Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Метричні книги як джерело з історії Донбасу другої половини ХІХ - початку ХХ століття

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Відтворення та вивчення історії окремих регіонів шляхом запровадження до наукового обігу нових документів і матеріалів, а також дослідження їх інформативного потенціалу залишається одним із перспективних напрямів розвитку вітчизняної історичної науки.

Донецький басейн в історичній перспективі відзначається своєю поліетнічністю та поліконфесійністю. Починаючи з другої половини XVIII ст. відбувається процес масового заселення регіону, наслідком чого стало проживання на цій території різних етнічних спільнот. Із метою збору статистичних відомостей стосовно руху населення в Російській імперії на загальнодержавному рівні використовувалися дані метричних книг, обов'язок вести які було покладено на духовних осіб різних віросповідань - священиків (у православних), настоятелів (у католиків), проповідників (у лютеран), імамів (у мусульман), рабинів (в іудеїв) тощо.

Метричні книги містять багатий інформаційний матеріал, а достатній ступінь їх збереженості дозволяє оцінити достовірність та інформативність цього виду джерел. Навіть за відсутності додаткових джерел ретельний аналіз метричних книг дає можливість визначити межі та час утворення приходів або періоди служіння конкретних духовних осіб. Уважне їх вивчення як комплексного джерела дозволить дослідникам виокремити етноконфесійні особливості розвитку церковних громад. Подібні спроби стають більш продуктивними при опрацюванні метричних книг невеликих населених пунктів або окремих конфесійних груп.

Акти громадянського стану, що велися при церквах, є важливим джерелом при вивченні демографічних процесів, вони надають відомості для дослідження біографій, історії окремих сімей, що є метою генеалогічних студій. Завдяки даним щодо кількісного складу населення, рівня народжуваності та смертності, шлюбів, міграцій стають можливими історико-демографічні дослідження. Зафіксовані у метриках захворювання дають важливу інформацію історикам медицини, а ситуація з асиміляційними процесами та конфесійними змінами, що також знайшло належне відображення у метричних записах, дозволить краще пізнати етноконфесійну історію населення України.

Вивчення метричних книг представників різних конфесій, на жаль, досі залишається поза увагою дослідників, становлячи значний інтерес для сучасної історичної науки та, зокрема, істориків-регіоналістів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане відповідно до наукової теми Донецького національного університету «Актуальні проблеми історії України: регіональні аспекти» (номер державної реєстрації 0105U004466) та науково-дослідної теми кафедри історіографії, джерелознавства, археології та методики викладання історії Донецького національного університету «Актуальні проблеми історіографії та джерелознавства історії України» (номер державної реєстрації 011V000190).

Об'єктом дослідження є метричні книги як комплекс джерел, пов'язаних із церковною реєстрацією актів громадянського стану населення на території Донбасу.

Предметом дослідження є процес становлення й розвитку системи метрикації, достовірність та інформативні можливості метричних книг представників різних віросповідань на території Донбасу.

Хронологічні межі дослідження. Окреслення хронологічних меж зумовлене процесом становлення та розвитку метричних книг.

Нижня межа обумовлена остаточним затвердженням формуляру метричних книг, яке відбулося у середині ХІХ ст., що проіснував без змін аж до запровадження цивільної реєстрації актів громадянського стану. Основою для визначення цієї межі послужила добра збереженість метрик представників досліджуваних віросповідань та їх доступність для дослідників. Верхня межа пов'язана із 1917 р., коли церква була офіційно відділена від держави, а функції реєстрації актів громадянського стану перебрали на себе органи влади (утім, у деяких церквах метричні книги велися до початку 1920-х рр.).

Територіальні межі дослідження охоплюють так званий Старий Донбас у складі трьох адміністративно-територіальних одиниць: північні райони Донеччини та Луганщини входили до Харківської губернії, західна частина Північного Приазов'я та західні райони Луганщини - до складу Катеринославської губернії, а землі на схід від р. Кальміус належали Області Війська Донського.

Метою дослідження є комплексний аналіз метричних книг представників різних конфесій населення Донбасу та виявлення їх інформативного потенціалу. Досягнення поставленої мети вимагає вирішення наступних завдань:

- охарактеризувати стан наукової розробки теми, специфіку та інформативні можливості джерельної бази, визначити методологічну основу дослідження;

- здійснити суцільну евристику щодо представництва метричних книг та оцінити рівень їх збереженості;

- провести джерелознавче дослідження метричних книг із метою виявлення загальних та особливих тенденцій у розвитку форми і структури цих джерел у контексті розвитку законодавства про метрики й можливостей їх використання при вивченні історії народонаселення;

- виявити особливості ведення метричних книг представниками різних конфесій у Донбасі;

- визначити інформативний потенціал метричних книг у відновленні таких демографічних показників, як рівень і сезонний характер народжуваності та смертності, вікова структура населення, сезонні й вікові особливості укладення шлюбів;

- розробити методику опрацювання метричних книг для реконструкції родоводів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- зроблено одну з перших спроб введення до наукового обігу метричних книг представників різних конфесій населення Донбасу другої половини ХІХ - початку ХХ ст., які зберігаються у державних архівах Донецької та Луганської областей;

- на підставі вивчення джерелознавчих та історичних праць визначено закономірності наукового освоєння проблеми, виокремлено напрямки, у контексті яких опрацьовувалися джерела з даної проблематики;

- проведено архівну евристику комплексів метричних книг у державних архівах Донецької та Луганської областей (опрацьовано більше 20 фондів та 80 справ);

