Документальна спадщина Ф. Матушевського: історико-джерелознавчий аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА

ім. М.С. ГРУШЕВСЬКОГО

УДК 930.2:Матушевський”19/20”

07.00.06 - історіографія, джерелознавство

та спеціальні історичні дисципліни

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

ДОКУМЕНТАЛЬНА СПАДЩИНА Ф. П. МАТУШЕВСЬКОГО: ІСТОРИКО-ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ

Якобчук Світлана Олександрівна

Київ - 2011



Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі джерел новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України ДУБРОВІНА Любов Андріївна Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського,Інститут рукопису, директор

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор ДАНИЛЕНКО Василь Михайлович Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, відділ теорії і історії археографії та споріднених джерелознавчих наук,провідний науковий співробітник

кандидат історичних наук,старший науковий співробітник МАГА Ірина Миколаївна Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв,Інститут інформаційної діяльності та соціальних комунікацій,кафедра документознавства та управління соціальними комунікаціями,професор

Захист відбудеться “29” вересня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.228.01 в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий “19” серпня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

О. О. Песчаний



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку історичної науки відбувається активна розбудова її джерельної бази, що спричинено зміною дослідницьких пріоритетів, концепцій, новим осмисленням багатьох її проблем. Вітчизняні учені все частіше звертаються до питання “повернення спадщини”, досліджуючи і публікуючи праці, щоденники, листування учених та представників українського національного руху ХІХ - початку ХХ ст., намагаючись вивчати минуле за допомогою творчих здобутків безпосередніх його учасників.

Одним з головних напрямів сучасних історико-джерелознавчих досліджень є активізація реконструкції комплексів джерел особового походження видатних особистостей, які були учасниками або свідками ключових змін своєї епохи, і зафіксували їх у власних працях, спогадах, листуванні. Класифікація та аналіз специфіки таких історичних джерел дозволяють персоналізувати історію в її багатогранності, підкреслити першочергове значення людського фактора та об'єктивно відтворити зміст і значення історичних подій.

До таких постатей належить і Федір Павлович Матушевський (1869-1919) - український державний, громадський діяч, педагог, юрист, публіцист, редактор, дипломат, активний учасник національного руху кінця ХІХ - перших двох десятиліть ХХ ст.

Ф. Матушевський залишив велику документальну спадщину, що репрезентована масивом друкованих праць, приватного листування, документів службової діяльності, щоденником. Він - автор 425 публікацій, серед яких науково-популярні, літературно-критичні статті, публіцистика. Масив його приватного листування, виявленого у державних архівах, рукописних колекціях бібліотек та інститутів НАН України, налічує 271 од. кореспонденції. Комплекс документів службової діяльності - це різні типи документів, складених та підписаних ним у період перебування на посаді посла УНР в Афінах.

Актуальність теми дисертації зумовлена рядом чинників: відсутністю комплексного дослідження постаті Ф. Матушевського та всебічного джерелознавчого аналізу його документальної спадщини; її інформаційним потенціалом для реконструкції громадсько-політичного та культурного життя України кінця ХІХ - перших двох десятиліть ХХ ст.; необхідністю належно оцінити роль Ф. Матушевського в цьому процесі.

Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах планової теми відділу джерел новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України “Джерела з історії суспільно-політичного і культурного життя українства (ХХ - початок ХХІ ст.)”. Державний реєстраційний номер 0107U008987.

Мета дослідження: на основі виявлення та вивчення джерельного комплексу багатоаспектної документальної спадщини Ф. Матушевського з'ясувати структуру, зміст та значимість цих джерел для дослідження громадського, політичного, культурного життя України наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. та місця в ньому особи Ф. Матушевського.

Для досягнення означеної мети необхідно вирішити такі завдання:

- визначити ступінь наукової розробки теми в історіографії;

- охарактеризувати і класифікувати джерельну базу дослідження;

- на основі аналізу різноманітних джерел висвітлити основні етапи життя Ф. Матушевського;

- дослідити походження, процес формування його документальної спадщини, склад, структуру, як історичного джерела, здійснити класифікацію, охарактеризувати її основні складові компоненти;

- проаналізувати зміст опублікованих праць Ф. Матушевського, розкрити джерельне значення його редакційно-видавничої діяльності та творчого доробку для дослідження історії вітчизняної публіцистики, національного руху, особливостей громадського, політичного, культурного життя України початку ХХ ст.;

- розкрити джерельне значення епістолярію Ф. Матушевського для дослідження його біографії, рис просопографічного портрету та вивчення подій громадського, політичного і культурного життя України 1880-1910-х рр.; документальний спадщина мату шевський громадський

- з'ясувати інформаційний потенціал масиву документів Ф. Матушевського, пов'язаних з його дипломатичною службою, розкрити їх значення для вивчення історії формування україно-грецьких відносин за доби Директорії та діяльності Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Греції в 1919 р.;

- визначити специфіку та значення документальної спадщини Ф. Матушевського як багатоаспектного джерельного комплексу особового походження для розкриття ролі особистості у культурно-історичному процесі України, з'ясування різних аспектів історичних подій досліджуваного періоду.

Об'єкт дослідження - документальна спадщина Ф. Матушевського у сукупності опублікованих праць та неопублікованих архівних джерел, що складається з документів його державної, громадської, редакційно-видавничої та творчої діяльності.

Предметом дослідження є визначення змісту, структури, джерельного значення документальної спадщини Ф. Матушевського для дослідження суспільно-політичного, історико-культурного процесу України в кінці ХІХ - на початку ХХ ст., зовнішньополітичної діяльності уряду Директорії.

