Урбаріальна реформа М. Терезії в північно-східних слов'янських землях Угорського королівства

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 94(439.5) «17»

Спеціальність 07.00.02 - всесвітня історія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

УРБАРІАЛЬНА РЕФОРМА МАРІЇ ТЕРЕЗІЇ В ПІВНІЧНО-СХІДНИХ СЛОВ'ЯНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ УГОРСЬКОГО КОРОЛІВСТВА

Несух Людмила Михайлівна

Київ -2011



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії Київського славістичного університету.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Клапчук Сергій Миколайович, Київський славістичний університет, професор кафедри історії.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Віднянський Степан Васильович, Інститут історії України НАН України, завідувач відділу всесвітньої історії і міжнародних відносин;

доктор історичних наук, професор Мандрик Іван Олександрович, Ужгородський національний університет, завідувач кафедри нової і новітньої історії та історіографії.

Захист відбудеться «19» квітня 2011 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.123.01 у Київському славістичному університеті за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 10, кім. 212.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського славістичного університету за адресою: 03050, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9.

Автореферат розісланий «16» березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філософських наук, професор Скрипка П.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Середина та друга половина XVIIІ століття в історії Габсбурзької монархії - це доба «освіченого абсолютизму», якій були притаманні кардинальні зміни як у суспільно-політичній, так і в соціально-економічній сферах, що було викликано зародженням у надрах феодально-кріпосницького ладу нових ринкових відносин.

Саме у такому контексті можна розглядати проведення аграрної реформи, яка за своїми наслідками суттєво вплинула на подальші соціально-економічні відносини у державі. Усі ці процеси є частиною історії й українського народу, оскільки у досліджуваний період західна частина земель нинішньої України (Закарпаття, Галичина та Буковина) входила до складу монархії Габсбургів.

Питання розвитку феодального і селянського господарства, зміни у поземельних відносинах, економічне і правове становище різних груп сільського населення, його життя, а також боротьба за соціальне і національне визволення частково розглянуті у працях українських, російських, угорських та словацьких істориків ХІХ - ХХ століть. Незважаючи на те, що ці дослідники представляли різні напрями в історичній науці, ними введено в науковий обіг значний фактичний матеріал, який й на сьогодні не втратив своєї цінності. Проте, не всі вони змогли подати всебічного висвітлення аграрних змін другої половини ХVIII століття в слов'янських землях північно-східної Угорщини, тобто сучасного Закарпаття та Східної Словаччини. Аналіз суспільних та економічних процесів дає змогу більш чітко з'ясувати основні закономірності розвитку зазначених регіонів у контексті загальноєвропейських трансформаційних змін. Актуальність теми дисертаційної роботи визначається й тим, що соціально-економічні зміни у північно-східних регіонах Угорського королівства, зокрема селянська урбаріальна реформа середини XVIIІ століття, до сьогодні в українській історичній науці не була предметом спеціального комплексного дослідження. Робота покликана в значній мірі заповнити наявні прогалини досліджуваної теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відображає один із напрямів роботи кафедри історії Київського славістичного університету у рамках науково-дослідної теми «Державотворчі процеси в сучасному світі».

Об'єктом дослідження є історія Габсбурзької монархії часів правління Марії Терезії.

Предметом дослідження є реформи у системі аграрних відносин, зокрема основні напрями, форми та наслідки їх проведення у слов'янських землях північно-східної Угорщини.

Хронологічні межі дисертації охоплюють увесь період правління королеви Угорщини Марії Терезії, тобто з 1740 до 1780 рік. Особливе місце посідає період з 1767 року, коли були оприлюднені урбаріальні закони, настав час їх конкретного запровадження в північно-східних областях Угорщини, з'явилися перші результати.

Географічні межі дослідження охоплюють ті терени тодішньої Габсбурзької монархії, на яких в наш час розташовані Закарпатська область України і Східнословацький край Словаччини. Ці землі століттями були пов'язані між собою, заселені переважно українцями та словаками. У досліджуваний період обидва регіони входили до складу Угорського королівства, яке в свою чергу складало інтегровану частину Габсбурзької монархії.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є аналіз причин, які викликали необхідність проведення земельної урбаріальної реформи, а також необхідність створення цілісної, науково обґрунтованої картини підготовки, проведення та наслідків реформи для українського та словацького населення. У контексті загальної мети в дисертаційній роботі сформульовано і вирішується ряд конкретних завдань:

- здійснити ґрунтовний аналіз історіографії та джерельної бази проблеми; урбаріальний земельний словацький реформа

- дослідити передумови запровадження урбаріальної реформи;

- розкрити суть договірно-правової бази закону «Урбаріум»;

- визначити основні напрями і форми проведення земельної реформи Марії Терезії;

- охарактеризувати вплив товарно-грошових відносин на темп й глибину реформування тогочасного суспільства;

- проаналізувати природу та характер протиріч, які виникали в ході проведення урбаріальної реформи;

- розкрити та проаналізувати наслідки реформування аграрних відносин для населення Закарпаття і Східної Словаччини;

- узагальнити наслідки і вплив реформи XVIII століття на трансформаційні процеси в сільському господарстві Закарпаття і Східної Словаччини.

Методологічна основа дослідження ґрунтується на основоположних принципах наукового пізнання: історизму, системності та об'єктивності. В процесі написання роботи застосовувались загальнонаукові методи аналізу та синтезу, а також історичні методи періодизації, порівняльно-хронологічних, статистичний, які в свою чергу, дозволили всебічно дослідити явища: події у логічній послідовності, показати їх внутрішні зв'язки, закономірності та суперечності розвитку.

Такий комплексний підхід до розробки тематики дозволив оптимально вирішити завдання дослідження.

