Життєвий шлях і науковий доробок А.П. Ковалівського (1895 – 1969 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. Каразіна

УДК 930 (477): 929

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ І НАУКОВИЙ ДОРОБОК А.П. КОВАЛІВСЬКОГО (1895 - 1969 рр.)

спеціальність 07.00.01 - історія України

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Малиновська Наталія Михайлівна

Харків 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат історичних наук, професор, заслужений працівник культури України Куделко Сергій Михайлович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, професор кафедри історіографії, джерелознавства та археології

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Волосник Юрій Петрович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, професор кафедри історії Росії.

кандидат історичних наук, доцент, Рябченко Ольга Леонідівна, Харківська національна академія міського господарства, завідувач кафедри історії і культурології.

Захист відбудеться 20 березня 2009 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, 61077, м. Харків, площа Свободи, 4, ауд. 5-58.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України (61077, м. Харків, пл. Свободи, 4)

Автореферат розісланий 17 лютого 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Пугач Є.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність теми дослідження. Ім'я Андрія Петровича Ковалівського (1895 - 1969), чиї життя і наукова творчість нерозривно пов'язані з Харковом, добре відоме як серед українських, так і серед закордонних вчених. Цей науковець уславлений перш за все своїми дослідженнями з історії культури України, перекладами і коментарями арабських джерел до історії народів Східної Європи. Наукова і педагогічна діяльність А.П. Ковалівського стали яскравою сторінкою повоєнної історії Харківського університету - саме він сприяв відновленню сходознавчих досліджень у Харкові після Другої світової війни. Науковий світогляд цього високоерудованого вченого справив величезний вплив на формування кількох поколінь українських істориків, серед яких Я.Р. Дашкевич, А.І. Митряєв, Я.П. Побеленський, С.І. Сідельников, І.Ф. Черніков та інші.

Вивчення життєвого шляху і наукового доробку А.П. Ковалівського важливе з точки зору кількох наукових проблем, - історичного, методологічного та історіософського характеру. У своїх розвідках вчений висловив низку оригінальних спостережень щодо деяких аспектів історії духовної культури в Україні, зокрема дохристиянських вірувань, їх сутності і окремих проявів. Протягом всієї своєї наукової праці А.П. Ковалівський в тій чи іншій формі звертався до проблем зв'язків України зі Сходом, до останнього часу недостатньо досліджуваної у вітчизняній історіографії. Під час підготовки своїх робіт А.П. Ковалівський використовував перспективну методику розгляду художньої (чи близької за сутністю до художньої) літератури як історичного джерела, яка не знайшла скільки-небудь послідовного аналізу у наукових працях з даної теми.

Однак ще більше дослідження наукової діяльності А.П. Ковалівського важливе як складова частина осмислення історії України ХХ століття, зокрема її радянського періоду, який вимагає нового розуміння, вільного від ідеологічної та теоретико-методологічної обмеженості, що їх привносила ізоляція вітчизняної суспільної науки від світового інтелектуального руху.

Досьогодні в українській історичній науці немає праці, яка б мала на меті комплексне дослідження життєвого шляху і наукового доробку А.П. Ковалівського, і дана робота має стати першою спробою в цьому напрямі.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дослідження виконане у відповідності до комплексної теми кафедри історії України Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна “Соціально - економічна і політична історія України кінця ХІХ - ХХ століття”.

Мета роботи - комплексне і систематичне дослідження та реконструкція життєвого шляху і наукового доробку А.П. Ковалівського на підставі неупередженого аналізу архівних, опублікованих документальних матеріалів та спеціальної літератури.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішити такі наукові завдання:

відтворити головні етапи життєвого шляху та дослідницької роботи А.П. Ковалівського із залученням нових матеріалів;

на основі аналізу комплексу джерел, що висвітлюють життя та діяльність А.П. Ковалівського, виявити малодосліджені аспекти його творчості;

проаналізувати джерельну базу дослідження з метою встановлення її інформативності, повноти відображення життєвого шляху і особливостей наукової праці вченого;

з'ясувати фактори, що впливали на формування та становлення А.П. Ковалівського як історика;

визначити ступінь новизни ідей історика в контексті сучасного йому наукового світогляду;

окреслити місце вченого в суспільно-політичному житті його часу, в історії України.

Об'єктом дослідження є життєвий шлях історика і джерелознавця А.П. Ковалівського, його науковий доробок та його місце в історії України ХХ століття. історія ковалівський новизна науковий

Предметом дослідження є процес становлення та самореалізації А.П. Ковалівського як українського історика 1920 - 1960-х років, зміст його досліджень в контексті вітчизняного історичного процесу.

Хронологічні рамки дисертації: кінець ХІХ - початок ХХІ століття - загальні тенденції і основні проблеми українського історичного процесу, у котрому окремо виділені роки життя і творчості А.П. Ковалівського - 1895 - 1969 рр.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українській історичній науці, на основі введення в науковий обіг значного масиву архівних матеріалів, а також систематизації опублікованих документів, проаналізовано життєвий шлях і науковий доробок відомого українського історика і джерелознавця А.П. Ковалівського. У дисертації розкрито його творчість в контексті соціальних, політичних і культурних процесів 20-60 - років ХХ століття в Україні. Дано загальну характеристику як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів, які відповідним чином впливали на результати роботи дослідника, визначено пріоритетні напрямки його наукового пошуку.

Доведено, що А.П. Ковалівський істотно збагатив українську історичну науку новими працями, в яких висвітлив не вирішені раніше проблеми вітчизняної історії.

Практичне значення дисертації полягає у можливості широкого використання її матеріалів у монографіях, узагальнюючих працях і навчальних посібниках з історії України, історії української культури, релігієзнавства та етнографії. Результати і матеріали дослідження можуть бути залучені для підготовки курсів лекцій з історії України, української історіографії, джерелознавства, українознавства, а також використані у краєзнавчій роботі.

