У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт та предмет дослідження, хронологічні й територіальні межі, сформульовано мету та завдання, окреслено наукову новизну й практичне значення роботи.

Перший розділ "Історіографія та джерельна база проблеми” складається з двох підрозділів у яких здійснено аналіз та осмислення історіографії та джерельної бази питання. У першому підрозділі "Історіографія проблеми” проведений огляд історіографічного доробку. Історіографію проблеми умовно можна поділити на такі групи:

1) праці періоду ХІХ ст. - 1917 р.;

2) дослідження істориків (1917-1991 рр.);

3) українська література з питань митної справи 1991-2008 рр. і 4) творчий доробок російських дослідників (1991-2008 рр.).

Велике значення для вивчення історії митної справи має історична література ХІХ ст. Серед її авторів варто відзначити К. Лодиженського, який на підставі власного досвіду роботи у департаменті митних зборів та використаних архівних джерел простежив історичний шлях митної служби Росії Лодыженский К.Н. История русского таможенного тарифа / К.Н. Лодыженский. - Челябинск, 2005. - 430 с. . Його статті про митні збори, структуру митних установ увійшли до Енциклопедичного словника Брокгауза та Ефрона Лодыженский К.Н. Таможенные пошлины / К.Н. Лодыженский // Энциклопедический словарь. - СПб., 1901 - Т. ХХХІІ "а”. - С. 582-585. . Там же вміщена стаття А.С. Ликошина "Митні порушення”, у якій автор дає визначення поняття "митні порушення”, класифікує їх за суб'єктом порушення та видом провадження, характеризує покарання, передбачені за те чи інше недотримання правил Лыкошин А.С. Таможенные нарушения / А.С. Лыкошин // Энциклопедический словарь. - СПб., 1901. - Т. ХХХІІ "а”. - С. 578-582. . Значний внесок у розробку теорії та практики митного протекціонізму зробив відомий російський вчений Д. Менделєєв Менделеев Д.И. Собрание сочинений: в 25 томах / Д.И. Менделеев. - М. - Ленинград, 1950. - Т. XVIII. - 644 с. . Свої погляди на митну політику він виклав у таких працях як "Толковый тариф, или исследование о развитии промышленности России в связи с ее общим таможенным тарифом 1891 г." (1892 р.), "Заветные мысли" (1905 р.), "К познанию России” (1906 р.). У роботах С. Вітте у яких поєднувався теоретичний й практичний досвід - "Принципы железнодорожных тарифов по перевозке грузив” Витте С.Ю. Собрание сочинений и документальных материалов: в 5 т. / С.Ю. Витте. - М.: Наука, 2002. - Т. 1. - Кн. 1: Пути сообщения и экономическое развитие России. - 608 с. , "Национальная экономия и Фридрих Лист” Витте С.Ю. Национальная экономия и Фридрих Лист / С.Ю. Витте // Вопросы экономики. - 1992. - № 2. - С. 143-160; № 3. - С. 139-148. , - розкрито ідею й систему нового тарифного регулювання роботи залізничних шляхів за допомогою економічних законів попиту та пропозиції, значну увагу звернено на діяльність прикордонних залізничних шляхів на кордоні з Австро-Угорською імперією й функціонування митних агентств на прикордонних станціях. Праця К. Скальковського "Внешняя политика России и положение иностранных держав” Скальковский К. Внешняя политика России и положение иностранных держав / Костянтин Скальковский. - СПб., 1897. - 564 с. розкриває основні аспекти зовнішньої політики Російської імперії, зокрема, акцентує увагу на розвитку взаємовідносин між Росією і Німеччиною, Росією і Австро-Угорщиною.

