Радянська система освіти та її кадровий потенціал в новоутвореній Тернопільській області в період 1939-1941 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України»

Радянська система освіти та її кадровий потенціал в новоутвореній Тернопільській області в період 1939-1941 рр.

Кравчук Л.В.,

кандидат історичних наук, ст. викладач кафедри філософії та суспільних дисциплін

Україна, Тернопіль

Новостворена Радянська влада тримала під пильним контролем і поширення освіти серед працюючої молоді, яка також намагалася здобути освіту без відриву від виробництва.

Тому, вперше виникає питання про консультаційні пункти для заочників, які навчаються у педагогічних закладах освіти і було вирішено відкрити в 13 районних центрах консультаційні пункти для заочників педагогічних шкіл, а також доручити директору Кременецького учительського інституту вирішити в НКО УРСР питання про організацію консультаційних пунктів для заочників учительського інституту при Бережанській, Чортківській і Тернопільській педагогічних школах. Було звернуто увагу облвно та Інституту вдосконалення вчителів на необхідність популяризувати досвід крашцх вчителів, практикувати організацію відкритих уроків, проводити педагогічні наради та районні конференції молодих учителів з участю методистів райпедкабінетів і кращих учителів, поширювати досвід майстрів педагогічної справи шляхом публікації методичних розробок і методичних листів, а також усну та письмову інформаційно-методичну консультацію. Додатково завідуючого облвно зобов'язано повністю укомплектувати Інститут удосконалення вчителів і райпедкабінети кваліфікованим педагогічним кадрами, а голову Тернопільської міськради - забезпечити його необхідним приміщенням. Обкому ЛКСМУ доручено розробити заходи із забезпечення участі райкомів, міськкомів і первинних комсомольських організацій в наданні допомоги молодим учителям. Обком профспілки працівників початкових і середніх шкіл орієнтували на організацію соціалістичного змагання як за високі показники у навчальній роботі, так і за організацію допомоги молодим кадрам. Міськом і Райкоми КП(б) У були зобов'язані надавати систематичну допомогу органам народної освіти в роботі з молодими педагогічним кадрами, систематично заслуховувати на засідання бюро звіти керівників відділів народної освіти про їх роботу з молодими кадрами, де особливу увагу звернути на організацію вивчення молодими кадрами «Короткого курсу історії ВКП(б), в оволодінні ними марксистсько-ленінською теорією» [6, арк. 66].

Керівництво області послідовно дотримується лінії на посилення кадрового потенціалу місцевих освітніх закладів через підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, де основним критерієм виступає відповідність і можливість цих кадрів ефективно працювати в умовах радянської системи освіти. Кадрове питання є одним із центральних у реорганізації місцевої школи за соціалістичними стандартами. Тернопільський облвиконком у постанові від 25 липня 1940 року «Про підсумки 1939-1940 навчального року та підготовку до нового навчального року» зазначає, що упродовж минулого навчального року органи народної освіти області провели значну роботу з організації навчально-виховного процесу в школах за вимогами та принципами радянської педагогіки і відповідної їй системи освіти. До роботи в школах залучено багато колишніх безробітних учителів, використано інші джерела забезпечення шкіл педагогічними кадрами, окремі з яких «вийшли до числа передових» і демонструють соціалістичні взірці навчальної та виховної роботи. Однак у діяльності районних відділів народної освіти і керівництва навчальними закладами є низка недоліків, які перешкоджають повноцінному виконанню закону про загальне обов'язкове навчання, охопленню дітей шкільного віку заняттями у школі, подоланню такого негативного явища, як відсів учнів.

