Соціально-демографічні процеси на Волині 1939-1959 рр. у сучасній зарубіжній історіографії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціально-демографічні процеси на Волині 1939-1959 рр. у сучасній зарубіжній історіографії

Соціально-демографічні процеси на Волині 1939-1959 рр. знайшли своє вагоме відображення в сучасній українській історіографії, проте вони також не залишилися поза увагою зарубіжних науковців. Поле зарубіжних досліджень є досить об'ємним і охоплює такі наукові сфери як географія, демографія, економіка, історія, соціологія, конфліктологія. В Україні цей доробок викликає суспільний та науковий інтерес завдяки сучасним методологічним підходам авторів. Поява деяких праць супроводжується гострими полемікою та дискусіями з авторами.

Науковий інтерес до розробки цієї проблематики в зарубіжних істориків має багато мотивацій: вивчення етнічних меншин, які проживали в цей період на території Волині, дослідження демографічних процесів в контексті історії Центрально-Східної Європи, панєвропейської та всесвітньої історії, аналіз вищезгаданих процесів, як тих, що відбувалися на території колишнього СРСР, з урахуванням внутрішньої, в т.ч. демографічної політики цього державного утворення.

Сучасна російська історіографія, яка охоплює проблематику демографічних процесів Волині, започаткована В. Земсковим та стосується примусових міграцій, репатріації переміщених осіб з окупованої території СРСР. Дослідження цієї тематики стало можливим завдяки деідеологізації історичної науки в республіках колишнього СРСР, що не могло не втілитися у нові історичні дослідження, поява яких у попередній період була практично неможливою. Більш деталізовано вказані питання розглядаються у монографії П. Поляна «Непо своей воле» Полян П. Не по своей воле... История и география принудительных миграций в СССР. О.Г.И -- Мемориал, М., 2001 -- С. 328.. Процеси, пов'язані з примусовими міграціями у цій книзі мають чітку періодизацію та мають кількісні показники. Досить ґрунтовно у вищевказаних дослідженнях розглядається правове підґрунтя примусових міграцій та відповідна юридична практика. Загалом російські дослідники М. Бугай, В. Земсков, П.Полян створили тривкий фундамент для дослідження політичних репресій періоду 1920-195 0-х на теренах колишнього СРСР, особливо їх демографічного виміру. Чіткого розподілу за регіонами не простежується, але доволі високими є методологічний рейтинг цих видань. Широкою є і їх джерельна база, основою якої є архівні документи Російської Федерації.

Великий пласт західного історієписання становлять дослідження польських істориків. Сучасний період цієї історіографії пов'язаний з деідеологізацією історичної науки в посткомуністичний період. Вперше детально ознайомитися з доробком польських авторів українські дослідники мали можливість завдяки появі спільної багатотомної праці «Польща-Україна: важкі питання» Hryciuk Grzegorz: Straty ludnosci na Wolyniu w latach 1941-1944 w: Polska-Ukraina: trudne pytania t. 5, Warszawa 1999, Wyd. Osrodek KARTA, Swiatowy Zwi^zek Zolnierzy Armii.; Hryciuk Grzegorz Straty ludnosi na Wolyniu.... Загальне дослідження не лише польської етнічної меншини, а усього поліетнічного масиву намагалися втілити такі дослідники, як Г. Грицюк (Grzegorz Огусіик) Hryciuk Grzegorz, Stotskyi IAroslav Studia nad demografi^. historyczn^. i sytuaj religijn^. Ukrainy. Instytut Europy Srodkowo-Wschodniej, 2000. -- 180 s. та П. Ебергард (Ріоґг БЬе^аМґ).

