Краніологічне дослідження поховань ХХ ст. у Володимирі-Волинському за 2013 рік

Середні величини та покажчики мінливості ознак в жіночих серіях XX ст. із Володимира-Волинського

Яма 4. З неї походять 36 чоловічих і 13 жіночих черепів. Чоловіки. Розвиток м'язового рельєфу чоловічих черепів з розкопу 4 помірний. Надперенісся і надбрівні дуги розвинуті трохи більше ніж помірно (2,2 бала). Серія з четвертого розкопу характеризується брахикранною черепною коробкою, черепний покажчик дорівнює (81,7) для 33 черепів. З них один доліхокранний (пох. 97), мезо- кранних одинадцять (33,3%) решта двадцять один -- брахікранні. Горизонтальна окружність черепів через краніометричну точку офріон дорівнює великим абсолютним розмірам. За висотно-поздовжнім покажчиком (при вимірюванні черепа від краніометричної точки базіон), чоловічі черепи відносяться до групи ортокранів (помірно високі), за висотно-поперечним -- тайпенокранним варіантом (низькі черепи). Вушна висота помірна. Довжина основи черепа виміряні у 27 черепів і відноситься до класу помірних величин (табл. 1). Широтні розміри лобної кістки у цілому помірні. Висота вигину чола помірна (24,3). Сім черепів (262, 184, 63, 68, 75, 37, 64), виокремлюються великим вигином чола (від 26 до 28) і три (5, 11, 101) дуже великим (від 28,7 до 31).

Довжина основи обличчя виміряна на 19 черепах. В середньому вона помірна, на межі з малими категоріями розмірів. Верхня ширина обличчя помірна, однак цей діаметр варіює від дуже малих (93,5 мм у черепа № 46) до дуже великих великих (111,0 мм у черепа № 5). Середня ширина обличчя мала. Виличний діаметр помірний (134,9 мм). Варіація велика: від 126,0 мм, у черепа № 104 до 138,5 мм. у черепа № 179 (різниця досягає 15,0 мм). Величина середнього квадратичного ухилення в даному випадку менша за стандартну величину -- 4,0. По відношенню до поперечного діаметру вилична ширина помірна. Зустрічаються варіанти з малою, помірною та дуже великою висотою обличчя, дуже малий розмір не зафіксований в четвертому розкопі. Вертикальний фаціо- церебральний покажчик встановлений у 19 черепів; середня величина помірна -- 51,9. Верхньолицевий покажчик вказує на мезогнатність обличчя. Загально- лицевий індекс лептопрозопний (тонке обличчя).

Орбіти помірної ширини і висоти, за покажчиком (82,6), помірні (мезо- конхія). Верхня частина обличчя на рівні краніометричної точки назіон в середньому профільована сильно (133,8°), на нижньому, також спостерігається сильне його профілювання (122,6°). Висота грушоподібного отвору помірних розмірів, а ширина мала. Варіація цих розмірів різна. Висота носа переважно помірна, але трапляються і малі (череп 61, 75, 97, 185, 261), і великі (череп 66, 90, 104, 148, 186, 273, і 262). Варіація ширини носа, враховуючи стандартні квадратичні відхилення, трохи менша: у девяти черепів -- дуже мала (8, 54, 61, 101, 64, 179, 184, 255, 273), мала ширина у дванадцятьох (45, 90, 65, 100, 262, 104, 62, 97, 261, 5, 102, 186). Дуже великі і великі категорії розмірів відсутні. У цілому, в чоловічій серії з четвертого розкопу ніс з показчиком (44,3) вузький (леп- торинія). Форма нижнього краю грушоподібного отвору у семі чоловічих черепів створює передньоносові ямки (25%), у двадцати одного антропінна (75%). Передньо-носова ость розвинута на (3,7 балів за Брока). Симотичний і дакрі- альний індекси великі (53,3; 54,6), тому можна говорити про високе перенісся у групі. Кут випинання носових кісток дуже великий (34,0°). Іклові ямки розвинуті помірно (-5,7).

