Публікація джерел з історії України на сторінках наукового часопису "Читання в історичному товаристві Нестора-літописця" (1879-1914 роки)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

УДК 930.1(47)(061/069) «1879-1914»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

ПУБЛІКАЦІЯ ДЖЕРЕЛ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НА СТОРІНКАХ НАУКОВОГО ЧАСОПИСУ «ЧТЕНИЯ В ИСТОРИЧЕСКОМ ОБЩЕСТВЕ НЕСТОРА-ЛЕТОПИСЦА» (1879-1914 рр.)

ІМЕНІ ТАРАСА

ШЕВЧЕНКА

КИЇВ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі архівознавства та спеціальних галузей історичної науки

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Щербак Микола Григорович, завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Коцур Анатолій Петрович, завідувач кафедри української історії та етнополітики

Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат історичних наук, доцент Чуткий Андрій Іванович, доцент кафедри історії економічних вчень та економічної історії

Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (КНЕУ), директор музею історії КНЕУ

Захист відбудеться 30.11.2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 349).

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий 28.10.2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат історичних наук, доцентБожко О.І.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Загальний обсяг роботи 269 сторінок. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (64 сторінки, 733 позиції) та 2 додатків.

Вступ. Актуальність теми дослідження. Друга пол. ХІХ ст. в Україні характеризується інституційним становленням самостійної та національної історичної науки. Подальша її організаційно-структурна розбудова, поява перших наукових історичних товариств та інституцій сприяли розвитку історії, джерелознавства та археографії. Серед закладів, що займались пошуком, збиранням, збереженням і публікацією історичних джерел в Україні, важливе місце посідали археографічні комісії та історичні товариства. Останнім часом увагу фахівців привернула археографічна діяльність цих закладів та їх часописів, адже саме вони запровадили до наукового вжитку значні комплекси джерел з історії українського та ін. народів, всупереч офіційним канонам сприяли розвитку правдивої історичної науки та розгортанню процесів формування національної самосвідомості.

Результати досліджень оприлюднювались на сторінках фахових видань, одним з яких був друкований орган Історичного товариства Нестора-літописця (далі ІТНЛ) - науковий часопис «Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца» (1879-1914 рр.) (далі ЧИОНЛ). Він відіграв помітну роль у процесі поширення історичних знань та сприяв становленню української археографії.

Навколо ЧИОНЛ гуртувалися видатні історики В. Антонович, М. Владимирський-Буданов, М. Грушевський, М. Дашкевич, В. Іконніков, І. Каманін, О. Лазаревський, І. Лучицький та ін., праці яких стали невід'ємною частиною української історіографії та культури.

Крім відомостей про діяльність і персональний склад ІТНЛ, а також про роботу редакційного комітету ЧИОНЛ, часопис видав низку джерел з історії України, які, зазвичай, супроводжувались спеціальними дослідженнями. Вони є цінним матеріалом при вивченні історичної думки та культурологічних проблем українського суспільства кінця ХIХ - поч. ХХ ст.

Археографічні публікації ЧИОНЛ зберігають актуальність і наукову цінність до сьогодні. Їх використовують історики, філологи, етнографи, дослідники українського права. ЧИОНЛ містить джерела з історії поляків, росіян, білорусів, кримських татар та ін. народів.

Продовження поглибленого дослідження початкового етапу української археографії, а також історії заснування та діяльності установ, організацій, товариств, наукових часописів, що займались публікацією документів з історії українського народу є безумовно актуальним завданням нинішніх істориків і джерелознавців.

Актуальність досліджуваної теми також посилюється відсутністю комплексних праць, що висвітлюють археографічний аспект діяльності ЧИОНЛ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідної теми «Історія української державності нової та новітньої доби» (державний реєстраційний номер 06БФ046-01), затвердженою вченою радою історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Об'єктом дослідження є публікації писемних джерел з історії України на сторінках наукового часопису «Чтения в Историческом Обществе Нестора-летописца» - друкованого органу Історичного товариства Нестора-літописця.

Предмет дослідження - внесок часопису ЧИОНЛ у розвиток української археографії.

Метою дисертаційного дослідження є вивчення ролі часопису ЧИОНЛ у розвитку вітчизняної археографії, з'ясування особливостей публікації писемних джерел на сторінках ЧИОНЛ, а також визначення їх тематичної спрямованості і принципів підбору; формулювання мотивованих висновків стосовно загальних тенденцій розвитку археографії на рубежі XIX-XX ст.

Досягнення мети дослідження передбачає розв'язання наступних завдань:

- вивчити стан наукової розробки теми у вітчизняній історіографії;

- дослідити рівень її джерельного забезпечення;

- визначити місце часопису ЧИОНЛ у науковому та культурному житті України кінця XIX - поч. XX ст. та його внесок у розширення джерельної бази історії України;

- проаналізувати документальні публікації на сторінках ЧИОНЛ; визначити їх різновиди та тематичну спрямованість;

- дослідити оповідні джерела з історії України, вміщені на сторінках ЧИОНЛ;

- встановити принципи і методи археографічного опрацювання писемних джерел на сторінках часопису ЧИОНЛ;

- з'ясувати роль ЧИОНЛ у процесі формування археографії в Україні.

Хронологічні межі дослідження визначені роками виходу в світ першої та останньої книги часопису ЧИОНЛ, - 1879-1914 рр.

