Львівський Державний політехнічний інститут: навчальний процес та підготовка фахівців у 1944-1965 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет ім. Івана Франка

Львівський Державний Політехнічний інститут: навчальний процес та підготовка фахівців у 1944-1965 рр

Зьолковський Н. В.,

аспірант кафедри новітньої історії

Львів

Львівський Політехнічний Інститут був найбільшим вищим навчальним закладом у західному регіоні УРСР з підготовки інженерів для промисловості та економіки. У статті розглядається діяльність Львівського державного політехнічного інституту у перше повоєнне двадцятиріччя. Проаналізовано навчальний процес та підготовку інженерів. У публікації здійснено огляд історіографії та джерельної бази з даної проблематики, аналізуються дані статистики про організацію вступної кампанії, зарахування і відрахування студентів, розмір стипендії та кількість випускників у даному закладі у 1944-1965 рр. львівський політехнічний інститут студент

Ключові слова: Львівський державний політехнічний інститут (ЛДПІ), Львівська Політехніка, вступний конкурс, інженер, навчальний процес.

У 1844 р. У Львові був заснований один із найстаріших технічних вишів в Україні, а саме: Львівська Політехніка (з 1939-1994 рр. Львівський Державний Політехнічний Інститут [ЛДПІ]), яка стала центром здобутків СРСР у нафтогазовидобуванні та у сфері телерадіоелектроніки. ЛДПІ був найбільшим вищим технічним навчальним закладом у західному регіоні СРСР з підготовки інженерів для промисловості та економіки. Розвиток вищої освіти та студентських спільнот у Львові у перше повоєнне двадцятиріччя не став об'єктом наукового дослідження. Здобутки та недоліки підготовки фахівців львівськими вишами є актуальним і в сучасних умовах. На сьогодні різке збільшення кількості випускників вишів України у 1991-2015 рр. погіршило якість одержаних дипломів та зменшило можливість випускників улаштуватися на роботу за фахом. У публікації вперше на основі архівних матеріалів проаналізовано підготовку фахівців у радянський період на прикладі Львівської Політехніки за наступними критеріями: 1) вступ абітурієнтів, 2) специфіка навчальному процесу та 3) випуск інженерів.

Мета - висвітлити специфіку підготовки та випуску фахівців Львівським Державним Політехнічним Інститутом протягом 1944-1965 рр. Основні завдання - на основі архівних матеріалів проаналізувати процес підготовки фахівців від вступу абітурієнтів до випуску інженерів. Об'єктом дослідження є студентська спільнота Львівського Державного Політехнічного Інституту. Предмет дослідження - організація та проведення навчальному процесу. Хронологічні рамки статті охоплюють період від 1944 р., відновлення діяльності Львівської Політехніки, до 1965 р., закінчення «хрущовської відлиги» та перетворення вишу у потужний центр із підготовки фахових інженерів у СРСР.

В українській історіографії питання навчання та підготовки інженерів Львівською Політехнікою у повоєнні роки досліджували фрагментарно. У радянський період ці дослідження проводили переважно працівники Львівської Політехніки: М. Буцко, Г Денисенко, С. Обухов на сторінках інститутської газети «Радянський студент» [1; 4; 10]. Першим ґрунтовним дослідженням стала праця М. Буцка та В. Кипаренка «Державний університет «Львівська Політехніка» (1844-1994)» про розвиток вищого навчального закладу протягом 150-ти років. У даній статті проаналізовано специфіку навчального процесу Львівською Політехнікою у різні періоди [2]. Щодо сучасних досліджень з історії Львівської Політехніки, то вони мають форму довідників та енциклопедій, у яких подані біографічні дані видатних викладачів та випускників Львівської Політехніки [5, с. 6-8]. Щодо комплексної праці про підготовку фахівців та специфіку навчального процесу у Львівській Політехніці від вступу до випуску фахівців, то станом на сьогодні її немає. Наша розвідка є спробою часткового вирішення цієї проблеми.

