"Щоденник" Федора Євлашевського як історичне джерело: структурний аналіз та системна деконструкція

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 930.2:82-94 Євлашевський Ф. М.

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

“Щоденник” Федора Євлашевського як історичне джерело: структурний аналіз та системна деконструкція

Спеціальність 07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

Щербак Юрій Олександрович

Київ 2009

Загальна характеристика роботи

Структура дисертації зумовлена поставленою метою та орієнтована на розв'язання заявлених завдань. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (22 сторінки, 185 позицій), семи додатків (8 сторінок). Загальний обсяг дисертації Ї 193 сторінки.

Вступ. Актуальність теми дослідження. “Щоденник” новогрудського підсудка Федора Євлашевського (1546Ї1619) належить до найраніших східноєвропейських пам'яток мемуарного типу. Його детальний джерелознавчий аналіз, дослідження світоглядних позицій автора становить особливу цінність для вивчення ментальності й світогляду людини зламу середньовіччя і ранньомодерної доби, а також початків мемуаристики на теренах Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, як перших проявів артикульованого самоусвідомлення “его”.

Вивчення “Щоденника” Федора Євлашевського триває уже близько півтори сотні років, але на сучасному етапі розвитку історичної науки необхідним є застосування до подібного джерела нових підходів та методів, котрі слугують інструментом для отримання картини соціальної реальності, відображеної у джерелі. До того ж комплексне джерелознавче дослідження пам'ятки давно назріло. Це має детермінувати цілком нові акценти сприйняття “Щоденника” і скоригує використання його інформації в історичних студіях, адже понині деконструкція цієї інформації часто некоректна саме через неточність знань про джерело в цілому.

Об'єктом дисертаційного дослідження є “Щоденник” новогрудського підсудка Федора Євлашевського (1546Ї1619).

Предметом дослідження є “закрита”Історичне джерелознавство. Підручник для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів / [ Калакура Я. C., Войцехівська І. Н., Павленко С. Ф. та ін. ]. К. : Либідь, 2002. С. 79. інформація джерела. Під “закритою” інформацією ми розуміємо все те наповнення джерела, що може слугувати для визначення тих чи інших рис особистості автора, його системи цінностей та світоглядних орієнтирів.

Мета дисертаційного дослідження -- комплексно проаналізувати “Щоденник” Федора Євлашевського та створити “соціальний портрет” його автора. З поставленої мети логічно випливають наступні завдання дослідження:

- проаналізувати стан історіографічного вивчення “Щоденника” та біографії Ф. Євлашевського;

- окреслити коло можливих джерел “Щоденника” та принципи роботи з ними автора;

- вивчити внутрішню структуру мемуарів Ф. Євлашевського та визначити інвективи його творчості;

- виявити “закриту” інформацію “Щоденника”;

- вивчити та співставити її з біографічними відомостями про Федора Євлашевського;

- розкрити посутні риси релігійності мемуариста;

- розмежувати приватну і публічну сфери життя автора “Щоденника”, визначити його ставлення до сім'ї;

- охарактеризувати відношення Євлашевського до своєї служби;

- з'ясувати моральні орієнтири автора “Щоденника”, через поняття “чоловіка доброго” і “чоловіка злого”;

- окреслити ідеальну модель життєвого шляху в уявленні й через текст Федора Євлашевського.

Хронологічні межі дослідження мають подвійний, хоч і взаємокореспондований, характер. З одного боку, вони обумовлені часом, в якому жив автор тексту (1546--1619), а з іншого -- періодом, котрий охоплює джерело (1546--1604).

Географічні межі дослідження так само мають подвійний характер. З одного боку -- це територія, на якій проживав і діяв Ф. Євлашевський (Новогрудське воєводство Великого князівства Литовського), а з іншого -- терени всього Великого князівства Литовського та східні землі Корони Польської, адже саме про них ідеться у тексті (нині Литва, Білорусь, Україна, східна Польща).

Теоретико-методологічна основа. При розробці теми використовувалися методологічні напрацювання французької історичної школи “Анналів”, зокрема розроблені її представниками концепти “ментальність” й “авторське его”. Також робота спирається на структуралізм та теоретико-методологічні напрацювання тартуської семіотичної школи. Особливо важливе місце в методологічному базисі дослідження займає розпрацьована У. ЕкоЭко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию / [пер. с итал. А. Г. Погоняйло и В. Г. Резник]. -- М. :ТОО ТК Петрополис, 1998. 432 с. та К. ГінзбургомГинзбург К. Сыр и черви. Картина мира одного мельника, жившего в XVI в. / [пер. с итал. М. Л. Андреева, М. Н. Архангельской] / Карло Гинзбург. Ї М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2000. Ї 272 с. теоретична модель деконструкції за авторським текстом прихованої інформації про грані особистості автора XVI-- XVII ст.

