Діяльність академіка М.В. Рево (1889–1962) у контексті розвитку мікробіології в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Державна наукова сільськогосподарська бібліотека

УДК 579.001:378.1:929 Рево (477) (1889/1962)(043.3)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Діяльність академіка М.В. Рево (1889-1962) у контексті розвитку мікробіології в Україні

07.00.07 - історія науки і техніки

Баранкова Надія Олегівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Центрі дослідження історії аграрної науки Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Волкогон Віталій Васильович, Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН, директор

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Шелепов Володимир Васильович, Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Української академії аграрних наук, головний науковий співробітник відділу наукового реферування, інформаційної та редакційно-видавничої роботи

кандидат історичних наук Бородай Ірина Сергіївна, Інститут розведення і генетики тварин УААН, провідний науковий співробітник наукової бібліотеки

Захист відбудеться 28 грудня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.373.01 у Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці Української академії аграрних наук (03680, м. Київ, вул. Героїв оборони, 10, читальний зал)

З дисертацією можна ознайомитись у Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці Української академії аграрних наук (03680, м. Київ, вул. Героїв оборони, 10)

Автореферат розісланий 28 листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Коваленко С.Д.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Відтворюючи історію в сучасних умовах, є потреба проаналізувати й об'єктивно оцінити внесок окремих особистостей у розвиток мікробіологічної науки й аграрного сектора економіки країни. З ім'ям видатного вітчизняного вченого та педагога, одного з організаторів сільськогосподарської дослідної справи 20-60-х років минулого століття, теоретика і практика загальної та спеціальної мікробіології, вірусології й імунології, заслуженого діяча науки УРСР, академіка Української академії сільськогосподарських наук Михайла Васильовича Рево (1889-1962 рр.) пов'язана ціла епоха у становленні та розвитку мікробіології в СРСР та в Україні зокрема.

Вивчаючи спадщину цього вченого, водночас можна поповнити джерельний запас знань стосовно галузевої наукової думки, глибше дослідити окремі проблеми історії науки й освіти: становлення та розвиток мікробіології, сільськогосподарської освіти, а також дослідної справи в Україні. Особливої уваги заслуговує аналіз основних напрямів наукових досліджень академіка М.В. Рево: найактуальніші проблеми загальної, сільськогосподарської, медичної та ветеринарної мікробіології, вірусології й імунології, які відзначаються фундаментальністю і практичною значущістю. Класичні роботи вченого з проблем туберкульозу, бруцельозу, сибірської виразки, ящуру, лімфацитарного хоріоменінгіту, інфекційного енцефаломієліту коней увійшли до золотого фонду мікробіологічної науки. Він є фундатором Відділу сільськогосподарської мікробіології, вірусології і імунології Українського науково-дослідного інституту землеробства, який згодом було реорганізовано в Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської мікробіології (нині Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН, м. Чернігів).

Вчений жив і працював в оточенні таких відомих науковців у галузі мікробіології як В.Л. Омелянський, О.О. Владимиров, І.М. Ланге, С.М. Вишелеський, К.І. Скрябін, М.П. Нещадименко, М.А. Міхін та інших. Науково-освітня діяльність М.В. Рево була тісно пов'язана з діяльністю багатьох вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ СРСР.

Актуальність цієї роботи обумовлена недостатньою розробкою означеної теми в літературі, відсутністю комплексного дослідження здобутків академіка М.В. Рево, його внеску у розвиток вітчизняної мікробіології, а також сільськогосподарської науково-дослідної мережі, освіти. Дана дисертація сприяє персоналізації української історії науки, допомагає визначити подальший етап розвитку наукових напрямів і надає історії вітчизняної науки та освіти портретної конкретики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконували у Центрі історії агарної науки Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН у межах науково-дослідних тем: «Історія започаткування, становлення та розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні» (номер державної реєстрації 0102U001526) та «Історія становлення та діяльності науково-дослідних і освітніх закладів агарного профілю в Україні» (номер державної реєстрації 0107U003107).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у комплексному науковому аналізі та виявленні практичного внеску академіка УАСГН Михайла Васильовича Рево у розвиток мікробіологічної науки, а також сільськогосподарської дослідної справи в Україні.

Для досягнення поставленої мети передбачалося розв'язання наступних завдань:

-проаналізувати історіографію та джерельну базу, сформулювати методологічні принципи дисертаційного дослідження;

-відтворити життєвий шлях М.В. Рево як особистості, з'ясувати чинники, що вплинули на формування наукового світогляду вченого, відобразити основні етапи його науково-практичної та педагогічної діяльності;

-здійснити аналіз основних напрямів наукових досліджень академіка М.В. Рево та визначити отримані ним пріоритетні результати;

-визначити роль М.В. Рево в організації Відділу сільськогосподарської мікробіології, вірусології і імунології Українського науково-дослідного інституту землеробства, який згодом було реорганізовано в Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської мікробіології (нині Інститут сільськогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук, м. Чернігів);

-з'ясувати місце, роль і значення освітньої, громадської, видавничої, редакційної та консультативної діяльності вченого для розвитку мікробіологічної науки.

Об'єктом дослідження є етапи становлення і розвитку мікробіології в Україні.

Предметом дослідження є внесок академіка УАСГН М.В. Рево у розвиток різних напрямів вітчизняної мікробіології, вірусології й імунології.

Методи дослідження. Дисертаційна робота базується на загальнонаукових принципах історичного пізнання: історизмі, об'єктивності, системності, комплексності, науковості, багатофакторності та всебічності пізнання. Крім того, у представленому історико-біографічному дослідженні використано загальнонаукові методи (аналіз, синтез, класифікація), міждисциплінарні (структурно-системний підхід), спеціально-історичні (проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, періодизації, логічно-аналітичний, персоналізації, описовий, опитування), джерелознавчого й архівознавчого аналізу та синтезу.

