На межі раціонального та трансцендентного: освітньо зорієнтоване дозвілля та віра у педагогічних інститутах УРСР доби "Відлиги"

Еволюція освітньо зорієнтованого та релігійного дозвілля освітян педінститутів Української Радянської Соціалістичної Республіки періоду десталінізації. Співвідношення характеристик позаробочого часу викладачів відповідно до сучасних підходів теорії.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 29.05.2017
Размер файла 17,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

На межі раціонального та трансцендентного: освітньо зорієнтоване дозвілля та віра у педагогічних інститутах УРСР доби “Відлиги”

Лук'яненко О.В.

кандидат історичних наук, старший викладач кафедри культурології, Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка (Україна, Полтава)

Ілюструється еволюція освітньо зорієнтованого та релігійного дозвілля освітян педінститутів УРСР періоду десталінізації (1953--1964 рр.). Застосування методу контент--аналізу педагогічної преси дозволило проілюструвати наповнюваність вільного часу студентів; відслідкувати співвідношення характеристик позаробочого часу викладачів відповідно до сучасних підходів теорії та історії дозвілля.

Ключові слова: повсякдення, студенти, освітньо зорієнтоване дозвілля, релігійне дозвілля, вища педагогічна школа, десталінізація.

Відпочинок людини народжується тоді, коли приходить утома від матеріального світу. Та й сама дозвіллєва сфера тоді постає на межі двох площин. Щоденне виснаження лікується у рівній мірі як задоволенням матеріальних, так і духовних потреб. Освітяни вищої педагогічної школи часів “відлиги” мали у своєму арсеналі численні способи відновлення духовної, фізичної та психо-емоційної рівноваги. У попередніх розвідках ми уже характеризували інтерактивне, рекреаційне, культурне та спортивне дозвілля педагогів та студентів 1953-1964 рр. згідно з концепцією дозвіллєвих типів У. Алєманна, Р. Вейдера,

К. Кармела та ін. У нинішньому ж дослідженні пропонуємо поглянути та те, яким чином висвітлювалося освітньо зорієнтоване дозвілля освітян у профільному виданні - газеті “Радянська освіта” - упродовж років “відлиги”.

Специфіка діяльності педагогічного інституту як освітньої установи робить освітньо зорієнтоване дозвілля доволі умовним. До того ж інші види відпочинку майбутніх учителів у більшості своїй не обминали навчального компоненту. Ми неодноразово наголошували на просвітницькому елементі в інтерактивному та культурному відпочинку молоді. Однак, і серед тих, хто за родом професії мав нести знання в маси, залишався попит на нові інтелектуальні скарби, які лежали далеко за межею майбутньої професії.

Найпершими згадками про чисте освітнє дозвілля, спрямоване на розширення світоглядного горизонту освітян, були замітки у жовтня 1956 р. у “Радянській освіті”, присвячені відкриттю музично-художнього лекторію у стінах Ніжинського педінституту. Раніше уже були схожі посилання, проте, до цього музичні лекторі організовувалися студентами та викладачами педінститутів для широкого загалу: працівників заводів, учителів та громадськості міст. Тут же - специфічно для майбутніх педагогів було утворено філіал лекторію Київської філармонії та лекторій Російського музею м. Києва [1].

До речі, такі заходи стануть одними із провідних видів освітньо зорієнтованого дозвілля студентів у пост-сталінське дванадцятиліття. Вдруге преса звернулася до принад цього типу заповнення вільного часу у грудні 1963 р. Прикладом слугували музичні лекторії при новоствореному музично-педагогічному факультеті Донецького педінституту. Навчальний заклад почав випускати учителів музики та співів для середньої школи. Проте, студенти зізнавалися, що їх охоплював жаль коли вони усвідомлювали, що з величезними музичними скарбами вони могли б познайомитися не в тридцять років, а значно раніше, ще у шкільному віці. Лектор Володимир Остоменський умів захопити усіх, у кого були музичні здібності, і тих, у кого їх не було. На таких лекторіях слухали “Апасіонату” Л. Бетховена, оперу “Садко”

М. Римського-Корсакова, “Хованщину” М. Мусоргського, та романси О. Гурільова [2]. У багатьох навчальних закладах музичні лекторії виходили далеко за межі професійних уподобань майбутніх учителів музики. Наприклад, у травні 1964 р. у Кіровоградському педінституті музичний лекторій відвідували і фізики з математиками, і філософи. Прикметно, що молодь приходила на заходи без об'яв. Лекторами виступали студенти музичного училища та керівники музичних колективів міста [3].

