Размещено на http://www.allbest.ru/

Кам'янець-Подільський національний університет

імені Івана Огієнка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Йоахим Волошиновський і його роль у запровадженні та становленні кооперації на Поділлі: кінець ХІХ - початок ХХ століття

07.00.01 - історія України

Подолян Василь Васильович

Кам'янець-Подільський - 2009

Дисертацією є рукопис.

Дисертація виконана у відділі історії України ХІХ - початку ХХ століття Інституту історії України НАН України

Науковий керівник: кандидат історичних наук

ГАЛЬЧАК Сергій Дмитрович,

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,

доцент кафедри журналістики

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Григоренко Олександр Петрович,

- здійснити історіографічний аналіз наукової літератури і на його основі з'ясувати ступінь висвітлення теми та виявити недосліджені й малодосліджені аспекти життя й діяльності Й. Волошиновського;

- визначити інформаційну насиченість архівних і документальних джерел;

- розглянути біографію Й. Волошиновського, внести відповідні уточнення та розробити періодизацію його громадської й кооперативної діяльності;

- дослідити просвітницькі заходи Й. Волошиновського, його видавничо-публікаторську діяльність у 1906 - 1920 рр., зокрема як засновника-видавця кооперативного часопису “Світова Зірниця”;

- розкрити місце і роль Й. Волошиновського у становленні кооперації на Поділлі, проаналізувати його внесок в організацію спілкового будівництва та проведення кооперативних з'їздів у краї;

- охарактеризувати Й. Волошиновського як кооперативного, громадського діяча, публіциста, висвітлити його участь у національно-визвольній боротьбі українського народу за незалежність України на початку ХХ століття.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові принципи об'єктивності, історизму, системності та ін. Принцип історизму дозволив комплексно вивчити життя й творчість Й. Волошиновського під час проживання на теренах України, дослідити його громадську, кооперативну, видавничу діяльність, та розглянути участь у національно-визвольних змаганнях українського народу. Принцип об'єктивності забезпечив неупереджений підхід до аналізу історичних джерел, історіографічного осмислення і оцінок порушених науковцями проблем, зокрема, висвітлення біографічних даних, теми стосунків між поляками й українцями, участі Й. Волошиновського та польської магнатерії у виданні “Світової Зірниці”. Використання принципів діалектики і системності дозволило характеризувати виклад подій у розвитку, логічній послідовності та виявити спільні і відмінні риси щодо соціально-економічних умов діяльності кооперативних установ на Поділлі. Принципи багатофакторності забезпечили врахування різних чинників, що впливали на розвиток кооперативних організацій у дореволюційний час і в умовах збройної боротьби українського народу за свою незалежність.

Для вирішення поставлених мети і завдань використано низку загальнонаукових методів. Метод системного підходу та його інструментарій (структурний, функціональний, структурно-функціональний аналіз) дозволили розглядати діяльність Й. Волошиновського як цілісну систему, що складається з взаємопов'язаних між собою елементів, котрі становлять її структуру і виконують у ній відповідну функцію. Аналітико-синтетичний метод, а також метод конкретного історіографічного аналізу застосовувались при вивченні та обробці джерел і літератури, обгрунтуванні теоретичних висновків, дозволили всебічно висвітлити стан опрацювання ще далеко не розробленої проблеми кооперативної та громадсько-політичної діяльності Й. Волошиновського. Застосування діахронічного методу (періодизації) дозволило провести дослідження життя та діяльності Й. Волошиновського в межах визначених історичних періодів. Проблемно-історичний метод застосовувався при викладенні історичного матеріалу в хронологічній послідовності, метод періодизації - при виокремленні певних періодів життя Й. Волошиновського, історико-статистичний - при обробці цифрових даних. Застосування порівняльно-історичного, проблемно-тематичного методів дозволило охарактеризувати сукупність факторів, що впливали на тактичні дії кооператорів Поділля в боротьбі з приватними підприємцями, висвітлити політику царського уряду щодо діяльності просвітницьких організацій. Завдяки проблемно-хронологічному методу послідовно розглянуто основні етапи здійснення заходів Й. Волошиновського у створенні ієрархічної структури управління кооперацією регіону. Низку завдань цього історичного дослідження вирішено за допомогою методів соціології, статистики, соціальної психології. Роботу побудовано на принципах методологічного плюралізму в єдності всіх його основних компонентів. волошиновський кооперативний громадський

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першою роботою в українській історичній науці, присвяченою дослідженню життя, кооперативної, освітньо-культурної діяльності Й. Волошиновського. На основі використання різноманітних джерел у дисертації вперше:

- введено в науковий обіг значну кількість архівних документів і матеріалів, раніше маловідомі напрацювання інших дослідників, низку невідомих біографічних фактів життєвого та творчого шляху, складено періодизацію життя і діяльності Й. Волошиновського;

- з'ясовано внесок Й. Волошиновського у розвиток українського кооперативного руху, визначено його особисту роль у боротьбі за кооперативні ідеали, створення управлінської структури споживчої, кредитної та сільськогосподарської кооперації на теренах України;

- комплексно проаналізовано кооперативну, освітньо-культурну та літературно-публіцистичну діяльність, знайдено і введено до скарбниці творчої спадщини Й. Волошиновського 36 (з них 33 - знайдено нами) різножанрових творів;

- цілісно відтворено кооперативне, освітньо-культурне подвижництво Й. Волошиновського в Україні.