Серія із 13 жіночих черепів розстріляних у четвертому розкопі характеризується брахікранною (84,4), помірно високою черепною коробкою за висотно-поздовжнім індексом (74,0) і низькою за висотно-поперечним покажчиком (86,8). Лоб помірної ширини. Обличчя добре профільоване, помірної висоти та ширини. За верхнім лицевим тонке (лептен) і за загально-лицевим покажчиком тонке (лептопрозопія). Орбіти помірної висоти, ніс вузький (лепторинія). Кут випинання носових кісток до рівня профілю обличчя дуже великий (31,6°).

Яма 5. З неї ходять 31 чоловічих і 4 жіночих черепів. Чоловіча серія з п'ятого розкопу характеризується помірно брахикранною черепною коробкою, черепний покажчик дорівнює (80,0) для 29 черепів. Розвиток м'язового рельєфу черепів помірний. Надперенісся і надбрівні дуги також розвинуті помірно. Горизонтальна окружність черепів через краніометричну точку офріон дорівнює великим абсолютним розмірам. Поздовжній діаметр відносяться до категорії середніх величин, поперечний -- до великих. Висотно-поздовжній покажчик помірний -- 74,1, що свідчить про ортокранність черепів; висотно-поперечний -- дуже середній (92,7), що вказує на помірну висоту черепів -- метріокранія. Вушна висота виміряна на девятнадцати чоловічих черепах і визначена як велика. Лобна кістка має помірну ширину у фронтальному (98,0 мм) і велику у дорсальному відділах (125,9 мм). Відносна ширина лоба, виражена лобно- поперечним покажчиком, і є помірною (66,9). Висота вигину лобної кістки також помірна (24,7). Ширина потилиці велика (114,4 мм).

Верхня ширина обличчя підпадає під категорію середніх величин цієї ознаки (103,8 мм). Виличний діаметр, виміряний на двадцяти двох черепах, помірний (131,6 мм). Верхня висота обличчя середня (70,1 мм), що взагалі характерно для представників європеоїдної раси Алексеев В.П. Избранное. том. 4. -- М.: Наука. 2008. -- С. 343., як і мезенний верхньолицьовий індекс (53,1). Повна висота обличчя помірна за абсолютними світовими розмірами (122,2). Загально-лицевий індекс (93,4) вказує на вузьке обличчя (лептопрозопія). Орбіти помірної ширини і висоти. Висота орбіт змінюється в межах дуже малих (пох. 44), малих (пох. 45, 16, 36, 32), середніх (пох. 46,35, 20, 38, 12, 43, 7, 34, 15, 1, 29), великих (3, 27,13, 23, 24, 37, 9, ) та дуже великих розмірів (пох. 10, 56 та 54) найвищі орбіти у черепа з пох. 56 (38,9 мм), найнижчі у черепа № 44 (31,1 мм). У цілому, за покажчиком (82,0) орбіти середні (Мезоконхія). Ніс за індексом (44,6) вузький (лепторинія). Симотичний (54,4) і дакріальний (54,6) індекси -- великі, тому можна говорити про високе перенісся у групі. Кут випинання носових кісток дуже великий (35,6). Іклові ямки розвинуті помірно (-5,5).

Жіноча група із чотирьох черепів п'ятого розкопу характеризується брахикранною (82,0), помірно високою черепною коробкою за висотно-поздовжнім покажчиком і низькою за висотно-поперечним. Лоб широкий, орбіти помірно високі (мезоконхія). Обличчя сильно профільоване, помірної ширини і висоти. Ніс помірної ширини (мезоринія). Кут випинання носових кісток великий.

Описані ознаки визначають чоловічі і жіночі черепи з п'яти розкопів як представників європеоїдної раси (західного типу). Особливістю чоловічих і жіночих черепів є різко профільоване обличчя, помірної висоти орбіти, що не притаманно східним слов'янам, вузький ніс та сильне випинання носових кісток до лінії профілю обличчя.

