Виникнення та суспільно-політичний розвиток Республіки Македонія (1991–2006 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Спеціальність 07.00.02 - Всесвітня історія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Виникнення та суспільно-політичний розвиток Республіки Македонія (1991-2006 рр.)

Усатенко Оксана Олександрівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії слов'ян

Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Яровий Валерій Іванович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри історії слов'ян

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Майборода Олександр Микитович,

заступник директора з наукової роботи

Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України,

кандидат історичних наук, доцент

Стрельчук Наталія Василівна,

доцент кафедри політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Захист відбудеться “12” жовтня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.01 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 349).

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий “09” вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук Г. М. Казакевич

Загальна характеристика роботи

Структура дисертації обумовлена об'єктом, предметом, метою та завданням дослідження. Загальний обсяг роботи становить 242 сторінки, з них основного тексту - 187 сторінок. Робота складається із списку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів, висновку, списку використаних джерел та літератури (561 позиція), двох додатків.

Вступ. Актуальність дослідження. Впродовж сторіч Балкани залишалися одним з найбільш нестабільних регіонів Європи, де стикалися політичні, релігійні, етнонаціональні протиріччя, що призводили до конфліктів та війн. Історія Македонії є ілюстрацією розв'язання суперечливих проблем на півострові, в якій переплелися різноманітні цивілізаційно-культурні компоненти.

Дезінтеграція СФРЮ призвела до розпаду федерації на самостійні держави, однією з яких була Республіка Македонія. Виникнення Македонії як незалежної держави, відбулося без застосування насилля, що викликає необхідність визначення витоків і передумов проголошення її державної незалежності. Македонія пройшла складний шлях міжнародного визнання, проте невирішені проблеми, насамперед щодо назви держави, залишаються та гальмують її поступ до європейських структур.

Актуальність дослідження полягає в необхідності вивчення досвіду розвитку багатокультурного македонського суспільства та аналізу витоків етнополітичного конфлікту 2001 р. в Македонії, з огляду на перманентну загостреність міжетнічних відносин в цьому регіоні Балкан. Оскільки посилення етносоціального протистояння, поглиблення протиріч на основі культурних, конфесійних та етнічних відмінностей в сучасних умовах не можуть обмежитися лише однією країною.

Становлення і суспільно-політичний розвиток Республіки Македонія майже не досліджені у вітчизняній історіографії, що потребує вивчення зазначеної проблеми. Україна та Республіка Македонія мають усталені двосторонні відносини, а розуміння сучасної історії дружньої слов'янської держави буде сприяти посиленню українсько-македонських зв'язків.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках державної бюджетної програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Історія української державності нової та новітньої доби” (державний реєстраційний номер 06 БФ 046-01).

Об'єкт дослідження - Республіка Македонія - балканська держава у 1991-2006 рр.

Предмет дослідження - процес становлення та суспільно-політичного розвитку македонської держави.

Мета дослідження: розкрити процес виникнення і становлення Республіки Македонія та об'єктивно визначити й проаналізувати головні аспекти суспільно-політичного розвитку македонської держави у 1991-2006 рр. Для реалізації мети визначено наступні завдання:

з'ясувати стан наукової розробки теми та джерельну базу дослідження;

розкрити історичні передумови виникнення Республіки Македонія, її конституційно-правове становлення та міжнародне визнання;

виявити особливості суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку Македонії; македонія етнополітичний конфлікт

проаналізувати причини, хід, врегулювання та наслідки етнополітичного конфлікту 2001 р. в країні;

визначити зовнішньополітичну спрямованість політики держави, а також розглянути розвиток українсько-македонських відносин.

Методологічну основу дослідження складають принципи історизму, системності та логічності, які зумовлюють вивчення і узагальнення інформації на основі науково-критичного аналізу. Їх реалізація стала можливою за рахунок використання загальнонаукових методів аналізу, синтезу, узагальнення, системного підходу. Загальнонаукові методи дослідження допомогли подати складний й багатогранний розвиток Республіки Македонія як цілісне явище. Використано спеціальні історичні методи: проблемно-хронологічний, із застосуванням якого було сформовано внутрішню структуру дисертації; ретроспективний, який дав змогу інтерпретувати сучасні явища в країні з позицій історичного минулого; історико-порівняльний, який допоміг виявити особливості становлення та суспільно-політичного розвитку Республіки Македонія серед інших балканських країн.

Хронологічні межі дослідження: охоплюють період з січня 1991 р. по липень 2006 р. Нижня хронологічна межа зумовлена прийняттям „Декларації про суверенітет Соціалістичної Республіки Македонія”, яка започаткувала процес становлення незалежної держави. Верхня межа дослідження визначається проведенням чергових виборів до Зібрання (парламенту) Республіки Македонія.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняній історії здійснено всебічне і комплексне дослідження проблеми, яка досі не набула об'єктивного висвітлення в українській та зарубіжній історіографії. До наукового обігу введено нові документи і матеріали. На основі аналітично систематизованій історіографічній та джерельній базі запропоновано власний погляд дослідника на історичні передумови виникнення Республіки Македонія. Вперше здійснено ґрунтовний аналіз поетапного становлення, міжнародного визнання державної незалежності та особливостей суспільно-політичного розвитку Македонії. Об'єктивно досліджені причини й особливості етнополітичного конфлікту 2001 р. в країні, запропоновано власну інтерпретацію його наслідків для македонської держави. Проаналізовано головні напрямки зовнішньої політики Македонії.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що дослідження маловивченої сторінки сучасної історії балканських народів сприятиме об'єктивному розумінню процесів в цьому регіоні, розвиткові вітчизняної історичної балканістики. Накопичений фактичний матеріал може бути використаним для подальших наукових досліджень новітньої всесвітньої історії, при підготовці монографій та підручників, а також як довідкове підґрунтя для вітчизняних дипломатичних робітників. На підставі результатів дослідження можуть бути розроблені спецкурси з історії сучасної балканської кризи.

Апробація результатів дослідження. Окремі положення та результати дисертації лягли в основу доповідей, оприлюднених на V та VI Міжнародних науково-практичних конференціях студентів, аспірантів та молодих учених „Шевченківська весна” (Київ, 2007-2008 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, присвяченої 90-річчю Гетьманату Павла Скоропадського „День науки історичного факультету” (Київ, 2008 р.); Другій Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, присвяченої

175-річчю Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Дні науки історичного факультету” (Київ, 2009 р.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі „Історіографія та джерельна база дослідження” проведено аналіз стану наукової розробки теми та джерел дослідження.