Достовірність результатів дослідження ґрунтується на глибокому вивченні історіографії проблеми, творчої спадщини Й. Волошиновського та неупередженому аналізі широкого кола архівних й інших джерел.

Практичне значення одержаних результатів полягає у збагаченні історії та культури України через розкриття постаті Й. Волошиновського як українського кооперативного, освітньо-культурного й громадського діяча, повернення із забуття частини його писемних творів, що можуть бути включеними до відповідних навчальних програм, підручників і посібників для викладання в системі вищої і середньої освіти, для історіографічних, краєзнавчих та інших видань, спрямованих на популяризацію історичних знань серед широкого загалу. Нагромаджений фактичний матеріал дозволив нам ініціювати відкриття в с. Гонтівка Чернівецького району Вінницької області меморіальної дошки А. Волошиновському, порушити питання про назву його іменем вулиць ряду населених пунктів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційної роботи розглянуті на засіданні відділу історії України ХIХ - початку ХХ ст. Інституту історії України НАН України. Окремі положення викладені та обговорені у виступах автора на II Міжнародній науковій конференції “Національна інтелігенція в історії та культурі України у ХIХ - ХХ ст.” (Вінниця, 26 - 27 жовтня 2006 р.), Міжнародній науково-краєзнавчій конференції “Проблеми українського державотворення: історія і сучасність” (Житомир, 5 - 8 червня 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Трансформаційні реформи та антикризовий потенціал економіки в постсоціалістичних країнах” (Вінниця, 23 - 24 квітня 2009 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Споживча кооперація України: історія, сучасність, перспективи розвитку” (Київ, 17 - 18 жовтня 2006 р.), Всеукраїнській науковій конференції “Видатні діячі визвольних змагань українського народу (1917 - 1920 рр.)” (Хмельницький, 19 січня 2007 р.), ХII Подільській історико-краєзнавчій конференції (Кам'янець-Подільський, 22 - 23 листопада 2007 р.), лекціях з предмету “Історія споживчої кооперації” у Вінницькому кооперативному інституті.

Публікації. Основні результати та висновки дослідження викладені в монографії “Йоахим Волошиновський у становленні українського кооперативного руху (1897 - 1939 рр.)” (Вінниця, 2005. - 456 с.; у співавторстві з В. П. Рекрутом; особистий внесок В. В. Подоляна - 14,5 друк. арк.), семи публікаціях, з яких 4 (загальним обсягом 4,5 друк. арк.) - у наукових виданнях, затверджених як фахових для опублікування досліджень з історичних наук.

Структура дисертації обумовлена метою, завданнями і характером дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, поділених на 8 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Загальний обсяг дисертаційної роботи 184 стор., повний - 219 стор., список використаних джерел та літератури складається з 302 найменувань (26 стор.), 7 додатків (7 стор.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання, визначено об'єкт і предмет дослідження, окреслено хронологічні та територіальні межі, виділено методологічні засади дослідження, наукову новизну і практичне значення дисертації, відображено рівень апробації її результатів.

Перший розділ “Історіографія, джерельна база дослідження” складається з двох підрозділів, у яких здійснено аналіз та осмислення історіографії й джерельної бази питання. У підрозділі 1.1. “Історіографія проблеми” проведений огляд історіографічного доробку. Історіографічне вивчення життя та діяльності Й. Волошиновського можна умовно поділити на три тематичні напрямки: 1) кооперативний - участь Й. Волошиновського у поширенні кооперативної ідеї на Поділлі, створення районних спілок споживчих товариств та проведення спілчанських з'їздів; 2) освітньо-культурний - заснування кооперативного часопису “Світова Зірниця”, подвижництво в поширенні національної освіти та розгортанні мережі українських просвітницьких організацій, видавнича й літературна діяльність; 3) громадсько-політичний - підтримка національно-визвольного руху українського народу та участь Й. Волошиновського в Українській революції 1917 - 1921 рр. Також на три головні періоди умовно можна поділити історіографію про творчу діяльність Й. Волошиновського: 1) кінець 90-х рр. ХІХ - початок ХХ ст. - діяльність Й. Волошиновського аналізується та оцінюється в публікаціях кооператорів з кола українського кооперативного руху й громадсько-політичних діячів; 2) початок 20-х - кінець 80-х рр. ХХ ст. - етап, коли творчість і діяльність Й. Волошиновського оцінюється з більшовицьких, компартійних ідеологічних позицій, піддається жорсткій критиці й замовчується; 3) кінець 80-х рр. - період реабілітації імені Й. Волошиновського, широкомасштабне історіографічне осмислення його життя і діяльності та впровадження здобутих результатів у систему науки, культури й освіти України.

Першими дослідниками кооперативного руху дорадянських часів були самі ж теоретики і практики вітчизняної кооперації. Так, декілька спроб щодо системного аналізу зародження й діяльності кооперативних товариств на Поділлі в 1910 - 1915 рр. здійснили В. Ворніков,¹ В. Павенський,² Д. Зосімато.³ Опираючись на власний практичний досвід роботи в кооперативних установах, вони подали історико-статистичні дослідження споживчої, кредитної та сільськогосподарської кооперації краю. У публікаціях згадувані автори наголошували на подвижницькій праці Й. Волошиновського і відносили його до когорти визначних вітчизняних кооператорів.

Особливо вагомим виявився творчий доробок П. М. Пожарського, який під псевдонімом Я. Краевой опублікував працю “Полвека кооперативного движения на юге России”,⁴ а згодом під власним прізвищем - “Нариси з історії української кооперації”.⁵ Вперше у цих роботах дослідник визначив піонерів українського кооперативного руху, назвавши серед “апостолів української кооперації” Й. Волошиновського.