Львівський державний політехнічний інститут відновив свою діяльність у липні 1944 р. До його складу входили такі факультети: машинобудівний, електротехнічний (енергетичний), шляховодного, хіміко- технологічний, архітектурно-будівельний (інженерно- будівельний), лісогосподарський, сільськогосподарський. У 1965 р. Львівська Політехніка налічувала у своєму складі 13-ть факультетів: енергетичний, електромеханічний, радіотехнічний, механіко-технологічний, механіко- машинобудівний, електрофізичний, автоматики, інженерно- будівельний, інженерно-економічний, геодезичний, хіміко- технологічний, вечірній та заочний [2, с. 31-33].

Навчання у ЛДПІ у 1940-50-х рр. тривало 5 років, проте були й винятки. Зокрема, на нафтовому факультеті - 5,5 років, на лісогосподарському - 4 роки. До ЛДПІ приймали чоловіків й жінок віком від 17 до 35 років із закінченою середньою освітою, які успішно склали вступні іспити: фізику, хімію (усно), російську мову і літературу, математику, українську мову і літературу (усно і письмово). На інженерно-будівельний факультет абітурієнти додатково складали іспити з малювання та креслення. Особи зі золотою медаллю вступали до ЛДПІ позачергово. Заяви на вступ тоді розглядала приймальна комісія Львівського державного політехнічного інституту (м. Львів, вул. Миру/ тепер вул. Степана Бандери, 12) до 31 липня щоденно з 10 до 20 години. До заяви додавали такі документи: автобіографію, атестат про закінчення середньої школи, паспорт, 3 фотокартки (розміром 3x4), довідку про відношення до військової служби, довідку про стан здоров'я [3]. Вступні іспити для абітурієнтів стаціонару тривали з 1 по 20 серпня.

Загальний конкурс у Львівській Політехніці для стаціонарної форми навчання становив 2-3 заяви на 1 місце. Найменшим конкурс був у 1946/47 н.р., а найбільшим - у 1965/66 н.р. Так, у 1946/47 н.р. на 850 місць подали 1500 заяв: загальний конкурс становив 1,76 заяви на 1 місце. У 1965/66 н/р на 2675 місць подано 7381 заяву. Загальний конкурс становив 2,76 заяви на 1 місце [11, арк. 37-38; 23, арк. 209]. У 1965/66 н.р. на заочному факультеті на 355 місць подано 772 заяви (2,17 заяви на 1 місце). На вечірньому факультеті при наявності 650 місць подано 1885 заяв (2,9 заяви на 1 місце) [23, арк. 208-209]. Серед факультетів Львівської Політехніки у 1948/49 н.р. найбільшим конкурсом вирізнявся нафтовий - 2,4 заяви на 1 місце, найменшим - геодезичний - 1,32 заяви на 1 місце. У 1961/62 н.р. найбільший конкурс був на механічному факультеті - 4,18 заяви на 1 місце, найменший - на енергетичному - 1,14 заяви на 1 місце [24, арк. 45; 25, арк. 33].

Таблиця 1

Конкурс на стаціонарній формі навчання
у ЛДПІ у 1946-1965 рр

жовтня 1944 р. розпочалося навчання у ЛДПІ. У перший день відновили навчання 438 студентів старших курсів, на 1 курс прийнято 825 абітурієнтів. У 1944/45 н.р. в Інституті навчалося 1013 студентів. Протягом року прибуло 59 студентів, переведено в інший заклад - 1, відраховано - 368 студентів, 21 з них - за неуспішність [10, арк. 46-48]. У 1964/65 н.р. в Інституті навчалося 11128 студентів, прибуло 214, відраховано 723 (до інших вишів - 48; неуспішність, невідвідування занять - 32; інші причини (армія) - 438; подання заяв - 54; перехід на інші факультети ЛДПІ - 25; не захищено дипломний проект - 5. При цьому закінчили навчання з одержанням диплому інженера - 1572 осіб. На вечірньому факультеті навчалося 4169 студентів, прибуло 241, вибуло 744, одержали диплом інженера - 293. На заочному факультеті навчалося 3764 студенти, було відраховано 690 студентів, прибуло 420, одержали диплом інженера 302 [22, арк. 27].