Методологічною основою дисертації є принципи історизму та об'єктивності за допомогою яких стало можливим об'єктивне вивчення та використання комплексу джерел і літератури відносно предмету даного дослідження. При розробці теми були використані історико-порівняльний, проблемно-хронологічний та класифікаційний методи дослідження, а також методи історичного джерелознавства (наукової евристики, атрибуції та класифікації джерел).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі широкого масиву друкованих матеріалів, архівних документів, епістолярної спадщини авторів публікацій часопису ЧИОНЛ, вперше комплексно проаналізовано археографічний аспект діяльності часопису, визначено загальну спрямованість, основні принципи відбору матеріалів та особливості джерельних публікацій друкованого органу Історичного товариства Нестора-літописця.

До наукового обігу вперше залучено низку архівних документів, які сприяють вивченню видавничої діяльності часопису ЧИОНЛ.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що одержані результати, а також введені до наукового обігу документи, збагачують знання з української археографії кінця ХІХ - поч. ХХ ст. Висновки та матеріали дисертації можуть бути використані при подальшій розробці проблем, пов'язаних з історією розвитку вітчизняної археографії, а також у підготовці узагальнюючих праць з історії України, при написанні підручників і навчальних посібників для студентів вищих навчальних закладів.

Апробація результатів дослідження здійснена на: Міжнародній науковій конференції «Україна: шляхами віків», присвяченій 175-річчю з дня народження Г. Андрузького (Київ, 2002); ІІІ Міжнародному Українсько-фінському науковому симпозіумі «Сучасні напрями історико-етнографічних досліджень: тенденції і перспективи» (Київ, 2003); науковій конференції «Україна і світ: історія, сьогодення, майбутнє» (Київ, 2003); Міжнародній науковій конференції «Розвиток науки в університеті за 170 років очима молодих вчених та студентів» (Київ, 2004); Міжнародній науковій конференції, присвяченій 90-річчю початку українських національно-визвольних змагань «Джерела з історії української державності» (Київ, 2007); дев'ятих джерелознавчих читаннях (Київ, 2008) та XVIII Міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго (Київ, 2009).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі дослідження «Стан наукової розробки теми та джерельна база дослідження» розглянуто історіографію проблеми і здійснено огляд джерел з даної теми.

Історіографія проблеми. Аналіз історичних праць здійснено за проблемно-хронологічним принципом, який допускає порушення хронології викладення матеріалу з огляду на проблемне групування історіографічних джерел.

До першої групи належить доробок вітчизняних учених, присвячений вивченню історії та діяльності ІТНЛ, який має першорядне значення для дисертаційної роботи.

Друга група включає історичні дослідження узагальнюючого характеру, які висвітлюють історію розвитку археографічної справи в Україні другої пол. XIX - поч. XX ст., внесок ІТНЛ у розвиток української археографії й історичної науки.

До третьої групи належать праці, присвячені аналізу наукової спадщини окремих осіб, які працювали в ІТНЛ.

Перші спроби проаналізувати наукову спадщину ІТНЛ і дати об'єктивну оцінку його діяльності були здійснені в другій пол. XIX ст. Розпочали дослідження історії та діяльності ІТНЛ М. Дашкевич, В. Іконніков, А. НестроєвДашкевич Н.П. Историческое Общество Нестора-летописца / Н.П. Дашкевич // Историко-статистические записки об ученых и учебно-вспомогательных учреждениях императорского университета Св. Владимира (1834-1884). - К., 1884. - С. 9-28; Иконников В.С. Опыт русской историографии / Владимир Степанович Иконников. - К., 1891. - Т. 1. - Кн. 1. - С. 304-305; Нестроев А.И. Историческое общество летописца Нестора в Киеве (1873-1890 гг.) / А.И. Нестроев // Историческое обозрение: Сборник исторического общества при СПб университете. - СПб, 1891. - Т. 2. - С. 114-132.. Серед авторів, що продовжили вивчення історії ІТНЛ - І. Кревецький, В. Базилевич, А. Степович, І. Житецький, В. Сарбей, А. Степанський, С. Наріжний та ін.Базилевич В.М. Историческое Общество Нестора-летописца (1919-1921 гг.) / В.М. Базилевич // Русский исторический журнал. - 1922. - Кн. 8. - С. 327-329; Житецький І. Заходи коло організації історичного товариства в Києві / І. Житецький // Україна. - 1929. - Січень - лютий. - С. 23-30; Кревецький І. Київське історичне товариство Нестора-літописця / І. Кревецький // Літературно-науковий Вісник. - Львів, 1904. - Річник VII. - Т. XXVIII. - С. 65-72; Наріжний С. Історичне Товариство Нестора Літописця в Києві / С. Наріжний // Український історик. - 1975. - № 1-2. - С. 29-44; Сарбей В.Г. Розвиток науки в Києві у другій половині ХІХ ст. / В.Г. Сарбей // Український історичний журнал. - 1982. - № 3. - С. 67-76; Степанский А.Д. Первые исторические общества в России / А.Д. Степанский // Вопросы истории. - 1973. - № 12. - С. 204-209; Степович А. К 50-летию Киевского Исторического Общества Нестора-летописца / А. Степович // Slavia. - Прага, 1927-1928. - VI. - № 4. - С. 843-844.