У середині 1918 року вийшли друком робота Є. А. Бржосніовського

“Споживчі товариства на Поділлю”⁶ та (за його редакцією) “Список кооперативних установ Поділля на 1 січня 1918 року”, у яких автор зробив спробу історико-статистичного дослідження споживчої кооперації й подав короткі відомості про функціонування кредитних та сільськогосподарських товариств Подільської губернії до 1918 р. Становлення і розвиток кооперації Поділля дослідник поєднує з визначною фундаторською діяльністю Й. Волошиновського і його часопису “Світова Зірниця”.

З встановленням радянської влади в 20-х рр. та у наступний період вивчення історії кооперативного руху значно уповільнилось. Більшість відомих українських теоретиків і практиків кооперативної справи, що заявили про себе в 20-х рр., були репресовані, а їхні праці стали малодоступними для широкого кола науковців. Тому розгляд діяльності дорадянської кооперації в Україні в період 30-х - першої половини 80-х рр. носив фрагментарний характер і здійснювався у відповідності з пануючими на той час в історичній науці ідеологічними підходами до розуміння ролі і місця кооперації в процесі суспільного розвитку. Ім'я Й. Волошиновського у цих працях не згадувалося.

Пролити світло на проблему міг Й. А. Фареній у своєму дослідженні “З історії становлення кооперативного руху в Наддніпрянській Україні”,⁷ що вийшло друком уже в умовах незалежності України, проте автор не надав належної уваги діяльності Йоахима Волошиновського по формуванню кооперативного руху на території України, обійшов увагою його роль у

у становленні української кооперації Наддніпрянської України в 1905 - 1917 роках.

Однак із здобуттям Україною незалежності спостерігається намагання дослідників повернути із небуття ім'я Й. Волошиновського. Зокрема, з'явилася низка наукових повідомлень про подільський період його діяльності, ідейно-тематичну спрямованість редагованого ним часопису “Світова Зірниця”: М. Алімана, ⁸ А. Галайбіди,⁹ С. Гелея,¹⁰ Ю. Демидас,¹¹ В. Колесник ¹² та інших.

Останнім часом у вітчизняній історичній науці з'явилася також низка дисертацій і монографій, в яких автори прямо чи опосередковано розглядають постать Й. Волошиновського в контексті розвитку національного кооперативного руху та акцентують увагу на його просвітницькій праці. Так, у монографії В. Подоляна і В. Рекрута ¹³ вперше різнобічно досліджено життя та діяльність Й. Волошиновського та визначено його роль у поширенні кооперативної ідеї й запровадженні кооперації на Поділлі. В дослідженні уточнено біографічні дані про Йоахима Августиновича та введено в науковий обіг низку невідомих документів і матеріалів, що стосуються його кооперативної праці в Подільській губернії. Ю. Магась-Демидас в дисертаційному дослідженні “Кооперативний рух Правобережної України у 1860 - 1914 роки” (Черкаси, 2008) відзначає особливе місце Йоахима Августиновича в ефективному розвитку кооперативної справи, але все ж відводить йому другорядну роль, як практику кооперації. Б. Кузіна у дисертації “Розвиток споживчої кооперації Поділля в 1861 - 1914 рр.” (Чернівці, 2008) справедливо відносить Й. А. Волошиновського до тих, хто першим розбудовував споживчу кооперацію Поділля. Автор наголошує на важливій ролі газети “Світова Зірниця” у поширенні кооперативної ідеї серед населення, відзначає подвижництво її редактора у спілковому будівництві кооперації краю. Однак, у роботі мало відображено просвітницьку діяльність Й. Волошиновського, не визначено фактори впливу й відсутня динаміка розвитку товариств у зазначеному періоді. Про діяльність подільської “Просвіти” та участь кооператорів у формуванні державницького потенціалу українського народу йдеться в дисертації О. Малюти “Просвіта” у формуванні державницького потенціалу українського народу (друга половина ХIХ - перша чверть ХХ ст.” (Київ, 1986) та її монографії “Просвіти” і Українська Державність (друга половина ХIХ - перша половина ХХ ст.)”(2008). У них авторка вперше в Україні провела глибоке дослідження проблеми участі просвітян в державотворчих процесах епохи українського відродження та систематизувала й опублікувала біографічні дані про видатних діячів “Просвіти” зазначеного періоду, у тому числі про Й. Волошиновського як засновника і першого керівника Могилів-Подільського відділення Кам'янець-Подільської “Просвіти”.

Разом з тим ці та інші наукові напрацювання не розкривають ролі Й. А. Волошиновського у становленні українського кооперативного руху дорадянської доби. Існує ще значна кількість “прогалин” в його біографії та висвітленні кооперативно-просвітницької діяльності, що обумовлює необхідність комплексного дослідження його ролі у запровадженні та становленні кооперації на Поділлі.

У підрозділі 1.2. “Джерельна база дослідження” міститься характеристика джерел, значна частина яких введена у науковий обіг вперше. Зокрема вагомий інформаційний масив щодо діяльності кооперації містять матеріали діловодства державних і кооперативних установ, що зберігаються в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України): у фондах 1063 (Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради), 1115 (Українська Центральна Рада), 1216 (Міністерство внутрішніх справ УД). З об'єктивних причин у вищезгаданих архівних матеріалах прізвище Й. Волошиновського відсутнє, проте дослідження документів дозволило відтворити найважливіші події 1917 - 1919 рр., до яких причетна його громадсько-політична й кооперативна діяльність.