Апробація результатів дослідження здійснювалася через обговорення основних положень дисертації на засіданнях кафедри українознавства, кафедри історії України історичного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Доповіді за темою роботи були прочитані й обговорені на міжнародних наукових конференціях - “Рубеж тысячелетий: славянский мир и судьбы России” (Пермь, 2000), “Східна Європа і Кавказ у часи Ібн Фадлана: до 110-ліття з дня народження А.П. Ковалівського” (Київ - Харків, листопад 2005), “Х Слобожанські читання (Харків, вересень 2007)”, а також на регіональних конференціях - “Історична пам'ять і самосвідомість українського суспільства на межі тисячоліть” (Харків, 2000), “ 55 наукова конференція молодих вчених (ІІ Каразінські читання)” (Харків, 2002), “ Літературно-мистецькі читання “Син волі” (до 190-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка)” ( Харків, 2004); “ХХІІ-га краєзнавча конференція молодих вчених, присвячена 200-річчю Харківського університету” (Харків, 2004).

Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення у шести статтях, розміщених у фахових виданнях, а також у одній публікації тез доповіді на науковій конференції.

Структура роботи обумовлюється метою і предметом дослідження. Вона складається з вступу, трьох розділів, висновків, довідково-бібліографічного апарату, списку джерел та літератури (375 найменувань), додатків. Основна частина дисертації - 188 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми, з'ясовується ступінь її розробленості, визначаються предмет, об'єкт та завдання дослідження, його наукова новизна, практичне значення та апробація, хронологічні рамки.

Перший розділ “Історіографія, джерельна база, методи і методика дослідження” присвячений огляду наукової літератури, у якій висвітлено окремі аспекти наукової діяльності А.П. Ковалівського чи здійснено спробу її комплексного дослідження, розробці загальної методики дисертаційного дослідження з урахуванням специфіки його джерельної бази.

1.1. Історіографія проблеми. У науковій літературі, як українській, так і російській, систематично розглядалися окремі аспекти наукового доробку А.П. Ковалівського. Інтерес українських дослідників, які зверталися до спадщини вченого, переважно зосереджувався на його методологічному та світоглядному аспектах. Зокрема у 1920-ті рр. активно обговорювалися публікації з історії літератури Див. напр.: Доленго М.В. (рецензія): Ковалівський А.П. Питання економічно-соціальної методи в літературі. - Х.: Червоний шлях, 1923 // Книга, 1923. - № 4. - С. 37; Дорошкевич О.К. (рецензія): Ковалівський А. З історії української критики. - Х.: Держ. вид-во України, 1926 // Життя і революція. - 1926. - № 10. - С. 133 - 135 та ін.. Однак у публікаціях 1920-х рр. послідовного погляду на сутність наукового світогляду А.П. Ковалівського і місце його робіт в історичній науці не склалося, що значною мірою було зумовлене долею вітчизняної науки цього періоду: репресії, що їх зазнала українська інтелігенція наприкінці 1920-х - на початку 1930-х рр., згортання українізації, реформи в системі освіти, цілеспрямована і централізована зміна тематики і методів історичних і літературознавчих досліджень - все це порушило спадковість цінностей і методів у вітчизняній науці та культурі.

Наступне покоління українських науковців взялося до вивчення доробку А.П. Ковалівського з початку 1960-х років. До 70-літнього ювілею історика 1965 р. було опубліковано бібліографію його праць Заслужений діяч науки України професор А.П. Ковалівський. Біобібліографія. - Х.: Вид-во ХДУ,1966. - 30 с.. Найбільшим досягненням радянської історіографії життя і творчості А.П. Ковалівського стала колективна стаття, присвячена пам'яті харківського вченого, авторами якої були В.І. Астахов, В.М. Бейліс, С.М. Королівський, І.К. Рибалка, С.І. Сідельников, Г.В. Фрізман, Б.А. Шрамко - колеги і учні А.П. Ковалівського Астахов В.И. Памяти Андрея Петровича Ковалевского: [историк, востоковед] / В.И. Астахов, В.Н. Бейлис, С.М. Короливский и др. // Народы Азии и Африки. - 1970. - № 3. - С. 244 - 246.. В цій статті вперше було визначено етапи діяльності історика, причому віхою в його науковій біографії визнано виступ із доповіддю про завдання і шляхи вивчення арабських джерел з історії Східної Європи, прочитаної у 1930 р. в Українському інституті сходознавства. В цій статті порушені також і загальні питання, що стосувалися світоглядних, методологічних основ всієї творчості вченого. Окремо було відзначено як найбільш характерні риси наукового світогляду історика прив'язаність до Харкова і його культурно-наукових традицій, послідовну діяльність як популяризатора науки. Окремо висвітлено особливості викладацької діяльності А.П. Ковалівського. Цю публікацію слід вважати найбільш послідовною спробою висвітлення цілісної картини життя і наукової творчості А.П.Ковалівського.

Результатом досліджень 1980-х - поч. 1990-х рр. з історії Харківської науково-дослідної кафедри ім. Д.І. Багалія, здійснених О.М. Богдашиною Богдашина О.М. Діяльність Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури ім. акад. Д.І. Багалія (1921 - 1934 рр.) - Х., 1994., О.Л. Рябченко Рябченко О.Л. Історична наука та історична освіта в Харківському інституті народної освіти ім. О.О. Потебні. - Х., 1998. та ін. стало висвітлення призабутого періоду наукової діяльності А.П. Ковалівського, пов'язаного з дослідженням історії культури в Україні, зокрема дохристиянських вірувань та розвитку української літератури та літературної критики. У цих публікаціях на новому рівні було поставлене питання про особливості наукового світогляду історика, а саме про його приналежність до марксистського напряму в українській історіографії.

Новий етап у вивченні наукової діяльності А.П. Ковалівського було започатковано низкою заходів з нагоди 100 - річного ювілею з дня народження історика 1995 р. Було опубліковано збірку тез доповідей На честь заслуженого діяча науки України А.П. Ковалівського: Зб. тез доповідей. - Х., 1995. - 67 с., тематика яких так чи інакше пов'язувалася з особливостями життя і наукової творчості А.П. Ковалівського. Основні матеріали наукових заходів з приводу ювілею побачили світ на сторінках журналу “Східний світ” Східний світ. - 1995. - № 2..