Найбільш суттєвий внесок у вивчення історії ІТНЛ у XX ст. зробив М. Колесник: у 1989 р. вийшов укладений ним бібліографічний довідник, хронологічний, іменний і предметний покажчики якого знайомлять читача з різноманітними за тематикою працями ІТНЛ; у 1990 р. вчений захистив кандидатську дисертацію, де зосередив увагу на історії Товариства та працях його членівКолесник М.П. Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца (1879 - 1914): Бібліографічний довідник / М.П. Колесник. - К., 1989. - 84 с.; Його ж. Историческое общество Нестора-летописца 1872-1931 гг. Историографический очерк: дис. … канд. іст. наук : 07.00.09 / Колесник Михаил Павлович. - К., 1990.- 220 с..

Певний внесок у вивчення історії ІТНЛ зробив Л. Губицький. У своїй дисертації він намагався проаналізувати стан вивчення історії Росії в ІТНЛ та з'ясувати вплив вчених Товариства на становлення наукових шкіл Російської імперіїГубицький Л.В. Дослідження історії Росії в Історичному товаристві Нестора-літописця (1872-1931 рр.) : дис. … канд. іст. наук : 07.00.06 / Губицький Любомир Володимирович. - К., 2002. - 207 с..

Процесу зародження, становлення і розвитку історичної науки в Україні в XIX - на поч. XX ст. присвячена монографія С. СтельмахаСтельмах С.П. Історична наука в Україні епохи класичного історизму. XIX - початок XX століття / Сергій Петрович Стельмах. - К., 2005. - 378 с.. Серед вітчизняних наукових товариств вчений особливо виділив ІТНЛ, як одне з перших фахових об'єднань істориків, яке об'єднувало професіоналів та любителів старовини, координував їхні наукові дослідження.

Праця О. Журби присвячена 150-річчю заснування археографічної комісії, члени якої одночасно були й представниками ІТНЛ. Саме серед видань Комісії з'явились відомі твори В. Антоновича, М. Грушевського, М. Іванішева, І. Каманіна, О. Левицького та ін. вчених, які зробили вагомий внесок у розвиток вітчизняної археографіїЖурба О.І. Київська археографічна комісія 1843-1921: Нарис історії і діяльності / Олег Іванович Журба. - К., 1993. - 186 с..

О. Дзюба та П. Сохань писали про роль ІТНЛ у становленні української археографіїДзюба О.М. До питання видання джерел з історії української культури / О.М. Дзюба // Українська археографія: сучасний стан та перспективи розвитку: Тези доповідей республіканської наради. - К., 1988.- С. 102-103; Сохань П.С. Про деякі основні напрями діяльності Археографічної комісії АН УРСР в світлі сучасних вимог перебудови / П.С. Сохань // Там само. - С. 3-14.. Згодом вивчення цієї проблематики продовжили М. Ковальський, М. Колесник, Ю. Мицик, які зробили спробу проаналізувати документальні джерела з історії України ХVІ-ХVІІ ст.Колесник М.П. Вклад исторического общества Нестора-летописца в археографию истории Украины / М.П. Колесник // Исследования по археографии и источниковедению отечественной истории XVI-XX вв. - Днепропетровск, 1990. - Вып. 8. - С. 123-129; Ковальский Н.П., Мыцык Ю.А. Анализ отечественных источников по истории освободительной войны украинского народа 1648-1654 гг. / Н.П. Ковальский, Ю.А. Мыцык. - Днепропетровск, 1986. - 79 с. та ін. Тема публікації документів з історії України у ЧИОНЛ піднімалась також у статтях І. Бутича та С. ПавленкоБутич І.Л. Публікація документів у «Чтениях в Историческом обществе Нестора-летописца» / І.Л. Бутич // Український археографічний щорічник. - К., 1999. - Вип. 3/4. - С. 15-30; Павленко С.Ф. Публікація документів з історії України на сторінках журналу «Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца» (1879-1914) / С.Ф. Павленко // Вісник Київського університету. Історико-філологічні науки. - К.: «Либідь». - 1992. - С. 28-33.. Однак, всі згадані нами науковці не здійснювали спеціального дослідження оповідних джерел на сторінках ЧИОНЛ.

Першу спробу проаналізувати документальні та оповідні джерела вміщені на сторінках ЧИОНЛ зробили В. Колесник та І. Смуток, які підкреслили значення цих пам'яток для дослідження історії України, її духовного і культурного розвитку, розкрили особливості публікації цих матеріалівКолесник В.Ф., Смуток І.І. Писемні джерела з історії України на сторінках журналу «Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца» / В.Ф. Колесник, І.І. Смуток // Вісник Київського університету. Історія. Вип. 34. - К., 1996. - С. 3-10..

