Наукова, педагогічна та організаційна діяльність професора О.Г. Набоких (1890-1920 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ"

УДК 631.4: 929 Набоких

Спеціальність - 07.00.07 - історія науки і техніки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

НАУКОВА, ПЕДАГОГІЧНА ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФЕСОРА О.Г. НАБОКИХ (1890-1920 рр.)

Бадаєв Руслан Геннадійович

Переяслав-Хмельницький -2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії та культури України ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди".

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, Коцур Віктор Петрович, ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди", МОН України, завідувач кафедри історії та культури України

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, доцент Орлик Василь Михайлович, Кіровоградський національний технічний університет, МОН України, професор, завідувач кафедри гуманітарних наук та документознавства

кандидат історичних наук, Ковальська Катерина Володимирівна, ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди", МОН України, доцент кафедри географії, екології та методики навчання природничих дисциплін

Захист відбудеться "4" грудня 2009 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.27.053.01. у ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" (08401, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Сухомлинського, 30, зал В.О. Сухомлинського).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" (08401, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Сухомлинського, 30).

Автореферат розісланий "4"листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук, доцент О.Ф. Глоба

Анотації

Бадаєв Р.Г. Наукова, педагогічна та організаційна діяльність професора О.Г. Набоких (1890-1920 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 - історія науки і техніки. - ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди". - Переяслав-Хмельницький, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню життя та діяльності видатного українського ґрунтознавця О.Г. Набоких (1890-1920). У роботі відображені основні етапи життя, науково-дослідна та науково-організаційна робота видатного українського вченого в галузі ґрунтознавства. Для поглибленого історико-аналітичного дослідження здійснено періодизацію творчого шляху вченого, виявлені основні етапи становлення його як науковця і охарактеризовані методологічні принципи наукової діяльності вченого. Проаналізована викладацька робота, основні напрями наукової діяльності вченого. З'ясована науково-практична робота вченого по популяризації досягнень науки, відтворена цілісна картина наукових інтересів і здобутків О.Г. Набоких, досліджено наукові праці вченого, що дозволяє зробити висновок про вагомий внесок дослідника у розвиток вітчизняного ґрунтознавства. грунтознавець набоких вчений

Ключові слова: О.Г. Набоких, наука, педагогічна діяльність, ґрунтознавство, фізіологія рослин, картографія ґрунтів.

Бадаев Р.Г. Научная, педагогическая и организационная деятельность профессора А.И. Набоких (1890 - 1920 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.07 - история науки и техники. - ГВУЗ "Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды". - Переяслав-Хмельницкий, 2009.

Диссертация посвящена исследованию жизни, научной и педагогической деятельности выдающегося украинского почвоведа А.И. Набоких (1890-1920).

Во вступлении обоснована актуальность проблемы, определены объект, предмет, цель и задачи исследования, раскрыта научная новизна и практическое значение полученных результатов.

В первом разделе "Историография, источниковая база и методология исследования" аргументирована степень разработанности проблемы, определены направления, которые требуют дальнейшего изучения. Отмечено, что деятельность А.И. Набоких не была предметом комплексного научного исследования. Историографический обзор убедительно показывает, что избранная научная проблема освещалась предыдущими исследователями только фрагментарно.

Во втором разделе "Жизненный путь, педагогическая и организационная деятельность А.И. Набоких" осуществлен анализ основных факторов, сформировавших его научное мировоззрение. Выделены периоды жизни и деятельности профессора А.И. Набоких: І период (1890-1898) - годы учебы, формирования мировоззрения и сферы научных интересов: овладение знаниями в Сарапульском реальном училище, Ново-Александровском институте сельского хозяйства и лесоводства и учебы в училище садоводства в Потсдаме; ІІ период (1899-1901) - "петербургский": научная работа в области физиологии растений у профессора Д.И. Иванивского и в области почвоведения под руководством профессора В.В. Докучаева; IІІ период (1901-1905) - "ново-александрийский": педагогическая работа при Ново-Александровском институте. Активная исследовательская деятельность в области физиологии растений; ІV период (1905-1920) - "одесский": опытная и научная работа в почвоведении и физиологии растений в Новороссийском (Одесском) университете.

Подчеркивается, что в педагогической деятельности А.И. Набоких, которая продолжалась более 20 лет, ярко выразились выдающиеся черты талантливого ученого, прекрасного педагога и организатора. А.И. Набоких сделал значительный вклад в становление высшего агрономического образования в Украине. За годы педагогической работы в высших учебных заведениях А.И. Набоких подготовил поколение агрономов, почвоведов, лесоводов, мелиораторов.

Научно-организационная деятельность ученого ярко проявилась во времени создания в Одессе Почвенного музея при Новороссийском университете. Много время он посвящал организации и проведению экспедиций по изучению почв Украины.

В третьем разделе "Научная деятельность А.И. Набоких в области почвоведения и физиологии растений" проделан анализ научных изысканий ученого, поскольку его труды отражают те основные направления, по которым развивалось отечественное и мировое почвоведение.

Определено, что научные интересы А.И. Набоких были связаны с задачами, которые стояли перед почвоведением, потребностями сельскохозяйственного производства и развивались в русле отечественного и мирового почвоведения. Выделены основные достижения ученого: он впервые обратил внимание ученых на влияние водных режимов как доминирующего фактора почвообразования; им предложена трехкратная система обследования для установки типов почвенных образований и их географического распространения; применяя метод глубоких выемок монолитных образцов, он детально изучал похороненные почвы; разрабатывал учение о лессе, впервые классифицировал различные типы лесса Украины; им впервые создана классификация черноземов Украины, что учитывает водный режим и динамику карбонатов; он впервые исследовал слабоподзолистые почвы Правобережной Украины и разработал классификацию подзолистых почв лесостепи; ученый впервые детально изучил подзолистые, реградированые и деградированные (что эволюционировали в серые лесные) черноземы и разработал их классификацию; по заказу губернских земств были проведены детальные почвенные исследования и картографирование почв территорий бывшей Харьковской, Подольской и Херсонской губерний.

Раскрыто значение научно-практической работы ученого и как популяризатора науки. Осуществлен анализ публикаций А.И. Набоких, который помог воссоздать целостную картину его интересов, исследований и достижений.