Наукова новизна одержаних у процесі дослідження результатів полягає у наступному:

- виявлено та проаналізовано головні здобутки вітчизняної та зарубіжної історіографії в дослідженні урбаріальної реформи Марії Терезії;

- вперше у вітчизняній історіографії залучено до наукового обігу вагомий пласт неопублікованих архівних та друкованих матеріалів з історії досліджуваної проблеми;

- розширено суму знань про зміст, характер, механізм та глибину урбаріальної реформи, особливо в комітатах зі слов'янським населенням, що важливо для подальших досліджень поземельних відносин, у тому числі в Україні;

- розкрито механізм координації зусиль владних інституцій, починаючи від розробки рішень (зокрема, укладання договірно-правових актів), завершуючи їх практичною реалізацією;

- узагальнено комплекс висновків з історії урбаріальної реформи Марії Терезії.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що його матеріали, положення, висновки можна використати при підготовці нормативних та спеціалізованих курсів, підручників та посібників з всесвітньої (нової) історії, історії слов'янських країн та Угорщини. Допущені в ході проведення урбаріальної реформи прорахунки можуть бути враховані в тих країнах, які в наш час реформують поземельні відносини.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були викладені автором у виступах автора на наступних наукових конференціях: Міжнародній науковій конференції «Слов'яни Карпатського регіону» (Будапешт, 2003 р.), Науково-практичній конференції «Актуальні проблеми слов'янознавства» (Київ, 2003 р.), Науково-теоретичній конференції «Визвольна війна угорського народу під проводом Ференца Ракоці ІІ» (Ужгород, 2004 р.), Міжнародній науковій конференції «Угорсько-українські зв'язки: історія і сучасність» (Будапешт, 2005 р.), Міжнародній науковій конференції «Україна і Росія: Кроскультурні відносини» (Санкт-Петербург, 2009), Міжнародній науковій конференції «Слов'янський світ: минуле та сучасність» (Ужгород, 2010 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладено у п'яти наукових статтях (одна у співавторстві) у фахових виданнях, що відповідає вимогам ВАК України. Окрім цього, дисертантка є співавтором двох монографічних досліджень.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, які мають підрозділи, висновків, списку використаних джерел та літератури (252 бібліографічні позиції) і 5-х додатків (представлені на 5 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 188 сторінок, у тому числі основного тексту - 160 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність, об'єкт, предмет, хронологічні та географічні межі дослідження, визначено мету та завдання, методологію і наукову новизну отриманих результатів, їх практичне і теоретичне значення, показано зв'язок роботи із науковими програмами та практичне значення одержаних результатів.

Перший розділ «Історіографія та джерела» присвячено огляду літератури та джерел з проблематики дисертації, з'ясуванню стану наукової розробки проблеми.

Історіографія проблеми представлена науковими працями монографічного характеру та статтями у збірниках. Для зручності аналізу їх можна поділити на дві групи: праці вітчизняних та зарубіжних (російських, угорських, словацьких та ін.) дослідників.

У працях українських дослідників, котрі присвячені соціальній та економічній історії слов'янських народів Карпатського регіону, поряд з висвітленням культурного життя, стану освіти слов'янського населення тогочасної Угорщини, відображені і соціальні проблеми, у т.ч. і поземельні відносини. Позитив розглянутих досліджень полягає в їх об'єктивності та їх джерельній основі. З досліджень вітчизняних вчених на особливу увагу заслуговують монографії М.Герасименка, Д.Данилюка, І.Коломійця, М.Лелекача, І.Мешка, В.Мельника, О.Ороса, І.Попа, О.Рота, П.Сови та ін.1¹ Герасименко М. Аграрні відносини в Галичині / М.Герасименко. - Київ, 1959. - 369 с.; Данилюк Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах (з давніх часів до початку ХХ ст.) / Д.Данилюк. - Ужгород, 1994. - 266 с.; Коломиец И. Очерки по истории Закарпатья. Т. 1. / И.Коломиец. - Томск, 1953. - 476 с.; Лелекач М. Культурні зв'язки Закарпаття з Україною і Росією в XVII--XVIII ст. / М.Лелекач // Наукові записки Ужгородського держуніверситету, т. 9. - Ужгород, 1954. - С.34-48; Мешко І. Громадсько-політичний рух і суспільна думка в Угорщині на рубежі XVIII - XIX ст. / І.Мешко. - Львів. 1971. - 377 с.; Мельник В. М. Посилення класової боротьби на Закарпатті в другій половині XVII - і на початку XVIII. ст. / В.Мельник // Наукові записки Ужгородського держуніверситету, Т. 29. -Ужгород, 1957. - С.34-47, Мельник В. М. Історія Закарпаття в усних народних переказах та історичних піснях. / В.Мельник. - Львів, 1970. - 477 с.; Орос О. Грушевський монастир і початки кириличного слов'янського книгодрукування. / О.Орос.- Ужгород, 2001. - 305 с.; Поп И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. / Поп И. - Ужгород, 2001. - 288 с.; Рот А. Венгерско-восточнославянские языковые контакты / А.Рот. - Будапешт, 1973. - 441 с., Рот А. Про культурні зв'язки чехів і словаків із закарпатським українцями / А.Рот. - Братіслава, 1959. - 111 с.; Сова П. Прошлое Ужгорода. / П.Сова. - Ужгород, 1937. - 204 с.

Важливі питання урбаріальної реформи, зокрема її соціально-економічного характеру, підняті в працях М.Герасименка та І.Коломійця. Незважаючи на те, що ними використані часом відмінні методи дослідження, їх різносторонній аналіз статистичних даних заслуговує на увагу. Крім цього, ці роботи виконані на багатому, здебільшого архівному, матеріалі, що є позитивом будь-якої праці.

До аналізу урбаріальних процесів в Угорщині залучено доробок професора Ужгородського національного університету Д.Данилюка. Незважаючи на те, що він не ставив за мету дослідити соціально-економічне становище Закарпаття у XVIII столітті і вплив на нього земельної реформи Марії Терезії, ним узагальнена діяльність видатних постатей цього періоду, зокрема А.Бачинського, А.Коцака, І.Базиловича, які були сучасниками подій і залишили свій погляд на зміст і форми проведення земельної реформи.

На негативне ставлення до наслідків урбаріальних реформ значного прошарку населення країни звернув увагу І.Мешко. У його дослідженні використані літописи та мемуари, які у вигляді розповідей та пісень фіксують інформацію про події та явища суспільно-економічного та культурного життя. Проблемам урбаріальної реформи, аналізу економічного розвитку закарпатських комітатів присвячена робота І.Попа. У дослідженні описано безконтрольне свавілля з боку влади по відношенню до селянства.

