Вплив Першої світової війни на дизайн уніформи ХХ-ХХІ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив Першої світової війни на дизайн уніформи ХХ-ХХІ ст.

Юрова Т.М.

Анотація

Перша світова війна кардинально змінила дизайнерський підхід до створення однострою, який підвищував шанси на виживання військовослужбовців, що актуально і сьогодні. Мета дослідження - проаналізувати, як базові принципи побудови військового костюма, закладені в той період (уніфікація, функціональність і маскуюча здатність), проявилися в дизайні сучасного обмундирування різних країн. Використання номотетичного та історико--порівняльного методів, аналізу, синтезу, узагальнення, дозволили розглянути проблему в динаміці та історичному контексті подій. Війна 1914-- 1918 рр. поклала початок розділенню військової форми на польову, повсякденну і парадну, створенню спеціального обмундирування, призвела до інтернаціонального нівелювання крою і кольору. дизайнерський військовослужбовець обмундирування

Ключові слова: Перша світова війна, армія, обмундирування, однострій, уніформа, військова форма, мундир, френч, крій, колір, дизайн, традиції.

З 2014 по 2018 рр. весь світ відзначає ювілей події глобального значення в історії планети Земля - сторіччя Першої світової війни - найбільшої війни і трагедії людства, адже залученими в неї виявилися уся Європа і майже половина світу.

Бойові дії 1914 року відзначені першим масштабним застосуванням танків, авіації і хімічної зброї. Це кардинальним чином змінило всю концепцію війни, в якій наука, принципово нові технології були зведені на небувалий рівень. Перша світова війна призвела не тільки до політичних і соціальних потрясінь у безпрецедентному масштабі, а й заклала три абсолютно нові базові традиції в створенні військової форми одягу. Це уніфікація, функціональність і маскувальна здатність, які визначили підходи її творців до моделювання, конструювання і колірного рішення уніформи на весь подальший період, аж до наших днів.

Військово-політична ситуація, яка склалася в Україні в 2014 р., році 100-річчя початку Першої світової війни, привела до масштабної антитерористичної операції. Але на відміну від минулих війн, основні втрати особового складу Збройних сил і Національної гвардії України, відбуваються не від впливу стрілецької зброї, а в результаті масованого використання систем реактивного залпового вогню. Це вимагає серйозних реформ збройних сил в області системи управління військами, створення ефективних засобів масового та індивідуального захисту, в тому числі і щодо обмундирування військовослужбовців.

Перед необхідністю подібних заходів рівно століття тому стояло більшість європейських держав. Ціннісні орієнтири, закладені в той час, були використані багатьма арміями в роки Другої світової війни і під час подальших численних локальних конфліктів ХХ ст. Опису уніформи українських військових формувань цього періоду присвячені дослідження вітчизняних науковців К. Анісімова, А. Боляновського, В. В'ятровича, Р. Забілого, І. Дерев'яного, П. Содоля, К. Гломозди, Ю. Довгана, В. Карпова, В. Манзуренка, І. Марчука, І. Монолатія, С. Музичука, О. Пагірі, Є. Пінака, Я. Тинченка, А. Харука, І. Хоми, М. Чмира та ін. Трансформацію обмундирування армій європейських держав вивчала зарубіжна уніформологія, яка представлена спільною працею Р. Еббота, Е.Пінака, О. Руденка, Д. Адаменка "Армії України 1914-1955" із серії "Мап-аІ-Агшє 412", "Енциклопедією світового військового костюма ХХ ст." у 18 томах польських науковців А. Галацки, П. Гловаки і Б. Врублевського, "Енциклопедією озброєння і військового костюма" в 17 томах Ліліан и Фреда Функен, багаточисленними виданнями французького дослідника Лорана Мироуза, та англійського уніформолога Єндрю Молло та ін. Але конкретній аналіз зміни дизайнерських напрямків у розробці одностроїв під впливом Першої світової війни не здійснювався, хоча історичний досвід може бути дуже корисним при проведенні сучасних реформ обмундирування.

Завданнями даної публікації є:

- відстежити та проаналізувати тенденції формування військового костюма під впливом Першої світової війни;

- проаналізувати уніфікацію одностроїв у різних європейських країнах;

- виявити національні особливості кольорових рішень с метою надання уніформі маскувальних якостей;

- висвітлити тенденції та напрямки створення спеціального обмундирування військовослужбовців.

Фантастичне збільшення скорострільності і точності ураження противника, в тому числі і завдяки яскравій уніформі, що робила з людини живу мішень, вже в другій половині XIX ст. призвело до кривавої патової ситуації, яка наочно проявилася в Першу світову війну. Величні і горді європейські держави, які ще недавно були в захваті від барвистих військових парадів, змушені були в найкоротші терміни змінити концептуальну точку зору щодо місця і ролі військової уніформи в забезпеченні перемоги над ворогом. На неї тепер покладалися функції збільшення терміну життя і бойової активності солдата та офіцера на полі бою як однієї з найважливіших гарантій виконання бойових завдань.

В авангарді фундаментальних змін в уніформі виступила Великобританія: англійці одні з перших затвердилися в думці, що військова форма, яскраво забарвлена і така, що щільно облягає тіло, далеко не кращим чином підходить для сучасної війни. Цьому, безумовно, сприяла напружена, ризикована служба в колоніях, яка буквально змусила прийняти новий, функціональний стиль і колір одягу та спорядження, одягнутися в уніформу в тьмяних тонах - "хакі".

Одним з найважливіших вкладів англійців у розвиток військового костюма ХХ ст. є також винахід куртки - "френча", названого на ім'я фельдмаршала Джона Дентона Пінкстона Френча (28 серпня 1852 р. - 22 травня 1925 р.).

Френч англійського офіцера був скроєний за принципом піджака і припускав носіння з сорочкою і краваткою [9, с. 17], а солдатський, навпаки, був закритий до горловини.

Аналогічний крій користувався популярністю і багато років поспіль. Так в Україні, буквально через півроку після проголошення незалежності, наказом Військового міністерства УНР Ч. 142 від 1 квітня 1918 р. в якості військової уніформи був встановлений "френч кольору захисного, крою англійського" [1, арк.

11]. Під час правління Директорії Наказом Головної Управи Військ УНР Ч. 276 від 24 квітня 1919 р. за затвердженими ескізами для всього особового складу і всіх родів військ встановлювався новий похідний однобортний мундир (френч) на п'ять ґудзиків "по можливості захисного кольору зі стояче-відкладним коміром і чотирма кишенями з "контр-складками", двома кишенями на грудях і двома боковими" [3, арк. 48-49](Рис. 1).

а б

Рис. 1. а) Сотник армії УНР Шевчук з дружиною у формі армії УНР зразка червня-липня 1919р. /НМІУ. Фонди. Інв. № ТКВ-11573/262; б) Зразок "френча". Похідний мундир [2, арк. 66].

До війни Галичина входила до складу Австро- Угорської імперії. Ставши незалежною республікою (ЗУНР) в листопаді 1917 р., вона зберегла деякі традиції австро-угорської військової форми. У квітні 1919 р. Галицька Армія в якості військової уніформи затвердила мундир, в якому знайшли відображення елементи британського і австро-угорського військового костюма[7, с. 1-7].

Після Першої світової війни прототипом уніформи бельгійської, датської, грецької, чеської та румунської армій послужив англійський офіцерський френч. В результаті офіцери носили довгополі кітелі з великими накладними кишенями і повсякденний кашкет. Це призвело до того, що в 20-40-і рр. ХХ ст. нерідко було важко визначити приналежність військовослужбовців цих країн до якоїсь певної армії [4, с. 258, 270, 275, 277].

Англійський офіцерський френч і сьогодні служить прообразом при моделюванні повсякденної і парадної форми одягу більшості армій світу, в тому числі США та України.

На початку ХХ ст. військова наука головне місце на полі бою відводила кавалерії, яка була покликана вирішувати результат битви. Найбільш романтичними її представниками по праву вважалися гусари. Вони з'явилися наприкінці XVII ст. в Угорщині і відразу почали свій тріумфальний хід по полях Європи [12, с. 354]. Гусарську уніформу з гордістю носили члени августійших будинків Європи. Наприклад Вікторія Луїза, Герцогиня Брауншвейгська, уроджена Принцеса Прусська протегувала "гусарам смерті" і 1913 р. була героїнею цілої фотосесії в їхній формі [22].

У Першу світову війну легендарні австро-угорські кавалеристи вступили в яскравій формі, що стало трагічним уроком для багатьох країн. Австро-угорські кавалерійські полки були вибиті в лютих, але страшно кривавих кавалерійських атаках вже до зими 1914-1915 рр. кулеметним і гвинтівковим вогнем російської піхоти.

Угорські гусари, що залишилися в живих, були зведені в кілька полків і з весни 1915 р. несли лише службу охорони тилу діючої армії. Тільки після цього для всіх чинів гусарських полків був встановлений новий зразок похідного мундира "фельдграуаттіла" з камвольної тканини сірого кольору, розшитий сірими, коричневими або зеленуватими шнурами [14].

Сьогодні плетені шнури, подібні гусарським, присутні на парадній формі Почесних караулів Болгарії, Малайзії, Хорватії, Азербайджану, Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Збройних Сил України та деяких інших країн.

Уніформістська реформа континентального рівня була здійснена досить швидко. 1914 року більшість армій Європи вступило в бойові дії в мундирах захисних кольорів: "хакі" (Великобританія), "коричневий тютюн" (Болгарія), "польовий сірий" (Німеччина) тощо. Виняток склали Австро-Угорщина, Франція і Бельгія.

У той час, як англійці переодяглися в уніформу "хакі" нового крою, піхотинці Бельгії були одягнені дуже мальовничо і нагадували "солдат, які ніби втекли з оперети" [8, с.22]. Франція теж, не дивлячись на свій колоніальний досвід, вирушила на війну 1914 р. в яскравій синьо-червоній уніформі [11, с. 32].

Всупереч поширеній думці, французи не були затятими прихильниками червоних штанів. Рішення про введення їх було чисто комерційним актом. Франція винайшла унікальну червону фарбу і хотіла зламати монополію Англії в цьому товарі. Кращої реклами для цієї нової продукції, ніж рішення одягнути армію в червоні панталони і галіфе, навряд чи можна було придумати. Так простий комерційний інтерес зіграв свою зловісну роль у війні і долі багатьох французьких військовослужбовців.

Тільки 1915 року з'явилася уніформа темно-синього кольору (блакитний горизонт). Синій колір протримався двадцять років, перш ніж 1935 року поступився своєю позицією кольору хакі. Однак повсякденна форма одягу французької армії залишалася кольору "блакитний горизонт" навіть і після початку Другої світової війни [10, с. 20, 618].

Чотири монархії згоріли у вогні Першої світової війни, яку самі ж і розпалили. Після війни реформи уніформи знайшли нові тенденції.

Немає сумнівів у тому, що до початку Другої світової війни Німеччина лідирувала в галузі уніформи. Вона була першою країною, що розробила спеціалізовані види обмундирування, які стали зразком копіювання для інших країн [6, с.18,19,24,79].

Незабаром після початку війни майже всі маленькі армії вийшли з гри, і напрямки розробки уніформи поляризувалися ще більше. У Європі залишилося тільки три напрямки: англійський, радянський і німецький.

Механізація армії призвела до виникнення двох абсолютно різних типів обмундирування: повсякденного і польового. Незабаром з'явився і спецодяг, необхідний солдатам, які мають справу з механізмами та паливно-мастильними матеріалами (Рис. 2). Не дивно, що країни-учасниці Другої світової війни одягли своїх танкістів в комбінезони та робочі куртки.

1 2 3 4 5

Рис. 2. Спецодяг військовослужбовців, країн--учасниць Другої світової війни:

1) Навідник екіпажу британської військово--морської артилерії Королівського флоту, 1944 р.; 2) Німецька уніформа танкіста військ СС, 1940 р.; 3) Шеф-кухар допоміжних військ ВМФ США, 1944 р.; 4) Сержант технічної служби ВПС армії США, 1945 р.; 5) Британська уніформа аеродромної пожежної охорони в Південно-Східній Азії, 1945 р. [4, с. 9, 87, 92, 126, 133].

Слід, однак, підкреслити, що спецодяг з'явилася ще в період Першої світової війни у льотчиків і автомобілістів. Вона включала шоломи, шкіряні куртки, шаровари і рукавички з крагами, а також м'які шапки - пілотки. Популярність шкіри була обумовлена її естетичними і функціональними якостями, тому що дерев'яні літаки дуже легко спалахували під час бою, навіть від кулі. А у одягненого в "шкіру" льотчика була можливість вціліти.

У той час не обійшлося без казусів. Льотна шкіряна куртка виявилася настільки функціональною і стильною, що її запозичили в якості своєрідної уніформи червоні комісари.

Як пояснює військовий дослідник Ігор Зонов: "Шкіряні куртки у комісарів з'явилися відразу після революції. Звідки? Просто революційні матроси під Пітером розграбували великі авіаційні склади" [5, с. 6].

Практика бойових дій показала, що явище мімікрії (наслідування, маскування), введене у ХІХ ст. в науковий обіг англійським натуралістом Генрі Уолтером Бейтсом, стосовно для тваринного світу, як ніколи ефектно може бути використане на полі бою. Трансформація кольору "хакі" періоду Першої світової війни, в маскувальні халати та комбінезони Другої світової війни, завершилася створенням камуфляжного однострою. Якщо в німецькому вермахті камуфльовані комбінезони передбачалися лише для десантників і диверсійних спецпідрозділів, які виконують особливі завдання, то нині практично усі армії світу затвердили камуфляж в якості основної польовий (бойової) уніформи.

Ініціатором реформ, каталізатором яких стала війна у В'єтнамі (1965-1975 рр.), виступили США. І тільки через 10 років ця уніформа почала впроваджуватись в армійських частинах і підрозділах континенту.

В остаточному варіанті, прийнятому сьогодні, "бойова уніформа армії США" випускається у відповідності зі спеціально розробленою шкалою забарвлень. Вона узгоджується з місцевістю і ландшафтом, де особовий склад виконує службові обов'язки.

До недавнього часу основною польовою формою Збройних сил України був триколірний камуфляжний костюм "Бутан", іменований в армійському середовищі "Дубок", створений ще за СРСР у 1984. 2012 року для українських прикордонників, з відставанням від США на 7 років, була введена камуфляжна уніформа з натуральної тканини з піксельною текстурою (на армійському сленгу "діджитал" або "цифра"). Вона відрізняється міцністю, зносостійкістю, збереженням кольору [15].

Новим напрямком у вдосконаленні українського камуфляжу стало створення спеціального костюма для ведення бойових дій в важкопрохідних болотистих районах. У серпні 2013 р. камуфляж "Жаба" (уніформа "МабутаМк-2") пройшов успішні випробування в підрозділах Спецназу з подолання водних перешкод і болотистій місцевості [20] (Рис. 3).

Рис. 3. Випробування українського камуфляжного костюма МабутаМк--2 ("Жаба"), 2013 р. [20].

З початком бойових дій в зоні АТО, українські промисловці спроектували і виготовили кілька варіантів камуфляжу. Наприклад, національна компанія "Текстиль-контакт" розробила і запустила в масове виробництво утеплені камуфляжні костюми "Гірка" і "Волонтер" з бавовняної наметової тканини з водовідштовхувальним просоченням, зимові маскувальні костюми з плащової тканини з водовідштовхувальним просоченням, літній польовий костюм рип-стоп "НАТО", що складається в рівних частках з бавовни та поліестеру [18].

Обов'язковим елементом польового (бойового) однострою військовослужбовців усіх сучасних армій, що беруть участь в бойових діях, є бронежилет і шолом. Їх прообразами в роки Першої світової війни були захисні кіраси і каски.

Українських солдатів, які захищали Донецький аеропорт, нарекли "кіборгами". Зовні їх відрізняє сучасна екіпіровка: бронежилет, захисний шолом, рукавички, камуфляж, берци, тепловізор [17] (Рис. 4).