Методи дослідження. Дисертація ґрунтується на засадах історизму, об'єктивності, системності. Використано загальнонаукові методи - аналітичний, синтетичний, класифікації, логічний, ретроспективний та історичні - історико-порівняльний, проблемно-хронологічний, біографічний, які дали можливість комплексно дослідити структуру, процес формування і долю документальної спадщини Ф. Матушевського. Застосовувалися джерелознавчі методи: евристичний, атрибуції та ідентифікації, критичний, археографічний, текстологічний. За їх допомогою встановлено походження та взаємозв'язки джерел, проаналізовано та систематизовано великий масив опублікованих праць Ф. Матушевського, доведено автентичність та датовано його листи, розкрито значення зафіксованої в них інформації для висвітлення громадського політичного і культурного життя України.

Хронологічні межі в широкому розумінні охоплюють період життя Ф. Матушевського (1869-1919 рр.), а у вузькому обмежуються останнім десятиліттям ХІХ - першими двома десятиліттями ХХ ст. - часом формування опрацьованих джерел та активної громадської діяльності Ф. Матушевського.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що

- вперше проведено комплексне дослідження усіх складових частин документальної спадщини Ф. Матушевського, що зберігається в архівах, бібліотеках, рукописних колекціях наукових установ України, до наукового обігу залучено значну кількість нових джерел;

- встановлено походження, процес формування, склад, структуру документальної спадщини Ф. Матушевського;

- проведено класифікацію та аналіз джерел, розглянуто офіційні документи, біографічні матеріали, праці, щоденник, епістолярій Ф. Матушевського, фотодокументи;

- з'ясовано основні етапи життя та діяльності Ф. Матушевського, уточнені біографічні відомості, складено найбільш повну бібліографію його праць;

- розкрито інформаційний потенціал джерельного комплексу науково-популярних, літературознавчих, публіцистичних праць Ф. Матушевського для вивчення особливостей громадського, політичного і культурного життя України перших двох десятиліть ХХ ст., розвитку національного руху після революції 1905 р. тощо;

- встановлено, що виявлене листування Ф. Матушевського дозволяє відтворити історію видання щоденних газет “Громадська думка” і “Рада”, простежити діяльність видавництва “Вік”, поглибити знання про життя та діяльність самого автора та багатьох його сучасників;

- аналіз документів дипломатичної діяльності та щоденника Ф. Матушевського дає можливість осягнути особливості початкового етапу функціонування дипломатичних інституцій України у 1917-1919 рр., поденно реконструювати історію діяльності Надзвичайної дипломатичної місії УНР у Греції;

- розкрито внесок Ф. Матушевського в історію національного і культурно-просвітницького руху України означеного періоду та у міжнародний імідж України.

Практичне значення результатів дослідження. Одержані результати ґрунтуються на значному за обсягом новому джерельному масиві, що вперше залучається до наукового обігу. Вони збагачують джерельну базу історії українського національного руху, громадського, політичного, економічного, культурного життя та міжнародних відносин початку ХХ ст. Наведений у дисертації фактичний матеріал, викладені положення та зроблені висновки можуть бути використані для підготовки узагальнюючих досліджень та розробки лекційних курсів з історії України, джерелознавства, історії української культури та видавничої справи, біографістики. Практичне значення має розшифрування численних псевдонімів та криптонімів, складання найповнішої на сьогодні бібліографії творів та атрибуція виявлених листів Ф. Матушевського.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися на 8 міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях і семінарах: Міжнародна наукова конференція “Проблеми гармонізації традиційних і новітніх бібліотечно-інформаційних ресурсів” (Київ, 2008 р.); Всеукраїнська (37-а) наукова шевченківська конференція (Черкаси, 2009 р.); Х Міжнародна наукова конференція молодих учених (Київ, 2009 р.); Міжнародна наукова конференція “Джерела локальної історії: методи дослідження, проблеми інтерпретації, популяризація” (Київ, 2009 р.); V науковий семінар до дня народження М.П. Старицького “Роль визначних особистостей - митців, діячів науки та культури у процесі формування національної самосвідомості наприкінці ХІХ - початку ХХ ст.” (Київ, 2009 р.); Треті всеукраїнські драгоманівські читання молодих істориків: Актуальні проблеми вітчизняної та світової історії (Київ, 2010 р.); ІІ Міжнародна наукова конференція молодих науковців, аспірантів, здобувачів: Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії (Рівне, 2010 р.); Всеукраїнська наукова конференція “Шості Богданівські читання” (Черкаси, 2010 р.). Текст дисертації був обговорений на засіданнях відділу джерел новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України.

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження відображені у 9 авторських статтях, 6 з яких опубліковані у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України для апробації результатів кандидатських і докторських дисертацій з історичних наук.

Структура дисертації зумовлена поставленою метою і завданнями. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, дев'яти параграфів, висновків, списку використаних джерел і літератури, чотирьох додатків. Загальний обсяг становить 293 с., з них 184 основного тексту. Список джерел і літератури - 49 с., додатки - 58 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, методологічні засади дослідження, вказані наукова новизна, практичне значення роботи, ступінь апробації одержаних результатів.

Розділ 1. - “Стан наукової розробки та джерельна база дослідження”.

У підрозділі 1.1. “Історіографія теми” проаналізовано дослідження, присвячені постаті Ф. Матушевського та публікації, у яких розглянуто окремі компоненти його спадщини.

Вперше згадки про Ф. Матушевського з'явилися у праці Д. Дорошенка “Історія України 1917-1923 рр.”, де описано його громадсько-політичну діяльність під час Першої світової війни і за доби УЦР.

У радянській історіографії ім'я Ф. Матушевського замовчувалося. Першою, виданою в Україні, працею, де містилися біографічні відомості про усіх членів родини Матушевських, була розвідка Г. СнєгірьоваСнєгірьов Г. Набої для розстрілу (Ненько, моя ненько…): [лірико-публіцистична розвідка] / Г. Снєгірьов. - К. : Дніпро, 1990. - 167 с.. У зарубіжній літературі особистості Ф. Матушевського присвячено статтю І. СвітаСвіт І. Федір Павлович Матушевський /І. Світ // Український історик. - 1978. - № 1-3(57-59). - С. 76-89. та публікації у довідкових виданнях.

