Організаційні засади діяльності місцевих осередків "Товариства ім. М. Качковського" в Східній Галичині у міжвоєнний період

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційні засади діяльності місцевих осередків“Товариства ім. М. Качковського” в Східній Галичині у міжвоєнний період

Лукашів В. Я.

кандидат історичних наук (Україна, Тернопіль)

Анотація

Ключові слова: Східна Галичина, “Товариство ім. М. Качковського”, москвофільство, організаційні засади, філія, читальня.

Досліджувана тема є актуальною, оскільки дає змогу проаналізувати організаційні засади діяльності місцевих осередків москвофілів у Східній Галичині крізь призму культурно-просвітницької діяльності “Товариства ім. М. Качковського”. У публікації відображено питання заснування філій, читалень інституції, а також організація їх діяльності й функціонування.

Мета статті - дослідити організаційні засади діяльності місцевих осередків “Товариства ім. М. Качковського” у міжвоєнний період.

Аналіз вивчення проблеми показав, що для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання: проаналізувати передумови відновлення місцевих осередків товариства у Східній Галичині; дослідити структурні складові інституалізації організації “Товариства ім. М. Качковського” у міжвоєнний період; простежити загальні тенденції й особливості розвитку організаційних засад діяльності місцевих осередків товариства та охарактеризувати його вплив на культурно-просвітнє життя Східної Галичини.

Об'єктом дослідження є культурні, просвітні процеси міжвоєнного періоду в контексті діяльності галицького москвофільства.

Предмет дослідження - основні тенденції розвитку організаційних засад діяльності місцевих осередків “Товариства ім. М. Качковського” в культурному житті Східної Галичини у досліджуваний період.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з 1919 р., коли було відновлено діяльність окремих місцевих осередків “Товариства ім. М. Качковського” - до початку Другої світової війни (1939 р.).

За період вивчення історії організаційних засад діяльності місцевих осередків товариства у Східній Галичині в міжвоєнний період, дослідниками опубліковано незначну кількість праць, в основному науково-популярних. Зокрема, В. Ваврик у своїй праці [1, с. 7-16] частково торкнувся проблеми організаційних засад діяльності філій і читалень “Товариства ім. М. Качковського” упродовж 1924-1929 рр. Окремі аспекти організації роботи місцевих осередків інституції аналізував М. Андрусяк [2].

А. Камінський [3] досліджував вплив москвофільських організацій на культурно-просвітнє життя Східної Галичини у міжвоєнний період.

Безпосередньою джерельною базою роботи є сукупність документів і матеріалів державних архівів України. Основна маса архівних даних про організаційні засади діяльності місцевих осередків товариства в Східній Галичині знаходиться у фондах Центрального державного історичного архіву України в м. Львові - фонд 182 “Товариство ім. М. Качковського, м. Львів. 1876-1939 рр.” [4-5]. москвофільський просвітній товариство галичина

Незначна кількість архівних матеріалів зберігається у Державному архіві Тернопільської області - фонд 231 “Тернопільське повітове староство” [6].

Неабияку цінність представляють також матеріали наукової бібліотеки Львівського державного університету ім. І. Франка, бібліотеки Інституту Українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у м. Львові, Тернопільської обласної наукової універсальної бібліотеки.

Певна частина інформації, що стосується досліджуваної проблеми, подана в таких міжвоєнних українських періодичних виданнях, як: “Свобода” [7], “Нова Зоря” [8], “Наука” [9-11], “Громадський Голос” [12].

Філії та читальні “Товариства ім. М. Качковського” розпочали відновлювати свою діяльність у Східній Галичині, одразу ж після виходу рескрипту польського намісництва від 6 квітня 1919 р. Польське законодавство дозволяло українцям відновлювати окремі довоєнні культурно-просвітні організації [2, с. 5].

Статут “Товариства ім. М. Качковського” від 1 листопада 1928 р. був базовим документом, який чітко встановлював правові аспекти діяльності його філій та читалень (§ 24-32). Виходячи із його положень, керівництво читалень складалося із голови, його заступника, секретаря, касира і бібліотекаря (§ 29). У документі погоджувалася черговість засідань, зокрема з'їзду делегатів та загальних зборів, серед яких виділялися так звані “урочисті”, на яких могли бути присутні усі члени товариства, їх родичі або близькі (§ 30). Метою таких зібрань було, з одного боку, повідомити зібрану громаду про діяльність інституції, заслухати пропозиції та побажання до роботи з' їзду делегатів і Центрального виділу [1, с. 9].

Кожен місцевий осередок товариства підпорядковувався законодавчим нормам міжвоєнної Польщі. У цьому контексті слід згадати “Закон про товариства” від 27 жовтня 1932 р. Виходячи з даного документу, кожний виділ місцевої філії або читальні організації був зобов'язаний вести спеціальну книгу протоколів своїх засідань та загальних зборів, а також додавати списки усіх своїх членів за встановленим зразком. Зокрема: особи, які наділялися правом присутності на зборах читальні (діти віком 14-18 рр., які залучаються до культурно-просвітницької роботи всередині товариства за згодою батьків чи опікунів); особи, з правом голосу (безпосередні члени інституції віком 18-21 рр.); особи, з правами голосу і вибором у члени правління (члени товариства, віком понад 21 р.). Водночас, польське староство володіло правом ревізії архівного фонду осередку інституції, “з правом на його опрацювання” [11, с. 16-17].

У відповідності до “Закону про товариства”, Центральний виділ “Товариство ім. М. Качковського” розробив і запровадив свою внутрішню документацію. Насамперед були підготовлені документи, що визначали основні засади роботи філій та читалень. Наступним кроком у проведенні організаційної роботи в місцевих осередках інституції, було запровадження для кожної філії і читальні так званої “Книги членів”. У останній вівся облік членів, їх категоризація та інше [4, арк. 24].

