Династія Антонінів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство Освіти і Науки України

Ніжинський Державний Університет імені М. Гоголя.

Історико - правознавчий факультет

Реферат

На тему

Династія Антонінів

Підготував учень І курсу

Гр. ІП-11 Бибік Кирило

Ніжин 2016

Зміст

Марк Кокцей Нерва

Марк Ульпій Траян

Публій Елій Траян Адріан

Тіт Елій Адріан Антонін

Луцій Вер

Марк Аврелий

Луцій Елій Аврелій Коммод

імператор аврелій пій адріан

Марк Кокцей Нерва

Марк був вихідцем з древнього сенатського роду. В період 68-69 років , який називають роком чотирьох імператорів він виступив на боці Тіта Флавія Веспасіана , проігнорувавши свого родича Отона. І не прогадав. За правління Флавіїв Нерва чотири рази ставав консулом. Спочатку у 71 році за правління Веспасіана , і тричі (90 , 97 ,98 роки) за правління його молодшого сина Доміціана. Взагалі за правління Доміціана Нерва виступає важливою фігурою імператорського радника і виправдав довіру імператора відігравши роль у викритті змови Луція Сатурніна. У 96 році імператора Доміціана було вбито в результаті змови. Й досі історики сперечаються приклав Нерва до неї руку чи ні. Як би там не було Сенат обрав імператором саме не популярного в народі , старого(65 років на момент обрання) , хворобливого , бездітного аристократа. Вибір для тих часів дивний. Скоріше за все Сенат розраховував на мудрість і досвід імператора. І не прогадав.

Ставши імператором Нерва поклявся не вбити жодного сенатора , припинив судові процеси по обвинуваченню в Образі імператора , амністував затриманих та повернув їм майно.

Будучи обраним лише Сенатом , не маючи підтримки в народі та війську Нерва провів ряд реформ , основною з яких стала земельна. Імператор скупив у великих латифундистів велику кількість землі , додав частину своєї власної і безкоштовно передав бідним селянам. Тим , хто не мав змоги працювати на землі надавався кредит на реманент та на перший час. Було створено аліментний фонд , збільшено роздачі хліба та скасовано 5% податок на спадок.

В зв'язку з усім цим імперії потрібні були гроші на реформи. Нерва майже повністю скасував гладіаторські бої , інші подібні видовища та частина релігійних свят. Значні кошти давали імперські аукціони , на яких продавали речі імператора та переплавка золотих та срібних статуй.

Цими заходами Нерва ненадовго підняв свій авторитет , та у війську все ще були незадоволені. Ядром таких була преторіанська гвардія. Основною претензією було те , що Нерва відмовився стратити основних винуватців у смерті Доміціана. На початку 97 року було викрито змову Гая Кальпурнія Красса. Та імператор і цього разу відмовився стратити винуватців. Така м'якість імператора стала причиною заворушень у рядах преторіанців. Задля придушення їх Нерва видав гвардійцям Тіта Секунда і Парфенія - убивць Доміціана. Це ненадовго заспокоїло повстанців і Марк Нерва скористався ситуацією і укріпив своє положення назначивши наступника. Ним став популярний воєначальник Марк Ульпій Траян. А в січні 98 року Нерва переніс інсульт і в кінці місяця помер.

Правління Марка Кокцея Нерви оцінюють доволі обережно. На думку істориків він , не дивлячись на реформи був доволі слабким і непопулярним імператором в епоху панування сили і жорстокості. Він не мав необхідних у тодішньому суспільстві якостей - публічності , ораторства та сильного характеру. Тому його правління часто характеризують як перехідний етап між тиранією Доміціана та Золотим віком Антонінів.

Марк Ульпій Траян

Траян став першим імператором - вихідцем з провінції. Народився він у 53 році в Іспарії , в сім'ї римських солдат. За піднесення рід Ульпіїв має дякувати Марку Ульпію Траяну Старшому , який проходив службу в Іудеї під началом тоді ще прокуратора Веспасіана. За його правління він отримав звання консула. Марк Траян - молодший у 91 році також став консулом за успіхи у придушенні повстання Сатурніна.

В кінці 97 року в Римі почалася політична криза у зв'язку з відсутністю у імператора Нерви наступника. При дворі сформувалися дві партії , одна з яких бажала бачити імператором Траяна , а інша - Нігріна Корнелія - намісника Сирії. На противагу Траян став прокуратором Германії та Нижньої Мезії.

