Акція УПА 12 січня 1945 року в районному центрі Городниця Житомирської області (історіографічний та джерельний аспекти)
Історіографічне дослідження діяльності ОУН(Б) у Городницькому районі Житомирської області, входження бандерівської мережі цього району до керівних проводів у Рівненській області, що зумовило значну інтенсивність дій УПА на території Житомирщини.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.07.2017 |
| Размер файла | 82,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Кафедра історії України
АКЦІЯ УПА 12 СІЧНЯ 1945 РОКУ В РАЙОННОМУ ЦЕНТРІ ГОРОДНИЦЯ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
(історіографічний та джерельний аспекти)
Ковальчук Іван
Кандидат історичних наук, доцент
м. Житомир
Анотація
У статті коротко розглядається діяльність ОУН(Б) (до 1945р.) у Городницькому районі Житомирської області. Констатується, що входження бандерівської мережі цього району до керівних проводів у Рівненській області зумовило значну інтенсивність дій УПА. Визначено, що наявна історіографічна та джерельна база про означену подію містить різні фактичні дані, які одночасно перебувають у науковому обігу. На основі раніше неопублікованих документів певним чином усувається наявна суперечність.
Ключові слова: винищувальний батальйон (ВБ)), Городниця, "Карпенко", КП(б)У, НКВС, НКДБ, ОУН(Б), УПА, "Чорні Гайдамаки".
На початок 1941 року за географічно-ландшафтними показниками Городницький район на Житомирщині мав найзахідніше розташування з усіх 36 районів області, з переважаючою лісистою місцевістю. Кількість мешканців району, згідно з попереднім переписом, проведеним Житомирським обласним управлінням у серпні-вересні 1941 року, становила 19.891 чоловік, з яких 17.872 особи, або 89,8%, були православного віросповідання 1. В економіці району переважав сільськогосподарський сектор: ще на початок 1941 року тут існувало 28 колгоспів - найменший показник по всій області Державний архів Житомирської області (далі - ДА Житомирської обл.). - Ф. Р-1153. - Оп. 1. - Спр. 7. - Арк. 1-3. Там само. - Арк. 56-57.. За обліком промислових потужностей від 1 жовтня 1941 року у Городницькому районі нараховувалося 6 об'єктів: порцеляновий завод, 2 склозаводи, торфорозробка, млин і тартак (лісопильня), працювали з яких лише останні два ДА Житомирської обл. - Ф. Р-1153. - Оп. 1 - Спр. 28. - Арк. 34-38..
Після 18 листопада 1941 року окупована німецькими військами Житомирська область увійшла до райхскомісаріату "Україна" у складі генерального комісаріату "Житомир" Кентій А.В. Збройний чин українських націоналістів. 1920-1956: [історико-архівні нариси]. Т. 2: Українська повстанська армія та збройне підпілля Організації українських націоналістів. 1942-1956. - К.: Державний комітет архівів України, 2008. - С. 65.. Городницький район, разом із Барашівським та Ємільчинським, був об'єднаний у гебітскомісаріат "Ємільчино" ДА Житомирської обл. - Ф. Р-1153. - Оп. 1. - Спр. 26. - Арк 2; Центральний державний архів громадських об'єднань України (далі - ЦДАГО України). - Ф. 1. - Оп. 23.- Спр. 1707. - Арк. 5-6., де перебував до звільнення цієї території частинами Червоної армії на початку 1944 року.
У сучасній українській історіографії чітко прослідковано, що на територію Житомирської області після її захопленням вермахтом прибули емісари похідних груп обох ОУН, які створювали власні осередки, розбудовували підпільні мережі, організовували культурно-освітні заходи і заклади Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: історичні нариси / [В .В. Дзьобак, 1.1. Ільюшин, Г.В. Касьянов та ін.; відп. ред. С.В. Кульчицький]. - К.: Наукова думка, 2005. - 496 с.; Жилюк В.М. Діяльність ОУН та УПА на Житомирщині у 1941-1955 рр. - Рівне: Волинські обереги, 2008. - 308 с.; Кот С.І. Похідні групи ОУН // Енциклопедія історії України: в 10 т. / [голова редкол. В.А. Смолій]. - К.: Наукова думка, 2011. - Т. 8: Па-Прик. - С. 461-463; ПатрилякІ.К. "Встань і борись! Слухай і вір...": українське націоналістичне підпілля та повстанський рух (19391960 рр.). - Л.: Часопис, 2012. - 592 с.. Однак, географічне розташування, ландшафт місцевості, невелика густота населення і посередній промисловий потенціал зумовили те, що оунівська мережа Городницького району у другій половині 1941 року не увійшла до складу Житомирського обласного проводу ОУН(Б), а була включена до Рівненської мережі, зокрема входила у Людвипільський районний провід бандерівців "Скеля", який очолював "Дощ" (Василь Остапчук) Галузевий державний архів Служби безпеки України (далі - ГДА СБУ). - Ф. 13. - Спр. 372. - Т. 29. - Арк. 359.. У Городницькому районі діяв підрайонний провід "Пекло", який був підзвітний оунівцям с. Устя Людвипільського району (нині - Березнівський район. - І.К.) Архів Управління Служби безпеки України в Житомирській області (далі - АУ СБУ ЖО). - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. 4105. - Арк. 37..