- досліджено еволюцію законодавчого регулювання процесу становлення, розвитку та змін формулярів метричних книг як головних актів громадянського стану населення та висвітлено діяльність уряду стосовно системи метрикації неправославного населення;

- на підставі комплексного аналізу метричних книг виявлено відповідність формулярів церковних актів представників різних віросповідань на території Донбасу до встановлених на законодавчому рівні вимог фіксації даних у метриках;

- уперше розкрито особливості ведення метричних записів православними, іудеями, католиками, лютеранами та менонітами на підставі комплексного аналізу метричних книг Бахмутського та Маріупольського повітів Катеринославської губернії, Ізюмського повіту Харківської губернії та приходів Таганрозького округу Області Війська Донського;

- охарактеризовано інформативні можливості метричних книг як джерел аналізу демографічних показників, на основі яких визначено сезонність народжуваності та шлюбності, вікові характеристики укладання шлюбів, причини та вікові показники смертності православного, римо-католицького та іудейського населення Донбасу;

- вироблено методику опрацювання метричних книг для відтворення родоводів, на прикладі німецькомовної родини.

Практичне значення дисертаційного дослідження визначається актуальністю теми та її новизною. Матеріали дисертації можуть бути використані у джерелознавчих, історико-демографічних, генеалогічних та краєзнавчих студіях з історії Донбасу, вузівських і шкільних підручниках, при підготовці лекційних курсів та семінарських занять із курсу джерелознавства історії України, історичної географії, палеографії та генеалогії.

Особистий внесок автора полягає в розробці актуальної для вітчизняної історичної науки проблеми, яка не була предметом спеціального історичного дослідження. На підставі введення до наукового обігу значної кількості архівних джерел здійснено аналіз законодавчої еволюції та становлення метричних книг, охарактеризовано особливості їх ведення представниками різних віросповідань, які проживали на території Донбасу, визначено інформативні можливості метричних книг для реконструкції демографічних показників та генеалогічних таблиць. Висновки та результати, у тому числі ті, що характеризують наукову новизну, сформульовані та одержані здобувачем самостійно.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження, які відображають основні положення дисертації, пройшли апробацію як доповіді на конференціях: IV Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і молодих науковців «Українська державність: історія і сучасність» (Маріуполь, 2007 р.), Міжнародна науково-практична конференція молодих учених «Шевченківська весна. Історія» (Київ, 2008 р.), V Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених «Українська державність: історія і сучасність» (Маріуполь, 2008 р.), Всеукраїнська науково-методична конференція «Етнокультурний простір Південної України: історія, реалії та перспективи (до 90-річчя Конституції УНР)» (Херсон, 2008 р.), Наукова конференція професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів Донецького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи за період 2007-2008 рр. (Донецьк, 2009 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених «Українська державність: історія і сучасність» (Маріуполь, 2009 р.), Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Одеські читання: актуальні проблеми історії, археології та етнології Північного Причорномор'я» (Одеса, 2009 р.), Наукова конференція «Ломоносовские чтения» 2010 р. та міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів і молодих вчених «Ломоносов 2010» (Севастополь, 2010 р.), Міжнародна наукова конференція «Каразінські читання (історичні науки)» (Харків, 2010 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Українська державність: історія і сучасність» (Маріуполь, 2010 р.), І Всеукраїнська наукова конференція студентів та молодих вчених «Історія світової цивілізації від давнини до сучасності» (Дніпропетровськ, 2010 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових праць, із них 8 - у фахових виданнях, визначених ВАК України.

Структура дисертації зумовлена поставленою метою, хронологічними й географічними межами та логікою викладу матеріалу. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, одинадцяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (321 назва), додатків. Загальний обсяг дослідження становить 246 сторінок, з яких основний текст - 185 сторінок.

Основний зміст дисертації

метричний смертність народжуваність демографічний

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт та предмет вивчення, охарактеризовано хронологічні й територіальні межі, мету і завдання дослідження, аргументовано наукову новизну, можливість практичного використання дисертації, представлено апробацію отриманих результатів.

Перший розділ - «Стан вивчення проблеми, джерельна база та методологія дослідження» - складається із трьох підрозділів. Розділ присвячено аналізу ступеня вивченості метричних книг в історіографії, а також характеристиці джерел та методів, які були використані у досліджені.

У підрозділі 1.1 «Історіографія проблеми» в основу аналізу літератури покладено проблемно-хронологічний метод, застосовування якого дозволило виділити наступні етапи в розвитку історіографії проблеми: перший - ХІХ ст. - початок ХХ ст.; другий - початок ХХ ст. - початок 90-х рр. ХХ ст. (у цьому періоді доцільно виділити два етапи: 1) початок ХХ ст. - середина ХХ ст.; 2) середина ХХ ст. - початок 90-х рр. ХХ ст.); третій - 90-ті рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст.

У підрозділі зазначено, що для дослідників ХІХ - початку ХХ ст. метричні книги були водночас як чинним, так і історичним джерелом. У цей період переважало ставлення до метрик як до документів із поточною інформацією. У зв'язку з цим аналізувались можливості поліпшення реєстрації, розроблялись методи щодо статистичної обробки даного джерела, визначалось юридичне значення метричних книг. Серед робіт першого періоду слід виділити праці, які мали переважно статистико-демографічний характер. Використовуючи дані метричних книг науковці вивчали динаміку народжуваності, шлюбів та смертності, досліджували щомісячні розподіли смертей та віковий склад померлих, а також загальну чисельність населення. Ряд науковців займалися складанням «таблиць смертності». Окрему групу становлять праці, в яких дослідники висловлювали критичне ставлення до метрик. Перша суттєва джерелознавча оцінка метрик належить Д.П. Журавському. На думку цього автора, для статистичних досліджень відомості щодо народонаселення, які містяться у метричних книгах, недостатні, натомість вони досить задовільні для доведення походження кожної особи, законності шлюбів та факту смерті.

