Зміни в духовно-культурному житті українського селянства в період хрущовської "відлиги"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

УДК 94(477) "1953/1964" - 058.244

Спеціальність 07.00.01 - історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

ЗМІНИ В КУЛЬТУРНО-ДУХОВНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛЯНСТВА В ПЕРІОД ХРУЩОВСЬКОЇ "ВІДЛИГИ"

Федоренко Яніна Анатоліївна

Черкаси - 2009

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі новітньої історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Морозов Анатолій Георгійович, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, завідувач кафедри новітньої історії

Офіційні опоненти:

- доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Даниленко Віктор Михайлович, Інститут історії України НАН України, завідувач відділу історії України другої половини ХХ ст.

- кандидат історичних наук, доцент Лубко Інна Миколаївна, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, доцент кафедри теорії та історії держави і права

Захист відбудеться "20" травня 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.01 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченко, 81, кім.211.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22).

Автореферат розісланий "17" квітня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук, доцент Корновенко С.В.

Анотації

Федоренко Я.А. Зміни в духовно-культурному житті українського селянства в період хрущовської "відлиги". - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 - історія України. - Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького. - Черкаси, 2009.

У дисертації на основі аналізу різнопланових історичних та історіографічних джерел досліджено особливості культурно-духовного життя українського села у період хрущовської "відлиги".

У роботі проаналізовано основні форми і методи діяльності культурно-просвітницьких закладів у сільській місцевості протягом 1953-1964 рр., вивчено принципи роботи сільських бібліотек, становлення кіномережі на селі в зазначений період. Виявлено позитивні та негативні сторони розвитку сільської освіти у середині 1950-х - на початку 1960-х років.

Автор дослідила зміни, які відбулися у соціально-побутовій сфері українського села. Зокрема, розкрито налагодження системи ремонтних майстерень, будівництво сільського житла, покращення благоустрою селян.

З'ясовано особливості церковно-релігійного життя українського села в період "відлиги", висвітлено роль державного фактора у формуванні нових традицій, звичаїв та свят на селі.

Дисертантка виявила вплив хрущовської "відлиги" на формування талановитих особистостей, вихідців із українського села.

За результатами наукового дослідження зроблено узагальнення та висновки стосовно кардинальності змін у культурно-духовному житті українського селянства, які відбулися в період хрущовської "відлиги".

Ключові слова: лібералізація, "відлига", культурно-духовний розвиток, будинок культури, бібліотека, освіта, виробниче навчання, кіномережа, побутове обслуговування, громадське харчування, релігія, традиційна обрядовість, творча особистість, художня студія.

Федоренко Я.А. Изменения в культурно-духовной жизни украинского крестьянства в период хрущевской "оттепели". - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Черкасский национальный университет им. Б. Хмельницкого. - Черкассы, 2009.

В работе на основе анализа разноплановых исторических и историографических источников исследованы особенности культурно-духовной жизни украинского села в период хрущевской "оттепели".

В диссертации проанализированы основные формы и методы деятельности культурно-образовательных учреждений в сельской местности, показаны принципы работы сельских библиотек, развитие сельской кинофикации в этот период. Исследованы позитивные и негативные стороны развития сельского образования в средине 1950-х - в начале 1960-х годов.

Автор изучила изменения в социально-бытовой сфере украинского села. В частности, раскрыто улучшение системы ремонтных мастерских, строительство крестьянских домов.

Диссертантка определила особенности церковно-религиозной жизни украинского села в период хрущевской "оттепели", а также роль государственного фактора в формировании новых традиций, обрядов и праздников в сельской местности.

В работе освещено влияние хрущевской "оттепели" на формирование талантов, выходцев из украинского села.

По результатам научного исследования сделаны теоретические обобщения и выводы относительно кардинальных изменений в культурно-духовной жизни украинского крестьянства, которые прошли в период хрущевской "оттепели".

Ключевые слова: либерализация, "оттепель", культурно-духовное развитие, дом культуры, библиотека, образование, производственное обучение, киносеть, бытовое обслуживание, общественное питание, религия, традиционная обрядность, художественная студия, творческая личность.

Fedorenko Y.A. Changes in Spiritual and Cultural Life of Ukrainian Peasants In the period of Khrushchev's Thaw. - Manuscript.

Thesis submitted for the Candidate of Sciences Degree in the speciality 07.00.01 - history of Ukraine. - Cherkasy B. Khmelnitsky National University. - Cherkasy, 2009.

On the basis of various historical sources both archival and published: state bodies' documents, statistics' data, current office-work documents peculiarities of cultural and spiritual life of Ukrainian peasants in the period of Khrushchev's "thaw" were researched.

Main forms and methods of the activity of cultural-enlightening institutions in the rural area during 1953-1964 were analyzed in the thesis, principles of rural libraries and cinema bodies' activity in the given period were shown. Positive and negative sides of rural education development in the middle of 1950s-the beginning of 1960s were found out.

The changes which happened in the social-routine conditions of the rural population were studied: organization of repair shops system, building in the country, improvement of well-being of peasants. Peculiarities of religious life of the Ukrainian village in the "thaw" period were found out, and the role of the state factor in the formation of new traditions, customs and holidays in the country was proved.

For the first time in the general historical discourse the influence of the "thaw" period on the formation of gifted personalities, born in Ukrainian villages, was analyzed.

According to the results of the scientific research generalizations and conclusions as to the great changes, which happened during Khrushchev's "thaw" period, in the cultural-spiritual life of Ukrainian peasants were made.