Територія Городницького району була, так би мовити, "коридором" для зв'язку оунівського підпілля Житомирщини із Волинню та Галичиною, а, згодом, і для просування українських повстанців на територію Наддніпрянської України. Так, у липні 1943 року територією Єміль- чинського й Городницького районів, під час повернення у північно- західний регіон України, пройшла частина групи "Верещаки" (Федора Воробця), яка здійснювала рейд Житомирщиною та західною Київщиною Волинь і Полісся: УПА та запілля 1943-1944: [документи і матеріали] / [упоряд.: О. Вовк, І. Павленко]. - К.; Торонто, 1999. - 724 с. (Літопис УПА. Нова серія. - Т. 2). - С. 640-641.. Восени 1943 року Городницьким, Барашівським, Ємільчинсь- ким, Володарськ-Волинським, Коростенським, Потіївським і Малинським районами рейдувала сотня УПА "Романа" (Володимира Кудрі) Жилюк В.М. Діяльність ОУН та УПА на Житомирщині у 1941-1955 рр. - Рівне: Волинські обереги, 2008. - С. 117. Денищук О.С. Боротьба УПА проти німецьких окупантів: [хронологія подій]. - Т. 2: Галичина та Східна Україна. - Рівне: ППДМ, 2008. - С. 167.. У листопаді 1943 року, під час рейду в Житомирську і Київську області, курінь "Кватиренка" (Якова Яковліва) мав бій із німцями поблизу Городниці11. Згідно військово-адміністративного поділу північно-західних українських земель на осінь-зиму 1943 року Городницький район номінально входив уже до Костопільського військового надрайону "Долина" воєнної округи "Заграва" Волинь і Полісся: УПА та запілля 1943-1944: [документи і матеріали] / [упоряд.: О. Вовк, І. Павленко]. - К.; Торонто, 1999. - 724 с. (Літопис УПА. Нова серія. - Т. 2). - С. ХУІ-ХУП..
Значна активність УПА зафіксована в Городницькому районі і в 1944 році. Спираючись на історіографічні та археографічні здобутки української історичної науки, можна стверджувати про здійснення близько 20 упівських та оунівських акцій у цьому районі за перший післяокупаційний рік. Такі дії УПА ускладнювали виконання оперативних планів радянської влади і засвідчували присутність українських націоналістів у районах Наддніпрянської України. Повстанський звіт після одного з таких рейдів свідчить, що, порівняно з 1943 роком, місцеве населення стало більше знати про УПА і в "Східній Україні більше сприяє нам, ніж у деяких місцевостях Західної України" Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: історичні нариси / [В .В. Дзьобак, І.І. Ільюшин, Г.В. Касьянов та ін.; відп. ред. С.В. Кульчицький]. - К.: Наукова думка, 2005. - С. 367-368.. Показовим у цьому відношенні є випадок, що трапився в сусідньому з Городницьким, Ярунському районі. У с. Крайня Деражня голова колгоспу зробив зауваження колгоспниці за прогул робочого дня, на що отримав відповідь: "... Ви на мене не кричіть, якщо хочете жити. А то буде з Вами те, що буває з багатьма головами колгоспу у західних областях" ДА Житомирської обл.. - Ф. П-76. - Оп. 2. - Спр. 227. - Арк. 102..
Певною кульмінацією дій УПА впродовж кінця 1944 - першої половини 1945 років на Житомирщині, а, можливо, й на Наддніпрянщині, став напад на райцентр Городниця. Історик-архівіст Анатолій Кентій, спираючись на документи Центрального державного архіву громадських об'єднань України, дещо вибірково, виразив загальне історіографічне висвітлення цієї події: "В ніч на 13 січня 1945 р. відділ УПА в 300 бійців здійснив гучний напад на районний центр Городницю, де були спалені приміщення військкомату, райвідділів НКВС і НКДБ" КентійА.В. Українська повстанська армія в 1944-1945 рр. - К.: Інститут історії України НАН України, 1999. - С. 127; Кентій А.В. Збройний чин українських націоналістів. 1920-1956: [історико-архівні нариси]. - Т. 2: Українська повстанська армія та збройне підпілля Організації українських націоналістів. 1942-1956. - К.: Державний комітет архівів України, 2008. - С. 266.. Дослідник Іван Патриляк згадує Городницю в переліку інших районних центрів України, які упродовж 1944 - початку 1945 років були захоплені підрозділами УПА ПатрилякІ.К. "Встань і борись! Слухай і вір.": українське націоналістичне підпілля та повстанський рух (1939-1960 рр.). - Л.: Часопис, 2012. - С. 483..