Хронологічні межі дослідження обіймають весь період життя академіка УАСГН М.В. Рево (1889-1962). Водночас, докладно висвітлено період з 1908 до 1962 року (від початку формування наукового світогляду до смерті вченого).

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в наступному:

- вперше проведено системне дослідження наукової спадщини М.В. Рево та його життєвого шляху, що дозволило оцінити внесок ученого у розвиток вітчизняної мікробіології, вірусології й імунології; знайдено, проаналізовано та запроваджено до наукового обігу значну кількість нових, невідомих до цього матеріалів з архівів України, Росії, Грузії та Польщі, які дозволили висвітлити маловідомі факти з біографії вченого; систематизовано різноманітний джерельний матеріал (літературний і архівний), на основі чого упорядковано та видано біобібліографічний покажчик «Академік Рево Михайло Васильович (1889-1962)»; розроблено періодизацію життя та діяльності вченого, що сприяло визначенню його ролі в розвитку вітчизняної науки; здійснено ґрунтовний аналіз і синтез творчих здобутків академіка М.В. Рево за основними напрямами наукової діяльності (медична, ветеринарна, ґрунтова мікробіологія, вірусологія й імунологія; історія вітчизняної мікробіології та вірусології), що дало змогу з'ясувати їх практичне значення для науки; показано внесок вченого у розвиток сільськогосподарської дослідної справи як фундатора Відділу сільськогосподарської мікробіології, вірусології і імунології, у результаті чого з'ясовано історію створення Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН - провідної науково-дослідної установи, яка у мережі УААН організовує і проводить наукові дослідження в галузі сільськогосподарської мікробіології;

- удосконалено бібліографію наукових праць вченого; запроваджено до наукового обігу велику кількість нових маловідомих документів із фондів архівних установ України, Росії, Грузії та Польщі стосовно історії мікробіології та представлено на розгляд громадськості маловідомі опубліковані джерела;

- дістав подальшого розвитку напрям наукової роботи з відтворення діяльності видатних вітчизняних вчених-мікробіологів.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження можуть бути використані в навчальному процесі при вивченні спецкурсів «Історія науки і техніки», «Історія України», «Історія мікробіології», «Історія вірусології» тощо; при створенні узагальнюючих праць з історії окремих напрямів вітчизняної мікробіології, вірусології й імунології; при підготовці історіографічних праць, навчальних посібників, українського біографічного словника; при розробці лекційних курсів і спецсемінарів з означеної тематики; при створенні музейної експозиції, присвяченої діяльності та життєвому шляху академіка УАСГН М.В. Рево.

Особистий внесок здобувача. Наведені в дисертації результати і висновки, які виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Головні положення й результати дисертаційної роботи викладено на наукових конференціях: ІІІ-й міжнародній конференції «Знаки питання в історії України: регіональний вимір української історії» (19-21 квітня 2007 р., м. Ніжин); V-й науковій конференції молодих вчених «Сільськогосподарська мікробіологія: здобутки і проблеми» (11-12 червня 2007 р., м. Чернігів); ІV-й конференції молодих учених та спеціалістів «Історія освіти, науки і техніки в Україні» (29 січня 2008 р., м. Київ); VІ-й науковій конференції молодих вчених «Сільськогосподарська мікробіологія: здобутки і проблеми» (15 травня 2008 р., м. Чернігів); ІV-й міжнародній конференції «Знаки питання в історії України: особа і суспільство в історико-культурному просторі» (11-12 грудня 2008 р., м. Ніжин); V-й конференції молодих учених та спеціалістів «Історія освіти, науки і техніки в Україні» (28 травня 2009 р., м. Київ); VІ-й науковій конференції молодих вчених «Мікробіологія в сучасному сільськогосподарському виробництві» (29-30 вересня 2009 р., м. Чернігів), та VІI-му Всеукраїнському симпозіумі з проблем аграрної історії, присвяченому 80-й річниці Української Держави (17-18 вересня 2008 р., м. Черкаси).

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 9 одноосібних наукових праць: 5 - у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України, 3 - у збірниках матеріалів наукових конференцій та 1 біобібліографічний покажчик у співавторстві.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, 7 додатків і списку використаних джерел. Зміст роботи викладено на 235 сторінках, обсяг основного тексту становить 176 сторінок, список використаних джерел налічує 322 найменування.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і наукову новизну дисертаційного дослідження; визначено об'єкт, предмет, хронологічні межі та методи роботи; сформульовано мету та завдання; показано зв'язок роботи з науковими темами і практичне значення одержаних результатів; включено відомості про особистий внесок здобувача, структуру дисертації й апробацію результатів дослідження.

У першому розділі «Історіографія, джерельна база та методологічна основа дослідження» визначено ступінь наукової розробки проблеми дисертаційного дослідження, стан її джерельної бази та методологія.

У підрозділі 1.1. «Історіографія проблеми» проаналізовано історіографію дисертаційного дослідження, яка показує, що сукупність праць, які висвітлюють діяльність академіка М.В. Рево та його життєвий шлях, можна умовно розділити на два періоди: радянський (1918-1989 рр.) та сучасний (1997-2009 рр.).

