Історія символів Французької Республіки

Размещено на http://www.allbest.ru

Харченко Ольга Василівна

Історія символів Французької республіки

Кожна нація, виборюючи незалежність і розбудовуючи державу, обирає символи суверенітету - символи своєї єдності, честі й гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. У Франції, як у будь-якої іншої країни, є свої символи.

Франція, як європейська країна, багато в чому відрізняється від своїх сусідів. Про Європу говорять, що її основні кольори жовтий і сіро-зелений. Франція ж багатоколірна. У цій багатоколірності виділяються синій і червоний кольори. Це кольори її міст, домів, вулиць, потягів, машин, одягу. Це кольори її прапора. символ суверенітет франція герб прапор гімн

Прапор Франції є національною емблемою Франції відповідно до 2-ої статті французької конституції 1958 року. Він складається з трьох вертикальних смуг - синьої, білої і червоної - і має пропорції 2 до 3. Затверджений 20 травня 1794 р. Синій прапор використовувався ще з часів Хлодвіга I, першого франкського короля, і був пов'язаний з кольором святого Мартіна Турського, заступника Франції. Згідно легенди, святий поділився своїм плащем (синього кольору) з жебраком в Ам'єна, а Хлодвіг після прийняття християнства близько 498 року змінив на честь святого білий прапор на синій. Білий колір в період з 1638 по 1790 р. був кольором королівського прапора і деяких морських прапорів. З 1814 по 1830 р., він також був кольором стягів королівської армії. Білий колір символізує Францію і все те, що пов'язане з божественним порядком, з Богом (звідси і вибір цього кольору як основна емблема королівства - за офіційною доктриною влада короля мала божественне походження) [1, 56].

За часів правління Гуго Капета і його нащадків королі Франції мали червону орифламу на честь святого Діонісія, оскільки він був легендарним засновником абатства, яке з часів Дагоберта I було особливо шанобливе.

Нинішній герб Франції став символом Франції після 1953 року, хоча і не має правового статусу офіційного герба. Емблема складається з: пельти з головою лева і монограмою «RF», що означає Rйpublique Franзaise (Французька республіка); гілки оливи, що символізує мир; дубової гілки, що символізує мудрість; фасції, яка є символом правосуддя [2, 23].

Єдиного і визнаного всіма герба зараз у Франції немає. З римських часів існує обов'язкова частина офіційного герба - лікторський пучок, який після паризької комуни був оточений лавровим вінком, орденом почесного легіону, гілками оливи і дуба. У двадцяті роки XX ст. герб був дещо змінений, і є одним із символів Франції. Французи ж вважають національним символом Маріану - символічний жіночий образ, який уособлює Францію. Цей символ уявляє собою жінку, вбрану у фрігійський ковпак(символ свободи). Маріанна втілює Французьку республіку та її цінності: «Свобода, Рівність, Братерство». Вона є символом палкої, войовничої матері-батьківщини, яка водночас є мироносицею, годувальницею та захисницею своїх дітей-громадян. Символ швидко прижився серед прихильників республіки та простого люду. Ім'я «Маріанна» походить від сполучення двох імен: Марі (Marie, Марія) та Анн (Anne, Ганна), які були досить поширені у Франції в XVIII ст. Революціонери узяли його своїм символом для позначення зміни ладу в країні. За альтернативною версією, прототипом Маріанни була дівчина з Сігольсайму.

Перші зображення жінки, вбраної у фрігійський ковпак, як алегорії Свободи та Республіки, з'явилися під час Французької Революції. Вони різнилися в залежності від періодів, інтересів народу, не несли систематичної сукупності символів.

З початку ХХ ст. Маріанна також фігурує на предметах широкого вжитку - марках, монетах. Маріанна починає з'являтися у французьких меріях після 1877-го року, замінюючи бюсти Наполеона ІІІ [3, 98].

За Третьої Республіки бюсти Маріанни починають розповсюджуватись. В основному вони експонуються в меріях. Надавалась перевага образу "мудрої" Маріанни - фрігійський ковпак визнавався іноді занадто бунтівним і замінювався діадемою або короною - таким чином, Республіка помірна приходила на зміну Республіці революційній.