Оскільки жіночі серії малочисельні, тому до багатовимірного між групового аналізу придатні виявились тільки чоловічі групи.

Міжгруповий багатовимірний аналіз. Для виявлення аналогів володи- мирських чоловічих серії (розкопи 1-5) серед близьких до сучасності груп, було виконано співставлення вивчених груп з широким колом порівняльних матеріалів ХУІ-ХУІІІ ст., з території Східної Європи за допомогою канонічного багатовимірного аналізу Дерябин В.Е. Курс лекций по многомерной биометрии для антропологов / В.Е. Дерябин. -- М.: МГУ, биологический факультет, 2008. -- С. 212-230.. Використовувалась програма СЛХОХ-2,50.

До аналізу залучались: Стайки Потєхіна І.Д. Краніометрична характеристика чоловічих черепів з могильника Стайки // Наукова збірка: Історична антропологія України в екологічному контексті. К.: 2013 (у друці)., Суми Білинська Л.І., Долженко Ю.В. Населення Сум другої половини XVII-XVIII ст. за результатами археологічних та антропологічних досліджень пізньосередньовічного цвинтаря // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. -- Київ-Нікополь, 2013, вип. 22. -- С. 208-214.; Білгород Безбородых В.И., Долженко Ю.В. Палеоантропология городских жителей Белгорода XVII-XIX вв. «Антропологический форум -- Online» (http://anthropologie. kunstkamera.ru/07/), у друці.; Луцьк-1 Бірюліна О., Долженко Ю. Краніологія церкви Луцького Братства XVII-XIX ст. (у друці).; Луцьк-2 Долженко Ю., Виноградов О. Краніологія похованих у Римо-Католицькому костелі Луцька XVII-XX ст. (у друці). Рудич Т.О. Антропологічний склад населення м. Чигирина XVI-XVII ст. (за матеріалами козацького цвинтаря) // Запорозьке козацтво в пам'ятках історії та культури. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Секція I, II. Запоріжжя: 1997. -- С. 55-61. Рудич Т.О. Антропологічні матеріали з розкопок цвинтаря на території Михайлівського Золотоверхого монастиря. -- К.: 2008. -- Вип. 4. -- С. 49-54. Рудич Т.О. Антропологические материалы из раскопок 1991-1996 годов в Выш- городе // Старожитності Вишгородщини // Збірка тез доповідей і повідомлень 13-ої науково-практичної конференції присвяченої «Дню пам'яті Ярослава Мудрого» 24-25 травня 2007 року в м. Вишгород. -- Вишг., 2009. -- С. 75-79. ЕвтеевА.А. Краниологическая серия XVIII века из некрополя села Козино (Московская обл.): внутригрупповая изменчивость и предварительные результаты межгруппового анализа // Археология Подмосковья. Материалы научного семинара, вып. 7. -- М.: 2011 -- С. 433-440.; Чигирин , Київський Михайлівський монастир , Вишгород , Козіно ; Ярославль Гончарова Н.Н. Формирование антропологического разнообразия средневековых городов: Ярославль, Дмитров, Коломна // Вестник антропологии. Научный альманах. Вып. 19. -- М.: 2011. -- С. 202-216.; Білоруси, Росіяни, Себеж, Стара Ладога, Українці (східні, південні, центральні та західні) ХУІІІ-ХІХ ст.²³АлексеевВ.П. Избранное. Том. 4... -- С. 51; 311-336.; Білоруси Полісся ХУІІІ-ХІХ ст. Тегако Л.И., Микулич А.И., Саливон И.И. Антропология Белорусского Полесья -- Минск. 1978. -- Наука и техника. -- С. 158.;