Історіографія дослідження життєвого та творчого шляху академіка УАСГН М.В. Рево була започаткована у 1918 р., коли з'явилася перша інформація, у якій подано оцінку його наукової діяльності Златогоров С. И. Ученіе о микроорганизмахъ / Златогоров Семен Иванович. - Петроградъ, 1918. - Ч. III : Спеціальная микробіологія. - С. 596.. Надалі епізодичні відомості про діяльність вченого у 20-х рр. ХХ ст. зустрічаємо на сторінках тез та збірок праць всесоюзних і всеукраїнських наукових конференцій бактеріологів, епідеміологів і санітарних лікарів 2 Всеукраинский С'езд научно-практических ветработников // Вет. діло. - 1927. - № 7. - С. 3-6; Труды второго всеукраинского съезда научных и практических ветработников Украины, 25-29 мая 1927 г. - Х., 1927. - С. 195; XI все союз. съезд бактериологов, эпидемиологов и санитарных врачей : тез. докл., 21-26 мая 1928 г., Ленинград. - Л. : Из-во Наркомздрава РСФСР, 1928. - С. 32.. У журналі «Ветеринарне діло» за 1927 р. № 7 вміщено інформацію про його співпрацю з Науковим ветеринарним товариством, яке діяло при Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті Наукове Ветеринарне Товариство при Київському Ветер.-Зоотехн. Інституті // Вет. діло. - 1927. - № 7. - С. 63-64.. У довідковому виданні, що вийшло друком 1928 р., він згадується як доктор медицини, ветеринарний лікар, викладач ветеринарно-зоотехнічного інституту (м. Київ) Наука и научные работники СССР. - Л., 1928. - Ч. VI. - С. 136..

Після арешту М.В. Рево у 1931 р. його ім'я та наукові праці, більше ніж на 10 років зникли з наукового обігу. Стисла інформація про науково-педагогічну роботу вченого подається хіба що на сторінках «Ученые записки Казанского зооветеринарного института», де він довгий час працював на посаді завідувача кафедри мікробіології ХРОНИКА // Ученые записки Казанского зоовет. ин-та. - Казань, 1938. - Т. 49. - В. 2. - С. 155-157; ХРОНИКА // Ученые записки Казанского зоовет. ин-та. - Казань, 1941. - Т.53. - С. 166.. М.А. Міхін і його колега М.І. Леонов у 1944 р. повертають до наукового обігу ім'я вченого Михин Н. А. Курс ветеринарной микробиологии / Н. А. Михин, Н. И. Леонов. - М. : «Сельхозгиз», 1944. - С. 3. У 1948 р. на шпальтах республіканської газети «Радянська Україна» з'являється повідомлення про присвоєння Рево М.В. - звання «Заслуженого діяча науки Української РСР» Указ Президії Верховної Ради Української РСР // Рад. Україна. - 1948. - № 90. - С. 1.. Згодом на сторінках наукових збірок зустрічаємо коротенькі відомості про наукову та педагогічну діяльність М.В. Рево, а також про участь вченого у різних всесоюзних і республіканських з'їздах епідеміологів і мікробіологів, науково-методичних конференціях вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ ветеринарного профілю СРСР ХРОНИКА. Всесоюзная научно-методическая конференция сельскохозяйственных ветеринарных ВУЗов и ветеринарных научно-исследовательских учреждений // Ученые записки Казанского зоовет. ин-та. - Казань, 1949. - Т. 56. - С. І-ІІ; Вибори нових академіків і членів кореспондентів Української академії сільськогосподарських наук // Вісн. с.-г. науки. - 1959. - № 8. - С. 52; Наказ № 1684-к по Міністерству сільського господарства УРСР від 29 грудня 1947 р. // Науч. тр. Украин. ин-та эксперимент. вет. - К. ; Х., 1948. - Т. XVI. - С. 26; ХІІ Всесоюзный съезд гигиенистов, эпидемиологов, микробиологов и инфекционистов, 13-20 окт. 1947 г., Москва. Т. 1 / ред. Болдырева Т.Е., Семашко Н.А., Лысина А.Н. -- М. : Гос. изд. мед. лит. «Медгиз», 1949. - С. 286; 3-я межвузовская научная конференция // Тр. Киевского ветерин. инст-та. - К. ; Х.: Гос. издат.с.-х. лит. УССР, 1950. - Т. Х. - С. 281-284; Столетний юбилей Харьковского ветеринарного института // Сборн. тр. ХВИ. - К., 1954. - Т. ХХII. - С. 7-11..

На жаль, перша інформація, яка більш-менш повно висвітлювала життєвий і творчий шлях академіка М.В. Рево, з'явилася на сторінках щомісячного наукового журналу УРСР «Вісник сільськогосподарської науки» лише у зв'язку з його смертю у 1962 р. Пам'яті Михайла Васильовича Рево // Вісн. с.-г. науки. - 1962. - № 5. - С. 5 Відразу ж інформацію біографічного характеру надруковано у багатотомному енциклопедичному виданні «Українська радянська енциклопедія» (1963 р.) Українська радянська енциклопедія / Гол. ред. М. П. Бажан. - К. : АН УРСР, 1963. -

Т. 12 (ПРЯШІВ - СВІТЛОФОР). - 1963. - С. 162-163.. Характерною для того часу є публікація, присвячена 80-річчю від дня народження академіка М.В. Рево, яка вийшла друком лише у 1970 р. Дунаєв Г. В. Михайло Васильович Рево / Г. В. Дунаєв // Вісн. с.-г. науки. - № 9. - 1970. - C. 117.