У ХХ ст. всі мерії забезпечуються бюстами Маріанни. Вона представлена в "очищеному" образі - вбрана традиційно у фрігійський ковпак, але не має при собі войовничих атрибутів.

У 1999-у році французький уряд прийняв логотип, на якому зображений білим кольором профіль Маріанни на фоні синього і червоного кольорів, утворюючи таким чином триколор, прапор Франції, який супроводжується девізом "Libertй - Йgalitй - Fraternitй" ("Свобода-Рівність-Братерство") з припискою "Французька Республіка". Він використовується всіма службами уряду (міністерства, секретаріати, префектури і т.д.).

Франція, напевно, одна з рідкісних країн, яка не вибирала як емблему якого-небудь дикого звіра, що символізує силу, гордість або жорстокість, такого, як лев, орел, ведмідь або пантера. Її емблема - галльський півень. Півень є для французів символом мужності і бійцівських якостей. По легенді, галли успішно розводили кури і півнів. Певну роль зіграло і те, що на латині слово півень (gallus) і само назва галлів (Gallus) омоніми [4, 64].

У XV столітті король Карл VIII вибрав зображення півня в якості однієї з емблем Франції. Цьому передувало значне суспільне сприйняття цієї птахи, підживлюване релігійними віруваннями. Галльський півень став символізувати провісника, який повинен пробудити тих, хто спить душею, хто лишається релігійно нестійким, наголошуючи про скорий прихід нового дня (месії). Крім того, символічно, півень був свідком зради Петра, тому зображення півня часто розміщували на вежах, щоб нагадати чоловікам слабкість їхню духовну. А самих півнів персоніфікували з атрибутом самого святого Петра, і до певної міри використовувалася, як релігійний символ, знак надії і віри.

Довгий час лілія була емблемою королів Франції ( фр. fleur de lys , дослівно "квітка лілії"). За французькою легендою, король франків Хлодвіг навернувся в 496 році в християнство, після чого ангел дав йому золоту лілію як знак очищення. В іншому варіанті легенди стверджується, що Хлодвіг взяв собі в якості емблеми лілію після того, як водяні лілії в Рейні підказали йому безпечне місце, де можна перейти річку вбрід, завдяки чому він здобув перемогу в битві [5, 154].

Часто розглядається як символ Діви Марії, лілія до кінця середніх віків стала у Франції емблемою королівської влади. Так, Людовік використовував його на своєму щиті, і вважають також, що французьке слово lys є скороченням від Louis.

Марсельєза стала національним гімном Франції 14 липня 1795. Ця військово-революційна пісня була написана в 1792 році після того, як Франція оголосила війну Австрії. Служачи в Страсбурзі , французький офіцер Руже де Ліль склав "Військову пісню Рейнської армії". Пісня миттєво завоювала любов і повагу. Швидко поширившись в республіканській армії, вона проникла до Марселя, а потім до Парижа. 24 листопада 1793 Конвент вибрав Марсельєзу в якості державного гімну Франції. Найвідоміша співачка, яка виконує "Марсельєзу" - Мірей Матьє.

Недарма Франція вважається одною з найбільш символічних світових держав. Свій прапор, девіз, герб та інші аналогічні естетичні атрибути, які мають дуже серйозне історичне обґрунтування та підкоряються основним геральдичним законам, є тут практично у кожного окремо взятого містечка, провінції, села, замку і навіть у деяких громадських організацій. Це країна, чиї численні різноманітні традиції славляться на весь світ своєю самобутністю і неординарністю. Франція - це країна, де історія матеріальної і духовної культури тісно переплетені [4, 56].

Література

1. Витвер И. А. История Франции / И. А. Витвер. - М. : Астрель, 1973. - 268 с.

2. Низовский А. Ю. Герб Франции / А. Ю. Низовский. - М. : Сфера, 2006. - 427  с.

3. Ильинская Н. В. Страны и народы / Н. В. Ильинская. - М. : Республика, 1988. - 256 с.

4. Лившиц Н. А. Символика Франции / Н. А. Лившиц. - М. : Вече, 2006 . - 98 с.

5. Родионова И. А. Легендарные символы / И. А. Родионова. - К. : Брама, 1998. - 276 с.

Размещено на Allbest.ru