Від 30-х рр. ХІХ ст. інтерес до метричних книг значно посилився. Насамперед це було пов'язане із законодавчим регулюванням ведення метричних книг представниками різних віросповідань. Праці цього періоду характеризуються розглядом питань культу та права, видання й коментування законів щодо ведення метричних книг. Кінець ХІХ - початок ХХ ст. поповнився церковною історіографією зазначеної проблеми. Чимала частина робіт присвячувалась порядку ведення метричних книг та реєстрації актів громадянського стану. Праця протоієрея харківської Дмитріївської церкви І. Чижевського присвячена розгляду правильності та достовірності реєстрації шлюбів і народжень, а також проведення слідства щодо недоглядів та неправильних записів у метричних книгах. Протоієрей В. Пєвцов у своїй роботі звернув увагу на роль батьків, восприємників, наречених, поручителів під час реєстрації актів стану, проаналізував вимоги цивільного законодавства щодо відправлення обрядів та їх фіксації. У цьому ж напрямку виконано роботу доктора церковного права, заслуженого ординарного професора Санкт-Петербурзької духовної академії Т. Барсова, яка має систематизований вигляд, витяги з постанов подаються у вигляді окремих положень, що пояснюють сутність законодавчої постанови. Робота Л. Новикова створена за типом довідника для священнослужителів, які вели метричні книги.

Початок ХХ ст. відзначився виходом праці С. Новосельського, предметом якої була побудова повної таблиці смертності. Протягом вказаного періоду найбільш докладно вивчалися дані православних метрик. Більшість дослідників зазначеного періоду не користувалися безпосередньо метричними книгами, практично всі відомі праці засновані на узагальнюючих даних, узятих зі зведених документів - метричних відомостей.

Наприкінці 1917 р. ведення метричних книг було вилучене з відання церкви, проте відділи актів громадянського стану ще не були створені. У зв'язку з цим єдиним матеріалом щодо природного руху населення могли бути церковні метричні книги та неофіційні церковні записи, які священики вели з 1918 р. У 20-30-ті рр. ХХ ст. відбувається подальший розвиток демографії, публікуються таблиці смертності. Загалом цей період характеризувався поодинокими розвідками щодо вивчення та використання метричних книг у дослідженнях.

Із середини ХХ ст. дослідники розпочали вивчення окремих сюжетів, пов'язаних із метричними книгами. Вивчення метрик цього періоду (середина ХХ ст. - початок 90-х рр. ХХ ст.) характеризується як спробами їх наукової критики, так і розробкою методики обробки відомостей. На важливості метричних книг як джерела для вивчення населення, а також на необхідності порівняння їх із даними ревізького, церковнопарафіяльного та адміністративно-поліцейського обліку наголошували дослідники В. Кабузан, Н. Міненко.

У 70-х роках ХХ ст., метрики починають розглядатися як історико-генеалогічне джерело. У цей же період пожвавлюється студіювання історії народонаселення. Матеріали церковного обліку використовуються демографами, для вивчення статистичних даних метричних книг залучаються математичні методи. Кінець 1970-1980-х рр. ознаменувався використанням та запозиченням досвіду закордонних науковців із приводу використання метричних книг у наукових дослідженнях. Вітчизняні дослідники починають застосовувати метод відтворення історії сімей. У цьому напрямку слід відзначити дослідження естонського демографа Х. Паллі. Однак попри велике наукове значення інформації метрик та їх невтрачену правову актуальність, у радянський час вони не стали об'єктом усебічного джерелознавчого дослідження.

Від 90-х рр. ХХ ст. до початку ХХІ ст. метричні книги починають вивчатися у кількох напрямках. Накопичення наукових знань дозволило застосовувати для обробки інформації метричних книг комплексні методи, що поєднували у собі елементи статистики, математики, джерелознавства, спеціальних історичних дисциплін. Метрики стали одним із основних джерел історико-демографічних досліджень. С. Смирнова, М. Маркова вивчають метричні книги в контексті соціальної історії окремих регіонів. Найбільш значущими при цьому стали дослідження Д. Антонова та І. Антонової, які містять ретельний документознавчий аналіз православних метрик.

Початок ХХІ ст. ознаменувався появою низки дисертаційних досліджень російських науковців щодо матеріалів церковного обліку населення. Об'єднуючою тематикою цих праць є дослідження демографічних процесів на окремих територіях. Крім використання інформації метричних книг для демографічного та генеалогічного пошуків, даний період характеризується посиленням уваги до вивчення метричних книг як представників різних етнонаціональних груп, так і неправославного віросповідання.

Особливу увагу треба звернути на дослідницькі проекти з приводу дослідження метричних книг, які проводяться російськими та українськими науковцями. З 2000 р. розпочато видання щорічних «Генеалогічних записок Українського геральдичного товариства», члени якого займаються й вивченням метричних книг як джерела з генеалогії, археографії, звертають увагу на метрики етнічних громад України.

Серед сучасних науковців, які займаються вивченням інформативного потенціалу метричних книг, що зберігаються у фондах Держархівів Запорізької, Херсонської, Дніпропетровської та Донецької областей, а також Автономної Республіки Крим, слід назвати І. Лимана, С. Гузенкова, О. Задніпровського. Метричні книги, як джерела, що містять інформацію генеалогічного змісту, досліджені у дисертаційній роботі Н. Лобко. Значна частина праць сучасних дослідників метричних книг обумовлена регіональною специфікою.

