Польська державна поліція в Західній Волині: 1919-1926 рр.
Комплексне вивчення процесів і явищ, пов’язаних зі становленням, організацією та головними напрямами діяльності польської державної поліції в Західній Волині у 1919-1926 рр. Висвітлення структури корпусу державної поліції Другої Речі Посполитої.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.08.2015 |
| Размер файла | 57,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Волинський національний університет
імені ЛЕСІ УКРАЇНКИ
УДК 94(477.82)"1919/1926":351.74+
94(438)"1919/1926":351.74
Спеціальність 07.00.01 - історія України
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Польська державна поліція в західній Волині: 1919-1926 рр.
Разиграєв Олег Володимирович
Луцьк - 2009
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі новітньої історії України Волинського національного університету імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент Гаврилюк Олександр Никифорович, Волинський національний університет імені Лесі Українки, доцент кафедри новітньої історії України.
Офіційні опоненти:
доктор історичних наук, професор Колесник Віктор Пантелеймонович, Волинський національний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн;
кандидат історичних наук, доцент Давидюк Руслана Петрівна, Рівненський державний гуманітарний університет, доцент кафедри історії України.
Захист відбудеться 9 вересня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 32.051.03 у Волинському національному університеті імені Лесі Українки за адресою: 43021, м. Луцьк, вул. Шопена, 24, ауд. 38.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Волинського національного університету імені Лесі Українки за адресою: 43021, м. Луцьк, вул. Винниченка, 30 а.
Автореферат розісланий "17" липня 2009 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук, доцент В.В. Надольська
Анотації
Разиграєв О.В. Польська державна поліція в Західній Волині : 1919-1926 рр. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Волинський національний університет імені Лесі Українки. - Луцьк, 2009.
У дисертації проведено комплексне вивчення процесів і явищ, пов'язаних зі становленням, організацією та головними напрямами діяльності польської державної поліції в Західній Волині у 1919-1926 рр. Висвітлено структуру корпусу державної поліції Другої Речі Посполитої. Досліджено процес формування поліцейських підрозділів у Західній Волині, особливості їх функціонування в умовах польсько-української та польсько-радянської воєн. Охарактеризовано внутрішню будову й територіальну організацію корпусу польської державної поліції Волинського воєводства.
Простежено діяльність поліцейських органів щодо підтримання громадського порядку та суспільної безпеки. Особливу увагу звернено на встановлення й висвітлення ролі та місця державної поліції в суспільно-політичному житті регіону. Вивчено участь поліцейських підрозділів в охороні волинської ділянки східного кордону Другої Речі Посполитої.
Ключові слова: поліція, політика, організація, корпус, антидержавний рух, диверсійний рух, репресії, превенція, Західна Волинь.
Разыграев О.В. Польская государственная полиция в Западной Волыни: 1919-1926 гг. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Волынский национальный университет имени Леси Украинки. - Луцк, 2009.
В диссертации проведено комплексное изучение процессов и явлений, связанных со становлением, организацией и главными направлениями деятельности польской государственной полиции в Западной Волыни в 1919-1926 гг.
Показано, что становление структур польской государственной полиции в Западной Волыни проходило неравномерно и было связано с этапами продвижения польских войск в регионе. Переход к мирной жизни в октябре 1920 г. и образование в феврале 1921 г. Управления государственной полиции Волынского (ХIII) округа завершили генезис органов полиции.
Исследованы нормативно-правовая база деятельности полиции, ее внутренняя и территориальная организации, вопросы финансирования, обмундирования и вооружения полицейских. Государственная полиция разделялась на три корпуса: общей, криминальной (следственной) и политической полиции. В состав общей полиции входили служащие, исполнявшие обязанности на территории уездных управлений, следственных отделений, комиссариатов и участков. Полицейские следственного корпуса занимались раскрытием уголовных преступлений, в частности - проведением следствия в случае убийств, краж, мошенничества, фактов вымогательства, ростовщичества и т. п. Политическая полиция была специальным подразделением, занимавшимся мониторингом общественно-политической жизни, на основании которого она обнаруживала и обезвреживала диверсионные и антигосударственные группировки, представляющие, по ее мнению, опасность для государства. польський поліція волинь
Территориальная организация польской государственной полиции в Западной Волыни отвечала административно-территориальному делению региона. Существовали следующие структурные подразделения: воеводское (окружное) управление, уездные управления, комиссариаты полиции, участки, представительства следственной и политической полиции.
Проанализированы усилия полицейских органов по обеспечению правопорядка. Показано, что основным методом борьбы с уголовной преступностью стала превентивно-репрессивная деятельность. Однако осторожное и неприязненное отношение местного населения к польской власти обуславливало низкую эффективность правоохранительной профилактики и создавало благоприятную почву для применения полицией главным образом репрессивных мероприятий.
В диссертации особенное внимание обращено на характеристику роли государственной полиции в общественно-политической жизни региона. Осуществление полицией функций контроля за политической жизнью в Волынском воеводстве базировалось на ее законодательной подчиненности местным органам власти, суду и прокуратуре. Вместе с тем вмешательство полиции в политическую жизнь противоречило принципу аполитичности, который также был закреплен на законодательном уровне.
Проанализировано участие полицейских подразделений в охране волынского участка восточной границы Второй Речи Посполитой. Отмечено, что главным заданием пограничной полиции Волынского воеводства было обеспечение неприкосновенности государственной границы. С этой целью полицейские осуществляли контроль за передвижением граждан, поиск, преследование и задержание контрабандистов, задержание на пограничных реках лодок и плотов, которые приближались к запрещенным для пересечения участкам пограничной полосы, надзор за строительством в пограничной полосе и др. Однако в целом результаты деятельности полиции по охране волынского участка государственной границы не оправдали надежд центральных и местных властей.
Ключевые слова: полиция, политика, организация, корпус, антигосударственное движение, диверсионное движение, репрессии, превенция, Западная Волынь.
Razyhrayev O. V. Polish State Police in Western Volhyn : 1919-1926. - Manuscript.
Thesis for the Scholarly Degree of Candidate of History in Speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - Volhyn Lessia Ukrainka National University. - Lutsk, 2009.
The dissertation makes a complex analysis of processes and phenomena connected with formation, organization and main areas of activity of Polish state police in Western Volhyn in 1919-1926. The state police structure in Second Rzeczpospolita is dealt with. The police units' process of formation in Western Volhyn, and peculiarities of their operation under the circumstances of Polish-Ukrainian and Polish-Soviet wars are investigated. The inner structure, territorial organization, and corps of Polish state police in Volhyn province are characterized.
