Соціально-економічні передумови розвитку наукової думки з механізації виробничих процесів у тваринництві УРСР в другій половині 60-х - 80-ті роки XX ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНУ «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів»

Соціально-економічні передумови розвитку наукової думки з механізації виробничих процесів у тваринництві УРСР в другій половині 60-х - 80-ті роки XX ст.

Бей Р.В.,

кандидат технічних наук, директор

Україна, Київ

На шляху історичного розвитку УРСР друга половина 60-х - 80-ті роки ХХ ст. пов'язані з інтенсифікацією сільського господарства, вирішальними факторами якої були всебічне зміцнення матеріально-технічної бази господарств, зростання виробництва за рахунок збільшення врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин. Піднімалися питання комплексного розв'язання продовольчої проблеми на основі поєднання сільського господарства з галузями промисловості, транспорту, торгівлі, підпорядкування їх загальній кінцевій меті - виробництву високоякісних продуктів харчування. В основу зростання виробництва продукції тваринництва покладали комплексну механізацію і автоматизацію виробничих процесів, запровадження інтенсивних технологій.

На основі історіографічного аналізу проблеми встановлено, що окремі етапи і напрями механізації тваринництва були висвітлені в наукових працях П.М. Василенка, Л.І. Грачевої, М.П. Момотенка та ін. [3; 4; 5]. Однак до цього часу ґрунтовно не вивчено соціально-економічні передумови запровадження комплексної механізації галузевих виробничих процесів в другій половині 60-х - 80-ті роки ХХ ст. З огляду на зазначене саме це поставлено за мету при проведенні даного дослідження. Автором використано історичні (порівняльно-історичний, предметно-хронологічний), загальнонаукові (аналіз, синтез, логічний) та джерелознавчий методи дослідження.

В історичному розвитку аграрної політики досліджуваного періоду доцільно виділяти два етапи, перший з яких бере початок від березневого 1965 р. пленуму ЦК КПРС, другий охопив період з травневого 1982 р. пленуму ЦК КПРС. Головним змістом нової аграрної політики, відпрацьованої березневим 1965 р. пленумом ЦК КПРС, стало розроблення багатопланової, комплексної програми розвитку сільськогосподарського виробництва. Її важливими напрямами було створення економічних умов, які забезпечували б стабільне піднесення і інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва на основі широкого запровадження досягнень науково-технічного прогресу, здійснення розгорнутої програми заходів соціального розвитку села. Особлива увага зосереджувалася на всебічному зміцненні матеріально-технічної бази господарств, будівництві тваринницьких приміщень, зерносховищ тощо. Позитивним моментом нової економічної політики був перерозподіл національного доходу на користь сільського господарства. Зокрема, вже в 1971-1975 рр. частка капіталовкладень у його розвиток зросла до 24627 млн. крб., тоді коли в 1966-1970 рр. становила лише 16102 млн. [1].

Запроваджено комплексний підхід до проблем механізації тваринництва, запровадження нових машин і механізмів. Однак намічені завдання не завжди реалізовувалися на практиці. Причини такого становища полягали в недостатньо досконалій системі економічних взаємовідносин між промисловістю, галузями, що обслуговували тваринництво, і аграрним виробництвом, низькій якості техніки та ін.

Вчені науково-дослідних інститутів та конструкторських бюро провели значну роботу з розроблення системи машин, в якій відображалися основні напрями технічного прогресу галузі. Вона була затверджена в 1965 р. і введена в дію як «Система машин для комплексної механізації сільськогосподарського виробництва на 1966-1970 рр.». Передбачалося створення машин для механізації основних виробничих процесів і ліквідація ручної праці на основних операціях. Однак рівень механізації тваринницьких ферм на цьому етапі залишався низьким, середнє навантаження на одного працівника в 1965-1968 роках залишалося майже таким, як у 1935-1940 рр. [5].

Такий стан був викликаний цілим рядом факторів, що унеможливлювали запровадження комплексної механізації на тваринницьких фермах. По-перше, надмірна універсалізація ферм, яка перешкоджала механізації і вдосконаленню технології на фермі, що виробляла кілька видів продукції. Існувала необхідність в різнотиповому обладнанні у зв'язку з великим різноманіттям вікових груп тварин, які вимагали різних умов і способів утримання. По-друге, невідповідність існуючих приміщень умовам запровадження комплексної механізації. Дані технічної паспортизації тваринницьких ферм станом на 1 січня 1967 р. засвідчили наявність невеликих ферм з незначним поголів'ям. Основне поголів'я тварин з прив'язним утриманням (69,9%) розміщалось у приміщеннях, що вміщували до 150 голів, і лише 28% знаходилося в приміщеннях, розрахованих на 200 голів і більше. Для вирішення цих питань необхідно було обґрунтувати ефективну техніку з урахуванням багатьох факторів, вирішити питання комплексної механізації, тобто застосування машин не тільки на основних, а й на проміжних, допоміжних операціях [4].