Спеціальним дослідженням питань, пов'язаних з біографією А.П. Ковалівського, в той час докладно займався А.І. Митряєв. Він неодноразово виступав з публікаціями як наукового, так і науково-публіцистичного характеру, в яких здійснювалися спроби відтворення цілісної картини життя і творчості А.П. Ковалівського Митряєв А.І. Життєвий і творчий шлях видатного українського сходознавця Андрія Петровича Ковалівського (до 100-річчя від дня народження) // Східний світ. - 1995. - №2. - С. 7-23 та ін., що мали стати основою спеціальної монографії. А.І. Митряєв здійснив величезний обсяг роботи з розшуку та упорядкування джерел, що могли характеризувати наукову діяльність історика. Завершити свою працю дослідник не встиг.

Ювілейні збірки, присвячені А.П. Ковалівському, систематизували певний фактичний матеріал і дозволили скласти загальне враження про основні напрями діяльності А.П. Ковалівського і деякі риси його наукового світогляду. Однак опубліковані матеріали, оцінки й висновки іноді суперечили одне одному, що перешкоджало становленню певного цілісного уявлення про сутність і результати праці вченого.

Науково-педагогічна діяльність А.П. Ковалівського систематично висвітлюється у роботах, присвячених історії Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, таких як нарис В.І Астахова, написаний з нагоди 150 - літнього ювілею Харківського університету, стаття Ю.Й. Журавського та деякі інші публікації Астахов В.И. Харьковский университет в послевоенный период (1945 - 1955 гг.) // Харьковский государственный университет им. А.М. Горького за 150 лет. - Харьков: Изд-во ХГУ, 1955. - С. 334 - 378. Журавський Ю.Й. Розвиток наукових досліджень на історичному факультеті Харківського університету за роки Радянської влади // Вісник Харківського університету. - 1977. - № 150. - С. 89 - 103 та ін..

Київський історик В.А. Потульницький звернув увагу на історіософський аспект наукової спадщини А.П. Ковалівського, Потульницький В.А. Україна і всесвітня історія: Історіософія світової та української історії ХVІІ - ХХ століть. - К.: Либідь, 2002. - С. 458-459. зокрема його зауваження щодо інтеграції української історії до світової. Відтак питання про місце А.П. Ковалівського в українській науці постало на новому рівні.

На відміну від українських істориків, інтерес російських вчених до наукового доробку А.П. Ковалівського був зумовлений, перш за все, предметом його окремих досліджень, а саме Мешгедським рукописом та твору аль Масуді. Цей матеріал широко використовувався під час складання загальних курсів російської історії, дослідження окремих її питань та під час висвітлення розвитку російської або радянської науки сходознавства Крачковский И.Ю. Арабистика в СССР/ И.Ю. Крачковский. Избранные сочинения. - Т.5. - М.-Л.: изд-во Акад. Наук СССР. - С.3 - 35.. На новому рівні окремі аспекти арабістичного доробку харківського вченого висвітлюють праці А.А. Долініної Долинина А.А. Невольник долга - СПб.: Центр «Петербургское востоковедение», 1994. та О.М. Большакова Большаков А.М. Уточнения к переводу «Записки» Ибн Фадлана // Древнейшие государства Восточной Европы. 1998. - Москва, «Восточная литература» РАН, 2000. - С. 54 - 63..

Сучасні дослідження наукової діяльності А.П. Ковалівського ініціював Я.Р. Дашкевич Дашкевич Я.Р. А.П. Ковалівський у листах 1963-1969 рр. // Східний світ. - 1995.- № 2 та ін., який протягом 1995 - 1998 р. опублікував частину свого листування з харківським істориком - джерело унікальної інформації про світогляд вченого, зокрема про цілі і завдання його наукової праці, які іноді не зовсім чітко відображені у інших публікаціях.

До цих пір в українській історіографії немає жодної монографічної роботи, присвяченої життєвому шляху і науковому доробку А.П. Ковалівського. Мало використані збірки документів особистого фонду історика. Далеко не всі праці харківського вченого ставали предметом наукового дослідження. Це особливо стосується його доробку з історії української культури, зокрема вірувань, у меншій мірі - історико-літературних досліджень.

1.2. Джерельна база дослідження складається як з опублікованих матеріалів, так і з архівних документів.

До першої групи джерел віднесено матеріали особистого фонду А.П. Ковалівського у Державному архіві-музеї літератури та мистецтва України у Києві. Найбільш повно для написання даної дисертаційної роботи використані матеріали фонду 149 (282 одиниці зберігання). Тут зібрані матеріали, що нагромадилися в особистому архіві історика та його родини за 1893 - 1970 роки.

В Музеї історії Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, зокрема у 8 фонді (фонд О.В. Вєтухова), зберігаються документи та матеріали, котрі висвітлюють діяльність А.П. Ковалівського як наукового співробітника Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури. Це, зокрема, автобіографії, плани, звіти.

У Державному архіві Харківської області знаходиться певна кількість документів, що висвітлюють роботу А.П. Ковалівського у Харківському державному університеті у 1950 - 1960-ті роки. Зокрема тут можна знайти особову справу вченого, у якій містяться: анкета, розгорнута автобіографія, список праць, характеристики за 1952 - 1966 роки.

До другої групи джерел віднесені праці А.П. Ковалівського: монографії, окремі статті, розвідки, переклади, рецензії, плани досліджень, чорновики, конспекти лекцій, статті до енциклопедій та ін. (всього більше 100 робіт загальним обсягом близько 170 друкарських аркушів). Ці матеріали знаходяться у фондах харківських бібліотек - Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, ХДНБ ім. В.Г. Короленка, бібліотеці Харківського історичного музею та в особистому фонді А.П. Ковалівського у Державному архіві-музеї літератури та мистецтва України у Києві (фонд 149).

