Документи оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга як джерело з історії вивчення нацистами окупованих східних територій (1941–1944)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Документи оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга як джерело з історії вивчення нацистами окупованих східних територій (1941-1944)

Кашеварова Наталія Григорівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі архівознавства та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:доктор історичних наук, професор

Войцехівська Ірина Нінелівна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

професор кафедри архівознавства

та спеціальних галузей історичної науки.

Офіційні опоненти:доктор історичних наук, професор

Матяш Ірина Борисівна,

Український науково-дослідний інститут

архівної справи та документознавства, директор;

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Кот Сергій Іванович,

Інститут історії України НАН України,

старший науковий співробітник

відділу історії України другої половини ХХ століття.

Захист відбудеться 31 жовтня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.235.01 при Інституті історії України НАН України (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 4).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту історії України НАН України (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 4).

Автореферат розісланий “29” вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор історичних наук, професорГуржій О.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вивчення історії нацистської діяльності на окупованих територіях у період Другої світової війни значно активізувалося на початку 90-х років ХХ ст. у зв'язку з деідеологізацією суспільства на пострадянському просторі. Принципи об'єктивності та всебічності історичних досліджень вимагають для висвітлення цієї теми залучення документів не лише радянських, а й німецьких окупаційних установ та організацій, що були розсекречені, проте лише фрагментарно залучалися до наукового обігу. Серед них - документи Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга (далі ОШР) (1940-1945), нацистської організації Третього рейху, що широко відома своєю грабіжницькою діяльністю щодо культурних цінностей на територіях окупованих країн під час Другої світової війни.

ОШР був створений за ініціативи Альфреда Розенберга (1893-1946), одного з ідеологів Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (далі НСДАП), “Уповноваженого фюрера у справі нагляду за загальним ідейним та ідеологічним навчанням і вихованням” у НСДАП і керівника Рейхсміністерства окупованих східних областей (далі РОСО).

У результаті діяльності ОШР протягом 1940-1945 рр. утворився загальний великий діловодний архів, що на сьогодні нараховує близько ста тисяч документів, конфіскованих союзниками наприкінці Другої світової війни. Вони мають значну архівознавчу специфіку та джерелознавчу цінність, оскільки належать нацистській організації, що була створена з оперативною метою та реалізовувала ідеологічні постулати нацизму на окупованих територіях. Їх окремі комплекси зберігаються, передусім, у Німеччині, Україні, Росії, а також в архівах деяких інших країн. Найменш джерелознавчо вивченими з них є великі за обсягом архівні комплекси, що зберігаються в Україні та Росії. Це значно звужує джерельну базу історичних досліджень нацистської політики на окупованих територіях.

Таким чином, актуальність теми визначається необхідністю здійснення джерельного аналізу та залучення масиву документів архіву ОШР до наукового обігу. Це дозволить у майбутньому уникнути наявної тематичної однобічності вже існуючих наукових студій з історії діяльності Оперативного штабу, сприяти більш глибокому вивченню її джерельної бази та напрямів, а також ідеології та політики Третього рейху щодо окупованих країн.

Зв'язок роботи з науковими темами і програмами. Дисертація виконана в рамках науково-дослідної теми “Історія української державності нової та новітньої доби” (державний реєстраційний номер 06БФ046-01), яка включена до тематичного плану історичного факультету Національного університету імені Тараса Шевченка.

Об'єктом дослідження є комплекс документів ОШР, що нині зберігаються в різних архівах України, Німеччини, Росії та висвітлюють діяльність нацистів щодо вивчення окупованих східних територій.

Предметом дослідження є формування, функціонування, зміст та специфіка документів ОШР як джерел з історії вивчення нацистами окупованих східних територій в контексті ідеологічних завдань ОШР.

Хронологічні рамки дисертації охоплюють 1941-1944 рр., період окупації частини Радянського Союзу. Нижня межа - це початок окупації німецькими військами територій, що на 1941 р. були складовою частиною України, Білорусії, країн Прибалтики (Латвія, Литва, Естонія), західних і північних областей Росії. Верхня межа - 1944 - обумовлена тим, що саме в цей період структури ОШР остаточно завершили свою діяльність у зв'язку із закінченням періоду окупації на цих територіях. Разом з тим, для висвітлення загальної діяльності ОШР залучалися архівні документи 1940-1945 рр. (період існування самого Штабу).

Територіальні межі охоплюють ті країни або їх частини, які визначалися нацистським терміном “окуповані східні території”, це, насамперед, землі сучасної України, Білорусії, Литви, Латвії, Естонії, західні та північні області сучасної Російської Федерації. Німецький термін “Gebiet” (дослівно “область”), відповідно до його багатозначності, використовується в дисертації у значенні слова “територія”, оскільки ці захоплені республіки чи їх частини хоча й перебували у віданні Рейхсміністерства окупованих східних областей, але подекуди не мали усталених кордонів протягом усього періоду окупації. Ці території адміністративно мали інший статус, ніж окупована нацистами Чехословаччина та Польща, які були захоплені раніше та включені до складу Третього рейху.

Метою дисертаційної роботи є з'ясування складу, специфіки та джерельної значимості комплексу документів ОШР, що стосуються вивчення нацистами окупованих східних територій, охарактеризувати напрями цих досліджень у контексті реалізації основних положень нацистської ідеологічної доктрини та пропаганди.

