Тонкінський інцидент

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Передумови «Тонкінського інциденту»

Особливості «Тонкінського інциденту».

Вплив «Тонкінського інциденту» га геополітичну ситуацію

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Ні для кого не є секретом, що США піддалися жорсткій критиці за війну у В'єтнамі. Адже на неї було витрачено значні кошти, матеріальні ресурси, людські ресурси. Фактично ми бачимо повторення Корейського сценарію. Але вигод для себе США не здобули. Натомість на весь світ засвітилася недолуга політика США, яку постійно критикували та в багатьох країнах прокотилася хвиля мітингів про цього.

Водночас, на мою думку, про «в'єтнамську війну» у історичних та наукових виданнях міститься чимало інформації. Натомість більшість політиків, істориків забуваються розкрити про саму передумову цієї війни, її офіційний привід. Звичайно, мова йде про «Тонкінський інцидент», що бере свою назву від Тонкінської затоки, поблизу берегів В'єтнаму. Адже саме В'єтнам став жертвою імперських геополітичних амбіцій США, що принесло тисячі смертей, тисячі каліцтв, не кажучи вже про матеріальні втрати з обох воюючих сторін. Саме ці факти і становлять актуальність нашого дослідження.

Поняття «Тонкінський інцидент» є досить комплексним, оскільки включає в себе ряд певних подій провокативного характеру. Найчастіше «Тонкінським інцидентом» прийнято вважати атаки північнов`єтнамських військових кораблів на американські, які мали місце далекого серпня 1964 року в Тонкінській затоці поблизу берегів В`єтнаму. При чому, саме ці події і стали офіційним приводом до військової інтервенції армії Сполучених Штатів Америки. Проте хочеться відмітити один нюанс: не зважаючи на оприлюднену інформацію щодо даної події, різні точки зору на цей інцидент, дослідники і досі губляться у здогадках: а чи дійсно мав місце «Тонкінський інцидент»? Тобто сміливо можна сказати, що події, які відбулися у Тонкінській затоці, є суперечливими та загадковими.

Тому метою нашої роботи є спроба аналізу та оцінки «Тонкінського інциденту» з точки зору геополітичних амбіцій США.

Передумови «Тонкінського інциденту»

«Тонкінський інцидент» - досить трагічна сторінка в історії міжнародних відносин. На мою думку, дана подія стала доказом абсурдності, жорстокості, безвідповідальності капіталістичного режиму США у світовій політиці.

Для того, щоб детальніше розглянути сутність даного конфлікту, на мою думку, варто трішки зупинитися на передумовах даного інциденту. Адже, як свідчать історики, цього процесу навряд чи можна було уникнути. І я погоджуюся з такою думкою.

Отже, проаналізуємо основні передумови даної події:

? перш за все, можна виділити прагнення США до лідерства у капіталістичному світі, прагненні вершити долі інших країн. Іншими словами, США намагалися послідовно та цілеспрямовано добитися своїх цілей на світовій арені та зберегти гегемоністські претензії у сфері міжнародних відносин. Але в цій ситуації варто відмітити одне «але». Для того, щоб досягти своїх геополітичних цілей, керівництво США, зважаючи на умови «холодної війни» того часу, готове було вдатися до будь-яких радикальних дій, аби лиш добитися свого. І згодом «Тонкінський інцидент» став яскравим прикладом цього;

? по-друге, ключовим напрямком зовнішньополітичної стратегії Сполучених Штатів Америки продовжувала бути антикомуністична спрямованість. А зважаючи на той факт, що Північний В'єтнам пропагував комуністичні цілі та ідеологію, рано чи пізно це все рівно призвело б до конфлікту інтересів комуністичного В'єтнаму та капіталістичних США;

? адміністрація Л.Джонсона у США відмовившись від контактів з радянським урядом, загострила і без того складні радянсько-американські відносини. В результаті помінялася зовнішньополітична орієнтація США шляхом військової експансії США на міжнародній арені. Зокрема, саме При Джонсоні основний аспект політики США змістився на військову сферу. Доказом цього було ряд фактів: просто божевільні військові витрати, мілітаризація країни, гонка озброєння, удосконалення ядерної зброї. Тому не випадково, що саме з політичним курсом Л. Джонсона пов'язана надзвичайно трагічна сторінка американської історії - безпрецедентна ескалація війни у В'єтнамі, яка розпочалася з «Тонкінського інциденту»;