У працях П. Ебергарда Eberhardt Piotr Polska granica wschodnia 1939-1945 / Piotr Eberhardt. -- Warszawa: Editions Spotkania, 1993. -- S. 223, на відміну від інших польських істориків, демографічні процеси на Волині не розглядаються однобоко через призму українсько-польського протистояння, а висвітлюються й інші сторони, в тому числі і позиція влади та інших сторін. Дослідник вибудовує фактологічний матеріал, узагальнюючи попередні дослідження та додаючи власну коректну інтерпретацію подій. У цілому П. Ебергард вдало аналізує демографічні втрати регіону, оцінює кризові явища та детермінує їх.

Проте, основна частина польської історіографії стосується все ж українсько- польського збройного конфлікту на Волині. Науковий та суспільний інтерес до цієї проблематики зростає впродовж останніх десятиліть, приурочений до за- гальновстановленої річниці цих подій 1943 р. Природно, що польська національна історіографія в першу чергу зацікавлена в оцінці жертв польської сторони, хоча значна частина дослідників паралельно дає оцінку втрат українців. Концептуальне та ідеологічне спрямування цих досліджень є досить різноманітними, при цьому автори незрідка вдаються до пошуку винуватця, трактування подій з ключовою тезою про «геноцид поляків» всупереч усталеній у всесвітній історіографії інтерпретації українсько-польського збройного конфлікту на Волині у 1943-1944рр. як етнічних чисток. Започатковані такі дослідження подружжям В. та Є. Семашків, до монографії яких «Ludob6jstwo ^копале ргее2 падопа^о^ икгаі^кісй па Мпобсі polskiej Wolynia, 1939-1945» Siemaszko Wladyslaw, Siemaszko Ewa Ludobojstwo dokonane przez nacjonalistow ukrainskich na ludnosci polskiej Wolynia, 1939-1945, 2 Wydawn. von borowiecky, 2000. -- 1433 s. є ряд обґрунтованих претензій українських та польських істориків. Все ж більшість дослідників цієї тематики схиляється до дипломатичної політичної формули «ми пробачаємо та просимо пробачення». З таким підходом до оцінки й осягнення волинських подій долучилися польські історики Ґ. Мотика Мотика Ґжеґож. Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько- український конфлікт 1943-1947 р. / Авторизований пер. з польської А. Павлишина, післямова І. Ільюшина. Київ: Дух і Літера, 2013. -- 360 с. Filar Wladyslaw, Wydarzenia wolynskie 1939-1944. Wydawnictwo Adam Marszalek. Torun 2008. -- S. 141. Filar Wladyslaw Wolyn 1939-1944 eksterminacja czy walki polsko-ukrainskie: stu-dium historyczno-wojskowe zmagan na Wolyniu w obronie polskosci, wiary i godnosci ludzkiej Wladyslaw Filar Wydawn. Adam Marszalek, 2003. -- 467 s., В. Філяр^{10, 11}та інші. Ґ. Мотика в монографії «Від волинської різанини до операції «Вісла» Польсько-український конфлікт 1943-1947 рр.» підсумовує власний доробок у вивченні цієї проблематики та вводить поняття етнічних чисток геноцидного характеру, приписуючи їх також частково і польській стороні конфлікту. Значна частина досліджень стосується тематики ОУН та УПА, які відігравали, на думку польських істориків, ключову роль у втратах поляків під час українсько-польського конфлікту 1943-1944 рр. Характеризуючи ці праці, не можна обійти надмірну увагу до втрат польської сторони та нехтування, або неповне дослідження втрат українців. Використання поляками методів насильства на території Волині обґрунтовується потребами самозахисту, безпеки та надлишковими засобами під час проведення пацифікацій. Сучасна польська історіографія українсько-польського конфлікту 1943-1944 рр. детально проаналізована українськими дослідниками О. Каліщук Каліщук Оксана. Проблема українсько-польського протистояння на західно-українських землях у роки Другої світової війни в історичній науці: демографічний зріз. Україна -- Польща: історична спадщина і суспільна свідомість: [зб. наук. праць / відп. ред. М. Литвин] / Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. -- Львів, 2010-2011. -- Вип. 3-4. -- С. 292., В. Вятровичем Вятрович В.М. Друга польсько-українська війна. 1942-1947 / Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». -- К., 2012. -- 228 с. ПатрилякІ.К. «Встань і борись! Слухай і вір...»: українське націоналістичне підпілля та повстанських рух (1939-1960 рр.): Монографія / Центр дослідження визвольного руху. -- Львів: Часопис, 2012. -- 592 с., І. Пат- риляком та іншими вченими.

