Діяльність Спілки архівістів України у 1991-2008 роках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ЛНУ ім. І.Франка

Кафедра давньої історії України та архівознавства

Діяльність Спілки архівістів України у 1991-2008 роках

Виконав

студентка групи Іст-21

Гарасимів Соломія

Львів 2013

План

Вступ

1. Заснування САУ і перші роки діяльності

2. Другий з'їзд САУ

3. Третій з'їзд САУ

4. Засоби інформації САУ

5. Діяльність САУ у ХХІ столітті

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Спілку архівістів України (САУ) створено у 1991 р. як добровільну незалежну всеукраїнську громадську творчу організацію, що об'єднує архівістів, істориків, документознавців, інших громадян на основі спільних інтересів задля реалізації статутних завдань. Вона покликана сприяти розвитку архівної справи в Україні, задоволенню й захисту соціальних, наукових, творчих, національно-культурних та інших спільних інтересів її членів.

Виконуючи статутні завдання, Спілка веде видавничу, виставкову та міжнародну діяльність, підтримує тісні творчі контакти з об'єднаннями істориків-архівістів Росії, Білорусі, Польщі, Угорщини, Канади, Румунії, прагне до взаємовигідного спілкування та участі в розробці спільних проектів.

Щорічно відбуваються робочі зустрічі представників САУ з іноземними колегами. Серед найбільш резонансних результатів міжнародної співпраці Спілки слід відзначити: отримання Держархівом Хмельницької області двох грантів посла США в Україні для ліквідації наслідків пожежі у Кам'янець-Подільському архіві та проведення міжнародного семінару-практикуму за участі українських, американських та польських фахівців-реставраторів (2004, 2005 рр.), доповідь заступника Голови САУ на Міжнародному конгресі архівів у Відні (2004 р.), першу українсько-угорську Міжнародну конференцію архівістів "Актуальні проблеми створення довідкового апарату архівів та дослідження архівної україніки й архівної гунгаріки" (м. Ужгород, Закарпатська область; 2005 р.), участь делегації українських архівістів у роботі XVI Міжнародного конгресу архівів "Архіви, управління та розвиток: відображення майбутнього суспільства" (м. Куала-Лумпур, Малайзія; 2008 р.), що стала можливою за підтримки Державного комітету архівів України.

Впродовж своєї діяльності Спілка архівістів Укрїни створила широку мережу менших організацій, що займалися розробками в галузі архівної справи.

1. Заснування САУ і перші роки діяльності

Під кінець 80-х років в українському суспільстві відбуваються несподівані і непослідовні події. Поширення набувають ідеї «перебудови», «демократизації». Все помітніше розхитується монополіє однієї влади. Одним з важливих проявів цього є поява численних громадських організацій. Незворотні процеси відбувалися і в архівній справі України(на той час ще СРСР). Вони характеризуються наданням доступу до численних архівних джерел, початком масового розсекречення документів, що значною мірою забезпечило оприлюдненню важливої інформацію, яка приховувалася від людей в попередні роки. архівіст історик документознавець

Якщо поглянути з іншого боку, то видно, що в розвитку національної архівної справи проходило не все так гладко. Основною причиною цього було неусвідомлення значущості архівних документів, які є символом минулого, які мали важливе значення для майбутнього. До архівів ставилися як до другорядних об'єктів. Кваліфіковані архівісти розуміли усю трагедію, яка відбувалася. Це спонукало їх об'єднатися для блага спільної справи. З цією метою створюються організації, які б забезпечували вивчення архівних документів та їх зберігання. У жовтні 1989 р. засновується Українське відділення міжнародного фонду слов'янської писемності і слов'янських культур. Наприкінці грудня того ж року при Головархіві СРСР створюється громадська рада з архівної справи. 22 січня 1990 р. засновується Міжнародний університет українознавства. Загалом на початок 90-х рр. припадають масові виступи архівних працівників, з метою збільшення заробітної плати. Це яскраво показує ставлення до їхньої праці і до архівної справи зокрема.