Однією з найгостріших проблем освітньої реформи є неукомплектованість шкіл педагогічними кадрами, що виливається в недостатність кадрового ресурсу для виконання завдань, поставлених перед шкільною системою. Саме кадрова незабезпеченість стала однією з основних причин недоліків, наявних у роботі обласної освітньої мережі. Зокрема, в аспекті виконання закону про загальне обов'язкове навчання в області не охоплено школою 17,5 тис. дітей шкільного віку, з них: 1690 дітей у Скала-Подільському районі, 1526 - у Катербурзькому, 1439 - у Копичинському, 1252 - у Вишнівецькому, 1069 - у Золото-Потікському районах. Недостатня організаційно-навчальна робота працюючих вчителів і недоукомплектованість кадрами низки шкіл не дали змоги педагогічним колективам провести належну боротьбу з відсівом учнів. Як наслідок, зі шкіл області за минулий навчальний рік відсіялось 7383 учні, з них: 818 - зі шкіл Бучацького району, 721 - Копичинського, 468 - Заложцівського. В загальному, в більшості районів області до повного кадрового укомплектування шкіл не вистачає по 50-80 і навіть по 100 вчителів.

Проблема ускладнюється недостатньою методичною роботою серед вчителів, яку зобов'язані проводити облвно та обласний інститут удосконалення вчителів через організацію районних педагогічних кабінетів (у 20-и районах вони ще не організовані) та проведення засідань кущових методичних об'єднань вчителів (система їх проведення ще не відпрацьована), а також надання індивідуальної методичної допомоги окремим вчителям і педагогічним колективам в розрізі спеціальностей. Недостатніми залишаються контроль і допомога вчителям з боку райвно і директорів шкіл. Постановою облвиконкому визначені конкретні заходи з усунення згаданих недоліків [9, арк. 45].

З метою забезпечення шкіл області педагогічними кадрами на 1940-1941 навчальний рік облвиконком доручає організувати при середніх і педагогічних школах п'ятимісячні курси підготовки вчителів 1-4 класів на 720 чоловік і вчителів 5-7 класів - на 420 чоловік затверджено мережу і контингент таких курсів: в Бережанах - на 105 чоловік для підготовки вчителів природничих дисциплін для 5-7 класів; у Кремінці - на 105 чоловік для підготовки вчителів української та російської мов і літератур для 5-7 класів; у Тернополі - на 105 чоловік для підготовки вчителів історії та географії для 5-7 класів; у Чорткові - на 105 чоловік для підготовки вчителів української та російської мов для 5-7 класів. У Борщові, Бучачі, Заліщиках, Зборові, Збаражі, Копичинцях, Підгайцях, Скалаті та Теребовлі були відкриті курси для підготовки вчителів 1-4 класів по 80 чоловік на кожних. Організаційні турботи із забезпечення курсів покладалися на обласний і районні відділи народної освіти. Ці структури були зобов'язані сформувати контингент слухачів у всіх групах, забезпечити курси викладачами, навчальною літературою і навчальним приладдям з таким розрахунком, щоб розпочати навчання до 1 квітня 1940 року. Голови райвиконкомів і завідуючі райвно отримали персональні доручення забезпечити курси приміщенням, обладнати гуртожитки для слухачів або інші помешкання для їх проживання. Облфінвідділ відповідав за своєчасне фінансування мережі педагогічних курсів у межах затверджених асигнувань. Для конкретизації контролю за роботою педагогічних курсів президія облвиконкому мала 25 квітня 1940 року заслухати звіти голів райвиконкомів і міських рад, завідуючих райвно і міськвно про їх роботу із надання допомоги в організації курсів, зокрема, з добору слухачів, кадрового і матеріально-технічного забезпечення.

