Осібний (особливий) відділ власного штабу гетьмана П. Скоропадського: структура, штат, завдання

Особливості подання пропозиції щодо створення відділів при Штабі гетьмана (ШГ) у перші дні після перевороту. Завдання юридичного відділення: перевірка оперативних матеріалів, тощо. Роль ШГ у державотворчій роботі за часів гетьманування П. Скоропадського.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.08.2017
Размер файла 17,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Осібний (особливий) відділ власного штабу гетьмана П. Скоропадського: структура, штат, завдання

П. П. Гай-Нижник

Відповідно до Положення “Про Осібний відділ Штабу Гетьмана, компетенцію його посадових осіб і підрозділів”, він мав відстежувати різні погляди та ставлення до гетьмана, розробляти заходи боротьби урядових установ з антидержавною діяльністю політичних партій, організацій та окремих осіб, інформувати про діяльність політичних партій та громадських рухів України, які могли шкідливо вплинути на внутрішню ситуацію в Українській Державі та її міжнародні відносини. Відділ також був зобов'язаний виконувати окремі доручення начальника Штабу гетьмана щодо своєї діяльності [1, 44 - 45]. Таким чином, відділ фактично виконував роль політичної розвідки та контррозвідки й мав надзвичайні повноваження щодо інших офіційних установ Української Держави.

Пропозицію щодо створення Осібного відділу при Штабі гетьмана подав П. Скоропадському у перші дні після перевороту державний секретар М. Ґіжицький. Гетьман одразу обговорив цю справу з головою Ради міністрів і, водночас, міністром внутрішніх справ Ф. Лизогубом. П. Скоропадський власне був переконаний у необхідності створення такої структури при своєму Штабові, тому було вирішено, що “уся агентурна частина буде зосереджуватися у міністерстві внутрішніх справ, проте що при штабі Гетьмана буде вестись особлива агентура у так званому “осібному відділі штаба Гетьмана”, на обов'язки якого буде стежити за усіма особами та партіями, що готують замахи на мене [П. Скоропадського. - П. Г-Н.] і, взагалі, що прагнуть до перевороту” [1, 207].

Державна влада поставилася до організації та налагодження роботи Осібного відділу не зволікаючи, в тому числі й щодо фінансового забезпечення. Вже наприкінці червня 1918 р. на його потреби було виділено 184 тис. крб., з яких на залучення таємної агентури було витрачено 50 тис., для заохочення роботи осібних службовців - 40 тис., на додаткову платню співробітникам за працю у вечірні й нічні години - 30 тис., на непередбачені витрати агентів і наглядачів - 10 тис., на винагороди службовцям відділу - 24 тис., на покриття витрат у зв 'язку з дорожнечею - 30 тис. [2, 7,4]. З 1 вересня до 1 грудня 1918 р. на таємні видатки Відділу в розпорядження начальника Штабу гетьмана було виділено 348 тис. 752^крб. [3, 23].

Інтенсивно формувався й штат відділу Його начальника призначав і ніс за це персональну відповідальність особисто начальник Штабу гетьмана. В своїх правах очі- льник цього відділу дорівнювався до командира армійського корпусу і мав чин державного рангового [4, 100]. Усі працівники Осібного відділу (як військові, так і цивільні) вважалися на дійсній військовій службі з відповідними правами та належними пільгами. За посадові ж злочини чи службові провини цивільні службовці відділу підлягали відповідальності на загальних підставах для визначених посадових осіб [1, 45 - 48].

Начальником Осібного відділу було призначено колишнього товариша прокурора окружного суду Д. Бу- сло, в чесності якого гетьман не мав сумнівів [5, 207]. Він був випускником Імператорського училища правознавства і з 1895 р. працював у системі судового відомства: з 1903 р. - товаришем прокурора окружного суду м. Рига, а з 1906 р. - Петербурзького окружного суду. У вересні 1911 р. він був прикріплений до комісії сенатора М. Трусевича, а протягом 1911 - 1917 рр. служив товаришем (заступником) прокурора Одеської судової палати, після чого (у 1918 р.) став начальником Осібного відділу Штабу гетмана всієї України П. Скоропадського у званні державний ранговий. В грудні 1918 р. був убитий [6].

Осібний (Особливий) відділ розташовувався у київському готелі “Версаль”, приміщення якого були не надіо вишукані. Так, наприклад, кабінет начальника відділу Д. Бусло являв собою велику залу, на пролежному від вхідних дверей якої, стояв великий стіл, а сама кімната погано освітлювалася лише однією керосиновою лампою [7, 104]. В Осібному відділі також несли службу помічник начальника відділу, особи для спеціальних доручень, 7 штаб-офіцерів (ад'ютантів), 8 районних офіцерів, а також службовці юридичного та інформаційного відділень, канцелярії та екзекутор. Районні офіцери, котрі призначалися до кожної з 8 губерній держави, мали права командирів окремих батальйонів.

