Еволюція стратегії й тактики конституційно-демократичної партії Росії (1905–1917 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В. Н. КАРАЗІНА

Спеціальність 07.00.02 - Всесвітня історія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Еволюція стратегії й тактики конституційно-демократичної партії Росії (1905 - 1917 рр.)

Золотарьов Віктор Степанович

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник

доктор історичних наук, професор

Потрашков Сергій Васильович,

Харківська державна академія культури, завідувач кафедри історії України та всесвітньої історії

Офіційні опоненти

доктор історичних наук, професор

Каплін Олександр Дмитрович,

Харківський національний університет

імені В. Н. Каразіна,

професор кафедри історіографії, джерелознавства та археології

кандидат історичних наук, доцент

Мешковая Світлана Іванівна,

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», доцент кафедри політичної історії

Захист відбудеться « 29 » квітня 2011 р. о 15-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 5-58.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (61077, м. Харків, пл. Свободи, 4).

Автореферат розісланий « 28 » березня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д. В. Журавльов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасна логіка розвитку історичної науки поставила питання подолання необ'єктивності, усталених стереотипів мислення в оцінюванні діяльності політичних партій Російської імперії. Прагнення суспільства до більш повної, об'єктивної та неупередженої інформації у цій галузі посилюється особливо в сучасних умовах, коли центристські партії ліберальної орієнтації все частіше претендують на владу у пострадянських державах. Саме це, в першу чергу, обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.

Звернення до вивчення діяльності ліберальних партій Росії початку ХХ століття не є випадковим. Якщо історія революційних партій частково знайшла своє відображення в історіографії, то діяльність ліберальних партій науковцями майже не розглядалася. В умовах формування багатопартійної політичної системи в пострадянських державах виникає потреба звернутися до історії виникнення, становлення й розвитку партій ліберального спрямування Росії на початку ХХ століття, зокрема Конституційно-демократичної партії (КДП).

Ці знання сприяють порозумінню людей з різними поглядами та допомагають демократичними методами протидіяти деструктивним силам суспільства. Перетворення у різних сферах суспільного життя, що відбуваються у пострадянському просторі, поставили перед історичною наукою проблему подолання однобічності, заідеологізованості та жорсткості оцінок, явищ, фактів та подій, перегляду нігілістичного ставлення до моральних аспектів політичних рішень у діяльності партій та організацій.

Конституційно-демократична партія як головна ліберальна партія парламентського типу посідала провідне місце серед усіх політичних сил Російської імперії на початку ХХ ст., тому її діяльність викликала значну увагу сучасних дослідників, однак дослідження, присвяченого комплексному аналізу еволюції стратегії й тактики цієї партії в 1905-1917 рр., на сьогодні в українській історіографії не існує.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках вивчення політичної історії Російської імперії ХІХ - початку ХХ ст., що здійснюється на кафедрі історії Росії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Об'єктом дослідження виступає Конституційно-демократична партія, як складова частина ліберального руху Російської імперії на початку ХХ ст.

Предметом дослідження є діяльність партії кадетів, зокрема реалізація нею своїх програмних настанов, процес розробки стратегії й тактики у політичній боротьбі.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на підставі аналізу широкого кола джерел та літератури комплексно дослідити еволюцію стратегії і тактики партії кадетів, соціально-економічні та політичні аспекти парламентської діяльності, визначити роль та місце КДП у суспільно-політичному житті Росії. Для досягнення зазначеної мети окреслено вирішити такі завдання:

визначити ступінь наукової розробки теми і проаналізувати її джерельне забезпечення;

дослідити передумови становлення й розвитку ліберальних ідей в Російській імперії та створення Конституційно-демократичної партії;

проаналізувати концептуальні аспекти програмних настанов партії;

надати загальну характеристику та оцінку еволюції стратегічних та тактичних настанов КДП; ліберальний демократичний партія кадет

визначити ступінь відповідності програмних настанов та політичної діяльності КДП моральним принципам лібералізму;

розглянути ставлення кадетів до українського питання;

з'ясувати, чому ліберальні ідеї не знайшли підтримки у тогочасному російському суспільстві;

визначити роль і місце партії кадетів у ліберальному русі Росії на початку ХХ ст.

Хронологічні межі дисертації (жовтень 1905 - лютий 1917) визначені тим, що у жовтні 1905 р. було створено Конституційно-демократичну партію та прийнято її програму. З цього часу почалася її офіційна діяльність, спрямована на політичне та соціально-економічне реформування країни, остаточно сформувалася партійна структура. Верхня хронологічна межа - Лютнева революція 1917 р., після якої почався новий, особливий етап діяльності кадетів. З одного боку партія реалізувала основні стратегічні настанови (повалення самодержавства), а з іншого - почалася відкрита боротьба за лідерство з іншими партіями.

Територіальні межі дослідження охоплюють територію Російської імперії за винятком Фінляндії і Польщі.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації вперше в українській історіографії на основі широкого кола виявлених джерел та з урахуванням історіографічних надбань здійснено комплексне дослідження стратегії й тактики діяльності конституційно-демократичної партії Російської імперії, простежено еволюцію стратегічних та тактичних настанов партії кадетів на різних етапах розвитку; розкрито діалектику взаємозв'язку її концептуальних основ з рівнем теоретичної думки тієї епохи та соціально-політичними процесами; вперше визначено ступінь відповідності політичних рішень КДП моральним принципам лібералізму; встановлено причини, що не дозволили кадетам утримати провідні політичні позиції, досягнуті ними у 1906 р.; розроблено періодизацію діяльності партії кадетів. На конкретному історичному матеріалі розглянуто особливості діяльності кадетських комітетів в Україні, зокрема розкрито маловідомі факти та особливості діяльності Харківського комітету КДП.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що матеріали дисертації можуть бути використані під час написання узагальнювальних праць з історії політичних партій та рухів, спецкурсів з історії Росії та України, при підготовці підручників, навчальних посібників для вищих навчальних закладів України.

