Кераміка Таврики XV століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦіОНАЛЬНА АКАДЕМіЯ НАУК УКРАїНи

Інститут археологІЇ

УДК 904.23(477.75)”14”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Кераміка Таврики XV століття

Спеціальність - 07.00.04 - археологія

Тесленко Ірина Борисівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у відділі давньоруської та середньовічної археології Інституту археології Національної академії наук України

Науковий керівник:кандидат історичних наук Біляєва Світлана Олександрівна, Інститут археології НАН України, старший науковий співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології.

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, доцент Пивоваров Сергій Володимирович, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, завідувач кафедри етнології, античної та середньовічної історії;

кандидат історичних наук, доцент Веремейчик Олена Михайлівна, Інститут історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка, кафедра історії та археології України.

Захист відбудеться «5» жовтня 2011 р. о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 для захисту докторських дисертацій при Інституті археології НАН України за адресою: 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 12.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Інституту археології Національної академії наук України (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 12).

Автореферат розіслано «14» червня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук О.Є. Фіалко.

Загальна характеристика роботи

Робота присвячена дослідженню кераміки Таврики XV ст., насамперед її класифікації та типології, детальній хронології, а також характеристиці технологічних, морфологічних та декоративних особливостей продукції різних гончарних осередків півострова та керамічного імпорту, що надходив туди протягом XV ст.

Актуальність теми обумовлена очевидною невідповідністю між кількістю накопиченого на сьогоднішній день керамічного матеріалу та сучасним станом його вивчення, що суттєво гальмує розвиток пізньосередньовічної археології Криму. Кераміка Таврики XV ст. ще й досі не розглядалася ні вітчизняними, ні закордонними вченими як спеціальний об'єкт дослідження. Численні колекції керамічних знахідок лише частково введені до наукового обігу на рівні публікацій матеріалів розкопок та невеликих статей, присвячених оригінальним формам та декору окремих виробів. Залишалася не розробленою загальна типологія кераміки XV ст., що значно ускладнювало роботу з масовим матеріалом, особливо на етапі його первинної обробки, результати якої є основою будь-яких подальших досліджень. Відсутня детальна хронологія та не визначені стійкі хронологічні індикатори цієї категорії археологічних знахідок. Всі ці недоліки не дозволяли повноцінно використовувати можливості керамічного матеріалу для датування та історико-культурної інтерпретації археологічних пам'яток Криму доби пізнього середньовіччя.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Роботу виконано в рамках планових тем Кримського філіалу Інституту археології НАН України: «Археологічні культури давнього та середньовічного Криму. Періодизація та хронологія», державний реєстраційний № 0106U006578, а також відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України: «Пам'ятки середньовічної України: історико-археологічні дослідження», державний реєстраційний № 0106U012548.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в розробці типології та хронології кераміки Таврики XV ст. для подальшого використання цієї категорії знахідок для більш точного датування археологічних комплексів та інтерпретації культурно-історичних процесів на території Криму в XV ст.

Меті відповідають наступні завдання.

1. Визначення принципів класифікації, розробка загальної термінологічної бази та методики опису керамічних виробів, створення єдиної класифікаційно-типологічної схеми кераміки Таврики XV ст.

2. Виокремлення груп кераміки місцевого виробництва й локалізація гончарних майстерень Таврики XV ст.

3. Розробка типології місцевих груп гончарних виробів за морфологічними ознаками.

4. Атрибуція кераміки, що надходила на територію Криму з віддалених регіонів, характеристика її технологічних особливостей та типологічного різноманіття.

5. Визначення напрямків імпортно-експортних операцій по керамічному матеріалу та специфіки надходження різних груп виробів на територію Кримського півострова протягом XV ст.

6. Розробка хронологічної шкали з детальним датуванням окремих груп кераміки, виділення стійких хронологічних індикаторів для вузьких проміжків часу (15-25, максимум 50 років) в межах одного століття.

Предметом дослідження є гончарне виробництво Таврики XV ст., динаміка та закономірності керамічного імпорту на територію півострову в цей час.

Об'єктом дослідження є керамічні матеріали з археологічних пам'яток півострову, що датуються в межах XV ст.

Методологічну основу дисертації побудовано на поєднанні принципу історизму з комплексним підходом до вирішення поставлених завдань. Широко застосовуються традиційні методи історико-археологічних досліджень: стратиграфічний, морфологічний, порівняльно-типологічний та картографічний. Крім того, для отримання технічних характеристик об'єкту, що вивчається, залучено математичні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблено та методично обґрунтовано класифікацію, типологію та детальну хронологію кераміки Таврики XV ст. Здійснено аналіз масового керамічного матеріалу пам'яток Кримського півострова XV ст., а також введено до наукового обігу нові джерела - неопубліковані музейні колекції гончарних виробів з комплексів XV ст. З'ясовано напрямки, динаміку й закономірності імпорту і експорту полив'яної й не полив'яної кераміки в цей період.

Територіальні межі роботи охоплюють територію Криму в межах державних утворень, що існували тут в XV ст. - Генуезької Газарії, Кримського ханства та Мангупського князівства. Переважна більшість досліджуваних археологічних об'єктів вказаного періоду зосереджена в Південно-Західній, Південній та Південно-Східній частині півострову.

Хронологічні межі роботи охоплюють період з межі XIV-XV ст. до останньої чверті XV ст. Початок цього періоду відзначається занепадом більшості керамічних центрів Таврики, що функціонували протягом XIV ст. та зміцненням окремих гончарних осередків в Південно-Західному та Південно-Східному Криму, які стають домінуючими протягом наступного століття. Відбуваються також деякі зміни в напрямках та інтенсивності торгових контактів.

Верхня дата маркується значною історичною подією - турецьким вторгненням в Крим в 1475 р. і встановленням тут політичної гегемонії Османської Порти, що призвело до значних змін в асортименті місцевої гончарної продукції й відобразилося на пріоритетах імпорту.