Після проголошення незалежності України з'явилися короткі повідомлення біографічного характеру та статті О. РуденкоРуденко О. Ю. «Наш перший мученик преси» (Федір Павлович Матушевський) // Україна ХХ століття : культура, ідеологія, політика : зб. статей / Руденко О. Ю. - К., 2001. - Вип. 4. - С. 84-106., В. ДаниленкаДаниленко В. Доля сім'ї Матушевських / В. Даниленко // Історичний журнал. - 2004. - № 1-2. - С. 8-18., В. ПоліщукаПоліщук В. Безмежно відданий українській справі. Федір Матушевський очима Євгена Чикаленка / В. Поліщук // Київ. - 2008. - № 11-12. - С. 161-169; Поліщук В. Безмежно відданий українській справі. Федір Матушевський очима Євгена Чикаленка (Закінчення) / В. Поліщук // Київ. - 2009. - № 1-2. - С. 162-169., у яких на основі залучення маловідомих джерел частково відтворено громадсько-політичну і дипломатичну діяльність Ф. Матушевського.

В історіографії простежується тенденція до дослідження історичних подій та діяльності організацій, учасником яких був Ф. Матушевський, тому частково висвітлено його роль у роботі Української студентської громади м. Дерпта (С. Ісаков), становленні української преси, видавничої справи (В. Хоню, Л. Курінна), дипломатична діяльність (В. Соловйова).

Праці та епістолярну спадщину Ф. Матушевського почали залучати до наукового обігу в останні два десятиліття. 1997 р. перевидано його статтю про В. Антоновича, а у статтях О. Руденко і В. Поліщука проаналізовано деякі праці в ЛНВ, “Киевской старине”, “Раді”. Короткі історіографічні сюжети подано у вступних статтях до публікацій окремих документів зі спадщини Ф. МатушевськогоГирич І. Ще до проблеми “Аркас і Грушевський” / І. Гирич // Історія, історіософія, джерелознавство (статті, розвідки, замітки, есе): історичний збірник. - К., 1996. - С. 221-230; Син України: Володимир Боніфатійович Антонович : у 3 т. / [упоряд. В. Короткий, В. Ульяновський]. - К. : Заповіт, 1997 - Т. 2. - 1997. - 448 с.; Миронець Н. Листи Федора Матушевського до Євгена Чикаленка (1917 рік) / Н. Миронець // Український археографічний щорічник. - К., 2006. - Т. 13-14. - Вип. 10-11. - С. 640-675..

Історіографічний огляд наявних публікацій свідчить, що до вивчення постаті та доробку Ф. Матушевського вітчизняні учені зверталися лише частково, обираючи переважно історико-біографічний аспект дослідження. В цілому масив його документальної спадщини залишається маловідомим і досі не став предметом спеціального джерелознавчого дослідження.

У підрозділі 1.2 “Джерельна база та методика дослідження” підкреслено, що дисертація базується на трьох комплексах джерел: 1) документи офіційного походження; 2) творча спадщина Ф. Матушевського; 3) джерела особового походження.

Перший комплекс - документи державних і громадських установ, що дозволяють уточнити факти громадсько-політичної, дипломатичної діяльності Ф. Матушевського, з'ясувати пов'язані з нею події. Частково вони опубліковані у збірниках, присвячених періоду національно-визвольних змагань 1917-1921 рр., історії дипломатії. В останніх вміщено документи, які безпосередньо стосуються діяльності Ф. МатушевськогоДаниленко В.М. Надзвичайна дипломатична місія УНР у Греції (1919-1920 рр.) / В.М. Даниленко, Н.І. Миронець. - Кам'янець-Подільський : Абетка, 2006. - 136 с.; Дипломатія УНР та Української Держави в документах і спогадах сучасників : у 2 т. / [упоряд.: І.М. Гнатишин, О.С. Кучерук, О.О. Маврін]. - К. : Український письменник, 2008. - Т. ІІ. - 2008. - 377 с..

Значна кількість офіційних документів неопублікована і зберігається у фондах вітчизняних архівів. У ЦДІАК України - це Ф. 295 (Київський Тимчасовий комітет у справах преси), де містяться документи про видання газети “Громадська думка”; Ф. 318 (Київська судова палата), де відклалася слідча справа Ф. Матушевського 1906 р.; Ф. 712 (Київська духовна семінарія), де зберігається копія його атестата. У Ф. 3696 і 4441 (Міністерство закордонних справ УНР, Надзвичайна дипломатична місія УНР в Греції) ЦДАВО України відклалися документи Ф. Матушевського як глави посольства УНР у Греції, дипломатичний паспорт та ін.; Ф. 106 (Черкаське духовне училище) Держархіву Черкаської обл. містить документи про його педагогічну роботу.

Другий комплекс - науково-популярні, літературно-критичні, публіцистичні праці Ф. Матушевського у пресі, періодичних виданнях, збірниках. Це газети “Громадська думка”, “Рада” “Нова Рада”, “Днепровская молва”, журнали “Правда”, ЗНТШ, ЛНВ, “Киевская старина”, “Нова громада”, “Україна”, “Украинская жизнь”, “Основа”, “Воля”, збірники “Літературний збірник, зложений на спомин О.Я. Кониського”, “Чистому сердцем”.

Третій комплекс - опубліковані спогади і щоденники сучасників Ф. Матушевського: Є. Чикаленка, О. Лотоцького, А. Яковліва, С. Єфремова, Д. Дорошенка, у яких його охарактеризовано як активного громадсько-політичного та державного діяча.

Важливе місце у цьому комплексі джерел посідає епістолярна спадщина Ф. Матушевського та його кореспондентів. Частково вона залучена до наукового обігу. У працях І. Гирича, Н. Миронець, І. Старовойтенко, вибірково оприлюднено листування Ф. Матушевського до М. Грушевського, Є. Чикаленка, М. Аркаса. Також опубліковано зворотні листи О. Лотоцького, М. Вілінської.