Значний внесок у всебічне вивчення земельної реформи Марії Терезії вніс закарпатський дослідник К.Найпавер2² Найпавер К.: Урбаріальні документи XVIII століття - джерела соціально-економічного становища селянства Закарпаття / К.Найпавер // Архіви України. - 1971. - № 6. - С.229 - 243, Найпавер К. Вплив урбаріальної реформи Марії Терезії на формування аграрних відносин в закарпатському селі в другій половині XVIII. ст. / К.Найпавер // Матеріали республіканської наукової конференції. -Ужгород, 1972. - С.23 - 37,Найпавер К., Несух Л. Оурбаріум (Підкарпаття у XVIII ст.). / К.Найпавер, Л.Несух. - Ужгород: Карпати, - 184 с., Nбjpбver K. Urbarska regulacia Mбrie Terйzie v Zakarpatsku / К.Nбjpбver // Historika Kбrpбtika. - 1982. - S. 23-78, Neupauer K. Mбria Terйzia urbйrrendйse Bereg, Mбramaros, Ung йs Ugocsa megyйben / К. Nбjpбver. - Budapest, 1989. - 107 old.. В його працях проаналізовано державно-правову сторону урбаріальної реформи, розкрито ознаки розкладу феодально-кріпосницької системи, обґрунтовано об'єктивну необхідність реформування поземельних відносин. Окрім цього науковцем доведено, що малоземелля, а в більшості безземелля, в краї викликали соціальну напругу і політичну дестабілізацію.

Іншу групу досліджень складають праці зарубіжних дослідників, зокрема, російських. Про минуле Закарпаття багато матеріалів можна почерпнути з досліджень російських істориків другої половині ХІХ - початку ХХ ст., особливо В.А.Францева, Е.Ю.Перфецького, О.Л.Петрова та ін. Найвагоміші їх праці нещодавно побачили світ у збірнику під назвою «Вчені Росії про Закарпаття»3³ Вчені Росії про Закарпаття. Із карпатознавчої спадщини / Упорядники О.С.Мазурок та І.О.Мандрик. - Ужгород, 2009. - 508 с.. Ці праці свідчать про глибокий науковий інтерес російських дослідників до минулого цих територій. Звичайно, у дослідженнях відчувається й політична складова, тобто особливі симпатії до слов'янофільських ідей. Особливої уваги заслуговують дослідження професора Петербурзького університету О.Петрова4⁴ Петров А. Урбар и иные связанные с крестьянской Марии Терезы реформой документы / А.Петров. - С.-Петербург, 1908. - 599 с, Petrov A. Narodopisnб mapa Uher podle ъћedniho lexikonu osad z roku 1773 / А.Petrov A. - Praha, 1924. - 401 s., Petrov A. Pшispevky k historicke demografii Slоvenska v XVIII-XIX stoleti / А.Petrov. - Praha, 1938. - 306 s., який, починаючи з 1885 року, регулярно відвідував Закарпаття і Пряшівщину. Дослідник аналізував «Урбарій» як джерелознавчу і літературну пам'ятку.

Серед новітніх досліджень варто виділити насамперед оригінальні праці істориків, які представляють Інститут слов'янознавства та балканістики РАН.

У своїх дослідженнях вони ґрунтовно вивчають інтеграційні процеси й національну специфіку історичного розвитку Габсбурзької монархії і, зокрема, аргументовано довели, що реформа Марії Терезії стала логічною відповіддю на запити тогочасного суспільства і на вимоги часу та своєрідним підсумком тривалої боротьби кріпосного селянства, яке зі зброєю в руках виступило проти феодальних порядків та експлуатації. Авторами узагальнюючого дослідження з історії Угорщини були В.Шушарін, Р.Авербух, Т.Ісламов5⁵ История Венгрии. - Т.1 / В.Шушарин, Р.Авербух, Т.Исламов, И.Писарева, М.Смирина. - Москва: Наука, 1971. - 529 с.. Проте, названі дослідники не змогли повною мірою висвітлити наслідки реформи. На працях російських (як й тогочасних українських) науковців глибокий відбиток залишала марксистсько-ленінська методологія, яка в основу розв'язання складних процесів суспільно-економічного характеру, ставила класовий підхід, заперечуючи ефективність розв'язання будь-яких проблем шляхом реформ.

Угорська історіографія із зазначеної проблематики має чимало досягнень. З даного питання найбільш продуктивно працювали І.Ачаді, Я.Варга, Л.Деже, І.Удварі, П.Токач, Л.Контлер та ін.6⁶ Acsбdy I. A magyar jobbбgysбg tцrtйnete / І.Acsбdy. - Budapest, 1950. - 551 old., Ачади И. История венгерского крепостного крестьянства (перевод с венгерского) / И.Ачади. - Москва: Наука, 1956. - 492 с.; Varga J. A jobbбgyi fцldbirtoklбs tнpusai йs problйmбi 1767-1849 / J.Varga. - Budapest, 1967. - 499 old., Varga J. Jobbбgyrendszer a magyarorszбgi feudalizmus kйsei szбzadaiban 1556-1767 / J.Varga. - Budapest, 1969. - 401 old.; Dezsх L. Pamjatniki delovoj piszmennoszti Zбkбrpбtjб. (Urbйri fweljegyzйsek) / L.Dezsх. - Budapest, 1965. - 488 old.; Udvari I. A Mбria Terйzia-fйle ъrbйrrendezйs szlovбk nyelvы dokumentumai. / І.Udvari. - Nyнregyhбza, 1991. - 370 old., Udvбri I., Takбcs P. Slovбk nyelvы paraszti vallomбsok Mбria Terйzia korбbуl / Udvбri, Р.Takбcs. - Nyiregyhбza, 1992. - 148 old.; Takбcs P. Ъrbйresek vallomбsa Szabolcsban 1772. / P.Takбcs. - Budapest, 1991. - 228 old; Контлер Л. История Венгрии. Тысячелетие в центре Европы / Пер. с англ. / Л.Контлер. - М., 2002. - 656 с. Вагомим є науковий доробок І.Ачаді, який велику увагу приділив висвітленню економічної історії Угорщини. Дослідник акцентував увагу на тому, що «Урбарій» не причинив значної шкоди інтересам поміщиків, навіть не торкнувся основ кріпосницьких відносин. Угорський історик Я.Варга, прослідкував долю алоїдальних, урбаріальних і громадських земель на різних історичних етапах. Він, наголошуючи, що саме урбаріальна реформа поклала початок проникненню товарно-грошових відносин, залишив поза увагою проблеми з питань землекористування. Сучасний історик Л.Контлер переконаний, що династичні війни середини ХVІІІ ст. велися Габсбургами на захист титулу королеви Марії Терезії, яка після їх переможного завершення розпочала реформи вже у 1742 р., щоб наздогнати більш ефективну в економічному відношенні Пруссію.