Джерельну базу дослідження складає кераміка з археологічних комплексів, розкопки яких проведено на достатньо високому методичному рівні, що дозволяє використовувати отримані матеріали для детальних хронологічних побудов. Із п'ятдесяти двох пізньосередньовічних пам'яток Таврики виділено десять таких об'єктів (укріплення Кафа, Чембало, Алустон, Мангуп, Чабан-Куле, Фуна; поселення Кринички II; християнські храми з могильниками поблизу фунської фортеці, в с. Малий Маяк та на північно-східному схилі г. Аю-Даг) зі сто двадцятьма розкопаними різночасовими археологічними комплексами періоду з рубежу XIV-XV до останньої чверті XV - початку XVI ст. Залучено й опубліковані й архівні матеріали з інших, хронологічно близьких пам'яток, а також дані письмових джерел та керамічну епіграфіку.

Практичне значення. Розроблені автором типологія і хронологія кераміки мають першочергове значення для систематизації масового керамічного матеріалу й датування пам'яток, як в польовій археологічній практиці, так і при подальшому осмисленні отриманих першоджерел, а також для музейної роботи при атрибуції кераміки, складенні каталогів, баз даних, підготовці експозицій і виставок. Крім того, результати дослідження можуть бути використані під час написання узагальнюючих праць з історії культури, археології і давньої історії України, при підготовці підручників і лекційних курсів на історичних і культурологічних факультетах у вищих навчальних закладах.

Особистий внесок здобувача. В статтях, написаних в співавторстві з С.Й. Ваксман та С.М. Зеленко, дисертантом систематизована й охарактеризована полив'яна кераміка з розкопок середньовічного корабля, що затонув поблизу Судака. В методичному посібнику, розробленому разом з Ю.А. Омельченко та Л.В. Чміль автором підготовлена частина історіографічного нарису по пізньосередньовічній кераміці Подніпров'я.

Апробація результатів дослідження відбувалася у формі доповідей на наукових конференціях у Ялті (1998, 2007), Алушті (2001, 2003), Севастополі (2001), Судаку (2002), Харкові (2010), Велико Тирново (Болгарія, 1999), Ліоні (Франція, 2005), Сюдад Реалі (Іспанія, 2006), Венеції (Італія, 2009).

Публікації. За темою роботи опубліковано 19 наукових праць (3 - у співавторстві): 4 - у фахових виданнях; 14 - у наукових збірниках і матеріалах конференцій, одна методична розробка.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків (185 с.), трьох додатків, списку використаних джерел (392 позиції). Загальний обсяг роботи - 504 сторінки.

Основний зміст роботи

У вступі подана загальна характеристика теми дисертації, обґрунтовано її актуальність, територіальні і хронологічні межі, окреслено мету і завдання дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів. Висвітлено методи дослідження, відмічено особистий внесок здобувача та наведено дані про апробацію роботи.

Історіографія, джерела та методологія. В першому розділі розглянуто історію вивчення пізньосередньовічної кераміки Таврики та охарактеризовано джерела дослідження, викладено принципи класифікації та методику опису керамічних виробів. Проаналізовано залучений матеріал та хронологію археологічних комплексів.

Історіографія і джерела. Історія вивчення пізньосередньовічної кераміки Таврики нараховує близько століття. Перші праці, що спиралися на матеріали з музейних колекцій та випадкових знахідок носили, здебільшого, описовий, мистецтвознавчий характер (В. фон-Бок, Е.Р. фон-Штерн). Кераміка з археологічних розкопок не привертала увагу як окремий об'єкт дослідження. кераміка гончарний таврика

В 50-70-х рр. XX ст. вперше з'являються спеціальні роботи по середньовічній кераміці Криму. Найбільш фундаментальні з них - праці А.Л. Якобсона 1950 і 1970 рр. Аналізуючи знахідки з Херсонесу, дослідник приходить до висновку, що цикл розвитку причорноморської кераміки завершується в XIII ст. На його думку в XIV і XV ст. нічого принципово нового не з'являється. До цього ж періоду відноситься спроба В.М. Даниленка та А.І. Романчук систематизувати полив'яний посуд середньовічного Мангупу. Велике значення мали роботи О.О. Паршиної. Дослідниця систематизувала та ввела до наукового обігу керамічні знахідки з восьми середньовічних пам'яток Південного Криму. Не менш важливі статті Д.І. Талліса, в яких запропоновано комплексний аналіз полив'яного посуду Баклинського городища. Однак з різних причин детальна хронологія знахідок, як XIV, так і XV ст., не була розроблена.

Впродовж двох останніх десятиліть XX - початку XXI ст. кількість та якість публікацій, присвячених кераміці Таврики XIV-XV ст., значно зростає. Дослідження портового району Херсонесу дозволили внести низку доповнень в колективну монографію про амфори візантійського Херсону (А.І. Романчук, О.В. Сазанов, Л.В. Сєдікова), та узагальнити інформацію стосовно глазурованого посуду пізньовізантійського періоду історії цього міста (А.І. Романчук). Було введено до наукового обігу матеріали закритих комплексів третьої чверті XV ст. з інших пам'яток (В.Л. Миц, О.Г. Герцен, В.Є. Науменко), що дозволило деталізувати хронологію типів кераміки в рамках цього століття. Були видані праці, присвячені різноманітному керамічному імпорту, окремим категоріям виробів, сюжетам та елементам декору на художньому посуді (О.А. Айбабіна, С.Г. Бочаров, Н.В. Гінькут, І.А. Баранов, В.В. Майко, О.Г. Герцен, В.Є. Науменко, В.Л. Миц, Т.Ю. Яшаєва, І.Б. Тесленко). Опубліковано дані про деякі гончарні комплекси Криму XIV й XV ст. (Н.В. Гінькут, О.В. Джанов, М.Г. Крамаровський, В.Д. Гукін, І.Б. Тесленко). З досягнень цього періоду особливо слід відзначити праці російських археологів І.В. Волкова, В.Ю. Коваля, А.М. Масловського по розробці детальної хронології кераміки XIV ст., що сприяли більш чіткому розмежуванню виробів XIV-XV ст., а також увагу вітчизняних та зарубіжних колег до фізико-хімічних досліджень пізньосередньовічної кераміки Криму.

