Архівний портал ЮНЕСКО: засади створення, структура, інформаційний ресурс

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Архівний портал ЮНЕСКО: засади створення, структура, інформаційний ресурс

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Внаслідок активного розвитку нових інформаційних технологій в умовах глобалізації у світі сформувалося інформаційне середовище, в якому набули нового змісту та значення як питання збереження та поширення вже відомих знань, так і проблеми продукування нової інформації. Суспільство перейшло до нових форм документування за допомогою електронних технологій, виникли електронні документи та електронні ресурси різного рівня - від приватних, державних, національних до глобальної мережі Інтернет. Саме тому останнім часом посилилася увага до осмислення значення та ролі у документознавстві та архівознавстві електронних документів, системи електронного документообігу, електронних ресурсів як нового виду інформаційних джерел з різних галузей знань та суспільної діяльності.

Залучаючись до процесів інформатизації суспільства, розвитку соціальних комунікацій, в умовах активізації інформаційно-комунікативних процесів установи та організації активізують роботу з формування електронних ресурсів з метою повноцінного відображення своєї діяльності. Значну роль у реалізації нових принципів поширення та використання інформації відіграють міжнародні організації, які визначають, координують та сприяють соціальній комунікації у глобалізованому світі. Серед них досить вагому роль відіграє ЮНЕСКО (UNESCO - United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization - Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) - міжурядова організація, спеціалізована установа ООН. На початку ХХІ століття кількість країн - членів ЮНЕСКО - наблизилася до 200.

ЮНЕСКО активно розвиває власні інтернет-ресурси. Її веб-портал (загальний портал ЮНЕСКО) на сьогодні є найпопулярнішим джерелом інформування про її діяльність.

Архівний портал ЮНЕСКО існує як складова загального порталу, формує власні архівні ресурси. Він є одним із спеціально організованих інформаційних ресурсів, на якому реалізовані як ідейні принципи ЮНЕСКО, так і її практичні дії. ЮНЕСКО є організацією, яка впродовж багатьох років підтримувала своїми методичними розробками, науковою діяльністю розвиток архівознавства у всесвітньому контексті, вдосконалюючи загальні принципи архівної діяльності, зокрема питання архівного законодавства, обліку, інформаційної діяльності, збереження документальної спадщини на різних носіях, сприяючи формуванню нових видів документів, реставрації та консервації архівних документів, організовувала архівну освіту, діяльність архівних адміністрацій у країнах третього світу. Вона приділяла велику увагу всім питанням, які виникають в архівній діяльності, зокрема створенню та поширенню безкоштовних програмних продуктів для організації інформаційних систем та баз даних, цифрового копіювання, електронної статистики тощо. Впродовж десятиліть ЮНЕСКО реалізуєспеціальну Програму управління документацією та архівами (RAMP).

З'ясування ролі ЮНЕСКО в розвитку архівної діяльності, досвід формування спеціалізованого архівного інформаційного веб-ресурсу та управління ним, до цього часу не були предметом спеціального дослідження, а тому їх аналіз є актуальним завданням документознавства та архівознавства.

Стан наукової розробки теми дослідження. Діяльність ЮНЕСКО неодноразово ставала предметом досліджень діячів ЮНЕСКО та вчених, які розглядали окремі аспекти її гуманітарного напряму. Історіографія питання про діяльність ЮНЕСКО може бути класифікована за такими 4 напрямами: вивчення загальних принципів та напрямів діяльності ЮНЕСКО українськими та російськими дослідниками; науково-методичні питання організації архівної справи та її окремих складових за напрямами, які розвивалися ЮНЕСКО, її дослідниками та працівниками; теоретичні розробки українських вчених у галузі сучасного документознавства; наукові праці, присвячені питанням організації та діяльності архівних сайтів, їхньої документознавчої специфіки.

Історія діяльності ЮНЕСКО в архівній сфері фактично не вивчалася. Окремі аспекти висвітлювалися у популярних працях. Так, в Україні видано брошуру М. Петрачкова, Т. Коваленка-Косарика, присвячену загальному огляду питання діяльності України як члена ЮНЕСКО, а також працю А. Зленка, у якій розкриваються сучасні проблеми діяльності ЮНЕСКО. Крім цього, було опубліковано низку праць, присвячених питанням співробітництва держав у сфері реалізації різних програм ЮНЕСКО, наприклад, щодо участі українських вчених у наукових проектах ЮНЕСКО, в тому числі у проекті «Людина і біосфера».

60-річчю ЮНЕСКО був присвячений спеціальний симпозіум (2006 р.), матеріали якого представлені на веб-порталі ЮНЕСКО та в окремому інформаційному виданні. Проте основні етапи історії, зокрема основні засади формування інформаційних ресурсів ЮНЕСКО, висвітлені поверхово, тому на симпозіумі спеціально наголошувалося на необхідності вивчення історії ЮНЕСКО.

