Генрі Форд

Размещено на http://www.allbest.ru/

Генрі Форд

Генрі Форд є засновником компанії "Ford Motor", яка здійснює свою діяльність і донині. Генрі Форд першим використав промисловий конвеєр для потокового виробництва автомобілів. Компанія Генрі Форда випускала найбільш дешеві машини на початку епохи автомобілебудування з гаслом "автомобіль для всіх". На початку двадцятого сторіччя ціна автомобіля "форд" не перевищувала 200 доларів США. Автомобілі Форда використовував відомий гангстер Джон Діллінджер, він навіть відправив Генрі Форду лист подяки, у якому було повідомлено що якісні автомобілі Форда допомагали йому успішно ховатися від поліції. Також мало хто знає, що Генрі Форд сам винайшов вугільні брикети. Генрі Форд народився 30 липня 1863 в поблизу Детройта (США). У віці 16 тікає з дому і працює в Детройті. У 1891-1899 роках працював в якості інженера - механіка та головного інженера в "Електричній компанії Едісона". У вільний час, він сконструював автомобіль (свій перший автомобіль він створив в 1893 році). 1899-1902 роках він був власником "Детройської автомобільної компанії", але покидає її через розбіжності з іншими власниками компанії. У 1903 році засновує свою компанію Форд. Спочатку фордівські автомобілі випускалися під маркою Ford F. Найсучасніший завод в автомобільній промисловості був побудований Генрі Фордом в 1910 році. Генрі Форд створив повний цикл виробництва: від видобутку руди і виплавки металу до випуску готової машини. У компанії, Генрі Фордом була введена найвища мінімальна заробітна плата $ 5 в день (в 1914 році ця зарплата була найвищою в США, в перерахунку на сучасні гроші це $ 110). Форд робив акцент на утримання кращих співробітників, до того ж Форд ділився прибутками компанії з працівниками. У компанії Форда люди працювали цілодобово у три зміни по 8 годин, що забезпечувало роботою додатково кілька тисяч чоловік.

У 1925 році, Генрі Фордом була створена авіакомпанія "Ford Airways" (це компанія експлуатувалася до 1989 року) . Найуспішнішим літаком є Форд Трімотор з прізвищем "Бляшаний Гусак" (цей літак вироблявся в 1927-1933 роках). У 1940 році, завод Форда розташований в Пуассі (Франція) виробляв авіаційні двигуни, вантажні та легкові автомобілі для Німеччини.

Генрі Форд помер у віці 83 років (7 квітня 1947 року) .

Соціально-економічні принципи управління Генрі Форда

На виробництві, у Форда не було так званих "експертів". Він навіть був змушений відпустити тих осіб, які уявляли себе експертами, тому що ніхто, хто знає свою роботу, не буде переконувати себе, що знає її досконально.

Той хто добре знає роботу, то тільки той бачить помилки і можливості їх виправлень. Невпинно прагне йти вперед і не має часу міркувати про свої потреби. Це постійне прагнення вперед створює віру і самовпевненість, так що з часом ніщо не здається неможливим. А якщо ж довіритися "експерту", то виникнуть речі, що здаються нездійсненними.

Більша частина робітників що були зайняті на виробництві у Форда не відвідувала шкіл, вони вивчали свою роботу протягом декількох годин або днів. Багато хто з робітників були іноземцями; все, що від них було потрібно, перш ніж призначити їх на місце - це, щоб вони потенційно були в змозі дати стільки роботи, щоб оплатити той простір, який вони займали на фабриці. При підборі агентів в організацію, їм висували деякі вимоги, такі як:

1. Прагнення до успіху і всі якості, що характеризують сучасного енергійного людини

2. Солідне, чисте, велике торговельне приміщення, не так швидко худне гідності фірми.

3. Хороша ремонтна майстерня, забезпечена всіма необхідними для ремонту машинами, інструментами і пристосуваннями.

4. Правильна бухгалтерія і докладна реєстрація, з яких у кожен момент можна було б бачити баланс різних відділень агентури, стан складу, імена всіх власників автомобілів Форда і припущення на майбутній час.

5. Абсолютна чистота у всіх відділеннях. Не можуть бути терпимі не протерті вікна, пильні меблі, брудні підлоги і т.п.

6. Гарна вивіска.

7. Безумовно, чесні прийоми ведення справи і повне дотримання комерційної етики.