Матеріали дисертації можуть бути корисними сучасним політичним партіям як засвоєння уроків минулого, зокрема посилення моральної мотивації політичної діяльності. Досвід кадетської партії вчить запобігати крайнощам у політичній боротьбі та спонукає вести її парламентськими методами.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри історії Росії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та на кафедрі українознавства Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. Окремі положення і результати дослідження викладено на кількох конференціях різного рівня: "Политика и власть" (Запорожье 1993); "Проблеми музеєзнавства, збереження та відновлення історичної пам'яті" (Харків 1994); "50-летие Великой Победы" (Харків 1995); "Перші регіональні читання присвячені 100 - річчю від дня народження Л. І. Брежнєва" (Дніпродзержинськ 2006); "Краєзнавство і учитель" (Харків 2009); "Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес"(Харків 2009); "Актуальні проблеми гуманітарної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України в світі реалізації принципів і завдань Болонського процесу" (Харків 2010).

Результати наукових пошуків автора було опубліковано у 9 наукових публікаціях, із них 4 статті надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. У відповідності до поставленої мети та завдань дисертація побудована за проблемно-хронологічним принципом і складається зі вступу, трьох розділів (8 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 218 сторінок, з них 181 сторінок основного тексту та 37 сторінок списку використаних джерел та літератури (425 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, вказано на її зв'язок із науковими проблемами, що розробляються кафедрою історії Росії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання, хронологічні та територіальні межі, охарактеризовано наукову новизну та практичне значення роботи, подано відомості про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі "Історіографія, джерела, методологія та методи дослідження" висвітлюється ступінь наукової розробки теми, її забезпеченість джерелами, теоретичні та методологічні основи роботи.

У підрозділі 1.1. "Історіографія проблеми" проаналізовано історіографію проблеми, яка поділяється на три періоди: перший - дорадянський (1905-1917 рр.); другий - радянський (1917 - початок 90-х рр. ХХ ст.); третій - сучасний (90-ті рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст.). Кожен з них характеризується власними ідеологічними та методологічними підходами, колом використаних джерел, глибиною висновків та узагальнень.

Автори дорадянського періоду ставили на меті розглянути процеси та результати законотворчої діяльності Думи та інших партійних фракцій. Головними авторами ліберальної історіографії були кадети Алексеев В. П. О Государственной думе. / В. П. Алексеев. - СПб., 1906. - 21 с; Алексеев В. П. Первый русский парламент / В. П. Алексеев [Под общ. ред. Мельгунова С. П. и Шестакова П. М]. - М.: Изд. Кожевниковой и Коломийцевой, 1906. - 44 с.; Васильев М. П. Вторая Дума / М. П. Васильев - СПб., 1907. - 37 с.; Винавер М. М. Конфликты в первой Думе / М. М. Винавер. - СПб., 1907. - 28 с.; Законодательные проекты и предложения Партии народной свободы. 1905-1907 гг. / [ЦК ПНС]. - СПб., 1907. - 296 с.; Кизеветтер А. А. Вторая Государственная дума / А. А. Кизеветтер // Русская мысль. - 1907. - № 7. - С. 12-17; Ковалевский М. М. Учение о личных правах / М. М. Ковалевский.- М., 1905. - 25 с.; Кокошкин Ф. Ф. Об основании желательной организации народного представительства в России / Ф. Ф. Кокошкин. - СПб., 1906. - 26 с.; Кузьмин-Караваев В. Д. Революционное выступление Думы и земельный вопрос / В. Д. Кузьмин-Караваев. - СПб., 1906.- 33 с.; Милюков П. Год борьбы: Полит. хроника: 1905-1907 гг. / П. Милюков.- СПб.: Тип. т-ва "Обществ. польза", 1907. - 550 с.. У роботах цих авторів є достатня інформація про розробку тактики курсу партії та її ставлення до уряду. П. М. Мілюков розкрив процес створення партії, історію прийняття її програми та статуту. Поряд з аналізом законотворчої діяльності кадетів, П. М. Мілюков передав зміст окремих законопроектів, розглянув тактику діяльності кадетської фракції у Думі, взаємозв'язки кадетів з іншими думськими фракціями. Важливою є інформація П. М. Мілюкова про розвиток подій під час революції 1905-1907 рр. Милюков П. Н. Вторая Дума: Публицистическая хроника, 1907 г. / П. Н. Милюков. - СПб.: Тип. т-ва "Обществ. польза", 1907.- 302 с.; Милюков П. Н. Три попытки / П. Н. Милюков. - Париж, 1921. - 125 с.. Роботи П. Б. Струве присвячені аналізу перспектив розвитку ідей лібералізму в Росії та формуванню тактики партії кадетів в умовах революції 1905-1907 рр. Струве П. Б. Идеи и политика в современной России / П. Б. Струве. - М., 1906. - 35 с.; Струве П. Самодержавие и земство / П. Струве.- СПб., 1906. - 22 с.; Струве П. Размышления о русской революции / П. Струве. - София, 1921. - 112 с.; Струве П. Patriotika / П. Струве.- СПб., 2000. - 349 с.; Струве П. Рабочие и конституционно-демократическая партия / П. Струве // Вестник партий народной свободы. - 1906. - № 4. - С. 201-211..

Умови створення Прогресивного блоку, його програму законотворчої діяльності дослідив О. О. Корнілов Корнилов А. А. Парламентский блок / А. А. Корнилов. - М., 1915. - 64 с.. Він також розкрив ставлення різних політичних партій до утворення міжпартійного об'єднання .

Провідним спеціалістом з національної політики був Ф. Ф. Кокошкін Кокошкин Ф. Ф. Вопрос о местной автономии в России и на Западе / Ф. Ф. Кокошкин // Русские ведомости. - 1911. - № 120; Кокошкин Ф. Областная автономия и единство России / Ф. Кокошкин. - М., 1906. - 38 с.. Національні вимоги народів Російської імперії та шляхи їх вирішення він розглядає з точки зору настанов програми кадетської партії. Важливою проблемою, що розглядали автори того часу, була проблема виборчого законодавства Росії. Аналіз та шляхи її вирішення розглядали К. Арсеньєв Арсеньев К. Перед открытием четвертой Думы / К. Арсеньев. // Вестник Европы. - СПб., 1912. - № 11. та В. Гессен Гессен В. М. Избирательное право: Доп. к лекциям по общему государственному праву / В. М. Гессен.- СПб., 1914. -35 с..