Наукову та педагогічну діяльність вченого як одного з лідерів мікробіологічної науки, дослідження якого вплинули на розвиток вірусології й імунології відзначили у статтях і монографіях професори І.А. Артюх, І.І. Лукашов, А.Ф. Носик, Я.Є. Коляков, Б.Г. Петренко, В.М. Коропов та інші Артюх И. А. Краткий отчет о двадцатипятилетней деятельности Украинского института экспериментальной ветеринарии / И. А. Артюх // Научн. тр. Украин. ин-та эксперимент. вет. - К. ; Х., 1948. - Т. XVI. - С. 7-25; Лукашов И. И. Харьковский ветеринарный институт к ХХХІІ годовщине Октябрьской революции / И. И. Лукашов // Сборн. тр. ХВИ. - К. ; Х., 1950. - Т. ХХ. - С. 3-7; Носик А. Ф. Столетие Харьковского ветеринарного института / А. Ф. Носик // Сборн. тр. ХВИ. - К. : Гос. издат. с.-х. лит. УССР, 1952. - Т. ХХI. - С. 3-26; Коляков Я. Е. Роль Харьковского ветеринарного института в развитии отечественной микробиологии / Я. Е. Коляков // Сборн. тр. ХВИ. - К., 1954. - Т. ХХII. - С. 28-38; Гладенко И. Н. К 40-летию Великой Октябрьской социалистической революции / И. Н. Гладенко, Б. Г. Петренко // Научн. тр. Украин. ин-та эксперимент. вет. - К. ;Х., 1957. - Т. XХIV. - С. 7-14; Коваленко Я. Р. Развитие и успехи ветеринарной науки в СССР / Я. Р. Коваленко // Труды Всесоюз. ин-та эксперимент. вет. - Т. ХХІІІ. - М. : Из-во МСХ СССР, 1959. - С. 3-28; Гизатуллин Х. Г. Казанскому ветеринарному институту - 90 лет / Х. Г. Гизатуллин // Ученые записки Казанского зоовет. ин-та. - Казань, 1964. - Т. 90. - С. 3-17; Храбустовский И. Ф. Ученые института к 60-летию Великого Октября / И. Ф. Храбустовский // Тр. Харьковского с.-х. ин-та им. В.В. Докучаева. - Х., 1977. - Т. 238. - С. 3-9; Калашник И. А. 10 лет объединенному Харьковскому зооветеринарному институту (1960 - 1970 гг.) / И. А. Калашник // Научн. тр. Харьковского зоовет. инс-та. - Х., 1970. - Т. V (XXIX). - С. 3-11; Скоморохов А. Л. Ящур / Скоморохов Александр Леонтьевич. - М. ; Л. : Госиздатсельхозлит. - С. 51-57; Юсковец М. К. Бруцеллез сельскохозяйственных животных / Юсковец Моисей Каллинникович. - М. : Госиздатсельхозлит. - С. 109; Коропов В. М. История ветеринарии в СССР / Коропов Виктор Михайлович. - М. : Гос. изд-во с.-х. лит., 1954. - С. 337; Коляков Я. Е. Ветеринарная микробиология / Коляков Яков Ефремович. - М. : Агропромиздат, 1986. - С. 5.. Для історіографічного дослідження має значення інформація, вміщена на шпальтах газет м. Чернігова Від обкому КП України // Деснянська правда. - 1962. - № 45 (4 березня). - С. 1; Мазур Л. Наші славні земляки. Самовідданість / Лесь Мезур // Деснянська правда. - 1989. - 12 вересня. - С. 3..

Після проголошення незалежності в Україні вийшла незначна кількість публікацій, які присвячені висвітленню діяльності академіка М.В. Рево та його життєвого шляху. Це статті, підготовленні співробітниками ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН» (м. Харків) та Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН (м. Чернігів), присвячені розвитку вітчизняної ветеринарної медицини, де відзначено роботу вченого як співробітника цих установ Кузьмина Н. И. Роль ученых в решении проблем ветеринарной медицины : к 75-летию ИЭКВМ / Н. И. Кузьмина // Розвиток ветеринарної науки в Україні: здобутки та проблеми : зб. матеріалів між нар. наук.-практ. конф., 24-26 верес. 1997 р., Харків. - Х. : ІЕКВМ УААН, 1997. - С. 227-230; Стегній Б. Т. Пошуки, звершення, перспективи ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної медицини» - 85 / Б. Т. Стегній // Вет. медицина. - 2008. - Вип. 91. - С. 6; Савченко П. Е. Институту сельскохозяйственной микробиологии УААН - 30 лет / П. Е. Савченко, В. С. Сиверс, А. Н. Говорунов // Бюллет. Инс-та с.-х. микробиол. УААН. - 1998. - № 3. - С. 4-15.. Деяку інформацію біографічного характеру містять газети Чернігівської області Дорожко В. Життя, віддане науці / В. Дорожко // Вет. газета. - 2002. - 1-15 липня. - С. 4; Красюк-Сорока З. М.В. Рево - великий вчений / З. Красюк-Сорока // Кролевецький вісник. - 2002. - 28 квітня. - С. 4..

Ім'я вченого згадується також у сучасних монографіях, на сторінках яких відтворено історію розвитку української сільськогосподарської науки в цілому та ветеринарії зокрема Аграрна наука : розвиток та досягнення / М. В. Зубець, В. А. Вергунов, В. І. Власов [та ін.]. - К. : ННЦ «ІАЕ», 2006. - Т. 4. - С. 7; Вербицький П. І. Історія ветеринарної медицини України / П. І. Вербицький, П. П. Достоєвський, С. К. Рудик. - К. : Ветінформ, 2002. - С. 262. . У книгах «Вчені у галузі ветеринарної медицини» із серії «Українські вчені-аграрії», «Історія Харківської державної зооветеринарної академії. 155 років» та в монографії В.М. Апатенко вміщено статті біографічного характеру, де визначено основні етапи життя і наукової діяльності М.В. Рево з переліком його найважливіших праць Патика В. П. Рево Михайло Васильович (1889 - 1962) / В. П. Патика // Вчені у галузі ветеринарної медицини. Серія «Українські вчені-аграрії». Книга 6 / упор. В. П. Буркат, А. Й. Мазуркевич, С. П. Долецький. - К. : Аграрна наука, 2001. - С. 286-288; Історія Харківської державної зооветеринарної академії. 155 років / М-во аграр. політики України, Харк. держ. зоовет. акад. - Х. : Золоті сторінки, 2006. - С. 351-352; Двічі доктор наук М.В. Рево // Апатенко В. М. Школа ветеринарних інфекціоністів - харківський пріоритет / В. М. Апатенко. - Х. : ХЗВІ, 2000. - С. 27-32..

