Дослідження тоталітарного режиму в Чехословаччині на рубежі 40-х-50-х рр. XX ст.: через призму документальної новизни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження тоталітарного режиму в Чехословаччині на рубежі 40-х-50-х рр. XX ст.: через призму документальної новизни

Свєженцева О.І.

Анотація

Автор аналізує основні аспекти документальної новизни в суспільно-політичних перетвореннях в Чехословаччині у 1948-1953 роках, зокрема процес утвердження тоталітарного режиму. Основна мета публікації - показати, яку роль в комплексному аналізі відіграє масове розсекречення документів, відкриття нових фондів та архівів, формування їх потужної загальнодоступної електронної бази. А також як поява нових інформаційних матеріалів впливає на розвиток історичної науки.

Не відкидаючи позитиви формаційного методологічного підходу до наукового дослідження історії, автор вважає раціональнішим у статі застосовувати цивілізаційний підхід для вивчення суспільно-політичних трансформаційних процесів у Чехословаччині. Методи системного аналізу і синтезу, на основі вивчення взаємозв'язку причин, передумов, найсуттєвіших факторів суспільно-політичних перетворень в Чехословаччині, відкрили можливість для наукового узагальнення і ґрунтовних висновків щодо специфіки теорії і практики утвердження тоталітарного режиму.

Ключові слова: Чехословаччина, тоталітаризм, архівні матеріали,

Національний архів ЧР, Архів ЦК КПЧ, Архів Інституту історії КПЧ, Бюро документації та розслідування злочинів комунізму, опубліковані документи, Східна Європа в документах російських архівів, преса.

Глибокий науковий аналіз процесу становлення, утвердження і функціонування антидемократичного режиму в Чехословаччині на рубежі 40-х - 50-х років ХХ століття потребує застосування різних методологічних підходів і сучасного інструментарію, який є апробованим світовою історичною і політичною наукою. політичний документ архів

У методологічному плані дослідження проблеми суспільно-політичних перетворень у Чехословаччині і науково-філософський підхід до вивчення економічних та суспільно-політичних явищ і процесів взагалі до середини 80-х років ХХ ст. не викликали дискусій, це було логічним наслідком панування однієї марксистської ідеології у історичній науці СРСР. Панування однієї марксистської методологічної конструкції у історичній науці дозволяє нам говорити про наявність кризи історичних знань і в тому числі про звуження тематичного поля історичних досліджень. Неможливо не погодитись з тезою відомого історика-теоретика А.Я. Гуревича про те, що марксистська методологія, в її догматизованій та вульгаризованій формі стала тим загальнообов'язковим "прокрустовим ложем", у яке історики-професіонали протягом декількох поколінь повинні були втискувати результати своїх суспільних досліджень [23, с. 6]. Ця ситуація певним чином пояснюється тим, що у Радянському Союзі, з "владної подачі" не передбачалося існування розбіжності між ставленням до марксизму як до офіційної ідеології, з одного боку, і наукової теорії - з іншого. Сучасний підхід до розуміння історії суспільно-політичних процесів по-новому ставить питання не тільки про можливу глибину і широту історії, але і про критерії об'єктивності і відповідальності з боку дослідника за власну творчу діяльність. Ні для кого не секрет, що бажання окремих дослідників остаточно відмовитися від формаційно-стадіального підходу і діяти з "чистого аркуша" може призвести до появи чергового методологічного міфу, в основі якого буде лежати знову одна ідея, але на цей раз цивілізаційна. Тому доповнення марксистської методології саме цивілізаційним компонентом може мати вагоме значення для комплексного дослідження такого етапу історії країн Східної Європи, як рубіж 40-х - 50-х років ХХ ст., а це сприятиме визначенню місця Чехословаччини у рамках історії європейської цивілізації.

Характеристика суспільно-політичних процесів в Чехословаччині на рубежі 40-х - 50-х років минулого століття протягом останніх десятиліть змінювалась у залежності від ідейно-політичної орієнтації, об'єктивності оцінок та рівня професіоналізму дослідників. Значну роль відігравала джерельна база, яка останніми роками розширюється у зв'язку з відкриттям раніше утаємничених документів та фондів національних і зарубіжних архівів.

На базі накопичених знань, введення у науковий обіг нових архівних джерел та наростання масиву конкретно-історичних публікацій формуються принципово нові погляди та оцінки подій у країнах Східної Європи 40-х - 50-х років ХХ ст. Зарубіжні та українські історики публікують солідні дослідження узагальнюючого характеру, де переосмислюється новітня історія країн у загальноєвропейському, світовому, цивілізаційному контексті.

Інтенсивне введення у науковий обіг нових архівних матеріалів з історії повоєнної Східної Європи значно розширило і збагатило джерельну базу досліджень. Паралельно, однак, ускладнилася проблема наукового аналізу джерел на базі критичного підходу і об'єктивності.

Основний масив документальних матеріалів з питань суспільно-політичних перетворень в ЧСР на рубежі 40-х - 50-х років ХХ століття сконцентрований зараз у фондах Національного архіву Чеської Республіки (НА ЧР), що знаходиться у Празі. Провідну роль у публікації документальних джерел з історії Чехословаччини 1940-1950-х років відіграє Інститут сучасної історії АН ЧР (ІСІ АН ЧР). Найвагомішу частину новоопублікованих документальних добірок складають саме матеріали стосовно суспільно-політичних процесів досліджуваного нами періоду. Проте вичерпаною проблему дослідження джерельної бази політичної історії ЧСР вважати не можна. На сьогоднішній день залишається ще чимало неопублікованих і детально непроаналізованих документів, вивчення яких дасть змогу по-новому висвітлити специфіку тоталітарного режиму в Чехословаччині.

Об'єктом особливої уваги науковців стали документи архівів Компартії Чехословаччини. Архів ЦК КПЧ та Архів Інституту історії КПЧ передано до НА ЧР, де зберігаються, фактично, як архіви в архіві під попередньою назвою. Серед збірок документальних джерел компартійних архівів з питань утвердження та функціонування тоталітарного комуністичного режиму в Чехословаччині, як засвідчує аналіз, найбільшої уваги заслуговують матеріали Архіву ЦК КПЧ, які зберігаються у фондах: Генерального секретаріату партії, Готтвальда, Президії ЦК КПЧ, Міжнародного відділу.

У Національному архіві Чеської Республіки особливо цінними для нас є матеріали Фонду К. Готтвальда (лідер КПЧ, з 1946 по 1948 рік - голова уряду, з 1948 по 1953 рік - президент ЧСР). У цьому фонді зберігається величезний масив матеріалу про становлення та утвердження комуністичного режиму в Чехословаччині, функціонування "партії-держави", а також інформація про діяльність некомуністичних партій. На кожну партію-союзницю по Національному фронту (НФ) комуністи скрупульозно вели спеціальне "досьє", збирали ретельно всю інформацію - від програмних положень до внутрішньопартійних розбіжностей та персональних характеристик лідерів. У рамках КПЧ була налагоджена система регулярних повідомлень комуністичних осередків центральним органам про політичну ситуацію на місцях. Контроль комуністів над органами внутрішніх справ ЧСР забезпечив постійний прямий доступ КПЧ до будь-якої інформації про політичне становище в державі, це підтверджують спеціально згруповані інформативні матеріали щодо внутрішньополітичних процесів у Чехословаччині на рубежі 40-х - 50-х років ХХ століття. У фонді Готтвальда зберігається об'ємний і ґрунтовний матеріал про діяльність Соціалістичної (Національно-соціалістичної) та Католицької (Народної) партій [10; 9].

Окремо виділені матеріали по ЧНСП з 1945 до 1953 року. Після лютневих подій 1948 року партія була "сателізована" КПЧ і трансформована у Чехословацьку Соціалістичну партію. Готтвальдівська збірка матеріалів, майже чи не єдина, подає систематизовані документи про діяльність ще однієї некомуністичної партії ЧСР - Католицької партії. Комуністи збирали не тільки матеріали про практичну діяльність і програмні документи Католицької й Соціалістичної партій, але й персональні характеристики на їх партійних лідерів. З документів фонду зрозуміла декоративна роль "некомпартій" Чехословаччини в роки утвердження тоталітаризму. Очевидно, що через Центральний комітет дії НФ, КПЧ здійснювала суттєвий контроль над планами, діями та висловлюваннями лідерів соціалістів і "католиків". Деталізовані "досьє" збиралися і на лівоцентристських союзників комуністів. Цікавим є той факт, що навіть тоді, коли Чехословацьку соціал-демократичну партію організаційно поглинула КПЧ (1948 рік), накопичення матеріалів про діяльність соціал-демократів тривало до 1953 року [14, list. 118-128].