На початку ХХ ст. з'являються праці, автори яких ставили за мету проаналізувати митну політику як важливий елемент існування держави з найдавніших часів, дослідити процес появи митних зборів.І. Кулішер у працях "Очерках по истории таможенной пошлины" (1903 р.) Кулишер И.М. Очерки по истории таможенной пошлины / И.М. Кулишер. - СПб., 1903. - 51 с. та "Очерки истории русской торговки” (1923) Кулишер И.М. Очерки истории русской торговли / И.М. Кулишер. - СПб., 1923. - 317 с. звертає увагу на те, що держава при реформуванні митно-тарифного законодавства повинна враховувати регіональні інтереси торгово-промислових кіл країни, аналізує поняття "митні збори" і "мито”, а також види митних зборів, узагальнює процес становлення протекціоніської митної політики у зарубіжних країнах. Інший дослідник - М. Соболев доводить, що Росія у останній чверті ХІХ ст., проводячи протекціоністську митну політику, звернула з світового магістрального економічного шляху розвитку Соболев М.Н. Таможенная политика России во второй половине ХІХ века / М.Н. Соболев. - Томск, 1911. - 698 с. . Великий внесок у дослідження економічної історії Російської імперії зробив С. Покровський Покровский С.А. Внешняя торговля и внешняя торговая политика России / С.А. Покровский. - М., 1947. - 395 с. . Він простежив розвиток зовнішньої торгівлі у ХІХ - початку ХХ ст. у відповідності до державної політики.

Представники радянської історіографії у своїх дослідженнях активно вивчали соціально-економічну історію України та Росії. Для дослідників митної політики першої чверті ХХ ст. було характерним визначення митного тарифу, який був головним її чинником. Фактично вони пов`язували появу митної справи й формування митної політики з появою такого виду державної діяльності у сфері регулювання торговельної діяльності, як митний тариф. Цю точку зору також відстоював Н. Шапошніков Шапошников Н.Н. Таможенная политика России до и после революции / Н.Н. Шапошников. - М. - Л., 1924. - 73 с. . Яскравим представником радянської історичної школи є П. Лященко, який приділив увагу у своїй роботі Лященко П.І. Історія народного господарства СРСР / П.І. Лященко - К., 1952. - Т. ІІ. - 687 с. , серед іншого, питанням експортного ринку і зовнішньої торгівлі, а також митної політики. Автор підкреслював, що експортний ринок взагалі і особливо експорт сільськогосподарських продуктів мали велике значення в економіці капіталізму і капіталістичного ринку Лященко П.І. Вказана робота. - С. 130. . Крім того, дослідник охарактеризував етапи становлення митної політики протекціонізму Лященко П.І. Вказана робота. - С. 179-182. . До аналізу експортного та імпортного потенціалів України кінця ХІХ ст. звертається І. Гуржій у монографії "Україна в системі загальноросійського ринку у 60-90-ті рр. ХІХ ст. ” Гуржій І.О. Україна в системі всеросійського ринку 60-90-х рр. ХІХ ст. / І.О. Гуржій. - К., 1968. - 189 с. . Автор послідовно обґрунтовував наукову позицію, згідно з якою політика протекціонізму позитивно впливала на українську економіку, надаючи їй можливість використовувати величезні ринки Російської імперії. Характеристику розвитку капіталізму на Україні у 60-90-ті рр. ХІХ ст. подає у своїй роботі В. Голобуцький Голобуцький В.О. Економічна історія Української РСР. Дожовтневий період / В.О. Голобуцький. - К., 1970. - 288 с. . Історію та причини виникнення контрабанди, способи приховування контрабандних товарів, характеристику основних положень законодавства про митні порушення подає у своїй праці "У таможенного барьера" Б. Угаров Угаров Б. У таможенного барьера / Борис Угаров. - М.: Международ. отношения, 1975. - 212 с. . Фундаментальною щодо історії митної служби є робота радянського вченого Л. Маркова Марков Л.Н. Очерки по истории таможенной службы / Л.Н. Марков. - Иркутск,1987. - 160 с. . У ній простежено історію митної справи від найдавніших часів до 1917 р. Автор акцентував увагу на основних рисах митної політики зарубіжних країн, проаналізував процес здійснення митної справи у Росії. Осередком дослідження митної справи на території Поділля став Кам'янець-Подільський педагогічний інститут. Низка статей викладацького складу інституту розкриває питання місця регіону в системі західноєвропейського капіталістичного ринку, створення митних установ Російської імперії на території Поділля. Зокрема, у статтях М. Кукурудзяка звернуто увагу на створення та функціонування митних установ Російської імперії на території краю, проаналізовано діяльність Ісаковецької митниці у здійсненні зовнішньої торгівлі Російської держави, у тому числі структуру експорту та імпорту Кукурудзяк М.Г. З історії Ісаковецької митниці / М.Г. Кукурудзяк // Проблеми економічної географії Поділля: наук. конф.: тези доповідей. - Кам'янець-Подільський, 1988. - С. 138-139; Кукурудзяк М.Г. Поділля в системі західноєвропейського капіталістичного ринку в другій половині ХІХ ст. / М.Г. Кукурудзяк // Культура Поділля: історія і сучасність: матеріали наук. - практ. конф., (Хмельницький, 27-29 серпня 1993 р.). - Хмельницький, 1993. - С. 315-316. .

