Стародавня Індія

Основні періоди історії Стародавньої Індії. Створення у індійців релігійно-етичного кодексу та збірника, яким регламентувалися всі сфери життя суспільства і держави. Господарська діяльність населення, економіка, релігія та культура Стародавньої Індії.

Рубрика История и исторические личности
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 24.05.2017
Размер файла 19,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стародавня Індія

Історія Стародавньої Індії поділяється на чотири основні періоди: Індійський (XXIII-XVIII ст. до и. е.), Ведійський (XIII-VII ст. до н. е.), Буддійський (VI-ІП ст. до и. е.), Класичний (II ст. до н. е. - V ст. н. е.). Тогочасна територія Індії охоплювала територію сучасної Індії, Бангладеш, Непалу, Пакистану та Шрі-Ланки.

Перші поселення землеробів, виявлені в низькогірських західних районах долини р. Інд, масово почали виникати з середини Ш тис. до н. е. Одним із осередків цієї цивілізації було місто Харапп, звідки її назва - Хараппська. Вона існувала впродовж 2300-1700 рр. до н. е. Через тисячоліття в іншому регіоні та іншій історичній обстановці знову виникла цивілізація. Вона постала в Північно-Східній Індії, у долині р. Ганг, що було пов'язано з міграцією індоарійських племен. Вважається, що вони спершу потрапили в Іран, а потім в Індію.

Майже тисячоліття тривало освоєння аріями Північно-Східної Індії. Саме тоді санскритом було складено священні тексти Вед, тому цей період в індійській історії одержав назву Ведійського. Напівкочові арії під впливом місцевої землеробської культури стали переходити до осілого землеробського життя. До середини І тис. до н. е. весь басейн Гангу було обжито. У VHI ст. до н. е. тут виникли міста та численні держави з різним політичним устроєм - монархії, олігархії, республіки. Найсильнішими серед них були Koрнала та Магадха, остання перемогла в змаганні цих держав і завоювала низку сусідніх. Так була об'єднана вся Північна Індія.

Після загибелі Хараппської цивілізації в долині р. Інд існували численні карликові князівства, розпорошеністю яких скористалися перські царі з династії Ахеменідів і завоювали їх. Індійці сплачували персам колосальну данину - майже 9 т золота щорічно.

УIV ст. до н. е. після завоювання Перської імперії Александр Македонський вторгся в Індію. Він легко підкорив низку князівств, зібравши величезну данину.

Греко-македонські війська здобули блискучі перемоги, зокрема над військами пенджабських князів. Проте втома, складні кліматичні умови, нарешті звістка про те, що в долині Гангу перебуває півмільйонна північноіндійська армія, змусили Македонського відмовитися від завоювання Індії та повернути війська додому.

Значення походу греко-македонців полягало в тому, що Індія потрапила в орбіту економічного та культурного впливу Європи, а сама ознайомила останню зі своєю культурою.

Відразу після відступу основних сил Македонського, проти залишених ним військових гарнізонів індійці розпочали збройну боротьбу, яку очолив Чандрагупта. Зруйнувавши греко-македонські фортеці, він повернувся в долину Гангу і повалив там сильну династію Наплів, перед півмільйонною армією якої змушений був зупинитися Македонський. Чандрагупта заснував династію Маур'їв. Його перемога над сирійським царем забезпечила панування над нинішньою територією Афганістану та Белуджистану. Наступники Чандрагупти, особливо його внук Ашока, поширили свій вплив на сусідні держави.

Велетенська держава Ашоки, до складу якої не входив лише південь Індостану, була різноетнічною, полірелігійною імперією. Для зміцнення державної влади він розробив єдиний для всіх індійців релігійно-етичний кодекс, підтримував буддизм, який поширювався і за межами Індії та став першою світовою релігією. За його правління царська влада стала спадковою.

Спеціальним збірником постанов з управління державою регламентувалися всі сфери життя суспільства і держави. У ньому було узагальнено політичний досвід багатьох незалежних держав щодо судочинства, чиновництва, армії, оподаткування населення тощо. Проте держава Ашоки не була централізованим механізмом, про що свідчить її швидкий розпад після його смерті.

Нову сильну і єдину державу в Індії започаткувала династія Гуптів. П'ять її імператорів були висококультурними політиками.

Гупти - династія північних індійських правителів IV-VI ст,, володіння яких охопили на межі IV-Уст. майже всю Індо-Ганзьку долину та північну частину Декану. Ядром імперії була область Ма-гадха, а державною релігією - буддизм. Гупти прославилися як покровителі наук і мистецтв, а їхня держава відзначалася розквітом економіки та культури (особливо в галузі архітектури та літератури ), однак загальний занепад в Індії буддизму як релігійно-ідеологічної системи та невдалі виснажливі війни з північними та західними сусідами на початку VI ст. поклали край гуптському процвітанню. Послаблена строката імперія Гуптів швидко розпалася, а наприкінці VI ст. зникла і сама династія.

Ядро держави Гуптів становила долина Гангу, проте її звідусіль оточували васальні країни. Вона здобула вихід до Аравійського моря і встановила безпосередні зв'язки з цивілізованим Близьким Сходом. IV-V ст. вважаються "золотим віком Гуптів". Проте в середині V ст. внаслідок навали гунів імперія Гуптів розпалася на дрібні царства.

Основною формою господарської діяльності населення Стародавньої Індії було зрошувальне землеробство, що в умовах сприятливого клімату давало 2-З врожаї щороку. Значну увагу індійці приділяли тваринництву. У Ведійську епоху існували велетенські тваринницькі ферми з десятками тисяч голів великої рогатої худоби.

У ремісництві особливе місце посідали гончарство, ткацтво, суднобудування, ковальство. Золототкана індійська парча славилася далеко за межами країни, а мечі з індійської сталі носили навіть перські царі.

Досить розвиненою була внутрішня і зовнішня торгівля. У середині І тис. до н. е. в Індії почали користуватися металевими грошима. Індійські купці вивозили тканини, золото, слонову кістку, цінну деревину, закуповуючи метали, папірус, масла, мед, коштовне каміння тощо. Професія купців вважалася однією з найпрестижніших. Ремісники та купці були об'єднані у професійні організації, діяльність яких намагалася контролювати держава.

Соціальна структура індійського населення формувалася поступово. Остаточно вона склалася з приходом у Північну Індію аріїв. Значні роди перетворювалися на варну1 брахманів (жерців) і варну кшатріїв (військової знаті). До варни вайшів переважно входили селяни і купці, а ремісники, наймити і раби - до варни шудрів.

Варни були соціальними інститутами і розрізнялися насамперед суспільно-правовим статусом, місцем у релігійній системі, кодексом моралі, поведінки, родинними зв'язками і професією. Поділ населення на варни як форма соціальної стратифікації населення Індії вважався священним. "На дні" суспільства були недоторкані. Навіть дотик до них "оскверняв" представників вищих варн. Недоторкані виконували найважчі та найнеприємніші роботи, наприклад прибирання сміття, обдирання шкур із загиблих тварин тощо. Каста недоторканих існує в Індії донині.

Економіку Стародавньої Індії становили три сектори: державний, общинний та приватний. Суспільство існувало в основному завдяки праці вільних селян, ремісників, рабів. Джерелами рабства були війни, боргова кабала, спадкове рабство. Широко використовувалася наймана праця впродовж певного обумовленого строку. З часом набирала сили і феодальна форма залежності, коли царська адміністрація передавала власнику разом із землею і селян, які ставали феодально залежними.

Значну роль в індійському суспільстві відігравали міські та сільські общини. У містах спеціальні колегії наглядали за ремісництвом, торгівлею, збиранням мита. У Буддійську добу селяни-общинники мали власну землю і були вільними виробниками: вони не працювали на храми або знать. Царські чиновники не втручалися у внутрішні справи общин, що сплачували державні податки. Основною суспільною ланкою общини була патріархальна сім'я. Жіноча невірність вважалася тяжким злочином перед релігією і громадою: закони зобов'язували жінку вважати чоловіка божеством, дівчину - коритися батькові, вдову - синам.

Релігія та культура стародавньої Індії

Найраніша індійська цивілізація, відома під назвою Індійської, була створена прадавнім місцевим населенням Північної Індії у III тис. до н. е. її міські центри Хараппа та Мохенджо-Даро підтримували зв'язки з Месопотамією, країнами Центральної та Середньої Азії. Мешканці міст досягли високої майстерності у різних ремеслах, особливо в образотворчому мистецтві малих форм, пам'ятки якого (статуетки, гравюри на печатках) вражають вишуканістю і витонченістю. У містах діяли досконалі системи водогону та каналізації, що в ті часи було надзвичайною рідкістю.

Справжнього розквіту давньоіндійська цивілізація досягла в епоху культури "Ригведи" - часу створення збірки релігійних гімнів, магічних заклинань та ритуальних приписів, створених жерцями арійських племен, які з'явились в Індії у II тис. до н. е. після так званого Великого переселення народів. Якраз тоді, наприкінці П - на початку І тис. до н. е., склався брахманізм, як своєрідний синтез вірувань індоаріїв (ведизму) та релігійних уявлень попереднього місцевого доарійського населення Північної Індії.

"Ригведа" стала теоретичною підвалиною формування оригінальної духовно-світоглядної системи брахманізму, а згодом індуїзму - ідейної основи індійської культури. стародавня індія релігійний культура

В епоху "Ригведи" почав складатися і такий суто індійський феномен, як станово-кастова система. У "Ригведі" вперше було теоретично обґрунтовано морально-правові мотиви поділу індійського суспільства на чотири основні стани. Згодом було вироблено розгалужену систему регламентації життя та поведінки людини залежно від стану, до якого вона належала. Згідно з нею законним вважався шлюб лише в межах однієї варни. Це саме стосувалося і вибору професії, побутових стосунків (заборона їсти в присутності представників інших варн) тощо. Результатом тривалого розвитку таких суспільних відносин між людьми, поділеними за походженням, професією, став наступний поділ варн на велику кількість дрібніших каст. Остаточно кастова система поділу індійського суспільства склалась у період раннього середньовіччя. З незначними змінами вона збереглася дотепер.

Своєрідною реакцією давньоіндійського суспільства, що виступало проти нерівності каст, на ці соціальні засади брахманізму був буддизм (вчення Будди - Сіддхартхи Гаутами, або Шак'я Муні, який, за легендою, проповідував своє вчення у VI ст. до н. е.). Згідно з ним справжньою метою життя людини є досягнення нірвани (заспокоєння, згасання), тобто цілковитого подолання земних бажань і почуттів, звільнення від земних спокус і досягнення абсолютного спокою та блаженства в духовному єднанні з Буддою.

Вагому роль у буддизмі відіграла заборона завдавати шкоду живим істотам. Цю тезу включила у своє віровчення така неортодоксальна індійська релігія, як джайнізм, що вийшов із надр брахманізму. Він, як і буддизм, був своєрідною антитезою брахманізму, набувши вигляду філософсько-етичної системи, яка не визнавала кастової нерівності, відмовилася від вшанування божеств і зосередилася на соціально-моральних аспектах поведінки людей. Проте найповніше заборону завдавати шкоду тваринам було запозичено індуїзмом, що виник внаслідок трансформації брахманізму в нових історичних умовах. Особливо розвинутим був культ священних тварин (мавп, корів).

Загалом поняття "індуїзм" означає весь традиційний індійський спосіб життя: суму життєвих принципів, соціальних норм та естетичних цінностей, вірувань і обрядів, міфів та легенд індійців.

Особливість індуїзму як всеохопної системи життя Стародавньої Індії відобразилася і у своєрідному трактуванні запозичених від брахманізму догматів про дхарму, карму і перевтілення. Зокрема найвищою з усіх дозволених "священним законом" дхарми насолод давні індійці вважали статеву. Звідси і поширені еротичні зображення на стінах храмів, і безсмертна "Кама Сутра".

Насолоду в давніх індійців викликали також численні свята, що супроводжувалися веселощами, типові мелодійні наспіви, що збереглися до нашого часу, різноманітні розваги (бої півнів, купання, виступи професійних музикантів, танцюристок, драматичних акторів) та надзвичайно поширені азартні ігри. Так, Індія є батьківщиною гри в шахи. Вирізьблені з кістки шахи зображували індійських царів, воїнів, слонів.

Зі своєрідністю релігійної системи в культурі Стародавньої Індії тісно пов'язана й оригінальність численних напрямів філософської думки. Особливо поширеними й загальновідомими були філософські вчення, що визнавали і раціонально обґрунтовували авторитет священної основи індуїзму - Вед.

Веди - у перекладі із санскриту "знання" (звідси походить і українське слово "відати") - найдавніші пам'ятки староіндійської словесності створені на межі II-І тис. до н. е., найвідомішими з яких є Ригведа (збірка релігійних гімнів) та Атхарведа (збірка заклинань ). Як священні тексти брахманізму веди вважалися божественним, шруті ("почуте"), тому століттями не фіксувалися на письмі, а передавалися усно. За змістом веди становлять строкату сукупність поетично-ритуальних наказів, морально-філософських та суспільно-господарських повчань, фольклорно-філософсько-міфологічних оповідей і є безцінним джерелом інформації стосовно матеріального та інтелектуального життя Стародавньої Індії.

Філософські погляди відігравали важливу роль не лише в історії та культурі Індії, а й у розвитку світової науки. З ними, зокрема, безпосередньо пов'язані досягнення різних галузей давньоіндійської науки: математики, хімії, астрономії, медицини та природознавства. Загальновідомо, що індійські вчені ще в далекому минулому випередили деякі відкриття, зроблені європейськими дослідниками лише в добу Відродження або в Новий час. Так, ще до нашої ери в Індії складалися таблиці біноміальних коефіцієнтів, які в Європі згодом отримали назву "трикутників Паскаля". Видатним досягненням давньоіндійської науки було створення десяткової системи лічби, якою нині користується весь світ. І сьогодні повсюди знаходять своїх прихильників релігійно-філософські концепції Індії, викликають великий інтерес методи йоги, ідеї індійського містицизму та трансцендентальної медитації.

Художня культура давньоіндійського суспільства була нерозривно пов'язана з традиційними для нього релігійними та філософськими системами. Найдавніша епічна поема Індії - "Махабхарата", автором якої, згідно з традицією, вважається легендарний мудрець і поет В'яса. Початок складання цієї поеми належить до другої половини II тис. до н. е. Згодом до неї увійшло безліч міфів, легенд, казок і дидактичних (повчальних) оповідань з усної народної творчості. Основну частину "Махабхарати" було завершено в IV-V ст. н. е.

Не менш видатною епічною поемою є "Рамаяна". Складений між VI-II ст. до н. е. цей грандіозний епос не лише оповідає про війни і подвиги легендарного героя Рами, а й яскраво змальовує духовне життя та побут Стародавної Індії. Релігійно-міфологічним змістом традиційних для давньоіндійського суспільства вірувань та філософських поглядів пронизані й відома драма "Шакун-тала" славнозвісного індійського поета Калідаси (IV ст. н. е.), твори інших видатних поетів і письменників.

Ідеї, характерні для релігійних вірувань стародавніх індійців, визначили своєрідність архітектури, скульптури, живопису. Значний вплив на будівельне та образотворче мистецтво справили індуїзм, буддизм та джайнізм. І нині вражають високохудожні, створені з металу або каменю велетенські статуї Будди, Брахми, Вішну, Шиви.

Яскравим прикладом художньо-образного сприйняття світу через духовну призму віровчень цих релігій є фрески печерних храмів Аджанти та барельєфні композиції вирубаних у скелях храмів Еллори.

В окремих деталях пам'яток відчувається і вплив мистецтва інших давніх східних цивілізацій - Месопотамії, Єгипту, Персії та Китаю. І це не дивно, адже Індія знаходилася на Великому шовковому шляху, яким не тільки рухалися каравани з товарами, а й відбувався жвавий культурний обмін.

Індія відіграла помітну культуротворчу роль, поширивши, зокрема, цивілізуючий вплив буддизму на інші східні країни.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Історія Стародавньої Індії. Проблематики періодизації історії стародавньої Індії. Суспільно-правовий устрій індійської держави. Соціальна структура індійського населення. Релігія та культура Стародавньої Індії. Економіка та міські та сільські общини.

    реферат [16,1 K], добавлен 22.07.2008

  • Заснування та утвердження Афінської держави. Найвищий розквіт Афінської держави. Зовнішня політика. Стародавня Спарта – феномен військово-полісної організації держави. Греко-перські війни, вплив на хід стародавньої історії. Афінська демократія.

    реферат [20,6 K], добавлен 22.07.2008

  • Культура Стародавньої Греції. Боги в уявленні греків. Історична наука Стародавньої Греції. Александрійський мусейон та бібліотека Александрії. Мистецтво Стародавньої Греції: література, театр, музика, архітектура, образотворче мистецтво, скульптура.

    реферат [27,3 K], добавлен 09.12.2010

  • Соціально-економічні й політичні інститути та культурні традиції держави Ахеменідів, їх глибокий слід у світовій історії. Символи могутності й величі держави, пам’ятки культури: барельєф царя Дарія, величний Персеполь, золоті посудини, скарб у Зівії.

    реферат [29,5 K], добавлен 29.11.2009

  • Найдавніші міста-держави на території Фінікії, їх господарське життя, державний лад, культура, релігія. Морські подорожі, панування над головними морськими шляхами. Створення на Середземноморських узбережжях фінських колоній. Розвиток виробництва бронзи.

    реферат [34,0 K], добавлен 17.02.2010

  • Індія в період першого революційного натиску и утворення масових політичних організацій. Підйом антиімпериалістичного руху і боротьба за єдинний фронт. Заключний етап боротьби за незалежність (1945-1947 рр.)

    реферат [10,1 K], добавлен 11.04.2003

  • Історія Стародавньої Греції є однією з складових частин історії стародавнього світу, що вивчає стан класових товариств та держав Середземномор'я. політичний устрій грецьких полісів. Поняття афінського громадянства. Народні збори, Рада 500 і Ареопаг.

    реферат [3,5 M], добавлен 06.12.2010

  • Роль рабства в економічному розвитку Стародавньої Греції, стан її господарства в період розквіту рабовласницького способу виробництва. Криза рабовласницького ладу. Правове становище рабів. Палацове господарство, створення нової економічної системи.

    реферат [63,6 K], добавлен 20.02.2012

  • Формування антиколоніального фронту, напрямки його діяльності та оцінка досягнень. Розвиток капіталістичного укладу в державі. Махатма Ганді і ґандизм, історичне значення даного руху. Зміст документу "Про основні права і обов'язки громадян Індії".

    презентация [568,4 K], добавлен 18.04.2016

  • Первісні збирачі та мисливці, землероби і скотарі. Культура та релігійні уявлення первісних людей. Розклад родових общин. Давній Єгипет. Виникнення держави у Давньому Єгипті та її устрій. Держави Передньої Азії. Держави Близького Сходу. Давня Індія.

    шпаргалка [34,4 K], добавлен 27.03.2008

  • Дохристиянські вірування та звичаї населення Київської Русі. Міфологія та пантеон богів. Святилища та обряди слов'ян. Розвиток економічної, культурної і політичної сфери життєдіяльності руського суспільства. Характеристика повсякденного життя населення.

    курсовая работа [46,6 K], добавлен 03.03.2015

  • Державність в Єгипті. Фараони Стародавнього Царства. Нове царство. Реформатор релігійно-політичного життя Єгипту - Аменхотеп IV. Занепад влади фараонських династій. Історія державності та культури. Ієрогліфічні єгипетські письма. "Будинок життя".

    реферат [24,6 K], добавлен 22.07.2008

  • Виникнення індійської цивілізації. Розвиток торгівлі і ремесла. Основне заняття населення - землеробство. Сільське господарство і ремесла. Розвиток тваринності. Вплив науки на господарство. Успіхи індійської медицини. Перехід до классового суспільства.

    реферат [22,4 K], добавлен 20.11.2008

  • Ранні роки, періоди навчання Лук'яненка Левка Григоровича - українського політика та громадського діяча, народного депутата України. Створення підпільної партії "Українська Робітничо-Селянська Спілка". Повернення після заслання, політична діяльність.

    презентация [305,3 K], добавлен 24.02.2014

  • Хронологія, археологічна та антропологічна періодизація історії первісного суспільства. Періоди кам'яного віку. Епоха переходу до бронзової доби. Початок залізної доби. Влада і соціальні норми у первісному суспільстві. Релігійні погляди та культура.

    реферат [71,4 K], добавлен 01.11.2011

  • Діяльність братств - релігійно-національних товариств, їх роль в організації національної самооборони і культурного піднесення всього українського населення. Національне та культурно-релігійне життя на початку ХVІІ ст. Реформи П. Могили та їх наслідки.

    контрольная работа [39,6 K], добавлен 30.04.2009

  • Успіхи княгині Ольги в господарюванні, політиці, розбудові держави та міжнародних контактах. Коротка історична довідка з життя Ганни Ярославни. Жінка в суспільному житті України за козацької доби. Постать Анастасії Лісовської, Роксолани, в історії країни.

    реферат [28,3 K], добавлен 24.06.2014

  • Сторінки життя Й.В. Сталіна, його партійна діяльність. Створення СРСР та боротьба за владу. Індустріалізація та колективізація країни. Вплив Сталіна на духовне життя населення. Його роль у Другій світовій війні, напрями внутрішньої та зовнішньої політики.

    реферат [30,2 K], добавлен 15.11.2011

  • Періодизація, витоки та особливості культури елінського світу. Релігія, мистецтво, традиції етрусків. Зображення життя імперії в ораторстві, літературі та театрі Риму. Марк Туллій Цицерон. Релігійне життя Стародавнього Риму. Наукові знанння римлян.

    реферат [14,4 K], добавлен 22.07.2008

  • Історичні періоди Стародавньої Греції. Аграрний та торговельно-ремісничий види полісів. Розвиток торгівлі та ремесла, товарно-грошових відносин. Характерні риси Крито-мікенського, архаїчного, еллінського, класичного та гомерівський періоду Греції.

    презентация [2,6 M], добавлен 16.05.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.