The police bodies' operation towards the maintenance of public order and security is retraced. Special attention is paid to the establishment of state police's role in social and political life of the region. Police units' participation in the protection of Volyn sector of Second Rzeczpospolita's eastern border is investigated.
Key words: police, policy, organization, corps, antistate movement, subversive movement, repressions, prevention, Western Volhyn.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Переосмислення історичної спадщини України в контексті всесвітньої історії, що здійснюється сучасною вітчизняною історіографією, зумовило зростання зацікавленості проблемами українсько-польських відносин на різних етапах непростого історичного минулого обох народів та держав. Одним із таких важливих періодів є двадцятиліття між Першою й Другою світовими війнами. Саме тоді постала та функціонувала відновлена Польська держава - Друга Річ Посполита, у політиці якої Україна й українське питання займали вагоме місце.
Важливим елементом життєдіяльності міжвоєнної Польщі було здійснення нею специфічної політики на території Західної Волині, Східної Галичини, інших етнічних українських земель, що тоді входили до її складу. На тлі належного рівня вивчення окремих граней такої політики практично не з'ясованими залишаються питання діяльності на західноукраїнських землях польських органів внутрішніх справ, зокрема державної поліції. Це стосується й Західної Волині, де з весни 1921 р. по осінь 1939 р. функціонувало Волинське воєводство. Дослідження діяльності тут польських поліцейських структур дає змогу розкрити їх роль у реалізації внутріполітичного курсу держави, наведенні й підтриманні правопорядку, вплив на волевиявлення населення під час виборчих кампаній, зусилля з нейтралізації опозиційних до влади сил тощо.
Розробка теми сприяє введенню до наукового обігу чималої кількості маловідомих матеріалів про тогочасну суспільно-політичну, соціально-економічну та національно-релігійну ситуацію в регіоні. Науковий аналіз теми дає змогу зіставити набутий польською державною поліцією досвід із реаліями діяльності й завданнями органів внутрішніх справ України на сучасному етапі.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах наукової теми "Минуле і сучасне Волині" історичного факультету волинського національного університету імені Лесі Українки, згідно з навчальними програмами та планами кафедри новітньої історії України. Робота є складовою частиною держбюджетної теми "Західне Полісся: історія і культура" (номер державної реєстрації 01031U000656).
Мета та завдання дослідження. У дисертації поставлено мету охарактеризувати становлення, структуру, напрями й форми діяльності польської державної поліції на території Західної Волині у 1919-1926 рр.
Відповідно до поставленої мети виділено такі завдання:
· з'ясувати нормативно-правові засади діяльності та структуру корпусу державної поліції Другої Речі Посполитої;
· висвітлити процес формування поліцейських підрозділів у Західній Волині, особливості їх функціонування в умовах польсько-української (1918-1919 рр.) і польсько-радянської (1919-1920 рр.) воєн;
· окреслити територіальну організацію польської державної поліції у Волинському воєводстві впродовж 1921-1926 рр. як інтегрального складника органів внутрішніх справ міжвоєнної Польщі;
· розкрити форми й методи роботи поліції щодо забезпечення правопорядку, контролю за суспільно-політичною ситуацією в регіоні;
· дослідити участь поліцейських підрозділів в охороні волинської ділянки східного кордону Другої Речі Посполитої.
Об'єкт дослідження - польська державна поліція в Західній Волині 1919-1926 рр. як важлива складова частина органів внутрішніх справ Другої Речі Посполитої.
Предметом дослідження є правові засади, генезис, внутрішня структура та територіальна організація підрозділів польської державної поліції у Волинському воєводстві, напрями, форми й методи її роботи, особливості діяльності в умовах розбудови Другої Речі Посполитої, участь в охороні волинської ділянки її східного кордону.
Територіальні рамки дослідження охоплюють землі Західної Волині. Із травня 1919 р. вони потрапили під контроль польських військ; після укладення 18 березня 1921 р. Ризького мирного договору між Польщею, з одного боку, та радянською Росією й радянською Україною. - з іншого, вони де-юре увійшли до складу Другої Речі Посполитої. Тут у 1921-1939 рр. функціонувало Волинське воєводство. Сьогодні на цій території розміщені сучасні Волинська, Рівненська, а також північна частина Тернопільської області.
Хронологічні межі дисертації охоплюють 1919-1926 рр. Нижня межа зумовлена появою перших підрозділів польської поліції в Західній Волині. Верхня межа обмежена травневим переворотом Ю. Пілсудського 1926 р. Ця подія стала переломним моментом у суспільно-політичному житті міжвоєнної Польщі, своєрідним рубежем, коли відбулося завершення організації стабільної структури поліцейського корпусу Другої Речі Посполитої як складової частини її органів внутрішніх справ.
Методи дослідження зумовлені темою, метою та завданнями роботи. У дисертації використовувалися загальнонаукові й спеціальні історичні методи. Із міждисциплінарних застосовано структурно-системний метод та метод класифікації, які дали змогу розглянути об'єкт дослідження як єдине ціле. Із загальнологічних застосовано метод аналізу та синтезу, з емпіричних - метод аналізу доступних джерел і наукової літератури.