Джерельну базу дослідження складають чотири нерівноцінні групи джерел - археологічні, етнографічні, письмові та епіграфічні (написи-граффіті на кераміці). Три останні нечисленні та недостатньо інформативні. Провідну роль у вирішенні поставлених завдань грають археологічні джерела.

Попри досить значний об'єм інформації, що міститься в наукових працях, та представницьку джерельну базу, класифікація та хронологія, які б охоплювали всі категорії кераміки Таврики XV ст., досі не створені.

Принципи класифікації та методика опису керамічних виробів. Базуючись на досвіді попередніх та сучасних дослідників та враховуючи власний досвід систематизації середньовічної кераміки, автор пропонує наступну схему поділу з послідовним застосуванням функціональної, технологічної й морфологічної класифікацій, що дозволяє впорядкувати масовий матеріал в єдиній системі, виділити групи, види й типи виробів, що мали місце у реальній дійсності у визначені проміжки часу й володіють стійкими співвідношеннями візуальних ознак. Вона включає 6 основних етапів: по основному функціональному призначенню - розділи (загальне призначення), категорії (сфера застосування), розряди (специфіка застосування); по присутності або відсутності поливи - блоки; по технології виготовлення і складу формувальних мас, техніці виготовлення й загальним принципам оформлення зовнішньої поверхні (стилістичним ознакам) - групи й підгрупи; по використанню різних технологій оформлення поверхні - відділи; по співвідношенню стійких морфологічних характеристик всередині кожного виду - типи. Характеристика виробу включає 4 етапи: технологія виготовлення, колір випаленого черепка, форма, декор. В різних категоріях і блоках кераміки виділяються вироби одного гончарного осередку, що дозволяє визначити асортимент його продукції.

Аналіз археологічного матеріалу, хронологія комплексів. За характером утворення археологічні комплекси діляться на 2 основних типи - субструкції архітектурних споруд (I) та генетично різноманітні культурні нашарування (II). Останні згідно з особливостями їх накопичення підрозділяються на 4 варіанти: закриті комплекси (II.1); нашарування безперервного тривалого формування, що залягають in situ (II.2); перевідкладені шари, що утворилися за відносно короткий проміжок часу в процесі пересування «інсітних» седиментів (II.3). Окремий тип (III) складають деструктуровані відкладення, що неодноразово пересувалися в різні проміжки часу. Артефакти з останніх неможливо використовувати для хронологічних побудов. Інформація, яку можна отримати в процесі аналізу матеріалу з різних нашарувань, нерівноцінна: II.1 - фіксують «горизонтальний» (синхронний) зріз матеріальної культури; II.2 - відображають процес природного виходу речей з обігу та зміну набору артефактів з часом, містять інформацію про розвиток чи зміну побутових культур і стилів; II.3 - демонструють наявність тих чи інших артефактів на момент пересування седименту, так само як і субструкції архітектурних споруд. Безумовно слід враховувати також відносну хронологію нашарувань. Для розробки хронологічної шкали пізньосередньовічних археологічних комплексів Таврики їх було проаналізовано за наступною схемою: пам'ятка - археологічний об'єкт - тип археологічного комплексу - підґрунтя датування - визначення часу утворення комплексу і можливих рамок існування об'єкту - керамічний матеріал - якість процесу отримання первинної інформації (розкопок і фіксації). Для хронологічних побудов придатний лише керамічний матеріал з комплексів, для яких досить точно можна встановити їх тип і варіант, а також просторові й часові межі. Із п'ятдесяти двох проаналізованих пам'яток цим вимогам відповідають десять, що містять сто двадцять археологічних комплексів типів II.1-3, які в свою чергу вкладаються в одинадцять різних хронологічних відрізків в межах періоду з рубежу XIV-XV до останньої чверті XV - початку XVI ст. Така детальна хронологія археологічних об'єктів дозволяє виявити особливості формування керамічних комплексів протягом незначних проміжків часу.

Тара. Асортимент керамічної тари в XV ст. порівняно з попереднім періодом зазнає деяких змін. Амфори, що більш ніж два тисячоліття традиційно слугували для морських перевезень різноманітних рідин та сипучих продуктів, повністю виходять з обігу. В жодному з житлово-господарських комплексів Таврики, що сформувався протягом XV ст., знахідок амфор не зафіксовано. Їх фрагменти зустрічаються виключно на «смітниках», в різноманітних «підсипках» і тому подібних нашаруваннях типу II.3, або в комплексах, нижня дата утворення яких є не пізнішою за XIV ст. В якості керамічної тари великих об'ємів продовжують використовуватися піфоси. Нішу середньогабаритної тари займають плоскодонні дворучні глеки місцевого виробництва.

В розділі розглянуто різні види тарного посуду, характерні для комплексів Таврики XV ст., наводяться їх морфологічна характеристика, типологія та хронологія.

