Створення та діяльність українських студентських організацій в еміграції (1920-1939 років)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 94(477)+378.111:314.743 «1920-1939»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Створення та діяльність українських студентських організацій в еміграції (1920-1939 років)

Спеціальність 07.00.01 - Історія України

Чугаєвська Людмила Віталіївна

Київ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент САВЧЕНКО ГРИГОРІЙ ПЕТРОВИЧ, доцент кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України ЄВТУХ ВОЛОДИМИР БОРИСОВИЧ, завідувач кафедри теорії та методології соціології, директор Інституту соціології, психології та управління Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова студентський еміграція культурний

кандидат історичних наук, доцент ДАНИЛЕНКО ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ, доцент кафедри української історії та етнополітики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Захист відбудеться _16_ _02____ 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 349).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розіслано _14_ ___01______ 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат історичних наук, доцент О.І. Божко

Загальна характеристика дисертації

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Її загальний обсяг становить 204 стор. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (29 стор., 289 позицій).

Вступ. Актуальність теми. Незалежна Україна постала в результаті довготривалої боротьби за державність багатьох поколінь українців. Після поразки національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. тисячі українських патріотів, більшість з яких були вояками армій УНР і УГА, опинилися поза межами Батьківщини. В еміграції наші співвітчизники мали можливість навчатися у вищих навчальних закладах країн перебування та новостворених українських вузах. Українці-студенти, зорганізувавшись у громади, товариства та професійні організації, стали потужною складовою другої хвилі української еміграції.

Актуальність теми обумовлюється відсутністю її спеціального комплексного дослідження. Всебічний же аналіз діяльності українських студентських організацій в країнах Європи покликаний відобразити розмаїття життя української еміграції, окреслити масштаби її внеску у розвиток української культури та обстоюванні ідей української державності.

Актуальність дослідження посилюється тим, що в сучасних умовах інтеграції України в світову та європейську спільноту, українська молодь активно використовує перспективи здобуття освіти у закордонних вищих навчальних закладах. Зрозуміло, що за таких обставин проблеми діяльності українських студентських організацій поза межами Батьківщини набуває реального життєвого звучання.

Досвід організаційного об'єднання українського студентства 1920-1930-х рр., адаптований до умов сьогодення, може стати в нагоді молодим українцям, які навчаються, чи збираються навчатися, за кордоном.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до науково-дослідної теми історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Історія української державності нової та новітньої доби» (державний реєстраційний номер 06БФ046-01).

Об'єктом дослідження є український студентський рух в еміграції як невід'ємна складова життєдіяльності української політичної еміграції.

Предметом дослідження є створення, напрямки, форми та методи роботи українських студентських організацій.

Хронологічні межі дисертаційного дослідження охоплюють 1920-й - 1939-й рр. Нижня хронологічна межа визначається 1920-м роком - початком масової політичної еміграції з українських земель та першими спробами адаптації молоді до життя в європейських країнах. Верхня межа обумовлена 1939-м роком, коли з початком Другої світової війни активність студентських організацій значно знизилася, а багато з них взагалі припинили свою діяльність.

Географічні межі дослідження охоплюють територію країн Центрально-Східної Європи, а саме - Австрії, Чехословаччини, Німеччини, Польщі та Румунії (без українських етнічних земель), на теренах яких було найбільше скупчення українських студентів-емігрантів та діяли їх найчисельніші та найвпливовіші організації.

Методологічною основою дисертації є принципи історизму, системності та об'єктивності. З метою розв'язання дослідницьких завдань у роботі були застосовані проблемно-хронологічний, структурно-логічний та описовий методи дослідження, а також методи наукової евристики, класифікації та критики джерел, що допомогло виявити та залучити до наукового обігу низку архівних документів і матеріалів, публікацій в періодиці 1920-1930-х років.

Мета дисертації полягає в дослідженні створення та діяльності українських студентських організацій в еміграції між Першою та Другою світовими війнами.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких наукових завдань:

- проаналізувати стан наукової розробки теми, рівень її наукового осмислення та охарактеризувати джерельну базу дослідження;

- дослідити процес заснування, етапи та специфіку організаційної розбудови українських студентських об'єднань;

- проаналізувати взаємовідносини між українськими студентськими організаціями;

- з'ясувати напрямки та форми культурно-просвітньої роботи організованого українського студентства;

- висвітлити ідеологічну та політичну складову діяльності українських студентських організацій;

- розглянути співпрацю українських студентських організацій в еміграції з міжнародними студентськими об'єднаннями та студентськими організаціями країн перебування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в історіографії здійснено спробу всебічного дослідження створення та діяльності українських студентських організацій в еміграції. Автором введено до наукового обігу архівні документи і матеріали, що поглиблюють інформацію про життя української політичної еміграції. Докладно проаналізовано умови виникнення та специфіку розбудови українських студентських організацій. Детально висвітлено культурно-просвітню роботу українського організованого студентства в еміграції та його роль у розвитку української культури та обстоюванні її досягнень перед світовою спільнотою. Ґрунтовно проаналізовано ідейно-політичну діяльність українських студентських організацій. Досліджено співпрацю українських студентських організацій з міжнародними та національними студентськими об'єднаннями.

Практичне значення одержаних результатів. Фактичний матеріал, висновки та узагальнення дають можливість детальніше відтворити історію українського народу і можуть бути використані при дослідженні історії української еміграції, підготовці узагальнюючих і спеціальних праць, підручників і навчальних посібників з історії національно-визвольного руху ХХ ст., історії України загалом.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження оприлюднені на міжнародній науковій конференції «Політична, громадська та наукова діяльність М. Грушевського» (м. Київ, 2006), ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Молодіжна політика: проблеми і перспективи» (м. Дрогобич, 2007), міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Історія та сучасність: погляд крізь віки» (м. Донецьк, 2007), міжнародній науково-практичній конференції «Постновітні реалії: виклики для України» (м. Київ, 2008), VІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Шевченківська весна» (м. Київ, 2008), в 7 авторських публікаціях.