Латиші представлені однією серією дослідженою Р.Я. Денисовою: Леймани ХУТТ-ХУТТТ ст.24 Денисова Р.Я. Этногенез латышей (по данным краниологии) / Р.Я. Денисова. -- Рига.: 1977. -- 360 с., а також, трьома групами ХУІІІ-ХІХ ст. опрацьованими В.П. Алексєєвим: Латиші-1, Латиші-2 та Латиші-3 Алексеев В.П. Избранное. Том. 4... -- С. 226-231.; Литовці Алексеев В.П. Избранное. Том. 4. -- С. 234-235. ХУТТТ-ХТХ ст.; Молдовани репрезентовані однією вибіркою ХУТТ-ХТХ ст. -- Варатік Великанова М.С. Палеоантропология Прутско-Днестровского междуречья / М.С. Великанова. -- М.: Наука, 1975. -- 141-142 с.; Євреї з території України (збірна серія), Караїми Алексеев В.П. Очерк происхождения тюркских народов Восточной Европы в свете данных краниологии. -- «Вопросы этногенеза тюркоязычных народов Среднего Поволжья», КФАН СССР, Казань, 1971, стр. 248, с. 232-271..

На першому етапі дослідження, використано 14 краніологічних ознак, які мають найбільшу таксономічну цінність: три основні діаметри черепної коробки, найменша ширина лоба, вилична ширина, верхня висота обличчя, висота і ширина носа, висота і ширина орбіти, кути горизонтального профілювання, симотичний індекс та кут випинання носа.

Перший Канонічний Вектор (61,7% загальної дисперсії) розподіляє чоловічі групи переважно за кутом випинання носових кісток, висотою орбіт, назо- малярним і зигомаксилярним кутом обличчя, поперечним діаметром черепної коробки та шириною і висотою носа (табл. 3). За КВ Т простежується подібність Розкопу 1 з Володимиро-Волинського з додатними значеннями КВ (2,701) до розкопу 2 (2,528). Розкопу 3 як до четвертого (2,100) так і до п'ятого (2,234) розкопів (табл. 4).

Табл. 3

Коефіцієнти кореляцій I--III Канонічних векторів серед 35 чоловічих груп ХІУ-ХХ ст. з території Східної Європи

Другий КВ (23,8% загальної дисперсії) розмежовує групи за шириною орбіт, висотою обличчя та поздовжнім діаметром черепної коробки. За КВ II черепа з розкопу один (0,672) проявляють статистичну подібність з Росіянами із (0,576), Білорускою вибіркою (0,685), росіянами із (0,553) та групою з Полтавської обл. -- Лютенька (0,566).

Третій КВ (14,3% загальної дисперсії) розмежовує групи за висотним діаметром черепної коробки, симотичним індексом та виличним діаметром. За названим вектором, перший розкоп з від'ємними значеннями (-0,333) подібний з вибіркою із Латвії -2 (-0,353), Росіянами -1 (-0,310) та розкопом 4 у Володимирі (-0,237).

На рис. 1 простежується відмінність чоловічих досліджуваних груп XX ст., з Володимира-Волинського від решти серій з території України, Росії, Латвії, Білорусії за чотирнадцятьма краніометричними ознаками. Виняток становить тальки Литовська збірна группа, яка статистично, за трьома КВ (0,947, -1,012, -0,542) слабо подібна до володимирських (табл. 4).

Табл. 4.

Значення Канонічних Векторів в чоловічих серіях

Практично, ми спостерігаємо два краніологічні типи. Перший знаходиться ліворуч у площині 3Д, а другий в правій його частині і складається з Воло- димирських черепів. Слабка подібність Литовської групи, переважно із Каунаса, пояснюється так, за припущенням Валерія Павловича, в ХУІІІ-ХІХ ст. литовці не складали більшості населення Каунаса, в якому було багато поляків та євреїв .

Рис. 1. Результати канонічного аналізу. Співставлення 30 чоловічих груп ХУПІ-ХХ ст., з 5-а Володимирськими вибірками за 14-а краніологічними ознаками (Латиші-1 -- Дурбе; Латиші-2 -- Західні; Латиші-3 -- Східні Латиші із Лудзи; Литовці -- Каунас та сільське населення початку ХХ ст., з різних районів Литви).