У 1990-ті роки, у зв'язку зі змінами у соціально-економічній сфері суспільства, які відкрили шлях новим оцінкам ролі й місця митної політики в економічному житті держави, спостерігається збільшення зацікавленості вчених різними аспектами митної справи. Першим кроком на шляху до вивчення історії митної справи стала поява монографії В. Чорного "Україна і митна справа” Чорний В. Україна і митна справа / Валерій Чорний. - К.: КВІЦ, 2000. - 348 с. . Автор на основі історичних довідок та архівних документів розкриває діяльність українських митників від часів зародження митної справи до початку 2000 р. Другим кроком слід вважати узагальнюючу працю "Історії митної справи в Україні" за редакцією П. Пашка Історія митної справи в Україні / [К.М. Колесников, О.М. Морозов, Г.М. Виноградов та ін.]; за ред. П.В. Пашка. - К.: Знання, 2006. - 606 с. . У якій розглядається еволюція митної діяльності на території нашої держави від найдавніших часів до сучасності. Вивченням історії кордонів та діяльності прикордонних військ України займається М.І. Кабачинський. Зокрема, у своїй монографії "Історія кордонів та прикордонних військ України” Кабачинський М.І. Історія кордонів та прикордонних військ України / М.І. Кабачинський. - Хмельницький: Вид-во Хмельницької міської друкарні, 2000. - 216 с. автор досліджує питання встановлення кордонів, створення та функціонування прикордонної варти, яка була складовою до початку 1890-х рр. митного відомства, також торкається порушень митного законодавства, подаючи способи приховування контрабандних товарів. У роботі А.П. Павлова, К. Є. Гальського "Торговельна і митна справа в Києві у ІХ-ХІХ ст. ” у кількох розділах знаходимо інформацію, яка стосується досліджуваного періоду. У розділі VI звернуто увагу на взаємостосунки між поліцією, жандармерією та митною службою у боротьбі з митними порушеннями на початку ХХ ст. Павлов А.П. Торговельна і митна справа в Києві у ІХ-ХІХ ст. / А.П. Павлов, К. Є. Гальський. - К.: ЛАТ&К, 2008. - С. 160. Зроблено спробу охарактеризувати заходи для подолання негативних проявів серед особового складу митниць у розділі VII "Кадри російських митниць в Україні. Склад і структура митних установ Києва” Павлов А.П. - Вказана робота. - С. 181-186. . Питанням діяльності митних установ присвячено низку статей, які опубліковані у сучасних періодичних виданнях. Дослідник митної справи Правобережної України М. Полюляк у своїх напрацюваннях Полюляк М. Боротьба з контрабандою митницями Радзивилівського митного округу у ХІХ столітті / Микола Полюляк // Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи їх вирішення: матеріали наук. - практ. конф., (м. Дніпропетровськ, 20-21 листоп. 2003 р.) - Д., 2003. - С. 199-201; Полюляк Микола. Організаційна структура управління митною справою на Правобережній Україні в ХІХ ст. / Микола Полюляк // Вісн. Акад. митної служби України. - 2002. - № 2. - С. 145-147; Полюляк Микола. Особливості розвитку митної справи на Поділлі наприкінці ХVІІІ - протягом ХІХ ст. (історичний аспект) / Микола Полюляк // Вісн. Акад. митної служби України. - 1999. - № 2. - С. 75-79. розглядає особливості розвитку митної справи на Поділлі наприкінці ХVІІІ - протягом ХІХ ст.; організаційну структуру управління митної справою на Правобережній Україні, правда, дослідження доводить до 40-х років ХІХ ст., зупиняючись лише на соціальному забезпеченні працівників митних установ у 1912 році; питання боротьби з контрабандою митницями Радзивилівського митного округу у ХІХ ст. Характеризуючи діяльність митних установ він наводить статистичні дані про надходження митних зборів від митниць Поділля, структуру експорту та імпорту, затримання контрабандних товарів, показує процедуру митного огляду. Статті О. Морозова Морозов О. Митна статистика, як важливий елемент в дослідженні митної політики ХІХ - поч. ХХ ст. / Олег Морозов // Митна справа. - 1999. - № 6. - С. 20-23; Морозов Олег. Митний захист цукрової промисловості на початку XX ст. / Олег Морозов // Борисфен. - 1999. - № 4. - С. 8-9; Морозов Олег. Митні органи в системі державної безпеки Російської імперії останньої чверті ХІХ - початку ХХ ст. / Олег Морозов // Вісн. Акад. митної служби України. - 2005. - № 2. - С. 111-119; Морозов Олег. Правове забезпечення митної справи і політики на території українських губерній наприкінці ХІХ - на поч. ХХ ст. / Олег Морозов // Грані. - 2000. - № 6. - С. 26-31; Морозов Олег. Становлення протекціоністської ідеології в Росії у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. / Олег Морозов // Грані. - 2001. - № 5-6. - С. 68-73; Морозов Олег. Теоретико-методологічні аспекти дослідження історії митної справи / Олег Морозов // Актуальні проблеми підготовки фахівців для митної служби на сучасному етапі: матеріали міжнар. наук. - практ. конф., (Дніпропетровськ, 31 березня - 1 квітня 2005 р.). - Д., 2005. - С. 139-140. проливають світло на такі важливі питання як теоретико-методологічні аспекти дослідження історії митної справи, митна статистика, митний захист цукрової промисловості, на митні органи в системі державної безпеки Російської імперії, правове забезпечення митної справи і політики на території українських губерній, становлення протекціоністської ідеології в Росії.