У процесі реконструкції підготовки і ходу подій, пов'язаних із акцією УПА 12 січня 1945 року в Городниці, нами була залучена різнорівнева джерельна база - документи як центральних, так і державних обласних і відомчих архівів. Проте, як виявив первинний порівняльний аналіз, наявні основні фактичні дані суттєво відрізняються. Саме ця обставина негативно вплинула на дослідження вказаної проблеми і значно віддалила його завершення. бандерівський провід житомирщина
Хронологічно першим офіційним свідченням про напад підрозділу УПА на Городницю був документ Житомирського обкому КП(б)У за підписом в. о. першого секретаря Дмитра Колесникова, направлений 13 січня 1945 року в ЦК КП(б)У, "Спецповідомлення Житомирського обкому КП(б)У про напад загону УПА на районний центр Городниця", який сповіщав нашвидкуруч зібрані дані: "Банда у кількості біля 200 чоловік 12.01.1945 р. о 23 годині здійснила напад на районний центр Городниця. У результаті цього було вбито 9 чоловік, поранено 8 чоловік [тут і далі курсив мій - І.К.] із числа районного активу. <...> Банда спалила у районі всі приміщення радянських і партійних організацій (райком, райвиконком, райвідділи НКВС, і НКДБ, райвідділ зв'язку та ін.)" ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 1707. - Арк. 29.; Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б) обкомів партії, НКВС-МВС, МДБ-КДБ 1943-1959. - Кн. 1: 1943-1945 / [упоряд.: А. Кентій, В. Ло- зицький, І. Павленко]. - К.; Торонто, 2002. - 597 с. - (Літопис УПА. Нова серія. - Т. 4). - С. 310..
Згодом, Городницький райком КП(б)У надіслав до Житомира доповідну записку № 17 від 17 січня 1945 року (лише на 5 день після інциденту!). Вказувалося: "<...> банда бандерівців у кількості біля 500 чоловік <...>убитих 6 чоловік, з них: 2 - працівники райвідділу НКВС, 1 - робітник порцелянового заводу, 1 - боєць винищувального батальйону (далі - ВБ), 1 - працівник райконтори зв'язку і по-звірячому вбита вся родина тимчасово виконуючого обов'язки районного військового комісара лейтенанта Філімонова - дружина і дитина. Поранених - 6 осіб: <...>. Серед матеріальних збитків вказувалося ще й значна кількість вогнепальної зброї забраної із приміщень райвідділів НКВС, НКДБ і райвійськкомату... Приміщення Городницького райкому КП(б)У, прокуратури і філії Держбанку були сильно понищені і підпалені, але вогонь у них швидко загасили" ДА Житомирської обл. - Ф. П-76. - Оп. 2. - Спр. 227. - Арк. 1..
В одній із узагальнених доповідних записок у ЦК КП(б)У від 27 січня 1945 року перший секретар Житомирського обкому КП(б)У Мойсей Співак зазначав: "У ніч на 13 січня 1945 р. банда у кількості до 300 чоловік здійснила напад на районний центр області Городницю. <. > Убили 6, поранили - 5 чоловік... Після здійснення терористичних дій банда пішла у напрямку Людвипільського району Ровенської області" ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 1707. - Арк. 23-24..
Начальник політуправління Київського військового округу надіслав до Москви політдонесення "Про напад банди націоналістів-бандерівців на райцентр Городниця Житомирської області". У ньому йшлося про наступне: "12 січня 1945 р. в 22.50 банда бандерівців кількістю біля 200 осіб здійснила напад. Черговий райвійськкомату ще з чотирма призовниками 1928 р. н. чинили опір, відстрілювались і не допустили бандерівців до складу зі зброєю та секретних документів. В. о. райвоєнкома лейтенант Філімонов також чинив опір і вбив 6 бандерівців. Його дружину і 4-х річного сина бандерівці по-звірячому вбили і навіть глумилися над їхніми трупами. Напад тривав близько двох годин. Вони спалили приміщення райвійськкомату, райвідділів НКВС і НКДБ, райвиконкому, пошти, райнарсуду, бази райспоживспілки, а також частково зруйнували будівлі відділення Держбанку, редакції районної газети і промкомбінату.
Під час бою з бандерівцями загинуло 8 і поранено 7 чоловік, в основному із числа охорони установ. Бандерівці забрали із собою 10 осіб, які перебували під вартою та озброїли їх захопленою у приміщенні РВ НКВС зброєю. Нападники мали з собою обоз із 20 возів" Бойова діяльність УПА в 1945 році [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://oun-upa.forumy.eu/t98-topic. Ідеологічно забарвлена стилістика, суперечність певної інформації та особливо фальшування реальних обставин акції (мається на увазі вказівка про "глумління над трупами" дружини і сина райвоєнкома), попри певне розширення фактичних даних, дещо знижують його достовірність і правдивість.
У Державному архіві Російської Федерації зберігається засвідчена копія "Повідомлення НКВС УРСР на ім'я Лаврентія Берії про напад формування УПА на районний центр Городниця Житомирської області", датована 19 січня 1945 року. Повідомлення, окрім Л. Берії, було персонально розіслано Йосипу Сталіну, В'ячеславу Молотову, Миколі Булганіну та Олексію Антонову. Тому, очевидно, що такий рівень сповіщення, безумовно, мав свідчити про вивіреність та достовірність інформації, поданої в документі. Так, зокрема, вказувалося: "... банда УПА чисельністю 300 чоловік, прибувши із території Ровенської області, здійснила напад на райцентр <...> Городниця. Бандитами було вбито 6 чоловік: <...>. Поранено 4 людини. Були спалені приміщення РВ НКДБ, міліції, райвійськкомату, райвиконкому, суду і пошти. Бандити пограбували райспоживспілку. Після здійснення нападу, банда, розділившись на групи по 80-90 чоловік, зникла на території Людвипільського району Ровенської області" "Особые папки" Сталіна і Молотова про національно-визвольну боротьбу в Західній Україні у 1944-1948 рр. / [упоряд. Я. Дашкевич, В. Кук]. - Л.: ЛА "Піраміда", 2010. - С. 162-163..