У дослідженні О. О. Пиленка показано порядок та організацію роботи І та ІІ Думи. Головну увагу автор зосередив на аналізі "виробництва справ у загальних зборах Державної Думи" Пиленко А. Русские парламентские прецеденты. Порядок делопроизводства в Государственной думе / А. Пиленко. - СПб.: Тип. "Обществ. польза", 1907-1908. - Вып. 1-2. - 304 с. . Він став першим у дорадянській історіографії автором, який на прикладі спікера І Думи С. А. Муромцева розглянув проблему етики думських дискусій.

Загалом можна констатувати, що дорадянська історіографія діяльності кадетської партії досягла певних результатів. Вона була спрямована на визначення місця та ролі парламенту в системі державних органів влади, механізм діяльності Думи, її відносини з урядом та Державною Радою. Окремо увага кадетів приділялася пошуку можливостей демократизації державного устрою країни шляхом проведення широкомасштабних реформ.

На першому етапі розвитку радянської історіографії (1920-ті - початок 30-х рр. ХХ ст.) ще існував відносний плюралізм серед дослідників. Увагу істориків було зосереджено на вивченні історії партії більшовиків, а діяльність ліберальних партій була об'єктом критики та розглядалася крізь призму класових відносин. Наприклад, О. М. Слєпков ототожнював діяльність кадетів та октябристів, не знаходив різниці між їхніми програмами та тактичним курсом. Важливим є висновок автора про те, що якби не загроза революції, то кадети встановили б у Росії західноєвропейську "культурну" соціально-політичну систему Слепков А. Классовые противоречия в 1-й Государственной думе / А.. Слепков. - Пг.: Коммунист. ун-т им. т. Зиновьева, 1923. - 148 с..

У роботі С. Г. Томсинського, зроблено висновок про неможливість у Росії проміжного шляху розвитку між диктатурою пролетаріату та диктатурою контрреволюції. Відповідно до цього він назвав безглуздими сподівання ліберальних кіл та кадетської інтелігенції на можливість розвитку Російської імперії шляхом послідовної ліберальної моделі реформування суспільно-політичного ладу країни, головними елементами якої є парламентаризм з його законотворчою діяльністю Томсинский С. Г. Борьба классов и партий во второй Государственной думе / Под. ред. М. Н. Покровского / С. Г. Томсинский. - М.: "Красная новь", 1924. - 175 с..

Важливе місце в радянській історіографії 1920-х рр. посідає діяльність М. М. Покровського, який першим серед марксистів почав досліджувати історію революції 1905-1907 рр. та дійшов до висновку, що ліберальна буржуазія, в цілому, відіграла революційну роль, об'єктивно підтримувала революційний рух, сприяла його розвитку Покровский М. Н. Очерки по истории революционного движения в России XIX и XX веков / М. Н. Покровский. - Изд. 3-е. - М.: URSS, 2009. - 196 с.. У 1929 р. було видано брошуру В. Стального, в якій автор висвітлив історію партії кадетів з часу заснування й до жовтня 1917 р. Аналізуючи партійну програму, основні етапи думської діяльності, В. Стальний дійшов висновку, що політична позиція кадетів еволюціонувала від опозиції самодержавству до угоди з ним. В. Стальний одним з перших звернув увагу на дослідження стратегії партії кадетів Стальный В. "Кадеты" (Конституционно-демократическая партия народной свободы) / В. Стальный. - Харьков: Пролетарий, 1929. - 57 с.. Аналізуючи історіографію 1920-х - початку 1930-х рр., слід зазначити, що дослідники намагалися визначити місце та роль Конституційно-демократичної партії в революції 1905-1907 рр., проаналізувати її програму, розкрити відносини з урядом. При цьому варто підкреслити, що дослідники схематично пояснювали діяльність кадетів, висновки базувалися на недостатній джерельній базі. Поза увагою авторів залишалися мотиви поведінки та ухвалення рішень кадетськими лідерами.

На другому етапі розвитку радянської історіографії (середина 30-х - середина 50-х рр. ХХ ст.) головну увагу дослідники звертали на боротьбу більшовиків проти кадетів у Думі з питань: формування виборчої системи, вирішення аграрного та національного питань. З'явилися дисертаційні роботи, в яких історики зображують кадетів як головних конкурентів більшовиків у боротьбі за вплив на селян Благодаров М. М. Борьба большевиков против кадетов в период первой и второй Государственных дум (1906-1917 гг.): автореф. дис. … канд. ист. наук / М. М. Благадаров.- К., 1955.-20 с.; Василевский Е. Г. Борьба партий вокруг столыпинской аграрной реформы: автореф. дис. канд. экон. наук / Е. Г. Василевский. - М., 1954. - 21 с.; Люляков П. К. Аграрный вопрос во второй Государственной думе: автореф. дис. … канд. ист. наук / П. К. Люляков .- М., 1950. - 20 с.; Смирнов А. П. Аграрный вопрос во второй Государственной думе и борьба большевиков с кадетами за крестьянство: автореф. дис. … канд. ист. наук / А. П. Смирнов. - Л., 1951. - 19 с.. М. М. Благодаров підкреслив, що між кадетами та більшовиками були такі принципові розбіжності, які не дозволяли їм співпрацювати. У роботі Л. В. Завадської проаналізовано процес вирішення аграрного питання у І Думі, ставлення до нього більшовиків, кадетів та інших політичних сил Завадская Л. В. Аграрный вопрос в первой Государственной думе и борьба большевиков за крестьянские массы: Большевики во главе первой русской революции 1905- 1907 гг./ Л. В. Завадская - М., 1956.- 254 с..

Третій етап радянської історіографії (друга половина 1950-х - початок 1990-х рр.) починається після ХХ з'їзду КПРС, коли спостерігається відносна лібералізація суспільно-політичного життя в СРСР. Учені більш детально почали вивчати проблему історії створення партії кадетів, її програмні настанови, діяльність в представницьких органах влади дорадянської Росії.