Окрім традиційних для джерелознавчих праць методів, таких як текстологічний, порівняльно-історичний, палеографічний, ми також використовуємо розповсюджений у соціології кількісний метод контент-аналізу. Використання останнього в роботі, яка не присвячена масовим однотипним джерелам, обумовлене тим, що цей метод здатний допомогти досліднику точніше структурувати інформаційне наповнення тексту та об'єктивно визначити авторські пріоритети. Сучасні дослідники характеризують контент-аналіз “науково обґрунтованим методом читання між рядків” і вважають ефективним для вилучення з наративу системи цінностей автораЧеснокова В. Ф. Об одном подходе к извлечению из текстов фрагментов системы ценностей автора / Валентина Федоровна Чеснокова // Методологические и методические проблемы контент-анализа (тезисы и доклады рабочего совещания социологов). М.?Л., 1973. Вып. 2. С. 98?103..

Наукова новизна полягає у всебічному дослідженні поставленої проблеми. Завдяки застосуванню модерних методів текстологічних та історико-антропологічних студій, у роботі здійснено спробу цілком по-новому підійти до аналізу тексту пам'ятки. Принципи роботи автора “Щоденника” прослідковуються через кодикологічний аналіз оригінального авторського рукопису. Через призму причини та мети створення джерела показано, яким чином має декодуватися інформативний ряд пам'ятки.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що нагромаджені в роботі фактичний матеріал, теоретичні положення та висновки розширюють наукові знання про “Щоденник” Ф. Євлашевського, світоглядні орієнтири та принципи роботи його автора. Підхід дисертанта до аналізу цього наративу XVI--XVII ст. допоможе кожному, хто надалі використовуватиме текст “Щоденника” та розпрацьовуватиме подібні джерела.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при написанні комплексних узагальнюючих праць з джерелознавства історії України, Польщі, Литви і Білорусі, навчальних посібників, при підготовці лекційних курсів, у практичних і семінарських заняттях, що стосуватимуться джерелознавства зі східноєвропейської історії та джерелознавства XVI--XVII ст.

Наукова апробація результатів дослідження здійснена на засіданнях “Просемінарію” під керівництвом д.і.н., проф. В. І. Ульяновського (історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка). Основні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення на наукових конференціях, зокрема: “Шевченківська весна” (Київ, 2006 р., 2007 р., 2008 р.), “Історія релігій в Україні” (Львів, 2008 р.), “Одеські читання” (Одеса, 2009 р.) та інших.

Публікації. Основні положення та зміст дисертації викладено в наукових працях, три з яких опубліковано у провідних наукових фахових виданнях та публікаціях матеріалів наукових конференцій.

Основний зміст роботи

У першому розділі “Федір Євлашевський і його “Щоденник” в історичних та джерелознавчих працях” проаналізовано стан наукової розробки пам'ятки, принципів інтерпретації її інформаційного ряду та вивчення біографії автора у вітчизняній та зарубіжній історіографії, охарактеризовано стан джерельної бази, на основі якої здійснювалося дослідження.

У підрозділі 1.1 Публікації “Щоденника”: археографічні та інтерпретаційні принципи” розглянуто видання джерела за весь час його наукового обігу в контексті розвитку археографії відповідних періодів.

“Щоденник” Ф. Євлашевського було запроваджено до наукового обігу завдяки Є. Цемневському, Т. Любомирському (1860 р.)Ciemniewski E. Pamietnik Teodora Jewlaszewskiego, Nowogrodskiego podsedka (1546?1604) / Eugenij Ciemniewski / [ wydal T. X-ze L[ubomirski] ]. Warszawa : Ksiegarnia R. Fridlejna, 1860. 95 s. та В. Б. Антоновичу (1886 р.)Антонович В. Б. “Дневник” новгородского подсудка Федора Евлашевского (1546-1604) / Владимир Бонифатьевич Антонович // Киевская старина. Ї К., 1886. Ї Т. 14. Ї С. 124Ї160.. Польські публікатори здійснили польськомовний переклад на основі автографу з бібліотеки Потоцьких, а В. Б. Антонович використовував небездоганну копію ХІХ ст. з бібліотеки Оссолінських. Одразу після оприлюднення джерело почали активно застосовувати як ілюстративний матеріал до історичних праць, однак позитивістський підхід не спонукав до глибшого і спеціального аналізу тексту. Зокрема, інформацію “Щоденника” докладно використовували І. І. ЛаппоЛаппо И. И. Великое Княжество Литовское за время от заключения Люблинской унии до смерти Стефана Батория (1569Ї1586). Опыт исследования политического и общественного строя / Иван Иванович Лаппо. Ї Т. 1. Ї СПб. : Типография И. Н. Скороходова, 1901. Ї С. 512Ї515.; Лаппо И. И. Великое княжество Литовское во второй половине XVI столетия. Литовско-Русский повет и его сеймик / Иван Иванович Лаппо. Ї Юрьев : Типография К. Маттисена, 1911. Ї С. 258, 320., Є. Ф. КарськийКарский Е. Ф. Белорусы: в 3-х т. / Евфимий Федорович Карский. Ї Т. 3: Очерки словесности Белорусского племени. Ї Ч. 2: Старая западно-русская письменность. Ї Минск : Беларуская энцыклапедыя, 2007. Ї С. 107Ї110., М. С. ГрушевськийГрушевський М. С. Історія України-Руси: в 11 т, 12 кн. Ї Т. 7: Козацькі часи Ї до року 1625 / Михайло Сергійович Грушевський. Ї К. : Наукова думка, 1995. Ї С. 211., К. В. ХарламповичХарлампович К. В. Западнорусские православные школы XVI и начала XVII века, отношение их к инославным, религиозное обучение в них и заслуги их в деле защиты православной веры и церкви / Константин Васильевич Харлампович. Ї Казань : Типография императорского Университета, 1898. Ї С. 203. та ін. Це використання обмежувалося простим цитуванням джерела або переказом його “зовнішньої” інформації.

