Газети "Українське слово" та "Нове українське слово" як джерело з історії України періоду другої світової війни (жовтень 1941 – вересень 1943 рр.)

Обставини заснування, діяльності газет, авторський та редакторський склад часописів, що вивчаються. Проблематика газетних матеріалів, рівень повноти і достовірності, змістове насичення. Висвітлення перебігу воєнних подій на фронтах Другої світової війни.

Рубрика История и исторические личности
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.08.2015
Размер файла 34,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Газети «Українське слово» та «Нове українське слово» як джерело з історії України періоду другої світової війни (жовтень 1941 - вересень 1943 рр.)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Загальна характеристика роботи

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів (10 підрозділів), висновків, списку використаних джерел і літератури (38 с., 391 позиція), 6 додатків (6 с.). Загальний обсяг дисертації становить 211 с.

Вступ. Актуальність дослідження. Історія Другої світової та Великої Вітчизняної війн понад шість десятиріч є предметом дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних істориків. Проте, на базі вже введених до наукового обігу джерел дуже складно, а інколи і неможливо відтворити події, які відбувалися на території окупованої України у 1941-1943 рр. Через це постає нагальна необхідність актуалізації нових, невідомих досі джерел або переосмислення тих, які раніше використовувалися істориками обмежено, фрагментарно або й упереджено.

До їх числа належить періодична преса, що видавалася в окупованому Києві. У перші місяці нацистської окупації виходило друком 115 українських газет, деякі з яких стали масовими, сягаючи накладу 50000 примірників. Нами було визнане за доцільне включення до об'єкту дослідження центральних газет «Українське Слово» («УС») та «Нове Українське Слово» («НУС»). Це пояснюється як високою їх репрезентативністю (на сьогодні в архівах збереглася значна частина номерів цих газет), так і значною інформативністю з проблематики, яка розглядається в дисертації.

У зв'язку з цим, виникає необхідність їх ґрунтовного джерелознавчого аналізу, зокрема з'ясування обставин виникнення, умов функціонування, визначення механізму роботи редакцій, складу їх співробітників, основної проблематики тощо.

Також актуальною є проблема комплексного дослідження джерельної інформації періодичної преси задля відтворення цілісної, об'єктивної і багатовимірної картини життя в Україні часів нацистської окупації. Актуальність теми посилюється й тим, що на сьогодні не створено узагальнюючого дослідження, в якому б газети «Українське Слово» та «Нове Українське Слово» розглядалися б як історичне джерело.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках науково-дослідної теми «Історія української державності нової та новітньої доби» (державний реєстраційний номер 06БФ046-01), яка включена до тематичного плану історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Об'єктом дослідження виступають газети «Українське Слово» та «Нове Українське Слово», що видавалися у Києві у період нацистської окупації (1941-1943 рр.)

Предметом дослідження є процес створення та функціонування газет, визначення їх інформаційних можливостей, проблематики, редакційного та авторського складу, місця в суспільному житті України.

Хронологічні межі роботи охоплюють період з жовтня 1941 р. до вересня 1943 р. - часу видання газет «УС» та «НУС». Нижня межа обумовлена початком виходу «УС» у Києві, а верхня датується випуском останнього числа «НУС».

Метою дисертаційного дослідження є всебічний цілісний аналіз газет «УС» та «НУС», встановлення достовірності наведеної в них інформації, джерельної цінності, а відтак можливостей використання їх як джерела вивчення історії України періоду нацистської окупації.

Поставленою метою обумовлені основні завдання:

- охарактеризувати стан наукової розробки проблеми, проаналізувати джерельну базу та визначити теоретико-методологічні засади дослідження;

- виявити наявність комплексу газет «УС» та «НУС» в архівах та газетних відділах бібліотек та музеїв Києва; визначити його повноту та стан збереженості;

- відтворити в хронологічній послідовності обставини заснування та діяльності газет;

- з'ясувати авторський та редакторський склад часописів;

- проаналізувати основну проблематику газетних матеріалів, визначити рівень їх повноти і достовірності, оцінити змістове насичення газет;

- дослідити питання висвітлення перебігу воєнних подій на фронтах Другої світової війни, соціально-економічного, культурного та духовного життя населення окупованої України;

- встановити причини, які вплинули на припинення видання «УС» та «НУС».