Тоді ж було прийняте рішення про Тернопільський обласний інститут удосконалення вчителів: «З метою покращення методичного керівництва роботою райпедкабінетів і шкіл області та вдосконалення вчителів, підвищення їх ділової кваліфікації, покращення методичного керівництва роботою вчительських семінарів і мережі педагогічних курсів президія облвиконкому постановляє: 1. Організувати з 1 квітня 1940 року в місті Тернополі Інститут удосконалення вчителів. Роботу по організації і здійсненні практичного керівництва діяльністю Інституту покласти на завідуючого облвно, якому доручити скласти кошторис Інституту і подати на затвердження президії облвиконкому. 2. Зобов'язати завідуючого облвно до 1 квітня 1940 року укомплектувати Інститут удосконалення вчителів кваліфікованими кадрами із кращих педагогів і наукових працівників. 3. Зобов'язати Тернопільську міську раду в строк до 25 березня 1940 року виділити приміщення для Інституту удосконалення вчителів і будинок для квартир фахівців, наукових і керівних працівників. 4. Облфінвідділу забезпечити фінансування Інституту вдосконалення вчителів у межах затверджених асигнувань. 5. Заслухати 15 квітня 1940 року на президії облвиконкому звіт завідуючого облвно про стан роботи Інституту удосконалення вчителів». радянізація педагогічний кадри ідеологічний

Таким чином, обласне партійно-державне керівництво демонструє елементи комплексного підходу до вирішення проблеми забезпечення шкіл області кваліфікованими педагогічними кадрами. До цієї роботи активно залучається місцева преса. Зокрема, обласна газета «Вільне життя» навесні і влітку 1940 року публікує низку матеріалів про роботу педагогічних курсів: «Тернопільський міський відділ народної освіти оголосив набір на п'ятимісячні курси підготовки вчителів історії та географії для 5-7 класів. На курси приймаються громадяни СРСР віком від 17 до 40 років, які мають середню освіту. Всі слухачі забезпечуються стипендією в розмірі 100-150 крб.» [3, с. 4]; «У Чорткові 280 учителів закінчили курси підвищення кваліфікації. Лекції з історії партії їм читали викладачі педагогічних інститутів із східних областей УРСР Аналогічні курси працювали і в Зборові [1, с. 4]; у 14 районах області організовані та розпочали свою роботу п'ятимісячні курси, де навчаються вчителі 1-4 класів, математики, історії, російської мови і літератури. Під час літніх канікул будуть організовані курси завідуючих педагогічними частинами, директорів неповних середніх і середніх шкіл» [2, с. 4]; в Гусятинській середній школі відбувся випуск п'ятимісячних курсів перепідготовки вчителів. На курсах навчалися 33 чоловіки. 19 вчителів отримали призначення працювати у Гусятинському районі, частина з них призначена завідуючими початкових шкіл» [4, с. 2].

Враховуючи той факт, що Тернопільська область є аграрним регіоном, обласне керівництво окрему увагу приділяє навчальним закладам сільськогосподарського спрямування. Бюро Тернопільського обкому КП(б)У і президія облвиконкому приймають рішення про створення в області сільськогосподарських шкіл та про підготовку масових сільськогосподарських кадрів. На затвердження ЦК КП(б)У та Раднаркому УРСР була передана мережа обласних сільськогосподарських навчальних закладів: Тернопільський технікум механізації сільського господарства (на базі колишньої механічної гімназії; контингент - 280 учнів), Заліщицький плодоягідний технікум (на базі колишньої середньої садово-городньої школи; контингент - 160 учнів), Білокриницький рільничий технікум Кременецького районну з рільничим і лісовим відділеннями (на базі колишньої середньої рільничої школи; контингент - 300 учнів), Язловецький зооветеринарний технікум Золотопотікського району (у приміщення колишньої трьохрічної жіночої школи; контингент - 300 учнів), Чортківська постійно діюча школа підготовки масових кадрів для сільського господарства (на базі колишньої механічної школи; контингент - 200 учнів). Тут же керівництво області порушило клопотання перед ЦК КП(б)У і Наркомземом УРСР щодо допомоги у фінансовому і кадровому забезпеченні згаданих навчальних закладів [7, арк. 75]. Окрім цього, обласним керівництвом розроблений план підготовки масових сільськогосподарських кадрів (механізаторів, зоотехніків, землевпорядників, агрономів, ветеринарних лікарів) на 1940 рік. Згадані курси перепідготовки охоплювали понад 2200 працівників аграрного сектора з усіх районів області, а проводились в діючих навчальних закладах сільськогосподарського профілю. Зокрема, курси перепідготовки трактористів були організовані в Чортківській школі механізації (160 чоловік), механіків тракторних бригад - в Тернопільській школі механізації (160 чоловік). Перепідготовкою зоотехніків займався Язловецький зооветеринарний технікум (55 чоловік), агрономів зерновиробництва - безпосередньо обласне земельне управління (60 чоловік). Найчисельнішими були курси підготовки трактористів: в Язловецькій, Кременецькій і Чортківській школах механізації професію тракториста здобували 640 місцевих мешканців, а в Кременецькій школі механізації пройшли ще й курси бригадирів тракторних бригад, де навчалися 120 чоловік. Тернопільський технікум механізації сільського господарства, Кременецька і Язловецька школи механізації здійснили курсову підготовку 380 мотористів і машиністів, а Тернопільська і Кременецька школи механізації - 160 комбайнерів. При обласному земельному управлінні були проведені курси агрономів з апробації садово-городніх культур, агрономів з апробації зернових культур, семінари зоотехніків, землевпорядників, працівників лісової охорони, ветеринарних лікарів - всього 470 чоловік. Через курси перепідготовки пройшли навіть такі сільські працівники, як конюхи (25 чоловік) і пасічники (40 чоловік) [8, арк. 76-77]. В лютому 1940 року місцева газета «Сталінським шляхом» повідомляла, що у Кременецькій школі механізації йде підготовка 95 трактористів, серед яких 7 дівчат. Тут же навчаються 48 бригадирів тракторних бригад і 49 комбайнерів. Із 1 березня розпочинається навчання у Чортківській школі механізації, де буде підготовлено 100 трактористів [5, с. 1].