У працях І. Верби, І. Войцехівської, В. Воронова, А. Пучкова, В. Сарбея, В. Ульяновського, А. Чуткого, присвячених найбільш визначним особам ІТНЛ, проблема, що нас цікавить, порушувалася лише у контексті вивчення наукової спадщини членів Товариства Верба І.В. Життя і творчість Н.Д. Полонської-Василенко (1884-1973) / Ігор Володимирович Верба. - К., 2000. - 340 с.; Войцехівська І.Н. Володимир Іконников: джерелознавчі студії / Ірина Нінелівна Войцехівська. - К., 1999. - 360 с.; Воронов В.І. Проблеми історії історичної науки в працях О.М. Лазаревського / В.І. Воронов // Історія та культура Подніпров'я. - Дніпропетровськ, 1998. - С. 74-83; Калакура Я.С. Синтез української історії у працях М. Грушевського / Я.С. Калакура // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. - Вип. 91. - К., 2007. - С. 24-27; Пучков А.А. Юлиан Кулаковский и его время: Из истории антиковедения и византинистики в России / А.А. Пучков. - К., 2000. - 352 с.; Сарбей В.Г. Історичні погляди О.М. Лазаревського / В.Г. Сарбей. - К., 1961. - 192 с.; Ульяновський В.І. Наталія Дмитрівна Полонська-Василенко-Моргун: Сторінки життєпису / Василій Іринархович Ульяновський // Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х тт. - К., 1995. - Т. 1. - С. V-LXXXVIII; Його ж. Знаний і незнаний Володимир Іконников / В.І. Ульяновський // Володимир Іконников. Історичні потрети. - К., 2004. - 428 с.; Його ж. Двічі професор: Степан Голубєв в університетському та академічному контекстах / Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник / В.І. Ульяновський. - К.: Фенікс, 2007. - 360 с.; Чуткий А.І. Микола Павлович Дашкевич (1852-1908) / Андрій Іванович Чуткий. - К.: Темпора, 2008. - 528 с..

Аналіз історіографії проблеми свідчить, що вчені ставили лише певні питання та розглядали поодинокі аспекти теми нашого дослідження (історія та діяльність ІТНЛ у певних хронологічних відрізках, діяльність окремих його членів). Разом з тим археографічний доробок друкованого органу ІТНЛ - наукового часопису ЧИОНЛ комплексно не досліджувався, а отже потребує поглибленого детального вивчення.

Джерельну базу дисертації становить комплекс архівних документів, сукупність опублікованих матеріалів, епістолярні пам'ятки, а також праці членів ІТНЛ, які були надруковані в ЧИОНЛ.

ІТНЛ залишило у спадок велике історичне надбання, найбільшу наукову цінність серед якого становлять джерела, що видавалися самим Товариством. Це науковий часопис ЧИОНЛ, що виходив упродовж 1879-1914 рр. Всього світ побачили 49 книгЧтения в Историческом Обществе Нестора-летописца. - Кн. 1-24. - К., 1879-1914., які містять документи та дослідження з широкого кола проблем української та всесвітньої історії, права, філології. Переважно у ЧИОНЛ друкувались історичні джерела від княжої доби до XIX ст. включно.

При написанні дисертації використано значний обсяг особових фондів вчених, членів Товариства, які зберігаються в архівосховищах м. Києва та висвітлюють діяльність наукових та освітніх закладів України, творче надбання ІТНЛ. Серед них матеріали особових фондів Інституту рукопису НБУ ім. В. Вернадського НАН України: В. Антоновича (ф. 164), М. Дашкевича (ф. 65), Г. Житецького (ф. 86), В. Іконнікова (ф. 46), О. Лазаревського (ф. I) та ін., а також особові фонди з ЦДІАК України: В. Антоновича (ф. 832), М. Довнар-Запольського (ф. 262), В. Іконнікова (ф. 849), І. Каманіна (ф. 237), Ю. Кулаковського (ф. 264) та ін.

Виняткове значення для нашого дослідження мають документи ЦДІАК України, серед яких грамоти польських королів і російських царів, універсали гетьманів на землеволодіння та ін. архівні матеріали з колекції ІТНЛ (ф. 222). Вони ілюструють наслідки збиральницької діяльності членів Товариства. Деякі документи введені до наукового обігу вперше.

Матеріали фонду Київського університету (Державний архів міста Києва, (ф. 16) містять вузівські розпорядження, які стосуються суто організаційної діяльності ІТНЛ. Щорічні звіти керівництва ІТНЛ описують зміни у складі та наукових пошуках установи. Вони мають розпорошений та фрагментарний характер, однак містять цінну інформацію для вивчення даної проблеми. Типологічно серед них переважають чернетки, гранки статей, підготовчих матеріалів монографій, рецензії, студентські твори, програми, бібліографії, а також повідомлення керівників навчальних закладів, звіти, прохання, накази, розпорядження, фінансова документація, листування членів ІТНЛ з ін. науковими і освітянськими закладами країни.

Використано матеріали журналів «Киевская старина» та «Университетские известия», на сторінках яких побачила світ низка публікацій з історії України членів ІТНЛ В. Іконнікова, М. Дашкевича, В. Антоновича та ін.Киевская старина. - Т. 1-93.- К., 1882-1906; Университетские известия. - К., 1861-1919.

Складовою джерельної бази дисертації стала інформація про ІТНЛ, яку містять збірники документів Київського університету, матеріали довідників та путівників, що відіграли допоміжну роль у підготовці дослідженняКолибанова К.В. Історичне товариство Нестора-літописця / К.В. Колибанова // ЕІУ. - Т. 3. - К.: «Наукова думка», 2005. - С. 574-575; Особові архівні фонди Інституту рукопису. Путівник. - К., 2002. - 657 с.; Палієнко М.Г. Чтения в Историческом Обществе Нестора-летописца / М.Г. Палієнко // Джерелознавство історії України. Довідник. - К., 1998. - С.151; Папакін Г. Археографія / Г. Папакін // Спеціальні історичні дисципліни: довідник: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: Либідь, 2008. - С.22-29; Систематичний покажчик до періодичних видань Київського університету (1861-1960) / [ред. І. Кузьменко]. - К.: вид-во Київ. ун-ту, 1963. - С. 294-296..