В четвертом разделе "Вклад А.И. Набоких в развитие истории науки" освещено место А.И. Набоких в научной школе почвоведения, определено место и роль его научного наследия в развитии украинской истории науки. Доказано, что творческое наследие О.Г Набоких не ограничивается выполненными исследованиями и идеями в отрасли почвоведения. Наличие отобранных в начале XX века монолитов, сохраненных около 40 рабочих карт (масштаб 1:417 000) с нанесенными маршрутами и обозначениями содержания гумуса в почвах, большой аналитический материал, опубликованный в "Материалах по исследованию почв Харьковской, Херсонской и Подольской губерний", позволяет в данный час сравнивать почвы и имеет значительную ценность для мониторинга агроэкологического состояния почв в Украине.

Результаты исследования показали, что жизнь и деятельность А.И. Набоких - это пример самоотверженного труда, верного служения делу науки и образования. Научно-педагогическое наследие ученого является ценным источником идей, мыслей, научных программ и концепций, касающихся почвововеденческой науки начала ХХ века. Оно не утратило своей актуальности и в наши дни.

Ключевые слова: А.И. Набоких, наука и педагогическая деятельность, почвоведение, физиология растений, картография почв.

Badaev R.G. Scientific, pedagogical and organizational activity of the professor of O.G. Nabokykh (1890 - 1920 years). - Manuscript

Dissertation for obtaining a scientific degree of a Candidate of Historical Science in specialty 07.00.07 - History of Science and Technology - S.H.E.E. "Pereyaslav-Khmelnytsky state pedagogical University named after Grygoriy Skovoroda". - Pereyaslav-Khmelnytsky, 2009.

Dissertation is devoted research of life and activity of the outstanding Ukrainian soil scientist O. G. Nabokykh (1890-1920). The basic stages of life research work, scientifically and organizational of the outstanding Ukrainian scientist in industry of soil science are represented in it. For deepening of historical and analytical research a division into the periods of creative way of scientist is carried out, the basic stages becoming of him as a research worker are detected and the methodological principles of scientific activity of scientist are described. The teaching activity, and the basic directions of research of scientist are analysed. Importance of scientifical and practical work of scientist that concern to popularization is found out. Research of him helped to reproduce the integral picture of scientafic interests and achievements of scientist more than 90 publications.

Key words: O. G. Nabokykh, science, pedagogical activity, soil science, geobotany, vegetable physiology, cartography of soil.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Процес державної та національно-культурної розбудови України потребує дбайливого ставлення до історичного минулого народу, належного вшанування видатних діячів, що зробили внесок у поступ української нації. Відновити історичний процес - значить не лише відтворити реальні події та факти, а повернути в скарбницю суспільної пам'яті видатних особистостей, котрі своєю наполегливою працею, самовідданістю і талантом збагатили різні сфери громадського, культурного, наукового життя і були незаслужено вилучені з історичного процесу, забуті, а їх внесок у розбудову України залишається недостатньо поцінованим як науковцями, так і широкими колами суспільства.

Одним із видатних ґрунтознавців України був професор Олександр Гнатович Набоких. Вивчаючи спадщину цього вченого, ґрунтознавця, агронома і фізіолога, ми водночас зможемо поповнити джерельний запас наших знань стосовно галузевої наукової думки кінця ХІХ - початку ХХ ст., глибше дослідити окремі проблеми історії української науки і освіти, а саме: становлення та розвиток вітчизняної науки ґрунтознавства, сільськогосподарської освіти та дослідної справи в Україні.

Актуальність обраної теми визначається ще й важливістю аграрного сектору в економіці сучасної України. Земельний фонд, з багатими чорноземами, і нині залишається чи не найважливішим державним ресурсом, що має стратегічне значення для подальшого економічного розвитку України. Оцінка ґрунтів, визначення проблем та шляхів розв'язання у питаннях землекористування залишається на вістрі державної політики, громадської уваги. А тому аналіз наукової спадщини знаного на початку ХХ ст. ґрунтознавця має на сьогодні не лише теоретичне, але й практичне значення. Особливої уваги, на нашу думку, заслуговує методика дослідження ґрунтів, їх оцінки, картографування, запропоновані професором О.Г. Набоких.

Дослідження життя та творчості О.Г. Набоких поповнить список вже існуючих біографій вчених у галузі природничих наук. Персоналізація української історії науки дає змогу визначити етапи подальшого розвитку наукових напрямків, надає історії вітчизняної науки та освіти портретної конкретики. Все це разом і визначає актуальність проблеми.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною тематичного плану ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" з виконання теми "Історія природознавства Київщини: біографії і події ХVІІІ - ХХ ст." (номер державної реєстрації 010U002971).

Мета і завдання дослідження. На основі узагальнення і критичного осмислення корпусу наявних джерел та літератури, комплексно дослідити життєвий шлях, наукову, педагогічну та організаційну діяльність професора О.Г. Набоких.

Для реалізації мети дисертантом були визначені такі основні завдання:

- проаналізувати джерельну базу та стан дослідження наукової діяльності професора О.Г. Набоких на тлі вітчизняної історії науки і техніки;

- розкрити умови формування наукового світогляду вченого; визначити основні періоди його життя і наукової творчості, уточнити біографічні відомості вченого;

- висвітлити педагогічну діяльність професора О.Г. Набоких, розкрити його роль у підготовці фахівців сільського господарства;

- охарактеризувати науково-організаційну роботу О.Г. Набоких, її значення для становлення структури і змісту науково-дослідної справи;

- проаналізувати основні напрямки наукової діяльності вченого у галузі ґрунтознавства та фізіології рослин;

- визначити місце О.Г. Набоких у вітчизняній науковій школі ґрунтознавства;

- прослідкувати вплив наукової спадщини вченого на розвиток української аграрної науки.

Об'єктом дослідження є наукова, педагогічна та організаційна діяльність професора Олександра Гнатовича Набоких.

Предметом дослідження виступає науковий доробок О.Г. Набоких у галузі ґрунтознавства, картографії, фізіології рослин, його внесок у підготовку фахівців сільського господарства, а також в організацію вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи.

Хронологічні межі дослідження охоплюють 1890-1920 рр., окреслені періодом навчання, формування світогляду та кола наукових інтересів О.Г. Набоких і до смерті вченого в 1920 р.