З численними публікаціями документів ЮНЕСКО за весь період її існування в Україні можна ознайомитися у фонді публікацій ООН Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Крім того, в останні десять-п'ятнадцять років в Україні з'явилися праці, які висвітлюють різні аспекти політики та діяльності ЮНЕСКО, зокрема: в галузі інформаційних відносин, політики та міжнародного права (праці В. Артемової, Є. Макаренко, В. Соловйова); збереження культурної спадщини, охорони культурного надбання людства, включаючи правові аспекти (праці В. Максимова); збереження фондів та програми ЮНЕСКО «Пам'ять світу» (праця Т. Каткової); з реалізації програми «Пам'ять світу» (дослідження Л. Дубровіної, Г. Ковальчук, Л. Мухи, М. Слободяника); із загальноєвропейського наукового співробітництва та участі у ньому України (дослідження В. Артемової, О. Бахонськoго, О. Дем'янюк, О. Костенка, В. Кузьмінова, П. Лассера, Б. Малицького, В. Онопрієнка) тощо. Проте загалом проблематика діяльності ЮНЕСКО у публікаціях представлена досить фрагментарно.

Тривають дискусії щодо інформаційної політики ЮНЕСКО та можливості її реалізації в Україні та Росії. Зокрема, останнім часом у м. Судак (АРК) щорічно проводяться міжнародні конференції «Бібліотеки та асоціації в суспільстві, що змінюється: нові технології і нові форми співробітництва», на яких розглядаються питання формування міжнародної політики у розбудові інформаційного суспільства в рамках програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх».

Велика увага приділяється освітнім проектам ЮНЕСКО (праці А. Шурек, О. Гриценчук) та ін.

Російські вчені також досліджують різні аспекти діяльності ЮНЕСКО, зокрема: у галузі бібліографії та бібліотечної справи (О. Бойкова); у галузі книговидавництва країн, які розвиваються (В. Калачов); у педагогічній (О. Маклакова) та інформаційній сфері (Д. Саркисян), а також Програму ЮНЕСКО «Пам'ять світу» (І. Багрова) тощо.

Зарубіжні науково-методичні, довідкові та оглядові праці, присвячені реалізації програм та проектів ЮНЕСКО, які мають відношення до архівної галузі, у списку використаних джерел дисертації представлені досить широко. В них висвітлюються різні аспекти Програми RAMP у 80-90-х роках ХХ століття. Серед дослідників - укладачі методичних документів та упорядники архівних довідників, які виходили під егідою ЮНЕСКО, зокрема: організація діловодства та управління архівами (М. Фахфах, Ф. Фонтане, Т. Паркер, Дж. Роудс); архівне законодавство (С. Карбоне, Р. Г'юзе); створення електронних документів (Ч. Доллар); архівні покажчики та путівники архівних установ, доступ до фондів та створення науково-довідкового апарату (Р. Боуден, А. Маббс, Р. Манінг, Х. Тейлор, Д. Зубоємба); реставрація та консервація документів (П. Чапман, Д. Клеменс, К. Креспо, Дж. Кунха, К. Гендрікс, В. та Р. Вінас); подолання наслідків катастроф (С. Бухенен); аудіовізуальні архіви та оцифровування документів (Б. Уайт); усна історія (В. Мосс, П. Мазікана); архівна освіта (К. Котуре, Б. Делмас, Х. Форд, Р. Савард). Особливий внесок у розвиток методичних засад архівної справи та підготовки ґрунтовних архівних та бібліографічних довідників та путівників належить П. Вальме, Х. Гаріссону, Ф. Евансу, М. Куку, M. Роперу.

Вищезазначені праці дали змогу окреслити коло науково-методичних питань, які вирішувалися ЮНЕСКО щодо напрямів уніфікації термінології та стандартизації засад діяльності архівних установ, подолання штучних бар'єрів та інформаційної замкненості, розвитку архівної освіти, порятунку та копіювання архівних документів.

Кінець 90-х років ХХ - початок ХХІ ст. ознаменувався переходом до електронних технологій, які змінили форму організаційної та інформаційної діяльності ЮНЕСКО, більшість документів та ресурсів якої нині зберігаються в електронному вигляді. Створено новий інформаційний ресурс ЮНЕСКО, який став повноцінним компонентом світової мережі інтернет-ресурсів.

Починаючи з 90-х років ХХ ст., в Україні спостерігається активізація теоретичних досліджень з питань розвитку документознавства в умовах інформаційного суспільства та формування електронних ресурсів, які розглядаються як об'єкт документознавства та архівознавства, інформаційне джерело та засіб соціальних комунікацій у період електронних технологій. Серед них варто виокремити теоретико-методологічні напрацювання С.Г. Кулєшова та М.С. Слободяника, в яких висвітлено теоретичні питання сучасного документознавства, перспективи його розвитку з урахуванням новітніх тенденцій формування електронних документознавства та архівознавства.

Останнім часом дослідження веб-сайтів як документальних систем прослідковуються у працях Г.В. Боряка, Г.В. Папакіна та А.А. Кисельової. Зокрема, в них розглянуто принципи формування веб-сайту «Архіви України», створеного Держкомархівом. У дослідженнях Л.О. Чекмарьової розглядаються засади функціонування веб-сайтів обласних державних адміністрацій України як документально-інформаційних систем.

Водночас веб-ресурси ЮНЕСКО, роль загального порталу ЮНЕСКО, в тому числі архівного, у поширенні знань не були предметом окремого дослідження. Однак саме інформаційні ресурси ЮНЕСКО всебічно розкривають її діяльність у сфері вільного поширення, розвитку та використання інформації, висвітлюють активну роль у сприянні формуванню гуманістичних принципів у науці, культурі, освіті, а також свідчать про нагальну потребу захисту культурної, документальної, а останнім часом і цифрової пам'яті людства.