Сферою інтересів західних дослідників стало також дослідження єврейської етнічної меншини Волині та її долі під час реалізації планів масового винищення цивільного населення німецькою окупаційною владою в рамках Голокосту.

Монографія ізраїльського дослідника Ш. Спектора (Shmuel Spector) Spector, Shmuel; [translated by Jerzy Michalowicz]. Publishing information: Jerusalem: Yad Vashem: Federation of Volhynian Jews, 1990. ISBN 965-308-014-8; 383 p. «The Holocaust of Volhynian Jews, 1941-1944» присвячена суто Голокосту на Волині, де дослідник зібрав об'ємний матеріал усних свідчень та спогадів сучасників тих подій. Загалом дослідження з точки зору автора дає уявлення про кількість жертв Голокосту на Волині, виконавців цих злочинів, особливості реалізації геноциду євреїв саме на Волині. Ш. Спектор, у своїх дослідженнях акцентує увагу на вагомій ролі колаборантів з місцевого українського населення у винищенні євреїв. Ймовірно, така позиція пояснюється надмірною увагою автора до радянської та польської історіографії та джерельної бази комуністичного періоду, що не могло не відобразитися на оцінках та висновках дослідника. Інший ізраїльський дослідник І. Арад (Yitzhak Arad) в монографії «Катастрофа евреев на оккупированных территориях Советского Союза (1941-1945)» аналізує явище Голокосту загалом в Радянському Союзі та в різних його окупованих регіонах. В монографії автор простежує спільні та відмінні риси Голокосту залежно від регіональних особливостей Арад. Ицхак Катастрофа евреев на оккупированных территориях Советского Союза (1941-1945). -- Днепропетровск: Центр «Ткума»; Москва: Центр «Холокост», 2007. -- 816 с.. Деякі фрагменти праці І. Арада цілком присвячені долі єврейської меншини, яка перебувала на території генерального округу «Волинь-Поділля». Загалом вищевказані дослідники в тій чи іншій мірі змогли висвітлити тло на якому відбувалися події Голокосту на Волині, з точки зору етнічної історії.

У західній історіографії варто виокремити дослідження Т. Снайдера (Timothy D. Snyder). У монографії «Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999» автор покладається на польську історіографію та джерела, що створює одностороннє бачення проблематики та спотворює історичні висновки Снайдер Т. Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999 / Пер. з англ. Антон Котенко та Олександр Надтока. -- К.: Дух і літера, 2012. -- 464 с.. Монографії притаманне традиційне на Заході трактування подій на Волині 1943-1944 рр. як етнічних чисток. Окрім того автор ототожнює виконавців «антипольських акцій» з виконавцями геноциду євреїв. Т. Снайдер, посилаючись на польську історіографію, наголошує на відсутності відплатних акцій польської сторони, зважаючи на ліквідацію еліти впродовж попереднього періоду радянізації.