Методологічні засади дисертації базуються на загальнонаукових принципах історичного дослідження: наукової об'єктивності, наступності, історизму, критичного підходу до джерел, що передбачають цілісний всебічний підхід до вивчення порушеної теми. Важливими шляхами розв'язання проблеми даного дослідження є застосування загальнонаукових (типологізація, класифікація, метод комплексного аналізу), міждисциплінарних (структурно-системний підхід), власне історичних (проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, описовий) методів дослідження, а також методів джерелознавчого та історіографічного аналізу та синтезу.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в постановці та розробці актуальної проблеми, яка не отримала всебічного й об'єктивного висвітлення в історичній науці. У дисертаційній роботі вперше систематизовані різноманітні джерела (архівні, періодичні видання), також наукова література, що дозволило відтворити цілісну картину становлення О.Г. Набоких як вченого-ґрунтознавця широкого профілю; здійснено всебічний аналіз і синтез науково-організаційної діяльності дослідника, його особистого внеску у розвиток аграрної науки, в підготовку фахівців як для аграрного сектору економіки, так і нової когорти вчених-ґрунтознавців.

Автором запропоновано наукову періодизацію життя та діяльності О.Г. Набоких, що сприяло визначенню ролі вченого в розвитку вітчизняної науки про ґрунти. У межах виконаного дослідження дисертантом вивчені маловідомі сторінки життя і творчості вченого, які раніше не були оприлюднені в наукових публікаціях. Дисертація містить низку нових положень з питань історії ґрунтознавства. У джерелознавчому плані новизна дисертації полягає у введенні до наукового обігу значної кількості нових документів і матеріалів, що дали можливість об'єктивно проаналізувати життя і творчість ученого, а також у сучасній науковій інтерпретації подати відомості про видатного вченого.

Особистий внесок здобувача. Наведені в дисертації наукові результати та висновки отримані автором особисто. Наукові статті в фахових виданнях є одноосібними.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, висновки дисертації, введені до наукового обігу документи і матеріали можуть застосовуватися науковцями при подальшій розробці окресленої теми. Пізнавальний потенціал наведених матеріалів може бути використаний під час навчального процесу у вищих навчальних закладах, на уроках природознавства, написанні монографій, статей, розробці навчальних та навчально-методичних посібників, створенні спецкурсів, лекцій з історії ґрунтознавства в Україні. Відомості про вченого можуть використовуватися при укладанні енциклопедій, біографічних довідників про відомих людей України тощо.

Наукова апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації доповідалися та обговорювалися на конференціях: Другій Міжвузівській науковій конференції з актуальних питань історії освіти, науки і техніки 28 жовтня 2006 р. (м. Луганськ), VІІ Всеукраїнській науковій конференції "Актуальні питання історії науки і техніки" 2-3 жовтня 2008 р. (м. Київ), ІV міжнародній науково-практичній конференції "Образование и наука ХХІ века - 2008" 17-25 жовтня 2008 р. (м. Київ); ІV конференції молодих учених і спеціалістів "Історія освіти, науки і техніки в Україні" 2008 р. (м. Київ); ІV міжнародній науково-практичній конференції "Nayka i inowacja-2008" (м. Прага); V конференції молодих учених і спеціалістів "Історія освіти, науки і техніки в Україні" 2009 р. (м. Київ). Положення дисертації та її результати обговорювалися на засіданні кафедри історії та культури України ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди".

Публікації. Результати дослідження викладені в 11 публікаціях автора. Серед них 4 статті, опубліковані в науково-фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України із спеціальності "Історія науки і техніки".

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури. Обсяг роботи - 212 с. Загальний обсяг дисертації - 184 с., список використаних джерел і літератури охоплює 255 позицій.

Основний зміст роботи

У вступі розкрито актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт предмет та методи дисертаційного дослідження; встановлено хронологічні межі, розкривається наукова новизна та практичне значення роботи, особистий внесок здобувача, апробація роботи та структура дисертації.

У першому розділі "Історіографія, джерельна база та методологічна основа дослідження" проаналізовано джерельну базу, історіографію проблеми та визначено методологічну основу дослідження.

Проаналізовані праці з досліджуваної проблеми можна умовно віднести до двох історіографічних періодів. Це праці опубліковані в 20-80-х роках ХХ ст. і сучасна українська історіографія - з початку 1990-х рр. і до наших днів. За повнотою та основними напрямами відображення багатогранної діяльності О.Г. Набоких, можна умовно виділити декілька груп праць. По-перше, це наукова література з проблем ґрунтознавства, де робляться посилання на наукові праці вченого, аналізується його творчий доробок; по-друге, підручники з історії ґрунтознавства, що визначають місце О.Г. Набоких в еволюції ґрунтознавчих студій; по-третє, роботи з історії навчальних закладів сільськогосподарського спрямування, зокрема, Одеського університету, в яких розкривається педагогічна та організаційна діяльність ученого; по-четверте, праці присвячені окремим аспектам діяльності О.Г. Набоких.