Накопичений виробничий досвід і досягнення науки з механізації виробничих процесів галузі стали основою для подальшого вдосконалення і розробки «Системи машин для тваринництва на 1971-1975 рр.», яка передбачала його перехід на промислову основу, спеціалізацію і концентрацію виробництва, комплексну механізацію з максимальним використанням принципу потоковості. Разом з тим враховувалася наявність дрібних ферм, які давали значну частину тваринницької продукції [5].

В грудні 1974 р. було прийнято кінцевий проект «Системи машин для комплексної механізації і автоматизації тваринництва на 1976-1980 роки», в основу якого покладено принцип переходу від розробки і освоєння окремих машин до створення і поставки комплектів машин і застосування промислової технології виробництва тваринницької продукції. Запровадження нової системи машин дозволило здійснити комплексну механізацію на основі широкого застосування засобів автоматизації на крупних тваринницьких комплексах з виробництвом продукції на промисловій основі, а також завершити механізацію основних виробничих процесів на звичайних фермах. Порівняно з системою 1971-1975 років остання забезпечувала зниження затрат праці і експлуатаційних розходів більш ніж в 1,5 рази [7, арк. 12-13].

Упродовж 1965-1978 років реалізовано окремі заходи щодо зміцнення матеріально-технічної бази села. Покладено початок як самостійним галузям машинобудуванню для тваринництва і кормовиробництву, комбікормовій промисловості та ін. В 1976 р.

у всіх областях створені комісії з контролю за якістю тваринницької продукції. тваринництво інтенсивний планування економічний

В період між XXV і XXVI з'їздами КПРС приділялася увага питанням подальшого розвитку комплексної механізації сільського господарства. Свідченням цього є постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи зі зростання ефективності використання сільськогосподарської техніки, поліпшення її збереженості, забезпечення колгоспів і радгоспів кадрами механізаторів і їх закріплення в сільському господарстві». Поставлено завдання розробити і здійснити в 1977-1980 роках комплекс заходів, що передбачали значне зростання ефективності використання тракторів, сільськогосподарських машин, обладнання тваринницьких ферм тощо.

Перспективи подальшого розвитку тваринництва були визначені постановами ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи подальшого розвитку комплексної механізації сільськогосподарського виробництва і оснащення сільського господарства високопродуктивною технікою», «Про заходи зі збільшення виробництва в 1978-1985 роках високопродуктивної техніки для кормовиробництва і комплексної механізації робіт на тваринницьких фермах і в птахівництві». Відзначено, що рівень комплексної механізації на фермах і тваринницьких комплексах збільшився з 9% в 1970 р. до 58% в 1978, на свинарських з 28 до 64%, на птахівничих - з 23 до 86%. Надавалося більшого значення установці пропорційного розвитку і раціональних виробничих і економічних зв'язків між галузями тваринництва і промисловості [2].

В розробленні теоретичних положень і практичних шляхів розвитку тваринництва важливе місце мав травневий 1982 р. пленум ЦК КПРС, яким намічено подальші шляхи піднесення галузі. Вагома роль відводилася механізації тваринництва у виконанні Продовольчої програми СРСР, яка передбачала вирішення трьох взаємопов'язаних завдань: збільшення виробництва продукції тваринництва і задоволення потреб населення у високоякісних продуктах харчування; створення необхідних резервів, забезпечення країни власними племінними ресурсами; поєднання зусиль тваринництва і інших галузей сільського господарства і промисловості, які його обслуговують, а також транспорту і торгівлі продукцією.

Серед шляхів подальшої інтенсифікації і зростання рентабельності галузі тваринництва виділяли: здійснення комплексної механізації і все більшої автоматизації виробництва, широке запровадження індустріальних технологій, прискорення науково-технічного прогресу; наукову організацію праці, використання досягнень науки і передової культури тваринництва тощо. Поставлено питання про більш широке застосування автоматизації тваринництва, яка передбачала не тільки виконання всіх основних і допоміжних операцій машинами і механізмами, а й автоматичне управління ними, застосування контрольних кібернетичних приборів і обладнання. Варто відмітити, що комплексна автоматизація так і не отримала належного поширення, але прискорення технічного переозброєння і суцільна електрифікація тваринництва створили необхідні передумови для його досить широкої автоматизації [2].