Словацька історіографія представлена дослідниками К.Ребро, Ю.Жудел, А.Ковач, Д.Ковач, А.Шпіц, П.Здіха7⁷ Rebro K. Urbбrska regulбcia Mбrie Terezie a poddanskй ъpravy Yozefa II. na Slovensku. / К.Rebro.- Bratislava, 1958. - 227 s.; Ћudel Z. Tereziбnsky lexikon Uhorska z roku 1773 (Lexikon universorum regni Hungarie locorum populosorum) / Z.Ћudel Zuraj. // Slovenskб archivistika, - Vol. XV. - № 2. - 1980. - S.37-51; Kovaи A. Storinky naљoji istoriji 34: Stanovyљиe rusyniv-ukrajinciv pislja urbarial'noji reformy / А.Kovaи// Nove ћyttja. - 1993. - № 43. - S.45-71, Kovaи A. Storinky naљoji istoriji 29: Pokraиovanie/ А.Kovaи // Nove ћyttja. - 1993. - № 43. - S.66-71; Kovac D. Dejiny Slovenska. - Bratislava, 1998. - 401 s.; Љpiesz A. Cisбrovna reformatorka / А. Љpiesz. - Martin,1980. - 408 s., Љpiesz A. Љtruktъra feudбlnej drћby na vэchodnom Slovensku v иase urbбrskej regulбcie. / А.Љpiesz. - Koљice, 1986. - 98 s., Љpiesz A.. Liptovskй zemianstvo v иase urbбrskej regulбcie Mбrie Terйzie. / А.Љpiesz. - Martin, 1987. - 107 s., Љpiesz A. Hospodбrsko-sociбlne pomery na hornom Ponitrн v иase urbбrskej regulбcie Mбrie Terйzie. / А.Љpiesz. - Martin, 1990. - 167 s., Љpiesz A. Mбria Terйzia a Uhorsko / А.Љpiesz // Vlastivednэ иasopis. - 1990. - № 39. - S.48-58., Љpiesz A. Makovickй panstvo za urbбrskej regulбcie Mбrie Terйzie. Nove obzory 32 / А.Љpiesz. - Koљice, 1991. - 599 s., Љpiesz A. Kuriбlne dediny v иasoch urbбrskej regulбcie Mбrie Terezie / А.Љpiesz // Historickэ иasopis. - 1993. - №41. - S.171-189; Zdycha Pavel. Jej veliиenstvo Mбria Terйzia lesom priala: pripomнname si 230 rokov od prijatia pokrokovej reformy - lesnйho poriadku / Р.Zdycha. - Bratislava, 1999. - 320 s.. Проаналізувавши великий пласт документів, словацький історик Карел Ребро, науково довів, що хоч і були позитивні результати окремих терезіанських рішень, але в цілому вони не призвели до покращення життя словацького населення. Кріпаки залишалися в особистій залежності, селянські господарства були роздроблені; село, населене великою кількістю наймитів, страждало від нестачі землі та обкладання великою грошовою рентою.

Серед інших зарубіжних авторів, в працях яких розглядаються реформи Марії Терезії та їх значення, слід виділити фундаментальні монографії «Історія Австрії» австрійського історика Е. Цьольнера8⁸ Цьольнер Е. Історія Австрії / Е.Цьольнер. - Львів, 2001. - 712 с. та «Габсбурзька монархія 1809-1918. Історія Австрійської імперії та Австро-Угорщини» англійського вченого А.Дж.П. Тейлора9⁹ Тейлор А.Дж.П. Габсбурзька монархія 1809 - 1918. Історія Австрійської імперії та Австро-Угорщини / А.Дж.П.Тейлор. - Львів, 2002. - 268 с..

Таким чином, окремі сторони підготовки, проведення та наслідків урбаріальної реформи Марії Терезії на землях північно-східної Угорщини, досліджуються тривалий час, їх результати опубліковані у чисельних працях вітчизняних та зарубіжних істориків.

Джерельну базу дисертації становлять неопубліковані матеріали українських, угорських і словацьких архівів (зокрема, оригінальні документи Державного архіву Закарпатської області (ДАЗО), Угорського державного архіву (м. Будапешт), Державного архіву Східно-Словацького краю (м. Кошице), а також опубліковані документи.

У Державному архіві Закарпатської області ще не всі документи впорядковані, що не дозволило використати увесь документальний масив даних про урбаріальну реформу. Тим не менше, нами опрацьовано 85 одиниць зберігання цього архіву.

У них розкриваються різноманітні питання підготовки реформи, її проведення, перебігу та динаміки економічного та поземельного розвитку регіону в період 1767-1774 років. Особливий інтерес становлять документи, зосереджені у фонді «Урбаріальний суд» (ДАЗО, Фонд 11). Документи характеризують становище селян та форми їх боротьби за зменшення кількості повинностей на користь феодалів. Їх аналіз уможливив поглиблено розкрити мотиви та зміст скарг селян щодо самовільних дій поміщиків в масових порушень ними урбаріального закону.

Якісним доповненням змістової повноти дослідження послужили справи Фонду «Наджупан Ужанської жупи» (ДАЗО, Фонд 4), Фонду «Наджупан Бережської жупи» (ДАЗО, Фонд 10) і Фонду «Наджупан Угочанської жупи» (ДАЗО, Фонд 674).

У них зосереджений багатий фактичний матеріал, зокрема, матеріали про розподіл обов'язків між жупанатськими чиновниками по складанню урбаріальних описів, протоколи жупних зборів про врегулювання кріпосних обов'язків селян, розпорядження Пожонського королівського намісництва про обкладання населення податками, циркуляри Марії Терезії про виконання вимог «Прагматичної санкції», накази і грамоти королівського намісництва, розпорядження та інструкції про початок заходів, характерних для доби освіченого абсолютизму. Вивчаючи дані матеріали, ми прослідкували процес поглиблення розшарування на селі.

Низку документів, які стосуються досліджуваної проблеми, виявлено у фондах «Адміністративна комісія Ужанської жупи» (ДАЗО, Фонд 5), «Архів баронів Перені» (ДАЗО, Фонд 60), «Архів п'яти коронних міст» (ДАЗО, Фонд, 61), «Архів Мукачівсько-Чинадіївської латифундії» (ДАЗО, Фонд 214), з яких почерпнуто відомості про передачу кріпаків дворянам та інші матеріали.

Менш відомі для української історіографії є блоки документів Угорського державного архіву.

Це насамперед Фонд «Департамент урбаріале», в якому представлені матеріали усіх комітатів, у тому числі і північно-східних, які у XVIIІ столітті адміністративно входили до складу Угорського королівства. Подібну картину виявлено в документах, що містяться у Державному архіві м. Кошице Міністерства внутрішніх справ Словацької Республіки.