Найбільша проблема, з якою доводиться боротися за спільної роботи великої кількості людей, Генрі Форд бачив у надмірній організації, а відтак і тяганині. На кожного працівника покладалася цілком вся відповідальність. У кожного працівника була своя робота. Начальник бригади відповідає за підлеглих йому робітників, начальник майстерні за свою майстерню, завідувач відділенням за своє відділення, директор за свою фабрику. Кожний зобов'язаний знати, що відбувається навколо нього.

Робітники, які були зайняті на виробництві у Форда не були позбавлені можливості кар'єрного росту:"У нас немає готових постійних місць - наші кращі працівники самі створюють собі місце. Це не важко для них, так як роботи завжди багато і, якщо потрібно, замість того, щоб винаходити титули, дати роботу кому-небудь, хто бажав би просунутись вперед, - до його підвищення не буде перешкод". Таким чином, у Форда свою кар'єру зробив весь його персонал.

На підприємстві Форда була організована система контролю. Щодня начальник майстерні контролював своє відділення - цифра завжди була під у нього під рукою. Наглядач вів опис усіх результатів. Якщо в одному відділенні щось не в порядку, довідка про продуктивність негайно повідомляла про це, спостерігач проводив розслідування, і начальник майстерні починав гонку. Стимул до вдосконалення методів праці був застосований значною мірою на цій, надзвичайно примітивною системою контролю над виробництвом. Начальник майстерні зовсім не повинен бути рахівником - це ні на йоту не збільшить його цінності як начальника. В його обов'язки входять машини та працівники його відділення. Він повинен керуватися тільки кількістю виробітку. Немає жодних підстав розбивати його сили на різні деталі, відволікаючи його в іншу область.

Подібна система контролю змушує начальника майстерні просто забути особистий елемент - все, окрім заданої роботи. Якщо б він хотів вибирати людей за своїм смаком, а не з їхньої працездатності, відомість його відділення дуже скоро викрила б його. Форд говорив про те, що перш ніж щось вимагати від кого-небудь, щоб він віддав свій час і енергію для справи, то потрібно щоб він не зазнавав фінансових труднощів.

Неодмінною умовою високої працездатності і гуманної обстановки виробництва є чисті, світлі і добре провітрювані фабричні приміщення. На заводах Форда при кожній операції точно вимірювався простір, який потрібно робітникові, і тому машини на цих заводах були розставлені тісніше, ніж на будь-якій іншій фабриці в світі.

На всіх підприємствах Форда панує принцип: важкі роботи - на плечі машин, жорсткою вимогою організації виробництва є оперативне впровадження кращих науково-технічних нововведень, чистота, гігієнічність, затишок - обов'язкові параметри виробничого середовища, суворий облік психофізіологічних характеристик працівників при їх розподілі по монотонним і творчим операціях.

Дуже цікавою є система "класового співробітництва". Причому ефективно спрацьовує система взаємовідносин між підприємцями та робітниками. Для чого люди працюють? Цілком зрозуміло, щоб придбати засоби існування. Це - перш за все. Але не далеко єдина. Засоби існування для людей - це умови для можливо різноманітної їх життєдіяльності, в процесі якої вони найкращим чином само реалізуються особистісні якості, створюють сім'ї, займаються виховуванням дітей. Чим краще умови існування людей, тим більше актуалізується в них потреба до самоповаги, котра, за словами Генрі Форда, є однією з умов здоров'я. Генрі Форд зробив робочих своїх підприємств активними співучасниками розподілу одержуваних прибутків. За його розуміння, найміцніші взаємини між підприємцем і суспільством можливі тоді, коли вони засновані на справедливому і гуманному розподілі законно отриманого прибутку.

Мотив прибутку не є практичним, бо, абсолютизований, він веде до підвищення цін для споживача і зменшення заробітної плати для працівників. Передбачаючи одне із "золотих правил" маркетингу, суть якого виражена одною фразою "споживач - король", Генрі Форд заявляв: "Публіка, купуючи наші товари, в той же час створювала нашу промисловість". І далі. Прибуток підприємства, що отримується за підсумками реалізації товару, є не платою за його минулі досягнення, а фондом забезпечення його подальшого вдосконалення. Вона повинна йти на поліпшення виробничого процесу, на зниження витрат створення товарів. У виграші від цього в кінцевому підсумку виявляються і робітники, і підприємці.

Оригінальна авторська концепція "високої заробітної плати". Генрі Форд був глибоко впевнений, що людям треба добре платити за працю. Не вони повинні бути стурбовані своїм купівельним потенціалом, а в першу чергу - їх господар. Форд доказово засновував, що жадібність зазвичай настільки погіршує якість товару і послуг, веде до довільних цін, що все це неминуче призводить до завмирання справи.

Відомий факт, коли в 1914 році Генрі Форд запровадив на своїх заводах найвищу оплату праці, багато підприємців були обурені його вчинком. Його пояснення з цього приводу було таке: якщо робітники не стануть добре заробляти, то не зможуть бути активними споживачами наших товарів, а тому в Америці не з'явиться той самий середній клас, від соціальної стабільності якого залежить динамічний розвиток економіки країни, її політична рівновага.

Нерідко прагнення до зростання прибутку штовхає підприємців на зниження заробітної плати працівників, що стимулює зростання витрат виробництва, а тому і збільшення продажної ціни його товарів. Це, безумовно, позначається на звуженні кола споживачів, а підприємство має йти на скорочення випуску продукції.

Важко переоцінити вклад Генрі Форда в розвиток теорії управління. Він створив унікальну концепцію управління яка складається з соціально-економічних аспектів управління та унікального на той час інструменту ефективного виробництва - конвеєр. Далі буде йтися мова про ефективність застосування цих методів та принципів управління Г. Форда на прикладі сучасних компаній-автовиробників таких як, "FORD MOTOR COMPANY" та "TOYOTA" -5-

Дослідження ефективності застосування принципів управління в "FORD MOTOR COMPANY"

Як ми вже знаємо у 1903 році Г. Форд заснував компанію "FORD MOTORS COMPANY", яка в той час стала тільки початком тої революції не лише в автомобілебудуванні, а й в усіх інших сферах масового виробництва. Основними причинами успіху "FORD MOTOR COMPANY" стало впровадження деяких соціально-економічних принципів управління які розробив та застосував на своїх заводах Генрі Форд, а також впровадження в 1913 році конвеєрного виробництва, що змогло істотно підвищити виробництво автомобілів.

На сьогодні "FORD MOTORS COMPANY" є четвертим за об'ємом випуску автовиробником в світі після Toyota, General Motors і Volkswagen. У 2005 компанією (разом з контрольованими марками) було продано 6,8 млн. машин. Виручка в 2005 склала $ 178,1 млрд., чистий збиток -- $ 1,6 млрд.

Вміння поєднувати відносно високу зарплату з високим прибутком і дешевою продукцією поступово стало основою перебудови старого капіталізму - спочатку американського, потім західноєвропейського і японського. Форд інстинктивно і справедливо вважав, що безглуздо налагоджувати масове виробництво, якщо немає масового споживання. Це означає, що особи найманої праці, які складають більшість у сучасному суспільстві, повинні заробляти стільки, щоб можна було купувати власну продукцію. В іншому випадку достатнього ринку збуту не буде, і капіталізм задихнеться від неможливості реалізувати продукцію.

Далі буде розглянуто системні зміни і тенденції, які спостерігалися в промисловості Сполучених Штатів в цей період, оскільки досвід корпорації Ford характерний не тільки для автомобілебудування, а й всієї американської індустрії в цілому. Вивчення цього досвіду може послужити гарним уроком для всіх.

Користуючись своїм домінуючим становищем на внутрішньому ринку в кінці 1970-х років, американські автомобільні компанії могли продавати стільки машин, що були в змозі зробити. Члени "Великої трійки" Мається на увазі трійка провідних американських виробників автомобілів - корпорації General Motors, Ford і Chrysler конкурували лише між собою, причому керуючі приділяли основну увагу скорочення собівартості в процесі масового виробництва автомобілів. форд управління економічний

Якість продукції в той час забезпечувалося виключно за допомогою перевірок і контролю. Кожна корпорація містила цілу армію контролерів, які займалися вибірковими перевірками. При виявленні в партії комплектуючих виробів числа дефектів, що перевищує допустимий рівень, їх виробництво тимчасово припинялася до усунення причин браку, а вся партія піддавалася суцільної перевірки. Головним завданням майстра виробничої дільниці було виробництво та відвантаження якомога більшого числа деталей. Фактично прийнята система заохочувала тих майстрів, які вміло уникали зупинки виробництва для ремонту обладнання і проштовхували дефектну продукцію минаючи контролерів. Таким чином, майстри та контролери нерідко виступали як ворогуючі сторони.

Конструкторські та технологічні служби корпорації спиралися на інженерів, які пропрацювали на своїх місцях по 20?30 років. Вони відповідали за якість виробленої продукції та нові розробки, і тому були вимушені розриватися між створенням нових моделей автомобілів і рішенням що виникають у ході виробництва проблем.

