Бібліографічний огляд публікацій з історії Київської Русі (IX – перша пол. XIV ст.) у фахових виданнях України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бібліографічний огляд публікацій з історії Київської Русі (IX - перша пол. XIV ст.) у фахових виданнях України

Н.А. Андріянова /м. Маріуполь/

На сьогоднішній день знання в області пошуку та аналізу інформації, а також управління інформаційними потоками набуває все більшої актуальності в сучасному суспільстві. Не лише у професійній діяльності, але і в особистому житті з кожним разом стає все менше питань, які вдається вирішити без пошуку інформації та її подальшого аналізу.

Аналітико-синтетична переробка інформації передбачає застосування інформаційного аналізу/синтезу під час створення вторинних (інформаційних) документів та інформаційно-пошукових систем. Вторинні документи, як результат аналітико-синтетичної переробки інформації первинних документів, є складовою пошуку інформації в умовах інформатизації суспільства, оскільки містять інформацію в стислому вигляді. Вторинні документи, функціонуючи в інформаційних виданнях, бібліотечних і бібліографічних каталогах і картотеках, банках даних тощо, забезпечують інформування користувачів про релевантні (потрібні їм) первинні документи [3].

Згортанню може підлягати будь-яка кількість джерел інформації. Результатом цього згортання є огляди. Але, слід зазначити, що тут також можлива різна глибина інформаційного аналізу. Так, наприклад, результатом макрозгортання кількості документів є бібліографічний огляд - зведена узагальнена характеристика декількох документів. У бібліографічному огляді наводиться узагальнений опис змісту елементів і формальних ознак, які характеризують оглядові джерела інформації, які подаються в співставленні один з одним. Призначення таких оглядів - орієнтація користувачів у документальних потоках.

Таким чином, розрізняють наступні огляди:

- бібліографічний огляд є зв'язною розповіддю про документи;

- реферативний огляд подає факти і концепції, викладені в документах;

- аналітичний огляд - це складна розповідь, у якій дається зведена характеристика певного питання, проблеми, теми.

Бібліографічний огляд завжди побудований у формі послідовної, внутрішньо організованої розповіді про твори друку. У такого виду посібниках літературно-оповідальний текст переважає над суто бібліографічним, описи творів подаються в літературному тексті, а допоміжний апарат зведено до мінімуму самих необхідних покажчиків (найчастіше це алфавітний покажчик творів, які включені до огляду) [8].

Для проведення роботи над оглядом були обрані два відомі в науковому світі видання - «Гілея: науковий вісник» та «Український історичний журнал».

Створення огляду з теми «Історія Київської Русі (IX-перша пол. XIV ст.)» є досить важливою роботою, на виконання якої потрібно багато часу, адже Київській Русі належить найвидатніше місце в історичному розвитку України. Багато вчених та науковців присвятили свої дослідження розгляду Київської Русі, через це їх наукові доробки публікують у вигляді не тільки підручників чи монографій, але й як статті у журналах та газетах. З кожним роком кількість публікацій в "Українському історичному журналі", присвячених Київській Русі, змінювалась. З 2009-го року зростала, у 2013-му знову пішла на спад. У "Гілеї" з 2008-го року кількість публікацій про Київську Русь зменшилась, а після 2009-го зросла, потім знову їх стало менше.

На сторінках видань описується відношення Київської Русі до різноманітних питань. У статті О.Ф. Варнашової, «Воєнно-філософські ідеї Київської Русі: герменевтичний аспект», розповідається про початковий період філософської історії України, коли вітчизняна наука пов'язує з часом існування Київської Русі, так як «саме в рамках києво-руської культури склався притаманний українській духовній традиції тип мислення» [2]. Особливий інтерес при цьому представляє історичний відрізок цього періоду, що починається з прийняття християнства, на базі якого надалі протікало розвиток української філософської думки. Відноситься до цього відрізку період, що охоплює XI-першу третину XII в., найбільш багатий джерелами, відбиває філософську думку того часу.

У загальному плані філософська думка Київської Русі характеризується як «своєрідний синкретично релігійно-філософсько-етичний комплекс, спрямований, насамперед на осмислення актуальних проблем тогочасного суспільного життя». Розкриття цього положення вимагає визначення та аналізу конкретних ідей і концепцій, що складали цей комплекс.

Фахові видання України, що аналізуються за період з 2008 по 2013 рр., містять статті, які висвітлюють найважливіші події, пов'язані з історією Київської Русі: публікація історія київський русь

- Арістов В.Ю. Проблема походження Русі в радянській історичній науці [1]. Серед ключових напрямків досліджень радянських істориків з давньоруського періоду була концептуальна розробка проблем місця Київської Русі в історії трьох східнослов'янських народів та етнічного утворення східних слов'ян в цей період. В історичну науку того часу ця концепція ввійшла під назвою “давньоруська народність”. Ґрунтовні і всеохоплюючі історіографічні дослідження процесу виникнення та формування даної теорії були відсутні в радянській науці. Відсутні вони і зараз. Практично залишаються не розкритими на історіографічному рівні такі питання, як: витоки даної концепції, хронологічний момент першого формулювання цієї проблеми, процес виникнення теорії в цілому.

