Благодійно-просвітницька діяльність сім’ї Романових у Криму в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” (м. ЯЛТА)

БЛАГОДІЙНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ СІМ'Ї РОМАНОВИХ У КРИМУ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

КРУЛЬ Галина Луківна

УДК 37(477.75) - 056.87 „18” „19”

Ялта - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України

Євтух Микола Борисович,

дійсний академік АПН України,

академік-секретар відділення вищої

освіти АПН України.

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор

Ваховський Леонід Цезаревич,

Луганський національний університет

ім. Т. Шевченка, декан історичного факультету;

кандидат педагогічних наук, доцент

Головко Маргарита Борисівна,

Слов'янський державний педагогічний університет,

доцент кафедри дошкільної освіти та

соціальної педагогіки.

Захист дисертації відбудеться „29” січня 2009 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 53.130.01 у Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2, ауд. 15.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2.

Автореферат розісланий „26” грудня 2008 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. В. Горбунова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із державних пріоритетів в Україні є модернізація системи освіти. Розв'язання цієї проблеми, у зв'язку зі вступом України до Болонського процесу, вимагає ґрунтовного наукового аналізу всього комплексу соціально-економічних, суспільно-політичних і культурних умов розвитку освіти в різні історичні періоди. У цьому контексті дослідження благодійно-просвітницької діяльності царської сім'ї в Криму в другій половині ХIХ на початку ХХ століття набуває значного наукового, пізнавального й практичного інтересу родина Романових.

Ретроспективний погляд у минуле, ознайомлення з формами благодійно-просвітницької діяльності на ниві освіти допоможуть глибше осягнути складні та неоднозначні завдання, що постають перед суспільством і благодійними установами сьогодні. Вивчення історії просвітницької й благодійної діяльності видатних персоналій, зокрема Романових, допоможе уникнути типових помилок під час розв'язання навчально-виховних, соціальних проблем, перейти до втілення в систему освіти найбільш перспективних програм і, нарешті, усвідомити значення благодійної та просвітницької діяльності як важливого й необхідного елементу розвитку сучасного суспільства, розкрити „білі плями” в історії педагогіки.

При досягненні поставленої мети важливу роль відіграє вивчення історії благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових, що використовується для вдосконалення сучасної системи педагогічної освіти.

Історію становлення і розвитку благодійно-просвітницької діяльності Романових у Криму в другій половині ХІХ на початку ХХ століття висвітлено в працях дослідників з історії Криму (С. Агаджанов, А. Андрєєв, М. Земляниченко, М. Калінін, А. Мальгін, А. Маркевич); в теоретичних працях зарубіжних істориків (Н. Бунге, П. Власов, Н. Карамзін, В. Ключевський, П. Кропоткін, В. Одоєвський); мемуарних творах (В. Воєйков, А. Вирубова (Танеєва), Ю. Данилов, Ю. Ден, М. Палеолог, Б. Савінков, Н. Соколов).

До історії розвитку освіти в Криму в цей період звертаються у своїх роботах сучасні дослідники (Е. Абібулаєва, Е. Бекірова, С. Вишневський, В. Ганкевич, А. Любар, Л. Маршал, А. Ососкін, Д. Прохоров, Л. Редькіна, М. Стельмахович, О. Сухомлинська, С. Шукліна). Деякі питання історії становлення, розвитку освіти в Криму розкрито в наукових працях відомих українських і російських учених-педагогів, роботах істориків і діячів культури XIX-ХХ століття. Становленню вищої освіти в Україні присвячено роботи Л. Ваховського, Л. Вовк, О. Глузмана, М. Головко, М. Євтуха, В. Лугового, В. Майбороди, Б. Ступарика.

На сучасному етапі у дисертаційних дослідженнях: А. Аблятипова - „Становлення і розвиток інтернатних закладів освіти в Криму (1920-2000 рр.), І. Касацької - „Історичний досвід становлення опіки про дітей на прикладі діяльності Відомства установ Імператриці Марії”, Т. Кононової „Благодійність імператорського Будинку в ХІХ столітті”, М. Ларіонцевої - „Культура виховання в сім'ї останнього імператора”, Н. Матвєєвої - „Благодійність сім'ї Романових у роки громадянської війни”, Т. Шушари - „Розвиток жіночої освіти в Таврійській губернії” (ХIХ - початок ХХ століття) - розкрито деякі проблеми благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових.

Указані напрями в дослідженні проблеми не вичерпують усіх питань благодійно-просвітницької, педагогічної діяльності сім'ї Романових на регіональному рівні у минулому, що дає можливість використання їхнього досвіду в період становлення України.

Аналіз науково-педагогічної літератури, дисертаційних досліджень свідчить про те, що цілісного вивчення процесу становлення й розвитку благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових у Криму в другій половині ХІХ на початку ХХ століття здійснено не було.

Таким чином, актуальність дослідження обумовлена:

- необхідністю критичного аналізу здобутків історико-педагогічної науки з метою обґрунтованого використання досвіду просвітницької благодійної діяльності минулого в сучасному житті держави;

- об'єктивним посиленням уваги до спадщини минулого Криму;

- залученням до реформування сучасних процесів розвитку в системі освіти провідних ідей педагогіки.

Актуальність означеної проблеми, недостатність її теоретичної розробленості визначили вибір теми дисертаційного дослідження: „Благодійно-просвітницька діяльність сім'ї Романових у Криму в другій половині ХIХ на початку ХХ століття”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми кафедри педагогіки „Розробка інноваційних технологій підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах полікультурного освітнього простору” (№ 0103U004597), що входить до тематичного плану Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта). Автором досліджувався процес становлення й розвитку просвітницької та благодійної діяльності сім'ї Романових у Криму в другій половині ХІХ на початку ХХ століття. Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (протокол № 8 від 22.03.2005 р.) та погоджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 9 від 27.11.2007 р.).

Мета дослідження - здійснити цілісний історико-педагогічний аналіз становлення, розвитку просвітницької й благодійної діяльності сім'ї Романових у Криму в другій половині ХІХ на початку ХХ століття.

Завдання дослідження:

1. Науково обґрунтувати сутність понять „благодійність”, „освіта”, „діяльність”, визначити поняття „благодійно-просвітницька діяльність”.

2. Виявити та вивчити особливості процесу благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових у другій половині ХІХ на початку ХХ століття в Криму.

3. Розкрити сутність, зміст, форми благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових у другій половині ХІХ на початку ХХ століття в Криму.

4. Висвітлити передумови розвитку благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових у другій половині ХІХ на початку ХХ століття в Криму.

5. Виявити можливості творчого використання досвіду благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових щодо організації виховної роботи в сучасних закладах освіти.

Об'єкт дослідження - процес благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових у другій половині ХІХ на початку ХХ століття в Криму.

Предмет дослідження - зміст та форми благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових у другій половині ХІХ на початку ХХ століття в Криму.

Методи дослідження: для відбору й класифікації соціологічних, культурологічних, історико-педагогічних джерел із позиції об'єктивності, конструктивності альтернативного розгляду використано історико-логічний аналіз і систематизацію архівних джерел, матеріалів фондів, рукописів; структурно-порівняльний аналіз педагогічної літератури й документальних матеріалів. За допомогою конструктивно-генетичного методу висвітлено передумови розвитку освіти та благодійності в Криму. Проведений історико-ретроспективний аналіз дав можливість охарактеризувати організаційні основи просвітницької діяльності Дому Романових у другій половині ХІХ на початку ХХ століття в Криму. Історико-педагогічний метод аналізу фактів, явищ, їх синтез застосовано для дослідження основних ідей, періодів розвитку просвітницької й благодійної діяльності в Криму.

Емпіричні методи використано для вивчення документації, аналізу навчальних планів і програм, щоденників, листів членів сім'ї Романових. Матеріали й висновки дослідження узагальнено, сформульовано методом інтерпретації.

Методологічними основами дослідження є теорія пізнання та діалектичного розуміння сутності історико-педагогічного процесу, загальнонаукові принципи: історизм, діалектика, об'єктивність, системність, багатофакторність та плюралізм світоглядів. Завдяки дотриманню методологічних принципів досягнуто поставлену мету та розв'язано дослідницькі завдання. Опрацьовуючи конкретну методологію дослідження, керувались основними положеннями особистісно-діяльнісного підходу до пізнання соціальних, педагогічних чинників, явищ, процесів.

Теоретичними основами дослідження є філософське вчення про людину як продукт суспільного розвитку, суб'єкт діяльності; ідеї про закономірності та механізми відношень між суспільством та особистістю; концепції соціоорiєнтованого співіснування (А. Бодалєв, Л.Вовк, О.Глузман, А.Любар); концептуальні положення про сучасні принципи освіти; концепція національного й громадського виховання (Е.Бекірова, С. Вишневський, М. Стельмахович, О. Сухомлинська).

Джерельна база дослідження. Проаналізовано документально - фактичний матеріал фондів Центрального державного історичного архіву України в місті Києві: Канцелярія старшого окружного фабричного інспектора Київської губернії - ф. 574; Управління Київського навчального округу - ф. 707; Державного архіву Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь): Канцелярії Таврійського генерал-губернатора - ф. 26; Таврійського губернського управління - ф. 27; Сімферопольського міського управління - ф. 63; Державного архіву Сімферопольської Єпархії, Державного архіву міста Севастополя: Протоколи засідань педагогічної ради - ф. Р. 164; Циркуляри Севастопольського земства - ф. 26.

Окрему групу джерел складають документи Національної бібліотеки НАН України імені В. Вернадського, Севастопольської державної бібліотеки імені Л. Толстого, Ялтинської центральної міської бібліотеки імені А. Чехова, Наукової бібліотеки „TAVRIKA” імені А. Стівена (м. Сімферополь): Ухвали Таврійського губернського земства; Ухвали Таврійських губернських зборів; Ухвали Надзвичайних і Чергових сесій Севастопольських, Земських районних Зборів, Ялтинських Земських районних Зборів, Ялтинського міського управління, Відомості Севастопольського та Ялтинського градоначальства; Ухвали й Новини Міських Дум мм. Сімферополя, Ялти та Севастополя; Статистичні збірники й довідники, матеріали статистико-економічних описів Таврійської губернії, Відомства Установ Імператриці Марії; довідкові книги Сімферополя, Пам'ятні книги Таврійської губернії, краєзнавча література, періодичні видання.

Хронологічні межі дослідження - друга половина XIX - початок XX століття.

Нижня хронологічна межа - початок другої половини XIX століття.
Цей період зазначився тим, що Крим став резиденцією сім'ї Романових і почалося створення умов для розвитку благодійно-просвітницької діяльності на півдні Російської імперії, відкриття та становлення перших навчально-виховних закладів. У цей час розпочався процес благодійності сім'ї Романових у галузі освіти, 1847 року Керченський Кушніковський дівочий інститут підпорядковувався відомству Закладів імператриці Марії.

Верхня межа - початок XX століття - час, коли відбувалися значні історичні події, пов'язані з Жовтневою революцією, скасуванням царського режиму, припиненням благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових у Криму.

Територіальні рамки дослідження дисертаційної роботи охоплюють Кримський регіон, який на початку XIX століття входив до складу Таврійської губернії Російської Імперії.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що: вперше на конкретному історико-педагогічному матеріалі виокремлено передумови розвитку благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових у другій половині ХІХ на початку ХХ століття в Криму як історико-педагогічного явища; визначено напрямки діяльності та структуру різних типів навчально-виховних установ: дитячих притулків і санаторіїв, навчальних закладів, будинків призирства, що перебували під патронатом сім'ї Романових у Криму в другій половині ХІХ на початку ХХ століття; уточнено та науково обґрунтовано сутність поняття „благодійність”, визначено новий термін „благодійно-просвітницька діяльність”; на основі великого кола джерел, значна частина яких уперше вводиться в науковий обіг, вивчено та розкрито мету, зміст і форми благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових у другій половині ХІХ на початку ХХ століття в Криму; висвітлено нові значні факти благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових у другій половині ХІХ на початку ХХ століття в Криму; конкретизовано відомості про роль сім'ї Романових у благодійно-просвітницькій діяльності в Криму в другій половині ХІХ на початку ХХ століття щодо організації навчальних та виховних дитячих закладів; актуалізовано можливості творчого використання досвіду благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових щодо організації виховної роботи навчальних закладів різних типів. Набули подальшого розвитку організаційно-методичні засади діяльності різних типів навчально-виховних закладів у другій половині ХІХ на початку ХХ століття.

Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні положень, висновків, що дають нові матеріали для вивчення, розуміння й усвідомлення ролі сім'ї Романових у благодійно-просвітницькій діяльності в Криму у другій половині ХІХ на початку ХХ століття. Матеріали дослідження можуть використовуватися в педагогічних коледжах, інститутах, університетах, інститутах післядипломної педагогічної освіти в процесі вивчення курсу історії України; розробці спецкурсів, спецсемінарів для вищих навчальних закладів із проблеми краєзнавства, української та зарубіжної культури; музейній справі при вивченні проблем благодійності; а також для написання навчальних посібників, визначення тематики дипломних і курсових робіт.

Результати дослідження впроваджено в зміст навчальних дисциплін: „Історія педагогіки”, „Етика і психологія сімейних стосунків” Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (акт про впровадження № 417 від 07.07.2008 р.); Севастопольського міського гуманітарного університету післядипломної педагогічної освіти при розробці, проведенні практичних і семінарських занять з „Історії педагогіки” (акт про впровадження № 514 від 17.07.2008 р.); Консультаційного пункту Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського м. Севастополя (акт про впровадження № 283 від 20.05.2008 р.). щодо організації виховної роботи школи № 3 м. Севастополя (акт про впровадження № 233 от 29.08.2008 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у тому, що в навчальному посібнику „Основи православної культури” в співавторстві з В. Коваленко дослідником розроблено практичну частину, а саме конспекти занять. У навчальному посібнику „Основи православної педагогіки”, підготовленому у співавторстві з Л. Редькіною, Г. Круль запропоновано програму духовно-морального виховання дітей.

Достовірність результатів дослідження забезпечується базою використаних джерел, комплексним розглядом проблеми, методологічним і теоретичним обґрунтуванням основних положень, використанням системи методів, адекватних меті, завданням, об'єкту, предмету.

Апробація результатів дослідження. Матеріали та результати наукового дослідження доповідалися на засіданнях кафедри педагогіки Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: „Професіоналізм педагога в контексті європейського вибору України” (Ялта, 2007; 2008), „Кирило-Мефодіївськi читання” (Севастополь, 2007), „Духовно-моральне виховання в середній та старшій школі. Проблеми сімейного виховання” (Одеса, 2007), „Розвиток освіти в поліетнічних регіонах” (Ялта, 2007).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено в 3 навчальних посібниках, 7 публікаціях (усі одноосібні), з них 5 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Наукова робота складається зi вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, 12 додатків на 30 сторінках, списку використаних джерел (214 найменувань). Повний обсяг дисертації 231 сторінка, з них 184 сторінки основного тексту. Робота містить 8 таблиць, 2 рисунки, які займають 8 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, його хронологічні, територіальні межі; розкрито наукову новизну й практичне значення; відображено інформацію про джерела дослідження; подано дані щодо апробації та впровадження результатів наукового пошуку в практику роботи закладів освіти.

У першому розділі „Внесок сім'ї Романових в історію розвитку освіти та благодійності” здійснено всебічний огляд літератури з проблеми дослідження; розглянуто процес становлення й розвитку освіти та благодійності в період правління династії Дому Романових.

Розкрито сутність термінів „освіта”, „благодійність”, „діяльність”, дано визначення благодійної діяльності як педагогічної категорії, в якій громадяни та юридичні особи безкорисливо передають громадянам або юридичним особам майно й грошові кошти, виконують роботи, що надають послуги та іншу підтримку, допомогу.

Проаналізовано сутність термінів „освіта”, „благодійність”, „діяльність” та визначено поняття „благодійно-просвітницька діяльність сім'ї Романових”, яку розглядаємо як надання безкорисливої матеріальної допомоги: навчальним закладам - грошима, землею, приміщеннями; учням і студентам - наданням стипендій, повним утриманням, безкоштовним забезпеченням підручниками; позашкільним навчальним закладам - проведенням безкоштовних лекцій та народних читань; бібліотекам і музеям при навчальних закладах - збільшенням кількості приміщень, поширенням фондів; малозабезпеченим громадянам - грошима, їжею, житлом, безкоштовним лікуванням, працевлаштуванням; будинкам піклування для сиріт та інвалідів війни - забезпеченням професійними кадрами, коштами.

На основі теоретичних робіт істориків (Н. Бунге, Н. Карамзін, В. Ключевський, П. Кропоткін, В. Одоєвський, М. Стельмахович), зарубіжних дослідників (А. Лінденмейер, Э. Мюнстерберг), мемуарних праць (В. Воєйков, А. Вирубова (Танеєва), Ю. Данилов, П. Жільяр, А. Ігнатьєв, B. Панкратов, Л. Процай, Б. Савінков) зроблено висновок, що процес становлення, розвиток освіти й благодійності в період правління Дома Романових у Росії та Криму мав свої традиції та особливості створення навчальних, виховних установ, притулків, бібліотек.

Історія просвітницько-виховної політики дореволюційної Росії нерозривно пов'язана з благодійно-просвітницькою діяльністю сім'ї Романових - найважливішим чинником у історії вітчизняної педагогіки.

На підставі досліджень (О. Боханов, І. Ільїн, Г. Ульянова) з'ясовано, що у другій половині ХІХ століття російська благодійно-просвітницька діяльність під патронатом Дому Романових розвивалась у нових умовах: підвищення суспільної уваги до соціально-навчальних питань у державі, реформи Олександра II в галузі освіти, зростання кількості благодійних спілок і закладів, розвитку громадської ініціативи.

Доведено, що під час царювання Федора Олексійовича Романова вперше організовано просвітницьку, медичну та благодійну допомогу малозабезпеченим верстам населення: фінансувалось відкриття навчальних закладів, проводилась підготовка педагогічних кадрів для роботи в притулках і виховних будинках, організовано працевлаштування безробітних. Катерина II почала формувати системний підхід до фінансування благодійності закладів освіти. Нею було створено Смольний інститут, виховні будинки, відроджено давню державну традицію благодійності за участю правлячих осіб у відкритті шкіл, бібліотек, будинків читача.

Істориками (С. Агаджанов, А. Андрєєв, М. Калінін, П. Кропоткін, А. Мальгін, А. Маркевич) було звернено увагу на матеріальну допомогу царської сім'ї навчальним закладам, виховним будинкам, притулкам, що було виявленням особистісних якостей та результатом осмислення державних проблем. Безкоштовну медичну допомогу незаможнім прошаркам населення здійснено Імператором Миколою І. Ним також створено Благодійну Імператорську Людинолюбську громаду, до складу якої увійшли: благодійна громада й медико-філантропічний комітет у Петербурзі. На базі Імператорської Людинолюбської громади 11 грудня 1805 року засновано Санкт-Петербурзький Піклувальний комітет, що здійснював грошову допомогу бідним та Опікунську раду, яка розглядала майже всі питання, пов'язані з діяльністю установи, дбала про покращення житлових умов, підвищення рівня писемності селянських дітей.

Розкрито роль імператриці Марії Федорівни як організатора й творця системи установ освіти та відомств на благодійній основі. Завдяки турботам Марії Федорівни відкрилися такі благодійні заклади як: Маріїнські жіночі училища (1882 рік); Опікування для глухонімих (1898 рік); Московський виховний будинок (1898 рік); 17 лікарень для сліпих і глухонімих.

Управління закладами, крім імператриці Марії, здійснювали й Опікунські ради, що розв'язували майже всі питання, пов'язані з діяльністю установ, а саме: затверджували положення, статути та штати окремих закладів, громад, структурних підрозділів; розробляли посадові інструкції, навчальні програми; контролювали рахунки, кошторис.

Величезний внесок у підвищення жіночої писемності зроблено Великою княгинею Єлизаветою Федорівною Романовою, яка заснувала Недільну школу для напівграмотних і неписемних жінок, працюючих на фабриках. Нею засновано притулки для хлопчиків, у яких учні отримували початкову освіту та професійну підготовку. У 1913 році відкрито притулок для дівчаток при Марфо-Маріїнській обителі Милосердя для надання їм освіти та медичної підготовки.

Охарактеризовано мережу просвітницьких закладів, які відкрито й фінансовано Домом Романових у період правління Миколи II: Народні будинки, бібліотеки, читальні, музеї, що задовольняли потребу робітничого класу в отриманні елементарної освіти. Встановлено, що за цей період загальні витрати на народну освіту й культуру зросли у 8 разів, і більш ніж у два рази перевищували витрати на освіту в Франції та в півтора рази - в Англії. За кількістю жінок, які вчилися у вищих навчальних закладах, Росія займала перше місце в Європі.

На початку XX століття сформовано систему громадської організованої благодійності, що мала певну законодавчу базу: положення, статути, акти. З метою вдосконалення порядку під час створення благодійно-просвітницьких громад 16 червня 1897 року розроблено статути: „Зразковий статут спілки допомоги бідним”, „Статут піклування для будинків працелюбства”. „Положення про суспільну турботу” (1895 р.), „Правила про установу благодійних закладів” (1876 р.)..

У 1908 році в Росії під керівництвом Дома Романових запроваджено обов'язкове безкоштовне початкове навчання, що сприяло збільшенню чисельності освітніх закладів, відкрилося більше 10 тисяч державних шкіл. Під час царювання Миколи II в Російській імперії, в тому числі в Криму, засновано ряд нових благодійних структур: Комітет призирства дітей бідного селянського населення, який надавав матеріальну допомогу, покращував житлові умови, турбувався про підвищення писемності; піклування про будинки працелюбства, робітничі будинки; про сліпих із власною структурою: училища для сліпих, установи для навчання дорослих, притулки для сліпих малюків, гуртожитки для сліпих робітників і робітниць.

Вибудовуючи освітньо-виховну політику на підґрунті благодійності, Романови заохочували приватних осіб до діяльності, спрямованої на здійснення матеріальної допомоги шляхом надання нагород: права отримання статусу державних службовців, звання та посади, почесних відзнак, нагородження орденами, медалями.

Описано благодійно-просвітницьку діяльність імператриці Олександри Федорівни, яка створила будинки працьовитості, заснувала в Царському Селі „Школу нянь” для дітей-сиріт, де вони отримували освіту, практичні навички домашнього господарювання та догляду за немовлятами. Відкрито школу народного мистецтва в Петербурзі для навчання дітей iз бідних сімей різним ремеслам, рукоділлю. Після навчання в школі кустарній справі учні повертались у свої села і ставали місцевими інструкторами з навчання дітей із бідних сімей.

На підставі робіт дослідників (Н. Бунге, В. Воєйков, А. Вирубова, М. Грошников, Ю. Данилов, Д. Ешліман П. Жільяр, В. Ключевський, Н. Калініна, Н. Карамзін, С. Ольденбург, М. Палеолог, М. Польський, Л. Процай, Б. Савінков, А. Симонович, В. Теляковський, Ю. Шелаєв) зроблено висновок, що правитель Микола II і його дружина Олександра Федорівна були справжніми подвижниками благодійності. Зі своїх власних коштів вони щедро допомагали всім, хто потребував підтримки. Чотири мільйони царських карбованців, які з часу правління Імператора Олександра II знаходилися у Лондонському банку, Миколою Олександровичем витрачено на відкриття шкіл, притулків, утримання шпиталів та інших благодійних установ.

Доведено, що благодійна й просвітницька діяльність сім'ї Романових бере свій початок із часів заснування династії. Ще з дитинства члени сім'ї залучались до цієї роботи. Також Велика княгиня Тетяна виступила ініціатором створення „Тетянинського комітету”, який надавав допомогу постраждалим від воєнних дій: особам, які не мали постійного проживання - житлом; безпритульним дітям - у відправленні їх до виховних закладів; біженцям - забезпеченням грошовою допомогою, влаштуванням на роботу, навчанням ремеслам і кустарній справі, створенням власних робочих місць, сприянням розміщенню пристарілих людей у богадільні, притулки.

Найбільш помітна зовнішня риса благодійних відомств і комітетів -подвійний характер, що поєднував у собі елементи державних структур, суспільного початку. Таке положення визначало як позитивні, так і негативні сторони піклування, що здійснювалося ними. З-поміж недоліків можна відзначити такі:

1. Невизначеність російського законодавства стосовно категорії осіб, які обов'язково підлягали піклуванню.

2. Відсутність загальноприйнятих критеріїв бідності й потреби.

У різних прошарків, професійних груп були свої уявлення про достаток і потребу. Наприклад, одночасно Відомство імператриці Марії допомагало в жіночих інститутах донькам дворян і чиновників. За загальноросійськими мірками того часу це не були найбідніші прошарки суспільства.

3. Організація благодійно-просвітницької діяльності Дома Романових носила ситуативний характер, а не обов'язковий. Благодійні відомства, комітети та інші благодійні структури надавали допомогу, виходячи не з потреб у ній, а з власних фінансових можливостей.

4. Формальність на загальнодержавному рівні керівництва благодійних відомств, комітетів стосовно координації та об'єднання, що пов'язано з втратою незалежного, привілейованого статусу своїх організацій.

Отже, аналіз благодійно-просвітницької діяльності представників династії Дому Романових засвідчує, що благодійні відомства й комітети під піклуванням царської сім'ї створювали умови для відкриття навчальних закладів, відіграли значну роль в організації освіти та соціальної допомоги співвітчизникам.

У другому розділі дисертації „Благодійна та просвітницька діяльність сім'ї Романових у Криму в другій половині ХІХ на початку ХХ століття” зроблено комплексний аналіз історії розвитку благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових у Криму в означений історичний період; конкретизовано відомості про роль царської сім'ї у благодійно-просвітницькій діяльності в Криму в другій половині ХІХ на початку ХХ століття щодо організації навчальних та виховних дитячих закладів; актуалізовано можливості творчого використання досвіду благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових з організації виховної роботи в сучасних закладах освіти.

На підставі праць з історії Криму другої половини ХІХ - початку ХХ століття (С. Агаджанов, А. Андрєєв, М. Земляніченко, М. Калінін, А. Мальгін, А. Маркевич), досліджень з історії освіти в Криму (Є. Абібулаєва, С. Вишневський, Т. Головань, Л. Редькіна, С. Шукліна) проаналізовано соціально-економічний розвиток, стан освіти Криму та висвітлено передумови розвитку благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових у Криму в другій половині ХІХ на початку ХХ століття. Основні з них: підвищення рівня культурно-економічного розвитку регіону; заселення півострова представниками різних прошарків населення; потреба в професійних кадрах; відкриття професійних навчальних закладів державою та фізичними особами; нова ідеологія, що сприяла залученню жінок у промислову діяльність, систему професійної підготовки; співпраця духовенства й держави на ниві просвіти в Криму.

У другій половині ХІХ століття в Криму розпочався бурхливий розвиток капіталістичних відношень. У зв'язку з цим збільшилась кількість людей, які потребували освіти, медичної допомоги, соціальної підтримки. Її надавали громадські благодійні організації, спілки Криму під патронатом сім'ї Романових.

Благодійно-просвітницька діяльність Романових здійснювалась згідно таких принципів: легальність, функціонування в межах створених законів, незаполітизованість, демократичність, безкорисна допомога, співчуття, милосердя, доброта, людинолюбство. Підґрунтя благодійно-просвітницької діяльності Дому Романових - християнське вчення, оскільки релігія з дитячого віку у членів сім'ї формувала моральні принципи поведінки та світогляду, внутрішню усвідомленість у необхідності допомоги тим, хто поруч.

Аналіз наукової літератури засвідчив, що процес благодійності сім'ї Романових у галузі освіти розпочався 1847 року, коли Керченський Кушніковський дівочий інститут підпорядковувався відомству Закладів імператриці Марії. Він відіграв значну роль у становленні вищої жіночої освіти в Криму, залучення жінок до професійної педагогічної діяльності, розробці теорії та методики професійної жіночої освіти. Необхідність відкриття у Керчі вищого навчального закладу викликано певними причинами: намаганням Російської імперії за допомогою освіти засвоїти свої окраїни, насамперед південні; потребою держави скласти конкуренцію приватним особам, у тому числі іноземним, що відкривали на півдні Росії навчальні заклади для жінок; низьким рівнем освітніх послуг для жінок регіону; недостатньою кількістю жіночих навчальних закладів Криму.

У Кушніковський дівочий інститут приймались дівчата з 14 років, які отримали початкову освіту. Термін навчання залежав від рівня знань і коливався від 3 до 4 років. Правила прийому вихованок за державний кошт з'ясовувалися особисто для кожної учениці. Програма навчання в інституті була подібна до програм жіночих гімназій закладів імператриці Марії, але відрізнялась поглибленим вивченням іноземних мов. Виховна робота проводилась у вільний від навчання час, основна форма виховання - читання книг з християнського благочестя під керівництвом помічниць директриси, відвідування у святкові дні та неділю церкви.

За період свого існування Кушніковський дівочий інститут підготував більше 200 фахівців, які працювали домашніми вчителями, викладачами початкової школи не тільки в Криму, а й за його межами.

Доведено, що завдяки матеріальній підтримці імператриці Марії Олександрівни Романової 1854 року відкрито Спаський дитячий притулок для дітей-сиріт бідніших мешканців Криму, після чого значно зменшилась кількість безпритульних.

Розкрито специфіку оздоровчо-виховної роботи Спаського дитячого притулку й структуру його діяльності. Спаський притулок мав такий уклад:

1) почесний голова - імператриця Марія Олександрівна Романова,

2) опікунська рада,

3) піклувальний комітет,

4) викладачі та вихователі,

5) медичні працівники.

До притулку приймали хворих і ослаблених дітей, де їм надавали медичну допомогу. У зв'язку з цим ретельно обирався медичний персонал, розроблявся реабілітаційний оздоровчий курс лікування. Вихованці отримували обов'язкову початкову освіту, професійну підготовку. Велику увагу надавали морально-релігійному вихованню, навчально-виховна програма мала такі напрямки роботи з дітьми: духовно-освітній, оздоровчо-виховний, культурно-пізнавальний, трудовий. Діти в Спаському притулку отримували на достатньому рівні знання, духовне виховання, професійні навички.

Висвітлено роль сім'ї Романових у створенні та становленні Константинівського реального училища, опікуном якого був упродовж 1875-1912 років Великий князь Олександр Михайлович. В училищі навчалися діти представників різних прошарків: міщан, титульних радників, кондукторів флотських екіпажів, почесних громадян, дворян, колезького асесора, унтер-офіцерів, селян. Приймали також осіб неправославного віросповідання: караїмів, католиків, греко-католиків, реформистів, іудеїв, євангелістів, представників вірмено-григоріанського віросповідання. Константинівське реальне училище давало можливість вступати у вищі технічні навчальні заклади.

У дослідженні здійснено аналіз благодійної діяльності сім'ї Романових у розвитку монастирів i навчальних закладів при них (церковно-приходських шкіл), що відіграли велику роль у роботі з ліквідації неписьменності в Криму. Завдяки своїй специфіці вони сприяли: розповсюдженню писемності серед населення; підготовці дітей до вступу в державні навчальні заклади; розвитку національної школи; розширенню світогляду дітей; здійснювали первинну професійну підготовку.

Доведено, що виключно важливою віхою у розвитку благодійної й просвітницької діяльності сім'ї Романових у Криму в другій половині ХІХ на початку ХХ століття стало створення санаторно-освітніх установ: кістково-туберкульозного санаторію імені А. Боброва, Ялтинської кліматичної колонії для слабких і хворобливих дітей імені Цесаревича Олексія Миколайовича, „Будинку для видужуючих і перевтомлених”.

Зміст і методика навчання дітей розроблялися за програмами шкіл загального типу з урахуванням специфіки дітей, медичних рекомендацій та базувались на народній педагогіці, що була традиційною для того часу. Протягом року, паралельно з лікуванням і реабілітацією хворих дітей, заклад вів безперервну навчально-виховну роботу, плани якої будувались за принципами: врахування вікових особливостей, доступність, диференціація. Також навчали ремеслам: столярному й гончарному - хлопців; давали уроки вишивання та шиття дівчатам.

Розкрито благодійно-просвітницьку діяльність імператриці Олександри Федорівни щодо організації благодійного базару „Біла квітка”, мета якого - надання матеріальної допомоги хворим на туберкульоз: гроші, зібрані від продажу виробів, у тому числі й символічної білої ромашки, надходили на рахунок Ялтинського відділу Ліги з боротьби на туберкульоз. Також на виручені кошти побудовано санаторій імені А. Боброва, будинки для одужуючих і перевтомлених, у яких приділялась увага не лише медичному обслуговуванню, але й ліквідації неписьменності серед хворих на туберкульоз.

Охарактеризовано роль сім'ї Романових, зокрема Марії Олександрівни, в створенні „Общини сестер милосердя” в маєтку „Джемієт”, поблизу Ялти, під егідою Російського відділення Міжнародного Червоного Хреста. Головна мета Благовіщенської общини - не тільки надання безкоштовної медичної допомоги людям, а й виховна, просвітницька діяльність: підготовка сестер милосердя, пошук безпритульних дітей і влаштування їх у виховні будинки..

Завдяки сім'ї Романових створено спеціальну комісію з контролю за санітарним станом нових районів Ялти. За короткий час благодійної діяльності комісії, яку фінансовано сім'єю Романових, у місті вдосконалено та здійснено суворий нагляд за виконанням рішень Міської управи стосовно всіх питань, пов'язаних iз чистотою Ялти.

Актуалізовано можливості творчого використання досвіду благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових щодо організації виховної роботи в сучасних закладах освіти: відроджено проведення благодійної акції „Біла квітка” у Лівадії, що служить вихованню любові до людей, співчуття, доброти; організовано роботу церковно-приходської школи імені княгині Ольги при храмі святого Іоанна Златоустого в місті Ялта; відкрито Республіканський притулок для неповнолітніх дітей у місті Сімферополі; використано досвід навчально-виховної роботи в організації педагогічного процесу в сучасній Марфо-Маріїнській обителі міста Москви. У навчальному посібнику „Основи православної культури” дослідником розроблено програму духовно-морального виховання, що апробовано в школах міста Севастополя.

Таким чином, благодійно-просвітницька діяльність сім'ї Романових у другій половині ХIХ на початку ХХ століття в Криму сприяла: зміцненню матеріальної та навчально-методичної бази освітніх і медичних закладів; забезпеченню істотної підтримки учнів, студентів і вчителів шляхом надання їм стипендій та матеріальної, фінансової підтримки; розширенню мережі шкіл різних типів, лікарень, санаторіїв, будинків культури, бібліотек; створенню комплексу заходів, спрямованих на освітню та навчально-виховну діяльність у дитячих закладах, санаторно-оздоровчих комплексах; відновленню умов для духовно-етичного, інтелектуального розвитку кримчан.

У висновках викладено результати дослідження, основні з них такі.

У дисертації вперше здійснено цілісний історико-педагогічний аналіз становлення і розвитку благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових у Криму в другій половині ХIХ на початку ХХ століття.

1. Дисертаційним дослідженням доведено, що у зв'язку з модернізацією системи освіти та вступу України до Болонського процесу благодійність на ниві освіти набуває великого значення: надає можливість для організації та розвитку приватних навчально-виховних закладів, зміцнення методичної бази, реалізації творчого потенціалу педагогів, розширення сфери педагогічних послуг для дітей з обмеженими фізичними можливостями.

2. Науково обґрунтовано сутність понять основних термінів „освіта”, „благодійність”, „діяльність”. Визначено поняття „благодійно-просвітницька діяльність”, яке розглядається як конкретний історико-педагогічний процес, що включає в себе діяльність, спрямовану на безкорисливу допомогу:

- навчальним закладам у наданні землі, приміщень, матеріальної підтримки;

- учням і студентам у забезпеченні стипендіями, безкоштовними підручниками, житлом;

- позашкільним закладам у проведенні лекцій і народних читань;

- бідним громадянам грошима, житлом, їжею, працевлаштуванням, безкоштовним лікуванням;

- бібліотекам і музеям у розширенні фондів;

- будинкам піклування для сиріт і інвалідів війни матеріальною допомогою.

3. Виявлено значний внесок сім'ї Романових у розвиток просвітницької діяльності в Криму. Благодійно-просвітницька діяльність сім'ї Романових у Криму в другій половині ХІХ на початку ХХ століття є закономірним, об'єктивно обумовленим цілісним процесом, що значно вплинув на розвиток мережі навчальних закладів і зміцнив їх навчально-методичну базу; сприяв підтримці лікувальних закладів, будинків культури, бібліотек, лікарень.

Благодійно-просвітницькі заклади Криму, створені за ініціативою сім'ї Романових, входили в єдину благодійну систему Російської імперії й за рішенням царського уряду надавали не лише соціальну допомогу населенню Криму, але й виконували освітню, виховну, благодійну функцію.

4. Розкрито сутність, зміст, багатогранність благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових у Криму в другій половині ХІХ на початку ХХ століття. Доведено, що члени царської сім'ї турбувались про підвищення рівня грамотності, професійної освіти, виховання, покращення медичного обслуговування та житлових умов серед малозабезпечених прошарків населення. Розкрито роль сім'ї Романових в організації благодійних, просвітницьких акцій, спрямованих на отримання коштів для створення і відкриття навчальних закладів (шкіл, гімназій, училищ для іновірців), виховних будинків, будинків піклування для сиріт та інвалідів.

5. Проаналізувавши структуру благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових у Криму в другій половині ХІХ на початку ХХ століття, виявлено й охарактеризовано основні форми філантропічних закладів Криму: Керченський жіночий інститут, Константинівське реальне училище, церковно-приходські школи, Спаський притулок для бідних дітей Криму, санаторії для хворих на туберкульоз.

6. Охарактеризовано особливості керівництва сім'єю Романових благодійно-просвітницькою діяльністю в Криму в другій половині ХІХ на початку ХХ століття, зокрема, в управлінні благодійними закладами Криму в другій половині ХІХ на початку ХХ століття активна роль належала членам імператорської сім'ї Романових. Такий висновок підтверджується аналізом документів, що регламентували діяльність почесних опікунів, почесних доглядачів, педагогічних рад, спеціальних комітетів. До їх повноважень входило створення необхідних умов для діяльності благодійних відомств, надання дієвої допомоги.

7. Висвітлено передумови розвитку благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових у Криму в другій половині ХІХ на початку ХХ століття, обумовлені соціально-політичними, економічними, національними й релігійними чинниками розвитку кримського регіону, зокрема:

- підвищення рівня культурно-економічного розвитку регіону;

- заселення півострова представниками різних верств населення;

- потреба в професійних кадрах;

- відкриття державою та приватними особами професійних навчальних закладів;

- нова ідеологія, що сприяла залученню жінок до продуктивної діяльності й системи професійної підготовки;

- співпраця духовенства й держави на ниві освіти в Криму.

8. Актуалізовано можливості творчого використання досвіду благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових щодо організації виховної роботи в сучасних закладах освіти.

Виявлено, що благодійно-просвітницька діяльність сім'ї Романових посідала центральне місце в історії розвитку філантропії, являла собою зразок наслідування для високопоставлених осіб.

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх питань, пов'язаних з благодійно-просвітницькою діяльністю сім'ї Романових, потребує продовження наукової роботи, зокрема, залишається невивченою система цінностей у педагогічно-виховній діяльності сім'ї Романових. Іншим перспективним напрямком майбутніх досліджень може стати вивчення благодійної діяльності інтелігенції Криму, розкриття місця, ролі та значення їх у становленні й розвитку державної системи освіти.

Основні положення дисертаційного дослідження викладено в таких публікаціях автора

1. Круль Г. Л., Коваленко В. В. Основи православної культури. Навчальний посібник. - Севастополь : „Стріжак-прес”, 2005. - 167 с.

2. Круль Г. Л. Традиційні свята. Навчальний посібник. - Севастополь : „Рібест”, 2006. - 85 с.

3. Круль Г. Л., Редькіна Л. І. Основи православної педагогіки. Навчальний посібник. - Севастополь : „Рібест”, 2008. - 187 с.

4. Круль Г. Л. Леснінський монастир як центр освіти (з історії культурно-релігійних зв'язків у Холмщині та Криму) // Проблеми освіти. Науково-методичний зб. - Київ, 2007. - № 52. - С. 226-233.

5. Круль Г. Л. Система освіти за часів царювання Миколи II // Студія методології. Науково-методичний зб. - Тернопіль, 2007. - № 22. - С. 355-361.

6. Круль Г. Л. Духовно-моральне виховання підлітків як соціально-педагогічна проблема // Науковий вісник. Зб. наук. праць - Одеса : ПДПУ
ім. К. Д. Ушинського, 2007. - № 12. - С. 117-125.

7. Круль Г. Л. Значення благодійного базару „Біла квітка” в допомозі дитячим закладам м. Ялти. // Науковий вісник. Зб. наук. праць - Одеса : ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2007. - № 9-10. - С.193-201.

8. Круль Г. Л. Висновки по дисертації „Благодійно-просвітніцька діяльність сім'ї Романових у Криму в другій половині ХІХ на початку ХХ століття” // Проблеми сучасної педагогічної освіти: № 17. - Ч. II. - Ялта : РВВ „КГУ”, 2008. - С. 48-55.

9. Круль Г. Л. Участь Єлизавети Федорівни Романової в організації будинків призирства для сиріт та інвалідів, усунення неписьменності //
Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 5-7 вересня 2007 р. - Ч. II. - Ялта : РВВ „КГУ”, 2007. - С. 131-136.

10. Круль Г. Л. Організація Олександрою Федорівною благодійного базару „Біла квітка” в Ялті та відродження свята у Лівадійському палаці в 2001 р. // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції 20-22 вересня 2007 р. - Ялта, 2007. - С. 105-112.

АНОТАЦІЇ

Круль Г. Л. Благодійно-просвітницька діяльність сім'ї Романових у Криму в другій половині ХІХ на початку ХХ століття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки - Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарній університет” (м. Ялта), м. Ялта, 2008.

У дисертації здійснено комплексне й всебічне дослідження з історії благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових у другій половині ХІХ на початку ХХ століття у Криму, розкрито мету, форми й зміст благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових, проаналізовано чинники, що вплинули на розвиток благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових у другій половині ХІХ на початку ХХ століття в Криму. Систематизовано й узагальнено позитивний досвід благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових в контексті сучасних процесів створення держави й національного відродження освіти. Розкрито можливості творчого використання досвіду благодійно-просвітницької діяльності сім'ї Романових щодо організації виховної роботи в сучасних закладах освіти.

Ключові слова: освіта, благодійність, розвиток, діяльність, дитячі притулки, передумови, навчальні заклади, християнські принципи, традиція.

романов імператриця благодійний просвітницький

Круль Г.Л. Благотворительно-просветительская деятельность семьи Романовых в Крыму во второй половине ХІХ начале ХХ столетия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики - Республиканское высшее учебное заведение „Крымский гуманитарный университет” (г. Ялта), г. Ялта, 2008.

В диссертации исследована история развития благотворительно-просветительской деятельности семьи Романовых в Крыму во второй половине ХІХ начале ХХ столетия. Осуществлен комплексный анализ истории развития благотворительной и просветительской деятельности семьи Романовых в Крыму в обозначенный исторический период.

На основе проведенного анализа сформулировано понятие „благотворительно-просветительская деятельность”, рассматриваемое как конкретный историко-педагогический процесс, включающий в себя деятельность, направленную на бескорыстную помощь: учебным заведениям в предоставлении земли, помещений, материальной поддержки; ученикам и студентам в обеспечении стипендиями, бесплатными учебниками, жильем; внешкольным учреждениям в проведении бесплатных лекций и народных чтений; библиотекам и музеям в создании и расширении фондов; неимущим слоям населения трудоустройством, бесплатной медицинской помощью, денежными средствами, жильем, питанием; в создании домов призрения для сирот и инвалидов войны.

Проанализирована благотворительно-просветительская деятельность семьи Романовых, функционировавшая в Крыму во второй половине ХІХ начале ХХ столетия, выявлены и охарактеризованы основные формы филантропических учебных заведений Крыма, в частности Константиновское реальное училище, Кушниковский женский институт, дома-приюты, санаторно-образовательные учреждения, церковно-приходские школы. Раскрыты сущность, содержание, формы благотворительно-просветительской деятельности семьи Романовых во второй половине ХІХ начале ХХ столетия в Крыму.

В процессе исследования определена роль благотворительных учебных заведений, медицинских учреждений, воспитательных домов, библиотек, находившихся под патронатом семьи Романовых, в работе по ликвидации безграмотности в Крыму.

Благотворительно-просветительская деятельность Дома Романовых развивалась в новых условиях, что было обусловлено реформой императора Александра II в области образования, ростом числа благотворительных обществ и учреждений, заселением полуострова представителями разных слоев населения, открытием профессиональных учебных заведений государством и частными лицами; повышением общественного внимания к социально-образовательным вопросам в стране.

Раскрыты предпосылки развития благотворительно-просветительской деятельности семьи Романовых в Крыму во второй половине ХІХ начале ХХ столетия, обусловленные социально-политическими, экономическими, национальными и религиозными факторами развития крымского региона, в частности: повышение уровня культурно-экономического развития региона; потребность в профессиональных кадрах; новая идеология, способствующая вовлечению женщин в производственную деятельность и систему профессиональной подготовки; сотрудничество духовенства, государства на ниве просвещения в Крыму.

В Таврической губернии было 1828 начальных одноклассных и двуклассных школ всех типов, по принадлежности делившихся на школы императорского Человеколюбивого общества, учреждения ведомства Императрицы Марии, министерства народного просвещения, земские (в основном в сельской местности) и церковно-приходские. Созданы условия для обучения детей разных вероучений, функционировали русские, еврейские, караимские, татарские, немецкие учебные заведения.

Проведенное исследование позволило сделать вывод о том, что благотворительно-просветительская деятельность семьи Романовых в Крыму во второй половине ХІХ начале ХХ столетия является закономерным, объективно обусловленным целостным процессом, значительно повлиявшим на развитие сети учебных заведений и укрепление учебно-методической базы; оказание материальной поддержки лечебным заведениям, воспитательным домам, библиотекам, музеям.

...