Процес розробки нової продукції регламентувався існуючими в корпорації стандартами і проводами з проектування, об'єднаними в довідники, що містили вказівки з основних методів забезпечення надійності розроблених нових виробів, зокрема, щодо методів аналізу видів та наслідків потенційних відмов (FMEA2 Failure Mode and Effects Analysis - інструмент для підвищення якості розроблюваних технічних об'єктів, спрямований на запобігання дефектів або зниження негативних наслідків від них.). Ці керівництва періодично переглядалися і, разом з вказівками з проектування, містили також типові форми звітності за результатами різних етапів розробки. Звичайною практикою було також наявність декількох постачальників для одного роду виробів. Це змушувало постачальників конкурувати між собою за продовження ділових відносин з корпорацією, що часто призводило до зниження цін на покупні вироби. Основна увага приділялась масовому виробництві продукції, призначеної для тієї частки ринку що завойована у змаганні з членами "Великої трійки" та скороченню собівартості.

Початок 1980-х років, позначений нафтовою кризою на Близькому Сході, виявилося катастрофічним для американської автомобільної промисловості. У 1980 - 83 роках Ford зазнав збитків у розмірі, 3 млрд., що призвело до падіння власного капіталу підприємства на 43%. У той час американці в пошуках невеликих, що споживають менше палива машин відкрили для себе японські автомобілі, які зуміли скласти сильну конкуренцію американським, відвоювавши помітну частку ринку. Відчуваючи безприкладний економічний тиск і необхідність витримувати жорстку конкуренцію, корпорація Ford пережила період справжнього ренесансу. Відродження компанії почалося з вироблення під керівництвом У. Едварда Демінга документа, що встановлює місію, цінності та базові принципи діяльності корпорації (Ford's Mission, Values and Guiding Principles або MVGP). Головна цінність цього документа полягала в тому, що в ньому викладені положення відбивали щирі побажання вищого керівництва корпорації, що продумана кожна записане в ньому слово записані в ньому положення. Воно неухильно проводив їх у життя і вимагав того ж від своїх підлеглих. Розробка цього документа допомогла створити умови, в яких запорукою успіху стала людина, а не технології чи гонитва за прибутком. Якість стала головною метою кожного працівника. Правилом для вищого керівництва компанії стало щомісячно відвідування усіх виробничих служб і посвята одного повного робочого дня питань підвищення якості. На всіх виробничих нарадах чільне місце на порядку денному приділялося проблемам якості та безпеки автомобілів, а питання собівартості виробництва відсувалися на другий план. Були розроблені корпоративні стандарти, які встановлюють вимоги до системи менеджменту якості на виробництві. Ці вимоги стали об'єктами внутрішнього аудиту та головними критеріями оцінки претендентів корпоративної премії за якість - Ford's Q1 Quality Award. Виробнича діяльність корпорації була націлена на скорочення варіацій параметрів продукції і виробничих процесів, в яких були зацікавлені споживачі.

Всі виробничі та ділові процеси були проаналізовані і перероблені з використанням спеціальної методології, що включає сім етапів удосконалень. У підсумку підрозділи та служби компанії стали орієнтуватися на створення систем забезпечення якості, які ґрунтувалися на застосуванні стандартизованих процесів та відповідних показників. При цьому кінцевою метою було підвищення рівня задоволення внутрішніх і зовнішніх споживачів.

У інженерів корпорації з'явилася можливість отримувати магістерські ступені в галузі якості і математичної статистики в місцевих університетах, оскільки Демінг виявив їх явну непідготовленість в цих областях. Для розробки навчальних програм та проведення навчання працівників було створено Центр навчання та підвищення кваліфікації в галузі якості і Проектний інститут Ford.

Інженерів компанії наділили необхідними повноваженнями для вирішення виникаючих проблем з використанням вивчених методів, таких як метод статистичного управління виробничими процесами, планування експерименту, FMEA. Багато хто з них самостійно знаходили шляхи удосконалення незавершені розробок в умовах, коли на них не виділялося відповідних коштів. Все це дозволило добитися вражаючих успіхів у підвищенні якості продукції та зниження виробничих витрат, а корпорація Ford стала світовим лідером у застосуванні таких методів забезпечення якості, як структурування функції якості (QFD) і планування експерименту. Інженери компанії стали регулярно відвідувати підприємства-постачальники комплектуючих виробів. Налагодження взаємодії між інженерами-технологам компанії і постачальниками комплектуючих виробів зробило саме безпосередній вплив на підвищення якості та зниження собівартості виробництва продукції. Одночасно служба постачання корпорації зробила чимало зусиль для того, щоб скоротити число постачальників і перейти у відносинах з ними на принципи співпраці і партнерства. Було виявлено, що всі проблеми, що виникають на виробництві, можуть виявлятися і вирішуватися значно швидше, якщо розробники нових моделей будуть постійно бути присутнім у штаті заводів. Оскільки там вони можуть зосередитися на пов'язаних з кожною моделлю проблеми з числа "важливого малого" і домогтися суттєвих результатів.

Як невід'ємний елемент сучасних програм забезпечення якості були впроваджені FMEA виробничих процесів і плани їх статистичного контролю. Було також приділено належну увагу впровадженню стандартів ISO серії 9000 і концепції "економного виробництва" (lean manufacturing). Як і раніше проводилися щомісячні наради, присвячені якістю, але обов'язки по їх регулярного відвідування було делеговано менеджерам нижчої ланки. Відбулося швидке скорочення масштабів застосування стратегії щодо зниження варіацій основних параметрів процесів і методів статистичного управління.

Конструкторська служба компанії була перетворена. Вона придбала матричну структуру, основними елементами якої стали команди розробників. Як тільки чергова розробка ставилася на виробництво, команда її авторів розформовувався, а що входили до її складу інженери-конструктори перерозподілялися між іншими командами. Середній інженер-конструктор тепер змінював свою спеціалізацію і займану посаду кожні кілька років.

Були переписані навчальні керівництва з якості, а саме навчання методам забезпечення якості зосереджено в одному центрі, в якому тепер працювали професійні викладачі, а не фахівці з окремих дисциплін. Більшість з них не мала належним досвідом у галузі практичного застосування різних методів забезпечення якості і не була здатна належним чином відповідати на питання, що стосуються окремих тонкощів цих методів.

Після реорганізації служба технічної підтримки постачальників стала приділяти основну увагу питанням закупівель комплектуючих, а не забезпечення їх якості. Служба постачання вирішила, що зможе скоротити витрати на закупівлі комплектуючих виробів за рахунок скорочення штату співробітників, що займаються технічною підтримкою постачальників, надаючи все більшого числа останніх самостійно сертифікувати свою продукцію перед постановкою її на виробництво. Служба постачання всіляко заохочувала постачальників більш агресивно підходити до скорочення вартості їхньої продукції.

Головні ідеї Г. Форда - вміле управління підприємствами величезного масштабу, кооперація, масове виробництво, стандартизація, конвеєрна система розподілу праці, постійне вдосконалення управління - актуальні і сьогодні.

Обов'язки співробітників підприємства та їх характеристика

Основними обов'язками співробітників підприємства є наступні:

- беззаперечне виконання умов укладеного з ними контракту (Договору);

- здійснення своєї діяльності чесно і сумлінно;

- дотримання дисципліни праці: вчасно приходити на роботу, дотримуватись встановлену тривалість робочого часу, використовувати ефективно робочий час, своєчасно і точно виконувати розпорядження керівництва;

- володіння високою професійною підготовленістю, гарним знанням дорученої справи: точно та вчасно виконувати службові обов'язки в відповідно до посадових інструкцій, проявляти необхідну ініціативу і наполегливість в роботі, постійно вдосконалювати свою професійну ділову кваліфікацію;

- підвищення ділової і виробничої кваліфікації;

- розвиток відносини товариського співробітництва і взаємодопомоги;

- нерозголошення відомостей, що є комерційною таємницею;

- утримання робочого місця в чистоті і порядку;

- дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки, санітарної та пожежної безпеки і т.д.

4. Перелік розділів "Положення про підрозділи підприємства" та "Посадовий інструкції"

Положення про підрозділи підприємства - це документ, що регламентує діяльність якого структурного підрозділу організації, його завдання, функції, права та відповідальність. Він включає наступні основні розділи:

- загальні положення (кому підпорядковується підрозділ, чим керується і т.д.);

- завдання підрозділу;

- організаційна структура підрозділу (схема з вказівку підпорядкованості і ланок управління);

- функції підрозділу;

- взаємини підрозділу з іншими ланками організації;

- права підрозділи в межах покладених на нього функцій;

- відповідальність підрозділи (в рамках його повноважень).

