіграв важливу роль у виході сільськогосподарської кооперації УСРР на міжнародний рівень.

Розкрито участь П. Любченка в процесі колективізації та голоду 1932-1933 рр. Хоча П. Любченка не можна назвати керівником голоду, однак його місце в цьому процесі визначене. Він був типовим партійним діячем свого часу, виконував вказівки вищого керівництва, підтримував більшовицьке керівництво у збільшенні плану хлібозаготівель та сприяв репресивним методам проти населення, котре опиралось їм. Однак зафіксовано звернення П. Любченка до вищого партійного керівництва щодо зниження темпів хлібозаготівель та про надання допомоги селянським районам, котрі найбільше потерпали від голоду. Досліджено діяльність П. Любченка на посаді голови РНК з 1934 по 1937 рр. Встановлено, що він контролював виконання директив, постанов й розпоряджень РНК СРСР. Уряд на чолі з П. Любченком опікувався реалізацією сільськогосподарського плану, державного і місцевого бюджету, керував роботою виконкомів обласних рад;

- Проаналізовано роль та місце П. Любченка в національно-культурних процесах радянської України. Охарактеризовано діяльність П. Любченка по запровадженню та проведенню політики українізації. Націонал-комуністи, між них і П. Любченко, відіграли основну роль у її здійсненні. Однак. протягом 1932-1938 рр. перед виконавцями волі вищого партійного керівництва ставилися інші завдання щодо національного питання, що не завжди відповідали прагненням П. Любченка. Його дії в цій сфері були неоднозначними. З одного боку, П. Любченко публічно протистояв різним національним, культурним діячам, зіграв не останню роль в гонінні О. Шумського, С. Єфремова, М. Скрипника. З іншого боку, він активно долучився до проведення українізації, опікувався освітніми закладами, керуючись національними інтересами та відіграв важливу роль у підтримці і працевлаштуванні в УСРР вихідців із Західної України та підтримці західноукраїнської інтелігенції.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ, ВМІЩЕНИХ У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1. Ставнюк О. Еволюція політичних поглядів Панаса Петровича Любченка / Оксана Ставнюк // Часопис української історії. - К., 2009. - Вип. 11. - С. 58-68.

2. Ставнюк О. Діяльність Панаса Петровича Любченка на посаді голови Київської міської ради (1925-1927 рр.) / Оксана Ставнюк // "Гілея (науковий вісник)". - К., 2009. - Вип. 23. - С. 90-96.

3. Ставнюк О. Діяльність П. Любченка в умовах політики українізації в УСРР / Оксана Ставнюк // "Гілея (науковий вісник)". - К., 2010. - Вип. 40. - С. 67-78.

Публікації, що додатково відображають результати дисертаційного дослідження:

4. Ставнюк О. Політична діяльність П.П. Любченка (1916-1920 рр.)/ Оксана Ставнюк // Шевченківська весна. Історія: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених: У 2 т. - Т. 2. - К.: СПД Цимбаленко Є.С., 2008. - С. 141-143.

5. Ставнюк О.П. Любченко як громадський обвинувач у справі СВУ/ Оксана Ставнюк // Дні науки історичного факультету: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції молодих учених, присвяченої 65-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній Війні. - Вип. ІІІ: у 4-х част. - Ч. 1. - К.: б.м., 2010. - С. 30-31.

АНОТАЦІЯ

Ставнюк О.М. Державно-партійна діяльність Панаса Любченка в УСРР (1917-1937 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2011.

Дисертація порушує проблему державно-партійного аспекту діяльності П. Любченка в УСРР, одного із націонал-комуністичних лідерів та більшовицьких керівників періоду з 1917 до 1937 рр. У праці розглянуто становлення його як державно-партійного діяча та проаналізовано сукупність факторів, які впливали на цей процес. Досліджено початок партійної діяльності П. Любченка в УПСР та в УКП(боротьбистів). Розглянуто вступ П. Любченка до більшовицької партії. Особливу увагу приділено його перебуванню у керівних структурах УСРР. Розкрито ідейно-політичну складову державно-партійної діяльності Панаса Любченка. Визначено його участь у виробленні та реалізації політики соціально-економічних перетворень. В дисертації простежено роль та місце П. Любченка в національно-культурному житті радянської України 1920-1930-х років.