Значний інтерес викликають документи ще одного компартійного архіву - Архіву Інституту історії КПЧ. У цьому архіві містяться важливі матеріали Переселенської комісії при ЦК КПЧ за 1945-1950 роки (Фонд №23) [8]. Цінність цих документів полягає в тому, що вони дають узагальнюючу картину з питання політики держави і КПЧ щодо реалізації концепції будівництва "слов'янської держави" у ЧСР шляхом виселення неслов'янських меншин, насамперед німців та угорців.

В Архіві Інституту історії ЦК КПЧ нас зацікавили також матеріали, розміщені у фонді 19/7 - Відділ культурної пропаганди ЦК КПЧ (1945-1955 роки). Робота відділу пропаганди особливо інтенсифікувалася у 1950 році посиленням контролю над функціями видавництв, радіо, кінематографії, тощо. Основна частина документальних матеріалів висвітлює роботу ідейно-пропагандистського апарату, вдосконалення методів ідеологічної атаки, забезпечення систематичного влиття "радянського" в культуру, ідеологію, науку та мистецтво Чехословаччини [7]. Стратегічна лінія КПЧ спрямовувалася на посилення класової та ідеологічної боротьби, на критику капіталістичної системи, яка найяскравіше представлена в матеріалах фонду Міжнародного відділу Архіву КПЧ [11, list. 56-78].

На особливу увагу дослідників заслуговують фактичні матеріали, що фіксують антиурядові масові виступи в ЧСР на початку 1950-х років. Про характер страйків та демонстрацій на промислових підприємствах влітку 1951 року на всій території республіки йдеться у справі "Про причини страйків на деяких підприємствах", яка зберігається у фонді Генерального секретаріату Архіву ЦК КПЧ [17, list. 1-26]. У фондах Моравського земського архіву (м. Брно) збереглася чимала підбірка матеріалів про особливості соціально-економічних процесів у м. Брно в 1951 році. Частину документів про масові страйки, антикомуністичні гасла та арешти демонстрантів-опозиціонерів детально проаналізував i опублікував чеський дослідник Іржі Пернес [24, s. 80-112].

Важливу роль у дослідженні функціонування тоталітарного режиму відіграють документальні матеріали про дію репресивного механізму. Комуністи Чехословаччини використовували "класичні" методи ліквідації проявів інакомислення та невдоволення.

Доступні нам сьогодні архівні матеріали стверджують, що саме політичні органи, перш за все ЦК КПЧ, ініціювали політичні репресії, виробляли концепції, визначали винних і міру покарання.

Цінна інформація з організації державного терору в комуністичній Чехословаччині міститься у матеріалах, зібраних Бюро документації та розслідування злочинів комунізму (БДР) [16], створеного у 1995 році для деталізованого вивчення діяльності Міністерства внутрішніх справ та Міністерства державної безпеки ЧСР (у 1950-1953 рр. відокремлене від МВС). Основне завдання БДР - збирання та оцінка документів, що підтверджують злочини комуністичного режиму, в цілому і його репресивного апарату зокрема. Слідчі повноваження БДР дозволяють досліджувати архівні матеріали з історії ЧСР за 1945-1989 роки та публікувати їх у повному обсязі чеською мовою в електронному архіві МВС ЧР "Архів - червень 2008" [5]. З 2005 р. робоча група з розслідування комуністичних злочинів у ЧСР щоденно розширює базу ново опрацьованими даними і надає нам унікальну можливість працювати з переведеними в електронний вигляд документами Архіву МВС, Архіву Мінюстиції, Архіву МЗС, Архіву зовнішніх зв'язків та інформації, Центрального воєнного архіву та Національного архіву Чеської Республіки. Документи, зібрані БДР, висвітлюють роботу чехословацької прокуратури, суду, МДБ та ЦК КПЧ, у функціонуванні тоталітарної системи нас переконує чисельність переслідуваних, репресованих, ув'язнених та позбавлених життя людей з політичних мотивів. На веб-сторінці Архіву МВС ЧР розміщено також закони та міжнародні договори за період із 1945 по 2008 роки [13], які розширюють наші можливості у дослідженні суспільно-політичних перетворень у Чехословаччині на рубежі 40-х - 50-х років ХХ ст.

Чеська Республіка чи не найактивніше оприлюднює архівні матеріали завдяки мережі Інтернет, на стадії завершення знаходиться електронний Архів сил безпеки МВС ЧР [4]. Попередня інвентаризація фондів та часткова публікація документів дали нам можливість ґрунтовніше проаналізувати зокрема судові процеси над політичними опонентами комуністів [12].

У 1948-1953 роках по всій території Чехословаччини шукали "агентів іноземної розвідки", "партнерів Л. Райка", "агентів Й. Тіто", "змовників-сіоністів" та "буржуазних націоналістів". Боротьба з "буржуазним націоналізмом" відбита у документах архівів Компартії Словаччини, які після 1989 року передано до Словацького національного архіву (м. Братислава). Щоправда, їх повну систематизацію завершено тільки у 2005 році, у зв'язку з цим документів ЦК КПС до наукового обігу введено небагато. Опрацьовані матеріали фонду ЦК КПС надали нам можливість проаналізувати події, пов'язані з обвинуваченням міністра закордонних справ В. Клементіса у "дрібнобуржуазному націоналізмі". Крім В. Клементіса за буржуазно-націоналістичну орієнтацію критикувалися уповноважений міністерства освіти у Словаччині Л. Новомеський та голова Словацької ради уповноважених Г Гусак. Детальний аналіз самокритичних виступів підозрюваних у націоналізмі В. Клементіса, Г. Гусака, Л. Новомеського, К. Шмідке знаходимо у матеріалах ІХ з'їзду КПС [15, kart. 2403]. На головного "націоналіста" В. Клементіса було підібрано такі ж обвинувачення, як і під час процесів Т. Костова у Болгарії і Л. Райка в Угорщині.

Щодо матеріалів про діяльність загальнодержавного парламенту, то Чеська Республіка суттєво розширила доступ громадськості до цих фондів - матеріали засідань Національних Зборів ЧСР (з 18 червня 1946 - по 9 травня 1948 рр. Конституційнодавчих Національних Зборів ЧСР), які зберігаються зараз у архіві Палати депутатів парламенту ЧР [6], переведені на електронні носії та відкриті для доступу через Інтернет-мережу. За допомогою електронної форми архіву чеського парламенту загальнодоступним є вивчення стенограм, документів, проектів законодавчих та інших нормативних актів. З даного архівно-електронного джерела нами введено у науковий обіг деякі матеріали, що характеризують роботу парламенту ЧСР у 1948-1953 роках, яка зводилась значною мірою до діяльності комісій. В цей час прослідковується тенденція до звуження та формалізації ролі вищого законодавчого органу Чехословаччини.

Отже, у архівах Чеської Республіки та Словацької Республіки сьогодні міститься вагомий масив неопублікованих джерел з історії суспільно-політичних процесів у Чехословаччині другої половини 40-х - початку 50-х років ХХ століття. Разом з тим значна кількість документів опрацьована та опублікована професійними дослідниками історії ЧСР. Провідні чеські і словацькі історики займаються дослідженням проблем повоєнного суспільно-політичного розвитку Чехословаччини на основі нових архівних матеріалів. Вагомими дослідженнями є роботи чеських вчених, присвячені формуванню тоталітаризму, політичним репресіям, введенню цензури та переформатуванню державно-церковних відносин у ЧСР. Однак для об'єктивності і правдивості наукового дослідження навіть виважені й коментовані опубліковані, архівні документи варто порівнювати з матеріалами зарубіжних архівів, які стосуються політичної історії ЧСР 1940-1950-х років.

