Діяльність академіка В.Я. Юр’єва в контексті розвитку сільськогосподарської науки в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Державна наукова сільськогосподарська бібліотека

УДК 631. 527 (09)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Діяльність академіка В.Я. Юр'єва в контексті розвитку сільськогосподарської науки в Україні

07.00.07 - історія науки і техніки

Ожерельєва Валентина Миколаївна

Київ 2008

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розбудова Української держави потребує концентрації матеріальних і духовних зусиль, формує новий погляд на історію вітчизняного сільського господарства. Надзвичайної актуальності цей процес набуває в об'єктивній оцінці внеску окремої особистості у становлення і розвиток певних галузей аграрного сектору. В цьому контексті наукова спадщина українських учених являє собою неоціненний скарб для наступних поколінь науковців. Тому аналіз їхніх здобутків і здійснення досліджень наукової та суспільної діяльності є важливою компонентою в реконструюванні перебігу історичних подій і розвитку науки.

Виходячи з даної позиції, стає зрозумілою актуальність всебічного дослідження, творчого переосмислення й цілісного сприйняття життя та наукової діяльності одного з основоположників сільськогосподарської дослідної справи в Україні, видатного селекціонера академіка Василя Яковича Юр'єва, чий життєвий шлях становить цілу епоху формування і розвитку таких галузей сільськогосподарського виробництва як селекція і насінництво сільськогосподарських культур.

Звернення до наукової спадщини вченого стає актуальним особливо тепер, коли для вирішення продовольчої безпеки України важлива роль відводиться науково обґрунтованій системі ведення сільського господарства.

В.Я. Юр'єв пройшов надзвичайно яскравий шлях у вітчизняній науці. Його виняткова працездатність і цілеспрямованість допомогли пройти шлях від повітового агронома до всесвітньо відомого вченого-селекціонера, академіка АН УРСР і УАСГН, почесного академіка Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В.І. Леніна, заслуженого діяча науки УРСР, доктора сільськогосподарських наук, професора.

Учений увійшов в історію вітчизняної дослідної справи і як автор 150 наукових праць із селекції, насінництва та сортової агротехніки сільськогосподарських культур, які відзначаються фундаментальністю і практичною значимістю, свідчать про широкий світогляд вченого.

Однак, незважаючи на це, на сьогодні не існує фундаментальних науково-історичних праць узагальнюючого характеру, в яких було б здійснено спеціальне, комплексне дослідження життєвого і творчого шляху В.Я. Юр'єва. Наукова та практична діяльність вченого висвітлена переважно у констатуючій формі без контексту еволюції галузевої наукової думки, в тому числі у світовому вимірі. На хвилі зростаючого інтересу до особистості В.Я. Юр'єва, особливо в період підготовки до відзначення на державному рівні 100-річчя з дня заснування Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, постала нагода і необхідність відтворення його образу як видатного вченого й організатора вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною тематичного плану науково-дослідної роботи ДНСГБ УААН за темами: «Історія започаткування, становлення та розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні» (номер державної реєстрації 0102U001526) та «Історія становлення та діяльності науково-дослідних і освітніх закладів аграрного профілю в Україні (2007-2011 рр.)» (номер державної реєстрації 0107U003107).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є відтворення цілісної картини історії сільськогосподарської науки, виявлення концептуальних засад її розвитку за рахунок використання виявлених фактів науково-педагогічної діяльності академіка В.Я. Юр'єва.

Виходячи з поставленої мети, сформульовано такі завдання дослідження:

· проаналізувати стан наукової розробки та джерельну базу проблеми; сформулювати методологічні принципи дисертаційного дослідження;

· висвітлити життєвий шлях В.Я. Юр'єва, виявити визначальні чинники формування його як особистості та вченого;

· розробити періодизацію наукової діяльності академіка В.Я. Юр'єва;

· розглянути основні напрями наукової діяльності та визначити отримані вченим пріоритетні результати;

· оцінити організаційний талант вченого в ролі керівника визнаного центру вітчизняної селекційної науки, засновника наукової школи;

· розкрити роль наукової школи Харківського наукового центру з селекції сільськогосподарських культур у контексті розвитку сільськогосподарської науки.

Об'єктом дослідження є розвиток сільськогосподарської дослідної справи, аграрної науки як невід'ємної частини природознавства в Україні.

Предметом дослідження є життєвий шлях В.Я. Юр'єва, його наукова, організаційна, громадська та педагогічна діяльність.

Методи дослідження. В роботі використовувались як загальнонаукові (історичний, системно-структурний, логічний) так і спеціальні (історико-порівняльний, предметно-хронологічний, ретроспективний) методи. Спеціальні методи дали можливість висвітлити життєвий і творчий шлях академіка В.Я. Юр'єва, а загальнонаукові - зрозуміти місце його творчого надбання в системі координат світової та вітчизняної науки.

Хронологічні межі дослідження окреслені рамками життя та діяльності В.Я. Юр'єва (1879-1962), хоча при висвітленні багатьох аспектів проблеми неминучим було звернення до попередніх і наступних років.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

· вперше систематизовано різноманітний джерельний матеріал (архівний, літературний, музейний); наведено і конкретизовано маловідомі факти з життя та діяльності В.Я. Юр'єва; охарактеризовано основні етапи становлення й розвитку наукового світогляду вченого; розроблено періодизацію його життя та діяльності; показано значимість наукової спадщини академіка В.Я. Юр'єва для подальшого розвитку вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи; розкрито організаційну і педагогічну діяльність вченого; висвітлено роль наукової школи Харківського наукового центру з селекції сільськогосподарських культур у контексті розвитку сільськогосподарської науки в Україні;

· удосконалено бібліографію наукових праць вченого та літературних джерел про нього, доповнено джерелознавчу базу за рахунок запровадження до наукового обігу маловідомих архівних матеріалів про В.Я. Юр'єва;