? і найголовнішим чинником у ескалації конфлікту, на моє переконання, були події безпосередньо в самому В'єтнамі. Адже, як відомо, після поразки Франції у 1954 р., згідно Женевської угоди В`єтнам тимчасово було поділено на дві частини, по 17 паралелі: північну та південну. І якщо північ даної країни характеризувалася комуністичним режимом, то південь, навпаки - орієнтувався на капіталістичні країни. Що стосується США, то необхідно відмітити, що після «доктрини Трумена» вони зобов`язалися будь-якою ціною боротися з поширенням комуністичних режимів та ідеологій. Відповідно, зважаючи на цю обставину, саме Південний В'єтнам став їхньою геополітичною ціллю, навіть не зважаючи на авторитарний репресивний режим, що там панував. США навіть почали надавати Південному В'єтнаму фінансову допомогу, делегувати своїх військових радників для відповідних консультацій. Проте не все було так гладко. Адже в'єтнамські націоналістичні та комуністичні рухи Північного В'єтнаму, які до останнього моменту надіялися, що все ж таки зможуть мирним шляхом об'єднати землі В'єтнаму в одну країну, зазнали фіаско. Як результат, розпочалися повстанські рухи. Навіть у 1960 році було створено Національний фронт звільнення Південного В'єтнаму. В свою чергу, США, які прагнули будь-якою ціною втримати Південний В'єтнам під своїм впливом, взяли курс саме на військовий спосіб вирішення даної проблеми. Хоча задля справедливості слід відзначити, що спочатку у 1964 році США не вели себе досить агресивно щодо «в'єтнамського питання» і проводили операції невійськового характеру, що мали назву «De Soto». Суть цих операцій зводилася до радіотехнічної розвідки поблизу узбережжя Північного В`єтнаму. «Один із кораблів мав постійно знаходитись у Тонкінській затоці, у липні на бойове чергування вступив есмінець «Меддокс», котрий і фігурує у інциденті» [2].

Таким чином, ми переконалися, що «Тонкінський інцидент» все рівно рано чи пізно відбувся. Можливо, тільки по-іншому називався би. На мою, думку, усі передумови даного конфлікту можна поділити на дві групи:

1) офіційні; Звичайно, офіційною можна вважати боротьбу США проти комунізму та його поширення. Але така позиція є дещо не виправданою. Адже, наприклад, чому США не ризикнули виступити в такий спосіб проти Радянського Союзу? Адже він теж був «розплідником» комуністичної ідеології…

2) неофіційні. Неофіційні передумови, звісно полягали у прагненні США за будь-яку ціну не лише зберегти, а й розширити свій геополітичний вплив на міжнародні відносини. Проте «Тонкінський інцидент», а також згодом і В'єтнамська війна довела, що США «прогадали» з вищезазначеними подіями - в результаті чого була суттєво «підмочена» репутація Білого дому та й капіталізму в цілому…

Особливості «Тонкінського інциденту»

Як ми уже зазначали, «Тонкінський інцидент» - це комплекс подій, який згодом призвів до В'єтнамської війни. Зазвичай історики та науковці, досліджуючи питання «Тонкінського інциденту», схиляються до думки, що даний інцидент включає в себе дві події, які згодом стали офіційним приводом до військової агресії США.

Розглянемо зміст цих двох подій.