До третьої групи джерел входять періодичні видання: центральні і місцеві газети, наукові і науково-публіцистичні журнали та збірники 1920-60-х років (“Червоний шлях”, “Життя і революція”, “Знання”, “Східний світ”/“Червоний Схід”, “Україна”, “Науковий збірник Харківської науково-дослідної кафедри історії України” (з 1925 - “Науковий збірник Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури”), “Наука на Україні”, “Український історичний журнал”, “Народы Азии и Африки”), звіти про наукову діяльність, опубліковані у періодичних виданнях.

Наявні джерела достатньо висвітлюють найрізноманітніші аспекти даної теми. Тому їх комплексне використання дає можливість провести глибоке та всебічне дослідження наукової діяльності А.П. Ковалівського, успішно вирішити поставлені завдання.

1.3. Методи і методика дисертаційного дослідження. Основою наукового пошуку визначені принципи науковості, історизму, об'єктивності, системності. У роботі дотримувався комплексний підхід до вивчення суспільних явищ.

Для розв'язання проблем дослідження були застосовані загальнонаукові методи: історичний та логічний. Історичний метод дозволив розкрити конкретний світ окремих фактів життя і творчості А.П. Ковалівського; логічний метод сприяв виявленню їх внутрішньої сутності.

Особливе значення мали власне історичні методи: хронологічний, періодизації, порівняльно-історичний, ретроспективний, метод актуалізації.

У роботі також задіяні міждисциплінарні методи. Застосування структурно-системного методу при дослідженні наукового доробку А.П. Ковалівського дало можливість розглянути його як єдине ціле, з усіма притаманними йому характерними рисами. Визначивши етапи наукової діяльності вченого, вдалося прослідкувати формування світогляду та трансформацію дослідницьких інтересів в розвитку - від методології історико-літературних досліджень, через праці з історії культури в Україні, до вивчення і перекладу арабських джерел до історії народів Східної Європи.

Статистичний метод був застосований для вивчення наукового доробку А.П. Ковалівського, з'ясування його рівня узагальнення, кількісного і якісного складу, загального обсягу. Це дозволило конкретніше визначити реальне місце спадщини вченого в українській історичній науці.

Застосування соціологічного методу було доцільне тому, що роки життя вченого і наш час відділяє порівняно незначна хронологічна відстань. Зокрема авторка вдавалася до інтерв'ювання - методу, який є складовою частиною “усної історії”. Під час проведення бесід з колегами, учнями, студентами, рідними історика було встановлено деякі факти з життя і творчості вченого, які не знайшли належного висвітлення в інших джерелах, було з'ясовано причини невідповідностей у окремих публікаціях, простежено трансформацію образу історика в уявленні різних поколінь української інтелігенції.

Характерною рисою подібних досліджень є їх виразна персоніфікованість. Таким чином важливе значення мало застосування біографічного методу. З його допомогою вдалося встановити найважливіші віхи життєвого шляху А.П. Ковалівського, охарактеризувати умови, в яких відбувалося становлення історика не лише як науковця, лектора, але й як особистості, встановити зв'язок між конкретними історичними обставинами і тематикою більшості праць вченого.

У дослідженні застосовувались методи соціальної психології. Цей метод дозволив виявити одну з найхарактерніших рис наукового доробку А.П. Ковалівського - його позитивний, життєстверджуючий настрій, націленість на активну практичну діяльність, боротьбу і перемогу. Метод дозволив встановити потужний ідеологічний фактор у науковій свідомості вченого, що, власне, і зумовило розгляд його життя і творчості у рамках спеціальності “історія України”.

Методика даного дослідження полягала у комплексному підході до вивчення джерел, послідовному співставленні планів і звітів про наукову роботу як конкретно А.П. Ковалівського, так і установи, у якій він на той час працював, з реальним змістом його праць і з тлумаченням його робіт у науковій громадськості. Такі прийоми дозволили виявити внутрішню сутність конкретного прояву взаємовідносин вченого і правлячих кіл, вченого і широких мас споживачів наукової праці. Довелося констатувати, що уявлення про цілі і зміст наукової праці харківського вченого, що склалося у науковій громадськості, не завжди співпадали з дійсним змістом його досліджень.

Приблизно половину дослідження присвячено висвітленню безпосередньо життєвого шляху вченого. У цій роботі необхідне доцільне поєднання біографії А.П. Ковалівського з відповідним історичним тлом, обставинами, в яких він діяв, без чого неможливо розкрити мотиви і безпосередні прояви дійсності. Тому значну увагу приділено висвітленню становища України у певні періоди ХХ століття, тих факторів, що визначали наукове і громадське життя. Наукова творчість А.П. Ковалівського розкриваються на широкому тлі становлення модерної української нації, розвитку української національної ідеї на матеріалах архівних документів, публіцистики, праць сучасних дослідників.

Значну увагу було приділено аналізу наукового доробку А.П. Ковалівського. У окремий розділ були винесені найважливіші питання творчості вченого: огляд його досліджень з історії культури в Україні, участь у створенні нової концепції вітчизняної історії, його виступи проти традиційного тлумачення дохристиянських вірувань населення України. Окремо розглядається низка праць А.П. Ковалівського зі сходознавства: замітки про творчість сучасних йому східних поетів і письменників, зокрема Аміна Рейхані, праця про просвітницьку політику египетського уряду, дослідження арабських джерел до історії народів Східної Європи, статті і замітки з історії українського сходознавства та про життя і творчість окремих його діячів, зокрема Т.Г. Кезму та А.Ю. Кримського.

Обрана методика дозволила створити цілісну картину життєвого шляху і наукового доробку видатного харківського вченого, виявити і висвітлити недостатньо досліджений комплекс його українознавчих робіт, встановити їх високу наукову і ідейну вартість, сприяла актуалізації творчої спадщини А.П. Ковалівського в українській науці.

У другому розділі розглянуто “Життєвий шлях А.П. Ковалівського”. Андрій Петрович Ковалівський (1895 - 1969 рр.) походив з давнього козацького старшинського роду, котрий, вкорінившись на Слобожанщині, дав вітчизняній культурі багато визначних діячів. Представники цього роду були друзями видатного українського мислителя Г.С. Сковороди, відзначались прогресивними поглядами. До професійної наукової діяльності А.П. Ковалівського спонукали як особисті схильності - ясне, лоґічне мислення, лінґвістичні здібності, так і стійкі пізнавальні інтереси, зокрема до психології і тих факторів, що її формують, прагнення віднайти і відродити стародавню культуру свого народу. Помітний вплив на його науковий світогляд справили народознавець О.В. Вєтухов з ідеєю про розгляд регіональних національних особливостей як вищої форми прояву людської сутності та О.І. Білецький, котрий наполягав на вивченні художньої літератури як особливої форми пізнавальної діяльності.

Етап формування дослідницької особистості А.П. Ковалівського припадає на роки навчання у старших класах гімназії і у вищих навчальних закладах Російської імперії - Харківському університеті (фізико-математичний факультет), Лазаревському інституті східних мов у Москві, завершення навчання у пореволюційному Харківському університеті (романо-германське відділення філологічного факультету). За цей період майбутній дослідник ознайомився з європейською та східною філософією і літературою, навчився вільно володіти німецькою, французькою, англійською мовами, набув знання основ класичної арабської, перської та литовської мов. До початку професійної діяльності А.П. Ковалівський мав цілком сформований науковий світогляд, який втілили його перші публікації, присвячені методології історико-літературного дослідження Ковалівський А. Питання економічно-соціальної формули в історії літератури // Червоний шлях. - 1923. - № 3. - С. 195 - 215 та ін.. Вони засвідчили, що молодого вченого цікавили перш за все ідеологічні аспекти психології творчості, котрі він розглядав у контексті закономірностей людського буття в цілому. На основі марксистського вчення А.П. Ковалівський вивів загальну формулу історії з трьох взаємозалежних перемінних: форма господарської діяльності - суспільний поділ - людська психіка.

Важливим етапом у житті і творчості вченого стала праця на Харківській науково-дослідній кафедрі історії України (з 1925 року - історії української культури), створеної з ініціативи Д.І. Багалія, та споріднених з нею установах, зокрема Музеї Слобідської України імені Г.С. Сковороди. У рамках дослідницьких проектів кафедри А.П. Ковалівський вивчав історію української культури від давнини до сучасності. Він одночасно працював у трьох напрямках: історико-етнологічні дослідження народного світогляду на предмет виявлення у ньому залишків дохристиянських вірувань, вивчення постаті і спадщини Г.С. Сковороди, історичне дослідження вітчизняної літератури ХІХ - початку ХХ століття. Менше ніж за 10 років він в основному завершив розробку цієї проблеми. Одночасно А.П. Ковалівський вивчав культурну історію Харкова.

З середини 1920-х років, паралельно з вивченням історії української культури, А.П. Ковалівський розгорнув активну організаційну і дослідницьку роботу в галузі сходознавства. Він був одним із засновників Всеукраїнської наукової асоціації сходознавців (ВУНАС) і діяльним учасником усіх її установ, в тому числі і створеного згодом Інституту Сходознавства. Основним напрямком його перших орієнталістичних досліджень було вивчення сучасної культури східних народів як СРСР, так і зарубіжжя.

Погром української науки на початку 1930-х років ліквідував установи, у яких працював вчений, і змусив А.П. Ковалівського змінити напрямок досліджень.

З 1931 по 1948 рік діяльність А.П. Ковалівського була пов'язана з Інститутом Сходознавства у Ленінграді, зокрема з Арабським кабінетом, створеним видатним російським та радянським арабістом І.Ю. Крачковським. В цей період вчений зосередився на перекладі і дослідженні арабських джерел з вітчизняної історії. У 1937 році А.П. Ковалівському був присвоєний ступінь кандидата наук без захисту дисертації. Того ж року він практично завершив дослідження, присвячене твору арабського мандрівника Ібн Фадлана про подорож до царя волзьких булгар у 921 - 922 роках. У 1938 році вчений був репресований, і зміг повернутись до наукового життя лише з 1945 року. До 1951 р. історик оформив дослідження твору Ібн Фадлана у вигляді докторської дисертації, яку успішно захистив. З середини 1950-х рр. А.П. Ковалівський остаточно утвердився у Харківському університеті, де очолив спочатку кафедру нової та новітньої історії, а з 1961 р. - поновлену кафедру історії середніх віків. Протягом 1950-х - 1960-х рр. вчений проводив активну науково-педагогічну діяльність, зокрема читав лекційні курси, присвячені різним періодам історії країн Сходу, вів низку спецкурсів, під його керівництвом було захищено кілька дисертацій. Його принципами як викладача були: доступність, посильність, адекватність пропонованого матеріалу рівню обізнаності слухачів, наочність, логічність і послідовність викладу. Історик ставив собі за мету активізацію пізнавальної діяльності слухачів, заохочення їх до самостійної наукової роботи. Його педагогічна діяльність повністю відповідала найкращим традиціям вітчизняних шкіл як сходознавства, так і психології навчання. А.П. Ковалівського можна вважати одним з піонерів педагогіки співробітництва. Історик здобув авторитет провідного вітчизняного сходознавця, був нагороджений званням заслуженого діяча науки України (1965 р.).

Діяльність вченого з початку 1960-х років все більше обмежувала тяжка хвороба. 29 листопада 1969 р. А.П. Ковалівського не стало.

У науковій біографії харківського історика привертає увагу той факт, що він завжди був одним з засновників якогось нового дослідницького проекту чи ініціатором відновлення певного напряму наукової роботи на новому рівні, як це було у 1940-ві рр. у Харківському університеті. Причому слід визнати, що у виборі напрямків і методів науково-дослідної роботи А.П. Ковалівський керувався перш за все своїм особистим розумінням сутності історії і історичного дослідження.