У підрозділі 1.1. „Історіографія проблеми” показано, що з часу проголошення Республіки Македонія накопичено значний фактографічний і об'ємний аналітичний матеріал та наукові праці стосовно її розвитку, які відрізняються ступенем інформативності та об'єктивності висвітлення подій. Для класифікації наукової літератури у дисертації використано регіональний, хронологічний та проблемний принципи.

Наукові розвідки російських істориків значною мірою присвячені висвітленню історичного „македонського питання”, причинам та наслідкам його актуалізації Македония : проблемы истории и культуры : [сб. ст.] / [РАН, Институт славяноведения ; отв. ред. Р. Гришина]. - М. : ИС, 1999. - 369 с.. З іншого боку, головна увага О. Гуськової, М. Мартинової, С. Романенко була спрямована на аналіз кризових явищ в СФРЮ, що призвели до розпаду федерації та утворення незалежних держав на її теренах. У цих працях лише частково висвітлюються політичні, соціально-економічні та етнодемографічні процеси, які відбувалися у незалежній Республіці Македонія Гуськова Е. История югославского кризиса (1990-2000) / Е. Гуськова. - М. : Русский национальный фонд ; Издатель А. Соловьев, 2001. - 717 с. ; Мартынова М. Балканский кризис : народы и политика / М. Мартынова. - М. : ИЭА РАН, 1998. - 466 с. ; Романенко С. Югославия : История возникновения, кризис, распад, образование независимых государств. - М. : ООО „Издательский центр научных и учебных программ”, 2000. - 500 с.. Російська історіографія досить однобічна в оцінці етнополітичного розвитку країни. Так, в етнополітичному конфлікті 2001 р. в Македонії А. Задохін, З. Кліменко, О. Гуськова, О. Пономарева, М. Ямбаєв вказують як визначальний лише албанський фактор та зовнішні конфліктогенні чинники Албанский фактор кризиса на Балканах / ред. Е. Гуськова. - М. : ИНИОН РАН, 2004. - 192 с. ; Задохин А. Пороховой погреб Европы / А. Задохин, А. Низовский. - М. : Вече, 2000. - 416 с. ; Пономарева Е. Политическое развитие постъюгославского пространства (внутренние и внешние факторы) / Е. Пономарева. - М. : Изд-во МГИМО-Университет, 2007. - 236 с..

Українські вчені А. Гуменюк, В. Безрученко, М. Каменецький, Є. Кузнєцов, А. Лапшин, О. Малиновська, А. Шилова та інші здійснили значний внесок у наукову розробку проблем югославської кризи, наслідків розпаду СФРЮ та позиції світового співтовариства стосовно розв'язання військово-політичної кризи на Балканах Лапшин О. Є. Конфлікт у колишній Югославії 1991-95 р.р. в загальноєвропейській політиці США : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук. : спец. 07.00.02 „Всесвітня історія” / О. Є. Лапшин. - О., 1999. - 16 с. ; Малиновська О. Югославський варіант // Політика і час. - К., 1993. - № 3. - С. 46-54 ; Шилова А. В. Роль світового співтовариства в урегулюванні югославської кризи та участь у цьому процесі України (90-ті роки ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук. : спец. 07.00.02 „Всесвітня історія” / А. В. Шилова. - К., 1998. - 18 с.. Проте, питання виникнення і розвитку Республіки Македонія не становило окремий об'єкт наукових інтересів дослідників.

Якісно вирізняються праці В. Ярового, які об'єктивно виокремлюють історію македонського народу на шляху до незалежності, що завершився проголошенням Республіки Македонія, як цілісний безперервний процес Яровий В. Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн ХХ століття : Підруч. для вищих навч. закл. / В. Яровий. - К. : Генеза, 2005. - 814 с..

У науковій розвідці М. Вулевич оглядово розглянуто процес конституційно-правового становлення Республіки Македонія Вулевич М. Республіка Македонія : історія становлення суверенної та незалежної cлов'яно-балканської держави / М. Вулевич // Правова держава. - 2001. - Вип. 12. - С. 534-548.. Варто відзначити статті С. Каменецького і А. Шилової, у яких розглядаються витоки та напрямки зовнішньої політики, а також внутрішньополітичного й економічного розвитку сучасної Македонії Каменецький М. Зовнішньополітичний курс сучасної Македонії / М. Каменецький // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - Вип. 32 (Ч. І). - 2002. - С. 48-55 ; Шилова А. Політичний та економічний розвиток Республіки Македонія на рубежі XX-XXI століття / А. Шилова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія „Історія”. - 2006. - Вип. 85-86. - C. 117-119. .

В українській історіографії проблеми розвитку Республіки Македонія найбільш повно досліджує Н. Стрельчук. У наукових розвідках автора висвітлено етнодемографічні процеси на македонських теренах, проблеми відносин Македонії із сусідніми країнами, політична трансформація македонської держави, які дозволяють прослідкувати витоки особливостей розвитку Республіки Македонія Стрельчук Н. Конфлікт 2001 р. у Македонії та роль НАТО і ЄС у його вирішенні / Н. Стрельчук // Історична панорама. - Чернівці, 2006. - Вип. 3 : Історія. - С. 89-103 ; Стрельчук Н. Трансформація політичної системи Республіки Македонія / Н. Стрельчук // Науковий вісник Чернівецького університету. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. - Вип. 325-325. - Чернівці, 2007. - С. 145-151..

Н. Стрельчук також досліджує проблему конфлікту 2001 р. в Македонії, зосереджується на визначенні ролі НАТО та ЄС у його вирішенні, яка на думку автора сприяла стабілізації ситуації в країні. Інші дослідники І. Кресіна та К. Вітман вважають, що конфлікт між македонцями й албанцями перебував у латентному стані упродовж 1990-х рр. й був прикладом типового балканського конфлікту за участі албанського фактора, а міжнародна спільнота, яка стала координатором врегулювання конфлікту, відстоювала власні геополітичні інтереси в Македонії Кресіна І. Албано-македонський міжетнічний конфлікт у Македонії / І. Кресіна, К. Вітман // Українсько-македонський наук. зб. - К., 2007. - Вип. 2. - С. 172-181..