На сьогодні не існує жодного комплексного узагальнюючого історико-наукового дослідження, у якому був би висвітлений життєвий та творчий шлях академіка М.В. Рево, що зумовлює потребу всебічного аналізу внеску вченого в розвиток вітчизняної мікробіології.

У підрозділі 1.2. «Джерельна база дослідження, методологія та методи дослідження» зазначено, що історичне дослідження здійснювалося із залученням великої кількості архівних матеріалів, опублікованих документів і періодичних видань. Основними джерелами пошуку дисертаційного дослідження були матеріали фондів центральних і регіональних державних архівів України, Росії, Грузії та Польщі. Більшість з них до наукового обігу вводяться вперше.

На особливу увагу заслуговують матеріали фондів Центрального державного архіву вищих органів влади й управління України, зокрема «Міністерство народної освіти України (м. Київ)» (Ф. Р-166) та «Українська академія сільськогосподарських наук Міністерства сільського господарства УРСР (м. Київ)» (Ф. Р-4861), які дозволяють відтворити науково-педагогічну й організаційну діяльність М.В. Рево під час роботи у Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті та в мережі УАСГН. Унікальні відомості про вченого як громадського діяча знаходяться у фонді 263 «Колекція позасудових справ реабілітованих» Центрального державного архіву громадських об'єднань України. Лише в цьому фонді знаходимо раніше невідомі документи, написані вченим власноруч, де він згадує про своє дитинство й юність.

Великий масив документів особового походження містять фонди Державного архіву Чернігівської області Р-4715 та Р-1259. У фонді Р-4715 «Действительный член Академии сельскохозяйственных наук УССР Рево Михаил Васильевич» зберігаються документи, які належали вченому: довідки, характеристики з різних науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів сільськогосподарського та медичного спрямування; написані у різний час автобіографії; копії грамот і дипломів (про закінчення Варшавського ветеринарного інституту, про здобуття звання доктора медичних наук і доктора ветеринарних наук тощо); відгуки колег і знайомих стосовно науково-педагогічної діяльності вченого; рецензії на монографії та підручники; рукописи опублікованих і неопублікованих монографій, підручників, статей тощо. Архівний фонд Р-1259 «Чернігівський відділ сільськогосподарської мікробіології, вірусології та імунології українського науково-дослідного інституту землеробства Міністерства сільського господарства УРСР» засвідчує безпосередню участь академіка М.В. Рево в організації Відділу сільськогосподарської мікробіології, вірусології і імунології Українського науково-дослідного інституту землеробства (м. Чернігів).

Чимало документів, які характеризують науково-педагогічну діяльність вченого, знайдено в м. Харкові: фонд Р-2792 «Харьковский государственный университет им. А.М. Горького» та фонд Р-6127 «Украинский научно-исследовательский институт экспериментальной ветеринарии». У музеї Харківської державної ветеринарної академії зберігаються деякі документи особового походження, які дозволили детальніше дослідити науково-педагогічну діяльність ученого в Харківський період життя (1945-1960 рр.), особливо оцінити його внесок у розвиток Харківського ветеринарного інституту. Достовірну і вичерпну інформацію про точну дату та місце народження М.В. Рево, а також його соціальне походження було знайдено у Державному архіві Сумської області - фонд 1187 «Метричні книги Спасо-Преображенської церкви м. Кролевець, Чернігівська губернія».

Велике значення для надання цілісної та об'єктивної оцінки науково-педагогічної діяльності вченого мали фонди закордонних архівів (Росії, Грузії та Польщі).

Відомості про недовготривале перебування та роботу вченого у Грузії містяться у National Archives of Georgia фонд 2139 «Tbilisi Medical Institute». Важливий пласт документів, що цілісно відтворює науково-педагогічну, громадську й просвітницьку діяльність М.В. Рево у м. Казані та м. Краснодарі, міститься на території Російської Федерації в установах: Государственное учреждение Краснодарского края «Государственный архив Краснодарского края» (Ф. Р-993 «Краснодарский краевой институт эпидемиологии и микробиологии», Ф. Р-1629 «Кубанский медицинский институт») і Национальный архив Республики Татарстан (Ф. Р-2646 «Казанский ветеринарный институт им. Н.Э. Баумана»). Для відтворення періоду навчання вченого у Варшавському ветеринарному інституті важливим є фонд 217 Archiwum Paсstwowe miasta stoіecznego Warszawy. Аналіз документів фонду дозволив деталізувати роботу інституту, уточнити перелік курсів, які викладалися на момент навчання М.В. Рево, з'ясувати імена викладачів тощо.

Значну частину джерельної бази для написання дисертаційного дослідження склали наукові роботи вченого. З метою визначення людських якостей вченого, його стосунків з людьми було проведено інтерв'ю з колишнім студентом академіка М.В. Рево, кандидатом ветеринарних наук В.П. Дорожко, яке було занотовано й увійшло до структури роботи як додаток і містить унікальні, раніше не відомі відомості про життя вченого, підтверджені у процесі роботи над дослідженням матеріалами архівів. За допомогою співробітника Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН, кандидата біологічних наук М.М. Зарицького знайдено унікальний фотоархів М.В. Рево, в якому збереглися світлини з зображеннями у різні роки вченого, його матері, а також дружини та сина.

Визначення методологічних принципів дисертаційного дослідження в сукупності з історіографічним аналізом і широкою джерельною базою допомогло обрати напрями та шляхи вирішення поставленої наукової проблеми.

Отже, виявлені та проаналізовані матеріали джерельної бази є достатніми для здійснення комплексного наукового дослідження.

У другому розділі «Життєвий та творчий шлях М.В. Рево» висвітлено основні етапи життєвого та творчого шляху вченого.