В таких умовах появляється мова про створення однієї спільної організації, яка б забезпечила розвиток архівної справи. Плани про створення такої організації були в Києві і далі передалися до Харкова, Луцька, Сімферополя і т.д..

Процеси, які відбувалися в великій державі підірвали спроможність Головархіву СРСР професійно виконувати свої функції. На квітневій підсумковій нараді у Москві було видно всю неспроможність адекватно оцінювати ситуацію , що відбувалася в архівній справі. На ці й же нараді порушувалися питання про підготовку проекту нового архівного закону, про створення товариства архівістів. Варто зазначити, що з перших кроків ініціатори руху за створення архівної громадської організації діяли у повному взаєморозумінні з керівництвом Головархіву СРСР. Воно підтримувало усі дії і не втручалося у рішення ініціаторів створення архівної громадської організації.

Разом з тим з Москви надходили пропозиції про створення осередку союзного товариства, визначити представників на установчий з'їзд. Громадські організації архівістів були повідомлені про задум створити республіканську громадську організацію архівістів. Їм пропонувалося обдумати цю пропозицію і в разі згоди, вибрати по одному представнику підготовчого комітету. Далеко не всі відгукнулися на цю пропозицію. Але все ж протягом травня-червня такий комітет був сформований. До нього входило 17 осіб там були представники не лише державних архівів, а й академічних установ. Перша зустріч відбулася в червні 1990 р. вона мала інформаційно-представницький характер. Більш змістовнішою стало друге засідання, що відбулося 11-12 липня , на якому з промовою про історію виникнення ідеї архівного товариства, формування підготовчого комітету, першу його роботу. Була ухвалена пропозиціє розіслати статут товариства та пропаганди ідей товариства по міських архівах з метою отримання пропозицій щодо покращення роботи товариства. Відкритим залишилося питання про межі функціонування даного товариства. За приклад для створення власного статуту було взято статути схожих організацій, зокрема Міжнародної організації україністів, Українського відділення Міжнародного фонду слов'янської писемності та слов'янських культур.

Зі створення власного правового статуту пов'язані деякі драматичні події у Москві. В середині травня 1990 р. на адресу Головархіву УРСР надійшла телеграма від московського керівництва, в якій йшлося про роботу щодо створення товариства радянських архівістів. Процеси, що відбувалися всередині архівного середовища в центрі Радянського союзу, негативно вплинули на рішення верхівки щодо створення архівного товариства. Для вирішення цього питання необхідно було скликати спеціальний з'їзд, на якому йшла тривала дискусія з питань створення громадської організації, яка б займалася архівними справами. Цей з'їзд не вирішив основного питання - створення правового статуту нової організації. Новий з'їзд був запланований на листопад 1990р. були утворені робочі групи по підготовці проекту статуту, звернення до громадськості.

Важливим кроком була підготовка питання на розгляд колегії Головархіву про надання допомоги комітету. 16 серпня 1990р. колегія ухвалила рішення про допомогу і дала згоду на включення Головархіву до складу фундаторів Спілки і доручила керівникам установ системи надати конкретну допомогу у підготовці установчого з'їзду.

Наступне засідання підготовчого комітету відбулося 20 вересня. На ньому розглядалися питання про майбутню організацію і про включення її до складу Товариства архівістів СРСР. Розглянули і в цілому схвалили першу редакцію проекту статуту майбутньої спілки. Визначилися із нормами представництва на з'їзді і порядком обрання делегатів. Було створено робочі групи для підготовки доповіді і для проведення анкетування потенційних членів Спілки.

Оскільки дата установчого з'їзду співпадала зі з'їздом у Москві, було вирішено перенести його на початок наступного року. Це давало додаткових декілька місяців для підготовки цього з'їзду і розробку анкет для його учасників.

Завдяки відповідальній роботі учасників підготовчої колегії, зокрема Петрова Е.А. було виготовлено 700 примірників анкети. У жовтні-листопаді вибірковим анкетуванням були охоплені потенційні члени майбутньої спілки у ЦДАЖР і ЦДІА УРСР у м. Києві, Житомирській , Закарпатській, Київській,, Кіровоградській, Миколаївській , Одеській, Сумській, Харківській, Черкаській, Чернівецькій і в Чернігівській областях - там , де вже були прихильники майбутнього товариства. Протягом листопада-грудня підготовчий комітет отримав 630 заповнених анкет.