Для висвітлення становлення і розвитку українсько-македонських відносин корисними є наукові й довідково-інформаційні статті українських науковців Т. Злуніциної, Г. Петрушенко та інших, також цікавий фактичний матеріал, зібраний у трьох випусках „Українсько-македонського наукового збірника”, підготовлених Національною бібліотекою України ім. В.І. Вернадського НАН України та Македонською академією наук і мистецтв Злуніцина Т. Україна - Македонія : вагомі здобутки в економічно-правовому забезпеченні двосторонніх відносин / Т. Злуніцина // Зовнішня торгівля : право та економіка. - К., 2002. - Вип. 2 (6), ч.1. - С. 133-138 ; Наукові відносини України та Республіки Македонія / Г. Г. Петрушенко, Є. О. Блажевич, А. С. Мирончук // Наука та наукознавство. - 2005. - № 3. - С. 65-72..

У роботах американських й західноєвропейських дослідників С. Вудвард, В. Мейєра, С. Рамет описово розглядаються історичні процеси в Македонії через призму югославської кризи та розпаду СФРЮ, у їх працях не виокремлено процес становлення і розвитку незалежної Республіки Македонії як окремий предмет дослідження Meier V. Yugoslavia : A History of Its Demise / V. Meier. - London : Routledge, 1999. - 279 р. ; Ramet, S. Nationalism and Federalism in Yugoslavia, 1962-1991 / S. Ramet. - Bloomington, IN : Indiana University Press, 1992. - 352 р. ; Woodward S. Balkan Tragedy : Chaos and Dissolution after the Cold War / S. Woodward. - Washington, DC : Brookings Institution, 1995. - 556 р. . Інші західні дослідники Л. Денфорд, П. Літота, Г. Поултон, Дж. Петтіфер, В. Рудометов, Дж. Ші висвітлюють проблеми модернізації історичного „македонського питання”, складові якого позначилися на сучасних реаліях Македонії: у внутрішніх міжетнічних відносинах та зовнішніх відносинах з сусідніми державами Liotta P. Mapping Macedonia: Idea and Identity / P. Liotta. - Westport, CT : Praeger, 2004. - 194 р. ; The new Macedonian question / ed. J. Pettifer. - Basingstoke, N.Y. : Palgrave, 2001. - 311 р.. Праці грецького автора Е. Кофоса та болгарського вченого В. Хаджиніколова суб'єктивні у запереченні виокремлення й розбудови державотворчої історії самобутнього македонського народу Kophos E. Nationalism and Communism in Macedonia : Civil Conflict, Politics of Mutation, National Identity / E. Kophos. - New Rochelle, N.Y. : A. D. Caratzas, 1993. - 336 р. ; Хаджиниколов В. Национално самоопределение, етническо самосъзнание и македонска нация / В. Хаджиниколов // Македонски преглед. - Бр. 1 (1996). - С. 5-34..

Більшість зарубіжних науковців основні причини конфлікту 2001 р. в Македонії схильні вбачати у низькій інтегрованості албанської національної меншини в македонську державу, відсутності громадянського суспільства Engstrom J. The Power of Perception : The Impact of the Macedonian Question on Inter-ethnic Relations in the Republic of Macedonia / J. Engstrom // The Global Review of Ethnopolitics. - 2002. Vol. 1/3. - Р. 3-17 ; Hislope R. When Being Bad is Good : Corrupt exchange in Divided Societies / R. Hislope // Postcommunist States and Societies : Transnational and National Politics. September 30 - October 1, 2005. - 39 р.. Так, англійський дослідник Дж. Філіпс акцентує увагу на протистоянні македонського й албанського націоналізму, хоча засуджує збройну боротьбу „албанських партизанів” у 2001 р. за „громадянські права”. Натомість американський вчений М. Чоссудовський та західноєвропейські дослідники У. Паскалі, У. Шнекенер вважають, що внутрішній конфлікт між македонцями й албанцями був спровокований зовнішнім втручанням і регульований з боку міжнародної спільноти в особі США, НАТО та ЄС, які керувалися політикою щодо Косово Chossudovsky М. Washington Behind Terrorist Assaults In Macedonia. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до статті: http://www.globalresearch.ca; Schneckener U. Developing and Applying EU Crisis Management, Test Case Macedonia / U. Schneckener // European Center for Minority Issues. - Paper 14, January 2002. - 43 р. .

Для об'єктивізації дослідження даної проблеми було проаналізовано праці албанських авторів П. Мільо, М. Кодра та ін. Аналізуючи статус албанців у Македонії, вони звертаються до історичних коренів „албанського питання”, національної політики Тіто, яка підтримала македонську ідентичність, натомість визначила другорядність албанського населення. На їх думку з розпадом СФРЮ новоутворена македонська держава відібрала „спадкові права” албанців, а тому постала потреба у їх поверненні Албанците во Македониjа / ред. М. Кодра. - Тетово: „Напредок”, 1994. - 651 с..

Питання становлення незалежної Республіки Македонія відображені в македонській історіографії. Однак, македонська історіографія знаходиться в процесі становлення власної школи, що зумовлює її національну суб'єктивність та розшарування відносно політичної орієнтації авторів. Македонські науковці Б. Ристовський, І. Катарджієв звертаються до природного права македонців на власну національну історію, самобутність нації та мови, самостійну незалежну державу Ристовски Б. Историjа на македонската нациjа / Б. Ристовски. - Скопjе : МАНУ, 1999. - 739 с.; Катарџиев И. Македониjа сто години по илинденското восстание / И. Катарџиев. - Скопjе : Култура, 2003. - 537 с..

У дотичних до теми дисертації працях Т. Груйовського, Н. Вельяновського, Л. Янчевої та інших відсутній об'єктивний аналіз внутрішніх та зовнішніх чинників, які сприяли виникненню Республіки Македонія Велjановски Н. Македониjа 1945-1991 државност и независност / Н. Велjановски. - Скопjе : ИНИ, Матица Македонска, 2002. - 406 с.; Jанчева Љ. Историско-политичките основи за осамостоjување на Република Македониjа 1971 - 1991 г. (докторска дисертациjа) / Љ. Jанчева. - Скопjе : Ун-т „Св. Кирил и Методиj” Скопjе, ИНИ, 2006. - 278 с.. Намагання об'єктивного відображення дійсності у працях македонських науковців Ц. Мояновського та С. Шкарича надало їм фактологічного характеру, де описово викладаються головні етапи формування та розвитку незалежної македонської держави Моjаноски Ц. Летопис на македонска демократиjа / Ц. Моjаноски. - Скопjе : Пакунг, 2000. - 361 с. ; Шкариќ С. Македониjа на сите континенти, мир -демократиjа - геополитика / С. Шкариќ. - Скопjе : Унион Треjд, 2000. - 575 с..