Вивчення наукової спадщини професора О.Г. Набоких розпочалося за радянської доби з 20-х років ХХ ст., після смерті вченого. Ґрунтознавці Г.І. Танфільєв,Танфильев Г.И. Очередные задачи естественнонаучного исследования степной полосы и уже начатые работы по бывшей Херсонской губернии / Г.И. Танфильев // Известия областного управления по опытному делу Одесской и Николаевской губернии (Причерноморской степной области). - 1922. - Вып. 1. - С. 18-25. В.І. Крокос Крокос В.И. Материалы для характеристики почвогрунтов Одесской и Николаевской губерний / В.И. Крокос // Известия областного управления по опытному делу Одесской и Николаевской губернии (Причорноморской степной области). - 1922. - Вып. 1. - С.43-79. у своїх працях, досліджуючи ґрунти Херсонської, Одеської, Миколаївської губерній, посилаються на відповідні результати вченого. Висвітлюючи історію Одеського сільськогосподарського інституту, І.Я. Точидловський вказує, що одним із організаторів закладу був відомий ґрунтознавець О.Г. Набоких Точидловський И.Я. К истории Одесского Сельсько-Хозяйственного Института / И.Я. Точидловський // Вісті Одеського СГІ. - 1925-1926. - Вип.1. - С. 191-196.. У цей же період у публікації С.О. Воробйова Воробьев С.О. Современное состояние научно-вспомагательных учреждений Одесского С.-Х. Института / С.О. Воробьев // Вісті Одеського СГІ .- 1925-1926. - Вип. 1. - С 197-212. подаються дані про О.Г. Набоких як засновника і організатора Ґрунтового музею Одеського сільськогосподарського інститу. А.А. Браунер Браунер А.А. Александр Игнатьевич Набоких / А.А. Браунер // Вісті Одеського СГІ.- 1925-1926. - Вып. ІІ. - С. 220-225. у статті про Олександра Гнатовича Набоких публікує список праць вченого. Одеська спілка природодослідників після смерті О.Г. Набоких у статті "Светлой памяти усопших" Светлой памяти усобших // Записки Одес. О-ва естествоиспытателей. - 1927. - Т.43.- С.7. подає коротку характеристику наукової діяльності вченого. Видатний ґрунтознавець Григорій Махов, роблячи аналіз ґрунтових досліджень в Україні за період 1887-1927 рр., розкриває роль і значення діяльності О.Г. Набоких: "Новий і блискучий період українського ґрунтознавства почався з 1910-1912 р., коли цілим рядом губернських земств були розпочаті широко організовані територіальні ґрунтові дослідження. Цей період цілком законно назвати "набоківським" Махов Г.Г. Территориальные исследования почвенного покрова на Украине за период 1887-1927 годов и их ближайшие перспективы / Г.Г. Махов // Почвоведение. - 1928. - № 3-4. - С. 248-273.. У "Бюлетені ґрунтознавця" за 1928 рік С.С. Неуструєв Неуструев С.С. Почвоведение в СССР за 10 лет / С.С. Неуструев // Бюллетень почвоведа. - 1928. - № 3-7. - С. 3-33. наводить аналіз стану ґрунтознавства в СРСР за десять років і дає високу оцінку науково-дослідній і організаторській діяльності О.Г. Набоких. У тому ж році виходять "Матеріали дослідження ґрунтів України" під егідою Центральної Агрохімічної лабораторії, де висвітлено наукові здобутки О.Г. Набоких Матеріали дослідження ґрунтів України. Центр Агро-Хіміч. Лабораторія. - К.,1928. -Вип. 2. - 194 с.. У подальшому більше двох десятиліть радянська історіографія не зверталася до наукового доробку вченого. Лише в 1949 р. "Енциклопедія українознавства" Енциклопедія Українознавства в двох томах / Наук. т-во ім. Т.Г. Шевченка; Голов. ред. В.Кубійович, І.Кузеля. - Мюнхен - Нью-Йорк, 1949. - Т. 2.- Ч. 3. - 423 с. , видана представниками української діаспори за кордоном, відзначила, що Україна з ґрунтознавчого погляду належить до найкраще досліджених країн світу. Ґрунти Поділля і Харківщини досліджував О.Г. Набоких, який вів наукову полеміку з російськими ґрунтознавцями й заснував українську школу ґрунтознавців з новою методикою дослідів.

У 1950-ті рр. з певною періодичністю з'являються наукові праці про роботу О.Г. Набоких у сфері ґрунтознавства. Серед них слід назвати роботу П.А. Власюка,Власюк П.А. Сільськогосподарська наука до 40-річчя Великого Жовтня / П.А. Власюк. - К.: Держсільгоспвидав, 1953. - 653 с. де розкриті особливості розвитку галузі в 20-х рр. ХХ ст., відмічені здобутки у вивченні ґрунтів, дослідження, що проводилися під керівництвом О.Г. Набоких. У 1958 р. Д.Г. Віленський Віленський Д.Г. История почвоведения в России / Д.Г. Віленський.- М.: Сов. Наука, 1958. - 238 с. видає один із перших підручників з історії ґрунтознавства в Росії, в якому розкрив погляди О.Г. Набоких на геологічний напрямок у ґрунтознавстві.

У 60-80-х рр. ХХ ст. діяльність О.Г. Набоких аналізується, здебільшого, в руслі досліджень історії ґрунтознавства та історії розвитку Одеського університету. Про діяльність О.Г. Набоких на ниві науково-освітнього ґрунтознавства в Одеському університеті пишуть С.Т. Бєлозоров Белозоров С.Т. Вклад А.И. Набоких в изучение природы Украины / С.Т. Белозоров // Научный ежегодник (Одес. Ун-т. Географ. фак-т.). - Вып. 2. - Одесса, 1960. - С. 93-96. С.С. Бракін Бракін С.С. Ґрунтознавство. Історія Одеського університету за 100 років / С.С. Бракін. - К.: Вид-во Київського ун-ту, 1968. - С.196-198., І.Я. Яцько Яцько І.Я. Геологія. Історія Одеського університету за 100 років / І.Я.Яцько. - К.: Вид-во Київського ун-ту, 1968. - С.198-204.. До 100-річчя Одеського університету вийшла серія книг, присвячена університету, на сторінках якої неодноразово згадується ім'я видатного вченого Александр Игнатьевич Набоких. 1874 - 1920: биобиблиогр. указатель / [сост. и автор вступ. статьи А.Л. Драголи]; М-во культуры УССР. Одесская государственная научная библиотека им. А.М. Горького. - Одесса: ОГНБ .Ученые Одессы. - Одесса.- 1977. - Вып. VI. - 37 с.; Гавриил Иванович Танфильев. 1857 - 1928: биобиблиогр указатель / [сост. и автор вступ. статьи А.Л. Драголи]; М-во культуры УССР. Одесская государственная научная библиотека им. А.М. Горького Одесса: ОГНБ.Ученые Одессы.- Одесса.-1977. - Вып. VI. - 58 с.; Історія Одеського університету (1865-2000) наукове видання / Головний редактор В.А. Сминтина. - Одеса: Астропринт, 2000. - 226 с. , описано наукову діяльність О.Г. Набоких.