- Котляр М.Ф. Початки Русі. Довкола 862-го року [6]. Розглядаються початкові етапи формування давньоруської державності. На думку автора, її корені сягають VI-VII ст. Із ІХ ст. про країну й державу Русь починають згадувати давньоруські та вітчизняні джерела. Відкидається думка, ніби початки Русі зводяться до 862 р. Державне об'єднання було створене навколо Києва у часи князювання Олега (882-912 рр.). Історики сходяться на думці, що походження Русі ховається у безодні століть, і це загалом відповідає дійсності. Попри більш, ніж двохсотлітні зусилля істориків та етнологів, залишаються неясними і роки виходу Русі на історичну арену в ІХ ст., і попередні часи розвитку східнослов'янської етнокультурної спільності (чи кількох спільностей), і обставини виникнення переддержавних утворень, не кажучи вже про жодні деталі чи подробиці, і, власне, саме створення державності.

Ще одна група наукових статей у фахових виданнях присвячена різноманітним поняттям і життєвим поглядам:

- Киричок О.Б. Структура і смисли метафори тіла у політичній лексиці Київської Русі [5]. Статтю присвячено елементам політично-філософських уявлень у «Слові о полку Ігоревім». Автор аналізує уявлення про владу та державу, які відобразились у тексті, що важливо для розуміння ідейного контексту, у межах якого зародилася філософсько-етична та політична думка періоду Київської Русі. Метою даної наукової розвідки є історико-філософське дослідження «Слова о полку Ігоревім» (далі «Слова...») з точки зору політично-філософських ідей, які, на наш погляд, досить чітко проступають із підґрунтя тексту через розмаїття його формальних ознак. Звісно, ці ідеї досить слабко рефлектувалися самим автором - вони були розчинені в тілі тодішньої культури, інтеріоризувалися людиною, витіснялися у сферу несвідомого, а далі, через літературну творчість, знову поверталися в культуру, інколи у збагаченому і модифікованому вигляді. Тому саме давньоруські літературні твори (де теоретична рефлексія практично відсутня, але присутній потужний пласт архаїчних міфів та несвідомих колективних уявлень) є особливо цінними для виявлення та аналізу тих констант, патернів, інваріантів, які визначали давньоруську свідомість. Для їх вилучення і дешифровки потрібні особливі методологічні процедури, однак саме така історико-філософська робота може дати адекватне уявлення не стільки про авторську суспільно-політичну позицію, скільки про її масовий варіант.

- Ричка М.Ф. Чи «в руку» сон? Світ сновидінь та їх сприйняття у Давній Русі [7]. У статті здійснено спробу осягнути зміст «пророчих», віщих, снів у пам'ятках писемності Давньої Русі. Мотив сновидіння був вельми поширеним літературним прийомом, за допомогою якого маскувалися політичні вподобання автора чи маркувалася бажана для нього перспектива розвитку тих чи інших подій. Сновидіння були, як уявляється, об'єктом щоденної перцепції давньоруських спільнот. Люди шукали і знаходили у снах натяк на прийдешнє. Літературна традиція змалювання і тлумачення сновидінь бере свій початок в античній літературі. У пам'ятках середньовічної словесності сни часто співвідносяться з переломними віхами у житті християнина - наверненням, спілкуванням із Богом і мучеництвом. Сни у середньовічній літературі мають характер насамперед божественних одкровень. Видіння відносяться до такого типу літературних текстів, створених із метою обнародувати пряме послання Господа, чи його святих або ангелів. Нічні марення в часи Київської Русі ототожнювали із втечею в уявне.

Київській Русі присвячена велика наукова література. Вітчизняна історіографія має ряд фундаментальних монографічних досліджень, у яких розгорнута широка панорама історичного розвитку однієї з найбільших держав середньовічної Європи [2].

Завдяки бібліографічному огляду з'являється можливість зробити більш широкий науковий аналіз публікацій з минулого України - історії Київської Русі (IX-перша пол. XIV ст.).

Література

1. Арістов В.Ю. Проблема походження Русі в радянській історичній науці 1930-40-х рр. / В.Ю. Арістов // Український історичний журнал - 2011. - Вип. 6 - С.172-178.

2. Варнашова О.Ф. Воєнно-філософські ідеї Київської Русі: герменевтичний аспект / О.Ф. Варнашова // Гілея. - 2009. - Вип. 18. - С. 74-88.

3. Власова Г.В. Аналітико-синтетична переробка інформації: навч. Посібник / Г. В. Власова, В.І. Лутовинова, Л.І. Титова. - К.: ДАКККіМ, 2006. - 291 с.

4. Городяненко В.Г.Аналіз документів: поняття, види, особливості застосування / В.Г. Городяненко - К.: Академія, 2008. - 228с.

5. Киричок О.Б. Структура і смисли метафори тіла у політичній лексиці Київської Русі / О.Б. Киричок // Гілея - 2012. - Вип. 56 (1) - С. 228-234.

6. Котляр М.Ф. Початки Русі. Довкола 862-го року / М.Ф. Котляр // Український історичний журнал - 2012. - Вип. 2 - С. 28-34.

7. Ричка М.Ф.Чи «в руку» сон? Світ сновидінь та їх сприйняття у Давній Русі / М.Ф. Ричка // Український історичний журнал. - 2010. - №3. - С. 142-149.

8. Толочко П.П. Київська Русь / П.П. Толочко. - К.: Абрис, 1996. -360с.

Размещено на Allbest.ru