Таблиця 2

Рух студентів стаціонару Львівської Політехніки у 1944-1965 рр

Навчальний рік тривав з 1 вересня до 30 червня. Заняття в ЛДПІ відбувалися у 3 зміни з 8.30 до 22.30. Дисципліни для студентів викладали українською та російською мовами, з 1960/61 рр. перевагу надавали російській мові. До 1953 р. тижневе навантаженням студентів 1-4 курсів складало 36 годин, п'ятого - 30 год. З 1954 р. у навчальних планах студентів Львівської Політехніки збільшується кількість годин практики.

У 1959 р. підготовка спеціалістів у Львівській Політехніці проводилася за 4-ма формами навчання: 1) денне в поєднанні зі заочним або вечірнім з терміном навчання 5 років 6 місяців; 2) денне навчання з тривалою виробничою практикою або роботою на підприємствах на старших курсах, з терміном навчання 4 роки 10 місяців; 3) навчання, пов'язане зі сезонним характером праці; термін навчання 5 років 6 місяців; 4) навчання з великим циклом теоретичних занять і лабораторних робіт, термін навчання 5 років 6 місяців.

У 1962/63 н.р. за першою формою навчалося 4297 студентів, за другою -2092, за третьою - 556, за четвертою - 564 [2, с. 35-36]. У 1964/65 н.р. виробничу практику на 1-му курсі замінювали навчальною практикою в майстернях при Інституті. Студенти 2-го курсу (1872 особи) проходили виробничу практику на підприємствах Львова, Тернополя, Івано-Франківська та Дрогобича. Студенти 4-5 курсів (1753 особи) проходили піврічну виробничу практику на підприємствах УРСР (1217 осіб) та за межами республіки (536 осіб) [22, арк. 70-71]. За навчальними планами 1961-1966 рр., студенти з терміном навчання 5,5 років, складали 42-44 екзаменів і 46-53 заліків. На 1 та 6 курсі (1 семестр) - 3 екзамени, а інших до 5 екзаменів. Студенти із терміном навчання 5 років складали 45-53 екзаменів і 45-53 заліків. Останній семестр (5 курс 2 семестр) без екзаменів, а інші до 5 екзаменів. Загальна кількість заліків в кожному семестрі - 2-6.

Заочний факультет ЛДПІ створено 1 вересня 1955 р. Тоді ж було прийнято 156 студентів. Станом на 1 вересня 1956 року на заочному факультеті Львівської Політехніки навчалися 1651 студент, серед них 968 проходили навчання у Львові. Заняття відбувалися з 10 вересня 1956 року: на 1-2 курсах з 15 вересня у вечірній час з 19.25 до 22.45 тричі на тиждень на 1-му та 3-му курсах, 4 рази на тиждень - на 2-му та 4-му курсах [17, арк. 1-3]. Надалі для студентів заочного відділу ЛПІ, які проживали у Львові, навчальний цикл проводився за принципом вечірнього навчання - 4 дні на тиждень по 4 години. Для решти студентів заняття проводили у період весняної лабораторно-залікової сесії (січень-лютий, червень-липень).

У студентів вечірнього відділення заняття відбувалися чотири рази на тиждень по 4 години (у понеділок, вівторок, четвер та п'ятницю) з 19.15 до 22.55. У наступні роки час навчання вечірнього відділення коливався у межах між 19.00 та 23.00 [18, арк. 70]. З 1961 р. студенти 4-6 курсів заочного та вечірнього відділень були у підпорядкуванні факультетів денної форми навчання із 16-ти годинним навантаженням. Студенти 1-3 курсів вечірнього відділення навчалися на тому ж факультеті, а студенти- заочники 1-3 курсів були підпорядковані Львівському загальнонауковому факультету ЛДПІ [22, арк. 81].

З 1961 р. Львівська Політехніка здійснює підготовку навчання студентів-іноземців з соціалістичних країн. У 1964/65 н.р. у Львівській Політехніці навчалося 183 студенти з 15 країн: 1-го курсу - 83 (Куба - 36, НДР - 33, Індонезія - 3, Сомалі - 4, Югославія - 7); 2 курсу - 3 (Ірак - 1, Малі - 1, Афганістан - 1); 3 курсу - 67 (В'єтнам - 31, Угорщина - 5, Ірак - 15, Судан - 2, Сомалі - 1, Афганістан - 1, Гана - 1, Кот-Д'Івуар - 1, Гвінея - 6, Індонезія - 4); 4 курсу - 14 (Ірак - 11, Індонезія - 2, Уганда - 1); 5 курсу - 15 (Ірак). Навчальний процес у студентів-іноземців проходив без виробничої практики на 1-3 курсах та із створенням власних академічних груп. З 4-го курсу тривало стажування. У лютому-березні 1965 р. відбувся перший випуск студентів-іноземців (громадян Іраку). Дипломи одержали 15 осіб, з яких 2 особи отримали диплом з відзнакою [22, арк. 135-144].

Запорукою успішності та основним засобом життя студентів денної форми навчання було призначення стипендії. На початку 1948/49 н.р. стипендію одержували 2223 студенти (77,45%). На початку 1963/64 н.р. коштом Міністерства вищої і середньо-спеціальної освіти УРСР навчалося 7777 студентів, з яких одержували стипендію 5465 осіб (70,27%). Інші студенти навчалися за кошти підприємств та організацій (1789 осіб), а стипендію одержували 1577 осіб (88,14%) [12, арк. 1; 21, арк. 1]. Для одержання стипендії достатньо було скласти сесію без комісійних талонів. Студенти, які навчалися за кошти МВССО УРСР, повинні були сесії з середнім балом «4».

Таблиця 3

Розміри стипендії у Львівській Політехніці у 1950-1965 рр

У 1945 р. диплом інженера одержала тільки одна особа, а в наступному році - 48 осіб [2, с. 32]. У 19461950 рр. диплом інженера Львівської Політехніки одержали 1072 випускники, а в 1951-1955 рр. їхня кількість збільшилася до 3840. У 1950 р. 1277 абітурієнтів були прийняті на 1 курс. Закінчили навчання, одержавши диплом, у 1955 році 933 студенти (73,1%) [28, арк. 3-4]. За період 1956-1960 рр. диплом Львівської Політехніки одержали 7450 випускників (6965 - стаціонару, 351 - вечірнього та 134 - заочного факультетів) [15, арк. 19-20; 18, арк. 4, 9, 18]. За період 1961-65 рр. їхня кількість збільшилося до 7715 (5925 - стаціонару, 878 - вечірнього та 913 - заочного факультетів) [19, арк. 1, 5, 9; 20, арк. 8, 16, 28].

Після вручення диплому випускник Львівської Політехніки одержував скерування на державну роботу, яка тривала три роки. До 15 травня адміністрація Львівської Політехніки надсилала до МВССО УРСР (Міністерство вищої і середньо-спеціальної освіти) виписки із персонального плану розподілу та особові картки випускників з характеристиками [26, арк. 1]. Право на відмову мали дружини військових та студенти з дітьми до 3-х років.

У 1953 році Львівську Політехніку закінчили 614 осіб, із яких 611 осіб захистили дипломний проект. На роботу у західні області УРСР було скеровано 265 осіб (43,37%) [13, арк. 31-35]. У 1958 році загальний випуск спеціалістів у ЛДПІ на стаціонарі становив 1335 осіб, із яких 580 були залишені в УРСР (43,44%), 711 - скеровані в інші республіки СРСР. Право на самостійне працевлаштування одержали 44 особи. 42 випускники не одержали посвідчень на спеціальності через брак на підприємствах вакансій [26, арк. 3]. Проте їхні особові справи поверталися до розподілу фахівців на наступний рік.

У 1964 році фактичний випуск становив 1272 особи, 42 спеціалісти не одержали диплом через різні причини (15 - відраховано, 8 - перевід на заочну та вечірню форми навчання, 9 - академвідпустка, 19 осіб було залишено на повторний курс). Тоді ж у липні 457 випускників одержали диплом інженера, у грудні - ще 815. Скерування на роботу в межах УРСР отримали 666 випускників (52,35%) [27, арк. 5, 15].

У 1965/66 н.р. випуск спеціалістів у ЛДПІ складав 2410 осіб. Серед випускників стаціонару у грудні 1965 р. 780 осіб отримали диплом інженера, а у червні 1966 р. 787. На вечірньому факультеті у грудні 1965 р. диплом інженера одержали 10 випускників, у червні 1966 р. 352; на заочному факультеті у грудні 1965 р. 52, у червні 1966 р. 429 [23, арк. 104].

Висновки

У 1944-1965 рр. Львівський Політехнічний Інститут був найбільшим вищим навчальним закладом у західному регіоні УРСР із підготовки інженерів для промисловості та економіки. Загальний конкурс під час вступу до вишу складав 2-3 заяви на 1 місце незалежно від форми навчання. Навчальний процес передбачав великий обсяг виробничої практики та перевантаження навчальних планів. З 1961 року здійснюється підготовка студентів іноземців. Протягом даного періоду 70-77% студентів одержували стипендію. Львівська Політехніка підготувала у 1944-1965 рр. близько двадцяти тисяч інженерів різних спеціальностей. Більшість випускників стаціонарної форми навчання після закінчення вишу працювали в межах УРСР (43-56%).

Наше дослідження є спробою розширити наявні на цей час дані про підготовку фахівців та специфіку навчального процесу у ЛДПІ протягом 1944-1965 рр. Підготовка фахівців Львівською Політехнікою, як і іншими вишами

Львова, стане у перспективі складовою дослідження про «Розвиток вищої освіти у Львові (1944-1991 рр.)».

Список використаних джерел

1. Буцко М. ЛПІ, 1939-1989 роки / М. Буцко // Радянський студент. 1989. №23-24. С. 3-4.

2. Буцко М., Кипаренко В. Державний університет «Львівська Політехніка» (1844-1994) / М. Буцко, В. Кипаренко. Львів: Вид. Держ. ун-ту «Львівська політехніка», 1994. 145 с.

3. Вільна Україна. 1946. №149. С. 3.

4. Денисенко Г Львівському політехнічному - 125 / Г Денисенко // Радянський студент. 1969. №6. С. 2; №33. С. 3; №36. С. 1.

5. Лещук Т. Національний університет «Львівська Політехніка»: (короткий нарис) / Т. Лещук. Львів: Сполом, 2009. 147 с.

6. Львівська Політехніка. LITTERIS ETARTIBUS: Історичне видання. Київ, Львів: Логос Україна, 2010. 368 с.

7. Національний університет «Львівська Політехніка». Історичне видання. Київ: Логос Україна, 2009. 448 с.

8. Національний університет «Львівська Політехніка»: Ювілейне видання / За ред. О. Губарєва і О. Середи. Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2004. 160 с.

9. Обухов С. Славні сторінки історії: [про діяльн. ін-ту у 194450-х рр.] / С. Обухов // Радянський студент. 1982. №2. С.1-2; №3. С.2.

10. Державний архів Львівської області. Ф.Р.120 Львівський Державний Політехнічний Інститут. Оп.5. Спр.2. 131 арк.

Размещено на Allbest.ru