Вплив політичного процесу на кількісний склад студентської молоді Донбасу (середина 1950-х - середина 1980-х рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

Вплив політичного процесу на кількісний склад студентської молоді Донбасу (середина 1950-х - середина 1980-х рр.)

к.і.н. доцент, Бадер А. В.

Луганськ

Анотація

Досліджено зовнішньополітичні та внутрішньополітичні процеси в СРСР, що впливали на кількість студентів у вищих навчальних закладах Донбасу. Встановлено, що пріоритет надавався технічній освіті, а набори цілком залежали від політичної та економічної ситуації в країні. Виявлено, що з середини 1950-х до початку 1970-х рр. темпи зростання кількості студентської молоді Донбасу були високими, а у період з 1970-х до першої половини 1980-х рр. контингент студентів у вишах регіону поступово скорочується. Доведено, що скорочення чисельності студентства з 1970-х рр. пов'язане із втратою Донбасом стратегічного значення в економічній системі Радянського Союзу.

Ключові слова: політичний процес у СРСР, кількісні зміни у контингенті студентів, вищи навчальні заклади Донбасу.

Зокрема, це роботи Л. Я. Рубіної «Советское студенчество» [1], В. В. Бовкуна «Образ жизни советской молодёжи: тенденции, проблемы, перспективы» [2], О. М. Сергійчук «Вища школа України в умовах лібералізації суспільного життя в 1953-1964 рр.» [3]. Деяку інформацію можна знайти у роботах «Вища школа Української РСР (1917-1967)» [4] та «Развитие социально-классовой структуры населения Украинской ССР в 60-80-е годы» [5]. Проілюстрована кількість студентів Донбасу, натомість без ґрунтовного аналізу причин збільшення чи зменшення контингенту майбутніх спеціалістів у дисертації О. В. Стяжкіної «Культурные процессы в Донбассе в 1960 - нач. 90-х гг» [6].

У статті ми ставимо завдання проаналізувати політичний процес у СРСР, як основний чинник змін кількості студентської молоді Донбасу протягом середини 1950-х - середини 1980-х рр.

У 1956 р. на XX з'їзді КПРС та XIX з'їзді КПУ було поставлено завдання на базі переважного розвитку важкої промисловості та безперервного технічного прогресу і підвищення продуктивності праці забезпечити подальше могутнє зростання всіх галузей народного господарства. В директивах та резолюціях цих з'їздів також зазначалось, що необхідно в історично найкоротші строки вирішити основне економічне завдання СРСР - наздогнати та випередити найбільш розвинені капіталістичні країни по виробництву продукції на душу населення [7, с. 562, 565]. Поставлене завдання форсованого розвитку народного господарства вимагало аналогічних темпів і в піднесенні освіти та науки. У зв'язку з цим XIX з'їзд КПУ зобов'язав ЦК, обкоми, міськкоми і райкоми партії забезпечити подальший розвиток народної освіти та науки [7, с. 568]. Все це сприяло значному підвищенню кількості майбутніх спеціалістів Донбасу (див. табл. 1) [11, арк. 6; 12, арк. 8; 13, арк. 15, 94; 14, арк. 23, 24, 27; 6, с. 70; 8, арк. 29].

Отже, після значного збільшення контингенту студентів у 1955-1960 рр. у період з 1960-го р. по 1965-й р. відбувається поступове зростання загальної кількості майбутніх спеціалістів регіону. Цей період характеризується достатньо високими темпами розширення промисловості СРСР за рахунок постійного будівництва нових підприємств. Керівництво будівельними роботами та обслуговування нових промислових об'єктів потребувало систематичного збільшення спеціалістів з вищою освітою.

Підвищенню кількості студентів сприяла також постанова Ради міністрів СРСР від 21 травня 1961 р., згідно з якою вища освіта в СРСР стала надаватись безкоштовно. Правом на вступ до вишу могли скористатись усі громадяни СРСР, що мали закінчену середню освіту [15, с. 290, 291].