Методологічну основу дисертації склали принципи історизму, об'єктивності, науковості та всебічності. У роботі застосовувався системний підхід, що дало змогу комплексно дослідити проблематику і визначити інформаційний потенціал газет «УС» та «НУС», що видавалися в окупованому Києві у період з жовтня 1941 р. до вересня 1943 р. У дисертації використані загальнонаукові (аналізу і синтезу, типологізації, системного підходу), історичні (реконструкції, проблемно-хронологічний, порівняльний, систематичний) та спеціальні методи історичного джерелознавства (наукової евристики, класифікації та критики джерел). Поєднання цих методів дозволило реалізувати поставлену мету та завдання дисертаційного дослідження.

Наукову новизну роботи визначає сама постановка проблеми, яка не отримала всебічного та об'єктивного висвітлення у науковій літературі; вперше на підставі аналізу широкого кола архівних джерел, зокрема виявлених та систематизованих 602-х чисел газет, цілісно відтворено історію заснування та функціонування часописів, охарактеризовано інформаційні можливості газет у висвітленні ходу бойових дій на фронтах Другої світової війни, соціально-економічного стану, культурного й духовного життя регіону; з нових позицій проаналізовано як офіційну інформацію, що друкувалася на шпальтах газет, так і притаманні власне періодиці публіцистичні жанри, авторами яких були журналісти і письменники України, що залишилися на окупованій території; визначено основну проблематику газет, проведено кількісні підрахунки, що дають підставу стверджувати, що газети «УС» та «НУС» періоду нацистської окупації є вагомим інформативним джерелом, яке вимагає критичного джерелознавчого аналізу.

Практичне значення дисертації полягає у тому, що її матеріали можуть бути використані в узагальнюючих працях і навчальних посібниках з історичного джерелознавства, при укладанні енциклопедичних та довідкових видань, підготовці монографій та підручників з історії України періоду Другої світової війни.

Наукова апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки та результати дисертаційного дослідження апробовані автором у виступах на наступних наукових конференціях: Сьомі джерелознавчі читання, присвячені 40-річчю Українського історичного товариства, 4 жовтня 2005 р. (виступ на тему: «Окупаційна преса м. Києва: методологія питання»); Восьмі джерелознавчі читання, присвячені 140-річчю від дня народження М.С. Грушевського, 22 грудня 2006 р. (виступ на тему: «Історія газет «Українське Слово» та «Нове Українське Слово»); наукова конференція, присвячена 90-річчю Української революції 1917-1920 рр., 18 квітня 2007 р. (виступ на тему: «Бойові дії на Східному фронті крізь призму газет «Українське Слово» та «Нове Українське Слово» (жовтень 1941 р. - грудень 1942 р.)»). Основні результати дисертації висвітлено в 4 статтях автора, опублікованих у провідних фахових виданнях.

Основний зміст дисертації

газета редакторський часопис війна

У першому розділі «Джерела та історіографія проблеми. Методологія дослідження» подано характеристику джерел, розглянуто історіографію проблеми, визначено методологічні засади дисертаційного дослідження.

У підрозділі 1.1. «Джерельна база дослідження» проаналізовані різні за походженням, характером, формою та інформаційними можливостями архівні та опубліковані джерела.

Визначено, що першочергове місце займають газети «УС» та «НУС» за жовтень 1941 - вересень 1943 рр. Вони були виявлені у Фонді «Періодична преса» (Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського), фонді «Матеріали комісії з історії Великої Вітчизняної війни при Академії наук УРСР» (ЦДАГО України, ф. 166), групі «Газети» (Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років). Всі вони знаходяться у задовільному стані. Як правило, в архівосховищах газети виділено в окремі фонди або справи, проте в ЦДАГО України вони зберігаються у підшивках разом з іншими газетами воєнного періоду. Найповніший комплект періодичних видань зберігається у ІР НБУВ. Однак всі номери газет «УС» та «НУС» не збереглися.

Підкреслено, що важливе значення в процесі підготовки дослідження мала неопублікована актова та діловодна документація, зосереджена у фонді «Трофейні документи про співробітництво з окупантами» (ЦДАВО України, ф. 4628), де наявні численні накази та розпорядження. Для порівняння даних про роботу промислових об'єктів були використані матеріали фондів «Київський штадткомісаріат» (Державний архів Київської області, ф. 2354) та «Музей-архів Переходової доби» (ДАКО, ф. Р-2412), де зберігаються відомості про стан та роботу київських фабрик та господарських установ періоду окупації.