На другому етапі дослідження в канонічному порівняльному аналізі, не використовувались такі важливі краніометричні ознаки як кути горизонтального профілювання обличчя, симотичний індекс та кут випинання носа у зв'язку з тим, що західні антропологи подають до публікації тільки 10 ознак. До названих серій для порівняльному аналізу були додані польські групи: ЯкшіцеАлексеевВ.П. Избранное. Том. 4. -- М.: Наука. 2008. -- С. 41. Piontek J., Iwanek B., Czapla Z. The crania from mobern cemeteries in Jaksice (Kujawsko-Pomorskie Province, Poland) and craniometric relationships among medieval and mobern Central European populations. // Studies in Historical Anthropology, vol. 4. -- 2004 (2006). -- Pp. 123-135., Соборсв. Марії Магдалени, Познань, Варшава Kwiatkowska B., Nowakowski D. Charakrerystyka antropologiczna szczatkow kostnych z cmentarza przy kosciele sw. Marii Magdaleny we Wroclawiu (XVI-XVIII w.) // Biologia i hodowlazwierzat LX III. 2011, s. 25-43.; Слободжеве, Лекно, Колобжег Piontek J., Iwanek B., Segeda S. Antropologia o pochodzeniu slowian. Monografie instytutu antropologii UAM. Poznan 2008. -- S. 156-157.. Також залучена одна Румунська група ХУІ-ХУІІІ ст. із собору св. Миколая Гіурчі Simalcsik A., Groza V.-M., Simalcsik R.-D. and Miu. G. «Sf. Nicolae-Ciurchi», the medieval necropolis (16-18th centuries) of «sfantul Nicolae-Ciurchi» church from iasi city (Romania): anthropologic data // Analele Utiinnifice ale Universitдtii «Alexandra Ioan Cuza» din Iani, s. Biologie animalд, Tom LVIII, -- 2012 -- c. 191. -- C. 183-194..

Перший Канонічний Вектор (43,0% загальної дисперсії) розмежовує групи за верхньою висотою обличчя, висотним діаметром черепної коробки та меншою мірою шириною лоба (табл. 5). За КВ І простежується подібність Розкопу 1із Володимиро-Волинського, що знаходиться з від'ємним значенням вектора (-0,730) до польської групи Якшіце (-0,665) та розкопу 4 (-0,796). Розкоп 2 також отримав від'ємні значення першого вектора (-0,805). Відмічений статистичний зв'язок з польськими серіями із Познані (-0,841), Собору св. Марії Магдалени (-0,894) та розкопу 4 (-0.796). Розкоп 3 за I КВ (-1,180) подібний з польською вибіркою із Слободжеви (-1,022), Литовцями (-1,208) та меншою мірою тяжіє до польської групи із Лекно (-1,591). Черепи з розкопу 4 за I КВ (-0,796), як ми вже відмітили, подібні з розкопом 2 (-0,805) та польськими черепами із Познані (-0,841). Розкоп 5 за I КВ (-0,476) проявляє певну подібність з південними Українцями (-0,482).

Другий КВ (36,2% загальної дисперсії) роз'єднує серії за висотою і шириною орбіт та носа. За КВ II Розкоп 1 отримав додатні значення (2,335). Найбільша подібність проявилась до розкопу 2 (1,462), а розкоп 2 своєю чергою до польської вибірки із Собору св. Марії Магдалени (1,314) та ями 4 (1,276) і 5 (1,262), які також тяжіють до названої польської вибірки.

Третій КВ (20,6% загальної дисперсії) розмежовує групи за поперечним, поздовжнім діаметром черепної коробки та меншою мірою виличним діаметром. За КВ III черепи з розкопу 1 отримали додатні значення (0,095). Найбільш подібна група за даною КВ -- Суми (0,170). Розкоп 2 отримавши додатні значення КВ III (0,334) подібний з групою із Вишгорода (0,326), Варатіка (0,282). Розкоп 3 (0,658) подібний з луцькою вибіркою (0,606) польською із Слободжеви (0,553), українською із Чигирина (0,545) та білоруською із Полісся (0,555). Можна відмітити подібність за III КВ розкопу 4 (0,487) до Білгорода (0,412), Слобод- жеве (0,553), Чигирина (0,545). Яма 5 за даним КВ (-0,004) більше подібна з українською Східною групою (-0,040), а також вибірки із Варшави (-0,096).