Першою подією так званого «Тонкінського інциденту» вважають морський бій 2 серпня 1964 р. у Тонкінській затоці неподалік Північного В`єтнаму. Відбувся цей інцидент між американським есмінцем «Меддокс», який забезпечував радіоелектронну розвідку біля берегів Північного В`єтнаму та трьома північнов`єтнамськими торпедними катерами. Якщо в цілому розглядати дану подію, то можна виділити основні її характеристики:

1) цей інцидент дійсно мав місце, адже обидві сторони підтверджують факт бою;

2) кожна зі сторін по-різному трактує дану подію і звинувачує у конфлікті іншу сторону;

3) історики натякають на випадковий характер даного конфлікту. І для цього, на мою думку, є усі підстави. По-перше, адже, коли есмінець викликав на допомогу винищувачі палубної авіації США, які завдали торпедним катерам в'єтнамців суттєвих ушкоджень та змусили їх покинути поле бою, патрулювання та розвідка в Тонкінській затоці продовжилася. По-друге, влада США офіційно не відреагувала на дану подію. Я вважаю, це доводить випадковість даного конфлікту. Хоча і не можна відкидати той факт, що це «замовчування» було просто хитрим планом для подальшої

Другий епізод «Тонкінського інциденту» відбувся уже 4-5 серпня того ж року. На відміну від першого епізоду, тут виникає чимало запитань. Адже в'єтнамська сторона відкидає його та твердить, що ніякої агресії з її боку не було. Натомість американці стоять на своїх позиціях і доводять супротивне.

Аналізуючи літературу, можна помітити, що існує декілька версій другого епізоду конфлікту між американцями та в'єтнамцями. Але найчастіше звучить саме «американська» версія подій цієї ночі.

Наприклад, виклад американської версії подій 4-5 серпня зводиться до наступного: увечері під час шторму, в умовах поганої видимості до американських есмінців підпливло не менше десятка непізнаних об`єктів. А корабельний акустик «Меддокса» визначив звук характерний для пуску торпед, що однозначно доводило про повторний напад північнов`єтнамських торпедних катерів. Американські есмінці розпочали стрільбу по ворогу і катери відступили.

До речі, тепер уже інформація про інцидент була передана Президенту США Л. Джонсону. І що важливо відмітити, американський президент віддав наказ негайно вжити заходів у відповідь. В результаті цього США миттєво провели так звану операцію «Pierce Arrow», у ході якої палубна авіація Сполучених Штатів уперше безпосередньо атакувала військові об`єкти Північного В`єтнаму. Тут доцільно ще відмітити один нюанс. Дана операція була здійснена без погодження з Конгресом, а як відомо, згідно до Конституції США питання оголошення війни та миру перебувають у віданні Конгресу. Таким чином, ми бачимо, що дана реакція США на інцидент була здійснена з порушенням як норм міжнародного права, так і Конституції США.

Однак на цьому конфлікт себе не вичерпався. 7 серпня 1964 р. в Конгресі США було офіційно оприлюднено інформацію про ворожі дії з боку військово-морських сил Північного В`єтнаму, тому законодавці висловилися за надання президенту Ліндону Джонсону права, за необхідності, безпосередньо використовувати американські збройні сили у Південно-Східній Азії без додаткової згоди Конгресу на це. Фактично, це означало тільки одне: президент отримав можливість розпочати війну без її офіційного оголошення. Це був нонсенс і плювок на міжнародні норми права.

До речі, події 7 серпня 1964 року у Конгресі США отримали назву «Тонкінської резолюції» і відповідно стали передумовою найкровопролитнішої війни в історії США ХХ ст.

Отже, ми можемо виділити наступні характеристики другого епізоду «Тонкінського інциденту»:

1) таємничість. Адже існують суперечки чи дійсно був конфлікт в ніч з 4 на 5 серпня. При чому, навіть і нині немає чіткої відповіді на дане питання;

2) фальсифікації. На мою думку, доцільно виділити цю характеристику, оскільки значна кількість дослідників вважає, що США розпочали війну за сфальсифікованим приводом. До речі, навіть побутує думка, що інцидент 4-5 серпня був підлаштований ЦРУ, які давно чекали на привід для початку війни, а у ролі північнов`єтнамських торпедних катерів грали південнов`єтнамські, союзні США;

3) незрозумілість. Суть полягає в тому, що виникає ряд питань: у яких водах перебував есмінець «Меддокс» на момент здійснення своїх завдань та хто першим відкрив вогонь. Адже і так стає зрозуміло від відповіді на ці прості питання кого вважати першочерговим агресором, а кого жертвою. Але було б наївно сподіватися, що котрась із сторін зізнається у своїй неправоті.

