Вклад окремих князів у розвиток фінансових відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вклад окремих князів у розвиток фінансових відносин

Із багатогранної діяльності київських князів щодо розбудови держави виділимо ті аспекти, які безпосередньо або опосередковано стосувалися поповнення або використання коштів княжої казни. При цьому розглянемо їх за двома напрямами -- зовнішнім і внутрішнім.

Олег (882--912 pp.)

Ольга (945--964 pp.)

Зовнішній напрям:

1. Установлення дружніх стосунків з могутніми державами -- Германією часів цісаря Оттона Великого та Візантією.

2. Прийняття християнської віри, що було початком підготовки до Хрещення Русі.

Внутрішній напрям:

Запровадження дійового державного апарату, що дозволив правити близько 20 років без значних соціальних і військових потрясінь.

Постійний контроль за поточними державними справами. Так, Ольга об'їхала всю державу: була і на Десні, на Лузі, на Мсті, у Новгороді, у Пскові. У санях або на звичайному возі проїжджала тисячі кілометрів.

Вважається по праву "матір'ю" податкової системи -- створила не лише спеціальний апарат із державних чиновників, а й установила такі норми і правила збору данини, які забезпечували княжу казну і не викликали повстань населення. Ось як про це оповідає "Повість минулих літ": "І пішла Ольга по Древлянській землі з сином своїм і дружиною, встановлюючи устави й уроки; й існують становища її й ловища"; "...пішла Ольга до Новгорода й встановила по Мсті погости й данини, й по Лузі оброки й данини, ловища (мисливські угіддя) її є по всій землі".

Від системи полюддя, яке існувало до неї, вона перейшла до нового порядку стягнення данини через спеціально посланих для цього чиновників від князівської адміністрації, що приймали її від населення в укріплених пунктах -- "становищах". Порядок сплати данини і податків доводився наперед.

Започаткувала стабільність надходжень до казни з власних княжих угідь -- ловищ, перевесищ (землі для полювання), знамен (бортних дерев, де були бджоли).

Уперше запровадила елементи розподілу між державною княжої казною і власними доходами. Данину з древлян, а можливо й з інших племен було поділено на три частини: дві надходили в Київ, а третина -- у Вишгород, місто Ольги1.

Запровадила постійний судоустрій держави, який включав державних чиновників і певний механізм винесення вироків.

княжий казна київський мудрий

Володимир Великий (980--1015 pp.)

Зовнішній напрям:

1. Забезпечення дружніх стосунків з могутніми, а також сусідніми державами шляхом війн, дипломатичних стосунків, матримоніальних союзів. Українська держава постає як одна з наймогутніших в Європі, про що оповідав Київський митрополит Іларіон через 30--35 років після смерті Володимира в "Слові":. .не в худій бо і невідомій землі володів (Володимир), но в Руській, яка відома і слишима в усіх кінцях землі" і був там "єдинодержцем".

Ярослав Мудрий (1018--1054 pp.)

Зовнішній напрям:

Розширив кордони Київської Русі -- відвоював на Заході землі, захоплені поляками, підкорив нові прибалтійські племена. Володіння Ярослава простягались від Балтійського до Чорного морів та від р. Оки до Карпатських гір. Це також збільшило надходження до княжої казни.

Остаточно розгромив у 1036 р. печенігів, що дозволило кошти казни витрачати на більш важливі внутрішні потреби.

Поглибив дипломатичні зв'язки з країнами-сусідами та могутніми країнами. Основою дружніх стосунків Ярослав вважав матримоніальні зв'язки, за що його історики прозвали "тестем Європи".

Внутрішній напрям:

Подальший розвиток культури та освіченості населення. За Ярослава було укладено перший літописний звід, почало розвиватись письменство, перекладна та оригінальна література.

У роки правління Ярослава Мудрого було створене перше писане зведення законів Київської Русі -- "Руська правда", яка поклала початок офіційному постійному використанню норм юридичного права в цивільних справах.

Широка розбудова закладів культурного, мистецького, церковного напрямів, що дозволило підняти освіченість населення, готувати на регулярній основі державних чиновників. За тих часів з'явилися цілі династії інтелектуальної еліти. Такий рід бачимо в нащадках воєводи Сванельда: його син -- Малк-Мстиша, внук -- Добриня, правнук -- посадник Новгороду Костянтин; його син -- посадник Остромир, для якого переписано Євангеліє; син Остромира -- воєвода Вишата. Усього налічується сім поколінь1.

Сприяв подальшому розвитку землеробства, скотарства, ремесел, промислів, торгівлі, що забезпечило суттєве поповнення княжої казни.

Володимир Мономах (1113--1125 pp.)

Зовнішній напрям:

Зміцнив позиції київського князя, приєднавши Турово-Пінську волость, Волинь, Мінські землі.

Продовжив традиції київських князів щодо встановлення дипломатичних відносин з іншими державами. Так, сам Володимир був одружений на дочці англійського короля Гарольда II принцесою Гітою, його дочка Євфімія 1112 р. була одружена з угорським королем Коломаном.