Передбачається послідовне розв'язання таких наукових завдань:

- охарактеризувати стан наукової розробки теми, обґрунтувати доцільність її вивчення;

- визначити повноту джерельної бази дослідження, встановити сучасне місцезберігання архівних комплексів та окремих документів ОШР, їх повноту та репрезентативність щодо теми;

- з'ясувати ідеологічну основу, організаційну структуру, функції та завдання Штабу, проаналізувати процес документостворення та документообігу, розкрити загальний склад документів ОШР;

- охарактеризувати склад, зміст та специфіку документів різних підрозділів ОШР на базі аналізу напрямів ідеологічної діяльності та завдань його підрозділів щодо проведення наукових досліджень окупованих східних територій;

- виконати порівняльний аналіз та здійснити комплексну класифікацію документів за принципами хронології, походження, функцій, родом або напрямом діяльності, призначенням, складом документів за формою (номіналом) та предметно-тематичним змістом;

- оцінити джерельну значимість різних видів документів на різних етапах діяльності нацистів у галузі збирання, узагальнення та використання інформації з метою вивчення окупованих територій;

- на базі джерелознавчого аналізу охарактеризувати наукову діяльність ОШР в її формах, методах і напрямах.

Методологічною основою дисертації є принцип історизму та об'єктивності у поєднанні з проблемно-хронологічним, критично-порівняльним методами та структурно-функціональним аналізом, що передбачає застосування комплексних методів щодо вивчення теми. Застосовано також спеціальні методи джерелознавчої евристики, атрибуції, класифікації, систематизації, інтерпретації тощо.

Наукова новизна дисертації полягає в такому:

- внаслідок проведеного аналізу як джерельної бази дослідження виявлено комплекси документів щодо теми, висвітлено їх повноту, інформаційний потенціал та документну репрезентативність;

- уточнено організаційну структуру, функції та ідеологічні завдання Штабу, охарактеризовано засади діяльності різних структур ОШР на різних етапах його існування, підрозділів, що проводили науково-пошукову, науково-методичну та науково-дослідну роботу, проаналізовано засади документостворення, склад і зміст їх документів;

- запропоновано джерелознавчу класифікацію документів за комплексними ознаками з урахуванням напрямів досліджень ОШР та ідеологічної основи його діяльності. Вона складається з таких рівнів, як тип, клас, рід, група, вид, різновид, та базується на принципах походження, функцій, роду та напрямів діяльності ОШР, складу та предметно-тематичного змісту документів; документ штаб рейхсляйтер розенберг

- доведено джерельну значимість документів Штабу щодо діяльності нацистів у галузі збирання, узагальнення та використання інформації, підготовки науково-дослідних “розробок” з історії, економіки, зовнішньої та внутрішньої політики, науки, культури, освіти держав, що опинилися на окупованих нацистами східних територіях, у світлі ідеологічних доктрин нацизму;

- з'ясовано джерельну специфіку документів з урахуванням умов війни та окупації, конкретні форми, методи та напрями різноаспектних досліджень Штабу щодо окупованих східних територій для потреб Третього рейху з метою якнайдоцільнішого їх освоєння та експлуатації, пропаганди й боротьби з “ідейними противниками націонал-соціалізму”.

Практичне значення результатів дисертаційної роботи полягає у тому, що до наукового обігу вперше в комплексі залучається великий масив джерел, пов'язаних з діяльністю ОШР. Проведена класифікація цих документів відповідно до структури і функцій Штабу, а також оцінка їх джерельної значущості значно розширюють уявлення про діяльність нацистів щодо вивчення ними окупованих східних територій. Вони розкривають окремі аспекти нацистської ідеологічної доктрини, реалізованої ОШР у своїй діяльності, що тривалий час перебували для дослідників у тіні питання долі переміщених культурних цінностей.

Дисертація поглиблює методичний апарат джерелознавчого аналізу унікальних комплексних діловодних архівів такого роду, як архів ОШР. Результати дисертації використані при підготовці спецкурсу “Спеціальні історичні дисципліни” у Київській державній академії керівних кадрів культури та мистецтв, а також впроваджені при підготовці архівного довідника “Кашеварова Н., Малолетова Н. Деятельность Оперативного штаба рейхсляйтера Розенберга в оккупированной Европе. Справочник-указатель архивных документов из киевских собраний” (К., 2006), де був апробований науковий опис документів та їх комплексна класифікація.

Особистий внесок здобувача. Результати дисертації, винесені на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки та результати дисертаційної роботи були представлені на декількох міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, серед яких: “Библиотека в контексте истории” (Москва, 2005); “Бібліотеки України в період Великої Вітчизняної війни” (Kиїв, 2005); Восьмі джерелознавчі читання до 140-річчя від дня народження М.С. Грушевського (Київ, 2006 р.); ІІ, ІІІ, IV, V Міжнародні науково-практичні конференції з проблем теорії і практики документознавства, бібліотекознавства та науково-інформаційної діяльності (Київ, 2005, 2006, 2007, 2008).

Основні положення дисертації викладені в 11 статтях, з яких сім опубліковані у виданнях, затверджених ВАК України, тезах п'яти конференцій та публікації довідника-покажчика архівних документів.

Структура дисертації обумовлена специфікою теми, метою та завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури та п'яти додатків. Загальний обсяг дисертації - 293 с., основного тексту - 188 с., списку використаних джерел і літератури - 38 с. (298 позицій).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначається ступінь її вивченості, формулюється мета і завдання дослідження, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи.

У першому розділі дисертації - “Історіографія та джерела дослідження” - розглянуто стан наукової розробки теми, подано огляд основних комплексів документів ОШР, охарактеризовані специфічні особливості його архіву, принципи джерелознавчої класифікації та порівняльного аналізу документів Штабу як джерел щодо вивчення нацистами окупованих східних територій.