Серед досліджень цього часу слід назвати роботу Ф. І. Каліничева Калинычев Ф. И. Государственная дума в России. Сборник документов и материалов / Ф. И. Калинычев. - M., - 1957. - 646 с., в якій він розглядає законодавчу діяльність Думи, законопроекти внесені кадетською фракцією. Уваги заслуговує монографія Є. Д. Черменського Черменский Е. Д. Буржуазия и царизм в первой русской революции. - Изд. 2-е, переработанное и дополненное / Е. Д. Черменский. - М.: Мысль, 1970. - 448 с., в якій було розглянуто історію виникнення та розвитку лібералізму як політичного руху на початку і в роки революції 1905-1907 рр., ставлення російської буржуазії до царизму, діяльність ліберальних партій. За своєю фундаментальністю, за кількістю джерел, частину з яких уперше було використано, ця робота стала важливою подією в історичній науці.

Вагоме місце в історіографії того часу посідають роботи В. С. Дякіна Дякин В. С. Буржуазия, дворянство и царизм в 1911-1914 гг. (Разложение третьеиюньской системы) / В. С. Дякин.- Л.: Наука, 1988. - 288 с.; Дякин В. С. Русская буржуазия и царизм в годы первой мировой войны 1914- 1917 гг / В. С. Дякин. - Л.: Наука, 1967. - 260 с.; Дякин B. C. Самодержавие, буржуазия и дворянство. в 1907- 1911 гг./ В. С. Дякин. - Л.: Наука, I978.- 290 с., в яких досліджено законотворчу діяльність Думи й кадетів у контексті формування "третьочервневої системи". Програма й тактика лібералів напередодні революції 1905-1907 рр., їх законотворча робота розглядаються у монографії К. Ф. Шацілло Шацилло К. Ф. Русский либерализм накануне революции 1905-1907 гг. Организация. Программа. Тактика / К. Ф. Шацилло. - М., 1985. - 316 с.. Важливими є його висновки відносно реалізації кадетами своїх програмних настанов у тактичній партійній роботі. У роботах Н. Г. Думової досліджено діяльність партії в умовах Першої світової війни та Лютневої революції, визначено причини втрати кадетами провідних позицій Думова Н. Г. Кадетская контрреволюция и ее разгром (1917- 1920) / Н. Г. Думова. - М.: Наука, 1982. - 416 с.; Думова Н. Г. Кадетская партия в период первой мировой войны и февральской революции / Н. Г. Думова. - М.: Наука, 1988.- 267 с.; Думова Н. Г. Кончилось ваше время. О поражении кадетской партии / Н. Г. Думова. - М.: Политиздат, 1990. - 336 с.. В. В. Шелохаєв розглянув діяльність кадетської партії на тлі широкої історичної реальності, в умовах якої відбувалося становлення діяльності кадетів, також автор дослідив партійну структуру, чисельний склад партії Шелохаев В. В. Идеология и политическая организация российской либеральной буржуазии 1907-1914 гг. / В. В. Шелохаев. - М.: Наука, 1991. - 235 с.; Шелохаев В. В. Кадеты - главная партия либеральной буржуазии в борьбе с революцией 1905-1907 гг./ В. В. Шелохаев. - М.: Наука, 1983.-327 с..

У другій половині 50-х - на початку 90-х рр. ХХ ст. у порівнянні з попереднім періодом, предмет дослідження було значно розширено: почали вивчати парламентську діяльність кадетів, їхні програмні настанови, відносини з різноманітними політичними силами. Дещо змінюються й самі оцінки класифікації партії кадетів, що корелюють від монархічно-буржуазної до ліберально-демократичної.

На наступному етапі (початок 90-х рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст.) відбувається принципове розширення джерельної бази дослідження діяльності КДП. До рук істориків потрапив великий масив раніше недосяжних документів. У рамках цього періоду слід назвати низку робіт російських істориків, в яких вони розглядали питання історіографії лібералізму, місця і ролі кадетів у Думі та окремі аспекти їхньої діяльності Исхакова О. А. I и II Государственные думы: Либеральная историография: дис. … канд. ист. наук / О. А. Исхакова. - М., 1996; Кошкидько В. Г. Формирование и функционирование представительной власти в России (1904- 1917 гг.): автореф. дисс. … докт. ист. наук / В. Г. Кошкидько. - М., 2000; Садинов В. С. Государственная дума России (1906-1917 гг.). Историография проблемы: автореф. … канд. ист. наук / В. С. Садинов. - М., 2001; Шелохаев В. В. Русский либерализм как историографическая и историософская проблема / В. В. Шелохаев // Вопросы истории. - 1998. - № 4. - С. 26-41..

В. В. Шелохаєв та О. М. Медушевський розглянули проблеми вибору альтернатив подальшого розвитку Російської імперії на початку ХХ ст., місця ліберального світосприйняття у вітчизняній політичній культурі Медушевский А. Н. Конституционный проект С. А. Муромцева / А. Н Медушевский // Исследования по источниковедению истории России (1917 г.). - М. - 1996. - С. 173-196; Шелохаев В.В. Либеральная модель перестройки России / В. В Шелохаев. - М.: Наука, 1996. - 290 с.. На цьому етапі зростає кількість досліджень, присвячених створенню наукових біографій провідних діячів Конституційно-демократичної партії Росії (П. М. Мілюкова Галямичева Н .Н. Думская деятельность П. Н. Милюкова: автореф. дис. … канд. ист. наук / Н. Н. Галямичева. - Саратов, 1996; Медушевский А. Н. Милюков: ученый и политик / А. Н. Медушевский // История СССР. - 1991. - № 4. - С. 20-41., Д. І. Шаховського Воронкова И. Е. Жизнь и общественно-политическая деятельность Д. И. Шаховского: автореф. дис. … канд. ист. наук / И. Е. Воронкова. - Орел, 2002. , С. А. Муромцева Аронов Д. В. Общественная и научно - политическая деятельность Сергея Андреевича Муромцева / Д. В. Аронов. - Орел, 2001. - 186 с.; Медушевский А. Н. Сергей Андреевич Муромцев / А. Н. Медушевский // Российские либералы. - М., 2001. С. 259-315., П. Б. Струве Гнатюк О. Л. Консервативный либерализм П. Б. Струве: Историко-социологический анализ: диcс. докт. социол. наук / О. Л. Гнатюк.- СПб., 1997; Руткевич Н. А. Философия истории российского либерализма П. Б. Струве и П. Н. Милюков: Сравнительный анализ: автореф. дисс …. канд. филос. наук / Н. А. Руткевич. - М. - 2002., П. І. Новгородцева Звонарев А. В. Общественно - политические взгляды и деятельность П. И. Новгородцева: автореф. дисс. … канд. ист. наук / А. В. Звонарев. - М., 1996., В. О. Маклакова Дедков Н. И. Общественно - политические взгляды В. А. Маклакова: автореф. дисс…. канд. ист. наук / Н. И. Дедков. - М., 1998.). Ці роботи розкривають політичну спеціалізацію відомих діячів кадетської партії, кожен з яких був провідним фахівцем у певній галузі політичної діяльності (у судочинстві, в аграрному та національному питанні, з розвитку економіки, освіти та культури).

Зусиллями сучасних російських дослідників почали вивчатися окремі аспекти парламентської діяльності кадетів, проблеми національно-державного устрою Росії. Такі дослідження провели І. М. Вельможко Вельможко И. Н. Национальный вопрос в деятельности III и IV Государственной думы: автореф. дисс. … канд. ист. наук / И. Н. Вельможко. - М., 1998. , В. Ю. Зорина Зорина Е. В. Деятельность фракции кадетской партии в III Государственной думе / Е. В. Зорина // Представительная власть. 1996. № 2., І. В. Бельська Бельская И. В. Национальный вопрос в Государственной думе Российской империи (1906-1917 гг.): автореф. дисс. … канд. ист. наук / И. М. Бельская. - М., 2001., Д. П. Кондратенко Кондратенко Д. П. Проблемы национальных отношений в программных документах либеральных партий России: Конец XIX в. - февраль 1917 г.: автореф. дисс. … канд. ист. наук / Д. П. Кондратенко. - М., 1998. , О. В. Беляєва Беляева О. В. Вопросы государственного устройства в Государственной думе дореволюционной России: автореф. дисс. … канд. юр. наук / О. В. Беляева. - М., 2004., І. Г. Бутирська Бутырская И. Г. Политическая борьба в III Государственной думе по вопросам демократических преобразований: автореф. дисс. … канд. ист.наук / И. Г. Бутырская. - СПб., 1996.. Остання робота досліджує проблему участі кадетів у думській діяльності з питань демократизації народної освіти і робітничого законодавства. Програмні, організаційні і тактичні принципи діяльності конституційно-демократичної партії розглянуто у роботі С. М. Барсукова Барсуков С. М. Конституционно-демократическая партия: разработка программных, организационных и тактических принципов деятельности: автореф. дисс. …. доктора ист. наук / Н. И. Барсуков. - Ростов-на-Дону, 1995. , який здійснив спробу проаналізувати тактику кадетів на окремих етапах розвитку, дослідив програмні настанови, відносини з урядом.

На початку 1990-х рр. і в українській історіографії зростає інтерес як до вивчення історії ліберальних партій, так і до вивчення діяльності партії кадетів. Українські історики досліджували окремі аспекти діяльності КДП: національні, організаційні, історію окремих губернських комітетів Конституційно-демократичної партії Білоус А. О. Кадети в Києві в 1905-1907 рр. // Наукові праці з питань політичної історії. Політичні партії на Україні (1905-1925 рр.). Вип. 172 / Білоус А. О. - К., 1992. - С. 34--42; Ванденко І. Є. Програмні вимоги та тактична лінія партії кадетів у відношенні до І світової війни (1914-1917 рр.): автореф. дис. ...канд. іст. наук: спец. 07.00.02 / КДУ. - К., 1994. - 20 с; Вєтров Р. І. Політичні партії України в першій чверті ХХ століття (1900-1925 рр.) / Р. І. Вєтров, С. П. Донченко. - Дніпропетровськ; Дніпродзержинськ. - 2001. - 245 с.; Донченко С. П. Ліберальні партії України (1900 - 1919 рр.) / С. П. Донченко. - Дніпродзержинськ: Видавничий відділ ДДТУ, 2004. - 379 с.; Наумов С. О. Український політичний рух на Лівобережжі (90-і рр. XIX ст. - лютий 1917 р.): Монографія / Наумов С. О. - X.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2006. - 344 с.; Старинець О. Г. Виникнення організацій конституційно-демократичної партії (партії народної свободи) в Україні (жовтень 1905 - лютий 1906 рр.) / О. Г. Старинець // Український історичний журнал. - 1995.- № 6. - С. 37-46.; Чорний Д. Вибори до І Думи у Харкові // Другий міжнародний конгрес україністів / Д. Чорний. - Львів, 1993. - С.23-31; Щербін Л. В. Конституційно-демократична партія Росії та українське питання (1905-1918 pp.): автореф. дис. … канд. іст. наук / Л. В. Щербін. - Чернівці, 2007. - 19 с.; Якупов М. М. Партія кадетів та Українська Держава Гетьмана П. Скоропадського / М. М. Якупов // Всеукраїнська конференція "Південь України і складання Української державності: історія і сучасність". - Ч. І. - Одеса, 1994. - С. 70-72..

Важливий внесок у вивчення історії кадетів зробила західна історіографія. Західні дослідники зверталися до кадетів як до головних носіїв ідеалів перебудови Росії на ліберальних засадах. Дослідження ідейної доктрини та політичної практики кадетів у березні - жовтні 1917 р. стало актуальною темою в статтях західних істориків Pearson R. The Russian moderates and the crisis of tsarism, 1914-1917. - L., 1977. - Р. 215; Chamberlin W. H. The short life of Russian liberalism // Russian Review, April 1967. - P. 145.. У. Розенберг Розенберг У. Г. Создание нового государства в 1917 г.: представления и действительность / У. Г. Розенберг // Анатомия революции. 1917 год в России: массы, партии, власть. - СПб., 1994. - 385 с. дослідив процес формування нової держави між лютим та жовтнем 1917 року та визначив, що в основі його була ліберальна ідея держави як категорія надкласова, спрямована на служіння інтересам усіх верств населення. Багато уваги західні дослідники приділяли національній політиці Rosenberg W. G. Liberals in the Russian revolution: The Constitutional Democratic party, 1917- 1921. Princeton, 1974. - P. 18-19.; Суни Р. Национализм и демократизация в русской революции 1917 г. / Р. Суни // Анатомия революции: 1917 год в России: массы, партии, власть. - СПб., 1994. - С. 278-291. та зовнішньополітичному курсу КДП Kochan L. Russian in revolution, 1890-1918 / Kochan L. - N.Y., 1966. - P.249.; Mendel G. P. N. Miliukov: Political memoirs, 1905-1917 / Mendel. G. - N.Y., 1955. - P.IX..