Забезпечення захисту Київської держави від зовнішніх нападників, особливо від половців. Переказують, ніби Мономах 83 рази, об'єднуючись з іншими князями, ходив у похід на половців, знищив 200 половецьких вождів. Особливо вдалими були походи 1103,1107, та 1111 pp.2

Добровільна допомога іншим державам щодо будівництва храмів. Відомий випадок, коли у Регенсбурзі ченці-шкоти будували собор Св. Якуба та Гертруди і їм не вистачило коштів на завершення будівництва. Чернець Маврикій з хлопчиком пішли до Києва і там від "короля" (Володимира Мономаха) та його бояр отримали щедрий дар -- дорогоцінні хутра, що й дало змогу закінчити будівництво собору, який, до речі, стоїть і тепер. Цей факт свідчить не лише про щедрість князя, а й про достатність коштів у княжій казні.

Внутрішній напрям:

Відновив монархічне правління, яке встановилось за часів Ярослава Мудрого. Будь-які спроби розбрату жорстоко придушувались. Політична й соціальна стабільність забезпечили розвиток економічних відносин, а це було основою надходжень до княжої казни.

Запровадив нові статті до "Руської правди", які були укладені за участі тисяцьких Київського, Білгородського, Переяславського князів та представника Олега Святославича, впорядкував справу позики і встановив розмір законних відсотків.

Запровадження механізму справедливих відносин у суспільстві, у тому числі й фінансових. У "Повчанні дітям" Мономах наголошував на тому, щоб урядовці не зловживали своєю владою, закликав синів судити справедливо, стежити, щоб ніхто -- "ані худий смерд, ані вбога вдовиця не були скривджені". Він заповідав також не вбивати ані невинного, ані винного, бути уважними до чужинців, до купців, бо "кожен з них несе по світу добру чи лиху славу". Таким чином Володимир Мономах підтримував престиж княжого трону як всередині держави, так і за її межами. Добропорядність чиновників, вважав Мономах, має сприяти надходженням до княжої казни і цьому мають сприяти добре ім'я князя та його державного апарату.

Висновки

1. Київська Русь у X--XII ст. була однією з наймогутніших держав Європи, чому сприяли такі чинники:

-- військовий, який передбачав наявність добре навченого і забезпеченого всім необхідним спорядженням війська, що давало змогу надійно охороняти кордони і здійснювати додаткові завоювання території або матеріальних цінностей;

-- високий рівень сільського господарства і промислів, що давало змогу повністю забезпечувати не лише внутрішні потреби, а й експортні;

-- ефективна дипломатична діяльність, включаючи матримоніальні зв'язки, що сприяло добросусідським взаєминам не лише з прикордонними, а й з іншими могутніми на той час державами;

-- сприяння інтелектуалізації суспільства, що реалізовувалось у створенні бібліотек, навчальних закладів при церквах, запрошенні зарубіжних фахівців і забезпечувало високий рівень розвитку сільського господарства, промислів, будівництва, архітектури, підготовки чиновників, напрацювання юридичних норм;

-- запровадження християнства, передової на той час ідеології, що поставило Київську Русь в один ряд із передовими на той час державами.

2. Стабільність надходжень до княжої казни забезпечувалась такими чинниками:

-- наявністю передової на той час юридичної бази;

-- створенням спеціальних державних адміністративних структур;

-- високим рівнем розвитку господарства;

-- відносною внутрішньою та зовнішньою стабільністю;

-- швидким відновленням господарства після військових дій.

3. У Київській Русі часів княгині Ольги було вперше започатковано елементи розмежування державної княжої казни та власних доходів правителя держави.

4. Стабільність держави забезпечувалась економічними, військовими та зовнішньополітичними чинниками, які базувались передусім на достатніх доходах княжої казни. Розбалансування цих чинників призвело до зменшення доходів, а отже, до занепаду держави.

5. Могутньою державою на той час могла бути тільки держава зі значною територією. Дроблення Київської Русі на удільні князівства призвело в кінцевому результаті до її занепаду.

Контрольні запитання і завдання

1. Які писемні пам'ятки, що регламентували державні процеси, дійшли до наших днів?

2. Який із Київських князів найбільшу кількість разів займав княжий престол?

3. У чому сутність міжнародних договорів Київської Русі в Х ст.?

4. Розкажіть про доходи і видатки княжої казни кінця IX -- середини XII ст.

5. У чому сутність стягнення на користь княжої казни і потерпілого в ”Руській правді”'?

6. Розкажіть про податкові платежі у Київській Русі.

7. Наведіть приклади оплати військових формувань інших народів, до яких вдавались князі.

8. Назвіть напрями витрачань коштів княжої казни на будівництво.

9. Коротко охарактеризуйте внесок київських князів -- Олега, Ольги, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха в розвиток бюджетних відносин.

Размещено на Allbest.ru