· дістав подальшого розвитку напрям наукової роботи з відтворення діяльності видатних вітчизняних вчених-аграріїв.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження можуть бути використані при підготовці узагальнюючих праць з історії вітчизняної сільськогосподарської науки та її окремих галузей, а також для заповнення прогалин у визначенні наукової спадщини видатного вченого, доробок якого має велике значення в сучасних умовах ведення сільського господарства в Україні. У подальшому результати роботи будуть використані в навчальному процесі при вивченні спецкурсів «Українознавство», «Історія України», «Історія сільськогосподарської науки», «Історія науки і техніки», «Сільське господарство», «Селекція», «Насінництво» тощо.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати і висновки, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень висвітлено та обговорено: на третій конференції молодих учених та спеціалістів «Історія освіти, науки і техніки в Україні», присвяченій 75-річчю від дня створення Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН як наукової установи (26-27 травня 2006 р., м. Київ); міжнародній науково-практичній конференції «Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення в загальноосвітній та вищій школі (8 лютого 2008 р., м. Полтава); четвертій конференції молодих учених та спеціалістів «Історія освіти науки і техніки в Україні», присвяченій 100-річчю від заснування Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН (29 січня 2008 р., м. Київ).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць, серед них 2 книги, 4 статті у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України, та 4 - у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, 4 розділів, висновків, 16 додатків і списку використаних джерел, який налічує 305 найменувань. Обсяг основного тексту становить 183 сторінки. Загальний обсяг дисертації - 227 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі розкрито актуальність і наукову новизну дисертаційного дослідження; показано зв'язок роботи з науковою тематикою та практичне значення одержаних результатів; визначено тему, завдання, об'єкт і предмет дослідження, хронологічні межі, методи дослідження й особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробацію роботи, структуру дисертації та публікації здобувача.

У першому розділі «Історіографічні проблеми, джерельна база та методологічна основа дослідження» проаналізовано ступінь розробки наукової проблеми, стан її джерельної бази та сформульовано напрями дослідження.

У підрозділі 1.1 «Історіографія проблеми» здійснено аналіз наукових праць про життєвий і творчий шлях академіка В.Я. Юр'єва. Епоха, в якій жив і творив цей видатний вчений, стала віхою становлення й розвитку вітчизняної дослідної справи, зокрема галузей селекції і насінництва сільськогосподарських культур.

Перші відомості про В.Я. Юр'єва в дореволюційній літературі знайдено в ЦДІА м. Києва. Одним із документів було секретне звернення Департаменту землеробства до Харківського губернатора щодо чотирьох працівників Харківської обласної сільськогосподарської станції, серед яких є і прізвище Василя Яковича^1.Протоколы заседаний правления Харьковской областной станции за 1915 г. - ЦДІА України м. Києва. - Ф. - 2163. - Оп. 1. - Спр. 65. - Арк. 9-20.. В цьому ж архіві знаходяться і протоколи засідань Правління станції, в яких знайдено раніше не відомі матеріали стосовно її діяльності Протоколы заседаний правления Харьковской областной станции за 1916 г. - ЦДІА України м. Києва. - Ф. - 2163. - Оп. 1. - Спр. 73. - Арк. 1-37..

Недослідженими матеріалами виявилися документи архіву Академії наук України, а саме «Особова справа академіка В.Я. Юр'єва». У витягах із протоколів і наказів Президії Академії наук України уточнено кілька важливих моментів життя і наукової діяльності Василя Яковича Особова справа. Дійсний член АН УРСР Василь Якович Юр'єв. - Архів Президії НАН України м. Києва. - Ф. 251. - Оп. 1. - Спр. 4. - Арк. 3..

Першими джерелами історіографії радянського часу стосовно наукової діяльності В.Я. Юр'єва можна вважати статті Ю.І. Коробейникової і В.П.Пахомової Коробейникова Ю. И. Перспективные сорта озимой пшеницы Харьковской селекционной станции / Ю. И. Коробейникова // Селекция и семеноводство. - 1938. - № 1. - С. 18-20; Пахомова В. П. Харьковская селекционная станция - участник Всесоюзной сельскохозяйственной выставки / В. П. Пахомова // Селекция и семеноводство. - 1939. - № 7. - С. 16-19..

До 30-х рр. минулого століття про діяльність В.Я. Юр'єва в країні згадували фрагментарно. Найбільше відомостей про нього за цей період знаходимо в різних «Працях» вітчизняних з'їздів діячів з селекції і насінництва сільськогосподарських культур Труды I съезда деятелей по селекции сельскохозяйственных растений, семеноводству и распространению семенного материала 10-15 января 1911 г. в г. Харькове / Х.О.С.Х ; под ред. П. В. Будрина [и др.]. - Х., 1911. - Вып. 2. - 338 с..

Постановою Ради Міністрів СРСР від 6 червня 1946 р. В.Я. Юр'єву було присуджено Сталінську премію другого ступеня. На цю подію відгукнулися у своїх статтях М.М. Грінченко і С. Кафтанов Гринченко Н. Н. Выдающийся советский селекционер / Н. Н. Гринченко // Правда Украины. - 1947. - 12 июня; Кафтанов С. Деятели науки и техники Советской Украины / С. Кафтанов : Лауреат Сталинской премии В.Я. Юрьев // Правда Украины. - 1947. - № 1148-61. - С. 4..

Про обрання В.Я. Юр'єва в 1947 р. кандидатом в депутати Харківської обласної ради пише А. Евентов «Друг радянських хліборобів», а про обрання депутатом Верховної Ради України свідчить стаття Я. Клименка Эвентов А. Друг советских хлеборобов : Кандидат в депутаты Харьковского областного совета, ученый-селекционер В.Я. Юрьев / А. Эвентов // Известия. - 1947. - 22 ноября Клименко Я. Мільйони академіка В.Я. Юр'єва: кандидати в депутати ВР УРСР / Я. Клименко // Радянська Україна. - 1959. - 15 лютого. - № 39..

Трудову діяльність академіка В.Я. Юр'єва відзначено урядовими нагородами. На ці дати ми знаходимо численні відгуки О присвоении звания Героя Социалистического Труда действительному члену АН УССР В.Я. Юрьеву : указ Президиума Верховного Совета СССР // Правда. - 1954. - 16 мая. - № 136; Про нагородження Героя Соціалістичної Праці, почесного члена ВАСГНІЛ В.Я. Юр'єва другою золотою медаллю «Серп і молот» : указ Президії Верховної Ради СРСР // Вісник сільськогосподарської науки. - 1959. - № 7. - С. 3..

За життя вченого вже друкувалися відомості в провідних енциклопедіях і довідниках країни. Таким прикладом є друге видання «Большой Советской энциклопедии» Юрьев Василий Яковлевич // Большая советская энциклопедия. - 2-е изд. : гл. ред. Б. А. Введенский. - Гос. научное изд-во «Большая Советская Энциклопедия», 1957. - Т. 49. - С. 420-421..