Табл. 5.

Коефіцієнти кореляцій I--III Канонічних векторів серед 42 чоловічих груп ХІУ-ХХ ст. з території Західної і Східної Європи

Рисунок 2 дає змогу побачити, що чоловічі черепи із розкопів 1-5 за 10-а краніометричними ознаками подібні між собою, а також до них статистично наближається польська група ХУІ-ХУІІІ ст., із Вроцлава що були поховані у соборі св. Марії Магдалени. Фактично утворилися дві групи. Перша ліворуч, до якої входять всі п'ять розкопів у Володимирі, собор св. Марії Магдалени, Ко- лобжег та Румунська група із собору св. Миколая. Друга група утворилась як із польських серій (Познань, Якшіце, Лекно) так і з росіян, українців, латишів та білорусів. Литовська вибірка найбільш подібна до розкопу 5 і знаходиться на межі між двома групами, які можна спостерігати у площині 3Д.

Рис. 2. Результати канонічного аналізу. Співставлення 42 чоловічих груп ХУПІ-ХХ ст., з 5-а Володимирськими вибірками за 10-а краніологічними ознаками.

Етнічна краніоскопія. Програма і методика. В цій роботі для характеристики масового ґрунтового поховання, що ймовірно залишили війська НКВС, використовується краніоскопічна програма, яка включає п'ять ознак, уперше досліджених російським антропологом д.і.н. О.Г. Козінцевим Козинцев А.Г. Заднескуловая щель как расоразграничительный признак. / А.Г. Козинцев // Вопросы антропологии. -- М.: Издательство Московского Университета, 1984. Выпуск 74. -- С. 55-61; Козинцев А.Г. Этническая краниоскопия: расовая изменчивость. Шосту ознаку -- частоту надорбітних отворів -- незалежно один від одного запропонували Й. Додошвов черепа современного человека / А.Г. Козинцев -- Л.: 1988: Наука, (Ленинградское отделение). -- 165 с. Dodo Y., Ishida H. Incidences of nonmetric cranial variants in several population samples from East Asia and North America / Y. Dodo // JASN. -- 1987. -- Vol. 95, № 2. -- P. 161-177. і Т.В. Томашевич Томашевич Т.В. Закономерности распределения частот надглазничных каналов черепа человека // Вопросы Антропологии. Вып. 80. -- 1988. -- С. 119-128.. Для Потиличного індексу, Задньовиличного шва, Підорбітного візерунку типу II, Індексу поперечно-піднебінного шва та Надорбітних отворів дані складалися без урахування статі, для Клиноподного верхньощелепного шва (КВШ) визначалися пів суми чоловічих та жіночих значень. Опрацьовано з розкопу 1 -- 128 черепів, розкопу 2 -- 139 черепів, розкопу 3 -- 23 черепа, розкопу 4 -- 112 черепів, розкопу 5 -- 56 черепів. У цілому, за данною программою досліджено 458 черепів з Володимира-Волинського.

З описаних ознак виокремлюються дві: Підорбітний візерунок типу II (ПОВ-ІІ), який є низьким, Індекс поперечно-піднебінного шва (ІІIIІІТТ) (табл. 6). Що стосується досліджуваних груп у цілому, статевий диморфізм у ній направлений на підвищення значень КВШ в чоловічій частині популяції, де зафіксовано 255 виявів ознаки, на відміну від протилежної статі, де їх 193. Окремо слід зупинитися на Підорбітному візерунку типу II, котрий, як відомо, розподіляє європеоїдні популяції на південно- та північноєвропеоїдний комплекси Козинцев А.Г. Этническая краниоскопия... -- С. 86.. Отже, комплекс ПОВ-П у серіях Володимир-Волинського, без сумніву, південно європеоїдний. Особливо це яскраво показано в розкопі 2, 3 і 5.