Ця акція виявилася дуже корисною як у плані пропаганди серед архівних верств ідей консолідації. Це дало можливість зробити уточнення у проекті статуту і відповідно скоригувати роз'яснювальну роботу та підготуватися до дискусії на з'їзді. Стало очевидним , що ідея створення Спілки знайшла багато прихильників. 14 листопада у Москві відбувся установчий з'їзд Товариства архівістів СРСР. На якому взяла участь представницька делегація архівістів України.

На цьому з'їзді виступив як голова підготовчого комітету Спілки архівістів України Костянтин Новохватський. Він виголосив промову про необхідність консолідації і об'єднання архівістів союзних республік. Основою цього архівного союзу повинні були стати республіканські товариства.

На майбутній установчий з'їзд товариства виносилось питання про підпорядкування Спілки архівістів України Товариству архівістів СРСР.

На Установчому з'їзді , що відбувся 5 березня 1991 р. У м. Києві головою правління було обрано доктора історичних наук, професора С.В.Кульчицького.

У жовтні 1991 р. започатковано видання інформаційного бюлетеня "Вісник САУ", який у 1999 р. перетворено на науково-популярний часопис "Архівіст: Вісник САУ" (відп. редактор - д.і.н., проф. І.Б. Матяш).

Спілка створила професійний клуб творчих зустрічей "Архівна світлиця". Почалося формування колекції САУ у фондах Науково-довідкової бібліотеки центральних державних архівів.

Серед завдань САУ - участь у наукових дослідженнях у галузі архівної справи, вивчення різних аспектів фахової діяльності архівістів; поліпшення професійної освіти, підвищення кваліфікації працівників архівів, поширення знань про роль і значення архівної справи.

2. Другий з'їзд САУ

Другий з'їзд Спілки архівістів України відбувся 17 березня 1995 р. На ньому серйозно порушувалися питання про майбутню долю громадської організації архівістів, можливість і доцільність її існування, оскільки вона не виправдовувала тих сподівань, які на неї покладалися при заснуванні.

Але все ж таки за час між першим і другим з'їздом однозначно підтверджено доцільність і корисність існування Спілки. Перед нею було поставлено нові реальніші завдання.

Згідно з рішенням другого з'їзду на пленумі , що відбувся у серпні 1995 р. в Одесі, було затверджено план дій САУ на наступні роки. Цей план тоді ж був надісланий членам правління і місцевим осередкам. Цим планом передбачалися заходи по основних статутних напрямах діяльності: сприяння розвитку архівної справи, соціально-правовий захист архівістів, піднесення їх соціального статусу, задоволення наукових інтересів спілки, сприяння їх міжнародних зв'язків.

У попередні роки діяльності Спілка ставила за мету взяти участь у розробці архівного закону і всіляко сприяти його прийняттю і пропаганді. Після другого з'їзду завдання САУ полягало в тому, щоб забезпечити реалізацію якомога більшого числа норм закону.

Члени Правління і Ради брали безпосередню участь у розробці проекту Держпрограми розвитку архівної справи , що передбачалося при прийняті архівного закону. На жаль, через відсутність коштів у бюджеті для реалізації передбачених заходів розроблений проект було відкликано урядом із Верховної Ради.

За ініціативи Спілки Головархівом за участі вищих навчальних закладів, що готують архівістів, восени 1995 р. було проведено «Круглий стіл підготовки і перепідготовки архівних кадрів ». Спілці вдалося відновити вузівську спеціальність «архівознавство». Інституту було доручено готувати спеціальну програму по кадрах .

Два члени Правління В.П.Ляхоцький і К.Є. Новохватський брали участь у розробленні і впровадженні в архівній системі відомчих відзнак Головархіву. На прохання Спілки, у положеннях про ці відзнаки зазначено, що нагородження ними може відбуватися також за поданням САУ. Почесними грамотами і вітальними листівками Головархіву було відзначено велику групу працівників галузі , ветеранів архівної справи і науковців, які сприяють розвитку архівної справи.