Окрему групу документів і матеріалів складають ті, що вже опубліковані. Серед україномовних привертають увагу різні акти, декларації, закони, що розкривають намагання оточення Марії Терезії за допомогою урбаріальної реформи ліквідувати найбільш грубі пережитки феодалізму в поземельних відносинах, що заважали розвитку країни.

З низки опублікованих документальних матеріалів значний інтерес представляють ті, які стосуються намагань імперського уряду частково обмежити привілеї феодалів, одночасно зберігаючи їхнє панування. Більшість текстів таких документів опублікована у збірнику «Документи розповідають»1¹⁰ Документи розповідають. - Ужгород: Граджа, 2001. - 356 с.0.

З вміщених тут джерел видно, що історичний процес розвитку Угорського королівства у XVIII столітті призвів до зміни соціальної структури держави. Документи допомагають довести, що саме вимоги часу викликали необхідність змін у поземельних відносинах, які покликана була вирішити урбаріальна реформа Марії Терезії.

Опубліковані угорськомовні джерела містять відомості про різні напрями політичного, господарського, фінансового життя країни. Найважливішими серед цих документів є Угорська законотека, кодекси середньовічної Угорщини та демографічна статистика1¹¹ A hatбlyos magyar tцrvйnyek gyыjtemйnye (Magyar tцrvйnytбr). I kцtet. 1000-1873-ig tцrvйnycikkek. -Budapest, 1912. - 467 old.; Vizkelety A. Kуdexek a kцzйpkori Magyarorszбgon. / А.Vizkelety. - Budapest, 1963. - 411 old.; Kovбcsics J. Magyarorszбg tцrtйneti demogrбfiбja / J.Kovбcsics. - Budapest, 1963. - 442 old.1. Сюди віднесено й документи, пов'язані із запровадженням податкової системи Марії Терезії1¹² A Mбria Terйzia ъrbйrrendezйse szlovбk nyelvы dokumentumai / Kiadja I.Udvari. - Nyнregyhбza, 1992. - 370 old.2, а також «Земплінські історії»1¹³ Zemplйni histуriбk. (цsszeбllнtotta Hхgye Istvбn). - Budapest-Miskolc, 1986. - 265 s.3, які містять першоджерела про фіскальну діяльність державних структур, основні напрями і принципи здійснення урбаріальної реформи на словацьких землях.

В дисертації використано матеріали про стан земельних відносин в Угорщині й динаміку зростання населення країни. Вони містять дані про кількість сіл у кожному комітаті, чисельність поміщиків, кріпаків, желярів, піджелярів, лібертинів, таксалістів, величину і кількість їх внутрішніх і зовнішніх земельних наділів1¹⁴ Az ъrbйres birtokviszonyok Magyarorszбgon Mбria Terйzia korбban. I-IV kцtet. - Budapest, 1970. - 338 old.; Dezsх D., Zoltбn D. Az elsх magyarorszбgi nйpszбmlбlбs (1784-1787) / D.Dezsх, D.Zoltбn. - Budapest, 1960. - 389 old.; Fйnyes E. Magyarorszбgnak s hozzбkapcsolt tartomбnyoknak mostani бllapota statisztikai йs geogrбphiai tekintetben. / E.Fйnyes. - Pest, 1841. - 828 old.; Magyar kirбlyi kancellбria (MKA), A 39. Magyar kancellбriai levйltбr, Acta generalia, 9507. - Budapest, 1893. - 499 old.; Magyarorszбg nйpessйge a Pragmatica Sanctio korбban. XII. Kцtet. - Budapest, 1896. - 554 old.; Tцrtйneti statisztikai kцzlemйnyek. IX-XII kцtet. - Budapest, 1896. - 448 old.; Magyarorszбg helyisйgeinek 1773-ban kйszьlt hivatalos цsszeirбsa. - Budapest, 1920. - 441 old.4. Статистичні дані стали основою для порівняння і узагальнення розподілу урбаріальних земель, їх якісної класифікації у межах кожного окремого комітату і північно-східної Угорщини в цілому. Крім того, використано довідник перепису населення тогочасної Угорщини1¹⁵ Thirring G. Magyarorszбg nйpessйge II Jуzsef korбban. / G.Thirring. - Budapest, 1938. - 192 old.5, автор якого головну вагу приділив військовозобов'язаним молодшого, середнього і старшого віку. Ці данні допомогли визначити чисельність платників податків - майбутніх вояків, які найбільш цікавили імперську владу.

Отже, дослідження урбаріальної реформи Марії Терезії в північно-східних слов'янських землях Угорського королівства проведено на широкій джерельній основі, що й дозволило вирішити всі поставлені завдання.

У другому розділі «Економічне та правове становище селянства у північно-східних слов'янських землях Угорського королівства на середину XVIII століття» аналізується політичний та соціально-економічний розвиток королівства у тому числі його північно-східних слов'янських земель напередодні урбаріальних реформ. Акцентується увага на складнощах як політичних, так і економічних у яких опинилося тогочасне суспільство.

Національно-визвольна війна угорського народу 1703 - 1711 років проти панування Габсбургів не принесла свободи ні самій Угорщині, ні слов'янському населенню, яке жило в її межах. Незважаючи на те, що за умовами Сатмарського миру усі учасники повстання отримали амністію, державні структури переслідували селян і міщан. Не оминуло покарання й дворянство, в якого теж були конфісковані маєтки.

Усе це призвело до занепаду сільського господарства, ремесла та торгівлі особливо у районах Східної Словаччини, Південної Угорщини та Закарпаття. В першій половині XVIII століття переважна більшість селян знаходилася у кріпосній залежності від своїх панів, причому панщина постійно зростала. Зрозуміло, що селяни й далі продовжували чинити опір. Форми й методи були різними: від скарг у різні урядові установи до відкритих виступів.

Уже в середині століття угорське дворянство, яке не стільки було задоволено своїм становищем, скільки надією на його поліпшення, стало на бік королеви Марії Терезії і підтримало її реформістські наміри, у тому числі й в сфері поземельних відносин.

На основі аналізу джерельних матеріалів нами встановлено, що значний відсоток сільського населення північно-східних комітатів у XVIII столітті складали казенні селяни, які юридично належали до угорського камерального управління. В дисертації охарактеризована нормативно-правова база економічного розвитку регіону і доведено, що одним із найважчих обов'язків казенних селян у всіх комітатах вважався т. з. форшмонт, тобто перевезення своїм транспортом різних товарів.