Архівні документи ОШР останнім часом почали активно вивчатися вченими України, Німеччини, США в контексті різних питань окупаційної політики нацистів. Оскільки доступ до архівів нацистських окупаційних установ був закритий до 90-х років ХХ ст., пік подібних досліджень, як західних, так і вітчизняних науковців, припадає саме на останнє десятиліття. Превалюючою темою стала грабіжницька діяльність ОШР, доля культурних цінностей, переміщення трофеїв та питання реституції. Серед праць українських дослідників найгрунтовнішими є, передусім, роботи Т. Себти, М. Дубик, Л. Дубровіної, Н. Малолєтової. Окремі аспекти переміщення культурних цінностей розглянуті у працях Г. Боряка, С. Кота, О. Іванова та В. Романько (В. Яременко), М. Ткаченко, І. Лосієвського, Д. Мєшкова, М. Коваля та ін. Значний внесок належить фундаментальним студіям американської дослідниці долі культурних цінностей П.К. Грімстед, документальним публікаціям німецьких учених У. Гартунг та В. Айхведе, працям П. Манассе та Віллема де Врі, окремим науковим розвідкам Н. Фолькерт, Е. Адунки, А. Гойс, Марії Кюн-Людевіг, О. Гаманна та ін. Окремі питання історії культурних цінностей та документальні публікації представлені у роботах російських дослідників М. Зініч та О. Мазурицького, М. Бойцова та Т. Васільєвої. Значний компонент історіографії складають дослідження західноєвропейських науковців щодо Відомства Розенберга, структури, що включала всі організовані, очолювані або куровані Розенбергом установи при НСДАП (Ернст Піпер, Р. Больмус та ін.), а також студії ідеології націонал-соціалізму та праці самого А. Розенберга.

Але архів ОШР є цінним джерелом не лише для вивчення долі культурних цінностей Європи у роки Другої світової війни, а й ідеологічної діяльності ОШР, проведення нацистами масштабних наукових досліджень окупованих країн для використання в інтересах Третього рейху, питань здійснення пропаганди та вивчення ідеології ідейних противників націонал-соціалізму. Саме цьому аспекту діяльності Штабу було приділено недостатню увагу. Джерельна специфіка та інформаційний потенціал документів ОШР як джерел щодо вивчення нацистами окупованих східних територій на базі аналізу всього масиву документів ОШР залишалися практично нерозкритими.

Джерельну базу дослідження складають комплекси документів ОШР з різних архівів світу, що складають його цілісний архів. Він представлений документами всіх підрозділів і відділів ОШР: Управління, робочих груп, зондерштабів, зондеркоманд та служб, а також містить у своєму складі листування Штабу з іншими установами, відомствами та організаціями Третього рейху. На сьогодні він нараховує близько 100 тис. документів німецькою мовою. Проте, внаслідок особливостей структури Штабу, специфіки його діяльності, а також післявоєнних подій весь цей матеріал знаходиться у розпорошеному стані по архівосховищах різних країн. Найбільша його частина, близько 80 тис. документів, зберігається в Україні, в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України у м. Києві (далі ЦДАВО України): це фонд 3676 “Штаб імперського керівника Розенберга для окупованих східних областей” (загалом 885 справ), фонд 3674 “Штаб імперського керівника Розенберга для окупованих західних областей та Нідерландів” (4 справи). У ЦДАВО України зберігається також колекція мікрофільмів КМФ-8 “Колекція мікрофотокопій документів німецько-фашистської окупаційної адміністрації і командування вермахту, що діяли на тимчасово окупованих східних територіях” (1311 справ), у складі якої є значний за обсягом масив копій документів Штабу; їхні оригінали зберігаються у Бундесархіві в Берліні (фонд NS-30, 199 справ). Третій значний масив документів нині зберігається у Російському державному військовому архіві у Москві (фонд 1401-К, 77 справ). Крім того, залучалися матеріали фонду Рейхскомісара України у ЦДАВО (ф. 3206, 1204 справи), який містить багато документів ОШР, оскільки Рейхскомісар України співпрацював зі Штабом з питань вивезення культурних цінностей та організації наукових досліджень окупованих територій.

Масив документів Штабу, що зберігається у Києві, є найбільшим за обсягом та повністю репрезентативним щодо історії вивчення нацистами окупованих східних територій.

У структурі київського архіву ОШР можна виділити декілька великих груп документів, серед яких найважливішими є комплекс офіційних документів щодо створення, завдань та повноважень ОШР (накази та розпорядження вищого керівництва); документація самого ОШР та всіх його підрозділів, документи комплектування Центральної бібліотеки Вищої школи та Східної бібліотеки (накази, методичні матеріали, звіти, донесення, листування), а також підшивки та збірки аналітичних матеріалів, статей та донесень, підготовлених співробітниками Штабу. Серед них також листування з іншими нацистськими науково-дослідними та освітніми установами Третього рейху, з органами місцевої цивільної адміністрації та військовими підрозділами з метою надання цим установам конфіскованих матеріалів, що є джерелом щодо їх наукових інтересів та практичних потреб в умовах ведення війни.

Комплексна джерелознавча класифікація в дисертаційному дослідженні здійснювалася на базі: принципів хронології (періоду окупації 1941-1944 рр., хоча ОШР діяв в 1940-1945 рр.), походження документу та зв'язку зі Штабом; функцій, що виконувалися документами відповідно до завдань ОШР; складу (родо-видові характеристики та взаємозв'язки документів) і предметно-тематичного змісту (предмет досліджень або конкретна тема наукових робіт та інформаційних підборок матеріалів). Класифікація документів передбачає чотири великі групи рангу “клас“ (за науково-організаційними функціями, що виконувалася документацією ОШР відповідно до його завдань: організаційно-управлінська, виконавчо-діяльнісна (або збирацька), науково-інформаційна та науково-практичного використання джерел (книжкових та архівних фондів); всередині класів - рід, що об'єднував документи за походженням та напрямом діяльності; всередині родів - види та різновидності за такими ознаками, як їх призначення, склад документів за формою (номіналом): накази, розпорядження, доповідні записки, циркуляри, інструкції, повідомлення, звіти, листи, переліки, картотеки, статті, рецензії, огляди, аналітичні довідки тощо.

Для проведення систематизації джерел використовується термін “група”, який базується на методі групування матеріалів за предметно-тематичним змістом: конкретною темою розробок та загальним предметом дослідження.

Така комплексна класифікація дає уявлення про походження, склад та зміст документів, відображає складну структуру та специфіку комплексу документів ОШР.