Урядовці юридичного відділення займалися перевіркою оперативних матеріалів і після з'ясування обставин справи через начальника відділу всі листи передавали на розслідування старшому прокурору Апеляційного суду або прокурорам Військового чи Морського судів [1, 45 - 48 зв.]. Інформаційне відділення комплектувалося з його начальника, 4 штаб-офіцерів для розробки і класифікації оперативних матеріалів, агентів зовнішнього нагляду (за окремим штатом), спеціального діловода і друкарки та мало дозвіл на роботу з таємними документами.

Зовнішнім наглядом керував призначений завідуючий, якому підлягали агенти Києва та відряджені у провінцію. Всі агенти поділялися на три розряди (за розміром оплати): вищий (15 осіб за штатом), середній (20 осіб) і молодший (15 осіб). Агентами могли стати лише особи, які залишилися на надстроковій службі, закінчили курси навчальних команд мирного часу і отримали відповідні атестації [1, 46,47зв. - 49зв., 78 -78зв.]. При цьому, агенти зовнішнього нагляду поновлювалися у військовому званні надстроковця і зобов'язувалися особистою підпискою прослужити не менше року. Звільнити їх могли лише у дисциплінарному порядку. Агенти та “спостерігачі” Особливого відділу отримували окремі кошти на “секретно-агентурні потреби” [10, 7 - 7зв.].

Існував також Загін осібного (особливого) призначення, який установлювався з метою забезпечення порядку в місцях перебування гетьмана. Він підпорядковувався начальникові Штабу гетьмана і прирівнювався до окремого батальйону [1, 39 - 41,55 - 59; 9]. 19 жовтня 1918 р. начальник Штабу гетьмана виступив перед Радою міністрів з доповіддю про виділення “коштів на утримання членів загону”. Бюджетна комісія повідомила про можливість асигнувати, а уряд ухвалив 55 тис. 771 крб. [10, 21]. А. Денікін вважав, що організація контррозвідки і “загони особливого призначення” в Україні домінували над “багнетами”, тобто над питанням створення армії [11, 146]. Проте, таке твердження було значним перебільшенням. Загалом на жовтень 1918 р. у розпорядженні начальника особистого Штабу гетьмана по факту, а не на папері був лише Осібний вільнонайманий загін із 800 вояків для протидії окремим спробам більшовиків підняти повстання поблизу Києва й ґрунтовно споряджений кулеметами, бліндованими автомобілями та іншими технічними засобами, а також 2 сотні власного конвою гетьмана [12, 100 - 101,107].

Повноваження Осібного (Особливого) відділу були практично необмеженими. Його службовці навіть складали для гетьмана таємні офіційні довідки про імовірних кандидатів на посади міністрів та їхніх товаришів (заступників) [7, 14]. Класні урядовці за наказом начальника або його помічника мали право робити арешти в порядку, визначеному розпорядженням Міністерства внутрішніх справ від 30 травня 1918 р. Їм також надавалися права військових цензорів. Усі державні і цивільні установи, посадові особи, а також військові частини і військовослужбовці зобов'язувалися надавати допомогу і виконувати вимоги службовців особливого відділу. Урядовці дипломатичних установ також мали сприяти діяльності особливого відділу і беззаперечно приймати пакети для відправки зі своїми кур'єрами, не вдаючись до якихось роз'яснень.

Крім того, їм належало пересилати до особливого відділу газетні статті, які висвітлювали “відношення урядових, суспільних і парламентських кіл до Ясновельможного Пана Гетьмана всієї Української Держави і її Уряду” . Банківські і кредитові установи на вимогу начальника осібного відділу повинні були надавати необхідні йому довідки. Урядовці відділу мали право “відвідувати всі місця замкнення в Україні і робити допити в'язнів, а також викликати для допитів до себе всіх заарештованих, за ким би такий не рахувався” [8, 48 - 49]. Справи і витрати особливого відділу були державною таємницею. Кошти на утримання Відділу відпускалися за кошторисом Штабу гетьмана з Державної скарбниці наперед кожного місяця до 5 числа. Відділ мав свою гербову печатку і печатку для пакетів. Для майна, яке відбирали при обшуках і конфіскаціях, була спеціальна сургучна печатка. Урядовці відділу, крім наглядових агентів, носили формений одяг, встановлений для Штабу гетьмана. Як і всі військовослужбовці Головної квартири, вони носили мазепинки з гетьманськими кокардами у вигляді тризуба і коротенькі кітелі, підперезані паском чи шовковим поясом. Погони на кітелях були з плетінням і зірками. Форма мала сіро-синій колір. На шароварах у старшин був краповий кант [12].