Не залишається поза увагою проблема дослідження митної справи й у російських дослідників. Центром зосередження зусиль у цьому напрямку стала Російська митна академія, де з проблем, які розглядаються дисертантом, були видані роботи Н. Беляєвої "От порто-франко к таможне: очерк региональной истории российского протекционизма” Беляева Н.А. От порто-франко к таможне: очерк региональной истории российского протекционизма / Н.А. Беляева. - Владивосток: Дальнаука; ВФ РТА, 2003. - 213 с. , Ю. Кисловського "История таможни Государства Российского.907-1995” Кисловський Ю.Г. История таможни Государства Российского 907-1995 / Ю.Г. Кисловський. - М.: Автор, 1995. - 276 с. . Аналіз історіографії питання засвідчив таке:

праці дослідників періоду ХІХ ст. - 1917 р. виконували роль ідеологічного підґрунтя зміни курсу митної політики, вони зосереджували увагу сучасників на окремих проблемних питаннях впровадження цієї політики у життя. При розгляді історіографії зазначеного періоду доцільно виокремити два напрямки досліджень:

1) з'ясування питань щодо теоретичних засад митної політики,

2) роботи у яких поєднувався теоретичний і практичний досвід щодо здійснення митної справи;

дослідження (1917-1991 рр.) включають у себе дві групи робіт, а саме: автори досліджень першої групи визначали історію митної політики як показник внутрішнього економічного стану країни, митна політика розглядалась у контексті становлення класів індустріальної доби, а також внутрішньополітичної боротьби, що велася на рубежі століть у Російській імперії і до другої групи можна віднести напрацювання, що стосуються суто історії митної справи;

українська література з питань митної справи 1991-2008 рр. цікава новими оцінками ролі й місця митної політики в економічному житті держави й суспільства. Українських авторів все більше цікавить процес зародження і становлення митної справи на території України (окремих населених пунктах, вплив митної політики протекціонізму на соціально-економічний розвиток українських губерній;

для творчого доробку російських дослідників (1991-2008 рр.) характерним є те, що автори зосереджуються на аналізі загальних проблем ефективності митної політики Росії у ХІХ - початку ХХ ст. і майже не звертають увагу на роль і місце регіонів імперії у контексті цієї політики, а саме українських губерній.

