Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

УДК 94 (477.43/440)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

РОЗВИТОК СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ ПОДІЛЛЯ В 1861-1914 РР.

07. 00. 01 - історія України

КУЗІНА БОРИС СТАНІСЛАВОВИЧ

Чернівці-2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі всесвітньої історії Кам'янець-Подільського національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

Баженов Лев Васильович, доктор історичних наук, професор, Кам'янець-Подільський національний університет, професор кафедри всесвітньої історії, директор Центру дослідження історії Поділля інституту історії України НАН України.

Офіційні опоненти:

Ботушанський Василь Мефодієвич, доктор історичних наук, професор, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри історії України;

Михайлик Артур Олександрович, кандидат історичних наук, доцент, Кам'янець-Подільський державний аграрно-технічний університет, доцент кафедри історії, соціології і політології.

Захист відбудеться 19 вересня 2008 р., о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.76.051.06 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Кафедральна, 2, корп. 14, ауд. 18).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23).

Автореферат розісланий 18 серпня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.М. Скорейко.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В Україні на новому історичному етапі втілюються в життя прогресивні економічні реформи, здійснюється оздоровлення сільського господарства і промисловості, фінансово-кредитної системи. В цьому контексті важливе місце у системі ринкової трансформації належить відродженню, розбудові й впровадженню в соціально-економічну сферу недержавних кооперативів споживчого, виробничого, комерційного, побутового напрямку, розвиток яких гарантований Конституцією України (1996 р.) та Законами України "Про споживчу кооперацію" (1992 р.),"Про кооперацію" (2003 р.).

Значної актуальності в цьому зв'язку набуває узагальнення й впровадження в нинішню теорію і практику історичного досвіду зародження та утвердження української системи споживчої кооперації доби другої половини ХІХ - початку ХХ ст. за матеріалами Подільського регіону - одного з найменш досліджених в Україні.

Актуальність теми дисертації посилена тим, що сьогодні для більш як мільйона трудівників різних галузей споживчої кооперації, діяльність яких спрямовується і регламентується "Стратегією розвитку споживчої кооперації України на 2004-2015 рр.", прийнятої ХІХ з'їздом Укоопспілки, постають питання і проблеми аналогічні тим, що виникали в давній період розбудови кооперації. Звернення до історії показує, що низка подібних проблем уже розв'язувалася на межі ХІХ - ХХ ст. Багатий історичний досвід формування подільської споживчої кооперації в складний період 1861-1914 рр., яка одночасно із розвитком свого сектору в економіці держави сприяла удосконаленню товарно-грошових відносин, регламентації цін, мобілізації трудових ресурсів і коштів подолян, підвищення їх культурного і освітнього рівня, на наше переконання, може бути успішно використаний в сучасних ринкових умовах.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної програми історичного факультету Кам'янець-Подільського національного університету, а також державної науково-дослідної програми "Актуальні питання історії, історіографії та культури України ХVII - ХХ ст."(державна реєстрація, номер 0199U001874).

Мета і завдання дослідження. Враховуючи актуальність теми та сучасний стан її теоретичної розробки метою дисертаційного дослідження є: на основі комплексного аналізу масивів джерел та наукової літератури систематизувати і проаналізувати факти, відтворити цілісну картину заснування і діяльності тогочасної споживчої кооперації, визначити роль і значення її в суспільно-економічному житті краю.

В зв'язку із цим в роботі передбачено вирішити такі завдання:

_ обґрунтувати причини, що зумовили виникнення споживчих товариств на Поділлі;

- визначити наукову періодизацію історії розвитку кооперативного руху;

_ вивчити вплив викупу подільськими селянами землі на процес поширення кооперації у краї;

_ з'ясувати значення допомоги кредитної кооперації в організації споживчих товариств;

_ розглянути ставлення російського самодержавства та місцевої влади до кооперації;

_ визначити роль земства, громадськості, засобів масової інформації в розбудові споживчої кооперації;

_ дослідити вплив діяльності організаторів та проведених ними заходів на розвиток господарської активності споживчих товариств на різних історичних етапах.

Об'єктом дисертації є кооперативний рух на Поділлі в другій половині ХІХ-на початку ХХ ст.

Предметом дослідження є споживча кооперація на Поділлі, розвиток форм і методів її діяльності.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють післяреформений період від 1861 до 1914 рр. Нижня межа - початок аграрної реформи 60-х рр. ХІХ ст., верхня - початок Першої світової війни у 1914 р.

Територіальні межі дослідження визначаються адміністративними кордонами Подільської губернії станом на початок ХХ ст. з відповідним поділом її на 12 повітів.

Методологічні засади дослідження побудовані на загальнонаукових принципах історизму, об'єктивності, системності, світоглядного плюралізму і діалектичного розуміння історичного процесу, неупередженого підходу до складних явищ суспільно-економічного життя.

Методи дослідження. При виконанні завдань визначеної теми застосовано такі наукові методи дослідження: системно-структурний, статистичний, які сприяли вивченню маловідомих аспектів проведення на Поділлі аграрної реформи 60-х рр. ХІХ ст.; проблемно-хронологічний - допоміг визначити історичні етапи споживчої кооперації; особливості її розвитку на Поділлі у співставленні із іншими регіонами України; статистико-аналітичний використовувався під час визначення результатів економічної діяльності споживчих кооперативів на основі соціологічних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що здійснено комплексне дослідження такого важливого і своєрідного явища в соціально-економічному житті подільського населення, як самодіяльна споживча кооперація, ідеї та історичний досвід якої набувають у наш час потребу в осмисленні і використанні. В роботі науково обґрунтовані витоки подільської споживчої кооперації та її зв'язок із кращим досвідом європейської кооперації того часу, визначено основні етапи її історичного розвитку, головні організаційні засади і структуру.

Істотно розширено відомості і зроблено наукові узагальнення процесу формування різних типів і форм союзів споживчої кооперації. Проаналізовано господарську діяльність споживчих спілок та її вплив на розвиток ринкових відносин в краї. Відновлено історичну справедливість стосовно багатьох раніше забутих і замовчуваних діячів і подвижників кооперативного руху.