Чималий фактичний матеріал зосереджено у фондах Центрального державного історичного архіву в Києві (ЦДІАУК). Так, у справі 548 у фонді 274 “Киевское губернское жандармское управление” нами знайдено цінну інформацію про ставлення жандармського відомства до діяльності Й. Волошиновського на посаді редактора газети “Dziennik Kijowski”.

Основні ж матеріали дослідження склали документи регіональних державних архівів, зокрема Державного архіву Вінницької області (ДАВО): фондів Д-255 (Вінницька повітова земська управа), Д-866 (Грохольські - поміщики Подільської губернії), Р-779 (Подільська губернська спілка споживчих товариств), Р-988 (Подільська губернська спілка кредитних та позичково-ощадних товариств Українського центрального кооперативного банку). Для розкриття теми особливу цінність становить значна кількість справ фонду Д-866. У них міститься епістолярна спадщина Й. Волошиновського.

Об'ємний фактаж містять матеріали Державного архіву Волинської області (ДАВлО), зокрема, зосереджені у фондах 264 (Волинський окружний ревізійний союз сільськогосподарських кооперативів), 348 (Волинський союз комунальних і кооперативних кредитних господарських організацій). Особливу цінність становить справа “J. Woloszynowski. Zycioрys, Dowd osobistosty. (Й. Волошиновський. Автобіографія, посвідчення особи)”, в якій зберігаються унікальні документи, що стосуються біографії та громадсько-кооперативної діяльності Й. Волошиновського на теренах Подільської губернії.

Значна частина архівної документації про громадську та кооперативну діяльність Й. Волошиновського, його родину зберігається в Польській національній бібліотеці (м. Варшави) (Biblioteka Narodowa). Важливе значення мають матеріали справи “Senator Joachim Woloszynowski”, у якій докладно висвітлено родовід Й. Волошиновського. Тут же зберігаються його публікації, теоретичні праці. Зокрема, розвідка “Nasz Wolyn” (“Наша Волинь”) висвітлює погляди автора на історію україно-польських стосунків. Теоретична праця “Jutro. Wiechy nowych szlakow” (“Завтрашній день. Віхи нових шляхів”) надає цінну інформацію про те, що Й. А. Волошиновський був палким прихильником теорії “кооперативного соціалізму”.

Низку цінних документів і матеріалів знайдено у Національній бібліотеці України НАН України імені В. І. Вернадського, зокрема у фондах Інституту рукописів (Ф. 290), Львівській науковій бібліотеці імені В. Стефаника НАН України. Істотну роль у написанні даного дисертаційного дослідження відіграли писемні джерела відділу рідкісних видань бібліотеки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, фондів Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені К. А. Тімірязєва та Вінницького обласного краєзнавчого музею. У збережених там збірках часописів “Кооперативный листок”, “Экономический листок” й, особливо, “Экономическая жизнь Подолии” містяться справжні поклади інформації про зародження й розвиток кооперативного руху на Поділлі, про економічний стан кооперативних товариств і установ й, найголовніше, докладно відображена участь Й. Волошиновського у поширенні кооперативної ідеї на теренах Подільського краю.

Грунтовний аналіз творчої спадщини Й. Волошиновського, до якої нами проявлено основну увагу, дозволив глибше осмислити, а заодно - повніше розкрити діяльність Й. Волошиновського в непростих умовах тогочасного суспільства, його провідну роль у запровадженні та становленні кооперації на Поділлі.

Другий розділ «Участь Й. А. Волошиновського у поширенні кооперативної ідеї та запровадженні кооперації на Поділлі» складається з трьох підрозділів, у яких йдеться про подільський період життя та діяльності Й. Волошиновського. У підрозділі 2.1. “Життєвий шлях, становлення Й. А. Волошиновського як просвітника та кооперативного діяча” повідомляється, що рід Волошиновських мав українське коріння, за часів панування Речі Посполитої родина полонізувалася, отримала статус дворян та осіла у Сербах Могилів-Подільського повіту. Вона сповідувала демократичні принципи, критично осмислювала суспільне життя. Особливо шанувався у ній потяг до знань. Завдяки цьому Й. Волошиновський, дитинство якого пройшло на Поділлі, отримав високий на той час рівень освіти - закінчив у 1890 р. класичну гімназію на Львівщині. За цей час у нього сформувалися, розвинулися і закріпилися стійкі погляди та переконання в необхідності боротьби за волю власного і щасливу долю українського народу. Для досягнення ідеалів справедливого суспільства він обрав поширене й модне тоді “народолюбство” і, намагаючись підняти освітній рівень, а з цим - свідомість темних народних мас, похитнути суспільство до перемін, які, в ідеалі, передбачали зміну монархічного режиму імперії та запровадження демократичного ладу в країні. Пересвідчившись, що коріння зла насамперед лежить в економічній сфері й що відміна кріпосного права та економічні реформи царського уряду не змінили злиденне життя селянства, Й. Волошиновський під впливом ідеологів кооперативного соціалізму запалився ідеєю кооперації як засобу покращення людського життя. Практичні кроки англійських “рочдельських піонерів”, ефективна діяльність товариств Ф. Райфайзена та Ф. Шульце-Деліча переконали його у перевагах цієї ідеології та перспективі економічної моделі “кооперативної республіки”, на яку європейське співтовариство багатьох країн орієнтувало суспільство, створило нормальні умови для розвитку різних галузей кооперації. Разом з подвижниками української кооперації М. Балліним, В. Доманицьким, М. Левитським та ін. він намагався поширювати ідеали кооперації й активно долучився до українського кооперативного руху. Слідуючи принципам аполітичності у діяльності кооперації, Й. Волошиновський не став прихильником якоїсь партії, хоч сповідував ідеї соціал-демократії. Його ідеали зводилися до солідарності й рівноправності усіх народів, до рівних можливостей у розвитку культури, мови та звичаїв усіх національних і соціальних груп суспільства, базуючись на економічній моделі справедливого розподілу результатів праці кожного громадянина.