У другому підрозділі "Характеристика джерел” вказано на те, що джерельна база дисертаційного дослідження досить різноманітна. Згідно з сучасною класифікацією, джерела можна поділити на такі основні групи:

1) законодавчі акти;

2) діловодна документація;

3) періодична преса;

4) статистичні матеріали. До першої групи належать законодавчі акти, а саме: "Полное собрание законов Российской империи”, "Свод законов Российской империи”, "Сборник узаконений и циркуляров по таможенной части”. У яких в хронологічній послідовності подані всі чинні закони і підзаконні акти, які стосувалися митної справи (Митні статути, Митні тарифи, документи і коментарі до них), торгівельні угоди та договори, законодавство щодо реформування тарифної системи залізниць, нормативні документи, які регламентували діяльність департаменту митних зборів, відомчі матеріали, аналіз яких дозволяє з'ясувати проблеми митного відомства того часу, основні тенденції кадрової політики департаменту. Друга група джерел - діловодна документація. Основу джерельної бази дисертації склали документи Центрального державного історичного архіву України в м. Києві, Державних архівів Вінницької, Житомирської та Хмельницької областей. Загалом у роботі використано більше 500 справ із 20 фондів зазначених архівів. Важливим джерелом для дослідження зазначеної проблеми є публікації у періодичній пресі, які належать до третьої групи джерел. Вони, зокрема, проливають світло на стан торговельно-економічних відносин і митну політику в регіоні. Так, не можна обійти увагою матеріали й документи з історії краю, огляди місцевої промисловості, сільського господарства й торгівлі, опубліковані у "Киевских губернских відомостях”. Газета "Экономическая жизнь Подолии" цікава тим, що друкувала статистику про експорт товарів з Подільської губернії, матеріали про обговорення митно-тарифних питань громадськістю. Про випадки таємного перетину кордону інформувала газета "Подолия”. Четверту групу складають статистичні збірники, опублікованих у різні часи, вивчення яких відіграє важливу роль у відтворенні історії митної справи Правобережної України. Серед них: "Статистические сведенья о Подольской губернии за 1862, 1863 и 1864 годы”, "Отчет Подольского статистического комитета за 1886 г.", "Военно-статистическое обозрение Волынской губернии”, "Обзор внешней торговли России по европейским и азиатским границам”, "Памятные книги" та "Обзоры губерний”. Проаналізувавши наявну літературу, архівні джерела, збірки документів і матеріалів, тогочасну періодику авторка дійшла висновку, що вони мають значний інформаційний потенціал, цілком достатній для того, щоб розв'язати поставлені завдання і досягти сформульованої у дослідженні мети.

Другий розділ "Структура, управління та кадрове забезпечення митних установ Російської імперії, розташованих на Правобережній Україні (60-ті рр. ХІХ ст. - 1914 р.) ” складається з двох підрозділів, у яких розглядається один із аспектів розвитку митної справи Російської імперії на території Правобережної України, а саме удосконалення структури та управління митного відомства, підвищення вимог до якості особового складу митних установ. У підрозділі 2.1 "Удосконалення структури та управління митних установ" відзначається, що у 60-х рр. ХІХ - до 1914 р. відповідно до вимог часу відбулася спроба удосконалити механізм управління митними установами шляхом проведення двох реформ у 1864 та 1912 рр., збільшилась кількість митних установ Правобережної України, завершився процес формування системи митних установ Російської імперії на території краю. Кількість штатних одиниць визначалась відповідно до інтенсивності товаро - і пасажиропотоку через ту чи іншу ділянку кордону, де розташовувалась митна установа. Структура митниць була оптимальною, цілком задовольняла вимоги, які ставилися державною владою Російської імперії до зазначених установ щодо посилення національної безпеки, забезпечення надходжень до державного бюджету країни. У підрозділі 2.2 "Кадровий склад митних установ" зазначено, що розвиток капіталізму у пореформений період, збільшення обсягів внутрішньої і зовнішньої торгівлі, ставили перед митними установами підвищені завдання, ефективність виконання яких залежала від кадрової політики, яку проводив департамент митних зборів у 60-х рр. ХІХ - 1914 р. Вона була спрямована на: вироблення вимог до кандидатів на службу до митних установ; запровадження системи митної освіти, а саме: практикуванням ознайомлювального періоду (стажування на посаді), складання іспиту або навчання в інституті кандидатів на посади по митному відомству (формування кадрового резерву); удосконалення порядку проходження служби працівниками митних установ; формування морально-етичних якостей митарів, а відтак - на запобігання контрабанди. Для попередження та боротьби з службовими порушеннями удосконалювалася система покарань у бік збільшення суворості за зловживання та закріплювалися вимоги до етики поведінки митників. Законодавством було чітко визначено види службових порушень та покарання за них, починаючи від штрафів, відсторонення від посади - до звільнення з митної служби "без прошения”, заслання на каторжні роботи.