Ще суть одного питання зводиться до наступного: а чи був взагалі бій 4 серпня? Адже якщо логічно подумати, то в ту ніч в затоці був шторм, відповідно була погана видимість. Звідси виникає ще одне питання: як за таких умов екіпаж американських кораблів міг помітити та чітко визначити що наближався торпедний катер? Загалом наявність ряду «нестиковок» ставить під сумнів американської версії розвитку подій в ту ніч;

4) нехтування міжнародними нормами права. Адже миттєва реакція на так званий перший епізод конфлікту - ні в які рамки не лізе. США безцеремонно порушили не лише міжнародні норми, а й положення власної Конституції. Як кажуть, «великим та могучим закони не писані»…

Загалом, якщо узагальнювати зміст «Тонкінського інциденту», то на мою думку, дана подія є чітко вираженою політикою маніпулювання суспільною думкою задля власних імперських амбіцій. А той факт, що дана подія так і пронизана рядом припущень, таємничістю, конфліктністю є свідченням того, що даний конфлікт ретельно планувався і тому сьогодні усе покрито грифом таємності. Оскільки, якби дійсно відбувся спонтанний конфлікт, то США б уже однозначно розсекретили дані епізоди. Тобто, аналіз особливостей «Тонкінського конфлікту» наводить на думку, що це все була чітко спланована провокація та фальсифікація. Хоча, звісно, я можу помилятися…

Вплив «Тонкінського інциденту» на геополітичну ситуацію

Якщо аналізувати «Тонкінський інцидент» з точки зору наслідків для міжнародних відносин, то я переконаний, що ці наслідки в основному були негативними. Поясню свою думку:

? по-перше, збройна інтервенція США в Південному В'єтнамі зайшла на кінець 60-х років у глухий кут. Оскільки внаслідок успіхів визвольні сили Південного В'єтна-му, за допомогою Північного В'єтнаму, СРСР, інших країн та співчуття світової гро-мадськості зуміли відбити напад агресора.

? по-друге, зазна-ла суттєвого краху й американська тактика «в'єтнамізації» війни, зміст якої базувалася на намаганні змусити врешті-решт «в'єтнамців боротись проти в'єтнамців»;

? по-третє, світова спільнота стала на захист в'єтнамців. Адже усі чудово розуміли, що ця війна була провокацією та примхою США, які намагалися за будь-яку ціну досягти успіху на міжнародній арені. До речі, у багатьох країнах, в тому числі демократичних, пройшло ряд демонстрацій, які засуджували «Тонкінський інцидент», «Тонкінську резолюцію» та саму війну, яку розгорнула ненаситна військова машина Сполучених Штатів Америки;

по-четверте, втрати обох сторін у війні були просто катастрофічними. До речі, в'єтнамська війна без сумніву вважається найдовшою з усіх воєн в історії США. Зокрема, за кількістю загиблих американців вона знаходиться на четвертому місці після Громадянської, Другої та Першої світової воєн. Крім того, у ній загинуло 58 220, було поранено 303 000 чоловік; близько 20 тисяч ветеранів вєтнамської війни покінчило життя самогубством.

Що стосується втрат Збройних сил Південного В'єтнаму, то за підрахунками, вони становлять 250 тисяч чоловік убитими і близько 1 мільйона пораненими; втрати Північного Вєтнаму - 1 100 000 чоловік загиблими та 600 000 пораненими. Кількість загиблих мирних жителів в обох частинах країни між 1954 і 1975 роками оцінюються у 2 мільйони чоловік. Зазнали людських втрат і країни, які брали участь у Вєтнамській віні з того чи іншого боку - Австралія, Таїланд, Нова Зеландія, Китай, СРСР та Північна Корея;

? по-п'яте, сильно постраждав імідж США у світі. Фактично усі країни зрозуміли наскільки безглуздою може бути політика Білого Дому. Та й взагалі, позиції США суттєво рухнули на міжнародній арені.