Зв'язок роботи з науковими планами. Тема дисертації відповідає плану і основному напряму діяльності Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, а також науково-дослідній темі кафедри документальних комунікацій ДАКККіМ «Концептуальні засади розвитку інфромаційно-документної сфери України». Тема дослідження також пов'язана з основним напрямом діяльності Державного комітету архівів України в галузі інформатизації архівної справи.

Мета дослідження полягає у з'ясуванні ролі та значення архівного порталу ЮНЕСКО як міжнародної архівної інформаційної системи, покликаної виконувати функції розвитку архівної справи та документознавства в контексті функцій та завдань ЮНЕСКО, щодо поширення знань та обміну інформацією у науці, культурі та освіті.

Основні завдання дослідження:

охарактеризувати стан дослідження питань архівної діяльності ЮНЕСКО та джерельну базу з обраної теми;

розглянути основні принципи, функції та етапи розвитку ЮНЕСКО, зміни пріоритетів у її діяльності у період інформаційного суспільства;

розкрити діяльність Національної комісії України у справах ЮНЕСКО та охарактеризувати її веб-ресурси;

з'ясувати значення програм ЮНЕСКО у створенні та розвитку веб-порталу як мережевого ресурсу, принципи організації, інформаційну структуру та засади функціонування загального порталу ЮНЕСКО;

вивчити стан інформаційно-бібліографічних та документних веб-ресурсів бібліотеки та архіву ЮНЕСКО;

проаналізувати інформаційну структуру, склад і зміст архівного порталу ЮНЕСКО, типів, комплексів, груп та видів електронних ресурсів як основи побудови порталу, засади класифікації ресурсу та пошуку інформації;

охарактеризувати інформаційні ресурси архівного порталу як самостійного інформаційно-джерельного комплексу у взаємозв'язку з завданнями та напрямами діяльності ЮНЕСКО, визначити роль ЮНЕСКО у розвитку міжнародних засад архівної діяльності.

Об'єкт дослідження - архівний портал ЮНЕСКО як окремий документально-інформаційний веб-ресурс у системі загальних мережевих ресурсів ЮНЕСКО та складова світової інтернет-мережі.

Предмет дослідження - історія формування, структура і зміст ресурсів архівного порталу ЮНЕСКО як інформаційної системи, їх джерельна та інформаційна значимість у контексті діяльності ЮНЕСКО.

Методологічною основою дисертації є загальнонаукові методи - системний, структурний, модельний, порівняльний та хронологічний. Залучалися методи інформаційного, документознавчого та архівознавчого аналізу, що дало можливість з'ясувати формування та специфіку порталу ЮНЕСКО як інформаційної системи, окреслити комплекс актуальних питань формування та використання архівних та документальних ресурсів.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період з прийняття програми «Інформація для всіх», яка передбачала, крім іншого, створення загального порталу ЮНЕСКО (кінець 90-х років ХХ ст.), до сьогодення, коли портал активно функціонує.

Джерельна база дослідження ґрунтується насамперед на документальній базі опублікованих видань ЮНЕСКО та її електронних ресурсах, репрезентованих на веб-порталі організації, документах діяльності Національної комісії України з питань ЮНЕСКО.

Серед опублікованих джерел, які зберігаються в фонді ООН Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського та інших фондах Бібліотеки, доповіді ЮНЕСКО, які розкривають стратегічні напрями її діяльності на різних етапах розвитку, зокрема в галузі інформаційно-комунікаційної діяльності, культури, освіти, формування суспільства знань. Вивчалися документи генеральних конференцій ЮНЕСКО, програм ЮНЕСКО, які стосуються архівної діяльності та окремиx проектів, видання з експертних консультацій та зустрічей, всесвітні звіти.

Використано збірники опублікованих документів щодо діяльності ЮНЕСКО, виданих різними державними та науковими установами, навчальні посібники, архівні довідники та покажчики, щорічні статистичні звіти.

До джерельної бази залучалися матеріали конференцій, нарад, симпозіумів, самітів, декларації, методичні документи та управлінські матеріали, зокрема у галузі аудіовізуальних архівів, планування національних архівних служб та адміністрацій документаційних центрів, центрів «Освіта для всіх», реалізації Програми «Пам'ять світу».

Як джерельна база використовувалися і видання провідних архівних діячів ЮНЕСКО, зокрема таких, як: П. Валме, який підготував ґрунтовні довідники з питань організації діяльності архівних адміністрацій, путівники по архівних установах та фондах; М. Кука, який розглядав різні аспекти архівної діяльності ЮНЕСКО; Ф. Еванса, який видав бібліографічнi довідники з історії архівних адміністрацій, публікацій ЮНЕСКО в архівній галузі та опублікував огляди досягнень у цій справі; M. Ропера, який підготував декілька праць з питань організації та управління для архівних адміністрацій; Х. Гаріссон, яка опрацьовувала питання роботи з аудіовізуальними архівами та підготувала бібліографічні довідники у цій сфері.

Для загального ознайомлення з діяльністю ЮНЕСКО використано бюлетень «Кур'єр ЮНЕСКО» як англійською і французькою мовами, так і в українському перекладі, а також «Бюлетень Національної комісії України з питань ЮНЕСКО».