Key words: liberalization, "thaw", cultural-spiritual development, community house, library, education, cinema web, public catering, public services, professional training, religion, traditional rites, creative personality, art studio.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасне національно-державницьке відродження України позначене становленням і розвитком політично стабільної, економічно міцної, та культурно розвинутої демократичної держави. У цьому зв'язку невідкладним є радикальне оновлення всіх сторін життя українського села, у тому числі піднесення рівня його матеріальної і духовної культури. Це пов'язано з тим що культура українського села - важлива складова світового культурного простору. На відміну від європеїзованої культури міст, культура села завжди вирізнялася своєю оригінальністю, глибокою національною сутністю, здатністю пронести свої духовні традиції через віки. Упродовж усієї історії України саме селянство виступало головним носієм унікальної самобутньої культури нашого народу, оберегом традиційних та духовних цінностей українства.

Однак на сучасному етапі культура села перебуває в критичному стані. Дефіцит коштів насамперед негативно позначається на функціонуванні сільських культурно-освітніх закладів. Так, відсутність належного фінансування зумовила те, що значна кількість сільських бібліотек, клубів, дитячих садків, шкіл працюють або напів своїх можливостей, або закриті. Як наслідок, елементарні культурні потреби більшості жителів сільської місцевості практично не задовольняються.

Для вироблення основ сучасної політики виходу з критичної ситуації, що склалася в останні роки в культурній сфері села, цілком доречним є звернення до досвіду недалекого минулого. Його об'єктивний аналіз, на нашу думку, може стати в нагоді під час вирішення проблем у духовно-культурному житті сучасного українського села.

У цьому контексті значний інтерес викликає період хрущовської "відлиги". Незважаючи на половинчастий характер цієї доби, це був час глибоких змін у духовному та культурному житті українського села, його культурного відродження після важких років війни, репресій, голоду, перенапруження всіх фізичних сил у період післявоєнної відбудови народного господарства. Наукове осмисленні змін у культурно-духовному житті українського селянства у 1953-1964 рр. дозволить не лише доповнити знання з аграрної історії України другої половини ХХ ст., а і окремі позитивні моменти застосувати у сучасній практиці оновлення культурно-духовної сфери селянства України.

Отже, вказана тема дослідження має науково-практичне, загально-гуманітарне та суспільно-політичне значення, що і зумовлює її актуальність. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно наукової проблематики кафедри новітньої історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, вона органічно пов'язана з темою наукового пошуку Науково-дослідного інституту селянства Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького "Історичні форми ментальності, соціально-економічної та громадсько-політичної організації українського селянства" (номер державної реєстрації 0102U006796).

Об'єктом дослідження є культурно - духовне життя українського села у період хрущовської "відлиги".

Предмет дослідження - основні форми і методи реалізації концепції культурного будівництва на селі, а також зміни в селянському світогляді та побуті у 1953-1964 рр.

Хронологічні межі дослідження охоплюють 1953-1964 рр. Вибір нижньої хронологічної межі (1953 р.) зумовлений смертю Й. Сталіна, початком лібералізації суспільно-політичного життя в СРСР, УРСР; верхньої (1964 р.) - усуненням від державного керівництва М. Хрущова, згортанням "відлиги".

Територіальні межі дослідження. Опрацьовані матеріали стосуються території УРСР у кордонах 1953-1964 рр.

Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі виявленого комплексу джерел, здобутків історіографії дослідити зміни в духовно-культурному житті українського села в 1953-1964 роках, виявити прогресивні тенденції та прорахунки, що мали місце у політиці держави з культурного будівництва на селі в означений період. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких дослідницьких завдань:

– з'ясувати стан наукового вивчення теми, рівень і повноту забезпечення її джерельної бази;

– виявити вплив лібералізації суспільно-культурного життя в УРСР на українське село;

– дослідити діяльність культурно-просвітницьких установ, які функціонували в той час в українському селі;

– проаналізувати стан сільської освіти в окреслений період;

– розкрити зміни, що відбулися в побуті селян;

– вивчити церковне життя в сільській місцевості у 1953-1964 рр., зміни у святково-обрядовій сфері;

– розглянути процес формування творчої особистості в умовах сільської місцевості.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше на дисертаційному рівні зроблено спробу комплексного дослідження змін в культурно-духовному житті українського селянства в період хрущовської "відлиги";

- проаналізовано основні форми і методи діяльності культурно-просвітницьких закладів у сільській місцевості протягом 1953-1964 рр.;

- на основі широкого кола джерел, частину яких введено в науковий обіг вперше, досліджено принципи роботи сільських бібліотек, кінофікацію села;

- з'ясовано еволюцію системи сільської освіти в зазначений період;

- з урахуванням сучасних можливостей у доступі до джерельної бази, переосмислено стан благоустрою і побуту жителів сільської місцевості;

- науково осмислено політику владних структур стосовно церковно-релігійного життя на селі, розкрито роль державного фактора у формуванні нових традицій, звичаїв та свят на селі;

- вперше в загальноісторичному дискурсі проаналізовано вплив періоду хрущовської "відлиги" на формування талановитих особистостей в умовах українського села.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його фактологічний матеріал, результати та висновки можуть бути залучені для подальшого вивчення культурно-духовного розвитку українського селянства, а також для написання узагальнюючих праць із аграрної історії України, історії культури селянства України, до підготовки навчальних і навчально-методичних посібників, до читання лекційних курсів, спецкурсів і спецсемінарів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи обговорювалися на засіданнях кафедри новітньої історії Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, Ради Наукового товариства істориків-аграрників. Загальна концепція дослідження знайшла своє відображення у доповідях і повідомленнях на ІІ міжнародній конференції "Стратегічні питання світової науки - 2007" (Дніпропетровськ, лютий 2007 р.), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції "Науковий простір Європи - 2007" (Дніпропетровськ, квітень 2007 р.), на Міжнародній конференції "Динаміка наукових досліджень - 2007" (Дніпропетровськ, липень 2007 р.), Третіх (Міжнародних) Гуржіївських історичних читаннях (Черкаси, вересень 2007 р.), VІІ міжнародному симпозіумі з проблем аграрної історії (Черкаси, вересень 2008 р.), ІV міжнародній науково-практичній конференцій "Наукові дослідження - теорія та експеримент 2008" (Полтава, 2008 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації автором опубліковано 8 наукових статей, 4 з яких - у фахових виданнях, визначених переліками ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 4,6 друкованих аркушів.