У другому розділі - “Оперативний штаб рейхсляйтера Розенберга та організація дослідження окупованих східних територій” - розглянуто ідеологічне підґрунтя діяльності ОШР на окупованих нацистами територіях, визначене наказами Гітлера та вищого керівництва Третього рейху. Основною декларованою за документами функцією ОШР була ідеологічна, а відповідними головними завданнями ОШР були такі:

а) конфіскація в умовах ведення “ідеологічної боротьби” різноманітних культурних цінностей, в першу чергу, книжкових зібрань бібліотек, колекцій та зібрань архівів і музеїв, зібрань періодичних видань, платівок, фільмів тощо з метою забезпечення ними майбутніх центрів націонал-соціалістичного навчання, виховання та націонал-соціалістичної науки, а також поточних потреб НСДАП та вермахту в умовах ведення боротьби на Сході;

б) здійснення систематизованого упорядкування всіх конфіскованих і зібраних матеріалів, забезпечення можливості користування ними як джерелами для ідеологічної боротьби;

в) знищення матеріалів, що не були відібрані Штабом, але могли б стати в нагоді противникам націонал-соціалізму, а саме архівних документів, книжок, періодичних видань тощо;

г) організація підготовки значної кількості наукових матеріалів і так званих “розробок” з питань масонства, єврейства та більшовизму; дослідження останнього охоплювало найрізноманітніші питання функціонування більшовицької ідеологічної системи окупованих радянських країн і різні аспекти життя їх населення;

д) забезпечення поповнення науково-дослідних установ Третього рейху науковими виданнями, цінним майном та науковим обладнанням з окупованих територій.

Структура, повноваження підрозділів ОШР та його керівників регламентувалися розпорядженнями керівника Управління Штабу Герхарда Утікаля та його заступника. Структура ОШР була підпорядкована його основним завданням і постійно реорганізовувалася. Головні відділи та їх підрозділи, робочі групи, зондерштаби, зондеркоманди, інші служби підпорядковувалися Управлінню Штабу. Оперативність завдань і напрямів діяльності та відповідна структура Штабу визначили документальний склад його архіву та зміст документів, форми і методи науково-практичного вивчення та грабіжницької діяльності на окупованих землях. Проведення конкретної практичної роботи на місцях здійснювали головні робочі групи (далі ГРГ), що діяли на засадах адміністративно-територіального принципу, оскільки загальна територія окупованих країн була велика, насичена музеями, бібліотеками, архівами, науковими, освітніми та культурними установами, які необхідно було послідовно дослідити, описати, за сприяння місцевої влади організувати конфіскацію та евакуацію їхніх матеріальних цінностей. До складу ГРГ входили дрібніші робочі групи (далі РГ), що працювали в окремій країні або в окремому місті. Зондерштаби, що також юридично підпорядковувалися ОШР та працювали при ГРГ, комплектувалися в профільних структурах Відомства Розенберга та займалися розробками конкретної тематики з різних галузей науки та культури.

Офіційні документи Управління штабу загального значення (накази, розпорядження, постанови, інструкції, повідомлення) надсилалися до виконання всім робочим групам, а також публікувалися на сторінках офіційного видання - бюлетеня “Anordnungen und Mitteilungen” (“Розпорядження та повідомлення”). Вони стосувалися: розпоряджень щодо службового порядку діяльності Штабу та його структури, кадрових питань і переміщень, призначень, регламентації внутрішнього життя, господарчого забезпечення діяльності ОШР; визначення повноважень окремих його підрозділів, а також окремих службовців; порядку ведення звітної документації тощо.

Особливу цінність для теми мають документи Відділу використання та Східного відділу за 1942 р., головних відділів ІІ і ІІІ за 1943 р. Ці відділи безпосередньо займалися збиранням, обліком, класифікацією та обробкою надходжень матеріалів з вивчення окупованих східних територій (конфісковані книги, архівні документи, плакати, засоби навчання, фотографії, кінодокументи) для Вищої школи та Східної бібліотеки, а також організацією наукових досліджень, переопрацюванням і підготовкою інформаційних матеріалів політичного та ідеологічного змісту для подальшого використання з пропагандистською метою, поширенням їх у пресі, виданням статей і брошур; забезпеченням інформацією та необхідними матеріалами різних німецьких служб, інститутів, керівництва РОСО та Відомства Розенберга.

Документи Відділу використання мають виключну джерельну значимість і містять картотеки та предметний каталог конфіскованих цінностей, списки розробок та співробітників, які працювали над цими розробками, в тому числі місцевих, фотоматеріали щодо проведення робіт, методичні матеріали щодо наукової роботи, самі розробки, наукові праці та бібліографії, переклади, статті, листування тощо. Саме ці документи, створені Управлінням ОШР та Відділом використання, робочими групами є одними з основних джерел з вивчення нацистами окупованих східних територій і проведення пошукової та дослідницької діяльності ОШР.

У третьому розділі - “Документи робочих груп і зондерштабів ОШР у галузі вивчення окупованих східних територій та їх джерелознавчий аналіз” - з урахуванням джерельної специфіки документів розглянуто комплекси документів ГРГ України, ГРГ Центру та ГРГ Остланда і діяльність зондерштабів ОШР щодо вивчення окупованих східних територій, забезпечення науковими матеріалами нацистських дослідницьких установ.

Документи ГРГ, як правило, базуються на відповідних настановах та інструкціях Управління Штабу - інструктивних і методологічних матеріалах щодо організаційних питань господарського, матеріального та кадрового забезпечення, проведення конфіскацій, зберігання та переміщення культурних цінностей, а також здійснення пошукової і дослідницької діяльності, збиранням аналітичної інформації, створенням інформаційних довідок та аналітичних праць.

Комплекси документів ОШР з особового складу ГРГ (особові справи та документи відділу кадрів) є змістовним джерелом щодо професійного хисту окремих учених - як представників Третього рейху, так й місцевих науковців і спеціалістів. Комплекс розпорядчих документів включає також методичні документи та правила проведення пошукової і наукової роботи, що регламентували зовнішній вигляд, структуру і зміст розробок, професійні вимоги до оформлення, контролювали повноту та достовірність отримуваної інформації.