Таким чином, ми бачимо, наскільки безглуздими були дії Америки у Тонкійській затоці. Адже прикриваючись благими цілями боротьби з комунізмом певні бізнес-кола США додумалися заробляти на розпочатій війні і їх не цікавили сотні тисяч жертв, покалічені долі. На мою думку, США тих років є яскравим прикладом імперіалістичних поглядів та бездумної політики. Адже в погоні за геополітичними здобутками - вони прогадали. В результаті їх позиція на світовій арені суттєво похитнулася.

Що стосується безпосередньо «Тонкінського інциденту», то він чітко продемонстрував усьому світу наскільки бездушною та небезпечною може бути капіталістична країна, яка, як здавалося, відстоювала демократичні цінності.

Висновки

На основі проведеного аналізу ми можемо зробити, на жаль, невтішні висновки. Адже «Тонкінський інцидент» наочно нам продемонстрував як жага до збагачення та домінування у всьому світі може зіграти злий жарт.

Зокрема, ми переконалися, що:

? «Тонкінський інцидент» - досить трагічна сторінка в історії міжнародних відносин. На мою думку, дана подія стала доказом абсурдності, жорстокості, безвідповідальності капіталістичного режиму США у світовій політиці;

? передумовами даного конфлікту стали насамперед позиція США щодо «боротьби з комунізмом» та прагненні Білого Дому за будь-яку ціну не лише зберегти, а й розширити свій геополітичний вплив на міжнародні відносини. Проте, як не парадоксально це звучить, «Тонкінський інцидент», а також згодом і В'єтнамська війна довела, що США «прогадали» з вищезазначеними подіями - в результаті чого була суттєво «підмочена» репутація Білого дому та й капіталізму в цілому;

? історики та науковці, досліджуючи питання «Тонкінського інциденту», схиляються до думки, що даний інцидент включає в себе дві події, які згодом стали офіційним приводом до військової агресії США;

? якщо в цілому розглядати перший епізод «Тонкінського інциденту, то можна виділити основні її характеристики: інцидент дійсно мав місце, адже обидві сторони підтверджують факт бою; кожна зі сторін по-різному трактує дану подію і звинувачує у конфлікті іншу сторону;історики натякають на випадковий характер даного конфлікту;

? основними характеристики другого епізоду «Тонкінського інциденту на мою думку, є таємничість, фальсифікації, незрозумілість та нехтування міжнародними нормами права;

? узагальнюючи зміст «Тонкінського інциденту», можна прийти до єдиної думки, що дана подія є чітко вираженою політикою маніпулювання суспільною думкою задля власних імперських амбіцій. А зважаючи на той факт, що дана подія так і пронизана рядом припущень, таємничістю, конфліктністю є свідченням того, що даний конфлікт ретельно планувався і тому сьогодні усе покрито грифом таємності. Оскільки, я переконаний, якби дійсно відбувся спонтанний конфлікт, то США б уже однозначно розсекретили дані епізоди і дала логічне пояснення. Однак це й досі не відбулося.

Якщо говорити в цілому про наслідки «Тонкінського інциденту», то я більш ніж переконаний, що США пошкодували про такі свої дії. Адже останні десятиліття Білий Дім всіляко намагається «відбілити» репутацію США у тих зловісних подіях. Адже «Тонкінський інцидент» призвів до В'єтнамської війни, сотні тисяч жертв та покалічених людей, розколу світової спільноти…

тонкінський військовий геополітичний

Список використаних джерел

1. Дэвидсон Ф. Война во Вьетнаме (1946--1975). -- М.: Изографус, Эксмо, 2002. [Електронний документ]. -- Режим доступу: http://militera.lib.ru/h/davidson/13.html. -- Назва з екрану.

2. Тонкинский инцидент. Историческая справка//РИА Новости, 2 августа 2009. [Електронний документ]. -- Режим доступу: http://www.rian.ru/world/20090802/179336032.html. -- Назва з екрану.

Размещено на Allbest.ru