Організаційні засади роботи місцевих осередків інституції також регламентувала “Інструкція для заснування читалень “Товариства ім. М. Качковського” на території, яка відійшла від Росії до складу Польської Речі Посполитої”. У документі було відображено ряд вимог до відкриття нової читальні організації. Зокрема, у канцелярії Центрального виділу товариства потрібно було придбати не менше чотирьох примірників статуту (вартість одного статуту дорівнювала 2 злотих). При цьому, три примірники повинні бути надруковані польською мовою, а один - “русскою” (для внутрішнього користування) [3, с. 19]. Усі примірники статуту мали бути підписані не менш, як десятьма членами читальні. Засновниками осередку могли бути лише ті особи, які досягли повноліття та мешкали у місцевості, де відкривалася читальня. Готові документи надсилалися очільнику громади або нотаріусу, які їх завізовували. Після цього голова читальні писав заяву до місцевого староства з проханням надати дозвіл на реєстрацію осередку товариства. Староста упродовж трьох тижнів з часу отримання і перевірки документів надсилав їх у адміністрацію воєводства. Останнє вирішувало надавати дозвіл на відкриття читальні чи навпаки, відмовляли у її реєстрації [6, арк. 11].

Виходячи з “Інструкції для заснування читалень товариства”, усі його читальні повинні були мати власну бібліотеку. У читальні обов' язково мала вестися книга абонементу, яка містила перелік читачів, які за символічну оплату отримували можливість брали книги додому на обумовлений термін. За умови втрати книги боржнику потрібно було замінити її рівнозначною за змістом книгою або компенсувати її вартість. Оплата за користування абонементом здійснювалася у касі читальні [10, с. 35].

Бібліотечні фонди комплектувалися, як за рахунок подарунків членів товариства, так і за кошти читацької каси й жертводавців. Гострою була також проблема з фаховим рівнем працівників, які займалися організацією й впорядкуванням фондів бібліотек при читальнях [10, с. 36].

Діяльність філій і читалень інституції також регламентувала “Інструкція для читалень і філій “Товариства ім. М. Качковського”. Серед основних організаційних документів, якими керувалися читальні, була “Інструкція для управи читалень “Товариства ім. М. Качковського”, які діють за статутом інституції, затвердженого рескриптом Львівського Воєводства від 2-го серпня 1929 р.”. У пропонованому документі зазначалися умови створення читалень, їх основні функції, а також розписувалися поетапні рекомендації щодо розгортання їх діяльності в Східній Галичині [4, арк. 31].

Черговим нормативним документом, що скеровував організаційні засади діяльності місцевих осередків інституції була “Інструкція Центрального виділу “Товариства ім. М. Качковського” у справі ведення опису книг у бібліотеках читалень і філій організації”. У ній зазначалося, що за місцевими бібліотекарями закріплювалася робота по обліку та інвентаризації фондів бібліотек. Останні повинні були ретельно фіксувати надходження книг до фонду та зазначати усі елементи бібліографічного опису, зокрема: автора, назву, видавництво, місце видання, рік, кількість томів, примітки тощо. Дотримання вимог цієї інструкції покладалося на канцелярію товариства [2, с. 14].

Отже, організаційні засади діяльності місцевих осередків “Товариства ім. М. Качковського” чітко регламентувалися низкою документальних актів як Другої Речі Посполитої, так і Центрального виділу інституції. Чітко прописані умови діяльності й функціонування філій і читалень товариства у Східній Галичині, забезпечили йому порівняно ефективну культурно-просвітницьку діяльність упродовж 20-30-х рр. ХХ ст.

Список використаних джерел

1. Ваврикъ В. Справка о русскомъ движеніи въ ГаличинИ съ библіографией за 1929 годъ / В. Ваврикъ. - Львовъ: Тип. Ставропиг. Ин-та, 1930.

2. Андрусяк М. Генеза й характер галицького москвофільства / М. Андрусяк. - Прага, 1941. - 19 с.

3. Камінський А. Синтеза українства і руськости / А. Камінський. - Львів: накладом автора, 1937. - 35 с.

4. Центральний державний історичний архів України, м. Львів. - Ф.182 (Товариство ім. М. Качковського). - Оп.1. - Спр.276 (Протоколи, газетні повідомлення та інші матеріали про відновлення та діяльність читальні в с. Грушів, 1922-1938 рр.). - 83 арк.

5. Там само. - Спр.297 (Звіт про сплату членських внесків членами товариства в Станіславові, 1922-1930 рр.). - 55 арк.

6. Державний архів Тернопільської області. - Ф.231

(Тернопільське повітове староство). - Оп.1. - Спр.71 (Листи членів та прихильників товариства Тернопільської філії “Общества ім. М. Качковського” до Центрального виділу, 19281936 рр.). - 39 арк.

7. З московського табору // Свобода. - 30 грудня 1933. - С.3-7.

8. Москвофіли і українці // Нова Зоря. - 21 серпня 1934. - С.3-5.

9. Новый уставъ Общества - его значенье и читальни им. Михаила Качковского // Наука. - 1929. - №3. - С .19-20.

10. Привикаймо до порядку в читальнях // Наука. - 1933. - №2/3. - С.34-36.

11. “Закон о обществахъ (незаробковых товариствах и інструкція для филій и читалень) від 27 жовтня 1932 р.” // Наука. 1933. - №1. - С.16--17.

12. Бережанський В. Нові розбивацькі спроби москвофілів / В. Бережанський // Громадський Голос. - 26 травня 1934. - С.3-7.

Размещено на Allbest.ru