Основним джерелом дисертаційного дослідження є розробки та пов'язані з ними документи (листування, звіти, інструкції керівництва). Вони розкривають процес організації та тематику розробок. Теми визначалися переважно оперативними завданнями, що ставилися перед ОШР та Відомством Розенберга, і відрізнялися великою різноманітністю:

- на першому місці перебували різні політичні системи та течії, серед яких провідну позицію займав більшовизм та його ідеологія, на Заході - масонство, єврейство та іудаїзм (особливо місце та роль євреїв у більшовицькій радянській системі) тощо, щоб довести перевагу націонал-соціалістичної доктрини над державними ідеологіями інших країн, зокрема більшовицькою, шляхом викриття недоліків її політики у всіх сферах життя, злочинів, критики ідеологічних засад тощо;

- широко досліджувалася радянська політична система та її лідери, вплив на військову справу, національну політику та національну психологію, релігію і вірування, наукові досягнення, механізми керування економікою, освітою, культурою тощо;

- активно вивчалися природно-ресурсні, економічні, соціальні, культурні можливості окупованих східних територій та їх населення для кращої організації та налагодження всебічної експлуатації;

- значний відсоток займали дослідження історичних зв'язків цих територій з німецьким народом: щодо міграційних та колонізаційних процесів в історії, що відбувалися за участю германських племен та народів (наприклад, готів), встановлення ареалів проживання етнічних німців, ознаки впливу німецької культури на місцеві народи у різних сферах їхньої матеріальної та духовної культури.

Збирання інформації щодо другого та третього напрямів проводилося Штабом паралельно з діяльністю в цій сфері інших організацій Третього рейху - “Аненербе”, команди Штумпа, команд Паульсена та Кюнсберга тощо в умовах постійної конкуренції.

Окреме місце у структурі ОШР посідали зондерштаби (“Sonderstдbe”) - “особливі штаби”, підрозділи, організовані за науково-тематичними напрямами та сформовані з професійних науковців. Вони представляли інтереси профільних тематичних служб Відомства Розенберга, РОСО та самого ОШР. На відміну від робочих груп, зондерштаби не проводили масштабних конфіскацій, а займалися збиранням інформації та її опрацюванням. Їхня документація - специфічний за змістом шар документів з перегляду зібрань музеїв, архівів та бібліотек, наукових установ на предмет пошуку, відбору та збереження наукових матеріалів, наприклад, з проблематики економіки, охорони здоров'я, національного, релігійного стану населення тощо, а також яскравих зразків матеріальної та духовної культури народів окупованих територій. Масив складається з чотирьох основних груп джерел та перебуває в тісному зв'язку з документами робочих груп. Лише дві продуковані власне зондерштабами - звітна документація та листування. Дві інші групи складаються з методологічних та інструктивних матеріалів Управління штабу та керівництва головних робочих груп, а також звітньої документації робочих груп, при яких працювали співробітники зондерштабів і які обов'язково мали контролювати їхню діяльність.

Зондерштаби, яких було близько 15, мали конкретні назви, що вказують на тематичну спрямованість їх діяльності, наприклад, “Генеалогія”; “Прадавня [та рання] історія”; “Образотворче мистецтво”; “Світоглядна інформація”; “Музика”; “Наука”, “Фольклористика” тощо.

Четвертий розділ - “Комплекс джерел з історії забезпечення нацистських установ у сфері досліджень “східного простору” - присвячений діяльності ОШР в галузі надання різноманітних конфіскованих матеріалів, книг, періодичних видань, фотографій, платівок тощо та підготовлених Штабом наукових розробок для різних нацистських установ та організацій Третього рейху з метою підтримки їх пропагандистської та агітаційної діяльності, навчального процесу або наукових досліджень. Наукові установи, що брали участь у формуванні та науковому використанні зібраних ОШР фондів, умовно можна поділити на чотири групи, а відповідно до них - класифікувати їхні документи за походженням і змістом. Першу, основну, складають Вища школа з ідеологічними інституціями, що входили до її структури - Центральною бібліотекою, Інститутом дослідження єврейського питання у Франкфурті-на-Майні, Інститутом біології та расової теорії у Штутгарті, Інститутом німецької етнографії, а також Східна бібліотека Розенберга. В майбутньому вони мали стати центрами націонал-соціалістичного навчання і виховання та осередками досліджень “східного простору”. Основні джерела щодо їх діяльності пов'язані з формуванням джерельної бази наукових досліджень НСДАП з метою майбутнього освоєння окупованих територій; проведенням цензурних заходів щодо бібліотечних та архівних фондів, що залишалися на окупованій території, а саме вилучення “небажаної літератури”, яка могла б стати у нагоді ідейним противникам, її знищення як джерельної бази для можливої опозиції та обмеження використання літератури для місцевого населення. Паралельно створювалися фонди спеціального зберігання виключно для нацистських досліджень у місцевих умовах. Тут основними джерелами є документи ОШР щодо комплектування фондів та облаштування книгосховищ Східної бібліотеки та Центральної бібліотеки Вищої школи, списки матеріалів, конфіскованих на окупованих східних територіях, різні документи організаційного та розпорядчого змісту.

Друга група установ репрезентована Відомством Розенберга та пов'язаними з ним службами НСДАП, що отримували від Штабу необхідні інформаційні матеріали або книжки для проведення пропагандистських заходів і підготовки ідеологічних матеріалів у галузі світоглядної інформації, організації пропагандистських заходів, партійного навчання, духовного виховання у дусі націонал-соціалізму, роботи з пресою тощо. Третю групу установ і, відповідно, третю групу документів ОШР представляють документи організацій і служб РОСО (наприклад, Центральна служба обліку та охорони культурних цінностей окупованих східних областей, Центр з вивчення Сходу, відділи генеалогічних досліджень, політики тощо). Четверта група джерел представлена документами численних науково-дослідних інститутів, товариств і навчальних закладів, організацій Німеччини, що не входили до системи Вищої школи, однак користувалися інформацією, що її надавав Штаб, надсилали дослідників до окупованих областей, замовляли необхідні матеріали, книжки, періодичні видання, інформаційні матеріали із складу бібліотек та архівів.