На особливу увагу заслуговує стаття журналіста М. Поповського Поповский Марк. Дело всей жизни: О директоре Харьковской селекционной станции В.Я. Юрьеве / Марк Поповский // Сельское хозяйство. - 1955. - 3 июля.. Дана публікація вперше засвідчила вагомі здобутки Юр'єва в науці.

Два нариси про життєвий і творчий шлях В.Я. Юр'єва Воробьев Н. Творец золотых колосьев : очерк / Н. Воробьев, В. Журавский. - М.: Сельхозгиз, 1961. - 48 с; Поповский Марк. Живое зерно / Марк Поповский. - М. : Госполитиздат, 1961. - 32 с. змалювали його не тільки як видатного вченого, але і як просту, скромну в житті людину.

Джерелознавче підгрунтя інформації дає про себе і сам вчений Юрьев В. Я. Об участках селекционного отдела Харьковской областной опытной станции : доклад / В. Я. Юрьев // Журнал заседаний Харьковской областной сельскохозяйственной опытной станции. - 1913. - № 1. - С. 86-94; Юрьев В Я. Селекция и семеноводство на Харьковской станции / В.Я. Юрьев // Селекция и семеноводство. - 1946. - Юбилейный выпуск. - С. 44-50; Юр'єв В. Я. До п'ятдесятиріччя Українського науково-дослідного інституту рослинництва, селекції і генетики / В. Я. Юр'єв // Вісник сільськогосподарської науки. - 1959. - № 6. - С. 3-9..

На смерть видатного вченого селекціонера-рослинника у 1962 р. відгукнулися уряд, друзі, учні та близькі В.Я. Юр'єва Василий Яковлевич Юрьев : некролог // Правда. - 1962. - 10 февр.; Василий Яковлевич Юрьев - ученый селекционер (1879-1962) : некролог // Вісник сільськогосподарської науки. - 1962. - № 3. - С. 100; Василь Якович Юр'єв - видатний учений-селекціонер // Радянська Україна. - 1962. - 10 лютого..

Впродовж наступного двадцятиріччя ім'я вченого згадується лише при розгляду науковцями його методів і напрямів роботи. Винятком стало видання 1967 р. «Історія Академії наук Української РСР» у 2-х томах Юр'єв Василь Якович // Історія Академії наук Української РСР: У 2-х т. - К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР. - 1967. - Т. 2. - С. 471-472..

З нагоди 100-річчя від дня народження вченого було надруковано низку статей про його життя та діяльність. До цієї ж дати виходить з друку перший біобібліографічний покажчик, створений його учнями Гур'єв Б. П. Василь Якович Юр'єв / Б. П. Гур'єв, В. Т. Манзюк, І. Й. Черняк. - К. : Наукова думка, 1979. - 98 с..

До 120-річчя від дня народження вченого було проведено конференцію, яку відкрив своєю доповіддю останній аспірант В.Я. Юр'єва - В.Т. Манзюк Манзюк В.Т. 120 років з дня народження корифея вітчизняної селекції Василя Яковича Юр'єва // Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва : матер. міжн. конф., присв. 90-річчю від заснування Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва. - Х., 2001. - С. 3-10..

Особливу увагу привертає монографія В.Ф. Чешка, який вперше ввів у науковий обіг архівні матеріали про В.Я. Юр'єва з фондів ХДОА Чешко В. Ф.. Наука и государство: Методологический анализ социальной истории науки (генетика и селекция в России и Украине в советский период) / В. Ф. Чешко. - Х. : Основа, 1997. - 340 с..

Найповніше висвітлюється наукова діяльність вченого у виданні «Розвиток біології в Україні» Развитие биологии на Украине : В 3-х т. / Гл. ред. К. М. Сытник [и др.] - К. : Наукова думка, 1985. - Т. 2. - 456 с.. Наступним узагальнюючим виданням такого формату стала «Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть» Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть : У 4-х т. / Гол. ред. В.В. Моргун. - К. : Логос. - Т. 2. - 636 с..

Ґрунтовними дослідженнями з історії створення Харківської селекційної станції можна вважати видання «Петр Васильевич Будрин» і «Харківська наукова школа з селекції і насінництва: становлення та розвиток» Вергунов В. А. Петр Васильевич Будрин - ученый-аграрий (1857-1939) / В. А. Вергунов, С. Д. Коваленко. - М. : Наука, 2004. - 188 с. - (Научно-биографическая литература); Харківський сільськогосподарський науково-освітній центр з селекції і насінництва: становлення та діяльність (друга половина XIX - початок ХХ століття) : Монографія / В. А. Вергунов, О. Ф. Глоба. - Х., 2004. - 171 с.; порт. - (Серія: Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії ; кн. 6).. Авторами висвітлено роль П.В. Будріна, Б.К. Єнкена, В.Я. Юр'єва у становленні й розвитку як Харківської селекційної станції, так і дослідної справи в Україні.

Найбільше систематизованої інформації про життя та діяльність видатного вченого можна знайти в біобібліографічному покажчику наукових праць «Академік Юр'єв Василь Якович» Академік Юр'єв Василь Якович (1879-1962): До 100-річчя заснування Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН : біобібліографічний покажчик / [уклад. В. А. Вергунов, В. П. Петренкова, В. М. Ожерельєва]; наук. ред. В. В. Кириченко. - Х., 2007. - 200 с.; порт.; фото. - (Серія: Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії ; кн. 20)..

Детальний аналіз літературних джерел з проблеми дослідження показав, що опубліковані праці фрагментарно й недостатньо глибоко розкривають внесок академіка В.Я. Юр'єва у розвиток сільськогосподарської науки. Велика кількість джерел залишається малодослідженою і недостатньо використаною в наукових працях, що дало змогу визначити напрями дисертаційного дослідження.

У підрозділі 1.2 «Джерельна база» вказується, що дисертаційне дослідження виконане з використанням широкого спектру опублікованих і неопублікованих матеріалів. Джерелознавчу основу дослідження становить історична наукова література з проблем сільськогосподарської дослідної справи та архівні й документальні матеріали.

Вирішення поставлених у дисертації завдань передбачало залучення широкого кола джерел, серед яких найбільш важливими є особисті документи В.Я. Юр'єва, архівні матеріали, періодика та опубліковані праці вченого.