Корисними є праці македонських політологів Н. Габер, М. Лабовича, М. Малеської, А. Христової та ін., в яких детально висвітлено проблеми ефективності функціонування інститутів влади, еволюції політичної системи, рівень розвитку демократії в Македонії Лабовиќ М. Деполитиациjа или департизациjа на државната управа во Република Македония / М. Лабовиќ. - Скопjе : Де Гама, 1999. - 168 с. ; Малеска М. Етничкиот конфликт и прилагодувањето : (Македонија 1991 - 1997) / М. Малеска. - Скопје : Култура, 1998. - 149 с. ; Парламетарните избори 1998 во Македониjа / Л. Христова, В. Шопар, А. Jовевска, С. Сасаjковски. - Скопjе : ИСППИ, 1999. - 215 с. . Вони допомагають здійснити об'єктивний аналіз сучасних державотворчих та суспільно-політичних процесів в Республіці Македонія. Проблеми міжнародного визнання незалежної македонської держави через призму греко-македонських суперечностей щодо назви держави та внутрішньополітичної ситуації досліджені македонськими правознавцями Т. Петрушевською та Л. Фрчковським Фрчкоски Љ. Стекнувањето на независноста на Република Македониjа : политика и процедура / Љ. Фрчкоски // Република Македониjа - 60 години по АСНОМ. - Скопjе : МАНУ, 2005. - С. 133-145 ; Петрушевска Т. ООН и грчко- македонскиот спор околу името // Спорот за името меѓу Грциjа и Македониjа. - Скопjе, 2008. - С. 229-242..

Переважна частина македонських дослідників події 2001 р. в Македонії оцінюють як війну, в якій держава втратила здатність самостійно приймати рішення щодо свого майбутнього. На думку І. Бабановського, С. Кузєва, Й. Йорданова, С. Шкарича та інших метою албанців була не боротьба за права людини, а територіальний поділ македонської держави, в Македонії повторився Косовський сценарій, спланований міжнародною спільнотою в особі США, НАТО та ЄС Арсовски А. Воjната во Македониjа во 2001 година / А. Арсовски, С. Кузев, Р. Дамjановски. - Скопjе : ЦИНОМ, 2001. - 486 с. ; Бабановски И. ОНА - терористичка паравојска во Македонија. - Скопје : Веда, 2002. - 414 с. ; Јорданов Ј. Во фокусот на граѓанската војна во Македонија. - Скопје : Штрк, 2003. - 177 с. ; Шкариќ С. Правото, силата и мирот - Македонија и Косово. - Скопје : Култура, 2002. - 730 с..

Відмінність праць Ж. Даскаловського, В. Латіфі, Г. Цветанової та інших полягає у спробі об'єктивної оцінки політики македонського керівництва в питаннях демократичної трансформації держави, недоліки якої вплинули на суспільно-політичний розвиток Македонії, яка потребувала модернізації державного законодавства щодо міжнаціональних відносин Daskalovski Z. Walking on the Edge : Consolidating Multiethnic Macedonia 1989-2004 / Z. Daskalovski. - Globic : Chapel Hill, 2006. - 213 р. ; Latifi V. Macedonian unfinished crisis: challenges in the process of democratization and stabilization / V. Latifi. - Skopje : Foundation Konrad Adenauer, 2003. - 244 р. ; Цветанова Г. Културните разлики и општествената интеграција : Македонија пред и по Рамковниот договор / Г. Цветанова. - Охрид : Б.в., 2007. - 173 с.. Але, як вважають науковці В. Ачковська, Б. Ванковська, В. Поповський, М. Ніколовська, Г. Сельяновська-Давкова, Охридський Рамковий Договір, яким завершився збройний конфлікт 2001 р. в Македонії, утвердив етнічні відмінності замість дійсних демократичних основ громадянського суспільства; македонський народ був позбавлений права національної держави, яка перетворилася на двонаціональну албано-македонську державу, що у перспективі несе загрозу її федералізації Ачкоска В. Државноста на македонскиот народ од АСНОМ до Рамковиот договор (1944-2001) / В. Ачкоска // Социолошка ревиjа. - 2004. - Бр.1/2. - С. 71-86 ; Македонската транзиција во дефект : од унитарна кон бинационална држава / Н. Николовска, Г. Силјановска-Давкова. - Скопје : Магор, 2001. - 123 с. ; Поповски В. Охридскиот договор / В. Поповски // Република Македониjа - 60 години по АСНОМ. - Скопjе : МАНУ, 2005. - С. 147-160..

У підрозділі 1.2. „Характеристика джерел” висвітлено джерельну базу дисертації. Вона ґрунтується на архівних та опублікованих матеріалах, мемуарній літературі, періодичних виданнях, статистичних, хронологічних та довідкових збірниках. У дослідженні були використані матеріали Ф.2, оп.5 Історико-архівного управління Міністерства закордонних справ України (ІАУМЗСУ), який містить договори та угоди між Україною та Республікою Македонія; Ф.8, оп.100, де зберігаються документи, що висвітлюють діяльність Дипломатичного представництва України в Республіці Македонія, які дозволяють простежити розвиток ситуації в Македонії напередодні та в період етнополітичного конфлікту. Використано окремі матеріали Фонду Уряду Республіки Македонія та Фонду Зібрання Республіки Македонія. Для висвітлення українсько-македонських двосторонніх відносин у гуманітарній сфері використано матеріали поточного архіву Інформаційного центру з питань культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України.