Підсумовуючи розвиток історіографії проблеми, слід зазначити, що вітчизняними, російськими та зарубіжними науковцями багато зроблено у напрямку дослідження соціально-економічної, політичної та парламентської діяльності партії кадетів у 1905-1917 рр. Але на сьогодні не існує узагальненої праці, у якій би вивчалась еволюція стратегії й тактики політичного курсу партії кадетів та моральні аспекти законотворчої діяльності. З огляду на це, виникла необхідність доповнити і систематизувати те, що створено попередніми істориками, переосмислити діяльність КДП адекватно й відповідно до сучасного рівня розвитку історичної науки.

У підрозділі 1.2 "Джерельна база, методологія та методи дослідження" зазначається, що джерельну базу дисертації становить різноманітний за походженням, змістом, формою та науковою цінністю комплекс документів та матеріалів. Умовно її можна поділити на декілька груп: 1) партійні документи Конституційно-демократичної партії, зокрема програма та статут, матеріали з'їздів і конференцій, протоколи засідань ЦК партії; 2) законодавчі проекти та пропозиції партії, звіти кадетської фракції у Державних думах; 3) заяви в партійній літературі провідних діячів кадетської партії; 4) періодичні видання ЦК партії та місцевих губернських комітетів; 5) мемуари кадетських лідерів.

Для дослідження теми дисертації важливе значення мали неопубліковані архівні матеріали. У роботі використано фонди Державного архіву Російської Федерації (ДАРФ) (Ф. 523, 575, 579, 1190, 5818, 5839, 5912, 6512), матеріали Російського державного історичного архіву (РДІА) в Санкт-Петербурзі (Ф. 1278). Окремі матеріали взято у Російському державному архіві соціально-політичної історії (РДАСПІ) (Ф. 274, 275) та використано матеріали Харківського обласного архіву (ДАХО) (Ф. 3).

Таким чином, джерельна база є достатньою для комплексного дослідження обраної теми.

Методологічною основою дослідження стали принципи історизму, об'єктивності, діалектичного розуміння історичного процесу, багатофакторності. Принцип історизму забезпечує вивчення явищ, процесів у їх виникненні, розвитку та динамічному взаємозв'язку. Тому питання діяльності партії кадетів відносно їхньої стратегії й тактики досліджувалося в історичній послідовності. Використання принципу об'єктивності дозволило визначити об'єкт та предмет дослідження, виділити основні напрями діяльності кадетської партії на різних етапах свого розвитку. Принцип об'єктивності також надав можливість позбутися пафосу та надмірної критичності у висвітленні діяльності КДП. При цьому був врахований певний суб'єктивізм свідків тогочасних подій. Принцип діалектики дозволив простежити процес становлення, розвитку та діяльності КДП, дав можливість, аналізуючи різні факти, тези та положення, шляхом аналізу різноманітних точок зору, в тому числі і протилежних, дійти правильної оцінки подій, виробити власну думку. Принцип багатофакторності дозволив висвітлити об'єктивні та суб'єктивні чинники, що прямо чи опосередковано впливали на історичні процеси, явища, події досліджуваного періоду. Методи дослідження добиралися із урахуванням поставлених завдань. Було використано методи аналізу та синтезу, порівняльний, проблемно-хронологічний, узагальнення. При роботі з джерелами використовувалися також історико-генетичний і текстологічний методи.

У другому розділі "Стратегія й тактика політичної діяльності Конституційно-демократичної партії у 1905-1914 рр." досліджується процес виникнення та створення Конституційно-демократичної партії, аналізуються програмні настанови, тактика кадетів під час Першої російської революції 1905-1907 рр. та в умовах третьочервневої системи.

У підрозділі 2.1. "Передумови виникнення та створення КДП. Програма партії" зазначається, що ліберальні ідеї в Росії активно поширюються наприкінці ХІХ ст., коли у Москві ліберали створюють гурток "Беседа". Важливе значення для формування ліберальних ідей та організаційного об'єднання ліберальних діячів, інтелігенції мав журнал "Освобождение", що видавався за кордоном з 1902 р. Редакція журналу на чолі з П. Б. Струве поставила собі за мету скласти програму та на її основі створити політичну партію. Виникли ліберальні організації "Союз освобождения" та "Союз земцев-конституционалистов". Діяльність цих організацій та регулярне проведення з'їздів земських та міських діячів стало важливим етапом становлення майбутніх російських ліберальних партій.

І-й Установчий з'їзд Конституційно-демократичної партії відбувся 12-18 жовтня 1905 р. З'їзд прийняв програму, статут, обрав тимчасовий склад ЦК. Програма КДП складалася з восьми розділів і 57 пунктів, в яких визначалися демократичні свободи (слова, друку, зборів, совісті та інше), загальне виборче право, створення в Росії конституційно-парламентської монархії. Кадети вважали себе загальноросійською партією парламентського типу.

За багатьма ознаками програма партії кадетів була прогресивною, загальнодемократичною, розрахованою на реформування існуючого ладу мирним парламентським шляхом. У своїх програмних настановах конституційно-демократична партія наблизилась до розуміння проблем розбудови правової держави та громадянського суспільства.

У підрозділі 2.2. "Тактика кадетів під час Першої російської революції 1905-1907 рр." стверджується, що кадети в умовах революції залишалися відданими парламентаризму та легальним засобам боротьби. Стратегія партії під час революції 1905-1907 рр. була спрямована на встановлення в Росії конституційно-монархічного ладу, в якому монарху відводилася лише символічна роль, а всю повноту законодавчої влади в країні мав би парламент у вигляді Державної Думи. Саме за допомогою Думи кадети намагалися мирними, цивілізованими засобами реформувати державний лад. Але партійний склад Думи та підняті нею питання звели нанівець усі зусилля кадетів. Уряд, побачивши, що не зможе проводити думську роботу в необхідному для себе руслі, почав шукати привід щодо розпуску Думи. При цьому уряд не зміг знайти порозуміння з лібералами, та не розглядав кадетську фракцію як союзника у проведенні необхідних для Російської імперії політичних та соціально-економічних реформ.