Джерелом пошуку були фонди Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного історичного архіву України, архіву Президії Національної академії наук України, Державного архіву Харківської області, Харківського історичного музею. Дисертаційне дослідження також ґрунтується на матеріалах фондів: Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН, Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського НАН України, Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка, бібліотеки Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, наукової бібліотеки Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН.

Цінна архівна документація дає можливість не тільки скласти біографічний нарис, але й окреслити основні етапи становлення В.Я. Юр'єва як вченого, його внесок у вітчизняну сільськогосподарську науку та роль у розвитку світової науки.

У підрозділі 1.3 «Методологічна основа та методи дослідження» показано, що дисертаційне дослідження є історико-науковим біографічним дослідженням з історії науки і техніки, яке здійснювалось на загальних для всіх галузей історичної науки методологічних принципах.

Методологічні підходи досліджуваної теми визначалися специфікою об'єкта та предмета дослідження, його метою і завданнями.

У другому розділі «Життєвий та творчий шлях академіка В.Я. Юр'єва» представлено результати досліджень історії створення перших селекційних установ кінця XIX - початку XX століть, формування наукового світогляду В.Я. Юр'єва і основних етапів наукової діяльності академіка. Для поглиблення історико-аналітичного дослідження творчого шляху вченого нами здійснено періодизацію і виділено три періоди: 1) період становлення В.Я. Юр'єва як вченого і перших успіхів у селекції (1893-1924); 2) період творчого пошуку вдосконалення селекційного процесу з використанням методу гібридизації (1925-1938); 3) організаційний період по створенню Харківського селекційного центру (1939-1962).

Василь Якович Юр'єв народився 21 лютого 1879 р. в с. Іванівська Вірга Нижньоломівського повіту Пензенської губернії. Батьки його належали до збіднілих дворян. Початкову освіту здобув у сільській земській школі. Потім навчався у Нижньоломівському міському чотирикласному училищі, яке закінчив у 1892 р.

З 1893 р. навчається в середньому Маріїнському землеробчому училищі поблизу м. Саратова. У 1899 р. поступив до Ново-Олександрійського інституту сільського господарства та лісівництва. За часи студентства брав участь у всіх студентських рухах як академічного, так і політичного характеру. Був заарештований, але за відсутністю компрометуючих документів В.Я. Юр'єва не судили, а відправили в солдати, виключивши з інституту.

Військову повинність (1902-1903) відбував в артилерії Севастополя. З осені 1903 р. В.Я. Юр'єв відновив навчання в інституті, який успішно закінчив у 1905 р. і отримав звання вченого агронома. Після повернення на батьківщину працював повітовим агрономом Нижньоломівського повіту.

На оголошення, надруковане в «Южно-русской сельскохозяйственной газете» про заснування поблизу Харкова селекційної станції, посилає заяву з проханням прийняти його на роботу. Невдовзі одержує повідомлення директора станції професора П.В. Будріна про зарахування його науковим працівником станції. У грудні 1909 р. В.Я. Юр'єв прибув на селекційну станцію, де працювали професор Петро Васильович Будрін і Борис Карлович Єнкен. Як дослідник В.Я. Юр'єв в першу чергу сформувався завдяки професору П.В. Будріну і за його безпосередньої підтримки.

Завдяки проведеному з'їзду діячів із селекції та насінництва сільськогосподарських культур у м. Харків, багатьом спеціалістам того часу було надано можливість удосконалити свої знання у провідних селекційних установах Західної Європи та Америки. В першій декаді січня 1912 р. Юр'єв виїздить спочатку до Англії, а потім до Америки.

У 1914 р. було організовано експедиційне обстеження всієї території Харківської губернії, де зібрано кілька тисяч зразків сортів польових культур. З початком Першої світової війни В.Я. Юр'єва мобілізують на західний фронт до Кракова як офіцера-артилериста.

Після повернення з фронту В.Я. Юр'єв продовжує займатися селекційною роботою. До місцевих сортів на Харківській станції ним було застосовано і добір окремих рослин (індивідуальний добір). За перший період наукової діяльності В.Я. Юр'єв створив такі сорти озимої пшениці як Альбідум 676 (Юр'євка), Еритроспермум 917 і Ферругінеум 1239; сорти ярої пшениці Мільтурум 162 і Гордеїформе 802; ячменю Європеум 353/133; вівса Харківський 596; проса Харківське 2 та інші.

Другий період характеризується впровадженням нового методу в селекційній науці - методу гібридизації. Яскравими прикладами результату діяльності В.Я. Юр'єва вважаються сорти озимого жита Харківське 194 і озимої м'якої пшениці Лютесценс 266.

У третьому періоді наукової діяльності В.Я. Юр'єва застосовується не лише метод гібридизації, але і внутрішньосортовий покращений добір. Гібридні комбінації ретельно вивчаються до розщеплення їх на лінії. Деякі з них дали створений у 1947 р. і згодом районований сорт озимої пшениці Зенітка.

Поряд із науково-дослідною В.Я. Юр'єв вів велику педагогічну діяльність. У 1937 р. він очолив створену ним кафедру селекції і насінництва Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва і 25 років був її незмінним керівником.

З початком Другої світової війни дослідницьку роботу вчений продовжив на Челябінській державній селекційній станції на посаді заступника директора з наукової роботи. Після визволення Харкова займається питаннями відбудови її наукової бази та розгортає селекційні роботи. З 1944 р. В.Я. Юр'єв - директор Харківської державної селекційної станції.

У 1946 р. за рішенням уряду в Харкові організовано Інститут генетики і селекції Академії наук Української РСР, завданням якого були розробка й удосконалення теоретичних основ селекції. Очолив його В.Я. Юр'єв. У червні 1956 р. на базі Харківської державної селекційної станції та Інституту генетики і селекції АН УРСР утворено Український науково-дослідний інститут рослинництва, селекції і генетики. Директором призначено В.Я. Юр'єва.

Наукові здобутки В.Я. Юр'єва знайшли своє визнання не тільки в Україні, а й у всьому світі. Шведське королівське сільськогосподарське товариство визнало В.Я. Юр'єва почесним його членом.

8 лютого 1962 р. на 83 році життя Василя Яковича не стало. Поховано В.Я. Юр'єва у м. Харкові.