Основний зміст роботи

У першому розділі «Історіографія та джерела дослідження» проаналізовано стан наукової розробки теми, її джерельну базу.

Заявлена проблема знайшла певне відображення в історіографії. Зазначимо, що перші дослідники історії українських студентських організацій в еміграції були сучасниками, а нерідко й учасниками, тогочасних подій. Започаткували дослідження діяльності українських студентських організацій в еміграції М.Бурковський, П.Городецький, К.Станко, Г.Чернуха та С.Моренко.Бурковський М. Неможливе й можливе / М. Бурковський // Український студент. - Прага, 1923. - Ч. 1 - 2. - С. 80; Городецький П. Українське студентство та його організації / П. Городецький // Нова громада. - Відень, 1924. - Ч. 6 - 7. - С. 8; Станко К. Українське еміграційне студентство в Празі / К. Станко // Вільна спілка. - жовтень. - Прага - Львів, 1923. - 2-й збірник. - С. 223; Чернуха Г. Економічно-допомогова політика Центрального Союзу Українського Студентства / Г. Чернуха // Український студент. - Прага, 1923. - Ч. 1 - 2. - С. 59; Моренко С. Українські студенти / С. Моренко // Український студент. - Прага, 1923. - Ч. 1 - 2. - С. 7. Вони звернули увагу на політичну неоднорідність українського студентського середовища та вплив ідеологічних чинників на процес консолідації студентства.

Зі створенням в 1922 р. Центрального Союзу Українського Студентства (ЦеСУС), увага дослідників була прикута до вивчення історії його діяльності. П.Ган, М.Масюкевич, І.Федів та С.Нижанківський характеризували Союз як аполітичну, професійну організацію, створену для всебічної допомоги українському студентствуГан П. Сьогорічні з'їзди українського студентства / П. Ган // Український студент. - Прага, 1923. - № 3 - 4. - С. 12; Масюкевич М. На переломі / М. Масюкевич // Студентський вісник. - Прага, 1924. - Ч. 1. - С. 54; Федів І. Українське студентство і ЦеСУС у міжнародному житті / І. Федів // Студентський вісник. - Прага, 1925. - Ч. 8. - С. 5; Нижанківський С. Перед V звичайним з'їздом ЦеСУСу / С. Нижанківський // Студентський вісник. - Прага, 1927. - Ч. 7 - 9. - С. 3.. Проте, їх публікації в основному стосувалися лише узагальнення та конкретних проявів матеріального забезпечення ЦеСУСом своїх членів.

У 1930-х рр. з'являється низка публікацій, присвячених життю та діяльності окремих українських студентських громад. Зокрема, дослідники зверталися до історії виникнення, висвітлення соціального складу та основних завдань «Товариства Прихильників Освіти» та віденської «Січі», які діяли в Австрії.Федів І. Чому і як основано «Товариство Прихильників Освіти» / І. Федів // Над синім Дунаєм. - 1939. - С. 92 - 98; Марітчак Т. Минуле віденської «Січі». Військова еміграція, новий розцвіт «Січі» (1920-1925) / Т. Марітчак // Над синім Дунаєм. - 1939. - С. 176 - 185. Одначе, поза увагою авторів залишилися методи та форми діяльності організацій, які б критично засвідчили про результативність та ефективність проведеної ними роботи.

Значне місце в історії українських студентських організацій в еміграції посідає праця професора С.Наріжного.Наріжний С. Українська еміграція: культурна праця української еміграції / Симон Наріжний. - Ч. 1. - Прага, 1942. - 271 с. Вчений подав детальний перелік українських студентських організацій, проаналізував динаміку їх кількісного зростання та ключові напрямки діяльності. Проте, у дослідженні, в силу окреслених науковцем завдань, масштаби та специфіка роботи студентських об'єднань розкриваються побічно, як ілюстрації до висвітлення більш загальних питань.

Проблеми діяльності студентських організацій знайшли відображення в присвячених історії українських вищих навчальних закладів в Європі. Мірний І. Вищий Педагогічний Інститут ім. М.Драгоманова (1923-1933 рр.). / І. Мірний. - Прага, 1934. Зокрема, автори звертаються до історії Української Господарської Академії в Подебрадах, розкриття створення та діяльності Академічної Громади та Громади Студентів Української Господарської Академії.Українська Господарська Академія в Чехословаччині (1922-1935рр.): - Видано Абсольвентами Української Господарської Академії та Українського Технічно - Господарського Інституту. - Нью-Йорк, 1959. - 247 с.

У післявоєнний період вивчення теми обмежувалося в основному висвітленням роботи ЦеСУСу на міжнародній арені. Мудрий В. Український університет у Львові у рр. 1921-1925 / В. Мудрий. - Нюрнберг: Час, 1948. - 189 с.; Макаренко Б. 25-річниця ЦеСУСа / Б. Макаренко // Вісті ЦеСУСа. - Мюнхен, 1948. - Ч. 2. - С. 23 - 30. Певні зрушення відбулися в 1960-1970-ті роки. Так, заслуговує на увагу праця М.Антоновича, в якій проаналізовано питання виникнення ЦеСУСу, функцій його управи, окремих відділів та президента.Антонович М. Нариси історії Центрального Союзу Українського Студентства (1922-1945) / М. Антонович // Український історик. - Мюнхен, 1974. - Ч. 1 - 3. - С. 136 - 154. Політичні аспекти діяльності українських студентських організацій в еміграції, акцентуючи увагу на становленні ОУН та ролі й значенні Групи Української Націоналістичної молоді та Легії Українських Націоналістів у загальноукраїнському націоналістичному русі висвітлював П.Мірчук. Мірчук П. Нариси історії Організації Українських Націоналістів: За ред. С.Ленковського. - Мюнхен - Нью-Йорк - Лондон, 1968. - Т. 1. - 1920-1929. - 639 с. У подібному руслі продовжив дослідження проблеми З.Книш. Книш З. Ярослав Барановський. Жертва злоби й ненависті / З. Книш. - Париж: Перше Укр. нац. вид-во в Європі, 1990. - 132 с.; Книш З. Становлення Організації Українських Націоналістів / Зиновій Книш. - К. : Вид. Олени Теліги, 1990. - 142 с.