Упівські джерела також згадують про напад на райцентр Городниця. За їхніми даними було знищено 8 і поранено 9 радянських працівників та спалено 13 адміністративних будівель Бойова діяльність УПА в 1945 році [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://oun-upa.forumy.eu/t98-topic.
Отже, підсумовуючи ці найбільш цитовані джерела, можна стверджувати, що в них наявна значна суперечність основних фактичних даних, а саме: число упівців, які брали участь у нападі, кількість загиблих і поранених із обох сторін, перелік захопленої зброї, сума заданих збитків.
Деталізація і виправлення виявлених неточностей стали можливими завдяки виявленим матеріалам в архівах Служби безпеки України, які вперше вводяться до наукового обігу. Акцію в містечку місцева оунівська мережа розпочала планувати в 1944 році. В середині листопада 1944 року члени оунівської мережі Людвипільського району здійснили напад на склад і магазин райспоживспілки Городниці. Уже під час обговорення результатів цієї диверсії в будинку голови сільської ради с. Більчаки і члена запілля ОУН(Б) Охріма Яремчука один із місцевих упівців, уродженець цього ж села Микола Наумович Шекель, висловив думку про можливість і потребу масштабнішого нападу на цей райцентр АУ СБУ ЖО. - Ф. 5. - Оп. 1.- Спр. 28905. - Арк. 24.. Мета теракту, окрім здобуття зброї, продуктів харчування і завдання збитків радянській владі, полягала у засвідченні активної присутності українських націоналістів на Житомирщині Там само. - Арк. 209.. Також, на думку оунівців, внаслідок масштабного нападу і зруйнування владних будівель, Городниця, як адміністративний центр району, більше не відновиться, що, у свою чергу, дозволить активніше діяти українським націоналістам Архів Управління Служби безпеки України в Рівненській області (далі - АУ СБУ РО). - Ф. 5. - Спр. 26683. - Арк. 124.. Після обговорення у вузькому колі Охрім Яремчук передав цю ідею до керівництва бандерівського районного проводу. Близько 15 грудня 1944 року підрайонний провідник оунівців с. Устя Микола Михальчук ("Сосновський") і підрайонний господарчий референт Василь Охрімович Яремчук ("Горкун") уже достовірно знали про майбутній напад на Городницю АУ СБУ ЖО. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. 28905. - Арк. 58..
Впевненість оунівської мережі Людвипільського району в можливості подібного роду акції мала декілька підстав. По-перше, українські націоналісти підтримували зв'язок із начальником Городницького райвідділу НКДБ капітаном Іваном Остаповичем Сєдим. Детальний опис цієї взаємодії, вже, напевно, залишиться нез'ясованим. За свідченнями самих оунівців капітан І. Сєдий надавав їм інформацію про пересування і наявність військових підрозділів у Городниці, сприяв викраденню декількох корів і коней та, навіть, допоміг отримати 6 гвинтівок. Сьогодні фактично неможливо дізнатись з інших джерел, чи справді все було саме так? Однак, Управління ББ НКВС УРСР 19 квітня 1945 року направило в Особливу Інспекцію НКДБ УРСР матеріали внутрішнього розслідування про факти крадіжок худоби начальником Городницького райвідділу НКДБ капітаном Іваном Сєдим Там само. - Арк. 35 зв.-36, 241.. По-друге, членами ОУН(Б) були кілька жителів Городниці, котрі збирали необхідні дані та інформували провід про все важливе. І, по-третє, незважаючи на постійну загрозу нападу на цей найзахідніший райцентр області, владою не було вжито конкретних заходів. Більше того, на початку 1945 року через недоопрацювання місцевої влади винищувальний батальйон був розпущений [вже після 12 січня 1945 р. - І.К,] ДА Житомирської обл. - Ф. П-76. - Оп. 2. - Спр. 227. - Арк. 69., а місцем дислокації значних за кількістю підрозділів Червоної армії, НКВС і НКДБ було місто Новоград-Волинський, де розташовувався штаб оперативно-військового сектору по боротьбі з бандитизмом ДА Житомирської обл. - Ф. П-76. - Оп. 2. - Спр. 12. - Арк. 65.. Цей населений пункт розташований за 40 км по автомобільному шляху від Городниці.