У ході підготовки дослідження перевага надавалася конкретно-історичним методам: проблемно-хронологічному, синхронному, діахронному (періодизації), порівняльно-історичному та ін. Застосування проблемно-хронологічного методу дало змогу простежити становлення підрозділів польської державної поліції в розвитку. Використання синхронного й порівняльно-історичного методів допомогло з'ясувати як загальні закономірності, характерні для поліції Другої Речі Посполитої загалом, так і певні особливості функціонування її підрозділів на території Західної Волині. Метод періодизації сприяв виокремленню методів, форм та векторів діяльності поліцейських структур на різних етапах їх функціонування.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній історичній науці комплексно досліджено й оцінено діяльність польської державної поліції в Західній Волині впродовж 1919-1926 рр.: висвітлено її становлення та функціонування як складової частини органів внутрішніх справ Другої Речі Посполитої; охарактеризовано еволюцію територіальної та внутрішньої структури поліції протягом початкового періоду існування Волинського воєводства; показано вплив поліції на суспільно-політичне життя регіону, її взаємовідносини з місцевим населенням, здійснення нею охорони волинської ділянки східного кордону держави. Значним елементом наукової новизни є введення до наукового обігу раніше невідомих документів і матеріалів низки центральних та регіональних архівів України й Польщі. Це матеріали щодо становлення польських поліцейських структур у Західній Волині із фондів Державного архіву Лодзького воєводства; джерела Державного архіву Люблінського воєводства про роль та місце органів внутрішніх справ у суспільно-політичному житті регіону; документи збірок Архіву нових актів у Варшаві стосовно організації політичної та слідчої поліції, участі поліцейських в охороні волинської ділянки східного кордону Другої Речі Посполитої. Їх оприлюднення дало змогу розкрити невідомі сторінки становлення й функціонування підрозділів польської державної поліції у Західній Волині, а також окремі аспекти суспільно-політичного та соціально-економічного життя, національно-релігійної сфери функціонування західноволинського суспільства першої половини 1920-х рр.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наведені в дисертації факти, висновки й узагальнення можуть бути використані під час висвітлення питань суспільно-політичного життя Волині міжвоєнного періоду, створення навчальних посібників, узагальнюючих та спеціальних праць з історії регіону. Дослідження буде корисним під час викладання й вивчення загальних і спеціальних курсів із новітньої історії України, Волині та Польщі. Оприлюднені в дисертації джерела можуть стати складовою частиною збірника документів з історії суспільно-політичного життя України й Польщі міжвоєнного періоду. Узагальнений досвід правоохоронної роботи польської державної поліції в Західній Волині впродовж 1919-1926 рр. може зацікавити органи внутрішніх справ незалежної України загалом і Волинської області зокрема не лише з історичної, а й із практичної точок зору.
Апробація результатів дисертації здійснена шляхом її обговорення на засіданнях кафедри новітньої історії України Волинського національного університету імені Лесі Українки у 2006-2009 рр. Положення дисертації доповідалися на 25 наукових конференціях, з'їздах, конгресах, інших наукових зібраннях різних рівнів, а саме: Міжнародній науково-краєзнавчій конференції "Поляки на Волині: історія і сучасність" (Житомир, жовтень 2003 р.), VII і IХ Всеукраїнських науково-практичних конференціях "Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість" (Київ, квітень 2004 р., квітень 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Українсько-польські стосунки в джерелах та історіографії" (Херсон, вересень 2004 р.), 58-й та 60-й Міжнародних наукових конференціях молодих вчених "Каразінські читання" (Харків, квітень 2005 р., квітень 2007 р.), Всеукраїнській студентській науковій конференції "Історична наука на початку ХХІ століття" (Херсон, травень 2005 р.), Міжнародній конференції "Нова Україна в новій Європі" (Краків (Польща), липень 2005 р.), Міжнародній науковій конференції "Поліцейські структури на польських землях у новітню добу" (Люблін (Польща), листопад 2005 р.), IV і VI Міжнародних науково-практичних конференціях "Шевченківська весна" (Київ, березень 2006 р., березень 2008 р.), ІІІ Міжнародному науковому конгресі українських істориків "Українська історична наука на шляху творчого поступу" (Луцьк, травень 2006 р.), І та ІІ Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів та студентів "Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє" (Луцьк, квітень 2007 р., квітень 2008 р.), ХV Загальнопольському з'їзді студентів-істориків (Лодзь (Польща), квітень 2007 р.), ІІІ Міжнародній науковій конференції "Знаки питання в історії України: регіональний вимір української історії" (Ніжин, квітень 2007 р.), Міжнародних конференціях "Дні науки Європейського колегіуму польських та українських університетів" (Люблін (Польща), листопад 2007 р., грудень 2008 р.), ХХVII Міжнародній науковій історико-краєзнавчій конференції "Минуле і сучасне Волині та Полісся: Олександр Цинкаловський і край" (Володимир-Волинський, лютий 2008 р.), XXІХ Всеукраїнській історико-краєзнавчій науковій конференції "Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і ковельчани в історії України та Волині (Ковель, грудень 2008 р.); протягом 2003-2008 рр. - на наукових конференціях "Дні науки" професорсько-викладацького складу та студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки. Окремі положення дисертації обговорювалися на засіданні відділу суспільних трансформацій Інституту історії Польської академії наук (Варшава, лютий 2009 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображені в дев'яти статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України, 10 статтях в інших наукових виданнях та публікаціях матеріалів наукових конференцій, конгресів й ін.
Структура дисертації побудована за проблемно-хронологічним принципом. Робота складається зі вступу, трьох розділів (восьми підрозділів), списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 248 сторінок, у тому числі основного тексту 186 сторінок та 18 додатків на 19 сторінках. Загальна кількість використаних джерел - 394 найменування.
Основний зміст дисертації
У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв'язок із науковими програмами, планами, темами; визначено мету й завдання дисертації, її об'єкт і предмет, територіальні та хронологічні межі; окреслено методи дослідження; розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення, форми апробації роботи.
Перший розділ - "Історіографія та джерела" - присвячений висвітленню теми в працях вітчизняних і зарубіжних дослідників, а також характеристиці джерельної бази дисертації.
У першому підрозділі "Стан наукового вивчення теми" проаналізовано дослідження, у яких ідеться про функціонування польської державної поліції в Західній Волині в 1919-1926 рр.
Відзначено, що в історіографії відсутні спеціальні ґрунтовні праці з теми. Окремі монографії та статті містять лише фрагментарні відомості з неї. Відповідно до рівня здобутків національних дослідницьких шкіл літературу розділено на дві групи: дотичні до теми праці українських учених та наукові розвідки польських науковців. Водночас виділено основні періоди складання історіографії: міжвоєнна доба, тобто 1920 - 1930-ті рр.; друга половина 1940-х - кінець 1980-х рр.; посткомуністичний етап, або 1990-ті рр. - початок ХХІ ст.
Констатується відсутність робіт українських радянських учених із теми. Зауважено, що вітчизняна історіографія звернулася до неї лише дотично тільки в другій половині ХХ ст. В історіографічній спадщині радянської доби польська поліція згадується як головна репресивна сила щодо комуністичного, робітничого та селянського рухів. Під кутом нелегітимності окупації Другою Річчю Посполитою західноукраїнських земель оцінювали діяльність польської поліції Р. Оксенюк, С. Макарчук, Ю. Сливка, І. Васюта й ін.
Можливість звернутися до різностороннього дослідження теми з'явилась у вітчизняних науковців після здобуття Україною незалежності. Її розкриття передбачає використання узагальнюючих досліджень, що характеризують історичне тло функціонування польської державної поліції в Західній Волині у 1919-1926 рр. Серед них варто відзначити праці Т. Гунчака, Я. Грицака, Ю. Зайцева, Л. Зашкільняка, С. Віднянського та ін. Із цими новітніми роботами тісно поєднуються дослідження О. Зайцева, М. Кучерепи, Р. Давидюк, О. Купчика, М. Гона, де висвітлюються суспільно-політичні аспекти історії Західної Волині міжвоєнної доби.
Дещо ширше висвітлення тема дисертації знайшла в зарубіжній історіографії, яка повністю представлена дослідженнями польських науковців. Звернення дослідників до неї в загальнопольському контексті розпочалося ще в 1920 - 1930-х рр. Окремі фрагментарні матеріали з'явились у працях, авторами яких виступили юристи Г. Червінський, Т. Бігі, Л. Пеіпер, К. Стадлер, В. Стшелецький, Р. Гаунсер, представники адміністрації державної поліції - Л. Наглер, Е. Грабовецький та ін.
Студії з проблеми польські науковці продовжили в другій половині ХХ ст. Історіографічна спадщина комуністичного періоду (дослідження Ю. Лавніка, В. Бженка, Я. Борковського, Г. Копчика, А. Пеплонського, Я. Поплавського) зводиться головним чином до характеристики репресій правоохоронних органів, у тому числі й поліції, проти лівих сил. Для розуміння суспільно-політичної ситуації, у якій вона діяла, важливе значення мають узагальнюючі праці з історії Другої Речі Посполитої, що побачили світ у добу
Польської Народної Республіки. Це монографії М. Іваницького, А. Айненкеля, А. Хойновського, М. Папєжинської-Турек, Є. Томашевського, Р. Тожецького та ін. Варто згадати й дослідників польської діаспори - В. Побуг-Малиновського й А. Альберта. Ці автори характеризують діяльність поліції переважно з позицій репресивної активності останньої. У згаданих історіографічних дослідженнях не виділяються регіональні особливості становлення та діяльності поліції, в тому числі й у Західній Волині.
Більшою мірою ця тема розглядається у працях посткомуністичного етапу польської історіографії. Серед широкого їх загалу, особливо досліджень з історії суспільно-політичного життя Другої Речі Посполитої, з'явилися монографії та статті, присвячені минувшині міжвоєнної Західної Волині. У них знаходимо відомості й про становлення та функціонування підрозділів державної поліції. Такими є роботи, що належать В. Менджецькому, З. Запоровському, Я. Кенсіку, Я. Гєровській-Каллаур, В. Козирі й ін. Значний науковий інтерес викликають спеціальні праці про організацію та діяльність польської поліції. Їх авторами є А. Пеплонський, А. Місюк, М. Мончинський, Т. Строгульський, Р. Літвінський, Б. Спренгель, В. Шлєшинський та ін.
Найпомітніший внесок у розкриття теми на сьогодні зробили Р. Літвінський, А. Місюк й А. Пеплонський. Р. Літвінському належить чи не єдина наукова розвідка про організацію та діяльність польської державної поліції Волинського воєводства. Автор розкриває генезис поліцейських структур у регіоні, торкається питання участі поліції в охороні волинської ділянки східного кордону Другої Речі Посполитої.
Отже, досліджувана в дисертації тема представлена скромним масивом публікацій, різних за формою та змістом. Вона вивчалась і вивчається головним чином польськими науковцями. Спостерігається повна відсутність праць представників української історіографії. У наявних дослідженнях питання історії польської державної поліції Волинського воєводства розглядаються практично лише в контексті функціонування загальнопольських правоохоронних структур або органів внутрішніх справ загалом. Нерідко увага концентрується на подачі вже відомого матеріалу. Практично не розроблені питання діяльності поліції в регіоні впродовж 1919-1920 рр. Відсутні узагальнюючі праці, де б у комплексі були розглянуті перші кроки становлення, зміст та результати діяльності поліції Волинського воєводства, особливості їх територіальної структури, функціонування слідчого та політичного підрозділів, здійснення контролю за суспільно-політичним життям краю. Тому й надалі існує потреба ґрунтовної розробки теми в загальному контексті вивчення історії Західної Волині міжвоєнного періоду.
У другому підрозділі "Джерельна база" охарактеризовано види історичних джерел, що були використані для написання дисертації. Вони представлені письмовими неопублікованими та опублікованими матеріалами, які відклалися в архівних і бібліотечних фондах. Сюди належать архівні документи вищих органів державної влади, політичних структур, воєводських органів управління, вищого, воєводського (окружного), повітового та гмінного керівництва поліції; публікації документів і матеріалів; офіційні загальнодержавні відомості головного статистичного управління; спогади учасників та очевидців тодішніх подій; спеціальна загальнопольська правоохоронна й регіональна (волинська) суспільно-політична періодика.
У Центральному державному архіві громадських об'єднань України опрацьовані збірки фонду 1 (Центральний комітет Комуністичної партії України) та фонду 6 (Центральний комітет Комуністичної партії Західної України). Тут зосереджені матеріали, що дають змогу простежити аспекти боротьби органів державної поліції зі спецслужбами радянської України, а також із комуністичним рухом на території Західної Волині.
Багато цінних відомостей для дослідження історії Волинського воєводського (окружного) управління державної поліції, її низових підрозділів, почерпнуто з матеріалів Державного архіву Волинської області. Вони містяться у таких фондах: 1 (Волинська воєводська команда державної поліції у Луцьку), 36 (Луцьке повітове староство), 45 (Луцька повітова команда державної поліції), 46 (Волинське воєводське управління), 58 (Цивільне управління земель Волинських і фронту Подільського). Становлення та функціонування поліції на низовому рівні допомагають висвітлити матеріали фондів 115 (Ковельське повітове управління державної поліції Волинського воєводства), 158 (Магістрат міста Луцька), 269 (Луцький міський комісаріат державної поліції Волинського воєводства), 306 (Любомльське повітове управління державної поліції Волинського воєводства), 308 (Ковельський залізничний постерунок державної поліції Волинського воєводства) й ін.
Вагомий за обсягом і науковою значущістю масив документів із теми зберігається в Державному архіві Рівненської області. Тут містяться розпорядження, інструкції, листи та інші види письмових документів про діяльність Дубенського, Здолбунівського, Острозького, Костопільського й Рівненського повітових управлінь державної поліції, представництва політичної поліції у м. Рівне, Здолбунівського, І-го та ІІ-го Рівненських комісаріатів державної поліції, а також численних дільниць, що функціонували на територях гмін. Найбільше матеріалів із досліджуваної теми зосереджено у фондах 30 (Рівненське повітове староство), 86 (Рівненське повітове управління державної поліції), 87 (Дубенське повітове управління державної поліції), 100 (Здолбунівське повітове управління державної поліції), 300 (Експозитура політичної поліції у м. Рівне), 314 (Комісаріат державної поліції у м. Рівне), 324 (Комісаріат державної поліції у Здолбунові) та ін.
Цінним джерелом для розкриття проблеми на прикладі Кременецького повіту Волинського воєводства стали матеріали Державного архіву Тернопільської області. Вони зберігаються у фондах 2 (Кременецьке повітове староство Волинського воєводства), 274 (Тернопільська повітова команда державної поліції), 316 (Постерунки державної поліції Тернопільського воєводства і Кременецького повіту Волинського воєводства), 391 (Кременецька повітова команда державної поліції).
Об'ємний за кількістю справ та цінний за інформативною насиченістю матеріал опрацьовано у фондах Архіву нових актів (Archiwum Akt Nowych) Польщі - фонді 349 (Головна команда державної поліції у Варшаві), 2009 (Воєводська команда державної поліції у Луцьку), 2011 (Повітова команда державної поліції у Кременці), 2012 (Повітова команда державної поліції у Рівному), 2013 (Повітова команда державної поліції у Здолбунові). Ці матеріали дали змогу простежити організацію політичної та слідчої поліції, особливості охорони волинської ділянки східного кордону Другої Речі Посполитої силами державної поліції, окремі аспекти практичної діяльності органів правопорядку в Рівненському та Кременецькому повітах Волинського воєводства.
У Державному архіві Люблінського воєводства (Archiwum Paсstwowe w Lublinіe) Польщі найбільше документів для розкриття теми містять фонди 403 (Воєводське управління у Любліні), 488 (Воєводська команда державної поліції у Любліні), 449 (Окружне управління політичної поліції у Любліні), 450 (Експозитура політичної поліції у Любліні), 1449 (Державна поліція. Контрольна станція у Рівне). Їх матеріали висвітлюють нормативно-правову базу діяльності політичної поліції, окремі сторони її функціонування в Західній Волині, місце поліцейських органів у структурі державної влади регіону.
Для розкриття теми залучені також матеріали Державного архіву Лодзького воєводства (Archiwum Paсstwowe w Јodzi), що відклались у фондах 182 (Команда державної поліції міста Лодзі) та 183 (Воєводська команда державної поліції у Лодзі). Вони розкривають формування поліцейського корпусу в Західній Волині, територіальне походження кадрового складу волинської поліції, питання професійної підготовки, освіти, практичної діяльності центрального управління слідчої поліції у Варшаві.
Матеріали про початки політичної поліції в Другій Речі Посполитій автор опрацював у відділі рукописів бібліотеки Католицького університету імені Івана Павла ІІ в Любліні (Польща). Вони сконцентровані в архіві міністра внутрішніх справ Я. Стецького.
Складовою частиною джерельної бази дисертації стали публікації документів і матеріалів польською мовою, спогади прокурора Другої Речі Посполитої К. Рудницького та заступника головного коменданта державної поліції Г. Варденського, матеріали тогочасної періодики - часописів і газет "Gazeta Administracji i Policji Paсstwowej" ("Газета адміністрації і державної поліції"), "Na posterunku" ("На посту"), "Наш голос", "Громада", "Dziennik Woіyсski" ("Волинський щоденник"), "Gіos Woіyсski" ("Волинський голос"), "Przegl№d Woіyсski" ("Волинський огляд"), "Їycie Woіynia" ("Життя Волині") та ін.
Таким, чином репрезентована джерельна база дозволила належним чином розкрити тему дослідження, вирішити поставлені у ньому завдання.
Другий розділ - "Генезис та організація поліції" - містить аналіз організаційної структури корпусу державної поліції Другої Речі Посполитої, особливостей процесу його становлення в Західній Волині у 1919-1921 рр., внутрішньої та територіальної організації Волинського воєводського (окружного) управління державної поліції.
У першому підрозділі "Поліцейський корпус Другої Речі Посполитої" досліджено нормативно-правову базу діяльності державної поліції, її внутрішню й територіальну організацію, питання фінансування, обмундирування та озброєння поліцейських.
Нормативно-правову базу діяльності поліції визначали законодавчі акти парламенту, накази Ю. Пілсудського, низка розпоряджень міністерств, з якими було пов'язане функціонування поліції. На місцевому рівні її службовців стосувалися накази воєводського (окружного) коменданта поліції, відповідні розпорядження воєводи, старости, судової влади та прокуратури. Протягом 1919-1920 рр. на поліцію Західної Волині поширювалася чинність нормативно-правових актів Цивільного управління східних земель (ЦУСЗ) і Цивільного управління Волинських земель та Подільського фронту (ЦУВЗ і ПФ).
Державна поліція поділялася на три великі групи: корпус загальної, слідчої (кримінальної) та політичної поліції. До складу загальної поліції входили службовці, які несли службу на території повітових управлінь, слідчих відділень (із 1922 р.), комісаріатів та дільниць. Їх головне завдання полягало в охороні правопорядку на службово визначеній території. Поліцейські слідчого корпусу займалися запобіганням злочинів та розкриттям останніх, проведенням слідства в справах вбивства, крадіжок, шахрайства, вимагання, лихварства, тощо. Політична поліція була спеціальним підрозділом, який займався моніторингом суспільно-політичного життя й за його результатами виявляв і знешкоджував диверсійні та антидержавні угруповання.
Територіальна організація державної поліції відповідала адміністративно-територіальному поділові держави. Існували такі структурні одиниці: Головне управління, воєводські (до 1924 р. - окружні) та повітові управління, комісаріати поліції, дільниці.
Упродовж 1919-1926 рр. щорічних видатків із бюджету на потреби поліції не вистачало для її нормального функціонування. Будучи формуванням військового характеру, поліція мала чітко визначені форму та зброю. На практиці поліцейські нерідко відчували дефіцит обмундирування й справної зброї, що негативно відбивалося на результатах їхньої діяльності.
У другому підрозділі "Особливості становлення польської поліції в Західній Волині" визначено й охарактеризовано основні етапи розбудови польських державних поліцейських структур у регіоні. Показано, що їх становлення відбувалося нерівномірно та було пов'язане з етапами просування польського війська вглиб Західної Волині. Унаслідок цього тут можна хронологічно виділити два умовні етапи.
Перший охоплював травень 1919 - липень 1920 рр. і характеризувався переходом функцій з охорони громадського порядку від місцевих міліцейських формувань до підрозділів комунальної поліції на території міст та загонів польової жандармерії в сільській місцевості. Ці формування проводили діяльність під верховенством ЦУСЗ. Із січня 1920 р. на Волині почалася розбудова поліції ЦУЗВ і ПФ, яку в польській історіографії називають "кресовою" поліцією. Перший етап закінчився ліквідацією новостворених поліцейських структур унаслідок вступу Червоної армії на територію Західної Волині в липні-серпні 1920 р.
Другий етап охоплював вересень 1920 - лютий 1921 рр. і був пов'язаний із відновленням польських поліцейських структур під керівництвом Управління поліції етапних та прифронтових територій із центром у м. Константині. Перехід до мирного життя в жовтні 1920 р. й утворення в лютому 1921 р. Управління державної поліції Волинського (ХIII) округу завершив генезис органів польської державної поліції в Західній Волині.
У третьому підрозділі "Волинське воєводське управління державної поліції" висвітлюються основні внутрішньоорганізаційні аспекти діяльності поліцейських структур у Західній Волині в 1919-1926 рр.
Центральною структурою польських органів внутрішніх справ у регіоні стало Волинське (XIII) управління воєводської (до 1924 р. - окружної) поліції, що розташовувалось у м. Луцьку. Станом на 1 березня 1921 р. у регіоні функціонувало дев'ять повітових поліцейських управлінь: у Володимирі, Горохові, Дубно, Ковелі, Кременці, Луцьку, Любомлі, Острозі та Рівному. На початку 1925 р. діяльність здійснювало 10 повітових управлінь (замість ліквідованого Острозького утворено Здолбунівське й Костопільське).
У містах правопорядок підтримували комісаріати поліції. На травень 1926 р. їх працювало п'ять: Луцький, І-й та ІІ-й Рівненський, Ковельський і Здолбунівський. Щодо поліцейських дільниць, то їх організаційне становлення в Західній Волині розпочалося на межі 1920-1921 рр. Географічне розміщення Волинського воєводства в прикордонній зоні зумовило наявність у його межах мережі не лише звичайних, а й залізничних та прикордонних поліцейських дільниць.
Окрім загальної, на території Волинського воєводства діяла й слідча (кримінальна) поліція. Із 1 лютого 1921 р. функціонували слідчі відділення (експозитури) у Луцьку, Рівному, Острозі, Кременці, Дубно, Ковелі та Володимирі. Важливу роль у контролі за суспільно-політичним життям регіону відігравала політична поліція, структури якої розміщувались у кожному повітовому центрі воєводства.
Під час формуванні поліцейських органів їх керівництво важливе місце відводило кадровому складу. Впродовж 1921-1926 рр. сталися зміни в чисельності польської державної поліції в Західній Волині: від її певного зростання в 1922-1923 рр. до скорочення протягом 1924-1926 рр. На думку керівництва поліції Волинського воєводства, зменшення штату поліцейських підрозділів не сприяло боротьбі з кримінальною та політичною злочинністю, збереженню в регіоні належного правопорядку. Фахове виконання поліцейськими своїх службових обов'язків великою мірою залежало від рівня їх професійної підготовки й освіти. За офіційною статистикою, станом на листопад 1925 р. у державній поліції Волинського воєводства спеціальну освітню підготовку пройшло 74 % офіцерів і лише 31 % рядових службовців.
Важливим аспектом характеристики корпусу поліції Волинського воєводства є рівень дисципліни. Від її стану залежала не тільки ефективність діяльності поліцейських структур, а й довіра місцевого населення до поліції загалом. Віднайдені матеріали засвідчують низький рівень дисципліни службовців польської державної поліції в Західній Волині. Переважна більшість наказів окружного коменданта та керівництва повітових управлінь поліції тією чи іншою мірою стосувалася її порушень підлеглими, заходів, спрямованих на підвищення її рівня.
Третій розділ - "Напрями діяльності поліцейських структур" - розкриває практичну сторону діяльності державної поліції в Західній Волині, яка полягала в забезпеченні правопорядку, контролю за політичним життям, а також в охороні волинської ділянки східного кордону Другої Речі Посполитої.
У першому підрозділі "Забезпечення правопорядку" визначаються основні форми та методи діяльності державної поліції щодо підтримання громадського порядку й суспільної безпеки в Західній Волині.
Доведено, що основним методом боротьби проти кримінальної злочинності стала превентивно-репресивна діяльність. Для здійснення превентивних заходів кожен службовець державної поліції був зобов'язаний ґрунтовно ознайомитись із підконтрольною йому місцевістю, а також налагодити тісний зв'язок із місцевими мешканцями. Обережне й неприязне ставлення корінного населення - українців - до польської влади зумовлювало низьку ефективність правоохоронної профілактики та створення сприятливого ґрунту для застосування репресивних заходів. Репресії поліції в Західній Волині були нечим іншим, як виявом відвертого поліцейського тиску на населення, що було законодавчо заборонено. Про напружені стосунки між поліцією та місцевими жителями Західної Волині свідчать численні повідомлення волинської преси й запити (інтерпеляції) українських депутатів (послів) до сейму та сенату - палат польського парламенту. Лише за 1923 р. парламентарі виголосили 217 публічних звернень щодо неправомірних дій поліції. Поліція застосовувала репресивні заходи не лише проти українців: від її дій періодично страждало й польське населення, представники інших національних груп.
Відзначено, що результати практичної діяльності поліцейських підрозділів щодо подолання злочинності знайшли відбиття в матеріалах польської статистики. Найчисельнішу групу злочинів складали різноманітні крадіжки. Відомості головного статистичного управління Другої Речі Посполитої свідчать про низький рівень розкриття поліцією цієї категорії злочинів. На другому місці за кількістю перебували злочини, пов'язані із завданням тілесних ушкоджень. Їх розкриття було значно ефективнішим. Значним клопотом поліції, як і мирного населення загалом, був шалений розгул бандитизму. Справитися з основними його проявами поліції вдалося в середині 1920-х рр. Серед інших видів злочинів, які були зафіксовані у Волинському воєводстві протягом 1922-1926 рр., варто відзначити порушення громадського спокою, лихварство, жебрацтво, шахрайство, протизаконне виготовлення спиртних напоїв й ін.
Окрім вищезазначених завдань, корпус загальної поліції, виконував й додаткові розпорядження органів державної влади та місцевого самоврядування. Ними були, зокрема, нагляд за санітарним станом населених пунктів, виконання спеціальних доручень воєводського управління й ін.
У другому підрозділі "Контроль за внутрішньополітичною ситуацією в регіоні" висвітлюються роль, значення та місце органів державної поліції в суспільно-політичному житті Західної Волині.
Здійснення поліцією функцій контролю за політичним життям у Волинському воєводстві базувалася на її законодавчій підпорядкованості місцевим органам влади, суду й прокуратурі. Однак утручання поліції в політичне життя суперечило принципові її аполітичності, який теж був закріплений на законодавчому рівні. Міф про аполітичність поліції в Західній Волині знайшов свій яскравий вияв під час проведення виборчої кампанії до сейму та сенату восени 1922 р. Практика виборів засвідчила, що, наприклад, блок "Український національний виборчий комітет Волині, Холмщини, Підляшшя та Полісся" разом з іншими політичними утвореннями національних меншин став об'єктом переслідування поліції і влади. Лист Волинського окружного управління поліції від 1 вересня 1922 р. наголошував на переході усього апарату загальної поліції в розпорядження місцевої влади на весь виборчий період; поліція була зобов'язана також оперативно виконувати вказівки адміністративної влади щодо виборів.
Доведено, що польська державна поліція у 1921-1926 рр. постійно проводила активну боротьбу з політичними угрупованнями, положення програмних засад яких, на думку офіційних властей, становили загрозу державному устрою Другої Речі Посполитої. Для нагромадження відомостей про ті чи інші політичні сили поліція використовувала послуги інформаторів та конфідентів (таємних агентів). Джерела свідчать, що під наглядом політичної поліції перебували всі представники волинського політикуму. Проводячи моніторинг суспільно-політичного життя воєводства, поліція виробила навіть власну класифікацію українських політичних партій. Окрім контролю за політичним партіями та організаціями, політична поліція здійснювала стеження за окремими громадськими діячами - П. Васиньчуком, С. Козицьким, М. Луцкевичем, М. Чучмаєм та ін.
Під особливим контролем поліції перебував комуністичний рух. Це було пов'язано з діяльністю комуністичних осередків, які 1923 р. увійшли до Комуністичної партії Західної України (КПЗУ), функціонуванням інших різноманітних угруповань аналогічного напряму, численними дестабілізуючими акціями з боку радянської України. Рапорти Волинського окружного та повітових управлінь поліції 1922 - першої половини 1926 рр. переповнені відомостями про зростання проявів комуністичного руху. Політична поліція відслідковувала не тільки віче та мітинги, що їх організовували комуністи, але й їхні таємні внутрішньопартійні зібрання.
У 1921-1926 рр. Волинське воєводство стало ареною диверсійно-терористичної діяльності комуністичних загонів, керованих Закордонним відділом ЦК КП(б)У. Із 1921 по 1924 рр. статистика нападів більшовицьких диверсійних загонів у Волинському воєводстві виглядала таким чином: 1921 р. - 15 нападів, 1922 р. - 43, 1923 р. - 18, 1924 р. - 354. Антидиверсійні заходи політичної поліції, створення Корпусу охорони прикордоння, арешти 1924-1925 рр. сприяли нормалізації ситуації та значному зниженню активності більшовизму в Західній Волині.
У третьому підрозділі "Охорона волинської ділянки східного кордону держави" досліджено зміст основних етапів несення польською державною поліцією прикордонної служби на території Волинського воєводства.
Фактично завдання з охорони кордону між Польщею та радянською Україною поліція почала виконувати з кінця 1920 р. у вигляді прикордонної міліції, а з вересня 1921 р. - як допоміжна структура митних батальйонів і прикордонної варти. Де-юре державна поліція Волинського (XIII) округу приступила до охорони польсько-радянського кордону, який територіально прилягав до Волинського воєводства, із 1 липня 1923 р. Повітові підрозділи, що відповідали за безпеку кордону в межах повітів, становили так звані підсектори (Рівненський, Острозький і Кременецький). Повітовим управлінням підпорядковувалося від двох до 10 спеціальних підрозділів - "компаній", які складались із 8 - 12 постів (варт).
Відзначено, що до головних завдань прикордонної поліції Волинського воєводства належали контроль за переміщенням осіб, пошук, переслідування та затримання контрабандистів, нагляд за будівництвом у прикордонній смузі й ін. Результати діяльності польської державної поліції щодо охорони волинської ділянки східного кордону держави не виправдали сподівань, які були покладені на неї урядом. 1 листопада 1924 р. службу на польсько-радянському кордоні прийняв Корпус охорони прикордоння, який здійснював свою діяльність до середини вересня 1939 р.
Результати проведеного дослідження узагальнено у висновках:
1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в комплексному вивченні процесу становлення, організації та функціонування польської державної поліції в Західній Волині впродовж 1919-1926 рр. На підставі залучення широкого кола
архівних джерел, публікацій документів і матеріалів, міжвоєнної періодики, наукової літератури ґрунтовно проаналізовано генезис поліцейських структур регіону, їх внутрішню будову, територіальну організацію, основні напрями, методи, зміст та результати діяльності. Висвітлено вагому роль польської державної поліції в житті й історії Західної Волині, особливо в контексті суспільно-політичних процесів. Вирішення наукової проблеми, якій присвячена дисертація, важливе і в теоретико-практичному сенсі, оскільки, з одного боку, озброює сучасних дослідників історії Волині новітньої доби новим краєзнавчим матеріалом, а з іншого - може стати в нагоді в сучасній діяльності органів внутрішніх справ.
2. Діяльність державної поліції Другої Речі Посполитої здійснювалася на відповідній нормативно-правовій базі. Її основу склали закони і підзаконні акти з різним ступенем юридичної сили, низка розпоряджень міністерств. До нормативно-правової бази належать також розпорядження вищого керівництва держави щодо тимчасових органів польської влади на захоплених її військами українських територіях. Такими органами були Цивільне управління східних земель та Цивільне управління Волинських земель і Подільського фронту.