В 1962 р. його ім'я присвоєно Українському ордена Леніна науково-дослідному інституту рослинництва, селекції і генетики, який з 1992 р. має назву Інститут рослинництва ім. В.Я Юр'єва УААН. Одна з кращих магістралей великого житлового масиву м. Харкова носить ім'я видатного вченого. У 1965 р. Академія наук УРСР для увічнення пам'яті академіка В.Я. Юр'єва встановила премію імені видатного вченого.

Завданням третього розділу «Основні напрями наукових досліджень академіка В.Я. Юр'єва» було вивчення та висвітлення основних аспектів наукової діяльності та наукової спадщини вченого.

У підрозділі 3.1 «Селекційні дослідження» показано, що В.Я. Юр'єв розробив і удосконалив власні методи селекції зернових культур, які до теперішнього часу є основою для створення нових перспективних сортів сільськогосподарських культур. До них слід віднести методи оцінки гібридів і сортів на зимостійкість при висівах їх у ящиках і на південно-східних схилах. Розроблений ним метод селекції на зимостійкість з використанням штучного проморожування рослин застосовується в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва та в інших установах дотепер без суттєвих змін. Завдяки цим методам вчений створив найкращі зимостійкі й посухостійкі сорти в перший період його наукової діяльності. Його праці «Методика селекции пшеницы на Харьковской станции» (1939) та «Общая селекция и семеноводство полевых культур» (1940, 1950, 1958) увійшли в скарбницю світової науки та слугували практичним посібником багатьом поколінням селекціонерів. Одним із перших В.Я. Юр'єв розпочав мутаційну селекцію озимої пшениці. Проводився добір природних мутантів серед посівів пшениці та мутантів, одержаних після обробки насіння рентгенівськими променями. Цей метод у подальших дослідженнях провідних селекційних установ різних країн знайшов свій розвиток, удосконалення і практичне застосування. Не були винятком і такі методи як селекція на якість зерна, стійкість проти хвороб і шкідників, ранньостиглість, посухостійкість, стійкість проти осипання, вилягання тощо. Результати селекційних досліджень були опубліковані в низці його наукових праць: «Найкращі сорти озимої пшениці для Харківщини та Полтавщини» (1927), «Основные задачи селекции» (1957), «Методы оценки селекционного материала» (1958) та інших. Наукові здобутки В.Я. Юр'єва знайшли визнання не тільки в Україні, а й у всьому світі. Він по праву вважається основоположником наукової селекції сільськогосподарських культур в Україні.

У підрозділі 3.2 «Дослідження академіка В.Я. Юр'єва в галузі насінництва» проаналізовано й висвітлено значення розробленої вченим удосконаленої системи насінництва сільськогосподарських культур. Він уперше організовує розмноження насіння еліти, досліджує питання посівної якості насіння, зокрема, такі як енергія проростання, схожість, крупність, інтенсивність початкового росту, висока сортова чистота, умови вирощування і живлення, вплив мінеральних добрив на якість тощо. Для вирощування еліти був організований «маточний розсадник». Цінним внеском у розвиток вітчизняного насінництва стала робота академіка В.Я. Юр'єва «О схеме семеноводства» (1946). У 1929 р. вчений поставив питання про створення міцної постійної бази насінництва. У кожному районі Харківської області створюються опорні пункти з сортодосліджень. Матеріал про бази насінництва детально викладений в науковій праці вченого «Завдання в галузі насінництва у Вовчанському та Золочевському районах» (1928). З 1938 р. В.Я. Юр'єв використовує схему насінництва, яка складається з маточних розсадників, супереліти і еліти. Нова схема побудована на основі ефективності перезапилення і покращеного добору. У роботі «О некоторых вопросах семеноводства» (1938) вчений виклав цю схему розмноження. Фундаментальним внеском у насінництво сільськогосподарських культур став «Посібник по сільському господарству» (1946). В.Я. Юр'єв підготував розділ «Насінництво зернових культур».

Перша в колишньому СРСР лабораторія насінництва і насіннєзнавства була створена за ініціативою академіка В.Я. Юр'єва в Українському науково-дослідному інституті рослинництва, селекції і генетики. У 1958 р. насінницька робота проводилася по 31 сорту з 16 культур. Інститут починає виробництво насіння і першої репродукції польових культур у Харківській області. З цією метою інституту було передано три спеціалізованих дослідних господарства.

У підрозділі 3.3 «Організатор і керівник Інституту генетики і селекції АН УРСР» розкрито діяльність В.Я. Юр'єва як керівника створеного у 1946 р. Інституту генетики і селекції АН УРСР.

Події 1948-1949 рр. щодо організаційних і методологічних засад існування галузевої науки надовго загальмували науковий процес у розвитку біології. Директора В.Я. Юр'єва неодноразово звинувачували в ліберальному ставленні до прихильників «вейсманізму-морганізму», які працювали на той час в інституті. Завдяки клопотанням В.Я. Юр'єва персональні втрати установи виявилися значно меншими, ніж можна було очікувати після офіційно висунутих звинувачень. Він доклав багато зусиль, щоб виправдати своїх підлеглих і довести справжню цінність їхніх досліджень для практичної селекції.

Науково-дослідницька діяльність інституту впродовж 1946-1956 рр. була тісно пов'язана з Харківською державною селекційною станцією. Ряд його провідних спеціалістів були і співробітниками станції. 10 років Василь Якович займався об'єднанням цих двох установ. І лише у 1956 р. його мрія здійснилася. На базі цих двох установ утворено Український науково-дослідний інститут рослинництва, селекції і генетики.

У підрозділі 3.4. «Роль академіка В.Я. Юр'єва у формуванні наукових шкіл Харківського наукового центру з селекції сільськогосподарських культур» визначено становлення Харківського наукового центру з селекції сільськогосподарських культур як наукової школи. Такими видатними вченими як П.В. Будрін, Б.К. Єнкен, П.П. Корхов, Б.М. Рожественський, Л.М. Делоне, М.М. Кулешов та іншими були закладені підвалини сучасного розуміння щодо визначення наукової школи. Але найбільш системного розвитку на методологічній основі Харківський науковий центр досяг у своїй діяльності під керівництвом академіка В.Я. Юр'єва. Розкрито особливості наукової школи та встановлено вплив академіка В.Я. Юр'єва як лідера на наукову школу. Висвітлено умови розвитку наукової школи в розробці окремих наукових напрямів.