Таким чином, джерельна база дослідження є різноманітною й достатньою для розкриття поставлених у дисертації наукових завдань.

У другому розділі «Документальні джерела з історії України у науковому часописі Історичного товариства Нестора-літописця» охарактеризовані документальні джерела з історії України, показані їх значення в дослідженні соціально-економічної та політичної історії України, її духовного і культурного розвитку, розкриті особливості публікації цих матеріалів.

У підрозділі 2.1. «Публікація свідчень з соціально-економічної історії України» проаналізовані документи, які мають важливе значення для вивчення історії землеволодіння в Україні. Серед них видані О. Лазаревським «Акты по истории землевладения в Малороссии (1630-1690 гг.)» та «Акты по истории монастырского землевладения в Малороссии (1636-1730 гг.)». За змістом близькими до них є опубліковані І. Каманіним «Материалы по истории козацкого землевладения (1464-1668 гг.)» та Ф. Ніколайчиком «Материалы по истории землевладения князей Вишневецких в Левобережной Украине». Підготовані до друку І. Лучицьким «Материалы для истории землевладения в Черниговщине и Северщине» (1603-1645 рр.) характеризують відносини польської шляхти з українською старшиною та ін.

Значне місце на сторінках ЧИОНЛ займають джерела, які містять цінну статистичну інформацію з різних сфер суспільного життя. Серед них: «Генеральное следствие о местностях Прилуцкого полка», «Генеральное следствие о местностях Киевского полка», «Малороссийские переписные книги 1666 года» (упорядники - В. Мякотін, М. Василенко, О. Лазаревський) та ін.

Проблеми соціально-економічної історії відображені у: «Материалах по характеристике последних киевских сотников» (упорядник О. Андрієвський); універсалі гетьмана І. Мазепи про введення тютюнової оренди (упорядник І. Лучицький); «Гетьманских универсалах о Киевском городском хозяйстве (1677-1719 гг.)» та «Цеховых актах Левобережной Малороссии (1622-1645 гг.)» (упорядник О. Лазаревський).

Використовуючи ці джерела можна скласти чітке уявлення про соціально-економічні відносини в Україні ХV-ХVIII ст., про роль соціальних груп і станів (шляхти, духівництва, міщан, козаків ) до і після Хмельниччини.

У підрозділі 2.2. «Видання документальних джерел з політичної історії України» характеризуються джерела з політичної історії України: «Акты по управлению Малороссией гр. А.А. Румянцева»; «Материалы по истории Западно-Русской церкви»; «Материалы к очерку гетьманства П. Сагайдачного», упорядниками яких були М. Владимирскький-Буданов, С. Голубєв, І. Каманін. Найбільшою публікацією актових джерел у ЧИОНЛ була «Реляции Киевского генерал-губернатора за 1768 и 1769 гг.», підготовлені до друку О. Андрієвським. Це - чернетки службових донесень Київського генерал-губернатора до Петербургу про політичну ситуацію на Україні, а також в Туреччині, Польщі, Криму. Вони містять цікаві відомості про стан справ перед російсько-турецькою війною, про гайдамацький рух і польських конфедератів. Змістовно близькими до «реляцій» є документальні публікації, підготовлені А. Стороженком: «Новые подробности к биографии Запорожского гетмана Яна Оришовского», «К истории Войска Запорожского при Сагайдачном» та Є. Де-Вітте - «Реляция о встрече и въезде московських послов в Варшаву 8 декабря 1667 года».

У підрозділі 2.3. «Писемні джерела з історії культурного і духовного життя в Україні» розглядаються документи, що мають важливе значення для дослідження релігійного життя і розвитку культури в Україні. Серед них «Материалы для истории Западно-Русской церкви» (упорядник С. Голубєв), які характеризують церковне життя XVII ст. Відображаючи гостру боротьбу між католицькою та православною церквами, вони були «ідеологічно» актуальними у XIX ст., коли російський уряд намагався мінімізувати в Україні польський релігійний вплив. «Материалы» мають археографічний довідковий апарат - кожний документ забезпечений короткими довідками про згаданих у ньому осіб. Це свідчить про позитивні зрушення в культурі публікації документів. писемний часопис нестор літописець

Добірка документів «Материал для биографии «друкаря» Тимофея Олександровича», (упорядник Ф. Істомін) висвітлює життя та діяльність Памви Беринди, першодрукаря, який у першій пол. XVII ст. працював у Львові та Києві. Документи знайомлять нас з роботою перших друкарень в Україні. Крім того, вони відображають сімейне життя козацької верстви українського суспільства, показуючи становище жінки та її юридичні права.

Усього в ЧИОНЛ вміщено понад 450 документальних матеріалів. У публікаціях переважав тематичний принцип. Під однією назвою об'єднувалися різні акти: реляції, королівські та князівські грамоти, універсали гетьманів, витяги із судових справ, протоколи слідства тощо. Джерела супроводжувалися вступною статтею, де упорядники писали про події, що відбивалися в джерелі або були передумовою його виникнення. Коли документи об'єднувалися під однією назвою, давався огляд їхнього змісту. Усі публікації супроводжувалися вказівками про місце знаходження оригіналу чи копії.