Житель Городниці Казимир Целецький, який понад рік переховувався від мобілізації до Червоної армії, на початку 1945 року встановив зв'язок із підпіллям ОУН(Б) Людвипільського району. Його дружина Розалія і місцева мешканка Зоя Шекель були інформаторами оунівців. На початку 1945 року вони повідомили Миколі Наумовичу Шекелю, що військових підрозділів у містечку немає, і з'ясували, де мешкають начальник райвідділу НКВС Лобанов та райвоєнком Філімонов АУ СБУ ЖО. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. 9301. - Арк. 3 зв., 12. Русначенко А.М. Народ збурений: національно-визвольний рух в Україні й національні рухи опору в Білорусії, Литві, Латвії, Естонії у 1940-50-х роках. - К.: Університетське видавництво "Пульсари", 2002. - С. 258..
Про виконавців нападу на Городницю новітня українська історіографія має лише часткові дані. Так, Анатолій Русначенко вказував, що відділ "Чорних Гайдамаків" із загону "Стародубський" здійснив напад на райцентр Городницю. А Гжегож Мотика, дещо помилившись датою, посилаючись на радянські документи, зазначав, що 17 січня 1945 року відділ "Чорних Гайдамаків" здійснив атаку на містечко Городниця Motyka G. Ukrainska partyzantka 1942-1960. Dzialalnosc Organizacji Ukrainskich Nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii. - Warszawa, 2006. - Stron. 457.. Ця сотня прибула на Устинівські хутори, що за 8 км від Городниці, 10 січня 1945 року АУ СБУ ЖО. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. 28905. - Арк. 58 зв., 174.. Іншої достовірної інформації про вказаний підрозділ вкрай мало. Укомплектована сотня "Чорних Гайдамаків" входила до УПА- "Південь". Після реорганізації структури УПА в кінці 1944 - на початку 1945 років її було перепідпорядковано УПА-"Північ", зокрема, з'єднанню груп "44" [залишки колишньої воєнної округи "Тютюнник" - І.К.] Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля 1944-1946. Документи і матеріали / [упоряд.: О. Вовк, С. Кокін]. - К.; Торонто, 2006. - 1445 с. - (Літопис УПА. Нова серія. - Т. 8). - С. 35.. Достеменно невідомий і керівник сотні, найпевніше, у цей час її очолював дехто "Карпенко". Він, нібито, походив із східних областей України, так само багато "східняків" було у самій сотні АУ СБУ ЖО. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. 28905. - Арк. 13; АУ СБУ РО. - Ф. 5. - Спр. 26683. - Арк. 130.. Особовий склад цього формування нараховував близько 120-130 упівців, з яких було 5 вершників-розвідників. На озброєнні сотні "Чорних Гайдамаків" перебувало 8-9 німецьких ручних кулеметів, 2 ручних кулемети Дегтярьова, 80-90 автоматів ІIIIIТТ, 15 гвинтівок; була також санітарна підвода АУ СБУ ЖО. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. 28905. - Арк. 137, 173-174.. Після прибуття до Устинських хуторів для проведення нападу на Городницю у сотню "Чорних Гайдамаків" вступило 15-17 місцевих оунівців, прізвища яких нам вдалося встановити (публікується вперше): Олександр Бондар ("Марко"), Іван Бондар, Іван Андрійович Мельник ("Омелько"), Іван Максимович Мельник ("Палій"), Олексій Криворучко ("Жук"), Йосип Черевко ("Старий"), Микола Максимович Шекель ("Каренчук"), Микола Наумович Шекель, Василь Шекель, М. Михальчук ("Сосновський"), Мефодій Панасюк ("П'яний"), Никифор Пісковський ("Заєць"), Антон Самолюк ("Луговий"), Петро Сиротюк ("Гайдамака"), Кузьма Степанюк, Григорій Суфеняк, В. Яремчук ("Горкун")37.
Карта місцевості, якою рухалася сотня "Чорних Гайдамаків" 12 січня 1945 р.
Увечері 12 січня, близько 18 години командир сотні "Чорних Гайдамаків" вишикував весь особовий склад для інструктажу. Упівцям оголошувалося, що буде здійснений повномасштабний напад на районний центр Городниця. Всім наказувалося одягнути білі пов'язки на ліву руку. Мета нападу визначалася у зруйнуванні адміністративних і господарських будівель, захопленні зброї, печаток, провізії, звільненні затриманих із приміщення райвідділу НКВС, знищенні телефонного зв'язку. Наказувалося убивати співробітників органів внутрішніх справ, держбезпеки, військових, керівників партійних та радянських органів, а їхніх рядових співробітників при можливості вербувати для співпраці з ОУН(Б). За невиконання наказу командира під час проведення операції кожному бійцю загрожував розстріл АУ СБУ ЖО. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. 28905. - Арк. 21 зв., 180.. Після шикування сотня вирушила у с. Більчаки, а звідти - у напрямку Городниці. При підході до містечка командир підрозділу відправив одного упівця разом із К. Целецьким і М.Н. Шекелем верхи на конях здійснити розвідку в містечку. Вони прибули до Р. Целецької, щоб з'ясувати у неї все необхідне. Отримавши ще раз запевнення у відсутності військових частин біля райцентру, вони повернулися до сотні, яка розташувалась на підступах Городниці Там само. - Спр. 9301. - Арк. 12. АУ СБУ РО. - Ф. 5. - Спр. 26683. - Арк. 124.. Загалом у містечку перебувало 10 штатних працівників райвідділу НКВС і 4 - НКДБ. Охорона владних приміщень і громадського порядку у нічний час була покладена на бійців місцевого ВБ, сформованого в основному з працівників порцелянового заводу.