При написанні даної статті нами простежуються також окремі документи українських архівів. Це, насамперед, Фонд 1 - ЦК Компартії України Центрального державного архіву громадських організацій України [3]. Зокрема ми звернули увагу на матеріали з пропагандистсько-агітаційної роботи, роботи друкованих видань, антирелігійної пропаганди, боротьбу з проявами буржуазно-націоналістичної ідеології, тощо. Документи названого фонду - надзвичайно змістовні і цікаві джерела, вони дозволяють від слідкувати тенденції суспільно-політичних процесів у радянському блоці.

Інформація про вирішення церковних питань комуністичною владою суттєво доповнюється матеріалами фондів Ради в справах релігій при Раді Міністрів УРСР (Центральний державний архів вищих органів влади та управління України) та Уповноважених у справах релігійних культів та РПЦ при Раді Міністрів УРСР по Закарпатській області (Державний архів Закарпатської області) [2; 1]. У цих джерелах детально відображено процес ліквідації греко-католицької церкви і навернення її прихожан до православ'я, прослідковуються схожі та відмінні методи у діях комуністів ЧСР та УРСР.

Значний здобуток у вивченні повоєнної історії Чехословаччини з нових методологічних позицій мають російські вчені. У Російській Федерації наприкінці ХХ ст. також відкрито чимало фондів центральних архівів: Архів Президента РФ, Архів зовнішньої політики РФ, Російський державний архів соціально-політичної історії, Державний архів РФ. Але можливість досліджувати документальні матеріали з історії країн Центральної та Східної Європи 1948-1953 рр. у архівах Російської Федерації іноземцям отримати важко [22, с. 37]. Основний масив архівних матеріалів з політичної історії Чехословаччини другої половини 40-х - початку 50-х років, що зберігаються в російських архівах, нами було проаналізовано завдяки їх введенню в науковий обіг російськими дослідниками. Групою російських вчених Інституту слов'янознавства Російської академії наук на базі ознайомлення з фондами російських архівів сформований двотомний збірник документів, присвячений вивченню східноєвропейської історії другої половини 40-х початку 50-х років ХХ століття: "Східна Європа в документах російських архівів 1944-1953 рр." [18; 19]. Дана праця є однією з найсерйозніших документальних публікацій, що містить понад 600 документів з повоєнної історії Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії, Югославії та Албанії, переважна більшість з яких раніше не була доступною для вчених, наприклад, ті, що зберігаються в АП РФ та АЗП РФ. Безпосередньо суспільно-політичних процесів 1944-1953 років у ЧСР стосуються понад 100 документів двотомного видання. Дана документальна публікація - не просто зібрання джерел чи джерелознавче дослідження, тут до кожного документа подано ґрунтовні коментарі, які розкривають бачення проблем очима дослідників. Безперечно, що всі документи з даної проблематики колектив авторів не охопив, тому стає зрозумілим, які саме моменти висвітлюються як особливо важливі. Сама методика підбору документів засвідчує специфічність підходу російських науковців до маловивченої історії 40-х - 50-х років минулого століття, на прикладі Чехословаччини.

Особливу групу документів складають матеріали фонду В.М. Молотова. Вони представлені записками Молотову від Зовнішньополітичної комісії ЦК ВКП(б), від його заступників по МЗС СРСР, від радянських послів у Східній Європі, інформацією керівників і радників МДБ СРСР про ситуацію в країнах регіону і зокрема в їх партійно-державному керівництві. Документи з фонду Молотова відкривають багато правди про роль національної партійно-державної еліти в організації репресій - одного з основних інструментів створення політичної системи радянського типу. У публікації широко представлені, насамперед, матеріали записів бесід радянських дипломатів із представниками національної партійно-державної номенклатури різного рангу, від перших осіб у державі до секретарів обласних партійних організацій; особисті інформаційні й аналітичні матеріали, підготовлені МЗС СРСР.

Збірник документів "Східна Європа в документах російських архівів 1944 -1953 рр." дає можливість дослідникам, на основі вперше введених до наукового кола джерел, зайнятися вивченням проблем історії утвердження сталінізму у Східній Європі і дослідити створення ідейно-політичних передумов оформлення радянського блоку. Його продовженням стала публікація документів щодо так званого "радянського фактору" у Східній Європі 1944-1953 рр. [20; 21], де в переважній більшості констатується роль радянського фактору як явища складного, багатопланового і вельми суперечливого. Російські історики - упорядники цих ґрунтовних збірників документів стверджують, що кожна східноєвропейська держава у другій половині 40-х років ХХ століття у кожний конкретний момент мала специфічний баланс внутрішнього і зовнішнього факторів. Серед актуальних питань упорядники збірника документів на перше місце висувають такі: злам

реформаторських тенденцій і придушення національно орієнтованих угруповань у комуністичному русі країни в ім'я утвердження радянської моделі суспільного розвитку; формування системи радянських радників як інструменту впливу і контролю радянського керівництва над суспільно-політичним розвитком Чехословаччини, вивчення механізмів взаємодії радників і національної номенклатури; політичні репресії кінця 40-х - початку 50-х років всередині правлячої еліти, придушення усіх форм опозиції, боротьби за владу; взаємодія радянського керівництва і національних партійних та силових структур у налагодженні репресивного апарату; придушення ідейного різноманіття; СРСР і офіційна комуністична ідеологія як єдині джерела забезпечення інформаційних потреб суспільства; інформаційна ізоляція країн регіону і методи її забезпечення.

Надзвичайну увагу сучасні російські дослідники концентрують на лютневих подіях 1948 року, які стали рубіжними як у розвитку регіону, так і в політиці Радянського Союзу щодо країн Східної Європи. Спираючись на допомогу та підтримку Москви, комуністи утвердили свою монополію на владу, а Радянський Союз завершив ідейно-політичне формування східного блоку, який в середині 1950-х років перетворився на військово-політичний блок.

Дійсно важливим є те, що розсекречені матеріали дозволяють виявити характер та інтенсивність дії зовнішнього фактору, насамперед радянського, на хід і результати політичної боротьби у регіоні, показати методи, за допомогою яких радянська партійно-політична еліта забезпечувала той напрямок розвитку Східної Європи, який відповідав би національно-державним інтересам СРСР.

Також слід відзначити, що більшість документів - тенденційна комуністична чи деформована радянська оцінка суспільно-політичних процесів у ЧСР і далеко не повна точка зору сталінського керівництва СРСР на ситуацію у Чехословаччині та на стан радянсько-чехословацьких відносин. Довідково-аналітичні матеріали, які готувалися радянським державним і партійним апаратом і серйозно впливали на формування позиції лідерів СРСР щодо Чехословаччини, документи таємної радянсько-чехословацької дипломатії представлені у збірниках в обмеженій кількості. Те, що в збірниках документів: "Східна Європа в документах російських архівів 1944-1953 рр." та "Радянський фактор у Східній Європі в документах російських архівів 19441953 рр." охоплено широке коло східноєвропейських держав, найімовірніше, завадило авторам рівномірно, за хронологією, викласти джерельну базу, зокрема з історії ЧСР. Підбір документів здійснювався фрагментарно і у часовому, і у змістовому вимірі. Проте своєї ролі та значення нові розсекречені та опубліковані документи не втратили, а навпаки - сприяють появі нових досліджень, оцінок та гострих дискусій.

Отже, наявні документальні матеріали досить різноманітні і дозволяють різнобічно дослідити переважну більшість проблем, пов'язаних із суспільно-політичними перетвореннями в ЧСР на рубежі 1940-х - 1950-х років. Незважаючи на те, що значна частина опрацьованих нами джерел як радянських, так і чехословацьких, - партійно-державні за змістом, - архівні документи та інформативні джерела при критичному співставленні дають можливість дослідити причини, методи та специфіку утвердження тоталітаризму в Чехословаччині.

Список використаних джерел

1. Державний архів Закарпатської області. - Ф.Р-1490 - Уполномоченный Совета по делам религиозных культов при Совете Министров СССР по Закарпатской области.

2. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. - Ф.4648 - Рада в справах релігій при Раді Міністрів УРСР та її попередники: уповноважені Ради в справах релігій при Раді Міністрів СРСР по УРСР (об'єднаний фонд).

3. Центральний державний архів громадських організацій України. - Ф.1. - ЦК Компартії України.

4. Archiv bezpecnostmch slozek [Електронний ресурс]. - Режим доступу до архіву: http://www.abscr.cz/

5. Archiv Ministerstva vnitra Ceske republiky [Електронний ресурс]. - Режим доступу до архіву: http://web.mvcr.cz/archiv2008

6. Archiv parlamentu Ceske republiky. - F. Spolecnд cesko- slovenskд digitдlm parlamentm knihovna. Dokumenty ceskeho a slovenskeho parlamentu [Електронний ресурс]. - Режим доступу до архіву: http://www.psp.cz

7. Archiv Ьstavu dejin KSC. - F. c. 19/7. Ьstredrn kulturne propagacrn ЬV KSC (1945-1955).

8. Archiv Ьstavu dejin KSC. - F. c. 23. Osidlovac komise pri ЬV KSC.

9. Ceskoslovenskд strana lidova // F. c. 100/24. - Sv.37. - A.J. 810. - 366 L.

10. Ceskoslovenskд strana nдrodne socialisticka // F. c. 100/24. - Sv.36. - A.J. 809. - 381 L.

11. Neprдtelskд americkд propaganda v CSR, stvave clдnky v americkem tisku // F. c. 100/3. - Sv.178. - A.J. 601. - 178 L.

12. Prvm strana obzaloby M. Horдkove a jejich spolecmku z procesu se "zдskodnickym spiknutim proti republice" [Електронний ресурс]. - Режим доступу до документу: http://www.ustrcr.cz/data/ images/projekty/dokumentacni/horakova14.jpg.

13. Sbirky zдkonu a Sbirky mezinдrodmch smluv [Електронний ресурс]. - Режим доступу до фонду: http://web.mvcr.cz/archiv2008/ sbirka/index.html

14. Sociдlne demokraticka strana // F. c. 100/24. - Sv.36. - A.J. 805. - 299 L.

15. Sprava komisie na preskumanie IX. Zjazdu KSS z hl'adiska kritiky burzoдzneho nacionalizmu. - kart.2403.

16. Ьrad dokumentace a vysetrovдm zlocinu komunismu [Електронний ресурс]. - Режим доступу до фонду: http://web.mvcr. cz/archiv2008/policie/udv/

17. Zprдva z pruzkumu o pncinдch stдvek na nektrych zдvodech, 31.7.1951. // F. c. 100/1. - Sv.82. - A.J. 615. - 26 L.

ІІ. Опубліковані джерела

18. Восточная Европа в документах российских архивов. 1944-1953 гг.: сб. документов в 2 т. - Т.1: 1944-1948 гг. / [отв. ред. Мурашко Г.П.]. - М.-Новосибирск: Сибирский хронограф, 1997. - 985 с.

19. Восточная Европа в документах российских архивов. 1944-1953 гг.: сб. документов в 2 т. - Т.2: 1949-1953 гг. / [отв. ред. Мурашко Г.П.]. - М.-Новосибирск: Сибирский хронограф, 1998. - 1005 с.

20. Советский фактор в Восточной Европе. 1944-1953 гг.: сб. документов в 2 т. - Т.1: 1944-1948 гг. / [отв. ред. Волокитина Т.В.]. - М.: РОССПЭН, 1999. - 687 с.

21. Советский фактор в Восточной Европе. 1944-1953 гг.: сб. документов в 2 т. - Т.2: 1949-1953 гг. / [отв. ред. Волокитина Т.В.]. - М.: РОССПЭН, 2002. - 928 с.

22. Вовканич І. І. Чехословаччина в 1945-1948 рр.: Нарис історії перехідного періоду / Іван Іванович Вовканич. - Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2000. - 352 с.

23. Гуревич А.Я. Вступительные и заключительные замечания к круглому столу "Историк XX века в поисках метода" / Арон

Яковлевич Гуревич // "Одиссей". Человек в истории. 1996. - М.: Наука, 1996. - С.5-10; 176-177.

Размещено на Allbest.ru