Промислова революція в Англії та її значення

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Промислова революція -- процес переходу від аграрної економіки, для якої характерні ручна праця і ремісниче виробництво, до індустріального суспільства з переважанням машинного виробництва. Процес починається в Англії у 1740-1780-х роках і тільки потім поширюється на інші країни Європи та США. Сам термін з'явився значно пізніше і став широко вживаним лише з останніх десятиліть XIX століття.

Промисловій революції передувало багато умов, значних відкриттів і досягнень в аграрній сфері, в техніці, машинобудуванні, економіці. До середини XVIII століття в Англії зійшлись воєдино відразу кілька факторів: багатство природних ресурсів, вільні капітали, бажання і вміння вкладати гроші в ту сферу економіки, яка здавалась більш вигідною, і масовий попит на промислову продукцію, який забезпечує і зростання цін на неї, і ринок збуту.

Промислова революція докорінно змінила сутність виробництва, її масовість, доступність, економічну вигоду та умови праці людей.

1. Передумови й початок промислової революції

Наприкінці XVIII ст. в Англії розпочалася промислова революція (промисловий переворот), тобто швидкий розвиток промисловості, що являв собою перехід від мануфактурного виробництва до фабричного, від ручної праці до машинної. Передумови її визрівали давно. Першою стала аграрна революція (аграрний переворот), яка розпочалась у XVI ст.

Аграрна революція.

Аграрна революція -- це перехід від натурального до товарного виробництва в сільському господарстві, ліквідація дрібних селянських господарств і зосередження землі в руках великих землевласників, великих орендарів; запровадження найманої праці.

Внаслідок аграрної революції прискореними темпами розвивалося високотоварне, базоване на фермерській основі, сільське господарство. Англійські фермери інтенсивно господарювали, поліпшуючи агротехніку і агрокультуру. Поширилася сівозмінна система, травосіяння. Широко застосовували парові плуги, машини, дренажні роботи, використовували мінеральні добрива. Аграрні зрушення сприяли вивільненню великої кількості людей і створили резерв єдиного національного ринку, який стимулював розвиток господарства в цілому.

Аграрна революція забезпечила промисловість дешевою робочою силою та необхідною сировиною.

Зміни в техніці та промисловості.

Другою необхідною передумовою промислової революції стали зміни в техніці. Мануфактурне виробництво, яке базувалося на ручній праці та поділі на окремі прості операції, наштовхнуло робітників і майстрів на думку, що руку людини можна замінити якимось пристроєм, машиною.

Винайдення робочого механізму, себто тієї частини машини, яка безпосередньо обробляє сировину, замінюючи руку людини, стало початком промислової революції в Англії.

Важливим фактором промислового перевороту був вихід на якісно новий технічний рівень англійської бавовняної промисловості, що забезпечувався поступовим впровадженням у текстильне виробництво нових машин і механізмів.

Найважливішим винаходом, який став поштовхом до промислового перевороту, було вдосконалення ткацького верстата. Джон Кей, який працював ткачем, а згодом механіком, винайшов 1733 р. ткацький човник. Це дало змогу виготовляти тканину ширшого розміру, вдвічі зросла продуктивність праці, тобто роботу двох ткачів почав виконувати один.

Із прискоренням виробництва тканин виникла проблема нестачі пряжі. Процес прядіння потребував удосконалення; технологічний прорив здійснив ткач і тесля Джеймс Харгрівс. Створена ним прядка “Дженні” являла собою механізм, що забезпечував одночасне витягування і скручування нитки. Продуктивність праці прядильника зросла у 18--20 разів. У 1784 р. Едмунд Картрайт винайшов принципово новий ткацький верстат, який підвищив продуктивність у 40 разів.

Одначе всі ці пристрої приводила в дію мускульна сила людини, що гальмувало подальше зростання продуктивності праці. У 1771 р. Підприємець Річард Аркрайт заснував підприємство, де прядильні машини рухалися за допомогою водяного колеса. Це була вже не мануфактура, а перша в історії фабрика -- промислове підприємство, де основні операції здійснює система машин. На фабриці Аркрайта було встановлено декілька тисяч верстатів і працювали 300 робітників. Через 20 років подібних фабрик в Англії налічувалося 150. А втім, фабрики не могли витіснити мануфактури, оскільки були прив'язані до зручних місць на річках. Потрібен був універсальний двигун. Таким двигуном стала парова машина, створена Джеймсом Уаттом. Паровий двигун більш як на століття став основним двигуном.

Застосування машин прискорило розвиток металургії, вугільної промисловості. Виникло машинобудування, основу якого становили винахід і широке застосування токарного верстата та свердлильної машини. Зростання промислового виробництва зумовило появу нових досконаліших та швидкісніших транспортних засобів.

Наявність парової машини зробила можливим її застосування на залізничному і морському транспорті. У 1812 в Англії пущено пароплав на р. Клайд. У той же час розпочалися експерименти на залізницях. Р. Тревтик збудував декілька моделей парових повозок. Продовжив його пошуки Дж. Стефенсон, який створив самохідну паросилову установку на основі стаціонарної парової машини. Локомотив Стефенсона у 1829 пройшов перші випробування і розвивав швидкість 22 км/год. Згодом цей показник був збільшений до 48 км/год. У 1831 році була збудована перша в Англії та світі залізниця, яка з'єднала Манчестер і Ліверпуль та мала велике господарське значення.

Будівництво залізниць викликало докорінні зміни в економіці Англії, створивши стабільні комунікації між різними районами та галузями промисловості.

Економічні передумови.