Сотня "Чорних Гайдамаків" для здійснення нападу була розділена на три групи. Перша група, у кількості близько 40 чоловік, на чолі з М.М. Шекелем і П. Сиротюком повинна була виставити на дорогах вартових, облаштувати засідки, після початку нападу пограбувати магазин райспоживспілки і спалити приміщення пошти. Друга і третя група - по 40 чоловік кожна, діяли спільно. Вони були основною ударною силою. Ними командували сотник "Карпенко", М.Н. Шекель, І.А. Мельник, провідником місцевістю був К. Целецький. Ці групи мали проникнути на територію порцелянового заводу, а звідти оточити, пограбувати і спалити приміщення райвідділів НКВС і НКДБ, райвійськкомату, районного суду, районного комітету КП(б)У і райвиконкому АУ СБУ ЖО. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. 28905. - Арк. 26, 38 зв., 82, 121..
Коли вказані групи зайняли вихідні позиції близько 22:30 (за іншими даними - 23:30) після пострілу сигнальною ракетою білого кольору розпочався напад Там само. - Арк. 101.; АУ СБУ РО. - Ф. 5. - Спр. 26683. - Арк. 165. АУ СБУ ЖО. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. 28905. - Арк. 175, 14.. Він тривав неповних 2 години, коли у небі з'явилася друга - "синя" сигнальна ракета, що означала закінчення акції. Всі три групи зі здобутим майном зібралися у центрі Городниці, біля церкви, і вздовж р. Случ через села Лучиця та Устя відійшли на місце попереднього постою. 14 січня сотня "Чорних Гайдамаків" відбула з Устинських хуторів.
Як уже зазначалося вище, під час цієї акції були жертви з обох сторін, завдані значні матеріальні збитки і захоплена певна кількість зброї. Стосовно загиблих упівців, на основі свідчень самих учасників нападу, відомо про 4 поранених, один із яких, за три дні по тому, помер.
Значна невідповідність даних щодо загиблих із радянської сторони ще раз унаочнюється тим, що навіть в окремій справі на одних аркушах вказувалося про 6 вбитих і 6 поранених Там само. - Арк. 28, 101 зв., 195., а на інших відповідно - про 6 і 4 Там само. - Арк. 39, 139. ГДА СБУ. - Ф. 2. - Оп. 94. - Спр. 5. - Арк. 3 зв.. Цю дилему вдалося розв'язати завдяки документам Управління НКВС по Житомирській області за 1945 рік. Згідно їхнього звіту, 12 січня 1945 року в Городниці загинули 6 чоловік: Яким Марчук - міліціонер Городницького райвідділу НКВС, Ганна Миронова - секретар Городницького райвідділу НКВС, Гіня Блехер - працівник порцелянового заводу, боєць ВБ, Раїса Зальць - помічник бухгалтера пошти, Катерина Філімонова - дружина Городницького райвоєнкома, Станіслав Філімонов (3 роки) - син Городницького райвоєнкома. Поранені були також 6 осіб: Михайло Новичков - помічник оперуповноваженого Городницького райвідділу НКВС, Матвій Дайн - слюсар порцелянового заводу, командир відділення ВБ, Григорій Зальць - робітник порцелянового заводу, боєць ВБ, Леонід Трепизон - бухгалтер порцелянового заводу, боєць ВБ, Хана Мордер - домогосподарка, Віра Зальць - домогосподарка.
Із камери попереднього утримання затриманих Городницького райвідділу НКВС упівці звільнили 11 (за іншими даними - 8) осіб: 6 чоловіків і 2 жінки АУ СБУ РО. - Ф. 5. - Спр. 26683. - Арк. 165 зв.; ДА Житомирської обл. - Ф. П-76. - Оп. 2. - Спр. 12. - Арк. 1.; 5 чоловікам видали зброю і забрали із собою. Із комори райвідділу НКВС забрали 15 гвинтівок, 2 ручних кулемети, 5 автоматів і 500 штук патронів АУ СБУ РО. - Ф. 5. - Спр. 26683. - Арк. 165 зв.; ДА Житомирської обл. - Ф. Р-1153. - Оп. 1. - Спр. 28. - Арк. 4.. Також була спалена вся наявна документація, викрадена друкарська машинка. Зброя була забрана і з приміщення Городницького райвійськкомату: 9 гвинтівок, 3 автомати, 1 ручний кулемет ДА Житомирської обл. - Ф. П-76. - Оп. 2. - Спр. 227. - Арк. 1. АУ СБУ ЖО. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. 28905. - Арк. 39, 121 зв., 176, 177.. Окрім цього, "Чорні Гайдамаки" вивезли з 3 пари коней: 2 - з господарства районного виконавчого комітету рад і 1 - з порцелянового заводу.