Піфоси. На території Криму протягом XIV-XV ст. зберігаються візантійські традиції виготовлення й експлуатації піфосів, основна маса яких використовувалася в виноробстві. Коріння цих традицій сягає глибокої давнини, а залишки до теперішнього часу фіксуються в етнографії народів виноробних районів - Кавказу, Греції та інших. На пам'ятках Таврики XV ст. зафіксовано використання трьох груп піфосів, що з'явилися на півострові в різний час. Найбільш ранніми є посудини, віднесені автором до групи «Північного Причорномор'я» (ПП). Ці червоноглиняні, товстостінні, величезні та дуже міцні піфоси масово виготовлялися на півострові з другої половини VIII до початку X ст. і на XV ст. термін їх експлуатації становив у середньому 500-600 років. Можливо, в окремих районах півострова традиції виготовлення саме таких піфосів могли проіснувати до пізнього середньовіччя, підтвердження цьому поки що не виявлено. Більш «молоді» червоноглиняні піфоси зараховані до групи «Середземномор'я» (С). Це імпортні вироби, що потрапляли на півострів, ймовірно, внаслідок торгівлі та осідали в приватних господарствах. На XV ст. їх вік складав не більше 250-300 років. І нарешті, найпізнішими були тонкостінні коричневоглиняні піфоси місцевого виробництва, віднесені до групи «Південно-Західного Криму» (ПЗК), характерною рисою яких є специфічний рельєфний декор у верхній частині корпусу. Період їх побутування не перевищував 150-180 років. Найближчі їм аналогії виявлено серед глиняних «винних бочок» з Кавказу, що вказує на тісні зв'язки цього регіону з Кримом в середньовіччя. Досить великий період побутування усіх груп піфосів не дозволяє використовувати їх в якості хронологічних індикаторів.

Дворучні глеки. Представлені коричневоглиняними посудинами місцевого виробництва групи «Південно-Західного Криму» (ПЗК). За основними морфологічними характеристиками всі глеки цієї групи віднесено до єдиного типу з трьома варіантами. Його датування обмежується першою чвертю XIV - кінцем третьої чверті XV ст. з піком масового виробництва у XV ст. На цей час дворучні глеки стають чи не єдиним різновидом середньогабаритної тари, в першу чергу, призначеної для використання у домашньому господарстві і меншою мірою - для перевезення на значні відстані. Суттєвих морфолого-хронологічних відмінностей між виробами в межах цього періоду не виявлено. Можливо, найбільш архаїчною є форма глеків варіанту «А». Однак на сьогодні недостатньо матеріалів для обґрунтування цього припущення. Єдина суттєва хронологічна відмінність стосується декорування глеків: у розписі виробів XV ст. використовується виключно білий ангоб; додаткові неводостійкі червона та чорна фарби, що нерідко зустрічаються на глеках XIV ст., не зафіксовані.

Неглазурований посуд. Розділ присвячено вивченню неглазурованого кухонно-столового посуду, що набув розповсюдження на території Таврики в XV ст. В його складі виділено 4 групи та охарактеризовано притаманні кожній з них риси.

Група «Південно-Західний Крим» (ПЗК). Представлена в комплексах XV ст. найбільш масово (до 90-95 % в складі неглазурованого посуду пам'яток), включає 7 видів, 11 типів з варіантами тонкостінних коричневоглиняних посудин закритої та відкритої форми, у виробництві яких застосовувався швидкісний гончарний круг. Для оздоблення поверхні використано техніки гравірування; вдавлення пальцем, штампом або гребінцем; розпису білим ангобом; насічки; наліпки у вигляді конусу та валика, що зустрічаються як самостійно, так і в різних комбінаціях. Прийоми виготовлення кераміки цієї групи сформувалися на території Південно-Західного Криму в попередню епоху, на основі гончарних ремісничих традицій XIII ст. з чітко вираженим кавказьким впливом. Припинення виробництва припадає на рубіж третьої - четвертої чвертей XV ст. і пов'язане, очевидно, з турецькими завоюваннями півострова в 1475 р. Таким чином, кераміку розглянутої групи з впевненістю можна назвати «візитною карткою» археологічних комплексів Таврики XV ст. дотурецького періоду, але, нажаль, питання детальної хронології виділених типів в межах цього століття потребують подальшого доопрацювання.

Група «горщиків з рейкоподібними вінцями» (ГРВ). Окрім специфічного профілю вінець горщиків, характерними рисами посуду цієї групи є кільцевий виступ та сліди піщаної підсипки на денцях, а також значна кількість дрібного гострокутного чорного блискучого піску в глиняному тісті. Початок побутування цієї групи посуду в Тавриці датується не раніше середини XV ст., коли з'являються перші її типи - одноручні горщики та глеки. Вони знаходилися в обігу до кінця XV - початку XVI ст., поступово еволюціонуючи по шляху подовження та спрощення профілю вінець. В подальшому на їх основі з'являються нові типи посудин, що побутували до початку останньої чверті XVIII ст. Цікаво відзначити, що група ГРВ з'являється в Криму практично синхронно з полив'яною керамікою групи «Мілет» ізнікського виробництва і, ймовірно, також походить з території Малоазійського півострову. Принаймні, на це вказують дві обставини. По-перше, найближчі аналогії кримським виробам знайдено саме там. По-друге, побутування цієї кераміки в Тавриці відповідає періоду турецького панування над протоками і Чорноморським басейном і завершується разом з крахом Порти. Враховуючи чіткий хронологічний рубіж появи виробів групи ГРВ, їх можна використовувати в якості хронологічних індикаторів, що дозволяють датувати археологічні комплекси не раніше середини - другої половини XV ст.

Група «Південно-Східний Крим» (ПСК). У комплексах XV ст. неглазурований посуд групи ПСК зустрічається рідко. Він представлений червоноглиняними посудинами закритої форми, сформованими на швидкісному крузі. На денці видно сліди зрізання ниткою, в складі глиняного тіста фіксуються домішки шамоту. Видовий склад обмежений глеками. Хронологічні рамки побутування групи в цілому більш широкі. Неглазурований посуд з аналогічними технологічними характеристиками набуває розповсюдження приблизно з першої чверті XIV ст. як на території Криму, так і за його межами. Виробництво його в XV ст. пов'язується з генуезькою колонією Кафа, і на відміну від групи ПЗК, продовжувалося в турецький період. Для детальної типології і хронології цієї групи поки що недостатньо матеріалів.