Достовірність результатів дослідження ґрунтується на глибокому вивченні історіографії проблеми та неупередженому аналізі широкого кола джерел.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані при написанні узагальнюючих праць з історії України та Поділля, з дисциплін "Історія економічної думки", "Економічна історія України", "Історія української споживчої кооперації", що вивчаються у вищих, середніх спеціальних кооперативних й інших навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, а в загальноосвітніх школах - при проведенні уроків краєзнавчого характеру, а також в популяризації ідеї кооперації серед населення. В умовах реформування аграрних відносин в Україні історичний досвід, набутий споживчою кооперацією Поділля, може бути значною мірою використаний урядом, місцевою владою з метою уникнення недоліків у сучасній післяколгоспній реорганізації сільського господарства.

Особистий внесок здобувача. Три публікації здійснені спільно з професором Баженовим Л.В.:

1. Баженов Л.В., Кузіна Б.С. Розвиток Подільської кооперації у 90-х рр. Х 1Х - на поч. ХХ ст. (історіографічний аспект) // Матеріали Х 1 Подільської історико-краєзнавчої конференції. - Кам'янець-Подільський, 2004. - С. 228-235 (відповідно 50 % і 0,38 др. арк.).

2. Баженов Л.В., Кузіна Б.С. Кам'янець-Подільське товариство споживачів. До історії кооперативного руху на початку ХХ ст.// Кам'янець - Подільський у контексті українсько-європейських зв'язків: історія і сучасність. Збірник наукових праць за підсумками Міжнародної науково-практичної конференції. - Кам'янець - Подільський, 2004. - С. 85-89 (відповідно 50 % і 0,24 др. арк.).

3. Баженов Л.В., Кузіна Б.С. Сприяння православного духовенства в організації, розбудові та становленні подільської споживчої кооперації в кінці Х 1Х - на початку ХХ ст. // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції: "Церква і держава у служінні народові". - Хмельницький, 2005. - С 96-100. (відповідно 50 % і 0,21 др. арк.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації обговорені на засіданні кафедр історії України, всесвітньої історії Кам'янець-Подільського національного університету та кафедри історії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Їх було викладено також у доповідях на ІІ Міжнародній науковій конференції "Українська історіографія на рубежі століть" (м. Кам'янець-Подільський, 25-26 жовтня 2001 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Споживча кооперація: історія, сучасність, перспективи" (м. Київ, 17-18 жовт. 2006 р.), YI Буковинській міжнародній історико-краєзнавчій конференції, присвяченій 600-річчю першої писемної згадки про Чернівці (12-13 жовт. 2007 р.).

З теми дисертації опубліковано 17 наукових статей, в тому числі 5, визнаних ВАК України як фахові, два наукових видання.

Структура дисертації визначена метою, завданням та характером дослідження. Вона складається із вступу, п'яти розділів, висновків та списку використаних джерел (175 сторінок, 334 найменування), додатків. Загальний обсяг роботи 223 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовано актуальність, предмет, об'єкт дослідження, хронологічні і територіальні межі, визначено мету, завдання, наукову новизну, практичне і теоретичне значення роботи, наведені дані про апробацію отриманих результатів, публікації з теми, структуру дисертації.

У першому розділі "Історіографія та джерельна база дослідження" розглянуто процес наукового осмислення і узагальнення теми у вітчизняній та зарубіжній історіографії.

- перший - початковий етап дослідження історії споживчої кооперації, який припадає на 60-і рр. ХІХ - перші десятиліття ХХ ст.;

- другий - час наукової зацікавленості історією подільського кооперативного руху і зокрема споживчої кооперації (20-ті -40-ті рр. ХХ ст.);

- третій - поглиблення наукового інтересу до історії споживчих товариств і всього кооперативного руху на Поділлі (50-ті - 80-ті рр. ХХ ст.);

- заключний етап подальшого дослідження історії споживчих кооперативів Поділля в світлі завдань і вимог сучасної української історичної науки (90-ті рр. ХХ - початок ХХІ ст.).

Для першого етапу не характерні дослідження з історії споживчої кооперації в Україні і на Поділлі. Тут з кінця ХІХ ст. спочатку переважали теоретичні видання, в яких поширювався досвід західноєвропейської кооперації та впровадження його в регіонах Російської імперії. В цьому контексті відчутну роль відіграли праці відомих теоретиків і будівничих спілчанського руху, науковців: І. Озерова, М. Зібера, М. Балліна, М. Каблукова, О Фортунатова, М. Туган-Барановського, О. Чаянова, К. Пажитнова, П. Мохора, Г. Мюллера. Водночас підвалини регіональної історії кооперації закладені публікаціями таких діячів українського національного відродження кінця ХІХ - поч. ХХ ст. як: І. Франко, О. Русов, П. Чубинський М. Драгоманов, С. Смаль-Стоцький, І. Вернадський, В. Доманицький.

Свій внесок у перші наукові засади вивчення історії регіональної споживчої кооперації заклали знані місцеві теоретики і практики: В. Ворніков М. Трублаєвич, Й. Волошиновський, Р. Реніннг, Е. Бржосніовський. Помітну роль в досліджені питання відіграв невеликий нарис В. Ворнікова "Споживча кооперація в Подільській губернії"(1913 р.), хоча в ньому, окремі періоди історії спілчанського руху в регіоні викладені дещо схематично.

У 1920-1940-х рр., в часи панування заідеологізованої науки інтерес до історії кооперації не був стабільним. Майже не розроблялась її історіографія на регіональному рівні. Факти про розвиток кооперативного руху в основному представлені статистичними зведеннями та публіцистичними матеріалами.

Більш об'єктивно і достовірно досліджена регіональна історія кооперації 20-х - 40-х рр. ХХ ст. науковцями української еміграції. Немало їх було змушено покинути рідну землю. За кордоном вони об'єднались у Товариство української кооперації і впродовж десятиліть збирали цінні історичні матеріали. Видне місце в цій плеяді займає професор Української господарської академії в Подєбрадах (Чехія) С. Бородаєвський. Його книга "Історія кооперації" складається з 19 розділів, досліджує історію кооперації України, Росії, країн Західної Європи, Аме рики, Азії та Африки. Вагомим внеском у вивчення розвитку історії кооперації стала написана на матеріалах "Кооперативного архіву" монографія І. Витановича "Історія українського кооперативного руху". В ній досліджено великий історичний період виникнення перших кооперативів в Україні від другої половині 60-х рр. ХІХ ст. до 50-х рр. ХХ ст.

У повоєнний період, з 50-х рр. і до кінця 80-х рр. ХХ ст. домінувала доктрина, викладена у праці Л. Морозова "Від кооперації буржуазної до кооперації соціалістичної"(1969 р.), В таких її розділах як: "Боротьба за підпорядкування кооперативного апарату Радянській державі", "Посилення соціалістичних засад", "Витіснення буржуазних кооператорів" засуджувались наукові основи дослідження спілчанського руху поч. ХХ ст., закладені О. Чаяновим, Б. Мартосом, Б. Бруцкусом та ін. З таких самих позицій трактував історію кооперативного руху виданий у 80-х - 90-х рр. підручник К. Вахітова "Споживча кооперація в СРСР"(1980, 1991 рр.) У ній історія споживчої кооперації досліджена в межах СРСР, зокрема областей Росії, мало місця відведено світовим кооперативним проблемам і Україні.

У добу незалежної української держави, в 90-х рр. ХХ ст. проблемам споживчого кооперативного руху присвячені праці С. Злупка, Б. Лановика, Л. Горкіної, В. Марочка, М. Алімана, С. Бабенка, С. Гелея, Я. Гончарука, Б.А. Кліміної, Р. Васильєвої, Н. Петровської, В. Чайковського, О. Вербової, В. Ботушанського, О. Ботушанського, Л. Баженова, Б. Кузіни. Чималий вклад в дослідження історії споживчої кооперації подільського краю внесли дослідники Вінничини В. Подолян, В. Рекрут.

Важливим внеском в історіографію дослідження історичних коренів кооперативної ідеї та спроби її втілення в життя в ХІХ - ХХ ст. в Україні стала монографія Л. Горкіної "Hариси з історії політичної економії в Україні"(1994 р.). В цій роботі патріотизм і самобутність автора монографії проявились в аналізі творчості багатьох українських авторів і перш за все таких будителів національної самосвідомості як І. Франко, О. Русов, П. Чубинський, М. Драгоманов, І. Вернадський. Цінна ця книга також тим, що у ній критично осмислено історичний досвід марксистських поглядів на кооперацію.

Врахувавши працю попередників, автор дійшов висновку, що їхній доробок містить значну інформаційну базу, щоб здійснити в цілому дослідження обраної теми. Водночас аналіз праць згаданих істориків дає підстави стверджувати, що низка аспектів історії споживчої кооперації на Поділлі в 1861_ 1914 рр., ще не знайшла належного висвітлення.

Для з'ясування обставин і шляхів розвитку подільської споживчої кооперації у 1861_1914 рр. використовувалися такі масиви джерел: перший - архівні матеріали; другий-збірки опублікованих правових, директивних, статутних, статистичних, звітних й інші документів, мемуарна література, наукова періодика, рідкісні публіцистичні видання. Загалом автором використано матеріали 18 архівних фондів, 127 неопублікованих раніше справ.

Головним джерелом вивчення появи подільської споживчої кооперації означеного періоду, її фактографічною базою стали архівні документи, які зберігаються у Центральному державному історичному архіві в м. Києві (ЦДІАУ в м. Київ), Центральному державному архіві вищих органів влади (ЦДАВОВУ), а також 5 інших центральних, обласних, міських архівів України.

Зокрема в ЦДІАУ в м. Києві у фонді №442 "Канцелярія Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора" знайдена і використана збірка інформації про суспільно-економічне становище селян Подільської губернії, хід аграрної реформи 1861 р. Цей фонд цінний ще й тим, що містить установчі документи перших подільських споживчих кооперативів у містах Балті (1869 р.), Барі (1886 р.). Фонд №385 зберігає стенографічний звіт і ухвали Другого Всеросійського з'їзду кооператорів у м. Києві", а також перший офіційний статут споживчого товариства імперії й інші матеріали.

Багато важливих свідчень про роботу кооперативних спілок і об'єднань представлені у ЦДАВОВУ. Так, із фонду №4153 "Всеукраїнська кооперативна спілка" використано листування управління військової кооперації при Всеукраїнській кооперативній спілці із подільськими товариствами гуртових закупівель, які у той час виконували функції районних спілок, а також інформаційні матеріали про діяльність Вінницького та Гайсинського райсоюзів у 1912 р.

Широкий комплекс організаційних і довідкових матеріалів зберігає Державний архів Вінницької області (ДАВО). У фонді №223 "Вінницький союз споживчих товариств і оптових закупівель за 1910-1920 рр." опрацьовано тексти заяв, угод, статистичних джерел, графічних пам'яток, що дають уявлення про третій і четвертий періоди розвитку споживчих спілок краю у 1905-1907 рр. та 1908-1914 рр. Крім того інформація фонду №389 "Циркуляри подільської губернської каси дрібного кредиту" допомогла розкрити сутність появи і поступового розширення впливу подільських кредитних кас і товариств у 70-80-х рр. ХІХ ст. на весь кооперативний рух краю. Річні фінансові звіти позичково-ощадних кас з Вінницького та Проскурівського повітів підтверджують тезу про те, що в цей період кредитні кооперативи обставинами життя були змушені одночасно зі своїми прямими повноваженнями брати на себе функції споживчих спілок. Про рідкісне явище в історії кооперації - утворення одного із небагатьох провінційних губернських координаційних центрів кооперації і його успішну роботу свідчать опрацьовані документи фонду №234 "Tруди Першої подільської губернської кооперативної наради", а також резолюції I, II, III губернських земських з'їздів представників споживчої кооперації.

Потужний пласт офіційної інформації містить Хмельницький обласний державний архів (ДАХмО). Виключну цінність для дисертації мають документи фонду № 112 (4511 справ)"Подільське губернське у селянських справах присутствіє". Вони дали змогу з'ясувати темпи передачі поміщицьких земель селянам і взаємозв'язок цього заходу із появою і розвитком споживчих кооперативів. Опрацьовані документи фонду № 228 "Подільський цивільний губернатор" допомогли з'ясувати деталі співпраці тогочасної споживчої і кредитної кооперації, яка сприяла активізації кооперативного руху в краї. Важливі свідчення у цьому зв'язку подало листування подільського цивільного губернатора із міністерством фінансів імперії про складні питання роботи окремих кредитних товариств.