Передбачалося збільшити випуск високоефективних машин і обладнання, що забезпечують запровадження інтенсивних методів і прогресивних технологічних процесів утримання і вирощування худоби і птиці, заготівлі, приготування і роздачі кормів, первинної обробки, охолодження і зберігання молока і виконання інших процесів. Забезпечити випуск і вдосконалення структури машин і знарядь відповідно до передбаченої на 1986-1990 роки номенклатурою системи машин, збільшити в 1,5-1,8 рази їх продуктивність, знизити металоємність виробів на 10-15%. Розширити виробництво обладнання для технічного переозброєння малих ферм. Розробити конструкції і організувати виробництво машин і обладнання для консервованих кормів, обробки соломи, біоенергетичних установок для перероблення відходів на тваринницьких фермах і комплексах [5].

З огляду на це «Система машин для комплексної механізації і автоматизації тваринництва на 1981-1990 роки» передбачала рішення наступних основних економічних і соціальних завдань, які стояли перед тваринництвом: завершення комплексної механізації і автоматизації трудомістких процесів в тваринництві з метою зростання продуктивності праці, скорочення чисельності працівників, поліпшення якості продукції і зниження затрат на її виробництво; запровадження прогресивних технологій, які б забезпечували зростання продуктивності тварин, економне використання кормів, енергії, палива та інших матеріалів; поліпшення умов праці в тваринництві, збереження економної рівноваги, раціональне використання відходів галузей для зростання урожайності ґрунту; подальший розвиток спеціалізації і концентрації виробництва продуктів тваринництва на базі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції [8, арк. 30-32].

Таким чином, запровадження комплексної механізації виробничих процесів в тваринництві та зростання його рентабельності в другій половині 60-х - 80-ті роки ХХ ст. були забезпечені соціально-економічними чинниками, зокрема перерозподілом національного доходу на користь сільського господарства, вдосконаленням економічних методів управління галуззю, налагодженням планування виробництва і системи закупівель продукції, зростанням ролі науки в розширенні сільськогосподарського виробництва та ін.

На перспективу необхідне більш ґрунтовне вивчення суспільно-політичних, науково-організаційних,

екологічних чинників піднесення тваринництва в 60-х - 80-ті роки ХХ ст., які поряд зі створенням сталої кормової і матеріально-технічної бази, поліпшенням селекційно-племінної роботи, зростанням загальної культури ведення галузі забезпечили її остаточний перехід на інтенсивний шлях розвитку.

Список використаних джерел

1. КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК. - 9-е изд., доп. и исправл. - М., 1986. - Т.12. 19711975. - М., 1986. - 574 с.

2. КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК. - 9-е изд., доп. и исправл. - М., 1987. - Т.14. 19811984. - 639 с.

3. Механизация работ на животноводческих фермах и комплексах / Л. И. Грачева, Г Н. Назаров, Ю. Б. Бробер и др.; под. ред. Л. И. Грачевой. - К.: Урожай, 1987. - 280 с.

4. Момотенко М. П. Механізація тваринництва і птахівництва / М. П. Момотенко, І. С. Сушко, В. І. Федан. - К.: Урожай, 1969. - 329 с.

5. Развитие механизации и электрификации сельского хозяйства Украинской ССР / П. М. Василенко, Н. П. Барабан, И. А. Коваль и др.; АН УССР, Ин-т истории. - К.: Наукова думка, 1988. - 472 с.

6. Решения партии и правительства по сельскому хозяйству (1965-1971). - М.: Колос, 1971. - 747 с.

7. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України. - Ф.5176. - Оп.1. - Спр.983. - 104 арк.

8. Там само. - Спр.1184. - 35 арк.

Анотація

Висвітлено соціально-економічні чинники запровадження комплексної механізації і автоматизації в тваринництві України в другій половині 60-х -- 80-- ті роки ХХ ст. Показано, що основними факторами, які сприяли його переходу на інтенсивний шлях розвитку, було збільшення капіталовкладень, удосконалення економічних методів управління та системи економічних взаємовідносин між промисловістю та галузями, що обслуговували тваринництво, запровадження планування виробництва і системи закупівель продукції, зростання ролі науки. Дослідження ґрунтується на використанні комплексу загальнонаукових, структурно-функціональних та історичних методів, а також широкої джерельної бази, основу якої складають архівні документи.

Ключові слова: механізація тваринництва, матеріально-технічна база, національний бюджет, економічні методи управління.

Размещено на Allbest.ru