У висновках сформульовані основні результати дослідження, які виносяться на захист:

1. Архівні документи ОШР мають офіційний характер та відображають засади діяльності, функції та завдання Штабу, його відносини з іншими нацистськими установами, що очолював А. Розенберг, зокрема, з Відомством Розенберга при НСДАП та РОСО. Цілісний архів ОШР (орієнтовно 100 тисяч документів) наприкінці війни було розосереджено на декілька частин, що зараз зберігаються в архівосховищах різних країн: у Німеччині, Україні, Росії, США, Франції, Нідерландах тощо. У Києві, в ЦДАВО України, представлена його найбільша частина загальним обсягом біля 80 тис., в тому числі мікрофотокопії документів, що нині зберігаються в Бундесархіві в Берліні. Загальним недоліком історіографії залишається фрагментарне вивчення та використання документів архіву ОШР.

2. У своїй діяльності ОШР керувався наказами Гітлера та вищого керівництва Третього рейху, які проголошували однією з найважливіших цілей ведення війни так звану “ідеологічну боротьбу з ідейними ворогами націонал-соціалізму”. Це мало слугувати виправданням численних конфіскацій майна приватних осіб, зібрань державних архівів, музеїв та бібліотек, науково-дослідних установ, навчальних закладів, громадських об'єднань з метою використання їх у якості джерельної бази дослідження ідейних противників. Бібліотечні, архівні та музейні фонди розглядалися, в першу чергу, як матеріал ідеологічного змісту, а не лише як об'єкти, що мали матеріальну цінність.

3. Джерельну базу наукових досліджень нацисти формували за рахунок конфіскованих книг, періодики, архівних, кіно- та фотодокументів. Вони розподілялися між різними німецькими науковими установами, серед яких перше місце ділили між собою Східна бібліотека Розенберга та Вища школа. Східна бібліотека мала стати центром дослідження більшовизму, історії та культури народів “східного простору” - росіян, українців та білорусів, населення країн Прибалтики, а Вища школа - центром націонал-соціалістичного дослідження, навчання та виховання, на зразок партійного універститету, з власною системою різних спеціалізованих наукових інститутів, в тому числі бібліотеки та архіву. Існувала низка інших німецьких науково-дослідних установ, товариств та організацій Третього рейху, що користувалися конфіскованими бібліотечними та архівними зібраннями для задоволення власних наукових та практичних потреб.

4. ОШР організовував діяльність з проведення пошуку, збирання та відбору джерел, конфіскацію бібліотечних та архівних зібрань, забезпечення матеріалами Управління штабу та проводив узагальнення зібраних відомостей у вигляді написання різноманітних інформаційно-аналітичних робіт, так званих “розробок”. Ці конфісковані джерела, як і розробки, слугували джерельною основою для організації ідеологічної боротьби і пропаганди, використовувалися нацистами при освоєнні окупованих територій та для управління місцевими народами. Фонди бібліотек проходили ідеологічну та політичну цензуру. Тим самим здійснювалася ліквідація соціальної бази, що спроможна була б протистояти нацистському режимові, та будь-яких можливостей її відродження.

5. До структури ОШР входили: Управління штабу та його відділи, робочі групи, зондерштаби, зондеркоманди. ГРГ України, Центру, Остланда і численні робочі групи формувалися за територіальним принципом та проводили значну діяльність у галузі опису, обліку, конфіскації джерел. Їх співробітники готували аналітичні розробки, інформаційні матеріали та наукові праці за розпорядженнями Управління ОШР, а вже готові матеріали збиралися в Відділі використання (Відділі обліку та контролю). Діяльність зондерштабів, підрозділів, які представляли інтереси Відомства Розенберга, РОСО та самого ОШР, мала виражену тематичну спрямованість. Про це свідчать їхні назви, наприклад, “Бібліотека Вищої школи”, “Генеалогія”, “Прадавня [та рання] історія”, “Образотворче мистецтво”, “Світоглядна інформація”, “Наука”, “Фольклористика” тощо.

6. Широкомасштабна діяльність ОШР була зупинена поразкою нацистської Німеччини у війні. Відповідно, архів ОШР відображає поточний стан його документації. Оформленими для використання можна вважати лише кадрові справи та певне листування. Інші справи мають ознаки лише первинного групування. Значна кількість документів перемішана за хронологією, походженням та змістом, неоднорідна за цінністю, має велику копійність.

7. Тип офіційних документів, до якого відносяться документи ОШР, поділяється на чотири великі групи рангу “клас“ відповідно до науково-організаційних функцій, що виконувала документація ОШР. Всередині групи рангу “клас” документи розподіляються на групи рангу “рід” (за походженням та напрямом діяльності).

Клас І відповідно до організаційно-управлінської функції Штабу складався з: а) загальнорозпорядчої документації Управління ОШР та головних відділів; б) інструктивно-нормативних документів; в) науково-методичних документів. Це службові інструкції, накази, розпорядження, циркуляри керівництва ОШР та його підрозділів, що повністю регламентували проведення дослідницької діяльності.

Клас ІІ відповідно до виконавчо-діяльнісної (або збирацької) функції ОШР складався з: а) планово-звітної документації структурних підрозділів ОШР; б) документів з обліку, опису, конфіскації об'єктів наукового вивчення та наукових цінностей. Він пов'язаний з документами робочих груп, зондерштабів і відповідальних відділів Управління штабу, до яких надходили вже виконані роботи.