У підрозділі 2.1. «Формування наукового світогляду» визначено основні умови формування особистості та наукового світогляду М.В. Рево під час навчання у Кролевецькому міському училищі (1902-1905 рр.), Седлецькій гімназії (Польща; 1905-1906 рр.), другій Варшавській гімназії (1906 - 1908 рр.), Варшавському ветеринарному інституті (1908-1912 рр.), медичному факультеті Харківського університету (1915-1917 рр.) і наукового стажування при Головному ветеринарному управлінні Міністерства внутрішніх справ Російської імперії, а також в епізоотологічному відділі Інституту експериментальної медицини (1913-1914 рр., м. Санкт-Петербург) та військово-польової практики (ветеринарної (лікар-бактеріолог ХХІ-го армійського корпусу на Південному фронті (Одеський військовий округ)) і медичної (лікар-бактеріолог у Червоній Армії (1919-1922 рр.)). Досвід, який М.В. Рево отримав у цей період не тільки сприяв формуванню наукового світогляду, але й став фундаментом наукового професіоналізму, який вчений згодом демонстрував під час роботи у закладах вищої освіти та науково-дослідних установах Радянського союзу.

Вчений вважав своїми вчителями відомих вітчизняних мікробіологів В.Л. Омелянського, О.О. Владимирова, І.М. Ланге та С.М. Вишелеського. Вплив на формування наукового світогляду М.В. Рево мали В.Я. Данилевський, Р.П. Кримберг, В.Д. Брант, П.І. Шатілов, О.В. Репрєв, І.В. Троіцький, Д.П. Гриньов та інші (під час навчання у м. Харкові), а також наукові ідеї таких відомих вчених як І.І. Мечніков, М.Ф. Гамалія, І.П. Павлов.

У підрозділі 2.2. «Етапи наукової та педагогічної діяльності» виділено й охарактеризовано основні етапи науково-педагогічної діяльності М.В. Рево: 1) 1925-1931 рр. - Київський період (Україна); 2) 1931-1934 рр. - Херсонський період (Україна); 3) 1934-1935 рр. - Вінницький період (Україна); 4) 1936-1937 рр. - Тбіліський період (Грузія); 5) 1937-1944 рр. - Казанський період (Росія); 6) 1944-1945 рр. - Краснодарський період (Росія); 7) 1945-1960 рр. - Харківський період (Україна); 8) 1961-1962 рр. - Чернігівський період (Україна).

Протягом життя вчений вдало поєднував педагогічну діяльність з науковою. Він досконально ознайомився з особливо цінними, новими на той час методами експериментальних досліджень німецьких і французьких мікробіологів під час тримісячного наукового відрядження у Німеччині (1926-1927 рр.).

Експериментальні дослідження академік М.В. Рево у різні роки проводив на базі мікробіологічних кафедр вищих ветеринарних закладів освіти (Київського (1925-1931 рр.), Казанського (1937-1944 рр.), Харківського (1945-1960 рр.) ветеринарних інститутів і Херсонського виробничого (1933-1934 рр.), Вінницького (1934-1936 рр.), Кубанського (м. Краснодар, 1944-1945 рр.) медичних інститутів, а також Київського кооперативного інституту (1928-1931 рр.), Казанського інституту удосконалення лікарів ім. В.І. Леніна (1938-1944 рр.)) і науково-дослідних установ Радянського союзу: Київського ветеринарно-бактеріологічного інституту (1927-1928 рр.), Краснодарського крайового інституту епідеміології та мікробіології ім. І.Г. Савченко (м. Краснодар, 1944-1945 рр.), Українського науково-дослідного інституту експериментальної ветеринарії (м. Харків, 1945-1955 рр.), Науково-дослідного інституту туберкульозу (м. Харків, 1955-1959 рр.), Відділу сільськогосподарської мікробіології, вірусології і імунології Українського науково-дослідного інституту землеробства (м. Чернігів, 1961-1962 рр.). Результати дослідження туберкульозу людини і сибірської виразки вчений оформив у фундаментальних працях - дисертації на здобуття ступенів: доктора медичних наук на тему: «Материалы к морфологии и биологии Mycobacterium tuberculosis» (1936 р., Державний медичний інститут, м. Тбілісі) і доктора ветеринарних наук на тему: «Антигенная структура сибиреязвенного бацилла и ее иммунологическое значение» (1939 р., Казанський державний зооветеринарний інститут).

Академік М.В. Рево у різні роки був учасником багатьох науково-практичних всесоюзних і всеукраїнських з'їздів бактеріологів і санітарних лікарів, всесоюзних з'їздів по боротьбі з туберкульозом, всесоюзної конференції по бруцельозу, багатьох науково-методичних конференцій, всесоюзних сільськогосподарських виставок тощо, які сприяли обміну думками, налагодженню контактів між представниками наукової еліти, що сприяло подальшому розвитку науки. Плідна наукова та педагогічна діяльність вченого була високо відзначена урядом УРСР (наказом від 15 квітня 1948 р. Президії Верховної Ради УРСР присвоєно звання «Заслужений діяч науки УРСР») та Українською академією сільськогосподарських наук (22 липня 1959 р. обрано академіком). М.В. Рево до останнього дня свого життя займався науковою діяльністю у галузі сільськогосподарської мікробіології. рево академік мікробіологічний

Вперше, базуючись на документах Центрального державного архіву громадських об'єднань України, висвітлено один із трагічних, до цього невідомий епізод життя академіка М.В. Рево: арешт за участь у Київському осередку «контрреволюційної організації ветлікарів-бактеріологів» та ув'язнення у Херсонській виправній трудовій сільськогосподарській колонії ім. В.В. Полякова Наркозему УСРР (1931-1934 рр.).