Обсяг і структура дисертації зумовлені метою, завданнями, проблемно-хронологічним принципом дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, які включають дванадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (331 позиція). Загальний обсяг рукопису становить 225 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт та предмет дослідження, хронологічні та територіальні межі, сформульовано мету і завдання, окреслено наукову новизну і практичне значення роботи, повідомлено про її апробацію.

У першому розділі "Стан наукової розробки теми, джерельна база, теоретико-методологічні засади дослідження", який складається з трьох взаємопов'язаних підрозділів, проаналізовано історіографію, джерельну базу дослідження, розкрито його методологію. У першому підрозділі "Історіографія проблеми" наукову літературу з обраної нами для вивчення теми умовно поділено на радянську (початок 1950-х - кінець 1980х рр.) та сучасну (1991-2000-ні рр.). У радянському періоді нами виокремлено три підперіоди: 1953-1964 рр.; друга половина 1960-х - середина 1980-х рр.; друга половина 1980-х - 1990 рр.

Радянська історіографія містить значний фактологічний матеріал про культурно-духовний розвиток сільської місцевості Української РСР. Як правило, увага дослідників зверталася на висвітлення будівництва культурно-просвітницьких установ (клубів, будинків культури, бібліотек), методів та основних засад їхньої роботи, класифікації системи закладів освіти, розкриття принципу створення традиційної обрядовості радянського зразка тощо. Водночас автори свідомо замовчували існуючі тогочасні проблеми, акцентуючи лише на культурних досягненнях, критикуючи тільки прорахунки керівників владних структур нижчого (місцевого) рівня Опорні пункти партійних організацій. - К.: Політвидав України, 1964.; Кривоносова Л. Работа клубных учреждений по формированию комунистического мировоззрения / Л. Кривоносова. - М.: Профиздат, 1965.; Доходить до каждого (сборник статей). - М.: Советская Россия, 1964.; Приходите в наш клуб. - М.: Молодая гвардия, 1958.; Каким мы хотим видеть свой клуб. - М.: Советская Россия, 1964..

На початку 1960-х років, після ініційованої М.С. Хрущовим освітньої реформи, багато науковців звернулося до вивчення проблем тогочасної сільської школи. Вийшли змістовні роботи А. Бондара Бондар А. Розвиток суспільного виховання в Українській РСР 1917-1967 рр. / А. Бондар. - К.: Видавництво Київського університету, 1968., К. Колосової Колосова К. Школи України на новому етапі / К. Колосова. - К.: Радянська школа, 1960., Є. Березняка Березняк Е. Пути развития всеобщего образования на Украине / Е. Березняк. - К.: Радянська школа, 1964., О. Завадської Завадська О. Школи України в період перебудови системи народної освіти / О. Завадська. - К.: Радянська школа, 1964.. У них зіставлено розвиток загальної середньої шкільної освіти на селі до і після проведення реформи, обґрунтовано роль виробничого навчання у житті учнів.

На початку 1960-х років, у період інтенсивного житлового будівництва, було опубліковано декілька праць, присвячених розкриттю реалізації цього процесу в сільській місцевості. Поміж інших, ґрунтовністю вирізняється робота Л. Грачової Грачова Л. Селищне житлове будівництво в промислових районах УРСР (1918-1962) / Л. Грачова. - К.: Держбудвидав УРСР, 1963.. Автор подала основні відомості про селищне житлове будівництво у 1955-1962 рр. Проекти нових сільських будинків та їхній тогочасний вигляд містила брошура "Село міняє своє обличчя" Село міняє своє обличчя. - Львів: Книжно-журнальне видавництво, 1960..

В цілому, аналіз історіографії 1953-1964 рр. дає підстави твердити, що у період хрущовської "відлиги" більшість праць була вузькопрофільною. В узагальнюючих роботах основні сфери багатогранної сільської культури: освіта, заклади культури - висвітлювалися частково та епізодично.

У другій половині 1960-х рр. - середині 1980-х рр. у науковій літературі переважали теми, котрі стосувалися лише внеску партійного керівництва у розвиток духовно-культурної сфери українського селянства. Такий різкий контраст із попереднім історіографічним підперіодом був зумовлений змінами у політичному керівництві СРСР, поверненням до неосталінізму.

Структура сільського населення, характер відмінностей міста від села, перспективи розвитку культурної сфери на селі - ці та інші питання стали об'єктом наукового вивчення Ю. Арутюняна Арутюнян Ю.Социальная структура сельского населения СССР / Ю. Арутюнян. - М.: Мысль, 1971.. У працях П. Великого Великий П. Духовная жизнь советского села / П. Великий. - М.: Мысль,1982., Т. Кудриної Кудрина Т. Культура современной деревни / Т. Кудрина. - М.: Мысль, 1980., А. Воронцова Воронцов А. Культура современного села. Проблемы перспективы роста / А. Воронцов. М.: Лекция Л.(ЛГПИ), 1974. проаналізовано особливості культурно-духовного життя села. Автори відобразили лише досягнення радянського керівництва у культурно-духовній сфері українського села. Зміст цих робіт позначений впливом ідеологічної кон'юнктури.