Разом з еволюцією поглядів української інтелігенції, яка намагалася “розбудити” національну свідомість українського народу переважно засобами народницького руху, він спрямував свою діяльність у русло боротьби проти царського режиму без застосування крайніх заходів, тобто поширенням політичної й економічної освіти населення та створення системи кооперативних товариств як ефективного засобу щодо поліпшення рівня життя населення.

У підрозділі 2.2. “Соціально-економічні передумови кооперативного руху, зародження кооперації в Подільській губернії” зазначено, що соціально-економічні умови виникнення кооперативного руху на Поділлі мало чим відрізнялися від існуючих умов в інших губерніях Південно-Західного краю Російської імперії. Населення Поділля в сфері споживчих та кредитних потреб знаходилося в міцних руках приватних підприємців, лихварів та різного роду станових і державних кредитних установ. Проникнення кооперативної ідеї у верстви населення сталося в кінці ХIХ століття. Спершу вона сприймалася лише частиною представників вищого соціального стану та серед заможних городян й освіченої інтелігенції. Навіть після опублікування примірних статутів споживчих, кредитних й ощадно-позичкових та сільськогосподарських товариств перші кооперативні об'єднання виникали лише в окремих містах і містечках. Так, з початку зародження кооперативних товариств, станом до 1905 р. включно на Поділлі діяло 23 споживчих, 4 кредитних і 3 сільськогосподарських товариства. Їх участь у вирішенні соціально-економічних потреб населення була несуттєвою. Лише під час соціально-економічних потрясінь 1905 - 1907 рр. кооперація почала проникати у глухі куточки сільської місцевості.

У підрозділі 2.3. “Участь у будівництві кооперації краю, подвижництво на просвітянській ниві” повідомляється, що важливим кроком в організації кооперативних товариств стало утворення при Подільському товаристві сільського господарства і сільськогосподарської промисловості очолюваного Й. Волошиновським відділу поліпшення дрібних господарств. У 1907 - 1910 рр. він став господарсько-фінансовим органом з координації діяльності споживчих товариств губернії (прототипом спілки). Відділ опікувався нагальними питаннями гуртових товарних закупівель, запровадив кооперативну статистику і готував грунт для організації системної кооперативної освіти та підготовки кадрів для товариств.

Як результат подвижницької праці Й. Волошиновського та його однодумців, у 1906 - 1910 рр. відбувся стрімкий ріст числа кооперативних товариств. Станом на кінець 1910 р. в губернії діяло: споживчих товариств - 419, кредитного напрямку - 85, тобто ці показники перевищували попередні дані майже у 20 разів. Лише в сільськогосподарській кооперації особливих зрушень не відбулося. Однак, кооперативні установи Поділля зуміли створити кооперативний сектор економіки губернії, який уже був спроможний захистити частину населення від визисків нечесних торговців та впливав на кредитну політику державного й приватного капіталу.

Позитивні результати кооперативних установ змусили владу долучитися до розвитку кооперативного руху в губернії. Зокрема, було введено посади інструкторів з питань кооперативної діяльності, надано певні субсидії кооперативним об'єднанням та започатковано проведення професійних курсів. Безперечно, це стало перемогою подвижників кооперації. Наведені вище заходи подільських кооператорів здійснювались на теренах Наддніпрянської України вперше, що ще раз підтверджує значний особистий внесок Й. Волошиновського у скарбницю української кооперації.

Для виконання просвітницьких та культурницьких завдань Йоахим Августинович утворив кооперативний часопис “Світова Зірниця”, який став ідеологічним центром поширення кооперативної ідеї та завдяки якому відбувалися помітні зміни щодо кооперування населення губернії, у 1906 р. заснував Могилів-Подільське відділення Подільського товариства “Просвіта”. Популяризацією української мови та літератури Й. Волошиновський спонукав населення до духовного удосконалення й підвищення рівня освіченості, розбудив притуплене царськими утисками прагнення до відродження національної культури й традицій. Загалом, в 1906 - 1910 рр. Й. Волошиновський, очолювана ним “Світова Зірниця” і Відділ плідно працювали на консолідацію кооперативного руху Поділля, вносили конструктивний зміст у діяльність кооперативних установ та закладів губернії. Створені передумови для становлення споживчої, кредитної та сільськогосподарської кооперації позитивно вплинули у наступні роки на реальні здобутки кооператорів Поділля.