Група «Фуна» (Ф). Вироби сформовано на гончарному крузі, ймовірно, із застосуванням прийомів скульптурного ліплення. На денцях фіксуються сліди підсипки піском. Випал нерівномірний: черепок темно-коричневого та сірого кольору. Глина з великою кількістю піску та дрібної жорстви, включає природні домішки щільного золотистого мінералу. Група представлена виробами двох видів - горщиком з горизонтальними ручками та посудиною відкритої форми з вертикальними стінками. Вони знайдені в шарі пожежі 1475 р. третього будівельного періоду фунської фортеці, тому можуть бути датовані третьою чвертю XV ст. Достовірно визначити місце походження групи «Фуна» поки що не вдалося, можливо - це регіони Північного Кавказу.

Глазурований посуд. В розділі приділяється увага дослідженню полив'яного посуду, розповсюдженого на території Таврики в XV ст. В його складі виділено 6 груп. Найбільш чисельною й різноманітною є кераміка місцевого виробництва групи «Південно-Східний Крим» (ПСК). Імпортний полив'яний посуд складає менше 5% загальної кількості керамічного матеріалу археологічних комплексів XV ст., і представлений турецькими «Miletus wares», іспано-мавританським люстром, китайським селадоном, виробами з кашину й продукцією невідомих центрів. В підрозділах наводиться характеристика кожної групи виробів, включаючи технологічні, морфологічні та стилістичні характеристики, детальну хронологію, походження та розповсюдження.

Група «Південно-Східний Крим». Вироби цієї групи сформовано на швидкісному гончарному крузі. Глини пластичні, однорідні, з природнім вмістом незначної кількості вапняку та домішкою шамоту, після випалу набувають різних відтінків жовто-червоного кольору. Полива прозора, зеленого, жовтого чи жовто-коричневого кольору з частинками нерозчиненого барвнику. Асортимент побутового посуду складають 5 видів, 10 типів посудин закритої форми, 7 видів, 21 тип посудин відкритої форми, а також 2 типи кришок, як без прикрас, так і з різноманітним монохромним і поліхромним графічним декором. Орнаментація кераміки групи ПСК характеризується своєрідним художнім стилем, який сформувався протягом XV ст. на території Південно-Східного Криму, де найбільшим тогочасним гончарним осередком була генуезька колонія Кафа. Продукція «кафинського стилю» набула поширення на всій території півострову, а також в інших регіонах Чорноморського басейну. Своєрідна монополія Кафи у виготовленні полив'яних виробів, однак, не виключає можливості існування на території Таврики інших осередків по виробництву глазурованого посуду, що імітували «кафинський стиль» (наприклад, на Мангупі, в Чембало та інш.). Аналіз специфіки використання технічних прийомів та мотивів декору, а також манери їх виконання дозволили розробити детальну хронологію орнаментованої кераміки групи ПСК та виділити серед неї стійкі хронологічні індикатори.

Група «Miletus Ware». Це - червоноглиняна декорована оттоманська кераміка, центр виробництва якої локалізовано на території м. Ізнік. Характерною рисою посуду цієї групи є багата орнаментація поверхні в техніці розпису з широким використанням синьої кобальтової фарби. Найбільшого розповсюдження у Тавриці набули посудини відкритої форми, серед яких виділяється 3 види і 5 типів. Окрім високої художньої цінності, вироби групи «Miletus Ware» мають важливе значення для хронології археологічних комплексів. Поява їх на півострові датується серединою - початком третьої чверті XV ст., що робить їх надійним хронологічним індикатором для визначення об'єктів цього періоду.

Група «іспано-мавританської кераміки» (ІМК). Сюди відносяться світлоглиняні глазуровані вироби, виготовлені на території Іспанії, в декорі яких застосовувався надполив'яний розпис спеціальною блискучою фарбою - люстром. Серед кримських знахідок виділено 5 видів та 9 типів виробів, переважна більшість яких є продукцією майстерень провінції Валенсія. Ця кераміка надходила на півострів протягом останньої третини XIV-XV ст. Хронологічно значимим для кераміки групи ІМК є декор. В більшості випадків манера та стиль розпису дозволяють датувати вироби в межах половини або третини століття.

Група китайського імпорту. В археологічних комплексах Таврики XV ст. ця група кераміки є рідкісною знахідкою і представлена селадоном - різновидом виробів з сірої фарфорової маси, виготовлених в техніці відливки та вкритих товстим шаром опакової поливи світло-зеленого кольору. Видовий склад місцевих знахідок включає чашки та тарелі. Всі ці вироби датуються широко - в межах двох або й трьох століть. Період надходження їх у Таврику також досить тривалий. З цих причин знахідки селадону не можуть бути використані в якості хронологічних індикаторів для археологічних об'єктів XV ст., але досить цікаві в плані вивчення східних торгівельних зв'язків.

Група виробів з кашину. Кашинною керамікою називають полив'яні вироби, виготовлені з силікатних мас. Їх масове виробництво відоме з XII ст. на Близькому Сході, з XIII ст. - в Середній Азії, з XIV ст. - на території Золотої Орди, з XV ст. - в Туреччині. На території Таврики у комплексах XV ст. кашинний посуд зустрічається не часто, але представлений різноманітними виробами, які за способом оформлення поверхні підрозділяються на 3 відділи: з бірюзовою поливою; з безбарвною поливою, поліхромним розписом і рельєфнім моделюванням поверхні; з салатовою поливою (псевдоселадон). Два перших походять з території Золотої Орди і очевидно, після знищення гончарних центрів цієї держави на межі XIV-XV ст., не могли надходити до Криму, а лише знаходилися тут в обігу до третьої чверті XV ст. Псевдоселадон міг надходити в цей час з Єгипту, Ірану, або Сирії, для його детальної хронології недостатньо матеріалів.

Кераміка невідомих центрів. В керамічних комплексах Таврики XV ст. зустрічаються вироби, походження яких визначити поки що складно. До них належать червоноглиняні посудини з розписом білим ангобом та плямами зеленої фарби під прозорою зеленувато-жовтою поливою. Враховуючи тривалі традиції застосування подібної техніки декору на території материкової та острівної Греції, можна припустити, що кримські знахідки походять саме звідти.