Історіографічний процес другої половини 1980-х - 1990 рр. з обраної нами для вивчення теми позначений впливом процесів перебудови та "гласності". З'являються роботи, в яких висвітлено неординарну особистість М.С. Хрущова - центральної фігури періоду "відлиги", несправедливо забутої в часи перебування при владі Л.І. Брежнєва. Так, оперуючи широкою джерельною базою ленінградські історики зробили одну із перших спроб у радянській історіографії дослідити постать М.С. Хрущова на тлі епохи. Вони звернулися до аналізу не лише радянської політики в культурно-духовній сфері села, а і до характеристики радянського лідера як непересічної постаті. Таким же підходом позначена і робота Р. Медведєва Медведев Р.Н. С. Хрущев: Политическая биография / Р. Медведев. - М.: Книга, 1990., що побачила світ у 1990 р. Залучивши до дослідження раніше невідомі матеріали, автор ґрунтовно розкрив як політичну діяльність М.С. Хрущова, так і сутність, наслідки запроваджених ним реформ. Не обійшов історик у монографії увагою і заходи радянського керівництва в культурно-духовній сфері на селі.

Наприкінці 1980-х р. було опубліковано колективну монографію П. Панченка та В. Чишка Панченко П. Украинское село на путях научно-технологического прогреса: достижения и прощеты (1960-1980) УАН УССР Ин-т истории / П. Панченко, В.Чишко. - К.: Наукова думка, 1989., в якій охарактеризовано шлях українського села до науково-технічного прогресу, проаналізовано досягнення і прорахунки 1960-х - 1980-х рр. У роботі містяться відомості про кадрову ситуацію в українських селах у період хрущовської "відлиги". Історики чітко сформулювали причини, які зумовили дефіцит спеціалістів у сільській місцевості, гальмували культурно-духовний розвиток села.

Отже, аналіз історіографічних джерел 1950-х - 1990-х рр. за темою нашого дослідження дозволяє констатувати, що окремі аспекти цієї багатогранної проблеми відображено в науковій літературі. Водночас більшість монографій, публікацій радянського періоду історіописання позначена впливом на них політичної кон'юнктури, спрощеним підходом у висвітленні історії культурно-духовного життя українського селянства у період хрущовської "відлиги".

Сучасний етап розвитку історіографічної науки в Україні характеризується підвищеним інтересом науковців до аграрної історії України. Так, з історико-філософської позиції категорія селянства представлена у дослідженнях В. Нечитайла Нечитайло В. Українське селянство: важкий шлях до волі / В. Нечитайло. - НАН України ін-т українознавства ім. Крип'якевича, Кам'янець-Подільський педагогічний інститут, 1995.. Вчений довів, що, опираючись на поняття духовності, моральні норми, національне виховання, українське селянство змогло зберегти свої духовні цінності, вікові традиції, культуру.

Питання, присвячені розвитку матеріальної та духовної культури українського села в період хрущовської "відлиги", відображено у роботах таких сучасних істориків, як Г. Касьянов, В. Баран, М. Сингаївський, С. Кульчицький, М. Попович, І. Рибак, В. Пристайко, В. Пащенко, Г. Кривчик, М. Ільницький, Л. Ковпак, О. Нікілєв Нікілєв О. Житлово-комунальний стан села 1950-х - середини 1960-х рр. як фактор впливу на формування його виробничо-професійної і соціальної структури / О. Нікілєв // Питання аграрної історії України та Росії. - Дніпропетровськ, 2008. та багато інших. Ґрунтуючись на достатньо широкій історичній та історіографічній базі, у дослідженнях зазначених вище авторів розкрито окремі питання, дотичні до обраної нами для вивчення теми. Зокрема, висвітлено соціально-побутові умови життя населення у контексті динаміки розвитку сільської побутової інфраструктури Рибак І. Соціально - побутова інфраструктура села (1921 - 1999) / І. Рибак. - Кам'янець-Подільський: "Абетка", 2000.; напрямки соціальної політики влади та її вплив на життя суспільства у другій половині ХХ століття у тому числі і у період "відлиги" Ковпак Л. Соціально-побутові умови життя населення України в другій половині ХХ століття (1945-2000 рр.) / Л. Ковпак. - К.: НАН України інститут історії України, 2003.; антирелігійниу політику радянського керівництва та ситуацію, що склалась в результаті таких дій в Україні у містах і селах у роки хрущовської "відлиги" Пащенко В. Православ'я в новітній історії України. Ч.2. / В. Пащенко. - Полтава, 2001.; розвиток талановитих особистостей сільської місцевості у період "відлиги" Сингаївський М. Майстриня Марія / М. Сингаївський // Народна творчість та етнографія. - 1997. - № 5-6.; зміни у раціоні та організації харчування селян, у їхньому одязі, будівництві осель, що сталися у 1953-1964 рр. Попович М. Нарис історії культури України / М. Попович. - К.: АртЕк, 1998.; хід десталінізації в Україні та перші спроби відродження національної культури в 1960-х роках Касьянов Г. Незгодні: Українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років / Г. Касьянов. - К., Либідь, 1995.; процеси лібералізації суспільства, а також вплив політики держави на духовний світ українських селян і розвиток культурного життя в Україні на зламі 1950-х - 60-х років Баран В. Дестанілізація в Україні: перша спроба (50-ті рр.) / В. Баран //Сучасність. - 1995. - № 11.; Ільницький М. "Коли помер кривавий Торквемада..." / М. Ільницький //Дзвін. - 2002. - № 7.; Кривчик Г. Протиріччя культурного розвитку українського села у 1960-1980-ті роки / Г. Кривчик // Український історичний журнал - 2002. - № 5.; Кульчицький С. Спроби реформ / С. Кульчицький // Український історичний журнал - 1998. - № 4.; Пристайко В. Реабілітація жертв сталінізму / В. Пристайко // Історія в школах України. - 2001. - № 2..

В узагальнюючих роботах Я. Грицака Грицак Я. Нариси історії України: Формування модерної української нації XIX-XX ст. / Я. Грицак. - К.: Генеза, 1996. та О. Субтельного Субтельний О. Україна: Історія / О. Субтельний. - К.: Либідь, 1991. в загальному контексті історії України ХХ ст. розкрито зміни, які відбулися в УРСР після смерті Й. Сталіна і започаткували "відлигу".