Аналіз першого перепису сільського населення, який був проведений у 1767 році, дав підстави вважати, що сільські наймити, за характером їх стосунків із роботодавцями і оплати праці, поділялись на наступні категорії: тих, що наймалися на довгий термін і отримували платню в кінці року, поденників, які в кінці дня або тижня отримували платню від господаря, підрядників, сезонників, які працювали за частину зібраного врожаю. Ці категорії селян найгостріше відчували на собі зростаючу експлуатацію.

На території Східної Словаччини та Закарпаття найбільшу частину складали селяни, які на правах власності належали великим магнатам, дрібним і середнім поміщикам. Тільки в найменшому Угочанському комітаті граф Королі володів 166 кріпаками, сім'я баронів Перені - 1140.

На основі архівних даних показано, що у комітатах, заселених слов'янами, більшість поміщиків складалася із вихідців з угорських комітатів. Усе це вело до посилення експлуатації національних меншин, у тому числі словаків та українців, які, наприклад, працюючи «на своїх харчах отримували оплату значно меншу, ніж косарі-угорці». На підставі фактичного матеріалу доведено, що у першій половині XVIII століття в королівстві відбувалася еволюція товарно-грошових відносин, посилювалася експлуатація селян, що було проявом симптомів розкладу феодальних відносин на селі.

У зв'язку з розвитком товарного виробництва і появою ринків збуту, у північно-східних комітатах Угорщини значно збільшилася доля домініальних землеволодінь. Поміщицькі господарства перетворювалися на великих виробників та оптових торговців сільськогосподарською продукцією. Селяни Закарпаття та Східної Словаччини, незалежно від їх майнового стану, по відношенню до поміщиків відбували певні повинності, які, починаючи з XVIII століття фіксувалися документально у так званих урбаріумах. Як правило, неписьменні селяни навіть не здогадувалися про існування урбаріумів, бо відносини на селі базувалися на звичаєвому праві.

Наприклад, у комітаті Нітра 336 сільських громад із 453 не знали про існування урбаріумів. Тому поміщики користувалися звичаєвим правом, яке самі й встановлювали. Ситуація поступово змінювалася тільки тому, що керівництво імперії намагалося за допомогою реформ стабілізувати внутрішнє та зовнішнє становище країни.

Таким чином, перша половина XVIII ст. - важливий етап у політичному та соціально-економічному розвитку монархії Габсбургів та її складової частини - Угорщини. Серед чинників, які підштовхнули державні органи до підготовки реформ в країні, виділяються такі: устремління політичної еліти імперії за допомогою реформ зберегти внутрішній устрій держави; еволюція товарно-грошових відносин і посилення експлуатації населення; розклад феодальних відносин на селі, стихійні бунти, непідкорення поміщицьким порядкам, переходи селян без дозволу в інші місцевості, що підривало устої феодальної системи.

Розділ третій «Особливості проведення урбаріальної реформи на території Закарпаття та Східної Словаччини» насамперед характеризує нормативно-правову базу функціонування державних органів влади, досліджує хід підготовки урбаріального законодавства. В дисертації проаналізована роль Державних зборів Угорщини, як головного чинника врегулювання відносин між землевласниками та селянами,

На основі статистичних даних відзначено, що обкладені різними повинностями селяни були не в змозі винести додаткові податкові обов'язки. Це викликало масовий опір кріпаків місцевій владі, самовільне захоплення землі, інші форми протесту. Найбільш поширеними були селянські заворушення, особливо у задунайських землях. Доведено, що еволюція товарно-грошових відносин у сукупності з іншими чинниками стали об'єктивною закономірністю проведення селянської урбаріальної реформи.

Марія Терезія це розуміла і бачила єдиний вихід із складного становища у реформуванні аграрних відносин шляхом прийняття відповідних законів, які послабили б поміщицьке свавілля. З цією метою вона запропонувала Державним зборам Угорщини план урегулювання відносин землевласників та селян. Однак депутати не погодилися на прийняття відповідного закону. Тоді королева вдалася до вирішення проблеми адміністративним шляхом. 31 жовтня 1765 року вона видала указ, згідно з яким кожна урбаріальна судова справа із зауваженнями Угорського королівського намісництва мала передаватися особисто в її руки.

У розділі досліджується перебіг подій, пов'язаних з виробленням та проведенням аграрної реформи, зокрема, підкреслено, що в угорських комітатах урбаріальні потуги зіткнулися з протистоянням станів, які бачили в них обмеження своїх прав і привілеїв.

Інтереси монархії демонструються у наказі заступнику керівника казначейства Палу Фештигу підготувати проект «Урбарія» з тим, щоб приватні інтереси більше ніколи не шкодили державним. Він послужив початком збору польових матеріалів, тобто обліку поміщицьких володінь, селян та їх майна, який здійснювався не тільки з метою реєстрації, але й для складання військових топографічних карт Угорщини. Після проведеної відповідної підготовки 26 січня 1767 року було опубліковано Маніфест про запровадження урбаріальної реформи. В розділі проаналізовані протоколи дев'яти запитань і на їх основі складено урбаріальні таблиці землевласників різних категорій.

Закон визначав величину селянського наділу, який залежно від якості землі та місцевості визначався у розмірі від 16 до 40 гольдів (1 гольд = 0,46 га). Регламентувався обсяг натуральних повинностей селянина-кріпака, у тому числі на панщині. Її максимум встановлювався у 52 дні з робочою худобою і 104 дні у разі ручної праці, тобто один і два дні на тиждень. У малоземельних гірських районах Закарпаття та Східної Словаччини кріпосницькі відносини фактично були відсутні.

На місцях урбаріальні зміни, які втілювалися у життя від 1770 до 1774 року, мали проводити спеціальні представники угорської королеви. Основна ідея закону полягала у тому, що відносини між поміщиками та кріпаками ставилися під державний контроль, тобто експлуатація селян обмежувалася визначеними рамками, але одночасно розширялася можливість державного визиску. Весь пакет документів доводився мовою, якою розмовляли мешканці села чи міста.

В розділі виділено місце і значення важливого документу «Нотатки для кріпаків» в урбаріальних процесах, які, певною мірою, відіграли позитивну роль у житті найнижчих прошарків суспільства, оскільки рекомендували поміщикам якнайшвидше завершити «нарізування» селянам ріллі, пашні і внутрішніх (присадибних) наділів, бо поки цього не буде зроблено, згідно урбаріального закону селяни, не зобов'язані виконувати свої повинності. Крім того, в документі наголошувалось, що юридично оформлений договір не може виходити за межі повинностей, встановлених урбаріальним законом.

Таким чином, слід констатувати, що введенням «Урбарію» у північно-східних комітатах Угорщини, віденський двір домігся своєї головної мети - різкого збільшення податкових надходжень у державну казну і зменшення соціальної напруги на селі.