Таким чином, можна зробити висновок, що Штаб гетьмана відігравав одну з ключових ролей в державотворчій роботі за часів гетьманування П. Скоропадського і являв свого роду службу безпеки, розвідки, контррозвідки та охорони голови держави водночас. Цілком вірогідно, що через такі широкі (особливо силові) повноваження Гетьманської квартири взагалі і Штабу гетьмана зокрема, П. Скоропадський намагався створити власний уряд і силову структуру, які (в тіснішому полі найближчих і довірених йому особисто осіб) надав би гетьманові можливість діяти більш самостійно в управлінні державою, уникаючи тотального контролю окупаційної німецької влади. Втім, сили Штабу гетьмана не могли замінити армії, а відтак, передбачаючи антигеть- манський заколот, об'єктивно не могли протистояти організованим військовим підрозділам опозиції, що під проводом Директорії стали в авангарді протигетьмансь- кого виступу, а тим паче хвилі збройного повстання народних отаманських формувань, які восени 1918 р. почали діяти скоординовано й під єдиним воєнно- політичним кервівництвом, що засвідчили події жовтня - грудня 1918 р. й, врешті-решт, призвели до повалення Гетьманату П. Скоропадського.

гетьман переворот скоропадський державотворчий

Література

1. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (далі -- ЦДАВО України). -- Ф. 2469. -- Оп. 1. -- Спр. 1.

2. ЦДАВО України.-- Ф. 2469. -- Оп.1. -- Спр.4.

3. цДаВО України.-- Ф. 1064. -- Оп.1. -- Спр.92.

4. Центральний державний архів громадських об'єднань України. -- Ф. 5. -- Оп. 1. -- Спр. 89.

5. Скоропадський П. Спогади. -- К.; Філадельфія, 1995.

6. Императорское Училищ Правоведения и Правоведы в годы мира, войны и смуты / Сост. Н.Л.Пашенный. -- Мадрид, 1967.

7. ЦДАВО України.-- Ф. 4547. -- Оп.1. -- Спр.2.

8. ЦДАВО України.-- Ф. 2469. -- Оп.1. -- Спр.7.

9. Державний вістник. -- 1918. -- 22 липня.

10. ЦДАВО України. -- Ф. 1064. -- Оп. 1. -- Спр. 136.

11. Деникин А.И. Очерки русской смуты //Вопросы истории. --1991. -- № 1.

12. Армія. -- 1918. -- 1 грудня.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Діяльність Павла Скоропадського. Міжнародне становище гетьманської України. Підпорядкованість мирових судів. Проголошення Української Національної Ради. Миколаївщина в період правління гетьмана Павла Скоропадського. Становлення державності в Україні.

    реферат [44,9 K], добавлен 06.04.2012

  • Становлення Павла Скоропадського як особистості та майбутнього діяча Української держави у дитячі та юнацькі роки. Характеристика життя, діяльності та внеску гетьмана П. Скоропадського у розвиток української державності, науки та культури України.

    реферат [36,7 K], добавлен 22.01.2014

  • Проголошення гетьманату П. Скоропадського. Причини і суть гетьманського перевороту. Внутрішня та зовнішня політика П. Скоропадського. Національно-культурна політика гетьмана. Підсумки перебування у влади Скоропадського. Основні причини падіння гетьманату.

    реферат [13,2 K], добавлен 22.12.2010

  • Події перевороту 29 квітня 1918 р. Військова доктрина уряду Павла Скоропадського. Аграрна політика гетьмана. Українізація загальноосвітньої школи. Розвиток культурних закладів. Відродження національної економіки та фінансів. Боротьба з безробіттям.

    реферат [21,3 K], добавлен 30.05.2015

  • Вивчення біографії українського гетьмана П. Скоропадського. Причини популярності генерал-лейтенанта Скоропадського в армійських і цивільних колах. Зміцнення позиції Української Держави на міжнародній арені. Помилка гетьмана у повільності аграрної реформи.

    реферат [25,8 K], добавлен 27.05.2010

  • Квітневий переворот 1918 року та створення гетьманської держави. Основні історичні передумови створення гетьманату в Україні. Державотворча діяльність, економічна політика уряду, особливості формування бюджету за часів гетьманату Павла Скоропадського.