Таким чином, історіографічний огляд дозволяє стверджувати, що науковцями і створено ряд праць в яких вивчено питання, пов'язані з культурно-просвітницькою, освітньою роботою клубів, будинків культури, шкіл, соціальним становищем та побутом селян. Водночас малодослідженими залишились такі складові розвитку сільської культури, як робота бібліотек, кіномережі та релігійно-духовне життя в сільській місцевості в 1953-1964 роках. Цілісне відображення історії культурно-духовного розвитку українського села в період "відлиги" і зумовило звернення дисертантки до цієї теми.

У підрозділі 1.2 "Джерельна база та методологія дослідження" проаналізовано джерельну базу, залучену автором до написання дисертації, окреслено методи і принципи дослідження. Під час роботи над темою авторкою опрацьовано матеріали 23 фондів Центрального державного архіву вищих органів влади України (ЦДАВОУ), Центрального державного архіву громадських об'єднань України (ЦДАГОУ), Державного архіву Черкаської області (ДАЧО), Державного архіву Київської області (ДАКО), Державного архіву Кіровоградської області (ДАКрО), Державного архіву Вінницької області (ДАВО), Державного архіву Полтавської області (ДАПО).

За типолого-видовим критерієм у залучених до дисертації архівних матеріалах можна виокремити такі групи: матеріали союзних та республіканських органів влади; матеріали міністерств та відомств; статистичні дані; звітно-розпорядча документація тощо.

Найбільший масив даних міститься у фондах ЦДАВОУ. Особливий інтерес становлять документи ЦК КП(б)У (ф.1), а також Ради Міністрів УРСР(ф.2), Міністерства освіти (ф.166), Української республіканської ради професійних спілок (ф.2605), Центрального статистичного управління (ф.582), Міністерства культури УРСР (ф.5116), Радіотелеграфного агентства України (5111).

Документи ЦК КП(б)У (ф.1) відображають стан культосвітньої роботи у сільській місцевості. Фонд Ради Міністрів УРСР (ф.2) містить цікаву інформацію про стан сільських культурно-просвітницьких закладів: будинків культури, клубів, бібліотек. Вивчення матеріалів Міністерства освіти (ф.166) дозволило дослідити ряд важливих аспектів, що стосуються соціального становища сільських вчителів, їхнього побутового забезпечення, а також кадрових проблем освітянської сфери. Фонд містить дані про розвиток матеріальної бази сільської школи, впровадження і організацію виробничого навчання.

Досить важливими для розкриття теми дослідження є документи фонду 5116 Міністерства культури УРСР (Головного управління в справах культурно-освітніх установ) ЦДАВОУ. Це насамперед статистичні дані про будівництво, мережу, кадри, обладнання, фінансування закладів клубного типу та сільських бібліотек. Опрацювання статистичних матеріалів Центрального Статистичного управління при Раді Міністрів УРСР (ф.582) дозволило вповні вивчити соціально-побутові умови життя сільських жителів, їх бюджети, торгівельне і побутове обслуговування населення сільської місцевості.

Питання духовно-культурного розвитку села відтворюють матеріали, що зберігаються у ЦДАГОУ. Найбільшу цінність для нашого дослідження представляють документи ЦК КП(б)У (ф.1). Завдяки їм нами з'ясовано характер культурно-просвітницької роботи в сільській місцевості, стан навчально-матеріальної бази сільських закладів освіти та умови навчання учнів, а також політику радянської влади щодо православної церкви, релігійних общин і священнослужителів.

Цінну інформацію для написання дисертації було почерпнуто із обласних архівів. Зокрема, матеріали фондів Р-3489, Р-4313, Р-4190, Р-4313, Р-2920 ДАЧО добре ілюструють особливості діяльності Російської православної церкви на території Черкаської області у період хрущовської "відлиги".

Розвиток дитячих дошкільних освітніх установ Кіровоградської області відображено у документах і матеріалах фонду Р-3175 ДАКрО. Наприклад, їхнє залучення дозволяло об'єктивно розкрити становлення мережі дитячих садків та основні недоліки їхньої роботи у селах Кіровоградщини.

Важливими для дослідження побутового життя українського села періоду "відлиги" є документи фонду Р-4804 ДАКО. У них містяться відомості про будівництво нових магазинів та створення нових ремонтних майстерень на теренах області.

Під час роботи над дисертацією було опрацьовано документи фонду Р-7055 ДАПО та фонду Р - 2700 ДАВО. Їхнє вивчення стало у нагоді під час вивчення нами розвитку культурно-просвітницької роботи, медичного обслуговування населення у сільській місцевості Полтавщини та Вінниччини.

Другу велику групу історичних джерел, залучених нами до дисертації, складають опубліковані матеріали Культурне будівництво в Українській РСР. Найважливіші рішення Комуністичної партії і Радянського уряду 1917 - 1960 рр. збірник документів. У 2-х т. - Т.2. - К.: Держполіт видав УРСР, 1961.; КПРС в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій, і пленумів ЦК.1898-1971. (Ін-т історії і партії при ЦК Компартії України - філіал Інститут Марксизму-Ленінізму при ЦК КПРС). Видання 8-доповнене і виправлене. - Т.6(1941-1954). - К.: Політвидав України, 1980.; Закон про зміцнення школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР . - К.: Держполітвидав УРСР, 1959.. Умовно виокремлюємо такі її групи: а) офіційні документи партійного та радянського керівництва; б) статистичні дані; в) виступи радянських лідерів; г) періодика тощо. Опрацьовані авторкою офіційні документи ЦК КПРС та ЦК КПУ зазначеного періоду (резолюції, рішення з'їздів, пленумів тощо), що містяться у відповідних збірниках документів та матеріалів, дозволили дисертантці виявити основні напрямки державної політики щодо культурно-духовного розвитку українського селянства у 1953-1964 рр.