Третій розділ "Основні засади митної політики Російської імперії 60-х рр. ХІХ ст. - 1914 р. та її реалізація на території регіону" містить два підрозділи, в яких досліджуються питання запровадження митної політики протекціонізму, стану економіки краю в умовах становлення ринкової економіки, здійснення фіскальної функції митними установами Правобережжя, покращенням здійснення митного контролю та митного оформлення. У підрозділі 3.1 "Митна політика протекціонізму як складова системи державного регулювання Росії, її вплив на економіку Правобережної України" показано, що в умовах становлення ринкової економіки відбувався процес переосмислення ролі митної політики, як елементу системи державного регулювання - сформувався новий погляд на митний протекціонізм. Керівництво Російської держави з 70-х рр. ХІХ ст. втілювало у життя новий курс на заохочення розвитку національної економіки і її захист від іноземної конкуренції шляхом встановлення високого мита на ввезені до країни товари або заборони ввезення товарів. Саме на території українських губерній, Правобережжя зокрема, уперше було апробовано теоретичні засади митної політики покровительства. Митний протекціонізм мав неоднозначний вплив на економіку краю. Під протекцію держави потрапили в основному ті галузі, які були поширеними на теренах губерній (вирощування зернових і технічних культур, гуральництво тощо), що дозволило створити розвинуті спеціалізовані райони цукрової та харчової національної промисловості. Проте економіка регіону мала переважно аграрний характер. Вагомим був обсяг правобережних губерній у загальноросійському експорті хлібних культур та цукру. Але вивезення за кордон відбувалося шляхом нееквівалентного обміну у зовнішній торгівлі, що накладало відбиток на матеріальне становище населення.

У підрозділі 3.2 "Забезпечення надходжень митних зборів до державного бюджету та зміни у порядку здійснення митного контролю” зазначено, що в результаті діяльності митних установ Правобережної України бюджет Російської імперії отримував значні надходження. Законодавче забезпечення досліджуваного періоду було спрямоване на збільшення митного прибутку (Митні тарифи 1868, 1891, 1903 рр., додатковий збір і збільшення ставок мита по окремих товарах у 1880-х рр.). Митні установи, розташовані на території правобережних губерній, відзначалися стабільністю митного прибутку, що ще раз вказує на актуальність торгівлі теренами Правобережної України.

Порядок пропуску громадян і товарів через митний кордон України був чітко визначений відповідно до Митного статуту, інструкцій, циркулярів, циркулярних приписів та розпоряджень департаменту митних зборів. Жителям прикордонних населених пунктів надавались пільги у переміщенні товарів - не надавали свідоцтв на право вивезення і здійснювали вивезення своєї сільськогосподарської продукції самостійно, а не через посередників. Це було зроблено з метою запобігання контрабанді. У досліджуваний період переглянуто також підхід до здійснення митного огляду, а саме щодо відповідальності за його здійснення. Якщо до 1913 р. у здійсненні митного контролю брали участь митні оглядачі, члени загального засідання митниці та черговий чиновник, то з 1 січня 1913 р. відповідальність за правильність застосування Митного тарифу при нарахуванні мита з товарів лягала на одну особу - контролера.

У четвертому розділі "Реалізація поліційних функцій митними установами Правобережжя і державний контроль за здійсненням митних операцій” висвітлено питання боротьби з порушеннями митного законодавства, контролю за діяльністю митних установ та здійснення діловодства митної справи.