В СРСР діяльність українських студентських організацій практично не досліджувалася. У кращому випадку, під відповідним ідеологічним кутом зору, констатувалося про наявність прорадянських українських студентських організацій та увагу радянського уряду до роботи серед українського студентства за кордоном.Римаренко Ю. Відгомін минулого / Ю. Римаренко // Вітчизна. - 1966. - № 12. - С. 175 - 182.

Проголошення незалежності України в 1991 році відкрило можливості для об'єктивного дослідження міжвоєнної української еміграції в Європі. Так, В.Трощинський вперше зробив узагальнюючий аналіз соціально - правового становища та політичних течій української еміграції міжвоєнного періоду.Трощинський В. П. Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище / Володимир Павлович Трощинський. / НАН України. Ін-т соціології: Відп. ред. В.Б. Євтух. - К. : Інтел, 1994. - 260 с. Проте, щодо українського студентства, дослідник фактично обмежився згадками про активність студентського товариства «Січ» у громадсько-політичному житті Відня.

Провідне місце щодо аналізу роботи українського організованого студентства в Чехословаччині займають праці С.Віднянського.Віднянський С. Політика чехословацького уряду щодо української еміграції в міжвоєнний період / Степан Віднянський // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. - Вип. 3. - К., 1993. - С. 36 - 56.; Віднянський С. В. Культурно-освітня і наукова діяльність української еміграції в Чехословаччині: Український вільний університет (1921 - 1945) / Степан Васильович Віднянський. - К. : Ін-т історії України НАН України, 1994. - 82 с.; Віднянський С. В. Міжнародна українська еміграція в Чехословаччині: культурно-громадське і науково-освітнє життя / Степан Васильович Віднянський // ХІІ Міжнародний з'їзд славістів. Історія. Джерелознавство. Культурологія та етнологія слов'янських народів. Доповіді. - К., 1998. - С. 40 - 72. Автор охарактеризував цілі, напрями та результати проведення урядом Чехословаччини «російської допомогової акції» в 1920-ті роки, однією зі складових якої була, зокрема, діяльність Українського Громадського Комітету по наданню допомоги українському студентству.

Діяльність культурницьких об'єднань українських студентів у Чехословаччині в енциклопедичному ключі проаналізували С.Ульяновська та В.Ульяновський.Ульяновська С., Ульяновський В. Українська наукова і культурницька еміграція у Чехословаччині між двома світовими війнами / С. Ульяновська, В. Ульяновський. - В кн.: Українська культура: Лекції за ред. Дм. Антоновича. - К. : Либідь, 1993. - 588 с.

Формування студентських громад українськими вояками, обставини організаційного налагодження ними національно-патріотичної та культурно-просвітньої роботи частково висвітлили М.Павленко та І.Срібняк.Павленко М. І. Українські військовополонені й інтерновані у таборах Польщі, Чехословаччини та Румунії: ставлення влади і умови перебування (1919-1924 рр.) / Микола Ілліч Павленко. - К. : Інститут історії України НАН України, 1999. - 352 с.; Срібняк І. В. Українці на чужині. Полонені та інтерновані вояки-українці в країнах Центральної та Південно-Східної Європи: становище, організація, культурно-просвітницька діяльність (1919-1924 рр.) / Ігор Володимирович Срібняк. - К. : КДЛУ, 2000. - 280 с. В.Сергійчук, аналізуючи життєвий шлях генерала В.Петріва, вказує на його роль у культурному розвитку інтернованих вояків-українців і доводить, що, перебуваючи в таборах, українці об'єднувалися та робили перші кроки в культурно-освітній діяльності.Петрів В. Військово-історичні праці (Спомини) / В. Сергійчук (автор вступної статті) / Всеволод Петрів / Київський національний ун-т імені Тараса Шевченка. Центр українознавства та ін. - К. : Поліграфкнига, 2002. - 640 с.; Сергійчук В. Українські державники: Всеволод Петрів / Володимир Сергійчук. - К.: ПП Сергійчук М. І., 2008. - 296 с.

Автором ряду робіт з історії української еміграції є В.Євтух. Уваги заслуговує його дослідження (співавтори В.Трощинський, А.Попко, О.Швачка), в якому розкриваються, зокрема, методологічні аспекти дослідження історії української еміграції.Євтух В. Б. та інші. Українська діаспора: Соціологічні та історичні студії / В. Б. Євтух, В. П. Трощинський, А. Попок, О. Швачка. - К. : Фенікс, 2003. - 228 с.