Освітлювальні прилади, архітектурна та спеціальна технологічна кераміка. В археологічних комплексах Таврики XV ст. освітлювальні прилади, архітектурна і спеціальна технологічна кераміка зустрічаються значно рідше, ніж тара та посуд. Однак, для вивчення асортименту кераміки й побутової культури населення Криму XV ст., систематизація навіть незначної кількості такого матеріалу має велике значення. Вирішенню саме цього завдання присвячено останній розділ дисертації.

Освітлювальні прилади. Ця категорія кераміки в комплексах XV ст. представлена двома групами, трьома видами й трьома типами виробів. Серед них неглазуровані світильники-свічники групи ПЗК, полив'яні олійні світильники та підсвічники групи ПСК. Всі вони датуються в межах XIV-XV ст. Більш детальну хронологію на сьогодні визначити складно.

Архітектурна кераміка. Свідчення про використання архітектурної кераміки у Тавриці XV ст. досить лаконічні. Не вдалося знайти достовірної інформації про керамічні покрівлі, плитки для підлоги та плінфу із археологічних комплексів XV ст. Із декоративно-функціональних виробів цієї категорії ідентифіковано горщикові кахлі відкритого типу. Вони не набули широкого поширення в Криму в цей час. Відомо лише декілька знахідок з вежі-донжону замку Фуна. Появі їх тут сприяли, ймовірно, тісні стосунки князівства Феодоро з Молдавською державою, на території якої такі кахлі були в широкому вжитку.

Спеціальна технологічна кераміка. Представлена елементами інженерних комунікацій (водогонів) та опалювальних систем (димарів), а також технологічними елементами виробничих систем, такими як пічний припас. Керамічні водогони, що діяли в XV ст., зафіксовано на території генуезьких колоній Кафи та Чембало. Тут виявлено труби щонайменше трьох стандартів, які використовувалися для облаштування розгалужених міських систем водопостачання. Ймовірно, традиція таких водогонів в пізньосередньовічному Криму пов'язана з приходом сюди італійців. Керамічні димарі - досить рідкісні знахідки на території Таврики і відомі лише в замку Фуна. Ймовірно, разом з горщиковими кахлями вони складали елементи однієї опалювальної системи. Пічний припас використовувався у виробництві полив'яного посуду на території Таврики як в XIV ст., так і протягом XV ст. Асортимент його обмежений триногими підставками, що слугували для розділення виробів в горні під час обпалу. Типологічних відмінностей між триногами XIV і XV ст. не зафіксовано.

Висновки

Кераміка Таврики XV ст. відображає один з аспектів своєрідної матеріальної культури, що сформувалася на території півострову в історичний період, який характеризується становленням і співіснуванням трьох державних утворень - Генуєзької Газарії, Кримського ханства та князівства Феодоро. В результаті проведеного дослідження розроблено типологію та хронологію цієї категорії археологічного матеріалу, висвітлено його можливості для більш точного датування археологічних комплексів та інтерпретації культурно-історичних процесів на території Криму в XV ст., як і передбачала мета дисертації. Залучені матеріали, а також запропоновані методи роботи, дозволили повною мірою вирішити поставлені завдання.

Встановлено, що на території Таврики в XV ст. існувало дві різні традиції масового гончарного виробництва, локалізовані в двох різних регіонах півострова. Для одної з них, з центром в Південно-Західному Криму, характерне виготовлення тільки неглазурованої кераміки, асортимент якої включав різногабаритну господарську тару, кухонно-столовий посуд, освітлювальні прилади і, ймовірно, кахлі. Для другої, що сформувалася в Південно-Східному Криму з центром в генуезькій колонії Кафа, притаманне виробництво як полив'яних, так і неполивних виробів. Асортимент групи включав різноманітний побутовий посуд, освітлювальні прилади, труби для водогонів, пічний припас. Серед полив'яного кухонно-столового посуду значну частку становили вироби з монохромним та поліхромним графічним декором.

Виділено п'ять груп глазурованої та три групи неглазурованої кераміки, що складали імпорт з віддалених регіонів. Визначено основні напрямки експортно-імпортних операцій за керамічним матеріалом, а також специфіку його надходження та обороту в зазначений проміжок часу.

Розроблена хронологічна шкала з детальним датуванням окремих груп і типів кераміки в межах XV ст. з точністю до половини, чверті й менше століття, а також встановлено групи виробів з досить широкими періодами побутування.

В цілому проведене дослідження дозволило впорядкувати різноманітний спектр кераміки Таврики XV ст., створивши для неї єдину класифікаційну і хронологічну схеми. Це, в свою чергу, надає можливість більш чіткого датування досліджених археологічних об'єкті та вдосконалення первинної обробки матеріалів. Крім того вдалося з'ясувати основні тенденції розвитку місцевого гончарного виробництва протягом XV ст., визначити торгівельні зв'язки за керамічними матеріалами, розробити детальну хронологію кераміки в межах одного століття та реконструювати один з етапів історії середньовічного гончарства Криму.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Тесленко І.Б. Кілька зображень кораблів на середньовічному посуді з Криму / І. Тесленко // Український керамологічний журнал. - Опішне, 2003. - № 1. - С. 55-61.

2. Тесленко И.Б. Итальянская майолика в Крыму периода турецкого владычества / И. Тесленко // Российская археология - 2008. - № 2. - С. 116-122.

3. Тесленко І.Б. Господарська керамічна тара Таврики XV ст. / І. Тесленко // Праці центру пам'яткознавства: Збірник наукових праць / [ред. Титова О.М., Акуленко В.І., Гріффен Л.О. та ін.]. - К.:Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2010. - Вип. 17. - С. 95-106.

4. Тесленко И.Б. Поливная посуда Крыма XV в. (местное производство дотурецкого периода). Часть I. Типология, распространение, происхождение / И.Б. Тесленко // Древности. - Харьков, 2010. - Вып. 9. - С. 216-234.

Статті у наукових журналах і збірках наукових праць

5. Тесленко И.Б. Комплекс поливной керамики с места кораблекрушения второй половины XIII в. вблизи Судака (Крым) / Ирина Тесленко // Българите в Северното Причерноморие. Исследования и материалы. - Велико Търново: Университетското издательство «Св. св. Кирил и Методий», 2000. - С. 153-168.

6. Тесленко И.Б. Средневековые амфорные клейма из раскопок крепости Алустон / И.Б. Тесленко // Морська торгівля в Північному Причорномор'ї. - К: Стилос, 2001. - С. 123-129.

7. Тесленко И.Б. Фрагмент поливного блюда XV в. с изображением Спасителя из раскопок крепости Алустон / И.Б. Тесленко // Взаимоотношения религиозных конфессий в многонациональном регионе : сб. науч. трудов. - Севастополь: Вебер, 2001. - С. 61-65.

8. Тесленко И.Б. Об одной группе поливных сосудов второй половины XV в. из раскопок крепости Алустон / И.Б. Тесленко // Херсонесский сборник. - Севастополь, 2003. - Вып. XII. - С. 328-336.

9. Тесленко И.Б. Испанская керамика с росписью люстром в Крыму / И.Б. Тесленко // Сугдейский сборник. - Киев-Судак: Академпериодика, 2004. - С. 467-494.

10. Тесленко И.Б. Производство поливной керамики в крепости Алустон (Крым) / И.Б. Тесленко // Поливная керамика Средиземноморья и Причерноморья X-XVIII вв.: сб. науч. трудов. Т. I / под ред. С.Г.Бочарова, В.Л.Мыца. - К.: Стилос, 2005. - С. 324-348.

11. Тесленко И.Б. Турецкая керамика с росписью кобальтом в Крыму (проблемы хронологии) / И.Б. Тесленко // Поливная керамика Средиземноморья и Причерноморья X-XVIII вв.: сб. науч. трудов. Т. I / под ред. С.Г.Бочарова, В.Л.Мыца. - К.: Стилос, 2005. - С. 385-410.

12. Teslenko I. Turkish ceramics in the Crimea on the eve of the Porta invasion (problems of chronology of a certain group of vessels) / I. Teslenko // Archaeometric and Archaeological Approaches to Ceramics / еdited by S.Y. Waksman. - Oxford, 2007. - P. 187-193.

13. Teslenko I. Vessel for Wine-storage from Archaeological Complexes of the 14^th-15^th centuries in the Crimea / Iryna Teslenko // Actas del VIII Congreso Internscional de Cerбmica Medieval en el Mediterrбneo. - Ciudad Real, 2009. - Tomo II. - P. 869-880.

14. Teslenko I. Spanish Lusterware in the Crimea (Ukraine) / Iryna Teslenko // Actas del VIII Congreso Internscional de Cerбmica Medieval en el Mediterrбneo. - Ciudad Real, 2009. - Tomo II. - P. 857-868.

15. Waksman S.Y. Glazed wares as main cargoes and personal belongings in the Novy Swet shipwreck (13^th c. AD, Crimea): a diversity of origins investigated by chemical analysis / S.Y. Waksman, I. Teslenko, S. Zelenko // Actas del VIII Congreso Internscional de Cerбmica Medieval en el Mediterrбneo. - Ciudad Real, 2009. - Tomo II. - P. 851-856. (авторський внесок - морфологічна типологія на с. 852-855, мал. 4, 7-12).

16. Waksman S.Y. “Novy Svet Ware”, an Exceptional Cargo of Glazed Wares in a 13th Century Shipwreck near Sudak (Crimea, Ukraine) - Morphological Typology and Laboratory Investigations / S.Y. Waksman, I. Teslenko // International Journal of Nautical Archaeology. - 2009. -- # 39.2. - P. 357-375 (авторський внесок - морфологічна типологія, поширення та гіпотези про походження на с. 358-363, мал. 2-14).

Навчальні посібники

17. Тесленко І.Б. Українська наддніпрянська кераміка XIV-XVIII ст. (методичні рекомендації) / Ю.А. Омельченко, І.Б. Тесленко, Л.В. Чміль. - К.: НМІУ, 1994. - 50 с. (авторський внесок - історіографія на с. 8-11).

Тези і матеріали конференцій

18. Тесленко И.Б. Бытовая керамика из раскопок христианского храма в с. Малый Маяк / И.Б. Тесленко // Поливная керамика Восточной Европы, Причерноморья и Средиземноморья в X-XVIII вв.: II междунар. науч. конф. (Ялта, 19-23 ноября 2007 г.). - Ялта, 2007. - с. 105-109.

19. Тесленко И.Б. Хронология одной группы кухонных горшков из раскопок средневековых памятников Крыма / И. Тесленко // Проблемы истории и археологии Украины: Материалы VII международной конференции (Харьков, 28-29 октября 2010 г.). - Харьков: ООО «НТМТ», 2010. - С. 92.

Анотації

Тесленко І.Б. Кераміка Таврики XV ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.04. - археологія. - Інститут археології Національної академії наук України. - К., 2011.

В дисертації вперше здійснено дослідження кераміки Таврики XV ст., розроблено її типологію та детальну хронологію. Наведено характеристику технологічних, морфологічних та декоративних особливостей продукції різних гончарних осередків півострова та керамічного імпорту, що надходив сюди протягом XV ст. Встановлено, що на території Таврики в XV ст. існувало дві різні традиції масового гончарного виробництва, які було локалізовано в двох регіонах півострова - Південно-Західному та Південно-Східному Криму. Виділено п'ять груп глазурованої та три групи неглазурованої кераміки, що складали імпорт з віддалених регіонів. Визначено основні напрямки експортно-імпортних операцій за керамічним матеріалом, а також специфіку його надходження та обороту в зазначений проміжок часу. Висвітлено можливості керамічного матеріалу для більш точного датування археологічних комплексів та інтерпретації культурно-історичних процесів на території Криму в XV ст.