Посадова інструкція - документ, що регламентує діяльність кожної посади і містить вимоги до працівника, що займає цю посаду. Типова посадова інструкція складається з шести основних розділів:

1. Загальні положення - розділ посадової інструкції, в якому вказуються:

- відділ (підрозділ) і повне найменування посади;

- порядок призначення та звільнення працівника від займаної посади;

- підпорядкованість посади і посадові особи, якими керує працівник;

- заміщення за посадою під час відсутності;

- кваліфікаційні вимоги до працівника за освітою, фахом, стажу роботи за фахом;

- правові акти і нормативні документи, якими повинен керуватися працівник у своїй діяльності.

2. Цілі - розділ посадової інструкції, в якому формулюються цілі, які керівництво організації ставить перед працівником по даній посаді.

3. Функції - розділ посадової інструкції, в якому: визначаються конкретні дії працівника, періодичність і терміни їх виконання; вказується форма участі працівника в управлінській діяльності: керує, затверджує, виконує, погоджує і т.д.

4. Зв'язки за посадою - розділ посадової інструкції, в якому перераховуються зміст інформації...

Значний внесок у розвиток цієї школи зробив американський промисловець, король автомобілебудування США Генрі Форд (1863--1947 pp.), ім'я якого стало символом XX ст., зразковим утіленням "американської мрії". Саме Г. Форд сформулював організаційно-технічні принципи управління, якими і користувався в своїй практичній діяльності.

Крім Тейлора і Форда школу наукового управління вдосконалювали Г. Емерсон, Френк і Лілія Гілберт, Генрі Гант, А. Хопф та ін.

На підприємствах великого американського капіталіста Генрі Форда застосовувалися наступні організаційно-технічні принципи управління.

1. Сувора, побудована за вертикаллю організація управління об' єднанням ряду підприємств, кінцева мета яких - виготовлення автомобіля. Всі частини і етапи виробництва управлялися із одного центру.

2. Масове виробництво, яке забезпечувало найменш можливу вартість виробів, задоволення масового попиту покупців і найбільший прибуток.

3. Розвинута стандартизація, яка давала можливість швидко і без зайвих витрат переходити на нові модифікації автомобіля за сталості базової моделі.

4. Конвеєр з глибоким розподілом праці, який ділиться на сотні і тисячі дрібних операцій. Це дало можливість зробити виробництво безперервним, масовим і, разом з тим, дешевим. Праця на такому потоці не вимагала високої кваліфікації.

5. Постійне удосконалення управління виробництвом.

Ці ідеї єдності управління виробництвом, великий масштаб кооперації, масове виробництво, стандартизація, конвеєрна система розподілу праці, постійне удосконалення управління корисні для нас і сьогодні.

Впровадження революційного методу виробництва та основи "фордизму"

Під цим "революційним" методом виробництва йдеться мова про впровадження так званого потокового виробництва, тобто конвеєру. Конвеєр це машина безперервної дії у вигляді замкнутої стрічки. Вона призначається для організації виконання операції над об'єктами виробництва, за якої весь процес впливу поділяється на послідовність стадій х метою підвищення продуктивності виробництва шляхом одночасного незалежного виконання операцій над декількома об'єктами, що проходять різні стадії.

Гадаю, що Форд і не думав, що через майже століття його спосіб виробництва (конвеєр) уде основою технології виробництва майже всього. Дійсно, впровадження такого методу виробництва може істотно підвищити ефективність виробництва. Наприклад, в 1908 році, виробництво автомобілів Форда досягало 18 тис. в рік, а вже через 15 років досягло до 1.5 млн. автомобілів за рік. Чим же зумовлена така благодать Форда?

Висока продуктивність, простота конструкції і порівняно невисока вартість, можливість виконання на конвеєрі різних технологічних операцій, невисока трудомісткість робіт, забезпечення безпеки праці, поліпшення її умов - все це зумовило широке застосування конвеєра. Його застосовували у всіх галузях господарства: в чорної і кольорової металургії, гірничої, хімічної, харчової та інших галузях промисловості. Так само, як ми вже впевнились з вище сказаного, в машинобудуванні. У промисловому виробництві конвеєри є невід'ємною складовою частиною технологічного процесу. Конвеєри дозволяють встановлювати та регулювати темп виробництва, забезпечують його ритмічність, будучи основним засобом комплексної механізації транспортних і вантажно-розвантажувальних процесів і поточних технологічних операцій; конвеєри разом з тим звільняють робочих від тяжких трудомістких транспортних і вантажно - розвантажувальних робіт, роблять їхню працю більш продуктивною. Широка конвеєризація становить одну з характерних рис розвинутого промислового виробництва.

Складання виробів з безперервним або періодичним їх рухом, які здійснюються примусово на конвеєрі, називається конвеєрним складанням. Вона здійснюється в поточному виробництві і має на меті зниження трудомісткості процесу складання, полегшення умов праці та забезпечення ритмічного виробництва. Конвеєрне складання вимагає суворого розчленування складального процесу на окремі елементи. Кожна операція виконується одним робітником або автоматично. В останньому випадків функції робочого входять тільки контроль і управління складальним автоматом. Найбільш широко конвеєрна збірка поширена в крупно серійному та масовому виробництві.

Як було вже згадано Генрі Форд створив автомобільну державу (у чому йому, поза сумнівом, помогло винайдення конвеєра). З його ім'ям пов'язаний термін "фордизму". Основою фордизму й обумовлених їм нові методи організації виробництва став складальний конвеєр. Кожен з робітників, розміщений уздовж конвеєра, здійснював одну операцію, що складається з декількох (ото і одного) трудових рухів, для виконання яких не було потрібно практично ні ніякої кваліфікації. За свідченням Форда, для 43% робочих була потрібна підготовка до одного дня, для 36% - від одного дня до одного тижня, а для 6% - 1-2 тижні, для 14% - від 1 місяця до року.

Введення конвеєрного складання, разом з деякими іншими технічними нововведеннями призвело до різкого зростання продуктивності праці та зниження собівартості продукції, поклало початок масового виробництва. Разом з тим фордизм призвів до небувалого посилення інтенсивності праці, його беззмістовності, автоматизму. Фордизм розрахований на перетворення робітників на роботів і вимагає крайнього нервового і фізичного напруження. Примусовий ритм праці, що задається конвеєром, викликав необхідність заміни форми оплати праці робітників. Погодинною Форда, як і до нього тейлоризм, став синонімом методам експлуатації робітників, притаманних монополістичної стадії капіталізму, покликаних забезпечити підвищення прибутку капіталістичним монополіям.

З іншої сторони, фордизм є система, принципи якої давно відомі і складають закон поділу праці. Модель виготовлення тільки тоді вигідна для виробництва, коли вона може бути легко розщеплена на операції, число яких не повинно бути ні велика, ні мало. Процес, поставлений правильно, знаменується ритмічною дією виготовлення, де швидка робота може бути також не вигідна, як і повільна. Не помітна сила інерції або виробничий гуркіт, що розвивається в процесі, становить елемент фордизму. Створені Фордом на цій підставі конвеєри для прогресивної зборки, заготівля речей в масовій кількості, цикл обертання матеріалів та отримання оброблених фабрикатів в цілому становлять також фордизм, який забезпечується внутрішньою системою, яка нищить усю кваліфікацію та спеціалізацію і тому вимагає рівняння заробітної плати.

Відмовляючись бачити в хороших машинах те значення, яке їм невірно приписується, як і у всякій техніці, Форд вгадує досконалу організацію виробництва, складається з багатьох компонентів фордизму, але не з одного якого-небудь. Досконала організація складається не з хороших машин і гарних людей, а полягає в тому, що ми взагалі називаємо системою. Така система припускає наявність наступних принципів:

Господарський принцип - це праця. Праця - це людська стихія, яка звертає собі на користь врожайні пори року. Людська праця створив з сезону жнив те, чим він став нині. Економічний принцип такий: кожен з нас працює над матеріалом, який не нами створений і якого створити ми не можемо, над матеріалом, який нам дано природою.

Етичний принцип - це право людини на працю. Це право знаходить різні форми вираження. Людина, що заробив свій хліб запрацював і право на нього. Якщо інша людина краде у нього цей хліб, він краде у нього більше ніж хліб, краде священне людське право.

Форд завжди казав: "Моя мета - простота. Загалом, тому люди мають так мало, і задоволення основних життєвих потреб (не кажучи вже про розкіш, на яку кожен, на мою думку, має відоме право) обходиться так дорого, що майже все, вироблене нами, набагато складніше, ніж потрібно. Наш одяг, житло, квартирна обстановка - все могло б бути набагато простіше і разом з тим красивіше. Це відбувається тому, що всі предмети в минулому виготовлялися певним чином, і нинішні фабриканти йдуть пройденим шляхом. Цим я не хочу сказати, що ми повинні ударитися в іншу крайність. У цьому немає абсолютно ніякої необхідності. Зовсім не потрібно, щоб наше плаття складалося з мішка з діркою для просовування голови. Правда, в цьому випадку його легко було б виготовити, але воно було б надзвичайно не практично."1

Квінтесенція ідей Форда в тому, що марнотратство і жадібність гальмують справжню продуктивність. Але марнотратство і жадібність зовсім не неминуче зло. Марнотратство випливає здебільшого з недостатньо свідомого ставлення до наших дій або з недбалого їхнього виконання. Жадібність є рід короткозорості. Мета полягала в тому, щоб виробляти з мінімальною витратою матеріалу і людської сили і продавати з мінімальним прибутком, тим самим захопити якомога більшу частину ринку продажів. Так само, мета Генрі Форда в процесі такого виробництва - приділяти максимум заробітної плати, інакше кажучи, повідомляти максимальну купівельну спроможність. А так як і цей прийом веде до мінімальних витратах, і тому що продаж продукції йде з мінімумом прибутку, то є можливість привести продукт у відповідність з купівельною спроможністю.

Висновки

Як можна побачити з вищевикладеного матеріалу, Генрі Форд та його революційні методи виробництва та управління персоналом вплинули на подальше формування світового масового виробництва. Не залишились в минулому і його принципи управління, які на сьогодні є досить актуальними. Його спосіб масового виробництва - потокове виробництво, тобто виробництво на конвеєрі стало основою всього масового виробництва.

Життя Генрі Форда було дуже насиченим, і тоді було багато факторів що вплинули на його подальше життя. Він хотів і мав за мету впровадити виробництво дешевих автомобілів, які б були доступні всім. І він цього досяг, не знаючи того, він заклав основи сучасної теорії управління. Його праця в сфері управління була величезним внеском в світову скарбницю досвіду, який давав поняття як управляти персоналом та зробити масове виробництво досить прибутковою справою.

Важко переоцінити внесок Генрі Форда в розвиток теорії управління. Дуже багато проблем які торкався Форд при організації свого виробництва є актуальними і з нині, а шляхи їх вирішення, запропоновані цим видатним підприємцем, викликають законний інтерес у сьогоднішніх бізнесменів, менеджерів самих різних рівнів. Багато роздумів Форда про організацію праці акцентовані на ті технологічні і психологічні моменти, які носять загальнолюдський характер і в найменшій мірі залежать від конкретних національних і політичних умов їх реалізації. У методологічному плані це відкриває широкі можливості використання його досвіду і особливо принципів організації масового виробництва предметів споживання в інших соціальних структурах. До речі, деякі з принципів організації праці, розроблених в Детройті Г. Фордом, перейняли (природно, з урахуванням специфіки автоматизовано-комп'ютерного виробництва) нові лідери автомобілебудування - японські компанії. Сьогодні в умовах конкуренції будь-якої виробничої структурі не обійтися без сучасних, передових технологій в організації управління. Теорія управління еволюціонувала протягом багатьох десятиліть, вона плід праць багатьох видатних вчених, дослідників і, безумовно, підприємців-практиків до яких відноситься Генрі Форд, що стояв біля витоків сучасної теорії управління. На той час виробництво вимагало виконання одним робітником максимум трьох операцій. Тобто, вся робота робітників зводилася до автоматизму. Це означало, що з часом ефективність такої праці буде лише падати, і щоб цього не відбулося треба було впроваджувати удосконаленні методи виконання операцій на конвеєрі. В загальному такий метод виробництва проіснував до початку 70-х років. Тоді деякі капіталістичні фірми проводили експерименти по модифікації конвеєрного виробництва, з метою зменшення монопольне, підвищення змістовності та привабливості праці, а отже і його ефективності. Для цього реконструюються конвеєрні лінії: вони коротшають, операції на них поєднуються, практикуються переміщення робочих уздовж конвеєра для виконання циклу операції і т. п.

Список використаної літератури

1. Багиев Г.Л. и др. Маркетинг: Учебник для вузов/ Г.Л. Багиев, В.М. Тарасевич, Х. Анн; Под общ. ред. Г.Л. Багиева. - М.: Экономика, 1999.

2. Боди Д., Пэйтон Р. Основы менеджмента. - СПб.: Питер, 1999.

3. Генри Форд. Моя жизнь, мои достижения. Пер. с англ./Научи, ред. Е.А. Кочерин. - Предисл. Н.С. Лаврова /1924 г./; Послесл. проф. И.Л. Андреева /1989 г./ - М.: Финансы и статистика, 1989.

4. Классики менеджмента. The IEBM Handbook of management Thinking: Энциклопедия / Под ред. М. Уорнера. - СПб.: Питер, 2001.

Размещено на Allbest.ru