Та найпотужніший шар прикладів освітньо зорієнтованого дозвілля, безперечно, належав участі студентства у наукових гуртках. Звичайно, що у багатьох випадках вони були номінальними. Участь студентів у них часто обмежувалася виключно їхньою присутністю на сторінках звітів. Проте, ті приклади, що доходили до шпальт “Радянської освіти”, були ознакою дієвості та живучості цього типу дозвілля. Одним із найперших читачам представили наукове чергування студентів Вінницького педінституту для приймання сигналів першого у світі штучного супутника Землі, запущеного Радянським Союзом у жовтні 1957 р. [4].

Насправді, значна кількість прикладів участі студентів у наукових гуртках мала неприхований ідеологічний присмак. За такої умови вони лише з великою дещицею умовності могли претендувати на статус дозвіллєвого заходу. Скажімо, у червні 1959 р. у новостворене СНТ у Луцькому педінституті свою найпершу звітну конференцію присвятило 20-річчю возз'єднання Західної України з УРСР [5]. До речі, так само, як і студенти Запорізького педінституту, які того ж року звітну конференцію присвятили 40-річчю ВЛКСМ [6]. У Слов'янському педінституті це об'єднання допитливої молоді 2-3 рази на місяць проводило спеціальні вечори відпочинку з пізнавальними кінолекторіями, а створений товариством “Усний журнал” висвітлював новинки науки та техніки. Прикметно, що студенти організовували для себе пізнавальні суботні вечори, під час яких проводилися математичні, фізичні та літературні вікторини [7].

Студентська наука на дозвіллі часто приносила вагомі плоди у вивченні різних тем. Скажімо, у студенти-історики з Кримського педінституту під керівництвом доцента С. Секиринського у вільний час займалися роботою в архівах, відтворюючи історію краю, а їхні колеги-природознавці разом із професором С. Делямуре вивчали фауну Бахчисарайського водоймища. Плідно діяв і кримський мовний науковий гурток. Студентство постійно розміщало критичні статті в інститутській пресі на прочитану на дозвіллі літературу, а також у виданні “Кримський комсомолець”, відтворюючи забуті сторінки діяльності кримського комсомольського підпілля у роки Другої світової війни [8]. Краєзнавство стало чи не головним об'єктом освітньо зорієнтованого дозвілля студентів- гуманітаріїв до кінця “відлиги”. Так, у 1962 р. молодь Черкаського педінституту часто висвітлювала свої пошуки з історії шкіл у селах Шевченкове та Василиця Черкаського району в організованому науковим гуртком з історії педагогіки рукописному журналі “Радянський педагог” [9].

У наших попередніх розвідках з історії дозвілля студентів доби десталінізації ми вже зверталися до характеристики такої його форми як факультети громадських професій. Однак, у попередніх дослідженнях вони фігурували здебільшого у категорії інтерактивного дозвілля, бо студенти брали участь у них як викладачі. Тут згадаємо про ті з них, що засновувалися молоддю виключно для самих себе. Прикладом цього є факультет громадських професій при Уманському педінституті. У 1961 р. допитливі студенти мали змогу відвідувати відділ кореспондентів, масовиків-витівників, основ музики і живопису, відділи лекторів, суддів та інструкторів спорту [10]. релігійний педінститут викладач соціалістичний

Поруч із такими формами організації освітньо зорієнтованого дозвілля стоїть і робота театрального гуртка при кафедрі педагогіки Ніжинського вишу. Попри те, що продуктом діяльності гуртка була сценічна творчість, мета його створення була виключно освітньою. Педагоги мотивували це тим, що студенти не вміли вести урок, хоча рівень знання у них був високий. Схожий гурток, покликаний розвинути у молоді уміння спілкування, діяв і при кафедрі Криворізького педінституту [11].

Список використаних джерел

1. Повод М. З досвіду нашого інституту // Радянська освіта. - 27 жовтня 1956. - №44. - С.4.