Серед опублікованих джерел виокремлено низку публікацій з окупаційної преси, що вміщена в збірниках документів «Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні», «Советская Украина в годы Великой Отечественной войны. 1941-1945 гг.» тощо. Матеріали видань цього періоду переважно представлені офіційною інформацією - наказами, оголошеннями, відозвами, що відображали каральні заходи окупантів стосовно місцевого населення.

Особливий інтерес становить аналіз збірників документів «Київ у дні нацистської навали. За документами радянських спецслужб», «Документи і матеріали з історії Організації Українських Націоналістів» тощо. Характерною їх рисою є те, що вони репрезентують не лише офіційну інформацію, наявну на шпальтах часопису, але й газетну публіцистику. Матеріали газети дозволяють визначити не тільки ступінь відповідальності населення за порушення приписів німецької військової адміністрації, але й охарактеризувати суспільно-економічне та культурне становище населення України. Серед новітніх бібліографічних видань виокремлено «Газети України 1941-1945 рр. у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського», де у «Додатку 1» вміщено алфавітний покажчик газет, що виходили на території України в період окупації (1941-1944 рр.), де зазначені газети «Українське Слово» та «Нове Українське Слово». Однак, у виданні, як і в каталозі бібліотеки, останнім числом «НУС» вказано №235 від 14 жовтня 1943 р. Але нами він не виявлений. Останній номер «НУС» зберігається у ЦДАГО України - №229 від 30 вересня 1943 р.

До опублікованих джерел слід віднести мемуарну літературу, яка репрезентована спогадами безпосередніх учасників подій. Вона використовувалася як засіб перевірки достовірності газетних матеріалів.

У підрозділі 1.2. «Стан вивчення проблеми» проаналізовано історіографічний доробок попередніх дослідників проблеми.

Праці істориків Великої Вітчизняної війни, в яких тією чи іншою мірою залучені матеріали окупаційної преси, можна умовно поділити на дві групи. До першої належать видання, які вийшли друком протягом післявоєнного часу до кінця 1980-х років. Другу групу склали праці істориків, написані у добу незалежної України. У радянській історіографії окупаційна преса вивчалася насамперед з метою відображення страхітливих умов нацистського «нового порядку», репресій стосовно міського населення, партизан і підпільників, економічної експлуатації українців тощо. Саме в цьому контексті згадується преса в багатотомних узагальнюючих працях «История Великой Отечественной войны Советского Союза 1941-1945 гг.», «Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу. 1941-1945 рр.», «История Второй мировой войны 1939-1945 гг.» тощо.

На початку 1990-х рр. процес вивчення окупаційного періоду України набуває нового імпульсу. І саме праці цього періоду ми відносимо до другої групи.

Матеріали окупаційної періодики починають ширше залучатися для характеристики соціально-економічного та культурного становища населення України. Так, в «Українському історичному журналі», збірнику «Сторінки воєнної історії» та інших часописах, наукових збірниках протягом останніх років було надруковано статті, в яких інформація видань періоду окупації використовувалася при дослідженні української культури та науки, її діячів під час окупації, структури органів нацистського управління на окупованій території України тощо.

Зазначено, що в дисертаційних дослідженнях Н.В. Антонюк, М.В. Михайлюк, В.М. Яременко періодичні видання, які виходили на окупованій території України в 1941-1943 рр. були виділені в окремі групи джерел.

Отже, як радянськими, так і сучасними дослідниками було здійснено ряд кроків в напрямку використання матеріалів газет «УС» та «НУС». Проте вони так і не стали об'єктом окремого і всебічного дослідження.

У підрозділі 1.3. «Методологічні засади дослідження» викладено основні методи і принципи дисертаційної роботи.

Основою роботи стали системний та комплексний підходи, принципи історизму та об'єктивності. Одним із найважливіших факторів, що забезпечив об'єктивність результатів історичного дослідження, є репрезентативність його джерельної бази. Вона встановлювалася шляхом посторінкового фронтального вивчення всіх виявлених у архівах та бібліотеках періодичних видань, використання «непрямої» інформації та, у деяких випадках, реконструкції відсутніх окремих номерів періодичних видань. При визначенні адекватності та достовірності наявної в джерелах інформації було застосовано як загальнонаукові, міждисциплінарні, загальноісторичні, так і специфічно джерелознавчі методи - виявлення, відбору і класифікації джерел, формування їх комплексів та порівняння на предмет встановлення їх наукової цінності для дослідження подій на радянсько-німецькому фронті та інших фронтах Другої світової війни, суспільно-економічного, культурного та духовного життя населення окупованої України.