Збірники офіційних документів частково віддзеркалюють позицію Македонії в процесі розпаду СФРЮ, політику республіканського керівництва щодо питання збереження Югославії, та більш повно висвітлюють конституційно-правове становлення самостійної Республіки Македонія Югославия в огне (1990-1992) : Документы, факты, комментарии / отв. ред. Е. Ю. Гуськова. - М. : ПОИР, 1992. - 370 с. ; Македония. Путь к самостоятельности : Документы / [РАН ; Институт славяноведения и балканистики ; Македонская академия наук и искусств ; Российский гуманитарный научный фонд / отв. ред. Е. Гуськова]. - М. : ОАО Издательство „Радуга”, 1997. - 528 c.. Наступні видання містять документи, які дозволяють дослідити складний процес міжнародного визнання та роль міжнародних організацій у збереженні миру в Македонії Former Yugoslavia through documents : from its dissolution to the peace settlement. / ed. S. Trifunovska. - The Hague, Boston, London : Martinus Njihoff, 1999. - 1346 р.; Международные организации и кризис на Балканах : Документы : [в 3 т.] / [РАН ; Институт славяноведения. Центр по изучению современного балканского кризиса / сост. и отв. ред. Е. Ю. Гуськова]. - М. : Индрик, 2000. - Т. 1,2. - 2000. - 495 с. ; Спорот за името меѓу Грциjа и Македониjа / гл. ред. С. Шкариќ. - Скопjе : Службен весник на Република Македонија, 2008. - 608 с.. Уваги заслуговує україномовна публікація Конституції Республіки Македонія 1991 р. Результатом фундаментальної роботи македонських науковців С. Георгієвського та С. Додевського стала публікація збірника, що нараховує 286 документів, які розкривають процеси суспільно-політичного розвитку македонської держави у період 1990-2005 рр. Документи за Република Македониjа 1990-2005 / уред. С. Георгиевски, С. Додевски. - Скопје : Правен факултет „Јустинијан Први”, 2008. - 1964 с.. Закони та постанови парламенту Македонії, а також тексти українсько-македонських договорів опубліковані в „Офіційному віснику Республіки Македонія” та „Офіційному віснику України”. Для визначення специфіки становлення партійної системи в Македонії використано збірники та автентичні програми політичних партій.

Низка опублікованих джерел дозволяє визначити особливості етнополітичного розвитку держави, наслідки Косовської кризи та перебіг збройного конфлікту 2001 р. в Македонії Албанский фактор в развитии кризиса на территории бывшей Югославии. Документы : [в 3 т.] / отв. ред. Е. Ю. Гуськова. - Т. 3. (2000-2005 гг.). - М. : Индрик, 2008. - 376 с. ; Бела книга : тероризмот на т.н. Ослободителна национална армија. - Скопје : Министерство за внатрешни работи на Република Македонија, 2001. - 355 с. ; Костова J. Незавршен мир. - Скопjе : Македонска искра, 2003. -
250 с. ; Милосавлевски С. Албанците во Република Македониjа 1945-1995. - Скопје : Студентски збор, 1997. - 439 с. ; Република Македониjа и бегалската криза'99 / ред. Љ. Станоjовска. - Скопjе : Министерство за информации, 2000. - 312 с..

Важливість мемуарної літератури для дослідження зумовлена обмеженим доступом до архівних матеріалів. Найбільш важливими та інформативними стали мемуари першого президента К. Глігорова (1991-1999), першого прем'єр-міністра Н. Клюсєва (1992), громадсько-політичного діяча Д. Ставрева Глигоров К. Македониjа е се што имаме / К. Глигоров. - Скоnje : ТРИ, 2001. - 578 с. ; Кљусев Н. Патот кон македонската независност / Н. Кљусев. - Скопjе : Матица македонска, 2001. - 666 с. ; Ставрев Д. Немир и размисли : за македонцките работи 2001 година : записи за „конфликтот во 2001 година” во Република Македониjа / Д. Ставрев. - Скопје : Култура, 2002. - 399 с.. Для аналізу подій 2001 р. були використані мемуари польового командира албанської Визвольної Національної Армії Ф. Веліу та генерала Армії Республіки Македонія П. Петровського. При цьому було враховано тенденційність у викладенні матеріалів, зумовлену політичною заангажованістю авторів.

Відомості стосовно подій в Республіці Македонія були використані із македонської та зарубіжної преси.

Для аналізу соціально-економічного та етнодемографічного розвитку держави було використано матеріали Державного інституту статистики Македонії. Ряд хронологічних та тематичних довідників дозволяють відтворити динаміку розвитку Македонії на шляху до незалежності, головні етапи суспільно-політичного розвитку держави, діяльність першого президента та внутрішньопартійну боротьбу за владу в Македонії Максимовски И. Македониjа во стратегиjата на Претседателот / И. Максимовски. - Скопjе : Матица Македонска, 1995. - 394 с. ; Тунтев А. Македониjа : прва декада : 1990-1999 / А. Тунтев. - Скопjе : МИ-АН, 2005. - 493 с..

Для висвітлення українсько-македонського співробітництва використано матеріали часописів, що містять інформаційний аналіз відносин між двома державами Україна і Європа (1990-2000 рр.) : Анот. іст. хроніка. / [І.М. Мельникова, І.В. Євсеєнко, М.В. Знаменська та ін. / НАН України ; Інститут історії України / відп. ред. С. В. Віднянський]. - Ч. 1 : Україна в міжнародних відносинах з країнами Центральної та Південно Східної Європи. - К., 2001. - 308 с..

Дисертаційна робота базується на широкому комплексі результатів соціологічних досліджень громадсько-політичного, етнокультурного та соціально-економічного розвитку македонського суспільства Политичката култура на граѓаните во Република Македониjа / К. Бабунски, Н. Габер, Е. Симоска. - Скопје : ИСППИ, 2001. - 143 с. ; Ташева М. Етничките групи во Македонија : современи состојби / М. Ташева. - Скопје : Филозофски факултет, 1998 - 253 с. ; United Nations Development Programme (UNDP). Early Warning Report, FYR Macedonia. - No. 1, 2003. - 66 р..

Значна кількість матеріалів міститься в мережі Інтернет. У першу чергу - це система офіційної документації ООН. Інформація про двосторонні відносини між Україною та Македонією міститься на веб-сайті Посольства України в Республіці Македонія. Інші інформативні дані щодо функціонування і суспільно-політичного розвитку македонської держави знаходяться на офіційних веб-сайтах органів влади Республіки Македонія.

У другому розділі „Виникнення та утвердження Республіки Македонія” висвітлено умови, за яких відбулося утворення нової балканської держави, розкрито етапи її становлення та міжнародного визнання.