Третій розділ «Кооперативна, публікаторсько-теоретична та громадсько-політична діяльність Й. А. Волошиновського у 1911 - 1920 роках» містить три підрозділи, у яких розкривається київський період його життя. У підрозділі 3.1. “Відстоюючи ідеали та принципи “чистої кооперації” йдеться про те, що під час час життя і праці у Києві Й. Волошиновський намагався утвердити в українському кооперативному середовищі принципи “рочдельської кооперативної доктрини”, всіляко впроваджував первинну ідею товариського об'єднання громадян заради заощаджень і поліпшення життя. Впродовж 1911 - 1914 рр. він брав активну участь у діяльності кооперації Поділля та цілеспрямовано впроваджував власні ідеї побудови цілісної системи кооперативних установ губернії. Як наслідок практичного втілення кооперативного плану Й. Волошиновського подільська кооперація набула характеру потужної господарської структури, створила власний сектор кооперативної економіки, що відчутно впливав на суспільне життя краю. Зокрема, на Поділлі вперше в підросійській Україні був утворений постійнодіючий адміністративно-кооперативний центр управління кооперацією під назвою “Губернська кооперативна нарада” (1914 р.), який фактично виконував функції губернської спілки кооперативних товариств різного напрямку діяльності.

Важливим досягненням української кооперації став активний опір Московській спілці споживчих товариств , яка намагалася підпорядкувати під своє керівництво всі діючі кооперативи Російської імперії. Одним із активних борцем проти порушення кооперативної демократії був Й. Волошиновський.

У підрозділі 3.2. “Редактор, видавець, теоретик кооперативного соціалізму” повідомляється про працю Й. Волошиновського на посаді редактора газет “Світова Зірниця”, “Dzennik Kijowski”, заступника редактора кооперативного журналу “Сплотчина”, його вагомий внесок у розробку теоретичних засад розвитку кооперативного руху. Свої наукові погляди щодо удосконалення існуючих моделей державного ладу на основі теорії кооперативного соціалізму він виклав у низці праць, зокрема, в роботі “Utro” (“Завтрашній день”), що, безперечно, примножила надбання європейських теоретиків кооперативного соціалізму.

У підрозділі 3.3. “У боротьбі за державність, проти національного гноблення українського та польського народів” зазначено, що у цей період Й. Волошиновський спрямував свою діяльність у русло видавничої і публіцистичної справи на поширення ідей національно-визвольної боротьби за незалежність українського і польського народів. У 1917 році він відновив видання тижневика “Світова Зірниця”, ніс в українське суспільство національно-визвольні ідеї і за короткий термін існування значно допоміг читачам визначитись у політичних симпатіях, ознайомитись із діяльністю Тимчасового Уряду, національними намаганнями Української Центральної Ради. Йдеться також про те, що Й. Волошиновський брав безпосередню участь у діяльності створених Українською Центральною Радою органів самоврядування, докладав зусиль у налагодженні контактів між українською та польською громадами, протидіяв більшовицькій навалі.

У листопаді 1919 р. після встановлення радянської влади в Києві разом із сім'єю покинув місто та виїхав у Варшаву. У березні 1920 р. за пропозицією комісара земель Волині і Подільсьго фронту він був призначений начальником відділу преси громадського правління цих земель у Варшаві. На початку квітня відряджений у Кам'янець-Подільський для організації там польських періодичних видань. Тут певний час видавав газету “Glos Podolu” (“Голос Поділля”), а також організував вихід у світ одного номера часопису “Світова Зірниця”. Згодом із відступом польського війська змушений був назавжди попрощатись із рідним Поділлям, на теренах якого появився на світ, виріс, розвинув талант, щиро полюбив українську мову і культуру, більше 50-ти років життя чесно трудився, ніс правдиве слово і добре діло на користь братнього українського народу.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження автором зроблено такі висновки:

1. В Україні відсутній всебічний науковий аналіз життя й подвижницької праці Й. Волошиновського. Певні наукові розвідки, напрацювання, що розкривають окремі аспекти теми, з'явилися лише в роки державної незалежності України. Тому історіографія проблеми перебуває в процесі становлення і розвитку. Досі в Україні не систематизовано і не опубліковано творчу спадщину, яка б у комплексі характеризувала цю видатну постать.

2. Головною перепоною на шляху наукових досліджень стали ідеологічна політика радянського тоталітарного режиму, що грунтувався на конюнктурному підході замовчування так званих “невигідних імен”, недоступність дослідників до важливих архівних джерел, котрі, як виявилось, впродовж десятиліть зберігалися під грифом “таємно” в центральних і регіональних архівах, а також за межами СРСР - в Польщі.

Усунення згаданих перепон дозволило помітно зменшити кількість “білих лакун”. Аналіз наявної джерельної бази дав змогу встановити, що у своїй сукупності зазначені в дисертації групи джерел становлять багатий і різноманітний комплекс документального забезпечення досліджуваної проблеми. Їх опрацювання із застосуванням методології дослідження, яка базується на принципах історизму, об'єктивності й системності, в поєднанні з різноманітними методами дозволило реалізувати поставлену мету дисертаційного дослідження.

3. Рід Волошиновських мав українське коріння, за часів панування Речі Посполитої родина полонізувалася, отримала статус дворян та осіла на Поділлі. Вона сповідувала демократичні принципи, критично осмислювала суспільні процеси, шанувала потяг до знань. Й. Волошиновський отримав високий на той час рівень освіти - закінчив у 1890 році реальну гімназію на Львівщині. За цей час у нього виробилися, розвинулися і закріпилися стійкі переконання у необхідності боротьби за волю власного і щасливу долю українського народів. Становлення особистості Й. Волошиновського й формування його світоглядних позицій припали на кінець ХIХ ст. - час поширення народовства серед частини прогресивних українців та зародження кооперативного руху на території етнічної України. Сенсом його життя стало впровадження кооперативної ідеології, що базувалась на економічній моделі “кооперативного соціалізму”. Впродовж життя на теренах підросійської України (1870 - 1920) Й. Волошиновський стояв на позиціях українських народовців, займався подвижницькою кооперативною та літературно-видавничою діяльністю, поширював серед українства ідеї гуманізму, пропагував європейські форми соціального захисту через утворення різних кооперативних товариств та брав активну участь у національно-визвольній боротьбі українського і польського народів за державну незалежність.