Вірогідно, під час Другої світової війни автограф Ф. Євлашевського був загублений, однак у львівському зібранні бібліотеки Оссолінських зберігалася рукописна копія ХІХ ст., яка була ближчою до оригінального тексту, ніж усі наявні публікації. Тим не менше, авторитет перших видавців заважав наступним публікаторам звернутися до цього тексту, відтак вони робили прості передрукиAntologia pamietnikow polskich XVI wieku. / [red. R. Polak, wybor i opracowanie S. Drewniak i M. Kaczmarek]. Wroclaw : Zaklad narodowy im. Ossolinskich wydawnictwo, 1966. S. 98?107.; Аванесаў Р. І. Хрэстаматыя па гісторыі беларускай мовы: у 2-х ч. / Раман Іванавіч Аванесаў. Ч. 1. Мінск : Акадэмія навук БССР, 1961. С. 281?286., примножуючи некоректну подачу й використання джерела.

У 1968 р. А. І. Журавський помітив значні розбіжності у тексті між наявною копією та виданнями “Щоденника”Жураўскі А. Заўвагі аб моўных асаблівасцях “Дзённіка” Ф. Еўлашеўскага / Аркадзь Іванавіч Жураўскі // Slavia Orientalis. Warszawa, 1968. № 3. С. 470.. Це, а також загальний перегляд принципів археографічних видань ХІХ ст., що відбувався у 60-ті рр. ХХ ст., спричинив до пошуків автографу тексту Ф. Євлашевського. Після його віднайдення пам'ятка витримала ще чотири видання (у БілорусіКоршунаў А. Ф. Помнікі мемуарнай літаратуры Беларусі XVII ст. / Аляксандр Фаміч Коршунаў. Ї Мінск : Навука і тэхніка, 1983. Ї 175 с.; Свяжынскі У. М. “Гістарычныя запіскі” Ф. Еўлашоўскага / Уладзімір Мітрафанавіч Свяжынскі. Ї Мінск : Навука і тэхніка, 1990. Ї С. 90Ї121. й УкраїніАнтонович В. Б. Мемуари до історії Південної Русі. Ї Вип. 2: Ф. Євлашевський, Я. Собеський, походи 1625 та 1628 рр., С. Оскольський, Г. Боплан, звільнення невільників, Б. Машкевич / Володимир Боніфатійович Антонович / [пер. з російської І. С. Голуб, передмова В. С. Мороза]. Ї Дніпропетровськ : Січ, 2006. Ї С. 7Ї43. мовою оригіналу, та у литовському перекладіTeodoras Jevlaљauskis. Atsiminimai / [parengimas ir komentarai D. Vilimas] Ї Vilnius : Lietuviш literatыros ir tautosakos institutas, 1998. Ї 102 n.). Білоруським колегам належить найкраще прокоментоване видання, яке коректно передає особливості авторського рукопису. На жаль, вітчизняне видання становить примітивний передрук публікації В. Б. Антоновича, у якому не враховано сучасний стан розробки проблеми і не подано відповідного історіографічного коментаря.

Невелика за обсягом пам'ятка сьогодні перекладена польською, англійськоюNadson A. The memoirs of Theodor Jeulaszeuski, assesor of Nawahrudak (1546?1604) / Alexander Nadson // The journal of byelorussian studies. London, 1968. V. 1. № 4. P. 269?348. та литовською мовами, витримала 7 повних та 3 скорочених видання. Це, на нашу думку, відповідає загальній тенденції у дискусії, котра розгорнулася між науковцями кількох країн за історичну спадщину Великого князівства Литовського в усіх її вимірахЯковенко Н. М. У пошуках витоків: проблеми білоруської історіографії Великого князівства Литовського з перспективи 1991Ї1992 рр. / Наталія Миколаївна Яковенко // Історія, історіографія, джерелознавство (Статті, розвідки, замітки, ессе). Ї К. : ІНТЕЛ, 1996. Ї С. 112Ї137.; Кириченко К. В. Історія Великого князівства Литовського в українській історіографії 1991Ї2003/4: основні тенденції / Катерина Віталіївна Кириченко // Ruthenica. Ї К., 2005. Ї Т. IV. Ї С. 215Ї229..

Підрозділ 1.2 “Особа Федора Євлашевського та його твір в історіографії” присвячений аналізу основних ідей стосовно Ф. Євлашевського та його “Щоденника”, запропонованих вітчизняною та зарубіжною історіографією. У результаті зроблено висновок, що не вповні вірні публікації джерела призвели до неточних інтерпретацій тексту. Ситуація змінилася, коли до наукового обігу наново було запроваджено автограф пам'ятки та здійснено на його основі якісні, у відповідності до сучасних археографічних норм, видання. Повторне віднайдення автографу спричинило нову хвилю інтересу дослідників до “Щоденника” і, як наслідок, уведення до наукового обігу нових джерел щодо Ф. Євлашевського. Науковцями різних країни було опубліковано або оголошено про існування невідомих архівних матеріалів про мемуариста (А. Ф. КоршуновКоршунаў А. Ф. Новыя даныя аб Фёдары Еўлашоўскім / Аляксандр Фаміч Коршунаў // Весці АН БССР. Серыя грамадскіх навук. Мінск, 1983. № 1. С. 110?118., В. СінкевичSienkiewicz W. O podsкdku nowogrуdskim Teodorze Jewіaszewskim raz jescze / Wacіaw Sienkiewicz // Studia џrуdіoznawcze. Ї WarszawaЇPoznaс, 1983. Ї T. XXVIII. Ї S. 207Ї210., В. СікерськийSiekierski M. Pamiкtnikarz Fedor Jewіaszewski (1540 Ї po 1614) w њwietle nowych џrуdeі / Maciej Siekierski // Studia џrуdіoznawcze. Ї WarszawaЇPoznaс, 1979. Ї T. XXIV. Ї S. 177Ї180.; Siekierski M. Theodore Jeulasheuski and his memoirs / Maciej Siekierski // The Journal of Byelorussian Studies. Ї London, 1980. Ї Vol. IV. Ї N. 1. Ї P. 180Ї183., Л. ЩуцькийSzczuscki L. Jan Liсinius Namysіowski. Studium z dziejуw antytrynitaryzmu litewskiego na przelomie XVI i XVII wieku / Lech Szczuscki // Studia nad arianizmem / [red. L. Chmaj]. Ї Warszawa : Paсstwowe Wydawnictwo Naukowe, 1959. Ї S. 131Ї167., Є. ЛехнякLechniak E. Litewski paї na dworze Gonzagуw w Mantui. Z nieznanych archiwaliуw polsko-wіoskich / Ewa Lechniak // Lituano-Slavica Posnaniensia. Studia Historica. Ї Poznaс, 1994. Ї T. VI. Ї S. 109Ї120., Д. ВілімасVilimas D. Mykolas Liutuvis ir Teodoras Jevlaљevkis: du poћiыrai б 1564Ї1566 metш Lietuvos Didћiosioi Kunigaikљtystлs teismш reform№ / Darius Vilimas // Lietuvos valstybe XIIЇXVII a. / [red. Z. Kiaupe]. Ї Vilnius : Lietuvos istorijos institutas, 1997. Ї N. 159Ї172., о. Ю. МицикМицик Ю. А. Невідомі листи класика старобілоруської літератури Федора Євлашевського / Юрій Андрійович Мицик // Мицик Ю. А. Albaruthenica: студії з історії Білорусі. Ї К. : Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2009. Ї С. 35Ї38.). Окремо приділено увагу розгляду непрофесійної (популярної) історіографії і поширенню через неї результатів наукової розробки темиКоршунаў А. Ф. Еўлашоўскі Фёдар / Александар Фаміч Коршунаў // Мысліцелі і асветнікі Беларусі ХЇХІХ стагоддзі: Энцыклапедычны даведнік / [ред. Б. І. Сачанка]. Ї Мінск : Беларуская энцыклапедыя, 1995. Ї С. 74Ї75.; Свяжынскі У. М. Еўлашоўскі Федар Міхалавіч / Уладзімір Мітрафанавіч Свяжынскі // Энцыклапедыя гісторыі Бєларусі: У 6 т. Ї Т. 3. Ї Мінск: Беларуская энцыклапедыя, 1996. Ї С. 357.; Свяжынскі У. М. Еўлашоўскі Федар Міхалавіч / Уладзімір Мітрафанавіч Свяжынскі // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя: у 2-х т. / [Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і ін.]. Ї Т. 1: АЇК. Ї Мінск : Беларуская энцыклапедыя, 2005. Ї С. 219Ї220.. На жаль, саме у цій царині фігурує найбільше неточностей і застарілих даних. Наше дослідження доводить, що до сьогодні далеко не вичерпаним залишається інформаційний резерв самого “Щоденника” стосовно з'ясування певних сфер життя та свідомості Ф. Євлашевського.

У підрозділі 1.3 “Джерельна база дослідження” проаналізовано комплекс джерел, застосування яких необхідне для виконання поставлених дослідницьких завдань.

Основу джерельної бази дослідження становить автограф “Щоденника” Ф. Євлашевського початку XVII ст.Інстытут мовы і літаратуры ім. Якуба Коласа і Янкі Купалы НАН Беларусі. Б. ш. “М/ф “Дзённік” Еўлашоўскага”. (оригінал зберігається в AGAD, Варшава). І хоч пам'ятка неодноразово перевидавалася, все ж важливою була робота з рукописним текстом, усіх особливостей якого не здатна відтворити жодна публікація. Для з'ясування долі досліджуваного рукопису було використано також рукописну копію “Щоденника” XIX ст., виготовлену для бібліотеки Оссолінських у ЛьвовіЛНБ ім. В. Стефаника НАН України. Відділ рукописів. Ї Ф. 5 Ї Оп. 1. Ї Спр. 2434/II ..

Завдяки актовим матеріалам Білоруського історичного архіву (боргові розписки Ф. Євлашевського та М. Радзивіла, що дійшли у виписках з судових книг Новогрудського земського суду)НБГА. Ф. 694. Оп. 4. Спр. 1921., а також згаданим вище публікаціям джерел А. Ф. Коршунова, В. Сінкевича, В. Сікерського, Д. Вілімаса та о. Ю. Мицика було деталізовано деякі біографічні відомості про мемуариста. Це, в свою чергу, дало змогу в правильному ключі інтерпретувати інформацію “Щоденника”.

Для визначення особливостей авторської роботи Ф. Євлашевського було проведено різнобічне порівняння “Щоденника” з подібними джерелами. З більш як 70 відомих дисертантові за бібліографічними довідниками мемуарних творів XVIЇXVII ст., найближчими виявилися тільки декілька. Це родинна хроніка ОріховськихУльяновський В. І. Родинна хроніка останньої чверті XVI ст. / В. І. Ульяновський, Н. М. Яковенко // Український археографічний щорічник. К., 1999. Вип. 3?4. С. 406?433. (остання чверть XVI ст.), хроніка (1592Ї1596) з silva rerum ТашицькихUrban W. Kroniczka rodziny Taszyckich z koсca XVI wieku / [Urban Wacіaw] / Wacіaw Urban // Odrodzienie i Reformacja w Polsce. Ї WrocіawЇKrakow, 1968. Ї T. XII. Ї S. 205Ї213., “Щоденник життя”Sajkowski A. Kasper Michaіowski. Diariusz їycia / Aloizij Sajkowski // Antologia pamiкtnikуw polskich XVI wieku. / [red. R. Polak, wybуr i opracowfnie S. Drewniak i M. Kaczmarek]. Ї Wrocіaw : Zaklad narodowy im. Ossoliсskich Ї wydawnictwo, 1966. Ї S. 251Ї263. (1568Ї1596) Каспера Міхальовського (1568Ї1611) та silva rerum родини Ширмів другої половини XVII ст. Для визначення кола читання Ф. Євлашевського інформацію “Щоденника” було порівняно з тиражованими історичними і релігійними творами кінця XVI Ї початку XVII ст. (роботи Б. ПапроцькогоPaprocki B. Herby rycerstwa Polskiego / Bartosz Paprocki. Ї Krakьw : Drukarnia Kazimierza Jуzefa Turowskiego, 1584. Ї 845 s., М. СтрийковськогоStryjkowski M. Kronika Polska, Litewska, Їmуdska i wszystkiey Rusi: w 2 t. / Maciej Stryjkowski / [przedmowa i komentarze M. Malinowskiego]. Ї T. 2. Ї Warzawa : Nakіad Gustawa Leona Glьcksberga, 1846. Ї 530 s., О. ГваньїніГваньїні О. Хроніка Європейської Сарматії / Олександр Гваньїні / [упор. та пер. о. Юрія Мицика]. Ї К. : Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2007. Ї 1006 с., Й. та М. Бєльських Kronika polska Marcina Bielskiego, nowo przez Joachima Bielskiego, syna jego wydana. Ї Krakуw : Drukarnia Jakoba Sibeneychera, 1597. Ї 838 s., а також переклад Біблії Ф. СкориниБиблия Русска: выложена доктором Франциском Скориной из славного града Полоцка, Богу ко чти и людем посполитым к доброму научению. Ї Прага, 1517 чи 1519. Ї 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. Ї Cистем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM; Windows 95, 98, 2000, XP, Vista. Ї “Библия руска” Франциска Скорины: электронное факсимильное издание. Ї Донецьк, 2004.).

Отже, джерельна база є широкою та різноманітною, а її використання дозволило автору дослідити особливості “Щоденника” Ф. Євлашевського як історичного джерела та провести джерелознавчу деконструкцію його інформаційного ряду.

У другому розділі “Щоденник” Федора Євлашевського як історичне джерело” здійснено детальний кодикологічний та текстологічний аналіз пам'ятки.

У підрозділі 2.1 “Рукопис “Щоденника” Ф. Євлашевського: мовні особливості та принципи роботи автора” проведено кодикологічний аналіз оригінального авторського рукопису, що дало змогу реконструювати принципи роботи автора над своїм текстом. Виокремлення мовних особливостей джерела спричинило окреслення етапів творення тексту, а також дало важливий матеріал до реконструкції мовної ситуації у Великому князівстві Литовському на поч. XVII ст. Зокрема, “Щоденник” Ф. Євлашевського демонструє, що вплив польської культури, квінтесенцією якого вважаються мовні впливи, був значним не тільки серед верхівки шляхти Великого князівства Литовського, а й серед середніх шляхетських прошарків. Завдяки аналізу авторських правок та маргіналій вдалося реконструювати структуру першопочаткових записів, котрі Ф. Євлашевський використав для написання тексту “Щоденника”. Зокрема, обгрунтовано припущення, що основу твору становлять ділові щоденники мемуариста, до яких було додано відомості з листування та інших особистих записів. Проведений аналіз принципів роботи автора дає підстави стверджувати, що для написання тексту Ф. Євлашевський використав особистий архів, структура якого подібна до шляхетських silva rerum XVIЇXVII ст.

У підрозділі 2.2 “Інтенції творчості автора: можливості деконструкції тексту” здійснено спробу визначення кола тих літературних прикладів, котрі могли бути доступними Ф. Євлашевському і на які він міг взоруватися у своїй творчості. Відзначено типологічну подібність “Щоденника” до автобіографічних преамбул тестаментів. На основі суцільного контент-аналізу тексту (використано розпрацьований дисертантом комп'ютерний алгоритм) здійснено деконструкцію авторських зацікавлень і пріоритетів, що дало змогу визначити причини та цілі написання “Щоденника”. Отримані висновки чітко підтверджують, що метою Ф. Євлашевського було створити текст для сімейного вжитку, а не історичну хроніку. Відповідно до мети автором відбиралася інформація та робилися різноманітні моралізаторські відступи.

У третьому розділі “Аналіз “прихованої” інформація “Щоденника” розглядається кілька ключових проблем реконструкції світогляду мемуариста. Висновки про причини та цілі написання тексту, отримані у другому розділі, склали базис для точнішої інтерпретації тексту джерела.

У підрозділі 3.1 “Життя Федора Євлашевського у світлі “Щоденника” та інформації актових джерел” узагальнено та підсумовано відомості про життя Ф. Євлашевського та його рід. І хоч основним джерелом до цієї теми є сам текст “Щоденника”, вдалося долучити до аналізу широке коло актових джерел, що дало змогу конкретизувати інформацію з мемуарів Ф. Євлашевського. Вивчення основних віх життя мемуариста дозволило розширити базис для інтерпретації інформації його тексту й поставити нові посутні проблеми. щоденник Федор Євлашевський джерело

У підрозділі 3.2 “Релігійність Федора Євлашевського” на основі кількісного та якісного аналізу розрізненої інформації тексту вдалося визначити конфесійну приналежність білоруського мемуариста, його коло релігійного читання та погляд на міжконфесійні відносини. Мемуарист позиціонував себе як протестанта, скоріше за все кальвіністського ґатунку. Конверсію здійснив за “покликом серця”. Серед інших протестантських ідей найбільше перейнявся ідеєю про “Безумовне Обрання” і вірив у персональну обраність. Водночас підтримував унітарну ідею (єдність Церкви на чолі з Папою Римським), що не відповідало ставленню кальвіністів до Риму. Ідеал міжконфесійних стосунків бачив у віротерпимості, котрою відзначалося Велике князівство Литовське до періоду правління Жигимонта ІІІ Вази (1587Ї1632).

Окремо слід вказати, що було здійснено спробу визначення кола релігійного читання Ф. Євлашевського. Зокрема, серед Біблійних текстів, з якими був знайомий мемуарист, вдалося встановити “Плач Єремії” за виданням Ф. Скорини. Ця обставина ще не була зауважена дослідниками скоринознавства.

Отримані висновки особливо важливі, зважаючи на обмаль подібної інформації про дрібну та середню шляхту. Окрім того, він є цінним джерелом для реконструкції релігійної свідомості й “системи віри” конкретного індивіда означеної доби і території.

У підрозділі 3.3 “Соціальні і моральні орієнтири Ф. Євлашевського” здійснено спробу на основі тексту джерела розмежувати сфери приватного і публічного, а також проаналізовано їх прояви у свідомості людини ранньомодерної доби. Так, до приватної сфери Ф. Євлашевський, як випливає з результатів аналізу, відносив сім'ю. Мемуарист неодноразово висловлює у тексті міркування, які в хронологічних межах описуваних подій були “внутрішніми” і нікому не були відомі. Саме у ставленні до рідних проявляються ірраціональні риси світогляду автора “Щоденника” (передчуття, віра у сни і т. д.).

Також проаналізовано моральну складову тексту Ф. Євлашевського (топоси людина “добра” і людина “зла”). Подібний аналіз додатково підтвердив висновки про те, що мемуарист у своїй творчості орієнтувався на своїх дітей, а тому не утримався від дидактичних прикладів.

У Висновках підсумовуються найважливіші результати дослідження, узагальнюються і обґрунтовуються висунуті на захист головні положення дисертації.

По-перше, узагальнено досвід вивчення “Щоденника” та особи його автора науковцями кількох країн і різних історіографічних періодів та шкіл. Це дало змогу визначити ті дослідницькі проблеми, котрим була приділена недостатня увага. З іншого боку, порівняння публікацій “Щоденника” з синхронними джерельними виданнями дозволило об'єктивно оцінити археографічний рівень підходу публікаторів до тексту Ф. Євлашевського. Оцінюючи роботи попередників, дисертант намагався враховувати можливості та визначати цілі кожного дослідника. Як виявилося, найбільше актового матеріалу щодо Ф. Євлашевського запровадили польські вчені, а білоруські мовознавці здійснили найкращі видання пам'ятки. Українська ж історіографія й понині практично залишилася у цьому питанні на рівні студій ХІХ ст.

По-друге, з'ясовано, що, незважаючи на кальвіністське віровизнання та полонізацію мови (мова, вочевидь, була одним із зовнішніх виявів впливу польської культури), Ф. Євлашевський не втратив регіональний патріотизм і ідентифікував себе “литвином” (тобто шляхтичем ВКЛ). Водночас його політичний патріотизм був спрямований на усю Річ Посполиту. Власне цю ж тенденцію, але на ширшому колі джерельного матеріалу, переконливо продемонстрували у своїх роботах П. М. Сас та Т. Хінчевська-Геннель.

По-третє, внаслідок глибокого аналізу рукопису та тексту джерела, а також порівняння “Щоденника” з іншими подібними пам'ятками, реконструйовано принципи “авторської лабораторії” Ф. Євлашевського. Завдяки методиці контент-аналізу вдалося структурувати інформації “Щоденника” і визначити систему авторських зацікавлень, що у порівнянні з подібними джерелами дало цінні результати. Так, ми визначили, що серед цілей написання мемуарів можна назвати потребу людини у самоаналізі, бажання передати досвід та настанови своїм нащадкам. Водночас, мета впливала на інформаційне наповнення: Євлашевський небагато уваги приділив суспільно-політичним подіям свого часу. Однак, це не означало, що мемуариста зовсім не цікавило те, що діялося за межами його повіту. Так, дисертантом було зауважено, що Євлашевському були відомі деякі історичні праці. Аналіз дав змогу припустити, що це могла бути “Хроніка” Й. та М. Бєльських. Показово, що, хоч мемуарист і пише про Лівонську війну (1558Ї1583 рр.) і Люблінську унію (1569 р.), однак не надає цим подіям особливого значення. Це, на наше переконання, демонструє ставлення рядової шляхти до названих процесів. Наприклад, Лівонську війну Ф. Євлашевський вважає марною витратою ресурсів Речі Посполитої. До Люблінської унії він поставився, як до важливої події, однак без особливих емоцій, адже після об'єднання володар держави (Жигімонт ІІ Август), який її уособлював, не змінився.

По-четверте, здійснено спробу визначити риси персональної релігійності Федора Євлашевського. Так, він виявляється непослідовним протестантом-кальвіністом, котрий вірує у обраність людини і передвизначеність її долі, однак лояльно ставиться до Папи Римського, вірить у духів і віщування. Відзначимо, що для XVI Ї першої половини XVII ст. важко говорити про послідовність у дотриманні усіх догматів і приписів тієї чи іншої християнської Церкви. Загалом “мішанина” в догматиці була характерною у той час не лише для світської шляхти. Так, відомо, що лютеранські, кальвіністські, католицькі та православні полемічні і богословські твори розвивалися у тісному взаємовпливі, більше того, деякі богослови запозичували ідеї представників інших християнських конфесій. Важливим є те, що дисертанту вдалося визначити варіант Біблійного тексту, з яким міг бути знайомий Ф. Євлашевський -- переклад Біблії Ф. Скорини.

По-п'яте, визначені соціальні та моральні орієнтири мемуариста. Здійснене розмежування (на скільки це можливо) приватної і публічної сфер життя Євлашевського, з'ясоване його ставлення до сім'ї та служби. В тексті “Щоденника” вдалося прослідкувати цікаве явище, коли для шляхтича була важливішою служба своєму патрону, а потім уже -- королю. Отже, лояльність своєму сеньйору для шляхтича була на першому місці. З проведеного аналізу тексту джерела випливає, що найпотаємнішою, закритою від чужого ока, сферою життя Євлашевського була сім'я. Натомість, на відміну від західноєвропейських уявлень, фінансове життя належало до сфери публічного. Сім'я Ї на першому плані серед тем, котрих торкається текст “Щоденника”. Самі мемуари автор адресував своїм дітям з метою передати їм свій службовий досвід. Показово, що саме з рідними Євлашевський дозволяє собі ділитися думками про становище своїх патронів (у ситуації жорсткої конкуренції слуг за земельні надання іншого й годі було сподіватися). З іншого боку, саме стосовно близьких у Євлашевського можна відмітити найбільше прикладів ірраціонального досвіду. Зокрема, мемуарист вірить у віщі сни стосовно своїх дітей, а також, що “серця людські” на відстані здатні відчувати загрозу й небезпеку для близьких.

Таким чином, вивчення тексту “Щоденника” та авторського самовияву в ньому, вдалося отримати цінні дані до збірного портрету шляхтича кінця XVI -- початку XVII ст. З іншого боку, здійснено детальну реконструкцію обставин написання спогадів Ф. Євлашевським, що, є важливим для історії мемуаристики загалом. Отримані результати допоможуть більш коректно використовувати інформацію “Щоденника” в історичних працях, зокрема з політичної історії, соціальної антропології та історії повсякденності.

Публікації, що відображають основні положення дисертації

1. Щербак Ю. О. “Щоденник” Федора Євлашевського: структура інформації та причини написання (попередні нотатки) / Ю. О. Щербак // Просемінарій: Медієвістика, історія Церкви, науки та культури / [ред. проф. В. І. Ульяновський]. Ї Вип. 6. Ї К. : Прінт Лайн, 2007. Ї С. 61Ї74.

2. Щербак Ю. О. Релігійність новогрудського підсудка Федора Євлашевського у світлі його мемуарів початку XVII ст. / Ю. О. Щербак // Просемінарій: Медієвістика, історія Церкви, науки та культури / [ред. проф. В. І. Ульяновський]. Ї Вип. 7. Ї К. : Друкарня ПП Мощака М. І., 2008. Ї С. 95Ї104.

3. Щербак Ю. О. Особа новогрудського підсудка Федора Євлашевського (1546Ї1619) та його “Щоденник” в історіографії / Ю. О. Щербак // Часопис української історії / [ред. А. П. Коцур]. Ї Вип. 13. Ї К. : КнигиЇХХІ, 2009. Ї С. 92Ї98.

Анотація

Щербак Ю. О. “Щоденник” Федора Євлашевського як історичне джерело: структурний аналіз та системна деконструкція. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 Ї Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. Ї Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Ї Київ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена одній з перших східноєвропейських пам'яток мемуарного жанру, “Щоденнику” Ф. Євлашевського (1546Ї1619). За допомогою сучасних методів текстологічних та історико-антропологічних студій вдалося виробити підходи, котрі дозволили “дешифрувати” непряму інформацію джерела. Завдяки глибокому кодикологічному та текстологічному аналізу дисертант реконструював принципи “авторської лабораторії” Ф. Євлашевського (етапи створення тексту, причини та цілі написання, орієнтація на читача тощо). Отримані висновки послужили базисом для реконструкції соціальних і моральних орієнтирів мемуариста (релігійність, уявлення про приватну та публічні сфери, ставлення до родини тощо).

Ключові слова: Ф. Євлашевський (1546Ї1619), “Щоденник”, Велике князівство Литовське, мемуаристика, джерелознавчий аналіз, джерелознавча деконструкція.

Аннотация

Щербак Ю. А. “Дневник” Фёдора Евлашевского как исторический источник: структурный анализ и системная деконструкция. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 Ї Историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. Ї Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. Ї Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена одному из первых восточноевропейских памятников мемуарного жанра, “Дневнику” Ф. Евлашевского (1546Ї1619). С помощью современных методов текстологических и историко-антропологических исследований удалось выработать подходы, которые позволили осуществить “дешифровку” непрямой информации источника. Благодаря глубокому кодикологическому и текстологическому анализу реконструированы принципы “авторской лаборатории” Ф. Євлашевского (этапы создания текста, причины и цели написания, ориентация на читателя и т. д.). Полученные выводы послужили базисом для реконструкции социальных и моральных ориентиров мемуариста (религиозность, представления о приватной и публичной сферах, отношение к семье и т. д.).

Ключевые слова: Ф. Євлашевский (1546Ї1619), “Дневник”, Великое княжество Литовское, мемуаристика, источниковедческий анализ, источниковедческая деконструкция.

Annotation

Shcherbak Y. A. The “Memoirs” of Theodore Jewlashewskij as a historical source: system analysis and structural deconstruction. Ї Manuscript.

The thesis for the degree of candidate of historical sciences, specialty 07.00.06 Ї Historiography, source and special historical disciplines. Ї Kyiv National Taras Shevchenko University. Ї Kyiv, 2009.

The thesis is devoted to one of the first Eastern European literary monument memoir genre, “The Memoirs” of T. Jewlashewskij (1546Ї1619).

The thesis is based on the developments of the French “Annales” School, Tartu semeiological school, as well as on a theoretical model of deconstruction, developed by U. Eco and K. Ginzburg. Author of dissertation used modern methods of textual and historical and anthropological research to develop an approach to “decrypt” an indirect information of the source. Thesis deals with reconstruction of principles of Jewlashwskij's “author's laboratory”, which based on deep codicology and textual analysis. Also the stages of the author's work over the “Memoirs”, the possible range of literary examples and sources were investigated. The reasons and purpose of writing and the orientation of the author to the reader have been analyzed. Existing work has provided the foundation for further correction and development of conclusions regarding the use of the “Memoirs” and served as the basis for the analysis of the features of the author's character and consciousness.

It was having analyzed and partially reconstructed wide range of reading of Jewlashewskij. It was been discovered that he was good acquainted with the Bible translated by F. Skaryna and historical treatises of his time (possible it was “Cronicle” by J. Bielski).

Having analyzed the features and the essence of religiosity of Jewlashewskij and proved his membership in Calvinism, at the same time a substantial deviation from its dogmas was noted.

By prism of the author's text an attempt to assess and distinguish private and public spheres in the mind of Jewlashewskij, his attitude towards children, family and to senyors was undertaken. It was noted that family was the most private sphere for T. Jewlashewskij. Also he addressed his “Memoirs” to his children. Through the deconstruction of the text thinking and consciousness of the author of the “Memoirs” was reconstructed.

In general, the dissertation shows that the source potential of “The Memoirs” by T. Jewlashewskij so far remained unused at all.

Key words: T. Jewlashewskij (1546Ї1619), “Memoirs”, Grand Duchy of Lithuania, memoirs, source analysis, source deconstruction.

Размещено на Allbest.ru