У четвертому розділі «Наукові школи Харківського наукового центру з селекції сільськогосподарських культур» проаналізовано й досліджено наукові здобутки учнів і послідовників академіка В.Я. Юр'єва, відтворено історію створення відділів, лабораторій і структурних підрозділів Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН.

У підрозділі 4.1 «Дослідження наукової школи Харківського наукового центру з селекції сільськогосподарських культур» проаналізовано діяльність і практичні результати селекціонерів - науковців за напрямами досліджень, а саме: селекція озимого жита (Пахомова В.П., Худоєрко В.І., Єгоров Д.К.); селекція озимої пшениці (Дідусь В.І., Голуб М.О., Єльніков М.І.); селекція ярої пшениці (Кучумов П.В., Ватуля Є.О., Голік В.С.); селекція ячменю (Дмитрієва Т.І., Манзюк В.Т., Козаченко М.Р.); селекція кукурудзи (Козубенко В.О., Гур'єв Б.П., Козубенко Л.В.); селекція проса (Чернявська З.С., Константинов С.І., Горбачова С.М.); селекція зернобобових культур (Фріденталь С.М., Чекригін П.М., Матушкін В.О.); селекція соняшнику (Вольф В.Г., Гуменюк А.Д., Кириченко В.В.). За віковий період співробітниками станції-інституту створено понад 250 сортів і гібридів п'ятнадцяти польових культур, які занесені до Державного Реєстру сортів рослин України. Виявлені найбільш ефективні селекційні розробки, які впродовж п'ятдесяти років не втратили свого значення та підтвердили результативність діяльності Харківського наукового центру з селекції сільськогосподарських культур.

У підрозділі 4.2 «Здобутки наукової школи в насінництві і насіннєзнавстві» визначено методи насінництва і розкрито роль учнів академіка В.Я. Юр'єва щодо становлення й розвитку вітчизняного насіннєзнавства (Богдан О.І., Строна І.Г., Діндорого В.Г.). На основі викладених В.Я. Юр'євим основних положень системи насінництва на теперішній час розроблено методи покращення сортового насіння та особливості його вирощування.

У підрозділі 4.3 «Агротехнічне та екологічне сортовивчення» проаналізовано екологізовані та ресурсозберігаючі технології вирощування сортів сільськогосподарських культур і висвітлено внесок школи у цей напрям (Кулешов М.М., Делоне Л.М., Рабинович С.В., Будьонний Ю.В., Костромітін В.М.). Врахована необхідність удосконалення комплексу системи «сорт-агротехніка» при факторіальному сортовивченні та застосуванні уніфікованих методів агроекологічного вивчення сортів. Виявлено вплив на продуктивність як окремих факторів, так і комплексних поєднань.

У підрозділі 4.4 «Технолого-біохімічні дослідження на якість зерна» висвітлено розробку теоретичних і методичних аспектів підвищення результативності селекції сільськогосподарських культур на якість зерна, які базуються на використанні сучасних приладів та обладнання. Оцінено вплив основних прийомів технологій вирощування на технолого-біохімічні властивості зерна (Мельников М.Й., Стрельникова М.М., Кучумова Л.П., Панченко І.А.).

У підрозділі 4.5 «Розвиток досліджень з зимостійкості озимих культур» розглянуто історію створення пластичних сортів зернових культур для різних погодно-кліматичних умов. У динаміці простежено реакцію сортів на абіотичні фактори (Кучерява М.І., Полтарєв Є.М., Дмитрієва О.М., Рябчун Н.І.).

У підрозділі 4.6 «Етапи ентомологічних і фітопатологічних досліджень» проаналізовано ентомологічні та фітопатологічні дослідження у створенні сортів і гібридів сільськогосподарських культур, стійких до хвороб та шкідників. Визначено необхідність і пріоритетність цього напряму в селекції (Заговора О.В., Гречка І.В., Громико Г.М., Красиловець Ю.Г., Петренкова В.П.).

Висновки

Встановлено, що наукова і науково-організаційна діяльність академіка В.Я. Юр'єва не була предметом спеціального історико-наукового дослідження. Існуючі історіографічні джерела або стисло окреслюють перебіг подій його творчого життя, або змальовують окремі його моменти, не даючи цілісної картини. Вперше опрацьовано і систематизовано велику низку архівних матеріалів стосовно життя і творчості вченого. Ахівні й літературні джерела, що вперше були залучені для розгляду, дали можливість не тільки цілісно скласти його біографічний нарис, але й визначити основні етапи наукової діяльності вченого, його внесок у становлення й розвиток сільськогосподарської дослідної справи в Україні.

Вперше розроблено періодизацію наукової діяльності вченого, яка сприяє поглибленому розумінню етапності в розвитку наукової думки у селекції сільськогосподарських рослин:

1-й - період становлення В.Я. Юр'єва як вченого і перших успіхів у селекції (1893-1924). Навчання в Маріїнському землеробчому училищі, в Ново-Олександрійському інституті сільського господарства і лісівництва, наукові стосунки з видатними вченими як в училищі, так і в інституті, робота на Харківській селекційній станції разом із всесвітньовідомими вченими П.В. Будріним, Б.К. Єнкеним, П.П. Корховим, Б.М. Рожественським, закордонне стажування - все це мало особливе значення у становленні В.Я. Юр'єва як науковця. Основними методами селекційної роботи на Харківській селекційній станції в той час були індивідуальний та масовий добір рослин із місцевих сортів. Великі зусилля були сконцентровані В.Я. Юр'євим на розробку методів сортовивчення і вдосконалення технології селекційного процесу. За цей період було створено і передано до державного сортовипробування 15 сортів різних сільськогосподарських культур (пшениця, кукурудза, ячмінь);

2-й - період творчого пошуку вдосконалення селекційного процесу з використанням методу гібридизації (1925-1938). Характеризує більш плідну селекційну роботу у створенні сортів. Для цього широко застосовується метод внутрішньовидової і міжвидової гібридизації із залученням як місцевих, так і сортів з інших районів. Для створення зимостійких сортів розроблено метод вирощування рослин у більш жорстких умовах середовища (висів на схилах бугрів, висів у ящиках). Для створення стійких сортів проти ураженості хворобами розроблений метод створення штучних провокаційних фонів. Винайдено метод добору батьківських пар при селекції на якість зерна. За цей період було передано до Державного сортовипробування сорти озимого жита Харківське 194, озимої пшениці Лютесценс 266, ярої пшениці Народна. діяльність академік Юр'єв сільськогосподарський

3-й - організаційний період (1939-1962). Характеризує творчу діяльність під час Другої світової війни на Челябінській державній селекційній станції, відновлення роботи Харківської селекційної станції. Відомі методи селекційної роботи (індивідуальний і масовий добір, гібридизація) доповнюються новими: мутаційна селекція, внутрішньосортовий добір, залучення до створення нових сортів суміжних фахівців: фітопатологів, фізіологів, генетиків. У цей період проявилася організаційна й педагогічна діяльність В.Я. Юр'єва. В 1944 р. його призначено директором Харківської державної селекційної станції. У 1945 році він стає дійсним членом Академії наук УРСР, у 1946 - директором Інституту генетики і селекції АН УРСР, а у 1956 році директором Українського науково-дослідного інституту рослинництва, селекції і генетики. Його обирають професором кафедри селекції і насінництва Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва. У 1956 році його обрано почесним академіком ВАСГНІЛ.

Визначено, що наукові дослідження В.Я. Юр'єва здійснювалися в контексті конкретних завдань сільськогосподарської науки. Творчий доробок вченого умовно поділено на два основні напрями - селекція і насінництво сільськогосподарських культур. Показано, що з великою кількістю зібраного матеріалу В.Я. Юр'єв провів широкі випробування, розробив комплекс методичних питань селекційної роботи. Великою і неоціненною заслугою його є вирішення питань про вихідний матеріал для селекції і добір батьківських пар, а також розробка методів випробування сортів в екстремальних умовах. Запропонований В.Я. Юр'євим метод селекції на зимостійкість із використанням штучного проморожування рослин застосовується в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН та в інших установах до теперішнього часу. Одним із перших серед селекційних установ В.Я. Юр'єв розпочав мутаційну селекцію озимої пшениці. Проводився добір природних мутантів серед посівів пшениці та мутантів, одержаних при обробці насіння рентгенівськими променями. Цей метод у подальших дослідженнях провідних селекційних установ різних країн знайшов свій розвиток, удосконалення і практичне застосування. В теперішній час найбільші досягнення в селекції озимої пшениці з використанням методу мутагенезу одержані в Інституті фізіології і генетики рослин НАНУ та Інституті пшениці ім. В.М. Ремесла УААН. Використовуються методи природних і штучних провокаційних методів. В.Я. Юр'єв застосував ряд методів оцінки селекційного матеріалу на імунітет. Схема селекційного процесу, розроблена ним, є основою в технології селекційного процесу сільськогосподарських культур. Підвищенню ефективності селекції на якість зерна сприяло створення технологічної лабораторії (1934 р.). Колекція культурних рослин систематизована і класифікована ЦГРРУ, з якої цінні зразки використовуються в селекційних програмах і навчальних колекціях вищих навчальних закладів.

Установлено, що правильно здійснюючи методику насінництва, з урахуванням біологічних особливостей культур і сортів, можливе виробництво елітного насіння, більш врожайного, ніж репродукції, які висіваються для виробництва товарного зерна. В.Я. Юр'єв обґрунтував основні положення системи насінництва, методи покращення сортового насіння й особливості виробництва сортового насіння. Вченим запропоновано кожній станції перевіряти якість вирощуваної нею еліти. Методи вирощування елітного насіння, нова схема насінництва, побудована на основі покращеного добору, вперше почали досліджуватися на Харківській державній селекційній станції. В.Я. Юр'євим описано схему розмноження, яка складається з маточних розсадників, супереліти і еліти. Завдяки цій схемі вирощування насіння високих репродукцій з 1969 р. було збільшено у 6,7 рази. Перша в колишньому СРСР лабораторія насінництва та насіннєзнавства була створена за ініціативою академіка В.Я. Юр'єва в Українському науково-дослідному інституті рослинництва, селекції і генетики у 1956 році. Розпочато справу з насіннєвими господарствами.

На прикладі організаторської діяльності В.Я. Юр'єва висвітлено роль Інституту генетики і селекції АН УРСР на фоні бурхливих подій 1948-1949 років. До складу інституту увійшли такі лабораторії: селекції і насінництва, генетики, морфогенезу і стадійного розвитку, екології сільськогосподарських рослин, фітопатології, фізіології рослин, біохімії. Дослідження інституту були зосереджені переважно на вивченні реакції рослин на зміну факторів середовища. Розробки з теорії базової технології селекції, розпочаті Інститутом генетики і селекції АН УРСР, стали пріоритетними завданнями для подальшої роботи Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН.

Аналіз наукових здобутків академіка В.Я. Юр'єва показав, що він як видатний вчений залишив після себе неоціненний скарб, який налічує 150 наукових праць. Підручник «Загальна селекція і насінництво польових культур» підготовлено на основі узагальнення теоретичних праць з генетики, селекції, а також суміжних наук. За життя В.Я. Юр'єва з друку вийшли три видання цього підручника (1940, 1950, 1958). Його перекладено на мови народів колишнього СРСР, а також у Китаї, Румунії, Чехословаччині. Монографія «Методика селекции пшеницы на Харьковской станции» багато років була настільною книгою не одного покоління селекціонерів.

Розкрито особливості наукової школи Харківського наукового центру з селекції сільськогосподарських культур і виявлено вплив академіка В.Я. Юр'єва як лідера на наукову школу. Ним створено умови розвитку наукової школи: працює аспірантура (денна і заочні форми), відкрито докторантуру. На базі інституту щорічно проводяться міжнародні, всеукраїнські конференції та семінари, виходять друком 2 фахових видання з питань селекції і насінництва. Проаналізовано здобутки наукової школи в селекції сільськогосподарських культур, насінництві та насіннєзнавстві, агротехнічному й агроекологічному сортовивченні, технології, фізіології, ентомології і фітопатології.

Як керівник найпотужніших установ і завідувач кафедри Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва, В.Я. Юр'єв зробив вагомий внесок у підготовку наукових кадрів у галузях сільського господарства і, зокрема, селекції сільськогосподарських культур. Встановлено, що під керівництвом академіка В.Я. Юр'єва захищено 29 кандидатських дисертацій. Його наукова школа відкрила шлях у науковий світ школам його учнів і послідовників. Це - школи академіка УААН, доктора сільськогосподарських наук, професора В.В. Кириченка з гетерозисної селекції соняшнику; доктора сільськогосподарських наук, професора Л.В. Козубенка зі створення гібридної кукурудзи; доктора сільськогосподарських наук, професора В.М. Костромітіна з рослинництва та сортовивчення; доктора сільськогосподарських наук, члена-кореспондента УААН В.П. Петренкової з селекції на стійкість до біотичних чинників.

Визначено, що В.Я. Юр'єв є автором 22 сортів сільськогосподарських культур: озимої пшениці - Мільтурум 120, Юр'євка, Еритроспермум 917, Ферругеніум 1239, Лютесценс 266, Зенітка, Лютесценс 238; озимого жита - Харківське 55; ярої пшениці - Арнаутка 190, Гордеїформе 802, Народна, Вітчизняна; ячменю - Європеум 353/133, Нутанс 8/71, Медикум 105/72, Ювілейний; вівса - Харківський 596; кукурудзи - Харківська 23, Харківська біла зубовидна; проса - Харківське 2; гороху - Харківський 131. Аналіз пріоритетних напрямів наукової діяльності вченого визначив періоди найрезультативнішої творчої діяльності і дозволив визначити внесок вченого в розвиток вітчизняної дослідної справи.

Встановлено, що за віковий період існування Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва його співробітниками на основі глибоких теоретичних комплексних досліджень створено понад 250 сортів і гібридів п'ятнадцяти польових культур, розроблено нові екологізовані та ресурсозберігаючі технології їх вирощування, вдосконалено методи насінництва й закладено підвалини насіннєзнавства. До Реєстру сортів рослин України 2008 року внесено 107 селекційних інновацій, а в межах наукової кооперації створено понад 25 сортів і гібридів. Інновації харківських селекціонерів у вигляді сортів, гібридів і технологій працюють в усіх регіонах України, в Російській Федерації, Білорусі, Молдові, Португалії, Туреччині, Болгарії, Північній Америці, Іспанії.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Академік Юр'єв Василь Якович (1879-1962) : біобібліографічний покажчик / ДНСГБ, Ін-т рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН ; [уклад. В. А. Вергунов, В. П. Петренкова, В. М. Ожерельєва] ; наук. ред. В. В. Кириченко. - Х. : Магда «LTD», 2007. - 184 с. - (Серія: Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії ; кн. 20).

2. Вергунов В. А. Харківський науковий центр з селекції сільськогосподарських культур: історія та сьогодення : наукове видання / В. А. Вергунов, В. П. Петренкова, В. М. Ожерельєва / ДНСГБ, Ін-т рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН ; наук. ред. В. В. Кириченко. - Х. : Магда «LTD», 2007. - 160 с.; порт. - (Серія: Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії ; кн. 17).

3. Ожерельєва В. М. Внесок академіка В.Я. Юр'єва в становлення та розвиток вітчизняного насінництва / В. М. Ожерельєва // Історія української науки на межі тисячоліть : зб. наук. праць ; відп. ред. О. Я. Пилипчук. - К., 2006. - Вип. 26. - С. 134-142.

4. Ожерельєва В. М. Наукова спадщина академіка В.Я. Юр'єва [Електронний ресурс] // Історія науки і біографістика. - 2007. - Вип. 1. - Режим доступу: http: // www.nbuv.gov.ua/e - journals/INB/2007-1/07ovmsaj.pdf.

5. Ожерельєва В. М. В.Я. Юр'єв - селекціонер Слобожанщини та організатор науково-дослідної справи в Україні [Електронний ресурс] // Історія науки і біографістика. - 2007. - Вип. 2. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/e - journals/INB/2007-2/07ovmdsu.pdf.

6. Ожерельєва В. М. В.Я. Юр'єв (1879-1962): історіографія дослідження його життя та діяльності / В. М. Ожерельєва // Історія української науки на межі тисячоліть : зб. наук. праць ; відп. ред. О. Я. Пилипчук. - К., 2007. - Вип. 30. - С. 164-175.

7. Ожерельєва В. М. В.Я. Юр'єв: життя в науці / В. М. Ожерельєва // Історія освіти, науки і техніки в Україні : матер. 3 конф. молод. учених та спеціалістів (26-27 травня 2006 р.). - К., 2006. - С. 18-19.

8. Ожерельєва В. М. Академік В.Я. Юр'єв та розвиток селекційної науки в Україні / В. М. Ожерельєва // Історія освіти, науки і техніки в Україні : матеріали четвертої конференції молодих учених та спеціалістів : до 100-річчя з дня заснування Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН (м. Київ, 29 січня 2008 р.). - К., 2008. - С. 33-40.

9. Ожерельєва В. М. Наукова спадщина академіка В.Я. Юр'єва / В. М. Ожерельєва // Історія освіти, науки і техніки в Україні : матеріали четвертої конф. молод. учених та спеціалістів: До 100-річчя з дня заснування Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН (м. Київ, 29 січня 2008 р.). - К., 2008. - С. 185-187.

10. Ожерельєва В. М. Вивчення і створення вихідного матеріалу для генофонду сільськогосподарських рослин в Україні / В. М. Ожерельєва // Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення в загальноосвітній та вищій школі : матер. наук.-практ. конф., присвяч. 120-річчю від дня народження М.І. Вавилова. - Полтава, 2008. - С. 61-63.

Анотація

Ожерельєва В.М. Діяльність академіка В.Я. Юр'єва в контексті розвитку сільськогосподарської науки в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 - історія науки і техніки. - Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Української академії аграрних наук. - Київ, 2008.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню діяльності академіка В.Я. Юр'єва (1879-1962), видатного вітчизняного селекціонера в галузі рослинництва. Досліджено процес становлення його як науковця і особистості. Розроблено періодизацію наукової діяльності вченого. Розкрито наукову спадщину В.Я. Юр'єва з питань селекції і насінництва сільськогосподарських культур. На прикладі організаторської діяльності академіка В.Я. Юр'єва висвітлено роль Інституту генетики і селекції АН УРСР в теоретичних основах селекції. Відображено передумови започаткування наукової школи Харківського наукового центру з селекції сільськогосподарських культур (нині Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН). Розкрито здобутки наукової школи Харківського наукового центру в селекції, насінництві, агротехніці, біохімії, фізіології, ентомології та фітопатології сільськогосподарських культур. Відтворити цілісну картину наукових інтересів і досягнень вченого дало змогу дослідження його більш як 150 наукових публікацій.