Основною джерельною базою стали документи та інформаційні ресурси загального порталу ЮНЕСКО (http:// www.unesco.org), представлені в інтернеті, документи та матеріали бібліотеки та архіву ЮНЕСКО, подані у документній та бібліографічній базі даних ЮНЕСКО (далі - UNESDOC/UNESBIB), а також безпосередньо архівний портал ЮНЕСКО, який є складовою загального порталу ЮНЕСКО та органічно пов'язаний з ним системою зв'язків та гіперпосилань. Використовувалися й інші ресурси інтернету в його архівному компоненті, зокрема портали та сайти архівних організацій, які співпрацюють з ЮНЕСКО, передусім Міжнародної ради архівів, інших міжнародних організацій та асоціацій, які впроваджують з ЮНЕСКО спільні проекти. Всі гіперпосилання на ці ресурси існують у відповідних рубриках загального порталу ЮНЕСКО.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що архівний портал ЮНЕСКО вперше розглядається як самостійна інформаційна система та складова загальних ресурсів ЮНЕСКО, глобальний архівний ресурс, який відображає історію та сучасний розвиток світової архівної справи, свідчить про фундаментальну роль ЮНЕСКО у її розвитку, а саме:

у співвідношенні з основними принципами, етапами та напрямами діяльності ЮНЕСКО проаналізовано історію та стан формування її електронних ресурсів як документально-інформаційних систем, спрямованих на вдосконалення якості та результативності діяльності ЮНЕСКО, розвиток демократичних засад у суспільстві;

з'ясовано сучасну структуру та зміст інформаційних ресурсів загального порталу ЮНЕСКО в контексті актуальних напрямів та завдань Організації, розкрито організаційну та змістовну складову цих ресурсів;

встановлено коло програм та ресурсів ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку архівної справи, з'ясовано основний доробок ЮНЕСКО у справі розвитку методології та нормативної бази архівознавства, уніфікованих засад діяльності архівних адміністрацій, архівного законодавства, основних засад діяльності архівів різного складу документів, забезпечення збереженості документів, розвитку інформаційних ресурсів архівів, поширення програмного забезпечення та інформаційних продуктів, ролі архівів у системі соціальних комунікацій;

охарактеризовано архівний портал у системі мережевих ресурсів ЮНЕСКО як цілісну документально-інформаційну систему, тісно пов'язану з функціями ЮНЕСКО як спеціальної міжнародної організації з питань освіти та культури, покликаної формувати культуру миру, зберігати спадщину людства та сприяти вільному обміну інформацією, інтелектуальному та моральному об'єднанню людства задля розвитку гуманістичних ідей.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що аналіз архівного порталу ЮНЕСКО дає можливість вдосконалювати та уточнювати основні аспекти побудови та розвитку інформаційних архівних ресурсів, сприяє подальшому розвитку змісту документознавства та архівознавства. Інформація дослідження може бути включена до відповідних курсів лекцій в профільних вищих навчальних закладах України, зокрема: «Документознавство та інформаційна діяльність», «Інформаційно-аналітична діяльність», «Архівознавство», «Міжнародна інформація».

Особистий внесок здобувача. Всі результати дослідження належать здобувачу одноосібно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати роботи викладено у шести публікаціях у фаховій періодиці і збірниках наукових праць та апробовано на міжнародних наукових конференціях: «Інтранет / Екстранет-ресурси в наукових бібліотеках» (Київ, 8-9 жовтня 2007 р.); V Міжнародної науково-практичної конференції «Документознавство, бібліотекознавство, інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики» (Київ, 20-22 травня 2008 р.); «Проблеми гармонізації традиційних новітніх бібліотечно-інформаційних ресурсів» (Київ, 7-8 жовтня 2008 р.).

Публікації. Основні результати дослідження викладені у 7 статтях у наукових журналах та збірниках наукових праць, з яких - 6 у фахових виданнях ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів (7 підрозділів), висновків, додатку на 9 сторінках. Загальний обсяг роботи - 204 сторінки, обсяг основного тексту 165 сторінок, список використаних джерел (271 позиція) на 29 сторінках.

Основний зміст дисертації

інформаційний веб портал архівний

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається ступінь її наукової розробки, визначено об'єкт і предмет, формулюється мета та основні завдання, окреслюються теоретико-методологічні засади, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення, апробація результатів дослідження.

У першому розділі «ЮНЕСКО: історичні засади створення, основні функції та напрями діяльності» доведено, що ЮНЕСКО реалізує миротворчу та гуманітарну функцію у сферах освіти, науки, культури, сприяє розвитку людства в умовах соціальних змін та демократичних процесів з метою забезпечення прав людини, подолання різного роду дискримінації, розвитку взаєморозуміння у багатоетнічному співіснуванні, запобігання національним та етнічним конфліктам, створення клімату соціальної гармонії. На виконання цих завдань спрямована діяльність ЮНЕСКО, пов'язана із створенням умов вільного обміну думками, зберігання і поширення знань, велика роль у чому належить архівам, бібліотекам та документаційним центрам.

Упродовж 90-х років ХХ ст. розвиток інформаційних технологій призвів до створення нового інформаційного середовища, виникнення інтернету, тому ЮНЕСКО переглядає роль традиційних форм діяльності та розвиває поширення інформаційних технологій культурного діалогу. ЮНЕСКО продовжує наповнювати новим змістом основні напрями діяльності щодо формування ресурсів у галузі освіти, природничих, соціальних і гуманітарних наук, культури, комунікації та інформації, осмислюючи нові умови розвитку людства у глобальному просторі інформаційного суспільства, розвиває ідеї гармонізації в умовах формування суспільства знань, необхідності управління процесом інформаційного прогресу. Технократизація і глобалізація суспільства викликали необхідність вирішення питання збереження індивідуальності культур, порятунку навколишнього середовища, уваги до права людини на вільний обмін думками, одержання знання в інформаційному середовищі, яке дедалі більше комерціалізується. Формування веб-ресурсів стало інструментом реалізації нових завдань ЮНЕСКО.