Після смерті Нерви Траян повернувся до Риму лише через півтора роки, укріплюючи північні кордони імперії. А повернувшись майже рік готував вторгнення на територію Дакійських племен , що були потужною загрозою пануванню римлян на Дунаї. У 101 році 12 легіонів та допоміжні війська (близько 200 тис.) вторглися у Дакію. Війська царя Децибала чинили відчайдушний спротив. У 102 році після битви під Сармизегетузою , в якій римляни ціною надзвичайних втрат перемогли було підписано мир. Та у 105 році близько 100 тис. римлян повторно вторглися в Дакію. Сил дати відсіч у Децибала вже не було і він відступив у Сармизегетузу. Оборона столиці була відчайдушною. В результаті місто було знищене. Децибел втік , але був схопленій і страчений. Дакія була заселена римськими колоністами , яких , в першу чергу , цікавили золоті поклади.

Одразу після цього , у 106-107 роках було анексовано Натабейське царство (північна Аравія та Ближній Схід). У 115-116 роках поставлено римського ставленика в Вірменії, захоплено парфянську столицю Ктесифон , приєднано Межиріччя , де одразу ж спалахнули повстання.

У внутрішній політиці Траян мав величезну підтримку народу. Було розширено аліментну програму Нерви , гігантських розмахів досягли роздачі та організація видовищ. Приток золота з Дакії був колосальним настільки , що у 106 році було не тільки повністю скасовано річні податки , а й кожен житель імперії отримав 650 денаріїв. За Траяна розпочинається будівельний бум. Гавань в Остії була б величною навіть в порівнянні з сучасними портами. Через усю імперію протягнулася павутина нових доріг , деякі з яких існують і досі. Відома 40 метрова колона Траяна побудована на честь перемоги в Дакійській кампанії. Помер він у 117 році у віці 64 років по дорозі в Рим.

Публій Елій Траян Адріан

Адріан був сином римського сенатора Публія Елія Арфа та внучатим племінником імператора Траяна. Саме він повідомив імператора про смерть Нерви. Часто разом з Траяном ходив у походи проти Децибала та був у штабі імператора під час походу в Межиріччя. Після смерті Траяна був за підтримки сирійських військ оголошеній імператором.

Ставши імператором Адріан передав завойовані Траяном Ассирію і Месопотамію Парфії і надав Вірменії незалежність. В своїй внутрішній політиці імператор намагався зміцнити імперію укріплюючи кордон і багато подорожуючи по державі. Війни він не любив , хоча на початку правління відбив напад роксолан , а у 132-136 придушив чергове іудейське повстання. А ось війни з Парфією він уникнув , згладивши протиріччя дипломатично.

За Адріана продовжувався будівельний бум Траяна , проте він набув нових форм. Зазвичай це були театри , храми та бібліотеки. Великої уваги приділяли також оборонним спорудам , наприклад , Адріанові вали (126 рік).

Скандально відома історія про коханця Адріана Антіноя. Антіной потонув у Нілі і імператор на місці його смерті побудував місто Антінуйполь, в якому кожний рік проводилися ігри , а самого хлопця канонізували. Майже в кожному місті були побудовані бюсти молодого бога. Астрологи навіть знайшли на небі сузір'я Антіноя. Назву змінили лише у 19 столітті.

Тіт Елій Адріан Антонін

Тіт Адріан народився у 86 році в багатій та древній сенаторській сім'ї. Займав пости претора , квестора , був сенатором. У 120 році став консулом і подумував піти з політики. Та імператор Адріан назначив його на посаду консуляра , передавши йому в руки судову владу частини Італії. У 138 році помер пасинок Адріана Луцій Елій Цезар. Імператор після консультації з Сенатом обрав своїм наступником Тіта Елія Антоніна.

Влітку 138 помер імператор Адріан. Антонін зайнявши трон зіткнувся з проблемою. В кінці свого правління Адріан значно урізав права Сенату і той вирішив проклясти пам'ять покійного. Це б поставило під сумнів владу самого Антоніна. Тому він добився канонізації попередника , з допомогою значних поступок Сенату. За однією з версій за це він отримав прізвище Пій (благочестивий)

У внутрішній політиці Антонін щиро хотів допомогти народу. Ставши імператором він частково зменшив податки. В 148 році найпишнішим чином було відсвятковане 10 річчя правління Антонінів та 900 річчя від заснування Риму. Жителі отримували щедрі подарунки. Великі сумми із казни йшли й на допомогу постраждалим від природних нещасть провінціям. Задля поповнення казни було зменшено кількість срібла в денарії. Як благочестива людина Пій усіма силами старався відродити благочестя та невибагливість.

У зовнішній політиці варто відмітили лише невелику кампанію у південній Шотландії та ряд локальних постань джерел про які мало. Найбільшим з них було єврейське. Імператор вимушений був частково дозволити іудаїзм , проте заборонив торжественість релігії. Більш дрібні повстання відбувалися в Греції , Єгипті та Дакії. Та в цілому правління Антоніна Пія вважається одним з найспокійніших в історії принципату.

Помер Антонін у 161 році на 74 році життя. Як і обіцяв Адріану , Антонін зробив своїм наступником Марка Аврелія, проте і не словом не згадав Луція Вера - сина Луція Елія Цезаря.

Луцій Вер

Не дивлячись на відсутність у заповіті Марк Аврелій все ж зробив Луція Вера своїм співправителем , не бажаючи конфлікту. Вер був повністю непідготовлений до правління державою , залишивши це Марку Аврелію. Більшу частину правління Вер провів розвагах (часто непристойних) насолоджуючись життям. Сам був добрим і м'яким чоловіком. Єдине на чому варто акцентувати увагу - похід у Парфію 162-166 років. У поході Вер вів себе як завжди , проте не був помічений у боягузтві. Після повернення до Риму брати відсвяткували тріумф.

У січні 169 року Вер помирає від апоплексичного удару , або від хвороби. Був канонізований Марком Аврелієм.

Марк Аврелий

Марк Аврелій був вихідцем з старої сенаторської родини (дід його тричі був консулом). Приходився дальнім родичем імператору Антоніну Пію. Цю близькість Аврелій укріпив , одружившись на доньці Антоніна Аннії Фаустіні. Марк Аврелій ціленаправлено готувався до правління імперією , зокерма тричі ставав консулом.

У 161 році помирає імператор Антонін. І хоча він заповів престол лише Марку Аврелію , той , не бажаючи смути , зробив своїм співправителем Луція Коммода Вера.

За правління Марка Аврелія Парфянське царство починає війну , в результаті якої отримує північ Месопотамії , а Рим втрачає контроль над Вірменією остаточно. У 166 році починається вторгнення наркоманів на Рейні. На Дунаї з'являються сармати. У 169 році помирає Луцій Вер , і слабкий воєначальник Марк Аврелій змушений був сам очолити військо у поході проти германців у 178 році.

Помер Марк Аврелій у 180 році від епідемії чуми у війську. Він був філософом та гарним юристом , який намагався відродити старе римське право. Марк Аврелій був останнім з п'яти хороших імператорів. Своїм же наступником він оголосив єдиного свого рідного сина Коммода.

Луцій Елій Аврелій Коммод

Син імператора Марка Аврелія , названий на честь його співправителя Луція Коммода Вера Коммод вступив на престол у 180 році. Одразу ж після цього Коммод підписав мир з усіма ворогами Риму і з головою кинувся в розваги.

Імператор був чудовим воїном і полюбляв особисто виходити на арени проти гладіаторів і звірів. Зафіксовано близько 800 подібніх поєдинків.

Гарем імператора налічував декілька сотень чоловіків і жінок. У Римі став з'являтися культ імператора. Місяць август (серпень) було перейменовано в коммод.

Явно , що за такого правителя одразу ж розпочинається боротьба за владу. У перший же рік правління проти Коммода Було викрито заколот , організатором котрого була його сестра Луцила. Після цього імператор панічно боявся змов і міг стратити будь кого лише за найменшої підозри. Перші роки влада знаходилася в руках командира гвардії Тігідія Перена. Та проти нього повстали легіони. Коммод на їх вимогу стратиа не тільки сановника , а і всю його родину. Після цього начальники гвардії змінювалися з запаморочливою швидкістю , а влада зосередилась в руках в руках вільновідпущеного Клеандра. Противники Клеандра спровокували продовольчу кризу. Натовп прийшов до палацу і вимагав страти Клеандра. Коммод негайно виконав волю народу.

У 193 році проти імператора склалася чергова змова. Начальник гвардії Квінт Лет , вільновідпущений Еклект та римський префект Пертінакс вирішили отруїти Коммода. Та коли він вижив його задушив вільновідпущений силач Нарцис. Смерть Коммода поставила крапку у пануванні Антонінів і після неї розпочався період , названий Роком п'яти імператорів.

Размещено на Allbest.ru