У підрозділі 2.1. „Історичні передумови виникнення незалежної Македонії” висвітлено, що внаслідок складних історичних обставин македонський народ був позбавлений власної державності, що значною мірою було зумовлено національними інтересами балканських народів та політикою великих держав. Саме у складі федеративної Югославії, яка сприяла утвердженню македонської нації, соціально-економічному розвитку республіки, були закладені основи майбутньої суверенної і незалежної держави.

Загострення югославської кризи негативно вплинуло на соціально-економічний та міжетнічний розвиток Соціалістичної Республіки Македонія (далі - СРМ), але її керівництво не мало програми національного розвитку. Політика Словенії і Хорватії вплинула на рішення Х Конгресу Союзу комуністів Македонії (далі - СКМ) (листопад 1989 р.), які затвердили „ліберальну” концепцію політичної організації суспільства, було розпочато дискусію з актуальних питань державного будівництва. У Платформі СРМ щодо майбутньої Югославії (січень 1991 р.), яка базувалася на визначенні Македонії як суверенної національної держави, конкретної моделі трансформації СФРЮ не передбачалося. Під впливом ескалації югославської кризи, президенти СРМ та Боснії і Герцеговини запропонували концепцію „асиметричної конфедерації” Югославії, втілену у „Платформі Глігорова - Ізетбеговича” (червень 1991 р.).

У підрозділі 2.2. „Проголошення незалежності та конституційно-правове становлення держави” розглянуто процес становлення незалежної Македонії, внутрішньополітичну боротьбу в македонському суспільстві між македонськими правими й лівими партіями, а також етнічними партіями. Кроками конституційно-правового становлення держави впродовж 1991 р. стали: „Декларація про суверенітет СРМ”; референдум про незалежність, Конституція Республіки Македонія. Конституція задекларувала національну державу македонського народу, водночас гарантувала громадянську рівність та постійне співіснування „національностей” (національних меншин). Це положення викликало заперечення албанських політичних лідерів, які виступили за надання албанському населенню державотворчого статусу. Для збереження миру в країні Македонія підписала договір про виведення Югославської народної армії зі своєї території (лютий

1992 р.), відмовившись від озброєння на користь останньої.

У підрозділі 2.3. „Міжнародне визнання країни” показано, що Арбітражна комісія Мирної конференції по Югославії підтвердила виконання Республікою Македонія умов міжнародного визнання (січень 1992 р.). У Поправках до Конституції Македонія відмовилася від будь-яких територіальних претензій до сусідніх держав (січень 1992 р.), які у назві сусідньої держави вбачала Греція. У цей час Греція та Сербія просували ідею створення балканської конфедерації, що могла призвести до відновлення історичного „македонського питання”. Під тиском Греції, Македонія була прийнята до ООН під тимчасовою назвою „колишня югославська Республіка Македонія” (квітень 1993 р.). Підписання Тимчасової Угоди між Грецією та Македонією (вересень 1995 р.) сприяло інтеграції останньої в міжнародні організації, однак не вирішило головну проблему їх взаємовідносин.

У третьому розділі „Суспільно-політичний розвиток македонської держави” подано характеристику процесу розвитку македонської держави у суспільно-політичній, у тому числі соціально-економічній сфері, упродовж 1991-2006 рр.

У підрозділі 3.1. „Розбудова суспільно-політичних відноси в країні” досліджено напрямки суспільно-політичного розвитку держави протягом 1990-х рр. Відповідно до Конституції Македонія стала парламентсько-президентською республікою, але функції між гілками виконавчої влади, яку представляли уряд та президент держави, не були чітко розмежовані. Це у свою чергу призвело до зосередження з 1991 р. по 1995 р. повноти влади в руках першого президента. Після замаху на життя його вплив на уряд послабився. Протистояння між урядом та президентом особливо проявилося у 1999 р. в останній рік президентства Глігорова. У досліджуваний період не було отримано ефективного та збалансованого законодавства, яке б вирішило суперечності розподілу владних повноважень.

Визначено, що специфіка багатопартійної системи полягала у легітимному формуванні політичних партій на етнічній основі. Ситуація ускладнювалася ідеологічними розбіжностями між найбільшими македонськими партіями. Концепція „національної єдності” реалізовувалась через залучення албанський партій до урядових коаліцій, що діяли на основі міжпартіних домовленостей. За виключенням безпартійного „експертного уряду” (1992 р.) уряди 1992-1994, 1994-1998, 1998-2002 рр. були македоно-албанськими. Політичне розмежування суспільства відбулося на рівні етнокультурних відмінностей, насамперед, по вісі македонців (64 % населення) та албанців (22,3 %). Албанські партії виступали за утвердження державотворчого статусу албанців в Македонії, визнання албанської мови другою державною, впровадження принципів договірної демократії між етнічними групами при формуванні державних органів влади та при прийнятті рішень щодо сфери міжнаціональних відносин, впровадження двопалатного парламенту, введення посади віце-президента албанця; відкриття державного албанського університету (відомий як „Тетовський університет”). У той же час, на законодавчому рівні національні меншини були наділені широкими правами. З іншого боку македонській владі притаманне грубе адміністративне реагування на протести населення. Косовська криза 1999 р. негативно позначилась на соціально-демографічних та суспільно-політичних процесах в державі, але вдалося зберегти стабільність у країні.

У підрозділі 3.2. „Головні напрямки соціально-економічних перетворень” розкрито, що перехід до ринкової економіки методами „шокової терапії” в Македонії супроводжувався падінням виробництва, зниженням рівня ВВП, зубожінням населення, високим рівнем безробіття, зростанням зовнішнього боргу, корупцією, криміналізацією приватизаційного процесу та великого сектору тіньової економіки. Етнічний протекціоналізм поділив суспільство на рівні соціально-економічних характеристик. Представники національних меншин, насамперед албанці, з огляду на їх чисельність, були найменше залучені до участі в державних органах влади, фактично вилучені з приватизації суспільного капіталу. Макроекономічні показники вказували на регіональну поляризацію, найменш розвиненими були албанські аграрні общини на заході країни.

