Колекція матеріалів зі спортивних досягнень України

Актуальність даної теми полягає в тому, що одним із основних чинників підтримки здоров'я організму людини протягом всього життя є заняття фізичною культурою та спортом. Досить важливо відвідувати спортивні заклади починаючи ще з раннього віку. В наш час Національний музей історії України є одним із головних закладів, який проводить науково-дослідну й освітньо-виховну роботу. Основними відвідувачами музею є школярі, які через експонати вивчають історію та виховуються на прикладах великої сили волі, героїзму та патріотизму. Тому наукові співробітники музею систематично збирають різні спортивні експонати для того, щоб в майбутньому створити цікаві, повчаючі виставки для підростаючого покоління. Крім того, сьогодні спорт є одним із видів популяризації України в світі. Серед усіх українців з різних сфер життя, саме спортсмени є найбільш відомими за кордоном.

Метою запропонованої статті є аналіз різноманітної фондової колекції речей і відзнак відомих спортсменів та на їх основі розкрити внесок у позитивний імідж України в світі.

На жаль, в нашій державі доволі мало спортивних музеїв, які б займалися популяризацією та комплектуванням матеріалів з різних видів спорту. Дану проблему намагається виправити колектив Національного музею історії України, який постійно поповнює свої фондові збірки експонатами, які показують розвиток та досягнення фізичної культури та спорту України. Основу колекції складають матеріали за ХХ - поч. ХХІ ст. (фотографії, медалі, вимпели, марки, дипломи, грамоти, спортивна форма та спортивний інвентар).

Зібрані матеріали науковці намагаються показати в тематичних виставках. Так, зокрема, у 2011 р. до 20-ї річниці незалежності України в стінах Національного музею історії України була створена виставка «Україна і світ». Дана виставка показувала визначні історичні події Української держави, її роль та місце у світовому співтоваристві, а також основні досягнення українського народу в різних галузях суспільного життя за час незалежності. Значна увага була надана національним лідерам України, тим, хто сприяє соціально-економічному, спортивному та духовному розвитку нашої держави, сходженню її на передові позиції серед інших країн та інтеграції у світовий простір. Окремий розділ на виставці був присвячений відомим спортсменам, які здобули всесвітнє визнання, створили позитивний імідж нашій державі на міжнародній арені.

Влітку 2012 р. до початку проведення Чемпіонату Європи з футболу [1] та Літніх Олімпійських ігор в музеї була створена виставка «Спортивна слава України». До уваги відвідувачів були надані матеріали відомих спортсменів та їх тренерів: чемпіона світу з шахів Руслана Пономарьова, олімпійської чемпіонки з спортивної гімнастики Стелли Захарової, чемпіонки світу з художньої гімнастики Г анни Безсонової, важкоатлета Юрія Білонога, хокеїста Дмитра Христіча, тренера по боксу Дмитра Сосновського та ін.

Тож пропонуємо вашій увазі цікаві факти з історії розвитку фізичної культури та спорту на території України, спираючись на фондову колекцію Національного музею історії України.

В 1913 р. в Києві було проведено першу Всеросійську Олімпіаду, яка була присвячена 300-річчю царювання родини Романових. У Києві вперше в Російській імперії спеціально для змагань був побудований стадіон з біговими доріжками, велотреком, трибунами на 5 тис. місць. До програми Олімпіади входили такі види спорту: легка атлетика, марафонський біг, футбол, боротьба, гирі, фехтування, плавання, гімнастика, стрільба, кінні змагання, велогонки та мотогонки за маршрутом Київ-Чернігів-Київ. Українці на змаганнях здобули 37 призових місць з 83 [2].

З 1921 р. почали проводитися Всеукраїнські спартакіади, переможці яких брали участь у Всесоюзних спартакіадах. Збірна команда УРСР завжди здобувала велику кількість нагород та посідала перші місця у загальному заліку медалей [3].

У 1930-х рр. дуже популярними стали різні велотури. В 1936-1937 рр. були проведені велопробіги українських спортсменів за маршрутами Одеса - Владивосток (14 317 км), «Уздовж кордонів СРСР» (30 872 км) та ін. [4].

У роки Другої світової війни відомі майстри спорту зі зброєю в руках відстоювали право українців на мирне життя [3, с. 220-221].

Після війни спорт в Україні продовжував розвиватися, організовувалося багато грандіозних спортивних свят, кожні чотири роки проводилися українські спартакіади та спартакіади народів СРСР [5].

Українські спортсмени стали всесвітньо відомими, виступаючи в складі збірних команд СРСР з різних видів спорту. Представниці української школи художньої гімнастики Ірина Дерюгіна, Олександра Тимошенко, Оксана Скалдіна та інші неодноразово ставали чемпіонками світу та Європи. А спортивна гімнастка Лариса Латиніна завоювала 18 олімпійських медалей - це найбільше досягнення в історії Олімпіад [6].

Серед чоловіків гімнастів варто відмітити Юрія Тітова та Бориса Шахліна, які здобули численні спортивні нагороди [7].