Спілка архівістів України планувала створення спеціального нагрудного знаку Нестора Літописця за заслуги в архівній справі. Але для виготовлення ескізу і створення самих знаків були необхідні великі кошти, якими не володів Головархів.

У напрямку соціального захисту архівістів передбачалося скласти спеціальну програму дій Спілки. Але з наявними мізерними можливостями вести мову про таку програму на рівні Спілки було неможливо. Неодноразово Спілка Архівістів України зверталася до вищих державних органів за підтримкою статусів працівників центральних архівів. Неодноразово владним структурам доводилися згубні наслідки систематичних скорочень працівників архівних установ.

Говорячи про соціальний статус архівіста, про престиж архівної справи в суспільстві, не можна обминути питання про встановлення Дня працівників архівних установ. З прийняттям архівного закону з'явилася конкретна дата , до якої могло б бути приурочене святкування. Тому,указ президента від 30 жовтня 1998р. Спілка прийняла як і свою перемогу.

Однією з найвищих форм діяльності САУ у науковому напрямі була участь у організації і проведені наукових конференцій. Це насамперед 3 загальноукраїнські конференції: «Актуальні проблеми розвитку архівної справи в Україні»(1995р.), «Українське архівознавство: історія, сучасний стан та перспективи»(1996р.), «Архівна та бібліотечна справа в Україні доби визвольних змагань(1917-1921рр.)» (1997р.)

Спілка брала активну участь у організації спеціальних наукових читаннях, присвячених сторіччю від дня народження одного з організаторів архівної справи в Україні С.Д. Пількевича.

Архівісти Спілки здійснювали або брали участь у здійснені інших акцій. Так , у червні 1998р., САУ сприяла презентації в Києві праць відомого французького дослідника Даніеля Бовуа , присвячених історії України. Слід згадати, що спілчани сприяли виконанню низки тематичних і генеалогічних запитів за документами вітчизняних і зарубіжних архівів.

У взаємодії Спілки з іншими організаціями, розробленню спільних проектів є як певні здобутки, так , очевидно , і не використані ще можливості. Від самого початку розроблення й реалізації спілчани беруть участь у державні програмі «Архівна україніка».

Великих успіхів досягла САУ у встановленні і розвитку дружніх контактів та професійного співробітництва з архівними асоціаціями і товариствами сусідніх країн. Стосунки з білоруськими і російськими колегами здійснюються на основі протоколу про взаємодію, підписаного САУ з цими товариствами під час Київської зустрічі керівників національних архівних служб країн СНД.

З товариств країн далекого зарубіжжя найбільш активні і плідні відносини у Спілки, склалися з Товариством угорських архівістів. У 1998 р. у результаті таких контактів і дворічних переговорів у м. Гардоні було підписано угоду про співробітництво між професійними організаціями двох країн. Першим результатом такої угоди став обмін архівознавчою літературою і сприяння у взаємній публікації архівознавчих виданнях колег з сусідньої країни.

Появлялися ділові відносини САУ з Асоціацією польських архівістів , що дало плідний результат і виразилося у обміні інформацією та співпрацю архівістів у своїй науковій діяльності.

За роки діяльності САУ склалися дружні стосунки з державними архівними установами, особливо з Головним архівним управлінням. Частина з них виступила свого часу засновниками спілки, більшість із решти стали колективними членами, які в міру своїх можливостей допомагали спілці.

3. Третій з'їзд САУ

Третій з'їзд Спілки Архівістів України відбувся 4 лютого 1999 р. у роботі взяли участь 66 делегатів від місцевих осередків спілки. На цьому зібранні було обговорено питання про досягнення САУ, що покращили стан архівної справи в Україні, а також проблеми, які слід вирішити у найближчому майбутньому.