Документи, написані іноземними мовами не перекладалися, за винятком донесення Яна Оришовського польському королю Стефану Баторію про схоплення татарських царевичів (переклад з польської подається в примітках). Археографічно-довідковий апарат містять лише матеріали останнього номеру («Указатель к каталогам библиотеки Яворского», «Перечень документов, относящихся к библиотеке Яворского», «Дополнения и поправки»), що свідчить про позитивні зміни в підходах до публікації документів на поч. ХХ ст. Певний археографічний довідковий апарат мають також «Малороссийские переписные книги 1666 года» та «Материалы для истории Западно-Русской церкви».

Чітко розроблених правил, якими користувалися упорядники не було. Так, готуючи до друку «Малороссийские переписные книг 1666 года» О. Лазаревский вказував: «Тем не менее мы нашли нужным весь этот материал печатать полностью в силу того правила, что исторические документы не следует при печатаньи подвергать никакому сокращению». Одночасно, низка документів подається з порушенням задекларованих принципів. Наприклад, «Материалы к очерку П.Сагайдачного» мають тільки короткий зміст. Невелика частина документів супроводжувалася примітивними вказівками щодо принципів публікації, як от: «мы старались воспроизводить документы, как это принято, с буквальной точностью» або «мы печатаем их в том виде, как они помещены в деле». Лише окремі матеріали мали чітко сформульовані принципи публікації. Найбільш повно вони викладені у передмові до «Описания иконописи Киево-Печерской Лавры». Максимально зручними були визнані такі правила: надрядкові літери вносити в текст; скорочення слів не розкривати; слов'янські цифри замінити арабськими; старослов'янську орфографію та пунктуацію замінити сучасною; тексти зі Св. Писання набирати не церковно-слов'янським шрифтом, а звичайним курсивом; помилки в оригіналі залишати без виправлень і лише у найбільш важливих місцях робити примітки, відмічаючи їх знаками питання та словом „sic”; всі приписки на полях рукописів подавати у підрядкових приміткахИстомин М.П. Описание иконописи Киево-Печерской лавры / М.П. Истомин // ЧИОНЛ. - К., 1898. - Кн. 12. - Отд. III. - С. 34-35..

У третьому розділі «Оповідні джерела з історії України на сторінках «Чтений в Историческом обществе Нестора-летописца» досліджуються наративні джерела, які умовно розділені на дві підгрупи: джерела релігійного змісту та світського характеру.

У підрозділі 3.1. «Джерела релігійного змісту» об'єднані не лише матеріали релігійного змісту, а й ті, які були написані духовними особами.

Складність релігійного життя в Україні у ХVІ-ХVІІ ст. викликала до життя полемічну літературу. У ЧИОНЛ вміщено низку полемічних творів, зокрема, «Святого Кирилла экзарха Александрийского и игумена Наука о противной унии, против благочестивых священников православных ясное указание» (упорядник А. Криловський), проповіді Г. Кониського і М. Максимовича (упорядник С. Маслов) та ін. У ЧИОНЛ опубліковані пом'яники Києво-Печерської Лаври та Михайлівського Золотоверхого монастиря XV-XVII ст. (упорядники - С. Голубєв, Є. Де-Вітте).

Популярними в Україні були агіографічні твори, а також панегірики і похвали на адресу тієї чи ін. особи. Вони містять цінні історичні відомості. Низка матеріалів такого характеру була підібрана й опублікована на сторінках ЧИОНЛ О. Соболевським. Проявом національної гідності виділяються «Похвала Исаие Балабану (1611 г.)», панегірики та вірші, присвячені Б. Хмельницькому, І. Підкові, що були взяті з підручника риторики, яким користувалися учні Києво-Могилянської академії.

У підрозділі 3.2. «Джерела світського характеру» досліджено матеріали особового походження, літературні пам'ятки віршованого та прозового характеру, щоденники, листи тощо, які видавалися у ЧИОНЛ.

Найвідоміші публікації: «Неизвестная драма М. Козачинского», «Псалма о Дорошенке» (упорядник О. Соболевський), «Начальные строки старейшего списка «Энеиды» И.П. Котляревского» (упорядник М. Дашкевич), «Из школьных традиций старого времени» (упорядник О. Багрій) та ін.

У ЧИОНЛ вміщено близько 150 листів приватного характеру. Серед них, підготовлена П. Голубовським, добірка листів декабриста О. Юшневського. Вона охоплює 112 листів (1830-1855 рр.) і становить певний інтерес для дослідників декабристського руху. О. Лазаревський опубліковав 4 листи А. Шафонського до козацького старшини А. Сулими, в яких йдеться про умови навчання в Європі. Цікавий матеріал про Запорізьку Січ містить листи ієромонаха Рафаїла, посланого митрополитом Арсенієм у 1763 р. до Січі (упорядник О. Левицький); а також донесення полковника Андрія Стороженка (1610 р.) канцлеру Леву Сапезі (упорядник М. Стороженко) та ін.

Серед матеріалів мемуарного характеру єдиною пам'яткою у ЧИОНЛ є щоденники венеціанського посла в Москві Гундулича за 1655 р., (упорядник М. Петровський), які є цінним джерелом для дослідження Хмельниччини.

Оповідні джерела публікувалися в ЧИОНЛ за тими ж принципами, що й документальні. Більшість з них супроводжувалася вступними статтями або мала спеціальне дослідження в 2-у розділі. Характерною особливістю є збереження в окремих публікаціях церковнослов'янського шрифту. Поширеною була практика публікації не всього твору, а окремих його уривків. Близько 2/3 джерел мали вказівки щодо принципів і правил публікації.