Таким чином, дефіцит кадрів різних рівнів і профілів - від спеціалістів вищої кваліфікації і до представників масових професій виробничої сфери - змусив центральну і місцеву владу розширити рамки радянізації освіти за межі загальношкільного і фахового педагогічного сектора на сектори загальнотехнічний, промислово-виробничий і сільськогосподарський. Для всіх згаданих секторів, незважаючи на їх різновекторну професійну спрямованість, поряд із проблемами матеріально-технічного і кадрового обслуговування, спільними були проблеми ідеологічного і методологічного супроводу. Останнє обумовлювалося тим фактором, що всі фахівці та спеціалісти нової радянської формації, крім своїх професійних завдань, покликані виконувати завдання ідеологічного забезпечення всього комплексу соціально-економічних, духовно-культурних і політичних заходів режиму, сприяти формуванню соціалістичної свідомості та радянського патріотизму в усіх і в кожного, хто працював на дорученій фаховій ділянці.

Список використаних джерел

1. ДАТО. - «Вільне життя». - 13 березня 1940 р. - №50.

2. Там само. - «Вільне життя». - 14 квітня 1940 р. - №77.

3. Там само. - «Вільне життя». - 23 березня 1940 р. - №59.

4. Там само. - «Вільне життя». - 25 серпня 1940 р. - №188.

5. Там само. - Сталінським шляхом. - 29 лютого 1940 року.

6. Там само. - Ф.П-1. - Оп.1. - Спр.27.

7. Там само. - Ф.П-1. - Оп.1. - Спр.6.

8. Там само. - Ф.П-1. - Оп.1. - Спр.6.

9. Там само. - Ф.Р-1833. - Оп.6. - Спр.17.

Анотація

Розкрито основні аспекти підготовки за радянськими ідеологічними стандартами кадрів, які розставлялися на всіх освітньо-культурних щаблях нової радянської насильно провадженої системи освіти. Основним завданням яких було формування і виховання у дітей починаючи із садочків і до вищих навчальних закладів Комуністичної ідеології та відданості радянським колектовійським цінностям. В процесі їх діяльності українське національне підмінялося інтернаціональним, що породжувало розчарування та природній опір у корінного населення.

Ключові слова: радянська школа, влада народу, історія СССР, конституція СССР, вчитель, радянська свідомість, партія, уряд.

Размещено на Allbest.ru