Наукове вивчення метричних книг не припиняється, а навпаки, розвивається за різними напрямками. У зв'язку з цим постає нагальна потреба у систематизації метричних книг, які зберігаються у держархівах областей, захист метрик від пошкодження та втрати, належне зберігання джерела як для використання сучасними дослідниками, так і нащадками.

Отже, історіографічний огляд засвідчує, що метричні книги як джерело з історії Донбасу в якості об'єкта дослідження ніким із вітчизняних істориків не розглядалися. Аналіз наукового розроблення проблеми доводить недостатній рівень вивчення теми, відсутність ґрунтовних досліджень. Усе це свідчить про нагальну потребу створення комплексної роботи з історії метричних книг як джерела з історії Донбасу другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

У підрозділі 1.2 «Джерельна база дослідження» документи та матеріали, що становлять джерельну основу дисертації, типологічно розподілено на декілька груп.

Значна частина законодавчих актів щодо регламентації метричних книг міститься у першому та другому зібраннях «Полного собрания законов Российской империи». Головні нормативні акти, які також стосувалися питання метрикації Російської імперії, зосереджено в «Уставе духовных дел иностранных исповеданий», де чітко визначені правила та норми здійснення церковних обрядів для представників іноземних віросповідань (хрещення, шлюб, поховання), «Полном собрании постановлений и распоряжений по ведомству православного исповедания Российской империи». Долю метричних книг після 1917 р. розкривають декрети радянської влади, а також накази Міністерства юстиції України.

У дисертаційному дослідженні були використані актові матеріали, які переважно зберігаються у фонді 69 «Благочинный 3-го округа церквей Бахмутского уезда» Державного архіву Донецької області.

Діловодна документація центральних та місцевих органів влади державного й церковного управлінь дозволяє простежити механізм виконання законодавчих актів влади на місцях.

Для розширення джерельної бази і повного висвітлення теми автор залучила матеріали фондів державних архівів Донецької та Луганської областей, в яких зберігаються значні масиви такого виду статистичних джерел, як метричні книги представників різних віросповідань, що проживали на території Донбасу.

Матеріали періодичної преси представлено «Екатеринославскими епархиальными ведомостями».

У дисертаційному дослідженні були також залучені такі джерела, як довідкова література, енциклопедії, словники, котрі вміщують інформацію щодо історії християнських конфесій, релігійного складу населення тощо.

У підрозділі 1.3 «Методологія дослідження» викладено основні методологічні засади, принципи та методи, на основі яких здійснювалося дослідження. Теоретико-методологічною основою праці стали принципи історизму, об'єктивності, всебічності й цілісності, які передбачають застосування джерелознавчих, загальнонаукових, загальноісторичних та міждисциплінарних методів дослідження.

При роботі з історичними джерелами було застосовано джерелознавчий метод, евристичний метод з його складовими - бібліографічною та архівною евристикою, для аналізу тексту джерел застосовувався герменевтичний метод. Зі спеціально-історичних методів у роботі були використані проблемно-хронологічний, історико-генетичний та порівняльно-історичний. Значний інформативний потенціал метричних книг обумовив залучення статистичних і кількісних методів, крім того, для вивчення метрик використовувався метод відтворення історії родини та створення генеалогічного розпису. Застосування вказаних принципів та методів дослідження метричних книг як джерела з історії Донбасу другої половини ХІХ - початку ХХ ст. дозволило послідовно та логічно викласти матеріал у межах досліджуваної теми.

Другий розділ дисертації - «Система метрикації: призначення, законодавче регулювання, еволюція формуляра» - складається із трьох підрозділів. Головну увагу у розділі приділено аналізу законодавчих актів стосовно виникнення, розвитку та ведення метричних книг.

У підрозділі 2.1 «Законодавче регулювання ведення метричних книг православного населення» простежено процес становлення системи метрикації православного населення на законодавчому рівні. Значну частину нормативних актів стосовно метричних книг можна поділити на наступні групи: 1) становлення системи метрикації; 2) розвиток формуляра метричних книг; 3) використання інформації метрик.

Першим світським узаконенням ведення метричних книг був указ Петра І від 14 квітня 1702 р., який засвідчував необхідність реєстрації народжень та смертей у Росії. Проте систематичне ведення метричних книг започаткували «Прибавления к Духовному регламенту», які з'явилися у травні 1722 р.

У 1724 р. у Синоді був розроблений докладний формуляр метричних книг. Вони мали складалися з трьох частин - про народжених, одружених і померлих та оформлювались у двох екземплярах. На підставі указів Синоду у загальноросійському масштабі почався систематичний збір і публікація даних щодо народжених, одружених і померлих. У 1806 р. на законодавчому рівні було запроваджено типографські бланки метричних книг, що виключало можливість перекручення формуляра. Суттєво оновлена форма метричних книг зі змінами та доповненнями була затверджена у 1838 р.

Із 60-х рр. XVIII ст. суттєво вдосконалюється використання статистичної інформації метричних книг, особливо у справі вивчення народонаселення. Збільшення використання персональної інформації метричних книг зумовило появу обов'язкової системи другорядних документів - свідоцтв, виправок, виписок, копій.

Логічним завершенням розвитку та вдосконалення метричних книг стала їх поступова трансформація в акти громадянського стану. Отже, метричні книги, які велися насамперед із метою відображення суспільної динаміки населення, на законодавчому рівні відігравали все більшу роль, при цьому відбувався процес удосконалення системи метрикації.