Клас ІІІ відповідно до науково-інформаційної функції Штабу складався з: а) науково-бібліографічних та підготовчих матеріалів; б) інформаційно-пропагандистських матеріалів; в) науково-дослідних праць, написаних співробітниками ОШР.

Клас ІV, відповідно до функції науково-практичного використання джерел, складався з: а) документів з формування книжкових та архівних фондів Центральної бібліотеки Вищої школи та Східної бібліотеки Розенберга як джерельної бази нацистських досліджень окупованих східних територій; б) документів щодо використання цих фондів різними нацистськими організаціями з науковою метою, для навчальної та пропагандистської діяльності.

Види окреслюються номіналом документу: накази, розпорядження, доповідні записки, циркуляри, інструкції, повідомлення, звіти, листи, переліки, картотеки, статті, рецензії, огляди, аналітичні довідки тощо. Специфічність німецької діловодної документації полягає також у тому, що категорія “вид”, як правило, складається з великої кількості різновидів, наприклад, звіт-повідомлення, звіт-донесення тощо.

8. Тематичний спектр досліджень ОШР поділяється на дві категорії: аналітична інформація для повсякденної пропаганди та інформаційно-аналітичні і науково-дослідні праці для управління та поглинання рейхом окупованих територій. На першому місці перебували різні політичні системи та течії. Серед досліджень більшовизму: викриття недоліків його політики у всіх сферах життя, злочинів, критики ідеологічних засад тощо; вивчалися зовнішня та внутрішня політика, природно-ресурсні, економічні, соціальні, культурні можливості окупованих східних територій, їх населення. Значний відсоток займали дослідження історичних зв'язків цих територій з німецьким народом: щодо міграційних та колонізаційних процесів, встановлення ареалів проживання етнічних німців, вплив німецької культури.

9. Джерела ОШР дають можливість вичерпно уявити спектр наукових інтересів нацистів та ідеологічний підтекст наукових розробок. Разом з тим, розв'язання питання організації Третім рейхом наукових досліджень “східного простору”, методів їх проведення, а також оцінка змісту цієї наукової діяльності повноцінно можуть бути здійснені лише за умови залучення до аналізу документів інших нацистських організацій, що тісно співпрацювали з ОШР, передусім, Відомства Розенберга та РОСО з його структурами, різних науково-дослідних установ Німеччини, інших організацій Третього рейху: команди Штумпа, команд Паульсена та Кюнсберга, “Аненербе” тощо. Велике науково-практичне значення мали місцеві установи при рейхскомісаріатах “Україна” та “Остланд”, що були зобов'язані тісно співпрацювати з ОШР.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях

1. Діяльність робочої групи “Харків” Оперативного штабу Розенберга з вивезення бібліотечних фондів у період нацистської окупації України / Н. Г. Кашеварова // Бібліотекознавство, документознавство, інформологія. - 2005. - № 2. - С. 37-45.

2. Обґрунтування історичних прав на українські території в ідеологічній доктрині нацизму : промова гауптайнзацфюрера Оскара Венднагеля на відкритті історико-археологічної виставки у Харкові 1 листопада 1942 р. / Н. Г. Кашеварова // Архіви України. - № 1-3. - 2005. - С. 221-232.

3. Діяльність Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга в галузі обліку, опису та конфіскації бібліотечних фондів на території рейхскомісаріату України (1941-1944) / Н. Г. Кашеварова // Бібліотечний вісник. - № 4. - 2005. - С. 23-38.

4. Деятельность зондерштаба “Наука” Оперативного штаба рейхсляйтера Розенберга по конфискации ценностей научных учреждений Украины (1941-1943) / Н. Г. Кашеварова // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития : науч.-практ. и теор. сб. / редкол. А. С. Онищенко (пред.) [и др.] - К. : НБУВ, 2005. - Вып. 3. - С. 298-316.

5. Архів Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга в Києві : структура документальних комплексів / І. Н. Войцехівська, Н. Г. Кашеварова // Спеціальні історичні дисципліни : питання теорії та методики : зб. наук. праць / відп. ред. О. А. Удод. - К. : Інститут історії України НАН України, 2007. - Ч. 14. - С. 14-33. (Авторський внесок - С. 14-16, 23-33).

6. Архівні джерела з історії науково-дослідної діяльності Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга на території окупованих країн під час Другої світової війни / Н. Г. Кашеварова // Студії з архівної справи та документознавства / Держкомархів України. УНДІАСД ; редкол. І. Б. Матяш (гол. ред) та [ін.] - К., 2007. - Т. 15. - С. 44-50.

7. “Більшовицький експеримент” як об'єкт вивчення Оперативним штабом рейхсляйтера Розенберга окупованих східних областей в період Другої світової війни / Н. Г. Кашеварова // Сторінки воєнної історії України. - К., 2007. - Вип. 11. - С. 117-129.

Публікації, що додатково відображають результати дисертаційного дослідження

8. Документи Рейхсміністерства окупованих східних областей та Оперативного штабу Розенберга (1941-1944) з питань переміщення книжкових культурних цінностей з колекції мікрофільмів в ЦДАВО України (КМФ-8) / Н. Г. Кашеварова // Бібліотеки Києва у період нацистської окупації Києва (1941-1943) : дослідження : анот. покажчик : публікація документів. - К., 2004. - С. 149-169.

9. Ф. 3676. Оперативный штаб рейхсляйтера Розенберга для оккупированных восточных областей / Н. Кашеварова // Деятельность Оперативного штаба рейхсляйтера Розенберга в оккупированной Европе в период Второй мировой войны : справочник-указатель архивных документов из киевских собраний / Н. Кашеварова, Н. Малолетова. - К., 2006. - С. 23-352, 432-505.

10. Документи Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга як джерело з історії вивчення нацистами окупованих східних територій (1941-1944) / Н. Г. Кашеварова // Архіви окупації, 1941 - 1944. - К., 2006. - Т. 1.- С. 860-871.