Опубліковані архівні документи ідеологічних комісій ЦК КПРС, які діяли впродовж 1958-1964 рр., дозволяють розкрити діяльність цих інституцій з контролю за культурним розвитком населення СРСР, УРСР, у тому числі й селян.

Особисту позицію М.С. Хрущова з питань культурно-духовного розвитку українського села, витоки та наслідки ініційованих радянським керівництвом стосовно цього рішень можна виявити, проаналізувавши виступи радянського лідера. Тому ці промови є інформаційно насиченим опублікованим історичним джерелом.

Цінними для дисертації є статистичні дані, які, зокрема, відображають розвиток системи шкільної освіти та кіномережі в селах УРСР. Вони вміщені в опублікованих статистичних збірниках Контрольные цифры развития народного хозяйства СССР на 1959-1965 года. - М.: Госполитиздат, 1959.; Культурное строительство в СССР. Статистический сборник. М.: Госстатиздат, 1956..

Доповнити картину культурного розвитку сільської місцевості та відтворити дух тієї "епохи" дозволили матеріали статей, опублікованих в періодичних виданнях ("Клубний календар", "Соціалістична культура", "Войовничий атеїст".

Отже, залучена нами до дисертації джерельна база є різноплановою і достатньо репрезентативною. Вона дозволяє виконати поставлені наукові завдання, досягти поставленої мети. Водночас її застосування вимагає критичного підходу, враховуючи політичні та ідеологічні чинники, що впливали на її формування.

Методологічну основу роботи складають загальнонаукові, а також спеціальні методи пізнання: історичний, хронологічний, проблемно-тематичний, інституційний тощо. Загальнонаукові методи пізнання ґрунтуються на засадах діалектичної гносеології та формальної логіки. Під час дослідження було застосовано методику порівняльного судження та узагальнюючого умовисновку. Методика порівняльного судження дозволила зіставити культурний розвиток міста і села, виявити відмінності у роботі культурно-просвітницьких закладів на селі у періоди "відлиги" та відбудови народного господарства.

Метод структурного аналізу застосовувався під час аналізу державної політики щодо культурно-просвітницької, обрядової, релігійної, побутової сфер життя суспільства. Висновки до дисертації формулювалися із залученням методу узагальнюючого умовисновку.

У дисертації застосовано також спеціальні історичні методи дослідження. За допомогою методу історизму розглянуто еволюцію суспільно-політичного життя в сільській місцевості України у 1953-1964 рр. Проблемно-тематичний та хронологічні принципи залучалися під час аналізу історіографічних та історичних джерел, представлених у дисертації. Статистичний метод допоміг з'ясувати динаміку розвитку клубів, бібліотек, шкіл, кіномережі на селі.

За допомогою інституційного методу досліджено інститути влади і органи, які контролювали культурну, освітню, побутову сфери життя у сільській місцевості. Системний підхід дав змогу комплексно розглянути динамічний розвиток культурно-духовного життя українського села в усіх його виявах. Соціально-антропологічний підхід, який передбачає розгляд історії суспільства у взаємодії соціуму і особистості, застосовувався нами під час висвітлення ролі людського фактору в реалізації державної програми з розвитку культурно-духовної сфери українського села у 1953-1964 рр.

Дисертація ґрунтується також на принципах об'єктивності та неупередженості. Дисертантка дотримувалися їх, вивчаючи функціонування культурно-просвітницьких закладів на селі, заходи органів державної влади з політичної пропаганди і агітації.

Другий розділ "Лібералізація суспільно - політичного життя в УРСР та її вплив на українське село" складається з двох взаємопов'язаних підрозділів. У підрозділі 2.1 "Початок процесу десталінізації" охарактеризовано процес десталінізації, котрий переживала країна після смерті "вождя народів" Й. Сталіна. Відразу розпочалася так звана "тиха" лібералізація, коли під амністію потрапили особи, засуджені строком до п'яти років за господарські та деякі військові злочини. Більш радикальні зміни населення країни відчуло після ХХ з'їзду КПРС, котрий відбувся в кінці лютого 1956 р. М. Хрущов на його закритому засіданні наважився виступити з доповіддю, в якій засудив культ особи, створений Й. Сталіним.

У підрозділі 2.2 "Лібералізація життя у селах України" охарактеризовано зміни, яких зазнало українське село після приходу до влади М. Хрущова. На відміну від свого попередника, новий лідер СРСР більше переймався проблемами сільського господарства та селян, котрі на початку 1950-х років перебували у вкрай складному становищі. Зокрема, держава переглянула питання оплати праці колгоспників, було запроваджено щомісячне авансування, скорочено грошовий податок та відновлено тверді ставки оподаткування у відповідності із розмірами присадибних господарств. Ці заходи дозволили відродити і зміцнити особисті підсобні господарства. Поступово і дуже повільно почав зростати сукупний прибуток сільського населення. Для поліпшення умов життя непрацездатного сільського населення на всій території УРСР було організовано 14 тис. колгоспних кас, які надавали як грошові виплати, так і допомогу натуральними продуктами.

Третій розділ "Зміни в освітній, культурно - просвітницькій роботі в українському селі в середині 1950-х - на початку 1960-х років", що складається з чотирьох взаємопов'язаних підрозділів, присвячено вивченню розвитку сільських закладів культури та освіти в період хрущовської "відлиги". У підрозділі 3.1 "Нові напрямки діяльності сільських клубних закладів" проаналізовано розвиток цих осередків культурного буття села. У період хрущовської "відлиги" вони стали справжніми центрами культурно-духовного життя сільського населення, незважаючи на ряд проблем, які доводилося кожний день вирішувати. Найважливішими серед них були такі: дефіцит пристосованих приміщень, які відповідали б санітарним нормам; відсутність кваліфікованих кадрів; катастрофічна нестача коштів на придбання потрібного інвентаря тощо.

У підрозділі 3.2 "Зміни в роботі сільських бібліотек у період "відлиги" досліджено розвиток сільських бібліотек у середині 1950-х - на початку 1960-х рр. У період хрущовської "відлиги" бібліотечна справа почала дуже повільно відроджуватися. Місцева влада стала більше докладати зусиль до упорядкування приміщень та забезпечення цих установ необхідною кількістю різноплановою за змістом літератури. Тогочасні стаціонарні бібліотеки отримали змогу досконаліше організовувати свою роботу. Крім того, в середині 1950-х рр. з'явилися пересувні бібліотеки, за допомогою яких значно розширилася читацька аудиторія.

У підрозділі 3.3 "Розвиток сільської кіномережі" простежено процес становлення кіномережі в селах України. Від середини 1950-х - першої половини 1960-х рр. сільська кіномережа поступово еволюціонувала. Кіно стало одним із найулюбленіших видів дозвілля сільського населення. У період хрущовської "відлиги" кількість стаціонарних кіноустановок збільшилась у 1,5 раза, однак все ще не могла охопити кінопоказом всі сільські пункти, розташовані на території УРСР. Поступово зростала і кількість широкоформатних кіноустановок, що істотно підвищувало якість показу кінофільмів, які в той час почали вже зніматися на широкоформатній плівці. сільський бібліотека кіномережа релігійний

Підрозділ 3.4 "Сфера сільської освіти в 1959-х - 1960-х роках" присвячено дослідженню освітніх процесів у сільській місцевості. Внаслідок освітньої реформи 1958 р. восьмирічне навчання стало обов'язковим. У селах став проводитися облік дітей шкільного віку. Було запроваджено нову форму навчання - виробничі бригади, в яких учні отримували і спеціальну професійну освіту. 95% сільських старшокласників отримали перші професійні навички.

Стабільніше запрацювали інтернати, створені для учнів із віддалених малонаселених пунктів. Розширилася також мережа шкіл сільської молоді, що дозволило частково вирішити проблему малоосвіченності дорослого населення.

Четвертий розділ "Підвищення рівня матеріальної культури, побуту та духовності села в період "відлиги" складається із чотирьох взаємопов'язаних підрозділів. У підрозділі 4.1 "Розвиток сфери побутового обслуговування селян та благоустрою сільської місцевості" проаналізовано зміни, які відбулися у побуті мешканців села. В період хрущовської "відлиги" поступово покращилася робота сільської сфери обслуговування. Місцева влада також намагалася вирішити проблему малочисельності торгівельних закладів у сільській місцевості. В окремих селах було навіть збудовано двоповерхові універмаги. Однак невирішеними залишалися питання системного постачання селян товарами першої необхідності, обмеженості асортименту виробів та їхньої якості.

Відчутною стала тенденція до розширення мережі закладів харчування. У багатьох колгоспних їдальнях було введено безкоштовне харчування для працюючих. У селах з'явилися власні пекарні. Покращився і рівень медичного обслуговування сільського населення. Зокрема, зросла кількість лікарень, з'явилися діагностичні лабораторії, поліпшилась їхня матеріальна база та укомплектованість медичним персоналом.

У підрозділ 4.2 "Особливості релігійного життя українського села в середині 1950-х - першій половині 1960-х років" з'ясовано динаміку розвитку церковно-релігійного життя на селі в період хрущовської "відлиги". Протягом 1950-х років влада продовжила наступ на церкву, тимчасово припинений упродовж 1941-1945 рр., і нанесла їй ряд відчутних ударів. Значно посилився контроль за діяльністю духовенства. За найменші порушення священиків знімали із реєстрації та позбавляли сану. Церкви і молитовні будинки перетворювалися на склади, зерносховища, музеї, дитячі садки, клуби. Розпочалися гоніння проти віруючих. Людей звільняли із місця роботи, проводили примусові заходи, спрямовані на відмову останніх від релігії. Однак у боротьбі за викорінення релігійності з душ селян, влада зазнала поразки. Незважаючи на пріоритет радянської ідеології, релігія та церква залишилися невід'ємною складовою частиною культурно-духовного українського селянства.

Підрозділ 4.3 "Зміни у народній традиційній обрядовості" присвячено дослідженню святково-обрядової сфери українського села в період хрущовської "відлиги". У середині 1950-х - на початку 1960-х років на селі остаточно сформувалася нова форма обрядовості, в якій переплелися народні традиції із суто штучними, радянськими. Для останньої характерною була художня недовершеність. У кожному регіоні УРСР народні обряди мали свої локальні особливості.

З'явилося багато нових свят, котрі ґрунтувалися на елементах народної календарної обрядовості. Так, українське свято Івана Купала стало вважатися Днем молоді, а Свято врожаю замінило українські обжинки тощо. Дуже популярними стали трудові свята: свято Серпа та Молота, День Тваринника, День місцевого колгоспу, свято Врожаю і свята, які повинно було відзначати все населення Радянського Союзу: День солідарності трудящих, День Перемоги, річниці Жовтня. Багато новостворених свят мало локальний характер і не приживалося серед селян.

У підрозділі 4.4 "Формування творчої особистості в умовах сільської місцевості в період "відлиги" з'ясовано, що українське село у середині 1950-х - на початку 1960-х рр. стало своєрідною фабрикою народження нових талантів. Із його середовища вийшли особистості із величезним творчим потенціалом, котрі, незважаючи на сповнені проблем будні, змогли прославити народну культуру. Багато молоді розпочинало свою творчу кар'єру саме у ці роки: В. Мостипака, Г. Ісаєв, М. Тимченко, З. Кулідж та багато інших.

У результаті проведеного наукового дослідження автор виносить на захист наступні висновки:

1. Аналіз стану наукової розробки теми засвідчив, що остання поки що не знайшла свого комплексного відображення в історичній літературі. Залучена до дисертації джерельна база є достатньо представницькою і достовірною. Це дозволяє вирішити поставлені наукові завдання, досягти мети.