Україна є членом ЮНЕСКО з 1954 р. На сьогодні наша країна є членом Виконавчої ради Міжурядової океанографічної комісії (починаючи з 1989 р.) та Міжурядового комітету з авторського права. 2003 р. Україну обрано до Ради Міжнародного бюро з питань освіти, Міжурядової ради Міжнародної програми розвитку комунікації, Комітету по штаб-квартирі, а також до робочих органів ЮНЕСКО - Спецкомітету та Групи експертів з фінансових і адміністративних питань Виконавчої ради. Українські інституції та фахівці залучалися в рамках ЮНЕСКО до таких глобальних проектів та напрямів, як: розвиток інформаційного суспільства та суспільства знань, збереження світової інформаційно-цифрової спадщини, демократизація кіберпростору, забезпечення сталого розвитку, людина та біосфера, етика науки, біоетика, формування нової глобальної екологічної етики, збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини в умовах глобалізації. Порушуються і питання збереження архівних та бібліотечних фондів, створення цифрових архівів та бібліотек, організації доступу до них.

Однак веб-ресурси Національної комісії України у справах ЮНЕСКО нині фактично не сформовані, тому інформація щодо України не представлена повноцінно на загальному порталі ЮНЕСКО.

У розділі другому «Веб-ресурси ЮНЕСКО - міжнародної організації з питань освіти, науки і культури» охарактеризовано загальний веб-портал ЮНЕСКО як документально-інформаційну систему, на якій ієрархічно побудовані інформаційні ресурси взаємопов'язані із структурою і функціями ЮНЕСКО як освітньої, наукової та культурної організації міжнародного рівня. Веб-портал створено на виконання Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх», орієнтованої на підтримку загальних стратегій, методів та інструментарію розбудови правового, відкритого інформаційного суспільства, розширення доступу до інформації і її захисту за допомогою її організації та переводу в електронну форму (оцифровування).

Як системі загальному порталу ЮНЕСКО притаманні: єдність цільового призначення, функціональна самодостатність, ієрархічна внутрішня організація, субординація взаємозв'язків між структурними складовими (підсистемами та елементами) системи. Веб-портал ЮНЕСКО створює нову інформаційну якість ресурсів, які оперативно реалізують функції соціальних комунікацій, значно розширюють можливості пошуку. Пошук здійснюється за тематичними та організаційними блоками, директоріями, напрямами, рубриками. Широко представлені інструменти поглибленого пошуку, що значно розширює інформаційні можливості порталу. Загальний веб-портал як самостійний великий інформаційний ресурс розвиває інформаційну свідомість, допомагає проведенню досліджень, пов'язаних з вивченням змісту документів, біографічних та генеалогічних досліджень тощо. Він є важливим джерелом проведення новітніх документознавчих досліджень, які дають змогу розвивати «ресурсний» контекст документознавства та архівознавства.

Наразі загальний веб-портал ЮНЕСКО - розвинута та розгалужена документально-інформаційна система, що репрезентує діяльність Організації за організаційно-управлінською, інформаційно-кумулятивною, соціально-комунікаційною та загальнокультурною функціями. Він побудований за новими принципами, що характеризує перехід від інформаційного суспільства до суспільства знань, є прикладом вільного доступу до інформації, що, у свою чергу, забезпечується безкоштовним інформаційним продуктом, створенням єдиних методичних засад, підходів, інтеграційних систем, фінансовою підтримкою наукових розробок, соціальних та культурних проектів та програм, спрямованих на покращення життя людини як на рівні біосфери, так і на рівні соціосфери.

Структура порталу демократична - він має усталену основу, засновану на організаційні структурі ЮНЕСКО та її відгалужень, директорій та напрямів діяльності, наукових, освітніх, культурних та інформаційних проектів та програм, корпусу документальних джерел, однак відкритий для нових рубрик. Відбувається постійне нарощування ресурсів. В оперативному режимі ресурси відображають діяльність за останні три роки, ретроспективна інформація подається через бібліотеку та архів ЮНЕСКО, у яких у режимі он-лайн організовано доступ до архівних документів та видань, бібліотечних фондів ЮНЕСКО, укомплектованих необхідною світовою періодикою, що допомагає у діяльності Організації. Крім того, портал включає інтегровані ресурси для зв'язків з міжнародними, національними та регіональними організаціями, які працюють у сферах компетенції ЮНЕСКО, а також архівами, бібліотеками, музеями, інформаційними центрами.

Розділ третій «Інформаційні ресурси архівного порталу ЮНЕСКО як документально-інформаційної системи» розкриває зміст порталу як комплексної електронної інформаційної джерельної бази в мережі Інтернет, масштабного за змістом, родо-видовими ознаками та походженням інформаційного ресурсу у галузі архівної справи. Він має розвинуту структуру, яка в усіх рубриках співвідноситься із структурою загального порталу ЮНЕСКО.

Ресурс репрезентує архівну галузь у взаємозв'язку з тими завданнями, які виконує ЮНЕСКО передусім у сфері інформації та комунікації. Традиції діяльності ЮНЕСКО в галузі архівної справи пов'язані з виконанням програми RAMP, спрямованої на створення засад управління документацією, розвиток бібліотечної та архівної справи, зокрема питань уніфікації документування службової діяльності, створення архівної адміністрації та архівних служб у країнах, що розвиваються, видання міжнародних архівних інформаційних довідників та покажчиків. У виконанні цих функцій важлива роль належить загальним програмам ЮНЕСКО та спеціальним архівним програмам та проектам.

Також ресурс спрямований на інформування про архівну стратегію та реалізацію завдань ЮНЕСКО, розвиток методів і інструментарію для розбудови відкритих архівних мереж і систем міжнародного, регіонального, національного та локального рівнів, створення узгоджених правових засад, розширення доступу до інформації за допомогою розвитку науково-пошукового апарату, організації та перекладу в електронну форму (оцифровування) документів, створення умов для їх фізичного та інформаційного захисту, сприяння вдосконаленню професійної освіти у сфері інформації та архівів, а також для просування використання міжнародних стандартів та передового досвіду у сфері інформації та знань.

Архівний портал ЮНЕСКО, реалізуючи завдання забезпечення свободи доступу до інформації та прав людини на інформацію та знання, надає користувачеві можливість доступу не лише до власних ресурсів та кооперативних з ЮНЕСКО архівних організацій, а й до таких ресурсів, як веб-сайти архівів та архівних організацій міжнародного, регіонального, національного та локального рівнів; як до пошукового апарату, так і до документальних першоджерел різного походження та виду. Цей доступ надається як у вигляді електронних публікацій, так і у вигляді цифрових ресурсів першоджерел у архівах, бібліотеках, віртуальних архівах та документальних колекціях.

Ідейна основа доступу до ресурсів архівного порталу передбачає максимально повну та розвинуту систему пошуку. Ресурси на верхньому рівні узагальнення структуровані за соціальним призначенням та ієрархічним принципом: директорії, напрями, адміністративно-географічний принцип, авторитет установи: міжнародні, національні, державні, регіональні, комунальні, відомчі організації та їхні архіви. Науково-академічні та культурні інституції класифікуються за предметно-тематичним принципом: університети, науково-дослідні інститути, заклади літератури та мистецтв, музеї, аудіовізуальні інституції тощо. Велике коло громадських об'єднань та їхніх архівів систематизовано за алфавітом або ступенем значущості.

Окреме коло ресурсів - архівні першоджерела, пошук яких здійснюється за призначенням та класифікацією на загальні пошукові рубрики: документи, виставки, пошуковий апарат (каталоги, покажчики, довідники, архівні описи, бази даних); проекти; інтернет-ресурси; архівна статистика публікації документів та архівні описи. Рубрика «Документи» передбачає доступ до цифрових копій документів як ЮНЕСКО, так і тих, які перебувають у численних архівах світу, які надали ЮНЕСКО свої лінки. Пошуки цих ресурсів здійснюються за адміністративно-територіальним принципом та назвами архівних установ.

Документна база щодо управління інформацією складається з документів з архівного законодавства, міжнародних та національних архівних стандартів, користування програмним забезпеченням, а також документальних ресурсів з освіти та навчання. Значний ресурс представляють бази даних бібліотеки та архіву ЮНЕСКО.

Архівний портал ЮНЕСКО - окрема інформаційна мережева система, яка ґрунтується на виконанні ЮНЕСКО своїх обов'язків та реалізації основних принципів. Водночас вона є важливим компонентом міжнародних ресурсів архівних інституцій, інформаційної структури суспільства в інтернеті, що виходить далеко за межі інформаційного ресурсу діяльності ЮНЕСКО. Тим самим створюються нові види мережевих ресурсів міжнародного рівня, які грунтуються на засадах веб-порталу «Інформація та комунікація», на базових положеннях таких програм ЮНЕСКО, як «Інформація для всіх», «Міжнародна програма розвитку комунікацій», «Пам'ять світу», «Освіта для всіх», а також тематичних напрямах «Культурна спадщина та культурне розмаїття», «До суспільства знань» тощо.

Висновки

1. Плідна діяльність ЮНЕСКО у сфері освіти, науки, культури, щодо вирішення актуальних питань демократичного розвитку людства в умовах соціальних змін та техногенних процесів, забезпечення прав людини, подолання різного роду дискримінацій, створення умов для вільного обміну думками та знанням супроводжувалася оперативним реагуванням Організації на всі актуальні питання розвитку і гармонізації суспільства, буття людини в навколишньому середовищі, зокрема інформаційному. На вирішення цих завдань спрямовані всі програми ЮНЕСКО, в яких відображено велику роль архівів, бібліотек та документаційних центрів як установ, які збирають та зберігають пам'ять людства, формують документально-інформаційні ресурси, які знаходяться у постійному соціально-комунікаційному обігу.

2. В Україні з 1954 р. діє Національна комісія України з питань ЮНЕСКО. Впродовж останніх років фахівці з українських інституцій залучалися до таких глобальних проектів та напрямів діяльності ЮНЕСКО, як: розвиток інформаційного суспільства та суспільства знань, збереження світової інформаційно-цифрової спадщини, демократизація кіберпростору, забезпечення сталого розвитку, етика науки, біоетика, формування нової глобальної екологічної етики, збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини в умовах глобалізації. Порушувалися питання збереження музейних і архівних фондів, створення цифрових архівів і бібліотек, організації доступу до них. Однак веб-сайт Комісії на сьогодні ще не остаточно сформований, тому діяльність України майже не представлена на загальному порталі ЮНЕСКО, за виключенням інформації про створення Комісії та гіперпосилання до сайту «Архіви України» Держкомархіву України. Лише за останній рік намітилися позитивні зрушення.

3. Інтернет, нові цифрові технологій значно розширили можливості людства щодо інформаційного обміну, однак прогрес зумовив і техногенні наслідки, які призвели до руйнування біосфери, соціальної та інформаційної структури суспільства, моральних цінностей. Перешкоджають гармонійному розвитку і процеси прискорення розриву між бідними та багатими країнами, нівелювання особистості, зникнення традиційних культур, культурного розмаїття. Небезпечні бізнес-інтереси, комерціалізація інформації, згортання публічної сфери обміну інформацією - проблеми, які нині перебувають у центрі уваги ЮНЕСКО. Тому в ХХІ ст. ЮНЕСКО наповнює новим змістом власні функції та основні напрями діяльності щодо формування ресурсів у галузі освіти, природничих, соціальних і гуманітарних наук, культури, комунікації та інформації, осмислюючи нові умови розвитку людства у глобальному просторі та в процесі формування «суспільства знань». Організація вдосконалює механізми управління процесом інформатизації, використання можливостей новітніх технологій у галузі розширення доступу до інформації та спілкування, збереження індивідуальності культур, порятунку навколишнього середовища, уваги до прав людини та вільного обміну думками, отримання знань в інформаційному просторі, який швидко комерціалізується. За таких умов різко зростає значення таких інформаційних установ, як архіви, бібліотеки та документаційні центри, які акумулюють документальні ресурси людства.

4. Основним місцем концентрації сучасних інтернет-ресурсів ЮНЕСКО є загальний портал Організації (http://www.unesco.org). Він має досить складну та розгалужену структуру, яка відображає стратегії, галузі діяльності, методи, інструментарій для розбудови правового та відкритого інформаційного суспільства. Портал було відкрито на виконання стратегічної програми «Інформація для всіх», яка активно обговорювалася з кінця 90-х років ХХ ст. та була запроваджена 2001 р. За декілька років портал став сформованим міжнародним ресурсом, на якому переведено на електронні носії і оцифровано архів та бібліотеку ЮНЕСКО, зберігаються документи діяльності ЮНЕСКО та її попередників, реалізовано завдання створення бази даних всіх видань Організації, які зберігаються в її бібліотеці: UNESDOC/UNESBIB. Ресурси ЮНЕСКО надані у відкритому доступі безкоштовно (частково в інтернет-мережі на порталі, частково - в інтранет у бібліотеці). Платні послуги надаються щодо джерел, які не є інтелектуальною власністю ЮНЕСКО.

5. Серед ресурсів загального порталу ЮНЕСКО декілька окремих веб-порталів, які відповідають окремим напрямам діяльності Організації. До архівної діяльності серед них мають безпосереднє відношення: програмно-технологічний портал, який на безкоштовній основі розповсюджує інформаційні технології; портал інформаційного суспільства; архівний та бібліотечний портали. Загальний портал ЮНЕСКО - цілісна інформаційна веб-система, яка характеризується єдністю цільового призначення, взаємопов'язаністю та функціональною самодостатністю, створює нову якість інформації, що розкриває сучасну діяльність Організації за організаційно-управлінською, інформаційно-кумулятивною, соціально-комунікаційною та загальнокультурною функціями. Це великий інформаційний ресурс міжнародного значення у галузі науки, культури, освіти, інформації та комунікації, який постійно розвивається, змінюється, збагачується, є прикладом вільного спілкування, прозорості та відкритості у поєднанні з гуманістичними принципами, які декларуються ЮНЕСКО.

6. Інформаційна структура загального порталу ЮНЕСКО заснована на поєднанні організаційної структури ЮНЕСКО та її відгалужень з напрямами діяльності ЮНЕСКО: з науковими, освітніми, культурними та інформаційними проектами і програмами, корпусом документальних джерел ЮНЕСКО та інших організацій, в тому числі з великим масивом видань ЮНЕСКО та періодики, доступних в електронному вигляді. Крім того, представлені багатоаспектні інтегровані ресурси ЮНЕСКО з міжнародними, регіональними та національними організаціями, установами та громадськими організаціями всередині держав, які працюють у сферах компетенції ЮНЕСКО, а також архівами, бібліотеками, музеями, інформаційними центрами різного ієрархічного рівня - від міжнародних до локальних.

7. Архівний напрям існує в ЮНЕСКО з моменту створення Організації. В 70-90-х роках ХХ ст. діяла стратегічна програма RAMP, спрямована на розвиток управління документацією, а також бібліотечної та архівної справи, зокрема у питаннях уніфікації формування службових офіційних документів, створення архівної адміністрації та архівних служб у країнах, які розвиваються, збереження архівних документів, а також на видання міжнародних архівних інформаційних довідників та покажчиків. Водночас існує низка спеціальних проектів та програм, в тому числі інформаційних, зокрема у галузі поширення безкоштовного програмного продукту та збереження фондів, навчання та доступу до джерел, що також сприяє підтримці і розвитку архівної галузі.