У підрозділі 4.1 "Митні порушення: законодавче регулювання, особливості контрабандного промислу та боротьби з ним" доводиться, що митні порушення загалом, і контрабандний промисел зокрема та боротьба з ними на Правобережній Україні впродовж досліджуваного періоду були важливою складовою внутрішньої політики царського режиму. Протекціоністська митна політика у поєднанні з нечіткістю тогочасної нормативної бази та недосконалим законодавством з питань попередження контрабанди, серед іншого, сприяли розквіту цього небезпечного явища. На австро-угорському кордоні спостерігалася стійка тенденція до збільшення кількості митних порушень, а Радзивилівський митний округ займав лідируючі позиції щодо кількості затриманих контрабандистів. У відповідь на такий стан справ, керівництво Російської імперії проводило ряд заходів.

Продовжували розвивати законодавчу базу щодо покарань за митні порушення. У досліджуваний період її особливість полягала у тому, що розроблена система була спрямована на покарання, а не на попередження митних порушень. Грошові стягнення, конфіскація, ув'язнення до виправних арештантських відділень на термін в залежності від тяжкості вчиненого порушення, виправні роботи застосовували як покарання по факту контрабандної операції. Для боротьби з контрабандним промислом на території Правобережжя ввели спеціальний вид покарання - виселення порушників спочатку за 5-50 верст, а потім - 100 верст від кордону. Розширювали повноваження митних установ щодо провадження справ про порушення митних правил.

Але, не зважаючи на ряд заходів, що вживалися для боротьби з незаконним переміщенням товарів, обсяги контрабанди не зменшувалися. Значна частина жителів прикордонних населених пунктів займалися контрабандними операціями як ремеслом, що приносить значні прибутки. Найчастіше переміщували поза митним контролем або з приховуванням від нього товари широкого вжитку, продукти харчування, зокрема підакцизні товари (серед них найчастіше спирт). Це пояснюється тим, що на ці товари встановлювалися, відповідно до Митного тарифу, значні митні ставки. Для досліджуваного періоду характерним є розквіт політичної контрабанди, що можна пов'язати з політичними подіями у державі. Переміщення предметів, які небезпечні з точки зору існуючого державного устрою набуває такого розмаху, що навіть процес митного огляду спрямовували не стільки на встановлення законності переміщення дозволених до ввезення товарів, скільки пошуку контрабанди і заборонених предметів. Після політичних подій 1905-1907 рр. методи боротьби з незаконним переміщенням предметів, що небезпечні для державного устрою стали більш жорсткішими - ввели заборону перебувати у Південно-Західному краї особам, які мали зв'язки з політичними емігрантами за кордоном, посилювався нагляд за переправленням небезпечної літератури. Боротьбу з контрабандою здійснювали також прикордонна і корчемна варта.

У підрозділі 4.2 "Контроль за діяльністю митних установ, діловодство здійснення митної справи” з'ясовано, що у 60-х рр. ХІХ ст. - на початку ХХ ст. було сформовано систему здійснення контрольних заходів щодо митних установ за схемою: департамент митних зборів виконував керування та координацію проведення перевірок, узагальнення результатів, визначення заходів на усунення недоліків; начальники митних округів - проведення перевірок, аналіз результатів, керування заходами щодо усунення недоліків; управляючі митницями - проведення перевірок, аналіз результатів, вжиття заходів на усунення недоліків; представники державних установ у межах компетенції - проведення перевірок, інформування керівництва митних установ.

Форми контролю були трьох видів, а саме: періодичні ревізії, ревізії за фактом або подією, раптові, незаплановані ревізії. При проведенні ревізії будь-якого виду особлива увага зверталася на організацію діловодства митної установи. Всі документи митної установи, відповідно до вимог законодавства, поділяли на 6 груп: загальних зборів, канцелярії, бухгалтерії та каси, пакгаузу, господарської частини та перехідні книги, які надсилались департаментом митних зборів. Обсяги їх були значні - понад 150 найменувань обов'язкових, ведення яких регламентувалося розпорядженнями департаменту митних зборів, керівництвом територіального органу управління. Крім того, були документи ініціатором ведення яких виступала митна установа.

У результаті проведеного наукового дослідження автор виносить на захист наступні висновки і положення: