Формування митної системи на українських землях Великого князівства Литовського: джерела і методи дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 930.22 (477) «14/ 1569»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Формування митної системи на українських землях Великого князівства Литовського: джерела і методи дослідження

07.00.06. - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

Жеребцова Лариса Юріївна

Дніпропетровськ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історіографії, джерелознавства та архівознавства історичного факультету Дніпропетровського національного університету

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент Святець Юрій Анатолійович, Дніпропетровський національний університет, доцент кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства.

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, доцент Василенко Віталій Олександрович, Національний гірничий університет, професор кафедри історії та політичної теорії;

кандидат історичних наук Ващук Дмитро Петрович Інститут історії України НАН України, науковий співробітник відділу історії України середніх віків та раннього нового часу.

Захист відбудеться «5» листопада 2008 р. о 13:00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.14 по захисту дисертацій в Дніпропетровському національному університеті за адресою: м. Дніпропетровськ, пл. Т.Шевченка, 1, Палац студентів, ауд.30.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара (49050, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 8)

Автореферат розісланий «3» жовтня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук, доцент Кривий І.О.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку вітчизняної історичної науки характеризується посиленням уваги до соціально-економічної історії України, зокрема тих земель, що входили до поліетнічного конгломерату - Великого князівства Литовського (далі - ВКЛ). Інституалізація митної служби як у державному, так і навчальному (створення вищих навчальних закладів із фахової підготовки працівників митних органів) аспектах, також стимулює до вивчення традицій становлення митниці як державно-правового інституту. Під терміном «митна система» ми розуміємо сукупність засобів і методів державного регулювання переміщення товарів через кордон, експорту-імпорту товарів, а також практичну організацію митної служби на землях ВКЛ (формування з кінця XV до середини XVI ст. мережі митниць, встановлення та справляння митних зборів, митних тарифів, боротьба з контрабандою товарів тощо).

Актуальність обраної теми дослідження зумовлюється і тим, що вивчення історії митної системи як державного інституту вимагає формування репрезентативної джерельної бази. Активне залучення законодавчих актів ВКЛ - Литовських Статутів (далі - ЛС) (1529 та 1566 рр.) та комплексу документів великокнязівської канцелярії - Литовської Метрики (далі - ЛМ) дає можливість простежити організаційне становлення митної системи на землях ВКЛ. Головну увагу в дослідженні акцентовано на висвітленні інформаційного потенціалу документів книг ЛМ. Евристика розпорошеної в документах майже по всім видам записів інформації щодо різних аспектів розвитку митної справи дозволить, по-перше, простежити ґенезу та еволюцію документів з історії функціонування митних установ і, по-друге, з'ясувати, чи виступало мито самостійним об'єктом юридичних відносин чи право його стягнення жалували в контексті інших прав і вольностей.

Дослідження історії формування митної системи, що склалась на українських землях доби ВКЛ, набуває важливого значення, оскільки спеціальних праць, які б висвітлювали структуру митної системи, організацію мережі митниць, порядок стягнення митних зборів та особливості проведення митної політики у ВКЛ обмаль, а наявний в сучасній історіографії доробок характеризується нерівномірним вивченням цих питань.

Початок наукового дослідження історії розвитку митної справи на українських землях ВКЛ було покладено в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. працями М.Довнар-Запольського, М.Любавського, М.Максимейка, М. та О.Грушевських. Вчені звернули увагу на деякі аспекти формування митної системи на землях ВКЛ при дослідженні територіально-адміністративного устрою та господарства князівства. Це стало можливим завдяки евристичній та археографічній роботі, вибірковому введенню до наукового обігу корпусу найінформативніших джерел з історії ВКЛ - ЛМ. У подальших історичних студіях головна увага дослідників сфокусувалась на визначенні місця ВКЛ та окремих його земель в системі міжнародної торгівлі, транзитних торговельних шляхів, що поєднували різні землі князівства та українські також з країнами Європи. В цьому контексті дослідники звертали увагу на численні митниці, встановлені як законно, так і нелегально, складські міста, які регулювали транзитний рух товарів землями ВКЛ.

Історія митної справи стала виокремлюватись в самостійну історіографічну проблематику з 1990-х рр., коли в українській історичній науці посилився загальний інтерес до сюжетів з соціально-економічної історії, у тому числі й митної служби. В цей період з'явились перші підручники та узагальнюючі твори з історії митної справи на українських землях від найдавніших часів до сьогодення. Їх недоліком залишається епізодичне використання джерел, зокрема архівних, недостатньо теоретично обґрунтоване та методологічно опрацьоване висвітлення історії митної справи на українських землях доби ВКЛ, брак чіткого уявлення про систему митних зборів, ігнорування специфіки розвитку митної системи на Волині, Київщині й у Брацлавщині, коли в одному періоді, часто під назвою «литовсько-польська доба» змішували особливості функціонування митної системи на українських землях у складі як ВКЛ, так і Польщі. Поряд із тим до наукового обігу вводяться документи з фонду ЛМ, які висвітлюють окремі моменти становлення митної системи на українських землях ВКЛ.

До підготовки дисертації спонукала і необхідність перегляду сформульованої в історіографії тези про архаїчність, фрагментарність та невпорядкованість митної системи на землях князівства. Для об'єктивного висновку щодо ступеня організації митної системи слід обов'язково враховувати й ті позитивні зрушення та заходи держави, що сприяли збільшенню доходів з митних зборів, впорядкуванню митної системи, централізації митних зборів тощо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках науково-дослідної теми № 1-117-06 «Теоретико-методологічні проблеми етнонаціональної та соціальної історії Наддніпрянської України XVI - ХХ ст.» (державний реєстраційний номер 0106U000789) кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства історичного факультету Дніпропетровського національного університету.

Об'єктом дослідження виступив комплекс джерел, репрезентований законодавчими пам'ятками та документами великокнязівської канцелярії з корпусу ЛМ, що містять відомості про становлення митної системи ВКЛ.

Предметом дослідження є методика евристики та аналізу джерел для вивчення функціонування митної системи та митних зборів, що діяли в кінці XV - середині XVI ст. на українських землях ВКЛ.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з 80-х рр. XV до 60-х рр. XVI ст. (1569 р.). Нижня хронологічна межа роботи зумовлена тим, що в період 1486 - 1487 рр. остаточно склався формуляр орендних грамот, які разом із фінансовими звітами митників (лічби, квитації) мають безпосереднє відношення до діяльності митниць. У договорах оренди, укладених від імені великого князя литовського з певними особами, детально визначали порядок стягнення митних зборів, обов'язок представників місцевої адміністрації допомагати митникам у їх діяльності, правове положення митників та їх слуг. Формування внутрішньої структури орендних договорів та інших видів документів (листів, пожалувань, привілеїв, підтверджень тощо) у кінці XV ст. пов'язане з розвитком практичної діяльності великокнязівської канцелярії. Розширення сфери діяльності та збільшення обсягу поточної документації канцелярії ВКЛ, обумовили необхідність постійного вдосконалення як самої системи справочинства, так і підготовки документів до тривалого збереження. Таким чином відбувалось формування книг (у сучасному розумінні слова) ЛМ, до яких вносили копії виданих документів. Верхня межа (60-ті рр. XVI ст.) дослідження обумовлена завершенням етапу інституалізації митної системи на землях ВКЛ, на який вплинули зміни у веденні господарства ВКЛ, що стались в середині XVI ст., розширення зовнішнього товарообігу збіжжя та централізація збору мит. Економічне посилення шляхти спонукало її розпочати боротьбу за отримання митних пільг, які були закріплені Другим ЛС 1566 р. Формально дослідження обмежується інкорпорацією українських земель ВКЛ до Польщі внаслідок Люблінської унії 1569 р., що у подальшому змінило митну систему.

Територіальні межі дослідження визначаються кордонами Волинського, Київського та Брацлавського воєводств, які до 1569 р. перебували у складі ВКЛ.

Мета дослідження полягає в тому, щоб розробити методику реконструкції та вивчення джерельної бази для дослідження митної системи на українських землях ВКЛ. Для досягнення названої мети дисертант поставив перед собою такі дослідницькі завдання:

з'ясувати основні аспекти студій з історії розвитку митної системи на землях ВКЛ, розкрити особливості дослідження комплексу архівних та опублікованих джерел, а також методологічні засади їх вивчення в історіографії;

визначити принципи формування джерельної бази дослідження;

розробити класифікацію документів з комплексу ЛМ, в яких містяться відомості щодо розвитку митної системи, визначити їх репрезентативність та інформаційний потенціал;

визначити засобами дипломатичного аналізу внутрішню структуру використаних документів, простежити еволюцію їх формулярів протягом досліджуваного періоду, а також з'ясувати рівень автентичності, достовірності та повноти інформації;

обґрунтувати можливість та доцільність використання комп'ютерних технологій у досліджені історії митної системи на українських землях ВКЛ;

створити за допомогою технологій баз даних інформаційно-пошукову систему, що дозволить систематизувати інформацію про види митних зборів і забезпечити багатоаспектний аналіз даних залежно від завдань дослідження; розкрити переваги та простір застосування технологій баз даних для вивчення особливостей формування митної системи на українських землях ВКЛ, визначення системи діючих протягом кінця XV - середини XVI ст. митних зборів, їх розмірів, механізмів сплати, порядку безмитного пропуску товарів, суперечок, що виникали під час митного огляду тощо.

Методологічною основою роботи виступають принципи об'єктивності, системності та історизму. В дисертації були використані такі методи: 1) загальнонаукові методи аналізу і синтезу, метод класифікації для побудови типології використаних у дослідженні документів ЛМ; 2) міждисциплінарні: структурно-функціональний аналіз - для виявлення митних зборів з усієї сукупності грошових оплат і визначення особливостей функціонування митної системи, що діяла у ВКЛ, зокрема на українських землях; 3) загальноісторичні: хронологічний - для відтворення послідовності подій; 4) спеціально історичні: дипломатичний аналіз - для здійснення внутрішньої критики використаних документів ЛМ; формулярно-клаузульний аналіз - для визначення внутрішньої структури актів - формуляру; 5) комп'ютерні технології баз даних - для створення повнотекстової інформаційно-пошукової системи (далі - ІПС) «Мито».

Наукова новизна полягає в тому, що у дисертації вперше комплексно вивчаються особливості розвитку системи митних зборів на українських землях ВКЛ на основі архівних та опублікованих джерел з книг ЛМ. Здійснена видова класифікація документів ЛМ, які містять інформацію щодо функціонування митної системи на українських землях ВКЛ, дозволила виявити і систематизувати ті, які характеризують діяльність митниць (лічби, квитації), і ті, що регулювали процес стягнення мит на території князівства. З метою збереження архівних та опублікованих документів, у яких наявні відомості щодо діючих на теренах українських земель ВКЛ мит, була створена ІПС «Мито». Переваги створеної ІПС, як одного із засобів у дослідженні митної служби на землях ВКЛ, полягають у багаторазовому, швидкому і точному доступі до різних документів, пошук яких традиційним способом у джерелах є трудомістким.

Практичне значення. Матеріали дисертації можуть бути використані для всебічного дослідження соціально-економічних процесів, що відбувались на українських землях ВКЛ з кінця XV до середини XVI ст., подальшого вивчення митних відносин, що склались в межах усього князівства, створення допоміжних матеріалів, зокрема мап з локалізацією митниць та їх філій, списків митників, переліку митних зборів з наведеними визначеннями. Теоретичні положення дослідження можуть бути використані при укладанні навчальних посібників, підручників з історії митної справи України, підготовці курсів з історії України періоду ВКЛ, історіографії, джерелознавства, історичної інформатики, спеціальних історичних дисциплін.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження були обговорені у доповідях і повідомленнях на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях: Х конференція Асоціації «История и компьютер» (Москва, 22-25 квітня 2004 р.); міжнародна наукова конференція «Pirmasis Lietuvos Statutas ir epocha» («Перший Литовський Статут та його епоха») (Вільнюс, 16-18 вересня, 2004 р.); Міжнародна наукова конференція «Historia Wielkiego Ksiкstwa Litewskiego i Korony w badaniach mіodych naukowcуw: spoіeczeсstwo, religia, kultura» («Історія Великого князівства Литовського та Корони в дослідженнях молодих вчених: суспільство, релігія, культура») (Каунас, 26-27 травня 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства» (Дніпропетровськ, 24-25 листопада 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Митна політика в Україні в умовах інтеграції до світової спільноти» (Дніпропетровськ, 14 квітня 2006 р.); ХІ конференція Асоціації «История и компьютер» (Москва, 12-14 травня 2006 р.); Міжнародна наукова конференція «History and Culture of Baltic Region: Lithuania and Poland» («Історія та культура Балтійського регіону: Литва та Польща») (Клайпеда, 11-13 червня 2006 р.); Міжнародна наукова конференція «Литовская Метрика и Литовский Статут как источниковедческая база для славистики и балтистики» (Москва, 23-25 листопада, 2006 р.); Міжнародна наукова конференція «Україна і Велике князівство Литовське в XIV - XVIII ст.: політичні, економічні, міжнаціональні та соціокультурні відносини у загальноєвропейському вимірі» (Кам'янець-Подільський, 27-29 вересня 2007 р.); Міжнародна наукова конференція «The Fourth Estate? Legal Status of the Jews in the Early Modern Europe» («Четверта держава? Правове становище євреїв у ранньомодерну добу») (Вільнюс, 4-5 березня, 2008 р.). Основні положення та матеріали дисертації були викладені у 8 статтях, 5 з яких опубліковано в наукових виданнях, визначених переліком ВАК України.

Структура роботи обумовлена поставленими метою та дослідницькими завданнями. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури, і 2 додатків. Загальний обсяг дослідження 205 сторінок, у тому числі основний текст - 160 с.

Основний зміст дисертації

У «Вступі» обґрунтовується вибір теми, її територіальні та хронологічні межі, визначається актуальність обраної проблематики, сформульовані мета, завдання, наукова новизна, методологічна основа та джерельна база дослідження, теоретичне і практичне значення дисертації.

Перший розділ - «Історіографія митної системи Великого князівства Литовського на українських землях» складається з трьох підрозділів. У ньому розглянуто основні напрями вивчення митної системи на українських землях ВКЛ, методологічні та джерелознавчі аспекти проблеми. У першому підрозділі з'ясовано якого висвітлення набули в історіографії загальні особливості торгівельного розвитку ВКЛ, урбанізаційні процеси на землях князівства та проблеми модернізації господарства ВКЛ, які вплинули на формування митної системи, визначення регламентованих державою шляхів, на яких розташовували митниці, складські міста.

У другому підрозділі проаналізована історіографія митної системи на українських землях ВКЛ. В історичній літературі термін «мито» розглядали в широкому та вузькому розумінні. У широкому сенсі, мита - загальна назва непрямих зборів до великокнязівської скарбниці, у вузькому, мито - різновид торговельних сплат при переміщенні чи купівлі-продажу товарів. Для позначення зовнішньоторговельного збору, який сплачували на прикордонних митницях, використовували термін - цло.

В історіографії митної системи на українських землях ВКЛ умовно можна виокремити три періоди: 1) кінець ХІХ - середина 20-х рр. ХХ ст.; 2) середина 1920-х - початок 1990-х рр.; 3) з 90-х рр. ХХ ст. Охарактеризуємо періоди.

Перший період охоплює кінець ХІХ - середину 20-х рр. ХХ ст. і характеризується тим, що введення до наукового обігу великого масиву джерел з комплексу ЛМ збіглося з позитивістським етапом розвитку історичної науки, що викликало пожвавлення інтересу до митної проблематики та соціально-економічної історії в цілому. Історію митної справи розглядали (М.Любавський, М.Довнар-Запольський, М.Максимейко, М.Грушевський) у контексті розвитку територіально-адміністративного устрою та державного господарства ВКЛ, не виділяючи особливості розвитку митної системи власне на українських землях. Найбільш ґрунтовним і повним дослідженням з історії митної справи на землях ВКЛ є робота М.Довнар-Запольського, який ретельно розглянув функціонування непрямих податків, їх походження, механізм стягнення окремих митних зборів, їх класифікацію, порядок організації роботи на митницях за умов оренди та завідування митних зборів, особливості стягнення мита з воску та солі, висвітлив дію корчемного права, порядок безмитного пропуску товарів, склав таблицю надходжень від митних зборів з різних земель ВКЛ з кінця XV ст. до 1570 р.

Серед спеціальних праць, присвячених вивченню митного господарства взагалі, слід назвати дослідження О.Грушевського, який розглянув умови орендних контрактів, особливості управління соляними, митними та восковими коморами, порядок стягнення воскового і соляного мита.

Польський історик С.Кутшеба одним із перших в історіографії виявив походження митних і цельних зборів у Польщі та Литві, обґрунтував їх відмінності, запропонував власну класифікацію митних оплат, що діяли у ВКЛ Kutrzeba S. Taryfy celne i polityka celna w polsce od XIII do XV wieku / S. Kutrzeba // Ekonomista. Kwartalnik, poswiкcony nauce i potrzebom їycia. - Warszawa, 1902. - R.II. T1. Zesz.1. - S. 207 - 211; Він же. Historja ustroju Polski w zarysie. - Lwow, Warszawa, 1921. - T. 2: Litwa. - 241 s.;. Базовою працею, присвяченою розвитку інституту складського права Польщі та Литві як одного із засобів регламентації торгівлі, є дослідження С.Левицького Lewicki S. Prawo skіadu w Polsce / S. Lewicki. - Lwуw, 1910. - T. 2. - 200 s. («Studia nad histori№ handlu w Polsce»).

Значний внесок у вивчення правового становища митників-євреїв зробив С.Бершадський, який всебічно розглянув діяльність одного з найвідоміших підскарбіїв ВКЛ - Аврама Єзофовича, та його брата, старшого серед литовських євреїв, митника - Міхеля Єзофовича. Слід відмітити й доробок польських істориків (Й.Вольфа, М.Шорра, І.Кулішера, М.Балабана) у висвітлені ролі братів Єзофовичів як митників і постійних кредиторів великих князів у практичній організації митної служби на землях князівства.

У другому періоді, що тривав з середини 1920-х - до початку 1990-х рр. можна виділити два півперіоди: довоєнний, репрезентований здебільшого працями польських істориків, і повоєнний. Праці польських істориків 20-х-50-х рр. ХХ ст. (С.Вейман, Я.Новакова, Р.Рибарський, Я.Рутковський, Л.Харевічева) присвячені теоретичним проблемам походження митних зборів, їх класифікації, загальним умовам дії складського права та шляхового примусу. Попри те, що окремі аспекти розвитку митної системи на землях ВКЛ не були предметом спеціальної уваги істориків, вони все ж таки розглядались ними в контексті вивчення митної системи середньовічної Польщі.

У вітчизняній історіографії повоєнний період характеризується збігом з радянським дискурсом в історичній науці з переважним інтересом до тематики зміни соціально-економічних фармацій в ході класової боротьби, висвітленням окремих аспектів формування митної системи в контексті інших дослідницьких проблем, зокрема розвитку торговельних відносин на українських землях ВКЛ, регламентаційних засобів торгівлі, історії міст (М.Котляр, О.Сидоренко, О.Подградська, П.Сас) і «сеймової боротьби» шляхти за отримання митних пільг (В.Пічета). У більшості праць період з кінця XV до середини XVI ст. визначався як «литовсько-польська доба». Відсутність чіткої географічної локалізації у викладі матеріалу заважає виділити особливості розвитку митної системи в обох державах, хоча процес її становлення мав чимало спільних рис.

Третій період формально розпочався з 90-х рр. ХХ ст., але перші спеціалізовані праці у вигляді підручників та узагальнюючих робіт (В.Чорний, А.Павлов) з історії митних відносин на українських землях від найдавніших часів до сьогодення з'явились після 2000 р. Це пояснюється посиленням дослідницького інтересу до соціально-економічної історії в цілому. Сучасний український джерелознавець О.Дячок проаналізував правові аспекти розвитку митних відносин доби ВКЛ на основі Литовських статутів і документів ЛМ, а також виступив одним із співавторів колективної монографії «Історія митної справи в Україні» (2006 р.). Окремі аспекти правового регулювання податкової системи ВКЛ (введення нових мит, звільнення певних регіонів від сплати мит, оренда митних зборів) нормами обласних привілеїв Київській та Волинській землям початку XVI ст. дослідив науковий співробітник Інституту історії НАН України Д.Ващук. Науковий співробітник Центрального державного архіву вищих органів влади України В.Берковський у низці статей, присвячених розвитку митної системи на польській частині Волині, приділив значну увагу особливостям перебігу подібних процесів і в її литовській частині.

У сучасній литовській історіографії питанням економічного розвитку ВКЛ, зокрема митній системі, не приділяється належна увага. Вивченням окремих сюжетів з історії митних відносин, зокрема, семантичного аспекту терміна «мито», механізму стягнення комунікаційних оплат займається співробітник Інституту історії Литви, упорядник книг ЛМ - Л.Караліус. Фінансова та кредитна діяльність братів Єзофовичів була предметом спеціального дослідження директора Центру з вивчення історії та культури східноєвропейських євреїв (м.Вільнюс) Ю.Сяучінайте-Вербіцкене.

Проведений аналіз історіографії показав, що більшість досліджень вітчизняних вчених базувалась на широкому колі архівних та опублікованих джерел, основними з яких були документи ЛМ (С.Абросимова, М.Ковальський, П.Кулаковський, В.Менжинський) та ЛС 1529 і 1566 рр. (Д.Ващук, О.Дячок).

Дослідження джерел здебільшого оминало митну тематику, що спричинило епізодичне (контекстно-вибіркове) введення до наукового обігу документів, щодо митної системи. А цей висновок актуалізує необхідність цілеспрямованої реконструкції джерельної бази з історії митної системи ВКЛ на українських землях.

У другому розділі - «Джерела з історії митної справи та їх класифікація», що складається з двох підрозділів, обґрунтована структура джерельної бази для дослідження митної системи на українських землях ВКЛ, а також проведена видова класифікація документів з книг ЛМ. У першому підрозділі була визначена структура джерельної бази дослідження за фондоутворювачами - адміністративно-політичними та суспільними інститутами XVI - XVII ст., в результаті функціонування та діяльності яких з'явилися певні документи. Серед використаних у досліджені митної системи ВКЛ документальних джерел виділені такі: 1) законодавчі пам'ятки ВКЛ - ЛС 1529 і 1566 рр.; 2) документи канцелярії ВКЛ з опублікованих та неопублікованих книг (книг записів, книг публічних справ, книг судових справ та книг переписів) з фонду 389 «Литовська Метрика», що зберігається у Російському державному архіві давніх актів (Російська Федерація, м. Москва).

Перший ЛС 1529 р. 21 артикулом забороняв свавільно встановлювати нові мита (на мостах, шляхах, греблях, торгах тощо), окрім тих, які дозволялись відповідними великокнязівськими грамотами. Подальша регламентація митних відносин була закріплена у Другому ЛС 1566 р. в артикулах 25 та 26. Артикулом 25 підтверджене положення Першого ЛС, а також додано, що особи, які тримали перевози, повинні підтримувати їх у належному стані. Артикулом 26 Другого ЛС шляхту звільнили від сплати мита при вивезенні товарів, вироблених у власному господарстві, за умови декларування власником його походження.

У дослідженні опрацьовано 82 книги ЛМ. Виявлені 414 документів з історії митної справи на українських землях ВКЛ, що зосереджені в 61 книзі ЛМ, з яких: 35 - книги записів, 17 - книги судових справ, 6 - книги публічних справ, 3 - книги переписів. Серед книг записів використані фонди: №№ 3 - 12, 14, 15, 17, 22, 25, 28, 29, 31 - 33, 35, 36, 38, 39, 41, 42, 44, 45, 47 - 53; книг судових справ: №№ 222, 4 (224), 226, 8 (227), 10 (229), 12 (231), 248, 249, 251, 254, 258, 261, 263, 266 - 269; книг публічних справ: №№ 524, 526, 527, 7 (564), 8 (530), 9 (531); книг переписів: №№ 561, 563, 10 (567). Документи між книгами ЛМ розподілились у таких пропорціях: книги записів - 314 (приблизно 77%), книги судових справ - 58 (14%), книги публічних справ - 28 (7%), книги переписів - 9 (2%). Також були використані матеріали суцільної поактової публікації книг ЛМ («Русская историческая библиотека») та видання окремих документів з комплексу ЛМ («Архів ЮЗР», «Акти ЮЗР», «Акти ЗР», «Акти Литовської Метрики», «Торгівля на Україні» тощо). Тож виявлений нами комплекс джерел можна вважати достатньо репрезентативним, достовірним, інформативним і адекватним меті та завданням дисертаційного дослідження.

У другому підрозділі проведена класифікація документів до історії митної справи. Оскільки основу джерельної бази дослідження складають акти, то для чіткості визначення структури джерельного комплексу нами побудована видова класифікація актів. Спираючись на класифікаційну схему актів з російської історії С.М.Каштанова, в основу якої покладено поняття «виду», й адаптовану для власних досліджень класифікацію жалуваних грамот А.Хорошкевич, видову класифікацію документів книг записів ЛМ В.Менжинського, а також використовуючи досвід польських і литовських науковців ми побудували власну видову класифікацію документів ЛМ з огляду на специфіку митної тематики. У книгах записів, судових справ, публічних справ та книгах переписів ЛМ нами виявлено 414 документів, які містять відомості щодо функціонування митної системи ВКЛ. За формою їх можна розподілити на такі групи:

І. Публічно-правові (всього - 407): 1. Договірно-законодавчий вид: а) жалувані грамоти (1. «привілеї»: локаційні, магдебурзькі; на організацію ярмарків, торгів, корчем; з дозволом стягнення мит при заснуванні містечок, зведенні власним коштом мостів, гребель, перевозів, наданні маєтків за службу, за рахунок сплати великокнязівського боргу; пожалуванням доходу з певного мита за службу; безмитні привілеї; 2) «листи» з дозволом організовувати ярмарки, торги, корчми; стягувати мита на збудованих власним коштом мостах, греблях, перевозах; за пожалуванням певного уряду; 3) «вольності» від сплати конкретних мит чи капщизни на визначений термін через якісь лиха; 4) «оренди» митних зборів і корчем); б) сеймові постанови: «ухвали» та рішення, прийняті на загально земських чи обласних сеймах з приводу безмитного пропуску товарів власного виробництва за кордон, встановлення державних митниць у шляхетських маєтках, вільної організації корчем на приватних землях).

2. Договірно-конфірмаційний вид - «підтвердження» купівлі маєтків чи фольварків з митами; стягнення певних мит; безмитний пропуск товарів крізь кордон; різних жалуваних грамот.

3. Договірно-розпорядчий вид: а) указні грамоти: 1. «листи» до митників і писарів з різними розпорядженнями та дорученнями, щодо незаконного стягнення мит, конфіскації товарів і промита (штраф); до місцевих урядників, видані з приводу скарг міщан на незаконне стягнення мит або скарг служебників на міщан, які ухилялись від сплати митних зборів; якими міським громадам дозволяли отримувати дохід з мит або не сплачувати їх взагалі через природні лиха, пожежі, набіги тощо протягом певного терміну; 2. «листи»-повідомлення про безмитний пропуск певних товарів за кордон, іноземних купців з товарами, з дозволом торгівлі без оплати мит певним особам чи міщанам в межах всього ВКЛ або якоїсь місцевості.

4. Реєстраційний вид: фінансові звіти митників (1. «лічба»; 2. «квитація»); реєстри грошових чи речових відшкодувань з митних зборів (3. «отправа»);

5. Судово-процесуальний вид: документи, що стосуються конфліктів, які виникали між міщанами, купцями, представниками духовенства і митниками чи особами, які тримали мита: 1. «вирок», «декрет»; 2. «справа», «відкладення справи»; 3. «оповеданьє»;

6. Дипломатичні акти: а) «посольства» до турецьких царств, у яких обговорювали питання безпечної торгівлі для купців обох держав після сплати встановлених мит як на теренах ВКЛ, так і Кримського ханства; б) «откази», відповіді послам на «посольства» в яких, з-поміж інших питань, правителі обох держав гарантували безпеку купців при купівлі та продажу товарів на ярмарках після сплати належних мит.

ІІ. Приватно-правові (2): а) межові акти маєтків, в яких, як і в «підтвердженнях», детально перераховували всі об'єкти у маєтку; б) приватний лист колишнього митника до нового, в якому він перелічив напрями торговельних шляхів, порядок і розмір стягнення митних зборів від купців різного походження, умови безмитного пропуску товарів; в) тестаменти митників (земського підскарбія Аврама Єзофовича);

ІІІ. Описово-статистичні (5): а) ревізії українських замків 1545 та 1552 рр.; б) інвентарі замків.

Спираючись на розроблену українським джерелознавцем М.П.Ковальским систематизацію актових записів ЛМ ми розкрили зміст основних різновидів, використаних у дослідженні документів за групами. Інформація з історії формування митної системи на українських землях ВКЛ зосереджена в 17 видах записів. Найрепрезентативнішими та найчисленнішими є «листи» (135), «привілеї» (79), «оренди» (67), «підтвердження» (28), на основі яких ідентифіковано 42 види митних зборів.

Видове розмаїття записів є свідченням того, що великокнязівська канцелярія практично не видавала спеціальні митні документи, як це, наприклад, відбувалось в Польщі (митні устави, устави цін, устави про склади та купців 1565 р.) та Московській державі (Уставные таможенные грамоты). Цей факт дає підстави стверджувати, що мита практично не виступали самостійним об'єктом юридичних відносин, а право їх стягнення жалували чи підтверджували в контексті інших прав і вольностей. Але воднораз це свідчить про систематичність, а не архаїчність митної системи наприкінці XV - першій половині XVI ст. Поступово, з реорганізацією державного скарбу та впорядкуванням надходжень з митних зборів спостерігається організаційне оформлення митної служби в окрему державну структуру. Це простежується, зокрема, на прикладі формуляру орендних договорів, якими фіксували сам порядок стягнення митних зборів, а також підтверджували права митників.

У третьому розділі - «Реконструкція митної системи: методи аналізу джерельної бази», який складається з трьох підрозділів, визначені методи та технології, що дозволили виділити джерела з історії формування митної системи, побудувати їх класифікацію та визначити інформативні можливості. У першому підрозділі головну увагу зосереджено на використанні джерелознавчих методів для вивчення історії митної системи на українських землях ВКЛ. Проведення архівної евристики мало на меті виявлення неопублікованих джерел з даної тематики на принципах суцільного поактового вивчення та відбору документів з книг записів, судових справ, публічних справ та книг переписів ЛМ, їх подальшу систематизацію та класифікацію.

Проведення дипломатичного аналізу документів дозволило простежити еволюцію їх внутрішньої структури (формуляру) протягом досліджуваного періоду. Для визначення формуляру, що складається зі стандартних зворотів, розташованих у певному порядку ми використали формулярно-клаузульний аналіз. Вивчення найчисленніших та найінформативніших документів (актів публічно-правового характеру), підтверджує той факт, що їх формуляр склався у справочинстві канцелярії ВКЛ до кінця XV ст. За тотожністю індивідуальних формулярів документів виділено групи жалуваних грамот, указних грамот, судових документів, дипломатичних актів. Проведення формулярно-клаузульного аналізу в деяких випадках дозволило встановити видову належність тих документів, що були внесені до книг ЛМ без заголовків. Особливо це стосується численних листів і привілеїв з дозволом локації міст і містечок, формуляри яких майже ідентичні, за винятком того, що привілеї не містять норм імперативного характеру в диспозитивній частині. Відрізнити один вид акту від іншого, наприклад, лист від привілею, можна й за його соціальною функцією.

У групі жалуваних грамот ми окремо виділили оренди, які разом із фінансовими звітами митників (лічби, квитації) можна вважати документами, що мають безпосередній зв'язок з функціонуванням митниць. Зазначені в них умови чітко відображають сам процес стягнення мит, права та обов'язки митників, місцевої адміністрації, порядок безмитного пропуску товарів тощо.

Вивчення організаційного становлення митної системи як одного з інститутів держави передбачає застосування системних методів аналізу. В такому разі досліджувана система розглядається як цілісна якісна сукупність з урахуванням її основних рис, місця та ролі в ієрархії суспільних систем. На першому етапі дослідження методами структурного аналізу ми виділили митні збори з усієї сукупності податків, непрямих зборів та судових оплат, які також надходили до державного скарбу в грошовій формі; навели їх визначення, з'ясували їх взаємообумовленість (порядок стягнення, розмір, приналежність окремій території). Засобами функціонального аналізу визначили роль, місце та результати діяльності митної системи, що більш менш активно формувалась протягом кінця XV - середини XVI ст., в економіці як українських земель, так і всього ВКЛ.

Систематизація митних зборів та проведена на основі актуалізованої джерельної бази класифікація джерел сформували концептуальні засади до проектування та розробки повнотекстової ІПС «Мито», етапам створення якої присвячено другий підрозділ.

Основна мета створеної ІПС «Мито» полягає у вирішенні таких завдань: 1) виявити сукупність і визначити зміст та функції всіх діючих з кінця XV до середини XVI ст. митних зборів; 2) з'ясувати види і різновиди документів та причини чому саме в них, міститься інформація про різні види мит; чи завжди в документі йдеться про один вид митного збору чи декілька, які види мит і в яких видах записів найчастіше зустрічаються одночасно; 3) встановити осіб, котрі фігурують як митники, їх соціальний стан, походження, конфесійну приналежність; 4) проаналізувати прерогативи пожалування права збору чи звільнення від сплати мит, соціальний стан, посади, віросповідання пільговиків; 5) визначити територіальну локалізацію митних зборів, що допоможе нанести митниці та їх філії на мапи, з'ясувати просторово-часові закономірності формування митної системи, виявити мита, що були характерними тільки для певної місцевості, особливості стягнення мит в різних регіонах ВКЛ; 6) простежити еволюцію чи домінування одного зі способів управління митними округами, порядку стягнення мит, зміни митного тарифу тощо за часів правління різних великих князів литовських.

Використання в дослідженні джерел актового характеру визначило повнотекстову модель подання даних, для реалізації якої була обрана СУБД Microsoft Access. Переваги створеної системи полягають у можливості багаторазового звернення до відібраних документів (і їх текстів), які містять адекватну інформацію щодо відомих мит.

У третьому підрозділі висвітлено яким чином пошукові можливості ІПС «Мито» і застосовані методи дозволили розкрити особливості формування митної системи на українських землях князівства, окремі моменти практичної діяльності митників. При створенні ІПС «Мито» нами була обрана повнотекстова технологія, яка має низку переваг при роботі з історичними джерелами. По-перше, історик ніколи не може наперед знати, яка саме частина документа стане йому в пригоді в ході дослідження, тому така технологія забезпечує швидкий доступ до всього документа. По-друге, історику зазвичай a priori складно визначити, який саме документ містить релевантну інформацію, а контекстний пошук документів за критеріями, передбаченими в повнотекстовій технології ІПС «Мито», можливо сформувати вичерпну вибірку джерел з гарантією, що якесь із них випадково залишиться поза увагою. По-третє, ІПС «Мито» дозволяє одержати точні дані про кількість документів та інші статистичні відомості з відповідної тематики запиту. По-четверте, така технологія дозволяє зберігати в електронній версії документа хронологічні та метричні дані в форматі оригіналу, трансформуючи їх в сучасні системи за потребою користувача. По-п'яте, оскільки ІПС «Мито» є відкрита система, то вона при потребі достатньо зручно може бути доповнена новими документами з інших фондів.

Залежно від поставлених дослідницьких завдань користувачу ІПС «Мито» можна обирати критерії для пошуку релевантних даних і документів. Здійснена засобами ІПС «Мито» вибірка документів за різними критеріями («особа», «посада особи», «соціальний стан», «мито») дозволила виявити основні події конфлікту, що точився між князівськими родинами Острозьких і Заславських майже 40 років з приводу стягнення мита в Острозі. Вибірки документів за критерієм «мито» дали можливість виділити характерні особливості та принципи стягнення: зовнішньоторговельного збору головне, що сплачували не лише на прикордонних митницях, а й розташованих усередині ВКЛ; внутрішніх проїздних (мостове, гребельне, перевозне) і внутрішніх торгових (вагове, помірне, капщизна) митних зборів; мита від солі та воску, відповідно, восковничого та соляного, яке збирали в окремих від митних, воскових і соляних коморах.

Відібрані з ІПС «Мито» 52 безмитні грамоти (10 - жалуваних, 42 - указних), якими великий князь надавав митні пільги певним особам чи містам, дозволили дійти висновку про намагання влади організаційно обмежити власну систему митних зборів. Поряд із тим, кількісна перевага безмитних грамот указаного типу, що були адресовані до митників та урядників окремих земель, вказує на певну невпорядкованість і ситуативність пожалувань митних пільг. Оскільки до закріплення набутих шляхтою митних пільг у Другому ЛС, владі доводилось щоразу вказувати на чинність виданих безмитних привілеїв чи підтверджувати попередньо надані.

Про особи митників, їх походження, соціальний стан, конфесійну приналежність свідчить вибірка з ІПС «Мито» 86 договорів на оренду митних зборів по всьому ВКЛ з кінця XV - середини XVI ст., з яких 55 - було укладено з євреями. Інтенсивність укладення вигідних орендних договорів, яку можна оцінити завдяки систематизованим в ІПС документам, з євреями-митниками відображає правове становище євреїв на землях ВКЛ і зміни економічної ситуації у князівстві, викликані веденням перманентних війн з Московською державою. За критерієм «особа» ми відібрали усі документи, що висвітлюють діяльність земського підскарбія, який збільшив доходи держави від митних зборів, в минулому митника - Аврама Єзофовича, та його брата, також митника - Міхеля, який орендував митні збори по всьому ВКЛ.

При здійснені митного огляду на митницях, між митниками та купцями неминуче виникали суперечки. Здійснена засобами керування ІПС «Мито» вибірка документів, переважно, з книг судових справ ЛМ («скарги», «справи», «вироки»), дозволила простежити конфліктні ситуації, що виникали при транспортуванні товарів, з приводу ухиляння від сплати мит, зловживання митниками службовим становищем, незаконною конфіскацією товарів тощо.

Специфіка джерельної бази дослідження та необхідність отримання достовірної інформації з джерел щодо видів та розміру митних зборів обумовили використання спеціальних методів джерелознавства для їх аналізу.

Висновки

1. Проаналізовані вітчизняні та іноземні напрацювання в історіографії дозволили умовно виділити три періоди в дослідженні митної проблематики: 1) кінець ХІХ - середина 1920-х рр. пов'язаний з введенням до наукового обігу корпусу джерел з ЛМ, на основі яких розпочалось вивчення господарства ВКЛ, зокрема, й митної служби; 2) з середини 1920-х до 1990-х, який характеризується недостатньо увагою до історії митної справи, окремі аспекти якої набули висвітлення в контексті внутрішньої та зовнішньої політики ВКЛ. Натомість проведений представниками вітчизняної історіографії джерелознавчий аналіз книг і документів ЛМ дозволив розкрити інформаційний потенціал ЛМ як джерела з соціально-економічної історії; 3) з початку 1990-х відбувається формування окремого напрямку дослідження історії митної справи.

2. Основне завдання дослідження полягало у реконструкції репрезентативної джерельної бази, яка б дозволила розкрити особливості формування митної системи. Оскільки митна служба є одним із державно-правових інститутів, то для вирішення цього завдання нами були залучені законодавчі акти ВКЛ, артикули Першого та Другого ЛС, які закріпили прерогативу великого князя на встановлення нових мит і митниць в межах ВКЛ, а також матеріали великокнязівської канцелярії - книги ЛМ. Незважаючи на те, що сформована джерельна база не є вичерпною для дослідженні митної системи, її потенціал дозволяє визначити коло додаткових джерел, у тому числі матеріалів гродських та земських книг, до яких слід звернутись у подальшому.

3. В результаті проведення видової класифікації корпусу документів з книг ЛМ нами були виділені 3 групи джерел: публічно-правові, приватно-правові, облікові. У цих категоріях документів виявлені 17 видів записів. Найінформативнішими й найчисленнішими з них були жалувані грамоти - 205, репрезентовані «листами», «привілеями», «орендами», «підтвердженнями». Той факт, що жалувані грамоти складають майже половину від усіх використаних документів, свідчить про те, що власне мита практично не виступали самостійним об'єктом юридичних відносин, оскільки право їх стягнення надавалось у контексті інших пожалувань (заснування містечка, побудови комунікаційних споруд, оплати жалування за службу тощо). Указні грамоти, більшість з яких - розпорядження митникам, видані з приводу конфліктних ситуацій, що траплялись під час стягнення мит - становлять четверту частину від усіх документів (101). Вони підтверджують те, що відбувався процес формування митної системи, який не закінчився у 1569 р.

Матеріали ревізій 1545 та 1552 р. відображають намагання уряду якомога ретельніше визискувати митні збори на місцях, які надходили до рук місцевих урядників й шли на забезпечення урядів воєвод, старост, намісників, а пізніше - їх почали віддавати на відкуп, переважно євреям чи міщанам.

4. Застосовані в роботі методи джерелознавства (зокрема, дипломатичний аналіз актів), дозволили простежити еволюцію формуляру актів з кінця XV до середини XVI ст. і визначити видову приналежність окремих документів. Найкраще зміни внутрішньої структури документів простежуються на прикладі орендних грамот, які відображають власне порядок стягнення мит, характеризують правове становище митників та їх слуг.

5. Запропонована ІПС «Мито» є оригінальною методикою обробки та аналізу виявлених документів, яка дозволяє більш продуктивно та ефективно досліджувати багатовимірні структуровані об'єкти, одним із яких є митна система. Поставлена мета і дослідницькі завдання дисертаційної роботи обумовили застосування об'єктно-орієнтовного підходу до створення бази даних, що дозволив поєднати в одній системі всі необхідні відомості про види митних зборів і документи, в яких вони містяться. Створена на основі повнотекстової технології ІПС «Мито» завдяки зручному інтерфейсу пошуку потрібних видів мит у джерелах (архівних й опублікованих) за декількома критеріями водночас дозволяє оперативно знаходити адекватні документи, пошук яких традиційним шляхом у книгах ЛМ займає багато часу. До того ж аналіз документів традиційним способом не дозволяє виконувати комбінаторні операції з документами з метою проведення як різноманітних їх класифікацій, так і для виявлення прихованої (структурної) інформації та синтезу нових знань.

6. Пошукові можливості ІПС «Мито» дозволили розкрити особливості становлення та формування митної системи на українських землях у складі ВКЛ з кінця XV до середини XVI ст. Розвиток митної системи на українських землях визначався економічними, політичними та соціокультурним процесами, що відбувались у князівстві протягом досліджуваного періоду. Спочатку мита правили за оплату наданих комунікаційних послуг, а також виступали ліцензією за право торгівлі, утримання корчем та торгівлю спиртними напоями; Найбільш прийнятним є поділ мит на: внутрішні (проїзні та торговельні) і зовнішні - головне. У справі управління митницями на теренах ВКЛ сформувались дві моделі: перша - завідування митними коморами певною людиною «къ верной руце», яка отримувала за це платню і віддавала всі прибутки до скарбу; друга - оренда митних зборів однією або групою осіб на заздалегідь визначених умовах. Мито, якому підлягали привізні товари, сіль, віск у грошовій чи натуральній формі збирали особливі, призначені великим князем урядники - митники, соляничі, восковничі; торгові та проїзні мита збирали фінансові й адміністративно-господарські агенти великого князя на місцях - намісники, воєводи, старости. Однобокість митної політики держави, зокрема при наданні митних пільг (привілеї на проведення торгів та ярмарок, що супроводжувались звільненням від сплати мит) сприяли пожвавленню торгівлі тільки у великих містах (Київ, Луцьк, Володимир).

7. Актуалізована джерельна база дозволила переглянути тезу, що сформувалась в історіографії відносно невпорядкованості митної системи, яка обтяжувала ведення торгівлі, пересування купців торговими шляхами. Дійсно, діюча на теренах ВКЛ система митних зборів характеризувалася певною архаїчністю та невпорядкованістю, але слід наголосити й на позитивних заходах з боку влади, спрямованих на її регламентацію, реорганізацію та централізацію, тобто на формування її як державної структури.

8. Процес формування та організаційного становлення митної служби на українських землях відображає перехідний етап в історії ВКЛ між середньовіччям та раннім новим часом, коли внаслідок значних змін у веденні господарства пожвавилися товарно-грошові та ринкові відносини. Про це свідчить зосередження значної частини земельних володінь в руках шляхти, переорієнтація господарства на експорт збіжжя, що спонукало представників шляхетського стану розпочати «сеймову боротьбу» за отримання значних митних пільг для вивозу товарів власного виробництва за кордон.

Публікації результатів наукового дослідження

Статті у наукових фахових виданнях

1. Комп'ютерні технології проектування інформаційно-довідкової системи «Мито» // Історіографічні та джерелознавчі проблеми історії України. - Дніпропетровськ: ДДУ, 2004. - С.236-247 (у співавторстві з О.Жеребцовим).

2. Історія митної справи Великого князівства Литовського та Речі Посполитої на українських землях: методи дослідження // Наукові записки. - К., 2004. - Т.27. Історичні науки. - С.22-28.

3. Класифікація джерел з історії митної організації на українських землях доби Великого князівства Литовського та Речі Посполитої // Український історичний збірник. - 2004. - Вип.7. - С.416-434.

4. Волинь у торгових комунікаціях середини XVI - початку XVII ст.: деякі аспекти регламентації торгівлі // Український історичний збірник. - 2005. - Вип.8. - С.75-84.

5. Митна справа на українських землях XIV - середини XVII ст.: джерелознавчий аспект // ІІ Міжнародний конгрес українських істориків «Українська історична наука на сучасному етапі розвитку». - Кам'янець-Подільський; К.; Нью-Йорк; Острог, 2005. - Т.1. - С.126-136.

Інші публікації

6. Роль Первого Литовского Статута в истории институциализации таможенной организации на украинских землях Великого Княжества Литовского // Pirmasis Lietuvos Statutas: straipsniш rinkinys / sudarл Irena Valikonytл ir Lirija Steponaviиienл. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 2005, p. 195-207, reziumл lietuviш k.

7. Роль евреев-мытников в экономической системе Великого княжества Литовского в к.XV - середине XVI века // History and Culture of Baltic Region: Lithuania and Poland. Social History, Cultural Science. - Klaipeda, 2007. - P. 9-23.

8. Організація митної служби на землях Великого князівства Литовського наприкінці XV - в середині XVI ст. (до 1569 р.) // Історія торгівлі, податків та мита / за ред. О.О.Дячка. - Дніпропетровськ, 2007. - С.52-57.

Анотація

Жеребцова Л.Ю. Формування митної системи на українських землях Великого князівства Литовського: джерела і методи дослідження. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06. - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. Дніпропетровський національний університет. - Дніпропетровськ, 2008.

Дисертація присвячена малодослідженому в історіографії питанню функціонування митної системи на українських землях Великого князівства Литовського. Головну увагу в дослідженні приділено формуванню репрезентативної джерельної бази для вивчення механізму формування митної системи на українських землях ВКЛ. Визначена структура джерельної бази дослідження, яка складається із законодавчих пам'яток ВКЛ - Литовських Статутів 1529 та 1566 р., документів великокнязівської канцелярії - ЛМ (книг записів, книг судових справ, книг переписів, книг публічних справ). В результаті опрацювання 82 книг ЛМ, було виявлено 414 документів з історії митної справи. Здійснена типолого-видова класифікація документів з комплексу ЛМ дозволила розподілити усі використані документи на 3 групи: публічно-правові (407), приватно-правові (5), описово-статистичні (5). Інформація щодо різних аспектів розвитку митної системи відображена у 17 видах записів, найчисленнішими серед яких є «листи», «привілеї», «оренди», «підтвердження». З метою збереження даних про компоненти митної системи, що містяться в опублікованих та неопублікованих документах ЛМ, створена інформаційно-пошукова система «Мито». Створена система є одним із методів дослідження митної системи на землях ВКЛ, а також ілюструє використання комп'ютерних технологій в історичних дослідженнях. У додатках наведено визначення 42 митних зборів.