Мовні засоби вираження авторської модальності (на матеріалі англійської сатиричної літератури ХХ сторіччя)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний університет

УДК 801.6; 802.085

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Мовні засоби вираження авторської модальності (на матеріалі англійської сатиричної літератури ХХ сторіччя)

10.02.04. - германські мови

Розова Ірина Вікторівна

Донецьк - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі англійської філології Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:кандидат філологічних наук, доцент Панасенко Наталія Іванівна, професор кафедри теорії та практики перекладу Горлівського державного педагогічного Інституту іноземних мов

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, доцент Мартинюк Алла Петрівна, професор кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна

кандидат філологічних наук, доцент Борисенко Наталія Дмитріївна, доцент кафедри англійської філології ім. Д.І. Квеселевича Житомирського державного університету ім. Івана Франка

Захист відбудеться 14 жовтня 2008 року об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий «12» вересня 2008 р.

Учений секретар канд. філол. Наук спеціалізованої вченої радидоцент Н.В. Пирлік

Загальна характеристика роботи

Підвищення інтересу до когнітивної діяльності людини, до способів номінації в первинному і вторинному семіозісі й до засобів співвідношення картини світу сприяло переходу сучасної наукової парадигми до антропологічної лінгвістики, що передбачає вивчення мови в тісному зв'язку з людиною, її свідомістю, мисленням, духовно-практичною діяльністю тощо (Н.Д. Арутюнова, І.О. Голубовська, Ю.М. Караулов, Г.В. Колшанський, В.І. Постовалова, Б.О. Серебренніков, Ю.С. Степанов, В.М. Телія). У цьому аспекті надзвичайно актуальним є дослідження функціональних особливостей текстів як одиниць комунікації (А.Г. Баранов, М.Г. Брандес, О.П. Воробйова, І.Р. Гальперін, Л.Л. Дмитрієва, Л.А. Ісаєва, О.Л. Каменська, І.М. Колєгаєва, Г.Г. Почепцов, Т.В. Радзієвська, І.В. Смущинська, З.Я. Тураєва), які є одним із основних засобів передачі й отримання інформації (А. Вежбицька, Г.П. Грайс, О.М. Гришина, Т.А. ван Дейк, Дж. Лакофф, М.С. Чаковська). Для дослідження різножанрових художніх творів виокремлюються категоріальні, прагматичні і стилістичні риси номінативних одиниць (О.Л. Бєссонова, А.Е. Левицький, В.М. Манакін, А.П. Мартинюк, Н.І. Панасенко, Н.І. Формановська), що використовуються на позначення смислової структури художнього тексту (М.М. Болдирєв, Н.Д. Борисенко, О.С. Кубрякова, О.М. Кагановська, З.Д. Попова, Й.А. Стернін, В.М. Телія, В.К. Харченко).

При виявленні особливостей мовного вираження авторської модальності англійського сатиричного тексту ХХ сторіччя ми спиралися на дослідження модальності в текстовому ракурсі (Ф.А. Агаєва, І.Р. Гальперін, Н.В. Гусарова, Л.П. Міхневич, Т.Ф. Мусаєва, Н.І. Панасенко, С.І. Походня, І.В. Смущинська, З.Я. Тураєва), теорії можливих світів (О.П. Воробйова, В.А. Кухаренко, Ю.А. Обелець, К. Поппер), механізму продукування комічного змісту (Т.Г. Тремасова, В.А. Дмитренко, С.І. Походня, В. Раскін, О.А. Чорновол-Ткаченко) і функціональної лінгвістики (О.С. Кубрякова, А.В. Бондарко, Дж. Лакофф, Я. Нойтс, М.М. Полюжин, А.М. Приходько, В.С. Хріпунова, М. Рифаттер) у межах функціонально-семантичного підходу в сучасному мовознавстві до вивчення одиниць номінації.

Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на розгляд функціональної взаємодії граматичної форми, лексики, і контексту, орієнтованих на передачу певного значеннєвого змісту. Набуває особливої гостроти вивчення взаємодії різнорівневих і однорівневих одиниць реалізації текстових категорій, що зумовило комплексний вибір мовних засобів вираження авторської модальності в тексті.

Звязок роботи з науковими темами. Дисертаційне дослідження відповідає профілю комплексної теми науково-дослідної роботи кафедри англійської філології Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов “Структурно-семантичні та прагма-когнітивні характеристики лексичних і граматичних мовних одиниць у діахронічному та синхронічному аспектах у художніх та нехудожних текстах” (номер держреєстрації 0105U002655).

Об'єктом дослідження є категорія авторської модальності англійського сатиричного тексту ХХ століття та її основні характеристики.

Предмет вивчення становлять категоріальні ознаки авторської модальності сатиричного тексту, її основні типи, засоби вираження, закономірності функціонування і композиційного представлення в сатиричному тексті різної оповідної схеми.

Мета дисертаційного дослідження полягає в виявленні функціональних та композиційних особливостей мовних засобів вираження авторської модальності в англійських сатиричних текстах ХХ сторіччя. Дослідження поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

· обґрунтувати зміст поняття «модальності тексту», зважаючи на наявні в сучасному мовознавстві підходи до цієї категорії;

· узагальнити особливості феномену сатири з урахуванням її естетичних, когнітивних та лінгвістичних чинників;

· структурувати систему функціонально-семантичного поля авторської модальності;

· визначити особливості композиційної структури англомовних сатиричних текстів;

· встановити змістові варіанти авторської модальності та окреслити структурно-семантичні особливості стилістичних прийомів, орієнтованих на опис специфіки виникнення сатиричного ефекту.

Матеріалом дисертаційного дослідження слугували 13 оригінальних сатиричних прозових творів ХХ сторіччя (І. Во, В. Голдінг, Р. Олдінгтон, С.Сноу, М.Спарк, О.Хакслі), загальним обсягом 4840 сторінок, із яких шляхом суцільної вибірки були вибрані 1841 фрагментів тексту, що містять особистісне ставлення суб'єкта (автора) до змісту мовлення, самого себе, елементів відображеної ситуації і до формальних особливостей мовлення.

Для досягнення поставленої мети та вирішення конкретних завдань було використано такі методи: метод контекстного аналізу для виявлення оточення, в якому зустрічаються мовні одиниці авторської модальності, та виокремлення сатиричних ситуацій; метод компонентного аналізу для визначення семантичної структури мовних одиниць авторської модальності; метод функціонального аналізу для визначення функцій мовних одиниць на рівні змістових варіантів авторської модальності; описовий метод, у межах якого за допомогою прийомів систематизації та інтерпретації було виявлено різнорівневі мовні одиниці реалізації авторської модальності.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що в ній вперше визначено поняття авторської модальності сатиричного англомовного тексту ХХ сторіччя; виявлені потенційні можливості елементів морфемного, морфологічного, лексичного та синтаксичного рівнів мови в контексті досягнення спільної семантичної мети - комунікативної інтенції автора-сатирика. Робота є першим дослідженням мови сатиричних прозових творів англійських авторів ХХ століття, у якому визначаються принципи представлення функціонально-семантичного поля авторської модальності, встановлюються типи змістових варіантів авторської модальності; виявляються функції стилістичних прийомів у створенні авторської модальності тексту.

Теоретична значущість дисертаційної роботи визначається тим, що її висновки сприяють подальшому з'ясуванню теоретичних питань лінгвістики тексту. Розгляд та встановлення відповідності між мовними особливостями представлення авторської модальності як системи функціонально-семантичного поля та системи стилістичних форм є важливим для розвитку теорії можливих світів. Результати дослідження доповнюють наявні теоретичні положення про категорію модальності тексту; сприяють виділенню різновидів текстової модальності; розширюють розуміння феномену сатири та лінгвістичних засобів її представлення.

Практичне значення дисертації полягає у можливості використання отриманих результатів і висновків у лекційних і семінарських заняттях з курсу стилістики англійської мови (розділи “Стилістика тексту”, “Функціональна стилістика”, “Категорії тексту”, “Інтерпретація художнього тексту”), у спецкурсах із лінгвістики тексту, при проведенні занять з аналітичного читання, у науково-дослідній роботі студентів, при написанні курсових, дипломних і магістерських робіт.

Особистий внесок дисертанта полягає у проведенні комплексного дослідження різнорівневих мовних одиниць “авторської модальності” в контексті їх семантичних та функціональних особливостей. Це реалізовано у наступних етапах дослідження: в розширенні уявлення про текстову категорію “авторської модальності”, в структуруванні функціонально-семантичного поля авторської модальності, у виявленні можливого світу автора-сатирика тощо.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом представлення наукових доповідей на семінарах кафедри практики та фонетики англійської мови, англійської філології Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов, на підсумкових наукових конференціях викладачів кафедр (Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, 1998 р., 2000 р., 2002 р.); а також на міжнародній науково-методичній конференції “Фундаменталізація та профілізація підготовки фахівців з вищою освітою” (Суми, вересень 1999 р.); на VІІ міжнародній конференції з функціональної лінгвістики “Мова, соціум” (Ялта, жовтень 2000 р.); на І науково-методичній конференції “Проблеми загальної германської, романської та слов'янської стилістики” (Горлівка, травень 2003 р.); на Х міжнародній конференції з функціональної лінгвістики “Функціонування російської і української мов в епоху глобалізації“ (Ялта, жовтень 2003 р.); на міжнародній науковій конференції “Східнослов'янська філологія: від Нестора до сьогодення” (Горлівка, квітень 2006 р.); на міжнародному науковому семінарі “Компаративистика і типологія у сучасній науці: досягнення і проблеми” (Донецьк, червень 2007 р.).

Публікаціі. Основні результати дисертаційного дослідження відображено в 7 статтях, 6 з яких опубліковано у фахових виданнях України (3,1 др. арк), а також 3 матеріалах і тезах виступів на міжнародних наукових конференціях (0,33 др. арк). Загальний обсяг публікацій - 3,43 др. арк.

На захист виносяться наступні положення:

1. Авторська модальність англійського сатиричного тексту ХХ століття визначається як підвид текстової категорії модальності, що виражає негативне ставлення автора до об'єкта соціальної значущості, що веде до його морального приниження.

2. Ефект літературної комунікації англійського сатиричного тексту ХХ століття визначається спектром цілеспрямованих прагматичних настанов автора на емоційно-етичний вплив, тобто: на вираження суб'єктівно-оцінного ставлення до зображуваного або авторське самовираження, на створення морально-етичного настрою оповідання, на ціннісну орієнтацію читача.

3. Авторську модальність англійського сатиричного тексту ХХ століття презентує функціонально-семантичне поле з двома центрами, різнорівневі елементи якого виконують спільну семантичну функцію - тобто реалізують сатиричну характерізацію.

4. Номінативні одиниці, що беруть участь у репрезентації сатиричних характеристик, визначаються у роботі як експлікатори сатиричної характеризації. Залежно від типу сатиричних ознак у смисловому змісті експлікатори сатиричної характеразації підрозділяються на монофункціональні і біфункціональні.

5. Функціонально-семантичне поле авторської модальності розподіляється на два мікрополя: сатиричної характерізації персонажа / персонажів та сатиричної характерізації явищ навколишньої дійсності. Ядерними елементами мікрополя “сатиричної характеризації персонажа / персонажів” постають окремі лексичні одиниці у своєму контекстуальному вживанні, а також “промовисті імена”. Ядерні елементи цього мікрополя виконують роль основних факторів реалізації авторського негативного ставлення до тих, хто, претендуючи на особливий статус у суспільстві, насправді є перешкодою для всього передового. У цьому, на нашу думку, виявляється соціальна роль сатири. Ядерним конституентом мікрополя “сатиричної характеризації явищ навколишньої дійсності” постає вставна синтаксична конструкція в силу того, що в авторських ремарках найбільшою мірою виражається негативне ставлення до описуваного явища навколишньої дійсності.

6. Структура мікрополів функціонально-семантичного поля авторської модальності свідчить про те, що сатира ХХ століття абсолютно антропоцентрична, тобто людина стала точкою відліку в аналізі тих або інших явищ дійсності, саме людина залучена до цього аналізу, визнаючи його перспективу і кінцеві цілі.

7. При незмінності значеннєвого ядра, авторська модальність англійського сатиричного тексту ХХ століття допускає різний ступінь складності змісту. Зміна складності сатиричного змісту може визначатися кількісними параметрами (кількістю представлених ситуацій) і якісними параметрами (включенням змістових варіантів авторської модальності).

8. Створення неповторного можливого світу автора-сатирика ХХ століття свідчить про різнобічне представлення оцінюваної ситуації, а велика кількість різних стилістичних прийомів: повторів, граматичних видозмін, стилістичних змішувань, цитацій, перерахувань відбиває схильність до образного сприйняття об'єкта сатири.

9. Функціонування засобів творення авторської модальності в контексті соціальної і практичної діяльності визначається наявними в суспільстві стратегіями комунікації. Сатиричну картину світу ХХ століття відрізняє загальний консерватизм, безнадійність, тотальна іронія, тобто авторської модальності англійського сатиричного тексту ХХ століття властиві комунікативні характеристики негативних стратегій.

Загальний обсяг дисертації. Дисертація загальним обсягом 196 сторінок (з них 170 сторінок тексту) складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної наукової літератури (258 позицій), лексикографічних джерел (10 позицій), джерел ілюстративного матеріалу (13 позицій). Текст роботи містить 5 таблиць і 4 схеми. модальність текст лінгвістичний сатиричний

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми роботи, мету й конкретні завдання, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, визначено фактичний матеріал, предмет, об'єкт і методи дослідження, розкрито наукову новизну, сформульовано основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі «Теоретичні засади дослідження авторської модальності англійського сатиричного тексту ХХ сторіччя» визначається лінгвістичний статус авторської модальності сатиричного тексту як різновиду текстової категорії модальності, обґрунтовуються принципи дослідження розглянутого різновиду в функціонально-семантичному ракурсі.

У другому розділі «Загальні характеристики функціонально-семантичного поля авторської модальності англійського сатиричного тексту ХХ сторіччя» висвітлюється структура функціонально-семантичного поля авторської модальності і аналізуються особливості функціонування мовних засобів відображення авторської модальності на морфемному, лексичному та синтаксичному рівнях мови.

У третьому розділі «Функціональний аспект актуалізації стилістичних засобів вираження авторської модальності англійського сатиричного тексту ХХ сторіччя» виявляється можливий світ автора-сатирика, визначаються два змістових варіанта авторської модальності; розкриваються особливості функціонування стилістичних прийомів авторської модальності сатиричного тексту.

У загальних висновках сформульовано основні результати проведеного дослідження, окреслено перспективи подальшої роботи з обраної проблематики.

Основний зміст роботи

Розділ 1. “Теоретичні засади дослідження авторської модальності англійського сатиричного тексту ХХ сторіччя”. Розвиток лінгвістики тексту, започаткованний у другій половині ХХ століття висунув на передній план мовознавчих досліджень текст як максимальну одиницю мовленнєвої діяльності, як одиницю соціальної взаємодії. Це спричинило перегляд мовних категорій та їх анализ в аспекті текстової реалізації (А.Г. Баранов, Т.Ф. Мусаєва, Н.Ф. Пєлєвіна, М.С. Чаковська).

Художній текст як вторинна семіотична система відображає об'єктивні смисли, трансформуючи їх у суб'єктивні (І.В. Смущинська). Художнє відображення дійсності передбачає особистісне ставлення творця мистецтва до пізнаваного, вираження його суджень, емоцій, ціннісних настанов, тобто його комунікативну інтенцію. Категорія модальності, що реалізує авторську комунікативну інтенцію, набуває особливого статусу в тексті (І.Р. Гальперін, Л.П. Михневич). Модальність як текстова категорія є мовним вираженням взаємодії людини з об'єктивною дійсністю та маркером суб'єктивної інтерпретації цієї дійсності.

У роботі наведені кваліфікаційні ознаки сатири як психологічного феномену (О.В. Сахарова, З. Фрейд), також визначені її лінгвістичні особливості (В.І. Грицутенко, Т.Г. Трємасова, S. Attardo, V. Raskin).

Художня концепція сатирика розкривається за допомогою категорії авторської модальності (І.В. Смущинська), яка базується на опозиції модусу загальномовного і загальносоціального етико-естетичного нормативного уявлення про цінності предметів і явищ об'єктивного світу (фіксованого як у значеннях мовних одиниць, так і в наявних у суспільстві етико-естетичних поняттях) і модусу авторської суб'єктивності (суб'єктивної картини світу), тобто індивідуального авторського переломлення нормативних уявлень.

Авторська модальність сатиричного тексту реалізує наступні прагматичні настанови (Г.В. Колшанський) в сатиричному тексті: на вираження суб'єктивно-оцінного ставлення до зображуваного або авторське самовираження; на створення морально-етичного настрою оповідання; на ціннісну орієнтацію читача.

Авторська модальність є водночас елементом світогляду людини й елементом мови - це двоїста концептуальна категорія художнього тексту, що дозволяє авторові виразити його емоційно-оцінні позиції (Ж.Е. Фомічова), його безпосередньо-негативне ставлення до різних об'єктів критики. Вибір об'єкта художнього аналізу обумовлений різними уявленнями етичного характеру (В.Я. Мізецька). У нашому дослідженні об'єктами авторської модальності постають: 1) окремі персонажі, групи персонажів, наприклад: “I send him as much as I can, but hi has to be well dressed, you know and so about a good deal and enter track, and all that takes money. Still, I expect it'll lead to some thiny in the end. He's a jolly good fellow” (E. Waugh, The Complete Short Stories, p. 67). В наведеному прикладі автор демонструє відразу до жадібності молодого джентльмена, його байдужості і споживацького ставлення до власного батька.

2) відносини усередині певних соціальних груп, наприклад: They're all jolly chaps when you get to know them… British officials traders, arabs, natives, Indian settlers - they were all to my friend jolly good chaps. Such an odd thing they couldn't get on better. Of course different races had different ideas - some didn't wash, some had queer ideas about honesty, some got out of hand at times when they'd had too much to drink. (E.Waugh, The Complete Short Stories, p. 67). У цьому прикладі автор несхвалює ганебні режими життя jolly chaps - представників різних верств населення країни, що розвивається.

3) явища навколишньої дійсності; події, факти, історичні епохи, наприклад: 'Still', he said, that's nobody's business but their own. If only they'd all let each other to go their own ways there wouldn't be any problems. As for religions, well, there was a lot of good in them all - Hindu, Mahommedan, Pagan: the missionaries did a lot of good too - Wesleyan, Catholic, Church of England, all jolly good fellows (E.Waugh, The Complete Short Stories, p. 69). У цьому прикладі автор засуджує безвілля й підлабузництво корінних мешканців країни, що розвивається.

Символ у сатиричному тексті характеризується сукупністю таких властивостей, як асоціативність, антропоцентричність, емоційність, культурна детермінованість і стійкість, багатозначність, контекстуальна обумовленість (А.С. Шадчіна). Зважаючи на це, прочитання сатиричного тексту через присутні в ньому символи дає можливість глибше зрозуміти будь-який із контекстів на будь-якому рівні лінгвостилістичного аналізу. Символіка, в тому числі, вказує на імпліцитність авторської модальності, наприклад: When the sun and the glare were getting heavy they would come to a long cool tunnel of dark green elms, where cirl-buntings offered a little-but-of-bread-and-no-cheese (R. Aldington). У наведеному прикладі авторське оказіональне утворення представлено широким спектром несумісних елементів, що свідчать про виникнення авторської модальності стосовно інертності та безвільності персонажів.

Механізм виникнення імпліцитної авторської модальності англійського сатиричного тексту ХХ сторіччя - це складний когнітивний процес, специфічний для кожного індивіда, який продукує і сприймає сатиричний текст. Імпліцитна авторська модальність заснована на ефекті абсолютного заперечення змісту формою, тобто ефекті логічної несумісності, або “logical impossibilia” (S. Attardo, R. Pozner, V. Raskin, F. Sachs).

Викривальною особливістю англійської сатири ХХ сторіччя є те, що в сатиричному тексті протиставляється не тільки логіко-предметний зміст, але й оцінна інтерпретація зіставлюваних ситуацій, таким чином, розкриття імпліцитної сутності авторської модальності потребує виходу за вузьки межі спостережень над функціонуванням різних мовних одиниць і звернення до спеціальних прийомів розкриття функціональної взаємодії всіх ланок мовної системи, її категорій і одиниць різних рівнів, їхніх парадигматичних значень (R. Parsons, W.Z. Pipicello). Узагальнюючи досвід вивчення категорії модальності з позиції лінгвістики тексту “авторська модальність” англійського сатиричного тексту визначається як різновид текстової категорії модальності, що виражає негативне суб'єктивно-оцінне ставлення автора до об'єкта соціальної значущості, що веде до його морального приниження.

Розділ 2. “Загальні характеристики функціонально-семантичного поля авторської модальності англійського сатиричного тексту ХХ сторіччя”. Аналіз різнорівневих мовних елементів здійснюється з позіцій функціонально-стилістичного підходу, що передбачає виведення стилістичного аспекту на семантичний рівень. З позіцій цього підходу ті мовні опозиції, які раніше розглядалися лише як стилістичні (C.L. Gadne, J. Krajka, I. Oreshnik, B. Warren), зараз розглядаються як такі, що мають певні семантичні відмінності.

Авторська модальність сатиричного тексту має різноманітні засоби мовного вираження: морфемні, морфологічні, лексичні, синтаксичні, різні комбінації контексту функціональноорієнтовані на адекватне втілення інтенції сатирика.

Авторську модальність становить функціонально-семантичне поле, різнорівневі елементи якого виконують спільну семантичну функцію, тобто реалізують сатиричну характерізацію в тексті. Функціонально-семантичне поле авторської модальності представлено набором наступних микрополів: мікрополе “сатиричної характеризації персонажа / груп персонажів”, мікрополе “сатиричної характерізації явищ навколишньої дійсності (подій, фактів, географічних назв, історичних епох)”.

В розглянутих нами мікрополях авторської модальності виділяється ядро з максимальною концентрацією сатиричних ознак і периферія з дифузністю цих ознак (А.Е. Левицький, З.Д. Попова, Ю.С. Степанов).

Ядро мікрополя “сатиричної характерізації персонажа / груп персонажів” складають як окремі лексичні одиниці, словосполучення та речення, вживані в протилежному значенні, так і “промовисті імена ”.

Лексичні одиниці можна об'єднати в групи, що позначають: соціальний статус, рід занять, емоційно-психічний стан особи / групи осіб, наприклад:

а) соціальний статус: ...Now I am a gentleman. I can't help it: it's born in me. I just can't take that money. `Well I am a gentleman too, old boy, said Grimes, and I was afraid you might feel like that so I did my best for you and saved you from yourself... We must have another drink on that'. `To the durability of ideals', said Paul as he got his pint (E. Waugh). У результаті взаємодії позитивного емоційно-оцінного компонента лексичного значення одиниці gentelman з контекстуальним переносним уживанням виникає імпліцитна авторська модальність “твоя безпринципність і безвільність заслуговують на осуд”.

б) рід занять: It's easy to write and easy to read but it costs too much in cabling, so we have go slow on that. See? I think so! That afternoon Corker told William a great deal about the craft of journalism (E. Waugh). Прийом каламбурного обігравання значень мовної одиниці служить засобом сатиричної характерізації роду занять персонажа. Виставляючи свого героя в комічному світі автор викриває соціальну систему, при якій люди, схильні до фальсифікації фактів, можуть займатися журналістикою взагалі.

в) емоційно-психичний стан особи: As I watched, he finished his business and strode off towards the town -- a jaunty, tragic, little figure, cheated out of his patrimony by his partner, battened on by an obviously worthless son, deserted by his wife, an irrepressible bewildered figure striding off under his way into a whole continent of rapacious and ruthless jolly good fellows. (E. Waugh). У розглянутому контексті співчуття до особи змінюється різким обуренням. З одного боку, людина постає жертвою обставин, що склалися, однак з іншого боку, вона продовжує догоджати і скорятися хижому і безжалісному світові jolly good fellows.

Основним ознаками словосполучень і речень, вживаних в протилежному значенні, є певна залежність від контексту, значна семантична взаємозумовленість. Авторська модальність на цьому відрізку ядра реалізується:

1) атрибутивними сполученнями: You should welcome to success of your subordinate's, a khighthood is a very suitable recognition. It will not cost us a penny (E. Waugh). У контексті надане словосполучення набуває оказіонального негативного значення “абсолютна відповідність корисливим приватновласницьким помислам”.

2) субстантивними сполученнями:

“Let's have a vote”.

“Yes”

“Vote for chief”

“Let's vote - “

This toy of voting was almost as pleasing at the couch. (W.Golding). Схільність до фальсифікації фактів, легкодумство - риси, несумісні з бажанням просунутися по службі.

3) оксюморонними сполученнями:

For two days they had been pouring into Oxford: epileptic Royalty from their villas of exile, uncounth peers from crumbling country seats, smooth young men of uncertain tastes from embassies and legations, illiterate lairds from wet granite hovels in the Highlands... (E. Waugh). У результаті взаємодії емоційно-оцінних сем компонентів оксюморонного сполучення виникає авторська модальність: “я скептично ставлюсь до удаваного благополуччя представників британського бомонду”.

4) реченнями з відокремленими вставними словосполученнями: Punctually next day the head house maid, a veteran of old Mrs Sothills regime, had given notice of leaving (E.Waugh). У розглянутому прикладі вклинювання в оповідання субстантивного словосполучення a veteran of old Mrs Sothills regime, свідчить про скептичне ставлення автора до порядків у будинку в представниці вищих прошарків суспільства.

5) художніми оказіональними утвореннями: The table buzzed with praise of John Boot. It was a new name to Lord Cooper. He resolved to question his literary secretary on the subject. He had become boot-conscious (E. Waugh). Лексична валентність частин оказіонального утворення не видається можливою, тому що кожний з компонентів словосполучення передбачає певне семантичне оточення. Однак автор свідомо викликає “семантичний вибух”, зіштовхуючи ці компоненти в одному слові.

6) реченнями із сурядним зв'язком: Well, the first day it was rough and I got up and felt odd in the bath and the soap wouldn`t work on account of salt water you see and came into breakfast and there was a list of so many things including steak and onions... (E. Waugh). Сатира на відверту дурість юної міщанки із заможної родини виражена введенням предикатів, сурядного сполучника and та іншої інформації, що підкреслює авторське негативне ставлення до “світської балаканини” і манер представниці “загубленого покоління”.

7) безсполучниковими складними реченнями: The Parkers went to the pictures only when the Observer had praised the film; they considered television not their sort of thing, they adhered to their religion, they voted Labour... (M. Spark). У цьому прикладі презирливо-скептичне ставлення автора до снобізму чоловіка і жінки Паркерів, до обраної ними “раціональної” формули життя виражене групою паралельних синтаксичних конструкцій.

У ядрі чітко виділяється група антропонімів, які не входять у текст семантично порожніми, у їхньому значенні закладений емоційно оцінний компонент. Це стосується так званих “промовистих імен”, які є лексико-семантичним засобом передачі критичного ставлення автора до персонажа, наприклад: No, but then you didn't know the Fairy. She hardly looked or sounded truthful (A. Huxley). У контексті твору лексична одиниця fairy набуває незвичайного значення, тобто під маскою “щирості”, “безпристрасності” ховається особа брехухи, пліткарки, скандалістки.

Морфологічні та синтаксичні елементи як одиниці периферії мікрополя “сатиричної характеризації персонажа / персонажів” виконують роль лише допоміжних факторів реалізації авторської модальності, які можуть виражати додаткову сатиричну інформацію. Додаткова сатирична інформація виникає:

1) при вживанні артіклів, займенників в оцінному значенні, прислівників з найвищою мірою інтенсівності, наприклад: We had been there about three months and my mother made great friends with some people called Вundle, rather a curious name (E. Waugh).

2) при вживанні маркера аспектуальності would, наприклад: First he would open the morning mail and sort of the jokes sent him by the private contributors (one man sent him thirty or forty a week) into those that were familiar, those that were indecent, and those that deserved the half-crown postal order payable upon publication (A. Huxley).

3) при вживанні парцелятних конфігурацій, наприклад: `The whole to be simple and in good taste. Many of my grandfather's medals were florid. Reverse (E.Waugh).

Аналіз структури мікрополя “сатиричної характерізації персонажа / груп персонажів” показав, що “семантичні ознаки” (термін А. Е. Левицького) авторської модальності, а в нашому дослідженні це суб'єктивно-модальні смисли несхвалення, осуду, відрази, обурення і презирства, найбільш повно репрезентуються в процесі функціонування різнорівневих мовних одиниць у ядрі мікрополя (див. табл. 1).

Таблиця 1. Частотність вживання ядерних конституентів мікрополя “сатирична характеризація персонажа/груп персонажів”

№№ з/п	Вид конституента	Кількість появ у тексті
1.	Група лексичних одиниць, вживана в протилежному значенні	120	22,9%
2.	Відокремлені вставні словосполучення	110	21,0%
3.	Атрибутивні сполучення	60	11,4%
4.	Оксюморонні сполучення	49	9,3%
5.	Авторські художні оказіоналізми	47	9,0%
6.	Безсполучникові складні речення	43	8,2%
7.	Речення з сурядним зв'язком	35	6,6%
8.	“промовисті імена”	31	5,9%
9.	Субстантивні словосполучення	30	5,7%
Всього		525	100%

Мовні одиниці, що становлять периферію поля, незважаючи на широку варіативність і досить високий дистрибутивний потенціал, використовуються для підсилення сатиричного ефекту та належать до додаткових засобів створення авторського критичного ставлення до особливо огидних рис людських характерів (див. табл. 2).

Таблиця 2. Частотність вживання конституентів периферії мікрополя “сатиричної характеризації персонажа / персонажів”

№№ з/п	Вид конституента	Кількість появ у тексті
1.	Синтаксична конвергенція	80	19,6%
2.	Морфемні елементи	75	18,3%
3.	Парцелятні конфігурації	64	15,6%
4.	Риторичні запитання	59	14,4%
5.	Транспоновані синтаксичні конструкції	47	11,5%
6.	Синтаксична компресія	25	6,1%
7.	Різні частини мови	23	5,6%
8.	Морфологічний маркер would	15	3,7%
9.	Синтаксична тавтологія	8	2,0%
10.	стилістично марковані конструкції з дієсловом to do	7	1,7%
11.	Синтаксична інверсія	6	1,5%
Всього		409	100%

Аналіз структури мікрополя “сатиричної характерізації явищ навколишньої дійсності” (подій, фактів, географічних назв, історичних епох) показує, що авторська модальність цього мікрополя виражена відокремленими вставними реченнями та словосполученнями, інтелективними та художніми утвореннями наприклад: They had just started on what was becoming more and more a sacramental subject in such a drawing-room - schools for the children or more exactly, how to get them in (C. Snow). Саме вставна конструкція надає усьому висловленню суб'єктивно оцінної модальності, будучи ремою щодо теми, вираженої головним реченням (див. табл. 3).

Таблиця 3. Частотність вживання ядерних конституентів мікрополя “сатирична характеризація явищ навколишньої дійсності”

№№ з/п	Вид конституента	Кількість появ у текстах
1.	Відокремлені вставні словосполучення	70	36,8%
2.	Відокремлені вставні речення	57	30,1%
3.	Авторські інтелективні оказіоналізми	35	18,4%
4.	Авторські художні оказіоналізми	28	14,7%
Всього		190	100%

Характерною рисою периферії мікрополя “сатиричної характерізації явищ навколишньої дійсності” є низька частотність конституентів - груп лексичних одиниць, які позначають “державні інститути”, “традиції, обряди”, елементів анафорічного та епіфорічного повтору (В.А. Кухаренко), що свідчить про їх досить невисокий модальний потенціал.

Таблиця 4. Частотність вживання конституентів периферії мікрополя “сатиричної характеризації явищ навколишньої дійсності”

№ №з/п	Вид конституента	Кількість появ у текстах
1.	Лексичних одиниці, що позначають „державні інститути”	30	37,0%
2.	Лексичних одиниці, що позначають „традиції, обряди”	25	30,09%
3.	Елементи епіфоричного морфемного повтору	15	18,5%
4.	Елементи анафоричного повтору	11	13,6%
Всього		81	100%

У результаті аналізу функціонально-семантичного поля авторської модальності нами встановлено, що сатира виконує насамперед важливу соціальну роль, тобто факт абсолютної антропоцентричності сатиричного тексту цілком підтверджує думку про те, що “пізнання і відображення світу у творах художньої літератури спрямоване передусім на пізнання людини” (О.І. Домашнєв, І.П. Шишкіна, О.Н. Гончарова).

У дослідженні мовних засобів вираження авторської модальності виявлені потенційні можливості елементів різних рівнів мови в процесі спільного функціонування, тобто при досягненні спільної семантичної мети - комунікативної інтенції автора сатиричного твору.

Розділ 3. “Функціональний аспект актуалізації стилістичних засобів вираження авторської модальності англійського сатиричного тексту ХХ сторіччя”. Сатиричний текст у дзеркалі інтерпретації - це словесний художній твір, який представляє реалізацію концепції автора, створену його творчою уявою індивідуальну картину світу, втілену в тканині художнього тексту за допомогою цілеспрямовано відібраних відповідно до задуму мовних засобів, і адресований читачеві, який інтерпретує його відповідно до власної соціо-культурної кoмпетенції.

Авторська модальність у тексті актуалізується згідно із заздалегідь обміркованним планом, виявляючи тісну залежність від способу організації тексту. Дослідження сатиричного тексту спирається на теорію наративної семантики (І. Nuyts, B. Warren), відповідно до якої можливий світ сатиричної дійсності наділенний низкою якісних особливостей. Засобами лексичного, синтаксичного і морфологічного рівнів мови конструюється модель ситуаційного та асоціативного змістового варіанту авторської модальності.

Ситуаційному варіантові властивий наступний різновид контексту, тобто “мікроконтекст” (або граматичний контекст) - у межах речення, а також “макроконтекст” (у межах абзацу) (О.І. Москальська), наприклад: At the last dinner, three years ago, a fox had been brought in a cage and stoned to death with champagne bottles. What an evening that had been! (E. Waugh). У розглянутому прикладі виклад ситуації здійснюється в перших трьох реченнях надфразової єдності. Окличне речення what an evening that had been! є авторським сатиричним коментарем ситуації до попереднього викладу подій антигуманного характеру а fox had been stoned to death. Авторська модальність виникає внаслідок протиріччя на поверхневому плані між смисловим змістом речення-коментаря і речень, що складають його лівобічне і правобічне оточення.

Асоціативний варіант реалізується в межах текстового тематичного контексту (зчеплення абзаців) або мегаконтексту (О.І. Москальська), наприклад: І am afraid all this has been thrown upon your shoulders rather suddenly. She is the Honourable Mrs Beste-Chetwynde you know - sister-in-law of Lord Past-master - a very wealthy woman, South American. They always say that she poisoned her husband but of course little Beste Chetwynde doesn't know that. It never came into court, but there was a great deal of talk about it at the time (E. Waugh). Той факт, що “шляхетна” місіс Бестечетвінд позбулася від неугодного чоловіка, сприяє виникненню авторської підтекстової модальності мегаконтексту: “я скептично ставлюся до “шляхетності” цієї знатної дами.”

Автор-сатирик свідомо вибирає мовні засоби, прагнучи до того, щоб надати своїм висловленням найкраще мовне вираження, тобто шукає ті стилістичні форми (D.Faulseit, G.Kьhn), які правильно, ефективно і естетично задовільно передають зміст і з найбільшою силою і глибиною доносять до адресанта основу ідею і прагматичну настанову адресата. У мові персонажів сатиричних текстів має місце стилізація граматичних помилок, просторічних форм або неправильностей, пов'язних з неволодінням повною мірою англійською мовою (як через недостатню освіченість, так і через національну приналежність героя) (Л.А. Ісаєва), наприклад: `Where's that manageress?' asked Corker. `No come'. `What d'you mean "no come"? Manageress say only journalist him go boil himself. `What did I tell you? No respect for the Press. Savages' (E.Waugh). У цьому прикладі граматичні помилки, no come, say, journalist him go boil himself пов'язні з неволодінням повною мірою англійською мовою як через національну приналежність, так і внаслідок низького освітнього рівня, тобто автор скептично ставиться до неосвіченості молоді в країні, що претендує на почесне звання прогресивної.

Вкраплення елементів “інтелективного” (термін М.С. Чаковської) повідомлення в тканину сатиричного твору служить засобом створення суб'єктивно-оцінної авторської модальності, наприклад: “The Problem of Architecture as I see it;he told a journalist who had come to report at the progress of his surpising creation of ferro-concrete and aluminium, is the problem of all art - the elimination of the human element from the consideration of form” (E.Waugh). Невідповідність стилю висловлення і його контексту, створює передумову для втілення підтекстової авторської модальності негативного характеру. Стиль мови Отто Сіленуса не відповідає стилеві мови фахівця архитектора, що ставить перед читачем запитання: “чи може висловлювати свою точку зору на такі речі людина, далеко не компетентна в питаннях архітектури”.

У результаті дослідження ми прийшли до висновку, що комунікативна інтенція автора-сатирика визначає вибір і використання певних стилістичних прийомів реалізації авторської модальності, які диференціюються за позицією змістових варіантів в ідейно-образній структурі художньго твору.

Висновки

Художня концепція автора-сатирика розкривається за допомогою категорії авторської модальності, яка базується на опозиції модусу загально мовного і загально соціального етико-естетичного нормативного уявлення про цінності предметів і явищ об'єктивного світу (фіксованого як у значеннях мовних одиниць, так і в існуючих у суспільстві етико-естетичних поняттях) і модусу авторської суб'єктивної картини світу, тобто індивідуального авторського переломлення нормативних уявлень.

Авторська модальність англійського сатиричного тексту ХХ сторіччя визначається як підвид текстової категорії модальності, що виражає негативне суб'єктивно-оцінне ставлення автора до об'єкта соціальної значущості, що веде до його морального приниження.

Авторську модальність англійського сатиричного тексту ХХ сторіччя презентує функціонально-семантичне поле з двома центрами, різнорівневі елементи якого виконують спільну семантичну функцію, тобто реалізують сатиричну характерізацію.

Функціонально-семантичне поле авторської модальності розподіляється на два мікрополя “сатиричної характризації персонажа / персонажів” та “сатиричної харктеризації явищ навколишньої дійсності”. Ядерними елементами мікрополя “сатиричної характеризації персонажа / персонажів” постають окремі лексичні одиниці у своєму контекстуальному вживанні, а також “промовисті імена”. Ядерні елементи цього мікрополя виконують роль основних факторів реалізації авторського негативного ставлення до тих, хто претендуючи на особливий статус у суспільстві, насправді є перешкодою для всього передового. Ядерним конституентом мікрополя “сатиричної характеризації явищ навколишньої дійсності” постає вставна синтаксична конструкція в силу того, що в авторських ремарках найбільшою мірою виражається негативне ставлення до описуваного явища навколишньої дійсності.

У дослідженні мовних засобів вираження авторської модальності виявлені потенційні можливості елементів морфемного, морфологічного, лексичного та синтаксичного рівнів мови в процесі спільного функціонування, тобто при досягненні спільної семантичної мети - комунікативної інтенції автора сатиричного твору.

Доповнюючи наявне дослідження сатиричного змісту, ця робота визначає можливості його варіювання. При незмінності значеннєвого ядра авторська модальність англійського сатиричного тексту ХХ століття допускає різний рівень складності змісту. Зміна складності сатиричного змісту може визначатися кількісними параметрами (кількість представлених ситуацій) і якісними параметрами (включенням змістових варіантів авторської модальності).

Створення неповторного можливого світу автора сатирика ХХ століття свідчить про різнобічне представлення оцінюваної ситуації, а велика кількість різних стилістичних прийомів (повторів, граматичних видозмін, стилістичних змішувань, цитацій, перерахувань) відбиває схильність до образного сприйняття об'єкта сатири.

Проведене дослідження робить внесок у розвиток функціональної лінгвістики, стилістики й інтерпретації тексту. Перспективним видається вивчення способів вираження сублімованих оцінок в різних лінгвокультурних спільнотах, різних мовних культурах. Однією з часткових проблем, що заслуговує на більш детальне вивчення, є дослідження вживання комплексу частково оцінних значень у різних мовних культурах. Отримані результати становлять підґрунтя для подальшого дослідження проблематики, порушеної у дисертаційній роботі.

Основні положення дисертації відображені в наступних публікаціях

1. Розова И.В. Роль коннотации в достижении сатирического эффекта // Вісник Донецького національного університету. - Донецьк: Видавництво Донецького національного університету, 2001. - Вип.7. - С. 426-434.

2. Розова И.В. Морфемные средства создания сатирической модальности (на материале английской литературы ХХ столетия // Вісник Луганського національного педагогічного університету. - Луганськ: Видавництво ЛНПУ ім. Тараса Шевченка “Альма-Матер”, 2005. - Вип.15. - С. 169 - 174.

3. Розова И.В. Маркеры художественного времени и пространства в сатирическом тексте //Східнослов'янська філологія. Збірник наукових праць. Мовознавство. - Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2006. - Вип. 11. - Ч.1. - С. 44-49.

4. Розова І.В. Вертикальний контекст як значеннєвий компонент сатиричного тексту: система символів сатиричного тексту (на матеріалі англійської художньої літератури ХХ сторіччя) // Культура Народов Причерноморья. Научный журнал. - Симферополь: Межвузовский центр “Крым”. - 2006. - №86. - Т. 1. - С.89-91.

5. Розова І.В. Лінгвістичний аспект дослідження сатиричної модальності англомовного художнього тексту ХХ сторіччя.// Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. / В.Д. Каліущенко (ред. кол.) та ін. - Донецьк: ДонНУ, 2007. - Вип. 16. - С. 110-119.

6. Розова І.В. Роль авторських оказіоналізмів у вираженні сатиричної модальності // Лінгвістичні дослідження. Збірник наукових праць. - Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2004. - Вип. 4. - С. 142-147.

7. Розова И.В. Особенности функционирования стилистических приемов сатирической модальности // Новітня філологія. - Миколаїв: Видавництво МДГУ ім. П. Могили, 2005. - №3 (23). - С. 191-199.

8. Розова И.В. Грамматические видоизменения как способ создания сатирической модальности. Язык. Социум: Материалы VII Международной конференции по функциональной лингвистике (Ялта, 2-7 октября 2000г.). - Ялта: Доля, 2000. - С. 234-236.

9. Розова И.В. Механизм выражения сатирической модальности стереотипными словосочетаниями // Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации: Материалы Х Международной конференции по функциональной лингвистике. - Ялта: Издательство “Доля”, 2003. - С. 282-283.

10. Розова І.В. Функціонально-стилістичний аспект вираження сатиричної модальності (на матеріалі англійської літератури XX сторіччя) // Матеріали VI Міжнародного лінгвістичного семінару “Компаративістика і типологія у сучасній лінгвістичній науці: здобутки і проблеми” 6-9 травня 2007р. - Донецьк, ДонНУ, 2007. - С.110-116.

Анотація

Розова І.В. Мовні засоби вираження авторської модальності (на матеріалі англійської сатиричної літературі XX сторіччя). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04. - германські мови. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей мовних засобів вираження авторської модальності в англійських сатиричних текстах двадцятого сторіччя. Авторська модальність англійського сатиричного тексту XX сторіччя визначається як підвид текстової категорії модальності, яка виражає негативне суб'єктивно-оцінне ставлення автора до об'єкта соціальної значущості, що веде до його морального приниження.

У дослідженні мовних засобів вираження авторської модальності виявлені потенційні можливості елементів морфемного, морфологічного, лексичного та синтаксичного рівнів мови в процесі спільного функціонування, тобто при досягненні спільної семантичної мети - комунікативної інтенції автора сатиричного твору.

Доведено, що авторська модальність сатиричного тексту може бути представлена функціонально-семантичним полем складної ієрархічної структури. Функціонально-семантичне поле авторської модальності представлене набором наступних мікрополів: мікрополе “сатиричної характеризації персонажа / груп персонажів”; мікрополе “сатиричної характеризації явищ навколишньої дійсності (подій, фактів, географічних назв, історичних епох)”.

Розглянуто формування двох змістових варіантів авторської модальності: ситуаційного та асоціативного залежно від представлення особливої композиційної структури сатиричного текста. Особлива увага приділяється феномену співвідношення різноманітних мовних одиниць з метою створення сатиричного ефекту.

Ключові слова: авторська модальність, функціонально-семантичне поле, змістові варіанти, можливий світ автора-сатирика.

Аннотация

Розова И.В. Языковые средства выражения авторской модальности( на материале английской сатирической литературы XX столетия). Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04. - германские языки. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2008.

Диссертация посвящена исследованию особенностей языковых средств выражения авторской модальности в английской сатирической прозе двадцатого столетия. В работе впервые дается определение и обосновываются теоретические принципы авторской модальности английского сатирического текста XX столетия.

Функционально-сатирический подход к сатире как осуждению социально значимого зла позволил выделить ее основную аксиологическую составляющую - сублимированную этическую оценку, которая является общей для всех реализаций авторской модальности.

В исследовании языковых средств выражения авторской модальности выявлены потенциальные возможности элементов морфемного, морфологического, лексического и синтаксического уровней языка в процессе совместного функционирования, то есть при достижении общей семантической цели - коммуникативной интенции автора сатирического текста.

...