У підрозділі 3.3. „Етнополітичний конфлікт 2001 р. в Македонії та його наслідки” проаналізовано причини, хід та врегулювання конфлікту 2001 р. в країні, що мав етнополітичний характер, у тому числі досліджено його наслідки для македонської держави. Конфлікт був спровокований терористичними нападами албанської Визвольної Національної Армії (далі - ВНА) на македонські сили безпеки у січні 2001 р. Підписання договору між Македонією та Союзною Республікою Югославія про демаркацію спільного кордону (23 лютого) викликало заперечення косовських та македонських албанців, який разом із невирішеним статусом Косова, наявністю контрабандних каналів у регіоні стали зовнішніми чинниками конфлікту в Македонії. Вимоги ВНА фактично зводилися до програмних положень албанських політичних партій в Македонії. Під тиском міжнародної спільноти македонське керівництво підписало перемир'я із ВНА (5 липня). Результатом міжпартійних переговорів за посередництва ЄС та США щодо врегулювання конфлікту стало укладення Охридського Рамкового Договору (далі - ОРД), (13 серпня), який передбачав: припинення збройних дій, децентралізацію влади, недискримінаційне й справедливе представництво представників різних етнічних груп в органах державної влади; внесення поправок до Конституції; введення принципу подвійної більшості в парламенті у прийнятті рішень щодо сфери міжнаціональних відносин (фактично право veto на етнічній основі).

До 2006 р. було проведено новий перепис населення, прийнято закони про амністію, про місцеве самоврядування, проведено новий адміністративно-територіальний поділ, розширено представництво національних меншин („громад” згідно Поправок до Конституції) в державних органах влади, що передбачалося ОРД, (за винятком Закону про амністію). Незмінною залишилася практика залучення албанських партій до урядових коаліцій, які були сформовані після парламентських виборів 2002 та 2006 рр. Домінантними були депутати македонського та албанського етнічного походження, у той час коли нечисельні громади не мали своїх представників у парламенті. Албанські партії виступили за розширення ОРД, шляхом включення ще понад 150 законів, які мали прийматися через подвійну більшість у парламенті, щодо реформування процедури обрання уряду та інших державних органів державної влади на принципах договірної демократії, фактично перетворення Комітету з питань відносин між етнічними громадами на палату парламенту. Держава сприяє культурній взаємодії між громадами, легалізовано „Тетовський університет”, проте залишається значна комунікативна дистанція, насамперед, між албанцями й македонцями.

У четвертому розділі „Напрямки зовнішньої політики Республіки Македонія” здійснено аналіз зовнішньої політики македонської держави, систематизовано її успіхи та прорахунки.

Зовнішня політика Македонії носила найбільш витриманий й неагресивний характер у порівнянні з іншими югославськими республіками, що представлено у підрозділі 4.1. „Політика Македонії стосовно балканських країн”. Основними ускладненнями у відносинах з країнами регіону були: суперечності між Болгарією та Македонією відносно невизнання македонської нації та мови; заперечення македонської національної меншини в Болгарії та Греції; невизнання СРЮ до

1996 р. незалежності Республіки Македонія, відсутність двосторонніх угод про демаркацію прикордонної лінії, невизнання Сербською Православною Церквою Македонської Православної Церкви, підтримка Македонії західної політики в Косово. Македонсько-турецька співпраця не мала високих „економічних” дивідендів і мала швидше „психологічний” ефект. Стриманість відносин між Македонією та Албанією була зумовлена підтримкою Тірани вимог албанської національної меншини, які покращилися зі зміною ситуації в Албанії з 1997 р.

У підрозділі 4.2. „Зовнішньополітична спрямованість стосунків зі США, НАТО, ЄС та Росією” доведено, що пріоритетними зовнішньополітичними напрямками Македонії були відносини з США, НАТО та ЄС. Дипломатична, військова й економічна присутність Америки, яка керувалася власними інтересами, в Македонії була послідовною і значимою. Запорукою підтвердження своїх зобов'язань перед міжнародною спільнотою, стало надання логістичної підтримки силам НАТО КФОР у 1999 р., македонські миротворці були залучені до операцій із забезпечення миру і стабільності у складі різних місій НАТО. Між Македонією та ЄС у 2001 р. було підписано Угоду про асоціацію та стабілізацію. У грудні 2005 р. Македонії присвоєно статус держави-кандидата у члени ЄС, умовами чого була цілковита реалізація ОРД. Розвиток македонсько-російських відносин від початку становлення незалежної македонської держави не був пріоритетним для обох країн. Зближення країн відбулося на початку 2000-х рр., насамперед в економічній сфері.

У підрозділ 4.3. „Становлення та розвиток українсько-македонських відносин” подано характеристику двостороннього співробітництва між Україною та Македонією. Україна визнала нову балканську державу 23 липня 1993 р. Стабілізація ситуації в балканському регіоні сприяла зацікавленості обох країн у партнерстві та зближенні їх стратегічних інтересів. Між Україною та Республікою Македонія підписано понад 30 міждержавних, міжурядових та міжвідомчих договорів та угод у різних сферах. Роль України як головуючої в Раді Безпеки ООН в період розгортання етнополітичного конфлікту в Македонії була значною. З початку 2000-х рр. пожвавилося українсько-македонське торговельно-економічне, наукове та культурне співробітництво.

У висновках сформульовано загальні результати дослідження та викладено основні положення дисертації, які виносяться на захист:

- Аналіз історіографії проблеми засвідчив наявність наукового доробку різнопланового за проблематикою та обсягами висвітлення тих чи інших аспектів розвитку сучасної македонської держави. Встановлено, що багато проблем пов'язаних із виникненням та суспільно-політичним розвитком Республіки Македонія як незалежної держави не отримали належного висвітлення в історіографії. Багатопланове питання причин, характеру та наслідків подій 2001 р. знаходить часом діаметрально протилежні міркування дослідників. Джерельна база є різноманітною й достатньою для вирішення поставлених завдань дослідження.