2. Смерть Й. Сталіна та прихід до влади М. Хрущова ознаменували собою якісно новий етап у розвитку радянського суспільства. Політика лібералізації стала його невід'ємною та найбільш визначальною рисою. Вона позитивно вплинула на економічний і культурно-духовний розвиток українського села. Нове керівництво СРСР набагато більше звертало уваги на вирішення проблем села. За 1953-1964 рр. підвищилася оплата праці колгоспників, покращилося їхнє пенсійне забезпечення, було відновлено тверді ставки оподаткування у відповідності з розмірами присадибних ділянок, що дозволило селянам оптимістичніше дивитись у майбутнє.

3. Будинки культури, клуби та бібліотеки у період хрущовської "відлиги" перетворилися на своєрідні культурно-просвітницькі осередки, які виконували колосальний обсяг робіт із організації та забезпечення змістовного дозвілля селян. Окреме місце у культурно-просвітницькій роботі на селі належало бібліотекам, які, на відміну від 1940-х - початку 1950-х рр., стали стабільніше функціонувати. Крім стаціонарних бібліотек з'явилися також пересувні, котрі працювали у віддалених селах та під час пожвавлення сільськогосподарських робіт.

4. Із середини 1950-х рр. активно розвивається сільська кіномережа. З року в рік кількість стаціонарних установок у селех УРСР збільшувалася, а кінопоказ став одним із найулюбленіших видів дозвілля сільського населення.

5. В окреслений період якісних змін зазнала система освіти на селі. Так, значно покращились умови навчання, поліпшилася матеріальна база шкіл, учні могли отримувати і спеціальні професійні навички. У більшості з них було укомплектовано навчальні кабінети та майстерні. Шкільні бібліотеки поповнилися навчальною літературою.

Поліпшилась і система харчування дітей. У шкільних їдальнях для учнів молодшого шкільного віку обов'язковими стали безкоштовні сніданки, а старші школярі могли купувати їх із значними знижками.

Водночас існував і ряд проблем, зумовлений недостатнім фінансуванням державою сільських закладів освіти, зокрема, на Західній Україні.

6. Змін на краще зазнала соціально-побутова сфера українського села. Так, на початку 1960-х рр. відчутно розширилася мережа ремонтних майстерень, комбінатів "добрих послуг", ательє, перукарень тощо.

Значно поліпшилась і система громадського харчування у сільській місцевості: зросла кількість їдалень, урізноманітнилося меню, покращилась якість приготування страв.

Якіснішим стало медичне обслуговування сільського населення, будівництво житлових та господарських приміщень. Водночас подальшого удосконалення потребувала систематичність постачання селянам промислових товарів, їхня якість.

7. Незважаючи на антирелігійну політику радянської влади, на селі церковно-релігійне життя продовжувало існувати як невід'ємний компонент духовності українського селянства. На селі у 1953-1964 рр. формується і нова радянська обрядовість, заснована на народній. Особливістю було те, що деякі обряди, звичаї та традиції відійшли в минуле, залишившись стародавніми пережитками, інші змогли пристосуватися до тогочасної системи обрядовості, поєднавши в собі нові риси із традиційними. Кожне свято мало свої регіональні особливості. Часто нові традиції та обряди дуже погано приживались і через декілька років просто зникали із життя селян.

8. Період хрущовської "відлиги" став часом, коли село виконувало роль справжнього центру митецького життя українського народу. Саме із середини 1950-х рр. за більш сприятливих, ніж попередні, обставин народні митці змогли вийти за межу вузьких усталених рамок сільської місцевості. На увесь світ пролунали імена Катерини Білокур, Марії Приймаченко, Івана Свиди та багатьох уславлених сільських митців. На їхню творчість у сталінський період майже не звертали уваги і вони змушені були працювати у надзвичайно складних умовах злиденного українського села. Їхні роботи отримали визнання у Пабло Пікассо, Анрі Маріса та інших грандів світової художньої культури.

Список публікацій за темою дисертації

1. Трансформація традиційної обрядовості в період хрущовської "відлиги"// Український селянин. - Вип.10. - Черкаси, 2006. - С. 180-181.

2. Розвиток системи сільської торгівлі в другій половині 1950-х - першій половині 1960-х років // Наукові праці. - Серія Історичні науки. - Т.76. - Випуск 63. - Миколаїв, 2007. - С. 33-36.

3. Розвиток і основні проблеми освіти у сільській місцевості в період хрущовської "відлиги" // Український селянин. - Вип.11. - Черкаси, 2008.

4. Розвиток сільських бібліотек в період хрущовської "відлиги" (1953-1964 рр.) // Вісник Черкаського університету. - Серія Історичні науки. - № 133-134. - Черкаси, 2008. - С. 166-169.

5. Розвиток будівництва в сільській місцевості періоду так званої "відлиги" // Гуржіївські історичні читання. Збірник наукових праць. - Черкаси, 2007.

6. Вплив політики М. Хрущова на соціальне становище українських селян // Матеріали міжнародної наукової конференції "Динаміка наукових досліджень - 2007". - Т.5. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2007.- С. 25-27.

7. Створення нової системи позарелігійної обрядовості в селах України на початку 1960-х років // Матеріали ІІІ міжнародної конференції "Науковий простір Європи - 2007". - Т.9. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2007.

8. Недоліки роботи сільської кіномережі і боротьба з ними у період "відлиги" // Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції "Стратегічні питання світової науки - 2007". - Т.2. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2007. - С. 10-11.

9. Розвиток системи харчування в сільській місцевості в період "відлиги" // Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції "Наукові дослідження - теорія та експеримент 2008". - Т.4. - Полтава: Інтер. Графіка, 2008. - С. 60-62.

Размещено на Allbest.ru

...