3. Згідно з внутрішньою структурою поліція поділялася на три великі корпуси: загальна, слідча (кримінальна) та політична. Територіальна організація державної поліції була пристосована до адміністративного поділу Другої Речі Посполитої. Відповідно, тут функціонували такі структурні одиниці: Головне управління (керувало діяльністю воєводських (до 1924 р. - окружних) управлінь, воєводські управління; повітові управління (відповідали поділу держави на повіти); комісаріати поліції (розміщувались у повітових містах або несли службу на території кварталів великих міст); дільниці (були на території гмін).
...Подобные документы
Спроба загального аналізу наукового доробку сучасних українських та білоруських істориків з проблеми становища Православної церкви у Західній Україні та Західній Білорусі в складі ІІ Речі Посполитої, а також конфесійної політики польської влади.
статья [21,1 K], добавлен 11.08.2017Політика радянської влади в Україні 1919 року. Характеристика Конституції УСРР 1919 року: вплив на державотворення країни. Основні завдання, положення Конституції та ідеологічне обґрунтування. Конституція державної влади: центральних та місцевих органів.
реферат [28,8 K], добавлен 28.10.2010Дослідження перебування Східної Галичини у складі Другої Речі Посполитої. Денаціоналізація самоідентифікації українців. Збереження української мови та освіти у період окупації. Переселення неблагонадійних учителів у центральні та західні райони Польщі.
статья [20,0 K], добавлен 10.08.2017Польські землі у перші дні першої світової війни. Виявлення політичних перетворень, які відбулися в державі у 1921–1926 роках. Дослідження економічного розвитку Польщі, його вплив на політичне життя. Характеристика міжнародного положення Польщі.
курсовая работа [33,8 K], добавлен 20.09.2010Передумови, причини та здійснення першого поділу Речі Посполитої. Політична ситуація в 1770-х – 1780-х роках та другий поділ Польщі. Реформи сеймів та стан земель, окупованих Австрією, Росією та Пруссією. Третій поділ Польщі та ліквідація Речі Посполитої.
дипломная работа [80,0 K], добавлен 06.07.2012Пресова квартира як осередок культурно-мистецької діяльності українських січових стрільців. Соціально-політичне та культурно-освітнє життя на Волині напередодні Першої світової війни: народні школи, релігія, культурні заходи. Українська преса на Волині.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 28.10.2014Особливості становища Речі Посполитої до початку першого розподілу, обґрунтування його причин. Дослідження передісторії та історії розділів, роль у них російської, австрійської і прусської сторін. Визначення здобутків союзників та втрат Речі Посполитої.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 17.01.2010Євреї – народ семітського походження, висхідний до населення стародавнього Ізраїльського та Юдейського царств. Вивчення знань про історію єврейського народу на теренах Волині та Полісся, їх відносини з українцями та зміни залежно від історичних подій.
курсовая работа [65,4 K], добавлен 23.05.2019Аналіз процесів розвитку мистецтва, театру, освіти, літератури, краєзнавства і світогляду мешканців Волинської губернії. Релігійно-культурне життя волинян: діяльність Православної і Української греко-католицьких церков і протестантських громад на Волині.
дипломная работа [166,4 K], добавлен 12.03.2012Виокремлення з козацького середовища патріотично налаштованої старшинської еліти. Формування на Волині українських князівських і панських родів дідичів-землевласників. Роль князів-латифундистів у боротьбі за автономію України у складі Речі Посполитої.
статья [25,6 K], добавлен 14.08.2017Економічні передумови проведення аграрної реформи. Основні напрями польської урядової аграрної політики, шляхи та методи її реалізації у процесі реформування аграрного устрою у 1921-1939 рр. та її наслідки для соціально-економічного розвитку країни.
дипломная работа [41,0 K], добавлен 06.07.2012Особливості адміністративно-територіального поділу польських земель. Політичні та соціально-економічні аспекти ставлення російського уряду до польської шляхти. Основні риси фільваркового господарства. Досягнення польської інтелігенції в наукових галузях.
реферат [87,7 K], добавлен 28.10.2010Утворення Української радянської республіки та зародження права УРСР, як передумова створення першої Конституції України. Конституція України 1919 року: політико-правовий аспект. Вплив Конституції України 1919 р. на подальший розвиток радянської України.
дипломная работа [108,7 K], добавлен 14.08.2010Часопис "Волынскія Епархіальныя Вдомости" в контексті історико-краєзнавчого руху на Волині в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Відомості про авторів нарисів, присвячених дослідженню православної та унійної доби в історії монастирів Волині.
курсовая работа [62,6 K], добавлен 22.05.2012Аналіз палітычнай і грамадскай дзейнасці Надзвычайнай місіі Беларускай Народнай Рэспублікі (БНР) ў Германіі у (1919-1925 гг.). Дакументы Надзвычайнай місіі БНР у Германіі як гістарычная крыніца па гісторыі беларускай эміграцыі ў 1919-1925 гг. у Германіі.
курсовая работа [56,6 K], добавлен 20.06.2012Історія єврейського народу, розвиток середньої і вищої освіти, суть та мета реформи в галузі єврейського навчання. Сприяння швидкій асиміляції євреїв з іншими народами на землях Волині. Рівень підготовки й методи навчання викладачів рабинського училища.
реферат [26,8 K], добавлен 12.06.2010Соціальне становище в Західній Україні: повоєнний період. Індустріалізація та колективізація сільського господарства. Придушення національно-визвольного руху в Україні. Масові репресії радянського режиму проти населення Західної України. Операція "Вісла".
курсовая работа [58,9 K], добавлен 06.04.2009Політичний розвиток Волині у складі Галицько-Волинського князівства. Мстиславичі. Волинь в інтеграційному процесі Руської землі на рубежі ХІІ – ХІІІ ст. Соціально економічний розвиток Волинської землі. Культурне життя Волині.
дипломная работа [92,0 K], добавлен 04.02.2004Українські землі у складі Великого Князівства Литовського; під владою Речі Посполитої; у складі Угорщини, Османської імперії, Московської держави, Кримського ханства. Виникнення Українського козацтва і Запорізької Січі. Соціально-економічні процеси.
презентация [334,2 K], добавлен 06.01.2014Розвиток української культури в Добу Польського і Литовського періоду. Етапи зближення Литви і Польщі. Українські землі під владою Речі Посполитої. Зміни державного політичного устрою на українських землях. Польська експансія на українській землі.
курсовая работа [59,4 K], добавлен 26.08.2013