2. Узовченко Є. Дві години у світі прекрасного // Радянська освіта. - 18 грудня 1963. - №100. - С.2.

3. Студентський музичний // Радянська освіта. - 29 травня 1964. - №43. - С.2.

4. Півень Г., Яворський А. Першість належить нашій Батьківщині // Радянська освіта. - 12 жовтня 1957. - №41. - С.1.

5. Йова П., Чуприна Я. Рухати вперед педагогічну практику і науку // Радянська освіта. - 6 червня 1959. - №23. - С.2.

6. Сторчаков В. На честь 40-річчя ВЛКСМ // Радянська освіта. - 6 червня 1959. - №23. - С.2.

7. Яловий Ф., Петрик І. Після лекцій // Радянська освіта. - 23 травня 1959. - №21. - С.3.

8. Новикова М. У студентському товаристві // Радянська освіта. - 1 березня 1958. - №9. - С.3.

9. Мойсеєнко М. Студентський науковий // Радянська освіта.

- 3 лютого 1962. - №10. - С.2.

10. Торгало В. Факультет громадських професій // Радянська освіта. - 20 грудня 1961. - №100. - С.1.

11. Юзвенко Л. Мистецтво вихователя // Радянська освіта. - 29 травня 1964. - №43. - С.2.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Селянські громади в Україні. Громадське життя і його форми дозвіллєвої діяльності в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Сутність українських громад у селі. Звичаєві норми спілкування й дозвілля селян. Колективна взаємодопомога і колективне дозвілля.

    курсовая работа [59,5 K], добавлен 27.03.2014

  • Утворення Української радянської республіки та зародження права УРСР, як передумова створення першої Конституції України. Конституція України 1919 року: політико-правовий аспект. Вплив Конституції України 1919 р. на подальший розвиток радянської України.

    дипломная работа [108,7 K], добавлен 14.08.2010

  • Ознайомлення з поглядами прибічників економічної концепції приєднання Криму до України. Дослідження процесу інтеграції Кримської області до складу Української радянської соціалістичної республіки. Аналіз історії подолання глибокої кризи півострова.

    статья [31,8 K], добавлен 27.07.2017

  • Визначення факторів видозмінення повсякденності етнічних меншин Української Радянської Соціалістичної Республіки у добу НЕПУ. Напрямки і методики більшовицьких перетворень у контексті коренізації. Радянізація: кроки до створення нової ментальності.

    практическая работа [206,8 K], добавлен 05.10.2017

  • Економічний та політичний розвиток Чехословацької республіки повоєнного часу. Відродження Чехословацької республіки. Еволюція економічних структур. Вибори до Установчих національних зборів. Політична боротьба в суспільстві. Лютневі події 1948 р.

    презентация [1,1 M], добавлен 05.04.2012

  • Утворення Української Центральної Ради. Досягнення та прорахунки Центральної Ради. Місцеві органи управління. Органи влади Української Народної Республіки. Проблеми відношення і побудування української державності. Падіння Української Центральної Ради.

    курсовая работа [43,0 K], добавлен 04.06.2014

  • Досліджуються причини використання науково-технічних досягнень воєнної доби для потреб народного господарства УРСР. Розкриваються принципи управління промисловістю і заводами під час війни на прикладі Наркомату танкової промисловості та заводом Танкоград.

    статья [22,5 K], добавлен 31.08.2017

  • Наслідки розпаду Австро-Угорської імперії. Хід подій розпаду імперії, розподіл кордонов и влади. Соціалістична революція 1919 р. Основни причини виникнення Угорської Радянської Республіки, вплив угорської комунистичної партії. Режим Миклоша Хорти.

    реферат [26,6 K], добавлен 16.02.2011

  • Висвітлення актуального питання радянської історії - системи пільг і привілеїв повоєнної владної еліти радянської України. Рівень заробітної плати радянської партноменклатури, система заохочення чиновників, забезпечення їх житлом та транспортом.

    статья [26,1 K], добавлен 30.03.2015

  • Характеристика поглядів сучасних польських істориків на причини української Національно-визвольної війни середини XVII ст. Розгляд еволюції підходів та їхнє місце в інтелектуальній традиції. Інтелектуальні зміни в козацькому середовищі, їх трактування.

    статья [18,7 K], добавлен 14.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.