Для впровадження реформ була розроблена відповідна технологія. Цим самим Марія Терезія та її оточення намагалися не допустити фальсифікації даних стосовно якості землі з одного боку, а також перебороти опір комітатів щодо внутрішніх і зовнішніх наділів, які підлягали державному оподаткуванню. Така процедурна технологія, за задумом авторів реформи, повинна була перебороти неконтрольовану експлуатацію, яка вела до обезземелення залежного населення. Крім цього, систематичне збільшення поміщиками повинностей вело до загострення відносин між різними категоріями населення. Виникала небезпека селянських повстань, що могло призвести до політичної та економічної дестабілізації країни.

Викладений у розділі матеріал свідчить про те, що для виходу із становища Марія Терезія обрала модерний на той час шлях реформ. Саме в них вона вбачала вихід із складного становища. На її думку реформовані поземельні відносини - встановили б розміри повинностей, сприяли б фінансовому покращенню становища країни, а відтак росту її іміджу серед європейських монархій.

Не слід забувати, що Марія Терезія діяла в дусі просвітницького абсолютизму. А тому для неї було надзвичайно важливим при допомозі «Урбарія» вирішити два кардинальні для країни питання, а саме: перебороти спротив феодалів та посилити централізовану владу. Незаперечним є те, що урбаріальні реформи в імперії вели до кардинальних поземельних, а відтак і політико-соціальних змін у країні.

У четвертому розділі - «Наслідки урбаріальної реформи, її вплив на суспільний та аграрний розвиток слов'янських регіонів Угорщини» висвітлено процеси земельної диференціації, перехід від звичаєвого права до правового статусу, урбаріальні форми врегулювання землекористування та державно-правова регламентація торгівлі і феодальної ренти. Підкреслено, що важливу роль у поземельних відносинах відігравали казенні домінії. Одночасно в ході проведення реформи з'явилися землі урбаріального походження: викорчувані площі, незаймані землі, общинні території.

Звернуто увагу на аналіз трьох типів лісових угідь: перший - ліс, величина якого залежить від кількості і величини кріпосних наділів; другий - общинний ліс, величина якого не залежала від кількості дворів у селі; третій - ліс домінії, користуватися яким дозволялося селянам на окремо визначених ділянках. Власниками величезних лісових масивів Карпат, Високих і Низьких Татр, Бескидів, Вігорлату, Марамарошських полонин були графи Шенборни, Старої, Телекі, Вечеї, барони Перені та ін. Прибутки від торгівлі лісом, особливо такими цінними породами як бук і дуб, займали в їхніх бюджетах вагоме місце.

У розділі показано, що укладачів «Урбарію» довічні кріпаки з правом переходу цікавили лише як платники податків. Органам влади було байдуже в якому комітаті, окрузі чи селі живе той чи інший кріпосний. Місцева влада обмежувалася їх окремою фіксацією в урбаріальних таблицях.

У розділі підкреслено, що тривалість панщини після реформ знизилася. Меншими стали й грошові виплати на користь поміщиків. Частина розділу присвячена юридичному аналізу взаємовідносин поміщиків і селян. Відзначено, що дотерезіанські урбарії досить детально визначали повинності селян стосовно поміщиків. На їх основі визначалась форма і величина феодальних повинностей. Разом з тим, право селян на наділи повністю залежало від потреб феодалів в робочій силі, а по суті, від їх свавілля. Тому одним із основних завдань урбаріальної реформи Марії Терезії було юридичне закріплення землі за кріпосними, а відтак покращення їх правового статусу.

У дослідженні детально проаналізовано урбаріальне врегулювання права землекористування. Показово, що «Урбарій» передбачав величину зовнішнього наділу селянського двору і фіксував дозвіл на кількість щорічних покосів. Широким є спектр даних про те, що реформа узаконювала розшарування селянства, розмежовуючи його на багатих «газд» і бідних сільських трударів.

Наведений в роботі матеріал свідчить, що поміщики в багатьох випадках ігнорували «Урбарій», особливо ті параграфи, які закріпляли права кріпаків. Це викликало рішучі протести з боку селян. Тому в березні 1776 року Угорське королівське намісництво у Пожоні надіслало усім комітатам розпорядження про невідкладний початок розслідування наслідків урбаріальної реформи. У кожному селі необхідно було скласти протокол опитування місцевих мешканців за підписом старости та двох присяжних.

Наразі об'єктивною реальністю було те, що феодальна рента слугувала тим важелем, за допомогою якого вдавалося надійно тримати в покорі населення. Державній скарбниці вигідніше було отримувати гроші наперед і пускати їх в обіг, аніж очікувати цілий рік нового врожаю.

Таким чином, головною причиною погіршення становища селянства у другій половині ХVІІІ ст. було те, що запровадження урбаріального закону супроводжувалось багатьма свідомими викривленнями. Поміщики, не боялися адміністрації чи правосуддя, тлумачили нечітко сформульовані параграфи «Урбарію» в своїх інтересах, завдяки чому великі землевласники отримали можливість віднімати від сільських громад кращі землі, не порушуючи при цьому урбаріальних законів.

Більшість селянських скарг післяреформеного часу починаються з того, що поміщик відняв землю чи замість неї не виділив іншу, або виділив неякісну. У кінцевому підсумку, реформа обернулася проти селянства.

Проведене дисертаційне дослідження дає підставу для наступних висновків:

1. Системний аналіз аграрних відносин в десяти комітатах північно-східної Угорщини, які сьогодні є складовою частиною України та Словаччини, а у XVIII столітті входили до складу Угорського королівства, свідчить про курс Відня на посилення централізованої влади, що приводило до протистояння з угорською аристократією. Політична еліта розуміла необхідність утвердження економічної стабільності. Її можливо було досягти лише при допомозі радикальних політичних та економічних реформ.

Як стабілізуючий фактор на озброєння було взято виважену монетарну і податкову політику, ріст сільськогосподарського виробництва за рахунок вільних земель, підвищення врожайності, зміни аграрних відносин, а відтак - розширення ринків збуту.

2. Для збереження стабільних відносин між Угорщиною та Австрією, Віденський двір в основу внутрішньої політики поклав принцип «балансу сил» з орієнтацією на проведення реформ зверху. За змістом така політика була багатоплановою і широкомасштабною, яка у кінцевому рахунку заклала основи юридично-правової основи відносин між двома суб'єктами Габсбурзької імперії. Вжиті економічні заходи не ліквідували матеріальних труднощів. Відень постійно відчував відсутність коштів для фінансування основної опори імперії - армії.