На початку 1960-х рр. у зв'язку з економічною кризою зменшується потреба у висококваліфікованих спеціалістах та скорочується фінансування вищої школи. 9 травня 1963 р. вийшла постанова ЦК компартії та

Ради міністрів СРСР, згідно з якою Міністерство вищої та середньої спеціальної освіти СРСР повинно було скоротити загальну кількість спеціалістів, що випускали вищі навчальні заклади [15, с. 332]. Однак, кризові явища, як бачимо з таблиці 1, практично не вплинули на динаміку збільшення загального контингенту студентів Донбасу. Падіння виробництва, в основному, спостерігалось в сільському господарстві та легкій промисловості, а регіон спеціалізувався на підготовці фахівців для пріоритетної важкої індустрії.

Починаючи з 1965 р. завдяки нововведенням О. М. Косигіна (надання деякої самостійності керівникам підприємств, запровадження часткової конкуренції, економічне стимулювання працівників) в народному господарстві СРСР з'являються елементи інтенсивного розвитку, це призводить до певного піднесення економіки країни. Восьма п'ятирічка (1966-1970 рр.) вважається найбільш вдалою впродовж всієї історії СРСР. Підвищені темпи економічного розвитку потребували аналогічного зростання кількості спеціалістів, а деяка інтенсифікація виробництва вимагала збільшення працівників саме з вищою освітою. Тому в період з другої половини 1960-х до початку 1970-х рр. простежуються рекордні темпи зростання контингенту студентів вишів Донбасу (див. таблицю 1).

Чехословацькі події 1968 р., що розгорнулись на тлі економічної реформи, продемонстрували членам ЦК КПРС пряму залежність падіння існуючого режиму від упровадження ринкових відносин. У зв'язку з цим резолюціями XXIV з'їзду КПРС (1971 р.) лише через політичні причин згортаються реформи О. М. Косигіна. Радянський Союз повертається до суто екстенсивного розвитку з моделлю господарювання, заснованою в добу сталінської модернізації 1930-х рр. У вказаних умовах необхідність у великій кількості працівників з вищою освітою відпадає, набори до навчальних закладів Донбасу знижуються.

Наприкінці 1970-х рр. розширення народного господарства в європейській частині СРСР досягло своєї межі, тому в період з 1975 р. по 1985 р., як бачимо з таблиці 1, відбувається поступове скорочення загальної кількості студентів регіону.

Зважаючи на те, що XX з'їзд КПРС та XIX з'їзд КПУ (1956 р.) поставив завдання першочергового розвитку саме важкої промисловості, різке збільшення контингенту студентів Донбасу другої половини 1950-х початку 1960-х рр. відбулося, в основному, за рахунок збільшення наборів на технічні спеціальності. Так, якщо в період з 1955 по 1960 рр. кількість студентів Луганського вечірнього філіалу Харківського політехнічного інституту збільшилась на 67,2%, то Луганського сільськогосподарського інституту (далі - ЛСІ) лише на 18,9%, а Луганського державного педагогічного інституту імені Тараса Шевченка (далі - ЛДПІ) навіть зменшилась на 5,9% [16, арк. 1; 17, арк. 17; 18, арк. 12; 19, арк. 73; 20, арк. 22, 22 оберт; 21, арк. 3].

Таблиця 1. Динаміка зростання кількості студентів Донбасу в 1955-1985 рр.

У 1960 р. у Донецькому політехнічному інституті (далі - ДНІ) навчалось 7982 осіб, у той час, як в Донецькому державному педагогічному інституті (далі - ДДНІ) лише 2544 студентів [22, арк. 14; 23, арк. 14].

Крім того, скороченню кількості студентів педагогічних навчальних закладів сприяє зменшення з 1958 р. числа народжених в УРСР та, зокрема на Донбасі. Так, якщо в Донецькій області у 1958 р. на 1000 чоловік населення народилося 24,2, в Луганській - 25,6 то в 1960 р. 21,4 та 23,5 особи відповідно [10, с. 28].

В 1955-1960 рр. простежуються достатньо швидкі темпи зростання кількості майбутніх лікарів, однак це нівелювалось нечисленним контингентом медичних інститутів. Наприклад, у приведений період на 75% збільшилась кількість студентів Луганського медичного інституту (далі - ЛМІ), разом з тим в 1960 р. майбутні спеціалісти закладу складали лише 1618 осіб, що набагато менше навіть порівняно з ДДШ, в якому в цьому році навчалось 3329 студентів [13, арк. 15; 14, арк. 45].

Екстенсивний індустріальний розвиток сприяв розпорошенню основних промислових потужностей Донбасу по невеликим містам. Заснування великої кількості достатньо потужних підприємств у цих населених пунктах вимагало розширення інфраструктури міст та забезпечення їх обслуговуючим персоналом. У зв'язку з ситуацією, що склалася в період з 1955 по 1960 рр., кардинально (на 81,4%) зростає контингент студентів Донецького інституту радянської торгівлі (далі - ДІРТ). Кількість майбутніх спеціалістів, що здобували в цьому ВНЗ освіту, практично дорівнювала контингенту студентів найбільшого навчального закладу регіону ДНІ (біля 8 тисяч осіб) [24, арк. 3; 25, арк. 17].

У період 1960-1964 рр. численні резолюції, постанови, рішення пленумів та з'їздів КНРС (XXI 1959 р., XXII 1961 р.), КНУ (XX 1959 р., XXI 1960 р., XXII 1961 р.) зобов'язували виконавчі органи влади продовжувати сприяти першочерговому розвитку важкої промисловості в державі [7, с. 577, 605, 612, 614, 652, 703]. У цих умовах темпи збільшення кількості студентів технічних навчальних закладів залишаються найвищім в регіоні. Наприклад, чисельність майбутніх спеціалістів ДНІ зросла на 6160, а Луганського машинобудівного інституту (далі - ЛМБІ) на 2153 особи [22, арк. 14, 26, 107, 109, 117; 27, арк. 30, 39, 46; 17, арк. 17; 28, арк. 12; 29, арк. 60].

У зв'язку з кризою в економіці СРСР початку 1960-х рр. та продовженням зниження народжуваності (в 1965 р. на 1000 мешканців регіону народилося лише 14,6 чоловік) скорочується кількість майбутніх учителів регіону та суттєво знижуються темпи зростання контингенту студентів торгівельного інституту. Наприклад, кількість майбутніх спеціалістів ДДНІ зменшилась на 8,6%, а ЛДНІ на 1,9%. З 1960 р. по 1962 р. контингент студентів ДІРТ зріс на 81,4%, а з 1962 р. по 1964 р. лише на 2,4% [10, с. 28; 23, арк. 14; 30, арк. 19; 21, арк. 3; 31, арк. 34; 32, арк. 4; 33, арк. 61].

9 липня 1963 р. Рада міністрів СРСР постановила змінити принцип матеріального забезпечення студентів, завдяки чому різко зменшилась кількість стипендіатів, в основному сільськогосподарських вишів. У ректорати, в тому числі і ЛСІ, почала надходити велика кількість заяв з проханням відрахувати з навчального закладу у зв'язку з відсутністю коштів. Так, контингент студентів цього навчального закладу в період з 1960 р. по 1962 р. зріс на 47,7%, а з 1962 р. по 1965 р. лише на 4,5% [19, арк. 73; 34, арк. 118; 35, арк. 5].

Стрімкий розвиток економіки СРСР в період з 1965 р. по 1970 р. сприяв значному зростанню кількості студентів у всіх вишах Донбасу, незалежно від профілю спеціальності. Однак, у зв'язку з необхідністю виконання постанов XXIII з'їзду КНРС та XXIII з'їзду КНУ 1966 р. в розвитку народного господарства перевагу продовжували надавати важкій індустрії. Вважалось, що це основа технічного переозброєння промисловості, сільського господарства та піднесення обороноздатності країни [7, с. 803]. Так, якщо кількість студентів ДНІ зросла на 8499, то ДІРТ - на 3659 чоловік; ЛМБІ - на 4138, то ЛДНІ - на 2185, а ЛСІ взагалі лише на 431 особу [27, арк. 30, 39, 46; 36, арк. 17, 21,29; 33, арк. 61; 37, арк. 1 оберт; 29, арк. 60; 38, арк. 1; 31, арк. 34; 39, арк. 3; 35, арк. 5; 40, арк. 14].

Нісля повернення до суто екстенсивних методів розвитку народного господарства на початку 1970-х рр. відбувається скорочення наборів до технічних навчальних закладів. У той самий час економіка країни переорієнтовується на продаж корисних копалин за кордон. У даних умовах з'являється значний залишок коштів після фінансування ВПК, який починають витрачати на підтвердження тези про досягнення соціалістичного ладу в країні. В 1970-х рр. простежується підвищення грошових вливань у легку, харчову промисловість та житлове будівництво. В ситуації, що склалася, пленум ЦК КПУ в 1973 р. ухвалив рішення - звернути увагу на підготовку кадрів для галузей промисловості, що виробляють товари народного споживання, а також для транспортних організацій, сільського господарства, будівництва, сфери побутового обслуговування [7, с. 939].