У третьому розділі «Наукова спадщина М.В. Рево», який складається з трьох підрозділів, проаналізовано науковий доробок вченого, визначено його роль і місце в контексті розвитку різних напрямів мікробіології, вірусології й імунології.

У підрозділі 3.1. «Внесок у розвиток ветеринарної та ґрунтової мікробіології, вірусології та імунології» встановлено, що різноманітна тематика наукових праць М.В. Рево сприяла розвитку різних питань вітчизняної та світової ветеринарної медицини: етіології (вперше виділив з B. аnthracis ще одну, третю, нуклепротеїдну антигенну фракцію; дослідив феномен мінливості форми колоній B. аnthracis; вивчав антигенну структуру збудників бруцельозу тощо), епідеміології (довів плюралізм вірусу ящуру на території України; спорідненість штамів вірусу інфекційного енцефаломієліту коней, поширених на території Західної України, з штамами вірусів, виявлених на території СРСР) й імунології (виготовив сироватку реконвалесцентів проти ящуру; довів головну роль ретикуло-ендотеліальної системи у формуванні дермального імунітету проти сибірської виразки; розробив методику діагностики інфекційного енцефаломієліту коней - вірусно-бактеріальної аглютинації; довів існування раннього «феномену Шварцмана»; розробив оригінальну антибіотик-вакцину проти паратифу телят тощо) інфекційних захворювань сільськогосподарських тварин. Для розвитку сільськогосподарської мікробіології має цінність монографія вченого з ґрунтової мікробіології («Азотобактер в каштановых почвах пригородов г. Херсона», 1933 р.), де автор описав екологічні властивості азотобактера при дослідженні каштанових ґрунтів Півдня України.

У підрозділі 3.2. «Науковий доробок вченого у галузі медичної мікробіології та імунології» на основі опрацьованого матеріалу можна констатувати, що у результаті експериментальних досліджень академік М.В. Рево дослідив етіологію й імунологію лімфоцитарного хоріоменінгіту на території СРСР, разом з іншими вітчизняними вченими вивчав реакції ізогемаглютинації у близнюків і вплив крововиливів на поширення інфекцій в організмі людини.

У підрозділі 3.3. «Значення наукового доробку М.В. Рево для розвитку мікробіологічної науки», з'ясовано, що науковий доробок вченого став фундаментом для подальшої розробки різних питань мікробіології, вірусології й імунології вітчизняними і зарубіжними вченими: вдала спроба культивування вірусу ящуру у тканинах тварин лягла в метод експлантації та сприяла широкому застосуванню цього методу, який удосконалено західними науковцями; винайдення і встановлення причин виникнення раннього «феномену Шварцмана» сприяло введенню нового терміну у ветеринарну імунологію та стало основою для розшифрування інших геморрагічно-некротичних феноменів при інфекційних захворюваннях сільськогосподарських тварин; дослідження впливу крововиливів на процес поширення інфекції в організмі людини стало підставою до залучення М.В. Рево до роботи над посібником з оперативної хірургії у роки Другої світової війни.

У четвертому розділі «Вчений як організатор мікробіологічної науки та освіти в Україні» досліджено і проаналізовано організаторську діяльність академіка М.В. Рево у галузі мікробіологічної науки, сільськогосподарської дослідної справи та вищої освіти в Україні.

У підрозділі 4.1. «Науково-організаційна діяльність» висвітлено роль вченого як організатора: заснував кафедри мікробіології на базі Херсонського виробничого (1933 р) і Вінницького (1934 р.) медичних інститутів, експериментально-мікробіологічну лабораторію на базі Краснодарського крайового інституту епідеміології та мікробіології ім. І.Г. Савченка (1944 р.), а також, за свідченнями сучасників, товариство мікробіологів у м. Краснодарі (1945 р.). Академік УАСГН М.В. Рево брав безпосередню участь в організації Відділу сільськогосподарської мікробіології, вірусології і імунології Українського науково-дослідного інституту землеробства (м. Чернігів).

У підрозділі 4.2. «М.В. Рево - освітянин, автор фундаментальних наукових праць, історик» наведено аналіз освітньої, видавничої, редакційної діяльності вченого, а також подано його характеристику як історика вітчизняної мікробіології.

Близько 37 років академік М.В. Рево віддав вищій школі. Під керівництвом вченого 33 особи (Г.В. Дунаєв, В.В. Нікольський, І.Ф. Храбустовський, В.П. Образцов, X.Х. Абдулін та інші) захистили кандидатські та докторські дисертації, тематика яких відтворює різні сторони ветеринарної, медичної мікробіології, вірусології й імунології. М.В. Рево належить низка оригінальних програм і лекцій з різних питань медичної та ветеринарної мікробіології.

У розвитку української історії науки творча спадщина М.В. Рево посідає важливе місце, ставши основою для низки подальших досліджень у галузі мікробіології, вірусології й імунології. Серед доробку вченого найбільше уваги заслуговують монографії («Інфекція та імунітет», 1928 р.; «Азотобактер в каштановых почвах пригородов г. Херсона», 1933 р.; «Вирусы и вирусные болезни сельскохозяйственных животных», 1956 р.) та підручники («Короткий курс загальної мікробіології з елементами сільськогосподарської мікробіології», 1927 р.; «Основи мікробіології», 1929 р.; «Курс спеціальної мікробіології», 1931 р.; «Курс микробиологии молока и его продуктов», 1931 р.; «Краткий курс учения об инфекции и иммунитете», 1935 р.; «Ветеринарная микробиология», 1958 р.; «Курс ветеринарной микробиологии», 1960 р.).

Роботи М.В. Рево - «Основи мікробіології» та «Курс спеціальної мікробіології» - перші узагальнюючі україномовні підручники з мікробіології для студентів медичних і ветеринарних закладів вищої освіти, аналогів яких на вказаний період не було. Його монографія «Вирусы и вирусные болезни сельскохозяйственных животных» і підручник «Ветеринарная микробиология» (у співавторстві з М.Д. Жуковою) неодноразово перевидавалися і стали основними посібниками з ветеринарної мікробіології для багатьох поколінь студентів ветеринарних інститутів і факультетів, а також ветеринарних лікарів і зоотехніків СРСР. Останню працю було перевидано німецькою мовою («Veterinarmedizinische Microbiologie», 1963 р.). М.В. Рево був співавтором посібника з оперативної хірургії під назвою «Микрофлора ранений грудной полости при легочно-плевральных осложнениях» (1943 р.), який на середину 1950-х рр. ХХ ст. був настільною книгою для студентів медичних вузів СРСР.

Результати експериментальних досліджень вчений оприлюднював на сторінках відомих всесоюзних і республіканських журналів, наукових збірок провідних ветеринарних інститутів, науково-дослідних установ і наукових товариств СРСР з медицини, ветеринарії, сільського господарства, загальної мікробіології, мікробіологічної техніки, а також іноземних видань: «Revue de cherurgie», «Bulletin de l'Institute Pasteur», «Iachresbericht ьber dre Zeistungen auf dem Gebiete der Veterinдr Medizin». Серед наукового доробку М.В. Рево є праці з історії вітчизняної мікробіології й вірусології. Вчений входив до редакційної колегії наукових збірників «Ученые записки Казанского зооветеринарного института» (1937 р.) і «Научные труды Украинского института экспериментальной ветеринарии» (1946-1955 рр.).

Науковий доробок академіка М.В. Рево з історії вітчизняної мікробіології та вірусології і сьогодні є цінним джерелом інформації, що дозволяє історикам уточнити деякі факти організації мікробіології на території СРСР (на прикладі організації кафедр мікробіології Казанського державного зоотехнічно-ветеринарного інституту ім. М.Е. Баумана та Харківського ветеринарного інституту).

Активна громадська позиція академіка М.В. Рево сприяла проведенню консультативної роботи серед населення: читав популярні лекції для районних, дільничних і радгоспних лікарів на різні теми загальної мікробіології, про ефективні заходи профілактики і боротьби з інфекційними хворобами свійських тварин, для ветеринарних лікарів і зоотехніків, а також знайомив їх з досягненнями радянської мікробіології; у роки Другої світової війни читав лекції для медичного персоналу військових стаціонарних і польових госпіталів тощо.

Отже, вивчення творчої спадщини вченого дало можливість розкрити його багатогранність. Академік М.В. Рево з юнацьких років до самої смерті займався різноманітними питаннями медичної, сільськогосподарської, ветеринарної мікробіології, її історії, вірусології й імунології, був не тільки видатним теоретиком, але й практиком.

Висновки

1. Аналіз історіографії з теми дисертаційного дослідження вказує на відсутність комплексного дослідження наукової, педагогічної й організаторської діяльності академіка УАСГН М.В. Рево.

Джерельна база дослідження становить 140 документів з фондів державних архівних установ України, Росії, Грузії та Польщі і понад 100 наукових праць вченого, комплексне використання яких дало можливість розкрити особистість М.В. Рево як вченого, педагога, організатора вітчизняної мікробіологічної науки, сільськогосподарської дослідної справи й освіти, висвітлити маловідомі факти його біографії, репрезентувати наукову спадщину вченого, визначивши її місце і роль у розвитку вітчизняної та світової мікробіології.

2. Уперше розроблено періодизацію життєвого шляху академіка М.В. Рево та подано ґрунтовний аналіз його діяльності:

3. Аналіз наукових здобутків М.В. Рево показав, що він був автором багатьох теоретичних розробок, які знайшли практичне застосування в СРСР і за кордоном. Серед наукового доробку вченого з різних напрямів мікробіології найбільшого розвитку здобули питання: 1) етіології й імунології сибірської виразки; 2) етіології й імунології туберкульозу людини і ВРХ; 3) етіології й імунології бруцельозу сільськогосподарських тварин; 4) етіології, епідеміології й імунології вірусів ящуру, чуми свиней, інфекційного енцефаломієліту коней, лімфоцитарного хоріоменінгіту (у людини); 5) імунологічні дослідження бактеріальної анафілаксії й алергії у людини і сільськогосподарських тварин; 6) сільськогосподарська мікробіологія; 7) мікробіологічна техніка.

4. На прикладі діяльності академіка М.В. Рево показана визначальна роль особистості в розвитку науки. Вчений був безпосереднім організатором структурних одиниць багатьох освітніх і науково-дослідних установ аграрного та медичного профілю (кафедр мікробіології Вінницького та Херсонського медичних інститутів і лабораторій мікробіології у Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті та Краснодарському крайовому інституті епідеміології та мікробіології ім. І.Г. Савченка). За результатами пошуку й аналізу архівних документів доведено, що вчений є фундатором Відділу сільськогосподарської мікробіології, вірусології і імунології Українського науково-дослідного інституту землеробства, реорганізованого у 1969 р. в Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської мікробіології (нині Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН (м. Чернігів)).

5. Показано, що академік М.В. Рево залишив по собі цінну спадщину (більше 100 наукових праць з них 3 монографії та 7 підручників), яка стала фундаментом для подальших наукових розробок у різних галузях мікробіологічної науки.

Видавнича, редакційна та консультативна діяльність вченого сприяла вихованню кількох поколінь кваліфікованих медичних і ветеринарних лікарів та науковців (І.Ф. Храбустовського, В.В. Нікольського, X.Х. Абдуліна, Г.В. Дунаєва та інших), зоотехніків, а також пропагуванню серед населення СРСР знань з діагностики, профілактики та лікування інфекційних захворювань тварини і людини.