- Розкрито, що саме у складі федеративної Югославії македонський народ отримав змогу розвивати власну державність. На початку переговорів щодо майбутнього статусу СФРЮ македонське керівництво схилялося до федеративного устрою Югославії, що тяжіла до союзу суверенних держав, оскільки дистанціювання Македонії від федерації означало втрату джерел фінансування, руйнацію єдиного економічного ринку, захисту від претензій сусідніх держав, слабкий обороноздатний потенціал, загострення міжетнічних відносин. Плюралізація політичної та економічної системи в Македонії була ініційована партійним керівництвом СКМ, яка започаткувала демократизацію суспільства та становлення багатопартійної системи. Під впливом подій у Словенії та Хорватії позиція Македонії еволюціонувала у напрямку конфедеративної трансформації СФРЮ у вигляді об'єднання незалежних держав, яка була окреслена у Платформі „Платформі Глігорова - Ізетбеговича”. Офіційна позиція Македонії після проголошення незалежності передбачала місце для можливого об'єднання югославських республік в єдине державне утворення. При цьому етапи становлення незалежної держави та легітимізації виходу Македонії із СФРЮ були здійснені не настільки швидко, у порівнянні з іншими республіками, але зважено і послідовно, у відповідності з міжнародно-правовими нормами. Конституція РМ 1991 р., якою завершився процес правового становлення Республіки Македонія визначила громадянську концепцію держави, але вона була змішана з національним македонським аспектом, оскільки титульною нацією в державі утверджувались македонці, що стало основою невдоволення албанського населення, яке набуло статусу національної меншини. Тривалий процес міжнародного визнання негативно позначився на розвитку держави. Компромісне рішення тимчасової назви, під якою Македонія стала членом ООН, а також підписання Тимчасової Угоди з Грецією уможливило залучення Македонії до міжнародних організацій, проте проблема назви держави залишилася відкритою. Але без назви держава втрачає основний елемент правової ідентичності та суб'єктивності в міжнародному праві та здатність рівноправних відносин з іншими правовими суб'єктами, власне саму державну легітимність.

- Виявлено особливості суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку Македонії. Перші полягали у недостатній політичній культурі, зумовленій нерозгалуженістю демократичних традицій; вираженні якостей культурно-етнічної гетерогенності суспільства. Етнополітична консолідація стримувалася поділом суспільства, який відбувся по вісі македонці-албанці, тим самим гальмувався розвиток громадянської демократії. В Македонії сформувалася етнічна дуалістична політична система, яка фактично складалася з македонських та албанських партійних блоків. Впроваджувані елементи договірної демократії не були законодавчо регламентовані. Концепція „національної єдності” передбачала інтеграцію громадян як „індивідуумів”, а не колективів, а з іншого боку національним меншинам були гарантовані досить широкі права. Албанські партії виступали з позицій державотворчого статусу албанців як „колективу”, тому ця концепція в македонському суспільстві не знайшла підтримки. Демократизація суспільно-політичного розвитку гальмувалася відсталою економікою, розбіжностями між етнічними групами на рівні соціально-економічних характеристик. Соціально-економічними особливостями розвитку держави були: нерозвиненість аграрних районів; низька урбанізація албанського населення; відсталість соціального сектору; загальна бідність населення; високий рівень безробіття; корупція; криміналізація приватизації суспільного капіталу та фактичне вилучення албанського населення з приватизаційного процесу; невелика кількість працюючих представників етнічних меншин у державних інституціях.

- Проаналізовано, що внутрішніми причинами етнополітичного конфлікту 2001 р. в Македонії стали: недосконалість політичної культури та прогалини демократизації держави; соціально-економічні наслідки постсоціалістичної трансформації; нашарування історичного „албанського” та „македонського питань”; відсутність спільної громадянської колективної пам'яті; зовнішня загроза - Косовська криза 1999 р., перетворилася не необ'єднуючий фактор. Зовнішніми конфліктогенними чинниками виступили: невирішений статус Косова; договір про демаркацію кордону між Македонією та СРЮ став приводом нападу ВНА на македонські сили безпеки, оскільки порушив усталені контрабандні канали, де зіткнулися економічні й етнонаціональні інтереси албанських збройних угрупувань. Однак, міжетнічні суперечності могли бути вирішені демократичними методами. З оглядну на привід і логістику конфлікт в Македонії не був виключно внутрішнім міжетнічним конфліктом. Під тиском міжнародної спільноти (США, НАТО, ЄС) Македонії було відмовлено у силовій перемозі над ВНА, хоча з іншого боку ескалація конфлікту несла загрозу громадянської війни. Впроваджені міжнародними посередниками механізми врегулювання етнополітичного конфлікту базувалися на конституційних змінах, які фактично означали задоволення вимог албанців. У результаті державотворчого статусу в країні поряд з македонцями набули албанці, турки, валахи, серби, цигани, боснійці та інші. Замість громадянської держави, яка гарантує рівні індивідуальні права кожного громадянина, конституційні зміни перетворили Македонію на державу „громад”, яка забезпечує їх колективні права. ОРД перекладає багатоетнічну будову македонського суспільства у політичну сферу та державні інституції. Політична система країни стала незбалансованим поєднанням елементів договірної та парламентарної демократії. У той же час ОРД має вузькі рамки, які фактично непристосовані до можливих змін обставин, тому вимоги албанських лідерів розширення рамкових положень зумовлюють можливість нового конфлікту в майбутньому, чому сприяє етнічний паралелізм суспільства.

- Визначено, що зовнішньополітична спрямованість Македонії формувалася в умовах складного процесу міжнародного визнання, фактичній зовнішній ізоляції. Євроатлантичні прагнення країни, а також стабілізація регіональної ситуації в середині 1990-х рр. зблизили інтереси балканських держав, з якими Македонія встановила дружні відносини. Однак наявність невирішених проблем, насамперед у відносинах з Грецією, гальмує не лише інтеграційний поступ Македонії, а й підриває її авторитет як міжнародно-правового суб'єкта. Негативні наслідки політизації історії вказують, що історична проблематика не повинна виходити за межі наукових дискусій. Актуалізація протиріч між сусідніми державами на початку 1990-х рр. спонукала Македонію шукати прихильників за межами Балканського півострову. Підтримка країни урядом США визначили прозахідну орієнтацію македонської держави. Стратегічною метою Македонії є членство в НАТО та ЄС, що залишається чи не єдиним об'єднавчим фактором македонського багатоетнічного суспільства. Переорієнтація зовнішньої політики Росії на Балканах з початку 2000-х рр. проявилася у зростанні співпраці із Македонією в торгівельно-економічній та енергетичній сферах. Активізація українсько-македонського співробітництва відбулася наприкінці 1990-х рр., проте його потенціал не використовувався у повній мірі. Зовнішньополітичні обставини впливають на геостратегію України та Македонії, від чого залежить інтенсивність та ефективність їх двосторонніх відносин. Політика України в кризовий період македонської держави стала потужним стабілізуючим фактором, що позначилося на зближенні інтересів та зв'язків між державами.