У другому розділі «Заснування та функціонування газет «Українське Слово» та «Нове Українське Слово»» розглядаються питання виникнення та діяльності досліджуваних періодичних видань, визначається їх фаховий рівень.

У підрозділі 2.1. «Створення та видання газети «Українське Слово» зазначено, що історія «УС» нерозривно пов'язана з історією українського національно-визвольного руху ХХ століття. Саме її назва маніфестує свою головну мету - бути виразником українського духу, оборонцем національних інтересів.

«УС» засноване українською громадською організацією Франції «Український Народний Союз» («УНС»). Як періодичний орган «УС» постало згідно з рішенням Головної управи УНС у Франції 10 грудня 1932 р. Через кілька місяців підготовчих робіт, 1 травня 1933 р. вийшло перше число газети.

Своєрідним продовженням паризького «УС» стала щоденна газета, яку під час Другої світової війни видавали в Україні похідні групи ОУН (М) та культурна референтура на чолі з О. Ольжичем. 3 серпня 1941 р. розпочалося видання «Українського Слова» у Житомирі, де вийшли перші сімнадцять номерів газети.

Зазначається, що перший київський випуск (від 29 вересня, загальна нумерація - №18) було надруковано на одній полосі накладом всього 500 примірників. Щодо редакторського складу перших 20 чисел газети, точні дані відсутні. Прізвище І. Рогача, як головного редактора «УС», з'явилося лише з 21 номеру від 2 жовтня.

Спочатку редакція розташовувалась у будинку №19 по вулиці Фундуклеївській (нині Б. Хмельницького), де раніше працювала редакція газети «Пролетарська правда», до 1917 р. - «Киевская мысль». Незабаром редакція переїхала на вулицю Бульварно-Кудрявську, 24 (нині Воровського), до приміщення колишньої редакції газети «Комуніст», де друкарське обладнання було у кращому стані, ніж на Фундуклеївській, 19. Як додаток до «УС», вийшло три примірники газети «Література і мистецтво», яка знайомила читача зі станом справ у галузі культури. На її шпальтах друкувалися збірки віршів О. Олеся й Г. Чупринки, вірші О. Стефановича, І. Ірлявського, О. Лятуринської, М. Ситника, оповідання І. Чигирина, М. Хвильового та ін.

З'ясовано, що 13 грудня 1941 р. окупаційною владою було заарештовано головного редактора «УС» І. Рогача, інших кореспондентів та журналістів, а 14 грудня газета «УС» припинила виходити. Більшість із співробітників, включно з редактором у лютому 1942 р. було розстріляно у Бабиному Яру. Підраховано, що 1941 р. вийшло друком всього 81 число «УС».

Підрозділ 2.2. «Умови виникнення та діяльність газети «Нове Українське Слово» присвячений аналізу матеріалів часопису «НУС», який функціонував 21,5 місяці (з 14 грудня 1941 р. до 30 вересня 1943 р.). Головним редактором газети «НУС» весь період її існування був історик К. Штеппа. З ним працювали історики П. Білик і О. Кіктєв, професори М. Андрусяк, М. Васильєв, О. Гіляров, О. Каменєв, П. Пелех, Ю. Соколов, І. Шаровольський, Б. Якубський та ін.

Основна інформація на шпальтах «НУС» висвітлювалася у рубриках: «Повідомлення з головної квартири Фюрера» (новини щодо ситуації на фронтах); «На Східньому фронті» (повідомлення з радянсько-німецького фронту) «На фронтах Північної Африки» (звіт про бойові дії в Африці); «Зі світу» (міжнародна хроніка), «Новий Київ» (новини про відбудову Києва), реклама й оголошення.

На відміну від «УС» часопис «НУС» досить часто публікував матеріали з німецьких газет «Dus Reich», «Deutsche Ukraine Zeitung», «Bertliner Borsen-Zeitung», «Deutsche Allgemeine Zeitung» тощо. Підраховано, що у 1941 р. вийшло 15 номерів «Нового Українського Слова», у 1942 р. - 303 числа «НУС», у 1943 р. - 229. Разом з «УС» (81 число) всього 628 номерів, з яких віднайдено та опрацьовано 602 числа.

Отже, газети «УС» та «НУС», що виходили в Києві протягом усього періоду окупації, не дивлячись на значну інформаційну діяльність, не виправдали тих надій, які покладали на них окупанти, а саме не стали популярними серед киян, а тому й не впливали на їхню думку.