В іншій монографії «Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним» автор більш зважено підходить до оцінки демографічних процесів на території Волині періоду Другої світової війни, висвітлюючи загальний фон, на якому відбувалися вказані події, констатуючи конфліктогенні компоненти в кризових явищах Снайдер Т. Криваві землі: Європа між Гітлером та Сталіним: монографія / Тимоті Снайдер. -- К.: Грані-Т, 2011. -- С. 448.. В монографії простежується безліч сюжетів, проте червоною лінією проходить кілька основних: протиборство тоталітарних режимів, виникнення на цьому фоні інших локальних конфліктів та кризових явищ наслідком чого стали

демографічна та гуманітарна катастрофи. Кінцевим результатом подій, які відбувалися на «кривавих землях», в тому числі на Волині, на думку автора, стала гомогенізація населення, тобто усунення різних етнічних меншин (фізичне або міграційне) та повне демографічне домінування основної або ж титульної нації. Безумовно, позитивним є те, що автор розглядає події, явища та процеси не лише в етнічному контексті, а й з перспективи історії Центральної та Східної Європи.

Воєнно-антропологічний, а не територіальний або етнічний підходи стали основою монографії К. Беркгофа «Жнива розпачу: Життя і смерть в Україні під нацистською владою» Беркгоф К. Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою / автор. перекл. з англ. Т. Цимбал. Київ, 2011. -- С. 279.. Дослідник зосереджується на історії повсякдення міського та сільського населення, роблячи іноді контраверсійні висновки, не притаманні сучасній вітчизняній історіографії. Серед інших сюжетних ліній у монографії досліджується українсько-польський збройний конфлікт на Волині. Дослідження К. Беркгофа та Т. Снайдера є зразками сучасної західної історіографії, є корисними і цінними для вітчизняних науковців новизною методологічних підходів.

Досить ґрунтовним, цілісним є дослідження французьких демографів Ф. Месле та Ж.Валліна (France Meslй, Jacques Vallin) «Mortality and Causes of Death in 20th-Century Ukraine». Дослідники за допомогою демографічного підходу оцінюють наслідки кризових явищ, які відбувалися впродовж ХХ ст., в т. ч. Другої світової війни на території України. Досить важливим є використання цими дослідниками української джерельної бази та попередніх напра- цювань українських демографів, таких як С. Адамець, С. Пирожков та ін., провівши спільні дослідження, які лягли в основу спільних публікацій Валлін Я., Месле Ф., Адамець С., Пирожков С. Нова оцінка втрат населення України протягом 1930-х та 1940-х років, Науково-економічний та соціально-політичний журнал Інституту демографії та соціальних досліджень «Демографія та соціальна еко-номіка», заснований у 2004 році. -- К. 2005/2, гол. редкол. С.І. Пирожков. -- С. 7-29.. Хоча Ф. Месле та Ж. Валлін не розглядають ґрунтовно саме волинську проблематику, зосереджуючись на всеукраїнських демографічних процесах та виокремлюючи лише західноукраїнські землі, які було приєднано до Радянського Союзу в 1939 р., однак методологічні підходи дослідників є досить новаторськими, а загальні результати дослідження об'єктивними та науковими.

У сучасній зарубіжній історіографії соціально-демографічних процесів на Волині 1939-1959 рр. слід виокремити 4 основні напрями:

• сучасна польська історіографія польсько-українських відносин 19391959 рр. на Волині, що досліджує серед іншого втрати поляків і українців в результаті кризових явищ (Є. та В. Сємашки, Ґ. Мотика, В. Філяр, Ґ. Грицюк та ін.);

• сучасна західна історіографія, що розглядає проблеми Голокосту та долі єврейської етнічної меншини періоду Другої світової війни, в тому числі специфіку вказаних процесів у волинському регіоні (Ш. Спектор, І. Арад та ін.);

• сучасні західні публікації, в яких досліджуються питання демографічних втрат в Україні та на Волині зокрема з використанням демографічного, анторопоцентричного, гуманітарного, етнічного та територіального методологічних підходів (Т. Снайдер, К. Беркгоф, П. Ебергард, Ф. Месле, Ж. Валлін та ін.);

• сучасна російська історіографія, в якій досліджуються примусові міграції, їх політико-правове підґрунтя, технології проведення та демографічні наслідки (В. Земсков, М. Бугай, П. Полян та ін.).

соціальний демографічний волинь

Размещено на Allbest.ru