    дипломная работа [165,7 K], добавлен 03.09.2010

  • Використання правової бази Російської імперії, республік часів Тимчасового уряду - особливість податкової системи бюджетних надходжень Української Держави часів Павла Скоропадського. Особливості стягнення міського збору з театральних видовищ і розваг.

    статья [14,8 K], добавлен 14.08.2017

  • Стан козацтва як соціальної верстви після смерті Богдана Хмельницького, боротьба за владу над козацьким військом прибічників. Правління Івана Виговського, війни з Московським царством і її результати. Місце в історії гетьмана Скоропадського та Мазепи.

    реферат [44,5 K], добавлен 25.03.2010

  • Діяльність П.В. Феденка, відомого діяча Української Соціал-демократичної Робітничої партії у період Української національної революції та його погляди на неї. Оцінка політики гетьмана П. Скоропадського та його роботи в уряді УНР за часів Директорії.

    реферат [27,8 K], добавлен 12.06.2010

  • Характеристика України й держав Четверного союзу. Історичні особливості підписання Брестського миру. Міжнародна діяльність Української держави гетьмана П. Скоропадського. Причини і наслідки окупації Румунією Північної Буковини. Проголошення ЗУНР.

    реферат [83,6 K], добавлен 24.10.2011

  • Утворення гетьманського уряду. Проголошення незалежності більшовицької УНР. Соціальні реформи Скоропадського. Зовнішньополітичний курс України на початку ХХ століття. Створення у Харкові радянського уряду України. Особливості утворення КІІ(б)У та УКП.

    реферат [18,4 K], добавлен 13.11.2009

  • Короткий нарис життя, політичної та соціальної діяльності гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного. Годи вчення та особистісного становлення майбутнього гетьмана, витоки його ідей та переконань. Умови, що Сагайдачний висунув перед поляками, їх результати.

    реферат [24,2 K], добавлен 09.11.2010

  • Напрямки зовнішньої політики гетьмана та її вплив на розвиток українського народу. Взаємовідносини Івана Мазепи та російського царя. Основні аспекти внутрішньої політики гетьмана. Передумови переходу І. Мазепи на бік шведів. Останні роки життя гетьмана.

    курсовая работа [65,6 K], добавлен 05.07.2012

  • Внутрішня політика гетьмана І. Самойловича. Характеристика статей 1672 та 1674 рр. Кроки гетьмана у підпорядкуванні собі Запорізьких Січі. Успіхи Самойловича у царині зміцнення підвалин державності Гетьманщини. Становище українських земель та народу.

    реферат [21,8 K], добавлен 30.10.2011

  • Історична довідка про Івана Степановича Мазепу як найбільш відомого представника України. Дати життя та діяльності гетьмана. Особливості зорової поезії. Візуальна поезія (у формі колоколу), сповнена громадянського змісту "Дзвін гетьмана Івана Мазепи".

    презентация [1,6 M], добавлен 21.02.2016

  • Розпад Російської імперії та відродження української держави: історичні передумови. Проголошення України незалежною демократичною державою, розвиток конституціоналізму. Четвертий універсал, українська держава за Гетьмана П. Скоропадського та Директорії.

    курсовая работа [46,4 K], добавлен 27.09.2010

  • Лютнева революція 1917 р. та її вплив на Україну. Утворення ЦР. Перший та другий Універсали. Більшовицький переворот у Петрограді в жовтні 1917 р. та боротьба за владу в Україні. Українська держава гетьмана П. Скоропадського. Директорія та її політика.

    реферат [26,5 K], добавлен 28.02.2009

  • Молоді літа Богдана Хмельницького. Життя та політична діяльність Богдана Хмельницького. Гетьманування Богдана Хмельницького. Смерть Гетьмана. Богдан Хмельницький зробив перші кроки до незалежної України.

    реферат [391,8 K], добавлен 09.11.2002

  • Оцінка стану економіки України за часів правління Центральної Ради: промисловість, сільське господарство, фінанси, зовнішньоекономічні стосунки. Економічний розвиток часів правління Павла Скоропадського. Правління Директорії і шляхи аграрної реформи.

    реферат [21,4 K], добавлен 17.02.2013

  • Встановлення міждержавних відносин України з Болгарією впродовж квітня-грудня 1918 р. Підписання та ратифікація Брест-Литовської угоди як поштовх для реалізації планів П. Скоропадського у причорноморському регіоні, де партнером мала стати Болгарія.

    статья [29,1 K], добавлен 14.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.