У третьому розділі «Висвітлення в «Українському Слові» та «Новому Українському Слові» воєнних подій у роки Другої світової війни» аналізуються матеріали преси про перебіг бойових дій на фронтах Другої світової війни. Публікації з цієї тематики вміщені у всіх 602 опрацьованих нами номерах газет «УС» та «НУС».

У підрозділі 3.1. «Відображення перебігу бойових дій на Східному фронті» аналізуються газетні матеріали, що вміщували інформацію про хід подій на німецько-радянському фронті.

Зазначається, що дві третини друкованої площі «УС» та «НУС» займали різнопланові матеріали про перебіг воєнних подій. Переважна більшість зведень були зі Східного фронту, де продовжувалися бойові дії проти Радянського Союзу. Найчастіше, хоча й найменш докладно, воєнні операції висвітлювалися в офіційних повідомленнях Головного командування німецькими збройними силами, урядовою інформацією з Берліну. Усі оперативні повідомлення з фронту друкувалися на першій сторінці під рубрикою «Головна квартира Фюрера». Від 12 жовтня 1941 р. у газеті «УС» з'явилась рубрика «Вісті з фронту», яка існувала до 9 грудня 1941 р. В «УС» всі бойові зведення друкувалися в одній рубриці, а в «НУС» повідомлення дублювалися у рубриці «На Східньому фронті». Більшість публікацій були анонімними. Водночас ці повідомлення далеко не завжди дозволяють визначити конкретне місце чи напрям ведення бойових дій; в них часто фігурували такі невизначені територіально-географічні кордони, як «Донецький басейн», «середня течія ріки Дінця», «район Дону та Дінця» тощо.

З`ясовано, що публікації, які відбивали хід бойових дій, більшою мірою представлені матеріалами офіційного походження, і, перш за все, зведеннями німецького Головного командування збройними силами. Особливістю німецьких фронтових зведень було те, що вони при наведенні даних щодо втрат радянських військ, майже не містили свідчень про втрати німців.

Аналітичні статті про хід бойових операцій в Україні були переважно підготовлені німецькими фронтовими кореспондентами. В них зосереджувався значний обсяг фактичного матеріалу і досить вірно висвітлювалася динаміка боїв. Водночас, в інтерпретації результатів бойових дій, ці публікації наслідували офіційній точці зору. Зіставляючи наявну інформацію з іншими джерелами цього періоду, доведено, що до лютого 1943 р., тобто до «корінного перелому», інформація загалом відповідає дійсності, і підтверджується радянськими джерелами. Але після поразки у Сталінградській битві дані матеріалів стають менш достовірними і потребують критичного аналізу.

Підрозділ 3.2. «Інформативність газетних матеріалів про воєнні дії на інших фронтах Другої світової війни» присвячений аналізу публікацій про участь у війні союзників Німеччини, зокрема Японії, морським битвам тощо. Встановлено, що з усіх матеріалів про перебіг бойових дій, 35% становлять повідомлення про країни, що брали участь у Другій світовій війні.

За нашими підрахунками у 25 номерах «НУС» за серпень 1943 р. було вміщено понад 100 публікацій про Японію, в яких мова йде про бойові дії в Новій Гвінеї та Бірмі, бомбардування Австралії та Нової Зеландії.

Констатовано, що якщо союзникам Німеччини приділялася значна увага на сторінках преси, то політиці урядів країн з антигітлерівського табору - набагато менше, а інформація про стосунки між союзниками СРСР висвітлювалася з негативним забарвленням. Найбільша увага серед усіх приділялася Великобританії. За період з вересня 1941 р. до грудня 1942 р. у газетах було вміщено 185 статей та близько 180 коротких повідомлень про її участь у війні.

Окремою темою виступають морські битви: бої в Ла-Манші, Атлантичному океані, Середземному морі. Загалом, у 602 опрацьованих нами номерах газет вміщено 407 повідомлень про бої у світових водах.

У четвертому розділі «Висвітлення в газетах «Українське Слово» та «Нове Українське Слово» повсякденного життя населення окупованої України» увага акцентується на соціально-економічному житті в окупованій Україні, зокрема стані промисловості, господарства, розкриваються умови діяльності соціальної інфраструктури в 1941-1943 рр., характеризується ступінь висвітлення діяльності закладів культури, освіти, спортивне та духовне життя.