Наступного дня, 13 січня, сотник "Карпенко" викликав до себе на постій підрайонного військового коменданта І. Мельника ("Омелька") і передав йому на зберігання 29 гвинтівок, 1 кулемет, 15 кг цукру, 15 кг сухофруктів та 10 м шкіряного пасу Там само. - Арк. 93..
Для опису збитків і підрахунку фінансового виразу завданих упівською акцією матеріальних втрат у Городниці 16 січня 1945 року була створена спеціальна комісія у складі завідувача районним комунальним господарством, завідувача будинкоуправлінням, представника районного виконавчого комітету рад і завідувача райфінвідділом. За її даними були повністю знищені приміщення райвиконкому рад, райвійськкомату, райвідділів НКВС і НКДБ, районного народного суду, відділення пошти і зв'язку, магазину сільської кооперації, який був і базою райспоживспілки. Товарні втрати лише однієї райспоживспілки складали 81.519 карбованців ДА Житомирської обл. - Ф. П-76. - Оп. 2. - Спр. 227. - Арк. 1.. Загальний обсяг завданих збитків визначався сумою 1.582.000 карбованців АУ СБУ ЖО. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. 9301. - Арк. 21, 54.. Еквівалентність цієї суми у товарах унаочнюється на прикладі собівартості виробництва одного танку Т-34-85, яка у 1945 році коливалася від 136.000 карбованців (підприємство № 183 "Уралвагонзавод" у м. Нижній Тагіл) до 173.000 карбованців (завод № 112 "Червоне Сормово" у м. Горький) Танк Т-34-85 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gvtm.ru/tank_t-34-85.
На нашу думку, партійно-радянське керівництво Городницького району завищило реальний розмір збитків, намагаючись, можливо, приховати власні прорахунки та нестачі. Свідченням цьому є дані виписки із повідомлення Управління НКДБ по Житомирській області від 22 січня 1945 року, де зазначається: "На завершення своїх дій, банда підпалила приміщення прокуратури, банку і намагалась підпалити будівлю РК КП(б)У. Однак після відступу банди, силами місцевих мешканців вогонь було ліквідовано і зазначені приміщення повністю вціліли"! Стосовно будівель райвідділів НКВС і НКДБ, райвиконкому рад, райвійськкомату, райнарсуду, відділення пошти і зв'язку та райспоживспілки, то вказувалося лише, що "бандити закидали їх гранатами" АУ СБУ РО. - Ф. 5. - Спр. 26683. - Арк. 165..
У результаті здійснення військово-чекістської операції, 25 і 30 січня 1945 року були затримані М.Н. Шекель, М.М. Шекель і К. Целецький ГДА СБУ. - Ф. 2. - Оп. 94. - Спр. 5. - Арк. 4; АУ СБУ ЖО. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. 28905. - Арк. 167, 101.. Проведення слідства над цими учасниками нападу на Городницю дозволило органам держбезпеки Житомирської і Рівненської областей розширити відоме їм коло бійців УПА, які брали участь у вказаній акції.
Таким чином, цей історіографічний та джерельний розгляд акції УПА 12 січня 1945 року в районному центрі Городниця Житомирської області виявив певну неточність і нелогічність наявної на даний час архівної інформації. У радянський період за існуючими ідеологічним та соціальним замовленнями необхідно було якомога більше очорняти діяльність українських націоналістів, особливо в післяокупаційний час - у першу чергу збільшувати кількість їхніх жертв, списувати на них всілякі злочинні прояви, зображувати цей рух, як збіговисько бандитів і садистів, позбавлених підтримки місцевих жителів. Отож, цілком зрозуміло, що в документах рівня ЦК КП(б)У і командування Київського військового округу кількість жертв навмисно завищена. У той самий час, ці документи подають вкрай мало інформації про те, що спричинило і надало українським націоналістам можливість провести такий масштабний напад. Основною ж причиною, як засвідчує проаналізований у статті матеріал, була малоефективна, а часто і безсистемна робота органів внутрішніх справ і державної безпеки районного рівня. Звичайно, ми свідомі того, що виявлені та залучені нами джерела, які ще не були використані дослідниками, не усувають усіх неточностей та прогалин. Та й самі ці джерела також, безперечно, містять ряд хиб. Можливо, згодом, після введення до наукового обігу більш інформативних матеріалів, буде дана відповідь і на решту нез'ясованих моментів.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальна ситуація на фронтах Великої Вітчизняної Війни в листопаді-грудні 1943 року. Характеристика радянських та німецьких військових частин, що брали участь у подіях. Танкова битва під час оборони залізничної станції Чоповичі Житомирської області.
курсовая работа [21,0 K], добавлен 17.05.2009Особливості партизанськогой руху на півночі Хмельниччини в роки Другої світової війни. Боротьба народного підпілля в центрі області. Характеристика Руху антифашистського опору на півдні. Діяльність підрозділів ОУН-УПА на території Хмельницької області.
курсовая работа [32,3 K], добавлен 23.10.2009Історичні відомості про містечко Семенівка Чернігівської області, умови життя її жителів: наслідки земельної реформи, розвиток ремесел та промисловості, революційні події 1905р. Тварини, що занесені до місцевої Червоної книги, заходи охорони водоймищ.