У підрозділі 2.2 «Система метрикації неправославного населення» розглянуто законодавчі акти стосовно метрикації іудейського, римо-католицького та лютеранського населення Російської імперії.

За конфесійною ознакою метричні книги поділяють на християнські: а) православні (ортодоксальної, старообрядницької церков); б) католицькі (римо-католицької та інших церков); в) протестантські (євангельсько-лютеранської церкви, баптистів та ін.) і нехристиянські: а) мусульманські; б) іудейські. Таким чином, постає потреба аналізу законодавчих актів, що стосувалися ведення метричних книг представниками різних віросповідань.

Обов'язки єврейських духовних осіб щодо ведення метричних книг були зазначені у «Положенні про облаштування євреїв» від 1804 р. Так, рабини зобов'язувалися вести метричні книги у двох екземплярах. Для іудеїв існував щомісячний і річний контроль щодо ведення та перевірки метричних записів. Нове «Положення про євреїв» від 1835 р. містило докладні формуляри для записування народжених, одружених, розлучених і померлих. Порядок виготовлення та ведення метричних книг єврейського населення, щорічна їх перевірка були затверджені у 1853 р.

Законодавчі акти уряду стосувалися й представників лютеранського віросповідання. 28 грудня 1832 р. було височайше затверджено Статут євангельсько-лютеранської церкви у Росії. Згідно з ним, кожен проповідник зобов'язаний був ретельно вести списки всіх народжених, хрещених, конфірмованих, причасників, заручених, оголошених і тих, які укладали шлюб, а також похованих у його парафії. Уперше від пасторів почали вимагати щорічного подання до своїх місцевих консисторій копій списків про народжених, охрещених, одружених та померлих. Статистичні дані щодо руху лютеранського населення щорічно надходили до Департаменту духовних справ іноземних віросповідань. Важливим моментом в історії метрикації лютеран стало запровадження у церковне діловодство в 90-х рр. ХІХ ст. російської мови.

Департамент духовних справ іноземних віросповідань здійснював загальний нагляд і за католицькими структурами в Росії. Римо-католицькі настоятелі отримували шнурові книги для записування метрик по всіх парафіяльних церквах, які виготовлялися римо-католицьким духовним відомством. Серед представників іноземних конфесій лише католики складали дві копії з метричних книг, одну з яких відправляли до губернського правління.

Усі духовні особи неправославного (євангельсько-лютеранського, римо-католицького та іудейського) віросповідання до 1917 р. у своїх діях керувалися Статутом духовних справ іноземних віросповідань.

У підрозділі 2.3 «Законодавче регулювання системи метрикації після 1917 р.» розглянуто долю метричних книг після 1917 р. та актів громадянського стану, що прийшли їм на зміну, у т.ч. в умовах незалежної України. Злам у 1917 р. державного ладу зачепив і систему метрикації. Радянська влада видала низку декретів стосовно питань реєстрації актів громадянського стану, які проголошували, що відтепер ці функції переходили до державних органів. Таким чином, церква була відсторонена від ведення шлюбно-сімейних справ, спеціальним декретом скасовувалася юридична сила церковних обрядів. На цьому було завершено період документування метричних книг, хоча у деяких містах священики продовжували за інерцією вести їх до кінця 1920-х та ще навіть у 1930-х рр.

З організацією системи органів ЗАГС метричні книги було передано до них. У 1929 р. було встановлено 75-річний термін зберігання метрик в органах ЗАГС, після цього вони передавалися на зберігання у відповідні архіви.

В умовах незалежної України порядок зберігання та використання книг реєстрації актів громадянського стану, а також їх передачі до державних архівів визначається наказами й постановами Міністерства юстиції України. Книги реєстрації актів громадянського стану та метричні книги визнано однією зі складових частин Національного архівного фонду України.

Третій розділ дисертації - «Особливості фіксації інформації у метричних книгах представників різних конфесій на території Донбасу» - складається із трьох підрозділів та містить розгляд особливостей щодо ведення метричних книг представниками різних віросповідань регіону.

У підрозділі 3.1 «Метричні книги православного населення» проаналізоване ведення метричних книг православним населенням Донбасу, яке представлене українською, російською та грецькою етнічними групами.

Аналіз метрик православних церков показав, що з другої половини ХІХ ст. їх почали вести на бланках, а священику залишалося лише правильно їх заповнювати. Метрики містять типові записи щодо народжених, одружених та померлих. Зокрема, метричні записи про народжених подають відомості стосовно імен немовлят (часто дітей називали на честь святих), дотримання вимог щодо часу проведення обряду хрещення (через декілька днів після народження), неодмінно зазначалася інформація про батьків та їх віросповідання. Для проведення обряду хрещення обов'язковою була наявність восприємників. Наприкінці кожного запису зазначалося ім'я священика, який проводив обряд.

Метричні книги православного населення про одружених містили інформацію щодо порядкового номеру шлюбу; місяця та дня вінчання; звання, імені, по батькові, прізвища та віросповідання нареченого й нареченої та яким шлюбом (першим, другим, …); вік наречених; особи, яка здійснювала обряд; поручителів та свідків. Тим, хто бажав узяти шлюб, від єпархіального архієрея видавався письмовий дозвіл на одруження, або «венечная память», до якої записувалися наречені та передбачалося, щоб священик, який вінчав шлюб, дізнався, чи немає для його укладання законних перешкод. Із 1835 р. для цих записів була встановлена єдина форма, а для їх внесення з консисторії видавалася спеціальна скріплена книга, що мала назву обшукової (книга шлюбного обшуку).

Досить цікаву та корисну для дослідника інформацію містять метричні книги про померлих, а саме причини смерті, про осіб, які здійснювали обряд поховання та конкретне місце поховання небіжчика.

Наприкінці кожного року метричні книги містили зведену відомість, в якій зазначалася кількість народжених, одружених, померлих. Записи робилися російською мовою. Аналіз метричних книг засвідчив, що навіть іноземні колоністи православного віросповідання (греки) вели метричні книги за законодавчими нормами, які встановив російський уряд.

У підрозділі 3.2 «Система метрикації у католиків, лютеран та менонітів» проаналізовано відмінності щодо формулярів метричних записів представників вказаних віросповідань.

Як і все населення Російської імперії, німецькі переселенці також статистично обраховувалися урядом: кількість народжених, тих, які укладали шлюб, та померлі записувалися до метричних книг. У підрозділі здійснено аналіз формулярів метричних книг римо-католиків (народження, шлюб, смерть), євангельських лютеран (народження, шлюб та смерть) і менонітів (народження), який виявив певні відмінності між ними щодо ведення книг для запису актів громадянського стану.

Особливістю ведення метричних записів німецького населення було те, що дітям давалося декілька імен: одне з них було особовим, інші давалися за іменами тих, хто був присутнім при хрещенні. Графа про батьків містила дані щодо імені, прізвища та по батькові, крім цього, завжди вказувалось дівоче прізвище дружини. Характерною особливістю метричних книг представників німецького населення була інформація щодо законності народження дитини, котра виносилася до окремої графи.

Наступною частиною метричних книг німецького населення були записи про вінчаних. Інформацію про них можна отримати з двох видів джерел. Це - короткі хронологічні списки вінчаних та списки заручених, оголошених і тих, хто укладав шлюб.

Завершальна частина метричної книги німецького населення - про померлих - відрізнялася тим, що містила інформацію про всіх членів родини померлого, іноді навіть вказувався їх вік та прізвища заміжніх жінок.

У підрозділі 3.3 «Метричні книги представників іудейського віросповідання» характеризуються відмінності формуляра цих метрик. Метричні книги євреїв Донбасу містять типові записи: народження, шлюб, розірвання шлюбу і смерть. Крім того, єврейські метричні книги велися двома мовами. Обов'язково робився щомісячний підсумок метричної книги.

Особливістю ведення метричної книги єврейського населення щодо народжених була обов'язкова вказівка дати здійснення обряду обрізання у новонароджених хлопчиків, який проводився не раніше, ніж через сім днів після появи дитини на світ. Примітною рисою єврейської метричної книги про одружених була вказівка на головні акти між тими, хто укладає шлюб - ксуба (ксубо/ктубба), і дані про свідків, яких, як правило, було двоє. Метричні книги єврейського населення відрізнялися наявністю окремої частини, що містила відомості про розлучення. Остання частина метричної книги євреїв подавала інформацію про померлих. Наприкінці або на початку року рабини надавали до міських громадських управлінь всі метричні книги, як загальні, так і приватні.

Четвертий розділ дисертації - «Інформативний потенціал метричних книг» - містить два підрозділи, в яких розкрито інформативний потенціал метричних книг на прикладі характеристики демографічних показників та складання генеалогічного древа.

У підрозділі 4.1 «Реконструкція демографічних показників за матеріалами метричних книг» зроблено спробу здійснити підрахунок записів даних трьох частин метричних книг із колекції Державного архіву Донецької області. Залучалися відомості культових споруд Маріупольщини (Маріупольська синагога, Різдво-Богородицька церква у тому ж місті й Бергтальська римо-католицька церква Маріупольського повіту) за 1884-1888 рр.

За даними метричних книг православного населення про народжених встановлено, що на показники рівня народжуваності впливало дотримання вимог церковного календаря, а також особливості церковного діловодства. Метричні книги також містять досить цікаву інформацію стосовно укладання шлюбів. На основі даних метричних книг розглянутого нами періоду можуть бути розраховані наступні показники: розподіл шлюбів залежно від сімейного стану подружжя, щомісячні зміни шлюбності. Метричні книги про одружених, які містять відомості щодо віку наречених, показали, що представники трьох віросповідань у справі укладання шлюбів дотримувалися встановлених урядом вікових меж. Розподілення у метричних книгах записів за місяцями дозволяє встановити сезонність укладення шлюбів. Дотримання вимог релігійного календаря, зокрема заборона укладати шлюб у церковні пости та окремі свята, повністю підтверджується метричними записами православного населення.

На основі метричних книг про померлих встановлено найбільш загрозливі хвороби, від яких помирала значна частина населення. Метрики свідчать про поширення смертності серед дітей віком до 5 років. Таким чином, аналіз демографічних даних представників різних віросповідань виявив особливості соціального та родино-побутового стану сільського й міського населення наприкінці ХІХ ст.

У підрозділі 4.2 «Метричні книги як джерело з генеалогії» зроблено спробу виявлення членів німецькомовної родини Фішерів безпосередньо за даними метричних книг.

У процесі реконструкції родоводу було виокремлено наступні етапи: 1. підготовчий; 2. опрацювання джерел, що містять генеалогічну інформацію (метричні книги); 3. складання генеалогічних карток (досьє) на родину або окремого її члена; 4. фіксація та оформлення результатів генеалогічного дослідження (реконструкція родоводу, у нашому випадку за схемою змішаного низхідного родоводу).