У ході дискусії, що відбулася навколо порушених питань , на з'їзді виступили В.В. Резнікова (Харківське обласне відділення САУ), М.В.Делеган (Закарпатське обласне відділення), К.П. Мицан (Івано-Франківське обласне відділення), С.І. Кононенко (Черкаське обласне відділення) , О.Я. Мацюк (директор ЦДА України) та ін. У виступі було наведено конкретні приклади роботи членів спілки на місцях. З привітанням від польських архівістів до делегатів з'їзду звернувся президент асоціації польських архівістів Владислав Стемпняк, а генеральний секретар Асоціації Збігнев Пустула поділився досвідом діяльності польських архівістів.

З'їзд прийняв зміни до Статуту спілки , присвоїв звання почесних членів активним діячам у сфері архівної справи, затвердив звіт контрольно-ревізійної комісії. Обрано новий склад керівних органів Спілки. Головою правління САУ було обрано Б.В. Іваненко, заступником голови І.Б. Матяш. З'їзд прийняв резолюцію.

Основними завданнями, які поставила собі САУ на резолюції Третього з'їзду, були :

· участь у внесенні змін і доповнень до Закону України «Про архівний фонд і архівні установи» та розроблення підзаконних актів;

· зміцнення міжнародних зв'язків у галузі архівної справи, обмін досвідом архівістів різних країн, участь у міжнародних програмах і проектах задля популяризації архівної справи України поза її межами;

· сприяння розвитку теоретичних досліджень у галузі архівної справи, підвищенню престижу діяльності архівістів;

· участь у розроблені стандарту архівної освіти та принципів організації післядипломної освіти;

· концептуальну переорієнтацію друкованого органу САУ;

· участь у проведенні дня архівіста;

· розроблення проекту нагрудного знака САУ;

З'їзд констатував, що в сучасних економічних умовах єдиним засобом фінансування діяльності САУ є внески колективних членів - архівних установ України та добровільні пожертви індивідуальних осіб.

З'їзд доручив новообраній раді і правлінню реалізувати основні засади діяльності САУ, зміцнювати міжгалузеві та міжнародні зв'язки української архівістики та захищати інтереси архівістів у державних та громадських органах.

Впродовж 1999-2000 рр. діяльність САУ підпорядковувалась основному завданню - налагодити послідовну діяльність у всіх сферах архівного життя , не залишаючи поза увагою наукових аспектів і питань соціального захисту архівістів , удосконалювати методи і форми роботи Спілки відповідно до вимог часу . відповідно до рішень ІІІ з'їзду САУ було створено такі секції : 1) організаційно-правових питань 2) видавничу 3)зовнішніх питань 4)соціального захисту архівістів.

Важливим напрямом діяльності правління САУ став аналіз кадрового складу архівних установ, робота з молодими спеціалістами. Виходячи з необхідності підвищення престижу роботи архівіста, ширшого залучення молоді та розроблення пріоритетних тем архівознавства, вивчення історії архівної справи, розширення діапазону використання архівної інформації САУ за підтримки Державного комітету архівів України, Українського біографічного товариства , кафедри архівознавства і спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету ім. Т.Шевченка 21-22 вересня 1999р. у Києві провела конференцію молодих дослідників на тему «Архів і людина».

З метою популяризації архівної справи Правління САУ організувало професійний клуб творчих зустрічей «Архівна світлиця». Перше його засідання, присвячене зустрічі з членами експедиції Міністерства з питань надзвичайних ситуацій з питань врятування і збереження історико-культурної спадщини потерпілих від аварій на ЧАЕС районів Полісся, відбулося 10 червня 1999р.

САУ проводила конференції в іноземних університетах. Одна з таких конференцій відбулася 5- 6 жовтня 2000 р. в Тюбінгенському університеті (Німеччина). Тема конференції «Досвід війни у Східній Європі». Основне завдання конференції полягало у розкритті різних форм досвіду війни, насамперед, за допомогою спогадів , щоденників, листів та інших видів особистих свідчень представників різних суспільних, етнічних та релігійних груп, тобто «знизу», а не з точки зору правлячих кіл чи військових.

Робота конференції проводилася в секціях: а)досвід війни і формування нації: Перша світова війна; б)досвід насильства та подолання наслідків війни у міжвоєнні роки; в)погляд згори - люди в умовах окупації та окупанти в період Другої світової війни.