Ключові слова: П. Любченко (1917-1937 рр.), КП(б)У, РНК УСРР, Українська партія соціалістів-революціонерів (УПСР), Українська комуністична партія (боротьбистів), Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), соціально-економічні перетворення, національно-культурне життя.

АННОТАЦИЯ

Ставнюк О.М. Государственно-партийная деятельность Афанасия Любченка в УССР (1917-1937 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена исследованию государственно-партийной деятельности А. Любченка в УССР, одного из национал-коммунистических лидеров и большевистских руководителей периода с 1917 по 1937 гг. В работе рассмотрено становление его как государственно-партийного деятеля и проанализировано совокупность тех факторов, которые содействовали этому. Исследовано участие начало партийной деятельности А. Любченко в УПСР и УКП (боротьбистов). Рассмотрено его вступление в большевистскую партию. Особое внимание уделено пребыванию А. Любченко в высших органах советской власти. Показано идейно-политический склад государственно-партийной деятельности А. Любченко. Определено его участие в творении и реализации политики социально-экономических реформ. В диссертации прослежено роль и место А. Любченко в национально-культурной жизни советской Украины в 1920-1930-х гг.

Ключевые слова: А. Любченко (1917-1937 рр.), КП(б)У, РНК УСРР, Украинская партия социалистов-революционеров (УПСР), Украинская коммунистическая партия (боротьбистов) (УКП(боротьбистов)), Украинская Советская Социалистическая Республика (УССР), социально-экономические реформы, национально-культурная жизнь.

ANNOTATION

Stavnuik O. State, party activity of Panas Lubchenko in Ukrainian Soviet Socialistic Republic (1917-1937). - Manuscript.

Dissertation for obtaining Candidate degree of Historical Science, specialization 07.00.01 - History of Ukraine. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2011.

Thesis covers the state political activity of soviet statesmen P. Lubchenko in Ukrainian Soviet Socialistic Republic in the period from 1917 to 1937. In research is considered the process of his becoming as state political figure. Dissertation covers starting P. Lubchenko member of UPSR and UCP (borotbisty). As result of analyzing a big amount of documents is investigated P. Lubchenko active part in Ukrainian revolution in 1917-1920. The dissertation studies ideology and activity of the Ukrainian communism. Thesis is discovered the evolution of P. Lubchenko world views that changed his political convictions from national-communism to bolshevism.

In research is investigated his activity as head of Kiev's city council. Being the leader of city council P. Lubchenko created conditions for new city council work plan. In Kiev was rebuilt railway station and built new electric station. P. Lubchenko was political leader, who took part in ukrainization as a cultural building. This national policy was caused existing a lot of new Ukrainian schools. Ukrainian language became main language in state structure.

Special attention is given to P. Lubchenko in Soviet government. In research is explored his participation in establishment, widespread and ceased national policy. It is shown his participation in realization social and economics process. Investigated role of P. Lubchenko in realization of peasantry's policy of collectivization in Ukrainian Soviet Republic in 1933.

In dissertation is discovered P. Lubchenko participation as a Prime minister of USSR in 1934-1937 years. Became a prime minister he rebuilt Ukrainian capital. In this period he controlled republic budget and taxes. But anyway his political activity depended on USSR government.

Investigated role of P. Lubchenko in national and cultural life in Ukrainian Soviet Socialistic Republic in 1920-1930-ies.

Key words: P. Lubchenko (1917-1937), Ukrainian Party of socialist and revolutionaries, Ukrainian Communist Party (borotbisty), Ukrainian communist party of bolshevics, Ukrainian Soviet Socialistic Republic, social and economics process.

Размещено на Allbest.ru