По-скільки дворянство протягом XVIII ст. було звільнено від податків, увесь тягар контрибуцій лягав на плечі селянства. Селяни-платники податків були не в змозі сплатити податки для утримання армії, що призводило до збільшення недоліків і складностей економічного характеру. Крім цього, армія поповнювалась рекрутами в основному за рахунок юнаків-селян. Це призводило до зменшення робочої сили для виконання господарських робіт. У зв'язку з цим, політики, час від часу, поверталися до селянського питання, за допомогою якого намагаються вирішити наболілі проблеми. Реальної стабільності можливо було досягти при допомозі радикальних політичних та економічних реформ.

3. Трансформаційні процеси в Угорщині відбувалися суперечливо, повільно, непослідовно, бо угорське суспільство не було готове до радикальних економічних перетворень, а політична верхівка - великі землевласники - різко виступали проти втручання центральної влади у їхні відносини з кріпаками. Тим не менше, позитивні зрушення в економіці країни, селянські заворушення в Задунав'ї та комітатах Угорщини зі слов'янськими етносами, примусили королеву Марію Терезію діяти рішуче. 27 січня 1767 року імператорський декрет «Урбарій» набрав юридичної сили.

4. На основі історико-порівняльного методу встановлено, що урбаріальна реформа Марії Терезії - наслідок глибоких змін в економіці Угорщини другої половини XVIII ст. та намагання верхів удосконалити існуючий політичний устрій. Аграрні відносини на землях Закарпаття та Східної Словаччини характеризувалися послабленням феодально-кріпосницької системи, з одного боку, і посиленням гніту та свавілля феодалів, з другого. До того ж економічно ці регіони були найбільш відсталими.

Керівництво монархії усвідомлювало, що для політико-економічної стабілізації Угорщини необхідно вжити термінових заходів. На озброєння був взятий курс на максимальне використання землі і розширення сфери оподаткування селянських мас. Крім цього, усі зусилля Віденського двору були спрямовані на зміцнення військової могутності імперії.

5. Нормативно-правовий аналіз «Урбарія», яким вносилися зміни в суспільно-економічне життя регіону, засвідчив те, що в ньому йшлося про чітке визначення величини селянських земельних наділів, а також про різноманітні податки на користь держави. Закон передбачив встановлення величини відробіткової, натуральної і грошової ренти в залежності від кількості та якості орендованих у поміщиків селянських наділів.

6. З аналізу соціально-економічних відносин в північно-східній Угорщині випливає те, що урбаріальні реформи - це позитивна еволюція аграрних відносин, оскільки закон повинен був захистити кріпаків від нічим не обмеженого свавілля феодалів. «Урбарій» до певної міри обмежував експлуатацію кріпаків, желярів і піджелярів з боку феодалів.

В окремих питаннях становище селян трохи покращувалося. Наприклад, у справі користування лісом, отримані компенсації за викорчувану землю. Законодавчо охоронялося від зловживань і домашнє господарство селян, правда тільки як об'єкт оподаткування державою.

7. Спираючись на положення «Урбарія», Віденський двір за допомогою державного врегулювання спробував вдосконалити кріпосницьку систему. Однак, аналіз реального втілення в життя урбаріальних реформ показує, що вони не допомогли селянству північно-східної Угорщини вийти із суцільної економічної кризи, не ліквідували безземелля.

Разом з тим, незважаючи на окремі суперечності та недоліки, викликані незавершеністю реалізації положень «Урбарія», в цілому реформаторські заходи королеви Марії Терезії носили прогресивний характер, мали важливе значення для всього населення імперії, бо здійснювалися в дусі політики освіченого абсолютизму. Не випадково в народній традиції селян, зокрема, закарпатських, Марія Терезія залишилася як «добра правителька».

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Несух Л. Система (порядок) нарахування податків за часів Марії Терезії / Л.Несух // Актуальні проблеми слов'янознавства. Зб. наук. праць. - Київ: КСУ, 2004. - С.96 - 101.

2. Несух Л. Джерела урбаріальної реформи середини XVIII ст. / Л.Несух // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: історія. - Вип. 12. - Ужгород, 2005. - С. 204-208.

3. Несух Л.М. Особливості запровадження «Урбарія» у північно-східних землях Угорського королівства / Л.М.Несух // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: історія. - Вип. 21. - Ужгород, 2008. - С. 108-112.

4. Несух Л.М. Формування землеволодіння у північно-східній Угорщині після урбаріальної реформи 1767 р. / Л.М.Несух // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: історія. - Вип. 25. - Ужгород, 2010. - С. 197-203.

5. Несух Л., Найпавер К. Оурбаріум Марії Терезії та його запровадження на Закарпатті / Л.Несух, К.Найпавер // Київська старовина. - 2004. - № 3 - С.108 - 111.

6. Найпавер К., Несух Л. Оурбаріум (Підкарпаття у XVIII ст.) / К.Найпавер, Л.Несух. - Ужгород: Карпати, 2006. - 184 с.

7. Несух Л., Найпавер К. Свідчення очевидця / Л.Несух, К.Найпавер. - Ужгород-Будапешт, 2007. - 90 с.



АНОТАЦІЯ

Несух Л. М. Урбаріальна реформа Марії Терезії в північно-східних слов'янських землях Угорського королівства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - всесвітня історія. - Київський славістичний університет, Київ, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню урбаріальних реформ в Угорському королівстві. На основі аналізу архівних документів, статистичних матеріалів, монографічної літератури охарактеризовано суспільно-політичні процеси в країні, економічні пріоритети і задуми Віденського двору в ході підготовки і проведення урбаріальної реформи. Особливу увагу звернено на соціально-економічне становище Угорщини, а також запровадження селянської урбаріальної реформи в слов'янських землях імперії. Розкрито причини проведення реформи рівно як і її наслідки та вплив на моральний розвиток суспільних відносин в державі. Викладена нормативно-правова характеристика «Урбарія», його роль у правовому врегулюванні землекористування, торгівлі та феодальної ренти. Зроблено акцент на наслідках урбаріальної реформи з наголосом на земельну диференціацію та перехід від звичаєвого права до правового статусу.

У дисертації обґрунтовано висновок, що урбаріальна реформа мала як позитивні, так і негативні сторони і доведено, що так зване врегулювання узаконило захоплення земель кріпаків, ліквідувало, по суті, сільську громаду і дало можливість поміщикам продовжувати експропріацію селян.

...