В останнє десятиліття з'явилася низка дисертаційних досліджень з історії української еміграції, в яких, у більшій чи меншій мірі, «вкраплені» сюжети, присвячені створенню та діяльності студентських організацій. Так, Т.Бублик, розглядаючи наукову та культурно-освітню роботу української еміграції в Чехословаччині та Німеччині, звернула увагу на політизацію студентського середовища.Бублик Т. Наукова та культурно-освітня діяльність української еміграції в Чехословаччині та Німеччині в 20-30-ті роки ХХ ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / Тетяна Вікторівна Бублик. - К., 1999. - 24 с. Діяльність провідних студентських організацій, як складову українського студентського руху, дослідив О.Дуднік.Дуднік О. Я. Український студентський рух в еміграції (Центрально-Східна Європа, 20-ті роки ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.02 «Всесвітня Історія» / Олександр Якович Дудник / - К., 2003. - 17 с. Заслуговує на увагу його аналіз ідейно-політичних аспектів розколу українського студентського руху та окремих фрагментів міжнародної діяльності українських студентів. Співпрацю Українського Громадського Комітету в Чехословаччині з українськими студентськими організаціями в проведенні матеріально-допомогових акцій, обстоюванні прав українського студентства висвітлив О.Даниленко.Даниленко О. В. Український Громадський Комітет у Чехословаччині (1921-1925рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / Олександр Вікторович Даниленко / - К., 2004. - 18 с. У дослідженні Т.Бровченко проаналізовано політику Чехословацького уряду щодо іммігрантів та надання матеріальної допомоги українським студентам, які навчалися в чехословацьких вузах.Бровченко Т. Політика Чехословацької республіки щодо іммігрантів (20-30-ті рр. ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.02 «Всесвітня Історія» / Тетяна Бровченко /- К., 2007. - 16 с.

Новітнього звучання набули постановки проблеми історії української політичної еміграції у дослідженні В.Піскун, яка розглянула питання правового статусу українців в європейських країнах, проаналізувала вплив українських політичних діячів-емігрантів на діяльність українських студентських об'єднань.Піскун В. Політичний вибір української еміграції (20-ті рр. ХХ ст.) / Валентина Піскун. - Монографія. - К.: МПЛеся, 2006. - 672 с.

Таким чином, окремі фрагменти історії створення та діяльності українських студентських організацій знайшли певне відображення в історіографії. Проте, цілісного наукового аналізу створення та діяльності українських студентських організацій не зроблено. Дослідники розглядали українське організоване студентство через призму більш широких наукових завдань. Між тим, ґрунтовне вивчення і залучення до наукового обігу нових джерел, переосмислення вже відомих науковому загалу документів і матеріалів дозволяє зробити неупереджений розгляд проблеми і таким чином заповнити існуючі в історіографії прогалини.

Основу джерельної бази дисертаційного дослідження складають документи і матеріали так званого «Празького архіву», які зберігаються в Центральному державному архіві вищих органів влади України (ЦДАВО України) та в Центральному державному архіві громадських об'єднань України (ЦДАГО України).

Ключову роль у дисертаційній роботі відіграють документи і матеріали, які відклалися у фонді Центрального Союзу Українського Студентства в Празі (Ф. 3905). Документи різнопланового характеру (статути, ухвали з'їздів, довідки, пропозиції, переписка та інші) відображають історію створення ЦеСУСу, етапи заснування та організаційно-структурні трансформації організацій, які входили до його складу.

Важливе інформаційне навантаження несуть звіти, листування Українського Громадського Комітету в Празі (Ф. 3801). Аналіз цих матеріалів дозволяє розкрити співпрацю Комітету з українськими студентськими організаціями в еміграції та оцінити його внесок у культурний розвиток українських студентів-емігрантів. Документи фонду Української Академічної Громади в Чехословаччині (Ф. 3900) (м. Прага) вказують на тісні зв'язки Громади з українськими студентськими об'єднаннями. У фонді Союзу Відродження Українського Студентства (Ф. 3671) зосереджено комплекс джерел, аналіз яких допомагає відстежити активну роботу СВУСа по відкриттю своїх філій, співпрацю з міжнародними благодійними організаціями, які допомагали студентам-українцям.

Інформаційною насиченістю відзначаються документи фондів Союзу Українських Студентських Організацій в Польщі (м. Варшава) (Ф. 3570) та Союзу українських студентських організацій в Німеччині (Ф. 4390). Звіти, які зберігаються у фондах, відображають матеріальне становище членів Союзів, відомості про джерела матеріальної підтримки українських студентів у Польщі та Німеччині зі сторони міжнародних благодійних організацій та участь Союзів у міжнародному житті.

Статистичні дані, зосереджені у фонді Чесько-Українського Комітету допомоги українським та білоруським студентам (Ф. 3920), дозволяють простежити ставлення чеського уряду до українських студентських організацій в еміграції. Важливе значення для висвітлення проблеми має - «Колекція окремих документальних матеріалів українських націоналістичних емігрантських установ, організацій та осіб» (Ф. 4465), яка включає статутні документи, постанови з'їздів, звіти, політичні платформи, бюлетені, відозви та декларації численних українських студентських організацій.

Важливі джерела щодо вивчення діяльності українських студентських організацій в еміграції зберігаються в ЦДАГО України. Уваги заслуговують документи і матеріали фонду - «Колекції документів «Український музей у Празі» кінець ХІХ століття - 1948 р.» (Ф. 269). Аналіз його матеріалів дозволяє розкрити умови виникнення українських студентських організацій та корпорацій в еміграції, специфіку їх внутрішньої розбудови та роботу на міжнародній арені.

Відомості про життя та різносторонню діяльність організованого українського студентства в еміграції почерпнуто зі сторінок таких періодичних видань як: «Національна думка» (Прага), «Студентський вісник» (Прага), «Нова громада» (Відень), «Вільна спілка» (Прага), «Наше знамя» (Прага), «На чужині» (Варшава), «Український історик» (Мюнхен) та інших. Публікації в студентській пресі того часу, мають надзвичайну інформаційну цінність, оскільки, відображають уподобання та настрій українського студентства, засвідчують, зокрема, про його ідейно-політичні переконання.

Для розуміння колориту студентського життя, умов, в яких діяли студентські організації важливе значення мають спогади студентів.Сімянцев В. Студентські часи (Спогад): Чехословаччина 1923-1929рр. /

В. Сімянцев. - Вашингтон, Д.К. - 1973. - 175 с.; Яріш В. Українська культура й мистецтво в Берліні // Пропам'ятний збірник доповідей і спогадів з життя і діяльності українців у Берліні / Василь Яріш. - Наукове товариство ім. Шевченка. - Торонто, 1996. - С. 52 - 53.

Отже, сукупність виявлених і вивчених джерел, зважаючи на їх інформаційну насиченість, дозволяють, на нашу думку, провести неупереджений, документально доказовий аналіз створення та діяльності українських студентських організацій.

У другому розділі «Створення та розбудова українських студентських організацій» висвітлено умови створення українських студентських об'єднань в еміграції та специфіку їх організаційної розбудови.

Українські військові та цивільні особи, потрапивши за кордон після революційних потрясінь 1917-1920 рр., не втрачали надії отримати вищу освіту. Однак, вузи країн перебування, в силу різних обставин, не могли задовольнити усіх бажаючих навчатися. У зв'язку з цим українські вчені, політичні та громадські діячі, розпочали роботу по створенню українських вузів. Найактивніше у цьому напрямку працювали М.Грушевський, Д.Антонович, М.Шаповал, В.Кушнір, О.Колесса та інші. З часом постали Український Вільний Університет (Відень, Прага), Українська Господарська Академія (Подєбради), Український Вищий Педагогічний інститут імені М. Драгоманова (Прага) та Український Науковий Інститут (Берлін).

З перших днів студентства українці зіткнулися з низкою проблем, передусім матеріально-побутового характеру. Вирішити їх поодинці вони не могли. Студенти-українці гуртуються, активно займаються роботою по створенню своїх організацій. Утворені студентські організації за характером та напрямками діяльності поділялися на фахові та загальностудентські. Важливим аспектом їх розбудови було проведення активних заходів по залученню нових членів та відкриттю філій у містах, де перебувало хоч не значне число українських студентів.

Найбільше українських студентських організацій було створено у Чехословаччині. Завдяки доброзичливому ставленні та підтримці чехословацького уряду в країні діяли: Українська Академічна Громада, Товариство «Велес», «Гурток Українських Студентів - Пасічників у Празі», Союз Відродження Українського Студентства, Студентська громада ім. Сковороди, Українська студентська організація ім. Драгоманова, Студентське товариство «Громада», Ділове Об'єднання Поступового Студентства, Група Української Націоналістичної Молоді, Легія Українських Націоналістів та інші.

Більш стриманим було ставлення до українського студентства в Польщі, Німеччині, Австрії та Румунії. Проте і в цих країнах спостерігається робота по налагодженню діяльності студентських об'єднань. Українські студенти в Польщі організувалися в Студентську Громаду (Варшава), Варшавську Українську Студентську Громаду, Групу українського студентства та інші. У Німеччині українськими студентами були створені організації та корпорації: Спілка Українського студентства, Спілка українських-студентів у Німеччині, Академічна громада, Союз українських студентів - «Основа», корпорація «Зарево», «Чорноморе» та інші. В Австрії студентство зосередилося у Товаристві «Січ», «Союзі Українського студентства «Основа», товаристві українців студентів-гірників «Молот», а в Румунії - Товаристві «Зоря» та інших. Не зважаючи на фахову чи загальностудентську приналежність, українські студентські організації опікувалися своїми членами і намагалися допомогти їм налагодити життя на чужині.

Розпорошеність організацій по країнах та регіонах, їх фахова багатогранність викликала потребу у створенні сильного студентського об'єднання, яке б взяло на себе консолідуючу роль у розвитку українського студентського руху. У 1922 році на конгресі українського студентства західних земель України та еміграції, який відбувся у Празі, учасники конгресу заснували Центральний Союз Українського Студентства (ЦеСУС), який об'єднав українські студентські організації за кордоном не залежно від їх ідейних переконань та політичних прагнень. Першим президентом Центрального Союзу був обраний П.Ган. Поряд з Центральним Союзом, делегати з'їзду створили Центральну Допомогу Українському Студентству (ЦеДУС), яка займалася фінансовим забезпеченням членів ЦеСУСу. Одначе, через рік ЦеДУС припинив свою діяльність, а його функції перебрав на себе новостворений Економічний відділ ЦеСУСу.

Створення та діяльність ЦеСУСу позитивно позначилося на життєдіяльності більшості українських студентських об'єднань. Схвальну оцінку факту централізації дала й міжнародна студентська спільнота, яка була не проти бачити українське студентство у своїх рядах. Українські студенти в свою чергу довели, що навіть в тяжких умовах еміграції вони здатні зібратися та консолідуватися.

У третьому розділі «Культурно-просвітня діяльність українського організованого студентства» розкрито форми, методи та специфіку культурно-просвітньої діяльності українських студентських організацій в еміграції.

Українські студентські організації розгорнули активну культурно-просвітню діяльність. Культурним розвитком українських студентів найактивніше опікувався Український Громадський Комітет (УГК). У 1922 році він створив культурно-просвітній відділ, при якому діяв Український Гурток Пластичного Мистецтва. М.Шаповал, як керівник УГК, неодноразово переконував владні структури ЧСР надавати українцям допомогу по влаштуванню та проведенню культурно-просвітніх заходів, виставок. Найактивнішими експонентами на них були студенти, які представляли достатньо зрілі художні роботи.

Під егідою своїх організацій студенти відкривали гуртки, секції, в яких популяризувалася українська культурна спадщина. Поширеними серед студентства були гуртки співу, танцю, гри на бандурі та інші. Українські студентські організації запрошували викладати в цих аматорських об'єднаннях відомих співаків, композиторів, музикантів та хореографів. Так, О.Зарицький, співак берлінської опери, який походив з України, заснував школу співу та хор, більшість учасників яких складали студенти. Хор з українською піснею гастролював європейськими країнами, демонструючи приклади національних традицій та обрядів.

Українські студенти-емігранти активно займалися літературною творчістю. Для розвитку їх таланту Союз Відродження Українського Студентства в Празі (керівник С.Панчук) заснував літературно-мистецький клуб «Сіріус», який був пристанищем не лише членів Союзу, а й усіх талановитих, закоханих в літературу студентів. Члени клубу, як прихильники модерних напрямків у літературі, починаючи з другої половини 1922 року щотижня влаштовували прилюдні читання власних творів. З часом, читання стали популярними і проводилися не лише в Празі, а й в інших містах Чехословаччини. Студенти перекладали вірші, пісні та розповіді з української мови на мови країн перебування, що робило їх творчість знаною та цікавою поза межами Батьківщини.

Українські студентські організації ініціювали та проводили численні культурно-просвітні акції, які набували достатньо гучного звучання. Вони влаштовували святкові концерти та вечори, присвячені вшануванню пам'яті відомих українських політиків, письменників, поетів, художників та науковців. У такий спосіб студенти пропагували здобутки української культури, освіти, науки. Присутність на таких заходах іноземних гостей сприяла пропаганді українських національних цінностей світовій спільноті.

Для залучення широкого студентського загалу Культурний відділ був створений і ЦеСУСом. Його завдання полягало у допомозі та матеріальній підтримці культурно-просвітньої діяльності українських студентських організацій.

Українські студенти зіткнулися з проблемою відсутності відповідної фахової україномовної літератури. Для вирішення таких злободенних питань українські студентські організації налагоджували власну видавничу діяльність, відкривали книгарні та бібліотеки. Маючи видавництва, вони отримували можливість видавати свої друковані органи, за допомогою яких інформували українських студентів про свою діяльність та плани на майбутнє. На високому художньо-літературному рівні готувалися листівки, запрошення та повідомлення на міжнародні з'їзди та зустрічі.

Отже, культурно-просвітня діяльність українських студентських організацій була спрямована на поглиблення освітньо-естетичного розвитку своїх членів та пропаганду української культури світовій спільноті.

У четвертому розділі «Громадсько-політична діяльність українських студентських організацій» проаналізовано форми та напрямки проведення громадсько-політичної діяльності.

Складні процеси адаптації до емігрантського життя вимагали від українського студентства на лише організаційної, а й ідейно-політичної консолідації. Однак, серед студентів відбувалося перманентне поглиблення ідеологічної диференціації.

Наголосимо, що українські політичні емігранти, зокрема й студенти, не планували надовго затримуватися за кордоном. Своє майбутнє вони пов'язували з поверненням на Батьківщину і активною роботою по здобуттю і утвердженню української державності.

На політизацію студентського життя звертали увагу українські політичні партії. Вони пропагували свою ідеологію серед членів студентських організацій, формували в них політичну свідомість шляхом лекцій у вищих навчальних закладах та публікацій статей у студентській пресі.

У середовищі студентів існували різні політичні напрями і течії. Проте, на середину 1920-х років сформувалися два непримиренні ідеологічно табори: соціалістичний та націоналістичний.

На перших порах, незважаючи на протилежність поглядів, українські студентські організації співпрацювали у складі ЦеСУСу. Протиріччя досягли кульмінації у липні 1924 року на ІІ з'їзді Союзу, який проводився у Подебрадах. На ньому на ідеологічному підґрунті відбувся остаточний розкол в українському студентському русі. Соціалістичний блок організованого українського студентства, вийшовши зі складу ЦеСУСу, об'єднався навколо новоствореного Ділового Об'єднання Українського Студентства (ДОПС). Допсівці взялися обстоювати за кордоном інтереси студентів у Радянській Україні. Ставши на шлях переманювання під своє крило українських студентських організацій, Об'єднання прагнуло стати єдиним представником української молоді як в еміграції, так і на Батьківщині. Однак, вже за рік існування стало очевидним, що ЦеСУС займає більш впливові позиції як серед українського студентства, так і, що важливо, на арені представництва в міжнародному студентському житті.

Більш стійкими виявилися українські студенти-емігранти, які сповідували націоналістичну ідеологію і об'єдналися в Групу Української Націоналістичної Молоді та Легію Українських Націоналістів (заснованих у 1921 році вихідцями з Наддніпрянщини). Члени Легії (передусім її голова М.Сціборський), розробляли «теорію поступу до майбутньої української держави». На їх думку, Україна потребувала надкласової диктатури, яка мала б допомогти визволенню українського народу. Розбудову незалежної України вони пов'язували з утвердженням парламентської форми правління.

Зазначимо, що у націоналістичних організаціях панувала чітка дисципліна, їх члени не мали права вступати в інші політичні об'єднання.

Члени Групи Української Націоналістичної Молоді та Легії Українських Націоналістів брали активну участь у створенні Організації Українських Націоналістів та працювали над поширенням націоналістичних ідей серед української молоді в еміграції.

Українські студентські організації різних ідейно-політичних таборів сконцентрували максимум уваги на проведенні політичної агітації та інформації. Перебуваючи в стадії боротьби за свою державність, вони переконували європейців про існування окремої української нації, говорили на весь світ про свої політичні прагнення, інформували зарубіжне суспільство про зневагу до українського народу держав-окупантів.

Життя диктувало нагальну потребу інтеграції українського студентства в міжнародну студентську спільноту. На той час провідною студентською організацією в Європі була Міжнародна Студентська Конфедерація - Confederation International des Etudiants - CІЕ (створена в 1914 році на конгресі в Брюсселі представниками французького, бельгійського і чеського студентства).

Центральний Союз Українського Студентства зав'язав листування з Міжнародною Студентською Конфедерацією, інформуючи її про своє створення і заявляв про бажання налагодження тісної співпраці. СІЕ прихильно поставилася до прагнень українського студентства. Українські студентські організації брали участь у роботі з'їздів СІЕ, виступали на них, розповсюджували літературу, в якій висвітлювалося буденне життя та перспективи діяльності українських студентських організацій. Найактивнішу участь у міжнародному житті українського студентства брав президент ЦеСУСу В.Орелецький. СІЕ вбачала основну свою роль в налагодженні матеріальної підтримки українським студентам.

Для отримання матеріальної допомоги ЦеСУС налагодив контакти з Європейським Студентським Допомоговим Фондом (одна з інституцій Світової Студентської Християнської Федерації - ССХФ, створена англійськими протестантами). Через листування з Фондом ЦеСУС інформував його про складне становище українських студентів та просив про допомогу.

Активна міжнародна діяльність українських студентських організацій у 1920-х роках зробила українських студентів-емігрантів відомими в Європі і світі. Завдяки активній політичній позиції знали їх також на початок 1930-х років у міжнародному студентському співтоваристві.

У Висновках викладено підсумки і результати дослідження:

- З'ясовано, що проблема створення та діяльності українських студентських організацій в еміграції (1920-1939 рр.) тривалий час залишалася поза увагою історичної науки, лише окремі її аспекти фрагментарно відображено в історіографії. Більшість дослідників та науковців, як правило, розкривають основні аспекти діяльності української еміграції. Вивчення та аналіз праць з історії української еміграції міжвоєнного періоду дозволяє визначити важливу роль українського студентства в її житті та діяльності. Документи та матеріали архівних фондів дали змогу більш ґрунтовно проаналізувати основні напрямки роботи українських студентських організацій і тим самим заповнити прогалини в історії української політичної еміграції міжвоєнного періоду;

- Розкрито процес створення українських студентських об'єднань в еміграції, висвітлено етапи та специфіку їх організаційної розбудови. Українські студенти почали об'єднуватися в організації на початку 1920-х років. Більшість організацій проводили установчі збори, на яких опрацьовувався та приймався статут. Статутні положення обумовлювали внутрішню структуру організацій, завдання, напрямки та форми їх діяльності. Організації проводили активну роботу по залученню членів у свої ряди, відкривали філії у містах, де навчалися українські студенти;

- Проаналізовано взаємовідносини між українськими студентськими організаціями. Одне з головних завдань їх полягало у допомозі студентській молоді адаптуватися до життя за кордоном. Досягти вирішення цього завдання стало можливим зі створенням Української Академічної Громади, Центрального Союзу Українського Студентства та інших організацій, які об'єднали велику кількість студентських організацій, розпорошених по країнам Європи. Завдяки спільній роботі у об'єднуючих центрах, українські студентські організації відчули підтримку у репрезентації своїх інтересів, отримали можливість матеріально забезпечити та налагодити побутове життя своїх членів;

- З'ясовано напрями, форми культурно-просвітньої діяльності українських студентських організацій в еміграції. Зважаючи на умови емігрантського життя їх зусилля були спрямовані на створення культурних секцій та гуртків, влаштування виставок, святкових вечорів, організацію гастролей аматорських театральних та хорових колективів для популяризації української культурної спадщини, прищепленню студентству національних цінностей. Для кращого забезпечення українською літературою українських студентів, студентські організації налагодили роботу власних видавництв;

- Досліджено політичну діяльність українських студентських організацій в еміграції. У студентському середовищі існували різні ідейно-політичні течії. Найактивнішими та непримиренними були студенти соціалістичного та націоналістичного табору. Вони розробляли політичні платформи, інформували про них студентство та закликали його до співпраці. На початку своєї діяльності, не зважаючи на протиріччя, вони співпрацювали у складі Центрального Союзу Українського Студентства. У результаті розколу зі складу ЦеСУС-у, створивши Ділове Об'єднання Українського Студентства, вийшли організації соціалістичного спрямування, які прагнули переманити в свої ряди більшість студентів та стати центральною студентською організацією як в еміграції, так і в УСРР. Одначе, Об'єднання не змогло здобути авторитету серед більшості організації. Стійкіші позиції мали українські студентські організації націоналістичного спрямування, які працювали над утвердженням ідей української державності;

- Розглянуто співпрацю українських студентських організацій в еміграції з міжнародними студентськими об'єднаннями та студентськими організаціями країн перебування. Українські студенти інтегрувалися в міжнародну студентську спільноту. Вони були активними учасниками міжнародних студентських з'їздів та конгресів. Отримавши визнання на міжнародній арені, українська молодь здобула матеріальну підтримку, завдяки якій змогла покращити своє становище, знайомити світ з українською історією, культурою, традиціями, політичними домаганнями українців.

Публікації, що відображають основні положення дисертації

1.Михайло Грушевський і студентський рух в еміграції в 1920-ті роки / Л.В. Чугаєвська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Історія. - Вип. 91. - 2007. - С. 71 - 73.

2.Створення вищих навчальних закладів для українських студентів в Європі в міжвоєнний період / Л.В. Чугаєвська // Наукові записки: [збірник наукових статей] (Серія педагогічні та історичні науки). - Випуск (71) / М-во освіти і науки України; Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова; укл.: Л.Л. Макаренко. - К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2008. - С. 291 - 302.

3.Міжнародна діяльність українських студентських організацій в еміграції / Л.В. Чугаєвська / Історичний журнал. - №4 (40) - 2008. - С. 57 - 63.

4.Матеріальне становище українських студентських організацій в Європі в 1922 - 1939 роках / Л.В. Чугаєвська // Матеріали VІІ міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених [«Історія та сучасність: погляд крізь віки»], присвяченої 70-річчю Донецького національного університету. - Донецьк, 2007. - С. 166 - 170.

5.Культурна діяльність українських студентських організацій в Чехословаччині в 1920-1930-х рр. / Л.В. Чугаєвська // Наукові записки: [збірник наукових статей] (Серія педагогічні та історичні науки). - Випуск (74) / М-во освіти і науки України; Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова; укл.: Л.Л. Макаренко. - К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2008. - С. 294 - 304.

Публікації, що додатково відображають основні положення дисертації:

6.Кількісне та матеріальне становище українського студентства в Європі. Молодіжна політика: проблеми і перспективи / Л.В. Чугаєвська // Збірник матеріалів ІV Міжнародної науково-практичної конференції, Дрогобич, 10 - 11 травня 2007 року / Наук. ред. С. Щудло. - Дрогобич: Вимір, 2007. - С. 312 - 315.

7.Створення та діяльність Союзу Відродження Українського Студентства в еміграції у 1920-1939-х роках / Л.В. Чугаєвська // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих учених. [«Шевченківська весна»] - Вип. VІ. - Ч. 2. Історія - К.: СПД Цимбаленко Є.С., 2008. - С. 212 - 213.

Анотація

Чугаєвська Л.В. Створення та діяльність українських студентських організацій в еміграції (1920-1939 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009.

Дисертація є комплексним дослідженням створення та діяльності українських студентських організацій в еміграції (1920-1939 рр.). На основі аналізу історіографії проблеми, залучення широкого кола архівних документів та матеріалів розкриваються форми та методи багатогранної діяльності українських студентських організацій в еміграції. Аналізується процес створення, етапи та специфіка їх організаційної розбудови. Досліджуються взаємовідносини між українськими студентськими організаціями в еміграції. Висвітлюється культурно-просвітня робота українського організованого студентства. Досліджується політична діяльність українських студентських організацій, їх співпраця з міжнародними та студентськими об'єднанням країн перебування.

Ключові слова: студентські організації, українська еміграція, з'їзди, культурно-просвітня робота, громадсько-політична діяльність, міжнародна спільнота.

Аннотация

Чугаевская Л.В. Создание и деятельность украинских студенческих организаций в эмиграции (1920-1939 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию создания и деятельности украинских студенческих организаций в эмиграции (1920-1939 гг.). Представленная работа является комплексным исследованием культурно-просветительской, общественно-политической деятельности украинских студенческих организаций в эмиграции. Она выполнена на основе широкого круга источников, преимущественно архивных материалов, значительная часть которых впервые вводится в научный оборот.

В работе рассмотрены условия создания высших учебных заведений для украинской молодежи, которая оказалась в условиях эмиграции. Анализируются предпосылки возникновения украинских студенческих организаций в эмиграции, как одних из активных представителей украинской нации. Временно проживая за границей, украинская молодежь, которая училась в высших учебных заведениях, ощутила острую необходимость в создании организаций, которые, в свою очередь, должны были опекаться своими членами и помогать наладить им нормальную и полноценную жизнь в эмиграции.

В исследовании освещаются этапы, специфика организационного развития студенческих объединений и пути привлечения большего количества студентов. Для распространения своего влияния организации, по мере возможности, открывали филиалы в европейских странах.

Детально проанализированы взаимоотношения между украинскими студенческими организациями. Они работали над созданием единого представительского и авторитетного центра, который сможет представлять украинское студенчество в эмиграции. Студенческие организации, имея разные направления и методы деятельности, сотрудничали между собой.

В диссертации определена роль студенческих организаций в культурном развитии украинских студентов. Они проводили работу по привлечению и активизации студентов к культурной деятельности. Рядом с развитием своих членов, руководство организаций ставили себе за цель ознакомить мировое сообщество с массивом украинской культуры.

Отслежена политическая деятельность украинских студенческих организаций в эмиграции. Проанализированы разные политические направления, которые были присущи студенческой среде, рассмотрены идеологические противоречия, существовавшие между ними.

Значительное внимание уделено международной деятельности украинских студенческих организаций в эмиграции. Благодаря сотрудничеству с ведущими международными студенческими организациями, украинское студенчество получало материальную и бытовую помощь. Выход на международную арену позволил им заявить о себе, своем народе, его культуре и политических устремлениях.

Ключевые слова: студенческие организации, украинская эмиграция, съезды, культурно-просветительная работа, общественно-политическая деятельность, международное сообщество.

Annotation

Chugaevskaya L.V. Establishment and Operation of Ukrainian Student Organizations in Exile (1920-1939 years). - Manuscript.

The dissertation of seeking a scientific degree of candidate of historical science, specialty 07.00.01 - History of Ukraine. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2009.

The dissertation explore the creation and activities of Ukrainian student organizations in exile (1920-1939 years). The presented work is a comprehensive study of cultural and educational, social and political activities of Ukrainian student organizations in exile. It done on the basis of a wide range of sources, mainly archival material, much of which is introduced for the first time in the scientific revolution.

The work examined conditions for the creation of higher educational institutions for the Ukrainian youth, who were facing exile. The paper analyzes the prerequisites of a Ukrainian student organizations in exile. The study highlights the steps and specifics of the institutional development of student associations, and ways to attract most of the Ukrainian immigrant students to the organization. To achieve power, they are, wherever possible, have opened branches in European countries.

In the thesis identified the role of student organizations in the cultural development of Ukrainian students. Traced their political and civic activities.

Key words: student organizations, the Ukrainian emigration, congresses, cultural and educational, social and political activities, the international community.

Размещено на Allbest.ru