Еволюції зазнавала тактика КДП. Наприклад, вимогу створення відповідального думського міністерства після розпуску І Думи було замінено вимогою створення "міністерства, що користується довірою Думи". Тобто кадети були згодні створити коаліційний кабінет міністрів. Цим вони продемонстрували свою тактичну гнучкість та готовність до співпраці з іншими політичними силами. Намагалися об'єднати усі опозиційні в країні сили та корегувати свою тактику з умовами розвитку революції.

У підрозділі 2.3. "Діяльність КДП в умовах третьочервневої системи (1907 - 1914 рр.)" зазначено, що стратегія й тактика кадетської партії в умовах третьочервневої системи була затверджена на V з'їзді, який відбувся у жовтні 1907 р. у Гельсінгфорсі. На з'їзді П. Н. Мілюков висунув ідею більш гнучкої тактики як щодо третьочервневого режиму, так і щодо самої Думи. Державну Думу кадети розглядали не як орган парламентських виступів для пропаганди власних ідей, а як орган державної влади, за допомогою якого можливо здійснити прогресивні реформи.

З'їзд, завдяки П. Н. Мілюкову, наступним чином визначив тактику кадетів: "Вести боротьбу на правовому полі, поки до цього буде хоча б щонайменша можливість, підтримувати у законодавчій роботі все те, що відбувається в напрямку здійснення програми КДП". Що стосується власної законодавчої ініціативи, то фракція КДП буде користуватися нею "залежно від практичного здійснення партійних проектів". Діяльність партії кадетів в цей період відбувалася у складних та суперечливих умовах. Уряд продовжував проводити жорстку політику, яку кадети відчували на собі. Почалося економічне піднесення, але воно не послабило соціальну напругу в суспільстві. Тактика кадетів враховувала як еволюційну, так і революційну лінію. У відносинах з революціонерами кадети допускали лише співпрацю з меншовиками, при цьому вони відкидали будь-які стосунки з більшовиками.

Для багатонаціональної Російської імперії національна політика завжди мала велике значення. Політика кадетів з національного питання ґрунтувалася на концепції єдиної держави та на ідеї захисту особистих прав громадян. В основі цієї політики був такий постулат: поважаючи специфіку всіх національностей, створити суспільство вільних та рівноправних громадян єдиної держави. Особливої актуальності національна політика набуває напередодні війни.

Незважаючи на організаційну кризу, що охопила майже всі структури кадетської партії після поразки революції 1905-1907 рр., кадетам вдалося зберегти своє ядро та розробити нову тактику, яка відповідала вимогам часу. Кадети не визнали позитивною столипінську реформу та відкинули співпрацю з П. А. Столипіним.

У третьому розділі "Конституційно-демократична партія в умовах Першої світової війни та Лютневій революції (1914-1917 рр.)" досліджується тактика кадетів під час війни, національна політика, роль кадетів у Прогресивному блоці, діяльність партії у Лютневій революції.

У підрозділі 3.1. "КДП під час Першої світової війни" підкреслюється, що кадети засуджували війну як засіб вирішення міжнародних конфліктів, пропонували вирішувати їх дипломатичними засобами. Але початок Першої світової війни змусив КДП змінити свою тактику, вона рішуче підтримала російський уряд. Війна стала важливим етапом в ідейній еволюції кадетів, у зміні їхньої тактичної лінії. Це мало значення для подальшого організаційного розвитку кадетської партії. Саме в 1914-1916 рр. було закладено основу для зростання чисельності партії у майбутньому. Якщо більшовики прагнули послабити Російську імперію, бажали її поразки, намагалися перетворити війну у громадянську, то кадети всіляко прагнули допомагати Батьківщині. Провідну роль вони відігравали у Всеросійському союзі міст (ВСМ). Як правило, саме кадети очолювали місцеві відділення ВСМ. Активна матеріальна допомога кадетів у межах ВСМ свідчить про їх високі моральні якості під час війни. Їхня тактика "внутрішнього миру" найбільш точно відповідала дійсності. В роки війни потрібно було робити все необхідне, за для того, щоб країна перемогла, відкинути політичні амбіції заради перемоги.

У підрозділі 3.2. "Діяльність КДП у межах Прогресивного блоку" зазначається, що викликане війною складне економічне та політичне становище в країні спонукало ліберальні кола до рішучих заходів, перш за все, організаційного характеру. Одними з перших цю тенденцію відчули саме кадети, які в межах IV Думи створили міжпартійну організацію Прогресивний блок. Програма блоку виходила із двох головних положень: I) створення однорідного уряду з осіб, які мали високу довіру у суспільстві та спроможними за короткий час виконати свою програму; 2) радикальна зміна методів керування, суворе дотримання законності адміністрацією, впровадження послідовного політичного курсу на збереження внутрішнього миру й злагоди між соціальними класами й різними національностями. Важливим мотивом, яким керувалися кадети при висуванні гасла "уряд довіри", було прагнення досягти компромісу між Прогресивним блоком і ліберальною групою в уряді І. Л. Горемикіна.

Програма Прогресивного блоку була "актом національного примирення", "актом національної згоди", могла стати позитивною альтернативою подальшого розвитку Російської імперії. Вона здатна була консолідувати значну частину суспільства, послабити політичну ситуацію, відновити економіку. Така перспектива влаштовувала більшість суспільства, але вона не влаштовувала уряд, який не бажав поступитися хоч малою часткою своєї влади. Внаслідок цього почалася урядова криза, склад кабінету міністрів постійно змінювався. В країні зростала економічна та політична криза, а з нею і можливість нової революції.