Ключові слова: Таврика, Крим, кераміка, класифікація, типологія, морфологія, декор, гончарні осередки, імпорт, хронологія.

Тесленко И.Б. Керамика Таврики XV в. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.04 - археология. - Институт археологии Национальной академии наук Украины. - К., 2011.

В диссертации осуществлено исследование керамики Таврики XV в. Разработана ее классификация, типология и детальная хронология, дана характеристика технологических, морфологических и декоративных особенностей продукции гончарных центров полуострова и керамического импорта.

Первые попытки систематизации позднесредневековой керамики Крыма были предприняты в 50-70-х гг. XX в. Наиболее важны для этого периода работы А.Л. Якобсона, В.Н. Даниленка, А.И. Романчук, Е.А. Паршиной, Д.Л. Таллиса. В них предложены варианты классификаций и хронологии керамического материала разных регионов полуострова, продемонстрирована его значимость для археологической науки в целом, заложена основа дальнейших исследований в этом направлении. Совершенствование методики археологических раскопок и методов работы с керамикой в последнее тридцатилетие, позволило выйти на более высокий уровень изучения памятников и накоплению новых находок, а также предоставило исследователям больше возможностей для их осмысления. Комплексный анализ материалов из позднесредневековых памятников Крыма, предпринятый автором диссертации, а также предложенные методы работы с ними способствовали решению ряд керамологических задач, ранее находившихся за пределами внимания исследователей.

Разработаны принципы классифицирования, унифицированный понятийный аппарат, методика описания керамических находок и создана классификационно-типологическая схема для керамики Таврики XV в. Благодаря использованию математических методов, вычислены объемы сосудов закрытой формы, что позволяет более наглядно воспринимать их параметры, составляя основу для дальнейших исследований местных стандартов объема.

Выделены различные группы местной керамики XV в. и определены районы их происхождения. Установлено, что на территории Таврики в XV в. существовали две разные традиции массового гончарного производства, локализованные в двух различных регионах полуострова. Для одной из них, с центром в Юго-Западном Крыму, характерно изготовление только неглазурованной керамики, ассортимент которой включал хозяйственную тару различных габаритов, кухонно-столовую посуду, осветительные приборы и вероятно, изразцы (группа ЮЗК). Для второй группы, которая сформировалась в Юго-Восточном Крыму с центром в генуэзской колонии Каффа, - присуще изготовление как поливных, так и неполивных изделий. Ассортимент группы включал разнообразную бытовую посуду, осветительные приборы, трубы для водопроводов, печной припас (группа ЮВК). Среди поливной кухонно-столовой посуды значительную часть составляли изделия с монохромным и полихромным графическим декором. Своеобразная монополия Каффы не исключает возможности существования гончарных центров по производству поливной посуды в других городах и поселениях Таврики XV в. В частности в столице княжества Феодоро - Мангупе. Однако уверенно определить их продукцию на основании имеющихся материалов пока не представляется возможным. После турецкого вторжения местная традиция производства как неполивной керамики группы ЮЗК, так и декорированной глазурованной посуды группы ЮВК прерывается.

Идентифицировано пять групп поливной и три группы неполивной керамики, составляющей импорт из отдаленных регионов. Наиболее массово представлены неполивные сосуды группы «горшков с рельсовидным венчиком» (ГРВ), турецкая столовая посуда изникского производства («Miletus wares»), испано-мавританский люстр. Меньшее распространение получили китайский селадон, изделия из кашина, сосуды с подглазурной росписью белым ангобом из неизвестных центров, группа «Фуна», пифосы группы «Средиземномрье». Подавляющее большинство импорта поступило в Таврику в исследуемый период преимущественно в результате торговых операций. Лишь отдельные изделия, в частности сосуды группы «Фуна», скорее всего, были либо индивидуальным подарком, либо личным имуществом, перемещенным, вместе со своим владельцем. Определены основные направления экспортно-импортных операций по керамическому материалу, а также специфика его поступления и оборота в изучаемый период.

Разработана хронологическая шкала с детальными датировками отдельных групп и типов керамики в рамках XV в. с точностью до половины, четверти и менее столетия, что позволяет использовать их для микрохронологии. В результате стало возможным детализировать хронологию многих раскопанных ранее памятников, а также избежать широких датировок в будущем.

В целом, в результате предпринятого исследования, керамика Таврики XV в. упорядочена в единой классификационной и хронологической схеме. Это предоставило возможности более четкой датировки археологических объектов и совершенствования первичной обработки находок. Кроме того, определены основные тенденции развития местного гончарного производства на протяжении XV в., выяснены торговые связи по керамическому материалу, разработана детальная хронология керамики в рамках одного столетия. В итоге реконструирован один из этапов истории средневекового гончарства и торговли Крыма.

Ключевые слова: Таврика, Крым, керамика, классификация, типология, морфология, декор, гончарные центры, импорт, хронология.

Teslenko I.B. The 15^th century ceramics of Tavrika. - Manuscript.

Thesis for acquiring of the candidate's degree in Historical Siences by specialty 07.00.04 - archaeology. - Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2011.

This thesis is the first study where the Taurika ceramics of the 15^th century were examined and their typology and detailed chronology were developed. Thesis contains characteristics of the technological, morphological and decorative features of the different Crimean pottery center's products and ceramic import in the 15^th cent. It is detected that there existed two different traditions of the mass pottery production on the territory of Taurika which were located in two regions of the peninsula - South-Western and South-Eastern Crimea. Five groups of the glazed and three groups of the non-glazed pottery were defined which represent the import from the remote regions. The major directions of the pottery materials' export-import operations and their supply and circulation tendencies in the 15^th cent. have been described. The usability of the pottery material for the dating of the archaeological complexes and interpretation of the cultural-historical processes on the territory of the Crimea in the 15^th cent. has been examined.

Key words: Tavrika, Crimea, ceramics, classification, typology, morphology, decor, the pottery production centers, import, chronology.

Размещено на Allbest.ru