У підрозділі 4.1. «Відображення соціально-економічного аспекту життя на сторінках «Українського Слова» та «Нового Українського Слова» аналізується стан життя окупованої України.

На основі аналізу матеріалів періодики встановлено, що одним із першочергових завдань, яке стояло перед органами місцевого самоврядування, військово-господарчими структурами було забезпечення експлуатації промислових, аграрних та інших трудових ресурсів регіону в інтересах рейху. Аналітичні статті, звіти, репортажі, які присвячувалися відновленню підприємств промисловості підтверджують актуальність цієї проблеми, визначають коло основних труднощів при поновленні роботи фабрик та заводів. Проте «УС» та «НУС» практично не містять інформації, на підставі якої було б можливим встановити продуктивність роботи галузі, абсолютні обсяги виробництва.

Аналіз публікацій дозволяє стверджувати, що, як чинник відновлення економічного життя в Києві та області, розглядалося питання створення кустарних підприємств, заохочення приватної ініціативи.

З'ясовано, що газетні публікації слугували важливим джерелом агітаційно-пропагандистського забезпечення аграрних перетворень на окупованій території. Їх змістове насичення передбачало дискредитацію колгоспного ладу і, водночас, обґрунтування переваг «нового земельного ладу», демагогічні обіцянки поліпшення стану селянства та розвитку сільського виробництва. Кількісні підрахунки свідчать, що 70% інформації стосувалося Києва, 25% території області, і лише 5% - інших регіонів України.

У підрозділі 4.2. «Джерельні матеріали про діяльність культурно-освітніх та спортивних установ у газетах «Українське Слово» та «Нове Українське Слово» досліджено висвітлення культурного та спортивного життя окупованої України.

З'ясовано, що газети приділяли значну увагу діяльності культурних закладів. Оголошення, рецензії, репортажі, повідомлення про відкриття та заходи, що проводили культурні установи, за умов нестачі, або відсутності архівних джерел, мають велике значення при встановленні дати відновлення роботи театрів та кінотеатрів, їхнього репертуару, кількості та складу відвідувачів тощо. В роботі наводяться дані, що характеризують діяльність відновлених та заснованих на теренах краю музеїв та бібліотек.

Часописи дають можливість визначити основні завдання, які ставилися перед освітньою сферою, зокрема вчительством під час окупації. На підставі їх аналізу можна констатувати, що завдання школи окупанти вбачали, перш за все, у вихованні в учнів рис слухняності та прихильного ставлення до всіх заходів, що проводив окупаційний уряд.

З усіх спортивних змагань найбільше уваги на шпальтах газети «НУС» у 1942-1943 рр. приділяється футболу. Пік футбольної інформації на шпальтах «НУСа» припадає на літо 1942 р. За цей період нами було виявлено 15 повідомлень про матчі українських команд.

Зіставляючи дану проблематику з іншими, можна стверджувати, що інформація щодо сфер культурного та спортивного життя міститься у близько 300 газетах і становить майже 50% від загальної кількості.

У підрозділі 4.3. «Газети «Українське Слово» та «Нове Українське Слово» як джерело вивчення духовного життя в окупованій Україні» доведено, що часописи приділяли увагу висвітленню питань православного віросповідання, залишаючи поза увагою католицьку та греко-католицьку церкви. При цьому, церковному питанню на сторінках газет «УС» та «НУС» у порівнянні з іншими проблемами, відводиться надзвичайно мало уваги. Так, нами у 56 київських номерах «УС» було віднайдено лише 9 статей на церковну тематику. Значно змінюється ситуація на сторінках «НУС»: лише у березні-травні 1942 р. було опубліковано понад 25 матеріалів, що стосувалися релігійної тематики.

Порівнюючи рівень інформативності газет «УС» та «НУС», можна констатувати, що висвітлення соціально-економічного життя представлено у газетах рівнозначно, а щодо інформативності матеріалів із галузей культури, освіти, спорту та духовного життя, - переважає і кількісно і якісно «Нове Українське Слово».