Зовнішньоекономічні передумови промислового перевороту в Англії полягали у безоглядному пограбуванні колоній. На кінець XVIII ст. Англія перетворилася у найбільшу морську і колоніальну державу світу. Величезні прибутки, які забезпечувалися пануванням у світовій торгівлі, використанням незліченних багатств Північної Америки, Індії та інших колоніальних володінь, вкладалися в англійську промисловість. Постійний попит в Європі на англійські вироби, викликаний безперервними війнами, забезпечував їм ринок збуту і теж сприяв здійсненню промислового перевороту.

Надзвичайно сприятливими для промислового перевороту було географічне розташування Великобританії та природноекономічні умови країни -- водні комунікації, зручні гавані, великі поклади залізної руди та вугілля, наявність сировини для текстильної промисловості.

Промисловий переворот змінив економічну географію Англії. Виникли нові промислові райони, які спеціалізувалися на виробництві окремих видів товарів і продуктів. Значно зросли обсяги промислового виробництва. На середину XIX ст. Англія перетворилася у "майстерню" світу, виробляючи близько половини світової промислової продукції, і зайняла виняткове становище в світовому господарстві й міжнародній політиці.

2. Наслідки промислової революції

У результаті революції сформувався політичний устрій нової Англії. Промислова революція, що розпочалася пізніше, сприяла, у свою чергу, формуванню нової економіки й суспільної структури. В економіці головну роль почала відігравати фабрично-заводська промисловість. Продукція, що виготовлялася на фабриках і заводах, завдяки використанню машин стала дешевою, що спричинило поступове витіснення з ринку виробів ремісників і мануфактур. Мінявся й характер англійської торгівлі: до країни завозили дедалі більше необхідної сировини, а за межі Англії вивозили дешеві фабричні товари.

Величезні зміни відбулись у соціальній структурі суспільства: старі соціальні верстви (феодали й селяни) поступилися місцем підприємцям і найманим робітникам.

Кількість підприємців постійно зростала і перевищила чисельність старих землевласників. Нові підприємці, або буржуазія, уособлювали нову, промислову, Англію. Вони володіли фабриками та заводами, знали ринки і вміло пристосовувалися до мінливого попиту споживачів. Для переважної більшості підприємців головним мірилом успішної діяльності ставав зиск. Без цього, звісна річ, жодне виробництво розвиватися не могло, тому з появою з суспільстві підприємців і найманих робітників почалася боротьба, спричинена конфліктом інтересів: або інтереси підприємця і розвитку виробництва, або інтереси найманого робітника і збільшення оплати його праці, соціальні гарантії.

Запровадження машинного виробництва викликало зниження заробітної плати та звільнення частини робітників. Робочий день тривав 14--18 годин. Активно використовувалася праця жінок і дітей, яким платили вдвічі або втричі менше, ніж чоловікам. Жорстока дисципліна, відсутність умов праці, травматизм і часто смерть робітників загострювали ситуацію. Перші виступи робітників були спрямовані проти машин. Робітники ламали верстати та машини, а інколи спалювали й самі фабрики.

У період промислової революції головними верствами англійського суспільства стали підприємці та наймані робітники. Існували й інші традиційні верстви, але вони вже не відігравали вирішальної ролі і поступово зникали.

Перемога машинного виробництва в Англії дала поштовх до формування соціальної структури індустріального суспільства. Промисловий пролетаріат становив 45,5% зайнятого населення. Урбанізація перетворила Великобританію на країну міст і фабричних поселень. На кінець XIX ст. у містах проживало майже 75% населення.

Висновки

промисловий революція колонія зовнішньоекономічний

Наприкінці XVIII ст. в Англії розпочалася промислова революція (промисловий переворот), тобто перехід від мануфактурного виробництва до фабричного, від ручної праці до машинної.

Передумови промислової революції:

1. аграрна революція.

Прискореними темпами розвивалося високотоварне, базоване на фермерській основі, сільське господарство. Аграрна революція забезпечила промисловість дешевою робочою силою та необхідною сировиною.

2. зміни в техніці та машинобудуванні.

Застосування машин прискорило розвиток металургії, вугільної промисловості. Будівництво залізниць викликало докорінні зміни в економіці Англії, створивши стабільні комунікації між різними районами та галузями промисловості. Розвиток машинобудування, металургії, вуглевидобування, транспорту став основою здійснення індустріалізації та формування індустріального суспільства.

3. Економічні передумови

Зовнішньоекономічні передумови промислового перевороту в Англії полягали у безоглядному пограбуванні колоній, фактично являючи собою найбільшу морську і колоніальну державу світу. Надзвичайно сприятливими для промислового перевороту було географічне розташування Великобританії та природноекономічні умови країни -- водні комунікації, зручні гавані, великі поклади залізної руди та вугілля, наявність сировини для текстильної промисловості.

Промисловий переворот змінив економічну географію Англії. Виникли нові промислові райони, які спеціалізувалися на виробництві окремих видів товарів і продуктів. Значно зросли обсяги промислового виробництва. На середину XIX ст. Англія перетворилася у "майстерню" світу, виробляючи близько половини світової промислової продукції, і зайняла виняткове становище в світовому господарстві й міжнародній політиці.

Промислова революція сприяла формуванню нової економіки й суспільної структури. В економіці головну роль почала відігравати фабрично-заводська промисловість. Продукція, що виготовлялася на фабриках і заводах, завдяки використанню машин стала дешевою, що спричинило поступове витіснення з ринку виробів ремісників і мануфактур. Змінився характер англійської торгівлі: до країни завозили дедалі більше необхідної сировини, а за межі Англії вивозили дешеві фабричні товари.

Перемога машинного виробництва в Англії дала поштовх до формування соціальної структури індустріального суспільства, головними верствами якого стали підприємці та наймані робітники.

Винайдення робочого механізму, що безпосередньо обробляє сировину, замінюючи людину, стало початком промислової революції в Англії.

Размещено на Allbest.ru