Велике число джерел, значущих для характеристики роботи подільської споживчої кооперації опрацьовано у фондах Кам'янець-Подільського міського державного архіву (КПМДА, діяв до 2003 р.). Велику користь для дослідження мають донесення повітових урядників з фонду №228 "Подільський цивільний губернатор" про організацію перших кредитних товариств, а також нечисленних споживчих кооперативних формувань, їх засновників та характер діяльності. Крім того у фонді №226 "Подільська казенна палата" містяться звіти про співпрацю Чечельницького, Чорноострівського та Гречанського кредитних товариств із споживчими. З джерел фонду № 223 "Вінницький союз споживчих товариств" використані збірки звітів споживчих кооперативів допомогли вивчити фактори, що сприяли утворенню регіональних союзів споживчих товариств на території губернії, а також пожвавленню їх діяльності у 1913-1914 рр.

Для повернення із забуття історичної пам'яті про зусилля видатних організаторів краю, про взаємозв'язки між волинськими та подільськими кооператорами важливим було використання польських джерел державного архіву Волинської області (ДАВолО). Це - "Список депутатів польського сейму і сенату, обраних на Волині", волинські часописи, документи фонду №46 "Cправа Й. Волошиновського".

Окремий масив джерел становлять рідкісні видання бібліотечних фондів. Так у фондах Науково-довідкової бібліотеки центральних державних архівів України у м. Києві зберігаються видані для службового користування звіти правлінь цукрових заводів "Городок" Кам'янецького повіту за 1899_1900 рр., правління споживчого товариства "Kорделівка" Вінницького повіту за 1914-1915 рр., Правління транспортного споживчого товариства Південно_Західних залізниць за 1914-1915 рр.

Корисними для дослідження є фонди Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, які містять "Звід законів Російської імперії за 1861-1914 рр." в яких містяться закони про організацію перших позичково-ощадних кас та кредитних товариств 1864р., а також нові закони з цього ж питання, які вийшли у 1895р. і 1904 р.

Ще один масив опублікованих джерел становлять статистичні збірники, які допомогли охарактеризувати темпи здійснення аграрної реформи 1861 р., до цієї ж групи належать списки кредитних, споживчих, закупівельних товариств, видані у 1912-1918 рр. за редакцією визначного організатора кооперативного руху Е. Бржосніовського.

Значну цінність для досліджуваної проблеми становлять перші спроби наукового аналізу економічного становища селян в Російській імперії активних учасників даного руху. Зокрема, Д. Гейден залишив блискучу працю "Становище земельного питання у Вінницькому повіті"(1906 р.), де пропонував використати американський досвід господарювання. Ще один діяч кооперативного руху А. Гдешинський по завершенню першого Всеросійського кооперативного з'їзду в С. - Петербурзі 1912 р. залишив детальний його опис, який містить цінні свідчення про думки та ідеї щодо кооперації, в тому числі і на українських землях.

Важливу групу джерел становлять матеріали періодики досліджуваного періоду. Зокрема, у газетах "Кооперативний листок", "Економічний листок", "Економічне життя Поділля", "Поділля", "Подільські губернські відомості", "Подільські єпархіальні відомості" міститься чимало фактичної інформації про повсякденну діяльність споживчих спілок, губернські і повітові з'їзди представників споживчої кооперації, зарубіжні поїздки кооператорів.

У другому розділі "Передумови появи і розвитку споживчої кооперації на Поділлі" відображено процес виникнення та поширення кооперативної ідеї в Європі та Росії. У кінці 60-х рр. ХІХ ст. ця ідея потрапила в Україну: на Буковину, Полісся, а згодом на Поділля. Досліджено форми і методи її розповсюдження в краї. Важливою передумовою її поширення стала аграрна реформа 60-х рр. Х 1Х ст. Зростання темпів викупу землі у 60-х - 80-х рр., збільшення розміру наділів, полегшення умов розкріпачення були сприйняті кооператорами як ознаки лібералізації. З цим пов'язується створення у кінці 60-х - 80-х рр. ХІХ ст. поодиноких споживчих кооперативів (Балта-1869 р., Бар-1886 р.). Їх засновниками були представники дворянства, купці, заможні селяни. Поступово перехід земельної власності від феодалів до селян став важливою передумовою інтенсивного розширення кооперативного руху. Проте, царизм відчував страх перед громадською ініціативою, зокрема споживчими спілками, тому перші кооперативи безслідно зникали. Місцеві жандарми до 1897 року повністю блокували появу подібних формувань.

В інших умовах започаткувала свою появу в краї кредитна кооперація. У 70-80-х рр. ХІХ ст. затвердили свої статути і розпочали діяльність сім подільських позичково-ощадних кас і товариств. Загалом це були перші форми масової кооперативної організації на Поділлі. Вони діяли в складних умовах, тільки на основі "височайше затверджених" дозвільних документів. Тим не менше їхні організатори добре розуміли, що розширення мережі позичково-ощадних товариств і кас, залучення до них найбільшої клієнтури - селян завжди перебуватиме у прямій залежності від руху товарів, а забезпечити такий рух найкраще зможуть споживчі кооперативи. Тому організатори кредитних кооперативів від початку їх утворення часто були ініціаторами нових споживчих товариств, а також надавали допомогу уже існуючим. Автор на конкретних прикладах продемонстрував як засновники кредитних кооперативів у той час ініціювали входження всіх своїх членів у споживчі кооперативи, а це значно підвищувало ефективність роботи обох форм. У дисертації доведено, що завдяки цим зусиллям вже на початку ХХ ст. позичково-ощадні товариства і каси стали визначним фактором матеріальної підтримки і поширення споживчих кооперативів на Поділлі.

У третьому розділі "Становлення і розвиток споживчої кооперації краю у 90-ті рр. ХІХ ст. - поч. ХХ ст." досліджено процес появи, перших зародків подільських споживчих кооперативів. В Подільській губернії за ініціативи адміністрації в 1893-1895 рр. були вперше організовані значні групи сільських громадських крамниць - тих торгових центрів, що стали попередниками масової споживчої кооперації. Незважаючи на свій некооперативний характер, сільські громадські крамниці об'єктивно допомагали поширювати кооперативні ідеї в краї, налагоджували торгівлю, сприяли розвитку товарно-грошових стосунків на селі.

Велику роль у поширенні кооперативної ідеї і в роботі по створенню споживчих товариств відіграли новостворені громадські об'єднання. З появою у 1896 р. Подільського товариства сільського господарства пов'язані подальші успіхи розвитку кооперативного процесу. Активні члени цього товариства Д. Гейден, М. Трублаєвич, Й. Волошиновський, організовували відділи сприяння дрібному селянському господарству, кооперативні з'їзди, проводили інструкторську роботу у повітах краю, а також започаткували прогресивні видання, які роз'яснювали кооперативні ідеї, переконували в їх перевагах. Названі діячі були організаторами повітових організацій "Просвіта", багато сил і праці приклали для вивчення і популяризації української мови, народних звичаїв і обрядів.

У 1905-1907 рр., на фоні масового громадсько-політичного піднесення в імперії відмічено загальне пожвавлення кооперативного руху на Поділлі. Воно в значній мірі обумовлено активізацією зусиль по роз'ясненню вигод кооперації. З приходом в кооперативний рух нових ентузіастів: В. Доманицького, Р. Реннінга, В. Ворнікова, П. Сиверинчука розпочався наступний етап поширення кооперативного руху в краї. Значно посилили увагу до роботи споживчих кооперативів земські органи. У грудні 1907 року відбувся перший в Україні Київський губернський з'їзд представників товариських крамниць. Він відіграв велику роль у прискоренні кооперативного руху в багатьох регіонах країни. Зокрема видатний подільський подвижник кооперативного руху Й. Волошиновський розпочав підготовку першого з'їзду сільських товариств свого краю. Велику роль у всіх цих процесах відіграла перша газета для селян українською мовою "Світова Зірниця", яку очолював названий кооператор. Ці заходи викликали зацікавлення кооперативною ідеєю населення і, зокрема, селян, які тепер почали утворювати споживчі і кредитні товариства самостійно.

У четвертому розділі "Розбудова масової споживчої кооперації краю у 1908-1914 рр." відображено, як примноження позитивних здобутків попередніх років спричинило значне збільшення числа кооперативів протягом 1908-1914 рр. У цей час відбувається перехід кількісних показників кооперативної роботи в якісні. Подільським споживчим кооперативам тісно у рамках старих форм. За прикладом колег з сусідньої Київської губернії організатори-подоляни започаткувати перші дрібнорайонні союзні об'єднання. Але брак коштів, недосвідченість, відсутність спеціалістів-бухгалтерів, недоліки в організаційній роботі, адміністративні перешкоди призвели до того, що у 1909 р. ці дрібнорайонні союзи у сс. Пеньківці, Вороновиці, Яланці майже одразу після утворення змушені були ліквідуватися. Проте, ідея районних союзів не була забута, а енергійно запроваджувалась у практику в наступні роки.

За ініціативи кооперативних активістів на Поділлі одними із перших в Україні організовуються кооперативні з'їзди (1908-1909 рр.), наради представників споживчих товариств. Згодом проводяться соціологічні дослідження стану кооперативів, започатковується інструктування активістів на місцях, виходять прогресивні часописи, економічні листки, на численних курсах здійснюється фахова підготовка спеціалістів. Значну користь принесли поїздки кооператорів для ознайомлення із досвідом колег Англії, Бельгії, Росії, Данії, Голландії, Німеччини.

Вся ця діяльність, застосування багатьох нових форм роботи допомогли подолати перешкоди. Засновані у 1911-1912 рр. Муровано-Куриловецький, Проскурівський, а згодом Вінницький районні союзи споживчих товариств, відкриті під назвою "товариства гуртових закупівель", досягли високих результатів у забезпеченні споживачів якісними товарами за справедливими цінами. Велику роль в удосконаленні роботи споживчих кооперативів краю відіграло поширення через пресу кращого досвіду діяльності районних союзів. В 1914 р., з утворенням Бершадьського союзу в Ольгопільському повіті, Подільська губернія перетворилась в цілісну систему, в якій всі кооперативні райони: Північний (Кам'янецький), Центральний (Вінницький), Південний (Балтський) мали союзи, тобто набули європейських форм організації.

П'ятий розділ дисертації "Діячі подільської споживчої кооперації" присвячений дослідженню сторінок життя і діяльності плеяди організаторів подільського кооперативного руху. Чільне місце серед них займала постать одного із визначних кооператорів - Й. Волошиновського. Народився він у 1870 р. у с. Серби (сьогодні с. Гонтівка) Могилівського повіту, в сім'ї польського дворянина з роду Михна. Початок його громадської діяльності співпав із часом, коли після голоду 1891 р., передова інтелігенція краю була пройнята думкою, що у справі поліпшення становища селян радикальним способом вирішення проблеми є розвиток кооперації. Під впливом таких настроїв Й. Волошиновський вів свою діяльність одразу в двох напрямах: організаційному - спробою самотужки створювати сільські кооперативи, та в теоретичному, - перекладаючи українською мовою спеціальні статті, випускаючи листівки. В 1906 р. Й. Волошиновський став засновником і редактором української селянської газети "Світова Зірниця", яка активно пропагувала ідеї кооперації. Головною справою його життя було спонукання до дії земських органів самоврядування, а також залучення до активної кооперативної діяльності молодих інтелігентних сил губернії. Важливим результатом цього стало проведення ним першого в краї кооперативного з'їзду (1908 р.), а також значне зростання числа споживчих спілок. До кінця життя він брав участь в кооперативних справах.

З-поміж десятків активістів кооперативного руху означеного періоду активно працювали такі його сподвижники як М. Шильдер-Шульднер, П. Окулов, М. Трублаєвич, Р. Реннінг. Зокрема, мирові посередники М. Шильдер-Шульднер та П. Окулов у 1893-1897 рр. першими запозичили досвід волинян і організували в краї громадські селянські споживчі крамниці-попередниці споживчих товариств. У 1897 р. відомий громадський діяч М. Трублаєвич створив одне з перших у краї товариство споживачів, засноване на офіційному статуті, багато років успішно керував його роботою. Він же у 1909 р. організував Перший, а в 1911 р. - Другий земський з'їзди представників споживчих товариств губернії. Митрофан Антонович Трублаєвич - відомий член управи подільської "Просвіти", брав участь у заснуванні і розбудові Кам'янець-Подільського древньосховища старожитностей (історичний музей).

В 1909 р. розпочав активну працю на кооперативний ниві краю управитель губернської земської каси дрібного кредиту Рудольф Фрідріхович Реніннг. Йому доручались відповідальні кооперативні справи. На Першому земському з'їзді у 1909 р. він очолював комісію з організаційних питань, а в 1913 р. - був організатором Третього губернського кооперативного з'їзду, виступав на ньому з доповідями. Р. Реніннгу вдалось у 1914 р. створити і запровадити в практику перший на Поділлі центр координації кооперативного руху - Подільську губернську кооперативну нараду з широкими повноваженнями. Він також відомий в Україні та за її межами як автор губернської "Програми сприяння земства споживчій кооперації".

ВИСНОВКИ

У висновках підведено підсумки проведеного дослідження, викладено його результати, зміст яких виносяться на захист. В дисертації зроблено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми. Визначено такі етапи розвитку споживчої кооперації на Поділлі: перший, "достатутний" період 1861-1897 рр. - поява перших кооперативів, утворення кооперативних об'єднань, кредитних кас і товариств, а згодом груп сільських громадських крамниць. Другий, 1897-1905 рр. - скасування заборон, уведення земства, формування губернських організацій сприяння кооперативам. Третій, 1905-1907 рр. - більш жвавий розвиток кооперативів в умовах всенародного суспільно-політичного піднесення, за активної підтримки громадськості, місцевих газет. Четвертий, 1908-1914 рр. - утворення районних союзів і розбудова губернської системи масової споживчої кооперації краю.

Доведено, що скасування в ході аграрної реформи економічного безправ'я селян, перехід до них земельної власності, прискорили розвиток товарно-грошових відносин, а також створили передумови для кращого поширення кооперативних ідей в 60-х - 70-х рр. ХІХ ст. Внаслідок цього згодом виникли перші поодинокі споживчі кооперативи в краї (1869 р. у м. Балта, 1886 р. у м. Бар). Засновниками їх були представники привілейованих прошарків суспільства (чиновники, поміщики, купці,). Згодом, на початку ХХ ст., після роз'яснювальної роботи активістів-кооператорів нові споживчі кооперативи почали створювати самі селяни. Використання організаторами нових умов для розвитку кооперативного руху на Поділлі другій половині ХIX ст. співпало із значною активізацією роботи нових органів самоврядування. Земство створило офіційні громадські товариства, кооперативні видання, які сприяли організації спілчанської роботи в губернії. Встановлено, що в 70-80-х рр. ХІХ ст. розгортання кооперативного руху відбувалось в основному шляхом поширення позичково-ощадних кас, кредитних товариств. Об'єктивно позичково-ощадні каси і кооперативи були зацікавлені в організації споживчих товариств, тому що з їх появою активізувались товарно-грошові стосунки, прискорювався рух капіталів. Зафіксовані непоодинокі факти, коли на початку ХХ ст. члени позичково-ощадних кас ставали засновниками споживчих формувань, крамниць, магазинів тощо, практикували входження членів до інших кооперативів, а часом переходили всім складом своїх кас до споживчих кооперативів.

З'ясовано, що на початку 90-х рр. ХІХ ст. в п'яти з дванадцяти повітів губернії були створені попередники майбутніх споживчих товариств - громадські сільські крамниці. Вони діяли до 1897 р. Це був експеримент місцевих властей. Значна частина цих крамниць згодом перейшла до приватних власників, а інша після 1897 р. була перетворена в споживчі товариства, організовані за статутом. Отже, в "достатутний" період остаточно визріли основні організаційні та правові умови.

Визначено, що другий період розвитку споживчих кооперативів (1897-1905 рр.) кількісно поступався першому (1893_1897рр.), коли в губернії одночасно з'явилось 30 громадських сільських крамниць, бібліотек та читалень. Але ці новоутворені 23 споживчих товариства вже були якісно новими кооперативами. Вони були визнані урядом, спирались на статут. Їх мета та завдання, правомочність роботи не піддавалася ніяким сумнівам. Все це підвищувало авторитет, давало нові можливості для кількісного зростання та розширення свого впливу. Вагомим підсумком другого етапу кооперативного руху (1897-1905 рр.) було рівномірне поширення споживчих товариств. У 1905 р. вони вже діяли не тільки в п'яти, як перед цим, а у кожному повіті губернії. споживча кооперація заснування розвиток

Простежено, що наступний третій період подільського споживчого кооперативного руху в 1905-1907 рр. припав на час загального громадського піднесення в Україні, тому в організаторів були переваги щодо поширення кооперативних ідей перед своїми попередниками. Вони проявилися в кращому поширенні інформації про кооперативи священнослужителями, представниками губернської інтелігенції, а також друкованими органами - зокрема селянською газетою "Світова Зірниця" і малими формами друкованого слова. Число кооперативів та їх членів значно зросло.

Доведено, що на новому етапі розвитку, у 1908-1914 рр. ХХ ст., багато користі принесла нова система інформування громадськості губернії через такі часописи як: "Кооперативний листок", "Економічний листок", "Економічне життя Поділля". Відчутно вплинули на прискорення темпів кооперування з'їзди представників споживчих товариств. На першому з'їзді сільських товариств у 1908 р. було здійснено спробу створити губернський координаційний центр - "Союз всіх товариств Подільської губернії". На наступних І (1909 р.), ІІ (1911 р.), ІІІ (1913 р.) земських з'їздах представників споживчих товариств Подільської губернії були прийняті подібні ухвали, що підкреслювало злободенність цього питання для подальшої роботи кооперації.

Не менш важливою проблемою було утворення районних союзів споживчих товариств. Переборюючи протидію адміністрації, організатори та їх однодумці все ж таки знайшли і використали для цього дозволену форму утворення кооперативних союзів - товариства гуртових закупівель. Економічну доцільність цих об'єднань показала хороша якість обслуговування, висока прибутковість, придбання нерухомості, поліпшення забезпечення товарами, облаштування виробничих приміщень, навчання службовців новим прийомам. Ця їх діяльність дозволила зразково поставити роботу багатьох подільських товариств.

У 1913-1914 рр. зусилля діячів споживчої кооперації спрямовуються не лише на вирішення економічних питань. У різних повітах губернії споживчі товариства будують перші кооперативні заклади культури: Народні будинки, книгозбірні, читальні, музеї. Все більшу частку прибутків кооперативи та їх союзи використовують для підвищення культури населення. Споживчі товариства облаштовували кооперативні та сільськогосподарські виставки, де демонстрували досягнення кооперації, а також нові агротехнічні та зоотехнічні прийоми. Таким чином, підвищуючи доходи населення, вони також позитивно впливали на підвищення культурного і освітнього рівня подолян.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Кузіна Б.С., Волошиновський Й.А. - визначний подвижник Подільської кооперації ХХ століття / Кузіна Б.С. // Історія України. Маловідомі імена, події, факти: зб. ст. - К.; Хмельницький, 2005. - Вип. 32. - С. 434-441.

2. Кузіна Б.С. Подвижники подільської споживчої кооперації початку ХХ ст. / Кузіна Б.С. // Зб. наук. ст. Чернів. нац. ун-ту ім. Юр. Федьковича. - Чернівці, 1997-2007. - Т. 10. - С. 55-59.

3. Кузіна Б.С. Плюси та мінуси одного історичного джерела і проблема періодизації історії споживчої кооперації Поділля / Кузіна Б.С. // Наук. записки Він. держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер. "Історія". - Вінниця, 2007. - Вип. ХII. - С. 345-349.

4. Кузіна Б.С. Маловідомі подвижники подільської споживчої кооперації / Кузіна Б.С. // Освіта, наука, культура на Поділлі. Зб. наук. пр., матеріали шостого круглого столу: "Культура, освіта, і просвітницький рух на Поділлі", (Кам'янець-Подільський 29 листоп. 2007 р.). - Кам'янець-Подільський, 2007. - С. 33-40.

5. Кузіна Б.С. Становлення споживчої кооперації на Поділлі (60-ті рр. ХІХ - поч. ХХ ст.) Історіографічний аспект./ Кузіна Б.С. // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. Вип. 378-379. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. Зб. наук. пр. - Чернівці: Рута, 2008. - С. 145-149.

6. Кузіна Б.С. Земельна реформа 1861 р. - передумова кооперативного руху на Поділлі / Кузіна Б.С. // Підприємництво: проблеми становлення та функціонування: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Житомир, 15-16 верес. 1998 р.). - Житомир, 1998. - С. 26-31.

7. Кузіна Б.С. Трансформація позичково - ощадних кас в кооперовані споживчі товариства на Поділлі в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. / Кузіна Б.С. // Матеріали Х Поділ. іст.-краєзнав. конф., (Кам'янець-Подільський, 25-26 жовт. 2000 р.). - Кам'янець-Подільський, 2000. - С. 305-307.

8. Кузіна Б.С. Кооперативний рух на Поділлі в періодичних виданнях другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. / Кузіна Б.С. // Українська історіографія на рубежі століть. Наук. пр. Кам'янець - Поділ. держ. пед. ун-ту. Сер. "Історичні науки". - Кам'янець - Подільський, 2001. - Т. 7.(9). - С. 310-318.

9. Кузіна Б.С. Подільський кооперативний рух на сторінках друкованих видань / Кузіна Б.С. // Шляхи активізації вітчизняного виробництва: матеріали Всеукраїн. наук.-практ. конф., (Хмельницький, 25-26 травн. 2001 р.). - Хмельницький, 2001. - С. 46-52.

10. Кузіна Б.С. Діяльність подільських кооперативів наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. / Кузіна Б.С. // Питання історії України: зб. наук. ст. Чернів. нац. ун-ту - Чернівці, 2002. - Т.5. - С. 49-51.

11. Кузіна Б.С. Перші подільські позичково-ощадні каси, товариства, кредитні кооперативи, як фактор розвитку масового кооперативного руху в кінці Х 1Х - поч. ХХ ст. / Кузіна Б.С. // Розвиток ринкової економіки на Поділлі: здобутки, проблеми перспективи: матеріали Всеукраїн. наук.-практ. конф., (Хмельницький, 23 жовт. 2003 р.). - Хмельницький, 2003. - С. 260-276.

12. Кузіна Б.С. Роль релігійних громад у розвитку подільської кооперації в ХІХ - ХХ ст. / Кузіна Б.С. // Державно-церковні відносини в Україні: регіональні аспекти: зб. пр. Міжнар. наук. конф., (Хмельницький, 14-15 берез. 2003 р.).; за ред. В.М. Олуйка, А.М. Колодного. - Хмельницький, 2003. - С. 53-56.

13. Баженов Л.В. Кам'янець-Подільське товариство споживачів. До історії кооперативного руху на початку ХХ ст. / Л.В. Баженов, Б.С. Кузіна // Кам'янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв'язків: історія і сучасність: зб. наук. пр. за підсумками Міжнар. наук.-практ. конф., (Кам'янец-Подільський, 16-17 травн. 2003 р.). - Кам'янець - Подільський, 2004. - С. 85-89.

14. Кузіна Б.С. У великій мірі батько Подільської кооперації: до 135 річчя від дня народження Й.А. Волошиновського / Кузіна Б.С. - Хмельницький: Вид. ХІЕП, 2004. - 27 с.

15. Баженов Л.В. Розвиток Подільської кооперації у 90-х рр. Х 1Х - на поч. ХХ ст. (історіографічний аспект) / Л.В. Баженов, Б.С. Кузіна // Матеріали Х 1 Поділ. іст.-краєзнав. конф., (Кам'янец-Подільський, 25-26 листоп. 2004 р.). - Кам'янець-Подільський, 2004. - С. 228-235.

16. Баженов Л.В. Сприяння православного духовенства в організації, розбудові та становленні подільської споживчої кооперації в кінці Х 1Х - на поч. ХХ ст. / Л.В. Баженов, Б.С. Кузіна // Церква і держава у служінні народові: матер. Міжнар. наук.-практ. конф., (Хмельницький, 2-4 листоп. 2005 р.). - Хмельницький, 2006. - С. 96-100.

17. Кузіна Б.С., Волошиновський Й.А. - редактор "Світової Зірниці, "піонер і подвижник Подільської кооперації ХХ століття / Б.С. Кузіна, В.С. Кузіна. - Хмельницький, 2006. - 28 с.

АНОТАЦІЯ

Кузіна Б.С. Розвиток споживчої кооперації Поділля в 1861-1914 рр.: рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07. 00 01 - Історія України. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. - Чернівці, 2007.

У дисертації на основі широкого використання архівних, маловідомих джерел та друкованих видань досліджено розвиток споживчої кооперації Подільської губернії у 1861-1914 рр. З'ясовано появу та розповсюдження в регіоні кооперативних ідей з європейських країн, Росії на територію України. Показана роль наукових шкіл України та Росії у розвитку теорії і практики кооперації. Визначено періодизацію історичних етапів організації споживчих товариств. Виявлено характерні тенденції поширення кооперації на різних етапах її діяльності.

Досліджено вплив громадських організацій, земства, інтелігенції, центральної та місцевої періодичної преси на виникнення, становлення та розвиток споживчих кооперативів. Повернуто із забуття імена видатних учених та організаторів-практиків.

Ключові слова: Українська національна кооперативна ідея, Поділля, земство, сільські крамниці, кооперативні видання, споживчі спілки, кооперативні з'їзди, гуртові товариства, союзи.

АННОТАЦИЯ

Кузина Б.С. Развитие потребительской кооперации на Подоле в 1861-1914 гг. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича. - Черновцы, 2008.

В диссертации на основе широкого использования архивных неопубликованных источников и печатных изданий комплексно исследовано развитие потребительской кооперации Подольской губернии в 1861-1914 гг. Изучено появление в регионах кооперативных идей и их распространение из европейских стран, России в Украину. Показана роль различных научных школ Украины и России в развитии теории и практики потребительской кооперации.

Изучен процесс проведения аграрных реформ 1861, 1906 гг. в Подольской губернии и его влияние на появление предпосылок к возникновению и развитию потребительской кооперации в крае. Уделено внимание появлению по инициативе губернской администрации первых сельских общественных магазинов. Несмотря на некооперативный характер, эти магазины стали предшественниками массовой потребительской кооперации в крае. Общественно-политический подъем в годы первой демократической революции 1905-1907 гг., приход в кооперативное движение энтузиастов: М. Трублаевича, Й. Волошиновского, а впоследствии В. Доманицкого, Р. Рениннга, В. Ворникова, П. Сиверинчука обеспечили высокие темпы распространения кооперативных идей, а также образования потребительских товариществ.

Определена периодизация исторических этапов организации потребительских обществ. Отмечены позитивные и негативные факторы, влияющие на ускорение или замедление кооперативной работы в крае. Отражено положительное влияние Первого (Москва 1908 г.) и Второго (Киев 1913 г.) Всероссийских кооперативных съездов, а также губернских съездов представителей потребительской кооперации, совещаний, курсов и других мероприятий общественных организаций, земства, местной интеллигенции, центральной и местной прессы на улучшение деятельности потребительских кооперативов разных типов.

С момента проведения Первого губернского съезда сельских обществ в 1908 г. в Виннице, подольские организаторы кооперативного движения вели последовательную работу по созданию координационного органа - Союза потребительских кооперативов губернии. По этому вопросу были приняты соответствующие решения на Первом (1909), Втором (1911) и Третьем (1913) земских съездах представителей обществ края. Но каждый раз осуществление намеченного срывалось властями. Лишь в 1915 г. такой центр был создан в форме губернского совещания представителей администрации, земства и кооперативной общественности. Успешной работе товариществ потребителей способствовала разработка и осуществление оригинальной земской программы содействия кооперативам. Она предусматривала комплекс действенных мер по улучшению их организационной, методической и финансовой работы, созданию кооперативных курсов и школ, изучению и внедрению передового опыта.

Большое значение для успешного создания и развития системы потребительской кооперации в губернии имела организация первых районных союзных объединений.

Возвращены из забвения имена выдающихся ученых, кооператоров-практиков края. Отмечено, что существенно повлияла на ускорение темпов кооперирования в крае самоотверженная деятельность таких организаторов кооперативного движения в крае как В. Доманицкий, М. Шильдер-Шульднер, П. Окулов, И. Волошиновский, М. Трублаевич, Р. Реннинг, В. Ворников. Их подвижничество способствовало позитивной постановке работы потребительских обществ в крае.

Ключевые слова: Украинская национальная кооперативная идея, Подольская губерния, реформы ХІХ - ХХ ст., земство, кооперативные издания, организаторы сельских потребительских обществ, кооперативные съезды, оптовые товарищества, районные союзы.

SUMMARY

Kuzina B.S. Development of consumer co-operation of the Podolsky Province from 1861 to 1914 y. - Manuscript.

Dissertation to gain of Candidate degree in Historical sciences in specialty 07.00.01 - History of Ukraine. - Chernivtsy National University named after Yuriy Fedkovych, - Chernivtsy, 2007.

It is complexly researched the developing of consumer cooperation Podolsky Province from 1861 to 1914 on the base of wide using archives documents, press, materials native and foreign Historiographies, memoirs literature in the dissertation. We studied the ways and the level spreading ideas of cooperative from Europe into Ukraine and more exact division into period's activity of consumer co-operation in the scientific literature. It is considered the problem of influence cooperative congresses in Kiev, Moscow and society organizations, region districts and local intellectuals. They are buried in oblivion the names of famous scientifics, practice organizators who played an active part in national economy of the Podoliya.

Key words: Ukrainians cooperation's ideas, science man, Podoliya, cooperation's bill, consumer cooperation, cooperative congresses, junctions, practice organizators.

...