У підрозділі 3.3. "Тактика та роль кадетів у Лютневій революції 1917 р." констатується, що у 1917 р. відбувається подальша еволюція стратегії й тактики КДП. Стратегічна мета партії - створення правової держави з пріоритетом закону, свободи особи та захисту приватної власності. Цього кадети намагалися досягти шляхом встановлення в Росії конституційної монархії на зразок англійської, але згодом, у березні 1917 р. на VІІ з'їзді КДП висловились за парламентську демократичну республіку. Це впливало на еволюцію тактики партії. Змін зазнали деякі аспекти національної та аграрної політики, відносини з революційними та монархічними партіями. Лютневу революцію кадети сприйняли позитивно. Свої зусилля вони зосередили на вирішенні наступних завдань: послабити революційні виступи народу, відновити порядок у столиці, забезпечити підтримку армії та уникнути громадянської війни. Подальший розвиток Росії, її державний устрій повинні були вирішити Установчі збори.

У висновках підбито підсумки дослідження. Історіографічний аналіз дає підстави стверджувати, що розглянута у дисертації проблема еволюції стратегії й тактики КДП не була предметом спеціального комплексного дослідження, хоча окремі її аспекти знайшли своє відображення у працях істориків. Тривалий час історія партії кадетів перекручувалась, висвітлювалась тенденційно. Наукові роботи, в яких всебічно та об'єктивно висвітлюється діяльність КДП, почали з'являтися лише в останні роки. Джерельна база дисертації є достатньою для розв'язання поставлених у роботі завдань.

Ідеологічною основою КДП був лібералізм, який розглядався кадетами як сукупність принципів і цінностей, що забезпечують максимально можливу індивідуальну свободу, а демократія - засіб реалізації цих принципів. Зразком країни класичного лібералізму для кадетів була Англія з її конституційно-монархічною формою правління. Час існування КДП співпав з важливим етапом історичного розвитку Росії, який був наповнений драматизмом соціально-економічної та політичної боротьби: революціями, реформами, Першою світовою війною. Все це суттєво вплинуло на подальший розвиток Російської імперії. Під час революції 1905-1907 рр. КДП відразу виявила свою прихильність до мирного, парламентського шляху боротьби за конституційно-демократичну форму правління, що і стало її стратегічною метою. Тактику кадетів було спрямовано на те, щоб ліквідувати перешкоди, що стояли на шляху прогресивного розвитку соціально-економічних відносин. Зайнявши лівоцентристське місце у політичному житті, кадети відігравали роль своєрідного барометру політичної боротьби, відігравали роль примиренців у боротьбі правих та лівих.

У 1914-1917 рр. відбувається подальша еволюція стратегії й тактики КДП. Мета партії - створення у Російській імперії ліберальної моделі, де панує громадянське суспільство, правова держава з пріоритетами закону, свободи особистості та захист приватної власності. Цього кадети намагалися досягти за рахунок встановлення у Росії конституційної монархії, але згодом, у березні 1917 року на VІІ з'їзді КДП висловились за парламентську демократичну республіку. Еволюції зазнала і тактична діяльність партії. Особливо це стосується парламентської діяльності, яку кадети вважали головним інструментом у реалізації своїх програмних настанов. Тактика змінювалась у відносинах кадетів з урядом (від співпраці до ізоляції уряду, від вимог думського міністерства до міністерства, яке користується довірою Думи), відносно самої Думи (радикальні дії поєднувалися з тактикою збереження Думи). Тактичних змін зазнавали деякі елементи національної та аграрної політики, відносини з революційними та монархічними партіями, ставлення до Першої світової війни (від неприйняття війни до підтримки уряду у війні). Під час Лютневої революції КДП відіграла певну роль у поваленні самодержавства, займала провідне місце у Тимчасовому комітеті членів Державної Думи, у Тимчасовому уряді.

Кадети так і не знайшли своєї широкої соціальної підтримки у суспільстві, оскільки основою лібералізму повинен бути "середній клас", база якого в Росії була слабкою і лише почала формуватися. Для становлення лібералізму потрібен був достатньо високий рівень добробуту населення, правової та політичної культури, чого в Російській імперії на початку ХХ ст. не було.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНІ У НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Золотарев В. С. Моральные аспекты политической деятельности партии конституционных демократов / В. С. Золотарев // Политика и власть. Республиканская научно-практическая конференция, 20-21 апреля 1993 года. Тезисы докладов и сообщений. - Часть III.- Запорожье, 1993. - С. 38-40.

Золотарьов В. С. Деякі особливості діяльності Харківського комітету конституційно-демократичної партії / В. С. Золотарьов // Наукова конференція, "Проблеми музеєзнавства, збереження та відновлення історичної пам'яті", 24-25 травня 1994. Тези доповідей. - Х., 1994. - С. 102- 103.

Золотарев В. С. Некоторые аспекты отношения Милюкова П. Н. к Великой Отечественной войне / В. С. Золотарев // Научно- практическая конференция "50-летие Великой Победы" 19 апреля 1995 г. Сборник научных статей. - Х., 1995. - С. 102-108.

Золотарьов В. С. Ставлення партії кадетів до українського питання / В С. Золотарьов // Тези перших регіональних читань, присвячених 100-річчю Л. І Брежнєва (18-20 грудня 2006 р.). - Дніпродзержинськ, 2006. - С. 93- 97.

Золотарьов В. С. Виникнення та діяльність Харківського комітету Конституційно-демократичної партії / В. С. Золотарьов // "Культура народов Причерноморья" Таврического Национального университета им. В. И. Вернадского. - 2007. - № 116. - С. 46-50.

Золотарьов В. С. Українське питання в діяльності Конституційно-демократичної партії напередодні Першої світової війни / В. С. Золотарьов // Збірник наукових праць / Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. - 2009. - Вип. 35: Історія та географія. - С. 172-174.

Золотарьов В. С. Украинский вектор национальной политики Конституционно-демократической партии России / В. С. Золотарьов // "Культура народов Причерноморья "Таврического Национального университета им. В. И. Вернадского. - 2009. - № 169. - С. 47-55.

Золотарьов В. С. Деякі аспекти аграрної політики ПНС / В. С. Золотарьов // Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес: Матеріали Міжнар. наук.-теор. конфер. студ. та аспір. 21-22 квітня 2009 року / редкол. Л. Л. Товажнянський, О. Г. Романовський [та ін.]. - Х., 2009. - С. 77-79.