а) б)

Рис. 4. а)Сталева німецька каска та кіраса для бійців штурмових загонів; знизу каски італійських штурмових загонів "ардіті" ("відважних"), 1914 р./Музей Першої світової війни, м. Інгольштадт, Німеччина [13]; б) Українські солдати в зоні АТО у повній бойовій екіпіровці, 2014 р. [17].

В Україні бронежилети проектують і випускають: Українське науково-виробниче підприємство "ТЕМП- 3000" (бронежилет "Корсар М 3", 4-го класу захисту), Київська фірма "Матеріалознавство" (бронежилет

"Модуль 4", 4-го класу захисту), Харківський завод засобів індивідуального захисту (бронежилет "Патріот", 3-го класу захисту). Деякі з виробів, наприклад, "Корсар М 3", був призначений для миротворчих сил України і пройшов успішну апробацію під час локальних конфліктів на Балканах, в Іраку, Лівані, Сьєрра-Леоне [19].

Використовуючи цей досвід, інженери ПП "ТЕМП- 3000" спроектували оригінальний полегшений бронежилет "Бронекорсар" на модульній основі, який має підвищену кулестійкість. Він виготовляється з надміцної тканини СВМПЕ "Дайніма", регулюється по росту і комплекції, має принципово новий метод кріплення балістичних пакетів, які надійно захищають груди, плечі, спину, талію, не зменшуючи амплітуди рухів людини [16].

З ініціативи волонтерів в першому кварталі 2015 на Білоцерківському механічному заводі організовано виробництво нових балістичних масок "Кіборг", що захищають бійця від осколків і пістолетних куль. Маска успішно витримала бойове випробування в 74 ОРБ у зоні АТО і отримала високу оцінку особового складу [21].

В ході Першої світової війни відбулося певне інтернаціональне нівелювання крою і кольору, яке, тим не менш, не змогло повністю знищити національні особливості у фасоні і обробці мундира. Саме Перша світова війна розділила військову форму на польову, повсякденну і парадну представницьку.

Головний внесок англійців у розвиток військової форми - колір хакі, френч і похідне обмундирування. Після війни похідну форму за англійським зразком затвердили в багатьох арміях, і вона досі ще широко використовується по всій земній кулі.

Поява на полі бою танків або літаків призвела до створення нових типів спеціального обмундирування, таких, як комбінезон. Це надалі послужило поштовхом до розробки абсолютно нових видів військової спецодягу, що забезпечує виконання бойових завдань в агресивному середовищі, при будь-якій погоді і в найскладніших бойових умовах.

Прагнення досягнути максимальної функціональності та маскуючих здатностей військового костюма, що вперше проявилися під час Першої світової війни, а також необхідність уніфікації та надійних захисних якостей одностроїв привели до затвердження камуфляжу в якості основної польової (бойової) уніформи більшості армій світу обов'язковим елементом якої стали бронежилет і шолом.

Список використаних джерел

1. Ф.1076. Генеральний секретаріат Української Народної Республіки по військовим справам, 1917-1918 рр. -Оп.1. -Спр.5. Накази по самоходному відділу Головної інженерної Управи, 28 березня - 20 квітня 1918 р.- 20 арк.

2. Ф.1078. Головне Управління Генерального Штабу Армії УНР. 1919-1930 рр. -Оп.2. -Спр.4. Накази Головної Команди й Головної Управи військ УНР, зразки малюнків уніформи для старшин, урядовців і козаків, 24 квітня 1919 р. - 26 жовтня 1920 р.- 82 арк.

3. Ф.1078. Головне Управління Генерального Штабу Армії УНР. 1921 р. -Оп.4. -Спр.1. Накази Головної команди петлюрівських військ, 1919 р.- 240 арк.

4. Дарман П. Униформа Второй мировой: Полная иллюстрированная энциклопедия / Питер Дарман; [пер. с англ. А. Гришина]. - М. : Эксмо, 2003. - 288 с.; ил.

5. Зонов І. Про будьонівку, шкірянку та інші атрибути / Ігор Зонов // Народна Армія. - 2008. - №"191 (4074). - С.6.

6. Лагард Ж. де. Немецкий солдат Второй мировой войны. Униформа, знаки различия, снаряжение и вооружение / Жан де Лагард. - М. : ЭКСМО, 2014. - 136 с.

7. Розпоряд XLVI з 22 цвітня 1919 // Вісник Державного Секретаріату Військових Справ. - 1919. - Ч.11. - С.1-7.

8. Функен Ф. Первая мировая война 1914-1918: Пехота - Бронетехника - Авиация / Лилиан и Фред Функен; [пер. с фр. А.А. Китайцевой]. - М. : ООО "Издательство АСТ": ООО "Издательство Астрель", 2002. - 152 с.; цв. ил. - (Энциклопедия вооружения и военного костюма).

9. Galazka A. Mundury lotncze. Encyklopedia Lotnictwa Wojskowego: w 18 t. / Andrzej Galazka, Piotr Glowacki, Bogdan Wroblewski. - Warszawa: Wydawnisctwo Bellona, Encyklopedia Lotnictwa Wojskowego, 1993. - T.1. - 1993. - 88 s.

10. Mirouze Laurent. Die franzцsische Armee (Band 2) im Ersten Weltkrieg - 1914 bis 1918 / Laurent Mirouze, Stйphane Dekerle. - Paris: Histore et Collections, 2010. - 640 p.

11. Mollo A. Army Uniforms of World War 1 / Andrew Mollo, Pierre Turner.- Poole, Dorset: Blanford Press, 1977. - 220 p.

12. Sagvari Gyцrgy. Die ungarische Honvйd. Uniformierung und Ausrьstung der ungarischen Landwehr von 1868 bis 1918 / Gyцrgy Sagvari. - Paris: Histore et Collections, 2010. - 672 p.

13. Баварский военный музей. Германия / Поисковое

объединение "Тризна". Региональная молодёжная общественная организация / Форум. Модератор: Стадник А.Н. / http://reibert.livejournal.com/88680.html

14. Веремеев Ю. Униформа и знаки различия АвстроВенгерской армии 1914-1918 г. (DiekaiserlicheundkoniglicheArmee Oesterreich-Ungarns Reich) / Анатомия армии. Часть 4. Армейские гусарские полки /http://army.armor.kiev.ua/forma-2/avstria-4.shtml

15. В Украине появляется новый военный камуфляж с пиксельной структурой / 26.07.2012 / http://izvestia.kharkov.ua/on- line/20/1119365.html

16. В Украине разработали бронежилет "Бронекорсар" -

модульного типа /Новостной аналитический портал "Украина промышленная" / 28.09.2013 / http://www.ukraineindustrial.info

/archives/733

17. Как живут украинские солдаты в зоне АТО /14.11.2014 / http://daily.com.ua/ukraine/14-11-2014199571

18. Компания "Текстиль-Контакт" запустила в серийный

пошив костюмы для бойцов, находящихся в зоне АТО / 13.01.2015 / http://tk.ua/news/kompaniyatekstil-kontakt-zapustila-

v-seriynyy-poshiv-kostyumy-dlya-boycov-nakhodyashchikhsya-- v-zone-ato/

19. Маслянко О. Обзор: бронежилеты для украинской армии / 26.06.2014 / http://markets.eizvestia.com/full/857-obzor-bronezhilety-dlya-ukrainskoj-armii

20. Новый украинский камуфляж "Жаба" проходит полевые испытания в СпН Украины (ФОТО) / 14.08.2013 / http://seabreeze.org.ua/novyiy-ukrainskiy-kamuflyazh-zhaba- prohodit-polevyie-ispyitaniya-v-spn-ukrainyi-foto/

21. Под Киевом наладили производство баллистических масок "Киборг" / Новостной аналитический портал "Украина промышленная" / 6.03.2015 / http://www.ukraineindustrial.info /archives/3531

22. Прусская принцесса Виктория Луиза в форме подшефных гусар смерти / Дневники / Дневник ErikMfckau / http://rn.diary.ru/~EricMackay/p175510730.htm7oam

Размещено на Allbest.ru