реферат [21,2 K], добавлен 07.12.2010Дніпропетровська область перед війною. Початок війни. Оборона Дніпропетровська. Окупаційний режим. Звільнення міста Дніпропетровська. Звільнення Дніпропетровської області закінчилося в районі Кривого Рогу і Нікополя в лютому 1944 року.
реферат [25,4 K], добавлен 02.12.2002Вплив зручності географічного положення Дніпропетровської області на заселення краю й основні заняття. Історичні передумови виникнення Січей та події, які відбувались в період їх існування. Причини знищення Запорозьких Січей і їх історичне значення.
дипломная работа [90,2 K], добавлен 31.05.2009Аналіз процесу колективізації та становлення колгоспної системи в районах компактного розселення болгар в межах колишньої Ізмаїльської області УРСР (друга половина 40–50-ті рр. ХХ ст.). Нові аспекти розвитку болгарської діаспори у повоєнні часи.
статья [19,9 K], добавлен 11.09.2017Проблема реабілітації жертв сталінізму в Україні, її етапи. Дослідження матеріалів Державного архіву Дніпропетровської області. Уривки з реабілітаційних справ, які розкривають причини та характер обвинувачень. Переоцінка ролі Й. Сталіна в історії країни.
статья [23,9 K], добавлен 14.08.2017Розкриття з історико-правових позицій особливостей організаційно-структурного становлення, функції, форми й методи діяльності органів міліції Станіславської області в контексті суспільно-політичних процесів, що відбувалися на Станіславщині в 1939–1946рр.
автореферат [38,2 K], добавлен 11.04.2009Фізичні і хімічні досліди Фарадея. Відкриття електромагнітної індукції. Дослідження в області електромагнетизму, індукційної електрики. Дослідження по електриці. Утворення електрики з магнетизму. Закони електрохімічних явищ. Популяризація наукових знань.
реферат [189,2 K], добавлен 01.05.2009Золоте коріння народу - в його минувшині. Чимало археологічних пам'яток починаючи від кам'яного віку і закінчуючи середньовіччям, знаходиться на території Рівненської області. Історія пам’яток за писемними джерелами. Типологічна характеристика пам’яток.
курсовая работа [33,1 K], добавлен 09.07.2008Об'єктивний аналіз обстановки, що створилася на півдні німецько-радянського фронту весною 1942 р., планування і прийняття рішення на проведення наступальної операції Південно-Західного фронту Червоної армії в травні цього року на харківському напрямі.
статья [43,3 K], добавлен 06.09.2017День Соборності України як нагадування про те, що сила держави - в єдності українських земель. Поняття "соборність" у науковому та політичному лексиконі. Історія виникнення ідеї єдності українських земель, проголошення їхньої злуки 22 січня 1919 року.
презентация [3,4 M], добавлен 15.05.2015Зустріч лідерів країн антигітлерівської коаліції. Досягнення перемоги над Третім рейхом. Проблемні питання Ялтинської конференції 1945 року. Переділ кордонів Польщі, Німеччини та Балкан. Декларація про звільнену Європу. Угода по депортованим особам.
презентация [18,7 M], добавлен 05.11.2012Особливості історичного розвитку та топоніміка подільського села Тиманівки Тульчинського району Вінницької області, розташованого на берегах невеликої річки Козарихи. Визначення аспектів розвитку села з часів його заснування і до сьогоднішніх днів.
курсовая работа [35,7 K], добавлен 29.04.2011Початок Великої Вітчизняної війни. Захоплення Україна в розповідях очевидців. Висвітлення воєнних подій ветеранами війни. Звільнення Україні перемога над фашистською Німеччиною. Аналіз причин, наслідків військових дій в Україні та у Черкаській області.
контрольная работа [50,7 K], добавлен 14.11.2010Наказ Гітлера про введення цивільного управління на окупованих східних територіях. Створення Вінницької обласної управи після окупації та її робота у період війни. Запровадження на території області оподаткування національним та поземельним податками.
реферат [27,5 K], добавлен 10.06.2010Битва на Калці (31 травня 1223) — бій між русько-половецькими силами з одного боку і монгольським військом з іншого, на річці Калка, на території сучасної Донецької області. Княжа нарада у Києві, похід проти монголів. Завоювання монголами Грузії (1222 р.)
презентация [157,6 K], добавлен 21.02.2011Ознайомлення з поглядами прибічників економічної концепції приєднання Криму до України. Дослідження процесу інтеграції Кримської області до складу Української радянської соціалістичної республіки. Аналіз історії подолання глибокої кризи півострова.
статья [31,8 K], добавлен 27.07.2017Березне. Історія дослідження населеного пункту. Історія населеного пункту за писемними джерелами. Походження назви поселення, мікротопоніміка. Історія топографічного населення. Характеристика пам'яток історії та культури. Характеристика музейних збірок.
реферат [1,8 M], добавлен 09.07.2008Дослідження напрямків та форм діяльності уряду Центральної Ради, керівних та місцевих земельних органів, через які велося втілення аграрної політики. Характеристика стану земельних відносин в українському селі напередодні лютневої революції 1917 року.
магистерская работа [91,0 K], добавлен 11.08.2013