Табл. 6.

Частоти краніоскопічних ознак у краніологічних серіях XX ст. Володимир-Волинський та порівняльні дані, %

Подобные документы

• Вплив Магдебурзького права на розвиток міста Володимира (литовсько-польська доба)

  Поширення магдебурзького права у Володимирі. Характеристика соціально-економічного розвитку м. Володимира литовсько-польської доби. Огляд господарської діяльності та побуту місцевої людності. Аналіз суспільно-політичних аспектів життя населення міста.
  
  статья [20,0 K], добавлен 14.08.2017
  

• До питання про ритуальні інгумаційні поховання жертовного поясу святилища Пліснеського городища (за матеріалами досліджень 2009 р.)

  Мікростратиграфічні підходи у знятті та фіксації культурних нашарувань під час вивчення слов'янських могильників. Дослідження еволюції слов'янських поховань та переходу до християнських обрядів на прикладі матеріалів Пліснеського археологічного комплексу.
  
  реферат [5,6 M], добавлен 15.08.2013
  

• Юридичне оформлення приєднання Галичини і Буковини до Австрії

  Дипломатичні переговори Австрії, Пруссії та Росії про поділ Польської держави. Історичні права Габсбургів на українські землі, юридична основа - історичний факт панування в Галицько-Волинському князівстві представників угорської династії Арпадів.
  
  реферат [28,8 K], добавлен 10.05.2011
  

• Галицько-Волинське князівство

  Передумови утворення та піднесення Галицько-Волинського князівства. Видатні політичні діячі Галицько-Волинської землі. Основні напрямки зовнішньої та внутрішньої політики. Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності.
  
  контрольная работа [34,5 K], добавлен 27.10.2007
  

• Місто Камінь-Каширський

  Поселення тшинецько-комарівської культури доби бронзи. Давньослов'янський період Волині. Згадка про місто Камень у Галицько-Волинському літописі. Князівський рід Сангушків. Політичне життя міста. Раціональним використанням лісу на Камінь-Каширщині.
  
  реферат [52,2 K], добавлен 01.02.2011
  

• Християнство племен черняхівської культури (за археологічними джерелами)

  Інформаційний потенціал раннього християнства черняхівського віросповідування; джерелознавче дослідження для палеосоціальних реконструкцій. Характеристики поховань і предметiв, пов’язаних iз поширенням християнства в середовищi черняхiвських племен.
  
  научная работа [3,5 M], добавлен 26.05.2013
  

• Трагедія Луцької в’язниці 23 червня 1941 року

  Перебіг подій однієї з жахливих трагедій початку Другої світової війни як наслідок радянської стратегії репресій проти місцевого населення Західної Волині. Відомості про розстріл у Луцькій в’язниці. Пам'ять і пересторога щодо повторення фактів геноциду.
  
  реферат [3,5 M], добавлен 27.09.2013
  

• Война в Северной Африке (10 июня 1940 — 13 мая 1943)

  Итальянское наступление 1940 года. Первое английское наступление (декабрь 1940 – февраль 1941). Первое и второе наступление Роммеля, оценка результатов каждого из них. Третье наступление союзников (октябрь 1942 – май 1943). Исход и последствия войны.
  
  реферат [20,8 K], добавлен 08.10.2012
  

• Могили та поховальний ритуал половців

  Характерні ознаки половецького поховального ритуалу. Коротка характеристика найяскравіших поховань половецького часу. Особливості огляду поховання половця, здійсненого в Чингульському кургані, як одного з визначних поховальних комплексів половців.
  
  реферат [18,0 K], добавлен 18.05.2012
  

• Франко-тайская война (1940-1941)

  Вооружённый конфликт между Королевством Таиланд и Французским государством в 1940-41 гг. Вторжение тайских войск во Французский Индокитай при поддержке японской дипломатии; возврат территорий Лаоса и Камбоджи, утраченных при правлении короля Рамы V.
  