8. Ресурс архівного порталу є частиною загальної інформаційної структури загального порталу ЮНЕСКО, спрямованого на інформування про архівну стратегію та реалізацію завдань ЮНЕСКО, розвиток методів і інструментарію розбудови відкритих архівних мереж та систем міжнародного, регіонального, національного та локального рівнів, створення узгоджених правових засад архівної справи, розширення доступу до інформації за допомогою науково-пошукового апарату, організації та перекладу в електронну форму (оцифровування) документів, створення умов для фізичного та інформаційного захисту, сприяння вдосконаленню професійної освіті у сфері інформації та архівів, а також для стимулювання використання міжнародних стандартів та передового досвіду у сфері інформації та знань. На порталі існує можливість вільного діалогу з усіх питань щодо архівних проектів та програм, конкретних подій (архівні новини та дискусійний форум), що сприяє не тільки професійному спілкуванню архівістів, а й звичайних користувачів.

9. Інформаційні ресурси архівного порталу мають розвинуту систему пошуку, структуровані по директоріях, за соціальним призначенням та ієрархічним принципом організаційної структури установ та організацій, а також напрямами діяльності, тематичними розділами, адміністративно-географічним принципом: міжнародні, регіональні, національні, державні, комунальні, відомчі організації та їхні архіви. Науково-академічні та культурні інституції класифіковано також за предметно-тематичним принципом: університети, науково-дослідні інститути, установи літератури та мистецтв, музеї, аудіовізуальні інституції тощо. Велике коло громадських об'єднань та їхніх архівів систематизовано за алфавітом або за рівнем значущості для користувача. Архівний портал системою посилань тісно пов'язаний з порталом «Інформація та комунікація», «Бібліотеки», «Музеї», з програмами ЮНЕСКО «Інформація для всіх», «Міжнародна програма розвитку комунікацій», «Пам'ять світу», «Освіта для всіх», тематичними напрямами «Культурна спадщина та культурне розмаїття», «До суспільства знань» тощо.

10. Значний обсяг інформації зосереджено у ресурсі «Першоджерела», пошук яких здійснюється на порталі за призначенням та класифіковано за предметним принципом: документи / виставки / пошуковий апарат (каталоги, покажчики, довідники, архівні описи, бази даних) / проекти / інтернет-ресурси / архівна статистика / публікації документів та архівні описи. Надається доступ не лише до цифрових копій документів ЮНЕСКО як першоджерел її діяльності, а й до інших електронних архівів, а також масивів архівних документів різного виду, типу, походження, часу, які перебувають у численних архівах світу, що надали ЮНЕСКО свої лінки. Додаткові можливості пошуку інформації надаються на порталі за рахунок зв'язків з ресурсами: органи управління (Секретаріат, Виконавча рада, відділи, комітети та комісії ЮНЕСКО), тематичними напрямами: культура, природничі науки, соціально-гуманітарні науки, освіта, інформація та комунікація, загальні (великі) програми ЮНЕСКО.

11. Архівний портал ЮНЕСКО - окрема інформаційна архівна система ЮНЕСКО, яка є багатоаспектним джерелом не лише діяльності ЮНЕСКО в архівній сфері, що розкриває її фундаментальну роль в архівній діяльності та архівознавстві, а й важливим компонентом міжнародних ресурсів архівних інституцій та віртуальних архівів. Водночас вона виконує функцію інформаційного компонента інтернету, оскільки через зв'язки з іншими ресурсами створює умови для виходу за межі інформаційного ресурсу діяльності ЮНЕСКО у простір світової архівної справи та пов'язаних з нею сфер діяльності. Так створюються нові форми мережевих ресурсів міжнародного рівня, які включають багаторівневі та багатозмістовні ресурси різних видів та типів джерел, соціальних інституцій, що існують в оперативному режимі три останні роки, інша інформація переходить на постійне зберігання в електронному архіві. Архівний ресурс свідчить про надзвичайно важливу роль ЮНЕСКО в сучасних умовах, коли комунікація та інформація визначають подальші перспективи розвитку людства.

Список опублікованих праць

1. Кравцова О.А. Архівний портал ЮНЕСКО - структура, принципи формування та доступу / О. Кравцова [Текст] // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2007. - №3. - С. 53-57.

2. Кравцова О.А. Портал ЮНЕСКО як документально-інформаційна система та розвиток доступу до її архівних ресурсів / О. Кравцова [Текст] // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2007. - №4. - С. 15-22.

3. Кравцова О.А. Інформаційні бібліотечні та бібліографічні ресурси ЮНЕСКО у сучасному культурному діалозі / О. Кравцова [Текст] // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - 2008. - Вип. 22. - С. 133-137.

4. Кравцова О.А. Бібліотечні ресурси ЮНЕСКО: структура та специфіка інформаційного доступу / О. Кравцова [Текст] // Бібл. планета. - 2009. - №1. - С. 35-37.

5. Кравцова О.А. Документальні ресурси загального веб-порталу ЮНЕСКО - міжнародної організації з питань освіти, науки і культури / О. Кравцова [Текст] // Архіви України. - 2009. - №1-2. - С. 50-60.

6. Кравцова О.А. Архівний портал ЮНЕСКО та його англомовні ресурси / О. Кравцова [Текст] // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 20-22 травня 2008 р. / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв / М.С. Слободяник (голов. ред.) - К.: ДАКККіМ, 2008. - С. 186-188.

7. Кравцова О.А. Прагматичний та функціональний аспект когнітивної фразеології в контексті англомовного архівного порталу ЮНЕСКО / О. А Кравцова // Новітня філологія. - №10. - С. 290-294.

Размещено на Allbest.ru