Третій розділ “Науковий доробок А.П. Ковалівського” присвячений комплексному дослідженню творчої спадщини вченого.

Українознавчий комплекс робіт А.П. Ковалівського представлений в основному невеликими за обсягом, але ориґінальними і змістовними роботами 1920-х - початку 1930-х років. Він був першим українським істориком, котрий усі свої творчі зусилля спрямував на вивчення історії української народної ідеології. Провідне місце у його творчій спадщині займають дослідження, присвячені дохристиянським віруванням Ковалівський А. Виробничі культи в давній Україні (соціологічна студія на підставі писаних пам'яток) // Науковий збірник Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури. - Ч. 2-3. - 1926. - С. 141 - 176; Ковалівський А. Вірування // Багалій Д.І. Нарис історії України на соціально-економічному грунті. - Т. 1. - Київ: ДВУ, 1928. - С. 216 - 251. та ін.. Особливого значення історик надавав критичному відбору і прискіпливому аналізу джерел. Зокрема він спромігся видобути великий обсяг нової інформації з широко відомих писемних давньоруських пам'яток - літописів та аґіографії, співставивши їх з фольклорним матеріалом. Останній дослідник відмовився розглядати як незмінний на протязі віків, але поставив собі за мету розрізнити у ньому нашарування різних епох. Таким чином вчений виявив найдавнішу форму української народної ідеології - виробничі культи, аналогічні тим, що були описані у віруваннях інших народів. А.П. Ковалівський був впевнений, що довів: ієрархія божеств (“Київський олімп”), уявлення про давні божества як уособлення сил природи виникли значно пізніше внаслідок свідомої міфопоетичної творчості вищих верств суспільства, і до дійсної народної ідеології відношення не мають.

Кілька публікацій вченого присвячені розгляду життя і творчості Г.С. Сковороди Ковалівський А. Розвиток етичних поглядів Г. Сковороди в зв'язку з його життям // Науковий збірник Харківської науково-дослідної кафедри історії України. - Ч. 1. - 1924. - С. 69 - 98.. А.П. Ковалівський показав еволюцію етичних поглядів мислителя в зв'язку з обставинами його життя, чітко визначив таку рису його вчення, як нерозуміння ролі ідеології у формуванні особистості. Певний інтерес являє спроба дослідника повернути до наукового обігу оповідання І.І. Срезневського з життя філософа, яке дає привід на новому рівні тлумачити його особисте життя Срезневський І. Майоре, майоре! Оповідання з життя Г. Сковороди. - Х.: Рух, 1930 - 120 с.. У супровідній статті А.П. Ковалівський послідовно розглянув питання про ставлення Г.С. Сковороди до кохання на підставі творів мислителя, першим з українських дослідників застосувавши метод психологічного аналізу.

Значний інтерес становить підготована дослідником невелика за обсягом, але змістовна і багато ілюстрована історія Харкова, у якій заснування і розвиток міста висвітлено як історію формування штучного середовища з певними особливостями функціонування, простежено, як змінювалось обличчя Харкова протягом століть Ковалівський А. Харків (Культурно-історичний нарис). - Х.: ДВУ, 1930. - 86 с..

Багато робіт А.П. Ковалівського присвячені вивченню світогляду української інтелігенції другої половини ХІХ - початку ХХ століття. Зокрема вчений проаналізував такі творчі напрямки, як реалізм та імпресіонізм, показав їх соціальне та економічне підгрунтя Ковалівський А. Історичний коментар та економічно-соціальне з'ясування літературного твору // Коцюбинський М. Fata morgana. - Х.: ДВУ, 1926. - С. 167 - 207.. Він також намагався привернути увагу до творчості першої, на його думку, української поетеси К. Соколовської Соколовська К. Поезії. - Х.: Рух, 1931. - 138 с..

Українознавчий доробок А.П. Ковалівського відзначається ориґінальністю дослідницького підходу, прискіпливим ставленням до джерел, містить величезний обсяг перевіреного і добре впорядкованого фактичного матеріалу і має бути поверений до наукового обігу.

Орієнталістичним дослідженням харківський вчений присвятив більше 40 років своєї наукової діяльності: 1925 - 1930 роки - як активний учасник Всеукраїнської наукової асоціації сходознавців (ВУНАС) він вивчав сучасну культуру східних радянських народів, на початку 1930 - х років досліджував сучасну культуру народів зарубіжного Сходу - Туреччини, Сирії, Єгипту.

Дослідник продовжував застосовувати відпрацьований на українознавчому матеріалі принцип історичного дослідження культурних явищ, котрий полягав у пріоритеті аналізу втіленої у цих явищах ідеології як суспільної свідомості, психології великих груп людей, поєднаних за національною ознакою та місцем у процесі суспільного виробництва. Найбільш послідовно цей принцип було втілено у статті, присвяченій просвітницькій політиці тогочасного єгипетського уряду Ковалевский А.П. Политика народного образования в современном Египте // Записки Института Востоковедения Академии наук СССР. - Т. 5. - 1936. - С. 137 - 182.. Саме ця праця, серед інших арабістичних (окремо слід відзначити переклад і дослідження творів сучасного вченому арабського поета і критика Аміна Рейхані Рейхані А. Революція / Переклад і вступна стаття А. Ковалівського. - Х.: Рух, 1932. - 100 с.), стала основою для присудження А.П. Ковалівському вченого ступеня кандидата історичних наук. Чимдалі більше його підхід не узгоджувався з радянською охоронною ідеологією великодержавного шовінізму, котра прагнула приховати класовий характер радянського суспільства. Значну увагу наступних поколінь дослідників привернула упорядкована вченим збірка “Антологія літератур Сходу” (Х., 1962), особливо вступна стаття до неї, присвячена історії харківського сходознавства, яка містила унікальні матеріали. А.П. Ковалівському належать статті про життя і творчість його вчителів в арабістиці - П.Г. Ріттера, Т.Г. Кезму, А.Ю. Кримського Професор П.Г. Ріттер (1872 - 1939). Збірник біогр. та бібліогр. матеріалів / під ред. А.П. Ковалівського. - Х.: Вид-во Харк. держ. університету, 1966. - Б.с.; Ковалівський А.П. Тауфік Гаврилович Кезма // Укр. іст. журн. - 1958. - № 4. - С. 112 - 115; Ковалівський А.П. Нарис життя і наукової творчості академіка А.Ю. Кримського // Країни Сходу: історія і сучасність. - Київ, 1974. - С. 120 - 152..

А.П. Ковалівський здобув авторитет серед вітчизняних і закордонних дослідників завдяки перекладам арабських середньовічних джерел. Особливо популярною серед науковців стала праця, присвячена вивченню подорожі Ахмеда ібн Фадлана до царя волзьких булгар 921 - 922 років Ковалевский А.П. Книга Ахмеда ибн Фадлана о его путешествии на Волгу в 921 - 922 гг. Статьи, переводы и комментарии. Х.: ХГУ, 1956. - 345 с.. Крім публікації науково обґрунтованого перекладу, вчений довів достовірність свідчень арабського мандрівника, висвітлив історію самого посольства, спробував відновити первісний текст, залучивши матеріали інших рукописів, показав зміст описаного у джерелі культурно-історичного середовища, домігся вміщення у видання фотокопії відповідної частини Мешгедського рукопису. Дослідник намагався привернути увагу до раніше відомого епізоду похорону руса, доповненого новими деталями, які мали розширити уявлення про світогляд середньовічних русів, що уявляється здебільшого у християнізованих формах. Інше подібне дослідження - твору Аль Масуді, вченому завершити не вдалося Ковалевский А.П. Славяне и их соседи в первой половине Х в., по данным Аль Масуди // Вопросы историографии и источниковедения славяно-германских отношений. - М.: Наука, 1973. - С. 62 - 86.. У контексті тлумачення цього твору А.П. Ковалівський висвітлив згадку про “державу волинян” V cт. і довів, що вона не мала відношення до українських земель. Ідеї вченого про співставлення писемного матеріалу з даними фольклору і творами інших авторів, про вивчення історії окремих галузей науки за регіональним та персональним принципами, про вивчення впливів і запозичень з застосуванням психологічного аналізу значно випереджали сучасний йому науковий світогляд.

У своїх працях А.П. Ковалівський показав широкі і різнопланові зв'язки України зі Сходом, підкреслив ту роль, що вони відіграли у становленні самобутності нашого народу.

У сучасному розвитку історичної науки доробок А.П. Ковалівського займає визначне місце як завдяки зібраному та впорядкованому у ньому фактичному матеріалу, так і завдяки оригінальній дослідницькій методології, яка дозволяє розкрити вплив оточення на формування особистості і її творчу діяльність, дає можливість виявити найсуттєвіші риси світогляду окремих соціальних груп і цілих народів.

У висновках підведено підсумки дослідження.

Життєвий шлях і науковий доробок видатного харківського історика, джерелознавця, арабіста А.П. Ковалівського не залишились поза увагою дослідників. У науковій літературі, як українській, так і російській, систематично розглядалися окремі аспекти доробку вченого; в останні десятиліття здійснювалися спроби відтворити цілісну картину життя історика і визначення його внеску до вітчизняного суспільствознавства. Ці спроби обмежувалися кількома вступними статтями до публікацій праць вченого, кількома короткими звістками у добірках науково-бібліографічного характеру та публікаціями з нагоди ювілеїв історика. Попередня історіографія визначила коло наукових інтересів А.П. Ковалівського: літературознавство, етнографія, українознавство, арабістика, джерелознавство. Було визначено два періоди у житті і творчості вченого: 1922 - 1931 та 1931 - 1969 рр., крайні дати означені роком початку наукової діяльності та роком смерті вченого, які розділені за етапами розвитку української історичної науки. Зусиллями колег і учнів історика було складене досить повне уявлення про його сходознавчий доробок, тоді як праці А.П. Ковалівського з історії української культури майже невідомі серед спеціалістів.

Наявні джерела, зокрема архівні документи, опубліковані праці вченого, матеріали періодичної преси, праці істориків - як сучасників А.П. Ковалівського, так і новітніх дослідників, дають можливість комплексного дослідження даної теми.

Головними етапами життя і творчості А.П. Ковалівського слід вважати наступні: етап формування його дослідницької особистості (1915 - 1924 роки), наукова і громадська діяльність 1920-х - початку 1930-х років, 1931 - 1969 роки, присвячені дослідженню середньовічних арабських джерел з вітчизняної історії. Таким чином, слід розширити і конкретизувати запропоновану попередніми дослідниками періодизацію життя і творчості вченого заради більш повного уявлення про сутність і зміст його наукової спадщини.

Внаслідок проведеної роботи встановлено наступні малодосліджені аспекти творчості А.П. Ковалівського: його українознавчі інтереси, розробка питань історії української культури, особливо народної ідеології доби середньовіччя, життя і творчості Г.С. Сковороди, історії новітньої української літератури. Недостатньо висвітлений був також методологічний аспект наукової діяльності вченого, який намагався перш за все методом психологічного аналізу досліджувати вплив оточення на становлення і самореалізацію особистості як представника певної суспільної групи.

Серед факторів, що впливали на формування і становлення А.П. Ковалівського як історика, слід перш за все назвати безпосередній контакт зі світовою наукою, котрий дослідник підтримував протягом всього свого життя, рано усвідомлені особисті схильності та пізнавальні інтереси, зокрема до історії суспільної психології, високопрофесійне наукове оточення в особах П.Г. Ріттера, А.Ю. Кримського, Г.М. Хоткевича, О.В. Вєтухова, О.І. Білецького, І.Ю. Крачковського. Революція, а потім війна сформували своєрідну аудиторію слухачів і масу читачів, вихідців з народу, зі світоглядом і рівнем освіти, дуже відмінними від тих, що сформувались у вченого. Він послідовно намагався працювати саме з цією аудиторією, викладати найскладніші наукові питання так, щоб вони були доступні кожному ентузіастові. А.П. Ковалівський став послідовним противником схоластики і обмеженої елітарності в освіті і науці. Цю особливість помітили сучасники вченого, називаючи його невтомним популяризатором науки.

Аналіз педагогічної діяльності А.П. Ковалівського дозволив встановити ідентичність його викладацьких прийомів з найперспективнішою на сьогодні педагогікою співробітництва.

Ідеї А.П. Ковалівського у галузі дослідження суспільної свідомості, перш за все аналізу класової ідеології, знаходились на рівні науки свого часу. Його тези про актуальний характер давніх українських божеств, спроби розробки на українському матеріалі категорій “магія”, “культ”, “міфологія”, відмова від намагань витворити “Київський Олімп” як вияв основної дохристиянської української культури відповідали найвищому рівню наукового світогляду першої половини ХХ ст. Пріоритет історико-культурологічних досліджень, властивий творчій спадщині вченого, національний, регіональний і персональний принципи розподілу досліджуваного матеріалу, аналіз масових уявлень певних суспільних груп дозволяють визначити, що наукова концепція А.П. Ковалівського далеко випередила свій час. Адже питання про впровадження подібних підходів в історичній науці було поставлене на порядок денний вже після смерті харківського професора.

Внесок харківського вченого у дослідження середньовічних арабських джерел з вітчизняної історії загальновизнаний. Поруч з тим, А.П. Ковалівського слід вважати одним з перших професійних істориків української культури. Крім розробки оригінальної концепції історії української народної ідеології, йому належить право відкриття першої української поетеси К. Соколовської, упорядкування першої збірки з історії української літературної критики, повернення до наукового обігу оповідання з життя Г.С. Сковороди, написаного І.І. Срезневським, опису подорожі патріарха Макарія Україною середини ХVІІ ст. А.П. Ковалівський - автор першого коментованого перекладу твору арабського автора Х ст. Ахмеда ібн Фадлана за Мешгедським рукописом. Доробок вченого з історії сходознавства в Україні містить унікальний фактичний матеріал, з часу своєї появи широко використовуваний наступними дослідниками.

А.П. Ковалівський суттєво збагатив вітчизняну історичну науку: розширив її джерельну базу, виступив з цікавими інтерпретаціями, створив оригінальну концепцію історії духовної культури в Україні.

Основний зміст дисертації викладений у таких публікаціях

Малиновська Н.М. Основні напрямки наукової діяльності А.П.Ковалівського (1920-ті - на початку 1930-х рр.) // Вісник Харківської державної академії культури: Зб. наукових праць. Вип. 4. Х.: ХДАК, 2001. С. 234 - 241.

Малиновська Н.М. Наукова діяльність А.П. Ковалівського у 1925 - 1934 рр. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Історія України. № 556. Вип. 5. Харків: Різо ХНУ, 2002. С. 182 - 190.

Малиновська Н.М. Наукова діяльність А.П. Ковалівського та проблеми історії духовної культури України // Вісник Харківської державної академії культури: Зб. наукових праць. Вип. 10. / Харк. держ. акад. культури; відп. ред Н.М. Кушнаренко. Х.: ХДАК, 2002. С. 26 - 34.

Малиновська Н.М. Наукова діяльність А.П. Ковалівського у 1948 - 1969 рр. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Історія України. № 603. Вип. 6. Харків: Різо ХНУ, 2004. С. 178 - 185.

Малиновська Н.М. А.П. Ковалівський - основні віхи життя та творчості // Хазарский альманах / Редкол.: В.К. Михеєв (гл. ред.), А.И. Айбабин, В.С. Аксенов и др. Т.4. Киев; Харьков, 2005. С. 5-13.

Малиновська Н.М. А.П. Ковалівський як історик - викладач // Харківський історіографічний збірник. Вип. 9. 2008. С. 184 - 190.

Малиновская Н.М. Мифология и фольклор славян в исследованиях А.П. Ковалевского // Рубеж тысячелетий: славянский мир и судьбы России. Материалы V Международной научной конференции 20.04. 2000г. Пермь, 2000. С. 20-21.

АНОТАЦІЯ

Малиновська Н.М. Життєвий шлях і науковий доробок А.П. Ковалівського (1895 - 1969 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01. - історія України. - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. - Харків, 2008.

Дисертація присвячена комплексному аналізу життя і творчості одного з відомих українських істориків та джерелознавців ХХ ст. А.П. Ковалівського, професора Харківського університету, заслуженного діяча науки України (1965 р.). Аналізується історіографія і джерельна база дослідження, реконструйовано деталі біографії, висвітлено процес становлення наукового світогляду вченого, коло його наукових і творчих інтересів, особливості дослідницької методології, показано внесок історика до вивчення історії духовної культури в Україні, зокрема дослідження таких її аспектів, як виробничі культи, етичне вчення Г.С. Сковороди і його еволюція, світогляд інтелігенції ХІХ - початку ХХ століття. Висвітлений сходознавчий доробок харківського вченого, зокрема його переклади арабських середньовічних джерел по історії Східної Європи - творів Ібн Фадлана та аль Масуді.

Ключові слова: історія України, джерелознавство, дохристиянські вірування в Україні, сходознавство, Харківський університет, Ібн Фадлан, аль Масуді.

АННОТАЦИЯ

Малиновская Н.М. Жизненный путь и научное наследие А.П. Ковалевского (1895 - 1969 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина. - Харьков, 2008.

Диссертация посвящена комплексному анализу научной деятельности одного из известных украинских историков и источниковедов ХХ в. А.П. Ковалевского, профессора Харьковского университета, заслуженного деятеля науки Украины (1965 г.). Анализируется историография и источниковедческая база исследования, реконструируются детали биографии, прослежен процесс становления научного мировоззрения ученого, круг его научных и творческих интересов, особенности его исследовательской методологии, показан его вклад в изучение истории духовной культуры в Украине.