У Висновках підведені загальні підсумки дослідження, викладені основні результати, сформульовано положення, що виносяться на захист:

· Аналіз стану наукової розробки проблеми засвідчив, що газети «УС» та «НУС» частково використовувалися вітчизняними вченими при дослідженні періоду окупації України у 1941-1943 рр., проте не були об'єктом спеціального джерелознавчого дослідження;

· У процесі евристичної роботи було виявлено та опрацьовано повний комплект газет «УС» та «НУС» (з 628 номерів віднайдено і досліджено 602 числа), використано значну кількість джерел, необхідну для одержання достовірних та обґрунтованих результатів. Основу джерельної бази склали справи 8 фондів 5-ти архівних установ: ЦДАВО України, ЦДАГО України, ДАКО, а також повні комплекти газет у фондах ІР НБУВ та Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Встановлено, що найбільш повний комплект (601 число) зберігається у ІР НБУВ. Газети також були виявлені у ЦДАГО України (3 числа) та Національному музеї історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років (17 чисел). Стан зберігання їх задовільний, однак в ЦДАГО України газети не сформовані в окремі справи, а розпорошені, що значно утруднює їх пошук;

· З'ясовано, що значна роль у появі «УС» належить оунівцям, що прибули із західних регіонів України наприкінці вересня 1941 р., а також представникам місцевої української громадськості, які намагалися засобами преси впливати на формування національної свідомості місцевого населення. Це підтверджується друкуванням значної кількості українознавчих матеріалів. А поява «Нового Українського Слова» 14 грудня 1941 р. була ініційована окупантами як засіб пропаганди та агітації політики німецької влади;

· Встановлено авторський та редакційний склад газет «УС» та «НУС». З'ясовано, що головним редактором «УС» був оунівець І. Рогач. З ним працювали: А. Любченко, О. Оглоблин, У. Самчук, М. Ситник, О. Теліга, Б. Якубський, Ю. Шевельов, О. Штуль-Жданович, Ю. Швидкий, Я. Галич. Посаду головного редактора «НУС» обіймав К. Штеппа. У редакції «НУС» також працювали П. Білик, О. Кіктєв, М. Андрусяк, М. Васильєв, О Гіляров, О. Каменєв, П. Пелех, Ю. Соколов, І. Шаровольський, Б. Якубський та ін.;

· Визначено та проаналізовано основну проблематику матеріалів, опублікованих на шпальтах «УС» та «НУС». З'ясовано, що пріоритетними у висвітленні були питання воєнних подій на фронтах Другої світової війни; соціально-економічного життя; діяльності закладів культури, освіти та спорту; релігійної ситуації в окупованій Україні у 1941-1943 рр.;

· Співставлення газетних матеріалів, які висвітлювали бойові дії з іншими тогочасними джерелами, доводить, що трактування, перебіг та оцінка висвітлюваних подій наслідували офіційним повідомленням німецького командування. Тенденційність та суб'єктивність такої інформації пояснювалася прагненням дезорієнтувати місцеве населення, приховати справжню інформацію щодо втрат, полонених тощо;

· З'ясовано, що значну частину друкованої площі займала інформація про соціально-економічне та культурне життя в Україні, зокрема відбудову промислових об'єктів, відродження закладів охорони здоров'я тощо. Визначено, що газетні публікації висвітлювали і діяльність закладів культури, освіти та спорту, зокрема Всеукраїнської учительської спілки, Спілки художників, Київської опери, кінотеатрів, низки вищих навчальних закладів, як-то Академії сільськогосподарських наук та ін. Матеріали преси підтверджують функціонування чотирирічних, семирічних та ремісничих шкіл, установ, близьких до вищих навчальних закладів;

· Відзначено, що преса відображала процес пожвавлення церковного життя в Україні, тим самим виступала засобом пропагування релігії. Це підтверджується публікаціями інформації про відкриття та умови функціонування церковних установ, матеріалів з історії церкви та церковних традицій;

· Підсумовано, що особливістю аналізованої преси, як історичного джерела, є те, що її матеріали дозволяють дослідникам відтворити ряд невідомих чи малодосліджених сторінок тогочасного соціально-економічного, культурного та духовного життя в Україні. У той же час відзначається, що значний комплекс різнопланових матеріалів газет з історії України часів окупації вимагають ретельного джерелознавчого аналізу, перш за все з точки зору повноти висвітлення подій та достовірності даних, які вміщувалися на їх шпальтах. З метою з'ясування достовірності матеріалів періодики в роботі визначено за доцільне виявлення публікацій, які висвітлювали певне явище чи питання в динаміці, співставлення їх з виявленими в архіві та опублікованими актовими та діловодними документами, із статистичними джерелами та мемуарною літературою. Ретельна перевірка та порівняння газетного матеріалу шляхом як зовнішньої, так і внутрішньої критики сприятиме відновленню маловідомих та невідомих сторінок історії періоду 1941-1943 рр.;

· З'ясовано, що причиною припинення видання «Українського Слова» став арешт більшості працівників редакції, зокрема головного редактора І. Рогача, який був розстріляний у Бабиному Яру в лютому 1942 р. А газета «НУС» припинила виходити з наближенням бойових дій до Києва.