11. Діяльність зондерштабу “Фольклористика” у період нацистської окупації України 1941-1944 рр. / Н. Г. Кашеварова // Документознавство, бібліотекознавство, інформаційна діяльність : проблеми науки, освіти, практики : зб. матер. 3-ї міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 16-18 травня 2006 р.) - К., 2006. - С. 213-214.

АНОТАЦІЯ

Кашеварова Н. Г. Документи Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга як джерело з історії вивчення нацистами окупованих східних територій (1941-1944). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Інститут історії України НАН України. - Київ, 2008.

Дисертація є комплексним дослідженням архіву Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга як джерельної бази з історії вивчення нацистами окупованих східних територій (1941-1944) відповідно до його ідеологічних завдань. Розглянуто структуру, функції та завдання Штабу, напрями науково-пошукової, науково-методичної та науково-дослідної роботи; проаналізовано засади документостворення, охарактеризовано склад і зміст документів. Запропоновано джерелознавчу класифікацію документів за комплексними ознаками з урахуванням напрямів досліджень та ідеологічної основи діяльності Штабу, що включає рівні: тип, клас, рід, група, вид, різновид та базується на принципах: походження, функцій, роду та напрямів діяльності Штабу, складу та предметно-тематичного змісту документів як джерел. Розглянуто зміст функціонування ОШР та дана оцінка специфіки та джерельної значимості документів для розкриття діяльності нацистів у галузі збирання, узагальнення та використання інформації, науково-дослідних розробок в галузі історії, розвитку та стану економіки, зовнішньої та внутрішньої політики, науки, культури, освіти окупованих держав у світлі ідеологічних доктрин нацизму.

Розглянуто діяльність і специфіку документів Управління ОШР та його відділів, зондерштабів, головних робочих груп України та Остланду в галузі наукового дослідження окупованих територій.

До наукового обігу вперше у комплексі залучається великий масив джерел, пов'язаних з науковою діяльністю Штабу, поглиблюється методичний апарат джерелознавчого дослідження унікальних комплексних діловодних архівів такого роду, як архів ОШР.

Ключові слова: Оперативний штаб рейхсляйтера Розенберга, Друга світова війна, Вища школа, Східна бібліотека, нацистські джерела, класифікація історичних джерел, конфіскація культурних цінностей, ідеологія нацизму, нацистські дослідження, окупація східних територій.

ANNOTATION

Kashevarova N.G. Documents of Einsatzstab Reichsleiter Rosenberg as а Source of history of Nazi Studies of the Occupatied Eastern Territories (1941 - 1944). - The Manuscript.

The thesis for a candidate's degree of historical sciences, specialty 07.00.06: Historiography, Source Studies and Special Historical Disciplines. - Institute of history of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2008.

This thesis is a complex study of how documents collected by Einsatzstab Reichsleiter Rosenberg (ERR), a specialized Nazi organization that was operating during World War II on Occupied Eastern Territories (Ukraine, Russia, Belarus, Estonia, Latvia and Lithuania), serve as a source base to study history of Nazi research of said territories, in light of ideological and direct goals of ERR during 1941-1944. Structure, function and goals of ERR, direction of it's scientific research and methodology is analyzed, as well as work of Einsatzstab's Headquarters and departments, Sonderstabs (Rosenberg's Special Commands), main Task Forces of Ukraine and Ostland in areas of scientific studies of Occupied Eastern Europe. Activity of the Central Library of Hohe Schule and Ostbьcherei (Eastern Library), and other research organizations of the Third Reich is highlighted.

It is suggested to use a source-study classification of Einsatzstab's documents, based on principles of the origin, function, type and direction of Einsatzstab's activities, as well as content and subject matter of documents. Content, specifics and source-study value of Einsatzstab's documents are identified for studies of Nazi activities in areas of collection, studies and use of information as it relates to history, politics, economy, science, culture, education, natural resources of Occupied Eastern Territories in context of realization of basic Nazi doctrine and propaganda.

A significant amount of historical sources (documents) connected to scientific activities of ERR and its goals of spreading Nazi ideology and orchestration of mass confiscation of valuable cultural artifacts throughout Occupied Eastern Territories is being used for the first time.

Keywords: Einsatzstab Reichsleiter Rosenberg, Hohe Schule, World War II, Ostbьcherei, Nazi documents, classification of historical sources, cultural artifacts, Nazi ideology, Nazi studies, Occupation of Eastern Territories.

АННОТАЦИЯ

Кашеварова Н. Г. Документы Оперативного штаба рейхсляйтера Розенберга как источник по истории изучения нацистами оккупированных восточных территорий (1941 - 1944). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Институт истории Украины НАН Украины. - Киев, 2008.

Диссертация является комплексным исследованием документов Оперативного штаба рейхсляйтера Розенберга, специальной нацистской организации, действовавшей в период Второй мировой войны, как источниковой базы по истории изучения нацистами оккупированных восточных территорий (1941-1944) в свете идеологических функций и конкретных задач Штаба.

Установлены состав, специфика и источниковедческое значение документов Штаба в области исследования нацистами оккупированных восточных территорий (современной Украины, Белоруссии, Литвы, Латвии, Эстонии, части России), направлений исследований в контексте реализации основных положений нацистской идеологической доктрины и пропаганды. В диссертации проанализирован состав документов архива ОШР, полнота и репрезентативность источниковой базы, выявлены комплексы документов, касающиеся темы; уточнена организационная структура, функции и идеологические задачи Штаба. Впервые охарактеризованы основы деятельности его различных структур на разных этапах его существования, проводивших научно-поисковую, научно-методическую и научно-исследовательскую работу, проанализировано основы создания и оборота документов, освещены состав и содержание документов этих структурных подразделений Штаба.

Предложено источниковедческую классификацию документов на базе комплексных признаков и с учетом направлений исследований Штаба, а также идеологической основы его деятельности, что включает следующие уровни: тип, класс, род, группа, вид, разновидность источников и основывается на принципах происхождения, функций, рода и направлений деятельности, состава и предметно-тематического содержания документов как источников.

...