  реферат [18,4 K], добавлен 08.10.2012
  

• Реабілітація жертв сталінізму в Україні (на матеріалах архіву Дніпропетровської області)

  Проблема реабілітації жертв сталінізму в Україні, її етапи. Дослідження матеріалів Державного архіву Дніпропетровської області. Уривки з реабілітаційних справ, які розкривають причини та характер обвинувачень. Переоцінка ролі Й. Сталіна в історії країни.
  
  статья [23,9 K], добавлен 14.08.2017
  

• З попелу забуття. Велика Вітчизняна війна

  Дослідження умов життя населення під час Великої Вітчизняної війни та окупаційного режиму в селі Липляни. Подвиг Героя Радянського Союзу О.П. Єгорова під час визволення села Йосипівка. З’ясування невідомих імен загиблих воїнів та місця їх поховання.
  
  реферат [2,1 M], добавлен 05.03.2015
  

• Колісний транспорт доби бронзи

  Історія походження колісного транспорту. Використання найпростішого колеса на поворотній осі трипільським населенням. Поширення в епоху бронзи колісниць - двоколісного засобу пересування. Дослідження ролі колісного транспорту в похованнях та мистецтві.
  
  реферат [31,7 K], добавлен 16.05.2012
  

• Фотографія як джерело історичного дослідження

  Аналіз пізнавальних можливостей фотографії як самостійного об'єкту історичного наукового дослідження. Створення світлин як своєрідний процес нагромадження історично зафіксованої дійсності. Формування уявлення про стиль життя різних соціальних груп.
  
  статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017
  

• Вивчення епіграфічних колекцій у музеях

  Зародження та етапи розвитку епіграфіки як спеціальної історичної дисципліни. Дослідження епіграфічних колекцій в Україні, їх значення в історії держави. Методи та інструменти дослідження епіграфічних колекцій за кордоном, оцінка їх ефективності.
  
  контрольная работа [25,3 K], добавлен 23.11.2010
  

• Експериментальні дослідження технологій виготовлення знарядь в кам’яну добу

  Дослідження артефактів кам’яної доби. Дослідження обробітку та розколювання кістки. Виготовлення кам’яних знарядь експериментальними методами (досліди О. Матюхіна). Видобуток кременя в піщаних та крейдових відкладах та поклади родовищ кременю в Європі.
  
  реферат [19,8 K], добавлен 16.05.2012
  

• Стан дослідження махновського селянського повстанського руху у сучасній українській історичній науці

  Аналіз стану дослідження селянського повстанського руху на чолі з Н. Махном у сучасній українській історіографії. Вплив загальних тенденцій розвитку історичної науки на дослідження махновського та селянського повстанського рухів 1917-1921 рр. загалом.
  
  статья [53,5 K], добавлен 17.08.2017
  

• Память о Великой Отечественной Войне

  Память как обязанность человека не забывать о исторических событиях, подвигах, людях. Рассмотрение мотивов и подвигов героев Великой Отечественной Войны 1941-1945 гг. Размышления на тему патриотизма современников и жертв ради страны и ее победы.
  
  эссе [13,6 K], добавлен 19.10.2014
  

• Палеонтологічні дослідження

  Задачі палеонтології. Палеонтологія докембрія, молекулярна палеонтологія, бактеріальна палеонтологія, біосферний напрямок. Дослідження останнього десятиліття. Палеонтологія - матеріал для розробки теоретичних аспектів біології, i теорії еволюції.
  
  реферат [20,8 K], добавлен 13.11.2008
  

• Специфіка радянської пропаганди за часів Великої Вітчизняної війни

  Поняття пропаганди та її відмінність від інших видів масового впливу. Зображення ідеологічних супротивників в радянській пропаганді 1941-1945 рр. Радянська концепція пропаганди в роки Великої Вітчизняної війни, що відображена в плакатах, пресі, радіо.
  
  курсовая работа [45,9 K], добавлен 14.11.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам