Рух солідарності кримськотатарської діаспори у США з боротьбою співвітчизників за повернення на історичну батьківщину (1960-і–початок 2000-х років)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. І. І. МЕЧНИКОВА

07.00.02 - Всесвітня історія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Рух солідарності кримськотатарської діаспори у США з боротьбою співвітчизників за повернення на історичну батьківщину (1960-і-початок 2000-х років)

Сейдаметов Ельдар Халілович

Одеса - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі нової та новітньої історії Таврійського національного університету ім.. В. І. Вернадського

Науковий керівник:

доктор історичних наук, професор

Урсу Дмитро Павлович,

професор кафедри нової та новітньої історії

Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова

Офіційні опоненти

доктор історичних наук, професор

Ганкевич Віктор Юрійович

професор кафедри історії України

та допоміжних історичних дисциплін

Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського

кандидат історичних наук, доцент

Черних Ірина Дмитрівна

професор кафедри нової та новітньої історії

Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова

Провідна установа:

Львівський національний університет ім. І.Франка

Захист відбудеться “22”червня 2007 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.08 в Одеському національному університеті ім. І.І.Мечникова, 65026, м. Одеса, вул. Щепкіна, 12, ауд. 9.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розісланий “19 ” травня 2007 року.

В.о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради,

доктор історичних наук, професор Дзиговський О. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАБОТИ

Актуальність теми. Розпад СРСР і виникнення незалежних держав створили сприятливі передумови для відновлення занедбаних в роки радянської тоталітарної системи історії, мови та культури кримськотатарського народу. В умовах повернення кримських татар до Криму появилася об'єктивна потреба в дослідженнях, що висвітлюють актуальні проблеми кримськотатарської історії. Ці проблеми протягом тривалого часу замовчувалися і штучно спотворювалися правлячою партією Одна з них пов'язана з виникненням, становленням і розвитком кримськотатарського національного руху за повернення на батьківщину, відновлення національних та громадянських прав. На відміну від інших національних рухів у Радянському Союзі, які активізувалися переважно в 1980-1990-х роках, кримськотатарський рух функціонує досить тривалий час і має широке міжнародне визнання. Однією з головних причин підтримки демократичною громадськістю національного руху кримських татар є те, що впродовж усього періоду свого існування він відбувався на основі виключно правових та демократичних норм. Кримськотатарський рух і сьогодні орієнтується на правозахисну діяльність та на мирне вирішення існуючих політичних і соціальних проблем, що, у свою чергу, є значущим чинником, який сприяє збереженню етнополітичної стабільності в Криму і на Україні. У цьому полягає його унікальність і головна відмінність від інших національних рухів на пострадянському просторі (Чечня, Абхазія, Нагірний Карабах та ін).

Значну роль в національному русі кримських татар відіграла зарубіжна діаспора. Дослідження ролі зарубіжної діаспори кримських татар у національному русі допомагає краще зрозуміти значення кримськотатарського національного руху як цілісного явища. Якщо передумови, хід та наслідки боротьби за демократичні права і свободи в самому Криму, а також у місцях депортації стали темами наукових досліджень у працях сучасних істориків Див.: Губогло, М. Н. Крымскотатарское национальное движение / М. Н. Губогло, С. М. Червонная. В 4 т. - М., 1992. - Т. 1. История. Проблемы. Перспективы. - 330 с.; Бекирова, Г. Крымскотатарская проблема в СССР (1944-1991) / Г. Бекирова. - Симферополь : Оджакъ, 2004. - 332 с.; Зінченко, Ю. І. Кpимські татаpи : іст. наpис. / Ю. І. Зінченко. - К. : Голов. спеціаліз. ред. ред. літ. мовами нац. меншин України, 1998. -- 205 с.; Хаяли, Р. Спецконтингент : крымский народ в условиях трансформации советской этнополитики (1944-1967 гг.) / Р. Хаяли. - Симферополь : Доля, 2006. - 176 с. та ін. , то участь зарубіжної кримськотатарської діаспори в цій боротьбі дотепер залишається практично не вивченою. Разом з тим, представники зарубіжної (передусім - американської) діаспори кримських татар “вписали” в історію кримськотатарського національного руху чимало яскравих сторінок, підтримуючи правозахисну діяльність активістів руху на території Радянського Союзу. Громадсько-політичні діячі кримськотатарської діаспори у США брали активну участь у порятунку від переслідувань з боку радянської тоталітарної системи українського правозахисника генерала П. Григоренка та інших дисидентів.

Аналіз політичної активності діаспори кримських татар у США дає змогу краще осмислити роль міжнародного чинника у контексті вирішення кримськотатарської проблеми. Ця активність відбувалася в таких площинах, як інформаційно-видавнича діяльність, виступи у ЗМІ, участь у міжнародних конференціях, присвячених правам людини і націй, вплив на урядові кола, контакти з міжнародними організаціями, проведення акцій на підтримку активістів кримськотатарського руху. Можна сказати, що завдяки діяльності американської діаспори кримськотатарська проблема стала надбанням світової громадськості, була виведена на міжурядовий рівень в діалогах: країни Заходу і СРСР, а потім країни Заходу і Україна.

Велике значення має вивчення гуманітарної діяльності діаспори, її сприяння у вирішенні проблем облаштування кримських татар на батьківщині, культурного та мовного відродження народу.

Наведені вище аргументи дають змогу авторові дослідження говорити про актуальність висвітлення одного з малодосліджених фрагментів кримськотатарської історіографії - рух солідарності кримськотатарської діаспори у США (однієї з найбільш політично активних) з боротьбою співвітчизників за повернення на історичну батьківщину (1960-і-початок 2000-х років).

Окрім того, потреба в такому науковому дослідженні пояснюється і тим, що в умовах повернення кримськотатарського народу з депортації значного інтересу в українському суспільстві набувають питання, пов'язані з історією і сучасним станом кримськотатарської проблеми. А пережитки старих ідеологічних догм, порівняно невелика кількість об'єктивних досліджень, що розкривають справжню суть кримськотатарського питання, породжують упередженість і нерозуміння. Тому важливим є написання комплексного наукового дослідження, в якому висвітлювалися б історія кримськотатарського питання та участь у його вирішенні кримськотатарської діаспори. Усвідомлення і розуміння українською громадськістю та сучасними політиками витоків і природи кримськотатарської проблеми (актуальної і сьогодні) допоможе знайти правильні механізми її разв'язання, що, у свою чергу, сприятиме зміцненню етнополітичної стабільності в Україні і авторитету України як правової демократичної держави.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми кафедри нової і новітньої історії Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського “Історія зарубіжних країн та міжнародних відносин” (номер реєстрації 0100U001356).

Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб науково реконструювати процес утворення, становлення і розвитку руху солідарності діаспори кримських татар у США, показати її значення в національній боротьбі кримськотатарського народу.

Виходячи з мети дисертації, визначено такі дослідницькі завдання:

- виявити комплекс архівних і опублікованих джерел, які висвітлюють тему дисертаційного дослідження, провести їх класифікацію і змістовний аналіз;

- визначити основні етапи і напрями вивчення проблеми;

- дати сутнісну характеристику кримськотатарської діаспори і національного руху кримських татар: проаналізувати процес формування діаспори, зародження, становлення й еволюції кримськотатарського національного руху, його взаємозв'язку і взаємодії з нею;

- розкрити основні етапи становлення кримськотатарської діаспори в Америці, передумови й умови утворення руху солідарності кримських татар США, його еволюцію і функціонування;

- дослідити організаційну структуру діаспори кримських татар у США, дати характеристику й оцінку діяльності організацій діаспори: Американської асоціації кримських тюрків/татар (ААКТ), Національного центру кримських татар (НЦКТ), Гуманітарної ліги кримських жінок Америки під назвою “Dost” (“Друг”) і окремих її представників, які брали активну участь у культурному, суспільно-політичному житті діаспори і кримськотатарського народу в цілому. кримськотатарський діаспора рух

Об'єктом дослідження є історія руху солідарності кримськотатарської діаспори у США з боротьбою співвітчизників за повернення на історичну батьківщину (1960-і-початок 2000-х років).

Предметом дослідження є процес зародження, становлення й еволюції кримськотатарського національного руху в США, діяльність організацій і окремих осіб американської діаспори, які зробили певний внесок у вирішення кримськотатарського питання, корпус опублікованих і архівних джерел.

Хронологічні рамки дослідження визначено 1960-ми-початком 2000-х років. Нижня хронологічна межа - 1960-і роки - час зародження руху солідарності діаспори кримських татар у США. Верхня - початок 2000-х років - визначається діяльністю кримськотатарської діаспори у США на сучасному етапі.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об'єктивності, гуманізму і світоглядного плюралізму, які в сукупності допомагають з достатньою повнотою розкрити як загальні, так і специфічні риси історії руху солідарності кримськотатарської діаспори у США. Дотримання міждисциплінарного підходу втілилося у використанні категоріального апарату історичної, політологічної, правової, соціологічної та етнологічної наук. У дисертації широко застосовувалися методи суто історичних досліджень. Серед них можна виділити історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, синхронний, ретроспективний. Наприклад, історико-генетичний метод використовувався для відтворення загальної картини діяльності кримськотатарської діаспори у США та її участі в кримськотатарському національному русі. Історико-порівняльний - для порівняння організаційних структур діаспори, які мали різний характер (культурний, політичний, гуманітарний). Використання історико-типологічного методу допомогло виділити як особливу групу ті організації та окремих представників американської діаспори, що брали активну участь у русі солідарності. Активно використовувався метод конкретних соціальних досліджень, за допомогою якого отримано додаткову інформацію з проблем, недостатньо забезпечених документальними джерелами. Використання вказаного методологічного комплексу допомогло реконструювати цілісну історію руху солідарності кримськотатарської діаспори у США.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що подана на здобуття наукового ступеня робота є першим у вітчизняній науці комплексним дослідженням руху солідарності кримськотатарської діаспори у США з боротьбою співвітчизників за повернення на історичну батьківщину в 1960-і-2000-і роки. В ній автор намагається показати місце і значення американської діаспори кримських татар у вирішенні кримськотатарського питання.

Найважливішими результатами дослідження є такі:

1. Вперше систематизовано і введено в науковий обіг комплекс маловідомих архівних і опублікованих джерел різними мовами (кримськотатарською, турецькою, українською, російською, англійською, німецькою, французькою, польською, румунською).

2. Зроблено спробу наукового осмислення природи кримськотатарської діаспори та її дефініції, взаємозв'язку і взаємодії з національним рухом кримських татар.

3. Досліджено генезис кримськотатарської діаспори в Америці, а також процес виникнення, становлення й еволюції руху солідарності діаспори кримських татар у США, дано характеристику й аналіз діяльності структур діаспори: ААКТ, НЦКТ, Dost, а також окремих її представників.

4. Висвітлення діяльності діаспори кримських татар у США та її участь у вирішенні кримськотатарського питання показано в загальному контексті кримськотатарського і загальнодемократичного руху в СРСР (а потім в Україні) й у світі.

5. Показано значення світової спільноти, уряду США та інших держав, міжнародних і правозахисних організацій у розв'язанні кримськотатарської проблеми.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання для написання загальнонаукових робіт і монографічних досліджень з історії кримських татар і кримськотатарського національного руху на сучасному етапі, а також для підготовки спеціальних курсів з історії та історіографії Криму й України, всесвітньої історії, політології, конфліктології, соціології та етнології.

Матеріали дисертації можуть бути корисні для дослідників, політиків, викладачів шкіл і вищих навчальних закладів, студентів, школярів і сприяти розумінню кримськотатарської проблеми, пошукові шляхів її розв'язання, що, у свою чергу, сприятиме зміцненню етнополітичної стабільності в Криму і в Україні.

Апробація результатів дисертації відбулася:

1. На наукових конференціях різного рівня: міжнародній науково-практичній конференції “Кримськотатарський національний і правозахисний рух: витоки й еволюція” (Сімферополь, 2003) - доповідь “Формування кримськотатарської діаспори”; міжнародній науковій конференції “Діалог культур в поліетнічному світі” (Сімферополь, 2005) - доповідь “Формування кримськотатарської діаспори: радянський період (1917-1944 рр.)”; на XX наукових читаннях “Культура народів Причорномор'я з найдавніших часів до наших днів” (Сімферополь, 2005) - доповідь “Активізація культурної і політичної діяльності кримськотатарської діаспори у США в 1969-1976 рр.”; Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми етнополітичної і соціально-економічної історії та культури Криму” (Сімферополь, 2006) - доповідь “Роль Айше Сеітмуратової в організації руху солідарності американської діаспори кримських татар за повернення до Криму”; XII науково-теоретичній конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів Кримського інженерно-педагогічного університету (Сімферополь, 2006) - доповідь “Виникнення, становлення й організаційне оформлення кримськотатарської діаспори в Америці у 1920-і-1960-і роки”; П'ятій міжнародній науковій конференції “Діалог культур в поліетнічному світі” (Сімферополь, 2006) - доповідь “Діяльність Національного центру кримських татар Америки в 1991-2000 рр.”.

2. На міжнародних наукових сесіях, організованих Міжнародною Гуманітарною Школою Середньо-Східної Європи (МГШ) в Польщі: “Малі народи й етнічні групи сучасної Європи: приклад кашубів” (Варшава - Стенжиця - Картузи, 2002) - доповідь “Роль американської діаспори в кримськотатарському національному русі”; “Малі народи й етнічні групи. Кримські татари” (Варшава, 2003); “Татари Польщі, Литви, Білорусії” (Варшава - Супрасль, 2004) - доповідь “Формування кримськотатарської діаспори: еміграція 1783-1800 рр.”.

Основні положення дисертації опубліковано у виданій в Нью-Йорку кримськотатарською мовою брошурі “Америкада къырымтатар миллий арекети” [Кримськотатарський національний рух в Америці], а також у 8 наукових статтях (у тому числі 4 - у фахових наукових виданнях), у збірниках матеріалів міжнародних конференцій, у періодиці, що видається у Криму і в США (Фондом “Крим”).

Структура дисертації визначена метою і завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, 3 розділів (10 підрозділів), висновків (усього 167 стор.), списку використаних джерел і літератури (374 пункти, 26 стор.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розглядається актуальність дослідження, формулюються мета і завдання роботи, визначаються хронологічні межі, об'єкт і предмет, методологічні принципи та методика, зв'язок з іншими науковими програмами і проектами, а також наукове та практичне значення.

У першому розділі “Методологія, історіографія та джерельна база дослідження” розкрито методологію і методи, які використовувалися в ході дослідження, проаналізовано історіографію проблеми, дано класифікацію джерельної бази.

У першому підрозділі “Методологія і методика дослідження” характеризуються методологічні принципи й основні методи, які було використано в ході дослідження, наводяться конкретні приклади їх практичної реалізації.

У другому підрозділі “Історіографія питання і джерельна база дослідження” розглядаються основні етапи розвитку історіографії теми і джерельна база дисертації. Серед питань, які стали об'єктом досліджень, можна назвати такі: утворення американської діаспори, культурно-просвітницька, політична (участь у кримськотатарському національному русі), видавнича, гуманітарна діяльність тощо.

Процес дослідження можна поділити на такі етапи:

Перший - 1960-і-1980-і рр. В ці роки наукові дослідження практично не проводилися, більшість робіт мала суто інформаційний характер про ті чи інші події культурного і політичного життя діаспори, деякі з перелічених вище питань взагалі не висвітлювалися. Перші відомості про життєдіяльність американської общини появляються на сторінках журналу “Emel” (“Прагнення”), який видавався з 1930 по 1941 рр. в Румунії, а з 1960 року - в Туреччині. Деякі відомості про різні події, що відбуваються в діаспорі: свята, розваги, зустрічі співвітчизників, з'являються у статтях 1960-х років. Роботи історичного змісту, в яких іде виклад процесів і подій, що пояснюють виникнення та функціонування кримськотатарської діаспори в часовому вимірі, публікують в 1970-і роки Мустеджіп і Еміне Улькусал. Ці статті розкривають сюжети еміграції кримських татар до Америки, показують географію їх розселення на материку, процес соціальної адаптації, зародження культурної організації, її структуру, мету, завдання тощо Ьlkьsal, M. A. B. D. ki Kэrэm Tьrkleri / M. Ьlkьsal // Emel. - 1971. - № 63. - S. 1-5; Ьlkьsal, E. Amerika Seyahatimden hatэrlar / E. Ьlkьsal // Emel . - 1976. - № 96. - S. 20-26..

З 1963 року в Брукліні національно-релігійною громадою створена культурологічна організація - Американська асоціація кримських тюрків, яка починає видавати щомісячний бюлетень “Kэrэm” (“Крим”). Цей журнал є важливим джерелом, яке допомагає дістати уявлення про культурно-просвітницьку діяльність діаспори, різні національні, релігійні, святкові заходи, пам'ятні дати та ін., що проводяться кримськотатарською общиною. Незважаючи на культурну орієнтованість журналу, з другої половини 1970-х років складається тенденція для появи публікацій політичного характеру, які висвітлюють становище кримських татар в Радянському Союзі. Цьому процесові сприяв розмах кримськотатарського і правозахисного руху в СРСР, інформація про який почала проникати за межі “залізної завіси” і доходити до відома кримськотатарської діаспори.

Період кінця 1960-х-початку 1970-х років характеризувався активізацією руху солідарності кримськотатарської діаспори у США і визріванням політичної організації, що виступала на захист людських і національних прав кримськотатарського народу. В 1975 році було створено Комітет боротьби за повернення кримських татар на свою батьківщину, який у 1976 році трансформувався в Національний центр кримських татар. При центрі було створено інформаційний орган - Фонд “Крим”Фонд “Крим” було засновано на добровільних пожертвуваннях таких осіб: Фікрет Юртер, Ібраїм Алтан, Ісмаїл Алтан, Мубеїн Алтан, Андропуло Анастасі, Арлін Астаріта, Ахмедша Алі, Абдурман Годол, Андрій Григоренко, Мухаммед Дадалі, Фатіх Джанбога, Марія Джозеф, Йе-Ченг, Маріо Константінідіс, Анатолій Левитін-Краснов, Павло Литвинов, Юнус Молбай, Едем Муєдін, Сергій Мюге, Аблякім Сарайли, Мемет Севдіяр, Мідат Тимур, Боріо Шрагін, Олена Штейн]. , що проголосив своїми основними завданнями: “поширювати інформацію про становище, в якому перебувають кримські татари й інші національні та релігійно-етнічні групи Криму; розголошувати факти політичних і адміністративних репресій проти учасників кримськотатарського національного руху; сприяти збереженню і розвитку матеріальної і духовної культури Криму” Григоренко, А. Указ. соч. - С. 212. . За час свого існування Фонд “Крим” підготував і випустив такі відомі видання з кримськотатарської проблематики “А когда мы вернёмся…” (А. Григоренко), “Шесть дней “Белая книга” № 2”, “Живой факел: Самосожжение Мусы Мамута”, журнали “Crimean Review” (“Кримський огляд”), “Birlik” (“Єдність”) та ін. За сприяння Фонду “Крим” було видано “Ташкентский процесс”, спогади П. Григоренка “В подполье можно встретить только крыс…”.

Велику цінність, з погляду історіографічного аналізу даної теми, становить післямова Фонду “Крим” до документальної книги “Шесть дней “Белая книга” №2”, присвяченої судовому процесові січня 1970 року над відомими правозахисниками М. Джемілєвим та І. Габаєм. У цій статті в загальному контексті широкомасштабного демократичного руху, що розгорнувся в 1974-1976 роках на захист М. Джемілєва, показана правозахисна діяльність НЦКТ, основними напрямами якої були проведення мітингів і демонстрацій, публікація численних звернень до уряду США, президентів Чилі (А. Піночета) та Індонезії (Сухарто), генсека ЦК КПРС Л. Брежнєва, керівників комуністичних партій Франції та Італії з проханням сприяти звільненню М. Джемілєва з ув'язнення, участь у створенні в Нью-Йорку Комітету захисту М. Джемілєва та ін. Шесть дней “Белая книга” № 2. - Нью-Йорк : Фонд “Крым”, 1980. - С. 414-444.

Відомості про політичну активність кримськотатарської діаспори у США ми отримуємо зі статті, опублікованої під заголовком “Від Фонду “Крим” у книзі “Живой факел: Самосожжение Мусы Мамута” Живой факел : самосожжение Мусы Мамута: сб. документов. - Нью-Йорк : Фонд “Крым”, 1986. - С. 1-59. Автор цієї концептуальної роботи з історії кримськотатарського національного руху відомий суспільно-політичний діяч американської діаспори, дослідник М. Севдіяр спробував показати окремі епізоди участі американської діаспори та демократичної громадськості США в акціях, спрямованих на захист активіста кримськотатарського національного руху Р. Джемілєва, правозахисника П. Григоренка та інших борців за права кримськотатарського народу.

Еміграція до США і правозахисна діяльність активістки кримськотатарського національного руху А. Сеітмуратової стає об'єктом пильної уваги таких світових інформаційних видань, як “Impact International”, “Le Nouvel Espoir”, “Kontinent” та інших, в яких публікуються біографія, інтерв'ю, матеріали виступів на конференціях і статті А. Сеітмуратової з кримськотатарського питання.

Аналіз нечисленної літератури 1960-х-1980-х років свідчить про недостатнє вивчення питання участі і ролі діаспори кримських татар у США в кримськотатарському національному русі. Більшість робіт має описовий, інформаційний, а не аналітичний характер. Причому, якщо література 1960-х-початку 1970-х років відображала питання виникнення кримськотатарської діаспори у США, освіти і культурно-просвітницької діяльності ААКТ, тобто проблеми найактуальніші на даний період для кримськотатарської громадськості Америки та інших країн, то з другої половини 1970-х - у 1980-і роки, в умовах підвищення політичної активності діаспори у США, створення НЦКТ і Фонду “Крим”, правозахисної діяльності А. Сеітмуратової, починає появлятися література, в якій порушується тема участі американської діаспори в кримськотатарському національному русі. Отже, основним об'єктом уваги дослідників у ці роки стала політична діяльність американської діаспори, що розглядалася в контексті кримськотатарського і правозахисного рухів.

Другий етап (1990-і-2000-і рр.) можна назвати інформаційно-аналітичним, оскільки в ці роки появилися роботи, де була не тільки інформація, але й аналіз подій, які відбулися. Розпад Радянського Союзу відкрив широку перспективу для фундаментальних і незалежних досліджень кримськотатарської проблематики. В ці роки виходять друком не тільки статті, але й серйозніші дослідження - М. Н. Губогло і З. М. Червонної “Крымскотатарское национальное движение” Губогло, М. Н. Указ. соч., Г. Бекірової “Крымскотатарская проблема в СССР (1944-1991)” Бекирова, Г. Указ. соч., де фрагментарно, в контексті кримськотатарського національного руху, розглядається і рух солідарності кримськотатарської діаспори у США з боротьбою співвітчизників за повернення на історичну батьківщину. Більш комплексно до наукового висвітлення цього питання підійшов американський дослідник кримськотатарського походження М. Алтан. У своїх статтях “The Crimean Tatar National Movement and the American Diaspora” (“Кримськотатарський національний рух і американська діаспора”) Altan, M. B. The Crimean Tatar National Movement and the American Diaspora : [Електронний ресурс] / M. B. Altan // www.iccrimea.org/scholary/diaspora/html , “Кримськотатарська діаспора в кримськотатарському національному русі” Алтан, М. Б. Кримськотатарська діаспора у кримськотатарському національному русі / М. Б. Алтан // Кримські татари : історія і сучасність (до 50-річчя депортації кримськотатарського народу) : матеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 13-14 травня 1994 р.). - К., 1995. - С. 140-146., “Qэrэmtatar milli harekatэ ve Aqюindan bэr baqэю” (“Кримськотатарський національний рух і погляд з боку США”) Altan, M. B. Qэrэmtatar milli harekatэ ve Aqюindan bэr baqэю / М. B. Altan // Крымскотатарское национальное и правозащитное движение: истоки, эволюция : материалы Международной научно-практической конференции, посвящённой 60-летию М. Джемилева (г. Симферополь, 5-6 декабря 2003 года). - Симферополь : Доля, 2004. - С. 152-157. він показав і проаналізував генезис кримськотатарської діаспори в Америці, виникнення й основні напрями діяльності організацій діаспори - ААКТ і НЦКТ. Можна сказати, що його роботи стали першим кроком до спеціального наукового дослідження теми, присвяченої ролі американської діаспори у кримськотатарському національному русі. Проте, незважаючи на всі заслуги М. Алтана, його роботи - це поки що невеликі наукові статті, а не фундаментальні дослідження з даної проблеми. Окрім того, в його роботах практично нічого не сказано про правозахисну діяльність активістки кримськотатарського національного руху А. Сеітмуратової в період її еміграції до США.

Одну з перших спроб наукового осмислення життєдіяльності відомої правозахисниці робить Р. Фазил у статті “Жизненный путь и правозащитная деятельность” Фазыл, Р. Жизненный путь и правозащитная деятельность / Р. Фазыл // Айше Сеитмуратова, 1937-1997 в честь 60-летия со дня рождения и 35-летия участия в общенародной борьбе за права крымскотатарского народа, за возвращение на свою историческую родину - Крым и активную правозащитную деятельность. - Симферополь, 1997. - С. 2-5. . В подальшому дана тематика знаходить своє продовження у статті під назвою “Женщина, бросившая вызов империи зла”, опублікованій у збірнику “Qэrэmnэn sadэq qэzlarэ. Верные дочери Крыма” Женщина, бросившая вызов империи зла // Qэrэmnэn sadэq qэzlarэ. Верные дочери Крыма. - Aqmescit : Ocaq, 2004. - S. 95-101., і статті кримського історика З. П. Шендрикової - “Крымскотатарские женщины в национальном и правозащитном движении (на примере А. Сеитмуратовой)” Шендрикова, С. П. Крымскотатарские женщины в национальном и правозащитном движении (на примере А. Сеитмуратовой) / С. П. Шендрикова // Крымскотатарское национальное и правозащитное движение: истоки и эволюция : материалы Международной научно-практической конференции, посвящённой 60-летию М. Джемилева (г. Симферополь, 5-6 декабря 2003 года). - Симферополь : Доля, 2004. - С. 304-307..

Отже, закінчуючи розгляд історіографії проблеми, зазначимо, що в 1990-2000 роках тема руху солідарності кримськотатарської діаспори у США з боротьбою співвітчизників за повернення на історичну батьківщину знаходить наукове осмислення у ряді робіт вітчизняних і зарубіжних дослідників. Проте всі вони мають фрагментарний характер, а це, у свою чергу, дає підстави для проведення фундаментальних і комплексних досліджень з цієї теми.

Вивчення даної теми зумовило використання великої кількості різних матеріалів з історії виникнення, функціонування і розвитку кримськотатарської діаспори у США і національного руху кримських татар. Класифікація джерел здійснювалася за схемою, запропонованою сучасним українським дослідником Я. С. Калакурою Історичне джерелознавство : підручник для студентів іст. спец. вузів.- К. : Либідь, 2002. - 486 с. , згідно з якою вони поділяються на такі групи: документальні (законодавчі, актові, статистичні, судово-слідчі, документи політичних партій і громадських організацій та ін.), оповідні (політичні праці, публіцистика, наукова, навчальна і художня література), періодика, джерела особистого походження (мемуари, листи, автобіографії та ін.), матеріали конкретно-соціологічних досліджень. З погляду на походження, джерельна база дослідження становить дві великі групи: архівні й опубліковані матеріали. В дисертаційній роботі використовувалися документи ДААРК, приватних архівів активістів кримськотатарського національного руху й особистого архіву автора даного дослідження.

Другий розділ “Становлення кримськотатарської діаспори у США та її діяльність у 1961-1976 роках” присвячено дослідженню дефініції кримськотатарської діаспори, зв'язку і взаємодії діаспори з кримськотатарським національним рухом, аналізові утворення американської діаспори, її культурної і політичної діяльності в 1961-1976 роках, еволюції організації руху солідарності кримськотатарської діаспори у США за повернення співвітчизників на історичну батьківщину.

У першому підрозділі “Кримськотатарська діаспора в світі: основні питання вивчення проблеми” аналізуються різні інтерпретації терміна “діаспора”, робиться спроба дати дефініцію кримськотатарській діаспорі. Проводиться паралель і досліджується взаємозв'язок феномена кримськотатарської діаспори з національно-визвольним рухом, який еволюціонував у правозахисний рух народу.

У другому підрозділі “Утворення американської діаспори кримських татар” автор детально спиняється на процесі генезису кримськотатарської діаспори в Америці, досліджується організаційне оформлення общини, виникнення і культурна діяльність Американської асоціації кримських тюрків. Свій початок американська діаспора бере в 1920-х роках, коли, внаслідок громадянської війни та голоду 1921-1922 років, Крим покинули десятки тисяч кримських татар, частина з яких осіла в Америці. Основна хвиля еміграції припала на кінець 1950-х-початок 1960-х років. Цю хвилю переселення становили дві різнорідні групи емігрантів: перша група - ті, що спочатку емігрували до Туреччини в 1920-і та 1930-і роки (в результаті голоду 1921-1922 і 1932-1933 років, політики колективізації, розкуркулення, репресій та ін.), друга група - колишні біженці і остарбайтери, що опинилися в період Другої світової війни у фашистських таборах Німеччини, Австрії, Італії, а після закінчення війни переселилися або відразу до США, або спочатку до Туреччини, а потім (в період економічної кризи в країні) - до Америки.

На початку 1960-х років у США відбувається процес організаційного оформлення діаспори. 22 листопада 1961 року для збереження національної ідентичності і задоволення різних соціальних, культурних, релігійних потреб утворюється Американська асоціація кримських тюрків, відома також під назвою Американська асоціація кримських татар.

У третьому підрозділі “Передумови виникнення й еволюція руху солідарності кримськотатарської діаспори у США за повернення співвітчизників на історичну батьківщину (1960-і-початок 1970-х років)” досліджуються джерела виникнення i початковий етап становлення кримськотатарського національного руху у США.

Перші прояви політичної боротьби за права кримських татар з боку окремих представників кримськотатарської діаспори у США спостерігаються ще на початку 1960-х років. Політична активізація діаспори починається з 1969 року, коли окремими її представниками проводиться перша акція протесту - розповсюдження листівок із зверненням до турецького народу надати підтримку кримським татарам СРСР, що зазнають політичних репресій і переслідувань. Починаючи з 1970 року, щорічно 18 травня проводяться мітинги біля будинку ООН (Нью-Йорк), жалобні релігійні відправи по жертвах депортації кримськотатарського народу. Громада бере участь у процесіях, присвячених дню тюркських і поневолених народів (куди входили українці, росіяни, прибалти, молдавани, узбеки та інші національності, потерпілі від тоталітарного режиму СРСР). 1971-1974 роки (перiод керівництва ААКТ Ф. Юртером) характеризуються політизуванням кримськотатарської общини й активізацією руху солідарності в США. У цей період Американська асоціація кримських тюрків веде активну діяльність щодо інформування світової громадськості про кримськотатарську проблему. З цією метою ААКТ проводить мітинги і демонстрації, пише численні листи і звернення до урядів різних країн та міжнародних організацій.

У четвертому підрозділі “Формування політичної організації кримськотатарської діаспори у США (1974-1976 рр.)” розглядається процес організаційного оформлення політичної організації діаспори, що виступає на захист національних та громадянських прав кримських татар.

Культурно-ідеологічні розбіжності в кримськотатарській общині США відносно самоназви народу, курсу діяльності ААКТ (політичного чи культурного) поклали початок утворенню в 1975 році політичної організації під назвою Комітет боротьби за повернення кримських татар на батьківщину. Створена організація бере активну участь у русі за звільнення політв'язня, активіста кримськотатарського національного руху М. Джемілєва. Цей рух набув широкого міжнародного розмаху.

В 1976 році Комітет боротьби за повернення кримських татар на свою батьківщину трансформувався в Національний центр кримських татар, до керівної ради якого входили Ф. Юртер (голова), М. Алтан (заст. голови), М. Севдіяр (секретар). На цьому закінчується тривалий період формування політичної організації діаспори, що виступає активною учасницею руху солідарності за повернення кримських татар на історичну батьківщину.

Третій розділ “Американська діаспора та її участь у кримськотатарському національному русі в 1976-2000 роках” присвячено аналізові руху солідарності кримськотатарської діаспори у США в період 1976-2000 років.

У першому підрозділі “Діяльність Національного центру кримських татар в період 1976-1985 рр.” досліджується діяльність НЦКТ: а) в другій половині 1970-х років (період розрядки в міжнародних відносинах між СРСР і США); б) в першій половині 1980-х років (період спаду розрядки і нової хвилі конфронтації між країнами комуністичного і капіталістичного блоків).

Утворення НЦКТ і Фонду “Крим” - інформаційного органу НЦКТ, метою якого було поширення у світі інформації про кримськотатарське питання, стало новою віхою в активізації руху солідарності кримськотатарської діаспори США. Друга половина 1970-х років характеризується високою активністю в діяльності НЦКТ. У цей період велика увага приділяється звільненню та еміграції за межі СРСР активістів КНД (М. Джемілєва, Р. Джемілєва, А. Сеітмуратової та інших), які зазнали політичних переслідувань. Завдяки сприянню НЦКТ виявилася можливою еміграція до США А. Сеітмуратової. Слід зазначити, що активізації руху солідарності американської діаспори кримських татар сприяла і тогочасна міжнародна обстановка, зумовлена “розрядкою” зовнішньополітичних відносин між країнами комуністичного і капіталістичного блоків, підписанням в 1975 році Заключного Акта Гельсінських угод.

Початок нової хвилі конфронтації в міжнародних відносинах у першій половині 1980-х років, на думку автора, деякою мірою вплинув і на зниження політичної активності НЦКТ (порівняно з другою половиною 1970-х років). Незважаючи на це, НЦКТ продовжує свою політичну боротьбу: зустрічається з лідерами різних держав (1983 року - з віце-президентом США Дж. Бушем, 1984 року - з президентом Туреччини Т. Озалом), бере участь у міжнародних конференціях, а утворений при НЦКТ Фонд “Крим” публікує найважливіші матеріали з кримськотатарської проблеми.

В другому підрозділі “Діяльність кримськотатарської діаспори у США в умовах загальносвітової політичної обстановки в 1985-1991 роках” аналізується рух солідарності американської діаспори кримських татар в умовах зміни світової політичної обстановки, пов'язаної з горбачовською політикою “перебудови”.

В період 1985-х-1987-х років основний акцент у діяльності НЦКТ робиться на звільненні та еміграції політв'язнів активістів кримськотатарського руху. Представники НЦКТ надсилають телеграми і звернення про вирішення кримськотатарського питання таким відомим сенаторам і конгресменам, як Роберт Дорнан, Альфонсе Д'Амато, Едвард Кеннеді, а також главам держав ПАР, США і СРСР. Завдяки сприянню НЦКТ, а також інших груп еміграції та радянських правозахисників стало можливим звільнення з Магаданського табору (грудень 1986 р.) лідера кримськотатарського руху Мустафи Джемілєва.

В період 1987-1991 років зусилля НЦКТ спрямовано на підтримку широкомасштабного руху кримськотатарського народу, що розгорнувся в СРСР за повернення й облаштування на батьківщині.

У третьому підрозділі “Участь американської діаспори у вирішенні кримськотатарської проблеми в 1991-2000 роках” досліджується діяльність кримськотатарської діаспори у США в сучасний період.

Після розпаду СРСР на півострові виникає складна етнополітична ситуація, викликана зіткненням геополітичних інтересів України і Росії відносно Кримського півострова. У це протистояння виявилося втягнутим і населення Криму, яке підтримувало ті або інші сили. Особливу позицію зайняв і національний рух кримських татар (у тому числі НЦКТ), що став на захист територіальної цілісності України і створення кримськотатарської національно-територіальної автономії в її складі.

У другій половині 1990-х років з проханням надати практичну допомогу кримськотатарському народові Національний центр кримських татар звертається до урядів Англії, Ізраїлю, Німеччини та інших країн. Велика увага в його діяльності приділяється питанням компенсації кримськотатарському народові матеріальних і моральних втрат, завданих у період Другої світової війни. У ході листування і неодноразових зустрічей представників НЦКТ з представниками німецького і австрійського урядів стали можливими отримання матеріальної допомоги і виплата пенсій багатьом “східним робітникам” з числа кримських татар, що опинилися в таборах Німеччини в роки окупації фашистськими військами Криму під час Другої світової війни. Крім “компенсаційної” теми, сьогодні НЦКТ працює над питаннями визнання геноцидом депортації кримськотатарського народу та питаннями його реабілітації, а також відшкодування майна, втраченого під час депортації.

Починаючи з кінця 1980-х-початку 1990-х років і по сьогоднішній день велике значення в діаспорі мають питання надання гуманітарної допомоги співвітчизникам, що повертаються і облаштовуються. В цій сфері сприяють як кримськотатарські організації діаспори: ААКТ, Dost, НЦКТ, так і окремі меценати з числа кримських татар, що проживають у США.

Потрібно сказати, що, починаючи з другої половини 1990-х років, відбувається процес консолідації кримських татар через Інтернет. По всьому світу, як у діаспорі, так і в Криму, створюються Інтернет-об'єднання кримських татар, метою яких є обмін інформацією, досвідом, знаннями, що стосуються кримськотатарської проблематики. В 1997 році у США було створено МКК, який є одним з перших кримськотатарських Інтернет-утворень за кордоном, що об'єднують співвітчизників у різних куточках світу.

У четвертому підрозділі “Роль Айше Сеітмуратової у русі солідарності американської діаспори кримських татар за повернення до Криму” аналізується діяльність активістки національного руху кримських татар А. Сеітмуратової в американській еміграції та її значення у вирішенні кримськотатарського питання. Своєю участю в русі солідарності (виступи на радіостанціях “Свобода”, “Голос Америки”, “Німецька хвиля”, участь у міжнародних конференціях з прав людини, мусульманських конференціях, конференціях і слуханнях з питань Заключного Акта Гельсінських угод, конференціях, влаштованих урядами різних країн, в організації та діяльності різних правозахисних комітетів, видавничій діяльності) вона зробила дуже багато для того, щоб кримськотатарська проблема стала надбанням світової громадськості.

ВИСНОВКИ

1. Історіографічний аналіз праць дослідників, які тією чи іншою мірою розглядали тему руху солідарності кримськотатарської діаспори з боротьбою співвітчизників за повернення на історичну батьківщину, показав недостатність і фрагментарність розробки даної проблеми. Виявлений дисертантом комплекс документальних джерел і літературних матеріалів дав можливість об'єктивно реконструювати процес зародження, становлення й еволюції кримськотатарського національного руху у США, показати діяльність організацій та окремих осіб американської діаспори, які зробили певний внесок у вирішення кримськотатарського питання.

2. Джерельна база дослідження є широкою і різноманітною. З одного боку, вона становить дві великі групи: архівні й опубліковані матеріали, з другого боку, складається як з традиційних джерел на паперових носіях, так і електронних, число яких постійно збільшується. При написанні дисертації широко було використано: документальні, оповідні джерела, періодику, джерела особистого походження, конкретно-соціологічних досліджень. Їх кількість, структура й інформаційна насиченість дають змогу докладно висвітлити головні аспекти теми дисертаційного дослідження.

3. Процес становлення кримськотатарської діаспори в Америці відбувався упродовж 1920-х-1960-х років. Витоки утворення американської діаспори кримських татар сягають корінням в 1920-і роки двадцятого сторіччя. Основна хвиля еміграції кримських татар припала на кінець 1950-х-початок 1960-х років.

4. На початку 1960-х років у США відбувається процес організаційного оформлення діаспори. 22 листопада 1961 року утворюється Американська асоціація кримських тюрків, метою якої було збереження національної ідентичності, задоволення соціальних, культурних, релігійних потреб кримськотатарської общини США.

5. Період з 1961 по 1976 роки характеризуються зародженням та еволюцією руху солідарності кримськотатарської діаспори у США за повернення співвітчизників на історичну батьківщину:

а) 1960-і роки - зародження руху солідарності (виступи активістів руху солідарності на радіостанціях, різних конференціях з кримськотатарського питання);

б) кінець 1960-х-початок 1970-х років - активізація політичної активності кримськотатарської діаспори у США (перші акції протесту: розповсюдження листівок, проведення мітингів і демонстрацій);

в) 1971-1974 роки - політизування ААКТ та її участь у кримськотатарському національному русі (мітинги, демонстрації, голодування протесту, початок кампанії листування, надсилання телеграм і звернень до міжнародних організацій та урядів різних країн з проханням сприяти поверненню кримських татар на батьківщину, виступи на захист політв'язнів активістів кримськотатарського і правозахисного рухів М. Джемілєва, Р. Джемілєва, П. Григоренка та ін.);

г) 1975 рік - утворення Комітету боротьби за повернення кримських татар на батьківщину (участь у кампанії за звільнення М. Джемілєва, що розгорнулася в усьому світі);

д) 1976 рік - створення Національного центру кримських татар США.

6. Діяльність НЦКТ в 1976-2006 роках:

а) основні акценти в діяльності НЦКТ:

- 1976-1985-1987 роки - боротьба за звільнення й еміграцію політичних в'язнів активістів кримськотатарського руху (М. Джемілєва, Р. Джемілєва, А. Сеітмуратової та ін.);

- 1987-1991 роки - зусилля НЦКТ спрямовано на підтримку широкомасштабного руху кримських татар за повернення до Криму й облаштування на батьківщині, що розгорнувся в СРСР;

- 1991-1995 роки - рух за повернення й облаштування кримських татар, побудову національної автономії у складі України;

- 1995-2006 роки - основний вектор діяльності спрямовано на вирішення питань про визнання геноциду над кримськотатарським народом, його реабілітації, а також відшкодування майна, втраченого під час Другої світової війни, і депортації;

б) методи і форми боротьби: мітинги і демонстрації, видавнича діяльність, листування з урядами різних країн, міжнародними, правозахисними, громадськими організаціями, інформаційно-видавничими центрами (і зустрічі з їх представниками), активістами КНР, публікації в ЗМІ, участь у міжнародних конференціях з прав людини та ін.

7. Активна участь з 1978 року в русі солідарності кримськотатарської діаспори у США за повернення співвітчизників на батьківщину А. Сеітмуратової. Головними напрямами її правозахисної діяльності стали виступи на радіостанціях “Свобода”, “Голос Америки”, “Німецька хвиля”, участь у міжнародних конференціях з прав людини, мусульманських конференціях, конференціях і слуханнях з питань Заключного Акта Гельсінських угод, конференціях, ініційованих урядами різних країн, участь у створенні та діяльності різних правозахисних організацій, видавнича діяльність та ін.

8. З кінця 1980-х років чимале значення в діяльності кримськотатарської діаспори у США мають питання надання гуманітарної допомоги кримським татарам, що повертаються на батьківщину. Подібного роду допомога надається як організаціями діаспори - ААКТ, Dost, НЦКТ, так і окремими меценатами.

9. Діяльність організацій діаспори й окремих її представників відбувалася в тісній залежності від міжнародного становища (зокрема зовнішньополітичних відносин між США і СРСР, а потім - США і Україною), внутрішньополітичної ситуації та ступеня врегулювання кримськотатарського питання в СРСР (потім в Україні), від тих цілей і завдань, які ставив перед собою кримськотатарський національний рух на різних етапах своєї еволюції.

10. Аналіз функціонування і розвитку руху солідарності кримськотатарської діаспори у США з боротьбою співвітчизників за повернення на історичну батьківщину допомагає зробити висновки про те, що цей рух по суті був складовою частиною національного руху кримських татар, який розгорнувся на території СРСР. Рух солідарності кримськотатарської діаспори у США так само, як і кримськотатарський національний рух загалом, можна охарактеризувати, як правозахисний. Кримськотатарський рух і сьогодні орієнтується на правозахисну діяльність та на мирне розв'язання існуючих соціально-політичних проблем, що, у свою чергу, є значущим чинником, який сприяє збереженню етнополітичної стабільності в Криму і на Україні.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Сейдаметов, Э. Х. Америкада къырымтатар миллий арекети / Э. Х. Сейдаметов. - New-York : Qэrэm Fondu, 2005. - 55 s.

2. Сейдаметов, Э. Х. Роль американской диаспоры в крымскотатарском национальном движении / Э. Х. Сейдаметов // Культура народов Причерноморья. - 2002. - № 36. - С. 109-112.

3. Сейдаметов, Э. Х. Къырымтатар миллий арекетинде Америка диаспорасынынъ ролю / Э. Х. Сейдаметов // Birlik. - 2003. - Yэl 4, sayэ 8. - S. 39-61; Birlik. - 2003 . - Yil 4, sayi 9. - S. 27-52.

4. Сейдаметов, Э. Х. Формирование крымскотатарской диаспоры / Э. Х. Сейдаметов // Крымскотатарское национальное и правозащитное движение: истоки и эволюция. Материалы Международной научно-практической конференции, посвящённой 60-летию М. Джемилева (г. Симферополь, 5-6 декабря 2003 года). - Симферополь : Доля, 2004. - С. 188-194.

5. Сейдаметов, Э. Х. Эмиграция крымских татар в XIX-нач. XX вв. / Э. Х. Сейдаметов // Культура народов Причерноморья. - 2005. - № 68. - С. 30-33.

6. Сейдаметов, Э. Х. Формирование крымскотатарской диаспоры: советский период (1917-1944 гг.) / Э. Х. Сейдаметов // Культура народов Причерноморья. - 2005. - № 69. - С. 139-141.

7. Сейдаметов, Э. Х. Возникновение, становление и организационное оформление крымскотатарской диаспоры в Америке в 1920-60-е годы / Э. Х. Сейдаметов // Учёные записки Крымского индустриально-педагогического университета. Выпуск 8. - Симферополь : НИЦ КИПУ, 2006. - С. 127-131.

8. Сейдаметов, Э. Х. Образование американской диаспоры крымских татар. Американская ассоциация крымских тюрков и её деятельность в 1961-1969 годы / Э. Х. Сейдаметов // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - 2005. - № 1. - С. 59-63.

9. Сейдаметов, Э. Х. Участие американской диаспоры в разрешении крымскотатарской проблемы в 1991-2000 годы / Э. Х. Сейдаметов // Научный бюллетень [НИЦ крымскотатарского языка и литературы КИПУ]. - 2006. - № 11. - С. 20-24.

АНОТАЦІЯ

Сейдаметов Е. Х. Рух солідарності кримськотатарської діаспори у США з боротьбою співвітчизників за повернення на історичну батьківщину (1960-і-початок 2000-х років). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - всесвітня історія. - Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Одеса, 2007.

В дисертації на підставі аналізу великої кількості джерел та літератури висвітлюється рух солідарності кримськотатарської діаспори у США з боротьбою співвітчизників за повернення на історичну батьківщину (1960-і-початок 2000-х років). Автором розглядаються основні етапи генезису кримськотатарської діаспори в Америці, виявлено причини, що вплинули на її утворення. Основну увагу в дисертації сконцентровано на аналізі зародження, становлення й еволюції руху солідарності в США. Досліджено діяльність як окремих представників діаспори (М. Севдіяра, Ф. Юртера, М. Алтана, А. Сеітмуратової та ін.), так і організацій (ААКТ, Комітет боротьби за повернення кримських татар на батьківщину, НЦКТ, Dost), які беруть активну участь у вирішенні кримськотатарського питання. Крім того, було проаналізовано вплив міжнародних відносин між США та СРСР (а потім США і Україною) на функціонування і розвиток кримськотатарського національного руху у Америці.

Ключові слова: діаспора, кримськотатарське питання, рух солідарності, кримськотатарський національний рух, міжнародні відносини.

АННОТАЦИЯ

Сейдаметов Э. Х. Движение солидарности крымскотатарской диаспоры в США с борьбой соотечественников за возвращение на историческую родину (1960-е-начало 2000-х годов). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности: 07.00.02 - всемирная история. - Одесский национальный университет им. И. И. Мечникова, Одесса, 2007.

В диссертации на основании анализа большого комплекса источников и литературы исследуется движение солидарности крымскотатарской диаспоры в США с борьбой соотечественников за возвращение на историческую родину (1960-е-начало 2000-х годов). Для глубокого и комплексного понимания настоящего исследования автором анализируется природа крымскотатарской диаспоры, её генезис, связь и взаимодействие с феноменом крымскотатарского национального движения.

...