4. Й. Волошиновський спрямував свою діяльність у русло боротьби проти царського режиму без застосування крайніх заходів (поширенням політичної й економічної освіти населення та створення системи кооперативних товариств як ефективного засобу щодо поліпшення рівня життя населення імперії). З цією метою ним був створений перший кооперативний україномовний часопис “Світова Зірниця”, який з лютого 1906 до травня 1920 року (з перервами) пропагував кооперативну ідею. У 1906 р. Й. Волошиновський заснував Могилів-Подільське відділення Кам'янець-Подільського товариства “Просвіта”. Головним завданням, що ставив перед собою, було виховання почуття високої національної свідомості у населення України.

5. Соціально-економічні умови виникнення кооперативного руху на Поділлі мало чим відрізнялися від інших губерній Південно-Західного краю. Населення Поділля в сфері споживчих та кредитних потреб знаходилося в ціпких обіймах приватних підприємців, лихварів та різного роду станових і державних кредитних установ. Лише під час соціально-економічних потрясінь 1905 - 1907 рр. та з початком активної діяльності Й. Волошиновського створення кооперативних установ набуло помітного зрушення. Він виробив стратегічний план розбудови кооперації краю, в основу якого поклав принцип утворення ієрархічної структури управління кооперацією “знизу” до “верху”. З метою виконання цих завдань він став ініціатором створення та очолив Відділ поліпшення дрібних господарств при ПТСГ, що у 1907 - 1910 роках виступив господарсько-фінансовим органом з координації діяльності споживчих товариств губернії. Й. Волошиновському належить ініціатива та практичне втілення ідеї інтегральної діяльності 3-х видів товариств (споживчого, кредитного й сільськогосподарського) в межах однієї територіальної громади та поєднання їх можливостей на задоволення соціально-економічних і культурних потреб членів цих товариств. У 1909 р. він став засновником Пеньківського “району” - першого в Наддніпрянській Україні районного об'єднання споживчих товариств.

6. Під час проживання та праці у Києві Й. А. Волошиновський намагався утвердити в українському кооперативному середовищі принципи “рочдельської кооперативної доктрини”. Впродовж 1911 - 1914 рр. він брав активну участь у діяльності кооперації Поділля та цілеспрямовано працював над реалізацією власної ідеї побудови системи кооперативних установ губернії. Як наслідок практичного втілення кооперативного плану Й. Волошиновського на Поділлі вперше в підросійській Україні в 1914 р. був утворений постійнодіючий адміністративно-кооперативний центр управління кооперацією під назвою “Губернська кооперативна нарада”, який фактично виконував функції губернської спілки кооперативних товариств різного напрямку діяльності.

Й. Волошиновський вніс вагомий внесок у розробку теоретичних засад розвитку кооперативного руху. Свої наукові погляди щодо удосконалення існуючих моделей державного ладу на основі теорії кооперативного соціалізму він виклав у низці публікацій, які здобули популярність серед українського селянства та інших верств населення країни. Своєю літературно-публіцистичною творчістю та видавничою діяльністю він поширював і підтримував ідею незалежності українського та польського народів. Особиста його участь у діяльності створених Українською Центральною Радою органів самоврядування, допомога у налагодженні контактів між українською та польською громадами свідчать про його свідому підтримку національно-визвольної боротьби обох народів та налагодження добросусідських відносин між УНР та відновленою Польщею.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Враховуючи значний внесок Й. Волошиновського у розвиток українського кооперативного руху, його активну громадську, просвітницьку і публіцистичну діяльність, в усіх підручниках і посібниках, що стосуються українського кооперативного руху й видаються в Україні, необхідно внести зміни і доповнення з врахуванням результатів даного дослідження.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Подолян В. В. Йоахим Волошиновський у становленні українського кооперативного руху (1897 - 1939 рр.) / В. В. Подолян, В. П. Рекрут. - Вінниця, 2005. - 456 с. [Монографія].

2. Подолян В. В. Участь Й. Волошиновського у поширенні кооперативної освіти серед населення Поділля на початку ХХ ст. / В. В. Подолян // Освіта, наука і культура на Поділлі. Збірник наукових праць. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2006. - Т. 7. - С. 134 - 144.

3. Подолян В. В. Формування кооперативних поглядів Й. А. Волошиновського / В. В. Подолян // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. ХI. Серія: Історія: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. П. С. Григорчука - Вінниця, 2006. - С. 220 - 223.

4. Подолян В. В. Діяльність Й. Волошиновського по пропаганді ідей розвитку кооперації на сторінках часопису “Dziennik Kijowski” (“Київський щоденник”) / В. В. Подолян // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. ХII. Серія: Історія: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. П. С. Григорчука - Вінниця, 2007. - С. 362 - 367.

5. Подолян В. В. Кооперативна діяльність Й. А. Волошиновського на Волині у 1929 - 1939 рр. / Подолян В. В. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 13. Серія: Історія: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. П. С. Григорчука - Вінниця, 2008. - С. 104 - 109.

6. Подолян В. В. Споживча кооперація Вінниччини в умовах тоталітарного більшовицького режиму кінця 20-х - початку 30-х років ХХ ст. / Подолян В. В. // Питання історії України. Збірник наукових праць. - Чернівці: Технодрук, 2008. - Т. 11. - С. 44 - 49.

7. Подолян В. В. Зародження споживчої кооперації на Поділлі (кінець ХIХ - початок ХХ ст.) / В. В. Подолян // Вісник Львівської комерційної академії. Серія: Гуманітарні науки. Випуск 6. - Л.: Вид-тво комерційної академії, 2007. - С. 149 - 154.

8. Подолян В. В. Ідея кооперативного соціалізму в ранніх працях Й. Волошиновського / В. В. Подолян // Матеріали ХII Подільської історико-краєзнавчої конференції / Ред. кол.: Завальнюк О. М. (співголова), Войтенко В. І., Баженов Л. В. (відповід. редактор) та ін. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2007. - Т. 1. - С. 49 - 56.

АНОТАЦІЯ

Подолян В. В. Йоахим Волошиновський і його роль у запровадженні та становленні кооперації на Поділлі: кінець ХIХ - початок ХХ століття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України. - Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. - Кам'янець-Подільський, 2009.

На основі аналізу архівних документів, мемуарів, матеріалів періодичних видань, творчої спадщини, вітчизняної історіографії в дисертації в контексті українського національного відродження досліджено життєвий шлях, місце й роль провідного українського кооперативного та громадського діяча Й. А. Волошиновського у запровадженні та становленні кооперації на Поділлі в кінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Розкрито його цілеспрямовану роботу по створенню і функціонуванню першого кооперативного україномовного часопису «Світова Зірниця», проаналізовано діяльність на чолі інших періодичних видань, особистий внесок в утвердження в українському кооперативному середовищі принципів «рочдельської кооперативної доктрини». Цілісно відтворено освітньо-культурне подвижництво в Україні, висвітлено особисту участь у національно-визвольних змаганнях українського народу (1917 - 1921 рр.).

Обгрунтовано повну реабілітацію Й. А. Волошиновського для прийдешніх поколінь.

Ключові слова: Й. А. Волошиновський, кооперативна, просвітницька, літературно-публіцистична, громадська діяльність, подільська кооперація, «рочдельська кооперативна доктрина», «Світова Зірниця», районна спілка споживчих товариств.

Подолян В. В. Иоахим Волошиновский и его роль во внедрении и становлении кооперации на Подолии: конец ХІХ - начало ХХ века. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины. - Каменец-Подольский национальный университет имени Ивана Огиенко. - Каменец-Подольский, 2009.

На основании анализа архивных документов, мемуаров, материалов периодических изданий, творческого наследия, отечественной историографии в диссертации в контексте украинского национального возрождения исследован жизненный путь, место и роль украинского кооперативного и общественного деятеля Иоахима Августиновича Волошиновского во внедрении и становлении кооперации на Подолии в конце ХІХ - в начале ХХ века. В процессе исследования раскрыто, что именно он стал основателем первого в Подольском регионе и в Надднепрянской Украине районного объединения потребительских товариществ (так называемого Пеньковского “района”, Ямпольский уезд Подольской губернии), инициатором воплощенной в жизнь идеи интегральной деятельности в пределах одной территориальной общины 3-х видов товариществ (потребительского, кредитного и сельскохозяйственного), направленной на удовлетворение социально-экономических, культурных потребностей членов этих товариществ, а также создания «Губернского кооперативного совещания» - постоянно действующего административно-кооперативного центра управления кооперацией, что координировал деятельность кооперативных учреждений и фактически выполнял функции губернского союза кооперативных товариществ. Подчеркнуто, что именно И. А. Волошиновский принимал самое активное участие в работе съездов и важнейших совещаний подольских кооператоров, в организации их учебы, убежденно отстаивал свои взгляды.

Раскрыто целенаправленную работу И. А. Волошиновского по созданию и функционированию первого кооперативного украиноязычного периодического издания «Світова Зірниця» («Мировая Зарница»), активно пропагандировавшего кооперативную идею, в первую очередь среди населения Подольской губернии, проанализировано работу в должности редактора газет “Dzennik Kijowski” (“Киевский дневник”), “Glos Podolu” “Голос Подолии”, заместителя редактора кооперативного журнала “Сплотчина”, личный вклад сподвижника подольской кооперации в разработку теоретических начал развития кооперативного движения, его усилия по утверждению в украинской кооперативной среде принципов «рочдельской кооперативной доктрины».

Сделан вывод, что, следуя принципам аполитичности в деятельности кооперации, И. А. Волошиновский не стал приверженцем какой-либо политической партии, хотя и разделял идеологические взгляды социал-демократов. Его идеалы сводились к солидарности и равноправии всех народов и национальных меншинств, к равным возможностям в развитии культуры, языка и обычаев всех национальных и социальных групп, базируясь, в первую очередь, на экономической модели справедливого распределения результатов труда каждого гражданина, на принципах так называемого “кооперативного социализма”. Свои научные взгляды относительно улучшения существующих моделей общественного строя на основании теории “кооперативного социализма” он изложил в ряде работ, в частности в работе “Utro” (“Завтрашний день”), которая, безусловно, приумножила наработки европейских теоретиков “кооперативного социализма”.