Основний масив листування Ф. Матушевського неопублікований і зберігається у таких архівних фондах: ЦДІАК України - Ф. 537 (Особовий фонд Ф. Матушевського), Ф. 1235 (Грушевські -історики, етнографи, лінгвісти 1830-1958 рр.); ВР ІЛ НАНУ - Ф. 120 (С. Єфремов), Ф. 47 (В. Доманицький), Ф. 14 (О. Кобилянська), Ф. 77 (О. Кониський), Ф. 83 (В. Гнатюк), Ф. 100 (І. Белей), Ф. 4 (Марко Вовчок), Ф. 29 (В. Самійленко), Ф. 119 (До історії нової української літератури); ІР НБУВ - Ф. І (Літературні матеріали), Ф. ІІІ (Листування), Ф. 44 (Архів газети “Рада”), Ф. 114 (Товариство “Просвіта” в Києві), Ф. 170 (Родинний фонд Грінченків), Ф. 205 (В. Степаненко), Ф. 317 (С. Єфремов).

Джерельна база достатньо репрезентативна для всебічного історико-джерелознавчого дослідження документальної спадщини Ф. Матушевського з метою з'ясування її джерельної цінності для реконструкції громадсько-політичного, культурного життя України початку ХХ ст., розвитку україно-грецьких дипломатичних відносин протягом 1919 р. та ролі особи Ф. Матушевського в цих процесах.

Методологічну основу дисертації склали загальнонаукові принципи історизму, об'єктивності, системності, які передбачають виявлення і всебічне вивчення джерельного масиву. Методи логічний і класифікації дозволили дослідити процес формування і структуру спадщини Ф. Матушевського як історичного джерела. Аналітичний - сприяв аналізу змісту основних її складових; історико-порівняльний і біографічний - дали можливість співставити свідчення різних груп джерел, з метою вивчення основних етапів життя Ф. Матушевського. Евристичний - дозволив встановити масив його опублікованих праць та архівних документів, обставини походження і взаємозв'язки джерел, а камерально-археографічний - описати опрацьовані джерела. За допомогою методів атрибуції, ідентифікації, критичного систематизовано доробок Ф. Матушевського, доведено автентичність та датовано написані та отримані ним листи.

Розділ 2. - “Життєвий шлях та структура спадщини Ф. Матушевського (1869-1919)”. У підрозділі 2.1. “Основні етапи життя та діяльності Ф. Матушевського” проаналізовано джерела особового походження, документи службової діяльності, некрологи, наукові публікації, на основі яких реконструйовано біографію Ф. Матушевського, поділено її на хронологічні етапи. Шляхом співставлення інформації різних груп джерел уточнено факти його життя: період педагогічної діяльності на Черкащині, студентські роки, діяльність після закінчення університету, робота на посаді глави посольства УНР в Афінах.

Встановлено, що значне місце у масиві джерел, використаних для дослідження біографії Ф. Матушевського (особливо листуванні, щоденнику, спогадах сучасників) займає просопографічна інформація.

Підрозділ 2.2. “Структура документальної спадщини Ф. Матушевського” містить класифікацію доробку Ф. Матушевського як джерельного комплексу. Умовно він поділений на такі групи: 1) науково-популярні та літературно-критичні праці; 2) публіцистика та ін. статті у періодичних виданнях і пресі; 3) епістолярій; 4) спогади і щоденник; 5) документи службової діяльності.

На основі співставлення і порівняння відомостей з біографічних матеріалів, листів, редакторських примірників газет розшифровано псевдоніми та криптоніми Ф. Матушевського (20, з них 3 раніше невідомі). Це дало можливість розширити бібліографію його праць (454 позиції).

Перша група включає статті “Україна, Польща і Росія”, “В.Б. Антонович при світлі автобіографії та данних історії”, публікації, присвячені Т. Шевченку: “К. Брюллов и Т. Шевченко”, “Великі роковини. До 50-ліття смерті Шевченка”, “Шевченко, славянофильство и западничество”, “Поезія волі й правди”, “Т. Шевченко”, критичну статтю “Жертви переходной эпохи” та ін.

До другої групи віднесено статті Ф. Матушевського у таких виданнях: “Рада”(288)В дужках вказано кількість виявлених публікацій Ф. Матушевського у згаданих виданнях., “Громадська думка”(48), ЛНВ (30), “Киевская старина”(8), “Комашня”(7), “Нова громада”(5), “Нова Рада”(4), “Основа”(2), ЗНТШ (2), “Правда”(2), “Украинская жизнь”(1) та ін. За змістом і формою це різнопланові праці: глибокі аналітичні статті, газетні передовиці, замітки, некрологи, рецензії, художньо-публіцистичні твори.

Третя група джерел - приватне листування Ф. Матушевського. Встановлено, що він активно листувався з громадсько-політичними діячами, митцями, літераторами. Його адресати: С. Єфремов (57)В дужках вказано кількість листів Ф. Матушевського до кожного адресата., В. Доманицький (46), М. Грушевський (29), Є. Чикаленко (20), Б. Грінченко (15), О. Кобилянська (4), В. Дурдуківський (2), М. Аркас (2), П. Стебницький (2), О. Кониський (2), А. Ніковський (1), В. Науменко (1) та ін.

Четверта група включає щоденник Ф. Матушевського (1919 р.) та його спогади про В. Доманицького (1911 р.).

До п'ятої групи віднесено документи його службової діяльності. Це звіти, повідомлення, доповідні записки, телеграми і листи до міністра закордонних справ УНР та урядовців Греції, накази, уповноваження тощо. Масив цих джерел містить відомості з історії діяльності української місії в Афінах і характеризує її керівника як політика та дипломата.

У параграфі проаналізовано кожну групу джерел. Відзначено, що зафіксована у творчому доробку, листуванні, щоденнику та документах службової діяльності Ф. Матушевського інформація дає можливість заповнити ряд прогалин у дослідженні особливостей громадсько-політичного і культурного життя України початку ХХ ст., з'ясувати громадську позицію автора, розширити знання про формування україно-грецьких дипломатичних відносин за доби Директорії.

Розділ 3. - “Творчий доробок та листування Ф. Матушевського як джерело дослідження громадсько-політичного і культурного життя України кінця ХІХ - початку ХХ століття”. У підрозділі 3.1. “Джерельна значущість та інформаційний потенціал науково-популярних та літературознавчих праць Ф. Матушевського” показано значення його публікацій для дослідження історії національного руху та літературного процесу України. У масиві літературознавчих праць значне місце займає постать Т. Шевченка, проблема формування його громадської позиції, перший період творчості. У публікаціях автора зафіксовані відомості про літературний доробок А. Свидницького та В. Самійленка, показано процес їх творчого зростання, визначено місце в історії вітчизняної літератури.

Важливе джерельне значення має стаття “В.Б. Антонович при світлі автобіографії та данних історії”, що є науково-популярною літературно-критичною і біографічною водночас. Вона містить інформацію про формування національного світогляду та наукових поглядів ученого. У праці “Україна, Польща і Росія” з українофільських позицій оцінено події вітчизняної історії. Опираючись на дослідження М. Грушевського, автор підкреслював перманентне прагнення українців до національно-культурної автономії, самовизначення, державності.

Науково-популярні та літературознавчі праці Ф. Матушевського є важливим джерелом для дослідження творчості українських письменників, наукових поглядів учених. Історичні праці мають науково-просвітницький характер, сприяють осмисленню історичного процесу в Україні. Вони містять інформацію, що дозволяє з'ясувати громадську позицію автора, причини його підвищеного інтересу до зазначеної тематики, а отже є джерелом для вивчення його світогляду.

У підрозділі 3.2. “Публіцистика Ф. Матушевського як джерело з історії національного руху, політичного та громадського життя України початку ХХ століття” проаналізовано зміст публіцистичних праць Ф. Матушевського. Встановлено, що публіцистика становить основу його документальної спадщини і є важливим джерелом для вивчення історії українського національного руху після революції 1905 р. Наскрізною темою більшості праць була ідея національного відродження українського народу, формування його національної свідомості шляхом забезпечення невід'ємних громадянських прав і демократичних свобод, вільного розвитку національної мови, освіти. Об'єкт дослідження у багатьох статтях - політичні події: вибори та діяльність Державних Дум, законодавство щодо аграрного питання, національної преси тощо. Огляди суспільно-політичного життя за 1907-1908 рр. містять розгорнутий аналіз подій, що відбувалися в країні, так би мовити на очах автора. Значну увагу він приділяв проблемам народної освіти, мовному питанню. Біографічні праці Ф. Матушевського дають матеріал для реконструкції життєвого та творчого шляху українських учених, письменників, громадських діячів. З 1917 р. у його доробку з'являється тема боротьби за українську державність, яку він спочатку бачив у формі широкої національно-територіальної автономії, а потім повної незалежності.

Публіцистика Ф. Матушевського містить цінну фактологічну інформацію, статистичні данні та відображає громадянську позицію автора, як безпосереднього очевидця подій.

У підрозділі 3.3. “Епістолярій Ф. Матушевського - джерело дослідження громадсько-політичного та культурного життя України 1890-1910-х років” зазначено, що епістолярну спадщину Ф. Матушевського можна розглядати як самобутній комплекс джерел, у якому відображені не лише події громадського, культурного і політичного життя України, а й сюжети, що дозволяють реконструювати біографію автора та деяких діячів кінця ХІХ - початку ХХ ст. Більшість адресатів Ф. Матушевського були відомими представниками українського національного руху, що у значній мірі визначило характер і зміст кореспонденцій. Листування з С. Єфремовим, В. Доманицьким, Є. Чикаленком, М. Грушевським містить ряд відомостей для дослідження історії національної преси та видавничої справи в Україні: роботу видавництва “Вік”, організацію видання газети “Громадська думка”, редакційну політику часопису “Рада” тощо.

Встановлено, що значний джерельний потенціал має листування Ф. Матушевського з О. Кобилянською, В. Винниченком, Б. Грінченком, М. Кропивницьким тощо, бо дає матеріал про загальний стан літературного процесу в Україні в кінці ХІХ - на початку ХХ ст., обставини створення і видання художніх творів.

У листах, адресованих М. Грушевському, Є. Чикаленку, відклалася інформація про особливості громадського і політичного життя Києва у період і після російської революції 1905 р. та Української революції 1917 р.

Значну інформаційну вартість мають листи, датовані 1898-1904 рр. Це особливо важливо з огляду на відсутність документів цього періоду для реконструкції біографії Ф. Матушевського.

Розділ 4. - “Джерела з історії дипломатичної діяльності Ф. Матушевського”. У підрозділі 4.1. “Документи службової діяльності Ф. Матушевського - джерело дослідження діяльності Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Греції” показано, що період дипломатичної діяльності Ф. Матушевського представлений репрезентативним комплексом джерел з історії діяльності українського посольства в Греції протягом перших 8 місяців його існування. Проаналізовано масив різноманітних за змістом і формою документів: звіти, меморандум до королівського уряду Греції, накази, розпорядження, службове листування та ін. У поєднанні з іншими джерелами вони дають можливість сформувати цілісне уявлення про особовий склад, умови праці, матеріальне становище, основні напрями роботи дипломатичного представництва в Афінах і роль Ф. Матушевського у формуванні добросусідських відносин Греції та УНР на початку ХХ ст.

У підрозділі 4.2. “Щоденник Ф. Матушевського як джерело з історії зовнішньополітичної діяльності УНР” показано джерельну цінність щоденника Ф. Матушевського, у якому зафіксовано інформацію про обставини створення, головні напрями діяльності українського посольства в Греції у 1919 р., та роботу автора на посаді керівника цієї установи. У рукописі містяться відомості про ділові зустрічі Ф. Матушевського з представниками уряду та зарубіжних посольств, його намагання налагодити зв'язки з афінською пресою, взаємовідносини членів української місії, суспільно-політичне та соціально-економічне становище Афін та ін. Щоденник також дає матеріал для реконструкції біографії автора, зокрема подій останнього року його життя.



ВИСНОВКИ

У висновках сформульовані основні результати дослідження, які виносяться на захист:

1. На основі аналізу історіографії з теми дисертації з'ясовано, що творчий доробок та епістолярій Ф. Матушевського на початок ХХІ ст. залишаються недостатньо дослідженими. Перша біографічна стаття опублікована І. Світом у 1970-х рр. Науковий інтерес до біографії та спадщини Ф. Матушевського значно пожвавився після відновлення державної незалежності України, про що свідчать праці О. Руденко, В. Даниленка, В. Поліщука та ін. За останні два десятиліття до наукового обігу залучено частину його творчого доробку, листування, документів службової діяльності (В. Короткий, В. Ульяновський, І. Гирич, Н. Миронець, І. Старовойтенко), але узагальнююче історико-джерелознавче дослідження всього комплексу документальної спадщини відсутнє.

2. Джерельна база дослідження складається з: 1) документів офіційного походження, які містять інформацію про службову та громадську діяльність Ф. Матушевського у складі політичних партій, громадських організацій (ТУП, УДРП, УЦР та ін.) та дипломатичного представництва УНР в Греції; 2) його науково-популярних, літературознавчих, публіцистичних праць, опублікованих у журналах, газетах, літературних збірниках; 3) джерел особового походження (спогади, щоденники, епістолярій).

Джерельна база є достатньо репрезентативною для комплексного джерелознавчого дослідження документальної спадщини Ф. Матушевського, з'ясування її інформаційного потенціалу для реконструкції громадського, політичного та культурного життя України кінця ХІХ - перших двох десятиліть ХХ ст. Опрацьовані джерела зберігаються у 32 фондах чотирьох державних архівів та рукописних колекцій одного наукового інституту і однієї державної бібліотеки України: ЦДАВО України, ЦДІАК України, Держархів Миколаївської обл., Держархів Черкаської обл., ВР ІЛ НАНУ, ІР НБУВ.

3. Усі документи використано для реконструкції життя та діяльності Ф. Матушевського, уточнено біографічні відомості, з'ясовано основні етапи його становлення як громадянина, публіциста, державного, політичного діяча. Виокремлено вісім хронологічно послідовних етапів життєвого шляху, що характеризуються різним змістом та характером діяльності (навчання, служба, редакційно-видавнича та громадська діяльність), місцями перебування та формуванням національної свідомості, еволюцією поглядів на засоби і форми утвердження національної незалежності.

У джерелах, залучених для дослідження біографії Ф. Матушевського, міститься значний пласт інформації, що дозволяє реконструювати його просопографічний портрет.

4. Комплексне історико-джерелознавче дослідження документальної спадщини Ф. Матушевського дозволило встановити її внутрішню структуру, що складається з кількох взаємопов'язаних груп джерел. Вони висвітлюють основні напрями його творчості та сферу інтересів. Це науково-популярні, літературознавчі та літературно-критичні праці Ф. Матушевського, значна за обсягом публіцистика, рецензії, біографічні нариси, спогади, щоденник, листування, документи службової діяльності. Загальна кількість використаних джерел - понад 500 од.

5. Масив виявлених друкованих праць Ф. Матушевського налічує 425 од. Доведено, що центральне місце у його доробку посідає публіцистика. Більшість публіцистичних праць присвячено політичним подіям в Російській імперії після революції 1905 р., виборам у І, ІІ, ІІІ, ІV Державні Думи, аграрним відносинам, фінансовій політиці уряду, діяльності земств, проблемам шкільної освіти, мовному питанню, становищу української преси тощо. У літературознавчих працях домінуюче місце займає постать Т. Шевченка. Розглянуто особливості творчості й інших особистостей: А. Свидницького, В. Самійленка та ін. Науково-популярні праці є джерелом для вивчення громадської позиції та поглядів Ф. Матушевського, його бачення історії українського національного руху.

6. Цінним джерелом є епістолярій. Більшість адресатів Ф. Матушевського були видатними представниками українського національного руху, що визначило характер і зміст кореспонденцій. Листування з С. Єфремовим, В. Доманицьким, Є. Чикаленком, В. Дурдуківським, М. Грушевським, містить відомості для дослідження видавничої справи в Україні. У кореспонденціях відображено роботу та творчі проекти видавництва “Вік”, процес зародження та існування газети “Громадська думка”, деталі внутрішньо-редакційної політики часопису “Рада”, особливості співпраці Ф. Матушевського з ЛНВ. Значний масив становить листування із українськими письменниками, де розкривається загальний стан літературного процесу в Україні наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

У листах до М. Грушевського та Є. Чикаленка міститься інформація про особливості громадського та політичного життя Києва у період російської революції 1905 р. та реакції, а також Української революції 1917 р.: страйковий рух перших років ХХ ст., діяльність УЦР, зокрема оцінка універсалів та дій лідерів уряду та ін. Значну інформаційну вартість також мають листи, написані і отримані Ф. Матушевським у період навчання в університеті, бо з них можна дізнатися про рух молоді в місті Юр'єв протягом 1898-1904 рр. та основні напрями діяльності Української студентської громади.

7. Документи службової діяльності Ф. Матушевського є самостійним масивом джерел для вивчення історії формування та діяльності Надзвичайної дипломатичної місії УНР у Греції протягом перших восьми місяців її існування. Це різноманітні за змістом, формою, видовими характеристиками документи, які разом з допоміжними свідченнями дають можливість сформувати цілісне уявлення про особовий склад, умови праці, матеріальне становище, основні напрями діяльності дипломатичного представництва в Афінах та його роль у формуванні добросусідських відносин Греції та молодої української держави на початку ХХ ст.

8. Важливим історичним джерелом є щоденник Ф. Матушевського, виявлений у вигляді рукописної копії. Цей документ - цінне джерело для дослідження обставин створення і основних напрямів діяльності Надзвичайної дипломатичної місії УНР у Греції. Вміщена у ньому інформація доповнює дані офіційних документів з архіву цієї установи і дозволяє уточнити ряд фактів та подій історії та дипломатії України початку ХХ ст. У щоденникових записах зафіксовані важливі деталі для реконструкції біографії, просопографічного портрета Ф. Матушевського, характеристики його громадянської позиції. Підвищують цінність щоденника коментарі Ю. Матушевського, бо дають знання про останні дні життя глави українського посольства, роботу місії протягом 1920 р., містять бібліографію праць Ф. Матушевського, написаних і виданих за кордоном.

9. Документальна спадщина Ф. Матушевського - складне джерельне утворення, що складається з комплексів джерел різних за змістом та походженням. Більшість праць Ф. Матушевського не втратила своєї актуальності. Інформація, зафіксована у його статтях, щоденнику, листуванні, службових документах дозволяє з'ясувати особливості українського національного руху в умовах реакційної політики урядових установ Російської імперії, його державницького спрямування у період Української революції, а також окремих аспектів зовнішньої політики УНР.

Творчий доробок Ф. Матушевського органічно пов'язаний з розвитком ідеї національного відродження українського народу шляхом забезпечення останньому громадянських прав і демократичних свобод, вільного розвитку національної мови, освіти, культури та глибинного реформування провідних галузей суспільно-політичного, економічного життя країни та здобуття незалежності.

10. У результаті проведеної евристичної роботи у фондах вітчизняних архівів, рукописних колекціях бібліотек та інститутів НАН України, опрацювання матеріалів періодичної преси, наукових публікацій розшифровано псевдоніми та криптоніми Ф. Матушевського, складено найповнішу на сьогодні бібліографію його творів. З'ясовано загальну чисельність та місце знаходження виявлених листів Ф. Матушевського, здійснено атрибуцію частини кореспонденцій, опрацьовано біографічні довідки про його адресатів і кореспондентів.

11. Проведене дослідження засвідчило наявність ряду прогалин, насамперед, у біографії Ф. Матушевського. Не можна також ствердно заявляти, що у ході написання дисертації вдалося виявити весь його творчий доробок, позаяк він часто залишав свої праці без підпису, а редакторські примірники періодичних видань не збереглися повністю або відсутні взагалі. Це зумовлює необхідність подальшої пошукової роботи.

12. Враховуючи наукове значення та джерельну цінність документальної спадщини Ф. Матушевського, доцільно опублікувати його щоденник у повному обсязі, листування, перевидати окремі літературознавчі і публіцистичні праці.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Якобчук С.О. Листування Ф.П. Матушевського до М.С. Грушевського (1896-1911рр.) як історичне джерело /С.О. Якобчук // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2009. - Вип. 13. - С. 368-381.

2. Якобчук С.О. Щоденник Ф.П. Матушевського як історичне джерело /С.О. Якобчук // Архіви України. - 2009. - № 6. - С. 199-210.

3.Якобчук С.О. Джерела для дослідження біографії Ф.П. Матушевського /С.О. Якобчук // Університет. - 2009. - № 5. - С. 77-87.

4. Якобчук С.О. До історії Надзвичайної дипломатичної місії УНР у Греції (за матеріалами щоденника Ф.П. Матушевського) /С.О. Якобчук // Наукові записки: зб. праць молодих учених та аспірантів. - К. : Ін-т укр. археогр. та джерел. ім. М.С. Грушевського НАН України, 2010. - Т. 19. - Ч. 1. - С. 360-370.

5. Якобчук С.О. Листування Ф.П. Матушевського з українськими письменниками /С.О. Якобчук // Київська старовина. - 2010. - № 4. - С. 126-147.

6. Якобчук С.О. Документи Ф.П. Матушевського - джерело дослідження діяльності дипломатичної місії УНР в Греції /С.О. Якобчук // Університет. - 2011. - № 1. - С. 94-105.

Публікації, які додатково відображають результати дослідження:

1. Якобчук С.О. Спогади сучасників Ф.П. Матушевського як джерело дослідження його громадської і політичної діяльності /С.О. Якобчук // Актуальні проблеми вітчизняної та світової історії : зб. наук. статей учасників Третіх всеукраїнських драгоманівських читань молодих істориків, Київ, 12 березня 2010р. / відп. ред. О.В. Потильчак. - К. : Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2010. - С. 397-405.

2. Якобчук С.О. Листування Ф.П. Матушевського до С.О. Єфремова як джерело дослідження громадського життя України початку ХХ ст. /С.О. Якобчук // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: зб. наук. праць: наукові записки РДГУ. - Рівне, 2010. - Вип. 20. - С. 287-289.

3. Якобчук С.О. Джерельне значення публікацій Федора Матушевського у газеті “Громадська Думка” (1905-1906 рр.) /С.О. Якобчук // Українознавство. - 2010. - № 2. - С. 174-179.



АНОТАЦІЯ

Якобчук С.О. Документальна спадщина Ф.П. Матушевського: історико-джерелознавчий аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю: 07.00.06. - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. - Київ, 2011.

У дисертації вперше здійснено комплексне історико-джерелознавче дослідження всього масиву документальної спадщини Ф. Матушевського - відомого українського громадсько-політичного діяча, публіциста, редактора та дипломата. Проведена велика евристична робота, атрибуція та класифікація доробку Ф. Матушевського як цілісного джерельного комплексу. На основі численних та різноманітних за змістом і видовими характеристиками джерел реконструйовано основні етапи життєвого шляху Ф. Матушевського, з'ясовано джерельну значимість його науково-популярних, літературознавчих та публіцистичних праць для дослідження історії українського національного руху, подій громадського, політичного, культурного життя та літературного процесу України початку ХХ ст. Аналіз епістолярної спадщини Ф. Матушевського показав, що її можна вважати самостійним комплексом джерел, у якому зафіксовано цінні відомості про події громадського, політичного, культурного життя України 1890-1910-х рр., а також сюжети, що дозволяють більш повно відтворити біографію автора листів. В ході дослідження виявлено і здійснено аналіз рукописної копії щоденника Ф. Матушевського, визначено його значення для вивчення історії діяльності Надзвичайної дипломатичної місії УНР у Греції (1919-1920 рр.) та політичної діяльності автора. У додатках відображені кількість та місця зберігання виявлених листів, подані біографічні довідки про адресатів та кореспондентів Ф. Матушевського та складено найповнішу на сьогодні бібліографію його праць (454 позиції)

Ключові слова: Ф. Матушевський, джерелознавство, документальна спадщина, епістолярій, щоденник, історія України, дипломатія.



АНОТАЦИЯ

Якобчук С.А. Документальное наследие Ф.П. Матушевского: историко-источниковедческий аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности: 07.00.06. - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Институт украинской археографии и источниковедения им. М.С. Грушевского НАН Украины. - Киев, 2011.

В диссертации впервые комплексно исследуется весь массив документального наследия Ф. Матушевского - известного украинского общественно-политического деятеля, публициста, редактора и дипломата. Проведена большая эвристическая работа, атрибуция и классификация наследия Ф. Матушевского как целостного источнического комплекса. Условно он распределен на пять груп: 1) научно-популярные и литературно-критические работы; 2) публицистика и другие статьи в периодических изданиях и прессе; 3) эпистолярий; 4) дневник и воспоминания; 5) документы служебной деятельности. На основе многочисленных и разнообразных по содержанию и видовым характеристикам источников реконструировано основные этапы жизни Ф. Матушевского. Уточнено некоторые факты биографии деятеля. В результате анализа его творческого наследия удалось установить, что научно-популярные, литературоведческие и публицистические работы Ф. Матушевского являются важным источником для исследования истории украинского национального движения, особенностей общественной, политической, культурной жизни и литературного процесса Украины начала ХХ века. Доказано, что в его литературоведческих трудах проведен глубокий анализ творчества и процесса формирования национального мировоззрения украинских писателей (Т. Шевченко, А. Свидницкий, В. Самийленко). Установлено, что центральное место в творческом наследии Ф. Матушевского занимает публицистика, для которой характерна большая тематическая разнообразность. Подчеркнуто, что публицистические труды автора - важный источник не только для исследования событий и общественных настроений в Украине в первые два десятилетия ХХ века, но и изучения гражданской позиции и мировоззрения автора, его отношения к изменениям своей эпохи. Определен вклад Ф. Матушевского в общественно-политическую, культурную и государственную жизнь Украины. Анализ эпистолярного наследия Ф. Матушевского доказал, что его можно считать самостоятельным комплексом источников, в котором зафиксирована информация о событиях общественной, политической и культурной жизни Украины 1890-1910-х гг., а также сюжеты, позволяющее более полно отобразить биографию автора писем. В ходе исследования найдена и проанализирована рукописная копия дневника и массив документов служебной деятельности Ф. Матушевского, показано значение этих источников для изучения истории формирования и деятельности Чрезвычайной дипломатической миссии УНР в Греции (1919-1920 гг.) в течении первых восьми месяцев ее существования и политической деятельности автора. Установлено, что массив исследуемых в диссертации источников, особенно эпистолярное наследие, дневник Ф. Матушевского, воспоминания его современников, содержит большой пласт просопографической информации, позволяющей реконструировать детальный личностный портрет деятеля.

Исследование построено на основе критического, историко-сравнительного методов, методах классификации, атрибуции. В приложениях отражено количество и места хранения писем Ф. Матушевского и его корреспондентов, поданы биографические справки об его адресатах и корреспондентах, а также составлены список псевдонимов и криптонимов и наиболее полная библиография его публикаций, которая насчитывает 454 позиции.

Ключевые слова: Ф. Матушевский, источниковедение, документальное наследие, эпистолярий, дневник, история Украины, дипломатия.

SUMMARY

Yakobchuk S.A. The documental heritage of F. P. Matushevskiy: history and source study aspect. - Manuscript.

The dissertation for a candidate of historical sciences degree conferment by speciality 07.00.06. - Historiography, Source Studies and Special Historical Disciplines. - The Institute of Ukrainian Arheography and Source Studies named after M.S. Grushevskiy of the Ukrainian National Academy of Sciences. - Kyiv, 2011. The whole documental heritage of F. Matushevskiy a famous Ukrainian public and political figure, publicist, editor and diplomat is studied for the fist time in the dissertation. Great heuristic work, attribution and classification of F. Matushevskiy's heritage as source complex are carried out. Main stage of F. Matushevskiy's life and activity on the basis of numerous and various sources is reconstructed. Source significance of his scientific literary and sociopolitical works for study of the history of Ukrainian national movement, specials of public, political, cultural life and literary process of Ukraine beginning twenty century are determined. F. Matushevskiy's contribution in public, political, cultural and national life of Ukraine of these period is discovered. Corespondence of F. Matushevskiy is studied as independent complex of sources for research of public, political, cultural life of Ukraine in 1890-1910 years and biography of author of letters. Value of F. Matushevskiy's official documents and diary for research of formation, work conditions and main trends of activity of Extraordinary diplomatic mission of UNR in Greece during 1919 and his political activity are determined. The number and places of keeping of the founded letters are reflected in the supplements, the biographical information about the addresses and correspondents of F. Matushevskiy are given, up the whole bibliography of his works is made (454). Key words: F. Matushevskiy, source study, documental heritage, correspondence, diary, the history of Ukraine, diplomacy.

Размещено на Allbest.ru

...