Публікації, що відображають основні положення дисертації

1. Газети «Українське Слово» та «Нове Українське Слово» як джерело вивчення подій Великої Вітчизняної війни (1941-1944 рр.): історіографія проблеми / В. Гедз // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2007. - №5. - С. 98-104.

2. Джерела до вивчення культурного життя в окупованому Києві (1941-1943 рр.) / В. Гедз // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць. - К.: НАН України, Інститут історії України, 2007. - Ч. 15. - С. 181-205.

3. Нацистська пропаганда на шпальтах «Українського Слова» та «Нового Українського Слова» (1941-1943 рр.) / В. Гедз // Гілея (науковий вісник): Збірник наукових праць. - К., 2009. - Вип. 19. - С. 118-124.

4. Газети «Українське Слово» та «Нове Українське Слово» як джерело вивчення православного життя в окупованому Києві (1941-1943 рр.) / В. Гедз // Гілея (науковий вісник): Збірник наукових праць. - К., 2009. - Вип. 23. - С. 177-184.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Загострення відносин між провідними державами світу напередодні другої світової війни. Етапи окупації України угорськими військами, стан Закарпаття в перший період військових дій. Пакт Ріббентропа – Молотова і подальша доля західноукраїнських земель.

    контрольная работа [45,3 K], добавлен 25.03.2010

  • Початок Другої світової війни, шлях українського народу від початку війни до визволення від фашистських загарбників, причини, характер та періодизація війни. Окупація українських земель, партизанська боротьба, діяльність ОУН і УПА, визволення України.

    контрольная работа [39,1 K], добавлен 01.08.2010

  • Підготовчі заходи та бойова діяльність військово-морського флоту Радянського Союзу на початковому етапі Другої світової війни та в умовах оборонних боїв з нацистською армією в 1941-1942 роках. Військові сили СРСР у наступальних операціях 1943-1945 років.

    курсовая работа [115,8 K], добавлен 06.11.2010

  • Постать митрополита Полікарпа (Сікорського), його життя та діяльність. Функції церковних установ під час Другої Світової війни (1941 1944 рр.). Значення митрополита Полікарпа як тимчасового адміністратора Українській Автокефальній Православній Церкви.

    статья [95,4 K], добавлен 19.09.2017

  • Історія створення та правове обґрунтування використання прапору Франції як національного символу даної держави. Тимчасовий режим після Другої світової війни, його видатні представники та досягнення. Матеріальні втрати та соціально-економічні наслідки.

    презентация [184,8 K], добавлен 18.04.2016

  • Місце театру серед інших культурних сфер в Україні. Аналіз театральної преси Галичини 20-30-х років ХХ ст. Типологія мистецьких періодичних видань. Оцінка спільного та відмінного безпартійних повітових пресових органів "Змагання" та "Українське слово".

    статья [21,7 K], добавлен 17.08.2017

  • Загострення блокового протистояння як особливість, що характеризує розвиток світових міжнародних геополітичних відносин по завершенні Другої світової війни. Дослідження політики Д. Ейзенхауера щодо питання українського народу в Радянському Союзі.

    статья [19,5 K], добавлен 11.09.2017

  • Сучасне бачення та теорії причин розв’язання Другої Світової війни, її міфологічне підґрунтя. Плани Гітлера та етапи їх втілення, основні причини кінцевої поразки в боротьбі з Радянським Союзом. Процвітання нацизму та сили, що його підтримували.

    реферат [17,8 K], добавлен 24.01.2010

  • Багатовікова боротьба буковинців за возз'єднання з Україною. Хотинське повстання 1919 р. та його наслідки. Румунська й радянська окупації Буковини. Початок ІІ Світової війни, участь у ній буковинців. Причини створення ОУН–УПА, хід подій й наслідки.

    реферат [27,3 K], добавлен 23.11.2007

  • Причини підводної війни у Атлантиці. Основні етапи морських битв, їх вплив на подальший хід Другої світової війни. Напад японської авіації на американську військово-морську базу Перл-Харбор у Тихому океані. Бойові дії Японії в Південно-Східній Азії.

    реферат [22,9 K], добавлен 31.03.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.