Відомий ґрунтознавець Г.С. Гринь Гринь Г.С. З історії територіальних ґрунтових досліджень на Україні / Г.С. Гринь // Агрохімія і ґрунтознавство: Респ. міжвід. темат. зб. МСГ УРСР. - К.: Урожай, 1970. -Вип.15. - С.3-16., більш як через 50-х років після виходу статті Г.Г. Махова, пропонує власну оцінку рівня виконаного О.Г. Набоких дослідження по картографуванню ґрунтів Подільської губернії. У 1980 р. І.А. Крупенніков Крупенников И.А. История почвоведения (от времени его зарождения до наших дней) / И.А. Крупенников. - М.: Наука, 1981 . - 327 с. у посібнику з історії ґрунтознавства висвітлив наукову діяльність вченого в Україні в 20-х рр. ХХ ст. За словами дослідника, за О.Г. Набоких закріпилася репутація "бунтаря в ґрунтознавстві".

З 1990-х рр. розпочався якісно новий етап в українській історіографії, який позначився оновленням методологічної бази досліджень, у тому числі і в історії науки і техніки, дослідженнях ґрунтів в Україні. Проте перше десятиріччя незалежності України не привернуло великої уваги до вивчення діяльності О.Г. Набоких, за винятком кількох робіт. Так, А.В. Новикова Новикова А.В. История почвенно-мелиоративных и экономических исследований засолённых и солонцованых земель Украины 1890 - 1996 гг. (Происхождение, окультуривание, экономические последствия широкой ирригации) / А.В. Новикова; науч. ред. М.И. Ромащенко; УААН, Ин-т почвоведения и агрохимии им. А.Н. Соколовского. - К., 1999. - 143 с., аналізуючи історію ґрунтових обстежень в України, згадує, що у дослідженнях окремих регіонів брав участь О.Г. Набоких.

Тенденція "забуття вченого" перервалася лише на початку ХХІ ст., коли з'являються нові публікації про О.Г. Набоких. Так, Канівець В.І.Канівець В.І. Життя грунту / В.І.Канівець. - К.: Аграрна наука, 2001. - 132 с. висловлює думку, що основи для створення карти ґрунтів України були закладені в 20-30-ті рр. ХХ ст. видатними українськими ґрунтознавцями О.Г. Набоких, Г.Г. Маховим.

Серед сучасних публікацій на першочергову увагу заслуговують коментарі відомого історика науки І.В.Іванова у роботі "История отечественного почвоведения: Развитие идей, дифференциация, институциализация"Иванов И.В. История отечественного почвоведения: Развитие идей, дифференциация, институциализаця / И.В. Иванов; Ин-т физико-химических и биологических проблем почвоведения. Докучаевское общество почвоведов): Кн. 1 (1870-1947). - М.: Наука, 2003. - 398 с.. Автор стверджує, що до подій 1917 р. в країні існувало 4 наукові школи в ґрунтознавстві: В.В. Докучаєва, П.С. Коссовича, В.Р. Вільямса та О.Г. Набоких. Наукові погляди останнього докладно висвітлюються в названій роботі.

До публікацій нашого часу слід віднести статті В.І. Михайлюка Михайлюк В.И. А.И. Набоких - теоретик и организатор почвоведения в Украине / В.И. Михайлюк // Грунтознавство. -2003.- Т.4. - № 1-2.- С. 95-101.; Михайлюк В.І. Набоківське ґрунтознавство: аналіз основних положень / В.І.Михайлюк // Сучасний стан ґрунтованого покриву України та шляхи забезпечення його сталого розвитку на початку 21-го століття: Тези доп. міжнар. наук.-пркт. конф. присв. 50-річчю з дня створення Ін-ту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського. - Харків, 2006. - С. 18-20., в яких розглянуто основні наукові та суспільні досягнення видатного вченого-ґрунтознавця О.Г. Набоких. Низку праць історії українського ґрунтознавства присвятив відомий дослідник В.А. Вергунов Вергунов В.А. Історія ґрунтознавства в Україні: проблеми і методологія шляхів вирішення / В.А. Вергунов // Вісн. Харківського нац. аграр. ун-ту. - 2006. - № 7. - С. 20-37.; Вергунов В.А. Українське ґрунтознавство: історія становлення та розвитку у наукових школах, інституатизації і періодизації / В.А. Вергунов // Історія української науки на межі тисячоліть. - Вип. 24. - К., 2006 - С. 46-49; Вергунов В.А. Дослідження ґрунтів Поділля та їх картографування: нарис із історії / В.А. Вергунов // Історія української науки на межі тисячоліть. - 2007. - Вип. 29. - С.15-38; Вергунов В.А. Ґрунтознавство у науковій спадщині професора П.О. Бачихіна (1865-1933) / В.А. Вергунов // Актуальні питання історії України, всесвітньої історії, історії освіти, науки і техніки: V міжрегіон. наук. конф., 27 червня 2007 р.: тези доп. - Луганськ, 2007. - С. 5-6.; Вергунов В.А. Антологія українського агрогрунтознавства 1918-1930 років: історико-архівний аналіз / В.А. Вергунов // Агрономічне ґрунтознавство в Україні (1918-1930 рр.): (зб.док. і матер.). - К., 2008. - С. 5-23; Вергунов В.А. Дослідження ґрунтів Київщини та перша ґрунтова карта України у світлі творчої спадщини М.П. Флорова / В.А. Вергунов // Часопис української історії . - 2007. -Вип 8. - С. 56-68.. Автор, на основі наявного кола джерел, зокрема, архівних документів, критично переосмисленого наукового доробку попередників, дає об'єктивну оцінку науковим відкриттям О.Г. Набоких, розкриває його роль у пріоритетних напрямках вітчизняного ґрунтознавства. На дослідження О.Г. Набоких проблеми лесово-ґрунтових формацій звертає увагу Д.Г. Тихоненко Тихоненко Д.Г. До перегляду концептуальних основ землекористування та землеволодіння: еколого-еволюційний та геоінформаційний аспекти / Д. Г.Тихоненко, М.О. Горін, І. М. Біла // Вісник ХДАУ. Сер. Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство. - Харків: ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. - 1997. - № 3. - С. 4-11; Грунтознавство: підруч. / Д.Г. Тихоненко, М.О. Горін, М.І.Лактіонов та ін. / За ред. Д.Г. Тихоненко. - К.: Вища освіта, 2005. - 703 с.; Тихоненко Д.Г. М.К. Крупський і ґрунтознавство (100 років з дня народження) / Д.Г. Тихоненко // Матеріали Ювілейної наукової конференції, 20 січня 2004 р. - Харків, 2004. - С. 11-18..

Проте, сучасна навчальна література обійшла увагою наукову діяльність О.Г. Набоких. Так, у новому російському підручнику з ґрунтознавства для сільськогосподарських вузів В.П. Ковриго та ін., Коврыго В.П. Почвоведение с основами геологии: Учебник для вузов / В.П. Коврыго, И.С. Каучирев, Л.М. Булакова. - М.: Колос, 2000. - 416 с. вчений О.Г. Набоких, що зробив великий внесок у розвиток агрогрунтознавства, не згадується. Українські автори підручника для студентів сільськогосподарських вузів Крикунов В.Г. Ґрунти та їх родючість: підручник / В.Г. Крикунов. - К.: Вища школа, 1993. - 288 с. теж не позбулися цього пробілу. Характеризуючи дослідження ґрунтів Херсонської, Харківської та інших губерній, проведених в 1903-1919 рр., автори згадують Б.Б. Полинова, К.П. Бєлоусова, М.К. Клепіна, водночас, замовчують О.Г. Набоких, який першим організував обстеження ґрунтів цих губерній на морфологогенетичній основі. Ці обставини, на наш погляд, можна пояснити декількома причинами. Основна - відсутність в Україні історіографії ґрунтознавства, а також "дисидентський" характер поглядів О.Г. Набоких стосовно деяких положень генетичного ґрунтознавства.

Заслуговує на увагу дисертаційне дослідження О.А. Пашківської "Становлення та розвиток агрогрунтознавства в Україні в 20-х роках ХХ ст.", де відображена наукова діяльність видатних вчених-ґрунтознавців, серед яких і О.Г. Набоких Пашківська О.А. Становлення та розвиток агрогрунтознавства в Україні у 20-х роках ХХ ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец: 07.00.07. "Історія науки і техніки" / О.А. Пашківська. - К., 2008. - 21 с. . Водночас, на сьогодні не захищена жодна кандидатська дисертація по науковій діяльності О.Г. Набоких, що зумовлює потребу всебічного аналізу внеску вченого в розвиток вітчизняної сільськогосподарської науки.

Джерельна база. Дисертаційне дослідження ґрунтується на широкому переліку як архівних неопублікованих, так і опублікованих джерел. Окрему групу джерел становлять періодичні видання, де вміщувалися матеріали наукових з'їздів, нарад з фізіології рослин, ґрунтознавства, географії ґрунтів, а також праці вченого. Для аналізу науково-дослідної роботи О.Г. Набоких використовувалися наукові праці вченого, що дали змогу проаналізувати його доробок у галузі землезнавства, фізіології рослин, порівняти дані результати досліджень із зарубіжними зразками. Особливу наукову значимість мають роботи вченого з дослідження ґрунтів, їх особливостей в різних районах України. Доповнюють дану інформацію праці відомих науковців того часу та учнів О.Г. Набоких: В.В. Докучаєва, С.С. Неуструєва, К.Д. Глінки, Г.Г. Махова та ін.

Важливим джерелом вивчення досліджуваної проблеми є періодичні видання ХІХ - початку ХХ ст. Серед них слід виділити журнали "Почвоведение", "Бюллетень почвоведа", "Сельское хозяйство и лесоводство", "Журнал опытной агрономии", "Записки императорского Новороссийского университета", "Записки Общества сельского хозяйства Южной России", "Южный мелиорационный бюллетень. Одесса" та ін. Наукові публікації та передруковані в них документи дозволяють відтворити цілісну картину наукового пошуку, світогляду вченого, визначити масштаби наукової діяльності О.Г. Набоких. З друкованих джерел варто виділити збірники наукових робіт того часу, вибрані твори науковців у галузі ґрунтознавства, звіти дослідних станцій, установ по обстеженню ґрунтів, проведенню експедицій, які дозволяють з'ясувати роботу О.Г. Набоких по організації дослідної справи в Україні.

Окрему групу джерел складають архівні документи. Слід відзначити, що в архівах України фактично не збереглися документи про життя і діяльність О.Г. Набоких, наявні відомості не систематизовані і носять фрагментарний характер. Так, у Центральному державному історичному архіві України (ЦДІА України) та Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (ЦДАВО) містяться деякі документи, які опосередковано інформують дослідника про ту чи іншу грань життя та діяльності вченого-землезнавця. Зокрема, документи "Управління Київського учбового округу" (Ф.707) ЦДІА України містять офіційну інформацію про публічний захист докторської дисертації О.Г. Набоких та присвоєння йому вченого ступеня доктора агрономії. Матеріали фонду "Південне районне охоронне відділення" (Ф. 268) дають змогу уточнити професорсько-викладацький склад Новоросійського університету, з'ясувати умови призначення О.Г. Набоких на посаду ординарного професора даного закладу, охарактеризувати окремі організаційні моменти в діяльності вченого тощо.

Документи ЦДАВО, зокрема, фондів "Народний комісаріат УСРР" (Ф.166) та "Рада Міністрів Української РСР. Харків Київ" (Ф.2) дозволили висвітлити окремі питання матеріальної сторони життєдіяльності вченого у період його роботи у Новоросійському університеті, проаналізувати деякі проблеми реконструкції та розгортання науково-дослідних установ у галузі сільського господарства в Україні у 1920-х рр., визначити місце і роль наукових розробок О.Г. Набоких у їх діяльності тощо.

Отже, у своїй сукупності зазначені вище групи джерел складають документальне забезпечення досліджуваної проблеми, а їх комплексне використання стало підставою для досягнення мети дисертаційного дослідження.

У другому розділі "Життєвий шлях, педагогічна та організаційна діяльність О.Г. Набоких" висвітлюються основні етапи становлення вченого, запропонована наукова періодизація діяльності О.Г. Набоких, охарактеризовані найсуттєвіші віхи його науково-педагогічної роботи. Поглиблено розкривається педагогічна та організаційна діяльність вченого, зокрема, його внесок у становлення науково-дослідних установ та закладів освіти сільськогосподарського спрямування.

Комплексний аналіз матеріалів з теми дослідження та їх систематизація дали змогу виокремити найважливіші періоди життя та діяльності професора О.Г Набоких:

І період (1890 - 1898) - роки навчання, формування світогляду і сфери наукових інтересів: оволодіння знаннями у Сарапульському реальному училищі, Новоолександрійському інституті сільського господарства й лісівництва та навчання в училищі садівництва в Потсдамі;

ІІ період (1899 - 1901) - "петербурзький": наукова робота в галузі фізіології рослин у професора Д.І.Іванівського та в сфері ґрунтознавства під керівництвом професора В.В. Докучаєва;

IІІ період (1901 - 1905) - "ново-олександрійський": педагогічна робота при Ново-Олександрійському інституті; активна дослідницька діяльність з питань фізіології рослин;

ІV період (1905 - 1920) - "одеський": дослідна і наукова робота з питань ґрунтознавства та фізіології рослин у Новоросійському (Одеському) університеті.

Олександр Гнатович Набоких народився 22 листопада 1874 року в сім'ї дрібного митного чиновника в місті Сарапулі В'ятської губернії. Після Сарапульського реального училища О.Г. Набоких навчався у Ново-Олександрійському інституті сільського господарства і лісівництва, де працювали відомі вчені-ґрунтознавці того часу. Найбільший вплив на становлення майбутнього науковця мав В.В. Докучаєв, що розробляв проблеми родючості, класифікації ґрунтів, читав курс лекцій із ґрунтознавства. Тут Олександр Гнатович не лише одержав диплом агронома першого розряду, але зацікавився фізіологією і ґрунтознавством, написав свої перші дослідження, що поклали початок його науковому доробку.

З 1896 по 1899 рр. О.Г. Набоких, шукаючи можливостей для наукової діяльності, працював у кабінеті російського професора ботаніки Х.Я. Гобі, вдосконалював майстерність з декоративного квітникарства у Німеччині, займався вивченням фізіології рослин під керівництвом професора Леопольда Кні в Берліні, де сферою його наукових досліджень була фізіологія водного живлення епіфітних рослин.

О.Г. Набоких робив кілька спроб займатися фізіологією рослин у професора Д.І.Іванівського. І нарешті, з листопада 1899 р. він працює в якості вільного лаборанта, а з 1 вересня 1900 р. позаштатним лаборантом по напряму фізіологія рослин під керівництвом професора Д.І.Іванівського у ботанічному кабінеті Петербурзького технологічного інституту. Одночасно О.Г. Набоких продовжує вивчення ґрунтів у В.В. Докучаєва, приймаючи участь у експедиціях по Закавказзю, під час яких був використаний "нижегородський" метод оцінки земель гірських ґрунтів даного регіону. У 1901 р. О.Г. Набоких отримує призначення в Ново-Олександрійський університет на посаду асистента кафедри землеробства. Під час чергового відрядження у Німеччину, О.Г. Набоких протягом року вивчає анаеробне дихання рослин у ботаніка-фізіолога професора Берлінського університету і вищої землеробської школи Леопольда Кні, результатом чого стала низка праць, виданих у Німеччині. Захистивши магістерську дисертацію, О.Г. Набоких у 1905 р. був запрошений у Новоросійський університет на посаду виконувача обов'язків екстраординарного професора та завідувача агрономічною лабораторією.

Перші два десятиліття ХХ ст. виявилися найбільш плідними у науковій, педагогічній та організаційній діяльності О.Г. Набоких. З 1906 р. в експедиціях він активно вивчає ґрунти й сільське господарство Південної Росії та України. У 1907 р. вчений обирається членом комітету по Одеському дослідному полю, бере участь у засіданнях комітету, виробленні нової програми дослідів. Організував невеликі орієнтовні експедиції для обстежень ґрунтів Херсонської і Таврійської губерній та Кубанської області. Протягом 1907-1908 рр. брав участь у наукових екскурсіях по південних районах Європейської Росії, Угорщини та Румунії. О.Г. Набоких увійшов до ініціативної групи по скликанню міжнародної наради ґрунтознавців по встановленню єдиної термінології і класифікації ґрунтів, що відбулася в Будапешті у квітні 1909 р. Після успішного захисту у 1910 р. дисертації та отримання наукового ступеню доктора агрономії, О.Г. Набоких стає ординарним професором Новоросійського університету. Вчений входив до ради Імператорського товариства сільського господарства Південної Росії, був редактором його "Записок". З 1912 р. розпочалися систематичні дослідження ґрунтів і роботи по картографуванню Харківської, Херсонської та Подільської губерній, організовані і очолювані професором О.Г. Набоких.

Педагогічну діяльність, що тривала понад двадцять років, О.Г. Набоких розпочав в Уманському училищі садівництва та землеробства, куди його було направлено для викладання ґрунтознавства. У 1899 р. О.Г. Набоких працює в Петербурзі асистентом, читаючи лекції по садівництву і городництву на жіночих курсах Лесгафта. У 1901-1904 рр. у Ново-Олександрійському університеті О.Г. Набоких викладає ґрунтознавство та спецкурс з класифікації ґрунтів. Наступні 16 років життя професора були пов'язані з Новоросійським університетом. Крім того, О.Г. Набоких читав лекції на вищих жіночих курсах, у Спілці сільського господарства Південної Росії, в гуртку любителів природознавства і сільського господарства при інституті, для вчителів народних шкіл, практикував окремі прилюдні лекції.

У 1916-1918 рр. О.Г. Набоких брав активну участь в організації й підготовці відкриття Одеського сільськогосподарського інституту. Плідно працював над підготовкою наукових кадрів, неодноразово виступав науковим опонентом на захисті магістерських робіт.

Окрім наукових здобутків, у творчій лабораторії О.Г. Набоких помітне місце посіли науково-організаційні заходи. Значну частину часу вчений присвячував організації експедицій по обстеженню ґрунтів України, які сам очолював. При цьому дослідник опікувався не лише науково-дослідною складовою експедицій, а й їх фінансуванням, забезпеченням необхідним спорядженням.

Непересічні організаторські здібності О.Г. Набоких проявилися під час заснування першого музею ґрунтів для популяризації вітчизняного ґрунтознавства. Вчений керував створенням експозицій музею ґрунтів у Новоросійському університеті. Зібрані науковцем зразки, характеризували як ґрунти України, так і інших країн. Досвід створення музею, який налічував сімнадцять відділів, у подальшому був використаний для створення музеїв у різних містах України. Для ознайомлення з методикою його роботи в Україну направлялися спеціалісти з Угорщини, Румунії.

Отже, впродовж 1890 - 1920 рр., які включають чотири найважливіші періоди життя і діяльності О.Г. Набоких, відбувалося його формування як вченого, педагога, організатора науково-дослідної справи в ґрунтознавстві. Водночас, визначальними факторами розкриття наукового потенціалу вченого стали: його навчання у вітчизняних та зарубіжних навчальних закладах, наукові школи В.В. Докучаєва, Х.Я. Гобі, Д.І.Іванівського, широко поставлені лабораторні дослідження, які проводилися для задоволення реальних потреб розвитку сільського господарства.

У третьому розділі "Наукова діяльність О.Г. Набоких у галузі ґрунтознавства та фізіології рослин" висвітлюються різні аспекти наукової діяльності вченого, характеризуються основні напрями досліджень О.Г. Набоких, значення його наукового доробку для розвитку фундаментальних і прикладних досліджень. У розділі аналізуються основні наукові положення О.Г. Набоких з питань фізіології рослин, мікробіології та водного режиму ґрунтів, процесів ґрунтоутворення, класифікації ґрунтів, маршрутних досліджень ґрунтів правобережного степу і лісостепу України. З'ясовано, що дослідження вченого розвивалися на рівні кращих зразків вітчизняної і світової науки про ґрунти.

Центральне місце в творчій спадщині О.Г. Набоких посідає ґрунтознавство, інтерес до якого виник ще в студентські роки і залишився провідним напрямом наукових досліджень на все життя. Олександр Гнатович залишив чималу спадщину та доклав багато зусиль для проведення комплексних ґрунтознавчих досліджень і пропаганди ґрунтознавства як в Україні, так і за її межами.

З 1906 по 1911 рік, на свої кошти і за підтримкою Товариства натуралістів, а також Київської і Подільської губерній, повітового Олександрійського земства, О.Г. Набоких провів перші широкомасштабні рекогносцирувальні дослідження. Були обстежені ґрунти в усіх повітах Херсонської, Бессарабської й Подільської губерній, у Черкаському, Чигиринському, Уманському, Бердичівському, Таращанському, Сквирському, Радомишльському повітах Київської губернії, Житомирському, Старокостянтинівському, Заславському, Ровенському й Кременецькому повітах Волинської губернії, деяких повітах Таврійської губернії, у Донській, Кубанській і Батумській областях, а також у Тифліській і Катеринославській губерніях. Під час цих експедицій було відібрано 200 монолітів ґрунтів, установлено близько 1500 визначень вмісту гумусу, близько 2000 - карбонатів, а зразки 25 типових ґрунтів були проаналізовані за всіма горизонтами.

Важливі прикладні наукові дослідження вчений здійснив у 1913 - 1916 рр. На замовлення губернських земств були проведені детальні дослідження ґрунтів і картографування територій колишньої Харківської, Подільської і Херсонської губерній. Складання великомасштабних 10-верстових ґрунтових карт (1:417000) дозволило підготувати серію випусків "Матеріали по дослідженню ґрунтів (Харківської, Херсонської і Подільської губерній)". Тільки по Херсонській губернії вийшло 13 таких випусків загальним обсягом 1450 сторінок, в яких наведені результати досліджень ґрунтів із 26 тисячами визначень вмісту гумусу, опису рослинності, методики досліджень ґрунтів тощо.

О.Г. Набоких уперше досліджував слабопідзолисті ґрунти Правобережної України й розробив класифікацію ґрунтів лісостепу, детально вивчив опідзолені, реградовані й деградовані (що еволюціонували в сірі лісові) чорноземи й розробив їхню класифікацію. Ним уперше створена класифікація чорноземів України, що враховує водний режим і динаміку карбонатів. У роботах О.Г. Набоких зустрічаються перші докладні відомості про ґрунти сухих степів, а також гідро- і голоморфні ґрунти долин степових рік. Ним досліджені хімічні властивості й походження типів плавневих ґрунтів заплави Дунаю з мікроландшафтним районуванням плавнів. Застосовуючи власний метод дослідження монолітних зразків, він детально вивчає поховані ґрунти; розробляє вчення про леси, уперше класифікує різні типи лесу України. О.Г. Набоких зробив цінний внесок у сферу картографії ґрунтів і методику їх досліджень, запропонувавши метод "трифазної ґрунтової зйомки". Вчений уперше застосував метод обліку й картографування окремих ознак ґрунтів, що дозволило створювати більш повні й точні карти ґрунтів.

О.Г. Набоких належить надзвичайно цікава розробка вчення про типи водних режимів і їхню роль у формуванні ґрунтів і ландшафтно-географічних зон. Оцінюючи роль окремих ґрунтоутворювачів, він уперше звернув увагу вчених на вплив водних режимів, як домінуючого фактору ґрунтоутворення. За його твердженням, процеси, що ведуть до створення ґрунтових типів, визначаються, насамперед, балансом і циркуляцією вологи в поверхневих горизонтах вивітрювання. Учений виділяє шість самостійних первинних типів зволоження й сім типів водних режимів, які асоціюються з типовими ґрунтами головних рослинних формацій. Він дійшов висновку, що кожному типу водного режиму відповідають певні рослинні співтовариства, а рослинність є чинником, що безупинно регулює прихід і витрату вологи з товщі ґрунту.

Звертаючись до процесів ґрунтоутворення і питання класифікації ґрунтів, О.Г. Набоких розділив процеси вилуговування і опідзолення, виділив декілька груп чорноземів: 1) чорноземи з люблінітом (міцелій); 2) з люблінітом і "білоглазкою"; 3) з "білоглазкою". Термін "білоглазка" в науковий обіг вперше запропонував увести О.Г. Набоких. При розділенні чорноземів, вчений особливе значення надавав ступеню розораності "кротовинами", як ознакою віку ґрунту, характеру материнської породи, механічному складу і вмісту гумусу. О.Г. Набоких не виділяв на території України грунтово-кліматичних зон і підзон у загальноприйнятому тоді розумінні. Він вважав, що більшість особливостей ґрунтів зумовлена не стільки кліматом, скільки геолого-морфологіними умовами та попередньою історією ґрунтоутворення. О.Г. Набоких першим дійшов висновку, що чорноземи України пройшли через більш аридну стадію розвитку. О.Г. Набоких приділяв велику увагу вивченню ерозії ґрунтів. На думку російських вчених, введення терміну "ерозія ґрунтів" належить саме йому.

...