Вихованець луганської та донецької шкіл легкої атлетики, перший майстер спорту незалежної України Сергій Бубка дев'ять разів виборював золото на чемпіонах світу. Він став олімпійським чемпіоном, встановив 35 світових рекордів у стрибках з жердиною (6 м. 14 см), за що був удостоєний звання «Кращий атлет світу» і нагороджений почесним орденом МОК [8].

Сьогодні досягнення українських спортсменів стали можливими завдяки тренерам та спортивним традиціям минулого. Наші спортсмени беруть участь майже в усіх міжнародних змаганнях і досягають значних успіхів. У 1993 р. Національний Олімпійський комітет України та федерації окремих видів спорту стали повноправними членами міжнародних спортивних організацій. У 1994 р. Україна вперше в своїй історії взяла участь зимових олімпійських іграх Лілліхаммері (Норвегія) як суверенна держава. Першою олімпійською чемпіонкою від незалежної України стала Оксана Баюл - переможниця в одиночному фігурному катанні. За 24 роки незалежності України наші спортсмени прийняли участь у 5 літніх та 6 зимових олімпійських іграх і здобули 122 нагороди (35 золотих медалей, 28 срібних, 59 бронзових) [9].

В історії українського спорту навіки залишаться здобутки: Лілії Подкопаєвої, Яни Клочкової, Катерини Серебрянської, Наталії Добринської, Володимира та Віталія Кличків, Андрія Шевченка, Ольги Харлан, Василія Ломаченка та ін. [10; 11; 12].

На вищій сходинці п'єдесталу завжди перебувають українські спортсмени - параолімпійці. У 1992 р. було створено Національний комітет спорту інвалідів України, який з 1996 р. очолює Валерій Сушкевич. За весь період незалежності України параолімпійська збірна здобула 347 медалей (104 золоті, 112 срібні, 131 бронзові) [13].

Феноменальні успіхи українських параолімпійців дарують надію сотнями тисяч інвалідів і доводять, що не існує неможливого в прагненні активного життя та перемог всупереч будь-яким важким обставинам.

Варто згадати про гру мільйонів - футбол. Хоча у футбольних команд є свої музеї з оригінальними експонатами та історіями, проте, в колекції Національного музею історії України також зберігаються деякі цікаві речі, які були передані футболістами та дирекціями футбольних клубів для майбутніх виставок. Зокрема, у фондах музею знаходяться експонати ФК «Динамо», ФК «Шахтар» та федерації футболу України [14; 15; 16].

24-25 травня 2013 р. Київ відзначив 100-річчя Олімпійського Києва та заснування Київського олімпійського комітету. Організаторами урочистостей виступали Національний олімпійський комітет України та Київська міська державна адміністрація. Напередодні святкування був створений спеціальний організаційний комітет з проведення 100 річчя Олімпійського руху в Києві, в який входили фахівці з різних культурних та спортивних організацій, департаментів. Серед організаторів були і науковці з Національного музею історії України. Програмою було передбачено найрізноманітніші заходи. Це і проведення міжнародної конференції «Олімпійський спорт: історія і сучасність», відкриття Олімпійської експозиції, проведення спортивних змагань. Також в рамках святкування сторіччя пройшла одна з найулюбленіших акцій Національного олімпійського комітету України - «Олімпійський день». До столиці прибуло багато високопоставлених осіб, членів МОК, президентів НОКів різних країн світу [17].

До нових спортивних звершень наших спортсменів залишилось менше року. Маємо надію, що на XXXI Літніх Олімпійських іграх, які відбудуться з 5 по 21 серпня 2016 р. в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), гімн України буде доволі часто лунати на п'єдесталі пошани. Це перші Олімпійські ігри, які відбудуться у Південній Америці. У вересні під час засідання Виконкому Національного олімпійського комітету України президент НОК Сергій Бубка підписав офіційний документ, який підтверджує участь України в ХХХІ Олімпійських іграх. Наразі триває ліцензійний відбір на участь в Олімпіаді, який завершиться на початку літа наступного року. Вже 105 спортсменів з 17 видів спорту вибороли право участі в Іграх (кульова стрільба, важка атлетика, стрибки у воду, синхронне плавання, сучасне п'ятиборство, стендова стрільба, бокс, стрільба з лука, кінний спорт, велоспорт-маунтенбайк, плавання, боротьба вільна, веслування на байдарках і каное, легка атлетика, художня гімнастка, боротьба греко-римська, академічне веслування).

В кінці липня 2016 р. Виконкомом Національного олімпійського комітету України за підсумками ліцензійного відбору та за пропозиціями національних олімпійських федерацій буде затверджений остаточний склад збірної України. У цей непростий час для України Національний олімпійський комітет намагається надати максимальне сприяння спортсменам, тренерам, національним федераціям у підготовці до Олімпійських ігор. Тож будемо чекати на нові спортивні рекорди, відкриття нових імен та тримати кулачки за наших спортсменів, які будуть прославляти Україну по сьому світу.