На підготовчому етапі нами були проаналізовані метричні книги Бергтальської римо-католицької церкви за 1883 р. для визначення родоначальника - селянина колонії Ней-Ямбург Антона Фішера. Дослідницька робота з виявлення даних у метричних книгах по родині Фішерів проводилася стосовно періоду 1883-1920 рр. На другому етапі нашої роботи здійснено пошуки інформації у метричних книгах всього періоду стосовно членів цієї родини. На кожного з виявлених членів сімейства Фішерів заводилися окремі генеалогічні картки. Метою роботи на даному етапі було з'ясування дат народження, шлюбів і смертей представників роду та встановлення родинних зв'язків. Наступним етапом роботи щодо відтворення родоводів є оформлення результатів пошуку у формі генеалогічної таблиці та складання поколінного розпису.

Використовуючи як джерело генеалогічної інформації лише метричні книги, нам удалося виявити п'ять поколінь родини Фішерів та відстежити понад 200 подій, які відбулися з її членами протягом лише 37 років. У підрозділі робиться висновок, що спроби виявлення інформації щодо представників окремих родин будуть більш результативними при опрацюванні метричних книг невеликих населених пунктів або окремих конфесійних громад, на які багатий Донбас.

Основні результати дослідження знайшли відображення у висновках.

Сьогодні досить розвинутим напрямом історичної науки є вивчення регіональної історії із залученням до наукового обігу первинних джерел ХІХ - початку ХХ ст. З-поміж них важливе місце належить церковним актам реєстрації громадянського стану - метричним книгам. Інтерес до метрик як до документації церковно-приходського обліку пояснюється спробою розкрити її інформативні можливості.

Аналіз ступеня вивченості метричних книг виявив, що дослідження церковних актів розпочалося безпосередньо від часу їх виникнення. Причому головну увагу було зосереджено на метриках православного населення Російської імперії. Також з'ясовано, що із поширенням системи метрикації на представників різних конфесій з'явилася значна кількість досліджень. Чимало їх було присвячено питанням розробки законодавчих актів, практичним роз'ясненням правильного ведення метричних книг для представників різних віросповідань. Після їх скасування метричні книги певною мірою цікавили дослідників, але до другої половини ХХ ст. вони так і не стали предметом ретельного вивчення. Наприкінці ХХ ст. відбулося деяке зрушення й метрики починають вивчати як історичне, генеалогічне та демографічне джерело. Однак навіть сьогодні метричні книги представників різних віросповідань залишаються неопрацьованими, на відміну від метрик православного населення.

Історія Донбасу, як регіону із традиційно яскравою конфесійною картою, а також збереженість і задовільний стан церковних актів дають змогу досліджувати метричні книги як православного населення, так і представників інших конфесій.

Після 1917 р. метричні книги були вилучені з церковного відання, а функції реєстрації актів громадянського стану перейшли до державних органів влади. Таким чином, система метрикації фактично продовжувала існувати, але тепер у дещо зміненому вигляді. Із цього часу розпочався процес передачі метрик на архівне зберігання.

У результаті проведення архівної евристики було встановлено, що основними формами архівного зберігання метричних книг є колекції та фонди релігійних установ. У Державному архіві Донецької області метричні книги наявні у вигляді фондів окремих церков, на відміну від Державного архіву Луганської області, де всі метричні книги об'єднані в одну колекцію.

Огляд законодавчих актів із приводу системи метрикації у Російській імперії дозволив простежити еволюцію державної політики стосовно метричних книг, розвиток та зміни формуляра. Окрім законодавчого регулювання православного населення уряд приділяв значну увагу метрикації представників різних віросповідань - іудеїв, католиків, лютеран, баптистів, а також старообрядців. Порівняння записів у метричних книгах іноземних колоністів показало типовість актів, зафіксованих у метриках, що відповідає зразкам, встановленим загальноімперським законодавством.

Вивчення метричних книг іноземних колоністів, а саме іудеїв, німців (представлених менонітами, католиками й лютеранами) та греків виявило особливості фіксації даних, характерні для кожної етноконфесійної групи. Так, у метричних записах яскраво проявлялися національні особливості: шанування церковних святих та надання їх імен немовлятам, а також дотримання церковного календаря, що знайшло відображення у метриках православного населення; зазначення обряду обрізання та проведення шлюбного договору, а також наявність окремої метричної книги для записів розлучень виявлено в іудеїв; подвійні імена немовлят, обов'язковість зазначення законності народження дитини, необхідність триразового оголошення перед одруженням, вказівка всіх членів родини при записі померлого характерні для метрик представників німецькомовного населення.

У дисертаційному дослідженні зроблено спробу розкрити інформативний потенціал метричних книг при аналізі демографічних показників іудейського, католицького та православного населення. Інформацію метричних книг (без залучення додаткових джерел) було використано для генеалогічного дослідження сільського колоністського населення.

Результати дослідження метричних книг свідчать про великі інформативні можливості зазначеного джерела. Вивчення широкого кола проблем, які так чи інакше пов'язані з метриками, розкриває їх багатий правовий та науковий потенціал.

Список публікацій автора за темою дисертації

1. Васик О.В. Метричні книги євреїв міста Маріуполя (за матеріалами державного архіву Донецької області) / О.В. Васик // Історичні і політологічні дослідження / Гол. ред. П.В. Добров. - Донецьк. - 2008. - № 1/2 (37/38). - С. 184 - 189.

2. Васик О.В. Історіографія вивчення метричних книг / О.В. Васик // Історичні і політологічні дослідження / Гол. ред. П.В. Добров. - Донецьк. - 2008. - № 3/4 (39/40). - С. 23-28.