Висновки містять стислий виклад результатів дослідження, основний зміст яких виноситься на захист.

- З'ясовано стан наукової розробки теми в українській історіографії, який свідчить, що увагу дослідників, насамперед, привертала історія ІТНЛ. Переважна більшість праць має узагальнюючий характер і лише частково висвітлює археографічну діяльність ЧИОНЛ. Спеціальних же робіт, які б містили комплексний аналіз археографічного доробку часопису, не було;

- Визначено, що джерельна база є досить різноманітною та чисельною. Крім архівних документів, вона включає джерела, значна частина яких міститься на сторінках ЧИОНЛ. Завдяки комплексному використанню цих джерел стало можливим виконання поставлених у дослідженні завдань;

- Встановлено, що наприкінці ХІХ - на поч. ХХ ст. дослідженням та виданням історичних джерел займалися приватні особи, наукові товариства, а також наукові часописи. Серед них помітне місце займало ІТНЛ і його друкований орган - ЧИОНЛ, навколо якого гуртувалися найкращі творчі сили. Одним із напрямів діяльності ЧИОНЛ було виявлення, дослідження та публікація писемних джерел з історії України. Було видано 49 книг, у яких вміщено понад 450 документальних та близько 400 оповідних джерел з історії України. Крім того, Товариство сформувало власну колекцію документів (зараз - ф. 222 ЦДІАК України);

- З'ясовано, що значна кількість опублікованих документів стосується соціально-економічної та політичної історії, а також історії культурного та духовного життя України. Документальні публікації посідали чільне місце в структурі ЧИОНЛ. Для них відводився спеціальний відділ часопису - «Материалы». Крім того, подекуди історичні джерела друкувались у відділі для повідомлень та досліджень - «Сообщения и исследования», де вони подавались як додатки до наукових статей.

У документальних публікаціях переважають актові матеріали, зокрема, гетьманські універсали, укази польських королів та російських царів, матеріали соціально-економічного та юридичного характеру. Вони містили інформацію переважно з історії Гетьманщини, Запорізької Січі, національно-визвольних рухів та козацьких війн, відображали соціально-економічні процеси, висвітлювали церковну історію та історію української культури, характеризували діяльність окремих навчальних закладів.

На сторінках ЧИОНЛ представлені такі різновиди документальних публікацій: повна (цілісна) одного окремо взятого документа або групи документів; фрагментарна (уривкова); стаття, де окремо взятий документ подавався уривками, що поєднувались текстом публікатора, або уривки з кількох документів були з'єднані текстом упорядника. Документальні публікації були спрямовані на поширення у суспільстві національних традицій та культурних надбань українського народу;

- В результаті дослідження оповідних джерел з історії України з'ясовано, що вони становлять майже половину писемних джерел, опублікованих у ЧИОНЛ. Умовно їх можна розділити на дві підгрупи: джерела релігійного та світського характеру. До першої відносяться матеріали суто релігійного змісту та джерела, створені духовними особами; до другої - прозові та віршовані твори, наукові праці, особисті матеріали (листи, щоденники, мемуари тощо);

- Доведено, що чітких археографічних принципів передачі документів у ЧИОНЛ не існувало. Трапляються різні підходи у викладені тексту джерела, що пояснюється рівнем розвитку археографічної науки наприкінці XIX ст., котра ще перебувала у процесі свого становлення. Упорядники намагалися сполучати науковий та популярний підходи, задовольняючи інтереси широкого кола читачів часопису. Зазвичай історичне джерело супроводжувалося передмовою та коментарями, однак зустрічаються джерела і без передмови, лише з коментарями або навпаки. Крім того, трапляються публікації взагалі без передмови та коментарів. Вони слугували додатками до статей, що подавалися окремо. Головні компоненти довідкового апарату (передмова, примітки та коментарі) лише формувались, тому їх місце в структурі публікації та загальний обсяг не були чітко визначеними. Типовою була невелика передмова перед текстом документа або примітка до назви публікації. Вона містила відомості про походження документа, характеристику епохи, діячів та події, що стали причиною його появи. У більшості випадків вказувалось на достовірність публікації та її первинність. Відомості про місце зберігання документа були у передмові, примітках або після тексту документа. Недоліком археографічної практики ЧИОНЛ було те, що упорядники, складаючи назви документів, подекуди відображали лише формальні особливості, а не зміст самих джерел;

- Встановлено, що археографічна діяльність ЧИОНЛ була вагомим внеском в українську археографію, зокрема, та культурну спадщину нашого народу, в цілому. Часопис видавався до 1914 р., залишивши значний науковий доробок у вигляді опублікованих архівних джерел та спеціальних досліджень з широкого кола питань історії України. Часопис справив помітний вплив на розробку принципів публікації джерел, напрямів та форм археографічних видань, які згодом були покладені в основу діяльності Археографічної комісії ВУАН та сучасної Археографічної комісії НАН України.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСВІТЛЕНІ У 4 НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Круглова Л.Б. Історичне Товариство Нестора-літописця: основні питання джерелознавства та історіографії / Л. Круглова // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України: Науково-практичний збірник. - К., 2/2002. - С. 35-39.

2. Kruglova L.B. The study of historic-ethnographic problems in the university of St. Volodymyr in Kyiv, late 19th - early 20th century (Вивчення історико-етнографічних проблем в Київському університеті Св. Володимира в кінці XIX - на початку XX століття) / Л. Круглова // Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. - Вип. 14. - К., 2003. - С. 79-80.

3. Круглова Л.Б. Внесок Товариства Нестора-літописця у створення студентського історико-етнографічного гуртка / Л. Круглова // Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. - Вип. 15. - К., 2003. - С. 72-76.

4. Круглова Л.Б. Джерела з історії української державності на сторінках журналу «Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца» / Л. Круглова // Вісник КНУ. Історія. - № 94-95. - К., 2008. - С. 95-98.

АНОТАЦІЯ

Круглова Л.Б. Публікація джерел з історії України на сторінках наукового часопису «Чтения в Историческом Обществе Нестора-летописца» (1879-1914 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009.

В дисертації проаналізовано археографічну діяльність друкованого органу Історичного товариства Нестора-літописця - наукового часопису «Чтения в Историческом Обществе Нестора-летописца» (1879-1914 рр.). У ній комплексно досліджені вміщені на сторінках ЧИОНЛ писемні джерела з історії України: документальні публікації з соціально-економічної та політичної історії, з історії церкви і культури, а також оповідні джерела релігійного змісту та світського характеру.

У процесі дослідження встановлено принципи і методи археографічного опрацювання джерел на сторінках ЧИОНЛ; з'ясовані особливості джерельних публікацій; визначені принципи їх відбору та тематична спрямованість.

На основі залучених джерел та наявної історіографії висвітлена роль часопису в процесі розвитку та формування української археографії на рубежі XIX-XX ст., його місце в науковому та культурному житті України вказаного періоду та внесок у розширення джерельної бази історії України.

Ключові слова: Історичне товариство Нестора-літописця, «Чтения в Историческои обществе Нестора-летописца», археографія, джерелознавство, історичне джерело.

Круглова Л.Б. Публикация источников по истории Украины на страницах научного журнала «Чтения в Историческом Обществе Нестора-летописца» (1879-1914 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2009.

В диссертации проанализирована археографическая деятельность печатного органа Исторического общества Нестора-летописца - научного журнала «Чтения в Историческом Обществе Нестора-летописца» (1879-1914 гг.). В ней комплексно исследованы помещённые на страницах ЧИОНЛ письменные источники по истории Украины: документальные публикации по социально-экономической и политической истории, по истории церкви и культуры, а также нарративные источники религиозного содержания и светского характера. В основном они содержат информацию о Гетманщине XVII-XVIII вв., Запорожской Сечи, национально-освободительных движениях и казацких войнах, отображают социально-экономические процессы, касаются церковной истории и религиозных течений, освещают историю украинской культуры.

В процессе исследования установлены принципы и методы археографической обработки источников на страницах ЧИОНЛ; выяснены особенности публикации источников; определены принципы их отбора и тематическая направленность.

Документальные публикации ЧИОНЛ были направлены на распространение в обществе национальных традиций и культурного достояния украинского народа.

Анализ публикаций свидетельствует о разнообразии методов передачи текста источника на страницах ЧИОНЛ, что объясняется общим уровнем развития археографической науки конца XIX в.

На основании широкого круга архивных материалов и опубликованных источников освещена роль журнала в процессе развития и формирования украинской археографии на рубеже XIX-XX вв., его место в научной и культурной жизни Украины данного периода и вклад в расширение источниковедческой базы истории Украины.

Археографическая деятельность ЧИОНЛ внесла существенный вклад в украинскую археографию, в частности, и культуру украинского народа, в целом. Журнал издавался до 1914 г. и оставил значительное научное наследие в виде опубликованных архивных источников и специальных исследований по истории Украины, заметно повлияв на разработку принципов публикации источников, направлений и форм археографических изданий, которые впоследствии стали основой деятельности Археографической комиссии ВУАН и современной Археографической комиссии НАН Украины.

Ключевые слова: Историческое общество Нестора-летописца, «Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца», археография, источниковедение, исторический источник.

Kruglova L.B. The publication of the history of Ukraine sources in the historical journal "Readings in the Historical Society of Chronicler Nestor" (1879-1914). - Manuscript.

The candidate of History dissertation in speciality 07.00.06 - Historiography, source studying and special historical subjects. - Kyiv National University Taras Shevchenko. - Kyiv, 2009.

The dissertation analyses the archaeographical activities of the historical journal "Readings in the Historical Society of Chronicler Nestor" (1879-1914), the Scientific Society of Chronicler Nestor publication. The following written sources on the history of Ukraine have been researched in the dissertation: documentary publications on the socio-economic and political history, the history of the church and culture, as well as narrative sources of religious and secular nature.

The research has established the principles and methods of archaeograpohical processing the sources in RNCHS; has clarified the peculiarities of sources publication, has determined the principles of their selection and the thematic focus.

The role of the journal in the development process and the formation of Ukrainian Archaeography at the end of the XIX and the turn of the XX centuries, its role in the scientific and cultural life of Ukraine of that period and contribution to the expansion of Ukrainian history source base have been highlighted in the research on the basis of a wide range of archival and published sources.

Key words: Historical Society of Chronicler Nestor, «Readings in the Historical Society of Chronicler Nestor», archaeography, source studying, historical source.

Размещено на Allbest.ru