У період з 1970 р. по 1975 р. скорочується кількість студентів технічних ВНЗ Донбасу, наприклад ДНІ на 23%, Жданівського металургійного інституту на 1,4%, Краматорського індустріального інституту на 5,5%. У той самий час на 37% збільшується контингент майбутніх спеціалістів ЛМБІ, що спеціалізувався на випуску інженерів для транспортної галузі, на 12,4% Макіївського інженерно-будівельного інституту, на 6,2% ДІРТ, на 25,6% ЛСІ, на 13% ЛМІ і на 5,5% Донецького державного медичного інституту імені Горького [36, арк. 17, 21,29; 38, арк. 1; 41, арк. 29, 32, 35; 37, арк. 1 оберт; 42, арк. 4 оберт; 40, арк. 14; 43, арк. 7а; 44, арк. 4 оберт]. зовнішньополітичний студент донбас економічний

У 1972 р. ЦК КНРС та Рада міністрів СРСР приймають постанову «Нро завершення переходу до загальної середньої освіти молоді та подальшого розвитку загальноосвітньої школи», у зв'язку з якою в УРСР інтенсифікується підготовка вчителів. Крім того, з 1972 р. почався позаконкурсний прийом у педінститути молоді з віддалених сільських районів з подальшим поверненням її на роботу в цю місцевість [5, с. 175]. Так, з 1970 р. по 1975 р. кількість студентів Слов'янського педагогічного інституту зросла на 21,5%. У цей період дещо (на 2,5%) скорочується контингент майбутніх учителів у ЛДНІ, однак надалі з 1975 по 1985 р. простежується збільшення наборів до цього ВНЗ (з 1975 р. по 1980 р. на 11,4%, з 1980 р. по 1985 р. на 4,2%) навіть на фоні загального поступового скорочення студентської молоді Донбасу в першій половині 1980-х рр. (див. таблицю 1) [39, арк. 3; 48, арк. 84; 49, арк. 3, 3 оберт; 50, арк. 12].

У період з 1975 по 1980 р. країни Заходу виходять з нафтової кризи, падають обсяги продажу корисних копалин за кордон, що призводить до суттєвого скорочення залишку коштів після фінансування ВПК. У даних умовах ЦК КПРС згортає політику стимулювання легкої та харчової промисловості та знов надає перевагу важкій індустрії. XXV з'їзд КПРС (1976 р.) поставив завдання вдосконалити структуру промисловості через підвищення в загальному обсязі виробництва продукції галузей, що насамперед визначали технічний прогрес, - машинобудівної, хімічної та нафтової промисловості, електроенергетики [51, с. 27]. Так, з 1975 по 1980 р. практично сталим залишається контингент майбутніх спеціалістів Донбасу (див. таблицю 1), однак зменшується кількість студентів ДДУ на 6,3%, ДІРТ на 6,5%, ЛСІ на 23%, ЛМІ на 3,1% [52, арк. 22; 46, арк. 5; 47, арк. 2, 5; 53, арк. 1, 3, 5; 42, арк. 4 оберт; 54, арк. 1 оберт; 43, арк. 7а; 55, арк. 11; 56, арк. 1 оберт].

До початку 1980-х рр. СРСР досягає межі в можливостях розширення пріоритетної важкої промисловості, особливо в європейській частині держави. ЦК КПРС вирішує йти шляхом збалансування галузей народного господарства та створення нових економічних регіонів. XXVI з'їзд КПРС ставить завдання здійснити динамічний та збалансований розвиток економіки держави за рахунок пропорційного зростання всіх галузей народного господарства. Члени політбюро визначають як основну задачу розробку та впровадження продовольчої програми, розвиток виробництва товарів народного споживання і послуг. Крім того, на з'їзді планувалось створення крупних територіально-виробничих комплексів [57, с. 44, 45].

Рішення XXVI з'їзду КПРС призвели до скорочення фінансування підприємств Донбасу, оскільки фінансові потоки спрямовувались у нові промислові регіони Радянського Союзу. В умовах, що склалися, поступово скорочується контингент студентів технічних навчальних закладів Донбасу, наприклад ЛМБІ на 13,4%, на цьому фоні хоч і несуттєво, однак зростає кількість студентів ДІРТ та ЛМІ (на 0,3% і 2,3% відповідно) [58, арк. 58, 61, 64; 59, арк. 34; 54, арк. 1 оберт; 60, арк. 1 оберт; 56, арк. 1 оберт; 61, арк. 38].

У 1982 р. ЦК КПРС приймає продовольчу програму, за умовами якої розвиток сільського господарства займає першочергове місце, в галузь вкладають великий об'єм коштів [57, с. 320, 322, 323]. УРСР в 1980-х рр. залишається основним виробником продуктів харчування в Радянському Союзі, тому фінансові потоки спрямовують саме в Україну. Зміна орієнтирів в розвитку народного господарства сприяє збільшенню на 34,3% контингенту студентів єдиного на Донбасі сільськогосподарського інституту (ЛСІ) [55, арк. 11; 62, арк. 1, 2].

Таким чином, чітко простежується залежність підготовки фахівців від політичних та економічних процесів у СРСР. З другої половини 1950-х рр. зовнішня загроза штовхає представників ЦК КПРС стимулювати розвиток вищої освіти, що виявилось у зростанні кількості студентів. Середина 1950-х - початок 1970-х рр. характеризується відновленням та модернізацією виробництва, реформами О. М. Косигіна спрямованих на часткову інтенсифікацію. Відповідними було і високі темпи зростання контингенту студентів. На початку 1970-х рр. радянська економіка переорієнтовується на продаж природного газу та нафти, використання їх у власному виробництві. Це період заснування нових промислових комплексів у районах видобутку природних копалин. Зазначені чинники призводять до поступового скорочення наборів до вишів Донеччини та Луганщини. Отже, Донбас носив стратегічне значення доки важка промисловість СРСР орієнтувалась на використання кам'яного вугілля, з початку 1970-х рр. почав перетворюватись на другорядний регіон країни. У подальшому цікавим є дослідити вплив цього процесу на формування політичної культури населення Донбасу.

Список використаних джерел

1. Рубина Л. Я. Советское студенчество. Социологический очерк / Л. Я. Рубина. - М.: «Мысль», 1981. - 207 с.

2. Бовкун В. В. Образ жизни советской молодежи: тенденции, проблемы, перспективы / Бовкун Вячеслав Васильевич. - М.: Высшая школа, 1988. - 144 с.

3. Сергійчук О. М. Вища школа України в умовах лібералізації суспільного життя в 1953-1964 рр.: Дис. ... канд. істор. наук. 07.00.01. - Переяслав-Хмельницький, 2002. - 229 с.

4. Вища школа Української РСР (1917-1967 рр.). /

Відповідальний редактор В. І. Пітов. - Ч.2. - К.: Видавництво Київського університету, 1968. - 396 с.

5. Развитие социально-классовой структуры населения Украинской ССР в 60-80-е годы / Ответственный редактор А. В. Лихолат. - К.: «Наукова думка», 1988. - 285 с.

6. Стяжкина Е. В. Культурные процессы в Донбассе в 1960 - нач. 90-х гг.: Дисс. ... канд. истор. наук. 07.00.01. - Донецк, 1996. - 207 л.

7. Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК / Редакційна колегія: В. І. Юрчук, Ю. Н. Єльченко, Г К. Крючков, В. М. Мазур, П. К. Мусієнко, Ф. М. Рудич. - В 2-х т. - Т.2. (1941-1976). - К.: Політвидав України, 1977. - 1022 с.

8. Центральний державний архів громадських об'єднань. - Ф.Р.1. - Оп.31, Ч.І. - Спр.689.

9. Центральний державний архів вищих органів влади й управління України - Ф.Р.2605. - Оп.8. - Спр.3495.

10. Народне господарство Української РСР в 1966 році (статистичний щорічник) / Відповідальний за випуск П. С. Булгаков. - К.: «статистика», 1967. - 639 с.

11. Державний архів Донецької області (далі - ДАДО). - Ф.Р.4249. - Оп.1 доп. - Спр.422.

12. Там само. - Спр.719.

13. Державний архів Луганської області (далі - ДАЛО). - Ф.Р.2519. - Оп.10. - Спр.219.

14. Там само. - Спр.330.

15. О коммунистическом воспитании и укреплении связи школы с жизнью. Сборник документов / Сост. М. М. Дейнеко. - М.: «Просвещение», 1964. - 480 с.

16. ДАЛО. - Ф.Р.759. - Оп.2. - Спр.47.

17. Там само. - Ф.Р.759. - Оп.2. - Спр.70.

18. Там само. - Ф.Р.842. - Оп.1. - Спр.202.

19. Там само. - Ф.Р.842. - Оп.1. - Спр.239.

20. Там само. - Ф.Р.416. - Оп.2. - Спр.161.

21. Там само. - Ф.Р.416. - Оп.2. - Спр.260.

22. ДАДО. - Ф.Р.1087. - Оп.2. - Спр.862.

23. Там само. - Ф.Р.3765. - Оп.1. - Спр.390.

24. Там само. - Ф.Р.3001. - Оп.1. - Спр.665.

25. Там само. - Ф.Р.3001. - Оп.2. - Спр.53.

26. Там само. - Ф.Р.1087. - Оп.2. - Спр.944.

27. Там само. - Ф.Р.1087. - Оп.2. - Спр.1041.

28. ДАЛО. - Ф.Р.759. - Оп.2. - Спр.92.

29. Там само. - Ф.Р.759. - Оп.2. - Спр.123.

30. ДАДО. - Ф.Р.3765. - Оп.1. - Спр.440.

31. ДАЛО. - Ф.Р.416. - Оп.2. - Спр.464.

32. ДАДО. - Ф.Р.3001. - Оп.2. - Спр.170.

33. Там само. - Ф.Р.3001. - Оп.2. - Спр.290.

34. ДАЛО. - Ф.Р.842. - Оп.1. - Спр.254.

35. Там само. - Ф.Р.842. - Оп.1. - Спр.281.

36. ДАДО. - Ф.Р.1087. - Оп.2. - Спр.1306.

37. Там само. - Ф.Р. 3001. - Оп.2. - Спр.540.

38. ДАЛО. - Ф.Р.759. - Оп.2. - Спр.328.

39. Там само. - Ф.Р.416. - Оп.2. - Спр.769.

40. Там само. - Ф.Р.842. - Оп.1. - Спр.352.

41. Там само. - Ф.Р759. - Оп.2. - Спр.1024.

42. ДАДО. - Ф.Р 3001. - Оп.2. - Спр.916.

43. ДАЛО. - Ф.Р842. - Оп.2. - Спр.15.

44. Там само. - Ф.Р2661. - Оп.2. - Спр.113.

45. ДАДО. - Ф.Р6146. - Оп.1. - Спр.520.

46. Там само. - Ф.Р.6146. - Оп.1. - Спр.2972.

47. Там само. - Ф.Р.6146. - Оп.1. - Спр.2973.

48. ДАЛО. - Ф.Р416. - Оп.2. - Спр.1155.

49. Там само. - Ф.Р416. - Оп.2. - Спр.1556.

50. Там само. - Ф.Р416. - Оп.2. - Спр.1995.

51. Коммунистическая партия Советского Союза в резолюциях съездов, конференций, пленумов ЦК (1898-1986). - Т.13. - М.: Издательство политической литературы, 1986. - 510 с.

52. ДАДО. - Ф.Р1087. - Оп.2. - Спр.2922.

53. Там само. - Ф.Р.6146. - Оп.1. - Спр.4920.

54. Там само. - Ф.Р3001. - Оп.2. - Спр.1319.

55. ДАЛО. - Ф.Р842. - Оп.2. - Спр.211.

56. Там само. - Ф.Р.2661. - Оп.2. - Спр.332.

57. Коммунистическая партия Советского Союза в резолюциях съездов, конференций, пленумов ЦК (1898-1986). - Т.14. - М.: Издательство политической литературы, 1987. - 640 с.

58. ДАЛО. - Ф.Р759. - Оп.2. - Спр.1916.

59. Там само. - Ф.Р759. - Оп.2. - Спр.3090.

60. ДАДО. - Ф.Р3001. - Оп.2. - Спр.1586.

61. ДАЛО. - Ф.Р2661. - Оп.2. - Спр.435.

62. Там само. - Ф.Р.842. - Оп.2. - Спр.490.

Размещено на Allbest.ru