3. Васик О.В. Метричні книги німецькомовних колоністів Донбасу другої половини ХІХ - початку ХХ ст. / О.В. Васик // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т. 115. - Вип. 102: Історичні науки / Гол. ред. П.М. Тригуб. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. - С. 121-124.

4. Васик О.В. Метричні книги греків та євреїв Донбасу: порівняльно-типологічний аспект дослідження / О.В. Васик, А.В. Гедьо // Нові сторінки історії Донбасу: Збірник статей / Гол. ред. З.Г. Лихолобова. - Кн. 17/18. - Донецьк, ДонНУ, 2009. - С. 340-348.

5. Васик О.В. Метричні книги як джерело інформації з історії німців Донбасу / О.В. Васик // Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. - Вип. 160/161. / Гол. ред. А.І. Кузьмінський. - Черкаси, 2009. - С. 54-60.

6. Васик О.В. Демографічна характеристика населення грецьких селищ Сартана та Старий Крим (за матеріалами метричних книг Державного архіву Донецької області) / О.В. Васик // Гілея (науковий вісник): Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич. - К., 2009. - С. 104-112.

7. Васик О.В. Використання інформації метричних книг для генеалогічного пошуку (за матеріалами Державного архіву Донецької області) / О.В. Васик // Історичні і політологічні дослідження / Гол. ред. П.В. Добров. - Донецьк, 2010. - № 1/2 (43/44). - С. 80-86.

8. Васик О.В. Законодавче регулювання метрикації у Російській імперії / О.В. Васик // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т. 129. - Вип. 116: Історія / Гол. ред. П.М. Тригуб. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. - С. 145-149.

9. Васик О.В. Метричні книги Держархіву Донецької області як джерело з історії Південно-Східної України / О.В. Васик // Зб. матеріалів IV Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих науковців «Українська державність: історія і сучасність» / Під заг. ред. К.В. Балабанова. (Маріуполь, 30 листопада 2007 р.): У 2 ч. - Ч. 1. - Маріуполь, 2007. - С. 49-52.

10. Васик О.В. Метричні книги як джерело з історії Південно-Східної України / О.В. Васик // Шевченківська весна: Історія: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених / Редкол.: проф. В.Ф. Колесник (гол.), к.і.н. Ю.В. Латиш (відп. ред.). - Вип. VI: У 2 ч. - Ч. 2. - (Київ, 2008 р.). - К., 2008. - С. 63-65.

11. Васик О.В. Євреї м. Маріуполя (за матеріалами метричних книг Державного архіву Донецької області) / О.В. Васик // Українська державність: історія і сучасність: Зб. матеріалів V Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених / Під заг. ред. К.В. Балабанова. (Маріуполь, 2008 р.). - Маріуполь, 2008. - С. 43-45.

12. Васик О.В. Метричні книги греків та євреїв Північного Приазов'я (порівняльний аспект) / О.В. Васик // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції «Етнокультурний простір Південної України: історія, реалії та перспективи (до 90- річчя Конституції УНР)» / За ред. С.Г. Водотики, С.Ф. Одайника, Т.А. Асламової. (Херсон, 11-12 грудня 2008 р.). - Херсон: РІПО, 2008. - С. 6-12.

13. Васик О.В. Метричні книги німецькомовних колоністів Донбасу другої половини ХІХ - початку ХХ ст. / О.В. Васик // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів ДонНУ за підсумками науково-дослідної роботи за період 2007-2008 рр. (Донецьк, 6 квітня - 14 травня 2009 р.) / Під ред. В.П. Шевченка, С.В. Беспалової. - Т. 2: Суспільно-гуманітарні науки. - Донецьк, 2009. - С. 182-183.

14. Васик О.В. Інформаційний потенціал метричних книг / О.В. Васик // Українська державність: історія і сучасність: Зб. матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених / Під заг. ред. К.В. Балабанова. (Маріуполь, 26 листопада 2009 р.). - Ч. І. - Маріуполь, 2009. - С. 54-56.

15. Васик О.В. Спроба відтворення історії родини (за матеріалами метричних книг Держархіву Донецької області) / О.В. Васик // Міжнародна наукова конференція молодих вчених «Одіссос: актуальні проблеми історії, археології та етнології» / Гол. ред. В.Г. Кушнір. (Одеса, 6-7 лютого 2009 р.). - Одеса, 2009. - С. 195-197.

16. Васик О.В. Метричні книги неправославного населення Донбасу як інформаційне джерело / О.В. Васик // Каразінські читання (історичні науки): Тези доповідей 63-ї міжнародної наукової конференції / Гол. ред. Д.В. Миколенко. (Харків, 23 квітня 2010 р.). - Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2010. - С. 56-58.

17. Васик О.В. Показники шлюбності православного населення Різдво-Богородицької церкви м. Маріуполя (за матеріалами метричних книг державного архіву Донецької області) / О.В. Васик // Українська державність: історія і сучасність: Зб. матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених / Під заг. ред. К.В. Балабанова. (Маріуполь, 26 листопада 2010 р.). - Маріуполь, 2010. - С. 45-47.

18. Васик О.В. Законодавче регулювання системи метрикації неправославного населення Російської імперії / О.В. Васик // Історичні етюди: [Зб. наук. пр.] / Під ред. д-ра іст. наук, проф. С.І. Світленка. (Дніпропетровськ, 2010 р.) - Дніпропетровськ: Літограф, 2010. - Вип. 2. - С. 141-144.

Размещено на Allbest.ru