4. Засоби інформації САУ

Про свою діяльність САУ активно повідомляє суспільство завдяки засобам масової інформації. Київська преса і радіомовлення систематично інформують про найзнаменитіші події з діяльності Спілки архівістів України.

Одразу після ІІІ з'їзду Спілки по радіостанції «Голос Києва» в авторській передачі журналіста Віктора Ісакова «Варіації на міські теми» пролунала оперативна інформація про цю подію. Відтоді висвітлення діяльності САУ на київському радіо впродовж 1999р. стало систематичним. В одній з передач до 90-річчя ветерана архівної справи і Держархіву Києва М.А.Климася вказувалося на можливість надання Спілкою допомоги по опрацюванню її творчої спадщини.

Дуже часто ведучі радіопрограм запрошували у студію представників САУ. Вони розповідали про діяльність спілки , про плани, які вдалося реалізувати і про майбутню програму, яка буде виконана в найближчий час.

Про роботу ІІІ з'їзду і його найголовніші рішення була видана стаття Анатолія Івахненка в газеті «Київський будівельник». В цій газеті видавались звіти про найголовніші успіхи САУ.

5. Діяльність САУ у ХХІ столітті

Нове століття відкрило нові можливості до реалізації планів САУ. В першу чергу було заплановано реалізацію проекту прийнятого на ІІІ з'їзді Спілки. Це реалізовувалося завдяки залученню у свої ряди більшої кількості учасників, які ставили собі за мету покращення стану архівної справи в Україні. Міжнародна співпраця надавала широкі можливості у реалізації програм. Відбувався обмін інформацією та працівниками.

28 березня - 5 квітня 2005 р. делегація українських архівістів відвідала Угорщину з метою вивчення досвіду роботи угорських архівів та підписання угоди про співпрацю між професійними організаціями архівістів двох країн. Спілка архівістів Угорщини забезпечила цікаву наукову й фахову програму для українських колег. 29 березня 2005 р. - Генеральний директор Спілки архівістів Угорщини, доктор Ласло Сьогі ознайомив гостей з фондами архіву та бібліотеки Будапештського університету, які працюють за його керівництвом. 30 березня 2005 р. - Українські архівісти знайомилися з роботою Угорського національного архіву та Міського архіву м. Будапешта.

31 березня-1 квітня 2005 р. - Відбулося виїзне засідання до м. Самботхей, де вивчався досвід роботи обласного архіву, який зберігає архівні документи від 12 століття, та районного архіву м. Кьосігі, а також монастирського архіву, де зберігаються, крім документів, першодруки Біблії.
А вже 4 квітня 2005 р.в приміщенні Посольства України в Угорській республіці в присутності Надзвичайного і Повноважного Посла України в Угорській республіці Юрія Мушки відбулося підписання Угоди про співробітництво між Спілкою архівістів України та Спілкою архівістів Угорщини. Угода передбачає поглиблення співпраці між професійними спілками, взаємне сприяння у вивченні україніки в угорських архівах та хунгаріки в українських архівах, щорічний обмін делегаціями архівістів, проведення спільних наукових конференцій та ін. Керівник Спілки угорських архівістів др. Ласло Сьогі передав представникам України копії архівних документів, які відображають процес створення українських кафедр в Будапешті в 1918 - 1919 рр.

Із 2-9 квітня 2006 р.відповідно до угоди між Спілкою архівістів України і Спілкою архівістів Угорщини делегація українських архівістів вдруге відвідала Республіку Угорщина для робочої зустрічі з метою вивчення досвіду роботи угорських архівів та визначення конкретних шляхів співпраці.

Упродовж терміну візиту відбувся ряд робочих зустрічей, як з угорськими архівістами, так і з керівництвом української громади в Угорщині. Згідно з програмою робочої зустрічі, 4 квітня українська делегація відвідала Міський архів м. Будапешта, будівля якого є однією з найкращих у Європі.

18-20 квітня 2006 р.На запрошення Російського товариства істориків-архівістів (РТІА) Перший заступник Голови Правління САУ І. Б. Матяш 18 квітня взяла участь у V з'їзді РТІА т а 19-20 квітня - у Всеросійській науково-практичній конференції "Архивоведение и архивное дело в России

(1991-2005гг.)».
Згідно з порядком денним з'їзду, делегати заслухали звітну доповідь Голови Правління РТІА, академіка РАН А. О. Чубар'яна про роботу Товариства з лютого 2001 р. по квітень 2006 р. та звітну доповідь голови Контрольно-ревізійної комісії, к. і. н. Н. І. Хіміної. Делегати обрали новий склад Центральної ради РТІА. Керівником РТІА було одноголосно обрано академіка РАН В. С. Мясникова. 18 квітня у присутності керівництва Федерального архівного агентства Російської Федерації і зарубіжних делегацій І. Б. Матяш та Перший заступник Голови Центральної Ради РТІА М. В. Стьоганцев підписали угоду про співпрацю між САУ та РТІА.

Висновок

Отже, Спілка архівістів України була створена з метою організації і виведення на міжнародний рівень архівної справи в України. Завдяки своїй дослідницькій роботі САУ досягла значних результатів у популяризації своєї справи. Було створено широку мережу архівних організацій, що разом із САУ займалися дослідженням архівної справи. Свої здобутки у цій галузі Спілка публікувала у періодичних виданнях, зокрема у газеті «Голос Києва» , а також передачі на радіо, в яких лунали новини від учасників Спілки, що були запрошені на прямий ефір. САУ розгорнула міжнародну діяльність. Практика міжнародної архівної співпраці сприяє ефективному обміну досвідом, зокрема, з таких важливих для всієї світової архівної спільноти питань як інформатизація галузі, формування баз даних, захист державних інтересів у галузі використання ретроспективної інформації, підготовка архівних довідників та наукових видань. Спільні проекти з іноземними колегами допомагають виявляти та поповнювати фонди українських держархівів документами зарубіжної україніки, - документами, що з об'єктивних причин історичного розвитку України опинилися на території інших держав. Таким чином копії унікальних документів стають доступними для української громадськості. Зі свого боку, українські архівісти також сприяють виявленню в українських архівах документів зарубіжної полоніки, гунгаріки, росіки тощо. Активно працюють окремі регіональні осередки САУ. Так, за участі членів місцевого осередку Спілки у Закарпатській області підготовлено та видано перший в Україні збірник архівних документів про Карпатську Україну (2009 р.), за рахунок румунської сторони українською та румунською мовами видано Перелік фондів Державного архіву Закарпатської області (2004 р.). У рамках домовленостей Рівненської обласної організації Спілки архівістів України з Генеральним консульством Польщі у Львові видано друком науковий збірник "Волинь історична" (2007 р.), наразі готується наступний випуск видання.

Список використаної літератури

1. Новохватський К. Так починалася Спілка//Архівіст: вісник САУ.-№1(4).-1999.- С.11-18

2 .Кульчицький С.Спілка між другим і третім з'їздом// Архівіст: вісник САУ.-1999.-№1(4).-С.19-26

3. Христова Н. З життя Спілки архівістів України// Архівіст: вісник САУ.-1999.- №1(4) .-С.26-28

4. Матяш І.»Архівні дні»-99 в Угорщині// Архівіст: вісник САУ.-1999.-№1(4) С.28-29

5.Карамаш С.Діяльність САУ у засобах масової інформації// Архівіст: вісник САУ.-1999.-№1(4).-С.32-33

6.Матяш І. Архівознавчі читання// Архівіст: вісник САУ.-1999.-№1(4).-

С.33-34

7.Прись Т.Третій з'їзд САУ:нові завдання,перспективи,реалії// Архівіст: вісник САУ.-1999.-№1(4).-С.6-8

8.Іваненко Б. САУ в 1999-2000рр// Архівіст: вісник САУ.-2000.-№2(5).-С.5-9

9. http://www.archives.gov.ua/ArchUnion/#region - Офіційний веб-портал Державної архівної служби України

Размещено на Allbest.ru